Комп’ютерні ігри як фактор впливу на тривожність дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія педагогічних наук України

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Комп'ютерні ігри як фактор впливу на тривожність дітей молодшого шкільного віку

Гірченко Олена Леонідівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана лабораторії психодіагностики Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук Кондратенко Лариса Олександрівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психодіагностики, старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогіки професійної освіти та освіти дорослих НАПН України, відділ педагогічної психології і психології праці

провідний науковий співробітник кандидат психологічних наук Володарська Наталія Дмитрівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психології особистості ім. П. Чамати, старший науковий співробітник.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк.

Анотація

Гірченко О.Л. Комп'ютерні ігри як фактор впливу на тривожність дітей молодшого шкільного віку . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010.

У дисертації досліджуються психологічні чинники впливу комп'ютерних ігор з казковим сюжетом на тривожність дітей молодшого шкільного віку. Виявлено та проаналізовано психологічні чинники впливу комп'ютерної гри на зростання рівня тривожності дітей. Встановлено, що комп'ютерна гра на відміну від традиційної сюжетно - рольової гри негативно впливає на тривожність молодших школярів. Представлені феноменологічні відмінності комп'ютерної гри-казки, традиційної гри та народної чи літературної казки. В процесі порівняння емоційно-чуттєвих складових комп'ютерної гри, традиційної гри та чарівної казки виявлені їхні змістовні відмінності. Доведено, що незакінченість та надмірна розтягненість у часі комп'ютерної гри породжує внутрішню напругу і стає підґрунтям для розвитку тривожності.

Розроблено та апробовано програму тренінгу за методом казкотерапії, спрямованого на подолання специфічної тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми, та розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова: тривожність, комп'ютерна гра, сюжетно-рольова гра, казка, казкотерапевтичний тренінг.

Аннотация

Гирченко Е.Л. Компьютерные игры как фактор влияния на тревожность детей младшего школьного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины. - Киев, 2010.

Данное диссертационное исследование посвящено изучению влияния компьютерных игр со сказочным сюжетом на уровень тревожности детей младшего школьного возраста. В работе освещается специфика психодиагностики и психокоррекционной помощи данной категории лиц. Описываются особенности отличия психологических факторов влияния компьютерной игры со сказочным сюжетом от традиционной сюжетно ролевой игры и литературной или народной сказки.

Установлено, что дети, которые большое количество времени проводят за компьютерной игрой, имеют более высокий уровень тревожности, чем дети, которые практически не играют в компьютерные игры, или играют в них изредка. Проведенный анализ механизмов и факторов влияния компьютерных игр показал их существенное и негативное влияние на эмоциональное состояние детей младшего школьного возраста в целом и на уровень тревожности в частности.

Было выяснено, что количество времени, которое выделяет младший школьник на компьютерные игры, к четвёртому классу увеличивается на столько, на сколько уменьшается время для игр и общения со сверстниками. В свою очередь подобная замена негативно влияет на уровень межличностного общения, на эмоциональное состояние и на повышение уровня тревожности. Исследование доказало, что незавершенность и слишком большая растянутость во времени компьютерной игры порождает внутреннее напряжение и становится основанием для развития тревожности. В ходе исследования компьютерных игр со сказочным сюжетом и сравнения их с традиционной сказкой были выявлены феноменологические отличия функций сказки (социализации, креативности, культурно-этничная, вербально образная) и компьютерных игр (скорость, ловкость, желание победить). Подобные отличия, на наш взгляд, приводят к «обеднению» и ограниченности спектра эмоционального состояния ребёнка. В тоже время было установлено, что дети младшего школьного возраста, которые играют в компьютерные игры, предпочитают чтению сказок - компьютерную игру.

Разработана и апробирована коррекционная программа тренинга по методу сказкотерапии, направленная на преодоление специфической тревожности, вызванной компьютерными играми, развитие межличностного взаимодействия и творческих способностей детей младшего школьного возраста.

Ключевые слова: тревожность, компьютерная игра, сюжетно-ролевая игра, сказка, сказкотерапевтический тренинг.

Annotation

Hyrchenko O. Computer games as a factor of influence on the anxiety of junior schoolchildren. - Manuscript.

Thesis on competition of the scientific degree of Candidate of psychological sciences in speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - Institute of psychology named after G.S. Kostyuk, National Pedagogical Academy of Ukraine.

The thesis is devoted to the research of psychological factors of influence of computer games with fairytale plot on the anxiety of junior schoolchildren. Psychological factors of influence of a computer game on the increasing anxiety level of children have been elicited and analysed. It was determined that a computer game unlike a traditional game with plot and roles has a negative influence on the anxiety of junior schoolchildren. Phenomenological differences of a computer fairytale game, traditional game and a folk or literary fairytale were presented. Essential dissimilarities were identified while comparing emotional and sensual components of a computer game, a traditional game and a fairytale. It was proved that such computer game characteristics as incompleteness and excessive time lengthiness originate internal tension and become a basis of anxiety developing.

A schedule of the training by fairytale therapy method was elaborated and approved. This method is dedicated to overcoming of specific anxiety entailed by hyper infatuation by computer games and to developing of junior schoolchildren creative abilities.

Key words: anxiety, computer game, a game with plot and roles, a fairytale, fairytale therapeuitic training.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Характерною ознакою нашого часу став стрімкий розвиток комп'ютерних технологій, які суттєво перебудовують практику повсякденного життя людини. Сучасна дитина виростає у світі, що кардинально різниться від того, у якому проходили дитячі роки її батьків. Зміни захоплюють навіть таку традиційну сферу, як ігри та іграшки. Розвиток індустрії електронних та комп'ютерних ігор ставить перед широкими колами науковців і практиків, що займаються проблемами, пов'язаними із навчанням та вихованням дітей, нові запитання, серед яких не останнє місце належить таким:

1) як впливають нові ігрові технології на розвиток дитини;

2) чи є ігрова діяльність у кіберпросторі явищем, співвідносним з традиційним розумінням гри;

3) у чому полягає відмінність комп'ютерних та традиційних ігор, зокрема сюжетно-рольових;

4) які зміни в емоційному стані сучасної дитини відбуваються під впливом комп'ютерних ігор?

Входження новітніх технологій в життя дитини проходить так швидко, що вчені не встигають відслідковувати їх впливи на психіку, тим більше, що комп'ютерний світ не просто входить в життя людей, а стає його частиною. Так, одним з найбільш розповсюджених психічних станів дітей, що зустрічається в сучасній шкільній практиці і може бути наслідком стрімкої комп'ютеризації, є тривожність. В останні роки даній проблемі приділяється значна увага, головним чином через те, що від ступеню прояву тривожності залежить успішність навчання в школі, особливості взаємовідносин дитини з однолітками, ефективність адаптації до нових умов. Саме вчителі шкіл найпершими звернули увагу на те, що з появою комп'ютерних ігор підвищився рівень дитячої тривожності. Пояснень даного феномену пропонується декілька, проте кожне з них має як прибічників, так і противників. На наш погляд, з'ясування причини зв'язку між комп'ютерними іграми та рівнем тривожності у дітей молодшого шкільного віку потрібно шукати в природі самої тривожності та в сутності змісту комп'ютерної ігрової діяльності.

На думку багатьох вітчизняних та зарубіжних психологів, для адекватного вивчення того, що відбувається з дитиною в період навчання у початковій школі, необхідно спиратись на цілісне уявлення про особистість людини. Надзвичайно важливі положення, які розкривають механізми дитячого розвитку, містяться в працях останніх років таких вітчизняних психологів, як Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, В.М. Бондаровська, О.І. Кульчицька, А.Б. Коваленко, Л.О. Кондратенко, Л.А. Мойсеєнко, В.О. Моляко, С.Д. Максименко, Н.І. Пов'якель, Т.О. Піроженко, С.М. Симоненко, Н.В. Чепелєва. Проблема впливу комп'ютерних ігор на розвиток особистості загалом та на емоційний стан дітей молодшого шкільного віку на сучасному етапі активно обговорюється в працях Ю.Д. Бабаєвої, І.О. Васильєва, О.Є. Войскунського, Т.В. Корнілової, В.О. Моляко, Н.І. Пов'якель, А.М. Прихожан, Р.Є. Радевої, О.О. Смирнової, М.Л. Смульсон, О.К. Тихомирова, С.О. Шапкіна, Б.М. Чумакова.

Цікаві дослідження з проблеми тривожності, проведені такими науковцями як: В.М. Астапов, Н.Є. Водоп'янова, Т.В. Дробишева, Є.М. Калюжна, З.Г. Кісарчук, Т.С. Кириленко, Л.А. Лепіхова, Я.М. Омельченко, А.М. Прихожан, Т.М. Титаренко, містять положення про те, що тривожність сучасних дітей та підлітків має дещо інший характер, порівняно з тривожністю їх однолітків «докомп'ютерної ери».

Проблема впливу комп'ютерних ігор на розвиток особистості на різних етапах онтогенезу ускладнюється стрімкими темпами їх удосконалення та розповсюдження. Кожна нова комп'ютерна гра відрізняється від попередньої не лише графічним змістом, а й якісно новими технологіями самої гри („ефект присутності”). Залишаються відкритими не тільки питання стосовно впливу комп'ютерних ігор на формування тривожності дітей молодшого шкільного віку, а й тих змін, що відбуваються в структурі та формі особистості в цілому. Проблема надмірного захоплення комп'ютерними іграми частково висвітлюється у працях вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема М. Гріффітса, Х. Фішера, І.В. Бурмистрова, О.Г. Шмельова. Зазначене питання знаходить своє відображення в працях сучасних вітчизняних вчених М.К. Акімової, Т. Бернерс-Лі, Н.М. Бугайової, Т.М. Вакулі, Н.П. Дементієвської, О.Ю. Коміссарової, І.В. Кузнецової, Ю.І. Машбиця, Н.І. Пов'якель, І.В. Сергеєва, М.Л. Смульсон, Г.В.Чайки.

Актуальність і невизначеність психологічного аспекту зазначеної проблеми зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження «Комп'ютерні ігри як фактор впливу на тривожність дітей молодшого шкільного віку».

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психодіагностики Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України „Становлення сучасної парадигми психологічної діагностики когнітивного розвитку учнів”(0108у000250).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України від 23 лютого 2006 року, протокол № 2 та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 25.04.2006 р.).

Об'єкт дослідження - тривожність дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - вплив комп'ютерної гри на рівень тривожності молодших школярів.

Мета дослідження - полягає у теоретичному обґрунтуванні та виявленні психологічних чинників формування підвищеної тривожності молодших школярів під впливом комп'ютерних ігор.

Гіпотеза дослідження:

Надмірне захоплення комп'ютерними іграми є фактором підвищеного рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку. Подолання підвищеного рівня тривожності можливе в результаті спеціально створеної програми за методом казкотерапії.

Завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз висвітлення проблеми тривожності в психолого-педагогічній літературі та проаналізувати різні підходи до вивчення впливу комп'ютерних ігор на дітей молодшого шкільного віку. Провести дослідження рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку з різним ступенем захоплення комп'ютерними іграми. Виявити вплив комп'ютерних ігор на рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку. Розробити методи та прийоми корекційної роботи з тривожними дітьми та апробувати корекційну програму зі зменшення рівня тривожності, зумовленої захопленням комп'ютерними іграми.

Теоретико-методологічна основа дослідження: теоретичні положення про специфічну для кожного вікового етапу соціальну ситуацію розвитку, провідну діяльність та новоутворення, які є вихідним моментом динамічних змін у розвитку дитини (І.Д. Андрєєва, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, І.В. Дубровіна, О.В. Запорожець, С.Д. Максименко); положення про теорію гри Л.С. Виготського та Д.Б.. Ельконіна; генетичний підхід у психологічних дослідженнях (Ж. Піаже, Л.С. Виготський, Е. Еріксон, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко), принцип психолого-педагогічного сприяння становленню та розвитку особистості у процесі навчання та виховання (Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, Н.Ю. Максимова, М.С. Неймарк, Т.М. Титаренко, П.Р. Чамата, Н.В. Чепелєва).

Методи дослідження: науково-теоретичні методи: теоретичний аналіз і узагальнення психологічної, філософської та культурологічної літератури з проблеми дослідження; обсерваційні методи: спостереження за досліджуваними, бесіда, анкетування, інтерв'ю з ними; емпіричні: проективні методики: «Школа тварин» (С. Панченко, Л.О. Кондратенко), «Неіснуюча тварина» (М.З. Дукаревич), «Неіснуюча тварина, що грає в комп'ютерні ігри» (власна розробка); тест шкільної тривожності Б. Філіпса, «Будиночки» (О.А. Орєхова); психолого-дидактичні: авторська програма формувального впливу за методом казкотерапії «Чарівний світ».

Математично-статистичні процедури здійснювалися за допомогою комп'ютерного пакета SPSS for Windows 11.0. та Stat.Soft 6.0.

Організація та експериментальна база дослідження:

Дослідження проводилось в три етапи протягом 2006-2009 рр.

На першому етапі (2006-2007 рр.) здійснювався теоретичний аналіз проблеми, розроблялась програма емпіричного дослідження.

На другому етапі (2007-2008 рр.) проходило емпіричне вивчення рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку з різним ступенем захопленості комп'ютерними іграми.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) вивчався вплив психотерапевтичних засобів за методом казкотерапії на емоційний стан дітей та проходило апробування тренінгових програм з використанням елементів казкотерапії. У дослідженні брали участь 303 дитини віком від 6 до 9 років, які навчаються в спеціалізованій загальноосвітній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов. Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентивністю вибірки; кількісним і якісним аналізом отриманих результатів; статистичною оцінкою емпіричних даних.

Наукова новизна дослідження: вперше: а) виявлені чинники та механізми впливу комп'ютерних ігор на зростання рівня тривожності дітей; б) представлені психологічні відмінності комп'ютерної гри-казки від традиційної гри та народної чи літературної казки; в) доведено, що незакінченість, надмірна розтягненість та відсутність позитивного емоційного забарвлення комп'ютерної гри породжує внутрішню напругу і стає підґрунтям для негативного розвитку тривожності; г) запропоновано тренінг, який спрямовано на подолання специфічної тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми. Подальшого розвитку набули положення про наявність тісного зв'язку між розвитком емоційної та мотиваційно - потребової сфери особистості, а також закономірностей становлення стійких функціональних структур емоційного життя особистості. Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в процесі порівняння емоційно-чуттєвих складових комп'ютерної гри, традиційної гри та чарівної казки виявлені їхні змістовні відмінності; визначені фактори впливу комп'ютерної гри з псевдоказковим сюжетом на погіршення емоційного стану дітей молодшого шкільного віку.

Практичне значення полягає у тому, що основні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні у вищих навчальних закладах та складанні лекційних курсів «Вікова психологія», «Психологія розвитку» «Психогігієна». Доречним буде включення отриманих емпіричних даних та теоретичних положень до навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації керівників освітніх закладів різних рівнів, психологів та соціальних педагогів системи освіти, вчителів природничо-гуманітарного напрямку. Розроблена програма тренінгу за методом казкотерапії «Чарівний світ» є суттєвим доповненням до вже створеного арсеналу технологій подолання підвищеного рівня тривожності та розкриття творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку. Крім того, необхідне впровадження програми в роботу практичних психологів загальноосвітніх шкіл.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі доповідей та повідомлень на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах» (м. Чернігів, 7-8 листопаду 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Генеза буття особистості» (м. Київ, 18-19 грудня 2006 р.); науково - практичній конференції «Наукові технології навчання: психологічні проблеми» (м. Київ, 15-16 травня 2007 р); Міжнародній науковій конференції «Соціально-психологічні трансформації особистості та суспільства на сучасному етапі» (м. Чернігів, 20-21 листопада 2008 р.); Міждисциплінарній науково-практичній конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (м. Київ, 10-11 лютого 2009 р.).

Впровадження результатів дослідження здійснювалось в формі психологічного тренінгу у практиці практичних психологів загальноосвітніх шкіл № 1 (Довідка № 324 від 25.09.2009р.), та № 3 (Довідка № 66 від 27.04.2010 р.) м. Чернігова. Публікації. Зміст і результати роботи відображено в 6 одноосібних наукових публікаціях, всі - у фахових виданнях, включених до переліку затвердженого ВАК України. Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків(54 сторінок), списку використаних джерел - 286 (26 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 160 сторінках. Повний зміст дисертації викладено на 242 сторінках. Робота ілюстрована 19 таблицями ( 19 сторінок) та 33 рисунками.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи. Визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження. Розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію роботи, структуру та обсяг.

У першому розділі дисертації - «Аналіз теоретичних підходів до розв'язання проблеми впливу комп'ютерних ігор на рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку» здійснено аналітичний огляд науково-теоретичних надбань, методологічних здобутків та конкретних уявлень вітчизняних і зарубіжних дослідників у контексті вивчення проблем тривожності та впливу комп'ютерних ігор на підвищення рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано зміст понять «тривожність», «тривога», «гра», «сюжетно-рольова гра», «комп'ютерна гра», «народна казка», «літературна чарівна казка». Здійснено порівняльну характеристику змісту казки, комп'ютерної гри з казковим сюжетом та сюжетно-рольової гри. Важливість вивчення проблеми тривожності дітей молодшого шкільного віку обумовлена тим, що на даному етапі онтогенезу тривожність як ситуативний прояв може перетворитися в особистісне новоутворення і закріпитися стійкою рисою особистості. Зазначене твердження базується на культурно-історичній концепції Л.С. Виготського та знаходить своє підтвердження в положенні теорії особистісного розвитку Л.І. Божович про наявність тісного зв'язку між розвитком емоційної та мотиваційно-потребової сфери особистості, а також закономірностей становлення стійких функціональних структур емоційного життя особистості.

Вивчення проблеми тривожності в науковій літературі показало, що при наявності різних підходів до розкриття суті самого поняття між дослідниками існує чимало спільних моментів у розумінні загальних рис «тривожності», функції стану тривоги та стійкої тривожності. Зокрема, науковці, які комплексно вивчали проблему тривожності (В.М. Астапов, Н.Є. Водоп'янова, Т.В. Дробишева, Є.М. Калюжна, З.Г. Кісарчук, Т.С. Кириленко, Л.А. Лепіхова, Я.М. Омельченко, А.М. Прихожан, Г. Сельє, Т.М. Титаренко), відмічають, що тривожність сучасних дітей та підлітків має дещо видозмінений характер порівняно з традиційними її проявами, які були представлені раніше. Так, абсолютно новим явищем в розвитку дитячої тривожності стала можливість її формування в процесі ігрової діяльності.

Традиційна гра ніколи не була і не могла бути джерелом тривожності її учасників. Тому для виявлення діючого фактору, що викликає підвищену тривожність гравців у віртуальному просторі, необхідно було здійснити порівняльний аналіз традиційної та комп'ютерної гри. Комплексний підхід в дослідженні проблеми дитячої гри об'єднав представників різних наук - психології, педагогіки, медицини, культурології, які наголошують на виключно важливій ролі гри на різних етапах онтогенезу, зокрема в період навчання у початковій школі. Багато дослідників: М.Й. Боришевський, Н.Д. Володарська, О.І. Кульчицька, А.Б. Коваленко, С.Д. Максименко, Л.А. Мойсеєнко, В.О. Моляко, В.В. Москаленко, В.П. Москалець, Н.І. Пов'якель, Т.О. Піроженко, В.В. Рибалка, С.М. Симоненко, Н.В. Чепелєва та інші наголошують на тому, що для адекватного вивчення того, що відбувається з дитиною в грі, необхідно спиратись на цілісне уявлення про особистість людини.

Аналіз науково-психологічної літератури показав, що останнім часом все частіше вчені звертають увагу на те, що з появою комп'ютерних ігор в житті дитини відбуваються зміни в ролі традиційної гри на різних етапах дитинства. Особливо наголошується на тому, що комп'ютерна гра стає альтернативою традиційній грі в період дошкільного та молодшого шкільного віку. Про перші негативні наслідки впливу комп'ютерних ігор на особистість наголошували такі вчені, як М. Гріффітс, Х. Фішер, І.В. Бурмистров, О.Г. Шмельов, також дане питання знаходить своє відображення в працях сучасних вчених С.К. Кімова, Т. Бернерс-Лі, Н.М. Бугайової, Т.М. Вакулі, Н.П. Дементієвської, О.Ю. Коміссарової, Л.О. Кондратенко, І.В. Кузнецової, Ю.І. Машбиця, Н.І. Пов'якель, І.В. Сергеєва, М.Л. Смульсон, Г.В. Чайки.

На думку науковців, проблема дослідження комп'ютерних ігор та їхнього впливу на особистість ускладнюється надстрімкими темпами їх зростання, удосконалення та розповсюдження. Головними складовими традиційної гри для дітей молодшого шкільного віку є: рольова поведінка у грі; відображення у правилах гри соціальної взаємодії та морально-етичних норм; наявність в уявній ситуації реальних труднощів та можливостей їх подолання. Також одним з головних моментів гри є можливість дістатися фіналу гри та отримати результат самої гри. Здійснення нами порівняння змісту комп'ютерної та традиційної гри показало, що комп'ютерна гра, на відміну від традиційної, не задовольняє провідні потреби психічного розвитку дитини на даному етапі онтогенезу, зокрема комп'ютерна гра нав'язує дитині штучно створену ігрову роль, сюжет, а ігрові дії обмежені можливостями комп'ютерної програми. У розділі показано, що більшість комп'ютерних ігор, якими захоплюються діти молодшого шкільного віку, мають квазіказковий сюжет, що викликало в ході дослідження потребу у додатковому вивченні відмінностей традиційної казки та її комп'ютерного аналогу. Казка здавна виступала об'єктом наукового аналізу філологів, психологів, антропологів, етнографів, кожен з яких бачив у ній свій специфічний аспект дослідження. В розробках В.П. Аникіна, А.Н. Афанасьєва, Б. Беттельхейма, М.М. Бахтіна, В.М. Єрмолаєвої, М.І. Лисіної, Д.Б. Ельконіна, А.Ф. Лосєва, В.Я. Проппа, Н.В. Чепелєвої та інших міститься великий теоретичний та емпіричний матеріал, зафіксовано функції, змістовні характеристики, художньо-образні особливості казки та обґрунтовано її позитивний вплив на особистість слухача казки.

При вивченні змістовних характеристик казки нами були виділені наступні механізми впливу казки на розвиток особистості: - ідентифікація з героєм казки, засвоєння морально-етичних норм поведінки, отримання нового досвіду, катарсис та зняття емоційної напруги. Проведене дослідження показало, що традиційна казка відповідає характеру сприймання дитиною художнього образу; герої казок зрозумілі дитячому сприйманню, їм притаманні людські якості (доброта, любов, вірність) на відміну від героїв комп'ютерної гри, які мають лише технічні характеристики (швидкість, сила); казка сприяє творчому мисленню, а в комп'ютерній грі присутнє обмеження змісту гри можливостями програми; добрий кінець казки надає дитині відчуття захищеності, на відміну від практично безкінечного розгортання рівнів комп'ютерної гри. Проходячи під час сприймання казки різні ступені емоційної напруги, дитина може відновити та поліпшити свій емоційний стан, зменшити рівень тривожності за рахунок зміни подій та розвитку сюжетів, а не збільшення складності дій.

Комп'ютерна гра-казка не несе терапевтичної дії традиційної казки, більше того надмірне захоплення комп'ютерними іграми в молодшому шкільному віці негативно впливає на рівень міжособистісного спілкування, постійна потреба «перемагати» в грі бере гору над потребою в розвитку уяви, мислення. На другий план відходить бажання читати, аналізувати, узагальнювати, систематизувати. Надмірна розтягнутість в часі та практична неможливість дістатися фіналу гри, відсутність спектру морально-етичних переживань, створює емоційне напруження та призводить до підвищеного рівня тривожності у дітей молодшого шкільного віку.

У другому розділі - «Експериментальне дослідження рівня тривожності та ступеня захопленості комп'ютерними іграми у дітей молодшого шкільного віку» висвітлено загальні принципи та процедуру дослідження процесу розвитку тривожності під впливом комп'ютерних ігор, обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, наводяться та аналізуються отримані дані. Метою дослідження було виявлення та порівняння рівнів тривожності у дітей, що надмірно захоплюються грою на комп'ютері, та тих, що майже не грають в комп'ютерні ігри. Для дослідження рівнів тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми, були використані такі методики: спостереження, анкетування, «Школа тварин» (С. Панченко), тест шкільної тривожності Б. Філіпса, «Неіснуюча тварина» (розроблена М.З. Дукаревич), «Будиночки» (О.А. Орехової) та розроблена нами методика «Неіснуюча тварина, що грає на комп'ютері».

У дослідженні взяли участь 303 дитини віком від 6 до 9 років, які навчаються в першому - другому - третьому класі спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова. Діти були умовно поділені на дві групи. Перша - група А - 100 чоловік - діти, які надмірно довго грають в комп'ютерні ігри, друга - група Б - 203 дитини, які зовсім не грають в комп'ютерні ігри або грають в них час від часу. Емпіричне дослідження складалось з чотирьох етапів. На першому етапі в ході опитування вчителів та батьків було виявлено кількість тривожних дітей в класах, та причини, що викликають тривожність, а також аналізувався розподіл вільного часу дітей в будні та у вихідні дні. Було встановлено, що на думку вчителів початкової школи в їхніх класах навчається 76% тривожних дітей з різними ступенями прояву тривожності, а саме: майже спокійні, схвильовані, тривожні, особливо тривожні, нервові. Щодо факторів, які викликають тривожність, вчителі виділили наступне: 68,57% вчителів назвали стосунки в родині; 22,85 % - вимоги батьків; 48,57% - рівень розумових здібностей; 60% - емоційний стан дитини; 11,42% - рівень мотивації до навчання; 37,14% - шкільне оцінювання; 22,85 - недостатні навички читання; і додатково 85,71% вчителів назвали вплив комп'ютерних ігор.

При дослідженні розподілу видів діяльності було встановлено, що в учнів молодших класів спостерігається зростання кількості часу, який діти проводять за комп'ютерною ігровою діяльністю. Збільшення часу для цього захоплення відбувається за рахунок зменшення часу на традиційну дитячу гру з однолітками (Рис. 1).

Рис. 1. Співвідношення позашкільного часу, що витрачається учнями 1-4 класів на традиційні ігри з однолітками та ігри за комп'ютером

Щоб проаналізувати причини звертання дитини до комп'ютерної гри, ми запропонували дітям виділити ті види діяльності, яким вони віддають перевагу в період смутку чи поганого настрою. Було з'ясовано, що 9,62% дітей виділили - плач, сльози; 8,14% - крик, сварку; 8,8% - малювання; 7,4% - слухання музики; 12,59% - розмови з батьками; 14,07% - читання книжок; 20% - комп'ютерні ігри; 19,25 % - ігри з друзями. Другий етап дослідження був присвячений вивченню рівня тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми, за методиками «Школа тварин», «Неіснуюча тварина», «Неіснуюча тварина, що грає на комп'ютері», «Будиночки». Отримані за допомогою проективних методик дані контролювались тестом тривожності Б. Філіпса. Зазначимо, що для інтерпретації даних проективних методик ми виділили фактори тривожності в малюнках та шляхом переведення їх у бали вираховували ступінь прояву кожного з факторів. По закінченні реалізації кожної з методик проводився якісний та кількісний аналіз результатів, здійснювалось порівняння інтенсивності прояву кожного з факторів у групі А та групі Б. В результаті дослідження за методикою «Школа тварин» виявилось, що підвищений та високий рівень тривожності мають більшість дітей у кожній віковій категорії, що співпало, як із експертним висновком вчителів, так і з результатами контрольної перевірки презентативної вибірки за тестом шкільної тривожності Б. Філіпса.

Узагальнюючи отримані дані щодо рівня тривожності по вибірці, отримуємо наступні результати: серед загальної кількості респондентів (N = 303) нормальний рівень тривожності мають 15,84% дітей, з яких 2,97% діти, які грають в комп'ютерні ігри (група А), та 12,87% діти, які не грають в комп'ютерні ігри (група Б); підвищений рівень тривожності мають 49,83% загальної кількості дітей, з яких 10,8% - діти групи А, та 38,94% діти групи Б; високий рівень тривожності мають 34,32% загальної кількості дітей, з яких 19,14% - діти групи А, та 15,18% - групи Б (Табл.1).

Таблиця1. Середні значення рівнів тривожності дітей по вибірці

Для виявлення різниці в рівні тривожності серед дітей, які грають та не грають в комп'ютерні ігри, ми використовували однофакторний дисперсійний аналіз. У ході математико-статистичного аналізу була встановлена достовірна різниця в показниках тривожності в групах А та Б за наступними факторами: 1 фактор - розташування на листку, 4 фактор - деталі, 5 фактор - ролі тварин, 6 фактор - взаємодія тварин, 8 фактор кольорова гама. Достовірність різниці зазначених факторів знаходиться в межах с ? 0,05 та с ? 0,01. Для з'ясування рівня тривожності дітей, котрі надмірно захоплюються грою на комп'ютері, ми користувались проективними методиками «Неіснуюча тварина» та «Неіснуюча тварина, що грає на комп'ютері». Аналіз малюнків здійснювався в ході порівняння та співставлення прояву інтенсивності факторів тривожності обох методик, достовірність якого підтверджувалась статистичною обробкою первинних даних з використанням можливостей комп'ютерної програми SPSS for Windows (версія 11. 0).

Кількісний аналіз прояву рівнів тривожності за методиками «Неіснуюча тварина» та «Неіснуюча тварина, що грає на комп'ютері» дав наступні результати: серед всього загалу дітей по вибірці нормальний рівень тривожності мають 15 дітей групи А, що становить 5% загальної кількості, і 79 дітей групи Б, що становить 26,7% від загальної кількості дітей. Підвищений рівень тривожності мають 54 дитини групи А, що становить 17,8%, і 104 дитини групи Б, що становить 34,3% загальної кількості дітей. Високий рівень тривожності мають 38 дітей групи А, що становить 12,54% всього загалу дітей, і 13 дітей групи Б, що становить 4,29% всього загалу дітей.

Узагальнений аналіз за результатами застосування методик «Неіснуюча тварина» та «Неіснуюча тварина, що грає на комп'ютері» цілком узгоджується з результатами методики «Школа тварин». Кількість дітей з нормальним рівнем тривожності складає 23%, підвищений рівень мають 47,52% дітей, високий рівень тривожності мають 29,04% дітей. Для підтвердження виявлених відмінностей за виділеними показниками в методиках «Неіснуюча тварина» та «Неіснуюча тварина, що грає на комп'ютері» у дітей, які надмірно захоплюються грою на комп'ютері, та в тих, що не грають в комп'ютерні ігри, ми використали Т-критерій Стьюдента, що дозволило нам виявити наступні відмінності по факторах 3 - Промальовування очей, 4 - Додаткові деталі на малюнку, 5 - Промальовування контуру фігури, 7 - Ролі тварини, 8 - Характер тварини. Розбіжності результатів статистично значущі за Т-критерієм Стьюдента на рівні значущості с ? 0,01.

На наступному етапі нашого дослідження ми використали методику «Будиночки» О.А. Орєхової. Були проаналізовані такі показники та шкали: рівень вегетативного коефіцієнту (ВК) і шкалу, присвячену читанню книжок. Було з'ясовано, що серед всього загалу респондентів 40% дітей мають коефіцієнт 0,51 - 0,91, з яких 15% - діти, які грають в комп'ютерні ігри, 52% діти, що не грають в комп'ютерні ігри. Зазначений коефіцієнт характеризується можливістю відновити власні сили шляхом періодичної зміни видів діяльності. Серед дітей, що мають вегетативний коефіцієнт на рівні: 0,09 - 1,1,9, 15% - діти, які грають в комп'ютерні ігри, і 25% - ті, які не грають в комп'ютерні ігри. І на рівні вище 2,0 - знаходяться 10% дітей, з яких 7% - ті, що надмірно захоплюються грою на комп'ютері, і 3% - ті, що не грають в комп'ютерні ігри.

Проведений аналіз показав, що діти, які надмірно часто грають в комп'ютерні ігри, порівняно з дітьми, які мало грають або не грають зовсім, перевтомлені, у них фіксується збудження чи виснаження нервової системи, що в свою чергу призводить до підвищеного рівня тривожності, викликаного надмірним захопленням грою на комп'ютері. Аналіз інтенсивності прояву тривожності у дітей групи А та групи Б дозволив підтвердити висунуту нами гіпотезу про те, що комп'ютерні ігри негативно впливають на рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку. Отримані результати дозволили нам спрогнозувати можливі негативні наслідки надмірного захоплення комп'ютерними іграми та розробити корекційну програму, спрямовану на подолання підвищеного рівня тривожності, викликаної надмірним захопленням комп'ютерними іграми.

У третьому розділі - «Казкотерапія як засіб подолання підвищеного рівня тривожності у молодших школярів» - висвітлено результати впровадження корекційно-розвивальної програми з елементами казкотерапії, спрямованої на гармонізацію емоційного стану дитини, зміну розподілу пріоритетних видів діяльності у вільний час. В ході тренінгу показано переваги міжособистісного спілкування, розвитку моральних якостей, підвищення рівня задоволення від читання книжок та зменшення рівня тривожності, викликаного надмірним захопленням комп'ютерними іграми.

При виборі методу корекційної роботи до уваги бралося те, що найбільш узагальненим та традиційним вважається визначення психотерапії як системи впливу на психіку людини з метою досягнення позитивних змін як в психіці, так і в організмі в цілому. В контексті психологічної моделі психотерапії як методу психолого-педагогічного впливу, ми вважали казкотерапію технологією психолого-корекційного впливу. Застосований нами в експерименті метод знаходиться в руслі не директивної психотерапії, він допускає достатньо високий рівень довільності в самовираженні особистості - адже кожен з учасників процесу казкотерапії може вкладати в окреслені контури власний зміст.

Методологічною основою розробленої нами тренінгової програми є положення про соціально-психологічний тренінг та психотерапевтичні можливості використання казок (В.Ю. Большаков, О.Ф. Бондаренко, І.В. Вачков, А.В. Гнєздилов, Т.В. Зайцева, О.В. Защиринська, Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва, Р. Кочунас, К. Рудестам, Д.Ю. Соколов, Є.А. Улимжиєва, К. Фопель) та діалого-культурологічний підхід в освіті (Г.О. Балл, М.В. Бастун, В.С. Біблер, С.Ю. Курганов, В.Ф. Литовський, Т.А. Російчук). Використання елементів казкотерапії в психологічному тренінгу є невипадковим, оскільки казкотерапевтичний тренінг на думку Д.Ю. Соколова допомагає дитині навчитися переборювати бар'єри, знаходити вихід зі складних становищ, вірити в силу добра, любові та справедливості. Оволодіння новими знаннями, уміннями та навичками відбувається в зоні найближчого розвитку, яку Л.С. Виготський характеризує як діалогічну та колективну і наголошує на великій ролі «вмілішого значимого іншого», яким для дітей молодшого шкільного віку є психолог чи педагог.

Розроблена нами програма складалася з 10 взаємопов'язаних тренінгових занять, структурованих таким чином, щоб набуті навички підкріплювалися з кожним наступним заняттям. Провідним напрямком програми була орієнтація на казкотерапію як корекційний засіб, за допомогою якого можливе створення максимально сприятливих умов для активізації внутрішнього потенціалу особистості та моделювання і застосування нею нових, конструктивних форм поведінки. Окрім комунікативних ігор, вправ на релаксацію та на згуртування, в процесі тренінгу учасниками були прослухані та обговорені фрагменти казки Д. Бретт «Жила - була дівчинка, схожа на тебе…». У тренінгах взяли участь 35 дітей з підвищеним рівнем тривожності віком 8-9 років.

Апробація психокорекційної програми здійснювалася на групі тривожних учнів третього класу. Весь загал досліджуваних було поділено на дві групи: експериментальну (N = 35) та контрольну (N = 40). Перевірка ефективності впровадження програми проводилась шляхом повторної діагностики і порівняльного аналізу отриманих результатів на підсумковому етапі дослідження за методиками «Школа тварин» та анкетування розподілу вільного часу дитини. Порівняємо отримані результати. Результати психокорекції виявились позитивними. За фактором 1 середній показник інтенсивності прояву тривожності у дітей експериментальної та контрольної групи на початку формувального експерименту становить 2,4 при показнику критерія Фішера (F), F = 27,0. За фактором 4 середній показник інтенсивності появу тривожності у дітей ЕГ та КГ становить 2,02 при показнику критерія Фішера (F), F = 27,0. За фактором 5 середній показник інтенсивності появу тривожності у дітей ЕГ та КГ становить 1,45 при показнику критерію Фішера (F), F = 27,0.За фактором 6 середній показник інтенсивності появу тривожності у дітей ЕГ та КГ становить 1,44 при показнику критерію Фішера (F), F = 29,5. За фактором 8 середній показник інтенсивності появу тривожності у дітей ЕГ та КГ становить 2,22 при показнику критерія Фішера (F), F = 7,686. Після проведеного тренінгу у тривожних дітей зменшилися показники інтенсивності прояву тривожності (Табл.2).

Таблиця 2. Зміна показників рівнів тривожності дітей дослідницьких груп після формувального експерименту

А - діти, які грають в комп'ютерні ігри.

Б - діти, які не грають в комп'ютерні ігри.

Результати тестування дітей з підвищеним рівнем тривожності за методикою «Школа тварин» до та після проведення корекційної програми виявилися статистично значущими. Достовірність різниці зазначених факторів знаходиться в межах с ? 0,05 та с ? 0,01. Вплив корекційної програми на рівень тривожності дітей з різним ступенем захопленості комп'ютерними іграми нами було перевірено за допомогою критерію Фішера для залежних вибірок.

Разом з дослідженням динаміки змін рівнів тривожності нами здійснювалось вивчення розподілу часу та аналізу зайнятості дітей різними видами діяльності. Адже одним з завдань нашого формувального експерименту була переорієнтація дітей групи А з ігор на комп'ютері на традиційні ігри з однолітками та читання книжок. В результаті здійснення формувального впливу серед дітей ЕГ відбулись наступні зміни в розподілі свого дозвілля: на традиційну гру з однолітками діти стали витрачати в середньому 3 години, на читання книжок 2,5 години і на комп'ютерну гру - 1 годину. Водночас зміни показників рівнів тривожності у дітей контрольної групи, які не були задіяні у психокорекційній програмі, на статистично достовірному рівні не відбулися.

Отже, в результаті застосування корекційно-розвивальної програми з елементами казкотерапії у дітей з підвищеним рівнем тривожності значно зменшився рівень інтенсивності її прояву, та суттєво змінився перерозподіл вільного часу на користь традиційної гри з однолітками та читання книжок.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження проблеми розвитку тривожності, спричиненої надмірним захопленням грою на комп'ютері. Виявлено основні психологічні чинники впливу комп'ютерної гри на рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтовано засоби їх своєчасної психопрофілактики та психокорекції за методом казкотерапії. За результатами проведеного дослідження можна констатувати наступне:

Тривожність - це комплексне особистісне утворення, яке виявляється в комплекс емоцій: страху, гніву, роздратованості, хвилювання тощо і призводить до різних психосоматичних і вегетативних змін в організмі людини, що здійснюють несприятливий вплив на формування і розвиток особистості. Тривожність як властивість особистості відображає також індивідуальні відмінності в частоті виникнення та інтенсивності прояву цих реакцій як в минулому, так і в майбутньому. Причинами її можуть бути як психологічні, так і соціально-педагогічні умови, в яких знаходиться дитина.

Проблема виникнення та розвитку тривожності лежить в спектрі незадоволеності провідних потреб особистості в різні вікові періоди, для дітей молодшого шкільного віку однією з головних потреб в грі - є її щасливе завершення. Разом з появою нових видів ігор - комп'ютерних відбуваються зміни в ролі традиційної гри на різних етапах дитинства, зокрема в період початкового навчання у школі. Кількість часу, що дитина витрачає на традиційну гру з однолітками, до четвертого класу зменшується настільки, наскільки збільшується час, який дитина витрачає на комп'ютерні ігри. На відміну від традиційної гри, навіть у тих комп'ютерних іграх, де передбачена можливість ролі, послідовність ігрових дій наперед відома, задана у програмі гри, а отже, гравцю нав'язується не тільки назва загальні риси ролі, а й малюнок, всі ігрові дії по здійсненню, що не відповідає функціональним чинникам традиційної гри. Надмірна розтягнутість у часі та практична неможливість дістатися фіналу гри створюють емоційне напруження та призводить до підвищеного рівня тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Здійсненим порівняльним аналізом казки та комп'ютерної гри з казковим сюжетом доведено, що психологічні механізми впливу традиційної казки на дитину відповідають її віковим потребам та виконують терапевтичну функцію, в той час як комп'ютерна гра-казка заважає гармонійному розвитку дитини і негативно впливає на рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку. Існує прямий зв'язок між надмірною захопленістю комп'ютерними іграми та підвищеним рівнем тривожності дітей молодшого шкільного віку. Ефективним засобом зменшення підвищеного рівня тривожності та розвитку міжособистісного спілкування є використання корекційної програми з елементами казкотерапії.

Очевидно, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи дослідження полягають у вивченні впливу комп'ютерних ігор на інші аспекти розвитку особистості дитини, таких як - самооцінка, агресивність, морально-етичний розвиток та багато інших.

Список опублікованих праць за темою дисертації

психологічний тривожність казкотерапія ігра

1. Гірченко О.Л. Соціальні та психологічні джерела виникнення і розвитку особистісної тривожності молодших школярів / Олена Гірченко // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. - 2006. - Вип. 41. - С. 68-70.

2. Гірченко О.Л. Аналіз досліджень впливу комп'ютерних ігор на розвиток особистості / Олена Гірченко // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 32. - С. 83-90.

3. Гірченко О.Л. Психологічний вплив на гравця комп'ютерної гри типу «бродилка» та настільної гри з ігровим сюжетом / Олена Гірченко // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. - 2007. - Вип. 49. - С. 34-38.

4. Гірченко О.Л. Порівняльний аналіз змісту казки та комп'ютерної гри як фактора впливу на емоційну сферу молодших школярів / Олена Гірченко // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / за ред. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 3. - С. 141-146.

5. Гірченко О.Л. Психологічна типологія дитячих комп'ютерних ігор / Олена Гірченко // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. - 2008. - Вип. 59. - С. 68-70.

6. Гірченко О.Л. Трансформація традиційної гри в комп'ютерну ігрову діяльність / Олена Гірченко // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / за ред. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 6. - С. 51-61.

Размещено на Allbest.ru