Регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет цивільного захисту України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах

Регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів

Приходько Дмитро Петрович

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, м. Харків.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Бочарова Світлана Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, кафедра загальної та інженерної психології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Москалець Віктор Петрович, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ, кафедра психології та соціальної роботи, професор кафедри;

кандидат психологічних наук Миронець Сергій Миколайович, Інститут державного управління у сфері цивільного захисту України, заступник начальника Інституту.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Є. Христенко.

Анотація

психічний стан бойовий військовий

Приходько Д.П. Регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах. - Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2010.

Автором визначено методологічні основи, детермінанти, динаміку регуляції та шляхи забезпечення оптимального рівня стану психічного напруження у період наземної підготовки до польотів. Здійснено аналіз особливих умов діяльності курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів та визначені основні стрес-фактори, які негативно впливають на курсантів у цей період. Розкрито сутність і зміст психологічних механізмів виникнення психічного напруження у курсантів-льотчиків у цей період. На основі проведеного дослідження динаміки стану психічного напруження курсантів-льотчиків розглянуті їх структурні компоненти. Здійснено кореляційний аналіз, що визначає силу зв'язку між станами психічного напруження та їх структурними компонентами. Встановлено залежність між рівнями станів психічного напруження курсантів-льотчиків та його структурними компонентами. Розроблено, апробовано та впроваджено психорегуляційний комплекс, що дозволяє забезпечити оптимальний рівень психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів. Даний комплекс рекомендований до впровадження у навчальних військових закладах та військових частинах Повітряних Сил ЗСУ.

Ключові слова: регуляція психічного напруження, діяльність в особливих умовах, курсанти-льотчики, наземна підготовка до польотів.

Аннотация

Приходько Д.П. Регуляция психического напряжения курсантов-лётчиков в период наземной подготовки к полетам. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - психология деятельности в особых условиях. - Национальный университет гражданской защиты Украины, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена проблеме изучения особенностей состояния психического напряжения курсантов-лётчиков и его регуляции в период наземной подготовки к полётам. В данной диссертационной работе исследованы: методологические основы, детерминанты, динамика и психологические механизмы состояния психического напряжения курсантов-лётчиков Харьковского университета Воздушных Сил им. Ивана Кожедуба. В ходе диссертационного исследования установлено, что состояние психического напряжения представляет собой интегративное полисистемное образование, которое состоит из комплекса взаимодействующих функциональных компонентов. Выявлены такие компоненты состояния психического напряжения, как эмоциональный, мотивационный, интеллектуальный и активационный, которые во взаимодействии влияют на степень и уровень напряжения курсантов-лётчиков в период наземной подготовки к полётам.

Определены стресс-факторы наземной подготовки, обуславливающие эмоциогенность и негативно влияющие на курсантов-лётчиков в период отработки полетного задания на тренажерах. Раскрыты суть и содержание психологических механизмов возникновения психического напряжения курсантов-лётчиков в период наземной подготовки. На основании результатов исследования предложено определение понятия состояния психического напряжения как общего нарушения равновесия и готовности изменения поведения при встрече с препятствиями, мешающими достижению цели. Это те состояния, которые определяют степень общего напряжения курсантов-лётчиков в период наземной подготовки и влияют на такие состояния, как физическое, сенсорное, интеллектуальное, эмоциональное, напряжение ожидания, монотонии и политонии, которые обуславливают продуктивность деятельности и адекватность поведения в условиях выполнения полётного задания.

В ходе проведенного исследования определены три уровня психического напряжения курсантов-лётчиков: незначительный, повышенный и явно выраженный. Наиболее устойчивыми к воздействию стресс-факторов при отработке полётного задания в период наземной подготовки являются курсанты с незначительным уровнем психического напряжения. У них отмечена способность к произвольной психической саморегуляции. Менее устойчивыми к воздействию стресс-факторов являются курсанты с явно выраженным уровнем. Установлено, что для данных курсантов необходимо проведение дополнительных специальных занятий по регуляции уровня психического напряжения. Отмечено, что курсанты с повышенным уровнем психического напряжения при кратковременном воздействии стресс-факторов проявляют довольно высокую устойчивость, но придлительном воздействии стресс-факторов их устойчивость значительно снижается, и им также необходимо посещение специальных занятий по снятию психического напряжения.

Получены данные, подтверждающие возможность регуляции психического напряжения курсантов-лётчиков через его структурные компоненты. Установлено, что, применяя специальные и психологические приёмы гетеро- и аутотренингов, психической саморегуляции и релаксации, возможно, преодолевать негативное воздействие стресс-факторов, обусловленное лётной деятельностью, повышать надежность и эффективность выполнения поставленных задач, снижать степень утомляемости. На основе анализа и совершенствования основных методов и приёмов регуляции разработан психорегулирующий комплекс, позволяющий обеспечить оптимальный уровень психического напряжения курсантов-лётчиков в период наземной подготовки к полётам. Программа психорегулирующего комплекса включает в себя: аутотренинг, идеомоторные тренировки, моделирование стресс-факторов и отработку стратегий действий в стрессогенных ситуациях, дыхательную гимнастику, рефлексию и самоконтроль. Комплекс внедрён в учебный процесс подготовки курсантов-лётчиков ХУВС и успешно используется в период наземной подготовки к полётам.

Ключевые слова: регуляция психического напряжения, деятельность в особых условиях, курсанты-лётчики, наземная подготовка к полётам.

Annotation

Prihodko D.P. The regulation of the Air Force cadets' psychic tension during the land training for flights. - Manuscript.

The dissertation on the competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.09 - Psychology of activity in special conditions. - National Civil Defense University of Ukraine., Kharkiv, 2010.

The author has defined methodological basis, determinants, dynamics and ways of providing optimal level of psychic tension during the land training for flights. The author has analyzed the conditions of the cadets' activity during the land training for flights and has defined the main stress factors of this period, which influence the Air Force cadets negatively. On the basis of the research of psychic tension conditions dynamics the author has studied their structural components. It was also held the correlation analysis, which shows on strength of psychic tension conditions and their structural components relation. The author has defined the dependence of the Air Force cadets' psychic tension conditions levels and their components. The special methodology for providing optimal level of cadets' psychic tension conditions during land training was developed, piloted and applied. The methodology was recommended for the Ukrainian Air Force educational institutions and military units.

Key-words: regulation of the psychic tension, activity in special conditions, Air Force cadets, land training for flights.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирішення професійних завдань військовослужбовцями у процесі підготовки, виконання службових обов'язків у мирний час і в умовах ведення бойових дій характеризуються зростанням інтенсивності й сили впливу стрес-факторів на їхню психіку. Це створює екстремальні умови та негативно впливає на професійну діяльність військовослужбовців. Незважаючи на удосконалювання військової техніки, подальшу автоматизацію та ефективність керування нею військовослужбовцем, найважливішим чинником надійності виконання поставленого завдання залишається людський фактор, про що свідчить аналіз статистики травм, поранень і бойових втрат. Основними причинами таких подій найчастіше бувають різні види напружених психічних станів військовослужбовців, які можуть призвести до трагічних наслідків.

Особливо гостро дана проблема виникає в забезпеченні діяльності військових льотчиків, яка є найбільш складною й небезпечною з усіх видів діяльності військовослужбовців. Сучасні літальні апарати створюють велику загрозу життю багатьох людей навіть у мирний час, що підтверджує всесвітня статистика авіаційних подій та катастроф. Виникає необхідність у розробці нових форм і методів удосконалення процесу підготовки військовослужбовців до діяльності в екстремальних умовах на складній сучасній техніці. Дана обставина висуває на перший план питання про підвищення рівня професійної підготовки військових льотчиків, їх фізичної, функціональної і, найголовніше, психологічної готовності до виконання навчальних і бойових завдань. Тому ми вважаємо за необхідне приділяти особливу увагу психологічній підготовці військових льотчиків, починаючи з перших кроків їх професійного становлення під час наземної підготовки до майбутніх польотів.

Отже, актуальність теми обумовлена такими чинниками:

особливостями професійної військової діяльності, які є причиною інформаційних перевантажень військовослужбовців і призводять до виникнення негативних психічних станів при виконанні навчально-бойових завдань;

певними проблемами становлення й розвитку у Збройних Силах України системи психологічного забезпечення професійної діяльності та підготовки особового складу до діяльності в особливих і екстремальних умовах;

недостатньою вивченістю проблеми регуляції стану психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний із програмами науково-дослідних робіт: “Формування у майбутнiх офiцерiв толерантностi до страху в екстремальних умовах дiяльностi” (шифр “Формування” УДК 159.9:356 від 17.11.2005 р.); “Прогнозування та умови забезпечення психологічної надійності професійної діяльності військовослужбовців під час виконання миротворчих операцій” (шифр “Прогнозування” № держреєстрації 0101U000959); “Методики діагностування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів” (шифр “Психологічна готовність”.

№ держреєстрації 0101U001026), що виконуються Харківським університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на замовлення Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України та пов'язані з реалізацією вимог Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки, Державної програми розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2015 року.

Тему дисертації затверджено на засіданні науково-технічної ради Української інженерно-педагогічної академії МОН України від 10.06.2009 р., протокол № 9, та узгоджено на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні від 16.06.2009 р., протокол № 5.

Мета дослідження. На основі визначення рівня психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів розробити комплекс засобів його регуляції.

Завдання дослідження:

- шляхом критичного аналізу відповідних наукових джерел розкрити сучасні підходи до вивчення стану психічного напруження, як складової професійної діяльності військового льотчика;

- визначити та охарактеризувати основні стрес-чинники, що впливають на курсантів-льотчиків на різних етапах наземної підготовки до польотів;

- дослідити умови, зміст і динаміку психічного напруження курсантів-льотчиків у процесі наземної підготовки до польотів;

- розробити психорегуляційний комплекс та надати практичні рекомендації щодо забезпечення оптимального рівня психічного напруження курсантів-льотчиків в особливих умовах діяльності.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні що науково обґрунтовані методи регуляції рівня психічного напруження військових льотчиків здатні забезпечити високу ефективність виконання навчально-бойових завдань та зменшити можливі негативні наслідки. Досягнення зазначеної мети можливе при створенні комплексу адекватних методів регуляції психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів та розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення оптимального рівня психічного напруження у курсантів-льотчиків в особливих умовах діяльності.

Об'єкт дослідження - психічне напруження курсантів-льотчиків у процесі наземної підготовки до польотів.

Предмет дослідження - регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять наукові ідеї класиків психології: про єдність свідомості й діяльності (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк, Н.В. Чепелєва та ін.); про закономірності розвитку особистості в умовах професійної діяльності (К.К. Платонов, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, Е.Ф. Зеєр та ін.); про положення системного підходу у психології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, Д.А. Ошанін, В.П. Зінченко, А.Г. Чачко С.П. Бочарова, С.Д. Максименко, В.Д. Шадриков та ін.); про роль функціональних психічних станів (Л.М. Аболін, С.П. Бочарова, Б.Ф. Ломов, Є.А. Мілерян, В.Е. Мільман, Н.І. Наєнко, І.П. Павлов, К.К. Платонов, В.О. Пономаренко, Г. Сельє, Л.О. Китаєв-Смик, О.В. Тімченко та ін.); про роль напруженості у психічній регуляції (Л.М. Аболін, К. Ізард, О.К. Конопкін, Я. Рейковський та ін.).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення науково-теоретичних і спеціальних дослідних даних); емпіричні (спостереження, бесіди, тестування, опитування, методи професіографії та аналізу діяльності обстежуваних, метод експертних оцінок); методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Для досягнення цілей дослідження було застосовано такий комплекс психодіагностичних методик: методика експертної оцінки визначення рівня психічного напруження курсантів-льотчиків у процесі навчально-тренувальної діяльності у період наземної підготовки до польотів; методика діагностики тривожності Ч.Д. Спілберга в модифікації Ю.Л. Ханіна - для визначення ситуативної та особистісної тривожності курсанта-льотчика; “Теппінг - тест” Є.П. Ільїна - для виявлення сили нервової системи та встановлення швидкості реакції курсанта-льотчика; “Таблиці Равена” - для дослідження динаміки інтелектуального компоненту курсанта-льотчика; тест-опитувальник “Потреба в досягненні” Ю.М. Орлова - для визначення рівня вираження потреби курсанта-льотчика в досягненні успіху; методика визначення динаміки зорової короткочасної пам'яті С.П. Бочарової-О.І. Лактіонова - для дослідження лабільності нервової системи курсанта-льотчика; “Тест Люшера” (8-кольоровий) - для визначення активності, працездатності, емоційної стійкості курсанта-льотчика.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше: здійснено системний аналіз структури стану психічного напруження, визначені рівні та особливості його динаміки у курсантів-льотчиків під час наземної підготовки; наведено дані про стрес-чинники, які створюють особливі умови наземної підготовки курсантів-льотчиків, визначено силу й інтенсивність їхнього впливу; встановлено, що динаміка стану психічного напруження курсантів-льотчиків в умовах наземної підготовки до польотів залежить від сформованості і взаємодії системи його структурних компонентів, провідна роль яких змінюється у процесі вирішення професійних завдань;

удосконалено сучасний підхід щодо визначення критеріїв оцінки рівнів стану психічного напруження та методи їх регуляції у курсантів-льотчиків під час впливу на них стрес-чинників наземної підготовки до польотів;

дістало подальшого розвитку уявлення про методи регуляції стану психічного напруження курсантів-льотчиків у процесі наземної підготовки до польотів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці психорегуляційного комплексу щодо забезпечення оптимального рівня психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів. Даний комплекс рекомендований до впровадження у військових навчальних закладах та військових частинах Повітряних Сил ЗСУ.

Матеріали дослідження можуть бути використані в організаційно-управлінській діяльності інших державних формувань, діяльність яких пов'язана з особливими та екстремальними ситуаціями. Впровадження результатів дослідження здійснено у повсякденній діяльності та навчальному процесі гвардійського ордена Червоної Зірки факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”: у процесі підготовки курсантів під час тренажерної підготовки з дисципліни “Водіння бойових машин”; у ході несення вартової та внутрішньої служби (акт впровадження № 147/07 від 25.09.2007 р.), а також впроваджено у систему підготовки курсантів-льотчиків Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, що навчаються за фахом 7.140103 “Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) авіації”, та використано у навчальному процесі в ході вивчення навчальних дисциплін “Психологія” і “Військове навчання та виховання” (акт впровадження № 350/176/41/33/132 ПС від 11.03.2010 р.). Особистий внесок здобувача. У статті “Детермінанти станів психічного напруження та їх кореляційний аналіз у військовослужбовців, які готуються до виконання миротворчих операцій”, написаній у співавторстві з А.Л. Злотніковим, особистий внесок здобувача полягає в узагальненні сучасних підходів до визначення детермінант станів психічного напруження військовослужбовців, які готуються до виконання миротворчих операцій та безпосереднє проведення кореляційного аналізу.

У статті “Методика корекцій станів психічної напруги в період наземної підготовки до польотів” написаній у співавторстві з А.Л. Злотніковим, особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад використання прийомів та способів корекцій стану психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів. У методичному посібнику “Регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів”, написаному у співавторстві з А.Л. Злотніковим, особистим внеском автора є розділ ІІ “Методика корекції станів психічного напруження у період наземної підготовки”.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та наукових семінарах кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил, а також кафедри загальної та інженерної психології Української інженерно-педагогічної академії. Основні результати роботи викладались автором на 8 міжвузівських і регіональних науково-практичних конференціях, наукових семінарах та круглих столах, зокрема, на: Першій науково-технічній конференції Харківського університету Повітряних Сил (Харків, 16-17 лютого 2005 р.), міжвузівській науково-практичної конференції „Війна й насильство: минуле та майбутнє” (Харків, АЦЗУ, 27 квітня 2005 р.), науково-практичній конференції „Місце і роль внутрішніх військ у забезпеченні внутрішньої безпеки держави” (Харків, ВІВВ МВС України, 23-24 листопада 2005 р.), Другій науковій конференції Харківського університету Повітряних Сил (Харків, 15-16 лютого 2006 р.), Третій науковій конференції Харківського університету Повітряних Сил (Харків, 28-29 березня 2007 р.), Четвертій науковій конференції Харківського університету Повітряних Сил (Харків, 16-17 квітня 2008 р.), П'ятій науковій конференції Харківського університету Повітряних Сил „Новітні технології - для захисту повітряного простору” (Харків, 15-16 квітня 2009 р.), науково-практичній конференції „Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти” (Харків, ХНУВС МВС України, 24 квітня 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 публікаціях (12 одноосібних та 3 у співавторстві), з них 6 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи становить 202 сторінки (з них 149 сторінок основного тексту). Робота містить 30 таблиць, 14 рисунків. Список використаних джерел, розташованих на 22 сторінках, складається з 249 найменувань. Додатки розміщені на 31 сторінці.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено її зв'язок з науковими програмами й планами; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, його теоретико-методологічні засади й методи; надано дані про наукову новизну, практичну значущість дослідження, апробацію його результатів, структуру й обсяг. У першому розділі “Теоретико-методологічні основи регуляції психічного напруження курсантів-льотчиків” здійснено теоретико-методологічний аналіз поняття психічних станів, а також їх класифікацію як складного динамічного утворення; обґрунтовано необхідність вивчення станів психічного напруження курсантів льотного факультету в період наземної підготовки, обумовлених системою об'єктивних і суб'єктивних факторів, які детермінують ефективність діяльності й адекватність поведінки в умовах впливу стрес-факторів. На основі здійсненого аналізу визначено структурні компоненти стану психічного напруження курсантів та описано його психологічні механізми.

Психічні стани посідають особливе місце серед інших психічних явищ, на що вказує значний дослідницький інтерес до них з боку науковців. Психічні стани являють собою своєрідну сполучну ланку між процесами та властивостями особистості, є відображенням ставлення суб'єкта до того, що відбувається, та характеризуються як відносно стійкі явища психічної діяльності.

На сучасному етапі проблема психічних станів найповніше представлена в наукових працях Л.М. Аболіна, Б.Г. Ананьєва, П.К. Анохіна, С.П. Бочарової, Б.X. Варданяна, Е. Гельгорна, Ф.Д. Горбова, О.В. Дашкевича, М.І. Дьяченка, П.Б. Зильбермана, В.І. Лебедєва, Н.Д. Левітова, Б.Ф. Ломова, Дж. Луфборроу, К.Е. Ізарда, В.Л. Марищука, В.С. Мерліна, Е.А. Мілеряна, В.Е. Мільмана, С.М. Миронця, Н.І. Наєнка, А.Є. Ольшаннікової, Л.А. Орбелі, С.М. Оя, І.П. Павлова, В.М. Писаренка, В.А. Плахтієнка, К.К. Платонова, В.А. Пономаренка, П.А. Рудика, Я. Рейковського, О.П. Саннікової, Г. Сельє, П.В. Симонова, О.А. Сиротіна, О.В. Тімченка, О.Я. Чебикіна, О.А. Чернікової тощо. Дослідниками розглядаються найрізноманітніші види станів людини, що впливають на її ставлення до об'єктів, предметів, явищ, процесів та визначають її поведінку й діяльність. Це пояснюється багатовимірністю психічних станів, які виступають і як система організації психічних процесів, і як суб'єктивне ставлення до явищ, що відбуваються, і як механізм оцінки відображуваної дійсності. Для психології діяльності військовослужбовців найбільш прийнятною є класифікація психічних станів за рівнем напруження, оскільки цей критерій є найістотнішим з погляду впливу психічних станів на ефективність та якість діяльності.

Таким чином, поняття напруження має різні значення: напруження як вид стану й напруження як характеристика багатьох інших видів станів (тензійна характеристика). Причому ця характеристика має як суб'єктивний, так і об'єктивний зміст. Виходячи із завдання нашого дослідження, ми визначаємо стан психічного напруження як характеристику станів військовослужбовця в умовах підготовки до льотної діяльності, а саме характеристику станів курсантів-льотчиків у період наземної підготовки. У зв'язку з цим, стан психічного напруження курсантів-льотчиків ми визначаємо як загальне порушення рівноваги й готовність до зміни поведінки під час зіткнення з перешкодами, які заважають досягненню мети. Це ті впливи, які визначають ступінь загального напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки та впливають на фізіологічні, сенсорні, інтелектуальні, емоційні процеси. В дослідженні розкрито сутність і зміст психологічного механізму виникнення станів психічного напруження курсанта-льотчика.

Сутність даного механізму полягає в тому, що потреби індивіда, впливаючи на його свідомість, утворюють блок мотивів. Цей блок мотивів, що виникає за умови необхідності виконання певної діяльності, піддається емоційному й інтелектуальному аналізові, внаслідок чого неактуальні потреби за допомогою вольових зусиль гальмуються, а переважаючі мотиви утворюють мотивацію поведінки, що спонукає індивіда до дії. Дане спонукання інтегрується в установку, в результаті чого індивід готовий до виконання поставленого перед ним завдання, діяльності, дії. Даний психологічний механізм демонструє, що індивід, сприймаючи сигнали про необхідність виконання дій, емоційно їх переживає. При інтелектуальній оцінці цих потреб він змушений загальмовувати ті з них, які не можуть бути задоволені в цей момент. У таких випадках надлишок нервового напруження, викликаного вольовим гальмуванням частини потреб, через дію механізму компенсаторного процесу спрямовується на внутрішні системи організму. Це проявляється в підвищенні кровоносного тиску, частішанні дихання й серцебиття, порушенні координації руху та інших негативних фізіологічних змінах. Крім цього, загальмовані негативні впливи нерідко викликають застійні напружені психічні стани. Індивід не може позбавитися пережитого емоційного стану й постійно шукає шляхи виходу з невирішеного ним завдання. Рівень напруження в цьому випадку є важливим регулятором внутрішніх констант організму (П.К. Анохін). Тому психологічний механізм емоційного реагування курсанта-льотчика на вплив стрес-факторів можна представити у наступному вигляді (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурно-функціональна схема психологічного механізму емоційного реагування курсанта-льотчика на вплив стрес-факторів навколишнього середовища

Сутність даного механізму полягає в тому що, отримуючи сигнал зовнішнього впливу, індивід у процесі сприйняття сигналу згадує подібні ситуації минулого впливу й упізнає нову ситуацію як знайому. У процесі ідентифікації, що відбувається, коли вплив знайомий і викликає позитивні спогади, емоційне реагування виражається у схваленні того, що відбувається. Це, у свою чергу, викликає почуття впевненості й задоволення, які стимулюють психологічну готовність до виконання діяльності (рис. 1). Одним зі значущих видів напружених психічних станів є тривожність індивіда. Тривожність як стан особистості виникає, коли на індивіда впливають певні стрес-фактори, що характеризуються небезпекою, загрозою та шкодою. Особистість із вираженою тривожністю сприймає зовнішнє оточення як загрозливе й небезпечне у значно більшому ступені, ніж особистість із низьким рівнем тривожності. Чим вищою є чутливість індивіда, тим гостріше він сприймає загрозу або небезпеку, отже, вищою є тривожність, а відповідно й напруженість.

Якщо індивід на інтелектуальному рівні починає реально оцінювати обстановку, робити правильні висновки й приймати раціональні рішення, то сутність механізму виникнення напружених психічних станів можна розкрити таким чином: когнітивна оцінка обстановки взаємозалежна з емоційними й інтелектуальними компонентами моделі виникнення напружених психічних станів. Чим вищим є рівень інтелектуальних здібностей індивіда, тим відповідно, меншим є вплив емоцій на когнітивну оцінку обстановки, тим реальніше вона сприймається, тим логічнішими й обґрунтованішими є дії або діяльність, тим меншим є вплив стрес-факторів на психіку (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структурно-функціональна схема психологічного механізму виникнення психічного напруження курсанта-льотчика у процесі інтелектуальної оцінки ситуації

Цей психологічний механізм показує, що поряд із зазначеними вище детермінантами напружених психічних станів індивіда варто виділити інтелектуальні. За допомогою інтелекту індивід визначає своє відношення до дійсності на основі змісту й величини потреб, рівня домагань, значущості завдань, оцінки своїх можливостей, віри у свої сили та ін. У другому розділі “Діагностика стану психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки” досліджено умови, зміст і динаміку станів психічного напруження курсантів-льотчиків у процесі наземної підготовки. Здійснено аналіз залежності професійної діяльності курсантів від рівня психічного напруження. Показано залежність психічного напруження курсантів у процесі наземної підготовки від емоційного, мотиваційного, інтелектуального компонентів і сили нервової системи. Процес наземної підготовки до польотів охарактеризовано як особливу стадію професійного навчання курсантів-льотчиків; досліджено динаміку впливу стрес-факторів у даний період. У результаті роботи експертної групи наземну підготовку було розділено на п'ять етапів.

Перший етап - період проведення з курсантами комплексно-тренувальних занять (КТЗ). Він характеризується відсутністю стрес-факторів, які впливають на курсантів у період наземної підготовки, і отже є фоновим. У цей період можливо зробити початкові заміри, які характеризуватимуть курсантів у звичайних, тобто звичних для них умовах діяльності.

Другий етап - етап завчасної підготовки, який починається з моменту приїзду курсантів-льотчиків у підрозділи для проведення польотів і характеризується повною зміною обстановки, інтенсивністю протікання занять, дефіцитом часу й, головне, значущістю результатів. Курсант, що не засвоїв польотного завдання або продемонстрував слабкі знання, до польотів не допускається.

Третій етап - попередня підготовка, що відбувається напередодні польотів. У цей період курсанти, що вже отримали допуск до польотів і продемонстрували гарні знання техніки, засвоїли польотне завдання, завчасну підготовку, готуються до виконання конкретних польотних завдань наступного льотного дня (ночі). Даний етап характеризується обмеженістю в часі й вимагає більш ретельного добору методик і способів проведення дослідження.

Четвертий етап - передпольотна підготовка. Він є найбільш напруженим, оскільки відбувається безпосередньо перед польотами на аеродромі та характеризується обмеженістю часу як у підготовці до польоту, так і у здійсненні дослідження. На даному етапі особливо важливим є визначення місця, часу й методик проведення дослідження.

П'ятий етап - післяполітна підготовка, що так само, як і КТЗ, є результативним етапом. У даний період здійснюється аналіз польотів, помилок, неполадок і позаштатних ситуацій. На курсантів безпосередньо не впливають стрес-фактори наземної підготовки, польоти закінчені, але наслідки впливу ще проявляються.

Наступним завданням експерименту було визначення осіб, які братимуть участь у дослідженні. Для цього як випробувані нами були обрані 173 курсанти льотного факультету ХУПС, що безпосередньо брали участь у польотах. Сюди ввійшли курсанти других і третіх курсів льотного факультету, які в цей період проходили підготовку до здійснення першого самостійного польоту. Під час безпосереднього проведення дослідження з метою визначення стану психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів нами було застосовано метод експертної оцінки. На основі отриманих результатів експертної оцінки рівня стану психічного напруження, нами були визначені три групи курсантів: 1-а група - з незначним рівнем стану психічного напруження; 2-а група - з підвищеним рівнем стану психічного напруження; 3-я група - зі значно вираженим рівнем стану психічного напруження.

За результатами дослідження, також були визначені основні критерії оцінки діяльності курсантів-льотчиків у період наземної підготовки, а саме:

1-а група курсантів з незначним рівнем психічного напруження, в яких виявляється відносно рівна емоційна активність, стан психічного напруження знаходиться на оптимальному рівні. У ході вирішення нестандартних аварійних ситуацій для них характерна перевага інтелектуального реагування над емоційним. У діяльності спостерігалася самостійність, самокритичність, ініціативність, висока активність і працездатність, висока відповідальність, швидкість і чіткість реагування на всі команди, всі дії виконувалися уважно, акуратно. На думку курсантів цієї групи, їм не доводиться докладати особливих вольових зусиль для виконання польотного завдання або вправи.

2-а група курсантів з підвищеним рівнем психічного напруження відрізняється тим, що стан психічного напруження незначно виходить за межі оптимального рівня. При цьому проявляються незначні перепади в емоційній сфері. Оцінюючи обстановку в емоціогенних умовах, інтелектуальне реагування цих курсантів не завжди переважає над емоційним. У результаті цього вони припускаються незначних помилок, їх активність і працездатність знижені, нечітке усвідомлення поставлених завдань і не завжди присутня впевненість у своїх силах у складних несподіваних ситуаціях. Курсанти даної групи на команди реагують із затримкою, не всі дії виконують чітко, не завжди уважно й акуратно. На думку курсантів, їм доводиться докладати значні вольові зусилля для виконання польотного завдання або вправи.

3-я група курсантів зі значно вираженим рівнем психічного напруження. У них проявляється сильне психічне напруження, характерні більші, порівняно з курсантами попередніх груп, перепади в емоційній сфері, у діяльності емоційне реагування переважає над інтелектуальним, зовнішні подразники викликають сильні емоційні реакції, стрес-фактори наземної підготовки ускладнюють виконання поставлених завдань. Помітно частий прояв хвилювання, недостатньої впевненості у власних силах, низька активність і працездатність. Складна обстановка не завжди сприймається адекватно, занижене усвідомлення польотного завдання в цілому і в окремих вправах. Даний стан психічного напруження призводить або до великої кількості помилок, або до відхилення від виконання поставлених завдань. Таким курсантам необхідне велике зусилля волі для продовження виконання польотного завдання. Для перевірки й аналізу отриманих результатів підготовки курсантів нами було проведено психологічне дослідження динаміки структурних компонентів стану психічного напруження й таких критеріїв оцінки діяльності, як активність і працездатність. Із цією метою були використані наступні методики: контент-аналіз документів (журнали успішності, службові картки, аркуші нарядів, журнали індивідуальних бесід); спостереження, опитування, анкетування, тестування (тест-опитувальник “Дослідження ситуативної та особистісної тривожності” Ч.Д. Спілберга в модифікації Ю.Л. Ханіна; “Теппінг - тест” Є.П. Ільїна; “Таблиці Равена”; тест-опитувальник “Потреба в досягненні” Ю.М. Орлова; тест визначення динаміки зорової короткочасної пам'яті С.П. Бочарової, О.І. Лактіонова; 8-кольоровий “Тест Люшера”).

Для вивчення психофізіологічних показників психічного напруження за допомогою лікарів визначалися частота пульсу та дихання, сила м'язового напруження. У даному дослідженні було визначено ступінь залежності професійної діяльності курсантів-льотчиків від детермінант психічного напруження. Як зазначалося вище, всі досліджені компоненти нерозривно пов'язані між собою, мають значущий вплив на рівень психічного напруження, але жоден з них не є постійно домінуючим. Перевага якогось із них визначається багатьма факторами, що обумовлює необхідність проведення кореляційного аналізу.

Так, аналіз психофізіологічних показників дозволив встановити, що найбільш високий зв'язок існує між психічним напруженням й частотою серцевих скорочень. Наступним психофізіологічним показником за силою зв'язку визначено силу м'язового напруження. Даний зв'язок має зворотну залежність. Показник частоти дихання має менш сталий характер залежності. У цілому слід зазначити, що психофізіологічні показники нервової системи є об'єктивним критерієм, що визначає ступінь психічного напруження й істотно впливає на якість діяльності курсантів. Переходячи до кореляційного аналізу взаємодії емоційних, інтелектуальних, мотиваційних компонентів психічного напруження, слід зазначити, що найбільша залежність має місце між психологічним напруженням курсанта-льотчика та емоційною стійкістю. Дана залежність є обернено пропорційною. Наступною за силою взаємодії визначено особистісну тривожність. Дана залежність прямо пропорційна й має лінійний характер. Величина коефіцієнта вказує на те, що особистісна тривожність так само є важливим показником психічного напруження й відповідно безпосередньо впливає на якість діяльності. Інтелектуальні здібності курсантів за силою взаємодії так само посідають важливе місце у взаємозв'язку із психічним напруженням. Дана залежність обернено пропорційна й наближена до лінійної. На четвертому місці за силою взаємодії знаходиться ситуативна тривожність. Існує стійкий зв'язок між нею та психічним напруженням.

Наступною за силою взаємодії є мотивація, отриманий коефіцієнт свідчить про помірковано високий зв'язок. На шостому місці за силою зв'язку знаходиться активність. Отримана величина коефіцієнта дає підстави стверджувати, що існуючий зв'язок має нелінійний характер. Сьоме місце за силою зв'язку зі станом психічного напруження посідає лабільність нервової системи, яка представлена короткочасною пам'яттю. На восьмому місці за силою зв'язку знаходиться сила нервової системи. Ступінь кореляційної залежності між значеннями можна класифікувати як помірковано середній.

Останнім показником за силою зв'язку з психічним напруженням була працездатність. Сила зв'язку між ними характеризується як середня. Даний зв'язок не є значущим для даної вибірки. Проведений кореляційний аналіз підтверджує виявлену в результаті дослідження залежність психічного напруження від таких його структурних компонентів, як емоційний, мотиваційний, інтелектуальний і активаційний (сила нервової системи). На основі встановленої залежності можна стверджувати, що рівень психічного напруження курсантів можливо прогнозувати, а також впливати на його розвиток у процесі наземної підготовки, що досягається шляхом застосування методів саморегуляції, формування оптимального рівня мотивації й підвищення рівня вмінь та навичок діяльності в особливих умовах.

У третьому розділі “Регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів” розглянуті основні напрямки забезпечення оптимального рівня психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки. Формуючий вплив на курсантів-льотчиків здійснюється через детермінанти психічного напруження. Досягається це через емоційну, мотиваційну й інтелектуальну сфери курсантів з обов'язковим врахуванням їх індивідуально-типологічних, особистісних і соціальних особливостей. Для цього формуючий вплив здійснюється за такими основними напрямками, як розвиток самооцінки свого стану (рефлексії), з одного боку, й підвищення здатностей саморегуляції курсантами свого стану - з іншого. Таким чином досягається зміна кількісно-якісних характеристик психічного напруження.

Так, завданням гетеротренінгу є стабілізація рівня психічного напруження курсантів на основі розвитку в них необхідних психічних здібностей, вмінь та навичок довільної психічної саморегуляції, навчання самостійному творчому пошуку найбільш ефективних індивідуальних прийомів корекції й реабілітації напружених станів. Поступово курсанти повинні засвоїти ці методи й перейти до аутотренінгу. Завдання, які ставляться перед групою в цілому й окремо перед кожним курсантом, завжди повинні бути дійсно досяжні й адекватні їхньому рівню підготовленості.

Сформовані за звичайних умов уміння й навички психічної саморегуляції потім послідовно вдосконалюються в дедалі складніших емоційно-напружених умовах і стресогенних ситуаціях. Із цією метою в навчальному та службовому процесах наземної підготовки моделюються критичні ситуації, характерні для даного польотного завдання зі зростаючим ступенем складності. Організація та спрямованість занять передбачають поступовий перехід від гетеровпливів до аутотренінгу - розвитку вмінь та навичок довільної психічної саморегуляції і здатності до творчого пошуку нових методів саморегуляції, до зменшення числа використовуваних прийомів і підвищення їхньої ефективності. З метою обґрунтування ефективності психорегуляційного комплексу й необхідності його впровадження до програми наземної підготовки курсантів-льотчиків нами був проведений формуючий експеримент. До участі в експерименті залучалися курсанти льотного факультету ХУПС, які виконували перший самостійний політ, а також безпосередні командири взводів і рот курсантських підрозділів, командири ескадрилій і льотчики-інструктори підрозділів, на базі яких безпосередньо виконувалися польоти, лікарі й викладачі кафедри психологи і педагогіки університету. За результатами проведеного експерименту були зроблені такі висновки.

По-перше, якісне виконання навчально-бойових і службових завдань курсантами-льотчиками значно залежить від рівня психічного напруження в особливих умовах діяльності у період наземної підготовки. Чим оптимальнішим є рівень психічного напруження, тим результативнішим і якіснішим є виконання поставлених завдань. І навпаки, коли рівень психічного напруження є вищим або нижчим за оптимальний, діяльність курсанта-льотчика є менш ефективною.

По-друге, регуляція психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки можлива на основі комплексного системного впливу психолого-педагогічних заходів, основними з яких є: психорегулюючі й ідеомоторні тренування, моделювання стрес-чинників і емоціогенних умов, рефлексія, самоконтроль, прийоми переконання й самонавіяння.

По-третє, створена й апробована в ході експерименту комплексна методика з регуляції психічного напруження курсантів-льотчиків в особливих умовах діяльності у період наземної підготовки дозволяє конкретизувати мету психологічної підготовки, урізноманітнити її форми та методи. Основними напрямками розробленого нами психорегуляційного комплексу є раціоналізація умов підготовки та проведення польотів шляхом складання оптимальних алгоритмів дій пілота від простих завдань до складних; удосконалення технічних можливостей з урахуванням психофізіологічних особливостей людини; розробка оптимального режиму польотного завдання з урахуванням фізичних навантажень і наданого відпочинку як під час підготовки до польоту, так і під час його здійснення; раціональна організація робочих місць і формування вміння займати правильне розташування тіла в літаку; створення позитивної атмосфери в колективі й сприятливої соціально-психологічної обстановки в період наземної підготовки; формування та постійне підвищення мотивації, спрямованості на високі результати.

Вказано, що для проведення спеціальних занять, на яких курсанти вчаться прийомам довільної психічної саморегуляції, необхідно використовувати години, виділені для факультативної роботи. Самостійну роботу доцільно виконувати протягом дня. Акцент необхідно робити на творчому осмисленні запропонованих методів і прийомів довільної психічної саморегуляції з подальшим їх практичним застосуванням у повсякденному житті. Методи довільної психічної саморегуляції необхідно розподіляти таким чином: зранку, удень, увечері та перед сном. Розглянута вище комплексна методика регуляції психічного напруження курсантів у період наземної підготовки дозволяє сформулювати такі практичні рекомендації.

1. Для забезпечення оптимального рівня психічного напруження в період наземної підготовки впровадити у психологічну підготовку курсантів-льотчиків представлену нами комплексну методику.

2. Для визначення рівня психічного напруження пропонується застосувати створений нами психодіагностичний комплекс, якій дозволяє визначати прояви основних компонентів станів психічної напруженості у процесі наземної підготовки курсантів-льотчиків, а саме: показники емоційних станів, ситуативної та особистісної тривожності, індивідуальних схильностей до емоційних переживань, інтелектуальних якостей, мотиваційної спрямованості, сили нервової системи.

3. Регуляцію психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки необхідно здійснювати в чотири етапи: 1-й етап - мотиваційно-орієнтуючий; 2-й етап - релаксаційно-рефлексуючий; 3-й етап - формуючий; 4-й етап - відновлюваний.

4. Метод моделювання стрес-факторів особливих і екстремальних умов діяльності в період наземної підготовки, як один з основних методів комплексної методики регуляції психічного напруження курсантів-льотчиків, вимагає дотримання принципів аналогії і подоби за допомогою прийомів, які відтворюють найістотніші фактори: небезпеку, раптовість, невизначеність, дефіцит часу, невідомість, вплив стрес-факторів на психіку курсантів.

5. У процесі формування оптимального рівня психічного напруження необхідно навчати курсантів-льотчиків способам, методам і прийомам, що сприяють підвищенню психічної саморегуляції, сенсибілізації до негативних емоцій (станів), виробленню стратегії дій у складній емотивній обстановці.

6. Впровадити у процес професійної підготовки льотчиків-інструкторів вивчення проблеми регуляції рівня психічного напруження в курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів.

7. Під час прийому вступників до вищих військових навчальних закладів варто враховувати, поряд з даними обстеження групою профвідбору, також й результати експертних оцінок рівня психічного напруження та результати діагностики його основних структурних компонентів.

8. Офіцерам психологічних служб слід використовувати апробовані в ході дисертаційного дослідження методичні прийоми для поглибленого вивчення індивідуально-психологічних особливостей курсантів-льотчиків, оцінювання рівня їх психічного напруження.

Висновки

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо визначення стану психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів, і розроблено комплекс засобів його регуляції. У результаті вивчення й вирішення вказаного наукового завдання зроблено такі висновки.

1. Розглядаючи психологічну сутність поняття “стан психічного напруження”, умовно можна виділити три основні напрямки його вивчення. Перший розглядає стан психічного напруження на основі взаємодії і взаємовпливу психічних процесів за будь-якої активності індивіда. Представники другого напряму визначають стан психічного напруження як резерв нервово-психічної енергії людини. Третій напрямок вивчає взаємозв'язок емоційних й інтелектуальних характеристик, вольових зусиль і мотивації в утворенні стану психічного напруження.

Виходячи з завдань дисертаційної роботи ми визначаємо стан психічного напруження, що виникає в курсанта-льотчика в період наземної підготовки до польотів, як інтегративне полісистемне утворення, яке складається з комплексу взаємодіючих функціональних компонентів (емоційних, мотиваційних, інтелектуальних і регулятивних).

2. Аналіз змісту й особливостей періоду наземної підготовки курсантів до польотів дозволив виділити в ньому п'ять основних етапів. Кожний етап характеризується впливом на курсантів особливих стрес-чинників, а саме: відрив від землі, обмеженість простору, невизначеність, небезпечність, швидкі зміни обставин, великі потоки інформації, жорсткий графік виконання польотних завдань, дефіцит часу, підвищена вимогливість, які в комплексі сприяють виникненню станів високого нервово-психічного напруження.

3. Стан психічного напруження є багаторівневою системою, яка в структурі особистості фахівця складається з психофізіологічного, психологічного й соціально-психологічного рівнів, що знаходяться у постійній взаємодії. Домінування якогось із цих рівнів визначається як характером завдань, що вирішуються, так і індивідуальними особливостями курсанта, які сформовані в процесі навчання й виховання.

Динаміка стану психічного напруження курсантів-льотчиків в умовах професійної підготовки залежить від сформованості та взаємодії його структурних компонентів:

- емоційних, які визначаються рівнем психічного збудження і тривожності;

- мотиваційних, визначених силою та змістом професійної спрямованості;

- інтелектуальних, що проявляються в розумових і мнемічних операціях і забезпечують оцінку й визначення вимог ситуації, прогноз можливих змін у процесі досягнення бажаної мети, прийняття рішень про характер дій, оцінку отриманого результату діяльності;

- регулятивних, що визначаються типологічними особливостями нервової системи (силою, динамічністю, збудженістю).

4. У ході дослідження визначено три якісно різні рівні психічного напруження курсантів у період наземної підготовки: незначний, підвищений, значно виражений. Курсанти з незначним рівнем психічного напруження характеризуються низьким і частково середнім рівнями емоційного збудження, низьким рівнем особистісної тривожності, високим і частково середнім рівнями активності, працездатності, середнім рівнем мотивації, високим і частково середнім рівнем інтелектуальної лабільності, великою і частково середньою силою нервової системи. Курсанти з підвищеним рівнем психічного напруження мають середній і частково низький рівні емоційного збудження, середній і частково низький рівні особистісної тривожності, середній і частково низький рівні активності, працездатності, середній рівень мотивації, середній і частково низький рівні інтелектуальної лабільності, середню і частково велику силу нервової системи.