Психологічні особливості пам'яті та уваги молодших школярів

2. Визначення типу пам'яті і недостатньої розвиненості будь-якого її різновиду (слухового, зорового, моторного) можна здійснювати на основі порівняння результатів запам'ятовування дитиною інформації, котра її надається в розрахунку на сприймання переважно через один із аналізаторів.

Наприклад, якщо дитина з нормальним слухом дуже погано розказує казку, яку її прочитали, і значно краще переказує прочитане самостійно, то це, як правило, свідчить про те, що дитині притаманний зоровий тип пам'яті, а слухове сприйняття є додатковим способом отримання інформації.

Для визначення обсягу слухової пам'яті ми використали методику запам'ятовування 10 слів, запропоновану О.Р. Лурія. (Додаток 2.2.)

2. Методика запам'ятовування десяти слів (О.Лурія)

Мета: У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам'яті.

Обладнання: набір з 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов'язаних за змістом.

Інструкція: « Зараз я прочитаю десять слів. Слухай уважно.Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам'ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?»

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім повторіть знову слова. Далі дитину попросіть повторити слова 3-й.4-й, 5-й раз ніякі нові інструкції не додаються, просто говоріть: "Повтори слова ще раз"

Жодних розмов з боку дитини не допускаються(бо розмова може відволікати увагу і погіршити результат). Після 5-разового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати і назвати слова.

	Ліс	хліб	вікно	стіл	вода	Брат	кінь	гриб	мед	Вогонь
1.	+		+	+		+		+		+
2.	+	+	+	+		+		+	+	+
3.	+	+	+			+	+		+	+
4.	+	+				+	+			+
5.	+	+				+	+		+	+
Через годину	+									+

Інтерпретування результатів:

Низький - після першого озвучування слів дитина запам'ятала 2 із них, після 5-го повторення - 5.

Середній - до - 3-4 слова, після - до 7-ми слів.

Добрий - до - 5- 6 слів, після - до 8-ми слів.

Високий - до - 7-10 слів, після -9-10 слів.

Рекомендації вчителям і батькам.

В.Д. Шадріков і Л.В. Черемушкіна виділили 13 прийомів, або способів, організації матеріалу, який необхідно запам'ятати: групування, виділення опорних пунктів, складання плану, класифікація, структурування, схематизація, виявлення аналогій, мнемотехнічні прийоми, перекодування, добудова матеріалу, який запам'ятовується, серійна організація, асоціації, повторення. (Познавательные процеccы..., 1990, с.78). Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам'ятовування допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам'яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.

1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті.

Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.

2.2 Дослідження процесу уваги дітей молодшого шкільного віку

У досліджуваному процесі участь приймали 50 учнів другого класу, Коломийського НВК №10.

Для визначення продуктивності та стійкості уваги у дітей 7-8 років ми використали:

1. Методику « Знайди і викресли »

2. Методика дослідження стійкості уваги «Коректурна проба»

1.Методика « Знайди й викресли»

Мета: Визначити продуктивність та стійкість уваги у дітей 7років.

Обладнання: таблиця з малюнками, олівець, секундомір.

Інструкція: дитина працює з малюнком, на якому у випадковому порядку зображено прості фігури. Їй дано завдання шукати та різним способом закреслювати дві неподібні фігури, наприклад: зірочку закреслити вертикальною рискою, а кружечок - горизонтальною. Дитина працює 2.5 хвилини, впродовж яких 5 разів поспіль(через кожні30сек.)їй кажуть: «Починай!», »Стоп!». Експериментатор помічає на малюнку те місце, де подаються відповідні команди.(Додаток 2.3.)

Обладнання: малюнок із зображенням простих фігур, секундомір, протокол для фіксації параметрів уваги, прості олівці.

Інтерпретація: продуктивність та стійкість уваги

10 далів - дуже висока

8-9 балів - висока

6-7 балів - середня

4-5 балів - низька

3 бали -дуже низька

2. Методика дослідження стійкості уваги

« Коректурна проба» (літери у модифікації С. Тромбаха)

Мета: визначити стійкість уваги.

Обладнання: коректурні таблиці, секундомір.

Інструкція: Вам пропонується бланк із різними буквами. Ви повинні по команді підкреслювати букви «_» і закреслювати букви «_». По команді «стоп» припинити роботу (зразок виконання необхідно продемонструвати на дошці). Картка виконання завдань (Додаток 2.4.).

У картці для виконання завдань 900 літер (30 рядків по 30 літер). Для зручності підрахунку в одному рядку розміщені лише 3 літери з 10, а саме: С,К,О,Н,І,В,Х,Т,У (загальна кількість кожної літери у завданні становить 90 знаків).

Підчас кожного випробування дітям пропонується виконувати завдання з різними літерами. Наприклад, якщо давалася інструкція закреслювати букву «С» і підкреслювати букву «В», то наступну половину завдання - підкреслювати букву «Н» і закреслювати букву «В». Для кожного випробування зміст завдань змінюється згідно запропонованого нижче орієнтованого графіка проведення тестових випробувань.

Орієнтована програма дослідження розумової працездатності молодших школярів

Місяць	Дні тижня	Дні дослідження	Букви для завдань
Березень	Понеділок Вівторок Середа Четвер П'ятниця	1,7,13, 2,8,14, 3,9,15, 4,10,16, 5,11,17	ХА,ІВ,СО ІК,УВ,АК СА,НО,УТ ІТ,СН,АО ХІ,ВУ,ОК

Обробка та узагальнення результатів дослідження.

Дослідження продуктивності розумової праці молодшого школяра та функціональний перебіг уваги у відповідному розумовому навантаженні необхідно підрахувати кількість правильно і неправильно закреслених й підкреслених літер, їх загальну кількість та обсяг опрацьованих рядків, або переглянутих літер. Показник продуктивності стійкості уваги (А) особистості підраховується за формулою Уипл:

N - r

A= ЇЇ

N + p

Де N - загальна кількість переглянутих знаків; p - кількість пропущених знаків; r -кількість невірно знайдених знаків.

Також за допомогою цієї методики визначається показник вибірковості уваги, який характеризує кількість затраченого випробуваним часу на пошук одного подразника. Для цього використовується формула:

m

S = Ї,

T

Де Т - загальний час випробування, S - показник вибірковості уваги, m - літера у завданні методики.

Після здійснення необхідних підрахунків будується графік динаміки стійкості уваги, на якому вісь ординат характеризує продуктивність праці за результатами тестового випробування, а на осі абсцис - час виконання завдання.

Інструкція:

1 помилка - високий бал;

2-6 помилок - середній рівень;

7- більше - низький рівень.

Рекомендації вчителям та батькам для покращення уваги молодших школярів.

Вчителю потрібно знати індивідуальні особливості кожного учня і індивідуальні особливості його уваги. Тільки тоді можна ставити певні завдання по вихованню уваги. Потрібно знати причину, яка породила недостатки уваги, і тільки тоді, позбувшись її, виховувати увагу.

Вчитель сам повинен бути завжди уважним і на своєму прикладі вчити школярів бути уважними. Систематична робота вчителя по вихованню уваги завжди дає позитивний результат - в учнів розвивається звичка любу роботу виконувати уважно.

При роботі з неуважними учнями велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог може використати такі види завдань:

1.Розвиток концентрації уваги. Основний тип вправ - коректурні завдання, в яких дитині пропонують знаходити і викреслювати певні, визначені букви в друкованому тексті. Такі вправи дозволяють дитині відчути, що означає «бути уважним», і розвивати стан внутрішнього зосередження. Ця робота повинна проводитись щоденно (по 5 хв. На день) 2-4 місяці. Рекомендується також використовувати завдання, які вимагають виділення ознак предметів і явищ (методом порівняння); вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів і т.д.); завдання типу: «переплутані лінії», пошук скритих фігур.

2.Збільшення об'єму уваги і короткочасної пам'яті. Вправи базуються на запам'ятовуванні числа і порядку розміщення предметів, які пред'являють кілька секунд.

Коли вправа освоюється, число предметів поступово збільшується.

3. Тренування розподілу уваги. Основний принцип вправ: дитині пропонується одноразове виконання двох різно-направлених завдань (наприклад, читання оповідання і підрахунок ударів олівця по столі; виконання коректурного завдання і прослуховування запису казки і т.п.) Після закінчення виконання вправи (через 10-15хв) визначається ефективність виконання кожного завдання.

4.Розвиток навику переключення уваги. Виконання коректурних завдань з чергуванням правил викреслювання букв.

При правильному виконанні завдань по розвитку пам'яті та уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку.



2.3 Методики корекційно-розвивальної роботи в напрямку покращення пам'яті і уваги молодших школярів

Поняття «корекційно-розвивальна діяльність» відображає специфічні цілі корекційної і розвивальної діяльності й одночасно їх тісний зв'язок.

Власне розвивальна діяльність спрямована на створення соціально - психологічних умов для цілісного розвитку школярів з урахуванням актуальних завдань вікового етапу, а також вищих можливостей дітей із прискореним темпом психологічного розвитку. Розвивальна діяльність може бути пріоритетним напрямком - наприклад, розвиток когнітивних здібностей, комунікативних умінь, самосвідомості тощо. Корекційна діяльність зорієнтована на певні проблеми.

Психокорекційна діяльність зорієнтована на вирішення конкретних проблем навчання, поведінки або психічного самопочуття. Завдяки корекційним заходам долаються перешкоди до повноцінного цілісного психічного розвитку дитини. Водночас успіх корекційних дій вимагає системного впливу, оскільки вирішення проблем у певній сфері психічного життя людини завжди пов'язане з рештою аспектів розвитку особистості.

Розвивальна і корекційна робота мають розгортатися як процес впливу на особистість дитини в цілому.

Для проведення корекційно - розвивальної роботи ми використали такі методики (Л.С. Коробко): для розвитку довільної уваги застосували методику «Слухай команду», для покращення словесно-логічної пам'яті - методика «Запам'ятай слова», «Запам'ятай оповідання», і т. д.

Методика «СЛУХАЙ КОМАНДУ»

Мета: розвиток довільної уваги.

Опис: кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команд дорослого, вимовленими пошепки. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Гра проводиться доти, доки гравці добре слухають і точно виконують завдання.

Інструкція: « Ми пограємо в гру. Для цього треба стати в коло один за одного і рухатися кроком під музику. Коли звуки музики припиняться, необхідно зупинитися й уважно слухати мене. У цей час я пошепки вимовлю команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці повинні виконати цю команду. Будьте уважні.»

Методика «ЗАПАМ'ЯТАЙ СЛОВА»

Мета: розвиток словесно-логічної пам'яті.

Ви зачитуєте дитині 10-12 не пов'язаних за змістом слів, наприклад: стіл, море, груша, вікно, літак, помідор, тарілка, дим, валізка, голова. Вона повинна їх запам'ятати і відразу ж після прочитання відтворити. Враховуючи кількість правильно названих слів, можна прослідкувати, як змінюється пам'ять дитини протягом певного відрізку часу. Якщо кількість таких слів зростає, значить, пам'ять покращується.

Методика «ЗАПАМ'ЯТАЙ ОПОВІДАННЯ»

Мета: розвиток словесно-логічної пам'яті.

Для неї можна використати будь-яке дитяче оповідання або казку. Головне, щоб воно було цікаве і невелике (до 1-2 сторінок). Попередьте малюка, щоб він уважно слухав і старався запам'ятати все, навіть дуже незначні подробиці оповідання.

Прочитайте, не поспішаючи, вибране вами оповідання, почавши з його назви. Потім запропонуйте дитині розповісти якнайдокладніше, про що в ньому йде мова і як воно називається Залежно від докладності переказу нараховуються бали. Так, якщо: 1) точно вказана назва оповідання; 2) правильно передана його основна думка і 3) правильно названі окремі деталі (наприклад, імена персонажів, особливості їх зовнішнього вигляду, місце подій і т.д.), нараховуєте 5 балів. Якщо правильно передана основна думка, але є помилки в назві чи в деталях, то нараховуєте 4 бали. Якщо правильно передана лише основна думка, дитина отримує 3 бали. Якщо основна думка не передана, але правильно вказані назва і окремі деталі, можна дати 2 бали; якщо правильно вказане лише щось одне, назва або окремі деталі - 1 бал; якщо дитина не може сказати навіть цього - 0 балів.

Цю гру добре проводити у вигляді змагання між двома дітьми. Правда, для цього слід приготувати два однакових за складністю і розміром оповідання. Перше зачитайте одному учасникові гри, а друге - другому. Виграє той, хто набере більше балів.

Методика «ЯКИХ КАРТИНОК БІЛЬШЕ?»

Мета: розвивати образну оперативну пам'ять і спосіб «повторення».

Для гри потрібна спеціальна таблиця із зображенням кількох видів об'єктів. Завдання дитини - визначити, яких тварин в таблиці найбільше, а яких - найменше. Для цього вона повинна подумки підрахувати кількість тварин кожного виду (корів, свинок, коників), запам'ятати отриманий результат і подумки порівняти отримані цифри.

Гру можна урізноманітнити, якщо додати завдання такого типу: яких тварин більше, ніж зебр, але менше, ніж корів?

Основні труднощі, які виявляються у процесі цієї гри, зводяться до того, що дитині потрібно виконувати одночасно дві дії: рахувати тварин, зображених на рисунку, і запам'ятовувати їх кількість. Останню дію забезпечує оперативна пам'ять.

Методика «ДОДАВАЙ І ЗАПАМ'ЯТОВУЙ»

Для того, щоб грати у цю гру, дитина повинна вміти здійснювати елементарні операції додавання в межах 10-20. Гра спрямована на розвиток оперативної пам'яті. На рисунку зображена таблиця (5x6), в якій непослідовно чергуються три зображення: квітка, метелик, грибок.

Дитина повинна дивитися послідовно на усі предмети, називаючи кожний і рахуючи кількість однакових предметів (по зростаючій). Наприклад: «одна квітка», «один грибок», «один метелик», «два грибочки», «дві квітки», «три грибочки», «три квітки» і т.д. Щоб успішно виконати завдання, слід постійно зберігати в пам'яті поточну суму стосовно кожного зображення. Повертатися назад і перераховувати зображення можна лише в тому випадку, якщо дитина забула поточну суму щодо котрогось із них. Тоді зараховується помилка, сума поновлюється і гра продовжується.

Помилкою буде також неправильно вказана поточна сума (правда, щоб таку помилку помітити, вам потрібно одночасно з дитиною уважно слідкувати за виконанням завдання). Проте у цьому випадку гру не зупиняйте. Нехай дитина рахує далі, ви лише зафіксуйте, що вона зробила помилку Складність гри залежить від загальної кількості зображень, які потрібно проглянути, а також від кількості видів зображень. Для дітей 5-7 років ця гра, а також наступна, є досить важкими. Але вони дуже корисні для розвитку інтелектуальних здібностей і тренування розумової працездатності.

Методика «Античас»

Мета: підвищити продуктивність пам'яті.

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (наприклад, «Театр», «Магазин», «Прогулянка на природу» тощо). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.

Методика « Тахітоскоп»

Мета: розвиток продуктивності зорової пам'яті.

Учасники гри сидять у колі. Один або двоє учасників стають у центр кола. Вимикається світло, і, стоячи в центрі кола, гравці приймають будь-які пози, нерухомо застигаючи в них. На сигнал готовності на деякий час вмикається світло і знову вимикається. У момент спалаху учасники гри намагаються якомога точніше запам'ятати положення позуючих. Після вимкнення світла позуючі в темноті повертаються і сідають у коло. Знову вмикається світло і всі учасники гри, крім позуючих, спільними зусиллями намагаються відновити те, що вони бачили. При цьому натурщиків повертають у середину кола і «ліплять» із них пози, у яких, на думку групи, вони знаходилися підчас спалаху світла. Після того, як учасники гри дійдуть певної згоди, натурщики демонструють свої справжні пози.

Методика «Повтори навпаки»

Мета: розвиток оперативної пам'яті та уяви.

Ведучий зачитує 1-3-складові слова - учень повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: «сон» - «нос», «раб» - «бар», «село» -«олес» і.д.

Методика «Запам'ятай і замалюй»

Мета: розвиток зорової пам'яті.

Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті це по пам'яті (квадрат, трикутник, коло, овал, зірочка тощо).

Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі для дітей об'єкти (малюнки людей, тварин, овочів, хатки тощо).

Методика «Відтворення за кодом»

Мета: розвиток логічної пам'яті, уваги.

Варіант 1. Ведучий демонструє по порядку 5-10 знайомих предметів. Учні при цьому вимовляють уголос назву предмета і записують у рядок початкову літеру назви кожного предмета. Наприклад: «ваза» - «осел» - «лінійка» - «годинник» - «аркуш» - ВОЛГА. Після цього учні відтворюють назви предметів за кодовим словом.

Варіант 2. Ведучий задає будь-яке слово (наприклад: весло, ялинка, вовк тощо). Кожен учень, розшифровуючи код, придумує свій індивідуальний набір слів (іменників) і повідомляє групі.

Знаходження чисел за таблицями Шульте

Мета: визначення обсягу уваги.

Дана методика використовується для розвитку темпу сенсомоторних реакцій, особливостей розподілу та переключення уваги дітей, які вже добре знають цифри, легко можуть рахувати в межах кількох десятків.

Учневі по черзі пропонується п'ять таблиць, на яких довільно розташовані числа від 1 до 25. Він повинен відшукати їх по порядку, показуючи та називаючи їх уголос.

Крім кількісної оцінки діяльності, здійснюється і якісний аналіз темпу сенсомоторних реакцій. Слід узяти до уваги, як учень поводився, виконуючи завдання, зокрема, які вербальні та емоційні реакції виявляв.

Аналізуючи отримані дані, а також враховуючи особливості виконання кожного завдання, можна визначити динаміку нервових процесів, явища фізичної та психічної виснажливості, зокрема, якщо збільшується час виконання кожного наступного завдання, то є підстава припустити наявність підвищеної стомлюваності, нервової виснажливості рівня активної уваги тощо. (Додаток 2.5.)

9	5	11	23	20
14	25	17	1	6
3	21	7	19	13
18	12	24	16	4
8	15	2	10	22

Покажи послідовно числа від 1 до 25, називаючи їх уголос.

Можливо дати і такі завдання:

- Напиши три перші літери свого імені.

- Напиши три перші слова фрази: «Вчора була сонячна погода».

- Напишіть «місто Конотоп», але попустіть усі літери «о».

- Накресліть трикутник, але однієї сторони не кресліть.

- Напишіть речення «Чудовий Київ у вечірню пору», але другого слова не пишіть.

2.4 Результати показників пам'яті та уваги після корекційно розвивальної роботи

Увага являє собою спрямованість і зосередженість дослідження людини на певних об'єктах і забезпечує вибірковість і глибину психічного відображення дійсності шляхом активізації пізнавальних процесів особистості. Змістом процесу уваги є її вибіркова спрямованість у психічній активності людини. До головних властивостей уваги належать: концентрація, розподіл, переключення, обсяг і стійкість. За допомогою методики Коректурних завдань у модифікації С. Тромбаха (числа) та час зосереджуватися на одному об'єкті без відхилення психічної активності від початкового рівня модифікація М. Антропової (фігурні таблиці) для учнів молодших класів вивчається стійкість уваги, яка характеризує здатність молодшого школяра тривалий.

Методика «Коректурна проба» за С. Тромбаховим використовується для визначення стійкості уваги. За допомогою цієї методики, ми можемо побачити який рівень стійкості уваги у кожного учня і запобігти відволіканню дитини від завдання на уроках.

На першому етапі тестування учнів других класів, ми отримали такі результати: низький рівень -17,5% (7учнів), середній рівень - 45% (18учнів),високий рівень -37,5% (15 учнів). За цими даними можна зробити висновок, що стійкість уваги була недостатньою. Учні починали виконувати завдання старанно і точно, а потім в роботі з'являються все більше помилок, дитина все частіше відволікається від завдання і починає займатися сторонніми речами.

Після корекційно- розвивальної роботи ми проводили другий етап тестування, в наслідок якого отримали такі результати: низький рівень -2,5% (1учень),середній рівень-35% (14учнів),високий рівень -62,5% (25учнів).

Таблиця 2.1 - Рівень визначення рівнів стійкості уваги

Рівень уваги	До проведення тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця показників
Високий	37,5% (15уч.)	62,5% (25 уч.)	< 25%(10 уч.)
Середній	45% (18уч.)	35%(14 уч.)	> 10%(4 уч.)
Низький	17,5% (7 уч.)	2,5%(1 уч.)	> 15%(6уч.)



Проаналізувавши результати ми можемо зробити такий висновок: після тренінгу кількість дітей з високим рівнем стійкості уваги збільшилася на 25%(10 учнів), з середнім рівнем -10%(4учнів), а з низьким рівнем зменшилась на 15%(6учнів). (Додаток 2.6.)

Опрацьовуючи методику по визначенню продуктивності і стійкості уваги «Знайди і викресли» ми отримали такі результати: високий рівень-45% (18учнів), вищий середнього-35% (14уч.), середній- 15% (6уч.), низький- 5% (2уч.).

Керуючись даними результатами, ми можемо зробити висновок, що увага піддається періодичному коливанню. Якщо увага нестійка, то якість роботи різко знижується. Після проведення корекційної роботи ми провели повторне тестування і отримали такі результати: високий рівень- 52,5% (21учень); вище середнього- 40% (16учнів); середній- 7,5 (3учні); низький- 0%. Це свідчить про те, що рівень стійкості і продуктивності уваги, учнів молодших класів, значно підріс.

Таблиця 2.2 - Результати визначення рівня продуктивності і стійкості уваги

Рівень уваги	До проведення тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця показників
Високий	45%(18 учнів)	52,5%(21 учнів)	< 7,5% (3 уч.)
Вище середнього	35%(14 учнів)	40%(16 учнів)	< 5% (2 уч.)
Середній	15% (6 учнів)	7,5%(3 учнів)	> 7,5% (3 уч.)
Низький	5% (2 учнів)	0%	>5% (2учні)

Проаналізувавши отримані результати ми можемо зробити висновок, що учнів з низьким рівнем- зменшився на 5% (2учні); середнім- зменшилося на 7,5% (3учнів); вище середнім -збільшилося на 5% (2учнів); високим рівнем-7,5% (3учнів). (Додаток 2.7.)

Для визначення рівня короткочасної відстроченої пам'яті ми використовували методику «Запам'ятовування десяти слів». Опрацьовуючи результати ми отримали такі дані: низький рівень- 8%(4учня); середній- 32% (16учнів); достатній- 36% (18учнів); високий- 25% (12учнів).

Після проведення другого етапу нашого дослідження ми можемо зробити висновок, що рівень короткочасної пам'яті зріс. Образи короткочасної пам'яті закріплюються і стають надбанням довготривалої пам'яті, що є дуже важливо. Отже, ми отримали такі результати: низький рівень- 0%; середній- 24% (12 учнів); достатній- 40% (20учнів); високий- 36%(18 учнів).

Таблиця 2.3 - Результати визначення рівня короткочасної відстроченої пам'яті

Рівень уваги	До проведення тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця показників
Низький	8% (4 учнів)	0%	>8% (4у)
Середній	32% (16 уч.)	24% (12 уч.)	> 8% (4уч)
Достатній	36% (18 уч.)	40% (20 уч.)	< 4% (2уч)
Високий	25% (12 уч.)	36% (18 уч.)	< 11%(6уч)

Проаналізувавши отримані результати ми побачили різницю показників: низький рівень- >8% (4учнів); середній- зменшився на 8% (4учнів); достатній- збільшився на 4% (2учнів); високий- збільшився на 11% (6учнів). (Додаток 2.8.)

За методикою «Запам'ятай цифрові ряди» ми визначали рівень короткочасної механічної пам'яті. На першому етапі дослідження ми отримали такі результати: добрий рівень-55% (22учнів); задовільний- 25% (10учнів); недостатній- 20% (8учнів). Де було видно низький рівень короткочасної пам'яті.

Після проведення корекційно-розвивальної роботи ми отримали кращі показники, а саме: добрий рівень- 75% (30учнів); задовільний- 22,5% (9учнів); недостатній- 2,5% (1учнів).



Таблиця 2.4 - Результати визначення короткочасної механічної пам'яті

Рівень уваги	До проведення тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця показників
Добрий	55% (22учня)	75% (30 уч.)	< 20% (8 уч.)
Задовільний	25% (10 уч.)	22,5% (9 уч.)	> 2,5% (1 уч.)
Недостатній	20% (8 уч.)	2,5% (1 уч.)	> 17,5%(7уч.)

Зробивши аналіз нашої роботи ми побачили, що добрий рівень короткочасної пам'яті підвищився на 20%(8учнів); задовільний- знизився на 2,5% (1учнів); недостатній- знизився на 17,5% (17 учнів). (Додаток 2.9.)

Висновки до другого розділу.

Дуже важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам'ять, яка значно відрізняється від пам'яті дорослої людини. І від того як дитина запам'ятовує даний матеріал, інформацію залежать успіхи у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам'яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

Проводити діагностику пам'яті.

Давати різні види роботи на тренування пам'яті.

Дати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам'ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування видавалося не нудним.

Отже, пам'ять - це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду.

Пам'ять є невід'ємною частиною роботи головного мозку. Пам'ять пов'язує минуле об'єкта з його теперішнім та майбутнім і є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.

Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам'ятовування і відтворення - переказування. Спроби запам'ятовувати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.

Особливості уваги молодшого школяра залежить від розвитку його нервової системи. Зміна процесів збудження та гальмування у корі великих півкуль у молодших школярів відбувається швидко. Цим пояснюється те, що діти цього віку дуже чутливі до зовнішніх вражень, легко звертають увагу на кожний подразник. Тому нове джерело збудження, яке виникає в корі мозку, спонукає дитину відволікатися від того, на чому вона зосереджена. Відбувається нестійкість уваги, безпосереднє переключення її з одного предмета на інший.

Цьому сприяє й досить розвинутий орієнтувальний рефлекс.

Дитяча вразливість веде до того, що увага молодшого школяра виникає завдяки образному, наочному, яскравому навчальному матеріалу та емоційності викладання цього матеріалу.

Одна із загальних особливостей уваги молодшого школяра - це здатність легше зосереджуватися на предметах зовнішнього світу, ніж на власних думках та уявленнях.

Концентрація уваги молодшого школяра може бути достатньо інтенсивною, особливо під час виконання цікавих завдань. Але стійкість уваги ще недостатньо розвинута. Іноді незначний подразник зовнішнього середовища веде до відволікання уваги.

Обсяг уваги, який здебільшого залежить від минулого досвіду людини, у молодшого школяра ще не дуже великий. Діти цього віку не завжди здатні утримувати в полі зору декілька об'єктів.

Розподіл уваги теж незначний, але він розвивається за перші роки навчання.

Переключення уваги як процес перебування у стадії розвитку в перші роки навчання. Загальна нестійкість уваги веде до виявів неуважності молодшого школяра.

У молодшому шкільному віці обидва види уваги мимовільна і довільна потребують розвитку. Увага розвивається через спеціальні психологічні вправи, які може використовувати у своїй роботі і психолог, і вчитель молодших класів.

Проаналізувавши результати методики «Коректурна проба», ми можемо зробити такий висновок: після тренінгу кількість дітей з високим рівнем стійкості уваги збільшилася на 25%(10 учнів), з середнім рівнем -10%(4учнів), а з низьким рівнем зменшилась на 15%(6учнів).

Проводячи аналіз методики « Запам'ятай цифрові ряди» ми побачили, що добрий рівень короткочасної механічної пам'яті підвищився на 20% (8учнів); задовільний- знизився на 2,5% (1учнів); недостатній- знизився на 17,5% (17 учнів).

увага дитина пам'ять

2.5 Рекомендації для покращення пам'яті та уваги молодших школярів

Навчання способів заучування

Розвитку довільної пам'яті величезною мірою сприяє навчання дітей раціональних способів і прийомів заучування. Молодші школярі взагалі не знають, що можна і треба вчитися запам'ятовувати те, що вони чують і бачать. Мнемонічна діяльність як така їм ще невідома. Тим часом, не знаючи способів заучування, школярі навіть старших класів витрачають часто багато часу на беззмістовне повторення матеріалу і досягають дуже низьких результатів у його запам'ятовуванні. Серед способів раціонального заучування одним з провідних є складання програми роботи над тим чи іншим змістом.

Численні дослідження з проблемами програмованого навчання показали, що ефективність запам'ятовування і вміння успішно використовувати завчений матеріал.набагато підвищується, коли людина діє відповідно до відомої схеми, яка є опорою для засвоєння і використання змісту, що сприймається (Л.Н. Ланда, Н.Ф. Тализіна, О.І. Раєв, Дж. Брунер, В.П. Безпалько та ін.).

М.О. Байтова розробила програму, яка допомагає учням опанувати способи розв'язування арифметичної задачі:

1. Прочитай задачу.

2. Запиши задачу коротко.

3. Дай відповідь «а запитання, що показує кожне число.

Назви головне запитання задачі.

Уяви собі те, про що йдеться в задачі (якщо треба, зроби креслення), і розкажи, що ти уявив.

Подумай, що можна сказати про число, яке ти дістанеш у відповіді: більше воно буде чи менше за яке-небудь з чисел, наведених у задачі?

Розкажи собі план розв'язування.

Виконай розв'язування.

Подумай, чи не можна розв'язати задачу іншим способом; якщо можна, то розв'яжи.

9. Перевір розв'язок і запиши відповідь.

10. Постав собі цікаві запитання і дай відповідь на них.

Працюючи за цією схемою, учні запам'ятовують етапи всього

процесу роботи над будь-якою задачею. Застосування такої програми до дедалі складніших і різноманітніших задач на основі послідовного виділення їх істотних компонентів формує: в старших школярів і більш узагальнене вміння або загальний метод розв'язування математичних задач.

Є й більш загальні прийоми раціонального засвоєння заучуваного матеріалу. Це, зокрема:

1. Розуміння тексту, формули, і картини, креслення, які треба запам'ятати.

Ясність мети і зв'язку заучуваного матеріалу з попереднім, вже відомим змістом, а де можливо, - з практичним його використанням.

Змістова активна обробка матеріалу самими учнями: складання плану тексту, виділення основної думки, об'єднання даних у категорії і групи, вибір заголовку або назви групи, встановлення різноманітних змістових, а іноді й зовнішніх зв'язків між частинами запам'ятовування змісту.

Раціональне використання наочності: картин, малюнків, схем, креслень і образів, створених на основі їх словесного замальовування.

Раціональна організація повторень:

а) розподіл повторень у часі (наприклад, першого дня - 5-6 разів, другого дня - 4, третього - ще 2-3);

б) зміна способів повторення (індивідуально кожним учнем, «ланцюжком», хором, як інсценівки, слухання вчителя тощо);

в) поєднання повторень усього матеріалу із заучуванням його за змістовими частинами.

Введення самоконтролю для виявлення тієї частини матеріалу, яку ще не вдалося добре запам'ятати.

Застосування заучуваного матеріалу в розв'язуванні задач різних видів, у виконанні різних вправ, у різноманітних видах діяльності дітей.

Максимальна активізація зусиль як окремих учнів, так і цілих груп (зірочок, класів) за допомогою введення різних видів спонукання (змагань, олімпіад) з дальшим підсумовуванням здобутих результатів.

Як показують педагогічна практика і спеціальні дослідження, раціональною побудовою процесу навчання можна набагато поліпшити пам'ять учнів. Ці положення не викликають сумнівів, бо пам'ять як одна із сторін розумової діяльності дитини удосконалюється в процесі її загального інтелектуального розвитку.

Навчання способу "групування"

Починати навчати способу "групування" можна лише тоді, коли дитина оволодіє мисленнєвим способом "узагальнення". Етапи навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок.

Перший етап - навчання запам'ятовуванню вже згрупованих предметів. Ви показуєте картинки, попередньо розділені на 2 групи, наприклад, яблуко, груша, слива, банан, апельсин (група "фрукти") і собака, ведмідь, тигр, коза, антилопа (група "тварини"). Дитина повинна назвати ці групи відповідними узагальнюючими словами ("фрукти", "тварини"), запам'ятати усі картинки і відвернутися. Після цього ви забираєте одну групу і пропонуєте малюкові пригадати, яка це була група і які картинки входили до неї. На цьому етапі діти ще не проводять самостійного групування картинок, оскільки групи даються їм вже в готовому вигляді. Проте для того, щоб назвати групу, вони повинні співставити між собою елементи матеріалу всередині групи, знайти спільну ознаку в предметах, зображених на картинках, і відобразити її в узагальнюючому слові. Ця мисленнєва робота полегшує запам'ятовування матеріалу. Усвідомлюючи змістові зв'язки між картинками всередині групи, діти легше розуміють значення групування матеріалу з метою кращого запам'ятовування.

Другий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім групуванням предметів, яке здійснюється разом з дорослим. Тут ви розкладаєте картинки впереміш так, щоб групи не були розділені. Потім разом з дитиною визначаєте і називаєте узагальнюючими словами групи картинок, які утворилися, і малюк їх запам'ятовує. Після цього ви забираєте 2-3 картинки з одної групи і пропонуєте дитині пригадати, які це були картинки. На цьому етапі дитина вчиться безпосередньо перед запам'ятовуванням картинок проводити їх групування. Правда, поки що з вашою допомогою.

Третій, кінцевий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім самостійним групуванням предметів. Тут ви робите все так само, як і на другому етапі. Лише надаєте дитині можливість проводити групування картинок самостійно. І робити це їй слід обов'язково вголос, називаючи узагальнюючі слова і картинки, що входять до груп. Спершу, якщо малюк буде забувати про проведення групування, можете йому про це нагадувати. Проте в кінцевому результаті він повинен навчитися робити це без нагадування. Коли йому вже все вдаватиметься, можна переходити до проведення групування подумки, тобто без називання узагальнюючих слів і картинок.

Переходячи від одного етапу до другого, поволі збільшуйте загальну кількість картинок (до 15-20) і кількість груп, у які вони можуть бути об'єднані (до 4-5). Після того як "групування" буде засвоєне на матеріалі реальних предметів чи картинок, рекомендуємо перейти до використання цього способу для запам'ятовування слів.

Навчання способу "змістове співвідношення"

Так само як у випадку з "групуванням", навчання способу "змістове співвідношення" слід починати лише тоді, коли дитина оволоділа змістовим співвідношенням як дією. А зараз ми розповімо, як навчити дитину застосовувати цю дію з метою запам'ятовування. Послідовність кроків такого навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок і слів.

Почати слід з того, щоб навчити малюка використовувати одні картинки для запам'ятовування інших. Зробити це можна так. Ви показуєте йому спершу 5 "основних" картинок, а коли він їх уважно роздивиться - ще 5 "додаткових" картинок, кожна з яких має певний змістовий зв'язок з котроюсь із "основних" картинок (наприклад, лижі - лижні палиці, яблуко - груша, і т.п.). Потім попросіть підібрати до "основних" картинок "додаткові" так, щоб утворилися подібні за змістом пари. Коли малюк це зробить, забираєте "додаткові" картинки і пропонуєте йому пригадати їх; використовуючи "основні" (вони залишаються перед ним). Таким чином, дитина вчиться по "основних" картинках відтворювати "додаткові". Це - перший етап навчання.

На другому етапі вирішуються ті ж завдання, що й на першому, лише замість "основних" картинок використовуються слова. Ви називаєте 7-8 слів і пропонуєте стільки ж "додаткових" картинок. При цьому картинки добираються малюком відразу ж, під час називання слів (ви назвали слово, він вибрав до нього картинку, подібну за змістом). Після того картинки забираєте і знову зачитуєте послідовно кожне слово, а дитина повинна пригадати, яку картинку вона вибирала для цього слова. На цьому етапі дитина закріплює навик використання одного об'єкта (слів) для відтворення другого (картинок). Слід зазначити, що дошкільнятам запам'ятовування і відтворення слів дається важче, ніж запам'ятовування і відтворення картинок.

Наступний, третій етап присвячений тому, щоб навчити здійснювати обернену, у порівнянні з попередніми етапами, операцію, а саме: використання "додаткової" картинки для відтворення "основної". Тут ви відразу ставите перед дитиною завдання - запам'ятати "основні" картинки, використавши для цього "додаткові". Наприклад, ви розкладаєте на столі 8-9 "основних" картинок, а потім стільки ж "додаткових". Дитина до кожної "основної" картинки добирає схожу за змістом "додаткову", після чого ви прибираєте всі "основні" картинки і просите її пригадати їх, орієнтуючись на "додаткові", що залишилися на столі. Цей етап є дуже важливим для навчання, оскільки він моделює вже реальну ситуацію, в якій зазвичай застосовують спосіб "змістове співвідношення", - коли запам'ятовування і відтворення основного матеріалу відбувається з опорою на змістові зв'язки, встановлені з додатковим матеріалом.

Четвертий етап аналогічний з третім, з тою лише різницею, що замість "основних" картинок дитина повинна запам'ятовувати слова. Ви послідовно зачитуєте 10 слів. Після кожного слова дитина добирає "додаткову" картинку, яка підходить за змістом і може полегшити запам'ятовування цього слова. Через 1-2 хвилини після того, як підібрані усі картинки, ви просите малюка назвати ті слова, які він запам'ятав. При відтворенні слів він повинен спиратися на наочно представлені "додаткові" картинки.

П'ятий етап - кінцевий. На ньому ви продовжуєте навчати дитину використовувати "додаткові" картинки як опору для запам'ятовування і відтворення слів.

Проте тут з'являється ще одне ускладнення. Після того як ви зачитали усі слова (а їх кількість на цьому етапі можна довести до 15) і дитина підібрала до них картинки, ви ці картинки зі столу забираєте і просите відтворити слова. Таким чином, на цьому етапі дитина вчиться відтворювати слова з допомогою вже не реальної, а лише мисленнєвої опори на картинки.

Цілком можливо, що досягти абсолютного успіху на п'ятому етапі навчання дитині 6-7 років буде непросто. В такому разі навчання і тренування слід продовжувати і у старшому віці, оскільки без оволодіння цим способом важко буде засвоїти інші, складніші способи запам'ятовування, навчити яким передбачається у 8-10 років.

Як краще вчити вірші.

Поезія - це не лише оригінальна форма опису навколишньої дійсності, але й хороший інструмент для впливу на духовний світ дитини, який формується. Саме тому вірші вчать і у дитячому садку, і в школі. Проте крім естетичної, пізнавальної і виховної функцій заучування віршів виконує також і розвиваючу функцію - з їх допомогою можна розвивати пам'ять. Особливо, якщо робити це регулярно і з використанням спеціальних методів. Оскільки оволодіння цими методами не лише покращує ефективність запам'ятовування, але й значно полегшує його, зупинимося на них докладніше.

Отже, перший метод - це «Поступове збільшення обсягу заучуваного матеріалу». З допомогою цього методу процес заучування вірша стає легким і невимушеним. Він передбачає заучування такого обсягу інформації, який можна запам'ятати мало не з першого разу. Наприклад, ви вибрали вірш і прочитали його дитині від початку і до кінця (це слід зробити обов'язково, оскільки розуміння змісту заучуваного також сприяє ефективнішому запам'ятовуванню - докладніше про це дивіться нижче). Після цього запропонуйте їй вивчити перший рядок вірша. Ви читаєте цей рядок - дитина його повторює. Рядок із 4-5 слів нескладно повторити навіть 5-річному малюкові. Бажано повторити його декілька разів поспіль. Під час виконання повторень попросіть малюка робити їх кожного разу по-новому: з іншими силою звуку та інтонацією, з іншим ритмом, з наголосом на іншому слові, з іншим емоційним тлом (похмуро, весело, спокійно, бадьоро, сумно і т.д.). Якщо потрібно, покажіть дитині, як це можна робити. Потім прочитайте другий рядок і попросіть зробити те саме. Але після паузи запропонуйте малюкові повторити вже обидва рядки - перший і другий. Ці рядки також слід повторити декілька разів. Після того прочитайте наступний рядок і т.д. Найкраще оволодівати цим способом, використовуючи короткі вірші, які складаються з 4-5 рядків. Тоді дитині сподобається застосовувати такий спосіб і для заучування складніших віршів.

Другий метод можна застосовувати як одночасно з першим, так і самостійно. Це - метод "Перекладу" словесної інформації на образну форму. Оскільки вірші зіткані з образів і метафор, робити це не так вже й важко. Запропонуйте дитині під час прочитування і повторення кожної строфи закривати очі і уявляти собі її зміст у вигляді образів, так ніби вона дивиться мультфільм або роздивляється картинку. Ці образи повинні бути максимально яскравими і конкретними. Для прикладу доберіть декілька картинок до якогось вірша і покажіть, як це можна робити. Із збільшенням кількості заучуваних рядків образи повинні з'являтися за відповідною до сюжету послідовністю. Запропонуйте малюкові трохи проекспериментувати з цими образами - хай спробує погратися з рифмою, змінити якісь деталі в сюжеті, змінити зовнішній вигляд персонажа, перевернути його з ніг на голову і т.п. Незмінними повинні залишатися лише послідовність образів і їх основний зміст. Таке експериментування є захоплюючою, емоційно-насиченою і дуже корисною вправою. Воно сприяє розвиткові уяви, образного мислення і пам'яті.

Ще один метод - метод "Переказування" вірша своїми словами. Після того як ви прочитали вірш один чи два рази, попросіть дитину переказати його. Хай спробує описати своїми словами, про що в ньому йде мова, що роблять персонажі чи які є особливості пейзажу і т.д. Можете допомогти малюкові навідними запитаннями. Мета такого "переказування" як найглибше проникнути у зміст того, про що йде мова у вірші, встановити різноманітні змістові зв'язки між елементами тексту. Така змістова обробка матеріалу значно полегшить його запам'ятовування.

Навчіть дитину усіх трьох методів. І потренуйтеся застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його "переказати" і лише після цього заучувати по рядку з паралельним "перекладом" текстової інформації на образну форму. Щоб визначити, наскільки успішним у вашого малюка стане процес заучування віршів внаслідок оволодіння цими методами, проведіть такий експеримент. Виберіть два однакові за обсягом і приблизно подібні за змістом вірші на 4-5 рядків. Перший запропонуйте дитині вивчити до оволодіння описаними методами, а другий - після. Спосіб заучування запропонуйте такий: ви читаєте вірш повністю стільки разів, скільки потрібно буде малюкові, щоб відтворити його без жодної помилки. Зафіксуйте, скільки разів вам доведеться читати вірш у першому випадку і скільки - в другому. У нас немає сумніву, що ця цифра у другому випадку стане значно меншою.



Загальні висновки

Робота спрямована на дослідження психологічних особливостей пам'яті та уваги молодших школярів під час навчального процесу до проведення і після проведення корекційних занять. Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно -логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування на користь зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю молодші школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Увага молодших школярів тісно пов'язана з важливістю навчального матеріалу. Усвідомлення необхідності, цінності нової інформації, інтерес до її змісту зумовлює стійкість її уваги.. Увага залежить і від доступності та посильності навальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя та організувати процес навчання, щоб охопити ним усіх учнів класу. Однією причиною нестійкості уваги у цьому віці є передусім недостатня розумова активність дітей, зумовлена недосконалими методиками навчання.

Проводячи дослідження особливостей встановлення пам'яті та уваги учнів молодшого шкільного віку, впродовж їх навчання в другому класі сучасної школи, ми виявили, що вищі рівні стійкості та продуктивності уваги збільшуються. Завдяки правильно підібраних методик низький рівень - понижується, або взагалі пропадає. Зростає рівень короткочасної відстроченої і механічної пам'яті.



Література

1. Абдульханова К.А., Буянова И.Б., Васина Н.В. Психология и педагогика. - М., 1998.

2. Аверин В.А. Психологія детей и подростков - Спв.: Питер, 1998.-379 с.

3. Аветисян Л.Р., Комарова С.Т.Изученые влияния новейшей учебной натруски на состояниэ здоров'я учащихся //Гигиена и санитарыя. - 2001.- №6.- с.48-49.

4. Александрова Н.И., Шульга Т.И.Изучение волевих качеств шшкольников с помощу методик «Нерешаема задача» // Вопроси психологи.-1987.-№6.-с.130-132.

5. Алексеева Г.П., Казначеев С.В., Филипченко Р.Е., Молганова Л.В. Показатели умственной работоспособности у студентов первого года обучения// Гигиена и санитарыя.-1982.-№11.-с.84-85.

6. Андрусишина И.Н., Луценко. Л.И. Изучения показателей умственной работоспособности под влиянием различних видов учебной загрузки // Физиологичиские проблемы утомления и воспитания: Тез.докл. Всесоз.конф. к 100 _летию со дня рождения академика АН УССЯ Г?.Ф.Фольборта.4-6 сентября 1985г. -Киэв-Черкаси,1985-4.1 -с.21-23.

7. Антропова М.В. Влияние полутура идвухголоваго активного отдыха на работоспособность учащихся.-М.: АПН РСФСР, 1955. - Вын.№66.-с.112-127.

8. Антропова М.В. Работоспособность учащихся и ее динамыка в процеси учебной и трудовой деятельности.-М.»ПРосвещения»,1967. -251с.

9.Антропова М.В., Козлова В.И. Нормализацыя учебной загрузки школьников (Экспериментальное физыологическое исследование).-М.: Педагогіка,1988.-160 с.

10. Барташнікова І,А.,Барташніков О.О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності - Тернопіль, 1998.

11. Бедный Г.Режим Труда и утомляемосты /Проф.-тех.образование.-1964.-№10.-с.21-24.

12. Бех У.Д. Виховання особистості: У 2 кн.Кн.1:Особистісно орієнтований підхід: Теоретико - технологічні засади. - К.Либідь,2003.-280с.

13. Бех У.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології //Педагогіка і психологія.: 1999.-№3.- с.5-15.

14. Бех У.Д. Праця - головний вихователь школярів: Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів. К.: Знання,1983.-32с.

15 Вопроси психологии личности школьника /Под ред. Л.И.Божович,- М.: АПН РСФСР, 1962.-с.277-332.

16. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогычаская психология / Учебное пособие для студентов всех спецыальностей педагогичиских вузов.- М.,2003.

17. Гальперип П.Я. Методи обучения и умственное розвития.-М.: МГУ, 1985.- 45с.

18. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе.- М.: Знання, 1989.-80 с.

19. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций.-М.,1988.ДружининВ.Н. Психология общих способностей. - М., 1995.

20. Годфруа Ж. "Что такое психология".-М.,1992;

21. Грейс Крейг. Психология розвития.- СПб: Питер,- 2000. -992с.

22. Давыдов В.В. Зависимость развития Мишления младших школьников от характера обучения // Вопроси психологи. - 1972.- №6.- с.124-132.

23. Дем'яненко Н М Методичні рекомендації та тести психолого -педагогічного обстеження дітей з підвищеним рівнем здібностей при зарахуванні до шкіл нових структур.-К. 1994.- 19с.

24. Две фазы младшого школьного возроста //Психол. Наука и образов.- 2000.-№2.-с.45-67.

25. Дубровына И.В. Иследовання елдементарных проявлений спецыфыческих умственних способностей в младшем школьном возрасте // Вопроси психологии.- 1970.- №6.- с.94-102.

26. Жуйков С.Ф. К проблеме диагностики обучаености школьников //Вопроси психологыъ.- 1976.- №3.- с.154-157.

27. Запорожець А.В. Неверовиг Я.З. К вопросу о генезии, функции и структура эмоцыональних процессов у ребенка // Вопроси психологии.- 1974.-№6.- с.59-73.

28. Запорожец А.В. Избр. психол. тр.: В 2-х.Т.1. Психологичиское розвития ребенка.- М.: Педагогика.- 1986.- 320с.

29. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко, Л.Долинська, З. Огороднійчук, та ін.- К.: "А.П.Н.", 2001);

30. Корольова Н.Д. Психолого- Фізіологічні аспекти розумової працездатності та її реабілітації у молодших школярів: Дш.канд.психол.наук: 19.00.07 / Вінницький педагогічний ін-т;. Вінницький медичний ун-т ім. М.У. Пирогова.- Вінниця.-1995.- 169с.

31. Костюк Г.С. Навчально- виховний проце і психологічний розвиток особистості / За ред.. Л.М. Проколієнко.- К.: Рад. Школа, 1989.- 608с.

32. М'ясоїд П.А. "Загальна психологія. К., 1998";

33. Максименко С.Д. "Психологія у соціальній та педагогічній практиці"- К., 1998;

34 .Немов Р.С. "Психология"Кн.1.-М., 1995;

35. "Общая психология" (под. ред. А.В. Петровского).-М.,1986;

36. Основи психології / За загал, ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К., 1995.

37. Перепелиця П.С. Пам'ять //Психологія: Підручник.- К., 1999.- с.217-246.

38. Перепелиця П.С. Увага // Психологія: Підручник.- К., 1999. - с. 246-270.

...