Психологічні особливості впливу засобів масової інформації на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 159.9.07: 316.774: 316.752

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості впливу засобів масової інформації на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Ануфрієва Олена Валеріївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціальної психології факультету психології в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Максимова Наталія Юріївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної роботи.

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, доцент Щербина Віктор Миколайович, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, завідувач відділом соціологічних досліджень та аналізу проблем української культури;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Жадан Ірина Василівна, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторії психологічних проблем політичної соціалізації молоді.

Захист відбудеться 17 червня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий «15» травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Б.А. Щербатюк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Характерною ознакою сьогодення є зростання ролі засобів масової інформації (ЗМІ) в житті суспільства та окремої особистості. Сучасна людина є „полезалежною” в розумінні її прив'язаності до медіасвіту, і це особливо стосується молодого покоління. Ситуація суспільної нестабільності, кризові процеси, які охоплюють як сферу матеріального, так і духовного виробництва, задають багатовекторність життєвих орієнтирів молоді, що загострює проблему визначення ціннісного підґрунтя життєздійснення. Найбільш чітко ця проблема окреслюється в юнацькому віці, оскільки саме цей вік є сензитивним щодо життєвого самовизначення особистості. Саме тому дослідження інформаційних можливостей сучасних ЗМІ в плані впливу на молодь є вельми актуальним передусім з практичної точки зору.

Науковому аналізу різних аспектів ЗМІ присвячено багато робіт як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Теоретичним проблемам масової комунікації присвячено роботи Б.А. Грушина, Т.М. Дридзе, Н.В. Костенко, Г.Г. Почепцова. Огляд психологічних робіт в галузі мас-медіа ґрунтовно висвітлено в дослідженнях Р. Харріса та Г.С. Мельника. Проблемам впливу ЗМІ на особистість та окремі групи населення сьогодні приділяється досить багато уваги, і це дає підстави виділяти медіапсихологію в окрему галузь психологічної науки. Сучасним напрямом досліджень в галузі медіапсихології є вивчення медіакультури різних вікових груп населення та медіаосвіти як суттєвого компонента шкільного та вузівського навчання (О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Н.В. Хазратова та ін.).

Чимало досліджень ЗМІ так чи інакше торкаються ціннісної проблематики. Змістовий спектр цих робіт є дуже широким: від загальних проблем ціннісної орієнтації в контексті масових інформаційних процесів до ролі різних видів ЗМІ (телебачення, преси, радіо) у формуванні певних цінностей і ціннісних орієнтацій молоді (загальнолюдських, гуманістичних, політичних). Окреслена проблема висвітлюється в роботах І.М. Білоуса, Д.А. Попової, Ю.В. Романенка, Ч.А. Шакеєвої, А.В. Шарикова, Ю.А. Шерковіна, В.М. Щербини.

Інформація, що отримана з каналів масової інформації, завжди співвідноситься з тією системою норм, цінностей, стереотипів, які сприяють становленню особистості. У зв'язку з напливом антиподів цінностей, що пропонуються зарубіжними кінострічками і перенасичують фільми жахів, еротичні фільми, бойовики, вітчизняні дослідники аналізують їх вплив на молодь (О.В. Виноградна, Г.Ю. Латинова, О.В. Петрунько, П.Д. Фролов).

Важливою проблемою наукового аналізу змісту інформаційних повідомлень ЗМІ є якісна специфіка їх текстів, які досліджуються в межах соціальної психології, психолінгвістики, лінгвістики (В.Г. Германов, О.Ф.

Піронкова, Б.В. Потятинник, М.Н. Субота, Н.В. Чепелєва). Науковців цікавить серед інших питань і ціннісна навантаженість мас-медійних текстів.

Проблема ціннісних орієнтацій в аспекті, що стосується завдань дисертаційного дослідження, розробляється в працях І.В. Жадан, Д.О. Леонтьєва, Н.В. Павлик, Г.Г. Силласте, В.А. Ядова. Розробці теоретичних засад впливу ціннісних чинників на особистісне становлення присвячено роботи І.Д. Беха, М.Й. Боришевського, Ф.Є. Василюка, З.С. Карпенко, С.Д. Максименка, І.П. Манохи, Т.М. Титаренко. Особливості психічного розвитку особистості в юнацькому віці, включаючи і ціннісний аспект, висвітлено в роботах Е. Еріксона, І.С. Кона, Г.С. Костюка, Н.Ю. Максимової.

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених аналізу різних аспектів медіавпливу на аудиторію, в тому числі і в аксіологічному контексті, проблема впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій молоді є малорозробленою та актуальною, що і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з науково-дослідною роботою “Розробка рекомендацій щодо психолого-методичного забезпечення інформаційних технологій оцінки та моніторингу якості освіти у ВНЗ України”, № 0108U002461, що виконується на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дослідження -- виявити змістові та операціональні характеристики впливу засобів масової інформації на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді.

Досягнення мети дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

1. Проаналізувати та узагальнити сучасні наукові уявлення про психологічні особливості медіавпливу та ціннісні орієнтації особистості.

2. Провести порівняльне дослідження структури ціннісних орієнтацій студентської молоді та цінностей, що пропонуються мас-медіа.

3. Виявити особливості дії особистісних чинників (рівень самоактуалізації, емпатії) у впливі ЗМІ на ціннісні орієнтації студентської молоді.

4. Висвітлити технології та засоби впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентів.

5. Провести психосемантичний аналіз і виявити особливості мовного оформлення ціннісних категорій медіатекстів.

6. Сформулювати основні положення громадської гуманітарної експертизи продукції мас-медіа та проекту просвітницької програми для підготовки майбутніх журналістів.

Об'єкт дослідження - вплив засобів масової інформації на ціннісні орієнтації особистості.

Предмет дослідження - психологічні особливості впливу засобів масової інформації на структуру ціннісних орієнтацій студентів.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження:

1. Теоретичні - аналіз проблеми дослідження на базі вивчення загально-психологічної, психолого-педагогічної та соціально-психологічної літератури.

2. Емпіричні - опитування за допомогою спеціально розробленої анкети (для дослідження мас-медійних уподобань студентської молоді); методика М. Рокіча (для визначення ціннісних пріоритетів студентів); метод контент-аналізу (для виявлення ієрархії цінностей, представленої в мас-медійній продукції); опитувальники САМОАЛ та рівня емпатичних тенденцій (для дослідження особистісного чинника взаємодії молоді із ЗМІ); метод фокус-груп (для з`ясування технологій та засобів впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентства); семантичний диференціал (для визначення особливостей текстів різних видів мас-медійної продукції).

Опрацювання емпіричних даних здійснювалося з використанням стандартизованих методів математико-статистичної обробки: аналізу частот, кореляційного аналізу, чІ Пірсона, t-критерію Ст'юдента. Проведено також якісний аналіз даних фокус-групового дослідження.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять положення системного та діяльнісного підходу до вивчення індивідуально- та соціально-психологічних явищ (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Л.Ф. Бурлачук, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, І.П. Маноха, В.А. Роменець); дослідження комунікативного впливу (О.О. Бодальов, В.О. Васютинський, Ф. Зимбардо, О.О. Леонтьєв, М. Ляйппе, В.В. Москаленко, В.О. Татенко, Р. Харріс, Р. Чалдіні); аналіз структурно-динамічних особливостей ціннісно-смислової сфери особистості (І.Д. Бех, Ф.Ю. Василюк, З.С. Карпенко, Д.О. Леонтьєв, Т.М. Титаренко, В. Франкл).

Наукова новизна одержаних результатів:

· вперше представлено комплексний аналіз впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді з урахуванням психологічних функцій мас-медіа - інформаційної, емоційної, спонукальної, виокремленням трьох груп технологій, що відповідають структурним елементам ціннісних орієнтацій студентів, - когнітивному (технології романтизації, часової компресії), емоційному (технології компенсаторно-емоційна, образна, знецінення духовного), поведінковому (технології карнавалізації та нав'язування готових рецептів дій) з відповідними кожній технології психологічними та лінгвістичними засобами;

· вперше виявлено, що види мас-медійної продукції, які посіли перші рангові місця в ієрархії уподобань студентської молоді, вибудовують неоднакову ціннісну ієрархію, що корелює з декларованими або реалізованими молоддю цінностями, а саме: громадсько-політична газета пропонує такі ціннісні пріоритети, які в ціннісній ієрархії студентів представлені як декларовані, а молодіжний журнал та фільм пропонують таку ієрархію цінностей, що подібна до реалізованих молоддю;

· вперше встановлено, що як термінальні, так і інструментальні цінності, про які молодь найбільше поінформована і які найбільш привабливо висвітлюються у ЗМІ, із більшою ймовірністю можуть бути реалізованими в житті;

· виявлено, що: студенти з високим рівнем емпатії вище оцінюють дієвість таких засобів впливу ЗМІ на ціннісну сферу молоді, як зараження, навіювання, маніпуляція, а низькоемпатійні особи віддають перевагу переконанню; молодь з високою мірою самоактуалізації обирає раціонально-критичні і активні за характером способи протистояння впливу ЗМІ, а молодь з низькою самоактуалізацією - пасивні; молоді люди з високим рівнем самоактуалізації схильні заперечувати найбільш пропаговані ЗМІ цінності споживацько-гедоністичного спрямування; для молоді з високою самоактуалізацією більш важливими для переведення цінностей ЗМІ у власний ціннісний фонд є внутрішні і соціально значущі чинники, а для молоді з низькою самоактуалізацією - зовнішні.

Практичне значення результатів роботи полягає у можливості їх використання в практиці навчально-виховної роботи зі студентською молоддю, в журналістській діяльності, у державних програмах організації інформаційного простору України, у викладанні курсів і спецкурсів з психології масових комунікацій для студентів вищих навчальних закладів.

Впровадження результатів дисертаційного досліження здіснювалося в журналістській практиці. Результати дослідження використані співробітниками редакції журналу “Case” при підготовці статей на молодіжну тематику, а також при визначення змістового блоку перспективних планів випуску журналів “Case” (довідка № 31-2 від 16.08.2007, видана дирекцією ТОВ “Видавничий дім “Прайд Медіа”). Результати дисертаційного дослідження були задіяні співробітниками ТОВ “Видавництво “Прайм Паблішинг” для удосконалення технік продажу видань, орієнтованих на молодіжну цільову аудиторію, для поліпшення змісту та оформлення публікацій, присвячених молодіжним проблемам, а також для проведення семінарів для керівного складу з метою підвищення його кваліфікації (довідка № 073004 від 30.04.2007, видана дирекцією ТОВ “Видавництво “Прайм Паблішинг”).

Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в одноосібних працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Київ, 2002); Міжвузівській науково-практичній конференції “Практичні проблеми психології особистості” (Киів, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (Київ, 2003);

Всеукраїнській науково-практичній конференції “Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах” (соціологія, психологія, педагогіка) (Київ, 2004); ІІ Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читаннях на тему: проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти (Ірпінь, 2004); Конференції студентів та аспірантів факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 2005); VII, ХІ Міжнародних науково-практичних конференціях “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2005, 2009).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження представлено у 14 публікаціях, чотири з яких - наукові статті у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 206 найменувань, з них 15 - іноземною мовою, та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок (основний зміст роботи - 161 сторінка). Робота містить 41 таблицю та 11 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження; охарактеризовано наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження впливу ЗМІ на ціннісні орієнтації молоді” здійснено теоретичний аналіз проблеми включення особистості до сфери впливу ЗМІ, особливостей медіавпливу, ціннісних орієнтацій студентської молоді як об'єкта впливу ЗМІ.

Засоби масової інформації є певною системою взаємопов'язаних елементів, що представлені телебаченням, радіомовленням, пресою, комп'ютерними мережами, за допомогою яких інформація поширюється на великі аудиторії. медіатекст психологічний особистість

Дослідження включення особистості до сфери впливу ЗМІ передбачає розгляд як концептуальних засад комунікативного процесу і його теоретичних моделей, так і з'ясування наслідків мас-медійного впливу, його дієвості стосовно ціннісної сфери з урахуванням специфіки аудиторії.

Вплив ЗМІ на ціннісні орієнтації молоді розглядається дослідниками в контексті формування нової аксіологічної картини соціуму (Б.Г. Бессонов, Д. Брайант, С. Томпсон); перегляду базових людських цінностей, включаючи і цінність людського життя (Ю.А. Александровський, Л.М. Барденштейн, А.Ю. Дроздов); висвітлення проблеми гедоністичних цінностей, які витісняють трудові цінності, та пропагування ідеї індетермінованого життєвого успіху (В.Т. Давидченко, В.Е. Семенов, А.В. Малов); аналізу ставлення молоді до висвітлених у ЗМІ цінностей і необхідності протидії

зміні ціннісних пріоритетів (А.І. Крекотієв, С.Ю. Циркін). Проте у доробку фахівців бракує досліджень, що висвітлюють конкретні важелі впливу ЗМІ на ціннісну сферу особистості.

Дослідження впливу ЗМІ на ціннісні орієнтації молоді торкається також проблеми функцій мас-медіа. На сьогоднішній день немає єдиної класифікації функцій ЗМІ, як і немає їх загальновизнаних назв. Розмаїття підходів до вивчення функцій ЗМІ, що відображено в працях Р. Блюма, Є.Н. Богданова, Б.А. Грушина, В.Г. Зазикіна та інших, обумовлено тим, що перед ЗМІ висуваються різні завдання з боку суспільства, комунікатора, аудиторії. Головними психологічними функціями мас-медіа, що розглядаються в роботі, є: інформаційна (пізнавальна), емоційна, спонукальна.

Дослідження впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді виходить з аналізу впливу як однієї з головних категорій соціальної психології, розгляду специфіки засобів і технологій впливу мас-медіа, що досліджується в роботах А.В. Гордєєвої, Є.Л. Доценко, Т.С. Кабаченко, І. В. Клименко, І.В. Пиголенко, О.В. Сидоренко.

Одним з об'єктів впливу ЗМІ є ціннісні орієнтації молоді. Особливістю психологічного підходу до вивчення ціннісної проблематики є те, що цінності розглядаються через призму особистісного ставлення суб'єкта до оточуючої дійсності і до особливостей орієнтації в ній. Існуючі підходи до проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій (М.Й. Боришевський, Ю.М. Жуков, Д.О. Леонтьєв, Н.В. Павлик) дають можливість виділити три площини розгляду їх структури: через ієрархію життєвих цінностей; існування їх певних підсистем: когнітивної, емоційної, поведінкової; виділення двох взаємопов'язаних рівнів: вербального засвоєння та глибинного прийняття. Саме такі ракурси розгляду структури ціннісних орієнтацій є важливими для з'ясування впливу на них з боку ЗМІ.

Найважливішими процесами юнацького віку, включеними до того ж в сферу формування ціннісних орієнтацій, є соціальне самовизначення, становлення світогляду особистості як образу світу. В цьому віці спостерігається зростання інтересу до освоєння цілісних філософських систем та різних ідеологій із притаманними їм цінностями. У юнацькому віці відбувається структурування цінностей, вибудовування їх чіткої ієрархії, усвідомлення та засвоєння буттєвих цінностей, і не останнє місце в цьому процесі займає вплив ЗМІ.

У другому розділі “Емпіричне дослідження впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді” представлено загальну характеристику вибірки, інструментарію дослідження та етапів його проведення; висвітлено організацію дослідження методом фокус-груп; подано результати дослідження мас-медійних уподобань студентів та ієрархії цінностей матеріалів періодичної преси і тексту художнього фільму методом контент-аналізу; здійснено дослідження ціннісної ієрархії студентів та її висвітлення у ЗМІ; досліджено вплив ЗМІ на ціннісні орієнтації молоді в контексті її особистісних властивостей.

В емпіричному дослідженні взяли участь студенти стаціонарної форми навчання 1-5 курсів двох вищих навчальних закладів м. Києва (Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Міжрегіональна академія управління персоналом) в кількості 297 осіб, з них 157 жіночої статі, 140 чоловічої, віком 17-25 років, та учасники фокус-груп ( 36 осіб, з них 18 жінок, 18 чоловіків).

Відповідно до завдань дослідження співставлялися ціннісні пріоритети молоді і ті ціннісні взірці, що задаються творцями мас-медійної продукції. В результаті контент-аналізу періодичної преси (газети “Сегодня”, журналу “Cool”) та тексту художнього фільму “Дуже страшне кіно-2” була встановлена ієрархія термінальних та інструментальних цінностей, яка порівнювалася з тими ціннісними виборами, що представлені результатами методики Рокіча: обрані (декларовані) та реалізовані цінності). Встановлено, що: 1) декларовані та реалізовані молоддю цінності є чітко структурованими; 2) зафіксовано неспівпадіння ієрархій декларованих та реалізованих цінностей.

Результати кореляційного аналізу (коефіцієнт рангової кореляції Кендалла) демонструють зв'язок термінальних цінностей, обраних молоддю та представлених у газеті ( 0,65 на рівні значущості p?0,01). Для порівняння: те саме для журналу дорівнює 0,18, а для фільму 0,37 (на рівні значущості p?0,05). Така сама закономірність встановлена і для інструментальних цінностей. Коефіцієнт рангової кореляції Кендалла, що показує зв'язок термінальних цінностей, реалізованих молоддю та представлених у газеті, дорівнює 0,20. Той же показник для журналу 0,76 (на рівні значущості p?0,01), для фільму 0,62 (на рівні значущості p?0,01). Таким чином,термінальні цінності, що реалізовані молоддю, найбільш тісно корелюють із представленими в журналі та фільмі. Така ж закономірність виявлена і для інструментальних цінностей.

Результати емпіричного дослідження дають підставу стверджувати, що ті цінності, про які молодь найбільше поінформована, і які, на її думку, найбільш привабливо висвітлюються у ЗМІ, спонукають її до їх реалізації в житті. Така закономірність виявлена як для термінальних, так і для інструментальних цінностей. Зокрема, перші рангові місця серед термінальних цінностей, про які респонденти найбільше поінформовані, і які, на їхню думку, найбільш привабливо висвітлюються в ЗМІ, посідають такі: добрі та вірні друзі; любов; здоров'я; краса природи і мистецтва; розваги; пізнання; активне діяльне життя.

Перші рангові місця серед інструментальних цінностей, про які молодь найбільше поінформована, і які, на її думку, висвітлюються ЗМІ в найбільш привабливому світлі, посідають такі: вихованість; високі запити; життєрадісність; незалежність; освіченість; раціоналізм; сміливість у відстоюванні власної думки, власних поглядів. Якщо співвіднести ці дані зі встановленою мірою реалізованості термінальних та інструментальних цінностей, то можна стверджувати, що саме ці цінності є найбільш реалізованими молоддю, тобто міра обізнаності молоді щодо світу цінностей та їх емоційна привабливість можуть бути підґрунтям для дій в напрямку їх реалізації.

Міра емоційного включення в комунікативний процес та рівень особистісної зрілості споживачів медіапродукції є суттєвими чинниками дослідження впливовості ЗМІ. Результати аналізу засобів впливу ЗМІ на життєві цінності молоді за мірою їх дієвості для групи з високим та низьким рівнем емпатії (порівняння здійснено за допомогою t-критерію Ст'юдента) свідчать, що виклик емоційної реакції на певні події і явища вважають більш сильним засобом впливу високоемпатійні особи (t = 3,72; p = 0,0001). Схильність до прийняття на віру певних тверджень та завуальоване нав'язування певної точки зору також оцінюється вище високоемпатійними особами (відповідно t = 3,27; p = 0,001 та t = 1,62; p = 0,054). Демонстрація прикладу, зразка поведінки оцінюється однаково в обох групах (t = 0,18; p = 0,43). Аргументоване, логічне доведення певних положень оцінюється вище низькоемпатійними особами (t = 3,18; p = 0,001).

Молодь не є пасивним об'єктом впливу ЗМІ, тому перспективним з практичної точки зору є дослідження способів протистояння йому в залежності від особистісних властивостей молодих людей. Характер цього протистояння залежить передусім від зрілості особистості, міри її самоактуалізованості.

Порівняння ієрархії способів протистояння впливу ЗМІ молоді з високим та низьким рівнем самоактуалізації (за допомогою t-критерію Ст'юдента) дозволяє зробити висновок, що обговорення з друзями частіше використовується молоддю з високим рівнем самоактуалізації (t = 3,28; p = 0,001). Респонденти з високим рівнем самоактуалізації значно частіше критично оцінюють відповідну інформацію (t = 4,28; p?0,001). Переривання контакту із ЗМІ теж більш властиве особам із високим рівнем самоактуалізації (t = 1,92; p ? 0,03). Виникнення бажання діяти всупереч проявляється порівну в обох групах (t = 0,22; p = 0,40). Студенти обох груп однаково схильні до обурення і різкого висловлювання у відповідь на вплив ЗМІ (t = 1,44; p ? 0,08). Такому способу як занурення в себе, відсторонення від інформації надають перевагу особи з низьким рівнем самоактуалізації (t = 2,5; p ? 0,01).

ЗМІ висвітлюють різноманітні цінності сучасного способу життя, які можуть прийматися або не прийматися молоддю як орієнтир у своїй практичній діяльності. Порівняння міри висвітлення та міри прийнятності сучасних ціннісно-нормативних зразків для молоді з високою самоактуалізацією свідчить, що такі цінності як сексуальна свобода, культ грошей, снобізм, індивідуалізм, поверхневість стосунків тощо приймаються в меншій мірі, ніж висвітлюються в ЗМІ. Через мас-медіа здійснюється масована подача ціннісних зразків, які не відповідають уявленням цієї групи молоді і не можуть бути беззаперечно прийнятими нею до власного ціннісного фонду.

Виділено чинники переведення цінностей, що пропонуються ЗМІ, у власний ціннісний фонд молоддю з високим та низьким рівнем самоактуалізації (порівняння здійснювалося за допомогою t-критерію Ст'юдента): “багаторазове згадування цінності” є більш значущим для молоді з низькою самоактуалізацією (t = 2,92; p = 0,001); “відповідність власним життєвим установкам” має однакову силу в обох групах (t = 1,16; p = 0,11); ”відповідність загальнолюдським цінностям” як чинник переходу цінностей у внутрішній ціннісний фонд є більш значущим для групи з високою самоактуалізацією (t = 2,15; p = 0,02); “схвалення цінностей найближчим значущим оточенням” є сильнішим для групи з низькою самоактуалізацією (t = 2,15; p = 0,02); “логічна обґрунтованість ціннісних зразків” є більш значущою для групи з високою самоактуалізацією (t = 4,43; p ? 0,001); “позитивне емоційне забарвлення ціннісних зразків” не розрізняється за групами (t = 0,0; p = 0,5); “переконаність у доцільності реалізації цінностей в житті” є більш сильним чинником для групи з високою самоактуалізацією (t = 1,73; p = 0,03). Дані представлено на рис.1.

Рисунок 1. Чинники переведення цінностей, пропонованих ЗМІ, у ціннісний фонд молоді з різним рівнем самоактуалізації: 1 -- багаторазове, постійне згадування про цінності; 2 -- відповідність власним життєвим установкам людини; 3 -- відповідність загальнолюдським цінностям; 4 -- схвалення цінностей найближчим значущим оточенням (родина, друзі); 5 -- логічна обґрунтованість ціннісних зразків; 6 -- позитивне емоційне забарвлення ціннісних зразків; 7 -- переконаність у доцільності їх реалізації в житті.

В третьому розділі “Технології та засоби впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентської молоді” висвітлено результати дослідження технологій та засобів впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентів методом фокус-груп, а також здійснено психосемантичний аналіз мас-медійної продукції та проаналізовано засоби мовної виразності ціннісних категорій медіатекстів.

Технології впливу на когнітивний елемент ціннісних орієнтацій базуються на накопиченні знань про ціннісні аспекти життя. Об'єктом такого впливу є система переконань, понять, суджень тощо. Через сенсаційну подачу інформації, роз'яснення, переконання ЗМІ пропонують різнорідні матеріали, в тому числі і аксіологічного характеру.

Такий вплив реалізується через технології романтизації (створення досконалих сюжетів з романтичним забарвленням), часової компресії (подання найбільшої кількості інформації за найменшу кількість часу), що відповідає внутрішній потребі молоді у динамічному житті. Особливу роль при цьому відіграє чинник компетентності джерела інформації, і як воно себе “подає”, демонструє свої можливості. Щодо засобів мовної виразності, то тут необхідний ефект досягається завдяки забезпеченню інформативної насиченості медіатекстів, правильності вживання лексики, лаконічності викладу інформації з метою посилення її зрозумілості для аудиторії.

Впливаючи на емоційну складову ціннісних орієнтацій, ЗМІ формують певне емоційне ставлення до сутнісних характеристик цінностей, супроводжуючи позитивним або негативним фоном їх сприйняття. Технології впливу на цю складову мають своїм об'єктом емоції, почуття, настрої молодіжної аудиторії. Такий вплив передбачає застосування образних технологій (кольору, звуку, виразності мови), компенсаторно-емоційних технологій (переживання компенсаторних емоцій та сексуальних фантазій через переглядання еротичних фільмів), технологій знецінення духовного і висування на перший план цінностей фізіологічного і матеріального. Головними засобами впливу на цей компонент ціннісних орієнтацій є зараження, навіювання, деструктивна критика, формування прихильності. Це досягається через такі засоби мовної виразності як крилаті вирази, метафори, сленгова лексика, афористичні висловлювання, що надають медіатекстам емоційного колориту.

Технології впливу на поведінковий компонент ціннісних орієнтацій спрямовані на джерела активності. Технологія нав'язування готових рецептів дій і близька до неї технологія карнавалізації мають на меті включення реципієнта у численні види діяльності (інколи без осмислення ним свого рішення), прийняття готових ціннісних зразків і реалізації їх у житті. Серед засобів впливу на цю складову ціннісних орієнтацій виділяється пробудження імпульсу до наслідування за зразками (створення замовних образів), маніпуляція, що, як правило, розглядається в негативному контексті. Вплив на поведінковий компонент ціннісних орієнтацій через мовні засоби здійснюється за допомогою звертань, специфічного підбору дієслів, побудови фраз за допомогою пропозиції різних варіантів вибору тощо.

В результаті психосемантичного аналізу текстів періодичної преси (статей в молодіжному журналі “Cool” та громадсько-політичній газеті “Сегодня”) встановлено, що текст молодіжного журналу у порівнянні з газетним оцінюється молоддю як більш конкретний, енергійний, ясний, цікавий, емоційний, простий, природний, неупереджений, різноманітний. В журнальному матеріалі термінальні та інструментальні цінності представлені в такій мовній формі, що доносить їх до молодіжної аудиторії в дохідливому та виразному вигляді (яскраві прикметники, метафори, сленгові вирази, окличні речення, оригінальні синтаксичні конструкції).На противагу цьому газетний текст оцінюється молоддю як більш багатослівний, раціональний, упереджений. Його спокійний, монотонний характер забезпечується стандартністю викладу та відповідною лексикою.

На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження було сформульовано основні положення громадської гуманітарної експертизи мас-медійної продукції та запропоновано проект просвітницької програми для підготовки майбутніх журналістів.

Висновки

У роботі представлено теоретичне узагальнення та новий підхід до розв'язання проблеми впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді. За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Порівняння ієрархії цінностей (термінальних та інструментальних), що вибудовується в мас-медійній продукції, якій віддає перевагу молодь, з ціннісними виборами студентської молоді дає можливість стверджувати, що громадсько-політична газета пропонує такі ціннісні пріоритети, які в ціннісній ієрархії студентів представлені як декларовані, а молодіжний журнал та фільм пропонують таку ієрархію цінностей, що подібна до реалізованих молоддю. Встановлено, що міра обізнаності молоді щодо термінальних та інструментальних цінностей та їх емоційна привабливість можуть бути підґрунтям для дій в напрямку їх реалізації.

2. Визначено, що високоемпатійна група досліджуваних у порівнянні з низькоемпатійною вище оцінює дієвість таких засобів впливу ЗМІ на ціннісну сферу молоді, як зараження, навіювання, маніпуляція, а низькоемпатійні особи віддають перевагу переконанню. Однакова оцінка дієвості наслідування в обох групах обумовлює необхідність подання у ЗМІ зразків просоціальної поведінки.

3. Встановлено, що молодь з високою мірою самоактуалізації віддає перевагу раціонально-критичним і активним за характером способам протистояння впливу ЗМІ, а молодь з низькою самоактуалізацією - пасивним. Проте молодь обох груп не заперечує й емоційні способи протистояння, що відповідає характеру юнацького самоствердження.

Виявлено розбіжності в ієрархіях ціннісних зразків, що задаються мас-медіа і є прийнятними для молоді з високим рівнем самоактуалізації: ця група респондентів схильна заперечувати найбільш пропаговані через ЗМІ цінності споживацько-гедоністичного спрямування. Такий висновок збігається із встановленим фактом раціонально-критичних способів протистояння впливу ЗМІ молоді з високим рівнем самоактуалізації.

Встановлено, що для молоді з високою самоактуалізацією, більш важливими, при переведенні цінностей ЗМІ у власний ціннісний фонд, є внутрішні і соціально значущі чинники, а для молоді з низькою самоактуалізацією - зовнішні. Виявлена однакова для двох груп значущість чинника “позитивне емоційне забарвлення ціннісних зразків”, що відповідає юнацькій потребі в емоційно насиченому житті.

4. Вплив ЗМІ відбивається на кожному структурному компоненті ціннісних орієнтацій студентської молоді. На когнітивну складову ціннісних орієнтацій молоді ЗМІ впливають через технології романтизації, часової компресії; засобами переконання, самопросування джерела інформації, сенсаційного інформування, на основі забезпечення інформативної насиченості медіапродукції мовними засобами, правильності вживаної лексики, лаконічності викладу інформації.

На емоційний елемент ціннісних орієнтацій ЗМІ впливають шляхом використання таких технологій, як образна, компенсаторно-емоційна, знецінення духовного; через такі засоби, як навіювання, зараження, деструктивна критика, формування прихильності; шляхом вживання емоційно забарвленої лексики, мовних засобів, що надають тексту виразності.

На поведінкову складову ціннісних орієнтацій ЗМІ впливають через технології карнавалізації, нав'язування готових рецептів дій; шляхом використання таких засобів як пробудження імпульсу до наслідування за зразками, маніпулювання, а також таких мовних засобів як звертання, влучні дієслова, фрази, що містять пропозицію різних варіантів вибору.

5. Встановлено, що текст молодіжного журналу у порівнянні з газетним оцінюється молоддю як більш конкретний, енергійний, ясний, цікавий, емоційний, простий, природний, неупереджений, різноманітний. Термінальні та інструментальні цінності, що представлені в молодіжній пресі, подані за допомогою таких мовних засобів, які доносять їх до студентської аудиторії в більш виразному вигляді і підсилюють емоційний вплив друкованого матеріалу.

6. На підставі результатів теоретичного та емпіричного дослідження сформульовано основні положення громадської гуманітарної експертизи продукції мас-медіа, яка може бути інструментом забезпечення екологічності вітчизняного інформаційного простору та сприяти залученню фахівців до аналізу ціннісної навантаженості медіапродукції. Враховуючи практичну спрямованість одержаних результатів дослідження, запропоновано проект просвітницької програми для підготовки майбутніх журналістів, що містить великий блок питань з проблем психології мас-медіа.

Перспективи подальшої науково-дослідницької роботи автор вбачає у поглибленому вивченні можливостей впливу кожного виду ЗМІ, включаючи і Інтернет, на структуру ціннісних орієнтацій людей різних вікових і соціальних груп.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ануфрієва О.В. Технології впливу засобів масової інформації на ціннісні орієнтації молоді / О.В. Ануфрієва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К.,2004. - № 20-21. - С. 105-107.

2. Ануфрієва О.В. Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією / О.В. Ануфрієва // “Соціальна психологія” № 6, 2005. - С. 111-120.

3. Ануфрієва О.В. Сучасні інформаційні технології: проблеми й тенденції розвитку / О.В. Ануфрієва // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Збірник наукових праць. Вип. 6., К., 2006. - С. 109-115.

4. Ануфрієва О.В. Засоби масової інформації як чинник життєвого орієнтування молоді / О.В. Ануфрієва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка - № 27-28, К., 2007. - С. 106-109.

5. Ануфрієва О.В. Життєтворчий потенціал молоді та його формування засобами масової інформації / О.В. Ануфрієва // Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми. Науково-методичний збірник - Запоріжжя, Центріон, 2006, С.492-499.

6. Ануфрієва О.В. Психологічні чинники впливу засобів масової інформації на ціннісні орієнтації студентської молоді - К., Знання України, 2009 - 20 С.

7. Ануфрієва О.В. Роль засобів масової інформації у профілактиці аддиктивної поведінки / О.В. Ануфрієва // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 25-27 листопада 2002 р., Київ, 2002. - С. 311-315.

8. Ануфрієва О.В. Вплив засобів масової комунікації на соціалізацію особистості / О.В. Ануфрієва // Практичні проблеми психології особистості. Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції 25 квітня 2003 р., Київ. - С. 6-8.

9. Ануфрієва О.В. Гендерні аспекти впливу ЗМІ на свідомість молоді (досвід зарубіжних досліджень) / О.В. Ануфрієва // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003 року) - С. 104-107.

10. Ануфрієва О.В. Засоби масової інформації в контексті сучасних глобалізаційних процесів / О.В. Ануфрієва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах” (соціологія, психологія, педагогіка) - К., 2004. - С. 33-37.

11. Ануфрієва О.В. Гуманістичні цінності інформаційного суспільства та їх вплив на молодь / О.В. Ануфрієва // Матеріали ІІ Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань на тему: проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти 21-22 травня 2004 р. - Ч. ІІ - м. Ірпінь, 2004. - С. 218-231.

12. Ануфрієва О.В. Засоби масової комунікації - джерело формування цінностей та ціннісних орієнтацій молоді / О.В. Ануфрієва // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (м. Житомир, 17-18 травня 2005 року) - Ч.1. - С. 163-164.

13. Ануфрієва О.В. Особливості взаємодії молодіжної фан-аудиторії та засобів масової інформації (досвід зарубіжних досліджень) / О.В. Ануфрієва // Матеріали конференції студентів та аспірантів факультету cоціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка 27 квітня 2005 р., м. Київ - К., 2005, С. 22-26.

14. Ануфрієва О.В. Психологічні чинники впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентської молоді / О.В. Ануфрієва // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Житомир, 25-26 березня 2009 року) - Ч.1. - С. 148-149.

Анотація

Ануфрієва О. В. Психологічні особливості впливу засобів масової інформації на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено розгляду проблеми впливу засобів масової інформації на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді. У дисертації розглянуто теоретичні засади дослідження впливу засобів масової

інформації на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентів. Структура ціннісних орієнтацій молоді розглядається з точки зору виділення трьох компонентів (когнітивний, емоційний, поведінковий), ієрархії життєвих цінностей та двох рівнів: вербального засвоєння та глибинного прийняття. Проаналізовано види медіавпливу та його психологічні і лінгвістичні засоби. Висвітлено вікові особливості студентів та особливості їх ціннісних орієнтацій як об'єкта медіавпливу. Досліджено технології та засоби впливу на кожний елемент структури ціннісних орієнтацій студентів. Зроблено психосемантичний аналіз текстів мас-медійної продукції і висвітлено мовні засоби виразності ціннісних категорій продукції мас-медіа. Сформульовано основні засади громадської гуманітарної експертизи продукції мас-медіа та запропоновано проект просвітницької програми для підготовки майбутніх журналістів.

Ключові слова: засоби масової інформації, психологічний вплив, структура ціннісних орієнтацій студентської молоді, технології та засоби впливу мас-медіа, лінгвістичні засоби оформлення ціннісних категорій.

Аннотация

Ануфриева Е. В. Психологические особенности влияния средств массовой информации на структуру ценностных ориентаций студенческой молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Диссертация посвящена рассмотрению проблемы влияния средств массовой информации на структуру ценностных ориентаций студенческой молодежи. В диссертации рассматриваются теоретические основы исследования влияния СМИ на структурные элементы ценностных ориентаций студентов и излагаются результаты эмпирического исследования содержательных и операциональных характеристик такого влияния.

Основными психологическими функциями СМИ, которые рассматриваются в работе, являются: информационная (познавательная), эмоциональная, побудительная. Обоснованная в работе структурно-логическая схема влияния СМИ на элементы ценностных ориентаций студенческой молодежи исходит из анализа влияния как одной из основных категорий социальной психологии, рассмотрения специфики средств и технологий медиавлияния.

Структура ценностных ориентаций молодежи освещается с точки зрения выделения трёх их компонентов (когнитивный, эмоциональный, поведенческий), иерархии жизненных ценностей, двух взаимосвязанных уровней (вербального усвоения и глубинного принятия). В работе проанализованы виды медиавлияния и его психологические и лингвистические средства; возрастные особенности студентов, а также особенноcти их ценностных ориентаций как объекта медиавлияния. Результаты эмпирического исследования дают основание утверждать, что те ценности, о которых молодежь наиболее проинформирована, и которые, по ее мнению, наиболее привлекательным образом освещаются в СМИ, побуждают к их реализации в жизни. Такая закономерность была обнаружена как для терминальных, так и для инструментальных ценностей.

В работе освещены технологии и средства влияния на каждый из элементов структуры ценностных ориентаций студентов (когнитивный, эмоциональный, поведенческий). Технологии влияния на когнитивный элемент ценностных ориентаций предусматривают реконструкцию субъективной модели мира посредством накопления знаний о ценностных аспектах жизни. Влияние на этот элемент ценностных ориентаций осуществляется посредством технологий романтизации, временной компресии, с помощью таких средств как убеждение, самопродвижение источника информации, сенсационное информирование. Нужный эффект здесь достигается путем обеспечения информативной насыщенности медиапродукции языковыми средствами, лаконичного изложения информации и т.д.

Влияние на эмоциональный элемент ценностных ориентаций предусматривает применение таких технологий как образная, компенсаторно-эмоциональная, обесценивания духовного. Что касается средств влияния на эту составляющую ценностных ориентаций, то основным среди них является заражение, за счет высокой энергетики, которая достигается путем эмоционального усиления психологических состояний аудитории; а также внушение, деструктивная критика, формирование благосклонности. Используемые при этом лингвистические средства включают эмоционально окрашенную лексику, крылатые фразы, образные слова, афоризмы, метафоры, сленговые выражения и т.д.

Технологии влияния на поведенческий компонент ценностных ориентаций затрагивают источники активности. Это технологии карнавализации, навязывания готовых рецептов действий, которые исходят из возможности переведения пропагандируемых СМИ ценностей в собственный ценностный фонд молодежи, и формирования на этой основе готовности к их реализации в жизни. Это влияние достигается через пробуждение импульса к подражанию образцам, а также, в некоторых случаях, посредством манипуляции, с помощью обращений, употребления глаголов, фраз, содержащих предложение различных вариантов выбора. Психосемантический анализ текстов периодической прессы (статей в молодежном журнале и общественно-политической газете) позволяет сделать вывод, что журнальный текст отличается от газетного большей степенью конкретности, энергичности, ясности, увлекательности, эмоциональности, простоты, естественности, непредубежденности, разнообразия. Терминальные и инструментальные ценности представлены в нём такими языковыми средствами, которые доносят их до молодёжной аудитории в наиболее выразительном и доходчивом виде.

В работе сформулированы основные положения общественной гуманитарной экспертизы продукции масс-медиа и предложен проект образовательной программы для подготовки будущих журналистов.

Ключевые слова: средства массовой информации, психологическое влияние, структура ценностных ориентаций студенческой молодежи, технологии и средства влияния масс-медиа, иерархия жизненных ценностей, лингвистические средства оформления ценностных категорий.

Summary

Anufriyevа O. V. Psychological peculiarities of mass media influence on the structure of value orientations of the student youth. - Manuscript.

Dissertation for acquiring of the Candidate of Psychological Sciences Degree; speciality 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. Kiev National Taras Shevchenko University, Kiev, 2010.

The dissertation is devoted to the problem of mass media influence on the structure of value orientations of the student youth. Theoretical and methodological basis of research of mass-media influence on structural elements of students' value orientations has been considered in the dissertation. The structure of value orientations of youth has been researched from the viewpoint of singling out of three components and a hierarchy of life values of youth. In the work there have been analyzed the types of mass media influence as well as its psychological and linguistic means. Age peculiarities of students and characteristics of their value orientations as the object of media influence have been covered. The technologies and means of influence for each element of the structure of students' value orientations (cognitive, emotional, behavioral) have been analyzed. Psychosemantic analysis of mass media texts has been carried out; linguistic means of expressiveness of value categories of mass media have been shown. Main provisions of the public humanitarian examination of mass media products have been formulated; and a project of educational program for training of future journalists has been offered.

Keywords: mass media, the structure of value orientations of the student youth, technologies and means of mass media influence, hierarchy of life values, linguistic means of expressiveness of value categories, psychological influence.

Размещено на Allbest.ru

...