Гендерні особливості ціннісних орієнтацій у старшокласників

Виконала:

студентка 21 навчальної групи

Юськова Катерина Василівна

Ціннісні орієнтації - це відображення в свідомості людини цінностей, визнаних їм як стратегічних життєвих цілей і загальних свiтоглядних орієнтирів. Поняття ціннісних орієнтацій було введено в післявоєнній соціальної психології як аналог філософського поняття цінностей, однак чітке концептуальне розмежування між цими поняттями відсутня. Ці відмінності були або за параметром "загальне - індивідуальне", або за параметром "реально діюче - рефлекторно сознаваемое" залежно від того, визнавалося чи наявність індивідуально-психологічних форм існування цінностей, відмінних від їх присутності в свідомості

Ціннісні орієнтації, будучи одним з центральних особистісних новоутворень, висловлюють свідоме ставлення людини до соціальної дійсності і в цій своїй якості визначають широку мотивацію її поведінки й впливають на всі сторони його дійсності. Особливого значення набуває зв'язок ціннісних орієнтацій з спрямованістю особистості. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її поглядів на навколишній світ, на інших людей, ставлення до себе самої, основу свiтогляду, ядро мотивації і "філософію життя". Ціннісні орієнтації - спосіб диференціації об'єктів дійсності за їх значимістю (позитивної або негативної).

Немов Р.С. розглядає ціннісні орієнтації як те, що людина особливо цінує в житті, то, чому він надає особливого, позитивний життєвий сенс. Є.С. Волков визначав ціннісні орієнтації як свідомий регулятор соціальної поведінки особистості. Вiн говорив, що ціннісні орієнтації відіграють мотивацiйну роль і визначають вибiр діяльності.

Ціннісні орієнтації формуються на основі вищих соціальних потреб, та їх реалізація відбувається в загально-, соціально-класових умовах діяльності. Вони є складовими елементами свідомості, частиною його структури. У зв'язку з цим вони підкоряються принципу єдності свідомості і свідомості і діяльності, сформованому С.Л. Рубінштейном.

Цінності охоплюютьжиття людини і людства в цілому у всіх їх проявах та сторонах, у тому числі пізнавальну сферу людини, її поведінка і емоційно-чуттєву сферу.

Усвідомлюючи власні ціннісні орієнтації, своє місце в світі,людина розмірковує над сенсом і метою своєї життєдіяльності. У сучасній науці поняття "ціннісних орієнтацій" соотнесено, з іншого боку, з ціннісними стандартами групи, класу, нації, соціальної системи, з іншого боку з мотиваційними орієнтаціями особистості.

Загальнолюдські,цінності,свобода,совiсть,жястяхарактеризують підсумкові уявлення людини про достойне життя. Персональна ієрархія цінностей невідтворна і строго індивідуальна. Комбінація поєднання взаємовідносин і взаємозв'язків ціннісних виборів нескінченна. Простежування соціального розвитку особистості здійснюється через динаміку його конкретних і приватних відносин до загальнолюдських цінностей, що акумулює в собі досягнення культури. Умовно, коли ми говоримо - цінності, ми маємо на увазі культурологiчнi цінності, вироблені людством за історію його існування і вознесіння на гребінь сучасної культури. Зрозуміло, що одна людина в число своїх цінностей включає їжу, грошi, речі та інших не визнає, а інший вважає їжу, речі, гроші умовами існування, а цінностями обирає любов,праця, прекрасне, природу, пiзнання.Члени сім'ї, як і педагоги, представники людської культури, направляють старшокласників на вищі цінності, ставлячи перед собою завдання сформувати краще ставлення до них, хоча вони і розуміють, що ринок «робить свою чорну справу» і втягує їх у потік лжецінності.

Розвиток ціннісних орієнтацій тісно пов'язане з розвитком спрямованості особистості. С.Л. Рубінштейн вказував: "що в діяльності людини по задоволенню безпосередніх громадських орієнтиром потреб виступає громадська шкала цінностей. У задоволенні особистих та індивідуальних потреб за посередництвом суспільно корисної діяльності реалізується ставлення індивіда до суспільства і вiдповiдального співвідношення особистiсного та суспільно значущого". І далі: "Наявність цінностей є вираз не байдужості людини по відношенню до світу, що виникає із значущості різних сторін, аспектів світу для людини, для його життя".

Ціннісні орієнтації - це відображення в свідомості людини цінностей, визнаних їм як стратегічних життєвих цілей і загальних світоглядних орієнтирів. Интериоризация цінностей як усвідомлений процес відбувається лише за умови наявності здатності виділити з безлічі явищ ті, які представляють для особистості деяку цінність (задовольняють його потреби та інтереси), а потім перетворити їх у певну структуру залежно від умов, близьких і далеких цілей всього свого життя, можливості їх реалізації і т.д. Не важко помітити, що така здатність може здійснитися лише при високому рівні особистісного розвитку, що включає певну ступінь сформованості вищих психічних функцій свідомості і соціально-психологічної зрілості. Другий параметр, що характеризує особливості функціонування ціннісних орієнтацій дає можливість кваліфікувати змістовну сторону спрямованості особистості, що знаходиться на тому чи іншому рівні розвитку. У залежності від того, які конкретні цінності входять у структуру ціннісних орієнтацій особистості, яке поєднання цих цінностей і ступінь більшого чи меншого переваги їх відносно інших, можна визначити, на які цілі життя спрямована діяльність людини.

1.2 Вікові особливості старшокласників

Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15, 17 років. Старший школяр стоїть на порозі виходу у самостійне життя. Тому рання юність - це вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини. Важливі завдання юнацького віку це вибір професії, підготовка до трудової діяльності та підготовка до вступу у шлюб та створення власної сім`ї. Юнацький вік це вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, виконання соціальних функцій. В юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні властивості особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості. Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу. Дедалі відчутнішою стає потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих. Інтелектуальний розвиток тісно пов'язаний з тенденціями особистісного зростання старшокласників. Збагачується емоційна сфера. Нові емоції виникають не тільки завдяки конкретним об'єктам, а й через стосунки з іншими людьми, види діяльності, їх зміст, перебіг і результати. Життєві обставини, обов'язки й успіхи в їх виконанні породжують і нові переживання. Особливо загострюються почуття, пов'язані з власної гідності, потребою дружити, товаришувати.[8. с. 58]. Пошук друзів, спілкування з ними важливе джерело емоційних переживань старшокласників.

Рання юність пора виникнення і переживання першого кохання, яке відчутно впливає на емоційне життя старшокласника, становлення його особистості. Цю пору називають періодом утворення пар, перших побачень, перших почуттєвих контактів і відповідного зближення. Настає певна стабілізація, врівноваженість у стосунках молоді обох статей. Інтимні переживання наближаються за своєю формою до почуттів дорослих людей. У групових стосунках зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні стосунки між хлопцями і дівчатами. Виникають та розвиваються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатія, приязнь, флірт, кокетування, залицяння, закоханість). Дівчата і хлопці вчаться звертати на себе увагу осіб протилежної статі, розуміти смаки й уподобання іншої сторони, пристосовуватися до них. Отже, у старшому шкільному віці створюється сприятливий ґрунт для формування міжстатевих стосунків молодих людей, які духовно збагачують їх.[7. с. 43]. З розвитком свідомості й самосвідомості, цілеспрямованості її діяльності формуються вольові якості. Закріплюється здатність керуватись у своїй поведінці й діяльності більш віддаленими цілями, усвідомлення своїх обов'язків. Зміцнюються сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Збагачується мотиваційна база вольових дій, здатність до критичного їх аналізу, що виявляється в розсудливості, обдуманості, критичності й самовладанні. Зменшується навіюваність, імпульсивність. Вибір професії стає центром психологічного розвитку старшокласників. У зв'язку з виникненням життєвих планів у них формується вміння підпорядковувати свою поведінку конкретним цілям майбутнього самостійного життя, перебудовувати мотиви діяльності. На перше місце виступають відповідальність перед собою, почуття суспільного обов'язку, ідейні переконання, моральні принципи, якими старшокласники починають керуватися в повсякденному житті. Відбувається формування самоконтролю, самозобов'язання, самонаказу. Формуються основні риси характеру особистості. Дедалі більшого значення набуває система переконань, нових потреб, інтересів та ідеалів, які визначають напрям життєвої активності, ставлення до оточення, самого себе, суспільних обов'язків. Фактором формування особистості у цей період є спілкування з ровесниками, дорослими. Впливовим є класний колектив, в якому проходить значна частина життя молоді, відбувається навчальна діяльність, виникають різноманітні форми суспільних контактів, що регулюються правилами, нормами колективного співжиття. Формуються різні види мікрогруп групи найближчих приятелів, друзів, товариські групи, компанії. Порівняно з підлітками, юнаки більше приділяють уваги внутрішнім якостям друзів: інтелектуальним запитам, світоглядним настановам, моральним потребам тощо, ставлять високі вимоги до дружби. Відбуваються зміни у ставленні старшокласників до дорослих людей, особливо до батьків і вчителів. Основним стає принцип рівноправності. Воно починає залежати від того, наскільки дорослі зважають на дорослість і самостійність молодої людини, правильно оцінюють їх. Проте можливість конфліктів з дорослими не зникає. Молодь вбачає причини своїх конфліктів з дорослими передусім у якостях дорослих: їх консервативному способі мислення, прихильності до застарілих правил поведінки, суворому дотриманні давніх звичаїв, застарілості етичних переконань, естетичних уподобань, смаків тощо, надмірному обмеженні свободи молодих людей, вимаганні від них повної слухняності, неадекватних методах виховного впливу. Водночас серед причин конфліктів, що залежать від них самих, старшокласники називають низьку успішність, порушення правил поведінки, ігнорування слушних настанов батьків, зневажливе ставлення до їх рекомендацій, вказівок, доручень та заборон, деякі риси особистості (неслухняність, упертість, егоїзм, лінощі, самовпевненість тощо). Загалом молодь охоче вислуховує поради, аргументовані пояснення, наставляння батьків, вчителів, знайомих, які користуються в них авторитетом, довірою. Таке ставлення до дорослих пов'язане з пошуками молодими людьми свого місця в суспільстві, друзів як серед ровесників, так і серед дорослих.

Юнацький вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. [7. с. 79]. Юність - це період розквіту всієї розумової діяльності. У підлітковому віці хлопці більш за все цінують фізичну силу, то старшокласники поважають інтелектуальні якості. Авторитетом в класі користуються учні, що мають гострий ум, здатні за наочними фактами знаходити приховані причини, передбачити, строїти сміливі припущення. В юнацькому віці розвивається вміння комплексної оцінки людини. Кумирами стають гармонійно розвинені особистості, у яких розумові якості вдало поєднуються з фізичною розвиненістю, зовнішній привабливістю, гарними манерами. Почуття дорослості становиться глибше та гостріше. З`являється прагнення виразити власну індивідуальність. У деяких людей це прагнення набуває великих розмірів. Будь-якими засобами їм хочеться звернути на себе увагу. Звідси втрата почуття міри, демонстративне захоплення речами, часом не зовсім безпечними. В такому разі можуть допомогти терпимість та зацікавленість дорослих. В юнацькому віці з`являється посилений інтерес до етичних проблем. Перша любов не тільки вносить переживання в житті молодої людини, а ще й примушує вирішувати багато питань. У старшокласників важливе значення має положення особистості в колективі, характер спілкування і відношень між членами колективу. Колектив коректує якості особистості, формує ті риси, які культивуються в даному колективі. В однаковій мірі колектив сприяє прояву як негативних, так і позитивних якостей. Життєві плани, цінності орієнтації старших школярів, що стоять на порозі вибору професії, відрізняються різкою диференціацією за інтересами, але співпадають в головному кожен хоче зайняти достойне місце в житті, знайти цікаву роботу, отримувати гарний заробіток, мати щасливу сім`ю. В останні роки відбулася переоцінка «престижності» професій, а перехід до нових економічних умов господарювання ще більше підвищів гостроту питання, що завжди хвилювало молодь.

гендерний ціннісний орієнтація старшокласник

На початку XXI ст. перед світовим співтовариством постало завдання досягти фактичної рівності жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя. У багатьох країнах відбувається кардинальне переосмислення їх соціальної ролі в суспільстві, розгорнуто діяльність із забезпечення їхніх прав і реалізації можливостей. Рівноправну участь жінок та чоловіків у політичному та економічному житті демократична громадськість вважає необхідною умовою прогресу в соціально-економічному розвитку, розв'язанні актуальних політичних, соціально-культурних, расових, етнічних, а також соціально-психологічних проблем.

Універсальний характер гендерних досліджень у суспільних науках передбачає цілісність системи гендерних знань у психології, визначення предмета, структури та змісту цієї галузі наукового знання, створення адекватної системи методів і принципів організації та проведення досліджень з урахуванням історичного, культурного та соціального контексту.

Гендерна психологія є новим науковим напрямом у системі психологічного знання, у якій дослідження гендерного контексту мають виокремити психологічну складову різноманітних проблем формування та розвитку особистості, суспільства і світу.

У психології структуру сучасного гендерного знання утворюють гендерологія та більш ранні дослідження у сфері фемінології, гендерна психологія і психологія гендерних відносин. Гендерна психологія є частиною гендерології як міждисциплінарного напряму в суспільних науках, а психологія гендерних відносин належить до складу гендерної психології.

Гендерологія (англ. gender -- рід, стать і грец. logos -- учення) -- міждисциплінарна наукова галузь, яка вивчає психологічну і соціологічну проблематику гендерного розвитку особистості.

Вона досліджує жіноче і чоловіче як психологічні утворення та конструкти культури. Цим зумовлена особлива зацікавленість гендерології проблемами статі в європейській суспільно-політичній, філософській, соціологічній та психологічній думці, класичних теоріях гендерної соціалізації, гендерної антропології та медико-біологічними даними про статеву диференціацію, особливості статевого диморфізму та психофізіології статевих відмінностей, гендерного аналізу виборчих систем та електоральної поведінки тощо. Вона пов'язана з анатомією і фізіологією людини, віковою, диференціальною, соціальною психологією, психологією особистості, психологією і соціологією сім'ї та шлюбу, культурологією, валеологією.

Категорію «стать» гендерологія трактує в соціально-психологічному сенсі як специфічні культурні та поведінкові характеристики, що визначають соціальну поведінку чоловіків і жінок. Усупереч поширеній думці вона не є синонімом ні сексології (лат. sexus -- стать і logos -- слово, вчення) -- науки, що вивчає прояви людської сексуальності, статеве життя, а також розвиток і здійснення сексуальної функції індивідуумом, ні фемінології.

Фемінологія (лат. femina -- жінка і грец. logos -- учення) -- наука про місце і роль жінок у суспільстві, яка досліджує сукупність психологічних, соціально-економічних, політичних, правових, соціокультурних умов, що сформувалися в суспільстві для реалізації спільних із чоловіками і специфічних інтересів жінок, забезпечення їх життєдіяльності в усіх сферах суспільного життя.

Основним об'єктом фемінології є жіноцтво як відносно цілісна і стійка соціальна спільність. Вона аналізує соціально-психологічні та культурні чинники особистісного становлення жінки, особливості жіночої психології і жіночого елементу в суспільній свідомості, економічні та політичні аспекти становища жінки в суспільстві, її соціально-психологічні ролі в родині. Методи, напрацьовані фемінологією, активно використовує гендерологія.

Важлива роль у системі гендерних знань (гендерології) належить гендерній психології, актуальність та необхідність розвитку якої сьогодні ні в кого не викликають сумніву.

Гендерна психологія (грец. psyche -- душа і logos -- учення) -- галузь психологічного знання, яка вивчає набуті в процесі соціалізації характеристики гендерної ідентичності, що детермінують соціальну поведінку людей залежно від їх статевої належності.

Витоки багатьох питань, що постають у психологічній практиці, пов'язані з проблемами гендерної соціалізації особистості, її гендерними можливостями та гендерною політикою держави. Гендерна психологія досліджує різноманітні аспекти гендерної ідентичності, засвоєння гендерних ролей, гендерної соціалізації, формування гендерних стереотипів, а також диференціації гендерних відмінностей у сім'ї і соціумі. Соціальні та етнокультурні аспекти гендерного розвитку також не залишаються поза її увагою. Адже поняття «гендер» належить до змісту соціальної психології, психології сім'ї, психології статі, психології сексуальності, політичної психології тощо.

Розвиток гендерної психології передбачає не лише розроблення теоретичних підходів, концепцій та положень. Це важлива складова консультативної допомоги особистості у розв'язанні проблем гендерного характеру, аналізу психологічних, соціально-культурних і суспільно-економічних явищ.

Важливим напрямом сучасної гендерної психології є вивчення гендерних відносин, їх особливостей, сутності та складових.

Психологія гендерних відносин -- прикладна галузь соціальної психології, що досліджує закономірності диференціації та ієрархічності міжстатевих відносин.

Цей науковий напрям перебуває у стадії становлення, все очевидніше виявляючи себе як самостійна галузь психологічного знання. Його появі передувало психологічне вивчення міжособистісних і міжстатевих відносин. Як інтегративна галузь знань, психологія гендерних відносин використовує напрацювання психології, соціології статі, соціальної психології.

Гендерні відносини є об'єктом дослідження багатьох сучасних наук. Соціально-психологічний аналіз суттєво збагачує систему знань про гендер, якими володіють історія, соціологія, політологія, лінгвістика та інші суспільні дисципліни. Своїми спостереженнями, відкриттями і висновками гендерна психологія набуває важливого значення для багатьох галузей соціально-психологічної практики, які потребують міждисциплінарного підходу та розвитку сучасної гендерної теорії.

Сучасна гендерна теорія -- система наукових поглядів на відносини, ролі, норми, статуси, цінності чоловіків і жінок, їхнє соціальне життя, життєвий досвід, набуття та реалізацію ними соціально-рольових характеристик.

Гендерна теорія є міждисциплінарним науковим напрямом, оскільки гендерними проблемами переймаються філософія, культурологія, етнографія, психологія, соціологія, педагогіка, антропологія та ін. На сучасному етапі вона покликана розв'язувати такі завдання:

1) вивчення жінок і чоловіків як активних суб'єктів творення соціального світогляду, розвитку соціальних відносин, світобачення, можливостей особистості;

2) аналіз соціально-економічних, суспільно-політичних, культурних, психологічних та інших умов, що зумовлюють та відтворюють сучасне становище чоловіків і жінок у суспільстві;

3) розкриття соціальних ролей та позицій чоловіків і жінок, формування засад і методів їх соціального зрівняння в усіх сферах життя;

4) пошук можливостей входження жінок у чоловічо-домінантну систему, збагачення її новими властивостями з урахуванням інтересів і потреб обох статей;

5) пошук нових форм упорядкування соціальних відносин в інтересах жінок і чоловіків.

На цих завданнях ґрунтується гендерний підхід у психології -- методологічна основа досліджень у суспільних науках, орієнтована на втілення ідеї рівності людей незалежно від їх статевої належності. Його особливість полягає у врахуванні інтересів обох соціально-статевих груп і досягненні гендерної рівності. Стратегія реалізації цього підходу побудована на забезпеченні однакових можливостей задоволення інтересів жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя, наданні їм рівних прав і можливостей.

У межах гендерного підходу міжстатеві відносини проаналізовано з позицій влади і домінування на рівні суспільних (у політичній, економічній сферах) і психологічних (у сфері міжособистісної та міжгрупової взаємодії) відносин. Категорію «гендер» витлумачено як властивість соціальних відносин, один із значущих елементів суспільного устрою, оскільки чоловіки і жінки не тільки біологічно різні, а й соціально нерівні. Ця нерівність стосується їх можливостей в усіх сферах життя.

Індикаторами гендерних характеристик поведінки стають соціальні очікування, ролі і вимоги суспільства до статевої поведінки. Прийняття позиції, що біологічна стать не є першопричиною психологічних характеристик поведінки і соціальних ролей особистості, дає змогу по-новому реконструювати Я-образ і життєві сценарії, нав'язані особистості системою статеворольових уявлень. Також завдяки цьому підходу чоловіки і жінки можуть по-новому оцінити свої можливості і домагання, визначити перспективи життєтворчості, активізувати особистісні ресурси для вибору суб'єктивних стратегій самореалізації та оптимізації міжособистісних відносин.

Український дослідник Володимир Кравець, аналізуючи варіативність гендерного підходу у психологічних дослідженнях, виокремлює гендерно-чутливий, гендерно-нейтральний, гендерно-стереотипізований та гендерно орієнтований підходи.

Гендерно-чутливий підхід передбачає зосередженість досліджень на індивідуальних відмінностях і відмінностях у поглядах чоловіків та жінок на статусну рівність між гендерами.

Ідею рівності статей підтримує гендерно-нейтральний підхід. Гендерні відмінності його представники визнають незначними, пропагують гіпотезу про те, що індивідуальні відмінності набагато ширші, ніж гендерні.

За гендерно-стереотипізованим підходом відмінності визнаються, а рівність статей заперечується. Вважають, що жінки та чоловіки повинні підтримувати статеві відмінності та відповідати існуючим гендерним нормам, цінностям, правилам, які декларує суспільство.

Гендерно орієнтований підхід не заперечує значення і впливу біологічної статі, але надає перевагу впливу соціуму на формування та розвиток гендерної ідентичності та гендерних відносин особистості.

Із зазначених підходів саме гендерно орієнтований найбільшою мірою відповідає сучасному розумінню категорії «гендер» і спрямованості досліджень у цій галузі.

Розділ 2. Методика вивчення гендерних особливостей ціннісних орієнтацій у старшокласників

Мета - виявити ціннісні орієнтації у старшокласників, які визначають змістову сторону спрямованості особи, складає основу ії стосунків до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, є основою світогляду і ядром мотивації життєвої активності, основою життєвих концепцій.

Суть даної методики полягала в тому, що респондентові пропонувалося безпосередньо проранжуватн цінності, згруповані окремо у термінальні і інструментальні списки цінностей. У М. Рокіча загальна кількість цінностей дорівнює 36, серед яких 18 термінальних і 18 інструментальних, порядок цінностей визначається просто алфавітним порядком.

Обладнення – списки цінностей, ручка або олівець.

Метод, що лежить в основі - тест.

Форма проведення – індивідуальна або групова.

Інструкція : «Зараз Вам буде представлен набір з 18 карток з запропонованими життєвими цінностями. Ваша задача – розкласти їх по значущості для Вас як принципів, якими Ви керуєтесь в Вашому житті.

Кожна цінність написана на окремій карточці. Уважно прочитайте карточки та вибрав ту, яка для Вас найбільш значуща, помістить ії на перше місце. Потім оберіть другу за значущості цінності та розташуйте ії вслід за першою. Потім Зробіть теж саме зі всіма цінностями. Найменш значуще залишеться останнім і займе останне місце. Працюйте не поспішаючи, вдумливо. Якщо в процесі роботи Ви змінете свою думку, треба змінити картки містами. Кінцевий результат повинен відображати Вашу істину позицію.»

Інтерпретація даних : домінуюча спрямованість ціннісних орієнтацій людини фіксується як займана ним життєва позиція, яка визначається за критеріями рівня залученості в сферу праці, у сімейно-побутову і досуговую активність. Якісний аналіз результатів дослідження дає можливість оцінити життєві ідеали, ієрархію життєвих цілей, цінностей-засобів і уявлень про норми поведінки, які людина розглядає як еталон.

Після проведення тесту отриманні данні аналізуються шляхом ранжуванням, в результаті чого вибудовується ієрархія цінностей у старшокласників за гендерними показниками.

Висновки

Таким чином, ціннісні орієнтації являють собою особливі психічні утворення, що завжди складають ієрархічну систему й існуючі в структурі особистості тільки в якості її елементів. Неможливо уявити собі орієнтацію особистості на ту або іншу цінність як якесь ізольоване утворення, що не враховує її пріоритетність, суб’єктивну важливість щодо інших цінностей, тобто не включене в систему.

В даний час тематиці ціннісних орієнтацій особистості в психологічній науці приділяють багато уваги, оскільки ціннісні орієнтації характеризують направленість і зміст активності особистості, що дає змогу визначити загальний підхід людини до світу і до самої себе. Система ціннісних орієнтацій має багаторівневу структуру. Вершина її цінності, пов’язані з ідеалами і життєвими цілями особистості. Система ціннісних орієнтацій не є чимось абсолютно упорядкованим і нерухомим, вона суперечлива і динамічна, відбиває як головні, істотні, стрижневі зміни взаємозалежності особистості зі світом, так і зміну поточних, швидкоплинних, у відомій мірі випадкових життєвих ситуацій. Незадоволеність яких-небудь потреб у даний момент здатна підвищувати рівень оцінки ступеня цінності для даної особистості.

Емпірично досліджуючи проблему ціннісних орієнтацій у старшокласників було виявленно найважливіші цінності. Основними термінальними цінностями для учнів є любов, здоровье, наявність друзів. З визначенням цієї ієрархії гендерна відмінність полягала лише в розташуванні таких цінностей як здоровье та наявність вірних друзів. Дівчата на перше місце поставили здоровье, а хлопці – наявність гарних та вірних друзів. Це говорить про те, що для хлопців наявність друзів має більш значення ніж для дівчат.. Це характеризується тим, що спілкування дівчат виглядає більш пасивним, зате більш дружнім і вибірковим, а хлопці спочатку вступають у контакти один з одним і лише потім, у ході ігрової чи ділової взаємодії, у них складається позитивна установка, з'являється духовна тяга один до одного. Серед інструментальних цінностей гендерних відмінностей не виявлено. Можливо у подальшому становленні особистості життєві цінності зміняться.

Список використаних джерел

1. Бакіров. В. С. Ціннісна свідомість і активація людського фактора / В. С. Бакіров. – Х. : Вища школа, 1988.- 342 с.

2. Бендас Т. В. Гендерна психологія / Бендас Т. В., - М.: 2009. – 276 с.

3. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Гендерна психологія./ Говорун Т. В., Кікінеджі О. М. - К: Академія. 2004.- 308 с.

4. Клецина І.С. Від психології статті – до гендерних досліджень/ Клецина І. С. – М. : Асамблея, 2003. - 106 с.

5. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості /Карпенко З. С – К.: ТОВ МФА, 1998. – 216 с.

6. Кон І.С.Психологія ранній юності / Кон І. С. - М.: Просвещение, 1989.- 255с.

7. Мудрик А.В.Час пошуків і рішень або старшокласникаи о них саміх/ Мудрик А. В. - М.:Просвіта, 1990.-191 с.

8. Москаленко В.В. Соціальна психологія / Москаленко В. В – К. : Грані – Т, 2005. – 624 с.

9. Панферов В. Н. Основи психології людини / Панферов В. Н., Микляєва А. В.. Румянцева П. В – Сбп : Речь, 2009.- 431с.

10. Психологія : психологічний словник / [ авт. Степанов О. М.]. – К.: АКАДЕМВИДАВ, 2006. – 80с.

11. Практична психодіагностика методики та тести / [ред.- сост. Д. Я. Райгородський.]. – Самара.:»Бахрах – М,2002.- 637с

12. Психологический словарь / [ ред.- сост. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б.В. Ломов ].- М.: Педагогика, 1983. – 448 с.

13. Райс Ф.Психологія підліткового та юнацького віку./ Райс Ф.– СПб: Питер, 1999.- 303 с.

14. Реан А.А., Соціальна педагогіна психологія./ Реан А.А., Коломинский Я.Л. – СПб: Пітер, 1998.- 576 с.

15. Шапаров В. Б. Практическая психология./ Шапаров В. Б., Тимченко А. В., Швидченко В. Н. - Ростов н/Д.: Феникс, 2002.- 688 с.

Додаток

Тест «Усвідомленість життєвих цілей»

Автор Є. Карапешта

Методика «Усвідомленість життєвих цілей» складається з двох шкал.

Шкала А: «ставлення до життя». Шкала спрямована на виявлення рівня усвідомленості особистості при формуванні життєвих цілей і її відповідальності за їх досягнення. Шкала складається з 6 питань: 1,3,5,7,9,11.

Шкала Б: «структурованість вільного часу». Шкала показує, як глибина і усвiдомленiсть життєвих цілей людини проявляються через структуру використання вільного часу. Шкала складається з 6 питань: 2,4,6,8,10,12. Тест в цілому сприяє усвідомленню особистістю рівня сформованості своїх життєвих цілей, можливого протиріччя між глибиною життєвих цілей і способами використання вільного часу і помотає вибрати напрямок подальшого самовдосконалення особистості.

Істотно, що при гармонійному розвитку особистості бальні оцінки по обох шкалах пов'язані зворотною залежністю: при високих оцiнках за шкалою Б - низькі показники шкали А, і навпаки.

Значущі порушення зворотній залежності можуть свідчити про дисгармонійному розвитку особистості, кризовому періоді життя, внутрішньому конфлікті... У цьому випадку потрібно додаткове дослідження особистості для локалізації джерела протиріччя і спрямованої роботи з гармонізації.

Таблиця 1.1 Загальні дані вибору за тестом «Усвідомленість життєвих цілей»

Запитальник

Інструкція: Уважно прочитайте питання і вирішіть, який з вiдповiдей - «ТАК», «ІНОДІ», «НІ / НІКОЛИ» - вам підходить. Запишіть його в реєстраційний бланк.

1. Присвячуєте ви свій вiльний час тому, щоб зміцнити відносини з людьми)?

2. Чи читаєте ви «легку» літературу (фантастику, комікси, пригоди)?

3. Чи читаєте серйозну літературу?

4. Чи займаєтесь будинку роботою, яка пов'язана з вашою професією?

5. Чи займаєтесь домашніми справами, повсякденними побутовими клопотами?

6. Чи маєте ви хобі, яке поглинає ваш вільний час?

7. Чи займаєтесь спортом заради власного задоволення (так би мовити, в індивідуальному порядку)?

8. Чи використовуєте свій вільний час для роботи, яка є для вас джерелом додаткового прибутку?

9. Чи буваєте укiно, театрах, на концертах, у музеях?

10. Чи буваєте в ресторанах, кафе, на вечірках і танцях?

11. Чи займаєтесь громадською роботою?

12. Чи любите бити байдики, посидіти біля телевізора.

Обробка результатiв результатів

За кожну вiдповiдь нараховується певна кількість балів: за відповідь «так» - 0 балів, за відповідь "іноді" - 1 бал, за відповідь «ні / ніколи» - 2 бали. Підраховується сума балів по кожній шкалі окремо.

Інтерпретації результатів для досліджуваних

Шкала А

0 - 5 балів

У вас різнобічні інтереси; чітке уявлення про те, що значить жити цікаво; у вас є певна мета в житті, до якої ви йдете досить рішуче.

6 - 9 балів

Ваші запити трохи занижені, і ви часто беретеся за речі, які не доводьте до кінця; що ваше дозвілля проходить без якої б то не було користі для вас.

10 - 12 балів

Для вас, на жаль, характерно поверхове ставлення до життя; можливості свого вільного часу ви використовуєте погано, часто нудьгуєте, поради інших сприймаєте з роздратуванням. Слід подумати про зміну звичок.

0 - 5 балів

Ви явно віддаєте перевагу розвагам свій вільний час проводите несерйозно.

6 - 9 балів

Ви любите працювати, але людина ви досить замкнута, вільний час проводите на самоті, займаєтеся своїми улюбленими справами. Радимо більше спiлкуватися з людьми.

Размещено на Allbest.ru