Вікова та педагогічна психологія
Вікова психологія як особлива галузь психологічних знань. Розгляд особливостей визначення рівня знань з вікової та педагогічної психології у студентів-психологів. Аналіз діагностики рівня знань з вікової та педагогічної психології студентів-психологів.
Рубрика | Психология |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.04.2015 |
Размер файла | 99,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вікова та педагогічна психологія
Вступ
Об'єкт. Вікова та педагогічна психологія
Предмет. Рівень знань студентів-психологів з дисциплін вікова та педагогічна психологія
Актуальність дослідження. Обрану нами тему дослідження не можна назвати новою,оскільки проблема у необхідності вивчення вікової та педагогічної психології дуже давня. Знання з даних дисциплін для психологів є необхідною базою,а отже не можна заперечувати їх актуальність.
Наука у галузях вікової та педагогічної психології постійно розвивається,а тому актуальність беззаперечна.
Мета. Визначити рівень знань з вікової та педагогічної психології у студентів-психологів
Завдання :
1. Розкрити поняття вікової та педагогічної психології з точки зору різних напрямів,концепцій та теорій.
2. Визначити рівень знань з вікової та педагогічної психології у студентів-психологів.
За загальною традицією вікова психологія досліджує психічний та особистісний розвиток людини від її народження до останніх днів життя у глибокій старості. З огляду на це в її загальній структурі виокремлюють психологію дитинства, до якої входять психологія новонародженого, немовляти, раннього дитинства, дошкільного періоду, молодшого школяра, підлітка, юнака, психологію дорослості - психологію дорослої людини, геронтопсихологію - психологію старості. Зважаючи на те що основи психічного життя особистості формуються в пренатальному (утробному дородовому) періоді її існування, цілком логічним є виокремлення і психології пренатального періоду.
Як навчальний курс вікова психологія охоплює такі теми: вікова психологія як галузь психологічної науки; виникнення і розвиток вікової психології; теоретичні основи вікової психології; початок людського життя; психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу; психологія молодшого школяра; психологія підлітка; психологія ранньої і зрілої юності; рання дорослість; зрілий дорослий вік; старість.
Вікова психологія реалізує всі властиві психологічній науці функції. Теоретико-пізнавальна функція вікової психології передбачає пізнання психічної реальності, її структури, механізмів розвитку та функціонування з позиції інтересів дитини, дорослої і старої людини, а також з'ясування закономірностей і чинників вікового розвитку. Прогностичнафункція реалізується у формуванні психологічних прогнозів щодо співвідношення вікового та індивідуального розвитку. Зміст прикладної функції полягає у з'ясуванні на основі теоретичного та емпіричного аналізів закономірностей становлення психічної реальності, виробленні практичних рекомендацій щодо врахування особливостей вікового розвитку.
Завданнями вікової психології є дослідження особливостей розвитку особистості на кожному її віковому етапі, надання відповідних рекомендацій щодо попередження спричинених віковими кризами психологічних проблем, а також конкретної психологічної допомоги.
Педагогічна психологія є результатом успішного розвитку двох наук - психології та педагогіки: У XIX ст. розширення їхніх наукових інтересів призвело до необхідності створити нову психологічну галузь.
Провідною причиною виникнення педагогічної психології була потреба осмислення впливу соціально-політичних та економічних реалій, які склалися на зламі ХІХ-ХХ ст., на становлення підростаючої особистості. Тимчасове політичне затишшя в кінці XIX ст. свідчило, що в недалекому майбутньому можутьнастати тривожні часи. Як виявилось, для Європи це був початок масованих кривавих соціально-політичних катаклізмів.
Педагогічна психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності становлення особистості в умовах різнопланового соціального впливу:
1) методологічна основа (теоретична, прогностична, прикладна) для теорії та практики навчання і виховання, яка сприяє оптимізації навчально-виховного процесу;
2) засіб самопізнання особистості;
3) прикладні знання для практики педагогічної діяльності.
Об'єкт педагогічної психології: людина та її життєвий шлях. Предмет педагогічної психології: особливості становлення особистості в онтогенезі:
1) організуючі та дезорганізуючі соціальні тенденції в навчальному процесі, провідних видах діяльності тощо;
2) психолого-педагогічне обґрунтування методів навчання і виховання;
3) індивідуально-типологічні особливості особистості та їх вияв у між особистісній взаємодії;
4) рушійні сили індивідуального розвитку психіки;
5) вплив навчання і виховання на розвиток психіки (мислення, уяви, волі, емоцій і почуттів, характеру, темпераменту, здібностей тощо).
Основні розділи педагогічної психології:
1) психологія навчання;
2) психологія виховання;
3) психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя.
Педагогічна психологія, як і вікова, також пов'язана з іншими психологічними галузями (медичною, спеціальною, спортивною, психогігієною, історією психології тощо).
Недостатні знання про особливості навчально-виховного впливу, педагогічну діяльність дезорганізують роботу вчителя, нейтралізують перспективи професійного вдосконалення. Як наслідок, у педагогічному повсякденні педагогічна психологія часто ототожнюється з педагогікою, що є ознакою недостатнього рівня професійної майстерності.
1.Визначення поняття вікова психологія
Вікова психологія - особлива галузь психологічних знань. Вона дає характеристику різних вікових періодів, при цьому оперуючи поняттями "вік" та "дитинство".
Вік є основною категорією та проблемою вікової психології. Це певний період життя, який має фіксовані межі, це цикл розвитку, що має свою структуру і динаміку. Він не зводиться до суми окремих психічних процесів, не розглядається як календарна дата. Його тривалість зумовлюється власним внутрішнім змістом. Як наслідок, визначають календарний, або паспортний, вік (система хронологічного відліку від дня народження), біологічний (рівень функціонування біологічних систем організму, передусім, нервової), психологічний (рівень розвитку психічних структур - пам'яті, мислення тощо).
Психологічний вік може не співпадати з календарним. Віковий період зі своїм неповторним змістом - особливостями розвитку психічних функцій і особистості, особливостями взаємостосунків з оточуючими і провідною для нього діяльністю - має певні межі. Але ці календарні межі можуть зрушуватися, і одна людина вступає у новий віковий період раніше, інша - пізніше.
Початкові вікові періоди утворюють дитинство - цілу епоху, яка за своєю суттю є підготовкою до дорослого життя. Дитинство - явище історичне: його зміст і тривалість змінювалися протягом століть. Дитинство в первіснообщинному ладі було коротким, у середньовіччя тривало довше; дитинство сучасної дитини ще більш тривале і наповнилося складними видами діяльності - діти копіюють у своїх іграх стосунки дорослих, сімейні і професійні, засвоюють основи наук. Специфіка дитинства визначається рівнем соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, в якому живе, виховується і навчається дитина.
Традиційна дитяча психологія, як перша частина вікової, охоплює процес розвитку дитини від народження до 7-ми років. Але сучасне дитинство триває і після вступу до школи. Деякі психологи розглядають підлітковий період як такий, що належить до дитинства. Частіше за все доцільніше вважати, що справжня дорослість настає після закінчення школи в 15 чи 17 років.
2.Визначення поняття педагогічна психологія
Педагогічна психологія -- галузь психологічної науки, яка досліджує психологічні проблеми виховання й навчання особистості -- основних механізмів спрямованої соціалізації людини.
Предметом педагогічної психології є дослідження психологічних закономірностей процесу спрямованої соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в людську особистість у соціальному, спеціально організованому середовищі.
Зв'язок педагогічної психології з іншими науками
Педагогічна психологія має певну структуру, до її складу входять: психологія виховання і самовиховання; психологія навчання; психологія педагогічної діяльності та особистості учителя. Виховання і навчання в тій чи іншій мірі є предметом дослідження різних наук: філософії, соціології, історії, педагогіки та загальної психології. Філософія розглядає питання виховання під кутом зору становлення в людині власне людських рис; соціологічні аспекти освіти охоплюють структуру та зміст діяльності різних соціальних груп та інститутів, що виконують виховні і навчальні функції, будучи частиною системи освіти; історичні проблеми освіти охоплюють становлення і перетворення навчально-виховних інститутів; цілей, змісту і методів навчання і виховання в різні історичні епохи. Але, звичайно, найбільше з проблематикою навчання і виховання пов'язані педагогіка та психологія.
2.1 Педагогічний процес
Педагогіка розглядає цілі і завдання навчання і виховання дітей, його засоби і методи, способи їх реалізації на практиці. Одночасно з цим предметом педагогічних досліджень є так само загальний актуальний зміст освіти. Що ж до особистості учня, індивідуальних психологічних особливостей вчителя, взаємин між учителем (вихователем) і дитиною, то це є предметом спеціального, уважного і детального вивчення в психології.
Психологічною підставою педагогічного процесу є:
1. Теорії особистості (З. Фрейд, С. Л. Рубінштейн, Г. Олпорт, К. Левін, Е. Фромм, Л. І. Божович);
2. Теорія діяльності (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн);
3. Вікова психологія (психологія розвитку);
4. Теорії навчання (висхідні до біхевіоризму);
5. Психологія пізнавальних процесів (когнітивна психологія, гештальтпсихології, психологія мови);
6. Психологія індивідуальних відмінностей (темперамент, характер, здібності);
7. Соціальна психологія колективів, спілкування і особистості;
8. Інженерна психологія (взаємодія людини з ТЗН, ЕОМ);
9. Культурно-історична теорія (Л. С. Виготський);
10. Системний підхід у психології (В. М. Бехтерєв,
М. Вертгеймер, Б. Г. Ананьєв, Б. Ф. Ломов);
11. Нейропсихологія (О. Р. Лурія);
12. Психодіагностика;
13. Порівняльна психологія;
14. Гуманістична психологія;
15. Психотерапія.
3.Погляди різних напрямів, концепцій та теорій на вікову та педагогічну психологію
Таблиця 3.1 Погляди на вікову та педагогічну психологію
Погляди на вікову психологію |
Погляди на педагогічну психологію |
Автори |
|
Біогенетичний напрям. Його представники основну увагу акцентують на вирішальному значенні вроджених особливостей, спадковості у психічному розвитку та навчанні дитини. Соціальним чинникам розвитку, соціальному середовищу вони відводять роль “регулятора”, “проявника” спадкового. |
Біогенетизм став психологічним обґрунтуванням педагогічної теорії «вільного виховання», прихильники якої наголошували на особливому значенні активності дитини в її саморозвитку. Біогенетичний напрям розвитку основну увагу звертає на його біологічні чинники, які зумовлюють розвиток соціально-псих. властивостей, а сам процес розвитку вони трактують як дозрівання. |
Нім. зоолог Ернст Геккель |
|
Соціогенетичний напрям. Психологи, які репрезентували цей напрям, заперечували активність особистості у процесі її розвитку, вважаючи соціальне оточення вирішальним чинником, що детермінує його. На їхній погляд, щоб пізнати людину, досить проаналізувати особливості її оточення. |
Педагоги-практики вважають, що розвиток школярів зумовлений насамперед спадковістю, применшуючи роль навчання і виховання, або недооцінюють значення спадковості У становленні особистості. |
Німецько-американський психолог Курт Левін |
|
Концепція конвергенції (взаємодії) двох факторів розвитку дитини. Доводили, що психічний розвиток є не простим виявом вроджених властивостей і не простим сприйняттям зовнішніх впливів, а результатом конвергенції внутрішніх задатків із зовнішніми умовами життя. За його словами, про жодну функцію, жодну властивість не можна стверджувати, що вона походить ззовні чи зсередини, оскільки в її вияві діють і те, й інше, тільки щоразу в різних співвідношеннях. Ця концепція донедавна була найпоширенішою у віковій психології. |
Він встановив чотири стадії розвитку дитячих сприймань (предметна, дієва, відношень та якісна). |
Німецько-американський психолог Вільям Штерн |
|
Когнітивно-генетична теорія. Представники її розглядають психічний розвиток як якісний процес, обумовлений внутрішніми законами саморуху. Головним вони вважали розвиток інтелекту, пізнавальних процесів, здатності здійснювати логічні операції. |
Соціалізація -- це процес адаптації до соціального середовища, який полягає в тому, що дитина, досягаючи певного рівня розвитку, набуває здатності до співробітництва з іншими людьми завдяки розділенню та координації своєї точки зору та точок зору інших людей. Соціалізація обумовлює поворот в психічному розвитку дитини -- перехід від егоцентричної позиції до об'єктивної (7--8 років). |
Ж. Піаже |
|
Теорія трьох ступенів розвитку дитини. Три ступені розвитку дитини (інстинкти, тренування, інтелект) пов'язані не тільки з дозріванням мозку та ускладненням відносин з оточенням, а й з перебігом афективних процесів (бурхливих переживань), з розвитком зумовленого дією переживання задоволення. Під час еволюції відбувається перехід задоволення “з кінця на початок” процесу діяльності дитини. Перший ступінь розвитку (інстинкти) характеризується тим, що насолода виникає в результаті задоволення інстинктивної потреби, тобто після виконання дії. На другому ступені (тренування) задоволення переноситься на процес здійснення дії. На ступені інтелекту, коли існує передбачуване задоволення, відбувається перехід його “з кінця на початок”, що є основною рушійною силою розвитку поведінки дитини. |
Рушієм ігрової діяльності є переживання задоволення. Ця діяльність викликається насолодою і нею підтримується. У творчих іграх переживання задоволення дитини викликає процес, а не результат гри. |
Австрійський психолог Карл Бюлер |
|
Система діагностики психічного розвитку дитини від народження до юнацького віку. Ґрунтується вона на систематичних дослідженнях (норми і різних форм патології) з використанням кіно-, фотореєстрації вікових змін рухової активності, мовлення, пристосувальних реакцій і соціальних контактів. |
А. Гезел виявив, що з віком темпи розвитку знижуються, проте не зміг пояснити цієї закономірності, оскільки він ототожнював розвиток і зростання, підкреслював залежність розвитку від дозрівання, та обмежувався лише кількісним вивченням порівняльних зрізів дитячого розвитку, зводив розвиток до простого збільшення "приросту поведінки", не врах. якісних перетворень при зміні етапів розвитку. |
Англійський психолог Арнольд Гезелл |
|
Теорія розвитку вищих психічних функцій. Виходили із твердження про визначальну роль праці в пристосуванні людини до природи і природних сил. Праця, виробництво знарядь праці змінюють тип поведінки людини, зумовлюють формування її відмінності від тварини. Ця відмінність полягає в опосередкованості її діяльності, оскільки між людиною і предметом праці є знаряддя праці. Опосередкованість притаманна і процесу внутрішньої (психічної) діяльності, адже людина в своїй внутрішній діяльності користується знаками (словом, цифрою, символом, нотою тощо) подібно до того, як у зовнішній практиці вона використовує знаряддя праці. |
Джерелом розвитку вищих психічних функцій є середовище. Вищі психічні функції виникають спочатку як форма колективної поведінки дитини, як форма співробітництва між людьми інтерпсихічна і лише потім стають індивідуальними (інтрапсихічними) функціями самої дитини. |
Л. Виготський |
|
Теорія поетапного формування розумових дій. Ця теорія була сформульована в 50-ті роки XX ст. в процесі аналізу ідеї про роль внутрішніх умов у розвитку дитини, розроблення стратегії активного формування психічних процесів і властивостей особистості. Відповідно до неї засвоєння дитиною знань відбувається в процесі діяльності, в результаті виконання нею певних дій, внаслідок чого вона вчиться думати. |
Формування повноцінної дії необхідна чітка послідовність у відпрацюванні кожного названого етапу, а на кожному з них - таке ж чітке відпрацювання певних особливостей дії. Без такої послідовності кожна вища форма дії стає чисто формальною. Щоб уникнути цього, всяка наступна форма дії обов'язково має будуватися на основі попередньої, яка поступається їй місцем, лише будучи повністю засвоєною. |
Український і російський психолог Петро Гальперін |
|
Теорія ігрової діяльності та її впливу на психічний і особистісний розвиток дитини. У своїх дослідженнях вони розглянули своєрідність ігрової діяльності, основні етапи її становлення, формування ігрових дій, умови виникнення і розвитку сюжетної гри, перехід рольових ігор у групові, з'ясували значення гри як рушійної сили розвитку дитини. Багато уваги було приділено дослідженню ролі дитячих груп у становленні особистості, результатом якого стало твердження, що клас, у життя якого включаються школярі, не впливає безпосередньо на становлення їхніх особистістних якостей. Цей вплив залежить від функцій, які виконує учень у груповій навчальній діяльності, суспільно корисній праці, від реалізації його прагнення до самоствердження. Найефективнішим чинником розвитку є нові потреби, інтереси, прагнення, самооцінка особистості тощо. |
Вважали, що в процесі соціального розвитку дитини як особистості проявляються певні закономірності. Однією з них є зміна соціальної позиції особистості. Переходи з одного рівня розвитку на інший можуть відбуватися плавно і швидко зі значними якісними змінами в особистості. |
Вітчизняні вчені Данило Ельконін та Антоніна Усова |
4.Діагностика рівня знань з вікової та педагогічної психології студентів-психологів
віковий психологія педагогічний
Таблиця 4.1 Отримані дані про рівень знань студентів-психологів
№ |
П.І.П |
Отримані результати |
Числові показники |
|
1 |
Бантуш Роман |
середній рівень |
12 |
|
2 |
Блиндар Анна |
високий рівень |
15 |
|
3 |
Горпинич Вікторія |
високий рівень |
19 |
|
4 |
Гриценко Катерина |
високий рівень |
18 |
|
5 |
Гуцев Богдан |
високий рівень |
14 |
|
6 |
Дмитренко Анастасія |
високий рівень |
18 |
|
7 |
Загоровська Марія |
високий рівень |
18 |
|
8 |
Замедянська Марія |
середній рівень |
13 |
|
9 |
Макаренко Дмитро |
середній рівень |
8 |
|
10 |
Мегік Валентин |
середній рівень |
10 |
|
11 |
Недашківська Ірина |
високий рівень |
14 |
|
12 |
Нефедов Дмитро |
середній рівень |
8 |
|
13 |
ОпаленкоВанеса |
високий рівень |
19 |
|
14 |
Орловський Сергій |
високий рівень |
16 |
|
15 |
Скляренко Євгенія |
високий рівень |
15 |
|
16 |
Старухіна Тетяна |
високий рівень |
15 |
|
17 |
Тищенко Анастасія |
низький рівень |
6 |
|
18 |
Цись Анна |
середній рівень |
11 |
|
19 |
Швидка Катерина |
високий рівень |
19 |
Рис. 4.1 Отримані дані у відсотках
Як видно з рис. 4.1 ми можемо робити наступні висновки:
Студентів з високим рівнем знань з вікової та педагогічної психології-63% з середнім рівнем-32%,а з низьким-5%.
Висновки
віковий психологія педагогічний
Підсумовуючи все вищезазначене,можна зробити наступні висновки:
За загальною традицією вікова психологія досліджує психічний та особистісний розвиток людини від її народження до останніх днів життя у глибокій старості. З огляду на це в її загальній структурі виокремлюють психологію дитинства, до якої входять психологія новонародженого, немовляти, раннього дитинства, дошкільного періоду, молодшого школяра, підлітка, юнака, психологію дорослості - психологію дорослої людини, геронтопсихологію - психологію старості. Зважаючи на те що основи психічного життя особистості формуються в пренатальному (утробному дородовому) періоді її існування, цілком логічним є виокремлення і психології пренатального періоду.
Педагогічна психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності становлення особистості в умовах різнопланового соціального впливу:
1) методологічна основа (теоретична, прогностична, прикладна) для теорії та практики навчання і виховання, яка сприяє оптимізації навчально-виховного процесу;
2) засіб самопізнання особистості;
3) прикладні знання для практики педагогічної діяльності.
Вікова та педагогічна психологія має дуже багато напрямів,концепцій та теорій,що свідчить про те,що є потреба у їх вивченні. Отже,дана тема є дуже актуальною.
Отримавши дані про групі студентів-психологів,можна зробити наступні висновки:
Рівень обізнаності з даних дисциплін переважно високий,а,отже,добре засвоєний курс з вікової та педагогічної наук.
Список використаних джерел
1. Видра О.Г. Вікова та педагогічна психологія : Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури,2011.-112 с.
2. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія(курс лекцій). 2-ге вид.:Навч.посіб.-К.:-Центра учбової літератури,2010.-128 с.
3. Павелків Р.В. Вікова психологія:підруч.для студ.вищ.навч.закл.-К.:Кондор,2011.-468 с.
4. Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник В.М.Поліщук.-Вид.3-є,виправ.-Суми:Університетська книга,2010.-352 с.
5. Савчин М.,Василенко Л. Вікова психологія.-К.: Академвидав.( Альма-матер),2005.-360 с.
6. Сергєєнкова О.П. Вікова психологія: навч.посіб.-К.: ТОВ « Центр учбової літератури ».-2012.-384 с.
7. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія.-К.:Просвіта,2001.-416 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет, завдання та структура вікової та педагогічної психології, їх зв'язок з іншими науками. Вимоги до проведення досліджень проблем розвитку психіки й особистості, фактори психічного розвитку. Діалектичний взаємозв'язок навчання, виховання, розвитку.
шпаргалка [94,3 K], добавлен 21.07.2010Вивчення системи психологічних закономірностей відносин людини в процесі трудової діяльності як предмет індустріально-педагогічної психології. Значення індустріально-педагогічної психології для педагогіки, загальної, вікової і педагогічної психології.
реферат [26,1 K], добавлен 15.10.2010Історичні аспекти розвитку вікової психології в Україні та сучасний стан науки. Донаукові ідеї вікової психології в Україні. Становлення наукових ідей вітчизняної вікової психології. Визначення основних напрямків і тенденцій вітчизняних досліджень.
курсовая работа [94,3 K], добавлен 23.05.2014Визначення педагогічної психології. Виникнення педагогічної психологі. Педагогічний вплив і психологічний розвиток. Поєднання навчання і виховання. Розвиток дитини. Зв'язок дозрівання і навчання. Готовність дітей до навчання. Індивідуалізація навчання.
реферат [24,3 K], добавлен 11.11.2008Історія психології та її предмет і задачі. Розгляд розділів історії розвитку психології. Антична психологічна думка. Розвиток психологічних знань в Середні віки і епоху Відродження. Зародження психології як науки. Психологічна думка Нового часу.
курсовая работа [105,2 K], добавлен 06.04.2015Сутність, об’єкт і предмет педагогічної психології. Роль навчання у психічному і особистісному розвитку дитини. Психічне здоров’я школярів як результат освіти. Особливості психіки суб’єкта навчального процесу та їх урахування в навчально-виховній роботі.
презентация [176,6 K], добавлен 12.04.2019Взаємодія психології як науки з іншими науками. Основні розділи та принципи психології. Методи психології: експеримент, спостереження, дослідження продуктів діяльності людини, метод тестів і анкетування. Психічний образ як основне поняття психології.
реферат [16,8 K], добавлен 24.06.2008Юридична психологія як галузь психологічної науки. Предмет судової психології за А. Дуловим. Загальні й одиничні завдання юридичної психології. Система судової психології за В. Васильєвим. Особлива частина науки: дисципліни, специфічні завдання.
реферат [13,7 K], добавлен 17.10.2012Сучасна психологія. Методи практичної психології, збирання фактичного матеріалу. Лонгітюдний і порівняльний методи. Дослідження особливостей особистості. Структура психологічних дисциплін та основні завдання. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 02.11.2008Шляхи розвитку російської та української соціальної психології. Проблеми етнічної психології як наукового дослідження міжгрупових відносин. Аналіз свідомості робочого класу та більших соціальних груп - ключове завдання соціально-політичної психології.
реферат [27,8 K], добавлен 20.10.2010Визначення психології, об'єкта, предмета та завдань її вивчення. Головні етапи становлення психології як наукового знання. Поняття принципів детермінізму, системності, розвитку, об'єктивності. Особливості галузевої структури та напрямки психології.
презентация [1,4 M], добавлен 23.12.2010Сутність дослідження рівня домагань у сучасній психології. Самооцінка. Механізми формування самооцінки в молодшому підлітковому віці. Характеристика основних методик психологічної діагностики рівня домагань та його зв'язку з самооцінкою особистості.
курсовая работа [162,7 K], добавлен 04.02.2015Завдання економічної психології. Рівень претензій індивіда на оплату, його нелінійна зміна при збільшенні загального доходу. Необхідність психологічної корекції економічних рішень. Якості успішних бізнесменів. Правила ділового спілкування та поведінки.
контрольная работа [47,5 K], добавлен 15.10.2012Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.
магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011Юридична психологія - молода галузь психологічної науки. Антропологічний підхід у кримінології, закладений італійським психіатром Ч. Ломброзо. Спроби обґрунтування кримінально-правових позицій психологічними знаннями. Розвиток психології та права.
реферат [20,6 K], добавлен 03.02.2009Загальне поняття про психологію. Психічні процеси, стани та властивості особистості. Основні теоретичні принципи психології. Методи вивчення психічних фактів і феноменів. Класифікація видів спілкування. Засоби та психологічна структура спілкування.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 14.01.2011Риси марксистської парадигми. Характерна риса парадигми "перетворення". Розділи марксистської соціальної психології. Позиція соціальних психологів, які працювали в парадигмі перетворення. Особиста наукова сумлінність О. Будилової як історика науки.
реферат [18,8 K], добавлен 20.10.2010Перший етап філософської психології: анімістичні (міфологічні) уявлення про душу. Другий етап філософської психології: античність - атомізм, спіритуалізм; Середньовіччя. Третій етап наукової психології: діалектико–матеріалістична наукова психологія.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 01.12.2007Почуття у контексті психології. Релігійне почуття у дослідженнях філософів, психологів, богословів. Релігійні почуття як один із найважливіших феноменів психології релігії. Сутність, особливості, структурованість та динаміка релігійного почуття.
контрольная работа [26,8 K], добавлен 27.09.2010Психологія як наука про людину. Зміст індивідуальних внутрішніх процесів. Види адаптації, її вивчення вченими різних наук. Основні напрями та методи в сучасній психології, її зв'язок з іншими науками. Характеристика методів дослідження в психології.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 17.12.2010