Размещено на http://www.allbest.ru/

УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

УДК 159.923:551.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Соціально-психологічний тренінг, як засіб відновлення психологічної стійкості рятувальників МНС України

Спеціальність 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах»

Овсяннікова Яніна Олександрівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Університеті цивільного захисту України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент ХРИСТЕНКО Віталій Євгенович, Університет цивільного захисту України, науково-дослідна лабораторія екстремальної та кризової психології, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Лефтеров Василь Олександрович, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, науково-дослідний центр психотренінгових технологій, начальник;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Потапчук Наталія Дмитрівна, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, старший науковий співробітник.

Захист відбудеться «25» лютого 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.707.02 Університету цивільного захисту України за адресою: вул. Чернишевська, 94, м. Харків, 61023, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Університету цивільного захисту України за адресою: вул. Чернишевська, 94, м. Харків, 61023.

Автореферат розіслано «21» січня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник С.Ю. Лєбєдєва.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кожен з нас у своєму житті постійно стикається з різноманітними проблемами і без зайвих зусиль з ними справляється, якщо вони не виходять за рамки нашого повсякденного досвіду. Але як поводитися, коли проблеми викликані подіями, котрим немає аналогів ані у власному досвіді, ані в досвіді твоїх близьких? Сумна статистика надзвичайних ситуацій не в змозі показати повну картину фізичних та психічних страждань не тільки жертв катастроф, а й працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

Реакції на психотравмуючі фактори надзвичайної ситуації часто лишають після себе постреактивну астенію, що виявляється в підвищеній стомлюваності, слабкості, виснаженості, зниженні працездатності, підвищеній дратівливості. Ці розлади, крім того, викликають фрустраційну напруженість і дезадаптивні форми поведінки, які виявляються в наростанні міжособистісних конфліктів або обмеженні сфери контактів, аж до аутизації, раніше не властивому невиконанні службових обов'язків, грубих дисциплінарних порушеннях.

Підвищена рухова активність осіб із дезадаптивними психічними станами часто супроводжується низькою продуктивністю праці, імпульсивністю вчинків, невиправданим ризиком, іноді агресивними формами поведінки. Поведінкові реакції при цьому - важлива об'єктивна ознака в оцінці дезадаптивного статусу, тому що такі рятувальники вважають себе практично здоровими і відносять зміну свого стану до природних проявів стомлення або обставин, котрі пов'язані зі специфікою своєї роботи, у зв'язку з чим скарг часто не пред'являють та за психологічною допомогою не звертаються.

Тому не випадково, що психологічне забезпечення діяльності служби цивільного захисту стає сьогодні одним з найпріоритетніших напрямів у політиці Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (що, до речі, підтверджується відповідними нормативно-правовими документами). І якщо питання професійно-психологічного відбору, спеціальної екстремальної професійно-психологічної підготовки, організації психологічної роботи з рятувальниками в умовах проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації більш-менш розглянуті в працях сучасних вітчизняних вчених (Садковий В.П., Склень О.І., Миронець С.М., Лєбєдєв Д.В., Приходько Ю.О. та ін.), то вирішенню проблеми відновлення психічних та фізичних ресурсів фахівця МНС практично не приділялося уваги.

Актуальність зазначеної проблеми і недостатнє її теоретичне і практичне обґрунтування й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначення об'єкта і предмета, формулювання гіпотези, постановку мети і задач наукового пошуку.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукової та науково-організаційної діяльності Університету цивільного захисту України й пов'язана з реалізацією Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 1156-р. Матеріали дослідження використано при опрацюванні науково-дослідної роботи «Розробка рекомендацій щодо психологічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків руйнування житлових будівель» (РК № 0107U003095). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Університету цивільного захисту України (протокол № 9 від 24.02.2009 р). та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук АПН України (протокол № 3 від 28.04.2009 р.).

Мета дослідження: на основі теоретичного аналізу особливостей діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України за призначенням та організації з особовим складом психологічної роботи в посткатастрофний період розробити та апробувати програму інтерактивного впливу у формі спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу для відновлення психологічної стійкості рятувальників після їх перебування в осередку надзвичайної ситуації.

У якості робочої гіпотези висунуто припущення про те, що процес відновлення психологічної стійкості персоналу МНС України, задіяного у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, найбільш ефективно відбувається за умов використання соціально-психологічного тренінгу як сучасного методу інтерактивного психологічного впливу на особистість.

Відповідно до поставленої мети та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:

ь шляхом критичного аналізу відповідних наукових джерел розкрити сучасні підходи до вивчення проблеми психологічної стійкості як складової професійної діяльності рятувальників;

ь обґрунтувати можливість та специфіку використання психологічного інтерактивного впливу на рятувальників після виконання ними завдань за призначенням;

ь розробити спеціалізований соціально-психологічний тренінг, спрямований на відновлення психологічної стійкості у рятувальників, які виконували завдання за призначенням в осередку надзвичайної ситуації;

ь дослідити ефективність впливу соціально-психологічного тренінгу на процес відновлення психологічної стійкості у рятувальників у посткатастрофний період.

Об'єкт дослідження - психологічна стійкість рятувальників.

Предмет дослідження - відновлення психологічної стійкості рятувальників засобами соціально-психологічного тренінгу.

Методологічною основою дослідження є:

положення, пов'язані з розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки і діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов та ін.);

теоретичні положення загальної та генетичної психології, що розкривають закономірності розвитку особистості як суб'єкта власної життєдіяльності (С.Л. Рубінштейн, С.Д. Максименко та ін.);

положення, пов'язані з обґрунтуванням психологічних детермінант діяльності та професійної підготовки фахівців екстремального профілю (О.М. Бандурка, В.І. Барко, С.П. Бочарова, В.С. Медвєдєв, Є.М. Потапчук, О.Д. Сафін, О.М. Столяренко, В.М. Смирнов, О.В. Тімченко та ін.);

теоретичні та методико-практичні положення практичної психології та психологічного тренінгу (О.Ф. Бондаренко, Р. Баклі, І.В. Вачков, П.П. Горностай, Ю.М. Ємельянов, Л.М. Карамушка, В.О. Лефтеров, В.П. Москалець, С.І. Макшанов, Л.О. Петровська, В.В. Третьяченко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, С.І. Яковенко, Т.С. Яценко та ін.).

Методи дослідження. У роботі використовуються різноманітні методи дослідження. Теоретичного характеру: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації, інтерпретація даних. Емпіричного характеру: анкетування, психодіагностичні методи з використанням інструментальних методик і різноманітних тестів та опитувальників.

Для досягнення цілей дослідження було застосовано наступний комплекс психодіагностичних методик: «Дослідження тривожності» (авт. Ч.Д. Спілберг. Адаптований варіант Ю.Л. Ханіна) - для вивчення особливостей реактивної тривожності особистості пожежного-рятувальника; «Прогноз - 2» - для визначення рівня нервово-психічної стійкості особистості пожежного-рятувальника; метод кольорових виборів (модифікований восьмикольоровий тест М. Люшера) - для встановлення особистісної особливості рятувальника у конкретній ситуації, в тому числі рівень емоційної напруги.

Для обробки даних використовувалися методи математичної статистики з використанням пакета прикладних програм для психологічних досліджень «SPSS Statistics 17.0», що забезпечують виконання загальноприйнятих одномірних статистик і багатомірних математико-статистичних методів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

Вперше:

· ґрунтовно розглянуто проблему відновлювального періоду діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України після виконання ними завдань за призначенням та застосування соціально-психологічного тренінгу як засобу підтримки та підвищення психологічної стійкості працівника;

· встановлено основні змістовні блоки, які визначають рівень загальної психологічної стійкості рятувальника;

· на підставі комплексного дослідження доведено позитивний вплив соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» на процес відновлення психологічної стійкості рятувальників у посткатастрофний період.

Удосконалено:

· понятійний апарат для характеристики психологічної стійкості рятувальника, особливостей організації відновлювального періоду після виконання особовим складом аварійно-рятувальних підрозділів завдань за призначенням;

· шляхи і прийоми моніторингу ефективності соціально-психологічного тренінгу як засобу інтерактивного впливу на особистість.

Дістали подальшого розвитку:

· психологічні закономірності вирішення питань зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед працівників ризиконебезпечних професій;

· прикладні положення щодо використання соціально-психологічного тренінгу в межах відновлювального періоду діяльності представників ризиконебезпечних професій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість підвищити ефективність застосування сучасних підходів щодо психологічного забезпечення та оперативного моніторингу процесу відновлення психологічної стійкості працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, які виконували завдання за призначенням з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Результати та висновки дисертаційного дослідження доцільно використовувати при розробці рекомендацій та цільових програм щодо мінімізації негативних психологічних наслідків діяльності працівників силових структур держави в надзвичайних ситуаціях, викликаних подіями техногенного, природного або соціального походження.

Впровадження результатів дослідження здійснено в системі професійно-психологічної підготовки фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, зокрема: персоналу 3-го Спеціального регіонального центру швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України (акт упровадження від 26.06.2009 р.), персоналу 28-ї СДПЧ міста Ізюм Харківської області (акт упровадження від 29.05.2008 р.), персоналу підпорядкованих підрозділів Головного управління МНС України в Донецькій області (акт упровадження від 20.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Взаємодія працівників МНС України з постраждалими у епіцентрі надзвичайної ситуації», написаній у співавторстві із В.Є. Христенком, особистий внесок здобувача полягає в узагальненні сучасних підходів до аналізу психічних розладів, що спостерігаються в осіб, які зазнали шкідливого впливу стрес-факторів екстремальної ситуації.

У статті «Сучасні проблеми впровадження психотренінгових технологій у діяльність МНС», написаній у співавторстві із С.Ю. Лєбєдєвою, І.О. Поляковим, Д.С. Титаренко, особистий внесок здобувача полягає в узагальненні проблеми впровадження психотренінгових технологій у систему психологічного супроводження діяльності персоналу МНС України.

У матеріалах ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблемы внедрения и использования, перспективы развития», написаних у співавторстві з В.Є. Христенком, автором окреслені специфічні особливості професійної діяльності фахівців МНС України.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та наукових семінарах науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Університету цивільного захисту України.

Основні результати роботи та її окремі фрагменти викладались автором на 11 міжнародних, міжвузівських і регіональних науково-практичних конференціях, наукових семінарах та круглих столах, зокрема: на III Міжнародній науково-практичній конференції «Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблеми внедрения и использования, перспективы развития» (м. Донецьк, 24-26 травня 2007 р.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (м. Хмельницький, 19 жовтня 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Психологические технологии в экстремальных видах деятельности» (м. Донецьк, 22-23 травня 2008 р.), Науково-практичній конференції «Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС» (м. Харків, 18 квітня 2008 р.), III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах» (м. Київ, 19-20 лютого 2008 р.), Науково-практичній конференції «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України» (м. Харків, 9-10 квітня 2009 р.), Науково-практичній конференції «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (м. Харків, 24 квітня 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Психологические технологии в экстремальных видах деятельности» (м. Донецьк, 28-29 травня 2009 р.), Науково-практичній конференції «Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах» (м. Київ 30 жовтня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічна безпека особового складу силових структур та персоналу екстремальних професій» (м. Харків, 18 листопада 2009 р.), Науково-практичній конференції Асоціації психологів Донбасу з міжнародною участю «Актуальні проблеми психологічної теорії та практики» (м. Макіївка, 12 грудня 2009 р.).

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Університету цивільного захисту України при підготовці фахівців-психологів за спеціалізацією «Екстремальна та кризова психологія», а також у процесі психологічного супроводження службової діяльності персоналу аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 19 наукових публікаціях, серед них 8 статей - у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 8 додатків. Рукопис дисертації містить 161 сторінок машинопису. Ілюстративний матеріал поданий у 8 таблицях та 11 рисунках. 21 сторінка займає список використаних джерел (214 найменувань, з яких - 22 іноземною мовою).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі «Психологічна стійкість як складова успішної та ефективної професійної діяльності рятувальників» розглянуто специфіку діяльності персоналу МНС України та подано стислий огляд історії науково-психологічного вивчення проблеми психологічної стійкості особистості і, перш за все, - працівників ризиконебезпечних професій.

Специфіка службової діяльності персоналу МНС України містить у собі постійний підвищений фактор ризику, напружене виконання завдань в умовах недостатньої, невизначеної інформації, дефіциту часу, високої відповідальності за результати праці. Пожежні та рятувальники в багатьох випадках залишаються останньою надією у постраждалого населення на можливість залишитися живими та отримати реальну допомогу.

Доведено, що після виконання функціональних обов'язків з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації кожен рятувальник потребує психологічної допомоги для відновлення психічних ресурсів і, перш за все, рівня його психологічної стійкості.

Відзначено, що під поняттям «психологічна стійкість» розуміється динаміка стійких станів фахівця як системи, при яких вона (система) здатна з певною ймовірністю ідентифікувати та блокувати зовнішні і внутрішні негативні впливи.

Шляхом аналізу існуючих на сьогодні підходів щодо вивчення, формування та розвитку психологічної стійкості фахівця (В.М. Крайнюк, Є.П. Крупник, Н.А. Ларіна, Р.А. Тагірова та ін.) визначені та узагальнені:

· внутрішні (особистісні) та зовнішні (міжособистісні) ресурси, які підтримують психологічну стійкість фахівця;

· індивідуальні особливості, що зумовлюють зниження психологічної стійкості (підвищена тривожність; гнівливість, ворожість, агресія; емоційна збудливість, нестабільність; песимістичне ставлення до життєвої ситуації; замкнутість, закритість тощо). Крім того, відзначено, що психологічну стійкість знижують також утруднення самореалізації, сприйняття себе невдахою, внутрішньоособистісні конфлікти та тілесні розлади;

· основні змістовні блоки, що визначають рівень загальної психологічної стійкості («соціальне середовище», «свідомість особистості», «ставлення особистості», «когнітивний», «емоційний», «поведінково - діяльнісний», «комунікативний»).

Узагальнення існуючих на сьогодні сучасних підходів щодо вивчення проблеми психологічної стійкості особистості дозволило визначити складові психологічної стійкості та основні фактори, які впливають на її загальний рівень.

Другий розділ «Психологічний інтерактивний вплив на рятувальників у посткатастрофний період» присвячений можливості використання інтерактивних методів під час психологічного супроводу процесу відновлення фахівцем своїх ресурсів у посткатастрофний період.

Зазначається, що у випадку, коли у поведінці рятувальника спостерігаються негативні психічні зміни, виникає потреба у проведенні психологічних заходів у межах відновлювального періоду. Якщо під час відновлювального періоду психологічні труднощі не виникають, а ті, що виникли, достатньо ефективно переборюються людиною самостійно, то психологічна допомога носитиме психопрофілактичний характер і виражатиметься в психологічному інформуванні, консультуванні, психологічній і соціально-психологічній підтримці працівника та членів його сім'ї, використанні спеціалізованих психологічних методів, що прискорюють відновлення, а у разі потреби - супроводжуватися проведенням превентивної психодіагностики.

При виникненні у працівника відхилень від нормального процесу відновлення з ним повинна проводитися психокорекційна робота, а при виявленні стійких психологічних труднощів - має надаватись психологічна допомога з використанням спеціалізованих психологічних методів впливу на рятувальника.

Відзначено, що одним з достатньо дієвих інтерактивних впливів на особистість професіонала екстремального профілю діяльності є соціально-психологічний тренінг. Це, з достатньою повнотою, доведено багатьма сучасними дослідниками (В.О. Лефтеров, Ю.М. Швалб, І.В. Вачков, Л.І. Мороз, Ю.М. Ємельянов, Т.С. Яценко та ін.).

Під поняттям «соціально-психологічний тренінг» розуміється спланована послідовність дій, призначена і спрямована на те, щоб допомогти індивідові або групі людей навчитися ефективно керувати собою, виконувати роботу або завдання.

Соціально-психологічний тренінг є груповою формою роботи і включає: чітко визначену мету, спеціальні правила групової роботи, певну просторову організацію, багатобічні комунікації між учасниками, міжособистісний зворотний зв'язок, сполучення формування навичок і вмінь із розвитком самосвідомості, спеціально підготовленого ведучого психологічного тренінгу.

Обґрунтовано необхідність та можливість використання соціально-психологічного тренінгу для відновлення психічних та фізичних ресурсів рятувальника.

Доведено, що впродовж відновлювального періоду при використанні соціально-психологічного тренінгу основними змістовними блоками, які визначають рівень загальної психологічної стійкості для її відновлення, є: «комунікативний», «поведінково-діяльнісний», «когнітивний», «свідомість особистості», «емоційний» та блок «ставлення особистості».

Третій розділ «Відновлення психологічної стійкості рятувальників засобами соціально-психологічного тренінгу» присвячений розробці соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» та перевірці його впливу на процес відновлення психологічної стійкості рятувальників, які виконували завдання за призначенням з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій регіонального та державного рівнів. Наведені рекомендації щодо підготовки та проведення соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати».

У дослідженні взяли участь 165 рятувальників, які безпосередньо виконували аварійно-рятувальні роботи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розподіл груп досліджуваних було проведено так, як це наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 Розподіл груп досліджуваних

Тренінгова група	Надзвичайна ситуація, у ліквідації якої брали участь досліджувані	Контрольна група
1-а (14 осіб)	Катастрофа російського літака Пулковських авіаліній ТУ - 154, яка трапилася у селища Суха-Балка Донецької області	1-а (12 осіб)
2-а (14 осіб)	Вибух побутового газу у житловому будинку у місті Дніпропетровськ	2-а (13 осіб)
3-я (15 осіб)	Вибух побутового газу у житловому будинку в місті Ізюм Харківської області	3-я (12 осіб)
4-а (15 осіб)	Вибух військового арсеналу у місті Лозова Харківської області	4-а (14 осіб)
5-а (12 осіб)	Катастрофа літака в Харківській області	5-а (14 осіб)
6-а (14 осіб)	Лісова пожежа біля міста Ізюм Харківської області	6-а (16 осіб)
Всього 84		Всього 81

До 1-ї та 3-ї тренінгових груп увійшли рятувальники, у поведінці яких після закінчення виконання аварійно-рятувальних робіт спостерігалися прояви дезадаптованої поведінки; 2-а та 6-а тренінгові групи складалися з рятувальників, у поведінці яких після закінчення виконання аварійно-рятувальних робіт не спостерігалося проявів дезадаптованої поведінки та які мають максимальний професійний досвід участі у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та стаж професійної діяльності 15-20 років; до 4-ї та 5-ї тренінгових груп увійшли рятувальники, у поведінці яких після закінчення аварійно-рятувальних робіт не спостерігалося проявів дезадаптованої поведінки та які мають мінімальний професійний досвід участі у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та стаж професійної діяльності від 1 до 3 років.

Першим кроком дослідження стало проведення «вхідного» психодіагностичного обстеження рятувальників. До складу використовуваного психодіагностичного комплексу були включені: 1) анкета з виявлення деяких соціобіографічних, професійних даних, особливостей протікання особистого життя і професійної діяльності досліджуваних; 2) метод кольорових виборів: модифікований восьмикольоровий тест М. Люшера; 3) методика «Дослідження тривожності» Ч.Д. Спілбергера (адаптований варіант Ю.Л. Ханіна); 4) методика «Прогноз - 2».

Використання методик Спілбергера-Ханіна та «Прогноз - 2» під час «вхідного» тестування довело, що високий рівень реактивної тривожності та низький рівень нервово-психічної стійкості притаманні всім рятувальникам, які виконували завдання за призначенням під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного та регіонального рівнів. Визначені за допомогою даних методик рівні реактивної тривожності та нервово-психічної стійкості майже не залежать від професійного, особистого життєвого досвіду рятувальника, віку, знань та навичок.

Надалі з рятувальниками, які увійшли до складу тренінгових груп, протягом 3-х діб було проведено авторський відновлювальний соціально-психологічний тренінг «Вижити та врятувати». Програма тренінгу складалася з 6 блоків.

«Комунікативний» блок (включає 12 вправ): спрямований на підвищення адекватності власного уявлення про себе та сприйняття інших; вирішення актуальних комунікативних завдань, що виникають у рамках повсякденної діяльності; зростання комунікативної відкритості та якості спілкування; оволодіння навичками конструктивної соціальної взаємодії; підвищення навичок соціальної перцепції за допомогою невербальної комунікації.

«Поведінково-діяльнісний» блок (включає 6 вправ): спрямований на формування навичок спільної діяльності в екстремальних ситуаціях; розвиток умінь «відчувати групу» та її окремих членів; підвищення рівня усвідомлення учасниками типового і специфічного в професійній діяльності того чи іншого фахівця; розвиток почуття спільності; формування навичок тілесної взаємодії одного з одним; підготовку до майбутніх проблемних життєвих ситуацій та внесення корективів у поведінку.

«Когнітивний» блок (включає 4 вправи): спрямований на підвищення рівня усвідомлення можливих перешкод на шляху до професійних цілей і уявлення про шляхи подолання цих перешкод; купіювання ірраціональних суджень про життєві і професійні ситуації.

Блок «Свідомість особистості» (включає 2 вправи): спрямований на формування вмінь позитивно мислити; розвиток позитивного самовідношення; розуміння відчуття сенсу життя, осмисленість діяльності й поведінки; установку на те, що кожний може розпоряджатися своїм життям; усвідомлення рятувальником соціальної приналежності до певної групи.

«Емоційний» блок (включає 24 вправи): спрямований на підвищення здатності впоратися з ситуацією нагнітання напруження; включення глибоких емоційно-позитивних переживань у рятувальників, розуміння ними можливих професійних і психологічних проблем та шляхів їх вирішення.

Блок «Ставлення особистості» (включає 12 вправ): спрямований на формування емпатичних умінь; формування навичок самосвідомості й уміння схиляти, приваблювати; розвиток умінь думати про себе в позитивному плані.

Наведено рекомендації щодо проведення соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати»; зазначено, що проводити тренінг може тільки фахівець, який пройшов спеціальну підготовку; визначено вимоги щодо приміщення та його облаштування, необхідного матеріально-технічного забезпечення; подано оптимальний склад та кількість учасників тренінгу.

«Вихідне» тестування, яке проводилося після закінчення соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» за допомогою методики Спілбергера-Ханіна, показало, що у всіх учасників знизився рівень реактивної тривожності. Ці зміни мали достовірні відмінності у порівнянні з представниками відповідних контрольних груп.

Проведення відновлювального соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» певним чином вплинуло і на нервово-психічну стійкість фахівців-рятувальників, підвищення рівня якої було зафіксовано за допомогою методики «Прогноз - 2». Ці зміни мали достовірні відмінності у порівнянні з представниками відповідних контрольних груп.

Результати досліджень, проведених за тестом Люшера свідчать, що тренінгові заняття за програмою соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» сприяли підвищенню позитивного емоційного фону у кожного учасника. Рятувальники - учасники тренінгу позбавилися відчуття необхідності звільнення від стресу, у них підвищився рівень конструктивного підходу щодо побудови значущих міжособистісних контактів, відбулося усвідомлення свого внутрішнього стану, проблем, які виникли в результаті травмуючої ситуації.

Таким чином, діагностичні, навчальні, розвиваючі, психокорекційні та інші функції й можливості відновлювального тренінгу ефективно сприяють відбудові психічних ресурсів працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, збереженню їх працездатності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті можливості використання соціально-психологічного тренінгу для відновлення психологічної стійкості рятувальників у посткатастрофний період.

1. Під психологічною стійкістю рятувальника розуміється динаміка стійких станів фахівця як системи, при яких вона (система) здатна з певною ймовірністю ідентифікувати і блокувати зовнішні та внутрішні негативні впливи.

Серед основних соціально-психологічних детермінант, що впливають на психологічну стійкість працівників ризиконебезпечних професій, в тому числі й рятувальників, в сучасних наукових підходах визначаються: особливості конкретної екстремальної ситуації; актуальний психофізіологічний стан фахівця; його життєвий та професійний досвід; навички та вміння, які необхідні для виконання завдань за призначенням.

Основними змістовними блоками, які визначають рівень загальної психологічної стійкості фахівця екстремального виду діяльності, є: «соціальне середовище», «свідомість особистості», «ставлення особистості», «когнітивний», «емоційний», «поведінково-діяльнісний» та «комунікативний» блоки.

2. Розвиток, відновлення та підтримка психологічної стійкості фахівців екстремальних професій особливим чином впливає на якість, ефективність, надійність та успішність їх професійної діяльності.

Одним з екстремальних видів діяльності є діяльність аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, що часто протікає у складних умовах і пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, надмірними психічними та фізичними навантаженнями, інтенсивним впливом несприятливих факторів навколишнього середовища.

Під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації рятувальник підпадає під вплив двох основних типів стресогенних факторів:

· так званих «звичайних» стресогенних факторів, які притаманні майже кожній надзвичайній ситуації;

· «специфічних» стресогенних факторів, які притаманні тільки конкретній надзвичайній ситуації.

Визначені типи стресогенних факторів призводять до зниження у кожного рятувальника загального рівня його психологічної стійкості.

3. Після виконання різноманітних завдань з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації кожному рятувальнику необхідний певний час для відновлення особистісного фізичного та психічного здоров'я. На сьогодні період, коли спеціаліст відновлює свої сили, більшістю фахівців визначається як «реабілітація». Реабілітація зазвичай передбачає, в першу чергу, медичну допомогу з використанням медикаментозного втручання. У традиційному варіанті складовою частиною реабілітації іноді є і психологічна реабілітація, що проводиться з особовим складом, який проходить лікування. Але більшість рятувальників не потребує лікування й іншими способами досягає того стану, в якому вони були до надзвичайної ситуації.

За нашим переконанням, цей період відновлення фахівцем своїх ресурсів бажано визначати не як «реабілітаційний», а як «відновлювальний».

Якісна робота психолога МНС в межах відновлювального періоду забезпечується дотриманням ряду принципів надання психологічної допомоги та застосуванням спеціальних форм і методів, що відображають специфіку конкретної надзвичайної ситуації, в ліквідації наслідків якої брали участь рятувальники.

4. Відомі на сьогодні різноманітні форми та методи психологічної роботи з надання дієвої психологічної допомоги фахівцям ризиконебезпечних професій в межах відновлювального періоду мають певні обмеження в їх використанні, що значно знижує їх ефективність.

Наш багаторічний досвід роботи та результати, які отримані в ході дисертаційного дослідження, дозволяють запропонувати використання специфічного відновлювального соціально-психологічного тренінгу в ході роботи психолога МНС з рятувальниками після їх перебування в осередку надзвичайної ситуації.

5. Соціально-психологічний тренінг у дослідженнях сучасних вітчизняних вчених визначено як інтегровану, універсальну систему цілеспрямованого психологічного тренування й розвитку людини відповідно до потреб і цілей її особистості і діяльності. Результати проведеного дослідження дозволяють розширити визначення та використання поняття соціально-психологічного тренінгу як ефективного психологічного засобу відновлення психічних ресурсів фахівця.

6. Розроблений та запропонований соціально-психологічний тренінг «Вижити та врятувати» призначений для відновлення психологічної стійкості рятувальників після виконання ними завдань за призначенням.

Застосування даного тренінгу серед рятувальників, які брали участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівнів у м. Дніпропетровськ, м. Донецьк, м. Харків, м. Ізюм та м. Лозова, підтвердило ефективність його використання в межах відновлювального періоду персоналу МНС. психологічний тренінг рятувальник

Після участі у відновлювальному тренінгу «Вижити та врятувати» у рятувальників знизився рівень реактивної тривожності, підвищився рівень нервово-психічної стійкості та у них виявлено значимі поліпшення емоційного фону. Учасники СПТ позбавилися відчуття необхідності звільнення від стресу, у них відбулося усвідомлення свого внутрішнього стану, який виник в результаті травмуючої ситуації.

Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є дослідження психодіагностичних засобів і критеріїв ефективності використання сучасних інноваційних технологій в межах відновлювального періоду фахівців ризиконебезпечних професій, проблем стандартизації та сертифікації відновлювальних психотренінгових програм, наукова і прикладна розробка інших психологічних шляхів і засобів надання психологічної допомоги фахівцям екстремальних видів діяльності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Овсяннікова Я.О. Використання інтерактивних форм навчання в процесі моделювання екстремальних чинників діяльності персоналу МНС України. / Я.О. Овсяннікова // Актуальні проблеми психології. - Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія / за ред. Максименка С.Д. - Київ: ДП Інформаційно-аналітичне агентство, 2007. - Вип. 7 - С. 202 - 208.

2. Овсяннікова Я.О. Взаємодія працівників МНС України з постраждалими у епіцентрі надзвичайної ситуації / В.Є. Христенко, Я.О. Овсяннікова // Проблеми екстремальної та кризової психології: [збірник наукових праць]. - Харків: УЦЗУ, 2007. - Вип.1. - С. 330 - 336.

3. Овсяннікова Я.О. Формування стресостійкості рятувальників з використанням інноваційних технологій / Я.О. Овсяннікова // Проблеми екстремальної та кризової психології: [збірник наукових праць]. - Харків: УЦЗУ, 2007. - Вип.3, ч.2. - С. 87- 93.

4. Овсяннікова Я.О. Відновлення емоційного урівноваження у практичного психолога Міністерства з надзвичайних ситуацій / Я.О. Овсяннікова // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2008. - № 43, ч. II. - С. 223-226.

5. Овсяннікова Я.О. Особливості професійно-психологічної підготовки працівників МНС / Я.О. Овсяннікова // Проблеми екстремальної та кризової психології: [збірник наукових праць]. - Харків: УЦЗУ, 2008. - Вип.4. - С. 127 - 133.

6. Овсяннікова Я.О. Особливості підготовки рятувальників засобами соціально-психологічного тренінгу / Я.О. Овсяннікова // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2008. - №41, ч. II. - С. 231- 233.

7. Овсяннікова Я.О. Сучасні проблеми впровадження психотренінгових технологій у діяльність МНС / С.Ю. Лєбєдєва, Я.О. Овсяннікова, І.О. Поляков, Д.С. Титаренко // Проблеми екстремальної та кризової психології: [збірник наукових праць]. - Харків: УЦЗУ, 2008. - Вип.5. - С. 95 - 100.

8. Овсяннікова Я.О. Теоретико-методологічні підходи до аналізу понять емоційної, психологічної стійкості та стресостійкості / Я.О. Овсяннікова // Проблеми екстремальної та кризової психології: [збірник наукових праць]. - Харків: УЦЗУ, 2009. - Вип.6. - С. 85 - 94.

9. Овсяннікова Я.О. Можливості психологічної підготовки персоналу МНС України засобами соціально-психологічного тренінгу / В.Є. Христенко, Я.О. Овсяннікова // Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблемы внедрения и использования, перспективы развития: материалы III Междунар. науч.-практ. конф., (24-26 мая 2007 г., г. Донецк). - Донецк: Донецкий юридический институт ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2007. -С. 46 - 49.

10. Овсяннікова Я.О. Психологічна підготовка персоналу Міністерства з надзвичайних ситуацій до дій в умовах надзвичайної ситуації / Я.О. Овсяннікова // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України: матеріали Всеукр. наук.-теор. конф., (18-19 жовтня 2007 р., м. Хмельницький). - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. - С. 115 - 116.

11. Овсяннікова Я.О. Психологічна підготовка до діяльності в особливих умовах персоналу МНС України / Я.О. Овсяннікова // Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах: матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф., (19-20 лютого 2008 р., м. Київ) / за заг. ред. О.В. Петренка, О.М. Ічанської. - Київ: НАУ, 2008. - С. 88 - 90.

12. Овсяннікова Я.О. Соціально-психологічний тренінг як засіб подолання стресових впливів на працівника екстремального виду діяльності / Я.О. Овсяннікова // Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС: матеріали наук.-практ. конф., (18 квітня 2008 р., м. Харків). - Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008. - С. 47 - 49.

13. Овсяннікова Я.О. Формування копінг-стратегій персоналу МНС за допомогою психотренінгових технологій / Я.О. Овсяннікова // Психологические технологии в экстремальных видах деятельности: материалы IV междунар. науч.-практ. конф., (22-23 мая 2008 г., г. Донецк) - Донецк: Донецкий юридический институт ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2008. - С. 244 - 246.

14. Овсяннікова Я.О. Специфіка психологічного інтерактивного впливу на персонал правоохоронних органів / Я.О. Овсяннікова // Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти: матеріали наук.-практ. конф., (24 квітня 2009 р., м Харків) - Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій, 2009. - С. 92 - 97.

15. Овсяннікова Я.О. Відновлення психоемоційної рівноваги фахівців МНС / Я.О. Овсяннікова // Психологические технологии в экстремальных видах деятельности: материалы V Междунар. науч.-практ. конф., (28-29 мая 2009 г., г. Донецк) - Донецк: Донецкий юридический институт ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2009. - С. 387 - 389.

16. Овсяннікова Я.О. Підвищення стресоусталеності персоналу МНС методами інноваційних технологій / Я.О. Овсяннікова // Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України: матеріали наук.-практ. конф., (9-10 квітня 2009 р., м. Харків). - Харків: Академія внутрішніх військ МВС України, 2009. - С. 52.

17. Овсяннікова Я.О. Психологічне забезпечення відновлювального періоду персоналу МНС України / Я.О. Овсяннікова // Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах: матеріали наук.-практ. конф., (30 жовтня 2009 р., м. Київ) - Київ: Академія управління МВС, 2009. - С. 227 - 228.

18. Овсяннікова Я.О. Психологічна стійкість як складова психологічної безпеки персоналу, який виконує завдання за умов впливу стрес-факторів. / Я.О. Овсяннікова // Психологічна безпека особового складу силових структур та персоналу екстремальних професій: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (18 листопада 2009 р., м. Харків). - Харків: Академія внутрішніх військ МВС України, 2009. - С. 211-213.

19. Овсяннікова Я.О. Соціально - психологічний тренінг як форма відновлення психологічної стійкості / Я.О. Овсяннікова // Актуальні проблеми психологічної теорії та практики: матеріали наук.-практ. конф. Асоціації психологів Донбасу з міжнародною участю, (12 грудня 2009 р., м. Макіївка). - Макіївка: Макіївський економіко-гуманітарний інститут, 2009. - С. 244 -246.

Анотації

Овсяннікова Я.О. Соціально-психологічний тренінг як засіб відновлення психологічної стійкості рятувальників МНС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах». Університет цивільного захисту України. - Харків, 2010.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті можливості використання соціально-психологічного тренінгу для відновлення психологічної стійкості рятувальників у посткатастрофний період.

Показано, що відомі на сьогодні різноманітні форми та методи психологічної роботи з надання дієвої психологічної допомоги фахівцям ризиконебезпечних професій в межах відновлювального періоду мають певні обмеження в їх використанні, що значно знижує їх ефективність. Запропоновано використання специфічного відновлювального соціально-психологічного тренінгу в ході роботи психолога МНС з рятувальниками після їх перебування в осередку надзвичайної ситуації.

Розроблений та запропонований соціально-психологічний тренінг «Вижити та врятувати» призначений для відновлення психологічної стійкості рятувальників після виконання ними завдань за призначенням та визначено його ефективність. Достовірно доведено позитивний вплив соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» на процес відновлення психологічної стійкості рятувальників у посткатастрофний період.

Ключові слова: соціально-психологічний тренінг, психологічна стійкість, рятувальник МНС.

Овсянникова Я.А. Социально-психологический тренинг как способ восстановления психологической устойчивости спасателей МЧС Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - «Психология деятельности в особых условиях». Университет гражданской защиты Украины. - Харьков, 2010.

В диссертации приводится теоретическое обобщение и предлагается новое решение научной проблемы, проявляющееся в раскрытии возможностей использования социально-психологического тренинга для восстановления психологической стойкости спасателей МЧС Украины в посткатастрофный период.

Показано, что известные на сегодня разнообразные формы и методы психологической работы по оказанию действенной психологической помощи специалистам рискоопасных профессий в рамках восстановительного периода имеют определенные ограничения в их использовании, что значительно снижает их эффективность.

Обоснована необходимость и возможность использования социально-психологического тренинга для восстановления психических ресурсов спасателя после выполнения им аварийно-спасательных работ по ликвидации последствий чрезвычайной ситуации.

Выяснено, что во время восстановительного периода при использовании социально-психологического тренинга основными содержательными блоками, которые определяют уровень общей психологической стойкости для ее восстановления являются: «коммуникативный», «поведенческо-деятельностный», «когнитивный», «осознание личности», «эмоциональный» и блок «отношение личности».

Разработан и апробирован социально-психологический тренинг «Выжить и спасти», нацеленный на восстановление психологической стойкости спасателей после выполнения ними задач по ликвидации последствий чрезвычайной ситуации, и определена его эффективность.

Доказано позитивное воздействие социально-психологического тренинга «Выжить и спасти» на процесс восстановления психологической стойкости спасателей в посткатастрофный период.

Ключевые слова: социально-психологический тренинг, психологическая стойкость, спасатель МЧС.

Ovsyannikova Y.O. Socio-psychological training as a way to restore the psychological stability of Ukrainian Emergencies Ministry rescuers. - Manuscript.

The dissertation for obtaining of the Scientific Degree of the Psychological Sciences Candidate in Specialty 19.00.09 - Psychology of activity in special conditions. _ Civil Defense University of Ukraine. - Kharkiv, 2010.

The dissertation presented a theoretical synthesis and a new solution to a scientific problem, manifesting itself in revealing the possibility of using social-psychological training for the restoration of psychological stability of rescuers in the post-catastrophe period.

Developed and proposed a socio-psychological «Survival and rescue». It is designed to restore the psychological stability of the rescuers once they complete the tasks as intended. Determined the effectiveness of the training.

Credibly demonstrate the positive impact of socio-psychological training «Survival and rescue» on the process of restoring the psychological stability of rescuers in the post-catastrophe period.

Key words: socio-psychological training, psychological resistance, rescuer MOE.

Размещено на Allbest.ru

...