Робота психолога з педагогічним колективом

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ВИПУСКНА РОБОТА

Робота психолога з педагогічним колективом

Слухач групи

завідувачів (методистів, практичних психологів)

Каневська Неля Миколаївна,

Керівник роботи:

Нежинська Олена Олександрівна

Київ - 2011



Зміст

психолог педагог емоційний конфлікт

Вступ

1. Теоретичні підходи до вивчення проблеми взаємодії практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ

1.1 Специфіка діяльності педагогічного колективу ПТНЗ

1.2 Структура педагогічного колективу ПТНЗ

1.3 Актуальні проблеми навчально-виховного процесу в ПТНЗ

2. Методичні підходи до створення взаємодії практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ

2.1 Вивчення проблематики педагогічного колективу щодо виконання ними своїх посадових функцій

2.2 Завдання практичного психолога ПТНЗ

2.3 Етапи створення взаємодії практичного психолога й педагогічного колективу ПТНЗ

3. Програма взаємодії «Діалог» практичного психолога з педагогами системи професійно-технічної освіти

3.1 Методологічні засади програми взаємодії «ДІАЛОГ» практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ

3.2 Методичне забезпечення співробітництва практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ в рамках програми «ДІАЛОГ»

3.3 Методична підтримка діяльності психолога в рамках програми «ДІАЛОГ»

Висновки

Література



Вступ

Актуальність теми. Модернізація освіти, яка відбувається в Україні, є еволюційно-прогностичним процесом, що передбачає необхідність удосконалення управління підвищенням педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника.

Зміни в структурі та змісті загальної середньої освіти в Україні мають глибинний характер. Саме тому потребують розв'язання проблеми психологізації навчально-виховного процесу, психологічної просвіти педагога, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, є суб'єктом особистісного й професійного зростання, уміє досягати нових педагогічних цілей.

Педагогічний працівник є основною одиницею системи освіти. Саме тому від рівня сформованості його психологічної компетентності залежить здоров'я дитини, мікроклімат в колективі, освітньому закладі, рівень комфортності та безпечності освітнього середовища. Існуюча на даний момент педагогічна практика свідчить про ряд серйозних проблем у забезпеченні педагогів професійно-технічних навчальних закладів (надалі - ПТНЗ) психологічними знаннями як однієї з умов ефективного виконання своїх професійно-педагогічних обов'язків. Майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, маючи спеціальну професійно-виробничу підготовку, часто відчувають труднощі у налагодженні взаємостосунків з учнями, допускають серйозні прорахунки й помилки в організації педагогічно-професійного спілкування з підлітками. Такий стан справ, у свою чергу, призводить до появи малоефективних стилів педагогічного спілкування, що детермінує негативні наслідки в навчально-виховному процесі, адже характер спілкування педагогічних працівників з учнями значною мірою визначає розвиток особистості учнів, їх соціалізацію в колективі, позначається на результатах життєдіяльності учнівської молоді.

Одним із механізмів розв'язання зазначених проблем є формування психологічної компетентності й підвищення психологічної культури педагогічних працівників шляхом створення взаємодії з практичним психологом навчального закладу.

Здавалось, у цій сфері не може бути особливих проблем, адже є велика кількість розроблених методик вивчення колективу, особистості педагога, різних інструкцій, значна тестова база. Та на практиці робота практичного психолога з педагогічним колективом виявляється досить складною й складність роботи з педагогами як об'єктом психологічного впливу обумовлюється кількома причинами. Передусім, це особливості педагогічної професії, яка є непростою й найбільш напруженою в психологічному плані. Педагоги є тією професійною групою, яка особливо піддається впливам деформаційних тенденцій. За даними ряду наукових досліджень, для третини вчителів показники соціальної адаптації співпадають або незначно нижчі за показники у хворих неврозами.

З іншого боку, складність роботи практичного психолога з педагогами обумовлюється неоднозначністю сприймання останніми психологічної служби та особливостями стосунків суб'єктів психологічної діяльності стосовно один одного. Члени педагогічного колективу по-різному сприймають саму психологічну службу: від прагнення до співпраці, зацікавленості до байдужості, недовіри, скептицизму. Слід також зазначити, що педагоги дуже гостро реагують на оцінку їхніх особистісних особливостей. Педагог звик оцінювати інших, тому йому важко погодитись з висновками про те, що несприятливий розвиток педагогічної ситуації визначений його власними недоробками чи вадами. Крім цього, більшість педагогів мають високу особистісну тривожність, у силу чого схильні гіперболізувати, драматизувати події або впадати у глухий психологічний захист, не приймаючи або повністю відкидаючи висновки психолога.

Що стосується проблеми вивчення педагогічного колективу, питань оптимізації взаємостосунків у системах: «педагог-педагог», «педагог-учень», «педагог-психолог», «педагог-керівник н/з», питань формування позитивного соціально-психологічного клімату, питань конфліктів у педагогічних колективах саме професійно-технічних навчальних закладів, то тут спеціальних досліджень не велося. Тим часом, ці колективи мають свою специфіку, у них особлива структура й до них навряд чи можуть бути застосовані результати й висновки, отримані в дослідженнях шкільних колективів та колективів інших типів.

Таким чином, виникає очевидне протиріччя між потребами практики роботи з педагогічним колективом ПТНЗ й відсутністю в сучасній науці досліджень та розробок, необхідних для задоволення цих потреб. Актуальність та недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми випускної творчої роботи: «Робота практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ»

Об'єкт - педагогічний колектив ПТНЗ.

Предмет - взаємодія практичного психолога та педагогічного колективу ПТНЗ.

Мета даної роботи - розробити варіанти побудови взаємодії психологічної служби ПТНЗ з педагогічним колективом із врахуванням особливостей діяльності закладів профтехосвіти.

Завдання:

1. Розкрити особливості структури педагогічного колективу ПТНЗ в аспекті психологічного супроводу.

2. Розробити програму взаємодії «Діалог» практичного психолога з педагогами системи професійно-технічної освіти.

3. Розробити ресурсне забезпечення програми «Діалог».

Результати даної роботи можуть бути використані практичними психологами у практиці створення взаємодії з педагогічним колективом, що сприятиме оптимізації роботи психологічної служби в навчальних закладах ПТНЗ.



1. Теоретичні підходи до вивчення проблеми взаємодії практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ

1.1 Специфіка діяльності педагогічного колективу ПТНЗ

Проблеми підвищення ефективності взаємодії в діадах «педагог-учень», «педагог-педагог», малих соціальних групах висвітлені у працях Г.М. Андрєєвої, О.О. Бодальова, Н.П. Анікеєвої, Я.Л. Коломінського та ін. Аналіз емпіричних досліджень проблематики педагогічного спілкування та педагогічної взаємодії представлено в працях Я.Л. Коломінського, К.Н. Волкової, В.А. Кан-Калика, Г.О. Ковальова, Р.Л.Кричевського, О.О. Леонтьєва, С.В. Кондратьєвої, І.М. Юсупова, Р.Х. Шакурова, М.Г. Рогова та ін.

В дослідженнях Л.В. Туріщевої , Р.В. Овчарової детально описано технологію роботи шкільного психолога з педагогічним колективом школи, представлена структура, мотивація та функція педагогічної діяльності. Особлива увага приділена методам дослідження педагогічної діяльності та виявленню результативності роботи вчителя. В роботах Ковальчук З.Я. зроблено психологічний аналіз міжособистісної взаємодії вчителя із старшокласниками. У працях, присвячених аналізу шкільного періоду розвитку особистості, представлено „якісно-логічний” підхід до розгляду міжособистісних стосунків, зокрема з'ясування пріоритетних якостей партнера.

А ось наукових досліджень в системі професійно-технічної освіти з питань роботи психологічної служби з педагогами зовсім не було.

Система професійно-технічної освіти займає важливе місце між середньою і вищою освітою. Вона має специфічне завдання - готувати висококваліфікованих робітників для усіх галузей економіки. Педагогічна система професійно-технічної освіти - система комплексна, яка складається з галузевих підсистем, що перебувають у тісних взаємозв'язках і створюють певну цілісність.

Галузевими підсистемами виступають освітня та виробнича. При цьому виробнича система багатоваріантна і несе в собі специфіку галузей економіки.

Професійно-технічний навчальний заклад (ПТНЗ) - це цілісне соціальне утворення, яке має власну структуру й виконує специфічні функції в суспільстві: виховує та навчає учнів, забезпечує їхню професійну самореалізацію в галузевих підрозділах виробничого комплексу. Педагогічний процес у профтехучилищах розглядається, як складний пізнавальний і трудовий процес, що характеризується як загальними, так і специфічними закономірностями, незважаючи на свою багатогранність, він є цілісним та єдиним. Теоретичне обґрунтування єдності педагогічного й навчально-виробничого процесу. На тлі характеристик педагогічного й виробничого процесів професійна підготовка є феноменом більш високого порядку, ніж процес навчання.

1.2 Структура педагогічного колективу ПТНЗ

Створення психологічної служби в системі професійно-технічної освіти та її подальший розвиток й вдосконалення дали можливість пошуку оптимальних шляхів розвитку й оновлення навчально-виховного процесу, втілення в життя принципів індивідуалізації на основі гуманізації навчання, розуміння запитів, завдань, цінностей учня. В професійно-технічній освіті основні завдання психологічної служби тісно пов'язані з завданнями підготовки висококваліфікованого фахівця, що не лише володіє необхідним обсягом теоретичних знань, практичних умінь та навичок, а й має необхідні особистісні якості, котрі забезпечують успішну адаптацію до майбутньої діяльності. Тому першочерговим завданням практичного психолога в роботі з педагогічними працівниками ПТНЗ є створення з ними ефективної взаємодії.

До педагогічних працівників ПТНЗ та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники професійно-технічних навчальних закладів та інші працівники, які беруть безпосередню участь у навчально-виховній роботі. Педагогічний колектив професійно-технічного закладу освіти відрізняється від інших колективів, як за цілями та умовами своєї діяльності, так і своєю структурою та професійним спрямуванням його членів. Саме ці відмінності складають систему специфічних факторів, які впливають на створення взаємодії практичного психолога й педагогів (рис. 1).

Рис. 1. Структура педагогічного колективу ПТНЗ

Для розуміння специфіки діяльності педагогічного колективу ПТНЗ істотне значення має розмежування понять загальноосвітній процес, навчально-виробничий процес та організація позанавчального простору учнів, де викладачі загальноосвітніх предметів забезпечують середню освіту, майстри виробничого навчання - професійну підготовку, керівники гуртків та вихователі гуртожитку - соціалізацію та саморозвиток підростаючого покоління, організовуючи позанавчальний простір і все це є самостійним цілісним явищем, а не механічною сумою окремих компонентів.



1.3 Актуальні проблеми навчально-виховного процесу в ПТНЗ

Звичайно, у педагогів ПТНЗ є дуже багато щоденних проблем, що потребують вирішення, й вони, виходячи з багатоаспектності педагогічної діяльності, найрізноманітніші. Втім найтиповішими труднощами для усіх навчальних закладів профтехосвіти є ряд специфічних особливостей, що характеризують взаємовідносини учасників навчально-виховного процесу, а саме:

Учні ПТНЗ переважно з неповних та неблагополучних сімей, які, здебільшого, належать до категорії дітей, що потребують особливої педагогічної уваги. Це проявляється у поганому засвоєнні навчального матеріалу школи, низькій успішності, недисциплінованості, конфліктності та схильності до бродяжництва та правопорушень;

· Учні ПТНЗ - особи підліткового віку, який є особливим періодом в житті людини, коли відбуваються значні зміни у фізичному та психологічному плані, формуються життєві цінності, виникає потреба у самоствердженні серед однолітків. Це криза підліткового віку, коли підлітки з одного боку прагнуть бути автономними, самостійними, а з іншого - потребують розуміння та підтримки з боку дорослого, є дуже залежними.

· На відміну від загальноосвітніх навчальних закладів, у переважної більшості ПТНЗ є гуртожиток - місце першого досвіду самостійності: потрібно призвичаїтись до правил спільного проживання з людьми, які до цього часу не були знайомі; знайти свою психологічну нішу для відпочинку, підготовки домашніх завдань, можливості побути на самоті й водночас - сформувати свої грані співіснування із сусідами по кімнаті, іншими мешканцями гуртожитку та вихователями.

· Велика кількість учнів ще в школі мали негативний досвід неприйняття їх групою однолітків, знехтування та тиску, що говорить про їх низький рівень соціалізації та адаптації. Висока залежність та психологічна незрілість таких учнів спричинює ще одну проблему для педагогічного колективу ПТНЗ - пропуски занять, невміння долати труднощі. Уникаючи низьких оцінок, зауважень, дисциплінарних заходів, вони шукають прийняття «на вулиці», часто потрапляючи в кримінальні угрупування. Звідси - проблема низького відвідування та правопорушень у ПТНЗ.

· Значна частина учнів, що прийшли на навчання та здобуття професії, мають особистісну психологічну проблематику. Це проявляється в тому, що існуючий особистісний конфлікт постійно відволікає їх від навчальної мети й забирає багато внутрішніх сил на подолання своїх комплексів, страхів, та базової недовіри. Психоемоційна незрілість, емоційні травми та їх негативний досвід постійно провокують конфліктні ситуації. З боку дорослих це викликає обурення, оскільки багато часу та сил забирають саме виховні моменти, в той час, коли потрібно вирішувати навчальні завдання.

На основі на основі результатів обстеження «Вивчення індивідуальних особливостей абітурієнтів» (рис. 2) були зроблені діаграми, які наочно показують кількісний та якісний склад новоприбулих учнів, з якими педагогічному колективу ПТНЗ потрібно буде взаємодіяти.

Рис. 2. Схильність до поведінки, що відхиляється від норми



2. Методичні підходи до створення взаємодії практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ

Робота психолога з педагогом має сенс в тому випадку, якщо, по-перше, вона допомагає і педагогу й психологу знайти сенс своєї професійної діяльності, якщо, по-друге, психолог створює знання внутрішні, особистісні, якщо, по-третє, у взаємодії психолога і педагога конструюються процедури, що створюють оптимальну ситуацію для вирішення тих проблем, які мають місце в середовищі кожної із підгруп. Варто зауважити, що практичний психолог здатний надати серйозну допомогу в попередженні професійних небезпек педагогічної праці, обумовлених недостатньою розвиненістю комунікативних здібностей педагога (конфлікти з дітьми, їх батьками, емоційне перенапруження, нездатність розслабитися тощо) за умови сформованого запиту, наявності бажання до взаємодії.

2.1 Вивчення проблематики педагогічного колективу щодо виконання ними своїх посадових функцій

Отже, маючи такий учнівський контингент, педагогічний колектив ПТНЗ має певну типову низку проблем, що потребують допомоги практичного психолога.

Виходячи із завдань, які стоять перед кожною групою педагогічного колективу (адміністрацією, викладачами, майстрами в/н, керівниками гуртків та вихователями гуртожитку), важливо визначити найтиповіші проблеми, які виникають перед педагогічним колективом в навчально-виховному процесі.

Це є ключовим моментом стратегії налагодження партнерських стосунків психолога та педагога, адже для створення простору довіри та взаємодії необхідне базове розуміння проблем педагога з боку спеціаліста психологічної служби з наданням йому допомоги аби в подальших стосунках мати можливість здійснювати психологічний вплив без особливого опору чи певного супротиву з боку педагогічного колективу.

Серед багатьох педагогів існує неоднозначне уявлення про роль психолога в освітньому процесі. Їм представляється, що він сам, як за помахом чарівної палички, відразу повинен зробити з двієчника успішного, перетворити задираку й хулігана на тихого та слухняного учня, підвищити навчальну мотивацію тощо. Зі свого боку, кожен практичний психолог знає, що найважче працювати з педагогами. Заважає їх нетерпимість до критики на свою адресу, завищена й одночасно занижена самооцінка, несхильність до змін, уразливість, закритість. Тому так важливо для психолога завоювати вчителів, спочатку чисто емоційно розташувати їх до себе, а потім донести до педагогів, в чому саме і як він може бути їм корисний.

2.2 Завдання практичного психолога ПТНЗ

Виходячи з виявлених проблем, завданням практичного психолога є утворення взаємодії адміністрації та педагогів ПТНЗ, створення певної системи дій, системи взаємовідносин з усіма структурними підрозділами існуючої системи, яка б дозволила вирішити проблеми психологізації навчально-виховного процесу та підвищення статусу й авторитету психологічної служби.

Педагогічний колектив ПТНЗ - це професійна група педагогів, яка в тісному співробітництві з обслуговуючим персоналом мобілізує свої зусилля на розв'язання завдань виховання, розвитку та навчання учнів.

Для побудови правильної стратегії з педагогічним колективом ПТНЗ важливо враховувати ще один факт - майстри виробничого навчання, майстри-інструктори в переважній більшості не мають педагогічної освіти і, являючись прекрасними виробничниками, майстрами своєї справи, іноді відчувають труднощі у взаємодії з учнями.

Організаційна структура педагогічного колективу сприятлива для утворення “педагогічних команд” у складі співробітників, які працюють в різних методичних секціях навчального, професійного, позанавчального спрямування, мають свої форми взаємодії, місце в навчально-виховному процесі, де збираючись разом, мають можливості для узгодження методичних підходів, зближення ділової та міжособистісної системи взаємин, високої інтенсивності міжособистісних контактів. Такими формами роботи є систематичні виробничі наради, засідання метод секцій, педагогічні ради.

Знання цих особливостей дозволить практичному психологу для психологічної просвіти педагогів використовувати вже існуючі форми взаємодії для здійснення індивідуальної та групової діагностичної, консультаційної, корекційно-розвивальної роботи.

Індивідуальні консультації для педагогів з питань пошуку форм і методів роботи з учнями, виходячи з особливостей їх індивідуального та особистісного розвитку.

Відвідування уроків з метою психологічного аналізу ефективності вживаних педагогічних технологій. Такий аналіз включає оцінку організації діяльності учнів, способів розвитку мотивації учнів, стилю проведення уроку, оцінку роботи учнів і ін. За підсумками уроку проводиться бесіда з педагогам і даються рекомендації. Спільна з педагогом підготовка уроків, виховних, профорієнтаційних заходів з врахуванням їх пізнавального стилю, психологічних можливостей. Відеозйомка уроків і обговорення з педагогами впливу різних педагогічних технологій на психологічний стан і розвиток учнів. Психотерапевтична робота з педагогами. Важливо, аби психологічна грамотність педагогів ставала нормою їх професійної компетентності Для побудови ефективної взаємодії психолога й педагогів ПТНЗ, для надання їм кваліфікованої психологічної допомоги варто враховувати ще й вплив педагогічного стажу, вікових та статусних характеристик на діяльність педагогічних працівників (табл. 1).



Таблиця 1. Особливості педагогічної діяльності й вибір практичним психологом стратегії психологічної допомоги

Педагогічний стаж	Особливості педагогічної діяльності	Психологічна допомога
Перші 5 років роботи	Це час адаптації випускника вузу до умов роботи за спеціальністю Молодий фахівець на старті педагогічної діяльності досить знає, але мало уміє. У педагога з таким стажем ще не сформовані професійно значимі якості. На 1-му етапі професіоналізації педагог зосереджений на собі, на своїх можливостях. Він недавно закінчив вуз, тому йому легко перенести ситуацію оцінювання. Він відкритий сприйняттю нового в собі й в оточенні, схильний до самозмінам. Він ще не цілком самовизначився в професійному плані. Висока орієнтація на такі цінності, як «сім'я», «близькі люди», «друзі». У цій віковій групі виявляється найвищий відсоток (28,3 %) вчителів, не відповідних посаді. Вчителі з невеликим стажем роботи частенько використовують дисциплінарні методи дії, що в основному дає зворотний ефект. На уроці у них переважають накази, вони віддають перевагу негативно забарвленим висловам по відношенню до учнів.	Психолог звертає увагу на те, аби процес адаптації педагога-початківця не перетворився на розчарування й не закінчився конфліктами. Важливо підтримати педагога емоційно, укріпити його віру в собі. Серед методів, використовуваних психологом, найбільш ефективні: балінтовські групи (обговорення проблем, напружених ситуацій); відеотренінги професійно-педагогічного спілкування; відвідування уроків психологом з подальшим їх обговоренням з педагогом, консультації
6-10 років	Відбувається стабілізація професійної діяльності, формування професійної позиції. Педагог удосконалює арсенал методів і прийомів навчання. Зменшується кількість конфліктів, пов'язаних з потребою педагога в самоствердженні в очах колег й учнів, рік від року підвищується його професійна значущість.	На цьому етапі психологу важливо допомогти педагогу в осмисленні ресурсів (позитивних можливостей) і обмежень, окреслити методи вдосконалення професійної майстерності.
11-15 років	Період так званої «педагогічної кризи», яка пов'язана з усвідомленням того, що існує протиріччя між бажанням щось змінити (методи роботи, стиль спілкування з учнями тощо) й можливостями педагога. Педагоги цієї групи виявляють більший інтерес до учнів, уміють налагодити конструктивні взаємини з ними. Вони рідше використовують категоричні вимоги, погрози чи покарання.	З педагогами можна проводити тренінги рефлексій, що формують здібність до сприйняття нового, організовувати майстерні й залучати педагога до роботи в творчих проектних групах.
16-20 років	Так звана криза «середини життя». Це вік попередніх життєвих підсумків. Часто виникає невідповідність між реальним (яким я себе уявляю) Я та ідеальним Я (яким би я хотів бути). Можливе зниження професіоналізму, формуються захисні механізми. В той же час це час, педагог захоплений роботою з дітьми, відданий своїй справі.	Психолог може запрошувати педагогів для участі в тренінгах або групах особистісного зростання, пропонувати цікаві для нього дослідження. Формування програми професійного і особистісного розвитку педагога.
21-25 років	Найбільш високих результатів досягають саме в цьому періоді. Педагоги мають найбільш високу оцінку рівня сформованості професійно значимих якостей. У психологічному сенсі у своєму віці в 43-45 років вони можуть цілком присвятити себе професії, маючи в своїй сім'ї вже самостійних дітей, досягнувши певної стабільності в соціально-економічному плані.	Вчитель-майстер не завжди готовий до контакту з психологом. До роботи з таким вчителем треба підготуватися особливо ретельно: ознайомитися з його досягненнями, знати його власний досвід.
більше 25 років	Педагоги хворобливо сприймають бажання фахівців-психологів прийти до нього на урок й зробити предметом обговорення його досвід, деколи убачивши в цьому бажання ущемити його, виявити професійні помилки. У такому віці можливе виникнення психологічної хвороби «синдром згорання». Розрізняють три сторони цього явища: біологічне старіння, професійне старіння (що характеризується несприйняттям нового, порушенням стосунків партнерства з учнями) і психоемоційне перенапруження	Психологу слід звернути увагу педагога на унікальні моменти його професійної біографії, важливість його думки для колег, його авторитет і заслуги. Не завжди має сенс запрошувати педагога для участі в тренінгах або групах особистісного зростання, оскільки змінити стереотипи, що склалися, норми професійної діяльності досить важко. В той же час є педагоги, що зберегли гнучкість в поведінці й мисленні, які можуть збагатити роботу в групі завдяки своєму досвіду.

Для того, щоб психологічний аналіз і самоаналіз педагогічної діяльності сприяли професійному розвитку педагога, необхідна наявність наступних умов:

- потреба у педагога в позитивних змінах (змусити розвиватися не можна);

- укладення контракту з приводу взаємодії психолога й педагога з дослідження та проектування діяльності. При укладенні контракту психолог разом з педагогом відповідає на питання: що ми робитимемо, навіщо нам це треба, які цілі ми ставимо, яких результатів хочемо досягти. Укладення такого контракту особливе важливо у разі, коли психолог, працюючи в освітній установі, тривалий час спілкується з педагогом, знаходиться з ним у дружніх взаєминах. Це дозволить вступити з педагогом в професійно-консультативні стосунки;

- попереднє обговорення аналітичних схем з педагогом;

- організація виходу рефлексії педагога з позиції діяча в зовнішню позицію по відношенню до вже здійсненої або проектованої діяльності.

Серед групових форм роботи практичного психолога з педагогічним колективом варто зазначити наступні:

Організація «круглих столів», дискусій, ділових ігор, міні тренінгів для оптимізації взаємин в педагогічному колективі та взаємодію всіх учасників педагогічного процесу.

Участь психолога в педагогічних радах, методичних секціях з виступами на актуальні теми.

Проведення психологічних семінарів, направлених на розвиток психологічної культури педагогів.

Проведення психологічних тренінгів та відеотренінгів з педагогами, що сприяють розвитку педагогічної рефлексії й виробленню ефективних способів взаємодії з учнями, таких, як активне слухання, педагогічна підтримка, «я-повідомлення» тощо.

Проведення сеансів психологічного розвантаження для профілактики емоційного вигорання.

Проведення психолого-педагогічних консиліумів з метою обговорення динаміки розвитку учнів і ефективності вживаних методів навчання і виховання, а також проблем, що виникають в ході освітнього процесу.

Балінтовскі групи є важливим джерелом у вдосконаленні педагогічної майстерності, мають психологічний ефект для педагога та всього педагогічного колективу, сприяють становленню мінімально травмуючих й максимально продуктивних стосунків з учнями. Це своєрідна модель групового аналізу міжособистісних проблем, запропонована англійськими дослідниками - подружжям Балінтами.

Т-група, або лабораторна група тренінгу, своєю метою має корекцію комунікативних умінь спілкування, а також оптимізацію спілкування людини з оточуючими її людьми. В таких групах увага акцентується на відпрацюванні умінь і навичок контактів з партнером, а також навичок професійного спілкування. Основне навчання через досвід, що придбавався в групі (часто апробують нові форми поведінки)

2.3 Етапи створення взаємодії практичного психолога й педагогічного колективу ПТНЗ

За дослідженнями вітчизняного психолога А.К. Маркової, для успішного вирішення завдань психологічного розвитку дітей співпраця педагога й психолога повинна включати наступні етапи:

1) мотиваційно-цільовий;

2) операційно-технологічний;

3) рефлексивно-регулятивний.

На першому етапі - мотиваційно-цільовому - визначаються загальні цілі, завдання, мотиви, сенс співпраці. На другому етапі - операційно-технологічному - відбувається узгодження між педагогом та психологом того, якими засобами (стратегічного чи практичного характеру) здійснюватиметься взаємодія з групою, підлітком, хлопцем (дівчиною), а також один з одним (педагог-психолог). І на третьому - рефлексивно-регулятивному - оцінному етапі співпраці педагога й психолога відбувається взаємне оцінювання роботи один одного, ефективності спільної праці. Для психолога головним показником в аналізі та оцінюванні праці педагога є якісні зміни в психічному розвитку учнів, можливе професійне зростання педагога й самозбереження. Для вчителя (як експерта) значимим буде професійний вклад психолога в забезпечення навчального процесу, тобто в створення тих основних психологічних умов, які сприяють розвитку учнів.



3. Програма взаємодії «Діалог» практичного психолога з педагогами системи професійно-технічної освіти

3.1 Методологічні засади програми взаємодії «ДІАЛОГ» практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ

Взаємодія психолога й педагога тоді ефективна, коли вона набуває форми діалогу рівноправних суб'єктів. Психолог, виявляючи розуміння до проблем педагога, займає зацікавлену позицію, вживається в реальність педагога й пропонує змістовну та логічну програму взаємних дій.

Пояснювальна записка:

Психолог стає повноправним учасником освітнього процесу. У нього з'являється можливість тісно співробітничати з педагогами у вирішенні проблем та завдань розвитку конкретних учнів й учнівських колективів.

Взаємодія психолога з майстрами виробничого навчання, класними керівниками, керівниками гуртків та вихователями гуртожитку істотно впливає на управлінську ситуацію й розширює функціональні обов'язки багатьох фахівців.

Взаємодія психолога з адміністрацією навчального закладу взаємно допомагає один одному: без відповідних управлінських кроків та нововведень діяльність психологів буде сильно утруднена.

Мета діяльності психолога:

Комплексний психологічний супровід педагогічного колективу в освітньому процесі з метою підвищення психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу.

Робота психолога з педагогічним колективом:

Завдання відносно викладачів, класних керівників:

1. Спільне вирішення педагогічно-психологічних проблем щодо навчання та розвитку учнів.

2. Надання педагогам психологічної інформації щодо активізації пізнавальної активності на уроках, застосування інтерактивних методів навчання та процесу розвитку учнівського колективу.

Завдання відносно майстрів виробничого навчання:

1. Аналіз та проектування соціально-психологічного середовища групи, сприяючого навчанню й розвитку учнів.

2. Стимулювання росту кваліфікації, професіоналізму й продуктивності педагогічної праці, розвиток творчої ініціативи педагогів.

Завдання відносно вихователів гуртожитку, керівників гуртків:

1. Надання педагогам психологічної інформації щодо здійснення комплексної допомоги учням, що потребують особливої педагогічної уваги в поза навчальний період.

2. Озброєння техніками розв'язання конфліктів, методами активізації відповідальної поведінки.

Види діяльності

3. Консультування педагогів з питань, пов'язаних з навчанням, вихованням та психологічним розвитком учнів та учнівських груп.

4. Підготовка й проведення психолого-педагогічних консиліумів.

5. Розробка та реалізація спільних програм психолого-педагогічної роботи з окремими учнями або учнівським колективом.

6. Підготовка та проведення круглих столів, ділових ігор, міні тренінгів з питань впровадження інноваційних педагогічних технологій.

Робота психолога з адміністрацією навчального закладу:

Завдання:

1. Узгодження планів роботи психологічної служби з планами роботи інших структур, програмою ПТНЗ, концепцією розвитку.

2. Надання психологічної інформації, необхідної для прийняття керівником обґрунтованих управлінських рішень.

Види діяльності:

1. Консультації з адміністрацією з питань діяльності психолога.

2. Інформування адміністрації з психологічних питань.

3. Спільне планування.

3.2 Методичне забезпечення співробітництва практичного психолога з педагогічним колективом ПТНЗ в рамках програми «ДІАЛОГ»

Таблиця 2. Співробітництво з викладачами, класними керівниками, вихователями гуртожитку, керівниками гуртків навчального закладу

Вид діяльності	Зміст діяльності	Ресурсне забезпечення(матеріли є на диску до Програми «Діалог»)
Консультування педагогів з питань, пов'язаних з навчанням, вихованням та психологічним розвитком учнів	Підсумки різних видів психологічної роботи з дітьми (діагностика, коректувально-розвиваюча та консультативна робота) Створення й реалізація педагогом та психологом спільної програми роботи з конкретним учнями або групою дітей Індивідуальна психологічна робота з самим педагогом	Методики: Шевандрин Н.И. «Психодиагностика, психокоррекция и развитие личности», Рогов Е.И. «Настольная книга практического психолога» Тека «Діагностика - учні» Є багато діагностичних методик, консультацій на різну тематику, стимульний матеріал тощо
Психолого-педагогічний консиліум	Розробка і реалізація програми спільних дій, направлених на вирішення проблем, виявлених під час діагностики Моніторинг результатів реалізації програми Повторна зустріч (за потребою)	Методична розробка Н.Каневської в рамках проектної діяльності «Пропонуємо стратегію»
Тренінг «Конфлікт очима учнів та очима педагогів» - попередження конфліктів у педагогічній діяльності	ситуації (чи конфлікти), що виникають із приводу невиконання учнем навчальних завдань, успішності, позаурочної діяльності; з приводу порушення учнем правил поведінки; у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів та вчителів, в процесі педагогічної діяльності.	Тека «Конфлікт» багато різних вправ та статей - про конфлікт, шляхи виходу тощо. Цікавий своїми афоризмами та популярним викладом - конфлікт в трансактному аналізі
Сеанси психоемоційного розвантаження	На великій перерві в кімнаті психологічного розвантаження комплекс вправ на зняття психоемоційної напруги	Є тести по роботі з батьками, ігри, вправи, аутогенне тренування з педагогами, можна скачати медит.музику



Таблиця 3. Співробітництво з майстрами виробничого навчання навчального закладу

Вид діяльності	Зміст діяльності	Ресурсне забезпечення (матеріли є на диску до Програми «Діалог»)
Психологічний семінар «Як сказати, щоб почули й виконали»	Запит кафедри педагогів на розробку й проведення проектного семінару. Тренування навичок ефективної комунікації: активне слухання, Я-повідомлення, розуміння, зворотний зв'язок.	Школа трансактного аналізу «Азбука спілкування» - Ю.Гіппенрейтер - тека «Тренування навичок ефективної комунікації» є тести, статті, тренінги, вправи
Круглий стіл «Застосовуємо педагогічну технологію»	Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» - обговорення, аналіз ситуацій, обмін досвідом	Тека «Педагогічна технологія СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ»
Міні-тренінг: «Який у вас стиль педагогічного спілкування?»	Анкетування учнів, експрес-діагностика вчителів, технології рішення педагогами питань дисципліни	Тека «Стиль педагогічного спілкування»

Таблиця 4. Співробітництво з адміністрацією навчального закладу

Вид діяльності	Зміст діяльності	Ресурсне забезпечення (матеріли є на диску до Програми «Діалог»)
Планова співпраця Екстрені ситуації (зміна педагогічної ситуації, погіршення показників якості, конфлікти) Підсумки моніторингу	Співпраця з керівниками структурних підрозділів з проблем реалізації поставлених завдань, відстеження проміжних підсумків. Реалізація програм, направлених на вирішення екстрених проблем Консультування адміністрації та керівників методичних секцій	Тека «Допомога керівнику ПТНЗ» - сайт на якому багато матеріалу для роботи з адміністрацією н/з
Плановий захід Захід, що розробляється для вирішення екстреної проблеми	Спільна розробка сценаріїв значимих заходів Аналіз проведеного заходу (спільно з іншими розробниками) Створення і реалізація моніторингових програм (за необхідністю)	Програма психофасилітаційної работи психолога з педагогіченим колективом
Запит адміністрації на участь в ситуаціях прийому нових співробітників або розстановки педагогічних кадрів	Консультативна участь у вирішенні проблем розстановки кадрів і прийому нових співробітників Складання й затвердження програми роботи з молодим фахівцем Підготовка рекомендацій з підбору та розстановки кадрів	Сайт на якому багато матеріалу для роботи з адміністрацією н/з



3.3 Методична підтримка діяльності психолога в рамках програми «ДІАЛОГ»

Необхідна управлінська підтримка діяльності психолога в рамках програми «ДІАЛОГ»

1. Внесення до плану навчального закладу діагностичних, розвиваючих і навчальних заходів психологічної служби (психолога).

2. Створення умов для реалізації співпраці педагогів та практичного психолога (організація і підтримка управлінськими рішеннями роботи психологічних консиліумів, контроль за виконанням рішень консиліумів і проведенням запланованих педагогічних для психологічних заходів тощо).

3. Врегулювання питань, пов'язаних з наднормовою роботою (у вихідні дні, на виїзді тощо).

4. Розгляд та затвердження планів й програм психологічної роботи.

5. Забезпечення можливостей для залучення до роботи інших фахівців (логопеда, психоневролога, нейропсихолога, нарколога тощо).

6. Надання часу для організаційно-методичної роботи й обробки даних діагностики.

Вимоги до методичного забезпечення

1. Забезпечення психолога діагностичними матеріалами для проведення скринінгових досліджень рівня психічного розвитку, діагностики індивідуальних особливостей учнів, вивчення соціально-психологічних особливостей учнівських колективів, рівня психологічної адаптації.

2. Забезпечення методичною літературою та методичними розробками для просвітницької роботи з педагогами.

3. Забезпечення необхідними методичними матеріалами для індивідуальної та групової коректувально-розвиваючої роботи з педагогами.

4. Забезпечення методичними матеріалами для організації співпраці педагогів й психолога (консиліумів, спільних педагогічних для психологічних програм й проектів тощо).

Вимоги до рівня кваліфікації психолога в рамках даної програми

1. Навички проведення індивідуальної і групової психологічної діагностики, аналізу і представлення даних.

2. Навички роботи з колективом.

3. Навички психологічного консультування учнів та дорослих.

4. Навички проектування спільної діяльності, направленої на вирішення психологічних проблем учнів.

5. Знання основ педагогіки, уміння й навички викладання.

6. Навички роботи з аудиторією.

7. Наявність уявлень про діяльність суміжних фахівців (логопедів, психіатрів, наркологів тощо)

8. Уміння працювати з довідковою літературою.

9. Комунікативні навички, навички ведення групової роботи з дітьми та дорослими.

10. Знання основ сімейного консультування.



Виснови

1. Аналіз літературних джерел з теми даної випускної творчої роботи дозволяє констатувати, що в науковій літературі зовсім не висвітлено питання роботи практичного психолога в закладах професійно-технічної освіти. Конкретизувати сутність і розкрити особливості змісту та структури педагогічного колективу професійно-технічного навчального закладу в аспекті психологічного супроводу

2. Робота з педагогічним колективом ПТНЗ - один із складних та малорозроблених напрямків роботи практичного психолога, але даремно, тому що саме педагог є джерелом знань, навичок та умінь для учнів, більше того, іноді саме він є провокатором негативної поведінки підлітків. Тому, навчальний та виховний процеси в ПТНЗ потребують особливої уваги психолога. Саме психологу, який має певний професійний інструментарій, під силу надати допомогу педагогам в добиранні більш оптимальних методів та засобів навчання, виховання та розвитку особистості учня:

3. Професійна підготовка спеціалістів психологічної служби у вищих навчальних закладах вимагає вдосконалення системи навчання з врахуванням специфіки роботи практичного психолога в ПТНЗ.

4. Ефективність функціонування психологічної служби в ПТНЗ досягається лише тоді, коли психолог і педагог (викладач, майстер), з одного боку, стають однодумцями, а з іншою - чітко розрізняють свої функції і можливості: педагог не підміняє психолога, психолог - педагога. Вони можуть успішно співпрацювати лише за умови чіткого виконання своїх функціональних обов'язків і довіри один до одного. Тобто психологу в професійно-технічному навчальному закладі слід тісно співпрацювати з майстрами, викладачами; без такої взаємодії не буде ніякої значної користі від роботи, яким би професійним він не був.

5. Взаємодоповненість позицій психолога й педагога в підході до підлітка, їх тісну співпрацю на всіх стадіях роботи як з окремими учнями, так із навчальними групами слід розглядати як необхідну умову забезпечення роботи психологічної служби ПТНЗ у професійному становленні майбутніх конкурентоспроможних фахівців. Безумовно, успішне вирішення складних завдань навчання й виховання учнів ПТНЗ у процесі їх професійного становлення в значній мірі залежить від діяльності всього педагогічного колективу навчального закладу, від кожного педагога, його професійної майстерності, ерудиції, культури. Опора на досвід майстрів і викладачів, які протягом довгого часу постійно, спілкуються з учнями, спостерігають їх в різноманітних ситуаціях, необхідна в роботі практичного психолога. Він, крім того, здійснює синтез педагогічного досвіду з даними психологічної науки.

6. Реалізація програми роботи практичного психолога з педагогами ПТНЗ дозволить спрямовувати діяльність навчального закладу профтехосвіти на задоволення потреб особистості учня в постійному зростанні його фахової майстерності, конкурентоспроможності, професійної мобільності, за умов підтримки адміністрації навчального закладу, плановості та систематичності її виконання.



Література

1. Организационно-содержательные модели деятельности школьного психолога

2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1.-М., 1980. -230 с.

3. Дубровина И.В. Психологическая служба образования // Психологическая наука и образование. - 2001. - №2. - С. 83-93.

4. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т. - М., 1984. - Т. 4. -С. 432-433.

5. Основи практичної психології / Підручник. - К.: Либідь, 1999. -С. 357, 469, 476.

6. Карамушка Л.М. Попередження та подолання конфліктів в установах середньої освіти. --К., 1994

7. Лещинский В.И. Учимся управлять собой и детьми. М., 1995 г.

8. Митина Л.М. Психологические аспекты труда учителя. Тула, 1991 г.

9. Клюева Н.В. Технология работы психолога с учителем. М., 2000 г.

10. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М., 2002 г.

11. Рогов Е.И. Учитель как объект психологического исследования. М., 1998 г

Размещено на Allbest.ru

...