Психологічні ролі і соціальне буття людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

РЕФЕРАТ

на тему: Психологічні ролі і соціальне буття людини

Виконала:

студентка ІV курсу групи БП-4

спеціальність «Біологія. Психологія»

Семенцова Любов Олексіївна

Переяслав-Хмельницький-2015

Людина є біосоціальною істотою. Це означає, що їй притаманні не лише психофізичні та психічні якості, як то властивості нервової системи, темперамент, індивідуально-психологічні особливості мислення, сприймання тощо, але й характеристики, що визначаються соціальними параметрами, міжособовими стосунками, позицією в соціумі і ставленням її до суспільних феноменів. Соціальне буття людини нагадує театральне дійство. Ще В. Шекспір помітив подібність виконання людиною різних соціальних функцій театральним ролям. Саме тому соціологи в свій час ввели поняття соціальна роль, запозичивши театральну термінологію. Сучасна психологія використовує поняття "роль" в ширшому контексті, розглядаючи не лише соціальні, а й інші різновиди психологічних ролей.

Слово "роль" походить від латинського слова rotulus, що буквально означає паперовий згорток, тобто рулон паперу, на якому записаний текст сценічної ролі для актора. Театральна роль - це перш за все текст, а також система дій, що їх театральній актор має говорити і здійснювати в драматичному дійстві. Про близькість змісту понять роль і особистість свідчать дані сучасної психолінгвістики, психосемантики, семіотики тощо, згідно з якими свідомість людини, її досвід мають природу, близьку до природи тексту. В структурному психоаналізі вважається, що несвідоме людини структуроване як текст і може описуватися лінгвістичними закономірностями. Зміст театральної ролі є фіксованим, записаним раз і назавжди.

На перший погляд здається, що реальна поведінка людини не така, що особистість здійснює вчинки на свій власний розсуд. Але виявляється, що життєві ситуації, в які потрапляє індивід, дуже часто певним чином запрограмовані, що робить їх схожими на драматичні сцени, описані в сценарії. В психології існує поняття "життєвий сценарій", згідно з яким на поведінку людини впливає інформація, що міститься в несвідомому людини (щось схоже на текст театральної ролі). Це означає, що людина в своїй поведінці не завжди є вільною, що вона не в кожній ситуації може здійснити по-справжньому вільний особистісний вибір. Часто буває так, що людина повторює одні й ті самі помилки, або інші неконструктивні дії, наприклад, жінка алкоголіка, наважившись на розлучення, повторно виходить заміж знову за алкоголіка. Ці незрозумілі на перший погляд дії пояснюються тим, що в життєвому сценарії людини "записано", що певні речі їй обов'язково потрібно робити (наприклад, завжди прагнути до досконалості, або будь що критикувати інших за зроблені ними помилки), а інші речі робити заборонено (наприклад, не можна висловлювати певні почуття, або брати ініціативу, або вірити людям). Людина, що живе за сценарієм, не є автономною, тобто її дії продиктовані не вільним вибором, а сценарними, неусвідомлюваними настановами і заборонами. На цілком слушне в такому контексті питання "Чи можна позбутися впливу власного сценарію?" ми спробуємо відповісти на сторінках цього розділу.

Для того, щоб зрозуміти, яким чином ситуація особистісного вибору пов'язана з такими феноменами як роль, життєвий сценарій, психологічні ігри, почнемо з аналізу базового поняття "психологічна роль". Людина грає в своєму житті багато ролей, всі вони досить різні і за характером, і за змістом. Узагальнюючи дані різних психологічних праць, де вивчаються типології ролей та рольової поведінки, ми розробили наступну класифікацію психологічних ролей (табл.).

Приклади різних типів психологічних ролей

Як бачимо, всі ролі можна розділити на 2 великі групи: соціальні та особистісні. Соціальні ролі, закріплені переважно в матрицях соціальної взаємодії людей у вигляді рольових експектацій і, в свою чергу, поділяються на дві підгрупи: ситуативні та групові.

Ситуативними є ролі повністю обмежені конкретною буденною ситуацією, тобто вони виникають і завершуються в межах ситуації. Прикладом ситуативної ролі є роль "пасажира автобуса", яка зникає одразу, як тільки припиняється ситуація поїздки. Проте, якщо актуальність цієї ролі виходить за рамки ситуації, вона перетворюється, наприклад, на роль "Мандрівника". З іншого боку, ситуація здатна набувати символічного узагальнення, розширюючись до меж цілого життя людини. В цьому випадку, людина може, наприклад, грати у житті роль "безквиткового пасажира". Так само роль "людини, що захворіла", буває ситуативною, але існує життєва роль "Хворого", як у відомій комедії Ж.-Б. Мольєра "Удаваний хворий".

Групові соціальні ролі пов'язані не лише з соціальною ситуацією, а і з соціальною групою (або з суспільством в цілому) і місцем особистості в ній. Групові ролі номінально існують протягом тривалого відрізку часу і не обмежуються соціальною ситуацією, але в цій ситуації актуалізуються. За межами ситуації групові ролі залишаються, як правило, в латентному вигляді. Прикладом є професійні ролі, від яких за межами професійної ситуації людина може повністю звільнятися (наприклад, вдома або на відпочинку). Правда, професійні ролі (як і інші соціальні ролі) за рівнем значущості інколи далеко виходять за межі ситуації і групи і набувають характеристик життєвих ролей.

Особистісні ролі, на відміну від соціальних, визначаються не лише ситуацією і групою, соціальними нормами і функціями, а пов'язані з особистісними детермінантами, перетворюючись на соціально-психологічну характеристику особистості. Ці ролі також залежать від рольових експектацій, але останні формуються не лише як результат функціонування суспільних і групових норм, а й під впливом рольової поведінки індивіда, тобто мають переважно особистісну детермінованість. Їх також можна розділити на дві підгрупи: міжособистісні і життєві.

Міжособистісні ролі визначаються системою значущих стосунків, тобто взаємодією особистості зі значущим оточенням індивіда. Міжособистісні ролі - це не лише соціальні ролі, що склалися в ситуації міжособової взаємодії, а стиль поведінки (можливо, навіть стиль життя), що проявляється в цих стосунках. В ситуаціях спілкування з різними людьми індивід не лише грає різні соціальні ролі, але й часто проявляє різні (інколи зовсім несхожі) сторони своєї особистості, різні грані характеру. Але від характерологічних властивостей особистісні ролі відрізняються тим, що проявляються в соціальній поведінці, їх неможливо повністю відокремити від соціального контексту. Ці ролі актуалізуються в певних соціально-психологічних і життєвих ситуаціях, в конкретних системах значущих соціальних стосунків, залишаючись латентними за межами цих ситуацій і стосунків. Відносна незалежність особистості від міжособистісних ролей проявляється, зокрема, в тому, що людина здатна відмовитись від них, хоча це буває досить важко зробити під тиском сформованих експектацій.

Життєвими є особистісні ролі, які людина грає все життя, або, принаймні, протягом значного життєвого періоду чи стадії. Один раз виникнувши, життєві ролі не зникають, хоча можуть трансформуватися, набувати або втрачати значущості, атрофуватися (вторинний рольовий дефіцит). В останньому випадку вони можуть переходити в "тіньову", неусвідомлювану зону особистості. Такі життєві ролі не відмирають повністю, навіть якщо вони не активізуються в жодній життєвій ситуації, а залишаючись в латентному вигляді, продовжують здійснювати вплив на життя людини. Ролі можуть зразу формуватися як тіньова, неусвідомлювана особистісна зона, так і не отримавши достатнього розвитку (первинний рольовий дефіцит, або рольова недостатність). При цьому деякі важливі особистісні потреби залишаються незадоволеними. Життєві ролі, як правило, пов'язані не з однією соціально-психологічною чи життєвою ситуацією, а переходять від ситуації до ситуації, поширюючись часом на всі сфери життя індивіда.

Існують різні погляди на взаємозв'язок психологічних ролей і особистості. Згідно з одними концепціями (переважно соціологічними) ролі - це лише матриці соціальних експектацій, що закріплені в суспільних нормативах. Інші концепції (наприклад, теорія особистості в психодрамі) розглядають ролі як важливий структурний компонент особистості. Ми вважаємо, що різні психологічні ролі мають різну ступінь інтегрованості в структуру особистості в залежності від значущості особистісних факторів у рольовій поведінці індивіда. Соціальні ролі переважно визначаються соціальною функцією, а особистісні ролі завжди мають особистісне підґрунтя. Найбільша особистісна ідентифікація характерна для життєвих ролей, типологія яких плавно переходить в типологію особистості.

Різні типи психологічних ролей можуть взаємодіяти між собою. Це означає, що навіть ситуативні ролі пов'язані з міжособистісними і життєвими ролями, що актуалізуються в даній ситуації. Наприклад, у людини в ситуації розмови з жінками, які щось забороняли або віддавали розпорядження, виникав незрозумілий страх. Причиною того була схожість з ситуацією дитинства, коли жорстока мати занадто сильно придушувала ініціативу власної дитини. У дорослому стані активізувалася ця забута дитяча роль. В іншому прикладі чоловік, потрапляючи в ситуацію, коли співрозмовник надто голосно починав розмовляти, чомусь ніяковів і розгублювався. Виявилося, що в подібних умовах актуалізувалася дитяча міжособистісна роль, що склалася в компаніях однолітків, які вели себе агресивно по відношенню до цієї людини. У цих випадках можна говорити про так звані "ключові ролі", тобто ролі, що є ключем до інших ролей, які, як правило, мають відношення до більш глибоких особистісних утворювань.

Описані приклади ілюструють тісний зв'язок рольової поведінки з розв'язанням різноманітних життєвих проблем. Більшість проблем особистості так чи інакше пов'язана з рольовою дисфункцією в сфері особистісних ролей. Найчастіше ці проблеми проявляються в різного типу рольових конфліктах особистості.

психологічний роль людина

Cписок використаної літератури

1. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1988.

2. Блатнер А. Ролевая динамика: Всеобъемлющая теория психологии // Психодрама и современная психотерапия. - 2002. - № 1. - С. 32-39.

3. Горностай П. П. Ролевой конфликт и проблема выбора // Психологія на перетині тисячоліть. - К.: Гнозис, 1998. - Т.1. - С. 319-326.

4. Горностай П. П. Диагностика и коррекция ролевых конфликтов // Журнал практического психолога. - 1999. - № 1. - С. 44-51.

5. Киппер Д. Клинические ролевые игры и психодрама: Пер. с англ. - М.: Независ. фирма "Класс", 1993.

6. Лейтц Г.v Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я. Л. Морено: Пер с нем. - М.: Изд. гр. "Прогресс", "Универс", 1994.

7. Мадди С. Р. Теории личности: сравнительный анализ / Пер. с англ. - СПб.: Речь, 2002.

8. Морено Дж. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Пер. с англ. - М.: Академический проект, 2001.

9. Морено Я. Психодрама / Пер. с англ. - М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001.

10. Психодрама: вдохновение и техника / Под ред. П.Холмса, М.Карп. Пер. с англ. - М.: Независ. фирма "Класс", 1997.

Размещено на Allbest.ru