Психологічні чинники формування управлінської творчості керівника

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

БАНЦЕР ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 159.923.38+923.2

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ КЕРІВНИКА

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології навчання

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор

Коваленко Алла Борисівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної психології.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Засєкіна Лариса Володимирівна,

Волинський національний університет імені Лесі Українки. завідувач кафедри загальної та соціальної психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Якимчук Борис Андрійович,

Уманський державний педагогічний університет імені П.Г. Тичини, декан педагогічного факультету.

Захист відбудеться „12” лютого 2010 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: м. Одеса, 65026, вул. Дворянська,2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: м. Одеса, 65082, вул. Преображенська, 24

Автореферат розісланий «12» січня 2010р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А.Крюкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність теми дослідження управлінської творчості керівника зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності всієї організації та розвитком самого управлінця і його підлеглих. Ефективне виконання управлінської діяльності вимагає використання як рутинних, алгоритмізованих управлінських методів та дій, так і нешаблонних, нестандартних підходів до врахування ситуаційних та індивідуально-психологічних характеристик управлінського завдання. Це ускладнюється динамічними змінами, що постійно відбуваються в суспільстві, і вимагають від управлінця саморозвитку та самовдосконалення. Тому перед психологічною наукою стоїть завдання пошуку та вивчення критеріїв управлінської творчості керівника з метою їх оптимального розвитку.

У психологічній науці донині розроблені як загальні теоретичні засади, так і відповідні технології, які забезпечують вирішення завдань при вивченні управлінської діяльності (О.С. Анісімов, 1996; В.І. Барко, 2004; О.О. Бодальов, 1998; А.О. Деркач, 1996; В.Г. Зазикін, 1993; Н.В. Кузьміна, 1996; А.К. Маркова, 1996; І.М. Семенов 1992 та ін.). Проблема професійної діяльності кадрів управління досить активно розроблялася протягом останніх десятиліть ХХ ст. та в першому десятилітті ХХІ ст. у вітчизняній та зарубіжній науці в різних аспектах: в організаційній, управлінській та соціальній психології, соціології, акмеології (О.С. Анісімов, 1996; О.М. Бондарчук, 2007; А.Л. Журавльов, 1979; Л.М. Карамушка, 2000; А.І. Кітов, 1987; Є.О. Клімов, 1996; Н.Л. Коломінський, 2001; Р.Л.Кричевський, 1998; Є.С. Кузьмін, 1974; Л.Е. Орбан-Лембрик, 2001; А.Л. Свенцицький, 1986; Р.Х. Шакуров 1995 та ін.).

Наукові розробки досліджуваної проблеми мають три основні напрямки: загальнопсихологічний підхід до дослідження творчості (А.В. Брушлінський, 1996; В.О. Моляко, 2007; Я.О. Пономарьов, 1999; С.Л. Рубінштейн, 1958; О.К. Тихомиров, 1984); заломлення проблеми творчості через феномени мислення, потенціалу та здібностей (Е. де Боно, 1997; Дж.Р. Гілфорд, 1967; А.Б. Коваленко, 1999; І.П. Маноха, 2001; В.О. Моляко, 2007; О.М. Матюшкін, 1982; А.А. Хорошун, 2008); через аналіз творчості у професійній діяльності керівника (А.О. Деркач, 1996; І.М. Семенов, С.Ю. Степанов, 1992; А.Ф. Есаулов, 1982).

Виходячи з актуальності проблеми дослідження, її недостатньої розробленості, теоретичної та практичної значущості було визначено тему дисертаційного дослідження: «Психологічні чинники формування управлінської творчості керівника».

Зв'язок з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з науковими розробками, що проводяться в лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України за темою: «Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти» (номер держреєстрації 0100U000660).

Тема затверджена Вченою радою Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 1 від 29.01.2009) та затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 2 від 31.03.2009).

Мета дослідження: виявлення головних характеристик управлінської творчості керівника та чинників її формування.

Завдання дослідження.

1. Проаналізувати стан розробки проблеми у психологічній літературі.

2. Виявити критерії та рівні розвитку управлінської творчості керівника

3. З'ясувати вплив особистісних характеристик керівника на рівень його управлінської творчості.

4. Розробити рекомендації щодо психологічного супроводу процесу формування управлінської творчості керівника

5. Здійснити пошук засобів та методів формування управлінської творчості керівника.

Об'єкт дослідження - управлінська творчість керівника.

Предмет дослідження - психологічні чинники формування управлінської творчості керівника.

Методи дослідження:

- метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури з проблеми управлінської творчості;

- методи наукового спостереження, психодіагностичного обстеження, який включав опитування, тестування, аналіз конкретних управлінських ситуацій.

Статистичний аналіз здійснювався на базі пакету статистичних програм SPSS 10.0.

Дослідження проводилося протягом 2007-2009 років на базі Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), Навчально-методичного центру Консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні (м. Київ) та логістично-дистриб'юторської групи компаній «Парус» (м. Слов'янськ, Донецька область). Загалом у дослідженні взяло участь 135 досліджуваних віком 25-56 років, що мають стаж управлінської роботи понад 5 років.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

- розроблено та апробовано програму формування управлінської творчості та створено програму психологічного супроводу формування управлінської творчості керівника, удосконалено психологічні критерії управлінської творчості керівника;

- показано особливості впливу мотивації професійної діяльності та ціннісних орієнтацій на рівень розвитку управлінської творчості керівника;

дістало подальшого розвитку:

- конкретизація розвитку кожного компонента управлінської творчості керівника;

- вивчення впливу стажу управлінської діяльності та віку на розвиток головних компонентів управлінської творчості керівника;

- виявлення взаємозв'язку рівнів розвитку управлінської творчості керівника та стилю керівництва організацією;

- використання психосемантичного підходу до дослідження позицій «Я-професіонал-керівник».

Практична значущість дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть використовуватися:

- практичними психологами при проведенні тренінгових занять та консультацій з управлінським персоналом;

- при викладанні навчальних дисциплін «Психологія управління» та «Психологія творчості» для студентів, що навчаються за спеціальністю «психологія»;

- у системі другої вищої професійної освіти, додаткової підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;

- у ході адаптації молодих керівників, індивідуального консультування керівників з розвитку управлінської творчості.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі» (м. Мукачеве, травень 2008), Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти» (м. Київ, 2009), «Теоретико-методологічні проблеми психологічного супроводу професійної діяльності» (м. Одеса, 2009), «Когнітивні процеси і творчість» (м. Одеса, 2009), на засіданні лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України і кафедри менеджменту та фінансів Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ).

Публікації. Головні положення дисертації висвітлено у 5 публікаціях автора, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що налічує 204 найменування, у тому числі 11 іноземною мовою. Основний зміст дисертації викладено на 245 сторінках. Робота містить 27 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його предмет, об'єкт та методологічні засади, сформульовано мету та головні завдання роботи, відзначено наукову новизну, практичну значущість дослідження, вказано форми апробації його результатів, а також описано структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження управлінської творчості» подано аналіз головних підходів до досліджуваної проблеми у психологічній літературі. Зокрема, розглядається психологічний зміст поняття «творчість» та «творче мислення».

У психології проблема творчості пов'язана з мисленням людини і розглядається як діяльність, процес і результат.

Значна частина дослідників тлумачать творчість як процес відкриття чогось нового, оригінального, що потім входить в історію розвитку не тільки самого творця, але й науки, мистецтва (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, А.В. Брушлінський, А. Матейко та ін.).

Частіше під творчістю розуміють процес створення чогось нового для даного суб`єкта (З.І. Калмикова, О.М. Матюшкін, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов та ін.). Тому зрозуміло, що творчість у тій чи іншій сфері не є характеристикою «обраних», вона доступна кожному. І школяр, який засвоює нові знання, розв`язує нову задачу, і робітник, який виконує нове технічне завдання, - усі вони займаються творчістю.

Управління - це упорядкування змін, здійснюване взаємодіючою спільнотою для збереження її цілісності та рівноваги з навколишнім середовищем. Крім цього, управління означає процес, який збуджується взаємодіючою спільнотою, але здійснюється у сприймаючій і є внутрішнім механізмом впливу (тиску) змісту на форму. Аналіз управлінської діяльності як замкнутого в собі модуля створює теоретичні засади для пояснення потреби у специфічному соціально-автономному прошарку у вигляді елітного і привілейованого «класу» управлінців, адміністраторів, менеджерів з їх виключними особистісними рисами і якостями, з напівмістичними здібностями (В.Д. Граждан).

Більшість вчених пов'язують творчість управлінця з постановкою і творчим розв'язанням управлінських задач (А.О. Деркач, В.М. Марков, І.М. Семенов, С.Ю. Степанов). При цьому управлінська задача визначається як евристичне ядро управлінського процесу. Творчість в діяльності керівника - це усвідомлена, цілепокладальна, активна діяльність, спрямована на високоефективне розв'язання управлінських задач (А.О. Деркач).

Управлінська творчість керівника - це творча діяльність, спрямована на розв'язання задач, для яких характерна відсутність у предметній сфері або лише в суб'єкта управління не тільки способу розв'язання, але і необхідних для його розробки відповідних предметно-специфічних знань. Для подальшої розробки способу розв'язання задач у ході управлінської творчості керівник усвідомлює нові для нього знання як орієнтувальну основу. З самого початку керівник знаходиться у стані невизначеності щодо певної можливості розробки нових знань для розв'язання задачі; невизначеність зумовлена відсутністю яких-небудь інших знань, які детермінують цю розробку.

Використовуючи системно-структурний аналіз особистості як суб'єкта життєдіяльності, пошук показників управлінської творчості керівника повинен включати характеристики людини як суб'єкта вітальних контактів зі світом, предметної діяльності, спілкування та самосвідомості. Тому пошук показників та рівнів управлінської творчості керівників орієнтований на конкретизацію таких характеристик з урахуванням специфіки управлінської діяльності (А.О. Деркач, О.В. Москаленко, А.В. Буран). Здійснений теоретичний аналіз дозволив нам виокремити критерії управлінської творчості керівника:

- професійна самосвідомість;

- професійні знання та досвід взаємодії з підлеглими;

- професійне спілкування;

- професійне мислення;

- реалізація творчого потенціалу особистості керівника і побудова відносин у соціумі.

Кожен критерій виражає сутність змін у розвитку управлінської творчості керівника і являє собою повноту прояву його сутності у конкретному вираженні.

Аналіз показників управлінської творчості керівника дає змогу виокремити рівні управлінської творчості (О.В.Москаленко). При виокремленні рівнів розвитку управлінської творчості керівника ми виходили з визначених вище критеріїв.

Високий рівень розвитку управлінської творчості характеризується створенням нового продукту, що не існував раніше в управлінській практиці. За середнього рівня відбувається удосконалення старих способів, форм та методів здійснення управлінської діяльності керівника. Низький рівень розвитку управлінської творчості констатується тоді, коли створюється продукт, новий для конкретного керівника, але існуючий у практиці управління. З урахуванням показників розвитку управлінської творчості подано детальний опис рівнів управлінської творчості керівника.

Управлінська задача розуміється як, по-перше, будь-яка проблемна ситуація, що виникає у системах взаємодії «керівник-співробітники» і «керівник-колектив співробітників»; по-друге, мета спільної діяльності в даних умовах, яка виступає у формі її об'єкта, що підлягає розпредметненню; по-третє, будь-яка об'єктивна проблема, що вимагає свого розв'язання. Управлінською стає та задача, яка усвідомлюється керівником як необхідність досягнення результату (реалізації мети) в даних умовах, коли актуалізуються процеси проб лематизації і депроблематизації тієї чи іншої виробничої (соціальної) ситуації, коли суть мети управлінської діяльності принципово не змінюється, але досягається саме у вигляді задач, для розв'язання яких в даній організації існують умови, і, в першу чергу, у вигляді готовності до роботи співробітників.

Поява та здійснення тієї чи іншої задачі є процесом, а тому виникає поняття алгоритму (С.А. Анісімов, Н.В. Васіна, Ф. Генов, Б. Гурней, У.Д. Дункан, В.Г. Зазикін, Г. Емерсон, А.І. Китов, О.Г. Ковалев, Л.Г. Лаптев, Дж. Моррисей, Т. Питерс, Л. Планкетт, Г. Хейл, Я.О. Пономарьов, І.М. Семенов, С.Ю. Степанов, С.І. Сьєдин, О.К. Тихомиров, А. Файоль, Ф. Тейлор, Р. Уотермен, Г. Форд, А.П. Чернишов, В.М. Шепель, С. Янг). У літературі описані й різні типи розв'язання задач (В.В. Дружинін, Д.С. Конторов).

Уявлення про творчість керівника як процес розв'язання управлінських задач, дає змогу перейти до питання про моделювання творчого потенціалу управлінця, який забезпечує продуктивність розв'язання управлінських задач. Модель творчого потенціалу дає змогу встановити реальні творчі можливості керівників з метою їхнього саморозвитку.

Другий розділ «Аналіз результатів дослідження управлінської творчості керівника» містить аналіз моделі та алгоритму розвитку управлінської творчості, опис методичного забезпечення та аналіз результатів емпіричного дослідження.

Оскільки моделлю творчої діяльності є процес розв'язання творчої задачі, ми проаналізували алгоритм управлінської творчості керівника на прикладі того, як відомі учені підходили до розв'язання творчих задач (А.Б. Коваленко, О.Р. Лурія, А.К. Маркова, В.О. Моляко, Дж. Брунер, К. Левін, Д. Уоллес та ін.).

Для реалізації завдань та досягнення мети дослідження проводилося емпіричне вивчення управлінської творчості керівника. При організації емпіричного дослідження ми виокремили 2 основні етапи: констатувальний та формувальний. Метою констатувального етапу дослідження є вивчення показників та рівнів розвитку управлінської творчості керівника.

Для досягнення мети констатувального етапу дослідження ми використовували такі методи дослідження, що реалізовувалися за допомогою конкретних методик.

1. Анкетування. Анкети: «Професійна творчість керівника»; «Вивчення рівня розвитку управлінських здібностей керівника»; анкета керівника; анкета визначення індексу задоволеності професією керівника; біографічна анкета для відбору на керівні посади; «Оцінка стосунків керівника з колективом».

2. Шкали: для виявлення ставлення керівника до оволодіння проектно-регулюючою функцією саморозвитку; вимірювання самоактуалізації; професійного стресу.

3. Карти: оцінка задоволеності роботою; професійної поведінки керівника.

4. Методики: визначення готовності до творчої діяльності; визначення коефіцієнта адекватності якісної самооцінки і атрибутивної проекції керівника; вивчення здатності керівника моделювати шлях професійного самовдосконалення; спостереження за поведінковими реакціями; психолого-акмеологічного аналізу управлінської діяльності; самооцінки і оцінювання компетентними суддями здібностей управлінської діяльності кадрів управління; визначення стилю керівництва колективом; діагностика міжособистісних стосунків Т.Лірі; «Q-сортування»; самооцінки і оцінки вмінь управлінської діяльності та проектно-регулюючої діяльності; психосемантичного дослідження мотивації функціонування керівників; дослідження креативності, діагностика відповідального ставлення до управлінської діяльності; методика визначення готовності до творчої діяльності; методика «Інтелектуальна лабільність»; вивчення соціально-психологічної самоатестації групи як колективу; «Референтна група»; «Визначення індексу ототожнення себе з групою».

5. Тести: риси характеру і темпераменту (ознаки психопатійних рис характеру; структури інтелекту Р.Амхтауера; психологічна тестова оцінка керівника.

6. Опитувальники: способів саморегуляції психічного стану; «Який Ваш творчий потенціал»; опису поведінки в конфліктній ситуації К.Томаса; на оцінку нереалізованого морального потенціалу (А.Ф.Кудряшов); на оцінку загальної здатності до управлінської діяльності; «Перевірте, який Ви керівник».

У нашому дослідженні взяли участь 135 осіб віком від 25 до 56 років, що мають стаж управлінської діяльності понад 5 років. У вибірці представлені керівники різних галузей і сфер виробництва, тому можна говорити про високий рівень репрезентативності вибірки. Вибірка складала 7 груп: 1) керівники психологічних служб (10%); 2) керівники військових підрозділів (17%); 3) керівники у сфері економіки (20%); 4) керівники у сфері держслужби (21%); 5) керівники в юридичній сфері (11%); 6) керівники медичних установ (9%); 7) керівники виробничої сфери (12%). Середній вік вибірки - 38,7 років, жінки - 39,9%, чоловіки - 60,1%.

На підставі одержаних результатів ми виокремили такі рівні розвитку управлінської творчості: високий, середній та низький (див. табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл досліджуваних за рівнями та критеріями управлінської творчості керівника (у %)

Критерії	Високий	Середній	Низький
Професійна самосвідомість	26	45	29
Професійні знання і досвід взаємодії з підлеглими	31	47	22
Професійне спілкування	38	42	20
Професійне мислення	34	43	23
Реалізація творчого потенціалу особистості керівника	30	44	26
Середнє	31,8	44,2	24

Такий розподіл свідчить про те, що результати дослідження рівнів розвитку критеріїв управлінської творчості відповідають вимогам нормального розподілу, що, у свою чергу, свідчить про репрезентативність одержаних даних і є доказом надійності проведеного дослідження.

На підставі психологічних характеристик, якостей інтелекту, комунікативних якостей та вмінь, особливостей самоставлення та самооцінки, ми виокремили такі стилі керівництва.

1. Пасивний стиль - небажання брати на себе відповідальність, формальне ставлення до своїх обов'язків та до підлеглих, прагнення уникати додаткової роботи. З ним корелюють такі якості в міжособистісній сфері як конформність, м'якість, підозрілість, фрустрованість, імпульсивність, почуття провини, особливості взаємостосунків - нестача впевненості та самоповаги, сумніви у власній цінності, поверхове самозадоволення, слабка усвідомленість «Я», комунікативні якості - нетерпиме ставлення до інших, інтелектуальні якості - низький інтелект, слабкі вербальні та логічні прояви.

2. Надійний стиль - прагнення працювати за правилом «золотої середини», схильність використовувати перевірені способи дій. Цей стиль корелює з такими якостями особистості: реалістичність, сила особистості, практичність, добрий самоконтроль, слабка прив'язаність до «Я»; часті самозвинувачення, прямолінійність, але залежність від групи і терпимість, логічні здібності, але відсутність винахідливості.

3. Ліберальний стиль - приділення головної уваги людським взаємостосункам, гуманності, орієнтація на підтримку дружньої атмосфери. Цей стиль корелює з особистісними проявами: сила особистості, проникливість, соціальна пластичність, м'якість, брак самокритичності, залежність від групи, очікування гарного ставлення.

4. Жорсткий стиль - досягнення ділових результатів будь-якими засобами, орієнтація на жорстке управління, стосунки в колективі не мають серйозного значення. Особистісні кореляти такого стилю пов'язані з домінантністю, самодостатністю, самоповагою, відсутністю сумнівів у власній значущості, самовпевненістю.

5. Організаторський стиль - орієнтація на досягнення високого результату через спільну роботу, вміння мотивувати інших та делегувати відповідальність. Особистісні кореляти стилю: сила особистості, соціальна пластичність, довірливість, самоприйняття, переживання конфліктності «Я», високий інтелект і вербальні здібності.

Результати проведеного дослідження та аналіз першоджерел свідчить, що на формування системи потреб особистості, а отже, і на мотивацію діяльності значний вплив мають ціннісні орієнтації людей (Д.О.Леонтьєв, О.М. Леонтьєв, Є.П. Ільїн, Т.С. Кудріна та ін.).

Крім того, результати теоретико-емпіричного дослідження свідчать про наявність суттєвих відмінностей у найбільш значущих термінальних та інструментальних цінностях керівників залежно від рівня їхньої управлінської творчості:

- для керівників з високим рівнем розвитку управлінської творчості: суспільне визнання, щастя інших, життєва мудрість, самоконтроль, творчість, свобода, освіченість, широта поглядів, пізнання, розвиток, творчість, активна діяльність, впевненість у собі, незалежність, тверда воля, нетерпимість до недоліків, ефективність, раціоналізм, відповідальність, продуктивна життєдіяльність, вихованість, високі запити;

- для керівників з середнім рівнем розвитку управлінської творчості: цікава робота, життєрадісність, краса природи, розваги, сміливість у відстоюванні власної думки, чутливість, наявність добрих і вірних друзів, високі запити;

- для керівників з низьким рівнем розвитку управлінської творчості: виконавчість, матеріальна забезпеченість, щасливе сімейне життя, здоров'я, високі запити.

При аналізі результатів дослідження ми поділили мотиви управлінської творчості на 7 груп: 1) соціально-професійні; 2) особистісно-розвивальні; 3) професійно-кар'єрні; 4) матеріально-професійні; 5) професійно-освітні; 6) власне творчі; 7) морально-професійні.

Отримані результати свідчать про те, що у керівників з високим рівнем розвитку управлінської творчості система мотивів структурована і відсутні мотиви власне творчі, мінімально представлені професійно-кар'єрні (10%) і матеріально-професійні (14%). У групі керівників з середнім рівнем розвитку управлінської творчості максимально представлені матеріально-професійні мотиви (27%) та професійно-кар'єрні (19%). У групі керівників з низьким рівнем розвитку професійної творчості питома вага цих мотивів збільшується: професійно-кар'єрні - 33%, матеріально-професійні - 32%. Найменш представлені у групі керівників з середнім рівнем розвитку управлінської творчості професійно-освітні (6%) і морально-професійні (9%) мотиви. У групі керівників з низьким рівнем розвитку управлінської творчості меншою мірою представлені мотиви соціально-професійні (4%) та особистісно-розвивальні (5%).

Значне місце у процесі розвитку управлінської творчості керівників посідає вік та стаж роботи. Найвищий рівень розвитку головних критеріїв управлінської творчості виявлено у керівників зі стажем роботи 10-15 років, причому чим різноманітнішими є проблеми і задачі, розв'язані фахівцем, тим швидше і точніше приймаються рішення, тим більш виважені оцінки і ширший погляд на ситуацію. Найбільш продуктивним є вік від 35 до 50 років, а найбільше зростання творчості професіоналів припадає на 30-50 років.

З'ясувалося, що керівники з високим рівнем розвитку управлінської творчості виявили себе як більш адекватні ситуації та актуальним умовам, точні, нетривіальні, а з середнім - менш своєчасні, точні, нетривіальні, з низьким - менш адресні, ще менш адекватні ситуації та актуальним умовам та точні.

Водночас керівники повинні мати специфічні психологічні вміння, які зумовлюють ефективність міжособистісної взаємодії. Взаємодія є ефективною у тих керівників, хто демонструє високий рівень управлінської творчості, і менш ефективною - з середнім та низьким рівнем. Головними ознаками ефективної взаємодії керівників є: предметність (наявність спільної мети, яка зумовлює необхідність узгодження зусиль), експлікованість (доступність для реєстрації або стороннього спостереження), ситуативність (досить жорстка регламентація певними умовами) рефлексивна багатозначність (можливість вияву як усвідомлюваних, так і неусвідомлюваних намірів). Взаємодія керівників у процесі своєї діяльності може виявлятися у вигляді співробітництва, кооперації та конкуренції.

Наступна важлива група професійних умінь керівників є сукупністю різноманітних комунікативних умінь. Для керівників з високим рівнем розвитку професійного мислення притаманні комунікативні вміння, орієнтовані на ділову взаємодію; з середнім рівнем розвитку управлінської творчості - вміння чітко і ясно ставити задачі, видавати розпорядження, проводити ділові наради, вести ділові переговори з партнерами і опонентами чи конкурентами; у керівників з низьким рівнем розвитку управлінської творчості ці вміння виражені слабко.

Таким чином, чинник досвіду і професійних умінь керівника забезпечує розвиток управлінської творчості керівника і включає такі показники: досвід та стаж роботи, управлінські навички, вміння приймати рішення і реалізовувати їх, вміння організовувати міжособистісну взаємодію, комунікативні уміння, вміння здійснювати психологічний вплив.

У третьому розділі «Психологічні умови та чинники формування управлінської творчості» розглядаються теоретико-методологічні засади розвитку управлінської творчості керівника, подано описання програми формування управлінської творчості керівників та обґрунтовано необхідність та подано зміст психологічного супроводу процесу розвитку управлінської творчості керівників.

Психологічні чинники формування управлінської творчості - це причини, які мають характер рушійних сил, що зумовлюють досягнення високого професіоналізму особистості і діяльності, головні детермінанти професіоналізму. У дослідженнях низки авторів (О.О.Бодальов, А.О.Деркач, Н.В.Кузьміна) виокремлюють три групи чинників: 1) об'єктивні, пов'язані з реальною системою і послідовністю дій людини; 2) суб'єктивні, пов'язані з суб'єктивними передумовами успішності професійної діяльності (мотивація, спрямованість, здібності, креативність); 3) об'єктивно-суб'єктивні, пов'язані з особливостями організації професійного середовища, якістю управління професійною діяльністю.

З метою формування управлінської творчості керівника ми розробили програму психологічного супроводу професійної діяльності керівників - цілісної системи психологічних заходів, що сприяють її розвитку і є основою професійного становлення і фундаментом подальшого професійного зростання.

Для досягнення високого рівня розвитку професіоналізму фахівці повинні оволодіти творчим інноваційно-дослідницьким стилем професійної діяльності. Психологічний супровід дає змогу оволодіти алгоритмом і технологією оптимальної професійної діяльності.

Метою психологічного супроводу розвитку управлінської творчості керівника є не тільки корекція несприятливого варіанту розвитку управлінської творчості керівника, але й створення умов для максимально ефективного особистісного та професійного зростання. Робота повинна здійснюватися за такими напрямами: психодіагностичним, консультативним, корекційно-розвивальним, просвітницько-навчальним.

У ході впровадження програми ефективно використовувати активні форми і методи роботи: ділові ігри, групова дискусія, соціально-психологічні тренінги, моделювання професійно-управлінської діяльності тощо.

Ця програма призначена для психологічного супроводу розвитку управлінської творчості в системі другої вищої професійної освіти, у системі додаткової підготовки та перепідготовки керівників різних рівнів, в адаптаційних системах для молодих управлінців та в ході консультування керівників з розвитку управлінської творчості як основи становлення професіоналізму керівників і підвищення ефективності їх професійної діяльності.

Для реалізації мети дослідження нами проводився формувальний експеримент з керівниками різних сфер діяльності: освіти - 24, медицини - 16, бізнесу - 68. У дослідженні взяли участь 108 досліджуваних. З них 76 становили експериментальну групу, 32 - контрольну. До контрольної групу групи увійшли керівники, які не брали участі у формувальному експерименті.

Програма формування управлінської творчості керівників містила низку тренінгових процедур. Кожен тренінг спрямовувався на актуалізацію та формування певних складових управлінської творчості керівника. Зупинимося на короткому описі кожного з тренінгів.

Загальна тривалість повної формувальної програми - 100 годин. Процедура використання програми передбачала включення керівників різних сфер діяльності до роботи в тренінгах протягом 10 днів.

Для перевірки ефективності використання програми формування проводилися діагностичні заміри до та після у досліджуваних експериментальної та контрольної груп. Повна формувальна програма містила низку тренінгів.

1. Тренінг комунікативної компетентності керівника передбачав розвиток здатності до партнерського спілкування в робочих групах, в організаціях, усунення перешкод на шляху управлінської інформації, розвиток розуміння сласних інтересів і позицій в процесі спілкування з партнером, особливо в таких складних сферах відносин як: «начальник-підлеглий», «колега-колега», «чоловік-жінка».

2. Тренінг «Сучасний менеджмент: виклики і можливості керівника» мав на меті познайомити керівників з тими основними чинниками управлінської діяльності, які впливають на стабільність розвитку очолюваної ними організації (компанії, фірми, будь-якого об'єднання людей, спрямованого на досягнення мети і реалізації місії)та розвинути внутрішні навички учасників з вирішенням управлінських завдань.

3. Тренінг розвитку управлінських навичок призначався для розвитку навичок ефективного самоуправління та управління іншими в параметрах «важливе, але нетермінове», визначення пріоритетів та формування ширшого бачення тенденцій розвитку ситуації.

4. Тренінг роботи з невизначеністю і в умовах невизначеності мав на меті визначення джерела невизначеності в роботі керівника, підлеглого та всієї організації, зруйнування стереотипів мислення, сприйняття, які обмежують творчий потенціал людини, підготовку менеджменту і персоналу до організаційних змін, вироблення процедури безконфліктного обговорення складних, проблемних ситуацій у форматі полілогу.

5. Тренінг «Управління змінами в організації» мав на меті сформувати позитивне ставлення до процесу змін з боку співробітників, поліпшити інформаційний обмін усередині організації, у тому числі і між управлінцями різного рівня, розширити знання і розвинути уміння управління в умовах змін в організації, розпочати процес створення ефективної команди управлінців.

Аналіз ефективності використання програми формування управлінської творчості дає змогу зробити такі узагальнення.

При виявленні різних рівнів розвитку управлінської творчості керівника за всіма показниками вся вибірка досліджуваних була поділена на три групи залежно від рівня розвитку управлінської творчості. Після використання програми формування управлінської творчості керівника одержані дані свідчать про наявність значущих відмінностей (див. табл. 2).

формування управлінський творчість керівник

Таблиця 2. Рівні розвитку управлінської творчості керівників ( у %)

Критерії	Низький	Середній	Високий
	До	Після	До	Після	До	Після
Професійна самосвідомість	26	8	45	25	29	67
Професійні знання і досвід взаємодії з підлеглими	31	11	47	31	22	58
Професійне спілкування	38	9	42	30	20	61
Професійне мислення	34	21	43	29	23	50
Реалізація творчого потенціалу особистості керівника	30	10	44	26	26	64
Середнє	31,8	11,8	44,2	28,2	24	60
Примітка: відмінності значущі на рівні р<0,01 та р<0,05.

Аналіз середніх значень рівнів розвитку критеріїв управлінської творчості свідчить про те, що серед керівників спостерігається значне їх зростання: високий рівень зріс з 24% до 60%. Разом з тим спостерігається суттєве зниження числа керівників з низьким (з 31,8% до 11,8%) та середнім (з 44,2% до 28,2%) рівнем управлінської творчості. Подібні суттєві зміни відсутні у керівників, що належали до контрольної групи.

Після застосування програми формування управлінської творчості керівника відбулися значущі зміни за показником професійного спілкування. Керівники стали більшою мірою використовувати діалогічність у спілкуванні з колегами, підлеглими і керівництвом. При цьому діалоги продумувалися, а мова співрозмовника вислуховується. Характерна низька емоційність та висока конструктивність. Меншою мірою проявлялися вольові методи роботи та монологічність спілкування, з'ясування причин помилок, а переважно пошук шляхів запобігання помилок.

Після проведення формувального експерименту одержано суттєві відмінності за критерієм професійного мислення. При розв'язанні управлінських задач керівники з високим рівнем розвитку управлінської творчості продемонстрували вищий рівень вираженості мисленнєвих операцій: теоретичного аналізу, змістової рефлексії, планування.

Застосування програми формування управлінської творчості керівника мало вплив і на мотивацію їхньої професійної діяльності. Виявлено значущі відмінності у розвитку професійної мотивації керівників: це стосується, насамперед, групи соціально-професійних, особистісно-розвивальних, професійно-освітніх та морально-професійних мотивів. У більшості керівників система мотивів стала більш структурованою, хоча власне творчі мотиви виражені так само слабко, а також незначні зміни відбулися у розвитку професійно-кар'єрних і матеріально-професійних мотивів.

Таким чином, співставлення показників, одержаних до та після застосування програми формування управлінської творчості керівника, дало змогу зробити висновки про її високу ефективність, яку ми продемонстрували при аналізі значущих відмінностей у розвитку управлінської творчості за її основними показниками.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми управлінської творчості особистості свідчить про те, що донині зустрічаються різні підходи до тлумачення творчості. Вивчення творчості здійснюється з трьох позицій: а) загальнопсихологічний підхід; б) взаємозв'язок творчості з категоріями ставлення до праці, мислення, потенціал, здібності, творча орієнтація особистості, в) взаємовплив творчості та управлінської діяльності і професіоналізму керівника. Системне вивчення проблеми творчості в управлінській діяльності дає змогу визначити її як усвідомлену, цілеспрямовану, активну діяльність, спрямовану на пошук нового, оригінального та самостійного способу управління підлеглими з метою максимально ефективного досягнення цілей у певній професійній сфері.

2. Основними критеріями управлінської творчості керівника є професійна самосвідомість; професійні знання і досвід взаємодії з підлеглими; професійне спілкування; професійне мислення; реалізація творчого потенціалу особистості і формування відносин у професійній спільноті.

Виявлено рівні розвитку управлінської творчості керівника. У групі керівників з високим рівнем розвитку управлінської творчості виражені три основні групи важливих з професійної точки зору якостей керівника: інтелектуальні (аналітичність мислення), особистісні (активність, лідерські якості, стійкість до фрустрацій) та динамічні (сила і лабільність нервових процесів). Середній рівень розвитку управлінської творчості керівників характеризується такими професійно важливими якостями: ситуативна аналітичність мислення, схильність до консерватизму, ситуаційна активність і ділова спрямованість, монологічне професійне спілкування. Низький рівень розвитку управлінської творчості виявляється у таких особистісно-ділових якостях: слабка інтелектуальна активність, нерішучість, схильність до самозвинувачення, слабка стійкість до фрустрації, недостатня активність і ділова спрямованість, непостійна сила і лабільність нервових процесів, не визначено чіткого стилю професійного спілкування, ревнощі до чужих досягнень, прагнення до лідерства, конформізм, схильність до авантюрних дій.

3. Виявлено вплив особистісних характеристик керівника на рівень його управлінської творчості. З'ясовано суттєві відмінності у значущих термінальних та інструментальних цінностях керівників залежно від рівня їхньої управлінської творчості: для керівників з високим рівнем розвитку управлінської творчості: суспільне визнання, щастя інших, життєва мудрість, самоконтроль, творчість, свобода, освіченість, широта поглядів, розвиток, творчість, активна діяльність, впевненість у собі, незалежність, тверда воля, нетерпимість до недоліків, ефективність, відповідальність, продуктивна життєдіяльність, високі запити; для керівників з середнім рівнем розвитку управлінської творчості: цікава робота, життєрадісність, краса природи, розваги, сміливість у відстоюванні власної думки, чутливість, наявність добрих і вірних друзів, високі запити; для керівників з низьким рівнем розвитку управлінської творчості: матеріальна забезпеченість, щасливе сімейне життя, здоров'я, високі запити.

При аналізі впливу мотивів на рівень розвитку професійної творчості керівника виявлено, що у керівників з високим рівнем розвитку управлінської творчості система мотивів структурована і відсутні мотиви власне творчі, мінімально представлені професійно-кар'єрні і матеріально-професійні. У керівників з середнім рівнем розвитку управлінської творчості максимально представлені матеріально-професійні мотиви та професійно-кар'єрні. У керівників з низьким рівнем розвитку професійної творчості зростає питома вага професійно-кар'єрних, матеріально-професійних мотивів. Найменш представлені у керівників з середнім рівнем розвитку управлінської творчості професійно-освітні і морально-професійні мотиви; у керівників з низьким рівнем розвитку - меншою мірою представлені мотиви соціально-професійні та особистісно-розвивальні.

Значне місце у процесі розвитку управлінської творчості керівників посідає вік та стаж роботи. Найвищий рівень розвитку головних критеріїв управлінської творчості виявлено у керівників зі стажем роботи 10-15 років, причому чим різноманітнішими є проблеми і задачі, розв'язані фахівцем, тим швидше і точніше приймаються рішення, тим більш виважені оцінки і ширший погляд на ситуацію. Найбільш продуктивним є вік від 35 до 50 років.

4. Для постійного розвитку управлінської творчості керівника розроблено програму психологічного супроводу професійної діяльності керівників - цілісної системи психологічних заходів, що сприяють її розвитку і є основою професійного становлення і фундаментом подальшого професійного зростання. Психологічний супровід дає змогу коригувати несприятливий варіант розвитку управлінської творчості керівника, створити умови для оптимального професійного зростання. У ході впровадження програми ефективно використовувалися активні форми і методи роботи: ділові ігри, групова дискусія, соціально-психологічні тренінги, моделювання професійно-управлінської діяльності тощо. Програма призначена для психологічного супроводу розвитку управлінської творчості в системі другої вищої професійної освіти, додаткової підготовки та перепідготовки управлінських кадрів, у ході адаптації молодих керівників, індивідуального консультування керівників з розвитку управлінської творчості.

5. При організації процесу формування управлінської творчості керівника ми виходили з положення про те, що постійне включення суб'єкта до творчої діяльності сприяє формуванню у нього творчого мислення. Програма розвитку управлінської творчості керівника включала низку тренінгів, спрямованих на розвиток головних її показників. Результати формувального етапу дослідження свідчать про наявність значущих відмінностей між рівнем розвитку показників управлінської творчості керівника до та після впровадження програми розвитку. Виявлено також значущі відмінності між результатами розвитку головних показників управлінської творчості у досліджуваних експериментальної та контрольної груп.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням специфіки управлінської творчості у різних сферах професійної діяльності, а також подальшим удосконаленням програми формування управлінської творчості керівників з урахуванням специфіки професійної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Банцер В.С. Теоретико-методологічні засади дослідження професійної творчості керівника / В.С. Банцер // Наука і освіта. Спецвипуск: проект: «Психолого-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі» - 2008. - № 7. - С.11-14.

2. Банцер В.С. Модель та алгоритм розвитку професійної творчості керівника / В.С. Банцер // Актуальні проблеми психології. Проблеми екологічної психології. Вип. 6. - Т. 1. ч. 1 - К., 2009. - С. 19-27.

3. Банцер В.С. Психологічні критерії професійної творчості керівника / В.С. Банцер // Наука і освіта. - № 5. - 2009. Спецвипуск: проект: «Теоретико-методологічні проблеми психологічного супроводу професійної діяльності. - Одеса конференція, Одеса, 2009. - С. 21-26.

4. Банцер В.С. Психологічний супровід процесу розвитку професійної творчості керівників / В.С. Банцер // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Вип. 26 (50). - К., 2009. - Ч. 1. - С. 23-28.

5. Банцер В.С. Психологічні засади розвитку професійної творчості / В.С. Банцер // Друга Міжнародна науково-практична конференція «Методологія та технологія практичної психології в системі вищої освіти». Тези доповідей. - К. 2009. - С. 37-39.

АНОТАЦІЇ

Банцер В.С. Психологічні чинники формування управлінської творчості керівника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. - Одеса, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі формування управлінської творчості керівника.

У роботі подано теоретичний аналіз проблеми дослідження, на підставі якого виокремлено критерії та показники управлінської творчості керівника: професійна самосвідомість; професійні знання і досвід взаємодії з підлеглими; професійне спілкування; професійне мислення; реалізація творчого потенціалу особистості керівника і побудова стосунків у професійному соціумі. Проаналізовано рівні розвитку управлінської творчості керівника: високий, середній та низький.

Подано опис розробленої програми формування управлінської творчості керівника, яка включає низку тренінгів, метою яких є розвиток головних показників управлінської творчості.

Розроблено програму психологічного супроводу управлінської діяльності керівників - цілісну систему психологічних заходів, що сприяють їхньому розвитку і є основою професійного становлення і фундаментом подальшого професійного зростання.

Ключові слова: управлінська творчість, управлінська діяльність, критерії та показники управлінської творчості, психологічний супровід управлінської діяльності.

Банцер В.С. Психологические факторы формирования управленческого творчества руководителя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования управленческого творчества руководителя.

В работе представлен теоретический анализ проблемы исследования, на основании которого выделены показатели управленческого творчества руководителя: профессиональное самосознание; профессиональные знания и опыт взаимодействия с подчиненными; профессиональное общение; профессиональное мышление; реализация творческого потенциала личности руководителя и построение отношений в профессиональном социуме. Проанализированы уровни развития управленческого творчества руководителя: высокий, средний и низкий. Отличия между руководителями с разными уровнями заключаются в значимых отличиях в интеллектуальной активности и деловой направленности, четкости стиля профессионального общения, выраженности профессионально важных качеств.

Показана зависимость уровня управленческого творчества руководителей от возраста и опыта, а также от особенностей мотивации профессиональной деятельности.

Представлено описание разработанной программы формирования управленческого творчества руководителя, которая включает ряд тренингов, направленных на развитие главных показателей управленческого творчества. Доказывается эффективность предложенной программы - выявлены значимые отличия между уровнем развития показателей управленческого творчества руководителей до и после внедрения программы формирования.

Разработана программа психологического сопровождения управленческой деятельности руководителей - целостной системы психологических мероприятий, которые способствуют ее развитию, является основой профессионального становления и фундаментом дальнейшего профессионального роста.

Ключевые слова: управленческое творчество, управленческая деятельность, критерии и показатели управленческого творчества, психологическое сопровождение управленческой деятельности.

Bantser V.S. Psychological factors of managerial creativity formation of leader. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Psychological Science in qualification 19.00.01 - General Psychology, History of Psychology. - National I.I. Mechnikov University of Odessa. - Odessa, 2010.

Dissertation deals with the problem of leader's professional creative work development.

The paper demonstrates theoretical analysis of investigation problem on the basis of which factors of leader's professional creative work were identified, such as: professional self-consciousness; professional knowledge and experience of interaction with subjects; professional communication; professional thinking; realization of creative potential of leader's personality and development of relations in professional society. The levels of leader's professional creative work development were analyzed. They are: high, medium, and low.

Description of devised program for leader's professional creative work development including the range of trainings the object of which is development of main factors of professional creative work was provided.

The program of psychological maintenance of leader's professional work was developed. It is the integral system of psychological measures helping to their development and is the basis of professional progress and is the foundation of further professional growth.

Key words: professional creative work, management activity, factors of professional creative work, psychological maintenance of professional creative work.

Размещено на Allbest.ru

...