Формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

УДК 159.922:796 (043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів фізичної культури

19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»

Кужель Микола Миколайович

Хмельницький - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Сафін Олександр Джамільович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, лабораторія розвитку навчально-виховного процесу та з питань інтелектуальної власності, старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Фурман Анатолій Васильович, Тернопільський національний економічний університет, кафедра соціальної роботи, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук Хуртенко Оксана Вікторівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра теорії і методики фізичного виховання, старший викладач кафедри.

Захист відбудеться « 17 » грудня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розіслано « 16 » листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник О. Б. Самохвалов

Таким чином, соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів фізичної культури».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до Програми підготовки науково-педагогічних працівників «Кадри-2010» Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та в межах науково-дослідної теми УН 1.08.13 «Удосконалення медичної допомоги населенню промислового регіону з особливими потребами» (номер державної реєстрації 0103U007883). Роль автора у розробці цієї науково-дослідної теми полягає у теоретичному висвітленні проблем психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності та обґрунтуванні рефлексивного практикуму для її формування.

Тему дисертації затверджено вченою радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (протокол №7 від 29.08.2008 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №9 від 25.11.2008 р.).

Мета дослідження - визначити психологічні особливості процесу формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності у контексті його рефлексивної активності.

Відповідно до сформульованої мети передбачено виконати такі завдання дослідження:

На основі аналізу наукових праць з'ясувати сутність та структуру психологічної готовності особистості до професійної діяльності, визначити рівні її сформованості в аспекті педагогічної діяльності викладачів фізичної культури.

Розкрити значення рефлексії для формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності, з'ясувати види рефлексії та її показники.

Розробити рефлексивний практикум для формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладача фізичної культури та експериментально перевірити його ефективність.

Об'єкт дослідження - психологічна готовність викладача до педагогічної діяльності.

Предмет дослідження - процес формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності у контексті його рефлексивної активності.

Методи дослідження. Для вирішення сформульованих у дослідженні завдань було застосовано такі методи: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукової літератури з питань, пов'язаних із рефлексією та психологічною готовністю людини до професійної діяльності (для з'ясування сутності та структури психологічної готовності особистості до професійної діяльності, визначення рівнів її сформованості в аспекті педагогічної діяльності викладачів фізичної культури, розкриття значення рефлексії для формування їх психологічної готовності до педагогічної діяльності, з'ясування видів рефлексії та її показників); емпіричні - констатувальний експеримент: спостереження, бесіди, тестування (для вивчення стану сформованості психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності та з'ясування її рефлексивної детермінації); формувальний експеримент (для перевірки ефективності розробленого рефлексивного практикуму, спрямованого на формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності); статистичні методи обробки експериментальних даних - кореляційний аналіз за критерієм с_р-Пірсона (для встановлення кількісних залежностей між показниками рефлексії та психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності), критерії Т-Вілкоксона, ц*-кутове перетворення Фішера (для виявлення розбіжностей у показниках рефлексії та психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності, рівнях її сформованості) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше: з'ясовано рефлексивну детермінацію процесу формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності; розроблено рефлексивний практикум для формування у викладачів фізичної культури психологічної готовності до педагогічної діяльності;

удосконалено компонентний склад психологічної готовності особистості до професійної діяльності;

подальшого розвитку набули: сутність психологічної готовності особистості до професійної діяльності, підходи до визначення рівнів психологічної готовності особистості до професійної діяльності взагалі та викладача фізичної культури зокрема, уявлення про значення рефлексії в аспекті формування психологічної готовності викладача фізичного виховання, види рефлексії та її показники.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при розробці навчальних програм професійного спрямування викладачів фізичної культури; при викладанні навчальних курсів з педагогічної і вікової психології, психології та педагогіки вищої школи, психології праці тощо; для проведення психологічних тренінгів з викладачами фізичної культури.

Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка про впровадження №83 від 28.12.2009 р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження №79 від 20.11.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвалення на: Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (Донецьк, 2009 р.) та Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені у 7 наукових публікаціях, з яких 5 наукових статей - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 1 додатку та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки і містить 10 рисунків та 16 таблиць. Список використаних джерел - 149 найменувань.

Основний зміст

У першому розділі - «Теоретико-методологічний аналіз феномену психологічної готовності особистості до професійної діяльності» - висвітлено стан розробленості досліджуваної проблеми в науковій літературі, розкрито сутність та структуру психологічної готовності особистості до професійної діяльності, визначено рівні сформованості психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів фізичної культури.

Аналіз наукових праць з проблеми психологічної готовності особистості до професійної діяльності дозволив з'ясувати, що переважна більшість дослідників (О. Генов, Є. Мілерян, К. Платонов, О. Сафін, О. Тімченко, В. Ягупов та ін.) розглядає її як певний психічний стан. З урахуванням цього, а також концепції системогенезу професійної діяльності В. Шадрікова психологічну готовність особистості до професійної діяльності ми визначаємо як психічний стан, який виникає у результаті усвідомленого або неусвідомленого відображення психологічної структури професійної діяльності і який характеризується певними мотиваційними та операційними властивостями особистості.

З'ясовано, що найбільш придатною для вивчення процесу формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності є структура психологічної готовності особистості до професійної діяльності, запропонована Л. Захаровою, в якій цільовий компонент є складовою регуляційного компоненту. З огляду на це у структурі психологічної готовності особистості до професійної діяльності ми виділяємо такі базові компоненти: мотиваційний, операційний та регуляційний.

Мотиваційний компонент є таким компонентом структури психологічної готовності особистості до професійної діяльності, який пов'язаний із встановленням «смислового поля» діяльності. Він визначає успішність або неуспішність дій людини, причому під успішними діями розуміються такі, які спрямовані на вирішення професійних психологічних завдань. Операційний компонент визначається формуванням умінь, необхідних для вирішення професійних завдань; регуляційний - оптимальних станів людини для її ефективної діяльності. Слід зазначити, що особливу увагу у нашому дослідженні буде приділено мотиваційному та операційному компонентам психологічної готовності особистості до професійної діяльності, при цьому її вивчення буде ґрунтуватись на професії педагога, зокрема викладача фізичної культури.

На підставі аналізу наукових праць (О. Белобрикіна, В. Безбородова, А. Брушлинський, І. Зімняя Є. Клімов, Р. Кочунас, Н. Кузьміна, О. Мороз, І. Підласий, В. Сластьонін, А. Фурман та ін.) ми дійшли висновку, що провідним новоутворенням у структурі особистості педагога є образ людини, що формується на основі рефлексії цінностей і смислів цієї професії. Формуванню адекватного образу людини і ставлення до неї й повинна бути присвячена систематична професійна підготовка студентів як майбутніх педагогів. У межах системного підходу до професійної діяльності особлива увага повинна приділятися формуванню адекватної професійної мотивації майбутніх педагогів, підвищенню рівня їх соціально-перцептивної і комунікативної компетентності, поступовому самоформуванню у них культури рефлексії.

З огляду на це, в основу нашого дослідження було покладено рефлексивний підхід до професійної підготовки педагогів. Цей підхід має таке підґрунтя: рефлексія є головним елементом психологічної готовності особистості до професійної діяльності, вона сприяє саморегуляції особистості усередині професійної діяльності, її активному особистісному і професійному самовизначенню. Виходячи із цих позицій, саме здатністю людини до рефлексії й будуть визначатися відповідні рівні мотиваційного та операційного забезпечення професійної діяльності. Залежно від рівня розвитку рефлексії можна виділити відповідні типи мотивації і класи операцій, які характеризують конкретні рівні психологічної готовності педагога до професійної діяльності. Визначення рівня психологічної готовності особистості до діяльності повинне базуватися на співвідношенні результативності конкретної професійної діяльності з погляду професійно заданих цілей і тих новоутворень, які формуються в особистості під впливом професійної діяльності.

Поділяючи думку О. Брюховецької, О. Мірошниченко, Н. Прядко, І. Чорної, О. Хуртенко, О. Федоренко та ін. щодо рівнів психологічної готовності особистості до певного виду діяльності, ми виділяємо такі рівні мотиваційної та операційної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності: високий, середній і низький. При цьому, високому рівню мотиваційної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності відповідають такі види мотивації, як адекватна мотивація і підтверджуюча мотивація. Адекватна мотивація відображає у свідомості викладача фізичної культури, насамперед, предмет його професійної діяльності. Підтверджуюча мотивація дозволяє стверджувати про те, що людина прагне підвищити рівень своєї професійної придатності, оскільки, особистість є основним «інструментом» професійної діяльності педагога (М. Буланова-Топоркова, І. Зімняя, Л. Подоляк, А. Реан, В. Семиченко та ін.). Середньому рівню мотиваційної готовності до педагогічної діяльності відповідає компенсаторна мотивація, яка свідчить про те, що у свідомості конкретного викладача фізичної культури психологія представлена як якась технологія самозміни або саморозвитку, та прагматична мотивація, яка припускає, що задоволення потреб людини буде відбуватися все ж таки засобами професійної діяльності. Низькому рівню мотиваційної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності відповідають атрибутивна і конформістська мотивації.

Визначаючи рівні операційної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності, ми виходили з рівня розвитку його вербальної експресії, отже, високому рівню операційної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності відповідає високий рівень вербальної експресії; середньому - середній рівень вербальної експресії; низькому - низький рівень вербальної експресії.

Окрім цього на підставі класифікації С. Попової нами були визначені три типи регуляційної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності: перший тип - неадекватно висока самооцінка і рівень мотивації, високий рівень домагань і низький рівень тривожності; другий - висока самооцінка і помірковано високий рівень мотивації, помірний рівень домагань і середній рівень тривожності; третій - низька самооцінка і середній або низький рівень мотивації, низький рівень домагань і рівень тривожності. З'ясовано, що найбільш сприятлива модель регулятивної підструктури особистості викладача фізичної культури пов'язана з другим типом. Викладачі фізичної культури, які належать до першого або третього типів регулятивної підструктури особистості, найчастіше стикаються з тим або іншим набором проблем, які вимагають негайного вирішення.

Зазначені теоретичні положення щодо сутності, структури та рівнів психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності були використані на подальших етапах дослідження.

У другому розділі - «Значення рефлексії для формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності» - розкрито чинники формування готовності особистості до професійної діяльності, з'ясовано значення рефлексії у формуванні психологічної готовності особистості до професійної діяльності взагалі та педагогічної зокрема, види рефлексії та її показники.

За результатами аналізу наукових праць (О. Артем'єва, О. Бодальов, В. Бодров, В. Дружинін, Л. Захарова, Н. Кузьміна, Р. Санджаєва та ін.) було виділено низку чинників, які формують психологічну готовність особистості до певного виду діяльності, з одного боку, та постають як найрізноманітніші форми її існування (установки, уміння, навички, стосунки та ін.) - з іншого. Стан психологічної готовності особистості до діяльності відповідно й буде визначати ставлення людини до неї. Саме у ситуаціях цілеспрямованої поведінки, характерних, у першу чергу, для професійної діяльності, виявляються протиріччя між особистісними утвореннями, зовнішньою діяльністю і соціальними чинниками, які постають як вимоги до особистості, як стимули її розвитку. У той же час включення особистості у діяльність, установка на реалізацію її цілей і завдань зумовлюють прагнення суб'єкта діяльності трансформувати, адаптувати зміст і способи здійснення професійної діяльності до функціональних можливостей конкретної людини. В основі успішного (прогресивного) професійного розвитку особистості лежать процеси усвідомлення, осмислення, аналізу і прогнозу. Ці дії постають як певні етапи (фази) рефлексії. З огляду на це оцінка, аналіз, осмислення структури професійної діяльності й себе у ній дозволяють припустити можливість підвищення рівня психологічної готовності особистості до професійної діяльності за рахунок активізації (мобілізації) внутрішніх ресурсів особистості.

На підставі аналізу наукових досліджень було з'ясовано, що у більшості філософських праць (Августин, Г. Гегель, Р. Декарт, Дж. Локк, І. Кант, І. Фіхте, та ін.) рефлексія розуміється як родова здібність, як діяльність та як специфічне пізнання. З урахуванням цього рефлексія може сприйматися як подвоєне, дзеркальне взаємовідображення суб'єктів, змістом якого постає відтворення особливостей один одного. Ставлення суб'єкта до самого себе опосередковано його ставленням до іншого, тобто рефлексія народжується в процесі формування міжособистісних стосунків (інтерпсихічний статус) або постає як процес зіткнення внутрішньоособистісних установок (інтрапсихічний статус). Якщо рефлексія - це здатність людини розуміти підстави власних дій, то залежно від того або іншого типу підстави виділяють формальну і змістовну рефлексію. Формальна рефлексія - це осмислення зовнішніх, ситуативних підстав і відображення залежності дії від окремих та одиничних умов її виконання. Змістовна рефлексія - це забезпечення пошуку і розгляду внутрішніх, суттєвих підстав власних дій. Змістовна рефлексія дозволяє людині подумки бачити саму себе ніби з боку, аналізувати свої дії, орієнтуючись на загальні і суттєві умови їх виконання.

З'ясовано, що у психологічній літературі виділяються такі групи чинників, що впливають на рефлексію: соціокультурні - передумови, які визначають етичну систему свідомості; індивідуально-психологічні - рівень інтелектуальної активності, локус суб'єктивного контролю, здатність до децентрації; особистісні характеристики і ситуативні умови.

Аналіз сучасних тенденцій дослідження рефлексії (А. Браун, І. Войтик, К. Дункер, А. Ньюелл, Г. Сайман, І. Семенов, Дж. Шоу та ін.) свідчить про необхідність її вивчення в органічному взаємозв'язку всіх трьох аспектів рефлексії: інтелектуального, особистісного, комунікативно-кооперативного. Однак, у контексті нашого дослідження особливий науковий інтерес викликає особистісний і регулятивний типи рефлексії. Саме вміле поєднання і використання цих типів рефлексії дозволить побудувати оптимальну психологічну структуру діяльності особистості з урахуванням двох основних правил: ефективність діяльності і задоволеність особистості нею, обумовлені її станом, мотивацією, розмаїтістю потреб тощо.

У сучасній психології виділяються три основних методологічних підходи до вивчення рефлексії. Рефлексія досліджується у контексті проблем теоретичного мислення (В. Андронов, З. Решетова, І. Семенов та ін.), комунікації (Г. Андрєєва, Л. Анциферова, О. Бодальов, А. Вербицький, В. Полікарпов та ін.) та самосвідомості людини (О. Боброва, Н. Гуткіна, М. Келесі, Ю. Кулюткін, С. Степанов, І. Чеснокова та ін.). У межах кожного з цих підходів розроблені власні класифікації видів рефлексії, визначені її основні функції. З урахуванням цього основним методологічним орієнтиром нашої роботи стало розуміння рефлексії як самосвідомості людини. Вивчення рефлексії у цьому аспекті дозволило нам розкрити значення рефлексії для процесів формування психологічної готовності людини до професійної діяльності й визначити рефлективний акт як основний спосіб впливу на неї. У рефлексивному акті відбувається структурування активності особистості викладача фізичної культури, що призводить до підвищення рівня його психологічної готовності до педагогічної діяльності. Рефлексія сприяє тому, що активність викладача набуває більш цілеспрямованого, предметно-орієнтовного характеру; він починає краще розуміти та усвідомлювати мотиви своєї педагогічної діяльності, підвищується рівень професійної самосвідомості; відбувається аналіз операційних властивостей особистості, необхідних для успішної реалізації педагогічної діяльності; викладач набуває навичок планування власної педагогічної діяльності.

Визначаючи рефлексію як детермінанту професійної самосвідомості людини, ми виділяємо такі показники розвитку рефлексії: рівень суб'єктивного контролю людини, самооцінка і рівень домагань, «образ-Я» тощо. професійний педагогічний готовність викладач

Отже, проведений теоретичний аналіз дозволяє припустити суттєву роль рефлексії у формуванні високого рівня психологічної готовності особистості до професійної діяльності. У формуванні та оптимізації цього стану рефлексія виконує свою головну регулюючу функцію, яка виявляється у зміні якості активності особистості і постає у професійній діяльності як певні мотиваційні та операційні властивості суб'єкта.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження рефлексивної детермінації процесу формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності» - визначено реальний стан сформованості психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності та з'ясовано її рефлексивну детермінацію; розкрито програму рефлексивного практикуму для формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності та подано результати його експериментальної перевірки.

Для вивчення психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності використовувалися такі методики: орієнтаційна анкета Б. Басса, методика А. Реана «Мотивація успіху або невдачі», методика Дж. Гілфорда - субтест №3 «Вербальна експресія», методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою; для діагностики рефлексії - методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера, проективна методика (твір) «Я у просторі професії», методика «Ранжування професійно важливих якостей педагога» та «Особистісний диференціал».

Емпіричне дослідження проводилося на базі вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації Хмельницької області. Дослідженням було охоплено 178 викладачів фізичної культури.

Узагальнені результати емпіричного дослідження (за всіма методиками) свідчать про те, що у викладачів фізичної культури слабо виражена тенденція до мотивації успіху - 13,27 бала; спрямованість на справу становить 29,60 бала, на спілкування - 25,64 бала, на себе - 25,78 бала; переважає середній рівень вербальної експресії - 7,88 бала; функціональний стан характеризується такими показниками, як настрій - 5,32 бала, самопочуття - 4,89 бала, активність - 4,54 бала; переважає середній рівень загальної інтернальності - 26,98 бала; низький рівень усвідомлення власних особистісних характеристик, вольових та комунікативних якостей, якому відповідають такі значення оцінки, сили та активності за шкалами особистісного диференціалу: 13,36 бала, 7,34 бала, 9,65 бала відповідно; самооцінка становить лише 0,62. Усе це дозволяє говорити про низький рівень психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності та порівняно низький рівень їх рефлексії.

Для з'ясування рефлексивної детермінації процесу формування психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності було використано кореляційний аналіз за с_р-Пiрсоном.

За результатами кореляційного аналізу виявлено помірний кореляційний зв'язок між рівнем суб'єктивного контролю і мотивацією успіху викладачів (с_р=0,50; р<0,01). Ця кореляція є підтвердженням того, що суб'єктивний контроль - це показник рефлексивності свідомості людини. Люди з інтернальним локусом контролю менш схильні підкорятися тиску інших, вони сильніше, ніж екстернали, реагують на втрату особистої свободи, схильні чинити опір обставинам. Саме ці якості сприяють оволодінню професією викладача фізичної культури.

Високий рівень суб'єктивного контролю більш притаманний автономним людям, які мають власну думку і постають активними суб'єктами своєї діяльності. Підтвердженням цього є помірний високозначущий кореляційний зв'язок між рівнем суб'єктивного контролю і силою за особистісним диференціалом (с_р=0,32; р<0,001).

Помірна кореляція між оцінкою та силою за особистісним диференціалом (с_р=0,34; р<0,01) свідчить про зв'язок вольових якостей особистості з рівнем самоповаги. Високі значення фактору оцінки за особистісним диференціалом вказують на те, що людина ідентифікує себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик, у певному сенсі задоволена собою і результатами своєї діяльності. Підтвердженням цього слід вважати результати кореляції між рівнем самооцінки та оцінкою за особистісним диференціалом (с_р=0,45; р<0,01). Помірний зв'язок між цими шкалами може поставати й показником динаміки зміни самооцінки залежно від рівня самоповаги і навпаки. Помірні кореляційні зв'язки також виявлені між оцінкою за особистісним диференціалом та активністю (с_р=0,31; р<0,01), мотивацією успіху (с_р=0,32; р<0,01).

Вольові компоненти особистості також добре корелюють із мотивацією успіху, що підтверджується помірним кореляційним зв'язком між мотивацією успіху та силою за особистісним диференціалом (с_р=0,31; р<0,01), активністю (особистісний диференціал) (с_р=0,30; р<0,01). Високозначуща кореляція між активністю (особистісний диференціал) і силою (особистісний диференціал) (с_р=0,48; р<0,01) підтверджує зв'язок вольових якостей з активністю особистості. Вольовій людині властиво докладати зусиль, бути більш активною для досягнення мети, активізувати власні психічні процеси і стани, що певним чином впливає на мотивацію людини. Окрім цього було виявлено слабкий високозначущий зв'язок (с_р=0,25; р<0,01) між рівнем мотивації і настроєм людини, де настрій можна розглядати як емоційне переживання сенсу діяльності та як чинник стійкості мотивації.

Аналіз кореляцій виявив помірний високозначущий кореляційний зв'язок між шкалами самооцінки та оцінки (особистісний диференціал) (с_р=0,45; р<0,01), тобто між рівнем самоповаги і самооцінкою. У цьому випадку певний рівень самоповаги може бути притаманний лише особистісно зрілій людині. З іншого боку, адекватна та об'єктивна оцінка людиною власних можливостей спрямована на створення умов для оптимальної самокритики. З такими показниками як активність (с_р=0,21; р<0,01), настрій (с_р=0,21; р<0,01) і мотивація (с_р=0,20; р<0,01) самооцінка пов'язана слабо, однак зв'язки ці є все ж таки високозначущими.

Також в процесі емпіричного дослідження з'ясована динаміка розподілу викладачів фізичної культури за типами регулятивної підструктури. Виявлено, що із зростанням педагогічного досвіду спостерігається помітне збільшення кількості викладачів, які належать до другого типу регулятивної підструктури (тобто таких, яким притаманна висока самооцінка, помірковано високий рівень мотивації, помірний рівень домагань і середній рівень тривожності), і скорочення кількості педагогів першого і третього типів, які мають неадекватну самооцінку, нереалістичний рівень домагань, надто завищений або занижений рівень тривожності. Це свідчить про те, що в процесі професіоналізації значна кількість викладачів здобувають навички самоконтролю, психічної саморегуляції, у них формується адекватна самооцінка, реалістичний рівень домагань, знижується рівень тривожності.

Таким чином, аналіз результатів емпіричного дослідження дозволяє стверджувати, що спостерігається суттєвий вплив рефлексії на формування психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності. З огляду на це, питання формування їх психологічної готовності до педагогічної діяльності в контексті рефлексивної активності вимагає не лише теоретичного, але й практичного вирішення.

Для формування психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності в контексті рефлексивної активності був розроблений рефлексивний практикум.

Зважаючи на структуру рефлексивного акту (оцінка, аналіз, усвідомлення), рефлексивний практикум включав такі етапи:

перший етап - рефлексивна оцінка мотивації педагогічної діяльності викладача фізичної культури, його комунікативних умінь та психічних станів. Основними засобами цього етапу були тестові завдання з самодіагностики та самоаналізу показників психологічної готовності до педагогічної діяльності, міні-лекції, письмові вправи, групові дискусії, підсумкові завдання;

другий етап - рефлексивний аналіз мотивів педагогічної діяльності викладача фізичної культури, його комунікативних та особистісних якостей. Основними засобами цього етапу були бесіди, письмові вправи, групові дискусії, підсумкові завдання;

третій етап - усвідомлення проблем педагогічної діяльності викладача фізичної культури, яке полягало в інтеграції отриманих уявлень про педагогічну діяльність цього викладача на рівні сприйняття та розуміння людської психіки, формування певної психологічної культури як показника рівня компетентності фахівця, у якій головна роль належить викладачеві фізичної культури суб'єкту як професійної діяльності, так і життєдіяльності в цілому. Основними засобами цього етапу були творчі завдання тощо.

Для перевірки ефективності розробленого рефлексивного практикуму було проведено формувальний експеримент. У формувальному експерименті взяло участь 50 викладачів фізичної культури, з яких було створено контрольну та експериментальну групу - по 25 осіб у кожній. Загальна тривалість рефлексивного практикуму становила 72 години по 24 години на кожний етап. Проводився він протягом 1,5 місяця по 12 годин на тиждень.

Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту за критерієм Т-Вілкоксона (табл. 1) дозволив з'ясувати, що у викладачів експериментальної групи відбулися позитивні зміни за усіма шкалами методики діагностики самопочуття, активності, настрою; зросли показники мотивації успіху та рівня суб'єктивного контролю. Щодо контрольної групи, то зниження рівня суб'єктивного контролю у представників цієї групи є яскравим підтвердженням того, що поза спеціально організованими умовами, поза створенням рефлексивного простору людині навряд чи властиво брати відповідальність на себе особисто. Вірогідно, у природних умовах людині більш притаманно поділяти відповідальність з іншими і проявляти більшу екстернальність.

Таблиця 1. Результати оцінки рефлексії та деяких показників психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів фізичної культури до та після формувального експерименту, у балах (окрім самооцінки)

Примітки:

1. * - статистично достовірні розбіжності за критерієм Т-Вілкоксона виявлені на рівні р<0,05.

2. ** - самооцінка - безрозмірна величина.

Зниження основних показників психічного стану у викладачів контрольної групи можна пояснити втратою інтересу (тестування проводилося за тими самими методиками), зниженням мотивації у ситуації відсутності цільової установки на здійснення повторних вимірювань (не було установки навіть на те, щоб у процесі виконання тестів можна засвоїти деякі навички психодіагностичної роботи).

Однак, цікаво відзначити той факт, що за результатами кореляційного аналізу за с_р-Пірсоном активність і настрій (емоційний стан) учасників контрольної групи залежить від того, як вони оцінюють та усвідомлюють свої вольові якості. З огляду на це цілком імовірно, що посилення вольової активності у цих викладачів свідчить про їх спробу все ж таки знайти особистісний сенс вторинного тестування. Так, якщо до початку експериментального впливу зв'язок між факторами особистісного диференціалу з активністю і настроєм був відсутній, то вторинне тестування виявило високозначущі помірні кореляції між оцінкою (особистісний диференціал) та активністю (с_р=0,42; р<0,05), настроєм (с_р=0,47; р<0,05).

На цьому етапі також були визначені кореляцiйнi зв'язки (коефiцiєнт кореляції с_р-Пірсоном) між змінними.

Порівняльний аналіз результатів діагностичних зрізів - до та після формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах, - які стосуються рівня сформованості мотиваційного та операційного компонентів психологічної готовності викладачів фізичної культури, показав (табл. 2), що між групами існують статистично значущі розбіжності (р<0,01 для мотиваційної готовності та р<0,05 для операційної готовності за критерієм ц*-кутове перетворення Фішера).

Таблиця 2. Рівень мотиваційної (операційної) готовності викладачів фізичної культури (учасників експериментальної та контрольної груп) до педагогічної діяльності, у %

Примітка:

1. КГ - контрольна група.

2. ЕГ - експериментальна група.

Як видно із табл. 2, в експериментальній групі в результаті формувального експерименту відбулися такі позитивні зміни щодо рівнів сформованості компонентів психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності: зменшилася кількість викладачів з низькою мотиваційною готовністю з 32,00% до 24,00%; з високою мотиваційною готовністю - зросла від 4,00% до 28,00%. Кількість викладачів з низькою операційною готовністю скоротилася з 8,00% до 4,00%; з високою - зросла з 24,00% до 52,00%. У контрольній групі також відбулися деякі зміни рівнів психологічної готовності, але вони не є статистично значущими.

Таким чином, проведена експериментальна робота дозволяє стверджувати, що використання розробленого нами рефлексивного практикуму сприяло підвищенню рівня мотиваційної та операційної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності.

Висновки

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично з'ясовано можливість формування психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності у режимі рефлексивної активності. На підставі аналізу наукових праць з'ясовано, що під поняттям «психологічна готовність особистості до професійної діяльності» слід розуміти психічний стан, який виникає в результаті усвідомленого або неусвідомленого відображення психологічної структури професійної діяльності і який характеризується певними мотиваційними та операційними властивостями особистості. Структурно ця готовність включає такі компоненти: мотиваційний, операційний, регуляційний.

Виявлено також, що провідним новоутворенням у структурі особистості викладача фізичної культури як педагога є образ людини, який формується на основі рефлексії цінностей і смислів цієї професійної діяльності. Формуванню адекватного образу людини і ставлення до неї й повинна бути присвячена їх систематична професійна підготовка.

З'ясовано, що залежно від рівня розвитку рефлексії можна виділити відповідні типи мотивації і класи операцій, які характеризують конкретні рівні психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності. Визначення рівня психологічної готовності суб'єкта до діяльності повинне базуватися на співвідношенні результативності конкретної професійної діяльності з погляду професійно заданих цілей і тих новоутворень, які формуються у його психіці під впливом професійної діяльності. Психологічними корелятами результативності діяльності та психологічних новоутворень є визначені суб'єктом мета його діяльності та його особистісний смисл. З урахуванням цього були виявлені високий, середній і низький рівні мотиваційної та операційної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності.

2. За результатами аналізу наукових праць було з'ясовано, що психологічна готовність до професійної діяльності формується на основі професійної придатності, характеру професійної активності суб'єкта, ступеня його включеності у професійну діяльність, мотивації, характеру професійних стосунків, етапів професійного становлення. Значущим чинником становлення особистості професіонала, динаміки ставлення людини до професії, психологічної готовності до професійної діяльності є рефлексія. У зв'язку з цим рефлексія як здатність особистості обумовлює постійний рух суб'єкта у смисловому просторі. Рефлексія розуміється як спрямованість мислення на себе, на власні процеси та їхні продукти. Сучасні тенденції дослідження рефлексії вказують на необхідність вивчення усіх трьох аспектів цього феномену: інтелектуального, особистісного, комунікативно-кооперативного - в органічному взаємозв'язку.

На підставі аналізу наукових праць з'ясовано, що у психологічній літературі виділяють такі чинники, що впливають на рефлексію: соціокультурні - передумови, що зумовлюють етичну систему свідомості; індивідуально-психологічні - рівень інтелектуальної активності, локус суб'єктивного контролю, здатність до децентрації; особистісні характеристики і ситуативні умови.

Виявлено, що суб'єкт може рефлексувати щодо знань про статусно-рольову структуру і позиційну організацію колективної взаємодії (кооперативний тип рефлексії); уявлень про внутрішній світ іншої людини і причини тих або інших її вчинків, осмислення процесу і засобів спілкування (комунікативний тип рефлексії); своїх вчинків та образів власного «Я» як індивідуальності (особистісний тип рефлексії); знань про об'єкт і способи дії з ним (інтелектуальний тип рефлексії); уявлень про планування та організацію професійної діяльності, її цілей, завдань (регулятивний тип рефлексії). Із зазначених вище предметних сфер рефлексії для дослідження психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності найбільш важливими є особистісний і регулятивний типи рефлексії. З'ясовано, що основними показниками рефлексії є рівень суб'єктивного контролю людини, самооцінка і рівень домагань, «Я-образ» тощо.

3. Результати емпіричного дослідження рефлексивної детермінації психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності виявили можливість підвищення рівня психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності у режимі рефлексивної активності. Підтвердженням цьому є статистично значущі кореляційні зв'язки між усіма показниками психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності та показниками їх рефлексії.

Формуванню психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності сприяє використання рефлексивного практикуму. Структурно цей практикум включає такі три етапи: перший етап - рефлексивна оцінка мотивації педагогічної діяльності викладача фізичної культури, його комунікативних умінь та психічних станів; другий етап - рефлексивний аналіз мотивів педагогічної діяльності викладача фізичної культури, його комунікативних та особистісних якостей; третій етап - усвідомлення проблем педагогічної діяльності викладача фізичної культури. Впровадження цього практикуму в межах формувального експерименту засвідчило його ефективність, яка підтверджується статистично значущими змінами в показниках та рівнях сформованості компонентів психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності.

Перспективними напрямками подальших досліджень із зазначеної проблематики можна вважити: вивчення індивідуально-психологічних особливостей формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів-предметників; специфіка формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладача у межах Болонського процесу; основні шляхи гармонізації професійного та особистісного зростання викладачів вищих навчальних закладів; становлення культури рефлексії викладача вищого навчального закладу; розробка критеріїв успіху та особливостей самосвідомості сучасних педагогічних працівників.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Кужель, М. М. Рівні психологічної готовності особистості до професійної діяльності / М. М. Кужель // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : збірник наукових праць / відпов. ред. Долинська Л. В. - К. : НПУ М. П. Драгоманова, 2008. - 23 (47). - С. 192-197.

2. Кужель, М. М. Чинники, що впливають на стан психологічної готовності особистості до професійної діяльності / М. М. Кужель // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2008. - Т.X, част.5. - С. 273-280.

3. Кужель, М. М. Рефлексія як головний чинник формування психологічної готовності викладача до професійної діяльності, її психологічна природа, види та рівні розвитку / Кужель М. М. // Вісник Національної академії оборони України : збірник наукових праць / гол. ред. Радецький В. Г. - К. : НАОУ, 2009. - Вип. 1(9). - С. 111-116.

4. Кужель, М. М. Щодо поняття психологічної готовності особистості до професійної діяльності / М. М. Кужель // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : збірник наукових праць / відпов. ред. Долинська Л. В. - К. : НПУ М. П. Драгоманова, 2009. - 27 (51) - С. 217-222.

5. Кужель, М. М. Рефлексивна детермінація процесу формування психологічної готовності викладача до педагогічної діяльності [Електронний ресурс] / М. М. Кужель // Вісник Національної академії прикордонної служби України : електронне наукове фахове видання / гол. ред. Романишина Л. М. - 2009. - Вип. 2. - С. 207-217. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua\ e-journals\Vnadps\2009_2\zmist.html. - Заголовок з екрану.

6. Кужель, М. М. Актуальні питання формування психологічної готовності сучасного фахівця до професійної діяльності / М. М. Кужель // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукраїнська науково-практична конференція [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький, 14 листопада 2008 року) / Національна академія Деравної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький : НАДПСУ, 2008. - С. 121-122.

7. Кужель, М. М. Результати емпіричного вивчення впливу рефлексивного практикуму на мотиваційний та операціональний компоненти психологічної готовності особистості до професійної діяльності / М. М. Кужель // Психологические технологии в экстремальных видах деятельности : материалы V международной научно-практической конференции (г. Донецк, 28-29 мая 2009 года) / оргкомитет : Бесчастный В. Н., Горбачёв В. П., Лефтеров В. А. [и др.]. - Донецк : Донецкий юридический институт ЛГУВД им. Э. А. Дидоренко, 2009. - С. 443-445.

Анотації

Кужель М. М. Формування психологічної готовності до педагогічної діяльності викладачів фізичної культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - «Педагогічна та вікова психологія». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності у контексті їх рефлексивної активності. У роботі з'ясовано сутність та структуру психологічної готовності особистості до професійної діяльності, визначено рівні її сформованості в аспекті педагогічної діяльності викладачів фізичної культури. Розкрито значення рефлексії у формуванні психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності, з'ясовано види рефлексії та її показники. Розроблено рефлексивний практикум для формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності та експериментально перевірено його ефективність.

Ключові слова: викладачі фізичної культури, формування психологічної готовності, педагогічна діяльність, рефлексивний практикум.

Аннотация

Кужель Н. Н. Формирование психологической готовности к педагогической деятельности преподавателей физической культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - «Педагогическая и возрастная психология». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования психологической готовности преподавателей физической культуры к педагогической деятельности в контексте их рефлексивной активности.

В работе раскрыта сущность психологической готовности преподавателей физической культуры к педагогической деятельности как психического состояния, которое возникает в результате осознанного или неосознанного отражения психологической структуры профессиональной деятельности и характеризуется определенными мотивационными и операционными свойствами личности. Представлена структура психологической готовности преподавателей физической культуры к педагогической деятельности, которая состоит из трёх компонентов: мотивационного, операционного и регуляционного.

Мотивационный компонент связан с установлением «смыслового поля» деятельности. Это такой компонент, который определяет успешность или неуспешность действий человека, причем под успешными действиями понимаются такие, которые направлены на решение профессиональных психологических задач. Операционный компонент, связанный с формированием умений, необходимых для решения профессиональных заданий; регуляционный - оптимальных состояний человека для его эффективной деятельности.

Установлено, что уровни мотивационной и операционной готовности личности являются производными от соответствующих уровней рефлексии: анализа, оценки и осмысления. Высшим уровнем рефлексии является уровень осмысления, допускающий формирование личностных смыслов. Были определены высокий, средний и низкий уровни мотивационной и операционной готовности преподавателей физической культуры к педагогической деятельности.

Выявлено, что психологическая готовность к профессиональной деятельности формируется на основе профессиональной пригодности, с учетом характера активности личности, степени ее включенности в деятельность, мотивации, системы отношений, этапов профессионального становления. Важным и мощным фактором процесса становления преподавателя физической культуры как профессионала, динамики его отношения к своей профессии, психологической готовности к профессиональной деятельности является рефлексия. Психологическая готовность преподавателя физической культуры к педагогической деятельности представляет собой, прежде всего динамическую смысловую структуру, определяющую качество активности преподавателя физической культуры в профессии, его мотивацию и уровень способностей. Именно рефлексия как родовая способность человека обуславливает постоянное движение человека в смысловом пространстве. Рефлексия понимается как направленность мышления на познание именно себя, на собственные процессы и их продукты. Современные тенденции исследования рефлексии указывают на необходимость её изучения в органической взаимосвязи всех трёх аспектов рефлексии: интеллектуального, личностного и коммуникативно-кооперативного.