Психологічні особливості стилю життя студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості стилю життя студентської молоді

Чміль Л.Б.

19.00.01 - загальна психологія

Харків - 2010

Вступ

Актуальність дослідження. Складні та суперечливі процеси оновлення всіх сфер суспільного життя в сучасній Україні висувають особливі вимоги до соціальної поведінки особистості, системи її психологічних характеристик, в першу чергу - здатності адаптуватись у нових умовах, до самотрансформації. А найголовніше - гостро ставлять питання про спроможність сучасної людини активно змінювати умови свого існування, зберігаючи при цьому своє "Я" як цілісне утворення, залишаючись повноцінним суб'єктом будь-якої діяльності.

Які психологічні феномени в таких умовах можуть стати своєрідними дескрипторами цілісної суб'єктності особистості, показниками рівня її сформованості та успішності самореалізації? Таким поняттям, що містить у собі інтерналізований соціальний досвід індивіда, має ідеальні складові у формі цінностей, атит'юдів, мотивів, життєвих цілей, планів та інших диспозиційних утворень і може бути охарактеризований через систему об'єктивних показників реальної діяльності особистості, а також знаходить прояв в усіх найважливіших сферах її життєдіяльності, є стиль життя особистості.

Плюралістичність проявів сучасного життя породжує багатство стилів різних соціальних суб'єктів, що на рівні управління суспільними процесами вимагає зусиль з узгодження інтересів окремих соціальних спільнот і груп, щоб випередити їхнє можливе протистояння та конфлікти. Тому вивчення стилю життя можна розглядати як виконання соціального замовлення, яке ще не артикульоване з причин недостатнього усвідомлення його нагальності.

Актуальність осмислення стилю життя обумовлена й відносною нерозробленістю цього наукового поняття в межах системи психологічної науки, відсутні специфічні методи дослідження стилю життя особистості, аналіз його проявів носить переважно описовий характер, практично відсутні роботи, які б спиралися на сучасні методи обробки й аналізу емпіричного матеріалу, в котрих стиль життя розглядався б як системний феномен, що особливо важливо з огляду на актуальність його науково-психологічного вивчення. Все це вимагає дослідницької роботи з узагальнення існуючих теоретико-методологічних та методичних підходів, вивчення структури стилю життя особистості, розробки системи показників його сформованості, які б могли бути емпірично зафіксовані.

Як загальнонаукова категорія "стиль" традиційно аналізувався фахівцями з мистецтвознавства, лінгвістики, стилістики, наукознавства (В.В. Виноградов, А.Н. Соколов, О.Н. Устюгова, В.Т. Палієвський та ін.). У загальнопсихологічних роботах вивчення феномену стилю життя обмежувалося полем конкретної діяльності (наприклад, професійної), тому мова в цих дослідженнях йшла насамперед про індивідуальний стиль діяльності особистості (В.Н Азаров, Б.А. Вяткін, А.Г. Ісмагілова, Є.А. Клімов, В.І. Моросанова, Л.І. Рюмшина та ін.). Велика кількість досліджень присвячена вивченню стилів керівництва та лідерства (К.Левін, Р.Ліппіт, Р.Уайт, Ф.Фідлер, І.П.Волков, Р.Л. Кричевський, О.М.Дубовська, Б.Д.Паригін, А.В.Петровський та ін.). Психологічний аналіз стилю життя особистості всебічно представлений у публікаціях київських вчених (Є.І. Головаха, О.А. Донченко, Л.В. Сохань, Г.І. Осадча, В.О. Тихонович, Ю.М.Швалб та ін.).

У підході, що пов'язаний з творчістю дослідників пермської школи (В.С.Мерлін), а також представлений у публікаціях В.В. Бєлоуса, Б.О. Вяткіна, В. Русалова, М.Р. Щукіна, О.І. Щебетенко та ін., сутність поняття "стиль" втілено у центральному понятті цього теоретичного напрямку, що визначається як "інтегральна індивідуальність".

В межах соціологічної системи знань стиль життя вивчався в контексті більш узагальнених проблем, в першу чергу, способу життя (І.В. Бестужев-Лада, В.О. Ядов та ін.). Представники західної соціології, вивчаючи феномен стилю життя, традиційно пов'язували цю проблематику з вивченням соціальної структури суспільства, в першу чергу, з приналежністю людини до тієї чи іншої соціальної групи, класу, страти тощо (М.Вебер, Т.Веблен, П. Бурдьє та ін.). Поширеною є й точка зору, згідно з якою індивідуальний стиль життя обумовлений впливом тієї субкультури, цінності, норми та традиції якої особистість поділяє.

Найбільш завершеною в низці концепцій західних дослідників можна вважати теорію А.Адлера. Життєвий стиль, з його точки зору, репрезентує ідею індивіда як активного організму, а також ідею спрямованості на мету, єдність, сталість "Я" та унікальність індивіда. Проблеми цілісності особистості, процесу її формування та життєвого шляху були в центрі уваги ще одного авторитетного вченого - американського психолога Г.Олпорта.

Новітні дослідження стилю життя найчастіше пов'язуються з аналізом стилю споживання та стилю дозвілля, хоча інколи останній ототожнюється зі стилем життя як таким (Я.А. Стеббінс, T. Лілович, Л. Стейнберг та ін.). Ще одним напрямком досліджень західних вчених є вивчення впливу телебачення на аудиторію, в першу чергу на формування певного стилю життя (Р.C. Aлен, A. Бандура, M. Eслін, T.Ф. Хартнегел та ін.).

Разом з різноманіттям підходів до вивчення феномену стилю життя особистості спостерігається відсутність системного, цілісного його бачення, відсутність валідних методик діагностики рівня сформованості стилю життя.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з науковими розробками, що проводяться на кафедрі соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Інноваційна поведінка молоді в період становлення української держави" (номер держреєстрації 0198V000061).

Об'єктом дисертаційного дослідження є стиль життя особистості.

Предмет дослідження - психологічні особливості та детермінанти стилю життя студентської молоді.

Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні психологічних особливостей різних типів стилю життя студентської молоді та встановленні чинників, що детермінують їх формування.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання дослідження:

- провести теоретико-методологічний аналіз проблеми стилю життя особистості та визначити його основні структурні елементи;

- виявити психологічні чинники, що детермінують різні типи стилю життя студентської молоді;

- розробити інструментарій для діагностики стилів життя студентської молоді;

- вивчити особливості стилів життя студентської молоді та детермінуючих чинників стилеутворення;

- побудувати емпіричну типологію стилів життя студентської молоді;

- розробити психологічні засади використання побудованої у дослідженні типології стилів життя студентської молоді для практичних і прикладних напрямків психологічних досліджень.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали: системно-діяльнісна парадигма в дослідженнях психічного та ряд положень, сформульованих в межах діяльнісного підходу (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, О.Г. Асмолов, Л.С. Виготський, О.В. Запорожець Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов та ін.); суб'єктний підхід до вивчення особистості (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, А.В. Брушлінський, Л.С. Виготський, В.В. Столін, В.О. Татенко, С.Л. Рубінштейн та ін.); окремі положення концепції цілісної інтегральної індивідуальності (В.В. Белоус, Б.О. Вяткін, В.С. Мерлін, В. Русалов, М.Р. Щукін, А.І. Щебетенко та ін.); теоретичні положення щодо різних аспектів формування особистості, які містяться в роботах зарубіжних дослідників (А.Адлер, Г.Ансбахер, Г.Крайг, Г.Олпорт, Е.Еріксон та ін.); теоретичні та емпіричні дослідження психологів та соціологів з проблем стилю життя та особистості (І.В. Бестужев-Лада, М. Вебер, Т. Веблен, П. Бурдьє, Є.І. Головаха, О.А. Донченко, С.Д. Максименко, Г.І. Осадча, Л.В. Сохань, Т.М.Титаренко, В.О. Тихонович, Т.Б. Хомуленко, О.О.Шорохова, Ю.М.Швалб, В.О. Ядов та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань на різних етапах дослідження застосовувались наступні методи:

методи теоретичного аналізу наукової літератури;

методи емпіричного дослідження: спостереження, бесіда, метод багатомірного шкалювання, контент-аналіз, анкетування (за допомогою авторської методики дослідження стилів життя особистості), тестування (з використанням особистісного опитувальника Г.Айзенка (Eysenck Personality Questionnaire, EPQ), методики вивчення самооцінки (модифікація В. Плахтієнко) та методики вивчення ціннісних орієнтацій особистості М. Рокіча);

методи математичної статистики: дескриптивний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в роботі:

вперше засобами факторного та кластерного аналізу виявлені чинники стилеутворення студентської молоді, а саме: об'єктивні (характер сімейного виховання та взаємовідносини з іншими людьми, а також динамічні характеристики особистості і стать) та суб'єктивні (самооцінка, як загальний механізм саморефлексії, особистісні якості та їх самооцінка, система життєвих диспозицій, мотивація основних видів діяльності);

отримало подальший розвиток наукове уявлення про структуру стилю життя особистості через визначення його зв'язків і детермінант;

завдяки побудованій емпіричній типології стилів життя сучасної студентської молоді розширено теоретичні уявлення про типи стилів життя, що породжені новими соціально-економічними умовами;

поглиблено уявлення про типологію стилів життя студентської молоді через деталізацію особливостей ціннісних орієнтацій та особистісних якостей представників різних типів;

вдосконалено методичний апарат для дослідження особливостей стилеутворення сучасної студентської молоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблену в роботі методику можна застосовувати в емпіричних дослідженнях стилю життя особистості, а також в роботі психологічної служби для виявлення причин негативних ефектів в динаміці розвитку особистості. Результати дисертаційного дослідження можуть стати суттєвим доповненням до змісту навчальних курсів із загальної та соціальної психології, а також використані з метою вдосконалення виховної роботи у вищій школі.

Надійність та валідність отриманих даних забезпечувались методологічною обґрунтованістю засадних положень дослідження, використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних його меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, використанням адекватних методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, основні наукові та практичні результати дослідження були представлені на конференціях аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1997, 1998, 1999 рр.), на науково-прикладних конференціях молодих вчених факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2007-2009 рр., на Міжнародній науковій конференції "Україна і світ: традиційність культури та спільнотні взаємини" в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (2003 р.), на науково-практичній конференції "Філософія виживання. Жінка і сучасний світ" (Харківський державний медичний університет, 2003 р.).

Публікації. Основні ідеї та результати дисертаційної роботи відображені в 11 публікаціях, з яких 8 - у виданнях, включених до затвердженого ВАК України переліку наукових фахових видань з психологічних наук.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Повний обсяг роботи становить 218 сторінок, з них 177 сторінок займає основна частина. Текст містить 17 ілюстрацій, 15 таблиць. Список використаних літературних джерел складається з 281 найменування.

1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, висвітлено ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дисертаційної роботи; викладено методологічні та теоретичні засади дослідження; аргументовано наукову новизну отриманих результатів; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, про структуру роботи.

У першому розділі "Стиль життя як об'єкт наукового аналізу" аналізуються основні підходи до розуміння феномену стилю, що склалися в межах цілої низки наукових дисциплін, в тому числі, окреслюється специфіка загальнопсихологічного, соціально-психологічного кутів зору щодо стилю життя; представлені деякі варіанти вирішення проблеми типології стилю життя особистості, висвітлено основні принципи системного підходу до розгляду цього феномену.

Поняттям стиль традиційно описувались відмінні риси діяльності людини, які були обумовлені її особистісними характеристиками. Так, у вітчизняній літературі ще в 60-70-ті роки ХХ століття почало широко використовуватись поняття "індивідуальний стиль діяльності", що означало систему прийомів та засобів діяльності, обумовлену певними особистісними якостями, призначену для адаптації до об'єктивних умов людської діяльності, найчастіше професійної. У соціальній психології стиль трактувався як цілісна, відносно стала система способів діяльності, що забезпечує ефективне виконання суб'єктом його функцій, при цьому аналізувався вплив як суб'єктивних, так й об'єктивних детермінант стилю діяльності, взаємодія соціальних вимог до діяльності та індивідуально-психологічних якостей її суб'єкта.

Таким чином, розглядаючи поняття "стиль" як загальнонаукову категорію, можна охарактеризувати його як сталу цілісність, єдність, систему прийомів та засобів, що притаманні власне (й виключно) людській діяльності та є результатом взаємовпливу, поєднання та взаємопроникнення об'єктивних та суб'єктивних чинників. Основним механізмом стилеутворення при цьому є вибір суб'єкта, в процесі якого особистість прагне до пошуку шляхів максимального самовираження.

Власне стиль життя особистості порівняно недавно став об'єктом зацікавленої уваги як західних, так і вітчизняних дослідників.Серед тих, чия творчість пов'язується з дослідженням стилю життя, найчастіше згадуються Т.Веблен, М. Вебер, А. Адлер, В. Уорнер, Ф. Тоффлер, У. Уеллс, С. Костес, П.Бурдьє та деякі інші західні дослідники. Однак існуючі теоретичні підходи часто виявляються дуже несхожими, відсутній й усталений категоріальний апарат, який би передавав сутність феномену стилю життя. Недостатньо чітко окреслюється й проблемне поле, в межах якого б можна було використовувати поняття "стиль життя". Традиційно одні дослідники пов'язували проблематику стилю життя з особливостями соціальної структури суспільства, в першу чергу з приналежністю людини до тієї чи іншої соціальної групи, класу, страти тощо (М. Вебер, Т. Веблен, П. Бурдьє). Інші підкреслювали цілісність особистості, її внутрішніх та зовнішніх проявів, процесу формування та життєвого шляху (А.Адлер, Х.Л. Ансбахер, Г. Олпорт).

Інтерес до проблем стилю життя у вітчизняній психології мав логічне завершення у низці робіт, що були опубліковані у 70-80 роках ХХ ст., до цього ж періоду належать й публікації вчених деяких європейських країн, що теж зверталися до кола питань, пов'язаних з цим феноменом. Традиційно поняття стилю життя розглядалось ними у зв'язку з проблематикою способу життя, й в результаті співставлення цих категорій автори публікацій доходили висновку, що спосіб життя відображує соціальні принципи організації форм життєдіяльності суб'єкта, а поняття "стиль життя" певною мірою відтворює варіанти життєдіяльності, можливі в межах даних соціальних принципів та норм організації життя особистості.

У роботах західних дослідників цього періоду акцент у вивченні стилю життя було зміщено на аналіз стилю споживання та стилю дозвілля, які часто ототожнювалися зі стилем життя як таким. Вказана тенденція була, безсумнівно, пов'язана з впливом засобів масової комунікації, в першу чергу реклами та телебачення. Так звана "третя промислова революція" призвела в сучасних розвинених країнах до збільшення вільного часу. В зв'язку з цим постало питання про оптимальний стиль дозвілля. Під останнім деякі автори розуміють, наприклад, такий стиль, коли людина завдяки соціально прийнятливій дозвіллєвій діяльності реалізує свої можливості найбільш повно й отримує бажану якість життя.

Маючи безсумнівну пізнавальну цінність, подібні дослідження, на нашу думку, невиправдано виключають зі сфери аналізу інші життєво важливі прояви людського існування, наприклад, сферу професійної діяльності, а також нехтують впливом суттєвих соціальних та соціально-психологічних детермінант стилю життя.

Однією з процедур наукового аналізу соціальних феноменів є теоретична типологізація як узагальнення їх ознак на основі ідеальної теоретичної моделі та теоретично обґрунтованих критеріїв. Основою для типологізації стилів життя можуть бути ті чи інші їх прояви, наприклад, активність особистості в окремих сферах життя чи інтенсивність життєдіяльності в цілому. При такому підході можливе виділення стилів, що матимуть назву "діяльнісного", "споглядального" та "індиферентного". Хоча треба зазначити, що ці типи є певною теоретичною абстракцією, і в реальності можна знайти їх чисельні комбінації з домінуванням якогось одного з них.

Інший варіант типології стає можливим завдяки урахуванню такої амбівалентної характеристики стилю, як творчість - репродукування. За цим критерієм можна виділити такі стилі життя як традиційний, репродуктивно - наслідувальний, престижний, демонстративний, індивідуально-творчий.

Цікавою є ідея побудови типології стилів, що спирається на уявлення про шляхи досягнення щастя, які можна вичленити при аналізі мотиваційних механізмів стилеутворення на прикладі етичних концепцій античності.

У роботах, присвячених вивченню переважно особливостей поведінки соціокультурних груп, стиль життя описувався як групова риса, що відрізняє життєдіяльність того чи іншого соціального утворення або ту чи іншу соціальну спільноту (групу), спроби класифікації та типологізації стилів пов'язувалися з цілою низкою показників. Так, наприклад, виділялися стилі життя з урахуванням характеристик соціального стану, участі в культурній діяльності, в залежності від соціально-демографічного стану, національної приналежності, характеру та змісту праці, професійно-кваліфікаційного та культурно-освітнього рівня людини, місця проживання та рівня прибутків, участі в діяльності різних громадських організацій тощо.

Системний підхід як загальнонауковий принцип пізнання світу та як засіб вивчення й аналізу багатоякісних цілісних суспільних явищ набув популярності й довів свої евристично-пізнавальні можливості вже кілька десятиліть тому. Його застосовують найчастіше тоді, коли постає завдання побудови теорії системного об'єкту, синтезу різних знань про такий об'єкт, розробки нових принципів підходу до нього, які б дозволяли створити цілісну картину цього об'єкту.

Загальні методологічні принципи системного підходу були закладені в роботах таких відомих західних та вітчизняних дослідників, як Л. фон Берталанфі, Р.Л. Акофф, М.К. Мессарович, А. Раппопорт, У.Р. Ешбі, І.І.Блауберг, Д.М. Гвішіані, В.П. Кузьмін, В.О. Лекторський, В.Н. Садовський, І.Т. Фролов, Е.Г. Юдін та інших.

Власне в психології особистості поняття "система" було, як відомо, ужито ще в двадцяті роки минулого століття з метою більш адекватного розуміння особистості як цілісної характеристики людської сутності, яка, по-перше, тісно взаємодіє з середовищем, що її оточує; по-друге, має багаторівневу ієрархічну структуру, й, по-третє, прагне до саморозвитку та вдосконалення. В більшості відомих теорій особистості, незважаючи на їхню зовнішню несхожість (К. Левін, З. Фрейд, А. Адлер, Г. Мюррей, А. Маслоу, Г.Олпорт та ін.), особистість розглядається як цілісний феномен з усіма притаманними системі суттєвими характеристиками.

В межах вітчизняної психології особистості системне бачення було реалізовано завдяки формулюванню принципів діяльнісного підходу (Б.Г.Ананьєв, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, О.В. Запорожець, О.М.Леонтьєв, О.Р. Лурія, Д.Б. Ельконін, С.Л. Рубінштейн та ін.).

Вихід у площину емпіричного аналізу стилю життя як системного утворення потребує ретельного опрацювання питання про систему показників стилю життя, яке тісно пов'язане зі структурою цього феномену. В роботах, присвячених означеній проблематиці, найчастіше пропонується розрізняти характеристики реальної поведінки особистості, ідеальні зразки поведінки, що інтеріоризовані й схвалюються людиною та, нарешті, соціально-нормативні вимоги, обумовлені конкретним способом життя, специфічними соціальними умовами.

Таким чином, серед існуючих дефініцій стилю життя найбільш повним є, на нашу думку, його визначення як особливого, притаманного даному індивіду способу сприйняття умов його життя, особливої манери дій та поведінки, яка обумовлена індивідуально неповторними рисами його психіки, особливостями способу життя даного суспільства й стилю життя того соціального середовища, до якого належить індивід.

У другому розділі "Методологія та методи дослідження стилю життя студентської молоді" аналізуються специфічні соціальні характеристики, які притаманні студентський молоді як соціальній групі; представлено авторський варіант методики дослідження стилю життя особистості, який спирається на розроблене дисертанткою системне бачення феномену стилю; обґрунтовується та описується вибіркова сукупність дослідження.

Феномен молодості - є дуже багатозначним. Змістовно - це процес накопичення новоутворень: в освоєнні соціального простору, рефлексії відносин у цьому просторі, визначення себе.

Однією з проблем, яка гостро стоїть перед цією віковою групою, є проблема самореалізації, що припадає саме на час повноліття, коли доходить свого логічного фіналу розвиток суб'єктної активності особистості як цілісної системи, наближається час її власне практичної реалізації. Кризові прояви в суспільстві, ускладнення в системі соціально-психологічних зв'язків особистості, негаразди в її приватному житті можуть провокувати об'єктне ставлення молодої людини до себе та маніпулятивну поведінку в соціумі, що утруднює процес її самовизначення та самореалізації.

Фахівці з психології розвитку, характеризуючи цей період (так званої ранньої дорослості), вказують в першу чергу на таку його особливість, як відносна незалежність від власне хронологічного віку чи специфічних (наприклад, фізіологічних як у підлітків) змін в організмі, а наполягають на обумовленості психосоціального розвитку молодої дорослої людини особистісними, соціальними та культурними подіями та чинниками (Г. Крайг, Н. Броді, М.Ж. Гов, Д. Лауренс, В. Зандер, В. Джейнс). Саме в цьому віці молоді люди опиняються перед необхідністю вибору та рішення багатьох проблем. Здатність реагувати на зміни та успішно адаптуватись до нових умов як раз і є критерієм зрілості, сформованості особистості в цей період.

Виділяючи критерії оцінки життя дорослої молодої людини як благополучного, різні дослідники пропонують свої варіанти, несхожі на перший погляд. Так, З.Фрейд вважав, що благополуччя людини у дорослому житті визначається її здатністю любити та працювати. Е.Еріксон вказував на досягнення близькості та генеративності як на віхи благополучної дорослості. Для інших - це приналежність до якоїсь групи та особисті досягнення, в деяких наукових роботах мова йде про суспільне визнання та компетентність в будь-якій сфері. Ідея, що об'єднує ці точки зору - це зв'язок життєвого шляху людини з сімейними відносинами та професійною діяльністю.

У сфері любові в цей період йде процес встановлення близьких відносин з оточуючими, в першу чергу з друзями, а, в кінцевому підсумку, з майбутнім чоловіком чи дружиною. На думку Е.Еріксона, той, хто не здатен в цей час встановити близькі відносини, може зазнавати неабиякі труднощі в соціальній адаптації (в тому числі й в майбутньому), страждати від почуття самотності та пригніченості. У сфері професійній в період ранньої дорослості йде процес опанування професією, від якісних результатів якого дуже часто залежить хід всього професійного циклу трудового життя людини. Чим би людина не займалася, вона завжди несе в собі установки, уявлення та досвід, пов'язані зі своєю професією, яка може визначати дуже суттєві характеристики життя (статус, рівень прибутків, самопочуття та самоідентичність, соціальні контакти та можливості особистісного розвитку тощо), а то навіть й хід життя в цілому.

Водночас з сімейними відносинами, взаємовідносинами з оточуючими та професійною діяльністю, на нашу думку, вільний час може мати суттєве значення для характеристики стилю життя молодої людини. Вільний час як сфера прояву стилю життя особистості може бути обраною з тієї причини, що саме сферою вільного часу людина може розпоряджатися за власною волею. Це не просто час певних занять, а час певних вчинків, тих вчинків та тих періодів діяльності, в яких присутній елемент самоцінності (самоцільності). До того ж вільний час є однією з тих життєвих цінностей, які належать до високорейтингових цінностей сучасної молоді, в тому числі й студентської.

Для більшості молодих людей молодість - це ще й студентська пора, коли вони мають витримувати доволі великі навантаження - фізичні, психологічні, соціальні. Виникає ціла низка протиріч, які притаманні студентському віку: протиріччя між розквітом фізичних та інтелектуальних сил студента та лімітом часу і економічних можливостей для задоволення своїх потреб, між прагненням до самостійності у відборі знань, способами їх отримання та доволі жорсткими формами і методами підготовки студентів, між великою кількістю інформації, що розширює знання студентів та обмеженим часом для її осмислення. Молоді люди у цей час стають перед необхідністю формування нових поглядів на своє життя, діяльність, побут - власне вибору стилю власного життя.

Сучасні українські дослідники проблем молоді характеризують процеси, що відбуваються сьогодні в студентському середовищі, як дуже складні й суперечливі. Суспільні негаразди спричиняють виникнення розчарування, невпевненість, страх перед майбутнім, суттєво змінюються політичні та ідеологічні орієнтації студентської молоді, ставлення до політичної діяльності як такої, формується психологічна диспозиція на індивідуальні схеми виживання та вирішення власних проблем завдяки ініціативі та підприємницькій активності (Л.М. Балабанова, О. Балакірєва, В. Вербець, В.А.Головенько, І.В.Головньова, І. Демченко, Н. Дудар, М. Міщенко, О.М.Олексюк, Т. Поснова, О.Яременко).

Вибір студентської молоді у якості випробуваних нашого дослідження обумовлений саме тим, що ця соціально-демографічна група молоді є найбільш активною в соціальному плані, психологічно вимушена будувати свій власний стиль життя, а також й тим, що в недалекому майбутньому саме вона стане основою інтелектуальної еліти українського суспільства.

Системний аналіз стилю життя особистості, передбачає розгляд такого кола питань. По-перше, це встановлення тих важливих сфер життя, в яких найбільшою мірою знаходить прояв життєвий стиль як цілісний феномен. У цьому плані, на нашу думку, цілком обґрунтованим є звертання до ідеї А.Адлера про головні життєві проблеми людини, які були висвітлені в першому розділі дисертаційної роботи. Зважаючи на вікові особливості студентства, запропоновано додати до переліку цих проблем й питання про стильову специфіку проведення вільного часу. Таким чином, основними сферами життя студентської молоді, яка є носієм певних стилів життя, виступають сфера професійної самореалізації, сім'я та любов, взаємовідносини з оточуючими людьми, дозвіллєвий простір.

По-друге, це питання показників стилю життя, якими, на нашу думку, можуть бути рівень сформованості та характер системи життєвих орієнтацій, уявлення про шляхи досягнення життєвих цілей, які обирає молодь та рівень задоволеності життєвими досягненнями.

По-третє, це проблема детермінант стилю життя, які можна поділити на об'єктивні та суб'єктивні, зовнішні та внутрішні. До об'єктивних детермінант були віднесені характер сімейного виховання та взаємовідносини з іншими, а також динамічні характеристики особистості і стать. Перші дві детермінанти є зовнішніми за своєю суттю, другі - внутрішніми. Сукупність суб'єктивних детермінант склали такі внутрішні характеристики особистості: самооцінка як загальний механізм саморефлексії; особистісні якості та їх самооцінка; система життєвих диспозицій (в першу чергу цінності в основних сферах життєдіяльності студентської молоді); мотивація основних видів діяльності.

Враховуючи необхідність дослідження характеристик, що описані вище, а також відсутність валідних методик вивчення стилю життя особистості ми створили анкету, яка складалась відповідно з таких смислових блоків, питання яких дозволили отримати інформацію щодо наступних проблем:

освіта (мотивація вибору вузу) - професійні плани та наміри - майбутня професія (цінності, вимоги);

плани на майбутнє: найближче (2-3 роки) - через 10 років - через 20 років - віддалене майбутнє;

вільний час: способи проведення вільного часу - мотивація вибору занять у вільний час;

взаємовідносини з оточуючими людьми;

взаємовідносини з батьками, клімат у батьківській сім'ї;

шляхи досягнення життєвого успіху;

життєві цінності в означених найважливіших сферах життя сучасної молодої людини;

задоволеність життєвими досягненнями;

соціально-демографічні характеристики опитаних (стать, матеріальний стан, тощо).

Таким чином, питаннями анкети було репрезентовано як чотири основні сфери життєдіяльності молодої людини, так і враховано виділені в результаті системного аналізу стилю життя особистості його показники. Зміст та характер питань анкети також враховували весь описаний спектр детермінант стилю життя.

За допомогою розробленої нами анкети вивчення стилів життя сучасної студентської молоді та стандартних тестових методик було проведено емпіричне дослідження. Вибіркову сукупність дослідження склали 400 студентів приватних та державних вищих навчальних закладів м. Харкова та м. Києва. Така чисельність вибіркової сукупності обумовлена тим, що обсяг молодіжної спільноти можна вважати такою, що дорівнює безкінечності. Відповідно до відомих статистичних формул для розрахунку вибіркової сукупності, достатній її обсяг повинен дорівнювати саме такій кількості одиниць.

У третьому розділі "Особливості стилів життя студентської молоді в сучасній Україні" представлено аналіз інформації щодо стилів життя студентської молоді, отриманої в результаті застосування запропонованої авторкою методики вивчення стилю життя особистості; зокрема, наведено результати дескриптивного, факторного та кластерного аналізу, багатомірного шкалювання.

Суттєвим моментом у вивченні особистісних проявів є аналіз системи життєвих цінностей. Результати дослідження показали, що найбільш важливими для сучасної студентської молоді є такі цінності як "сімейний добробут", "взаєморозуміння в сім'ї", "дружба, вірні друзі", "здоров'я близьких людей", причому вони практично однаково важливі як для хлопців, так і для дівчат. Цінності "матеріальний добробут", "економічна незалежність", "можливість розвитку, реалізації своїх здібностей" більш значущими є для хлопців, в той час як для дівчат більш важливими є цінності "високий службовий та соціальний стан", "власне здоров'я", "любов".

Проводячи системний аналіз стилю життя особистості, ми виділяли в низці його детермінант самооцінку рівня розвитку особистісних якостей, оскільки на психологічному рівні особистісні якості як смислове утворення можна розглядати як принцип співвідношення мотивів, цілей та засобів певної діяльності, що реалізується в кожній конкретній ситуації. До групи найбільш розвинених у них якостей опитані віднесли в першу чергу такі, що свідчать про високий особистісний потенціал: наполегливість у досягненні мети; відповідальність; комунікативні здібності; почуття власної гідності, впевненість у собі; прагнення до самореалізації; працелюбність, вміння напружено працювати, тощо.

У зв'язку зі змінами в соціально-економічних відносинах нашого суспільства у значної частини молоді формується спрямованість на відносно нове для нашої ментальності розуміння життєвого успіху та шляхів його досягнення, а сам життєвий успіх все більше асоціюється з успіхом матеріальним. Аналіз результатів дозволив нам виділити три основні шляхи досягнення матеріального добробуту, що притаманні сучасній студентській молоді: "багато працювати, багато заробляти" (56% опитаних), "не перенапружуватися та задовольнятися середнім заробітком" (12% опитаних), "мало працювати, багато заробляти" (30% опитаних). Хоча в обох групах, виділених за статевою приналежністю, домінує орієнтація на активне, напружене життя задля досягнення життєвого успіху (на це спрямовані 52% опитаних юнаків та 61% дівчат), серед хлопців вдвічі більше тих, хто обирає "асоціальний" шлях до добробуту та визнання (41% хлопців проти 20% дівчат обирають цей шлях).

Уявлення про шляхи досягнення матеріального благополуччя мають тісний зв'язок з системою цінностей особистості. Так, для студентів, що готові напружено працювати для досягнення забезпеченого життя, а також для студентів з "помірними потребами" домінуючими є цінності сімейного добробуту та взаєморозуміння в сім'ї, дружба та вірні друзі й здоров'я близьких людей. Для третьої групи характерні такі цінності, як високий службовий та соціальний стан, сімейний добробут та матеріальний добробут.

Аналіз мотивації дозвіллєвої діяльності випробуваних дозволяє стверджувати, що вона має комунікативно-рекреативний характер.

Кореляційний аналіз ціннісних орієнтацій випробуваних з особистісними характеристиками показав, що існують статистично значимі зв'язки між самооцінкою й такими цінностями як можливість приносити користь людям (0,41; р<0,05), участь у громадському житті (0,3; р<0,05), особистісний спокій (-0,23; р<0,05) та особиста свобода (-0.28; р<0.05).

Як було встановлено в результаті аналізу даних, основним стилеутворюючим чинником є система ціннісних орієнтацій. На основі факторного аналізу було виділено дев'ять факторів, які мають смисл латентних змінних. Подальший аналіз дозволив об'єднати їх у три групи

По-перше, "Добробут", який передбачає економічну незалежність, високий службовий та соціальний стан, кар'єру. Перелік факторів, що склали групу "Добробут", є прямим доказом домінування у свідомості сучасної української студентської молоді матеріальних цінностей. По-друге, "Успіх та соціальне визнання", що складається з участі у суспільному житті, влади над іншими та позитивного ставлення оточуючих. З огляду на фактори, що увійшли у цю групу, метацінність "Успіх" має дещо демонстративний характер самоствердження, оскільки обумовлена прагненням випробуваних чимось виділитися, відрізнитися, довести свою значущість. По-третє, "Самореалізація", яка передбачає отримання освіти, благополучну сім'ю та реалізацію у професійній діяльності. Виділені групи можна розглядати як своєрідні метацінності особистості, що відіграють роль термінальних, є інтегруючим елементом системи ціннісних орієнтацій та за певних умов набувають значення смислобуттєвих.

Для того щоб перевірити, чи можна виявлені за допомогою факторного аналізу життєві стратегії порівняти зі стилями життя, було здійснено кластерний аналіз цінностей, які відігравали роль термінальних, та особистісних якостей, що розглядалися як інструментальні цінності.

Нами була розроблена методика практичної реалізації кластерного аналізу спеціально для вивчення стилів життя. Ознаками типологізації у нашому випадку були обрані життєві цінності (оскільки за результатами факторного аналізу виявилося, що саме вони відіграють роль стилеутворюючих детермінант) та особистісні якості (як інтегративна характеристика особистості). У результаті було виявлено п'ять кластерів, кожен з яких є тотожнім певному емпірично зафіксованому стилю життя

Розподіл опитаних між кластерами

До першого кластеру (обсягом 22,6%) увійшли випробувані, що віддають перевагу наступним життєвим цінностям: сімейне благополуччя; взаєморозуміння в сім'ї; дружба, вірні друзі, здоров'я близьких людей; любов. Нерозвиненими у випробуваних, яких ми віднесли до цього кластеру, є такі риси як рішучість, готовність до ризику та здатність бути лідером. Враховуючи описані характеристики, а також те, що серед випробуваних, що увійшли до цього кластеру втричі більше дівчат (76%), ми визначили стиль життя представників цього кластеру як "Традиційний". Цей стиль життя репрезентує поширені уявлення про роль жінки-домогосподарки, яка не прагне до самореалізації у соціальному життя, обмежуючись виконанням обов'язків гарної матері та дружини. Чоловіків, носіїв цього стилю життя, характеризує високий рівень емоційної включеності, турбота про сімейне благополуччя та гармонійні стосунки з близькими значущими особами.

Другий кластер (обсягом 29,9%) складають випробувані, яких відрізняє, в першу чергу, наполегливість у досягненні мети. До найбільш значимих цінностей в їхній системі ціннісної ієрархії належать сімейне благополуччя, економічна незалежність, здоров'я близьких людей, власне здоров'я. За статтю випробуванні з цього кластеру розподілились таким чином: 67% юнаків, 33% дівчат. Оскільки стиль життя, притаманний представникам цього кластеру, значною мірою теж є традиційним, але таким, що передає масові стереотипи про те, яким повинен бути "справжній чоловік", ми дали йому назву "Добувач".

У третій кластер увійшли 20,7% опитаних. Високорейтинговими цінностями приналежних до цього кластеру є: сімейний добробут, дружба, вірні друзі, взаєморозуміння в сім'ї, здоров'я близьких людей, матеріальний добробут, гарні, добрі відносини з оточуючими людьми, економічна незалежність. Своєрідними "антицінностями" для цієї групи є участь у громадському житті та влада над іншими. При цьому їм не притаманні такі якості, як готовність поступитися своїм благополуччям заради інших людей, спроможність бути лідером та прагматизм й поміркованість. Відсутність зацікавленості у вирішенні проблем суспільства та низький рівень соціальної активності дають підстави назвати носіїв такого стилю життя "Обивателі".

Четвертий кластер (обсяг 23,2%) склали опитані, які передусім цінують: сімейний добробут, взаєморозуміння в сім'ї, здоров'я близьких людей, дружба, вірні друзі, гарні, добрі відносини з оточуючими людьми, діти, власне здоров'я. При цьому їхня система цінностей не включає владу над іншими людьми, а серед особистісних рис їм не притаманні прагматизм та поміркованість. Найбільш точно сутність цього стилю життя, на нашу думку, передає назва - "Індивідуаліст".

П'ятий кластер, хоча й є найменш численним (3,7%), з точки зору своїх змістовних характеристик, представляє найбільший інтерес. Молоді люди, що утворили цей кластер, налаштовані на матеріальне благополуччя та високе службове й суспільне становище. При цьому вони повною мірою є носіями таких особистісних якостей, як здатність бути лідером та наполегливість у досягненні мети. Виділені характеристики дають підставу назвати представників цього стилю життя "Кар'єрист".

Таким чином, кожний кластер склали опитані, яких об'єднує між собою певна система ціннісних орієнтацій та особистісних якостей, що їм притаманні. Наочно отримані результати щодо відмінностей у характеристиках кластерів представлені на графіку (рис. 3). Всі значення, що розміщені вище позиції "3" (нейтральна оцінка), свідчать про високе значення цінностей та достатній рівень розвиненості особистісних рис, нижче цієї позиції - про заперечування певних цінностей та нерозвиненість деяких

"Портрети" опитаних, що належать до виділених кластерів

стиль особистість студентський молодь

Вказані характеристики опитаних розглядалися як простір ознак, в якому здійснювався пошук відстаней між кластерами. Оскільки цей простір є багатомірним (в межах дисертаційного дослідження він складав 45 ознак), на наступному етапі аналізу було здійснено перехід до простору меншої розмірності, пошук нового простору здійснювався на основі багатомірного шкалювання. Ми отримали дві шкали ("Благополуччя" та "Успіх"), які співвідносяться з групами факторів ("Успіх", "Добробут", "Самореалізація"), що були отримані нами в результаті факторного аналізу та дозволяють описати системні якості стилю життя студентської молоді.

Всі отримані результати узагальнені в таблицях.

У висновках підводяться підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження, намічено перспективу подальшої розробки проблеми. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у системному баченні феномену стилю життя особистості, виявленні основних чинників стилеутворення, розробці емпіричної типології стилів життя студентської молоді.

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Стиль життя особистості може розглядатися як її суттєва характеристика, що повною мірою розкриває як зміст мотиваційно-смислової компоненти структури особистості, так і репрезентує повний спектр поведінкових проявів людини. Змістовні особливості стилю життя знаходять відображення у ставленні особистості до себе самої та власного майбуття, до інших людей та соціального світу в цілому, актуалізуються в обраних нею засобах і шляхах досягнення поставлених цілей, тощо.

2. Стиль життя особистості є системною сукупністю способів сприйняття соціального світу, визначення цілей індивідуального існування, вибору шляхів і способів їх досягнення та реалізації життєвих планів у цілому.

3. Здійснений теоретичний та емпіричний аналіз феномену стилю життя дозволяє стверджувати, що основними сферами життєдіяльності молодої людини, в яких стиль життя системно відбивається, є професійна діяльність, сім'я, сфера взаємовідносин з оточуючими людьми та дозвіллєва діяльність. Саме в цих сферах життєдіяльності стиль життя виявляє свої сутнісні характеристики й усталені прояви.

4. Застосований у роботі дескриптивний аналіз дає можливість представити картину життя сучасної студентської молоді, яка характеризується психологічними особливостями її ціннісно-мотиваційної сфери, особливостями професійної самореалізації, взаємовідносин з оточуючими, специфічними особливостями життєвих планів та намірів.

5. Стиль життя особистості можна розглядати як феномен, виникнення й функціонування якого здійснюється під впливом низки чинників. В результаті теоретичного та емпіричного аналізу можна стверджувати, що основним психологічним чинником, який детермінує утворення різних стилів життя особистості є система ціннісних орієнтацій.

6. Факторний аналіз емпіричних даних дозволив виявити метацінності, що детермінують процес стилеутворення та спрямовані на опанування різних типів життєвих досягнень. До них віднесено: "Добробут", який передбачає економічну незалежність, високий службовий та соціальний стан, кар'єру; "Успіх та соціальне визнання", що складається з участі у суспільному житті, влади над іншими та позитивного ставлення оточуючих; "Самореалізацію", яка передбачає отримання освіти, реалізацію у професійній діяльності та благополучну сім'ю.

7. Побудована за допомогою кластерного аналізу емпірична типологія стилів життя представлена п'ятьма емпіричними типами, які отримали відповідні назви: "Традиційний", "Добувач", "Обиватель", "Індивідуаліст" та "Кар'єрист", представників яких об'єднує між собою певна система ціннісних орієнтацій та особистісних якостей, що їм притаманні.

8. Застосування методу багатомірного шкалювання дозволяє створити зоровий образ простору ціннісних орієнтацій опитаних і виявити шкали ("Благополуччя" та "Успіх"), які дають можливість описати системні якості феномена "стиль життя".

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні впливу змін, що відбуваються у суспільстві, у структурі особистості, у змісті та адаптивних можливостях підростаючих поколінь на їх стилі життя, в поглибленні вивчення чинників, що впливають на виникнення й функціонування певного стилю життя, а також у впровадженні в педагогічну практику програм цілісного виховання студентської молоді.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Чміль Л.Б. Уявлення про стиль життя хворої молоді: актуальність і перспектива дослідження / Л.Б. Чміль // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Х.: ХВУ, 1999. - Вип. ІІ. - С.103-107.

2. Чміль Л.Б. Нарцисизм як домінанта стилю життя молоді / Л.Б. Чміль // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Х.: ХВУ, 1999. - Вип. lll. - С. 78-83.

3. Чміль Л.Б. Національна ідея в життєвих орієнтаціях молоді: проблеми формування ціннісного змісту / Л.Б. Чміль // Особистість: трансформаційні процеси у суспільстві. Психолог-педагогічні проблеми сучасної освіти: Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читань. - Вісник Харківського державного університету. - 1999. - №439'99. - С.372-376.

4. Чміль Л.Б. Соціальні уявлення як предмет соціально-психологічного дослідження / Л.Б. Чміль // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка,психологія. - Х.: ХВУ, 2000. - Вип. Vl - С.176-182.

5. Чміль Л.Б. Молодість як соціально-психологічний феномен (до проблем "батьків і дітей" у сучасному контексті) / Л.Б. Чміль // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Х.: ХВУ, 2000. - Вип.Vll. - С. 170-175.

6. Чміль Л.Б. Стиль життя особистості як системний психологічний феномен / Л.Б. Чміль // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія „Психологія". - Х.., 2005. - №653, Вип. 32. - С. 206-211.

7. Чміль Л.Б. Емпіричне дослідження феномену стилю життя студентської молоді / Л.Б. Чміль // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія „Психологія". - Х., 2005. - №662, Вип. 33. - С.159-164.

8. Чміль Л.Б. До категоріальності феномену стилю життя особистості / Л.Б. Чміль // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія „Психологія". - Х.., 2006. - №740, Вип. 36. - С.264-266.

9. Чміль Л.Б. Псевдораціоналізація образу дій молоді як стиль самовідособлення / Л.Б. Чміль // Проблема раціональності наприкінці ХХ століття: Матеріали V Харківських Міжнародних Сковородинівських читань. - Харків, Університет внутрішніх справ, 1998. - С. 340-342.

10. Чміль Л.Б. Соціальна справедливість як система реабілітації хворої молоді в молодіжній політиці держави / Л.Б. Чміль // Ідея справедливості на схилі ХХ століття: Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків, Університет внутрішніх справ, 1999. - С. 267-268.

11. Чміль Л.Б. Релігійно осмислена стать як "священна субстанція сім'ї" / Л.Б. Чміль // Філософія виживання. Жінка і сучасний світ: Матеріали науково-практичної конференції. - Х.: ХДМУ, 2003. - С. 46-47.

Размещено на Allbest.ru