Психологічні особливості формування етнічної толерантності у студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

УДК 159.922.4 - 057.87:37.015.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості формування етнічної толерантності у студентської молоді

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Кихтюк Оксана Василівна

Луцьк 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Нині Україна намагається стати активним суб'єктом міжнародного співробітництва, що зумовлює її багатовекторну кооперацію з іншими країнами за напрямами економічної, культурної, релігійної, військової та політичної взаємодії.

Процес інтеграції України неминуче супроводжується труднощами у спілкуванні громадян, що є представниками інших національно-культурних спільнот. Особливо чутливою до проблеми полікультурної комунікації є студентська молодь. Зокрема, європейська інтеграція в галузі освіти внаслідок розширення міжнародних контактів та підписання міждержавних угод поступово приводить до збільшення іноземних студентів, які навчаються у вітчизняних вишах. Це, водночас, актуалізує питання толерантності серед сучасної молоді щодо представників інших етнічних груп. Більше того, від студентів - майбутніх юристів, журналістів, філологів, психологів, педагогів та ін., здебільшого й залежать перспективи вирішення питання протидії ксенофобії, запобігання тероризму, проявам екстремістської поведінки серед громадян. Тому важливого значення набуває не лише доосмислення, операціоналізація поняття етнічної толерантності у категоріальному полі психології, а й вироблення необхідних психолого-педагогічних технологій для її формування у студентської молоді.

Результати аналізу основних теоретичних уявлень та експериментальних даних щодо проблеми етнічної толерантності дали змогу виділити основні напрями її дослідження: толерантність як загальнолюдська і загальносуспільна цінність (Р. А. Арцишевський, Г. О. Балл, В. О. Лекторський, В. Франкл, Е. Фромм та ін.); толерантність як стійка особистісна риса і властивість, особистісний смисл та ціннісні орієнтації, індикатор психологічної, зокрема комунікативної і політичної культури (О. Г. Асмолов, В. О. Васютинський, А. І. Гусєв, З. С. Карпенко, Г. С. Кожухар, О. М. Корніяка, П. В. Лушин, М. В. Савчин, Г. Олпорт, А. Маслоу, В. В. Москаленко, І. Д. Пасічник, В. В. Рибалка, Т. Д. Щербан), етнічна толерантність у контексті етнічної ідентичності і етнічної свідомості особистості та протидії ксенофобії (О. В. Бичко, Л. В. Засєкіна, О. А. Донченко, О. О. Леонтьєв, Д. О. Леонтьєв, Н. М. Лебедєва, О. М. Лозова, Г. У. Солдатова, В. С. Хомик, М. А. Шугай), толерантність як ставлення до особистості у професійній, навчальній, психотерапевтичній і психокорекційній діяльності (Я. А. Береговий, О. Ф. Бондаренко, Ж. П. Вірна, В. В. Бойко, Я. О. Гошовський, О. Є. Іванашко, О. А. Матеюк, М. І. Мушкевич, А. Г. Скок, О. О. Холодова, Т. С. Яценко).

Відтак, поглиблення полікультурних контактів між студентами та необхідність їх гармонізації, а також недостатня операціоналізація поняття етнічної толерантності у психології загалом і фрагментарність вивчення цієї проблеми у напрямі педагогічної та вікової психології зокрема, зумовлюють актуальність нашого дослідження та вибір теми «Психологічні особливості формування етнічної толерантності у студентської молоді».

В основу дослідження покладено основні ідеї діяльнісного та особистісно-центрованого підходу, відображені у працях Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, С. Д. Максименка.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою загальнокафедральних планів кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, пов'язане з комплексною темою, «Психолінгвістика та психосемантика організації пізнавальної сфери особистості» (2007-2012 рр., протокол № 2 від 20.09.2007 р.). Праця виконана в межах комплексної держбюджетної теми «Соціально-психологічні трансформації суб'єктів педагогічної взаємодії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», державний реєстраційний номер 0108U000406.

Тема затверджена вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 5 від 27.12.2007 р.), уточнена вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 9 від 26.03.2009 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 28.04. 2009 р.).

Об'єкт дослідження - етнічна толерантність як особистісна властивість.

Предметом дослідження є психологічні особливості та засоби формування етнічної толерантності у студентів.

Мета дослідження полягає в установленні особливостей ефективного формування етнічної толерантності у студентів шляхом виокремлення її основних компонентів.

В основу дослідження покладено таку гіпотезу: етнічна толерантність є властивістю особистості у взаємодії пізнавальної, мотиваційної та емоційної сфер, відтак, може бути операціоналізована як на теоретичному, так і експериментально-діагностичному рівнях у понятті етнічно толерантної особистості, що формується і розвивається у сприятливому соціально-психологічному середовищі та забезпечує толерантне ставлення, толерантну міжособистісну взаємодію з представниками інших етнічних груп.

Відповідно до мети були поставлені такі основні завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми толерантності та етнічної толерантності особистості, а також особливостей її прояву в юнацькому віці.

2. Сконструювати концептуальну модель етнічно толерантної особистості на основі принципів особистісно-центрованого підходу до вивчення етнічної толерантності.

3. Здійснити емпіричне вивчення етнічної толерантності у контексті цілісної особистості - єдності її пізнавальної, мотиваційної, емоційної сфер, набуття етнічної ідентичності, особливостей міжособистісної, зокрема комунікативної взаємодії.

4. Провести психолінгвістичну експертизу представленості етнічної толерантності у законодавчій базі України, що здійснює безпосередній вплив на формування етнічної толерантності особистості молодої людини, а також встановити асоціації, конотації поняття етнічної толерантності в уявленнях студентської молоді.

5. Розробити програму формування етнічно толерантної особистості студентів та встановити особливості її впровадження у виховну діяльність вишів.

Для вирішення завдань та досягнення поставленої мети використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукової літератури з проблеми толерантності й етнічної толерантності для визначення концептуальних зв'язків у тлумаченні цього феномену в різних галузях наукового знання;

- емпіричні - спостереження, бесіди, анкетування (авторські анкети «Етнічно толерантна особистість», «Ефективність Оксфордських дебатів», «Етнічна толерантність до іноземних студентів»), тестування (методика Г. У. Солдатової «Індекс толерантності», методика Г. У. Солдатової, С. В. Рижової «Типи етнічної ідентичності», методика FPI, методики Т. Елерса «Мотивація досягнення успіху», «Мотивація уникнення невдач», методика вивчення поняттєвого мислення, методика діагностики загальної комунікативної толерантності В. В. Бойка, «Шкала фашизму» Т. Адорно, Е. Френкель-Брунсвік, Д. Левінсона, Р. Сенфорда), діагностичний інструментарій психолінгвістики (психолінгвістична експертиза, асоціативний експеримент, методика семантичного диференціалу), природний психологічний експеримент у сукупності констатувального і формувального етапів;

- статистичні методи обробки результатів дослідження - кореляційний аналіз, факторний аналіз (аналіз головних компонентів), описова статистика (критерії t-Стьюдента для залежних і незалежних вибірок, л-Колмогорова-Смірнова для перевірки нормального розподілу даних, коефіцієнт r-Пірсона для визначення кореляційних зв'язків) комп'ютерного забезпечення SPSS для Windows.

У дослідженні брало участь 544 студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

- вперше здійснено вивчення етнічної толерантності у концептуальних межах поняття етнічно толерантної особистості, запропоновано визначення етнічно толерантної особистості та сконструйовано її концептуальну модель; розроблено програму формування етнічної толерантності у студентів;

- розроблено та апробовано програму психолінгвістичного дослідження етнічної толерантності, що дає змогу встановити як зовнішні (вплив законодавчої бази держави), так і внутрішні (уявлення, конотації, асоціації) чинники етнічної толерантності студентів;

- подальшого розвитку набула систематизація різних підходів і поглядів щодо вивчення толерантності й етнічної толерантності в різних галузях наукового знання.

Практичне значення дослідження полягає у розробці програми формування етнічної толерантності студентів, яка може широко застосовуватись у виховній роботі ВНЗ. Розроблено і апробовано тренінг «Етнічно толерантна особистість», а також впроваджено «Оксфордські дебати» як тренінг інтерактивного впливу на студентську молодь. Розроблені авторські анкети та процедура психолінгвістичного дослідження етнічної толерантності можуть широко застосовуватися для діагностичних і профілактичних цілей у вивченні проблеми етнічної толерантності молоді. Матеріали дослідження можуть використовуватися для визначення психологічної комфортності іноземних студентів в умовах кредитно-трансферної системи освіти, а також при викладанні таких дисциплін, як «Соціальна психологія», «Етнічна психологія», «Психолінгвістика».

Результати дослідження знайшли застосування у діагностичних програмах вивчення психологічних особливостей етнічної толерантності студентів, експериментальна програма формування етнічно толерантної особистості впроваджувалась у виховній роботі зі студентами Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження № 3/4406 від 24.12.2009), Національного університету «Острозька академія» (довідка про впровадження № 404 від 25.12.2009). Результати дослідження також дістали впровадження у наукову практику та навчально-виховний процес Хмельницької національної академії Державної прикордонної служби України (акт про впровадження № 26/23 від 13.01.2010), а також у реалізацію програми із молоддю Волинської області «Протидія ксенофобії та розвиток толерантності у студентської молоді Волинської області» (2008 р.) за підтримки Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 37/1-8 від 15.01.2010)

Особистий внесок здобувача. Розроблені теоретичні положення й отримані емпіричні результати належать винятково автору. У статті, написаній у співавторстві з Л. В. Засєкіною і О. В. Фроловою, доробок здобувача полягає у визначенні загальної ідеї, розробці процедури і використання «Оксфордських дебатів» як тренінгу інтерактивного впливу на формування етнічної толерантності студентів. Розробки та ідеї співавторів у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення у публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки. Дисертант виступила ініціатором та одним із організаторів проведення міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми психології толерантності у ХХІ столітті» (Луцьк, 2008). Результати проведеного дослідження представлялися автором на таких науково-практичних конференціях: І міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2007); міжнародній науково-практичній конференції «Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку» (Луцьк, 2008); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2008); ІІ міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і діяльності людини» (Донецьк, 2008); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Психологія сьогодні: погляд сучасного студента» (Брест, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології толерантності у ХХІ столітті» (Луцьк, 2008); ІV міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2009); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2009); ІV міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2009); міждисциплінарній науково-практичній конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009); VI науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Психологічні проблеми сучасності» (Львів, 2009).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображено у 14 публікаціях, серед них - 8 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 284 найменування, з них - 15 іноземних. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках. Робота містить 9 рисунків, 16 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з державними науковими програмами, сформульована мета та основні завдання дослідження, висвітлюється наукова новизна і практична значущість, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та особистий внесок автора.

У першому розділі - «Теоретичні основи поняття етнічної толерантності» - відображено результати теоретико-методологічного аналізу проблеми толерантності у філософській і психологічній літературі. Проаналізувавши погляди видатних філософів Давнього Сходу, Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Класичної і Посткласичної філософії (Аристотеля, Платона, Сенеки, Сократа, Е. Ротердамського, Т. Мора, М. Монтеня, С. Кастелліона, П. Бейля, Вольтера, Дж. Локка, Т. Гоббса, Г. Гердера, X. Томасіуса, І. Канта, Б. Грасіана, українських філософів - Ю. Дрогобича, П. Русина, Лукаша із Нового Міста, С. Оріховського-Роксолана, К. Острозького, Г. Сковороди та ін.) на проблему існування людини у контексті взаєморозуміння з іншими, можна встановити провідні лінії розуміння феномену толерантності в межах філософської думки.

Феномен толерантності передбачає у своєму внутрішньому змісті, передусім, ціннісно-людські засади відкритості й діалогічності, тобто повноцінне відкрите спілкування і співіснування, незважаючи на розбіжності поглядів, орієнтацій, стилів життя та ідеологій. Ґрунтовне вивчення змістової динаміки поняття толерантності у послідовному розгортанні різних філософських етапів дає змогу виділити такі основні аспекти досліджуваного поняття: особистісний, міжособистісний, релігійний, суспільний.

У межах особистісного аспекту толерантність розглядається крізь призму процесів самопізнання, саморозвитку, зрілості психіки, а також рівня освіченості особистості. У межах міжособистісної взаємодії толерантність тлумачиться, передусім, як прийняття і розуміння інших позицій, ідей шляхом побудови конструктивного діалогу. Принцип діалогічності вважається доцільним і для висвітлення суспільного аспекту, адже передбачає взаєморозуміння різних верств населення та різноманітних культурних практик. Важливе місце у філософському тлумаченні толерантності посідає релігійний аспект, адже саме біблейські заповіді пропонують шанобливе ставлення до інших.

Погляди науковців мають багато спільного щодо природи толерантності у різних напрямах дослідження особистості. Так, до релевантного поля поняття толерантності належить відсутність агресивної поведінки (А. Бандура, Т. Адорно), свобода (Е. Фром і Г. Олпорт), емпатія (Г. Олпорт і К. Роджерс). Водночас, існують і суперечності у цих поглядах. За Г. Олпортом, причиною толерантної поведінки є дисбаланс між «я-реальним» і «я-ідеальним», тоді як, за К. Роджерсом, такий дисбаланс породжує радше інтолерантну поведінку, ніж толерантну. Водночас, погляди всіх учених збігаються в тому, що толерантність є важливою особистісною рисою, властивістю, ознакою, яка породжується як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, виявляючись в емпатійному, терпимому ставленні до інших.

У контексті педагогічної і вікової психології толерантність розглядається крізь призму як розвитку особистості, так і необхідності педагогічного впливу на цей процес. До уваги беруться також особливості підліткового і юнацького віку як такі, що є важливими для формування толерантності. Основні акценти у тлумаченні феномену толерантності у соціальній психології ставляться на ефективності інтерперсональної взаємодії, комунікативної взаємодії зокрема, шляхом породження діалогу між усіма учасниками такої взаємодії. При цьому до уваги дослідників потрапляє низка соціально-психологічних чинників, які детермінують толерантне ставлення до оточення.

Розгляд толерантності у контексті особистості дав змогу застосувати особистісно-центрований підхід до її вивчення у сукупності таких принципів: індивідуально-психологічного, соціально-психологічного, вікового, системно-психологічного. Використання цих принципів уможливило розгляд структури етнічно толерантної особистості.

Структура етнічно толерантної особистості представлена у сконструйованій концептуальній моделі етнічно толерантної особистості, яка містить когнітивний, афективний і конативний компоненти. Когнітивний компонент репрезентований у вигляді знань і уявлень про психічний склад, національного характеру, етнічних стереотипів й етнічних конфліктів різних етнічних груп. При цьому провідного значення набувають саме знання як сукупність інформативних одиниць, що ґрунтуються на об'єктивних закономірностях міжетнічної взаємодій у світі. Водночас, уявлення виражають суб'єктивний досвід особистості, який також впливає на загальну поінформованість особистості.

Афективний компонент представлений у вигляді практичних (задоволення результатом власної взаємодії з представниками інших етнічних груп), глоричних (бажання самостверджувати полікультурні, полінаціональні цінності, їх визнання у світі), альтруїстичних (бажання приносити іншим людям радість незалежно від їх етнічної приналежності) і комунікативних (бажання спілкуватися з представниками інших етнічних груп) емоцій.

Конативний компонент походить із мотиваційної сфери особистості, охоплюючи мотиви міжособистісної взаємодії з представниками інших етнічних груп, а також реальну толерантну поведінку стосовно цих осіб. Відтак, конативний компонент охоплює міжетнічні інтереси і міжетнічну спрямованість особистості загалом. Конструювання концептуальної моделі етнічно толерантної особистості дало змогу перейти до її емпіричного вивчення.

У другому розділі - «Організація та методичне забезпечення емпіричного вивчення етнічної толерантності студентів» - описано організацію та результати емпіричного вивчення досліджуваної проблеми. Процедура емпіричного дослідження ґрунтувалась на чотирьох принципах особистісно-центрованого підходу до вивчення етнічної толерантності: індивідуально-психологічному, віковому, соціально-психологічному, системно-психологічному. Індивідуально-психологічний принцип дістав відображення у вивченні етнічно толерантної особистості у сукупності таких компонентів: когнітивного, афективного і конативного, а також взаємозв'язку цих компонентів з етнічною толерантністю студентів за допомогою авторської анкети «Етнічно толерантна особистість». Анкетування проводилося двічі з інтервалом у два місяці, після чого результати першого і другого анкетування обраховувалися з допомогою коефіцієнта Пірсона. Виявлений статистично значущий зв'язок (r=0,481, p<0,01) свідчить про високу ретестову надійність анкети.

За результатами дослідження, переважна більшість студентів характеризується середнім рівнем розвитку етнічної толерантності та різних компонентів етнічно толерантної особистості, незначна кількість досліджуваних виявили високий рівень, водночас існує частина студентів, які вирізняються низьким рівнем етнічної толерантності (див. табл.1).

Таблиця 1. Розподіл студентів відповідно до рівнів етнічної толерантності (у %)

Рівні етнічної толерантності	Питома вага студентів
Низький рівень	15,87
Середній рівень	71,43
Високий рівень	12,70
Разом	100

Аналіз результатів діагностики різних компонентів етнічно толерантної особистості та виділення трьох груп досліджуваних відповідно з низьким, середнім і високим рівнями на основі показників середнього групового значення і стандартного відхилення (М±у) свідчить про те, що значна кількість досліджуваних має низький рівень сформованості когнітивного й афективного компонентів (відповідно 17,5 % та 19,1 %), водночас для переважної більшості студентів характерним є середній рівень (38,1 %) сформованості конативного компонента. Загалом наявність студентів із низьким рівнем когнітивного, афективного і конативного компонентів (відповідно 17,5 %; 19,1 %; 8,0 %;) свідчить про необхідність створення відповідних психолого-педагогічних умов та програми, спрямованої на формування етнічної толерантності у студентської молоді.

Реалізація дослідження етнічної толерантності з позиції системно-психологічного підходу передбачала її вивчення у контексті пізнавальної, емоційної та мотиваційної сфер особистості. Виявлений статистично значущий негативний кореляційний зв'язок етнічної толерантності з такими особистісними станами і властивостями як депресивність (r=-0,165, p<0,05), сором'язливість (r=-0,191, p<0,05), мотивація уникнення невдачі (r=-0,171, p<0,01), а також позитивний кореляційний зв'язок між показниками етнічної толерантності і комунікабельності (r=0,176, p<0,05), поняттєвого мислення (r= 0,191, p<0,05), мотивації успіху (r=0,174, p<0,05) свідчить про тісну взаємодію етнічної толерантності з особистісними характеристиками.

Використання соціально-психологічного принципу дало змогу розглянути етнічну толерантність у контексті інтерперсональної, зокрема комунікативної взаємодії особистості, в результаті чого було встановлено позитивний кореляційний зв'язок між показниками етнічної толерантності і комунікативної настанови (r=0,188, p<0,05), негативний кореляційний зв'язок між показниками етнічної толерантності і схильністю до антидемократичної пропаганди (r=-0,174, p<0,05), а також розглянуто етнічну толерантність у контексті позитивної етнічної ідентичності.

Результати факторного аналізу засвідчили дію двох латентних змінних у вимірі етнічної ідентичності - її позитивного та негативного типів, а також дали змогу виділити ті види ідентичності, які визначають сутність цих типів в уявленнях студентської молоді: позитивна ідентичність, передусім, визначається нормою, негативна ідентичність - етноізоляцією і етноегоїзмом. Крайні полюси двох факторів - етнічна толерантність і ксенофобія - не отримали яскравого вираження у студентів. Переважна більшість студентів (96,34 %) характеризується середнім ступенем вираження антидемократичних настроїв, що є притаманним для авторитарної особистості як протилежної до етнічно толерантної особистості. Водночас, усі параметри авторитарної особистості дістали відображення у відповідях студентів, зокрема: консерватизм (19,1 %), авторитарне підкорення (11,3 %), авторитарна агресія (7,7 %), антиінтрацепція (3,4 %), забобонність і стереотипізація (4 %), комплекс влади (2,9 %), деструктивність і цинізм (2 %), проективність (2,7 %), надлишкова зацікавленість сексуальним життям (3,8 %).

Соціально-психологічний принцип дав змогу шляхом психолінгвістичної експертизи тексту Конституції України встановити позитивне юридично-правове регулювання етнічної толерантності в українському суспільстві. Результати емпіричного аналізу проблеми протидії ксенофобії у вигляді психолінгвістичної експертизи свідчать про те, що соціальні параметри - законодавчо закріплена суспільна норма, що слугує як зовнішнє настановлення українських громадян - зумовлюють толерантне ставлення до інших культур і національностей. Відтак, це посилює необхідність формування етнічної толерантності студентів саме з позиції психологічних параметрів особистості - з позиції особистісно-центрованого підходу.

Віковий принцип дозволив установити особливості уявлень студентської молоді щодо етнічної толерантності через визначення семантичного простору цього поняття і його конотативного значення. Основні координати семантичного простору поняття етнічної толерантності у студентів зіставляються з особистісними рисами людини: вихованість, доброта, охайність, чистота, спілкування, чесність, поведінка, врівноваженість. Глибший аналіз змісту асоціацій дає змогу побачити, що толерантність, на думку студентів, розвивається протягом соціалізації особистості і є набутою властивістю особистості як результат її виховання.

Середнє конотативне значення поняття «етнічна толерантність», яке визначалося з допомогою методики семантичного диференціалу, найбільше виражене за фактором оцінки, при цьому позитивність цього значення наближається максимум до 2,00 балів із можливих 3,00, що свідчить про те, що етнічна толерантність в уявленнях студентів не отримує вкрай позитивного забарвлення.

Аналіз результатів емпіричного дослідження етнічної толерантності свідчить про необхідність розробки відповідної програми, спрямованої на формування етнічної толерантності студентів, беручи до уваги цілісну особистість у сукупності мотиваційної, пізнавальної та емоційної сфер.

Третій розділ - «Програма формування етнічної толерантності» - висвітлює особливості програми формувального впливу та її впровадження. Вона охоплювала два окремих види соціально-психологічного тренінгу: у його класичному варіанті «Етнічно толерантна особистість», який ґрунтується на основних принципах групової роботи та тренінг інтерактивного впливу «Оксфордські дебати», що ґрунтується на принципах групової дискусії.

До провідних завдань тренінгу етнічно толерантної особистості належать: ознайомлення студентів з основним сутнісним змістом феномену толерантності, міжетнічної толерантності, толерантної особистості та їхніми антиподами - інтолерантністю, нетерпимістю, ксенофобією, інтолерантною особистістю; обґрунтування важливості дотримання принципу толерантності при взаємодії з різними людьми як запоруки миру та гармонії на макро- і мікрорівні в соціумі і світі; формування свідомої відмови в нетерпимому, насильницькому способі вирішення конфліктів, протиріч у різноманітних соціальних і життєвих ситуаціях; вияв руйнівної сили ксенофобного мислення інтолерантної особистості, що призводить до самознищення; навчання учасників тренінгу прийомам, які сприяли б розвитку якостей етнічно толерантної особистості; розвиток таких складових етнічної толерантності, як здатність до рефлексії, емпатії, співчуття, співпереживання, довіри, самопізнання та гідності під час взаємодії і диференціації «Я» та «Інші».

Основні напрями тренінгової роботи задавались концептуальною моделлю етнічно толерантної особистості: змістовим наповненням когнітивного, афективного й конативного компонентів. Відповідно до когнітивного компонента учасникам тренінгу надавалась інформація про психічний склад націй та етнічних груп, національний характер, природу етнічного стереотипу та етнічні конфлікти, які відбувалися й відбуваються у світі. Для формування афективного компонента актуалізувалися різного виду емоції для створення сприятливого емоційного супроводу як під час тренінгової роботи, так і для розвитку етнічної толерантності загалом. Окремий напрям тренінгової діяльності зіставлявся з конативним компонентом моделі етнічно толерантної особистості і передбачав групову роботу, спрямовану на актуалізацію міжетнічних інтересів особистості та її міжетнічної спрямованості. У тренінгу «Етнічно толерантна особистість» використовувалися такі форми роботи: робота усією групою в ситуаціях інформування та надання завдань учасникам, мозковому штурмі; робота в малих групах у рольових іграх, творчих завданнях, групах підтримки; робота у парах, протягом якої кожен з учасників по черзі відповідав на питання тренера.

Експериментальна група дослідження складалася з трьох тренінгових підгруп студентів другого курсу факультетів міжнародних відносин, психології, філології (спеціальність «журналістика»), соціології та юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки (34 особи). Контрольна група була сформована зі студентів факультету психології (31 особа). За статевою ознакою збалансування вибірки не проводилось.

Програма формувального впливу передбачала 9 занять по 1,5-2 години. Обрані психотехнічні вправи відображають світогляд, культуру молодого покоління, його моральні та вікові особливості. Вони за своїм змістом мають освітній, формувальний та поліфункціональний характер, спрямований на формування етнічної толерантності. Результативність тренінгу визначалася шляхом порівняння показників етнічної, соціальної, загальної толерантності та толерантності як риси особистості у представників контрольної й експериментальної груп до і після впровадження тренінгу (див. табл. 2). Статистична обробка результатів для порівняння даних контрольної і експериментальної груп здійснювалася за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок, а для зіставлення результатів експериментальної групи до і після впровадження тренінгу - за допомогою t-критерію Стьюдента для залежних вибірок процедурою Paired-Samples T-Test програмного забезпечення SPSS.

Таблиця 2. Динаміка показників етнічно толерантної особистості до і після тренінгу в експериментальній групі

Види толерантності	Показники до формування	Показники після формування	t-критерій, р
Загальна толерантність	86,53	95,97	-5,89***
Етнічна толерантність	27,93	32,2	4,83***
Соціальна толерантність	22,52	29,76	-2,70**
Толерантність як риса особистості	28,87	30,80	-1,03

Умовні позначення: ** ? кореляція значуща на рівні р<0,01;

***? кореляція значуща на рівні р<0,001

Помітною є динаміка в показниках етнічної, соціальної та загальної толерантності, що втілюється в розвиткові етнічно толерантної особистості в сукупності всіх її компонентів - когнітивного, афективного й конативного. Водночас, показники толерантності як риси особистості не змінилися. Толерантність як особистісна риса має найбільш стійку природу серед інших видів толерантності, що ускладнює процеси, спрямовані на її формування чи розвиток. Поряд із цим, етнічна толерантність має позитивну динаміку, що свідчить про ефективність впровадження тренінгової програми у вигляді соціально-психологічного тренінгу «Етнічно толерантна особистість». Результативність тренінгової програми робить доцільним її використання у навчально-виховній роботі ВНЗ.

Показники етнічної толерантності у контрольній групі до і після впровадження тренінгу знаходяться майже на одному рівні, відповідно 27,00 та 27,05 з можливих 42 балів. Показники етнічної толерантності в експериментальній групі зросли з 27,93 до 32,2 балів.

Перевагами тренінгу інтерактивного впливу «Оксфордські дебати» вважаємо його спрямованість на розвиток усіх компонентів етнічно толерантної особистості. Так, когнітивний компонент формується через поінформованість про етнічну толерантність, що ґрунтується на знаннях про психічний склад нації, національний характер, етнічні стереотипи та світові конфлікти на етнічному ґрунті; афективний - шляхом формування позитивних емоцій протягом комунікативної взаємодії як у межах групи своїх прихильників, так і опозиції; конативний - засобами переконання. Для участі у тренінгу було запрошено студентів першого, другого, третього та п'ятого курсу факультету психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, загалом 50 осіб.

Після «Оксфордських дебатів» було проведено анкетування. Основна увага при розробці анкет зосереджувалася на визначенні думки учасників про особливості перебігу «Оксфордських дебатів» як соціально-психологічного тренінгу та впливу виголошених аргументів на особисту позицію учасника з проблеми толерантності. Пропонувалася анкета для представників «Пропозиції» і «Опозиції», а з глядачами, представниками так званих «Спостерігачів», проводилася бесіда щодо їхньої думки про вплив проведених дебатів на толерантну/інтолерантну позицію.

На питання «Який момент дебатів, на Ваш погляд, був кульмінаційним?» 44 % відповідей від Пропозиції були когнітивними за змістом, зокрема респонденти акцентували увагу на обговоренні конкретної теми (напр., расизм, ставлення до російської мови, стосунки України та Росії тощо.), решта відповідей (56 %) - стосувалися часового інтервалу або послідовності (напр., за годину після початку, завершення, голосування, третій виступ тощо). Характерно, що для представників «Опозиції» ці показники становлять 33 та 67 % відповідно. Оскільки важливою умовою успішного аргументування є когнітивний аспект, вищі показники у представників «Пропозиції» частково забезпечили їхню перемогу.

Цікавим, окрім когнітивного аспекту, видається емоційний бік «Оксфордських дебатів». Усі 100 % респондентів - учасників від «Пропозиції» - визначили свій емоційний стан протягом дебатів як позитивний або цілком позитивний. Водночас, серед 42 % учасників від «Опозиції» домінували негативні емоції - тривожність, хвилювання, підозрілість і критичність. Отож, в емоційному плані «Пропозиція» і тут вигравала в очах «Спостерігачів». Щодо конативного аспекту, лише 1 % представників «Пропозиції» не бажали б брати участь у наступних дебатах незалежно від їх теми. З боку опозиції таких виявилося 17 %, вагалися - 5 %. Таким чином, рівень мотивації представників «Опозиції» після дебатів виявився нижчим.

Відповіді представників «Пропозиції» щодо того, що найбільше сподобалося в дебатах, характеризувалися конкретністю, вказівкою на певну тему або аспект. Натомість, у представників «Опозиції» відповіді зазначалися вказівкою на загальні (абстрактні) речі - атмосферу, «дуже цікаво» тощо. Загалом, як представники «Пропозиції», так і «Опозиції» стверджували про те, що вони чи не вперше замислились про проблему етнічної толерантності, необхідності її підтримання та розвитку як в українському суспільстві, так і у світі загалом. етнічний толерантність студентський молодь

Результати анкетування, спостереження та бесід з усіма учасниками Оксфордських дебатів свідчать про ефективність останніх у формуванні етнічно толерантної особистості студентської молоді.

Висновки

Аналіз результатів комплексного вивчення психологічних особливостей формування етнічної толерантності студентської молоді дав змогу дійти таких висновків:

1. Використання особистісно-центрованого підходу до вивчення етнічної толерантності у сукупності індивідуально-психологічного, соціально-психологічного, вікового і системно-психологічного принципів дало змогу запропонувати визначення етнічно толерантної особистості: етнічно толерантна особистість - це сукупність пізнавальних, емоційних і мотиваційних властивостей, що формується і розвивається у сприятливому соціальному середовищі і забезпечує толерантне ставлення, толерантну міжособистісну і комунікативну взаємодію з представниками інших етнічних груп.

2. Концептуальна модель етнічно толерантної особистості складається з таких змістових компонентів: когнітивного, афективного і конативного. Когнітивний компонент містить знання та уявлення про психічний склад етносу, національний характер, етнічні стереотипи та етнічні конфлікти у світі. Афективний компонент представлений практичними, комунікативними, глоричними та альтруїстичними емоціями. Конативний компонент охоплює міжетнічні інтереси особистості та її міжетнічну спрямованість.

3. Встановлено, що переважна більшість студентів характеризується середнім рівнем сформованості етнічно толерантної особистості загалом та її когнітивного, афективного і конативного компонентів зокрема. Емпірично підтверджено зв'язок етнічної толерантності й особистісних характеристик студентів: мотивації досягнення успіху, комунікабельності, поняттєвого мислення та позитивно сформованої комунікативної настанови. Водночас студенти, які схильні до депресивності, сором'язливості, мотивації уникнення невдачі, антидемократичної пропаганди вирізняються низьким рівнем етнічної толерантності. Виявлено, що переважна більшість студентів характеризується середнім ступенем вираження схильності до антидемократичної пропаганди. З'ясовано, що в уявленнях студентської молоді позитивна ідентичність, передусім, визначається нормою, а негативна ідентичність - етноізоляцією і етноегоїзмом.

4. В результаті психолінгвістичної експертизи встановлено законодавчо закріплену в Конституції України суспільну норму, яка слугує як зовнішнє позитивне настановлення українських громадян і зумовлює толерантне ставлення до інших культур і національностей. Особливості асоціативного простору поняття «етнічна толерантність» в уявленнях студентської молоді, а також специфіка конотативного значення цього поняття дали змогу врахувати виявлені особливості у розробці програми, спрямованої на формування етнічно толерантної особистості студентів.

5. Програма формувального впливу містила два окремих види тренінгів: соціально-психологічний тренінг «Етнічно толерантна особистість», що спрямовується на формування когнітивного, афективного й конативного компонентів особистості та тренінг інтерактивного впливу у вигляді «Оксфордських дебатів», що ґрунтується на принципах групової дискусії. Усі форми роботи були пов'язані з формуванням знань про особливості існування етнічних груп та закономірності толерантної взаємодії між представниками різних культур. До основних переваг «Оксфордських дебатів» належать одночасне залучення значної кількості осіб; широке та різнобічне підвищення обізнаності з проблеми толерантності як комплексного суспільного явища; формування не лише етнічної, а й комунікативної толерантності. Ефективність програми підтверджується зростанням показників етнічної толерантності в експериментальній групі, що супроводжується також високим рівнем загальної та соціальної толерантності досліджуваних.

Перспективним убачаємо подальше дослідження толерантності як важливої особистісної властивості, що визначає ефективність інтерперсональної взаємодії людини та формується на різних вікових етапах становлення особистості.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Кихтюк О. В. Психолінгвістична експертиза феномена етнічної толерантності як протидія ксенофобії / О. В. Кихтюк // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - Т. 10. - Ч.1. - К., 2008. - С. 204?210.

2. Кихтюк О. В. Цінність феномену толерантності у формуванні особистості / О. В. Кихтюк // Психологічні перспективи. ? Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т.1. ? Вип.11. - C. 136-145.

3. Кихтюк О. В. Етнічна толерантність як складова актуального етнопсихологічного статусу особистості / О. В. Кихтюк // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, В. Д. Потапової. - Т. 15. - Ч. 1. - К., 2008. - С. 334-339.

4. Кихтюк О. В. Концептуальна модель етнічно толерантної особистості / О. В. Кихтюк // Психологічні перспективи. - Луцьк. : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - Вип. 15. - C. 136-145.

5. Кихтюк О. В. Оксфордські дебати як ефективний соціально-психологічний тренінг формування толерантності / О. В. Кихтюк // Актуальні проблеми психології : Психологічна теорія і технологія навчання / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Т. 8. ? Вип. 6. - С. 112-121.

6. Кихтюк О. В. Проблема міжетнічної толерантності як риси особистості / О. В. Кихтюк // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. ? Т. 11. - Ч. 1. - К., 2009. - C. 204-212.

7. Кихтюк О. В. Експериментальна програма з формування етнічної толерантності у студентської молоді / О. В. Кихтюк // Соціальна психологія. - К. : Вид-во Українського центру політичного менеджменту. - 2010. - № 1. - С. 152-161.

8. Кихтюк О. В. Психологічні умови ефективної діяльності студентського самоврядування у контексті реформування вищої освіти в Україні / О. В. Кихтюк, Л. В. Засєкіна, О. В. Фролова // Вища освіта України. - Тематичний випуск : «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». - Додаток 4, Т. І (13). - К., 2009. - С. 206-214.

9. Кихтюк О. В. Інтелектуальні трансформації студентів у контексті кредитно-модульної організації навчального процесу / О. В. Кихтюк // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. аспір. і студ. «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (18-19 квітня 2007 р.) : у 2 т. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - Т. 1. - С. 148-149.

10. Кихтюк О. В. Психологічні особливості прояву толерантності до іноземних студентів у процесі їх професійної підготовки / О. В. Кихтюк // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку» (22-23 лютого 2008 р.). - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. - С. 97-101.

11. Кихтюк О. В. Теоретичні аспекти вивчення міжетнічної толерантності / О. В. Кихтюк // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. аспір. і студ. «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (18?19 квітня 2008 р.) : у 2 т. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 1. - С. 143-144.

12. Кихтюк О. В. Толерантність як властивість української ментальності / О. В. Кихтюк // Психология сегодня : взгляд современного студента: материалы третьей междунар. студ. науч.-практ. конф. по психологии, Брест, 12 мая 2008 года. / Брест. гос. ун-т им. А. С. Пушкина, каф. психологии развития ; [редкол. : И. Е. Валитова, Д. Э. Синюк]. - Брест : БрГУ, 2008. - С. 50.

13. Кихтюк О. В. Актуальність формування толерантності у сучасного молодого покоління / О. В. Кихтюк // Психологічні проблеми сучасності : Тези VI наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених. Львів, 14-15 травня 2009 р. - Л., 2009. - С. 47-48.

14. Кихтюк О. В. Експериментальна програма розвитку толерантності у студентської молоді Волинського регіону / О. В. Кихтюк // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. аспір. і студ. «Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє» (13-14 травня 2009 р.) : у 3 т. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - Т. 1. - С. 123?124.

Анотація

Кихтюк О. В. Психологічні особливості формування етнічної толерантності у студентської молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2010.

Дисертація присвячена проблемі формування етнічної толерантності у студентів. За основу вивчення етнічної толерантності обрано особистісно-центрований підхід у сукупності таких принципів: індивідуально-психологічного, соціально-психологічного, діяльнісного, вікового та системно-психологічного. Використання цих принципів дало змогу побудувати концептуальну модель етнічно толерантної особистості у сукупності таких компонентів: когнітивного, афективного і конативного.

Когнітивний компонент містить знання й уявлення про психічний склад етносів, національний характер, етнічні стереотипи і етнічні конфлікти. Афективний компонент представлений комунікативними, практичними, глоричними й альтруїстичними емоціями. Конативний компонент охоплює міжетнічні інтереси і міжетнічну спрямованість.

Результати емпіричного вивчення індексу етнічної толерантності та усіх компонентів етнічно толерантної особистості свідчать про переважання студентів із середнім і низьким рівнем розвитку етнічної толерантності.

Окрім того, встановлені значущі кореляційні зв'язки між показниками етнічної толерантності та особливостями пізнавальної, мотиваційної і емоційної сфер особистості, що засвідчило необхідність розробки програми, спрямованої на формування етнічно толерантної особистості на основі особистісно-центрованого підходу.

Програма формувального впливу представлена двома окремими видами тренінгів: тренінгом «Етнічно толерантна особистість» та тренінгом інтерактивного впливу «Оксфордські дебати». Аналіз результатів впровадження програми формувального впливу свідчить про її ефективність та можливість широкого використання у виховній роботі вітчизняних вишів.

Ключові слова: етнічна толерантність, етнічно толерантна особистість, особистісно-центрований підхід, когнітивний, афективний, конативний компоненти, Оксфордські дебати.

Аннотация

Кихтюк О. В. Психологические особенности формирования этнической толерантности у студенческой молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Волынский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования этнической толерантности у студентов. За основу изучения этнической толерантности взято личностно-центрированный подход в совокупности следующих принципов: индивидуально-психологического, социально-психологического, возрастного и системно-психологического. Использование этих принципов позволило построить концептуальную модель этнически толерантной личности в совокупности следующих компонентов: когнитивного, аффективного и конативного.

Когнитивный компонент представлен знаниями и представлениями о психическом составе этносов, национальном характере, этнических стереотипах и этнических конфликтах. Аффективный компонент характеризуется коммуникативными, практическими, глорическими и альтруистическими эмоциями. Конативный компонент представлен межэтнической направленностью.

Результаты эмпирического изучения индекса этнической толерантности и всех компонентов этнически толерантной личности свидетельствуют о преобладании студентов со средним и низким уровнем развития этнической толерантности.

Кроме этого, установлены значимые корреляционные связи между показателями этнической толерантности и особенностями познавательной, мотивационной и эмоциональной сферы личности, свидетельствующие о необходимости разработки программы, ориентированной на формирование этнически толерантной личности на основе личностно-центрированного подхода.

Программа формирующего влияния представлена двумя отдельными видами тренингов: тренингом «Этнически толерантная личность» и тренингом интерактивного влияния «Оксфордские дебаты». Анализ результатов внедрения программы формирующего влияния свидетельствует о ее эффективности и возможности широкого использования в воспитательной работе отечественных вузов.

Ключевые слова: этническая толерантность, этнически толерантная личность, личностно-центрированный подход, когнитивный, аффективный, конативный компоненты, Оксфордские дебаты.

Summary

Kykhtiuk O. V. Psychological peculiarities of forming ethnic tolerance in student youth. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Psychological Sciences, specialty 19.00.07 - Pedagogical and Developmental Psychology. -Lesya Ukrainka Volyn National University. - Lutsk, 2010.

The thesis is focused on the issue of forming ethnic tolerance in students. Personal centered approach incorporating individual-psychological, social-psychological, developmental and systemic-psychological principles serves as a basis for studying ethnic tolerance. These principles' consideration allows constructing a conceptual model of ethnically tolerant personality bearing cognitive, affective, and conative components.

The essence of ethnically tolerant personality is reflected in the following definition: ethnically tolerant personality is a set of cognitive, emotional, and motivational properties, being formed and developed in a favorable social environment and provides tolerant attitude, interpersonal and communicative interaction with other ethnic groups.

The structure of ethnically tolerant personality is represented in the constructed conceptual model of ethnically tolerant personality. The latter incorporates a cognitive component as a set of knowledge and conceptions about psychic peculiarities, national character, ethnic stereotypes and ethnic conflicts of different ethnic groups. Of paramount importance are knowledge as a set of information units based on the objective laws of global interethnic communication. Similarly, the conceptions express personality's subjective background that influences general awareness of a personality.

The affective component is represented as practical (satisfaction with the results of one's interaction with other ethnic groups members), glorifiable (desire to self-assert multi-cultural, multinational values, their recognition in the world), altruistic (desire to bring joy to others, their ethnic membership notwithstanding), and communicative (desire to communicate with members of other ethnic groups) emotions.

The conative component originates from the personality's motivational sphere incorporating interpersonal interaction motives with members of other ethnic groups as well as actual tolerant behavior as to such people. Thus the conative component is represented as interethnic interests and interethnic preference in general.

The construction of the conceptual model of the ethnically tolerant personality enables us to study the empirical side of the matter.

The results of the empirical study of the ethnic tolerance index and all the components of the ethnically tolerant personality show that students with low and mean rate of ethnic tolerance development are predominant.

Furthermore, the significant correlation ties between ethnic tolerance indices and peculiarities of cognitive, motivational and emotional personality spheres have been revealed. The ties prove the necessity of designing a program aimed at forming ethnically tolerant personality on the basis of personality centered approach. The program of the forming influence contains two separate kinds of training - Ethnically Tolerant Personality training and Oxford Debates Interactive Influence training.

...