Психологічні особливості розвитку професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Практика управлінської діяльності висуває жорсткі вимоги до менеджера, його інтелекту, мислення, комунікативних навичок, творчого потенціалу в розв'язанні професійних завдань. Особливості сучасного суспільного життя потребують компетентних фахівців з високим рівнем розвитку особистісної та мисленнєвої культури управлінської діяльності. У новітніх психологічних дослідженнях проблема професійного становлення знаходить своє розв'язання шляхом виявлення передумов розвитку особистості професіонала, виокремлення об'єктивних і суб'єктивних чинників досягнення вершин професіоналізму, актуалізації ролі спілкування та рефлексії у розв'язанні проблем оптимізації спільної взаємодії.

Питання формування особистості майбутніх фахівців висвітлюються в працях присвячених розкриттю концептуальних положень вузівської підготовки спеціаліста по-різному розуміють роль і місце професійної рефлексії у становленні і розвитку особистості.

У науковій літературі докладно розроблені питання професійної підготовки майбутніх спеціалістів, зокрема створено психологічні моделі процесу професіоналізації, виокремлено складові управлінської діяльності менеджера, з'ясовано чинники та умови ефективного управління, упорядковано діагностичний інструментарій дослідження психологічних якостей, що необхідні менеджерові. Однак, якщо проблема професійної підготовки майбутніх спеціалістів успішно розробляється в українській психології, то питання становлення рефлексії як чинника успішності професійної діяльності майбутніх менеджерів-економістів вивчене недостатньо. Значної уваги потребує теоретичне та експериментальне дослідження розвитку професійної рефлексії на різних етапах вузівської підготовки менеджерів-економістів. Поза увагою дослідників залишається проблема виокремлення психологічних характеристик професійної рефлексії, що сприяють успішності підготовки майбутніх менеджерів-економістів, взаємозв'язку професійної рефлексії з особистісною та інтелектуальною рефлексією, шляхи актуалізації рефлексивних механізмів особистості на етапі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів.

Недостатня розробленість наукової проблеми та її актуальність на сучасному етапі розвитку суспільства і зумовили вибір теми дослідження: “Психологічні особливості розвитку професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів”.

Мета дослідження полягає в психологічному обґрунтуванні ефективного формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів.

Гіпотези дослідження:

1. Рівень розвитку професійної рефлексії майбутнього менеджера обумовлений потребово-мотиваційною спрямованістю особистості, емпатією, особистісною та інтелектуальною рефлексією, когнітивною складністю особистості, а також системою професіоналізації студентів.

2. Актуалізація професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів детермінована як індивідуальними властивостями студентів, так і стимулюванням викладачем розвитку когнітивної складності особистості, що досягається через організацію тренінгової роботи та проведення зі студентами спеціально розроблених ділових ігор.

Відповідно до мети, об'єкту, предмету та гіпотез дослідження було визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз підходів до процесу формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів.

2. Емпірично виявити показники сформованості професійної рефлексії у менеджерів-економістів та обґрунтували критерії даного процесу.

3. Розробити та апробувати програму формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів.

4. Експериментально визначити сукупність умов та чинників ефективного розвитку професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів.

1. Теоретичний аналіз психологічних досліджень розвитку професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів

професійний рефлексія особистісний мотиваційний

Розкрито методологічну базу дослідження, здійснено аналіз загальнотеоретичних аспектів феномену рефлексії, розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних фахівців до визначення сутності, детермінант та механізмів розвитку рефлексії, висвітлено особливості становлення рефлексії на різних етапах професійної діяльності, зокрема у студентському віці.

Професійна рефлексія менеджера-економіста визначається нами як психологічний механізм, за допомогою якого фахівець визначає ступінь узгодженості власного уявлення про успішного спеціаліста своєї сфери діяльності як такого (“Ідеальний образ Професіонала”), уявлення про себе як фахівця цієї сфери, яким людина намагається стати (“Ідеальний образ Я-професіонала”), та реальним рівнем успішності й ефективності себе в певній сфері діяльності (“Реальний образ Я-професіонала”).

Професійну рефлексію ми також розглядали як процес, що сприяв виведенню на когнітивний рівень суб'єктивних оцінок, переживань людини щодо власної професійної діяльності. Кожна особистість прагне адекватно оцінювати ступінь різниці між “Ідеальним образом Професіонала” та “Реальним образом Я-професіонал”, самовдосконалювати особистісне й професійне зростання. Саме останнє й визначає професійну рефлексію як особистісне новоутворення людини.

У першому розділі проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблем управлінської діяльності, особистісних якостей та властивостей менеджера-економіста, а також їх вплив на продуктивність вибору та прийняття управлінських рішень. Це дозволило нам розкрити зміст такого психологічного механізму формування професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, як механізм емпатії.

Теоретичне вивчення наукових джерел, їх аналіз та узагальнення дозволили зробити наступні висновки:

- розвиток професійної рефлексії майбутнього менеджера-економіста значно стимулює особистісні зміни, які відбуваються в людині у процесі оволодіння і виконання нею певного виду діяльності, що забезпечує якісно новий, більш ефективний рівень розв'язання складних професійних задач в умовах навчально-виховного процесу вищої школи;

- процес формування професійної рефлексії у студентів передбачає:

а) здійснення професійного самовизначення;

б) активізацію особистісного та професійного зростання;

в) організацію ефективної професійно-навчальної діяльності;

- процес формування професійної рефлексії майбутнього менеджера-економіста включає такі етапи:

а) етап формування “Реального образу Я-професіонала”;

б) етап формування “Ідеального образу Професіонала”;

в) етап формування “Ідеального образу Я-професіонала”.

2. Емпіричне дослідження професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів

Розглянуто теоретико-методологічні засади констатувального етапу дослідження, описано його перебіг, проведено аналіз отриманих результатів.

Описано структуру організації дослідження, а також методики, які були використані на етапах проведення констатувального зрізу та формувального експерименту, обґрунтовано доцільність його використання з огляду на завдання даного дослідження, а також з урахуванням виокремлених нами етапів формування “Реального образу Я-професіонала”, “Ідеального образу Професіонала”, “Ідеального образу Я-професіонала” тощо.

Описано констатувальний зріз, який проводився в період з 2005 по 2006 роки під час проведення навчального процесу на факультетах “Документальних комунікацій та менеджменту” РДГУ, “Менеджменту” НУВГП та МЕГУ відповідно. До цього етапу дослідження було залучено 756 студентів 2-3 курсів (із них - 338 студентів РДГУ, 315 студентів НУВГП та 203 студенти МЕГУ), 12 викладачів цих вузів. До загальної вибірки увійшли 121 майбутній менеджер-економіст, що були розподілені нами в експериментальні та контрольні групи:

1. Експериментальні групи:

- Е1: 28 студентів III курсу РДГУ (серед них: 15 чоловіків, 13 жінок);

- Е2: 31 студент II курсу НУВГП (серед них: 16 чоловіків, 15 жінок).

2. Контрольні групи:

- К1: 32 студенти III курсу РДГУ (серед них: 17 чоловіків, 15 жінок);

- К2: 30 студентів II курсу НУВГП (серед них: 15 чоловіків, 15 жінок).

Констатувальний етап дослідження передбачав вивчення рівня сформованості професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів на початковому етапі здійснення ними професійного вибору. На даному етапі організовувалася робота з метою визначення особливостей самоописів студентів, їх образу “Я-професіонал”, типів професійного становлення майбутніх менеджерів-економістів, виявлення цінностей професійного життя студентів, їх спрямованості на оволодіння майбутньою професією та ін.

Констатувальний зріз складався з семи етапів. На першому етапі було проаналізовано самоописи студентів за допомогою методики “Хто Я” (М. Куна).

Визначено, що майбутні фахівці недостатньою мірою описують себе з огляду на фактори соціальної ідентифікації особистості (вік, статева, загальнолюдська, національна, етнічна, релігійна, сімейна, професійна, соціально-рольова належності та ін.) та фактори психологічної ідентифікації особистості (психологічні якості, особистісні позиції, прагнення, потреби та бажання, протиріччя, особливості поведінки). У цілому має місце зацікавленість студентів (і експериментальних, і контрольних груп) особливостями власного внутрішнього світу, особистісними якостями, проблемами, протиріччями.

Це дозволяє зробити висновок про те, що існує достатній потенціал для розвитку професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів. Але в самоописах студентів діагностовано невелику кількість висловлювань, які свідчать про їх професійну ідентифікацію, на основі чого можна зробити висновок про недостатній рівень розвитку професійної рефлексії студентів і експериментальних, і контрольних груп.

Метою другого етапу було проаналізувати типи професійного становлення особистості студентів у вузі. На даному етапі ми використали методики “Мій шлях у професію” та “Піраміда професійного зростання”, розроблені М.Ю. Варбан, О.Б.С таровойтенко. Аналіз відповідей студентів свідчить про те, що зовсім невеликій кількості досліджуваних і в експериментальних, і в контрольних групах властивий гармонійний професійний розвиток .

Третій етап констатувального зрізу був спрямований на виявлення цінностей професійного життя студентів, використано методику “Цінності професійного життя” (М. Рокіча). Перші рангові місця у студентів і експериментальних, і контрольних груп займають такі цінності, як: “швидка, надійна кар'єра”, “можливість зайняти керівну позицію”, “отримання прибутку, матеріально забезпечене життя”, “основа матеріально забезпеченої старості”. На останніх позиціях перебувають такі цінності, як: “отримання слави, популярності”, “можливість зустріти близьку людину”, “можливість займатися творчістю, творчим саморозвитком”. Зовсім мало студентів мають високий рівень ідентифікації з професією, що свідчить про невідповідність між “Моїм ідеалом професії” та їх образом “Я-професіонал”.

Метою четвертого етапу констатувального зрізу стало виявлення кількісного вираження зв'язків між рефлексивністю та іншими професійно важливими якостями. За допомогою методу експертних оцінок та самооцінок якостей професіонала було визначено, що найбільш сильні зв'язки спостерігаються між параметрами:

- рефлексивність та емоційність - коефіцієнт кореляції Спірмена дорівнює +0,738 (на рівні значущості 0,01);

- рефлексивність та комунікабельність +0,759 ( 0,01);

- рефлексивність та діловитість +0,773 (?0,01);

- комунікабельність та діловитість +0,678 (?0,01).

Таким чином, підтвердилося наше припущення про існування сильних зв'язків між рефлексивністю та іншими виокремленими нами професійно важливими якостями майбутнього менеджера-економіста.

П'ятий етап дослідження був спрямований на концептуалізацію образу “Я-професіонал”, використано методику “Мій символ життєвого успіху” (М.Ю.Варбан). Студенти були розподілені за трьома типами символічної репрезентації професії:

1 тип. “Я-професіонал” як джерело пізнання себе, самовдосконалення та професійного досягнення.

2 тип. Занадто ідеалізований “Я-професіонал”.

3 тип. Інфантильне уявлення про себе як професіонала.

На наш погляд, найбільша кількісна представленість 2-х останніх типів - “занадто ідеалізованого” та “інфантильного” - у студентів експериментальних та контрольних груп пов'язана з невираженою ідентичністю професіонала, що актуалізується в нечіткості “Я-концепції професіонала”, а також у відсутності адекватної самооцінки професійно важливих якостей, що свідчить про низький рівень сформованості професійної рефлексії як у студентів експериментальних, так і контрольних груп.

Метою шостого етапу констатувального зрізу стало виявлення спрямованості студентів стосовно майбутньої професії. Студентам було запропоновано написати твір “Яким я уявляю своє майбутнє життя”. Аналіз творів дозволяє стверджувати, що хоча майже половина студентів займає прагматичну та конструктивну позиції, все ж таки і в експериментальних, і в контрольних групах залишається більше 50% осіб із романтичною та інфантильною спрямованостями, що свідчить про недостатньо чітку, розмиту генералізовану модель майбутнього життя респондентів.

На сьомому етапі констатувального зрізу ми вимірювали рівні рефлексивності студентів експериментальних та контрольних груп (за допомогою методики вимірювання рівня рефлексивності особистості А.В. Карпова, В.В. Пономарьової). Як свідчать дані, більшість студентів експериментальних та контрольних груп складають низькорефлексивні особистості. Cтудентам важко самостійно здійснити життєво важливий вибір, вони не можуть приймати виважені рішення. Лише деякі студенти мали потребу у зверненні до свого минулого, теперішнього та майбутнього. Більшість респондентів і експериментальних, і контрольних груп не аналізували своїх взаємовідносин з одногрупниками, викладачами, батьками тощо.

Результати констатувального етапу дослідження свідчать про необхідність впровадження в освітній процес вищої школи активних засобів навчання, зокрема соціально-перцептивного тренінгу та ділових ігор, які, на нашу думку, стимулюють розвиток когнітивної складності особистості майбутніх менеджерів-економістів та сприяють формуванню їх професійної рефлексії. На підставі проведеного аналізу, а також виходячи з мети, поставлених завдань, гіпотез і було визначено основні напрями експериментального дослідження.

3. Експериментальна перевірка ефективності формування професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів

Описано психолого-педагогічні засоби формування професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, викладено результати проведеного дослідження на формувальному етапі, визначено сукупність умов та чинників ефективного розвитку професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів.

Описано алгоритм проведення формувального експерименту, розроблену нами програму формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів, а також проаналізовано отримані емпіричні результати.

Алгоритм проведення формувального експерименту охоплював наступні етапи:

- діагностика (вибір методів, методик);

- початково-мотиваційний етап (формування цілі, завдань, здійснення аналізу навчального матеріалу, планування програми подальших дій);

- організаційно-пізнавальний етап (відбір методів, способів, форм навчання, які сприяють розвиткові культури мислення студента);

- контрольно-оцінювальний етап, корекція власної діяльності та її результатів.

Даний алгоритм передбачав:

- виконання викладачами вимог до занять, які сприяють формуванню професійної рефлексії студентів;

- використання ситуативного підходу у процесі організації навчального процесу, тобто вміння викладача пов'язати конкретні прийоми з умовами досягнення ефективності в навчанні;

- забезпечення на заняттях атмосфери психологічної безпеки;

- створення на заняттях ситуацій для прояву ініціативи кожного зі студентів;

- вміння викладача поетапно вибудовувати мисленнєву діяльність студентів, враховуючи при цьому психологічні закономірності пізнавальної діяльності останніх.

Програма формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів передбачала такі етапи:

а) організацію студентських науково-практичних конференцій з проблем структури та організації бізнесу;

б) розробку авторських рольових та ділових ігор;

в) використання прийомів аутопсиходіагностики в навчанні;

г) введення в навчальні плани спеціальностей 6.050201 “Менеджмент організацій” дисципліни “Психотренінг” та проведення соціально-перцептивного тренінгу. Мета цієї дисципліни полягала не стільки в теоретичному ознайомленні студентів з особливостями проведення психотренінгів, їх структурою та видами вправ, як в практичному формуванні професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, що здійснювалось під час проведення практичних занять зі студентами експериментальних груп.

Специфіка цього тренінгу полягала у використанні в його блоках ділових ігор, що вміщували нестандартні, креативні завдання, які формували професійну рефлексію менеджерів-економістів та сприяли всебічному розвиткові особистості студентів в цілому.

Психологічний тренінг “Розвиток професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів” містив вправи, орієнтовані на усвідомлення студентами своїх психічних особливостей, якостей та моделей поведінки, “Я-концепції”, “Реального образу “Я-професіонала”, ідеального образу “Професіонала”, ідеального образу “Я-професіонала”, які необхідні для формування професійної рефлексії майбутнього менеджера-економіста. Тренінг розрахований на 75 годин роботи (50 занять по 90 хвилин кожне).

Розроблений тренінг складався з 7 блоків, кожен з яких вміщував вправи, які тією чи іншою мірою формують певні компоненти професійної рефлексії у учасників тренінгу: 1) блок занять спрямований на об'єднання групи та формування довіри у учасників тренінгу, реалізовувався за допомогою навчальних вправ, рольових ігор, відрефлексування діяльності студентів, які формують інтерес майбутніх фахівців до відвідування тренінгових занять, створюють позитивні умови для довірливого спілкування та емпатії членів групи; 2) блок, орієнтований на самопізнання студентів, здійснювався за допомогою медитації, письмових вправ, ділових ігор, які створюють психологічно сприятливі умови для самоаналізу та саморозуміння студентів, формують уявлення особистості щодо своїх професійно важливих якостей та властивостей; 3) блок, орієнтований на розуміння студентами своєї “Я-концепції”, включав тренінгові вправи, ігри-змагання, ділові ігри, які сприяють розумінню майбутніми фахівцями себе та оточуючих людей, власних особистісних якостей та властивостей, важливих для успішної реалізації своєї майбутньої професійної діяльності, зокрема таких, як: прагматичність, конструктивність, креативність, активність, домінантність та ін. За допомогою цього тренінгового блоку студенти усвідомили специфіку протікання власної професіоналізації, відбувалося становлення відповідного рівня розвитку самоставлення особистості в професії; 4) блок, спрямований на виявлення у студентів реального образу “Я-професіонала”, включав анкетування, рольові та ділові ігри, ігри-змагання, які навчали студентів формулювати мету своєї діяльності, ставити стратегічні цілі та прогнозувати тактичні кроки інших; 5) блок, спрямований на моделювання ідеального образу “Професіонала”, здійснювався за допомогою вправ-малюнків, ділових ігор, анкетування, що формував ідеальний образ менеджера-економіста, сприяв адекватній оцінці студентами професійно значущих якостей та властивостей. Вправи даного блоку сприяли формуванню особистісної ідентифікації студента з професією, майбутні фахівці виявляли бажання працювати над удосконаленням своїх характерологічних властивостей, розвитком професійно значущих якостей тощо; 6) блок, орієнтований на побудову ідеального образу “Я-професіонала”, здійснювався з використанням ділових ігор, які навчали студентів формувати життєві та професійні цілі, використовувати особливості свого характеру для зміни власного образу “Я-професіонала”, моделювати шляхи свого професійного розвитку та самовдосконалення. Вправи даного блоку були спрямовані на оцінку студентами якостей, цінностей та ідеалів Я - професіонала, проблем Я-професіонала, а також на аналіз продуктивності діяльності Я-професіонала; 7) завершальний етап тренінгу містив вправи, спрямовані на здатність студентів проаналізувати свою роботу, роботу групи, оцінити власні особистісні та професійні зміни, в цілому та в розвиткові професійної рефлексії зокрема, а також зміни інших учасників групи впродовж всього тренінгу.

д) проведення для викладачів семінарів: “Активізація пізнавальної та мисленнєвої діяльності майбутніх менеджерів-економістів”, “Становлення особистості менеджера-економіста в навчальному процесі”, “Зміст та методи розвитку професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів”; міні-лекцій: ”Професійна рефлексія менеджерів-економістів як показник особистісного досягнення фахівця”, “Діагностика особистісних якостей та рівня розвитку професійної рефлексії”; дискусій: “Значення особистісно-орієнтованого підходу для формування професійної рефлексії майбутнього фахівця”;

е) організація та проведення семінарів-практикумів для студентів експериментальних груп: “Самоосвіта та самовиховання менеджерів-економістів як необхідна умова їх професійного зростання”.

Ця програма дозволила нам цілеспрямовано організувати дослідно-експериментальну роботу, що забезпечило успішне формування професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, усвідомлення її студентами як особистісного досягнення.

Проаналізовано ефективність запропонованої програми формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів. Формувальний експеримент проводився з урахуванням виокремлених нами критеріїв становлення професійної рефлексії (ці критерії було сформульовано, виходячи з отриманих в констатувальному дослідженні результатів), а саме:

1. Рівень сформованості потребово-мотиваційної спрямованості особистості.

2. Рівень сформованості емпатії майбутніх фахівців.

3. Рівень професіоналізації студентів.

4. Рівень розвитку особистісної та інтелектуальної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів.

5. Рівень розвитку когнітивної складності особистості майбутніх фахівців.

Аналізуючи дані за першим критерієм - рівень сформованості потребово-мотиваційної спрямованості особистості, було використано методики: “Мотивація навчання” (Т.І. Ільїної), “Діагностика рівня потреби у спілкуванні” (Ю.М. Орлова, В.І. Шкуркіна, Л.П. Орлової), “Діагностика рівня задоволеності навчанням” (Т.Л. Бадоєва), - було визначено, що студенти експериментальних груп продемонстрували достатньо високий рівень позитивної мотивації до отримання знань, оволодіння професією та набуття професійної компетентності, тоді як у студентів контрольних груп цей показник залишився низьким.

Результати за другим критерієм - рівень сформованості емпатії майбутніх фахівців, було використано опитувальник “Діагностика рівня емпатії” (В.В. Бойка) - свідчать про те, що студенти контрольних груп відчувають серйозні труднощі у спілкуванні, часто їх вчинки не передбачувані як для партнерів по комунікації, так і для них самих. Студенти експериментальних груп, навпаки, виявили чутливість до потреб і проблем навколишніх, не є конфліктними особистостями, що значно полегшувало їх спілкування з іншими людьми.

Результати за третім критерієм - рівень професіоналізації студентів, використано методики: “Хто Я?” (М. Куна), “Мій шлях в професію” та “Піраміда професійного зростання” (М.Ю. Варбан, О.Б. Старовойтенко), “Цінності професійно-го життя” (М. Рокіча), “Мій символ життєвого успіху” (М.Ю. Варбан) - дозволяють стверджувати про статистично значуще зростання рівня професіоналізації студентів експериментальних груп, їх професійної рефлексії тощо, тоді як у майбутніх менеджерів-економістів контрольних груп результати суттєво не змінилися порівняно з констатувальним зрізом.

Високі результати студентів експериментальних груп наприкінці формувального експерименту за четвертим критерієм - рівень розвитку особистісної та інтелектуальної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, було використано методику визначення рівнів розвитку особистісної та інтелектуальної рефлексії (Л.А. Найдьонової, М.І. Найдьонова) - дозволяють стверджувати, що студенти здатні конструктивно розв'язувати проблеми (припускати можливі варіанти розв'язань, пояснювати та обґрунтовувати власну позицію). Результати студентів контрольних груп свідчать про недостатній рівень розвитку особистісної та інтелектуальної рефлексії.

З метою отримання даних за п'ятим критерієм - рівень розвитку когнітивної складності особистості майбутніх фахівців - було використано: 16-ти факторний особистісний опитувальник (Р. Кеттела); тест розумових здібностей (Р. Амтхауера); методику “Оперативна пам'ять” в модифікації А.В. Карпова, І.М. Скитяєвої; методи-ку вимірювання рівня креативності особистості (Д.Б. Богоявленської); методику ви-мірювання освіченості особистості (Л.В. Занкової), модифіковану А.В. Карповим, І.М. Скитяєвою. При аналізі результатів отриманих за перерахованими методиками, був застосований косоугольний метод факторизації. За допомогою цього методу виокремлено три фактори.

До першого фактору увійшли такі показники, як “інтелект”, “радикалізм”, “загальна тривожність”, “загальна освіченість”, “виключення зайвого”, “пошук аналогій”, “визначення спільного”, “арифметичний”, “визначення закономірностей”, “геометрична сума”, “запам'ятовування”, “оперативна пам'ять”, “загальна навченість”. До другого фактору - показники “соціальна сміливість”, “уява”, “просторова уява”, “актуалізація”, “креативність”. До третього фактору увійшли наступні показники: “гуманність”, “сила “Я”,“домінантність”,“імпульсивність”, “ко-нформність”, “сенситивність”, “підозрілість”, “проникливість”, “почуття провини”, “самовдоволення”, “здатність стримувати тривожність”, “вільно розподілена тривожність”, “екстраверсія”, “рефлексивність” тощо. Ми вважаємо, що такий розподіл характеристик в межах трьох провідних факторів свідчить про структуру організації загальних здібностей студентів експериментальних груп, а також про включеність цих якостей саме як певної структурної цілісності в когнітивну підструктуру особистості, про що свідчать значущі інтеркореляції між ними.

Отримані за п'ятим критерієм результати свідчать про те, що когнітивна складність особистості зумовлює становлення професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, що засвідчило значне зростання даних за трьома виокремленими нами факторами й провідними показниками в їх межах.

Розроблена та апробована програма: “Формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів” показала свою ефективність щодо розвитку професійної рефлексії майбутнього менеджера, що обумовлений потребово-мотиваційною спрямованістю особистості, емпатією, особистісною та інтелектуальною рефлексією, когнітивною складністю особистості та системою професіоналізації студентів. Було підтверджено припущення, що актуалізація професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів детермінована як індивідуальними властивостями студентів, так і стимулювання викладачем розвитку когнітивної складності особистості, що досягається через організацію тренінгової роботи та проведення зі студентами спеціально розроблених ділових ігор.

Висновки

Узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження дало можливість сформулювати висновки:

1. Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив, що процес формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів відбувається через становлення основних компонентів професійної самоідентичності особистості та “Я- концепції професіонала”. Ефективність цього становлення забезпечується, передусім, рефлексією: професійних інтересів, цілей, очікувань, навчально-професійних дій, досягнень особистості, якостей, що складають потенціал професіонала, цінностей майбутньої професійної діяльності менеджера, етапів професійної кар'єри, прогностичної моделі “Я-професіонал”.

2. Професійна рефлексія менеджера-економіста виокремлюється нами як психологічний механізм, за допомогою якого фахівець визначає ступінь узгодженості власного уявлення про успішного спеціаліста своєї сфери діяльності як такого (“Ідеальний образ Професіонала”), уявлення про себе як фахівця цієї сфери, яким людина намагається стати (“Ідеальний образ Я-професіонала”), та реальним рівнем успішності й ефективності себе в певній сфері діяльності (“Реальний образ Я-професіонала”).

3. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблем управлінської діяльності, особистісних якостей та властивостей менеджера-економіста, їх впливу на продуктивність вибору та прийняття управлінських рішень було розкрито зміст такого психологічного механізму формування професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, як механізм емпатії.

4. В ході емпіричного дослідження виявлено показники сформованості професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів та обґрунтовано критерії даного процесу: рівень сформованості потребово-мотиваційної спрямованості особистості; рівень сформованості емпатії майбутніх фахівців; рівень професіоналізації студентів; рівень розвитку особистісної та інтелектуальної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів; рівень розвитку когнітивної складності особистості майбутніх фахівців.

5. Розроблену програму формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів було успішно апробовано на етапі проведення формувального експерименту. Його результати підтвердили гіпотези дослідження, зокрема те, що рівень розвитку професійної рефлексії майбутнього менеджера обумовлений потребово-мотиваційної спрямованістю особистості, емпатією, особистісною та інтелектуальною рефлексією, когнітивною складністю особистості, а також системою професіоналізації студентів. Доведено, що становленню професійної рефлексії сприяє спеціально розроблена програма, яка передбачала проведення соціально-перцептивного тренінгу та ділових ігор.

6. Виявлено, що психологічними умовами, які стимулюють процес розвитку професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів, є: розвиток потребово-мотиваційної спрямованості особистості студентів, активізація їхньої інтелектуально-пізнавальної активності, потреби у спілкуванні, становлення емпатійних здатностей особистості, формування можливостей здійснення самопізнання в професійній сфері, самооцінки суб'єктом своїх можливостей, якостей, здібностей як професіонала, самоосмислення особистістю змін смислів “Я-в професії” та “Професія-для мене”, саморозвитку з огляду на побудову студентом майбутньої професійної програми, перспективи життєвих та професійних відносин та здійснення розвитку свого “Я” відповідно до цього, самореалізація як здійснення суб'єктом свого ідеалу “Я-професіонал” за допомогою виконання реальних дій та вчинків; розвиток особистісної та інтелектуальної рефлексії, інтелектуальних та креативних якостей та рефлексивних здатностей особистості майбутніх менеджерів-економістів.

7. Показано, що основними психологічними чинниками ефективного формування професійної рефлексії майбутніх менеджерів-економістів постають: готовність студентів до активної навчальної діяльності та сформованість їхньої позитивної мотивації; підготовленість викладачів та студентів до тренінгової роботи та створення умов для стимулювання викладачами розвитку когнітивної складності особистості студентів.

Даним дослідженням проблема розвитку професійної рефлексії майбутнього фахівця на етапі оволодіння вищою спеціальною освітою не вичерпується. Ми вважаємо за доцільне подальше створення методичного інструментарію, зокрема тестових методик, анкет, які дозволили б діагностувати рівень розвитку професійної рефлексії у майбутніх спеціалістів на певних освітньо-кваліфікаційних рівнях навчання (бакалаврат, магістратура) у вищому навчальному закладі. Подальшу розробку проблеми розвитку професійної рефлексії майбутніх спеціалістів у процесі їх підготовки ми вбачаємо у систематизації, уточненні та конкретизації психологічних механізмів становлення досліджуваного феномену, виокремленні психологічних чинників та умов, які стимулюють процес ефективного розвитку професійної рефлексії тощо.

Література

1. Димченко Н.С. Концептуальні засади вивчення рефлексивних механізмів та їх роль в утворенні професійних цілей / Н.С. Димченко // Наукові записки Острозької академії. Серія "Педагогіка і психологія". - Острог, 2008. - Вип. 10. - С. 88-94.

2. Димченко Н.С. Професійна рефлексія майбутнього менеджера як предмет психологічного дослідження / Н.С. Димченко // Педагогіка і психологія. - К., 2008. - № 2 (59) . - С. 111-121.

3. Димченко Н.С. Психологічні умови формування професійної рефлексії у майбутніх менеджерів-економістів на етапі підготовки у ВНЗ / Н.С. Димченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т. 10, вип. 4. - С. 188-196.

4. Димченко Н.С. Шляхи формування психологічної готовності до оволодіння управлінською діяльністю у майбутніх менеджерів / Н.С. Димченко // Наукові записки Острозької академії. - Серія "Педагогіка і психологія". - Острог, 2007. - Вип. 9. - С. 155-163.

5. Димченко Н.С. Проблематика наукових підходів до дослідження рефлексії та рефлексивних механізмів / Н.С. Димченко // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців [“Наука, освіта, суспільство очима молодих”], (Рівне, 15-16 травня 2008р.). - Рівне, 2008. - С. 113-115.

6. Димченко Н.С. Психологічні аспекти підготовки майбутнього менеджера-економіста до ефективного управлінського спілкування / Н.С. Димченко // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції [“Проблеми психології спілкування”], (Рівне, 21-23 листопада 2007 р.). - Рівне, 2007. - Вип. 38. - С. 121-125.

Размещено на Allbest.ru