Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Бочелюк Віталій Йосипович,Класичний приватний університет, завідувач кафедри практичної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Солодухова Ольга Георгіївна, Слов'янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри психології

кандидат психологічних наук Поденко Антон Володимирович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, доцент кафедри практичної психології

Захист відбудеться «2» жовтня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий «1» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.І. Меднікова

АНОТАЦІЯ

Антоненко І.Ю. Особливості механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Харків, 2010. психологічний захист самореалізація

Дисертація присвячена дослідженню механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії і виявленню ефективних шляхів та умов їх формування.

В роботі окреслено способи психозахисної регуляції особистості на рівні організації її активності та самореалізації, розглянуто особливості психологічного захисту дітей порівняно із захистом педагогів та розкрито вікові закономірності формування дитячого психологічного захисту та їх взаємозалежність від використання педагогами певного педагогічного стилю.

Розроблено комплекс дослідних методик, спрямованих на виявлення механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії, що дає змогу окреслити конструктивні механізми психологічного захисту особистості та умови їх формування.

Розроблена корекційно-розвиваюча програма формування конструктивних механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії, ефективність якої експериментально підтверджено.

Ключові слова: психологічний захист, педагогічна взаємодія, особистісна самореалізація, психозахисна регуляція, корекційно-розвиваюча програма.

АННОТАЦИЯ

Антоненко И.Ю. Особенности механизмов психологической защиты личности в системе педагогического взаимодействия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. Харьков, 2010.

Диссертация посвящена исследованию механизмов психологической защиты личности в системе педагогического взаимодействия и выявлению эффективных путей и условий их формирования.

В работе очерчено способы психозащитной регуляции личности на уровне организации ее активности и самореализации, рассмотрены особенности психологической защиты детей сравнительно с защитой педагогов и раскрыты возрастные закономерности формирования детской психологической защиты и их взаимозависимость от использования педагогами определенного педагогического стиля.

Психологическая защита личности является проявлением и результатом развития психических компонентов регуляции деятельности любого субъекта педагогического взаимодействия, а систематическое педагогическое управление этим процессом предусматривает анализ и коррекцию психических компонентов такой регуляции. При этом функционирование психологической защиты в условиях педагогического взаимодействия проявляется через адаптивный характер реагирования личности с учетом личностных ресурсов в процессах социально-психологической адаптации.

Направленная коррекция механизмов психологической защиты на освоение личностью осознанной активности способствует сохранению ее здоровья. Формирование у ребенка полноценной функциональной структуры механизмов психологической защиты является специальной психолого-педагогической задачей, решаемой в различных видах доступной ребенку произвольной активности, на разных этапах его психического развития, при различных формах педагогического взаимодействия взрослого и ребенка. Лишь развитие индивида как личности сопровождается развитием механизмов саморегуляции, осуществляемой в процессе взаимодействия личности и окружающей среды, и зависит от их особенностей.

Разработанный комплекс методов исследования направлен на выявление механизмов психологической защиты личности в системе педагогического взаимодействия, что дало возможность очертить конструктивные механизмы психологической защиты личности и условия их формирования. Разработаны и экспериментально проверены пути и условия формирования механизмов психологической защиты личности в процессе педагогического взаимодействия. По результатам исследования самыми конструктивными механизмами психологической защиты личности и такими, что необходимо особенно развивать и корректировать, оказались механизмы интеллектуализации и сублимации. Конструктивный эффект действия этих защитных механизмов в переживании ощущений безопасности и решения проблемы (конфликта). Личность, которой присуща интеллектуализация, не склонна к внешним конфликтам и, как следствие, социально адаптирована. В случае применения сублимации расширяются возможности самореализации личности.

Психолого-педагогическая коррекция педагогического влияния на формирование механизмов психологической защиты личности возможна при условии внедрения разработанной нами коррекционно-развивающей программы. Формирующий эксперимент, результаты которого обнаружили определенные закономерные изменения в показателях механизмов психологической защиты как среди детей, так и среди педагогов, непосредственных участников педагогического взаимодействия, дал возможность реализовать программу относительно формирования механизмов психологической защиты личности в системе педагогического взаимодействия. Важным компонентом в разработке программы являются критерии оценки ожидаемых результатов экспериментальной деятельности. Для успешного проведения программы важно произвести внутреннюю установку всех участников учебно-воспитательного процесса на постепенное овладение психолого-педагогическим мастерством, на своеобразный рост в области педагогического стиля; стремиться к осознанию собственных действий на достижение позитивных качественных изменений.

Программа относительно формирования механизмов психологической защиты личности в системе педагогического взаимодействия состоит из трех основных блоков: психолого-педагогическое просветительство учителей и родителей; тренинговая работа со всеми участниками педагогического взаимодействия; индивидуальное психологическое консультирование учителей, учеников и их родителей.

В основу разработанных мероприятий, направленных на формирование механизмов психологической защиты личности в процессе педагогического взаимодействия, легло положение о формировании конструктивных механизмов психологической защиты личности - участника образовательного процесса и, как следствие, снижение показателей применения дезорганизующих и неконструктивных механизмов психологической защиты личности.

Ключевые слова: психологическая защита, педагогическое взаимодействие, личностная самореализация, психозащитная регуляция, коррекционно-развивающая программа.

ANNOTATION

Antonenko I.Yu. Peculiarities of personality's psychological protective mechanisms in the pedagogical interaction system. Manuscript.

Thesis for a Candidate of Science degree on psychology by specialty 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - G.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. - Kharkiv, 2010.

The thesis deals with the survey of personality's psychological protective mechanisms in the system of pedagogical interaction as well as with the revealing of the efficient ways and conditions of their forming.

The work outlines the ways of personality's psychological self-regulation protection at the level of its activity and self-actualization organization. The child's psychological protection peculiarities are considered compared with teacher's protection. Age regularities of child's psychological protection forming and their interdependence on a certain pedagogical style are revealed.

The worked-out complex of research methods is aimed to reveal the personal psychological protection mechanisms in the pedagogical interactivity system and provides an opportunity to outline the constructive mechanisms of personal psychological protection and the conditions of their forming.

The efficiency of the worked-out correction and developing program of the educational, correction and prophylactic work with the participants of educational activities is examined through personality's psychological protective constructive mechanisms forming in the pedagogical interaction system.

Key words: psychological protection, pedagogical interaction, self-actualization, psychological protection regulation, correction and developing program.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Продиктовані часом нові концептуальні підходи гуманізації, особистісної орієнтації, глобалізації педагогічної науки, нова парадигма освіти на сучасному етапі розвитку докорінно змінюють зміст і спрямованість освітнього середовища. Зростає роль сучасних підходів до вдосконалення якості освіти. Сучасна шкільна освіта покликана не просто забезпечити якісне формування предметних знань і умінь, але й стати чинником формування і розвитку конструктивних стратегій подолання труднощів шкільного життя через організацію взаємодії вчителів та учнів, що потребує уваги до умов, за яких суб'єктність педагога та учнів поєднується в єдиній системі спільної діяльності. Проблема педагогічної взаємодії є однією з центральних у педагогічній психології, оскільки від її вирішення залежить психологічна коректність та цільова ефективність здійснення навчання, отримання освіти - важливої мети Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)».

Проблема адаптації особистості в педагогічній взаємодії набуває актуальності у шкільний період, що донині залишається недостатньо вивченим етапом онтогенезу, надзвичайно важливим для подальшого становлення особистості, яка вимушена удаватися до різних, не завжди ефективних, механізмів психологічного захисту і стратегій подолання, а іноді до деструктивних форм захисної поведінки.

На сьогодні неможливо вважати задовільною ситуацію теоретичного та емпіричного дослідження феноменів інтрапсихічної адаптації та психологічного захисту. Теоретична база вивчення психологічного захисту представлена роботами Ф.В. Бассіна, Ф.Б. Березіна, Л.Р. Гребеннікова, В.І. Журбіна, Г. Келлермана, Р. Плутчика, І.Д. Стойкова, В.А. Файвишевського, А. Фрейд, З. Фрейда, Т.С. Яценко та інших. Теоретичні положення щодо механізмів інтрапсихічної адаптації представлені в роботах Л.Ф. Бурлачука, Р.М. Грановської, Ю.Б. Захарової, А.А. Налчаджана, В.А. Штроо. Але експериментальна перевірка обґрунтованості багатьох теоретичних положень стикається з проблемами, які обумовлені недоліками та недостатнім розвитком методів вивчення механізмів психологічного захисту особистості.

Механізми психологічного захисту розглядаються як регулятивна система стабілізації особистості при теоретичному обґрунтуванні методів психотерапії та психокорекції (В.М. Воловик, А.Б. Добрович, Р.А. Зачепицький, Т.С. Яценко), у психологічних концепціях відносин особистості (Б.Д. Карвасарський, В.А. Ташликов), у роботах з психології переживання (Ф.Ю. Василюк) та самосвідомості особистості (В.В. Столін). До психологічних захисних механізмів звертаються для пояснення деяких станів психіки і свідомості людини (Т.Б. Хомуленко, Т.С. Яценко).

Пошук шляхів вирішення проблеми формування механізмів психологічного захисту особистості у системі педагогічної взаємодії привертає увагу до робіт представників суб'єктно-діяльнісного підходу (К.О. Абульханова-Славська, А.В. Брушлинський, З.С. Карпенко, О.В. Киричук, Я.Л. Коломінський, В.Я. Ляудіс, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко). Виходячи з положень даного підходу, прояв суб'єктності кожного з учасників педагогічної взаємодії залежить від рівня розвитку його свідомості, особистості і діяльності, а також від міри відповідності умов педагогічного процесу індивідуальним очікуванням.

Здобутки сучасної педагогічної та вікової психології у сфері дослідження особистості вчителя, педагогічного спілкування представлені в роботах О.О. Бодальова, Л.В. Змієвської, Г.О. Ковальова, О.О. Леонтьєва, С.Д. Максименка, Є.Л. Малиновського, А.В. Мудрика, О.Г. Солодухової, Н.І. Шеліхової. Взаємозв'язок між процесами соціальної взаємодії та формуванням механізмів психологічного захисту особистості дитини в системі дитячо-батьківських стосунків вивчався О.В. Чумаковою, а у системі педагогічної взаємодії залишається малодослідженим.

Актуальність, теоретична та практична значущість, недостатня розробленість проблеми формування механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Класичного приватного університету і є складовою теми «Соціально-психологічні та педагогічні засади самоорганізації особистості» (державний реєстраційний номер 0108U002324). Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Класичного приватного університету (протокол № 2 від 28 жовтня 2009 року) і узгоджена на бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 23.02.2010 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - визначення особливостей механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії і обґрунтування ефективних шляхів та умов їх формування.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати та узагальнити теоретичні положення щодо функціонування та формування психологічного захисту особистості в умовах педагогічної взаємодії.

2. Уточнити зміст механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії та розробити комплекс методів їх дослідження.

3. Визначити зв'язки між особливостями психологічного захисту педагогів та організацією ними системи педагогічної взаємодії.

4. Визначити шляхи та умови формування механізмів психологічного захисту особистості в процесі педагогічної взаємодії.

5. Розробити корекційно-розвиваючу програму формування механізмів психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії та експериментально підтвердити її ефективність.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості особистості в системі педагогічної взаємодії.

Предмет дослідження: механізми психологічного захисту суб'єктів педагогічної взаємодії.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: принципи системного підходу до аналізу психічних явищ (Б.Ф. Ломов, О.М. Леонтьєв); фундаментальні положення про особистість, її розвиток та формування (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко); положення психології суб'єктності (К.О. Абульханова-Славська, А.В. Брушлинський, О.В. Киричук, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко); положення про свідомість (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн), діяльність (О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, В.І. Слободчиков, В.Ф. Шадріков); положення про опосередкованість зовнішніх дій внутрішніми умовами розвитку (С.Л. Рубінштейн); теоретичні положення про зміст та прояви механізмів психологічного захисту особистості (Ф.В. Бассін, Ф.Б. Березін, Л.Ф. Бурлачук, А.Б. Добрович, В.І. Журбін, Ю.Б. Захарова, А. Фрейд, З. Фрейд, В.А. Штроо, Т.С. Яценко); концепції педагогічного спілкування (О.О. Леонтьєв, В.А. Кан-Калік, С.Д. Максименко, А.В. Мудрик); концепція інтегральної індивідуальності (Б.Г. Ананьєв); концепція особистісно-діяльнісного підходу (Н.Л. Коломінський); концепції міжособистісної взаємодії (Г.М. Андрєєва, Г.О. Китайгородська, Б.Ф. Ломов, А.В. Мудрик), педагогічної взаємодії (О.В. Киричук, Я.Л. Коломінський, В.Я. Ляудіс); положення та принципи особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання (І.Д. Бех, В.Й. Бочелюк, Л.В. Долинська, В.О. Сухомлинський, І.С. Якиманська); психолого-педагогічні засади гуманізації та оптимізації загальної й професійної освіти (Г.О. Балл, В.Й. Бочелюк, Л.В. Долинська, С.Д. Максименко).

Методи дослідження. Для розв'язання дослідницької проблеми був застосований комплекс методів, вибір та поєднання яких зумовлено предметом, метою та завданнями дослідження. До комплексу увійшли такі методи: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних щодо функціонування та формування психологічного захисту особистості в умовах педагогічної взаємодії, констатуючий експеримент (визначення зв'язків між особливостями психологічного захисту педагогів та організацією ними системи педагогічної взаємодії), формуючий експеримент (реалізація розробленої корекційно-розвиваючої програми та визначення її ефективності), методи математичної статистики (кореляційний і однофакторний дисперсійний аналіз). З метою визначення особливостей та умов формування механізмів психологічного захисту особистості в процесі педагогічної взаємодії були використані такі методи збору емпіричних даних: бесіда, спостереження, інтерв'ю, метод експертних оцінок, проективний метод (тест рисункової фрустрації С. Розенцвейга, рисунковий апперцептивний тест (РАТ), тест дитячої апперцепції (САТ) Л. Беллака та С. Беллак, дитячий тест рисункової фрустрації С. Розенцвейга), тестування (тест-опитувальник механізмів психологічного захисту (Life Style Index) Р. Плутчика), адаптована методика «Взаємодія педагог - дитина», описана І.М. Марковською.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Запорізького навчально-виховного комплексу I-III ступенів № 30 Запорізької міської ради Запорізької області, Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 59 з поглибленим вивченням англійської мови та Запорізької загальноосвітньої школи I-III ступенів № 104. Всього дослідженням було охоплено 442 особи: 292 учня початкових класів, 100 батьків та 50 педагогів. Дослідження здійснювалось упродовж 2006-2010 років і включало три етапи: пошуковий, експериментальний та заключний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше описані особливості психологічного захисту дітей порівняно із захистом педагогів, розкриті вікові закономірності формування дитячого психологічного захисту та їх залежність від використання педагогами певного педагогічного стилю;

- вперше визначено конструктивні механізми психологічного захисту особистості та умови їх формування в системі педагогічної взаємодії;

- розширено уявлення про феномен психологічного захисту особистості, зокрема окреслені нові способи психозахисної регуляції особистості на рівні організації її активності та самореалізації;

- удосконалено засоби психодіагностики механізмів психологічного захисту особистості шляхом створення методичного комплексу, який дозволяє діагностувати особливості психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії;

- розширено уявлення про можливості цілеспрямованого формування та розвитку конструктивних механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії, розроблено корекційно-розвиваючу програму просвітньої, корекційної та профілактичної роботи з учасниками освітньої діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати розширюють наукові уявлення про особливості й умови формування механізмів психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії, що створює базу для виявлення змісту, форм, методів розвиваючої, виховної, формуючої роботи з учнями, для профілактики використання деструктивних механізмів психологічного захисту. Встановлення чинників і визначення умов, які сприяють конструктивності механізмів психологічного захисту, створюють основу для нових наукових уявлень щодо планування освітнього середовища школи. Запропонована корекційно-розвиваюча програма формування механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії розширює уявлення про діяльність служби психологічної підтримки в освіті.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що методичний комплекс дослідження психологічного захисту суб'єктів педагогічної взаємодії, розроблена корекційно-розвиваюча програма можуть бути використані у діяльності працівників шкільної психологічної служби, а також при організації роботи методичних об'єднань в освітніх закладах. Просвітній семінар для педагогів та батьків, психолого-педагогічні тренінги для педагогів та дітей, психолого-педагогічне консультування всіх учасників навчально-виховного процесу призначені для використання у психолого-педагогічній практиці, а також дають можливість збагатити зміст лекційних та практичних занять з вікової та педагогічної психології для студентів-педагогів за темами «Психологія навчання», «Психологія педагогічної діяльності», «Психологія педагогічної взаємодії». Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес підготовки психологів в Класичному приватному університеті (акт № 410 від 11.03.2010 р.), а також в практику роботи вчителів та шкільних психологів Запорізького навчально-виховного комплексу I-III ступенів № 30 Запорізької міської ради Запорізької області (акт № 187 від 17.02.2010 р.), Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 59 з поглибленим вивченням англійської мови (акт № 163/1 від 11.02.2010 р.) та Запорізької загальноосвітньої школи I-III ступенів № 104 (довідка № 149 від 22.02.2010 р.).

Достовірність та надійність отриманих результатів забезпечувалася репрезентативністю вибірки, відповідністю обраних методів поставленим завданням, кількісним та якісним аналізом одержаних даних.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в доповідях та повідомленнях на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психосоматики: системний погляд» (3-5 квітня 2009 р., м. Харків), XVII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Наука і вища освіта» (9-10 квітня 2009 р., м. Запоріжжя), XI Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (14-15 квітня 2009 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні проблеми психологічного супроводу професійної діяльності» (24-25 квітня 2009 р., м. Одеса-Санкт-Петербург), Науково-практичній конференції «Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні» (19 червня 2009 р., м. Миколаїв), ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця» (19-20 червня 2009 р., м. Миколаїв), ІV Міжнародній науково-методичній конференції «Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність» (4-6 вересня 2009 р., м. Мелітополь), Міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація і психологічна наука у XXI столітті: проблеми та перспективи» (29-30 жовтня 2009 р., м. Дніпропетровськ), XVIIІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Наука і вища освіта» (22-23 квітня 2010 р., м. Запоріжжя).

Публікації. Основний зміст роботи викладений у 14 публікаціях, серед яких 8 статей опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (296 найменувань), 5 додатків на 13 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках, проілюстровано 10 таблицями та 41 рисунком. Повний обсяг роботи 223 сторінки.

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; наведені дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі «Теоретичний аналіз проблеми прояву психологічних механізмів захисту в системі педагогічної взаємодії» подано огляд результатів теоретичного аналізу літературних джерел за проблемою дослідження, проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять «педагогічна взаємодія», «психологічний захист», «особистісна самореалізація».

Значний внесок у розробку проблеми педагогічної взаємодії зробив О.О. Леонтьєв, який ввів в психологію термін «педагогічне спілкування». Л.В. Змієвська, Г.О. Ковальов, С.Д. Максименко, А.В. Мудрик розглядають педагогічне спілкування як комунікативний засіб поєднання діяльності педагога та учнів. Термін «педагогічна взаємодія» з'явився у працях Я.Л. Коломінського. Педагогічна взаємодія у сучасних психолого-педагогічних дослідження розуміється як детермінований освітньою ситуацією особливий зв'язок суб'єктів освіти, що приводить до кількісних і якісних змін в учбово-виховному процесі і в особистісних характеристиках взаємодіючих сторін (О.В. Коротаєва); двосторонній процес навчання і викладання, варіант взаємозв'язку суб'єктів педагогічного процесу (М.С. Байматова); безпосередня або опосередкована дія суб'єктів педагогічного процесу один на одного, що породжує їх взаємну обумовленість і зв'язок (В.В. Пономарьова); процес, що відбувається між вихователем і вихованцем в ході учбово-виховної роботи і направлений на розвиток особистості дитини (В.А. Петровський ); особлива форма зв'язку між учасниками освітньо-виховного процесу, в ході і результаті якого відбувається взаємне збагачення інтелектуальної, емоційної, діяльнісної сфер учасників цього процесу (Е.Ф. Широкова ); суб'єкт-суб'єктна взаємодія у складі педагогічного процесу, функціональними атрибутами якої виступають «особистість» та «діяльність» у значенні головних інструментальних функцій суб'єкта (вчителя, учня) (Л.К. Велитченко). Основними характеристиками взаємодії більшість дослідників вважають взаємопізнання, взаєморозуміння, взаємовплив, сумісність.

Педагогічна взаємодія виступає як процес, що сприяє становленню особистості учня і вдосконаленню особистість педагога при неодмінній керівній ролі останнього. Успіх педагогічної взаємодії багато в чому зумовлюється властивостями особистості партнерів (О.О. Бодальов, М.М. Рибакова, І.В. Страхов).

У сучасній психологічній науці проблема психологічного захисту знайшла своє відображення в значній кількості робіт вітчизняних психологів (Ф.В. Бассін, Ф.Б. Березін, Ф.Ю. Василюк, Р.М. Грановська, Ю.Б. Захарова, В.І. Журбін, Б.Д. Карвасарський, Т.Л. Крюкова, О.В. Чумакова, В.А. Штроо, Т.С. Яценко та ін.).

Аналіз досліджень механізмів психологічного захисту особистості показав, що вітчизняні науковці розглядають їх і як стратегії поведінки пристосування особистості в «значущих», «важких» ситуаціях, і як механізми інтрапсихічної адаптації (Л.Ф. Бурлачук, Ю.Б. Захарова, А.А. Налчаджан, В.А. Штроо).

У роботах сучасних дослідників порівнюються рівні прояву захисних механізмів (Р.М. Грановська, Ю.Б. Захарова, В.А. Штроо), подається їх семіотика (В.М. Цапкін, В.І. Журбін), психофізіологічна інтерпретація захисних механізмів (В.С. Ротенберг, Ф.Б. Березін), вивчаються можливості діагностики психологічних захистів (Л.Ф. Бурлачук, Т.М. Домнич). До психологічних захисних механізмів звертаються для пояснення деяких станів психіки і свідомості людини (Т.Б. Хомуленко, Т.С. Яценко), вивчається співвідношення захисних механізмів і допінгів у контексті стресу та його подолання (В.А. Бодров).

Визначаючи значення нормативної моделі психологічного захисту як концептуального інструменту психологічних досліджень, слід зазначити, що вона відкриває істотні додаткові можливості у вирішенні широкого кола багатообразних (у тому числі традиційних) завдань, пов'язаних із загальною проблемою дослідження людини як суб'єкта цілеспрямованої активності, із розвитком, формуванням суб'єктних якостей, з їх проявом у різних сферах життєдіяльності людини, з аналізом основних форм цілеспрямованої активності тощо. Так, наприклад, стає можливим аналіз властивих людині особливостей механізмів психологічного захисту відносно окремих видів діяльності і пов'язаних з цим специфічних труднощів в їх здійсненні; з'являються додаткові можливості для оптимального інформаційного забезпечення конкретних видів професійної праці, у тому числі і процесу педагогічної взаємодії; виявляється необхідність спеціальної діагностики розвитку повноцінної структури процесів психологічного захисту як істотної лінії психічного суб'єктного розвитку тощо.

Проблема самореалізації особистості є досить новою для вітчизняної психології в цілому, хоча ті чи інші її сторони перебували в зоні уваги вчених (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн). Дана проблема стала предметом пильного розгляду та вивчення переважно у гуманістичній й екзистенційній психології (К. Гольдштейн, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм та ін.). Аналіз робіт вітчизняних психологів дозволяє говорити про багатий накопичений матеріал стосовно ролі діяльності в розвитку особистості (О.Г. Асмолов, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв, Д.Й. Фельдштейн та ін.), характеру становлення й розвитку людини як особистості (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Л.І. Божович, А.В. Брушлінський, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.М. Леонтьєв, Д.Й. Фельдштейн та ін.), можливостей саморегуляції, саморозвитку, самореалізації особистості (К.О. Абульханова-Славська, О.О. Конопкін, Л.О. Коростильова, Д.О. Леонтьєв, В.І. Слободчиков та ін.).

Можна констатувати, що у вітчизняній психологічній науці є ґрунтовні дослідження, спрямовані на виділення підстав, пошук механізмів розвитку особистості як детермінантів її самореалізації (роботи К.О. Абульханової-Славської, О.Г. Асмолова, Е.В. Галажинського, Л.О. Коростильової, Д.О. Леонтьєва, В.І. Слободчикова та ін.). У роботах І.Б. Дерманової, Л.О. Коростильової та інших здійснено спробу узагальнення уявлень стосовно визначення та змістовного наповнення даного психологічного феномена, розмежування понять «самореалізація», «самоактуалізація», «саморозвиток». У роботах ряду авторів (Л.О. Коростильова, А.Л. Свинарчук та ін.) виділяються сфери самореалізації і досліджуються особливості самореалізації в родині, професії. Віковий аспект самореалізації виявився предметом розгляду у роботах Є.Є. Вахромова та ін.

Формування у дитини повноцінної функціональної структури механізмів психологічного захисту є спеціальним психолого-педагогічним завданням, яке повинне вирішуватися в різних видах доступної дитині довільної активності, на різних етапах її психічного розвитку, при різних формах педагогічної взаємодії дорослого і дитини.

У другому розділі «Експериментальне дослідження прояву механізмів психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії» представлені теоретико-методологічні основи дослідження механізмів психологічного захисту в процесі педагогічної взаємодії, обґрунтовано організацію діагностичного забезпечення емпіричного дослідження та процес його здійснення.

Всього у дослідженні брали участь 442 особи, із них: 292 учня початкових класів (1-4 класи) запорізьких шкіл, 100 батьків та 50 педагогів - учителів початкових класів та педагогів-організаторів, вихователів групи подовженого дня. Всі педагоги мали стаж педагогічної роботи не менше 5 років. Із загальної кількості педагогів для проведення дослідження впливу стилю педагогічної взаємодії на формування механізмів психологічного захисту у дітей шляхом рандомізації було відібрано 30 вчителів, яких за кожним із показників стилю педагогічної взаємодії було поділено на три групи: з низьким, середнім та високим рівнем відповідного показника.

Вибір конкретних психодіагностичних методик визначався необхідністю дослідження особливостей механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії, а також усвідомлених стратегій їх опанування. Тому у процесі експериментального дослідження різних груп піддослідних використовувались різні методи дослідження. Їх розмежування було обумовлено, в першу чергу, віковими особливостями піддослідних - дорослих і дітей. Підбір методики вивчення механізмів психологічного захисту дитини здійснювався на основі критеріїв методики вивчення механізмів психологічного захисту дорослих. В її основу покладено інтерв'ю та метод експертної оцінки. З метою підтвердження отриманих даних щодо особливостей механізмів психологічного захисту дітей у дослідженні були використані проективні методики: тест дитячої апперцепції (САТ) Л. Беллака та С. Беллак, дитячий тест рисункової фрустрації С. Розенцвейга.

Вивчення особливостей прояву механізмів психологічного захисту в педагогічній діяльності, в першу чергу, передбачало порівняння прояву механізмів психологічного захисту в педагогів та батьків.

За результатами дослідження механізмів психологічного захисту по групах батьків та педагогів видно, що педагоги порівняно з батьками в педагогічній діяльності більш схильні до таких механізмів психологічного захисту як компенсація та реактивне утворення і менш схильні до регресії та заміщення. Представлений порівняльний аналіз дає змогу виділити значимі та найуживаніші механізми психологічного захисту, які використовуються педагогом та мають значення у здійсненні освітнього процесу, виховного спілкування, будь-яких процесів педагогічної взаємодії.

Кореляційний аналіз між показниками механізмів психологічного захисту педагогів та характеристиками їх виховного стилю дав змогу визначити значимі та конструктивні для особистості педагога у педагогічній взаємодії механізми психологічного захисту та особливості педагогічного стилю (табл. 1). Представлений стан речей дає змогу відтворити картину взаємозалежності між інтенсивністю прояву механізмів психологічного захисту та вибірковістю здійснення педагогічної взаємодії. Було визначено взаємозалежність показників механізмів психологічного захисту педагогів з їх вимогливістю до дитини, контролем та задоволеністю, дещо меншою мірою - з емоційною близькістю до дитини, її прийняттям, співпрацею з дитиною і тривожністю за неї.

Результати дослідження рівня інтенсивності психологічного захисту в учнів дали можливість стверджувати, що у дорослих зазначається явна перевага захисної поведінки порівняно з дітьми. Дитячий психологічний захист відрізняється більшою інтенсивністю. Таким чином, діти рідше, ніж дорослі, звертаються до психологічного захисту, але якщо використовують його, то є велика ймовірність надінтенсивної його експлуатації, що становить загрозу психічному здоров'ю дитини.

Формування психологічного захисту дитини не зводиться до копіювання доступної спостереженню захисної поведінки педагогів, а має більш складну природу. Психологічний захист педагогів має подвійний вплив на генезис дитячої захисної стратегії: по-перше, захисні реакції дорослих можуть формувати у дитини відчуття загрози її ставленню до самої себе і підсилювати почуття тривоги, провокуючи тим самим включення психологічного захисту. По-друге, захисні особливості дорослих спочатку можуть сприяти специфічній організації педагогічної взаємодії, що в підсумку стимулює або гальмує розвиток окремих захисних механізмів дитини.

У третьому розділі «Психолого-педагогічні особливості корекції педагогічного впливу на формування механізмів психологічного захисту особистості» представлено корекційно-розвиваючу програму, метою якої є психолого-педагогічна корекція педагогічного впливу на формування механізмів психологічного захисту особистості.

Для проведення формуючого експерименту з числа учасників навчально-виховного процесу, які брали участь у констатуючій частині дослідження, були створені дві однакові за складом - експериментальна і контрольна групи по 95 осіб (з них 15 вчителів з різними показниками відповідного педагогічного стилю, а також 80 учнів). Реалізація корекційно-розвиваючої програми здійснювалася лише в експериментальній групі, що дало можливість простежити зміни, які відбулися під її впливом.

Корекційно-розвиваюча програма складається з трьох основних блоків: психолого-педагогічної просвіти вчителів та батьків; тренінгової роботи з усіма учасниками педагогічної взаємодії; індивідуального психологічного консультування вчителів, учнів та їх батьків.

Психолого-педагогічна просвіта щодо формування механізмів психологічного захисту у педагогічній взаємодії - це залучення усіх суб'єктів навчально-виховного процесу до психолого-педагогічних знань (М.Д. Лінде, А.А. Осипова, І.М. Цимбалюк, Т.С. Яценко). З метою достатньої просвітньої підготовки було організовано семінар на тему: «Формування механізмів психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії», який проводився протягом трьох місяців.

Тренінгова робота, яка передбачала виконання учасниками імітаційно-практичних завдань, була спрямована на розкриття проблемності наукових основ формування механізмів психологічного захисту особистості у педагогічній взаємодії, на зростання інтересу до теоретичних та практичних аспектів даної проблеми. При розробці даного блоку корекційно-розвиваючої програми автор спирався на досить широкий спектр ідей зарубіжних і вітчизняних психологів (В.Ю. Большаков, Ю.О. Ємельянов, Г.О. Ковальов, Р. Кон, Д. Льовін, С.І. Макшанов, Л.О. Петровська, Д. Рождерс, Є.В. Сидоренко, О.П. Ситников, М.Л. Смульсон, В.М. Федорчук, М. Форверг, Т.С. Яценко та інші).

Психолого-педагогічний тренінг «Тренінг впевненості у собі» для педагогів та батьків був спрямований на оцінку учасниками якості своєї поведінки в умовах педагогічної взаємодії, яка може впливати на формування механізмів психологічного захисту особистості, в першу чергу, їх адаптивного характеру (агресивного, невпевненого або впевненого). Тренінг для дітей «Вчимося спілкуватись» мав свої особливості. Основною його метою було формування вмінь міжособистісного спілкування та здійснення процесу взаємодії і, як результат, виявлення та формування конструктивних механізмів психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії. Тренінг проводився у вигляді занять, які складалися з вправ, що мають форму гри.

Психолого-педагогічне консультування було побудоване на певних наукових засадах (Ю.Е. Альошина, О.Ф. Бондаренко, С.В. Васьковська, П.П. Горностай, Л.М. Карамушка та інші). Науково-методичною основою визначення стратегії і тактики вирішення психолого-педагогічних консультативних завдань у відповідь на попит різних вікових груп виступає поняття «віку» як особливої, якісно-своєрідної стадії онтогенезу, нормативно-визначальний тип будови особистості та діяльності.

Всі корекційні заходи були спрямовані на розвиток конструктивних механізмів психологічного захисту і зниження показників застосування дезорганізуючих та неконструктивних механізмів психологічного захисту особистості.

Результати розрахунку t-критерію Стьюдента за показниками механізмів психологічного захисту дітей до і після проведення корекційної роботи дають можливість стверджувати, що запропоновані корекційно-розвиваючі заходи є ефективними.

Розглядаючи загальну тенденцію у результатах експериментальної групи, можна впевнено говорити про позитивну динаміку формування механізмів психологічного захисту у дітей.

Представлені показники експериментальної групи після реалізації корекційно-розвиваючої програми у загальній картині демонструють плавність та майже однозначимість механізмів психологічного захисту у їх використанні. Немає суттєво домінуючих показників та механізмів, які зовсім не використовуються у психологічному захисті учнів. Крім того, найбільш суттєві та значимі для розвитку гармонійної особистості учня механізми - інтелектуалізація та реактивне утворення - мають тенденцію росту, що говорить про якісні зміни.

Як видно відмічається більш значна зміна показників механізмів психологічного захисту учнів експериментальної порівняно із контрольною групою. Саме це вказує на ефективність розробленої корекційно-розвиваючої програми щодо формування механізмів психологічного захисту у дітей.

Що стосується педагогів, задіяних у формуючому експерименті, то результати експериментальної групи досліджуваних також говорять про певні зміни у показниках механізмів психологічного захисту. Результати розрахунку t-критерію Стьюдента за показниками психологічного захисту педагогів до і після проведення корекційної роботи відображають найсуттєвіші зміни показників заперечення, регресії та реактивного утворення.

Необхідно звернути увагу на те, що знизилась загальна інтенсивність використання механізмів психологічного захисту педагогами, що пов'язано з певним унормуванням системи використання механізмів психологічного захисту за рахунок реалізації корекційно-розвиваючої програми формування механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії.

Дані щодо відмінностей між показниками механізмів психологічного захисту, які були визначені у педагогів контрольної та експериментальної груп, і свідчать про ефективність розробленої корекційно-розвиваючої програми щодо формування механізмів психологічного захисту у педагогів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні особливостей механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії і обґрунтуванні ефективних шляхів та умов їх формування. На підставі одержаних результатів можна зробити такі висновки:

1. У ході теоретичного аналізу з'ясовано, що особливе значення в процесі педагогічної взаємодії має психологічний захист особистості - спеціальна система стабілізації особистості, спрямована на відмежування свідомості від неприємних, травмуючих переживань, пов'язаних із внутрішніми й зовнішніми конфліктами, станом тривоги й дискомфорту. Психологічний захист особистості є проявом та результатом розвитку психічних компонентів регуляції діяльності будь-якого суб'єкта педагогічної взаємодії, а систематичне педагогічне управління цим процесом передбачає аналіз та корекцію психічних компонентів такої регуляції. При цьому функціонування психологічного захисту в умовах педагогічної взаємодії проявляється через адаптивний характер реагування особистості з урахуванням особистісних ресурсів у процесах соціально-психологічної адаптації.

2. Підтверджено, що направлена корекція механізмів психологічного захисту через освоєння особистістю усвідомленої активності сприяє збереженню її здоров'я. Формування у дитини повноцінної функціональної структури механізмів психологічного захисту є спеціальним психолого-педагогічним завданням, яке повинне вирішуватися в різних видах доступної дитині довільної активності, на різних етапах її психічного розвитку, при різних формах педагогічної взаємодії дорослого і дитини. Лише розвиток індивіда як особистості супроводжується розвитком механізмів саморегуляції, яка здійснюється в процесі взаємодії особистості та навколишнього середовища, і залежить від їх особливостей.

3. Укладено і експериментально перевірено методичний комплекс дослідження механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії. Результати дослідження дали можливість стверджувати, що у реальній педагогічній практиці у педагогів зазначається явна перевага захисної поведінки порівняно з дітьми. Дитячий психологічний захист не зводиться до копіювання доступної спостереженню захисної поведінки педагогів, а має більш складну природу і відрізняється більшою інтенсивністю та ймовірністю надінтенсивної його експлуатації, що становить загрозу психічному здоров'ю дитини, в умовах сьогодення призводить до криз у навчально-виховному процесі, зводить нанівець основні завдання професійної діяльності вчителя: допомогти учневі в його розвитку та самореалізації.

4. За допомогою спеціального психодіагностичного інструментарію доведено взаємозалежність механізмів психологічного захисту педагогів та таких характеристик їх виховного стилю як вимогливість до дітей, задоволеність стосунками із дітьми та контроль над ними, дещо меншою мірою механізми психологічного захисту пов'язані із емоційною близькістю до дитини, її прийняттям, співпрацею з дитиною та тривожністю за неї. Умовою адаптивного функціонування психологічного захисту дитини є невихід педагогів за рамки прийнятного рівня інтенсивності психологічного захисту та їх виховна м'якість.

5. Зміна прояву механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії можлива завдяки реалізації корекційно-розвиваючої програми, яка містить у собі наступні блоки: психолого-педагогічна просвіта, тренінгова робота та індивідуальне психологічне консультування. В основу розроблених нами заходів, спрямованих на формування механізмів психологічного захисту особистості в процесі педагогічної взаємодії, покладено твердження про формування конструктивних механізмів психологічного захисту особистості - учасника освітнього процесу і, як наслідок, зниження показників застосування дезорганізуючих та неконструктивних механізмів психологічного захисту особистості. Найконструктивнішими механізмами психологічного захисту особистості і такими, що необхідно особливо розвивати і корегувати, виявилися механізми інтелектуалізації і сублімації, яка входить до складу інтелектуалізації. Конструктивний ефект дії цих захисних механізмів у переживанні відчуттів безпеки і вирішення проблеми (конфлікту). Особистість, якій притаманна інтелектуалізація, не схильна до зовнішніх конфліктів і, як наслідок, соціально адаптована. У випадку застосування сублімації розширюються можливості самореалізації особистості.

6. Результати дослідження, проведеного після реалізації корекційно-розвиваючої програми, дозволяють говорити про позитивну динаміку формування механізмів психологічного захисту у дітей: плавність та майже однозначимість механізмів психологічного захисту у їх використанні. Найбільш суттєві та значимі для розвитку гармонійної особистості учня механізми - інтелектуалізація та реактивне утворення - мають тенденцію росту, що говорить про якісні зміни.

7. Запропоновані та впроваджені в систему роботи школи корекційно-розвивальні заходи, спрямовані на підвищення рівня педагогічного впливу на формування механізмів психологічного захисту особистості, дають позитивні результати у навчально-виховному процесі, що дає змогу рекомендувати їх для використання в системі сучасної шкільної освіти, а також для підготовки вчителів у ВНЗ і в інститутах підвищення кваліфікації.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо у поглибленому вивченні психолого-педагогічних чинників розвитку механізмів психологічного захисту учасників педагогічної взаємодії, що дозволить вдосконалити засоби цілеспрямованого впливу на їх розвиток та корекцію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антоненко І.Ю. Адаптивний потенціал психологічного захисту як феномен педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія. - Т. 14. - Вип. 5. - 2009. - С. 412.

2. Антоненко І.Ю. Підходи та організація дослідження психологічних механізмів захисту особистості в системі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія. - Т. 14. - Вип. 18. - 2009. - С. 514.

3. Антоненко І.Ю. Психолого-педагогічні особливості педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. Вип. 6., Ч. 1. - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 1422.

4. Антоненко І.Ю. Проблема адаптивного потенціалу психологічного захисту в процесі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - Спецвипуск. - 2009. - №5. - С. 12-16.

5. Антоненко І.Ю. Особливості усвідомлення психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». - Тематичний випуск №2. - К.: Гнозис, 2009. - С.1518.

6. Антоненко І.Ю. Особливості дослідження та формування механізмів психологічного захисту особистості у системі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць. Серія «Психологічні науки» / За ред. С.Д. Максименка, Н.О. Євдокимової. Т. 2. Вип. 4. Миколаїв, 2010. С. 1317.

7. Антоненко І.Ю. Особистісна самореалізація як відображення сформованості системи психологічного захисту у процесі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2010. - Вип. 33. - С. 1328.

8. Антоненко І.Ю. Корекційно-розвиваюча програма щодо формування механізмів психологічного захисту в системі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія. - Т.15. - Вип. 4. - 2010. - С. 513.

9. Антоненко І.Ю. Психологічний захист як надбання особистості / І.Ю. Антоненко // Наука і вища освіта: XVII Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених, 9-10 квітня 2009 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2009. - Т. 3. С. 129.

10. Антоненко І.Ю. Психологічний захист особистості у процесі педагогічної взаємодії / І.Ю. Антоненко // Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні: наук.-практ. конф., 19 червня 2009 р.: тези доп. - Миколаїв, 2009. С. 4950.