Етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 159.922.1-053.6+316.722

Етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці

19.00.05 -- соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Буркало Наталія Іванівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент Данилюк Іван Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент Хазратова Нігора Вікторівна, Київський славістичний університет, завідувач кафедри психології;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Панок Віталій Григорович, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи МОН та АПН України, директор.

Захист відбудеться 27 травня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий «___» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Б. А. Щербатюк

статеворольовий особистість підлітковий

АНОТАЦІЯ

Буркало Н. І. Етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія, психологія соціальної роботи. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. Виявлено існування зумовленості статеворольової ідентифікації в підлітковому віці етнічними та культурними особливостями, а саме впливом соціального оточення, а також впливом того суспільства, в якому проживає особистість.

Встановлено, що існують відмінності в проявах статеворольових типів у підлітків різних етнічних груп: фемінний тип статеворольової поведінки більш притаманний українським дівчатам, а андрогінний - польським дівчатам та дівчатам-мігрантам. Більшості українських хлопців притаманний маскулінний статеворольовий тип поведінки, а польським хлопцям та мігрантам - андрогінний. Ці дані доводять, що культура впливає на всі сфери людського життя, зокрема на становлення статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. Встановлено, що статеворольова ідентифікація в українських підлітків-мігрантів, які народилися і виросли в Польщі, формується так само, як у польських підлітків, - на це впливають процеси інкультурації та акультурації.

Ключові слова: стать, статеворольова ідентифікація підлітків, підлітковий вік, статеворольові типи, етнос, культура, етнокультурні особливості.

АННОТАЦИЯ

Буркало Н. И. Этнокультурные особенности полоролевой идентификации личности в подростковом возрасте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология, психология социальной работы. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация содержит теоретико-эмпирическое исследование этнокультурных особенностей полоролевой идентификации личности в подростковом возрасте. В диссертации рассматриваются научные доработки, посвященные вопросом пола и полоролевой идентификации личности в зарубежной и отечественной психологической науке, обобщаются достижения ученых относительно изучения особенностей полоролевой идентификации личности подростка, рассматриваются этнокультурные особенности становления полоролевой идентификации подростков. Раскрыта специфика содержания психологических особенностей полоролевой идентификации личности в подростковом возрасте.

Обнаружено обусловленность полоролевой идентификации в подростковом возрасте этническими и культурными особенностями, а именно влиянием социального окружения: семьи, школы, ровесников, которые являются представителями конкретного этноса и носителями конкретной культуры, а также влиянием того общества, в котором проживает личность, со своей исторически сформированной моделью семьи, обычаями и нормами, а также виденьем женских и мужских ролей.

Определено, что существуют отличия в проявлениях полоролевых типов у подростков разных этнических групп: феминный тип полоролевого поведения более присущ украинским девушкам, а андрогинный - польским девушкам и мигрантам-девушкам. В свою очередь, большинству украинских ребят присущий маскулинный полоролевой тип поведения, а для польских ребят и мигрантов-ребят - андрогинный. В украинских девушек и ребят формируется феминный образ современной женщины, а в польских и мигрантов - эмансипированный у девушек и андрогинный у ребят. В представлениях о современном мужчине в украинских подростков отчетливее проявляется маскулинный образ, у поляков и мигрантов - андрогинный. Определены значимые различия на социальном и личностном уровнях самоопределения у девушек и ребят разных этнических групп.

Эти данные показывают, что культура влияет на все области человеческой жизни, в частности на становление полоролевой идентификации личности в подростковом возрасте. В ходе исследования было установлено, что полоролевая идентификация в украинских подростков-мигрантов, которые родились и выросли в Польше, формируется так же как у польских подростков, - на это влияют процессы инкультурации и аккультурации.

Ключевые слова: пол, полоролевая идентификация подростков, подростковый возраст, полоролевые типы, этнос, культура, этнокультурные особенности.

ANNOTATION

Burkalo N. I. Ethnoсultural features of gender-role identification of personality in teens. - Manuscript.

Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of psychological sciences on speciality 19.00.05 - social psychology, psychology of social work. Kyiv national university of the name of Taras Shevchenko. - Kiev, 2010.

The research is devoted to the study of ethnoсultural features of gender-role identification of personality in teens. Discovered the existence of conditionality of gender-role identification in teens ethnic and cultural features, namely by influence of social surroundings and also by influence of that society in which personality lives. Experimental research of ethnocultural features of gender-role identification of personality in teens rotined existence of differences in becoming of gender-role identification in Ukrainian, Polish and of teenagers-migrants. The results showed that there are differences in the manifestations gender-role types in adolescents of different ethnic groups: masculine type characterizes Ukrainian girls and androgyny type - Polish girls and girls-migrants. In turn, the majority of Ukrainian guys inherent masculine type of behaviour; Polish guys and guys-migrants inherent androgyny type. These data show that culture influences all spheres of human life, in particular the formation gender-role identification in adolescence. During the investigation it was found that gender-role identification of Ukrainian migrant adolescents who were born and raised in Poland formed the same way as in Polish adolescents - the influence of the process of inculturation and acculturation.

Keywords: gender, gender-role of teenagers, teens, gender types, ethnos, culture, ethnocultural features.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобалізаційних процесів сучасного суспільства та активної міграції населення проблема становлення особистості набуває дедалі більшого значення. На шляху інтеграції особистості до іншого суспільства постають етнокультурні розбіжності, які зумовлюють специфічну статеворольову ідентифікацію особистості.

Формування статеворольової ідентифікації в підлітковому віці має свої особливості. Інтенсивно засвоюючи жіночі та чоловічі ролі, підліток свідомо і підсвідомо спостерігає за дорослими, щоб засвоїти зовнішню поведінку і внутрішній духовний статус чоловіка і жінки. При цьому підліткам потрібні не лише зразки поведінки представників кожної окремої статі, а й зразки взаємодії чоловіків та жінок. Крім того, на статеворольову ідентифікацію особистості впливають етнокультурні чинники. Підліток живе в суспільстві, де історично склалася модель родини, певне бачення ролі чоловіка та жінки в суспільстві; сам він належить до певної етнічної групи, якій притаманна власна культура та система цінностей. Усі ці чинники безпосередньо впливають на формування особистості підлітка та на його статеворольову ідентифікацію.

Особистість ще більше підпадає під вплив культури тоді, коли емігрує до іншої країни. Це стосується також українських мігрантів, які з різних причин емігрували за кордон. Український мігрант, потрапляючи до іншої країни, зазнає різних соціальних і етнокультурних впливів, проходить складну міжкультурну адаптацію. Успішна адаптація мігранта передбачає досягнення соціальної та психологічної інтеграції з новою для нього культурою без втрати багатства власної.

У вітчизняній науці розглядаються різні аспекти статеворольової ідентифікації. Так, Б. Г. Ананьєв дав обґрунтування статевого диморфізму, розглядаючи його лише як поділ живих організмів за чоловічими та жіночими ознаками. Формуванню статевої сфери в дітей на всіх вікових етапах розвитку присвячено праці І. С. Кона, В. Ф. Моргуна, Т. М. Титаренко. Дослідження симптомокомплексу маскулінності/фемінності в нормі і патології висвітлено в працях О. С. Кочаряна. Психолого-педагогічні концепції формування психологічної статі та статевого і гендерного виховання розроблено такими вченими, як В. О. Васютинський, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. Особливостям статеворольової соціалізації та ідентифікації підлітків присвячено дослідження В. В. Москаленко, В. Г. Романової, Н. М. Городнової, Л. М. Гридковець. У зарубіжній психології проблематику статі розробляли З. Фрейд, К. Г. Юнг, К. Хорні, Е. Х. Еріксон, Ш. Берн; серед польських дослідників відзначимо праці К. Лелаковської, З. Здроєвіч. Теоріям статеворольової ідентифікації приділили увагу К. Летурно, С. Бем, Е. Іглі. Внесок у розвиток етнічної психології зробили як вітчизняні, так і зарубіжні психологи та етнографи, зокрема Л. М. Гумільов, Ю. В. Бромлей, М. Мід, Дж. Гофстид, Дж. Беррі, І. В. Данилюк, М. І. Пірен, Т. Г. Стефаненко.

Разом із тим, проблема етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації особистості підлітка висвітлена недостатньо. Актуальним залишається питання про те, як відбувається статеворольова ідентифікація в різних етнічних групах, кожна з яких має свою історично сформовану модель родини, усталені звичаї та норми, а також бачення жіночих і чоловічих ролей у суспільстві. У зв'язку із цим особливого значення набуває вивчення самовизначення особистості підлітка на соціальному та особистісному рівнях, формування образу чоловіка і жінки в підлітків із різних етнічних груп, відмінностей у ставленні до гендерних ролей та представників іншої національності.

Актуальність і недостатня теоретична, методична та практична розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розробка рекомендацій щодо психолого-методичного забезпечення інформаційних технологій оцінки та моніторингу якості освіти у ВНЗ України» (№ державної реєстрації: 0108U002461).

Мета дослідження - виявити етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці.

Завдання дослідження:

1. Визначити основні напрями дослідження статеворольової ідентифікації особистості у вітчизняній та зарубіжній психології.

2. Вивчити етнокультурні особливості та встановити типи статеворольової ідентифікації хлопців і дівчат різних етнічних груп.

3. Виявити етнокультурні особливості самовизначення особистості в підлітковому віці на соціальному та особистісному рівнях.

4. Дослідити вплив етнічних стереотипів на формування образу чоловіка і жінки в підлітків обох статей із різних етнічних груп.

Об'єктом дослідження є процес статеворольової ідентифікації особистості.

Предмет дослідження становлять етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі соціалізації Б. Г. Ананьєва, С. Л. Виготського, І. П. Манохи, І. С. Кона, С. Д. Максименка, М. Н. Корнєва, А. Б. Коваленко, Г. С. Костюка, В. Г. Панка, С. Л. Рубінштейна, науково-психологічні положення про формування психологічної статі М. Кле, Є. П. Ільїна, В. О. Васютинського, Т. В. Говорун, Т. М. Титаренко, О. С. Кочаряна, Н. М. Городнової; розуміння ідентифікації у віковій та соціальній психології А. Бандури, О. О. Бодальова, Е. Еріксона; закономірності розвитку свідомості і самосвідомості у підлітковому віці І. Д. Беха, М. Й. Боришевського, О. І. Власової; закономірності розвитку та становлення статеворольової ідентичності В. Є. Кагана, Я. Л. Коломінського; теорії з проблематики статі західних психологів З. Фрейда, К. Г. Юнга, К. Хорні, С. Бем; підходи до проблеми психології культури етносу Ю. В. Бромлея, Л. М. Гумільова, М. Мід, Н. В. Хазратової, І. В. Данилюка, Т. Г. Стефаненко; напрацювання з вивчення процесу адаптації та акультурації мігрантів до нових умов життя Дж. Беррі, Н. М. Лебедєвої та ін.

Методи дослідження: психодіагностичне дослідження (методика маскулінності-фемінності С. Бем, шкала маскулінності-фемінності із Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI), методика «Жіночність» із тесту загальної оцінки особистості, проективна методика «Намалюй людину» за К. Маховер), методика cемантичного диференціала, асоціативний експеримент, методика «Хто я?» М. Куна та Т. Макпартленда; методи статистичної обробки кількісних показників. Для обробки даних застосовано комплекс математико-статистичних методів: метод кутового перетворення - ц*-критерій Фішера, коефіцієнт рангової кореляції rs-Спірмена, t-критерій Стьюдента, факторний аналіз.

Емпірична база дослідження.

Дослідження проводилось упродовж 2006-2009 рр. Вибірка становила 300 осіб і була розподілена на 3 групи (по 100 осіб у кожній) за такими критеріями: стать, вік та етнічна приналежність. За критерієм етнічної приналежності вибірка поділялася на українців, поляків та українських мігрантів у Польщі. Вік досліджуваних становив від 12 до 14 років. Досліджувані - учні загальноосвітніх шкіл, а саме: загальноосвітньої школи № 130 м. Києва (Україна), української загальноосвітньої школи № 2 імені Маркіяна Шашкевича в м. Перемишлі (Польща) та польської гімназії № 5 в м. Перемишлі (Польща).

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Показано, що статеворольова ідентифікація підлітків сильніше визначається впливом культурного середовища, ніж етнічною ідентичністю. В українських дівчат переважає фемінна статеворольова ідентифікація, а в українських хлопців -маскулінна. Натомість у дівчат і хлопців поляків і мігрантів виразніше проявляється андрогінний статеворольовий тип.

2. Виявлено провідні категорії самовизначення підлітків на соціальному рівні: для українських хлопців більше значення мають міжособистісні ролі, а для дівчат - ідентифікація із сім'єю; самоототожнення зі школою є значущим для українських дівчат і хлопців; ідентифікація за національністю в українських хлопців вища, ніж у дівчат. У поляків і мігрантів відмінності між цими категоріями є менш значущими.

3. Виявлено такі відмінності в самовизначенні підлітків на особистісному рівні: у дівчат - поляків та мігрантів - більш вираженими є маскулінні риси та наявність захоплень, натомість для українок більш значущою є зовнішність; серед хлопців - поляків та мігрантів - простежується більша вираженість фемінних рис.

4. Установлено, що етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації підлітків визначають зміст притаманних їм образів чоловіка і жінки. Фемінний образ сучасної жінки більше притаманний українським підліткам, а польським та мігрантам - емансипований (дівчата) та андрогінний (хлопці). В уявленнях про сучасного чоловіка в українських підлітків виразніше проявляється маскулінний образ, у поляків та мігрантів - андрогінний.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть використовуватися в роботі з дітьми, підлітками з метою діагностики й психологічної корекції процесу формування статеворольової ідентифікації. Отримані дані можна використовувати в консультативній практиці із сім'ями, де один із подружжя належить до іншої етнічної групи та є носієм іншої культури. Також отримані результати можуть бути використані в наданні психолого-консультативної допомоги українським мігрантам та етнічним українцям при консульських установах нашої держави та інших країнах.

Результати дисертаційного дослідження було впроваджено: у науково-дослідну роботу кафедри педагогіки вищої школи та прикладної психології Університету менеджменту освіти АПН України (використані у викладанні навчальної дисципліни «Соціальна психологія», довідка про впровадження № 01-02/499 від 14 жовтня 2009 р.); у навчальний процес підготовки практичних психологів в Інституті психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (використані у викладанні навчальних дисциплін «Соціальна психологія», «Етнопсихологія» та «Психологія статі», довідка про впровадження № 188/1 від 1 грудня 2009 р.); у практику консультацій шкільного психолога та роботу вчителів у спеціалізованій школі № 130 м. Києва щодо роботи з дітьми та підлітками в процесі формування статеворольової ідентифікації (довідка про впровадження № 161/1 від 15 жовтня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано одноосібно, результати дисертаційного дослідження опубліковано лише в одноосібних працях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Четверта міжнародна наукова конференція «Традиція і культура» (Київ, 2007), Міжнародна науково-практична конференція «Методологічні засади практичної психології» (Переяслав-Хмельницький, 2008), Перша міжнародна наукова конференція для студентів, магістрів, аспірантів, вчених «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми практичної психології» (Севастополь, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Полікультурність, діалог і злагода: українські реалії», (Мелітополь, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні технології діяльності практичного психолога» (Київ, 2009), Міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2009), Друга міжнародна наукова конференція для студентів, аспірантів, науковців «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2009).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 9 одноосібних наукових працях, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України та 4 публікації у збірниках наукових праць та збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (334 найменування, із них 49 іноземними мовами), 8 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації 234 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках. Робота містить 37 таблиць з попередніми розрахунками.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір наукової теми та її актуальність, визначаються об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, визначаються мета та завдання дослідження, предмет та об'єкт наукового пошуку, називаються методи дослідження, розкривається наукова новизна, практичне значення одержаних результатів і висновків, відзначається особистий внесок здобувача, апробація результатів наукового пошуку на наукових конференціях, подається список опублікованих праць.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці» аналізуються загальні напрями вивчення проблеми статеворольової ідентифікації; дається уявлення про підходи до проблеми статеворольової ідентифікації за різними концепціями становлення особистості. Основний зміст розділу складає аналіз наукового доробку, присвяченого питанням статі і статеворольової ідентифікації особистості, в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці, узагальнюються здобутки вчених щодо вивчення особливостей статеворольової ідентифікації особистості підлітка, розглядаються етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості, які є важливою складовою становлення статеворольової ідентифікації підлітків.

Розглянуті основні напрями дослідження статеворольової ідентифікації особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Статеворольова ідентифікація є механізмом процесу статевої соціалізації. Існують різні тлумачення цього терміна: 1) впізнання чого-небудь або кого-небудь; 2) процес неусвідомленого ототожнення суб'єктом себе з іншою людиною, групою людей, образом, в результаті якого на несвідомому рівні відбувається «прийняття» об'єкта ідентифікації як самого себе. Своєю чергою, статеворольова ідентифікація - це процес прийняття хлопчиками і дівчатками чоловічої або жіночої ролі (Ш. Берн). Стать - це сукупність тілесних, фізіологічних, поведінкових і соціальних ознак (В. Є. Каган), на основі яких індивіда вважають хлопчиком (чоловіком) або дівчинкою (жінкою). Ш. Берн описує чотири стадії становлення статевої ідентичності: 1) статеву ідентифікацію; 2) статеву константність; 3) диференційне наслідування; 4) статеву саморегуляцію. Психологічне самовизначення статевої приналежності розпочинається із 2-го року життя і закріплюється до 3-го року. Формування константної статевої ідентифікації у дитини продовжується в проміжку від 2 до 7 років (Л. Колберг). Однак, за деякими авторами (Г. М. Андрєєва, Є. П. Ільїн), остаточне формування статеворольових позицій відбувається лише в юнацькому віці.

У процесі статевої соціалізації і засвоєнні індивідом статевих ролей формується індивідуальний статеворольовий тип поведінки. У сучасній психології прийнято виділяти чотири основні статеворольові типи: 1) маскулінний; 2) фемінний; 3) андрогінний - поєднання високих показників маскулінності і фемінності в одному індивіді; 4) недиференційований - поєднання низьких показників маскулінності й фемінності в одній особі. Така класифікація статеворольових типів була запропонована в 1970-х роках С. Бем. За цією класифікацією, андрогінний статеворольовий тип передбачає розвиток як чоловічих, так і жіночих психологічних якостей. Теорія С. Бем знайшла підтвердження як у вітчизняних, так і в зарубіжних дослідженнях (В. В. Абраменкова, К. Імелінський, Д. Н. Ісаєв, М. Кле, І. С. Кон), в яких вказується, що андрогінний тип є найбільш розповсюджений і пристосований до життя.

Були розглянуті психологічні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці - періоді життя людини від дитинства до юності (від 11-12 до 14-15 років). У цей час відбуваються зміни підлітка на морфологічному та гормональному рівнях. Усвідомлення і переживання статевої ідентичності передбачає наявність у підлітків певних зразків, тобто уявлень про найбільш привабливі і значущі якості особистості чоловіка і жінки, які виявляються в багатьох сферах життєдіяльності (О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська).

Статева ідентичність пов'язана з певними статевими ролями - уявленнями про себе як про істоту чоловічої та жіночої статі з відповідними до певних соціальних ситуацій установками і поведінкою. У перехідному віці соціальний тиск дорослих і групи однолітків вимагає від підлітка соціально схвалюваної статевої ролі з усім набором властивих їй поведінкових характеристик. Статева роль інтегрує в собі специфічні особливості індивіда як представника певної статі. Це увиразнюється у хлопчиків у проявах мужності (маскулінності), а в дівчаток - жіночності (фемінності). Установки і сексуальна поведінка підлітків трансформувались у ході останнього десятиліття. На це вплинули зміни, що відбулися в суспільстві, а зокрема - в інститутах соціалізації особистості (Г. Крайг, І. Ю. Кулагіна).

Вивчено етнокультурні особливості формування статеворольової ідентифікації особистості. Культура є чинником, що вчить дітей як думати, почувати і діяти. Чоловіками і жінками не народжуються, а стають завдяки суспільству (М. Мід). Представники «нової психології статі» (Е. Маккобі, К. Джеклін) вважають, що основну роль у формуванні психічної статі і статевої ролі відіграють соціальні очікування суспільства, які виникають у відповідності з конкретною соціально-культурною матрицею і знаходять своє відображення в процесі виховання. У 1990-ті роки Дж. Гофстид організував дослідження диференціації гендерної поведінки в сучасних етнокультурах, в ході якого були виявлені маскулінні та фемінні культури.

Існують певні особливості статеворольової ідентифікації українців та поляків. У світогляді українця поєднана як західна активно-раціоналістична, так і східна пасивно-споглядальна ментальність. Дослідження сучасних українських підлітків (Н. М. Городнова, В. Г. Романова) виявили, що загалом серед українських хлопців простежується маскулінний статеворольовий тип поведінки, а серед дівчат - фемінний.

Загальною рисою ментальності поляків залишається матеріалістична орієнтація на досягнення міцних життєвих позицій. З іншого боку, релігія надалі відіграє значну роль в житті поляків, прищеплюючи їм моральні цінності. Польські психологи (К. Лелаковська, З. Здроєвіч) у ході досліджень виявили зміни статеворольових типів поведінки у поляків із традиційних статеворольових типів, маскулінних і фемінних, на андрогінний.

У розділі 2 «Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації підлітків» розкриваються процедура та методи отримання емпіричного матеріалу, дається характеристика вибірки, застосованих методик і способів обробки отриманих даних.

Було викладено вибір та обґрунтування методик дослідження. Для дослідження проявів маскулінності, фемінності, андрогінності, проявів статеворольового типу поведінки були використані такі методики: методика маскулінності-фемінності С. Бем, шкала маскулінності-фемінності із Фрайбургського особистісного запитальника (FPI), методика «Жіночність» із тесту загальної оцінки особистості (В. М. Мельников, Л. Т. Ямпольський), а також проективна методика «Намалюй людину» (К. Маховер). Для виявлення особливостей самовизначення особистості в підлітковому віці на соціальному та особистісному рівні була використана методика «Хто я?» (М. Кун, Т. Макпартленд).

Для дослідження етнокультурних особливостей формування образу чоловіка і жінки в поляків, українців та мігрантів було використано методику семантичного диференціалу, модифіковану для цілей цього дослідження. Для вивчення соціально-психологічних відмінностей ставлення до гендерних ролей та до представників іншої національності було використано асоціативний експеримент, також модифікований для цілей цього дослідження. Для обробки отриманих даних використовувався математичний і статистичний аналіз (метод кутового перетворення - ц*-критерій Фішера, коефіцієнт рангової кореляції rs-Спірмена, t-критерій Стьюдента, факторний аналіз). Було проведене пілотажне дослідження в українській загальноосвітній школі № 80 в м. Києві (Україна) на вибірці з 62 осіб, а також у польській гімназії № 9 в м. Любліні (Польща) на вибірці з 60 осіб. У ході кількісного і якісного аналізу було підтверджено, що методики є валідними, надійними і можуть використовуватись як основний інструментарій дослідження.

Було здійснено опис вибірки та процедури дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2006-2009 рр. Вибірка становила 300 осіб. Дана вибірка була розподілена на 3 групи (по 100 осіб у кожній) і на підгрупи (по 50 осіб у кожній) за такими критеріями: стать (юнаки, дівчата), вік та етнічна приналежність. За критерієм етнічної приналежності вибірка поділялася на українців, поляків та українських мігрантів у Польщі. У середньому, вік досліджуваних становив від 12 до 14 років. Досліджувані - учні загальноосвітніх шкіл, а саме: загальноосвітньої школи № 130 м. Києва (Україна), української загальноосвітньої школи № 2 імені Маркіяна Шашкевича в м. Перемишлі (Польща) та польської гімназії № 5 в м. Перемишлі (Польща). Підлітки-мігранти, які брали участь у дослідженні, є дітьми мігрантів другого покоління, вони мають польське громадянство і підтримують зв'язок з українською діаспорою. Досліджувані польські підлітки - корінні поляки; більшість із них походить з повних родин. Досліджувані українські підлітки - громадяни України, учні загальноосвітньої школи.

У розділі 3 «Соціально-психологічний зміст етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці» представлені та проаналізовані дані психологічного дослідження.

Представлено дані з етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. Застосування методики маскулінності-фемінності С. Бем дозволило визначити психологічні та етнокультурні особливості прояву статеворольових типів поведінки: маскулінного, фемінного та андрогінного в підлітків із трьох досліджуваних груп. Виявлено, що існують психологічні та етнокультурні особливості прояву статеворольових типів поведінки в українських, польських підлітків та підлітків-мігрантів (див. табл. 1).

Отримані дані виявили переважання того чи іншого статеворольового типу ідентифікації в досліджуваних підлітків. Так, у 50 % українських дівчат встановлена перевага фемінної ідентифікації, у 36 % - андрогінної, а в 14 % - маскулінної. У 52 % українських хлопців виявлено переважання маскулінної ідентифікації, 30 % - андрогінної, а 18 % - фемінної. У групі польських підлітків виявлено: серед польських дівчат 56 % досліджуваних показали переважання у себе андрогінної ідентифікації, 28 % - фемінної, а 16 % - маскулінної. Серед польських хлопців 52 % виявилися андрогінними, 34 % - маскулінними, а 14 % - фемінними. Таким чином, між групами українських та польських підлітків існують відмінності в проявах статеворольових типів поведінки, на що впливають соціально-психологічні та етнокультурні чинники, зокрема процес інкультурації.

Результати, отримані в групі українських підлітків-мігрантів, є подібними до результатів групи польських підлітків: 54 % дівчат-мігрантів виявилися андрогінними, 30 % - фемінними, 16 % - маскулінними. Своєю чергою, 50 % хлопців-мігрантів - андрогінні, 32 % - маскулінні, а 18 % - фемінні. Отримані дані пояснюються впливом польської культури на українських підлітків-мігрантів, які народилися і виросли у Польщі. Тут простежується процес акультурації - входження та засвоєння мігрантами іншої культури, її норм та цінностей.

Було здійснено порівняльний аналіз результатів серед дівчат і хлопців трьох етнічних груп. При порівнянні результатів підлітків різних етнічних груп за критерієм ц*-кутового перетворення Фішера були виявлені значущі відмінності (на рівні значущості р ? 0,05 за Фішером) серед андрогінних, маскулінних та фемінних показників: більшість українських хлопців-підлітків належать до маскулінного типу, а польських хлопців-підлітків та мігрантів - до андрогінного типу статеворольової ідентифікації; більшість українських дівчат-підлітків належать до фемінного типу, а польських дівчат-підлітків і мігрантів - до андрогінного типу.

Для виявлення етнокультурних особливостей статеворольової ідентифікації підлітків різних етнічних груп були використані шкала маскулінності-фемінності із Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI) та методика «Жіночність» із тесту загальної оцінки особистості (В. М. Мельников, Л. Т. Ямпольський). На основі питань тестів зроблено двовимірний розподіл відповідей підлітків по кожному питанню методик, враховуючи стать та національність досліджуваних.

Результати за двома методиками спонукають до висновку: в українських дівчат проявляється багато фемінних характеристик. Водночас у них зростає кількість маскулінних характеристик, що дає підстави стверджувати, що в уявленнях і в поведінці українок починають відбуватися зміни - проявляється андрогінність. У польок і мігранток однаковою мірою представлені як фемінні, так і маскулінні характеристики, а це вказує на їх андрогінний статеворольовий тип.

Результати, отримані за двома методиками, демонструють прояв багатьох маскулінних рис в українських хлопців. Також у них проявляються фемінні риси, що показує тенденцію до зростання кількості андрогінних особистостей. Але цей процес в українських хлопців відбувається повільніше, порівняно з українськими дівчатами. У польських хлопців і хлопців-мігрантів однаковою мірою представлені як фемінні, так і маскулінні характеристики, що вказує на їх андрогінний статеворольовий тип. Оскільки ця тенденція проявляється у поляків та мігрантів обох статей, то можна стверджувати: в польському суспільстві явище андрогінії є поширенішим, ніж в українському.

Для подальшого вивчення психологічних особливостей статеворольової ідентифікації в українських, польських підлітків та підлітків-мігрантів була використана проективна методика «Намалюй людину» за К. Маховер.

На основі якісного аналізу малюнків підлітків трьох етнічних груп були виділені загальні статеворольові аспекти, за допомогою яких оцінювались малюнки. Використавши критерій ц*-кутового перетворення Фішера, був проведений порівняльний аналіз даних та отримані значущі відмінності у виділених статеворольових аспектах малюнка: в «маскулінній спрямованості», «фемінній спрямованості», «андрогінній спрямованості», «фемінності матері» та «підкресленні своєї статі». Маскулінна спрямованість більшою мірою проявляється в малюнках українських хлопців, порівняно з поляками та хлопцями-мігрантами. Фемінна спрямованість більшою мірою проявляється в малюнках українських дівчат, менше - в малюнках дівчат-мігранток та польок. Андрогінна спрямованість виразніше постає в малюнках польок і поляків та мігранток і мігрантів, ніж у малюнках українок та українців. Фемінність матері виразніше простежується в малюнках українських дівчат, ніж у польських. Підкреслення своєї статі очевидніше в малюнках українських дівчат і хлопців, ніж дівчат і хлопців поляків та мігрантів.

Представлено та проаналізовано дані дослідження особистісного самовизначення особистості в підлітковому віці на соціальному та особистісному рівнях за допомогою методики «Хто я?» М. Куна і Т. Макпартленда.

Отримана в результаті опитування сукупність вільних самохарактеристик за допомогою контент-аналізу була розподілена на дві основні групи. Ці групи складалися з декількох категорій, які стосувалися соціальної та особистісної ідентифікації. За отриманими результатами, в українських дівчат-підлітків на перше місце у соціальній ідентифікації виведено категорії «стать» і «сім'я», друге місце - «шкільне ототожнення», третє - категорія «людина». В українських хлопців-підлітків перше місце посідають «міжособистісні ролі», друге - «стать», третє - «сім'я». Порівнюючи результати українських хлопців і дівчат, зауважуємо: ровесники для українських хлопців є більш важливими, лише третє місце займає в хлопців сімейне ототожнення. Категорія «школа» є значимою як для українок, так і для українців. Ідентифікація за національністю у хлопців вища, ніж у дівчат. У польських дівчат-підлітків за спадною значущістю були виділені такі провідні категорії: «стать», «сім'я» та «міжособистісні ролі», «шкільне ототожнення». А в польських хлопців-підлітків - «сім'я», «стать», «міжособистісні ролі». За результатами, в польок і в поляків на соціальному рівні самовизначення виділяються за значущістю майже однакові категорії. Однак, є й відмінності: категорія «людина» значуща для польських хлопців, тоді як для дівчат майже не значуща. Категорія «національність», як і «громадянство» більш значуща для польських хлопців, ніж для дівчат. Категорія «релігія» - більш значуща для поляків, ніж для польок.

У дівчат та хлопців-мігрантів на соціальному рівні ідентифікації були виділені такі значущі категорії: «сім'я», «міжособистісні ролі», «стать». При порівнянні з'ясовуємо: на соціальному рівні самовизначення в хлопців і дівчат-мігрантів основні категорії збігаються, хоча зауважуємо також відмінності. Так, категорії «людина», «національність», «громадянство» більш значущі для хлопців, ніж для дівчат.

Було досліджено самовизначення підлітків також на особистісному рівні. В особистісній ідентифікації українок на першому місці є фемінні риси, на другому - нейтральні, на третьому - зовнішність. В українських хлопців виявлено: на першому місці - маскулінні риси, на другому - «інтелект», на третьому - нейтральні характеристики. У польок, за спадною значущістю, виділені такі категорії: фемінні, маскулінні, нейтральні риси. Захоплення посідають важливіше місце в житті польських та мігрантів дівчат, ніж українських дівчат-підлітків. У польських хлопців: маскулінні, фемінні, нейтральні риси. Мігранти-дівчата на перше місце висувають нейтральні риси, на друге - фемінні, на третє - маскулінні риси. А хлопці-мігранти на перше місце висувають маскулінні, друге - нейтральні, третє - фемінні риси.

У ході факторного аналізу в дівчат-підлітків різних етнічних груп було виділено два типи уявлень про сучасну жінку: «жіночний» та «емансипований». Знак факторного навантаження показує, який полюс шкали увійшов до даного фактора, тобто яка характеристика-антонім увійшла до фактора. До фактора «жіночність» увійшли характеристики: слабка (0,558), наївна (0,509), охайна (-0,702), ніжна (0,611), незалежна (-0,697), тендітна (0,674), добра (0,710). До фактора «емансипованість» увійшли характеристики: сильна (-0,565), ніжна (0,666), незалежна (-0,508), тендітна (0,721), розумна (-0,642), добра (0,539).

Щоб визначити, який саме тип уявлень про жінку притаманний українкам, полькам та дівчатам-мігранткам, було порівняно середні значення за t-критерієм Стьюдента тих характеристик, що формують дані фактори. Визначено, що «жіночний» образ сучасної жінки притаманний українським дівчатам, а «емансипований» - польським дівчатам та дівчатам-мігрантам. Для українських дівчат жінка є передовсім «жіночною». Але це не означає, що в українок стало традиційні погляди на жінку - навпаки, якісний аналіз характеристик фактора дає підстави говорити, що образ сучасної жінки змінюється: вона не тільки ніжна, тендітна, але й незалежна. Тож, в образі сучасної жінки, який формується в дівчат-підлітків, наростають маскулінні риси.

У польських дівчат і мігрантів-дівчат простежується «емансипований» тип уявлень про жінку. Для них жінка поєднує в собі як фемінні, так і маскулінні риси, уявляється як незалежна та впевнена в собі особистість. За допомогою факторного аналізу було виділено два типи уявлень про чоловіка: «захисник» та «андрогінний». До фактора «захисник» увійшли характеристики: сильний (-0,712), незалежний (-0,769), кремезний (-0,671), розумний (-0,623), добрий (0,544). Фактор «андрогінність» наповнюють такі характеристики: сильний (-0,693), ніжний (0,808), підлеглий (0,608), розумний (-0,595), матеріальний (0,683), швидкий (-0,582), добрий (0,641). На основі порівняння за t-критерієм Стьюдента середніх значень тих характеристик, що ввійшли до факторів, було визначено: уявлення про чоловіка як про «захисника» притаманне українським дівчатам-підліткам, а тип уявлення «андрогінний» - полькам та мігранткам.

У хлопців з трьох досліджуваних груп за допомогою факторного аналізу було виявлено два типи уявлень про жінку: «жіночність» та «андрогінність». До фактора «жіночність» увійшли такі характеристики: слабка (0,685), добра (-0,670), охайна (-0,729), весела (-0,612), ніжна (0,578), тендітна (0,690), розумна (-0,676), духовна (-0,580), добра (0,750). До фактора «андрогінність» увійшли такі характеристики: слабка (0,649), добра (-0,531), вперта (0,630), хороший організатор (-0,615), ніжна (0,567), розумна (-0,707), добра (0,682).

У ході якісного аналізу та порівняння за t-критерієм Стьюдента середніх значень характеристик, що входять до факторів, було виявлено, що «жіночний» образ жінки формується в українських хлопців-підлітків, а «андрогінний» - в польських хлопців та хлопців-мігрантів. За допомогою факторного аналізу було виявлено, що хлопцям з трьох етнічних груп притаманні два типи уявлень про чоловіка: «мужній» та «сучасний». До фактора «мужній» увійшли характеристики: сильний (-0,747), хороший організатор (-0,797), незалежний (-0,599), кремезний (-0,736), начальник (-0,518), розумний (-0,640). До фактора «сучасний» увійшли характеристики: сильний (-0,802), добрий (-0,551), охайний (-0,740), ніжний (0,639), незалежний (-0,638), начальник (-0,660), розумний (-0,545), добрий (0,673).

На основі порівняння за t-критерієм Стьюдента середніх значень характеристик, що формують визначені фактори, було виявлено, що тип уявлень «мужній» притаманний українським хлопцям-підліткам, а «сучасний» - польським хлопцям та мігрантам-хлопцям. Отримані результати виявляють, що в українському та польському суспільствах уявлення про жінку і чоловіка є різними у хлопців та дівчат-підлітків. Було проаналізовано дані асоціативного експерименту, який дав можливість дослідити існуючі в підлітків різних етнічних груп стереотипи щодо гендерних ролей та представників іншої національності. При порівнянні отриманих результатів дівчат і хлопців-підлітків трьох груп за критерієм ц*-кутового перетворення Фішера були виділені відмінності.

В образі хлопця українські дівчата виділяють такі риси: «атлетизм», «людина», «незалежність», а українські хлопці - «мужність» та «атлетизм». Польки та мігранти-дівчата виділяють: «ніжність», «дружба» та «охайність», а хлопці поляки та мігранти - «ніжність», «охайність», «людина». Українки в образі дівчини виділяють: «слабкість», «краса», «вірність», а польки та мігрантки - «сильна», «незалежна», «смілива», «амбітна», «екстравагантна». Хлопці поляки та мігранти в образі дівчини виділяють: «амбітна», «екстравагантна», «вперта».

Українки в образі чоловіка виокремлюють: «сила», «мужність», «атлетизм», «незалежність», а українські хлопці -- «вольовий», «вірність», «атлетизм». В образі чоловіка виділяють рису «ніжність» як польські дівчата і хлопці, так і мігранти. Українки в образі жінки виділяють такі риси: «слабкість», «наївність», «жіночність», а польки та мігранти - «сила» та «амбітність». Українські хлопці, порівняно з поляками і мігрантами, в образі жінки більше виділяють рису «наївність». В образі батька рису «господар в домі» більше виділяють українські дівчата і хлопці; «ніжність» - як польські дівчата і хлопці, так і мігранти. Рису «помічник» частіше виділяють як польські дівчата і хлопці, так і мігранти. В образі матері риси «вірність» та «жіночність» значно виділяють українські дівчата.

Також було досліджено етнічні стереотипи в українських підлітків, польських та підлітків-мігрантів. При порівнянні отриманих результатів у досліджуваних з трьох етнічних груп за критерієм ц*-кутового перетворення Фішера було виявлено: в образі українця рису «мужність» більше виділяють українські дівчата, «вірність» - українські хлопці, «атлетизм», «незалежність», «господар» - українські дівчата і хлопці; «патріот», «турбота», «козак» - як українські дівчата і хлопці, так і мігранти.

В образі українки рису «ніжність» та «жіночність» більше виділяють українки та дівчата-мігрантки, «вразливість» - як українські дівчата і хлопці, так і мігранти. В образі поляка такі риси, як «чуйність», «допомога», «захист», «патріот» більше виділяють як польські дівчата і хлопці, так і мігранти; «сусід», «слов'янин» - українські дівчата та хлопці. Характеристику «працьовитість» в образі польки більше виокремлюють польські дівчата і хлопці; «впертість» - польські хлопці та хлопці-мігранти; «сміливість», «екстравагантність», «хороший організатор» - як польські дівчата і хлопці, так і мігранти.

Отже, існують соціально-психологічні та етнокультурні відмінності у ставленні до гендерних ролей та до представників іншої національності. На формування гендерних уявлень впливають культурні моделі, які прийняті в певному соціумі та крізь призму яких розглядається місце та роль чоловіка і жінки в родині та в суспільстві.

ВИСНОВКИ

1. Теоретико-методологічний аналіз основних напрямів дослідження статеворольової ідентифікації особистості у вітчизняній і зарубіжній психології та вивчення етнокультурних особливостей формування статеворольової ідентифікації особистості стали підґрунтям даного дослідження. Виявлено, що статеворольова ідентифікація є стадіальним процесом, причому дослідники виділяють неоднакову кількість її стадій. Встановлено, що в процесі статевої соціалізації і засвоєння індивідом статевих ролей формується індивідуальний статеворольовий тип поведінки: маскулінний, фемінний, андрогінний або недиференційований. Виявлено, що підлітковий вік є важливим періодом для формування особистості, в якому підліток проходить великий шлях свого розвитку. Усвідомлення і переживання статевої ідентичності підлітка стає підґрунтям для набуття ним почуття особистості. Статева ідентичність підлітка обумовлена моральними установками, стереотипами поведінки, що пов'язані з розрізненням форм взаємин між чоловіками і жінками в суспільстві, діяльності, побуті. Встановлено, що життя індивіда зумовлюється культурними умовами, властивими тому чи іншому суспільству, і що під впливом культури формується його картина світу, оскільки культура впливає на всі сфери людського життя, зокрема на гендерні ролі.

2. У різних етнічних групах по-різному відбувається статеворольова ідентифікація, бо кожна з цих груп має свою історично сформовану модель родини, усталені звичаї та норми та бачення жіночих і чоловічих ролей у суспільстві.

В українських дівчат домінує фемінна статеворольова ідентифікація. Також в них починає проявлятися тенденція до зростання андрогінних якостей: поруч із власне фемінними набувають значущості такі маскулінні риси, як віра в себе, незалежність, швидкість у прийнятті рішень, індивідуалізм та амбітність. У польок та мігранток проявляється андрогінний статеворольовий тип. Їм притаманні високі показники як за фемінними, так і за маскулінними характеристиками. Більшість українських хлопців належить до маскулінного типу. В них також простежується тенденція до посилення андрогінних рис: вміння поступатися, життєрадісність, вірність, вміння співчувати, турботливість. Більшість польських хлопців і хлопців-мігрантів належить до андрогінного типу. Етнокультурні чинники є важливими в процесі становлення статеворольової ідентифікації як дівчат, так і хлопців, причому це стосується підлітків, котрі належать і до корінного населення країни, і мігрантів. Становлення статеворольової ідентифікації в польських підлітків та підлітків-мігрантів, перебігає однаково, за рахунок засвоєння соціотипової поведінки.

3. Самовизначення особистості в підлітковому віці простежується на соціальному та особистісному рівнях. Значущі відмінності між дівчатами і хлопцями з різних етнічних груп доводять: соціально-психологічні та етнокультурні чинники відіграють важливу роль у процесі формування підлітків, впливаючи на формування Я-концепції. Виявлено провідні категорії самовизначення підлітків на соціальному та особистісному рівні. Так, для українських хлопців «міжособистісні ролі» відіграють важливу роль у їхньому самовизначенні на соціальному рівні, а для дівчат - «сімейне ототожнення». Натомість, категорія «школа» є значимою як для дівчат, так і для хлопців українців, а ідентифікація за національністю у хлопців вища, ніж у дівчат. В дівчат та хлопців, як поляків, так і мігрантів на соціальному рівні самовизначення виділяються за значущістю майже однакові категорії, однак, є й відмінності: категорії «людина», «національність», «громадянство» більш значущі для хлопців, ніж для дівчат. На особистісному рівні самовизначення підлітків існують значущі відмінності: маскулінні риси виявилися більш вираженими у дівчат поляків та мігрантів. Разом з тим, категорія зовнішності виявилася більш значущою для українських дівчат порівняно з польськими дівчатами та мігрантами. Захоплення посідають важливіше місце в житті польських та мігрантів дівчат, ніж українських дівчат-підлітків. Фемінні риси більш виражені у хлопців поляків та мігрантів, ніж в українців.

4. Уявлення про сучасну жінку дівчат із різних етнічних груп можна поділити на два типи: «жіночний» та «емансипований». «Жіночний» образ сучасної жінки притаманний українським дівчатам, а «емансипований» - польським дівчатам та мігрантам-дівчатам. Виділено два типи уявлень дівчат про чоловіка: «захисник» та «андрогінний». Уявлення про чоловіка як про «захисника» притаманне українським дівчатам-підліткам, а тип уявлення «андрогінний» - польським та мігрантам-дівчатам. У хлопців із трьох досліджуваних груп було виявлено два типи уявлень про жінку: «жіночний» та «андрогінний». «Жіночний» образ жінки виразніше формується в українців-підлітків, а «андрогінний» - у поляків та мігрантів. Хлопцям із трьох етнічних груп притаманні два типи уявлень про чоловіка: «мужній» і «сучасний». Тип уявлень «мужній» переважає в українців, а «сучасний» - у поляків та мігрантів. Особливості образу сучасного чоловіка і сучасної жінки у дівчат і хлопців-підлітків із трьох досліджуваних груп зумовлено розбіжностями в етнокультурних чинниках. Також існують відмінності в уявленнях про чоловіка і жінку не лише між власне етнічними групами, а й між статями, тобто хлопці і дівчата однієї етнічної групи мають на стать відмінні погляди. Індивідуальні образи чоловіка і жінки не є сталими: вони еволюціонують із часом як унаслідок зумовленого віком особистісного розвитку, так і під впливом змін на рівні суспільства: процесів інтеграції, глобалізації тощо.