Психологічні чинники творення особистістю креативного художнього продукту

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТВОРЕННЯ ОСОБИСТІСТЮ КРЕАТИВНОГО ХУДОЖНЬОГО ПРОДУКТУ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Федотова Тетяна Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Український Ярослав Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри загальної та організаційної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор член-кореспондент НАПН України Носенко Елеонора Львівна, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, завідувач кафедри загальної та педагогічної психології

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Семенова Римма Олександрівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, завідувач лабораторії психології обдарованості

Захист відбудеться 16 червня о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 14 травня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Б. А. Щербатюк

АНОТАЦІЯ

Федотова Т.В. Психологічні чинники творення особистістю креативного художнього продукту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У дисертаційному дослідженні креативний продукт художньої творчості визначено як візуальний продукт образотворчої діяльності, який вирізняється оригінальністю й унікальністю, індивідуальними проявами стилю і техніки виконання, емоційністю та колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів. Критеріями креативного художнього продукту визначено оригінальність художнього витвору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість та цінність продукту, різноманітність виразних засобів та ступінь емоційності твору. Виокремлено групу зовнішніх та внутрішніх психологічних чинників творення особистістю креативного художнього продукту. Встановлено психологічні профілі студентів спеціальності „Образотворче та прикладне мистецтво” з креативним художнім продуктом на різних етапах навчально-професійної підготовки. Виявлено психологічні чинники творення студентами креативного художнього продукту і встановлено інтеркореляційний та онтогенетичний зв'язки цих чинників упродовж навчальної діяльності.

Ключові слова: творчество, креативність, візуальний образ, креативний продукт, художня творчість, психологічні чинники творення.

АННОТАЦИЯ

Федотова Т. В. Психологические детерминанты создания личностью креативного художественного продукта. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено изучению психологических механизмов креативного художественного продукта. Теоретический анализ психологической литературы свидетельствует об неоднозначности в изучении феномена творчества и необходимости его исследования в тесной связи с креативностью. Творчество рассматривают с двух основных позиций - процессуальной и личностной, тогда как креативность изучается представителями когнитивного, личностного, интегративного (синтетического) направлений. Установлено, что особенностью художественного творчества является образность, а продуктом - визуальный художественный образ. В работе креативный продукт художественного творчества определен как визуальный продукт изобразительной деятельности, который выделяется среди других оригинальностью и уникальностью, индивидуальными проявлениями стиля и техники исполнения, эмоциональностью и колористической гармонией представления, вызывает у зрителей эстетичекие переживания. Среди критериев креативного художественного продукта выделено: оригинальность художественного произведения, гармоничность цветового ряда, эстетическая привлекательность и ценность продукта, многогранность выразительных способов, высокий уровень эмоциональности.

Виделено внешние (семейное воспитание, школа, общение с окружающими, обучение в ВУЗе) и внутренние психологические детерминанты создания личностью креативного художественного продукта (индивидуально-психологические особенности творческой личности - интровертованность, интернальный локус контроля, характеристики образного творческого воображения - оригинальность и гибкость, абстрактность мышления, самоотношение личности - самодостаточность, самопонимание, самоуважение, чувственность и экспрессивность, мотивация стремления к успеху, доминирование в структуре ценностей познания и наслаждения прекрасным, дружелюбный и неагрессивный типы отношений с окружающими). В процессе исследования детерминанты создания креативного художественного продукта на этапе учебно-профессиональной подготовки студентов внимание было сфокусировано на изучении группы внутренних детерминант.

Определено психологические профили студентов с креативным художественным продуктом и психологические механизмы создания креативного художественного продукта на разных етапах учебно-профессиональной подготовки. Базовыми психологическими особенностями, которые проявляются на протяжении всего периода обучения, выделено эмоциональную стабильность, интернальность достижения, мотивацию стремления к успеху, абстрактность мышления, экспрессивность, самопонимание, характеристики образного творческого воображения (оригинальность, гибкость, быстрота и детализация). Среди психологических механизмов создания креативного художественного продукта на протяжении периода обучения определено абстракность мышления и характеристику образного творческого воображения - оригинальность. Специфическими психологическими механизмами для первого-второго курсов являются мотивация стремления к успеху, экспрессивность, ценность познания, для второго-четвертого - развитое воображение и такая его характеристика как гибкость, ценность наслаждения прекрасным и самодостаточность, для третьего - чувственность, для четвертого - дружелюбный и неагрессивный типы отношений с окружающими. Раскрыто интеркорреляционную и онтогенетическую связь психологических механизмов создания креативного художественного продукта на разных етапах учебно-профессиональной подготовки. Установлено тенденцию снижения влияния механизма дружелюбного отношения к окружающим, ценностей познания и наслаждения прекрасным, возростания влияния механизмов самоотношения, абстрактности мышления, экпрессивности, чувственности, творческого воображения и его характеристики - оригинальности, самодостаточности, интернальной направлености личности.

Ключевые слова: творчество, креативность, визуальный образ, креативный продукт, художественное творчество, психологические механизмы создания.

креативний художній психологічний особистість

SUMMARY

Fedotova T.V. Psychological Mechanisms of Making a Creative Artistic Product by a personality. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of a Candidate of Psychological Sciences in the specialty 19.00.01: General Psychology, History of Psychology. - Kyiv Taras Shevchenko National University, city of Kyiv, 2010.

In the dissertation research, the creative artistic product is defined as a visual product of arts distinguished by its originality and uniqueness, manifestations of the individual style and technique, emotionality and harmony of coloristic representation, and arouses aesthetic feelings in the viewers. Among its criteria, the following are singled out: originality of the artistic work, color range harmony, aesthetic appeal and value of the product, the variety of expressive methods, and high emotionality level.The author singles out the group of internal and external psychological determinants of making a creative artistic product by a personality, selects the individual psychological profiles of the students with the creative artistic product on the different stages of professional training. Psychological determinants of making creative artistic products by the students specializing in „Visual and Applied Arts” are revealed, and the incorrelational and ontogenetic connections of the respective determinants throughout the whole training period are established.

Key words: art, creative activity, creativity, visual image, creative product, artistic creativity, the creation of psychological factors.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед загальнолюдських цінностей одне з чільних місць посідає творчість. Ідея необхідності розробок у сфері психології творчості, за твердженням В. О. Моляко, стала сьогодні вже певною мірою буденною, щоправда, не набуваючи при цьому повсякденності в становленні фундаментальних методологічних положень та теоретичних позицій. Дослідженню феномену творчості присвячені праці Д. Б. Богоявленської, А. В. Брушлінського, Л. С. Виготського, В. М. Дружиніна, С. Д. Максименка, І. П. Манохи, А. Маслоу, В. О. Моляко, Е. Л. Носенко, В. А. Роменця, О. К. Тихомирова, П. К. Енгельмайєра, М. Г. Ярошевського та інших. Особливим різновидом творчості є художня творчість, результатом якої є найкращі культурні цінності. Вона потребує прагнення реалізовувати свої потенції, бути творцем самого себе і свого життя, залишатися собою за будь-яких обставин (Т. А. Вовнянко, А. Б. Коваленко, А. А. Мелик-Пашаєв, І. П. Маноха, В. О. Моляко, В. А. Роменець, С. Л. Рубінштейн, Р. О. Семенова та ін.). Продуктом художньої творчості є візуальний образ, що представляє собою єдність раціонального і почуттєвого, інтелекту та емоцій, а його особливістю є своєрідне синтезування загального й одиничного, типового й індивідуального, об'єктивного і суб'єктивного (Л. Б. Єрмолаєва-Томіна, С. М. Симоненко, К. М. Хорунженко, М. Б. Храпченко, Н. І. Череповська та ін.).

Поняття творчості розглядають у тісному зв'язку із поняттям креативності, часто плутаючи їх, оскільки вони пов'язуються із суспільно значущою творчою активністю людини. Проте в креативності вбачають детермінанту творчого ставлення людини до світу, наголошуючи на її суб'єктно-зумовленій грані (Дж. Гілфорд, М. М. Гнатко, В. М. Дружинін, В. М. Козленко, С. Д. Максименко, І. П. Маноха, О. М. Матюшкін, Я. О. Пономарьов, К. Роджерс, В. А. Роменець, О. Л. Солдатова, Р. Стернберг, Е. П. Торренс, Н. В. Хазратова та ін.).

Оскільки художня творчість сприяє вдосконаленню духовного світу людини, в тому числі й завдяки прагненню до досконалості справжнього митця, то, знаючи специфіку продукту художньої творчості та визначивши чинники його творення, можна позитивно впливати на розвиток особистості. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми та недостатнього рівня її вивчення, ми зосередили увагу на дослідженні психологічних чинників творення особистістю „креативного” художнього продукту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 30 листопада 2005 року), уточнена тема затверджена Вченою радою факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від 22 вересня 2009 року).

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукової роботи кафедри загальної та організаційної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Окремі частини наукових досліджень виконувались у рамках наукових досліджень Волинського національного університету імені Лесі Українки, зокрема, в межах комплексної теми біологічного факультету та факультету психології „Регуляторні механізми і системна організація психофізіологічних функцій людини (віковий аспект)” (номер держреєстрації 0107U000740). Вибраний напрям дисертаційного дослідження тісно пов'язаний з науковими розробками, що проводяться на кафедрі загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки за темою „Психологія творчості та обдарованості” (1998?2010 р).

Мета дослідження полягає у теоретичному вивченні та емпіричному визначенні психологічних чинників творення особистістю „креативного художнього продукту”.

Відповідно до поставленої мети в дисертації розв'язуються такі завдання:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми творчості, креативності та продукту художньої творчості в психологічній літературі.

2. Визначити поняття „креативного художнього продукту” та критерії його оцінювання.

3. Розкрити психологічні особливості студентів, що демонструють можливості конструювання креативного художнього продукту у процесі навчальної образотворчої діяльності.

4. Виявити психологічні чинники творення особистістю креативного художнього продукту на різних етапах навчання.

5. Дослідити інтеркореляційний зв'язок між окремими психологічними чинниками творення креативного художнього продукту студентами спеціальності „Образотворче та прикладне мистецтво” протягом навчання.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять основні теоретичні положення про психологію творчості та креативності (Д. Б. Богоявленська, А. В. Брушлінський, В. М. Дружинін, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, І. П. Маноха, В. О. Моляко, В. А. Роменець, О. К. Тихомиров, С. Л. Рубінштейн, Н. В. Хазратова, М. Г. Ярошевський), теорії західних психологів щодо конвергентного та дивергентного мислення (Ф. Баррон, М. Воллах, Дж. Гілфорд, Н. Коган, С. Мєднік, Дж. Тейлор, Е. П. Торренс), основні підходи до проблеми розгляду креативного процесу (С. І. Макшанов, С. Меднік, Я. О. Пономарьов, Г. Уоллес, Н. Ю. Хрящева), положення про багатофакторність, багатозв'язність креативності з іншими психічними явищами (Д. Б. Богоявленська, Р. Б. Кеттелл, В. М. Козленко, В. О. Моляко, Р. Стернберг, Н. В. Хазратова), уявлення про особистісні характеристики творчої особистості (А. Адлер, Т. Амбайл, Д. Б. Богоявленська, Дж. Гілфорд, В. М. Дружинін, Л. Б. Єрмолаєво-Томіна, В. М. Козленко, І. П. Маноха, А. Маслоу, О. М. Матюшкін, В.О. Моляко, К. Роджерс, П. Торранс), теоретичні дослідження продукту художньої творчості та креативної складової художньої творчості (Е. Я. Басин, М. І. Бєляєв, М. З. Дукаревич, Л. Б. Єрмолаєво-Томіна, О. В. Завгородня, А. Б. Коваленко, І. П. Маноха, А. А. Мелік-Пашаєв, Ю. А. Полуянов, С. М. Симоненко, Е. М. Торшилова, Б. В. Раушенбах, К. М. Хорунженко, М. Б. Храпченко, Н. І. Череповська, В. А. Цапок).

Об'єктом дослідження виступає художня творчість особистості.

Предмет дослідження - психологічні чинники творення особистістю креативного художнього продукту.

Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань дослідження використані такі методи:

1) теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної наукової інформації);

2) організаційні (порівняльний і лонгітюдний методи дослідження);

3) емпіричні (комплекс психодіагностичних методик), що представлені: опитувальником Г. Айзенка EPi (адаптований О. Г. Шмєльовим), методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, методикою фігурної форми А тесту творчого мислення Е. П. Торренса (адаптація О. Е. Тунік), методикою діагностики мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях (І. Д. Ладанов, В. А. Уразаєва), тестом-опитувальником само відношення (В. В. Пантєлєєв, С. Р. Столін), методикою багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела (№=187), опитувальником РСК для вимірювання локусу контролю особистості Дж. Роттера (адаптація Е. Ф. Бажина, Е. А. Голинкіна, А. М. Еткінда), тестом-опитувальником мотивації досягнень А. Мехрабіана (модифікація М. Ш. Магомед-Емінова), методикою діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості (С. С. Бубнова), опитувальником Д. Джонсона (адаптація О. Е. Тунік) та аналізом продуктів діяльності;

4) методи обробки та інтерпретації результатів дослідження (порівняльний аналіз емпіричних даних, математичні методи їх статистичної обробки, серед яких - визначення середніх величин та міри розсіювання, відсотковий, кореляційний та однофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше визначено поняття „креативний художній продукт” як візуальний продукт образотворчої діяльності, що вирізняється оригінальністю й унікальністю, індивідуальними проявами стилю і техніки виконання, емоційністю та колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів;

уперше виділено критерії оцінювання креативного художнього продукту: оригінальність художнього витвору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість, цінність продукту, різноманітність виразних засобів, ступінь емоційності твору;

уперше виявлено психологічні профілі студентів з креативним художнім продуктом, серед яких є такі базові психологічні особливості як емоційна стабільність, інтернальність у досягненнях, мотивація прагнення до успіху, абстрактність мислення, експресивність, саморозуміння, характеристики творчої уяви (оригінальність, гнучкість, швидкість, розробленість);

уточнено зміст внутрішніх чинників творення студентами креативного художнього продукту, які репрезентовано психологічними особливостями творчої особистості: інтернальний локус контролю, характеристики образної творчої уяви, абстрактність мислення, самодостатність, саморозуміння, самоповага, чутливість, експресивність, мотивація прагнення до успіху, цінності пізнання та насолоди від прекрасного, дружелюбний та неагресивний типи ставлення до інших;

уперше визначено психологічні чинники, які детермінують творення студентами художніх спеціальностей креативного художнього продукту впродовж усього навчання: абстрактність мислення, експресивність та оригінальність, а також специфічні чинники для різних курсів навчально-професійної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання під час психологічної допомоги студентам в особистісному та професійному зростанні, для вдосконалення навчальних програм ВНЗ шляхом запровадження спеціальних курсів, спрямованих на стимулювання актуалізації та прояву креативності студентів. Матеріали дослідження можуть використовуватися при підготовці лекційних, практичних і лабораторних занять для студентів-психологів та студентів творчих спеціальностей, а також у системі післядипломної освіти.

Теоретичні положення і практичні результати впроваджено у навчальний процес Інституту мистецтв та підготовку психологів спеціалізації „Соціальна психологія” факультету психології Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/4180 від 7.12.2009), в практику роботи Луцького педагогічного коледжу (довідка № 414 від 7.12.2009) і Волинської обласної Малої академії наук (довідка № 132 від 7.12.2009).

Надійність та вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечувалася використанням методів, адекватних меті й завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом отриманих даних.

Особистий внесок здобувача. Емпіричне дослідження, представлене і проаналізоване в дисертації, виконане автором самостійно. Статті опубліковані дисертантом без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися автором на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: Міжнародній науковій конференції „Теоретико-методологічні аспекти генетичної психології” (м. Київ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції „Державна мова: соціально-психологічний аспект функціонування в освітньому, науковому та побутовому просторі” (м. Луцьк, 2005), Міжнародному науково-практичному семінарі „Особистість, мова, ідентичність” (с. Світязь, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Єднає нас неповносправність” (м. Хелм, Польща, 2006), міжнародних науково-практичних конференціях „Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Луцьк, 2007, 2008, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції „Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (м. Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції „Реформування дошкільної освіти та становлення життєвої компетентності дошкільника” (м. Луцьк, 2008), І-ому міжнародному науковому конгресі „Креативність і творчість” (м. Київ, 2009); міжрегіональному науковому семінарі „Конструктивна психологія і професіоналізація особистості” (м. Луцьк, 2002), наукових конференціях факультету психології Волинського національного університету імені Лесі Українки „Актуальні проблеми психології” (м. Луцьк, 2003, 2006).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження представлено в 17 наукових публікаціях, з них 7 - у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків, містить 14 таблиць, 14 рисунків. Список літератури налічує 210 найменувань, з них іноземною мовою - 14. Повний обсяг дисертації - 213 сторінок, з яких 170 - основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, методологічна основа і методи, розкриваються наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наводяться дані про апробацію, впровадження отриманих результатів, публікації та структура дисертації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи вивчення творчості, креативності та продукту художньої творчості” аналізуються основні підходи до розуміння феномену творчості і креативності. Творчість у психології розглядається у двох головних аспектах - процесуальному й особистісному. В першому визначаються особливості перетворення суб'єктом предмета творчості, об'єкта, об'єктивної дійсності (Ф. Баррон, А. В. Брушлінський, П. К. Енгельмайєр, О. М. Леонтьєв, О. М. Матюшкін, Я. О. Пономарьов, О. К. Тихоміров, Дж. Уоллес, М. Г. Ярошевський та ін.). Зокрема, Я. О. Пономарьов визначає творчість як джерело розвитку, руху-взаємодії, що призводить до створення нового і є механізмом розвитку особистості. Вчений розробляє структурно-рівневу модель центрального ланцюга психологічного механізму творчості.

Особистісний аспект трактує творчість як першопочаткову здатність людини до самовираження та самоактуалізації і акцентує увагу на якостях, здібностях, характерологічних особливостях, емоціях, почуттях, потребах, мотивах тощо (А. Адлер, Д. Б. Богоявленська, В. М. Дружинін, І. П. Маноха, А. Маслоу, В. О. Моляко, К. Роджерс, В. А. Роменець та ін.). В. А. Роменець вважав, що в творчості здійснюється формування людини і стає можливим вияв її неповторної індивідуальності. За І. П. Манохою, творчий потенціал особистості є однією з важливих передумов творчості, у момент якої людина віддає, віддарює свою індивідуальність, своє самобуття.

У наукових дослідженнях поняття креативності розглядається у тісному зв'язку з феноменом творчості, в розумінні якого також існує неоднозначність. Представники когнітивного напряму вивчають прояви креативного мислення і розглядають креативність як інтелектуальну здібність (Дж. Гілфорд, Е. П. Торранс та ін.), зосереджуючи увагу й на вивченні етапів креативного процесу і продукту (Д. Б. Богоявленська, С. І. Макшанов, Я. О. Пономарьов, Г. Уоллес, Н. Ю. Хрящева та ін.). Зокрема, Дж. Гілфорд першим звернув увагу на різницю між креативністю та інтелектом і запропонував концепцію креативності як універсальної пізнавальної творчої здібності й визначив ряд факторів дивергентних інтелектуальних здібностей, які її характеризують. Г. Уоллес виділив такі стадії креативного процесу як підготовка, інкубація, осяяння і перевірка, до яких Г. Кнеллер додав стадію перший інсайт.

Представники особистісного напряму пов'язують креативність з різними якостями особистості: характерологічними, емоційно-вольовими, мотиваційними, соціально-рольовими тощо (Т. Амбайл, Ф. Баррон, К. Мартиндейл, Д. Перкінс та ін.). Так, Л. Я. Дорфман та Г. І. Ковальова вважають, що креативні особи поєднують у собі непоєднуване - фізичну енергію і стан спокою, суворість і наївність, грайливість і відповідальність, відсутність стереотипів, бунтарський дух і консерватизм, відкритість і чутливість.

З позицій інтегративного підходу креативність розглядається як процес і комплекс інтелектуальних та особистісних особливостей особистості, що сприяють становленню творчості у психологічному розумінні (М. М. Гнатко, Л. Б. Єрмолаєво-Томіна, В. М. Козленко, Д. Лаверт, Р. Стернберг, Н. В. Хазратова, О. Л. Яковлєва та ін.). А. Танненбаум у своїй концепції розглядає взаємодію факторів, що визначають креативні досягнення людини: високий інтелект, високий рівень спеціальних здібностей, неінтелектуальні компоненти - вплив середовища, випадок чи вдача. В. М. Козленко вбачає у креативності одну з основних інтегративно-комплексних властивостей особистості.

Результати теоретичних досліджень засвідчують, що основою креативної складової художньої творчості є потреба в самовираженні (Л. Б. Єрмолаєво-Томіна), самопізнанні (О. В. Завгородня), самореалізації та самоактуалізації (І. П. Маноха), творча уява (І. П. Маноха, А. В. Роменець), цінності особистості (М. Е. Марков), зіткнення мотивів і потреб особистості (А. І. Красило), естетичні переживання (Ю. А. Полуянов), емоційна сфера особистості (Е. М. Торшилова, М. З. Дукаревич). В. А. Цапок наголошує, що продукт художньої творчості характеризується новизною щодо всіх інших речей, соціальною значимістю, доцільністю, естетичною та етичною досконалістю, а сама художня творчість передбачає створення нового, оригінального, естетично цінного, що призводить до стрибка, дискретності в духовній діяльності митця. Особливістю і продуктом художньої творчості є образність (Б. Г. Ананьєв, М. І. Бєляєв, Л. С. Виготський, А. Б. Коваленко, А. А. Мелик-Пашаєв, В. О. Моляко, Б. В. Раушенбах, С. Л. Рубінштейн, С. М. Симоненко, К. М. Хорунженко, М. Б. Храпченко та ін.). С. М. Симоненко розкриває основні емпіричні характеристики візуального образу, серед яких системотвірною є наочність, що переломлює і реалізуює в собі такі його базисні властивості як активність, предметність, симультанність, цілісність, просторово-часова структура, інтенсивність і такі специфічні властивості як концептуальність, амодальність, креативність, абстрактність, узагальненість. Серед характеристик візуального образу художньої творчості виділяють: відображення в конкретному всезагального (Л. Б. Єрмолаєво-Томіна), передача думок і ставлення до реальності в неочікуваній і точній формі (М. І. Бєляєв), духовні потреби особистості (Н. І. Череповська). Не зважаючи на достатнє вивченння у психології феноменів творчості та креативності, продукту художньої творчості, психологічні чинники творення креативного художнього продукту емпірично не досліджені. Потребують визначення і поняття „креативний художній продукт” та критерії його оцінювання.

У другому розділі „Методологічні засади та методичне забезпечення емпіричного дослідження” виокремлено етапи реалізації емпіричного дослідження. Перший етап (підготовчий) передбачає виділення критеріїв креативного художнього продукту, добір методик дослідження психологічних чинників його творення. На другому етапі (діагностичному) здійснюється діагностика й формування діагностованих груп за результатами продуктів їх діяльності, визначення психологічних чинників креативного художнього продукту в групах досліджуваних. Третій етап (інтерпретаційний) передбачає поєднання кількісного та якісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу. Діагностичні зрізи тривали впродовж чотирьох років (з 2004 по 2008) і проводились у групах студентів спеціальності „Образотворче та прикладне мистецтво” в кінці другого семестру з 1-го по 4-й рік навчання. Загальна кількість досліджуваних склала 73 особи.

З метою визначення критеріїв креативного художнього продукту проведене опитування серед фахівців (художники, викладачі, мистецтвознавці), що працюють у галузі образотворчого мистецтва, кількість яких склала 15 осіб. Узагальнивши його результати, креативним продуктом художньої творчості визначено візуальний продукт образотворчої діяльності, який вирізняється оригінальністю й унікальністю, індивідуальними проявами стилю і техніки виконання, емоційністю і колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів. Критеріями креативного художнього продукту визначено оригінальність витвору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість і цінність продукту, різноманітність виразних засобів, ступінь емоційності твору.

Експертна оцінка за вказаними критеріями підсумкових робіт студентів, як продукту діяльності впродовж навчання, дала змогу обчислити середньозважену оцінку продуктів діяльності кожного студента (максимальна оцінка - 25 балів). Загальна кількість експертів налічувала чотири особи. Для визначення надійності отриманих результатів здійснено ретестове дослідження продуктів художньої творчості студентів І курсу, підраховано коефіцієнт лінійної кореляції між результатами двох оцінювань, які проводилися з інтервалом у три тижні. Коефіцієнт кореляції склав r=0,78 (р0,01), що свідчить про стійкість результатів оцінювання художніх продуктів вибірки.

За опитувальником Д. Джонсона (адаптація О. Е. Тунік) проведено експертну оцінку ідентифікації проявів креативності, які доступні для зовнішнього спостереження. Для обчислення частоти відповідності між результатами експертної оцінки продуктів діяльності студентів та опитувальником Д. Джонсона використано формулу коефіцієнта кореляції Пірсона, який на першому курсі становить r=0,59 (р0,01), на другому та третьому - r=0,49 (р0,01), на четвертому - r=0,39 (р0,01), що свідчить про наявність достатньої відповідності між результатами вказаних методик.

За результатами експертної оцінки продуктів діяльності студентів та ідентифікації зовнішніх проявів креативності встановлено дві групи діагностованих. Групу А склали студенти, продукти художньої творчості яких були визначені як креативні, групу В - як низько креативні або креативно невиразні. На першому курсі частка студентів з креативним художнім продуктом становила 55 %, на другому - 62 %, на третьому - 73 %, на четвертому - 75 %.

Встановлюючи психологічні чинники творення особистістю креативного художнього продукту, ми спиралися на дослідження Ф. Баррона, Дж. Гілфорда, Х. Грубера, Н. Перкінса, О. Я. Пономарьова, К. Тейлора, П. Торранса, які вважають креативність продуктом творчої діяльності, її результатом. Результати теоретичного обґрунтування обраного напрямку дослідження дають змогу умовно визначити зовнішні та внутрішні групи чинників творення особистістю креативного художнього продукту. Використовуючи дослідження Р. Альберта, Є. Л. Гергеля, Н. В. Рождественської, М. Рунко, А. І. Сологуба, Е. П. Торранса зовнішніми чинниками визначено сімейне виховання, вплив школи, спілкування з оточуючими, навчання у ВНЗ. На основі поглядів представників особистісного підходу у визначенні креативності (Т. Амбайл, Л. Я. Дорфман, Г. І. Ковальова, М. Коллінз) внутрішніми чинниками, що репрезентовані індивідуально-психологічними особливостями творчої особистості, є інтернальний локус контролю, творча уява та характеристики образної творчої уяви (оригінальність, гнучкість), абстрактність мислення, самовідношення особистості (самодостатність, саморозуміння, самоповага), чутливість, експресивність, мотивація прагнення до успіху, домінування в структурі ціннісних орієнтацій цінностей пізнання, насолоди від прекрасного, дружелюбний та неагресивний типи ставлення до інших.

У процесі дослідження основна увага акцентована на вивченні внутрішніх чинників, оскільки впродовж навчально-професійної підготовки саме вони є детермінантами творення креативного художнього продукту.

В третьому розділі „Результати дослідження психологічних чинників творення особистістю креативного художнього продукту” здійснено інтерпретацію отриманих результатів. Фіксація показників середньогрупового розподілу даних діагностованих груп за опитувальником Д. Джонсона та експертною оцінкою дала змогу визначити суттєві відмінності у рівні креативності художнього продукту студентів. Кількісний розподіл студентів за емпіричними групами коливався залежно від року навчання. Результати обчислення F-критерія свідчать про статистично значущі відмінності в розподілі показників оцінювання експертами продуктів діяльності студентів груп А і В впродовж навчання. На першому курсі він становить F = 767,83 при б 0,001, на другому - F = 1144,52 при б 0,001, на третьому - F = 1007,93 при б 0,001, на четвертому - F = 510,97 при б 0,001. Обчислення F-критерія за опитувальником Д. Джонсона також засвідчують статистично значущі відмінності в розподілі показників зовнішнього вияву креативності у студентів груп А і В протягом навчання (на першому курсі - F = 52,11 при б 0,001, на другому - F = 26,25 при б = 0,05, на третьому - F = 24,51 при б = 0,05, на четвертому - F = 40,11 при б = 0,01).

Визначення значущих відмінностей у проявах психологічних характеристик діагностованих груп дало змогу констатувати таку динаміку змін психологічних характеристик студентів спеціальності „Образотворче та прикладне мистецтво”, художній продукт яких було визначно креативним:

? зростання врівноваженості, виваженості, організованості поведінки студентів упродовж навчання. Так, якщо на першому курсі середньогруповий показник емоційної стабільності складає 13,95, то до кінця четвертого курсу Хсер=11,0. Студенти третього курсу мають середньогруповий показник сили Я, що дорівнює 6,2, і характеризуються емоційною зрілістю, постійністю інтересів, вирізняються самовладанням у критичних ситуаціях, комунікабельністю, схильністю до лідерства. Статистично значущі результати комунікабельності було виявлено в студентів другого (Хсер=6,24) та третього (Хсер=6,43) курсів;

? зміна рівня суб'єктивного контролю щодо значимих ситуацій від екстернальної спрямованості на першому-другому курсах (Хсер=5,09) до інтернальної спрямованості на третьому курсі (Хсер=5,58), що свідчить про впевненість у своїх силах та діях, здатність опанувати ситуацією, усвідомлення власної відповідальності за події, що відбуваються в їхньому житті;

? зростання рівня мотивації прагнення до успіху (на першому курсі Хсер=11,8, на четвертому - 15,04) та інтернальності в сфері досягнень (Хсер=6,54 на першому, Хсер=6,42 на четвертому курсах) засвідчують прагнення студентів наполегливо та енергійно досягати поставлених цілей, втілювати нові задуми в життя, пошук нових художніх образів та способів їх представлення, здатність адекватно оцінювати власні успіхи і невдачі;

? прагнення на початку навчання налагодити взаємини, активне включення у міжособистісні стосунки. Перебування у новому колективі пояснює орієнтацією на прийняття партнера по спілкуванню (Хсер=23,8 на першому, Хсер=24,1 на другому курсах) та орієнтацію на адекватне сприйняття та розуміння партнера (на першому курсі Хсер=23,63, на другому - Хсер=24,2). На третьому-четвертому курсах відповідні орієнтації не визначено як значущі психологічні характеристики;

? відкритість та щирість у відносинах з оточуючими, прагнення до нових контактів, відповідальність за інших та схильність до співпраці, гнучкість у вирішенні проблем та конфліктних ситуацій, але водночас і орієнтація на себе та прагнення бути в центрі уваги, слідування умовностям та принципам загальноприйнятої поведінки у відносинах з людьми. Визначені типи ставлень до людей альтруїстичний (на першому курсі Хсер=6,83, зростання на другому курсі - Хсер=7,24 та зниження на третьому - Хсер=6,92), неагресивний (перший курс - Хсер=4,33, четвертий курс - 4,49), неегоїстичний (Хсер=4,28 на першому курсі, зниження до четвертого курсу - Хсер=3,85), дружелюбний (на третьому і четвертому курсах Хсер=6,21 і Хсер=6,11);

? зміни в ієрархії цінностей протягом навчальної діяльності в студентів. На першому-другому курсах головними виявилися цінності пізнання (перший курс - Хсер=4,08, другий - Хсер=3,87) та насолоди від прекрасного (перший курс - Хсер=4,58, другий - Хсер=5,0), що є свідченням їх відкритості новим знанням та готовності активно включитися у навчання, пошуку нових художніх образів, наявності потреби і потягу до естетичного ставлення до дійсності, здатності розуміти, оцінювати та любити мистецтво, насолоджуватися ним. На третьому-четвертому курсах цінність пізнання поступається місцем цінності поваги від людей (Хсер=5,15), що свідчить про потребу в оцінці продуктів власної діяльності оточуючими та визнанні їх як фахівців, спроможних створювати нові, оригінальні витвори образотворчого мистецтва;

? відсутність значних коливань у середньогрупових показниках експресивності (на першому курсі Хсер=6,28, на четвертому - Хсер=6,98). У студентів третього-четвертого курсів визначено таку психологічну характеристику як чутливість (третій курс - Хсер=7,68, четвертий - Хсер=7,68). Це пояснюється емоційним ставленням до об'єктів зовнішнього світу, імпульсивністю, динамічністю в соціальних контактах та зображенні художніх образів. Чутливість, як психологічна характеристика, проявляється у студентів на старших курсах, ймовірно, завдяки їх витонченості, артистичності, схильності до романтизму, сентиментальності, художньому баченню та сприйняттю навколишнього світу, що формуються пізніше;

? конформність, залежність від групи в студентів першого курсу (Хсер=4,95), що засвідчує потребу у груповій підтримці, орієнтацію на групове схвалення, певну несамостійність, відвертість, безпосередність та наївність. Починаючи з другого курсу спостерігається зростання рівня їх самостійності, спроможності вирішувати та відповідати за результати (Хсер=5,49). На третьому-четвертому курсах діагностовані вирізняються самодостатністю, незалежністю від групи (третій курс -Хсер=5,98, четвертий - Хсер=5,58), що засвідчує впевненість у собі, своїх силах у відстоюванні власної позиції. Це припущення підтверджується й наявністю таких психологічних особливостей як самозацікавленість (середньогруповий показник на третьому курсі становить 86,96), саморозуміння (на першому курсі - 76,34 і зростає впродовж навчання - Хсер=78,18 - на четвертому курсі), самоповага (на третьому курсі Хсер=73,77, на четвертому - Хсер=74,21), самоприйняття (на третьому курсі Хсер=82,56, на четвертому - Хсер=84,7);

? зростання показників абстрактності мислення (перший курс - Хсер=5,53, четвертий - Хсер=6,33), оригінальності (перший курс - Хсер=23,05, четвертий - Хсер=27,24), гнучкості (перший курс - Хсер=13,25, четвертий - Хсер=12,8), швидкості (перший курс - Хсер=15,28, четвертий - Хсер=19,05), розробленості (перший курс - Хсер=84,75, четвертий - Хсер=97,64) як характеристик образної творчої уяви. Отже, творення креативного художнього продукту передбачає вміння мислити образно, оцінюючи та узагальнюючи зображувані явища, візуально представляти абстрактні поняття, виділяти окремі якості об'єкта, передавати людські почуття, відносини, взаємодію. Якщо студенти першого курсу вирізняються практичністю уяви (Хсер=4,88), то вже на другому курсі констатуємо мрійливість, багатство уяви (Хсер=5,51). Зростання середньогрупових показників характеристик образної творчої уяви пояснюється тим, що завдяки їй художник зображує яскраві, нестандартні події, красу форм буття, певні особисті життєві переживання, відтворює зв'язок фантазії з образним сприйняттям. Художня творча уява і абстрактне мислення зумовлюють відбір найсуттєвішого та характерного у явищах дійсності, конкретизують та узагальнюють художній образ, сприяють створенню креативного художнього продукту.

Завдяки кореляційному аналізу з'ясовано психологічні чинники творення студентами спеціальності „Образотворче та прикладне мистецтво” креативного художнього продукту протягом навчання.

За результатами обчислення F-критерія визначено відмінності впливу зазначених чинників на творення креативного художнього продукту в діагностованих студентів упродовж навчання. Зокрема, результати обчислень статистично значущих відмінностей дають змогу виявити тенденцію до зменшення впливу дружелюбного типу ставлення до інших як психологічного чинника протягом періоду навчання (F=4,26 при б =0,01).

У процесі навчальної діяльності спостерігаємо зростання впливу чинників творення студентами креативного художнього продукту - абстрактності мислення (F=5,19 при б =0,01), експресивності (F=5,44 при б 0,001), чутливості (F=13,63 при б 0,001), творчої уяви (F=21,50 при б 0,001), характеристики творчої образної уяви - оригінальності (F=9,74 при б 0,01), самодостатності (F=7,43 при б 0,001), загальної інтернальної спрямованості особистості (F=7,90 при б 0,001).

Відбуваються значні зміни в структурі цінностей студентів, коливаються цінності насолоди від прекрасного (F=3,32 при б =0,05) та пізнання (F=3,48 при б =0,05). Не виявлено статистично значущих відмінностей залежно від року навчання діагностованих у впливі чинника мотивації прагнення до успіху (F=1,11).

Результати інтеркореляційного зв'язку чинників творення креативного художнього продукту діагностованих впродовж навчання такі:

1) на першому курсі виявлено високий рівень розвитку творчої уяви, мрійливості та ідеалістичності, що корелює з оригінальністю як характеристикою уяви (r=0,32; p<0,05). Спостерігається позитивний зв'язок мотивації прагнення до успіху з цінністю пізнання (r=0,32; p<0,05) та характеристикою творчої уяви - оригінальністю (r=0,32; p<0,05), негативний зв'язок мотивації прагнення до успіху з абстрактним мисленням (r=-0,32; p<0,05);

2) на другому курсі встановлено позитивний зв'язок цінності насолоди від прекрасного із саморозумінням (r=0,29; p<0,05) та творчою уявою особистості (r=0,29; p<0,05). Експресивність позитивно пов'язана з творчою уявою (r=0,30; p<0,05), абстрактним мисленням (r=0,29; p<0,05) і негативно - з цінністю пізнання (r=-0,41; p<0,01). Мотивація прагнення до успіху позитивно корелює з цінністю пізнання (r=0,31; p<0,05), негативно з абстрактним мисленням (r=_0,29; p<0,05) та характеристикою уяви - гнучкістю (r=-0,38; p<0,01), котра негативно пов'язана з творчою уявою (r=-0,39; p<0,01) та самодостатністю (r=_0,39; p<0,01);

3) результати інтеркореляційного зв'язку психологічних чинників творення креативного продукту студентів третього курсу засвідчують, що абстрактність мислення позитивно корелює з чутливістю (r=0,27; p<0,05) і характеристиками творчої уяви - гнучкістю (r=0,30; p<0,05) та оригінальністю (r=0,29; p<0,05), яка пов'язана з чинником саморозуміння (r=0,29; p<0,05). Чинник самодостатності позитивно пов'язаний із самоповагою (r=0,29; p<0,05) та чутливістю (r=0,29; p<0,05), яка корелює із загальною інтернальною спрямованістю особистості (r=0,27; p<0,05). Творча уява позитивно корелює із цінністю насолоди від прекрасного (r=0,27; p<0,05), чутливістю (r=0,37; p<0,01), характеристикою уяви - гнучкістю (r=0,29; p<0,05) та неагресивним типом ставлення до оточуючих (r=0,34; p<0,01). Гнучкість пов'язана із неагресивним типом ставлення до оточуючих (r=0,27; p<0,05). Експресивність позитивно корелює з чутливістю (r=0,49; p<0,001) та загальною інтернальною спрямованістю особистості (r=0,27; p<0,05);

4) у студентів четвертого курсу абстрактність мислення позитивно корелює з чутливістю (r=0,29; p<0,05), характеристикою творчої уяви - гнучкістю (r=0,27; p<0,05) та дружелюбним ставленням до оточуючих (r=0,35; p<0,01). Чинник самодостатності позитивно пов'язаний із самоповагою (r=0,27; p<0,05) та чутливістю (r=0,28; p<0,05), яка корелює із загальною інтернальною спрямованістю особистості (r=0,47; p<0,001). Творча уява позитивно корелює із цінністю насолоди від прекрасного (r=0,29; p<0,05), чутливістю (r=0,27; p<0,05) та неагресивним типом ставлення до оточуючих (r=0,35; p<0,01). Експресивність позитивно корелює з чутливістю (r=0,35 p<0,01).

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз психологічної літератури засвідчує неоднозначність у вивченні феномену творчості та необхідність його дослідження у тісному зв'язку з креативністю. Творчість розглядають переважно з двох позицій - процесуальної та особистісної. Креативність в психології вивчається представниками когнітивного, особистісного, інтегративного (синтетичного) напрямів.

Визначено, що особливістю художньої творчості є образність, а продуктом - візуальний художній образ, серед характеристик якого вирізняють відображення у конкретному всезагального з нових індивідуальних позицій, передачу думок та ставлення до реальності в неочікуваній і точній формі, духовні потреби особистості (пізнання сутності явищ, гармонія зі світом, пробудження нових думок, співтворчість). Специфіка художньої творчості визначається творчою уявою, потребою у самовираженні та самореалізації, внутрішньою гармонією тощо.

2. За результатами проведеного опитування і теоретичного аналізу психологічної літератури „креативним продуктом художньої творчості” визначено візуальний продукт образотворчої діяльності, який вирізняється з-поміж інших оригінальністю та унікальністю, індивідуальними проявами стилю і техніки виконання, емоційністю і колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів. Критеріями креативного продукту художньої творчості є оригінальність художнього витвору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість та цінність продукту, різноманітність виразних засобів і ступінь емоційності твору.

Виокремлено зовнішні (сімейне виховання, школа, спілкування з оточуючими, навчання у ВНЗ) та внутрішні психологічні чинники творення особистістю креативного художнього продукту (інтернальний локус контролю, характеристики образної творчої уяви (оригінальність, гнучкість), абстрактність мислення, самовідношення особистості (самодостатність, саморозуміння, самоповага), чутливість та експресивність, мотивація прагнення до успіху, домінування в структурі ціннісних орієнтацій цінностей пізнання та насолоди від прекрасного, дружелюбний та неагресивний типи ставлення до інших.

3. Виділено психологічні профілі студентів з креативним художнім продуктом на різних етапах навчально-професійної підготовки. Базовими психологічними особливостями є емоційна стабільність, інтернальність у досягненнях, мотивація прагнення до успіху, абстрактність мислення, експресивність, саморозуміння, характеристики творчої уяви (оригінальність, гнучкість, швидкість, розробленість). На першому курсі навчання до них додаються практичність уяви, відвертість, конформізм, слабкість „Я”, домінування цінностей пізнання та насолоди прекрасним. Спільними індивідуальними рисами студентів на першому-другому курсах визначено загальну екстернальну спрямованість, орієнтацію на прийняття і на адекватне розуміння партнера, альтруїстичність, неагресивність та неегоїстичність у відносинах з оточуючими.

На другому курсі студенти вирізняються нонконформізмом, розслабленістю та домінуванням цінності поваги з боку інших. З другого курсу й до закінчення навчання їм притаманні розвинута уява, самодостатність, самоповага, альтруїстичність, неагресивність та неегоїстичність (на четвертому - й дружелюбність) у ставленні до інших, комунікабельність та самозацікавленість.

4. Визначено, що основними чинниками, які детермінують творення студентами креативного художнього продукту впродовж навчання є абстрактність мислення, експресивність та оригінальність. Специфічними чинниками для кожного курсу навчально-професійної підготовки є: для першого-другого курсів - мотивація прагнення до успіху, цінність пізнання, з другого по четвертий - творча уява, гнучкість, саморозуміння, цінність насолода від прекрасного та самодостатність, для третього-четвертого курсів - загальна інтернальна спрямованість, чутливість, самоповага, дружелюбний та неагресивний типи ставлення до інших.

5. Встановлено, що протягом навчання ускладнюється інтеркореляційний зв'язок психологічних чинників творення креативного художнього продукту студентами спеціальності „Образотворче та прикладне мистецтво”. Так, на І курсі інтеркореляція представлена зв'язком мотивації прагнення до успіху з усіма іншими чинниками цього етапу професійної підготовки студентів. Інтеркореляція чинників творення креативного художнього продукту на другому курсі вирізняється численними зв'язками детермінант експресивності, мотивації прагнення до успіху, гнучкості. Інтеркореляція чинників на третьому курсі представлена великою кількістю зв'язків таких детермінант як абстрактність мислення, чутливість, творча уява, гнучкість. На четвертому курсі інтеркореція вирізняється численними зв?яками детермінант абстрактності мислення, творчої уяви, чутливості.

Виявлено онтогенетичні зв'язки чинників творення креативного художнього продукту впродовж навчальної діяльності. Зокрема, зафіксовано тенденцію до зниження впливу чинників дружелюбного ставлення до оточуючих, цінностей насолоди від прекрасного та пізнання. Натомість зростає вплив чинників абстрактного мислення, експресивності, чутливості, творчої уяви, оригінальності, самодостатності, загальної інтернальної спрямованості особистості.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні психологічних чинників творення креативного художнього продукту з урахуванням вікового та гендерного аспектів, розробці психологічних методів і засобів оптимізації навчально-виховного процесу студентів творчих спеціальностей.