Вплив засобів масової інформації на формування особистості дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут гуманітарних і соціальних наук

Кафедра соціології та соціальної роботи

Реферат

на тему: «Вплив засобів масової інформації на формування особистості підлітків»

Львів 2015

Зміст

Вступ

1. Ціннісна орієнтація особистості

2. Засоби масової інформації. Їх вплив на розвиток особистості дітей та підлітків

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В теперішній час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Провідну роль у цьому процесі займає телебачення. Якщо в 70-80 роках телевізор вважався розкішшю, то зараз це незамінна річ в кожній родині. Поступово телебачення витісняє газети і журнали, конкурує з радіо. Конкуренція з пресою пояснюється появою на телебаченні нових технологій: цифрове, супутникове телебачення, комп'ютерні технології. В зв'язку з цим помітно зросла оперативність передачі інформації і як наслідок ускладнена можливість контролю за чистотою ефіру.

Ще одним засобом впливу на особистість є нещодавно винайдений, апробований, такий доступний високошвидкісний Інтернет. Декілька років тому цей засіб комунікації застосовували лише на великих підприємствах, організаціях різного профілю. На сьогодні ж за допомогою Інтернету можна отримати інформацію значно легше, ніж будь яким іншим способом, навіть не виходячи з дому. Саме цим і займаються сучасні підлітки, в яких лише починається формування особистості.

Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого розвитку особистості. Для підлітка - це період значних змін. Дитина не завжди може адекватно реагувати на оточуюче середовище. В цей час поведінка стає нестійкою, підвищується збудливість, імпульсивність. Ці та багато інших негативних рис з'являються під впливом ЗМІ.

масовий психологічний підліток

1. Ціннісна орієнтація особистості

Особистість формується, головним чином, у діяльності, через відносини з іншими людьми, колективом, суспільством. Процес формування особистості - це процес засвоєння індивідом досвіду суспільного життя. Починаючи з моменту народження людини і протягом всього його життя ті чи інші сторони особистості постійно перебувають у розвитку.

Процес формування особистості триває практично все життя з різним ступенем інтенсивності. Найбільш інтенсивно людина формується до 18 років, моменту настання повноліття, саме на цьому етапі розвитку засвоюються необхідні знання та правила поведінки в суспільстві.

Особистість людини - це поняття, що виражає соціальну сутність особи, комплекс характеризують його ознак, властивостей, зв'язків, відносин, його моральний і духовний світ, взяті в розвитку, у взаємодії з соціальними та індивідуальними життєвими умовами. Можна виділити чотири основні сторони особистості:

1) Фізичні властивості: стать, вік; особливості фізичної конституції та ін

2) Соціальні властивості: до них відносяться прояви у різних сферах суспільного життя: праці, навчанні, сім'ї та ін

3) Психологічні властивості: до них належать відповідні властивості особистості; вікові особливості психіки та ін

4) Морально-психологічні властивості: до них відносяться: спрямованість особистості (тобто основна життєва орієнтація); світогляд (система поглядів на життя); інтереси; стійка система мотивів поведінки; моральні цінності принципи і норми, якими особистість практично керується у своїй діяльності;правосвідомість даної особистості; моральні навички і звички особистості; характер і рівень потреб. Період неповноліття є особливим у формуванні особистості людини. Певний рівень свідомості та соціального розвитку, досягнутий неповнолітніми у цьому віці, дозволяє пред'являти до них вимоги, співвідносити свою поведінку з правилами, встановленими у суспільстві. Саме в цьому віці настає як адміністративна, так і кримінальна відповідальність за вчинення правопорушень. У той же час формування неповнолітнього як особистості ще не є закінченим і триває.

Можна сказати, що "неповнолітній - це часовий зріз особистості людини, що знаходиться в стадії формування, з частково вже сформувалися в попередній віковий період властивостями".

Оцінка особистістю своєї соціальної повноцінності здійснюється завдяки цінностям, які виступають як "один з притаманних особистості шаблонів для оцінки, для усвідомленого чи неусвідомленого" вимірювання "допустимих в конкретних обставинах зразків соціальної поведінки". В.Б. Ольшанський порівнює цінності зі своєрідними маяками, що допомагають "помітити в потоці інформації те, що найбільш важливо / в позитивному або негативному сенсі / для життєдіяльності людини; це такі орієнтири, дотримуючись яких людина зберігає свою визначеність, внутрішню послідовність своєї поведінки".

Цінності виступають критеріями оцінки, як усього життя особистості, так і окремих її вчинків і дій; так як вони дають підстави для вибору альтернативних способів дії, для відбору та оцінки цих альтернатив. Ця діяльність оцінювання здійснюється особистістю не з точки зору корисності або потрібності, а з точки зору уявлень про хороше і погане, з точки зору належного. Цінності є критеріями оцінки та навколишньої дійсності: через систему цінностей як би фільтрується вся сприйнята і перероблюється особистістю інформація. "Призма цінностей" підсилює одну інформацію і, навпаки, послаблює або ігнорує іншу. Всі явища і події, що відбуваються у світі, представляються їй у різному світлі, згідно тієї позиції, з якою вона дивиться на них. Тому цінності визначають як "локатори моральної свідомості особистості", головною функцією яких є створення впорядкованої, стабільної, що має для людини значення картини світу.

У цінностях резюмується весь життєвий досвід особистості, цей компонент структури особистості, з позицій вчених, "являє собою деяку вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань". На думку А.Г. Здравомислова і В.А. Ядова, наявність усталених ціннісних орієнтацій характеризує зрілість людини і забезпечує його стійкість і стабільність. Так, наприклад, стійка структура ціннісних орієнтацій визначає такі якості особистості, як активність життєвої позиції, наполегливість у досягненні цілей, вірність певним принципам та ідеалам, цілісність, надійність, і, навпаки, суперечливість в ціннісних орієнтаціях тягне за собою непослідовність, непередбачуваність поведінки людини; нерозвиненість ціннісних орієнтацій особистості визначає її інфантилізм, панування зовнішніх стимулів у поведінці особистості, а отже, конформізм, безликість людини.

Як підкреслює Е. Фромм, більшість людей коливаються між різними системами цінностей і тому ніколи не розвиваються повністю в тому чи іншому напрямку; у них немає ні особливих чеснот, ні особливих вад; вони схожі на стерту монету, тому що в них немає тотожності собі.

Таким чином, цінності - це ядро структури особистості, що б її спрямованість, вищий рівень регуляції соціальною поведінкою особистості.

У філософії ціннісні орієнтації визначаються як продукт життєдіяльності соціальних груп і спільнот, людства в цілому, які існують у вигляді суспільного ідеалу. Переломлюються через призму індивідуальної життєдіяльності і входять в структуру особистості, будучи одним з джерел мотивації її поведінки. Служать важливим фактором соціальної регуляції стосунків між людьми і поведінки окремої людини. У сучасній психологічній і філософській літературі проблема ціннісних орієнтацій особистості розглядається в дослідженнях теоретичного і прикладного характеру. Це дослідження О.І. Шкаратан, Л.С. Бляхман, А.Г. Здравомислова, В.А. Ядова, М.І. Бобнева, О.І. Зотової, І.М. Попової, В.С. Бакірова, А.П. Вардомацкого, В.А. Василенко, Е.А. Васіної, Н.А. Волкової, Є.І. Головахи, Я. Гудечека, Б.С. Круглова, Н.І. Непомнящої, Н.В. Рогава, Ю.Р. Саарнійта, В.Д. Сайко, Л.А. Сулейманової, А.А. Табунса та інших авторів. Цінність виникає з практичного відношення людей до дійсності. Це відношення між об'єктом і людськими потребами, які несуть відбиток історичної епохи. В.А. Василенко визначає цінність як "істотний момент універсальної взаємозв'язку явищ, а саме момент значущості одного явища для буття іншого". Прихильники цього підходу (А. М. Коршунов, В. О. Василенко, Л. М. Столович та інші) визначають цінність як феномен буття, незалежний від об'єктивного ставлення до нього.

О.М. Бакурадзе, Д.А. Леонтьєв, І.С. Нарський, І.М. Попова відносять цінності до суспільних ідеалів. У даних роботах цінності належать до сфері суспільної свідомості. Спільним для всіх підходів є те, що цінність предмета з'являється тоді, коли в ньому видно можливість задоволення будь-якої потреби. Цінність виникає на основі практичної діяльності людини, як вимагає своєї реалізації можливість.

Соціологія розглядає цінності і ціннісні орієнтації як ідеологічні, політичні, моральні, естетичні та інші підстави оцінки суб'єктом навколишньої дійсності й орієнтації в ній. Такий підхід до проблеми ціннісних орієнтацій передбачає дослідження їх як компонентів соціуму, що виконують нормативні функції по відношенню до особистості. У соціології ціннісні орієнтації та цінності розглядаються як сполучна ланка між цінностями суспільної свідомості і духовним світом особистості, між суспільним та індивідуальним буттям. Вивчається ступінь усвідомленості особистістю суспільних цінностей, сила їхнього впливу на поведінку людей.
Поняття "цінність" вперше введено У. Томасом і Ф. Знанецький. Вони використовують поняття "цінність" у соціології, тоді як до них це поняття існувало тільки у філософії. Автори розглядають поняття "аттітюд" як переживання сенсу, цінності соціального об'єкта. Ціннісна орієнтація ", подібно" істини "," розуму "," людині "," культуру ", мабуть, ніколи не буде визначена вичерпним чином, однак розуміння цієї обставини не повинно перешкоджати створенню робочих, понятійних конструкцій, що відповідають необхідності вирішення сучасних проблем . Використання, критика, корекція, нарешті, відкидання і заміна таких конструкцій є необхідними віхами в розвитку суспільства.

2. Засоби масової інформації. Їх вплив на розвиток особистості дітей та підлітків

XX сторіччя по праву вважають століттям автомобілів, комп'ютерів, атомної енергії, освоєння космічного простору. Правильно й те, що XX століття - століття телебачення. Не дивлячись на бурхливий розвиток засобів комунікації на початку XXI століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим і доступним засобом інформації.

Протягом останніх десятиліть телебачення викликає інтерес сім'ї, інших інститутів суспільства у зв'язку з його зростанням впливом на особистісне формування дітей та підлітків. За даними соціологічних досліджень, телебачення займає одне з провідних місць за силою виховного впливу після сім'ї і школи, будучи каналом інтенсивної соціалізації. Сутність особливістю сприйняття дитини є переважання емоційного ставлення до об'єктів дійсності за відсутності глибоких знань про них. Безглуздо сперечатися про користь і шкоду телебачення. Існуючий стан у сфері педагог змінити не в силах. Але все ж поговоримо про це. Негативний вплив. У наш час особливої ??гостроти набула проблема телевізійного насильства. Практично у всіх сучасних серіалах, фільмах, і навіть мультфільмах існує насильство. Термін "телевізійне насильство" давно використовується в науковому лексиконі і об'єднує в собі демонстрацію нанесення ушкодження або збитків персонажам телевізійних програм або фільмів. З одного боку існує безліч досліджень, результати яких свідчать, що перегляд сцен насильства по телепрограмах і фільмам пов'язаний з подальшою агресією. Було доведено, що теленасіліе може стати причиною короткочасного порушення і так званих "ефектів моделювання" Давайте згадаємо відомий фільм Олівера Стоуна "Природжені вбивці". Після його виходу по світу прокотилася хвиля грабежів, розбоїв, вбивств, вчинених молодими людьми, які стверджували після арешту, що наслідували героям цього фільму. У той же час не менш авторитетні вчені свого часу, використавши причинно-наслідкові статистичні моделі, не отримали жодного свідчення існування зв'язку між вживанням теленасілія і наступними змінами агресивності поведінки. Я вважаю, що все ж таки теленасилля є причиною подальшої агресії.

ЗМІ є також джерелами вульгарної інформації, порнографії. У телебаченні транслюється безліч еротичних фільмів, які розбещують, опошляють сучаснумолодь. Страшно те, що цю вульгарність, нечисть ми бачимо не тільки по телебаченню, але і в газетах, журналах, в мережі Інтернет - скрізь. Можна простежити негативний вплив телебачення на статеве життя підлітків. "Цінності, норми і стереотипи статевого життя, які транслюють ЗМІ, дуже часто далекі від реальності, орієнтують молодих людей на безправні статеві зв'язки, які не спираються на взаємні почуття любові і відповідальності, провокують і стимулюють і без того підвищену підліткову сексуальність.

Крім негативного впливу ЗМІ на молодіжну поведінку, можна виділити декілька позитивних моментів:

- ЗМІ тримає молодь в курсі всіх подій, що відбуваються, таким чином, видаляючи "інформаційний голод";

- підвищує загальну, в тому числі і політичну культуру населення;

- служить для взаємного інформування влади і населення;

- знімають соціальну напруженість.

Сьогодні поряд з відеоіграми популярним проведенням часу є комп'ютерна мережа Інтернет. Досвід розвитку світових відкритих мереж, особливо Інтернету, дозволяють говорити про початок нової ери в розвитку засобів і систем переробки інформації. У таких мережах користувач сприймає себе і сприймається іншими як невід'ємний компонент єдиного інформаційного співтовариства.

Усе більший вплив на розвиток особистості з підліткового віку починають надавати засоби масової інформації та культури, пропаговані ними цілі і цінності життя, зразки поведінки. Впливом засобів інформації на підлітків та юнаків керувати важче, ніж впливом школи і сім'ї.
Інтерес до газет і журналів, призначених не тільки спеціально для дітей, але і для дорослих, починає проявлятися звичайно з підліткового віку. І тут важливі кількість і якість тієї інформації, яка розміщена на сторінках періодичних видань і яка повинна враховувати потреби зростаючої особистості, допомагати формувати загальнолюдські цінності, мораль і базові компоненти культури. Таким чином, друковані видання мають містити великий матеріал з даної тематики, так як виховання особистості з високим рівнем самосвідомості, готової до самовдосконалення і самовиховання дуже тривалий і трудомісткий процес.

Преса сьогодні перебуває, мабуть, в самому несприятливому стані в порівнянні з іншими засобами масової інформації серед підлітків. За останні кілька років у силу ряду причин відбулося загальне різке скорочення тиражів періодичних видань. Труднощі друкованих ЗМІ поглиблюються і тим, що молодь у сучасному світі знаходить все нові і досить широкі можливості отримувати інформації, наприклад, відвідування сайтів Інтернету. За даними Союзу журналістів Росії за останні вісім років відбувся загальний восьмикратний спад тиражів російських друкованих ЗМІ (центральної преси - у 15 разів). Крім того, серйозно змінилася структура споживання періодики: наклади центральних ЗМІ, які ще на початку 1993 р. перевищували сукупні тиражі місцевої преси, нині становлять менше однієї третини загального тиражу газет.

Сьогодні поряд з відеоіграми популярним проведенням часу є комп'ютерна мережа Інтернет. Досвід розвитку світових відкритих мереж, особливо Інтернету, дозволяють говорити про початок нової ери в розвитку засобів і систем переробки інформації. У таких мережах користувач сприймає себе і сприймається іншими як невід'ємний компонент єдиного інформаційного співтовариства.

Одним з негативних ефектів глобальної комп'ютерної мережі є широке розповсюдження різної інформації сумнівного змісту. Слід, відзначити, що існують інформаційні дії, які прямо загрожують психічному та фізичному здоров'ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище і сприяють зростанню психічних захворювань. Найбільш вразливими і незахищеними виявляються наші діти, так вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа.

Висновок

Отже, можна з упевненістю сказати, що вплив засобів масової інформації існує і він досить суттєвий. Молодь - це така соціальна група, яка дуже сильно піддається впливу мас-медіа. Також перед нами був висунутий важливе питання, а саме, питання про характер впливу ЗМІ. Існує як позитивне, так і негативний медіа-вплив на молодих людей, і все частіше зараз говорять про негативний вплив засобів масової інформації, яке виражається в їх неадекватну поведінку в суспільстві.

У ХХ-му столітті з'явилися нові джерела масової інформації, які зайняли особливу позицію серед давно встановлених мас-медіа. Ці рясні джерела - телебачення та Інтернет. Вони також активно влилися в життя людей. Телебачення виробляє найпотужніше вплив на свідомість молодої людини. Телебачення виявляється стимулом для дій. Також по ньому пропагуються певні цінності, які здатні формувати у людей відповідні установки.

Педагог, звернувшись до проблеми впливу ЗМІ на молодь має вивчати способи зменшення впливу негативного роду інформації. Інакше у нашого нового покоління сформуються неправильні ціннісні установки і буде сумно дивитися на їх спосіб життя. Необхідно ввести цензуру на фільми з елементами насильства і еротики, на порно-матеріали в журналах, газетах, TV і т.д.

Список використаної літератури

1. Войскунскій А.Є. Психологічний журнал. - 2004, том 25, №1 с.90.

2. Комп'ютерна газета, № 18. - Київ, 2002. - с.3

3. А. Н. Лебедєв-Любимов «Психологія реклами» 2-е видання. - 2007.

4. В. І. Шувалов «Психологія реклами». -2003. - с.94.

5. Луман Н. Реальність мас-медіа // Вітчизняні записки.- 4.2000. с.431.

6. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. М.: Академія. - 2000. с.194.

7. Шарков Ф.І., Родіонов О.О. Соціологія масової комунікації. М.: ІД Соціальні відносини.- 2003. С.378.

8. Іванов М. Психологічні аспекти негативного впливу ігрової комп'ютерної залежності на особистість людини / / Document HTML. URL: http://flogiston.ru/projects/articles/gameaddict2. shtml;

9. Кулагіна І.Ю., Колюцкий В.М. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини. Учеб. посібник для студ. вузів. - М.: ТЦ Сфера, 2003.

10. «Важкий підліток: чому в нього з'являються кримінальні установки». // Народна освіта. - 2004р. - № 4.

Размещено на Allbest.ru