Психологічне забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 159.9+351.74

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічне забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України

19.00.06 - юридична психологія

Чайковський Владислав Анатолійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Академії управління МВС.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Барко Вадим Іванович, Академія управління МВС, проректор.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Медведєв Володимир Степанович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри практичної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби;

доктор психологічних наук, професор Яковенко Сергій Іванович, Одеський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри юридичної психології і педагогіки.

Захист відбудеться “22” вересня 2010 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.731.01 в Академії управління МВС за адресою: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії управління МВС за адресою: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 4

Автореферат розісланий “20” серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Ю. Ваврик.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сьогодні перед органами внутрішніх справ України постають нові вимоги, які потребують сучасних підходів до вирішення оперативно-службових завдань. Основою їх функціонування є оперативно-розшукова діяльність(ОРД). Остання, окрім спеціальних юридичних, кримінологічних та криміналістичних знань, передбачає врахування сучасних досягнень психологічної науки. Працівник кримінальної міліції повинен уміти працювати з інформацією стосовно об'єктів оперативної уваги, володіти комплексом професійно важливих комунікативних якостей, уміти налагоджувати стосунки з усіма прошарками соціального середовища, бути референтною особистістю з глибокими знаннями, розумінням людей, привабливим іміджем.

Використання психологічних знань в оперативно-службовій діяльності міліції здавна викликає зацікавленість як науковців, так і практичних працівників. Відповідно до наказу МВС України від 28.07.2004 № 842 та затвердженого ним Положення про службу психологічного забезпечення однією з провідних її функцій є психологічне забезпечення підрозділів кримінальної міліції.

Аналіз наукових праць у галузі юридичної психології, психології праці та соціальної психології свідчить, що питання психологічного забезпечення професійної діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України залишаються в центрі уваги науковців (Д.О. Александров, Б.І. Бараненко, В.І. Барко, В.Д. Берназ, О.Ф. Долженков, Г.Є. Запорожцева, Л.І. Мороз, Л.І. Казміренко, А.П. Кіцул, Я.Ю. Кондратьєв, М.В. Костицький, С.Д. Максименко, В.С. Медвєдєв, Д.Й. Никифорчук , І.М. Охріменко, Є.В. Рижков, В.О Татенко, О.В. Шаповалов, С.І. Яковенко).

Переважна кількість досліджень спрямована на вивчення проблем, пов'язаних з психологією управлінської діяльності та професійним становленням працівників, психологічними механізмами лідерства, вмінням керувати підлеглими тощо. Комплексних досліджень, присвячених проблемі організаційно-правового обґрунтування цілісної системи психологічного забезпечення професійної діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України, до останнього часу не проводилось. Окрім цього, в системі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності наразі не існує нормативно закріплених критеріїв ефективності форм, методів і засобів психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції. Отже, вибір теми дослідження зумовлений такими науково-теоретичними і практичними чинниками:

потребою органів внутрішніх справ України у працівниках кримінальної міліції, які ефективно виконують службовий обов'язок;

браком досліджень нормативно-правових засад психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України;

недостатньою теоретичною обґрунтованістю системи оптимального психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до наказу МВС України від 05.07.2004 № 755 «Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 рр.», п. 4. 3. рішення колегії МВС України від 29.11.2003 № 8КМ/1, «Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС України від 28.07.2004 № 842.

Дисертаційне дослідження здійснювалось згідно з Планом проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в Академії управління МВС на 2008 - 2010 роки. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою Радою Академії управління МВС (протокол № 4 від 31.10.2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і розробка організаційно-правових аспектів системи психологічного забезпечення професійної діяльності працівників кримінальної міліції органів внутрішніх справ України.

Для досягнення цієї мети визначені й вирішувалися такі завдання:

дослідити психологічні особливості професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ;

визначити зміст, принципи, етапи, завдання, функції, методи і напрями психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України;

визначити організаційно-правові можливості оптимізації основних напрямів психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції;

встановити критерії ефективності засобів психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України з позицій оптимізації;

розробити модель і програму реалізації системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України, визначити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - оперативно-службова діяльність працівника кримінальної міліції як вид професійної діяльності.

Предмет дослідження - психологічне забезпечення діяльності працівників кримінальної міліції ОВС України.

В основу дослідження покладено припущення, згідно з яким успішність здійснення оперативно-службової діяльності працівником підрозділу кримінальної міліції може бути підвищена за умови оптимізації організаційно-правового та науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби.

Методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення визначених завдань було використано комплекс взаємопов'язаних методів.

Теоретичні методи: за допомогою діалектичного аналізу наукової літератури та нормативно-правових актів з питань організації оперативно-розшукової діяльності в ОВС з'ясовано відмінності й психологічні засади професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції (підрозділи 1.1, 1.2); методи порівняння і класифікації дозволили виділити специфічні аспекти професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції ОВС (підрозділи 1.2, 1.3); методи узагальнення і систематизації наукових і дослідницько-практичних даних дозволили здійснити теоретичне обґрунтування нормативно-правового супроводження системи психологічного забезпечення професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції ОВС (підрозділ 2.1).

Емпіричні методи: включене і невключене спостереження дозволило відстежити правові межі та можливості психологічного забезпечення оперативно-розшукової діяльності (підрозділ 2.1); шляхом опитування та анкетування працівників підрозділів кримінальної міліції визначено перелік найбільш значимих для організації успішної оперативно-розшукової діяльності юридичних аспектів та правових норм (підрозділ 2.2, 2.3); контент-аналіз нормативно-правової бази МВС України, методи експертних оцінок і незалежних характеристик дозволили здійснити практичну апробацію заходів удосконалення психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції та оцінити її ефективність (підрозділи 3.1, 3.2).

Психодіагностичні методи уможливили визначення рівня психологічної готовності працівників кримінальної міліції до професійної діяльності, їх профпридатності і надійності (підрозділи 1.2, 3.1).

Статистичні методи були застосовані для опрацювання результатів експериментальних досліджень, установлення кількісних залежностей між показниками, що досліджувалися, та забезпечили якісний аналіз і перевірку емпіричних даних (підрозділи 2.2, 2.3, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять обстеження працівників підрозділів кримінальної міліції Головних управлінь МВС України в м. Києві та Київській області, в Автономній Республіці Крим. Всього дослідженням охоплено понад 300 працівників кримінальної міліції, у тому числі більш як 50 керівників підрозділів, близько 100 практичних психологів Центрів практичної психології МВС України. Стаж практичної роботи респондентів становив від 3 до 15 років, 76% учасників обстежень - чоловіки.

Наукова новизна отриманих результатів визначається сукупністю визначених завдань і засобів їх розв'язання. Дисертація є першим комплексним дослідженням нормативно-правових засад психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції.

Вперше:

запропоновано систему оптимального психологічного забезпечення службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України, що являє собою комплекс психолого-правових, організаційних, практичних заходів;

розроблено зміст, етапи, завдання і функції системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції; психологічний кримінальний міліція

запропоновано оптимальний психодіагностичний комплекс для визначення психологічної готовності працівників до діяльності в підрозділах кримінальної міліції, а також систему психологічного супроводження оперативно-службової діяльності;

Удосконалено:

- методи, прийоми і засоби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції;

- критерії оцінки ефективності методів і засобів психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції;

- психологічний зміст і структуру оперативно-службової діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції ОВС України.

Дістали подальшого розвитку:

система психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС України;

методи психологічної діагностики і психологічного супроводження оперативно-службової діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції ОВС України.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці системи психологічного забезпечення професійної діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України як передумови:

підвищення рівня психологічної готовності до діяльності персоналу підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України;

зниження рівня плинності кадрів серед працівників органів внутрішніх справ України;

оптимізації процедури психологічного відбору кандидатів на заміщення посад підрозділів кримінальної міліції.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації оприлюднені у виступах на Міжнародних науково-практичних конференціях «Управлінські, правові та психологічні аспекти запобігання масовим порушенням громадського порядку і проявам тероризму» (м. Київ, 26 - 28 червня 2008 р.); «Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми» (м. Київ, 30 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах» (м. Київ, 30 жовтня 2009 р.).

Основні положення і результати дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри роботи з персоналом, юридичної психології, педагогіки та політології Академії управління МВС.

Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження відображено у п'ятьох наукових публікаціях, чотири з них - статті у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів та восьми підрозділів, висновків (на 178 сторінках), чотирьох додатків (на 125 сторінках), списку використаних джерел та літератури з 193 назв (21 сторінка).

Основний зміст

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації; зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також відомості щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 «Теоретичні засади психологічного забезпечення діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції ОВС України» складається з трьох підрозділів. Присвячений визначенню психологічної сутності діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України з позицій юридичної психології, а також питанням оптимізації психологічного забезпечення оперативно-розшукової діяльності.

Професія працівника підрозділів кримінальної міліції належить до складних та висуває високі психологічні і психофізіологічні вимоги до співробітників. Досліджено функціональні обов'язки оперуповноваженого, які полягають в реалізації оперативно-розшукової діяльності, яка здійснюється гласно і негласно шляхом проведення оперативно-розшукових заходів, з метою захисту життя, здоров'я прав і свобод особи, власності, безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.

Виділено три складових професійної діяльності співробітників оперативних служб ОВС: 1) міжособистісна комунікація; 2) оперативно-розшукові заходи; 3) робота з документацією. Також встановлено у специфічні психологічні особливості, притаманні діяльності персоналу кримінальної міліції: 1) опосередкованість операцій управління; 2) неалгоритмічний характер, пов'язаний з дефіцитом інформації в умовах, що швидко змінюються; 3) жорстка детермінація операцій часовими параметрами, організаційними умовами; 4) великий обсяг та різноманітність оперативних завдань; 5) соціотехнічний характер дій; 7) значна залежність ефективності дій від індивідуально-психологічних якостей суб'єктів; 8) велика міра залежності результату діяльності від чинників, що знаходяться поза межами регулюючого впливу.

Встановлено, що професіонал-оперуповноважений повинен мати високу психофізіологічну витривалість і працездатність, розвинуту увагу, стійку нервову систему, високу лабільність нервових процесів, координацію та високий темп рухів, здатність швидко діяти при дефіциті часу, стенічний тип реагування, розвинуті зоровий і слуховий аналізатори, достатньо високий інтелект, креативність; розвинені комунікативні та емоційно-вольові якості.

Механізм забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби зі злочинністю передбачає розмаїття його форм. Серед них особливе місце належить оперативно-розшуковій діяльності кримінальної міліції. За змістом вона являє собою систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. У теорії оперативно-розшукової діяльності її предмет поділяється на елементи: формування оперативно-розшукової інформації, її виявлення, отримання і фіксація; діяльність оперативно-розшукових органів з використання оперативно-розшукової інформації; організація і правове регулювання. У предметі теорії виділяються основні групи закономірностей: пізнавальні, діяльні, забезпечувальні, правові, морально-етичні та психологічні.

Проблеми підвищення ефективності оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції тісно пов'язані із вдосконаленням системи управління психологічним забезпеченням. Здебільшого поза належною увагою залишаються теоретичні засади психологічного забезпечення діяльності таких підрозділів. Дотепер в органах внутрішніх справ України немає чітко визначеної нормативно-правової бази психологічного забезпечення їх діяльності як цілісної системи. Нормативно-правове регулювання психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності здійснюється відповідно до наказу МВС від 28.07.2004 № 842, яким затверджене Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України.

Напрями оптимізації заходів психологічного забезпечення професійної діяльності підрозділів кримінальної міліції визначаються на підставі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених. Успішне виконання її завдань та ефективне здійснення службових обов'язків потребують від працівників реалізації комплексу функцій у таких напрямах: інформаційно-аналітичному; організаційно-управлінському; організаційно-тактичному; пошуково-фіксаційному; міжособистісно-комунікативному й психологічно-впливовому. Основними принципами використання психологічних знань в оперативно-службовій діяльності підрозділів кримінальної міліції є: зв'язок професійної діяльності працівників кримінальної міліції з рівнем професійно-психологічної підготовленості; методологічна послідовність та системність психологічної підготовки; комплексний підхід до її організації; взаємозалежність оперативної обстановки та психологічних механізмів нормативної регуляції поведінки об'єктів і суб'єктів оперативно-службової діяльності.

Проаналізовано згадане раніше Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України ,яке регламентує питання психологічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України, проте практично не містить вказівок щодо організації і оптимізації психологічного супроводження підрозділів кримінальної міліції.

Напрями оптимізації психологічного забезпечення полягають у розробці концептуальної системи психологічного забезпечення підрозділів кримінальної міліції; науковому обґрунтуванні її принципів, мети, структури, етапів, завдань і функцій; форм, методів і засобів здійснення.

Розділ 2 «Теоретичне обґрунтування системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України» складається із трьох підрозділів і присвячений аналізу організаційно-правових можливостей оптимізації системи психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції, дослідженню критеріїв оцінки її ефективності.

Разом із загальними організаційно-управлінськими принципами при реалізації наукового підходу до психологічного забезпечення доцільно спиратися також на особливі організаційні принципи: оптимізації, гуманістичного особистісно-орієнтованого підходу, системності.

Принцип оптимізації психологічного забезпечення спирається на психологічне обґрунтування прийняття оптимальних рішень. Оптимізація - це науково обґрунтований вибір і реалізація найкращого для даних умов варіанта механізму управління: цілей, методів, рішень з точки зору певних критеріїв. З психологічної точки зору вона являє собою інтелектуально-вольовий акт прийняття і здійснення найбільш раціонального вирішення завдання. При оптимальній побудові процесу кожен працівник кримінальної міліції виконуватиме свої функції на рівні максимальних реальних можливостей, без перевтоми, просуваючись у професійному і особистісному розвитку.

Принцип гуманістичного особистісно-орієнтованого підходу базується на гіпотезі про величезні ресурси людини для самопізнання і саморозвитку, формування і зміни Я-концепції. Доступ до зазначених ресурсів можливий, якщо в колективі створюється фасилітуючий психологічний клімат, причому є три умови його створення: щирість і конгруентність керівника; турбота про працівника, його сприйняття і визнання; емпатичне розуміння.

Управління психологічним забезпеченням персоналу кримінальної міліції характеризується усіма ознаками системи, системотвірними його ознаками є складність, цілісність, структурованість, ієрархія. належність до системи більш високого порядку, єдність з середовищем. Загальними системними ознаками психологічного забезпечення підрозділів кримінальної міліції є: наявність мети; підпорядкування завдань кожного елемента загальній меті системи; розуміння кожним елементом загальної мети та власних завдань; виконання кожним елементом певних функцій; зв'язки і відносини між елементами системи; наявність органу управління; зворотний зв'язок.

Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції визначається як комплекс організаційних, психологічних, правових заходів, який передбачає використання спеціальних психологічних знань, методів і прийомів психологічного впливу, спрямованих на вдосконалення роботи з персоналом та підвищення якості і оптимізацію оперативно-службової діяльності даних підрозділів. Визначення оптимальної організаційної структури психологічного забезпечення передбачає використання шести базових управлінських функцій: аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання, контроль. Реалізація зазначених функцій дозволила виокремити основні етапи, завдання і функції психологічного забезпечення підрозділів кримінальної міліції. Так, виділено три основні етапи: 1) психологічний відбір кандидатів на навчання в навчальних закладах МВС України і кандидатів на службу до підрозділів кримінальної міліції; 2) психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу в навчальних закладах МВС України; 3) психологічне супроводження оперативно-службової діяльності працівників кримінальної міліції органів внутрішніх справ України.

В ході зазначених етапів реалізуються завдання психологічного забезпечення. На першому етапі: здійснення психологічної діагностики рівня об'єктивної і суб'єктивної готовності абітурієнтів до навчання; психологічне вивчення працівників, які призначаються на посади; на другому психологічна підготовка курсантів до служби в підрозділах кримінальної міліції; розвиток їх психологічної готовності до діяльності; проведення психопрофілактичної роботи; здійснення заходів з оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах; на третьому: надання психологічної допомоги особам, прийнятим на службу, адаптація до умов оперативно-службової діяльності, формування і розвиток професійно важливих якостей, психологічної стійкості, навичок безпечної поведінки, вміння розв'язувати психологічні проблеми та управляти конфліктними ситуаціями; надання допомоги керівникам щодо зміцнення дисципліни й дотримання законності, створення ефективної системи забезпечення психологічної надійності; проведення психопрофілактичної роботи; впровадження досягнень сучасної психології в процес розкриття та розслідування злочинів.

Розкриваються методичні підходи до оптимізації розробленої системи психологічного забезпечення. При цілісному підході можливо виділити три групи загальних методів психологічного забезпечення діяльності персоналу кримінальної міліції, а саме методи організації і здійснення діяльності; методи стимулювання діяльності; методи діагностики, контролю та корекції діяльності, які поділяються на групи часткових методів і прийомів управління.

Визначені функції психологічного забезпечення при вирішенні завдань психодіагностики, професійно-психологічного відбору, психопрофілактичної роботи і психологічного супроводження оперативно-службової діяльності. Авторський підхід до оптимізації психодіагностичного інструментарію ґрунтується на ортогональній моделі особистості і концепції провідних тенденцій, враховує необхідність психодіагностики фундаментальних типологічних особливостей (типу реагування, рівня агресивності-тривожності, екстра-інтроверсії), загальних здібностей, мотивів.

Для проведення прикладних досліджень рекомендується використовувати характерологічні опитувальники, тести щодо оцінки комунікативної і емоційно-вольової складових особистості, а також об'єктивні методики дослідження компонентів загальних здібностей (вербального і невербального інтелекту, креативності). Йдеться про характерологічний опитувальник СМДО (Л. Собчик), типологічний опитувальник ІТО, опитувальник діагностики інтерперсональної взаємодії (Т. Лірі), проективний метод портретних виборів (Л. Сонді). Комплекс доцільно доповнити вербальними і невербальними субтестами рівня і структури інтелекту Р. Амтхауера, тестами дивергентного мислення Дж. Гілфорда. З метою визначення креативності пропонується тест творчих здібностей «Словесні тріади» В. Меде і К. Піорковського. Для діагностики мотиваційної спрямованості - опитувальники Б. Басса, Джонса і Крендалла, а також опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК).

Розроблено авторський професійно-психологічний тренінг для працівників підрозділів кримінальної міліції «Забезпечення професійно-психологічної готовності до діяльності і особистісного розвитку професіонала», метою якого є оптимізація психологічного супроводження.

Завданнями тренінгу є формування, вдосконалення і розвиток: професійно-психологічної готовності до діяльності персоналу ОВС; психологічних якостей; уміння враховувати психологічні аспекти при виконанні професійних дій; психологічної стійкості. Розкривається авторська методика застосовування прийомів вправляння, типових ситуацій, адаптації до стресу, моделювання чинників невизначеності, раптовості, дефіциту часу, брейнстормінгу, кейсів, психодрами тощо.

Критеріями оцінки психологічної готовності персоналу до виконання завдань оперативно-службової діяльності доцільно вважати рівень готовності, задоволеність професійною діяльністю, результативність дій персоналу, характер взаємодії і взаємовідносин у підрозділі, емоційний стан. Обраний методологічний підхід у застосуванні психодіагностичних методик дозволив визначити критерії їх оцінки: інформативність; адекватність, прогностичність. Як критерії оцінки ефективності засобів психологічного забезпечення визначено експертні оцінки, показники плинності кадрів; якісні показники успішності здійснення посадових повноважень; соціально-психологічний клімат в колективах, дотримання працівниками дисципліни і законності.

Розділ 3 «Система психологічного забезпечення та ефективність діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України» складається з двох підрозділів, де розглядаються практичні засади психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції, розкривається методологія і методика констатувального і формувального експерименту. З метою вирішення визначених завдань використано комплекс взаємопов'язаних неемпіричних і експериментальних методів. Основу неемпіричних методів становлять включені і невключені спостереження за діяльністю працівників, різні види анкетування, опитування та інтерв'ювання особового складу кримінальної міліції. Як експериментальні (емпіричні) методи використовувалися формувальний експеримент, а також психодіагностичні методи (об'єктивні, суб'єктивні та проективні).

Проаналізовано практику психологічного супроводження оперативно-розшукової діяльності, що здійснюється психологічною службою органів внутрішніх справ України. Аналіз пропозицій практичних психологів ГУ МВС України в областях дозволив визначити напрями реалізації системи психологічного забезпечення підрозділів кримінальної міліції: підвищення професійно-психологічної готовності працівників; удосконалення психологічного супроводження діяльності; удосконалення роботи з психологічного відбору персоналу і керівників.

Опитування більш як 300 практичних працівників кримінальної міліції і психологів підтвердило, що визначена в процесі соціально-психологічних досліджень структура вимог до особистості працівника кримінальної міліції ґрунтується на психологічному аналізі соціального статусу особистості працівника в системі організаційних та безпосередньо прикладних відносин, а також на врахуванні особливостей професійної діяльності. Зокрема, ця структура включає низку таких характеристик особистості, як професійна активність, мотивація на успіх, самоактуалізація, установка на досягнення мети, емоційна зрілість і стійкість, воля та витримка, адаптація до умов праці, комунікативні якості та вміння, інтелектуальні якості, самосвідомість, розвинута пізнавальна сфера.

Модель психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції включає в себе два основні напрями: психологічне супроводження оперативно-службової діяльності працівників кримінальної міліції; психологічну діагностику рівня готовності і придатності до оперативно-службової і керівної діяльності в підрозділах кримінальної міліції.

З метою перевірки вірності висунутої гіпотези дослідження, визначення результатів практичного впровадження моделі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України проведено декілька емпіричних досліджень (січень 2008 - грудень 2009 р.).

Так, 85% респондентів висловилися схвально щодо результатів впровадження моделі психологічного забезпечення, зазначили перспективи подальшого її розвитку. Більша частка опитаних (65%) зазначили зниження позапланової ротації. Прагнення досягати високих результатів завдяки підвищенню власного професіоналізму засвідчили 96% опитаних; це свідчить про задоволення і зацікавленість працівників своєю роботою, позитивну мотивацію та професійну спрямованість на досягнення високих результатів. Майже всі опитані (96%) пов'язують покращення показників оперативно-службової діяльності із застосуванням на практиці нових технологій психологічного забезпечення.

Істотно знизилася плинність кадрів у підрозділах; скоротилися часові витрати на процедури психологічного відбору і супроводження оперативно-службової діяльності; зменшилися фізичні й матеріальні затрати на вирішення процедурних питань та кількість персоналу служби психологічного забезпечення на виконання окремих завдань і функцій. Впровадження моделі психологічного супроводження сприяло зростанню у 2009 році показників якості оперативно-службової діяльності експериментальних підрозділів кримінальної міліції (у попередні роки вони були значно нижчими і навіть негативними).

Спостерігається позитивна динаміка в розвитку професійного і особистісного потенціалу працівників експериментальних підрозділів кримінальної міліції. Зросли середні показники креативності у порівнянні з вихідним рівнем (відмінності достовірні при р ? 0,05); зменшилися значення піків усередненого профілю за шкалами стенічного типу реагування (9 і 4), особливо за несприятливими шкалами гіпостенічного типу (1, 2, 7 і 8); збільшились середні значення сприятливих октантів інтерперсональної взаємодії (2 і 8) і зменшились значення несприятливих (5 і 6, відмінності істотні при р ? 0,05). Позитивні зміни також наявні в структурі мотивації і рівні самоактуалізації працівників кримінальної міліції. Зафіксовано вирівнювання показників профілю особистості працівників кримінальної міліції в напрямі гармонізації особистості і зростання рівня готовності до діяльності.

Результати дослідження свідчать про те, що запровадження розробленої моделі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України позитивно вплинуло на всі показники ефективності діяльності її підрозділів.

Висновки

На основі комплексного дослідження проблем нормативно-правового регулювання психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та юридичної практики, зокрема:

1. Діяльність підрозділів кримінальної міліції ОВС належить до складних професій, що висувають високі психологічні і психофізіологічні вимоги до працівників. Основними завданнями їх оперативно-службової діяльності є виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів, виявлення осіб, які їх підготовлюють, здійснюють чи здійснили; розшук осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, уникають кримінального покарання, а також розшук без вісти зниклих громадян. Професія оперуповноваженого вимагає широкого спектра здібностей, індивідуально-психологічних якостей, умінь, високої психофізіологічної витривалості і працездатності, стійкої нервової системи, стенічного типу реагування, активності, загальних здібностей, високого інтелекту, креативності, комунікативних і емоційно-вольових якостей тощо.

2. Першочергові напрями оптимізації психологічного забезпечення діяльності працівників кримінальної міліції полягають у розробці концептуальної системи психологічного забезпечення підрозділів; визначенні його принципів, мети, структури, етапів, завдань і функцій; розробці і оптимізації психодіагностичного інструментарію практичних психологів; визначенні методів, прийомів і засобів психологічного супроводження оперативно-службової діяльності; підвищенні рівня психологічної готовності працівників кримінальної міліції до виконання функціональних обов'язків; розробці нормативної і методичної бази психологічного забезпечення.

3. Науковці традиційно додержуються класифікації принципів психологічного забезпечення діяльності персоналу правоохоронних органів, за якою останніх поділяють на групи організаційно-управлінських та технологічних. Втім при реалізації наукового підходу до психологічного забезпечення доцільно спиратись також на особливі організаційні принципи такі, як: а) оптимізація; б) гуманістичний особистісно-орієнтований підхід, б) системність, в) інтенсифікація.

4. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції визначається як комплекс організаційних, психологічних, правових заходів, що передбачає використання спеціальних психологічних знань, методів і прийомів психологічного впливу, спрямованих на вдосконалення роботи з персоналом та підвищення якості і оптимізацію оперативно-службової діяльності цих підрозділів. При цілісному діяльнісному підході можна виділити три групи загальних методів психологічного забезпечення персоналу кримінальної міліції: методи організації і здійснення діяльності; мотивації та стимулювання діяльності; діагностики, контролю та корекції діяльності. Кожна з груп поділяється на підгрупи часткових методів і прийомів.

5. Оптимальна організаційна структура психологічного забезпечення передбачає використання шести управлінських функцій: аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання, контроль. Психологічною умовою виконання аналітичної функції є врахування індивідуально-психологічних якостей, рис і властивостей працівників; функції прогнозування - наявність у суб'єкта творчого потенціалу, дивергентного мислення; функції планування - врахування можливостей персоналу, рівня розвитку емоційно-вольових та пізнавальних процесів; функції організації - наявність лідерських якостей, адекватної самооцінки, вміння мотивувати персонал, будувати команду; регулюючої функції - наявність організаторських та комунікативних умінь; контролюючої функції - розвинуті пізнавальні та емоційно-вольові якості.

6. Виокремлено три основні етапи психологічного забезпечення кримінальної міліції: 1) психологічний відбір кандидатів навчання в навчальних закладах МВС України; професійно-психологічний відбір кандидатів на службу до підрозділів кримінальної міліції; 2) психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу в навчальних закладах МВС України; 3) психологічне супроводження оперативно-службової діяльності працівників. В ході виконання етапів реалізуються завдання психологічного забезпечення. На першому - психологічна діагностика рівня готовності до навчання; психологічне вивчення працівників. На другому - психологічна підготовка курсантів до служби; розвиток психологічної готовності до діяльності; психопрофілактична робота; оптимізація соціально-психологічного клімату. На третьому - надання психологічної допомоги, формування і розвиток професійно важливих якостей; надання допомоги з питань зміцнення дисципліни; забезпечення психологічної надійності персоналу; проведення психопрофілактичної роботи; впровадження досягнень психології в процес розслідування та розкриття злочинів.

7. Концептуальну схему оптимальної психологічної діагностики доцільно засновувати на ортогональній моделі особистості і концепції провідних тенденцій. Оптимальний психодіагностичний комплекс має включати суб'єктивні опитувальники щодо характеру, комунікативної і емоційно-вольової сфери, а також об'єктивні методики дослідження загальних здібностей. До них доцільно віднести характерологічний опитувальник СМДО і типологічний опитувальник ІТО (Л. Собчик), опитувальник діагностики інтерперсональної взаємодії (Т. Лірі), проективний метод портретних виборів (Л. Сонді), тести рівня і структури інтелекту Р. Амтхауера, дивергентного мислення Дж. Гілфорда тощо.

8. З метою оптимізації психологічного супроводження оперативно-службової діяльності кримінальної міліції розроблено професійно-психологічний тренінг «Забезпечення професійно-психологічної готовності до діяльності і особистісного розвитку професіонала», метою якого є максимально ефективне вирішення завдань психологічного супроводження. До цих завдань належать формування, удосконалення і розвиток: професійно-психологічної готовності до діяльності; психологічних якостей; уміння враховувати психологічні аспекти при виконанні професійних дій; психологічної стійкості. Тренінг передбачає застосовування низки прийомів: типових ситуацій, адаптації до стресу, вправ, моделювання, брейнстормінгу, кейсів, психодрами тощо.

9. Критеріями оцінки психологічної готовності персоналу кримінальної міліції до виконання складних завдань оперативно-службової діяльності доцільно вважати: психодіагностичний рівень готовності до діяльності, задоволеність професійною діяльністю, результативність дій персоналу, характер взаємодії і взаємовідносин в підрозділі; емоційний стан персоналу. Критеріями оцінки засобів психодіагностики є: інформативність, адекватність, прогностичність. Критеріями оцінки ефективності засобів психологічного забезпечення визначено: експертні оцінки фахівців, показники плинності кадрів у підрозділах; якісні показники успішності здійснення посадових повноважень; витрати часу, соціально-психологічний клімат у колективах, дотримання працівниками дисципліни і законності.

10. Досвід практичного застосування моделі психологічного забезпечення працівників кримінальної міліції засвідчив її ефективність, а саме: зменшилася плинність кадрів, скоротилися часові витрати на процедури психологічного супроводження оперативно-службової діяльності; знизилися фізичні й матеріальні затрати на вирішення процедурних питань психологічного супроводження; зменшилася кількість персоналу при виконанні завдань. Результати порівняльного аналізу виявили позитивну динаміку в розвитку особистісного потенціалу, осіб, які брали участь у експериментальній роботі. Зросли показники творчого потенціалу учасників розробленого тренінгу у порівнянні з вихідним рівнем, (відмінності достовірні на рівні р ? 0,05). Зменшились значення піків усередненого профілю особистості за несприятливими шкалами стенічного (9 і 4), а також гіпостенічного типу реагування (1, 2, 7 і 8). Спостерігається вирівнювання профілю особистості працівників в напрямі гармонізації, зменшення акцентуйованості індивідуально-психологічних якостей. Використання експериментальної програми розвитку готовності працівників до професійної діяльності дозволило збільшити в експериментальній групі середні значення сприятливих для професійної діяльності октантів інтерперсональної взаємодії, зокрема другого і восьмого, і зменшити значення несприятливих - п'ятого і шостого (відмінності є істотними при р ? 0,05). Позитивні зміни спостерігалися в структурі мотивації і рівні самоактуалізації працівників.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Чайковський В. А. Професійна захищеність працівників ОВС України як елемент професійної соціалізації особистості // зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / В. А. Чайковський ; за ред. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. Х, ч. 2. - С. 474-479.

2. Чайковський В. А. Психологічне супроводження оперативно-службової діяльності в органах внутрішніх справ України // зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / В. А. Чайковський ; за ред. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. Х, ч. 4. - С. 328-332.

3. Чайковський В. А. Професіографічне забезпечення службової діяльності працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України // зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / В. А. Чайковський ; за ред. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. Х, ч. 5. - С. 524-530.

4. Чайковський В. А. Організаційно-правові питання психологічного супроводження оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України // наук.-практ. зб. «Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених» / В. А. Чайковський. - К., 2009. - № 85. - С. 24-28.

5. Чайковський В. А. Психологічні засади спеціальної підготовки працівників оперативних підрозділів. Управлінські, правові та психологічні аспекти запобігання масовим порушенням громадського порядку і проявам тероризму // зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26-28 черв. 2008 р.) / В. А. Чайковський. - К. : УВПД ГШ МВС України, 2009. - С. 263-266.

Анотація

Чайковський В. А. Психологічне забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Академія управління Міністерства внутрішніх справ. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі оптимізації психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції ОВС України. У праці проаналізовано стан розробки даної проблеми у психологічній літературі, досліджено психологічні особливості професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ; визначено зміст, принципи, етапи, завдання, функції, методи і напрями психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ України. Встановлено організаційно-правові можливості оптимізації таких основних етапів психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції, як психологічний відбір кандидатів на навчання в навчальних закладах МВС і на службу до підрозділів кримінальної міліції; психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу в навчальних закладах МВС України; психологічне супроводження оперативно-службової діяльності працівників кримінальної міліції органів внутрішніх справ України; встановлено критерії ефективності засобів психологічного забезпечення діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України з позицій оптимізації. Розроблено модель і програму реалізації системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної міліції ОВС України, визначено їх ефективність.

Ключові слова: психологічне забезпечення, підрозділи кримінальної міліції, психологічний відбір, психологічне супроводження.

Аннотация

Чайковский В.А. Психологическое обеспечение деятельности подразделений криминальной милиции органов внутренних дел Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Академия управления МВД. - Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме оптимизации психологического обеспечения оперативно-служебной деятельности подразделений криминальной милиции органов внутренних дел Украины. В диссертации проанализировано состояние разработки проблемы в психологической литературе, исследованы психологические особенности деятельности сотрудников криминальной милиции органов внутренних дел; определены содержание, принципы, этапы, задачи, функции, методы и направления психологического обеспечения деятельности подразделений криминальной милиции органов внутренних дел Украины. Психологическое сопровождение оперативно-служебной деятельности подразделений криминальной милиции рассматривается как комплекс организационных, психологических, правовых мероприятий, который предусматривает использование специальных психологических знаний, методов и приемов психологического влияния, направленных на усовершенствование работы с персоналом, повышение качества и оптимизацию оперативно-служебной деятельности данных подразделений.

Установлены организационно-правовые возможности оптимизации таких основных этапов психологического обеспечения оперативно-служебной деятельности сотрудников криминальной милиции, как психологический отбор кандидатов на обучение в учебных заведениях МВД Украины и на службу в подразделения криминальной милиции; психологическое сопровождение учебно-воспитательного процесса в учебных заведениях МВД Украины; психологическое сопровождение оперативно-служебной деятельности сотрудников криминальной милиции органов внутренних дел МВД Украины. Определены критерии эффективности средств психологического сопровождения деятельности подразделений криминальной милиции с позиций оптимизации. Разработаны модель и программа реализации системы психологического обеспечения оперативно-служебной деятельности подразделений криминальной милиции МВД Украины, определена их эффективность.

Опыт практического использования разработанной модели подтвердил ее эффективность, в частности прослеживается положительная динамика в развитии личностного и профессионального потенциала сотрудников подразделений криминальной милиции, снизились временные и материальные затраты на решение процедурных вопросов психологического сопровождения.

Ключевые слова: психологическое обеспечение, подразделения криминальной милиции, психологический отбор, психологическое сопровождение.

Summary

Chaykovskyi V.A. Psychological Provision of Criminal Militia Divisions` Activities of the Organs of Internal Affairs of Ukraine. - Manuscript.

The Thesis to obtain the Degree of Candidate of Psychological Sciences on Speciality 19.00.06 - Juridical Psychology. - The Academy of Management of the Ministry of Internal Affairs. - Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the problem of optimization of psychological provision of operation activities of criminal militia staff of Organs of Internal Affairs of Ukraine. The current situation of the problem discussed in psychological literature has been analyzed in the work. The psychological peculiarities of professional activities of criminal militia staff have been researched. The essence, principles, stages, tasks, functions, methods and directions of psychological provision of the divisions in question have been specified. The organizational law opportunities of optimization of the main stages of psychological provision of operation activities of criminal militia divisions' activities such as psychological selection of applicants for training at educational establishments of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and for service in criminal militia divisions have been defined. The psychological-pedagogical addition of educational process at educational establishments of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, psychological addition of operation activities of criminal militia staff has been described. The criteria of efficiency for means of psychological provision of activities of criminal militia staff of Organs of Internal Affairs of Ukraine have been stated from the point of optimization. The model and program of realization of the system of psychological provision of operation activities of criminal militia staff of the Organs of Internal Affairs of Ukraine have been elaborated, their efficiency has been defined.

The key words: psychological provision, criminal militia divisions, psychological selection, psychological addition.

Размещено на Allbest.ru

...