Психологічні особливості розвитку мнемічних здібностей студентів мовних спеціальностей

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічні особливості розвитку мнемічних здібностей студентів мовних спеціальностей

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

пам'ять викладач іншомовний

Актуальність теми. Підвищення рівня вимог до сучасної системи освіти, яке пов'язане з переходом до загальноєвропейських норм з більш високим рівнем інтенсивності, інформатизації та профілізації освіти, зумовлює потребу у вдосконаленні системи вищої педагогічної освіти, спонукає шукати нові підходи до організації навчання студентів у вищих педагогічних навчальних закладах. Потреба розгляду психологічних аспектів проблеми раннього навчання іноземній мові продиктована сучасною тенденцією впровадження іноземних мов у навчально-виховний процес дошкільних закладів, а також недостатньою розробленістю психологічно обґрунтованих способів організації навчання іноземній мові як дітей дошкільного віку, так і школярів.

Психолого-педагогічні проблеми вивчення іноземної мови є одночасно і традиційними, і актуальними. Різноманітні аспекти психологічних особливостей навчальної діяльності взагалі та навчальної діяльності, спрямованої на оволодіння іноземною мовою, вивчалися у дослідженнях Б.В. Бєляєва, В.В. Давидова, О.К. Дусавицького, І.О. Зимньої, С.Д. Максименка, В.В. Рєпкіна та інших. Окремо можна відмітити роботи, присвячені пошуку ефективних шляхів розвитку іншомовних здібностей (В.В. Андрієвська, Н.В. Імедадзе, М.Г. Каспарова та інші), підвищенню ефективності процесу засвоєння іншомовного матеріалу (В.А. Артьомов, Л.П. Доблаєв, З.І. Кличнікова та ін.). Психологічні основи засвоєння знань пов'язані не тільки з віковими особливостями учнів, а й з управлінням навчальною діяльністю (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, І.І. Дорожко, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, О.П. Сергєєнкова, О.Г. Солодухова, Т.Б. Хомуленко та інші).

Удосконалення процесу навчання та засвоєння іноземних мов як психологами, так і методистами завжди пов'язувалося із функціонуванням пам'яті (Ф. Бартлетт, П.П. Блонський, С.П. Бочарова, Є.В. Заїка, Л.В. Заков, П.І. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, В.Я. Ляудіс, С.Л. Рубінштейн, А.О. Смирнов, Т.Б. Хомуленко). До дослідників, які вивчали саме психологічні особливості іншомовних здібностей, належать В.А. Артьомов, Б.В. Бєляєв, Н.В. Імедадзе, І.О. Зимня, М.Г. Каспарова та інші.

Однак традиційні методики викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах недостатньо враховують психологічні закономірності пам'яті учнів тієї вікової групи, з якою майбутній викладач буде працювати. Дослідники пам'яті неодноразово доводили те, що пам'ять є одним із провідних компонентів багатьох здібностей. Тому розвиток мнемічних і мовленнєвих, а особливо іншомовних здібностей виявляється взаємопов?язаним.

Актуальність проблеми впливу розвитку мнемічних здібностей на іншомовні, її недостатня розробленість у педагогічній та віковій психології, об'єктивна суспільна потреба у висококваліфікованих викладачах іноземної мови як дошкільної, так і шкільної ланки навчання й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні особливості розвитку мнемічних здібностей студентів мовних спеціальностей».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з комплексною науково-дослідною темою кафедр психології, педагогіки та практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості” (номер державної реєстрації 0103U000499), що координується Міністерством освіти і науки України. Тема дисертації розвиває положення Державної національної програми „Освіта” („Україна ХХІ століття”).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 12 травня 2006 року) та узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 27 червня 2006р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні впливу розвитку образного компоненту мнемічних здібностей на становлення іншомовних здібностей майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Визначити теоретико-психологічні засади застосування засобів розвитку мнемічних здібностей у методиці навчання іноземній мові у студентів мовних спеціальностей.

2. Розробити комплекс методів констатуючого дослідження рівня розвитку образної, вербальної та емоційної пам?яті й рівня розвитку іншомовних здібностей.

3. Виявити особливості застосування образних прийомів запам'ятовування тексту рідною та іноземною мовами у студентів мовних спеціальностей.

4. Експериментально дослідити психологічні особливості іншомовних здібностей студентів мовних спеціальностей.

5. Створити систему засобів розвитку мнемічних здібностей для студентів мовних спеціальностей.

6. Виявити вплив засобів розвитку мнемічних здібностей на становлення іншомовних здібностей у студентів мовних спеціальностей.

Об'єкт дослідження: розвиток пам?яті у юнацькому віці.

Предмет дослідження: розвиток мнемічних здібностей студентів мовних спеціальностей.

Теоретико-методологічними засадами дослідження виступили фундаментальні положення загальнопсихологічної теорії здібностей (В.Д. Небиліцин, В.М. Русалов, Б.М. Теплов, В.Д. Шадриков), дослідження іншомовних здібностей (В.А. Артьомов, Б.В. Бєляєв, І.О. Зимня, Н.В. Імедадзе, М.Г. Каспарова, Дж. Керрол, П. Пімслер, Л. Якобовиц), дослідження психологічних аспектів видів пам?яті (Ф. Бартлетт, П.П. Блонський, С.П. Бочарова, Є.В. Заїка, Л.В. Заков, П.І. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, В.Я. Ляудіс, С.Л. Рубінштейн, А.О. Смирнов, Т.Б. Хомуленко), теоретичні положення психології навчання іноземних мов (І.Л. Бім, В.А. Бухбіндер, М.Н. В?ятютнєв, І.О. Зимня, О.М. Леонтьєв, М.В. Ляховицький, Р.Ю. Мартинова, Р.К. Міньяр-Білоручев, Ю.І. Пассов, С.К. Фоломкіна), принцип єдності свідомості й діяльності (Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та інші), теоретичні положення про взаємозв'язок навчання й розвитку (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, Г.С. Костюк, Т.Б. Хомуленко та інші).

Методи дослідження. Для розв'язання дослідницької проблеми був застосований комплекс методів, вибір та поєднання яких зумовлено предметом, метою та завданнями дослідження. До комплексу увійшли такі методи: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою визначення взаємозв'язку мнемічних та іншомовних здібностей в юнацькому віці; констатуючий експеримент (визначення особливостей розвитку мнемічних та іншомовних здібностей у студентів мовних спеціальностей); формуючий експеримент (реалізація розробленої системи засобів розвитку мнемічних здібностей у студентів мовних спеціальностей та визначення її ефективності); методи математичної статистики (парний Т-критерій Вілкоксона).

Діагностування особливостей розвитку мнемічних та іншомовних здібностей у студентів мовних спеціальностей відбувалося із використанням методик: „Варіювання характеристик опорних стимулів для запам?ятовування” К.П. Мальцевої, „Переведення змісту тексту в образний план” А.С. Новомейського, „Емоційно-оцінювальне шкалювання зображень” О.Ю. Артем?євої, „Складання піктограм” Л.С. Виготського, О.Р. Лурії, методика „Дослідження структури мнемічних прийомів, яким надається перевага під час запам'ятовування матеріалу”, комплекс субтестів з дослідження розвитку комунікативних та лінгвістичних здібностей І.Б. Тижбір.

Емпірична база дослідження. Дослідницька робота здійснювалася на базі Маріупольського державного гуманітарного університету. Вибірку склали студенти третіх курсів спеціальностей „Дошкільне виховання (спеціалізація - англійська мова)” і „Мова та література (українська, англійська)”. Усього у констатуючому дослідженні брали участь 60 студентів, з яких розвивальною програмою було охоплено 40 студентів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі:

1. Вперше виявлено, що у осіб, які надають перевагу образним прийомам для запам'ятовування тексту рідною мовою, не відмічається використання таких прийомів при роботі з іншомовною текстовою інформацією. Таким чином, вміле застосування образних мнемічних прийомів для запам'ятовування інформації рідною мовою не гарантує переносу таких вмінь без спеціальної підготовки на застосування до іншомовного матеріалу.

2. Розширене уявлення про психологічні особливості іншомовних здібностей шляхом виявлення кореляції між здатністю до встановлення звуко-знакового зв'язку і здатністю до розрізнення англійських звуків, між здатністю формулювати визначення понять та наданням синонімів, між «чуттям мови» та «граматичним чуттям» у студентів мовних спеціальностей.

3. Розширено уявлення про вплив на становлення іншомовних здібностей студентів мовних спеціальностей засобів розвитку образного компоненту мнемічних здібностей, включених в структуру методики навчання іноземної мови.

4. Вдосконалені засоби психодіагностики рівня мнемічних та іншомовних здібностей шляхом включення до констатуючого методичного комплексу методики „Дослідження структури мнемічних прийомів, яким надається перевага під час запам'ятовування матеріалу”.

5. Дістали подальшого розвитку напрямки застосування прийомів образної пам'яті шляхом створення системи засобів розвитку мнемічних здібностей для майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти.

6. Дістала подальшого розвитку характеристика ролі засобів розвитку образного компоненту мнемічних здібностей в структурі методики навчання майбутніх викладачів дошкільної ланки освіти.

Теоретичне значення роботи полягає в систематизації понятійного апарату з теорії мнемічних та іншомовних здібностей, виявленні особливості розвитку образних компонентів мнемічних здібностей, визначенні шляхів розвитку образних компонентів мнемічних здібностей у майбутніх викладачів дошкільної ланки освіти. Результати роботи є внеском у вивчення вікових особливостей юнацького віку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у доборі комплексу методів дослідження мнемічних та іншомовних здібностей та в створенні системи засобів розвитку мнемічних здібностей, яка може бути застосована під час викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі. Матеріали дослідження можуть бути використані в ході викладання курсу „Психологічні основи засвоєння іноземної мови”, а також при проведенні практичних занять з курсу „Іноземна мова”.

Результати дослідження були впроваджені у навчальний процес в Маріупольському державному гуманітарному університеті (довідка №960/01-20/05 від 23.06.2010); в Українській інженерно-педагогічній академії (довідка № 106-04-170 від 30.06.2010); у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов (довідка № 1411/01 від 30.06.2010).

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, предмету та завданням, репрезентативністю вибірки досліджуваних, статистичною значущістю експериментальних даних.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях та повідомленнях на VІІ підсумковій науково-практичній конференції викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету „Актуальні проблеми науки та освіти ” (Маріуполь, 4 лютого 2005 р.), VІІІ підсумковій науково-практичній конференції викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету „Актуальні проблеми науки та освіти” (Маріуполь, 2 лютого 2006 р.)., Міжнародній науково-практичній конференції „Ґенеза буття особистості”, присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка (Київ, 18-19 грудня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування професійної компетенції майбутніх вчителів початкових класів” (Херсон, 3-4 квітня 2007 р.), Міжнародній науковій студентській конференції „Психологія особистості та суспільства у сучасному вимірі” (Харків, 14-16 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика” (Харків-Алупка, 2-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 9 публікаціях, серед яких 5 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (176 найменувань), двох додатків. Повний обсяг 188 сторінок, основний зміст дисертації викладений на 160 сторінках. Дисертація включає 16 таблиць і 23 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито теоретико-методологічну базу дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість отриманих результатів; наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику; викладена структура роботи.

У першому розділі „Теоретичний аналіз проблеми розвитку пам?яті та іншомовних здібностей” розглядаються поняття мнемічних та іншомовних здібностей та питання стосовно ролі пам?яті у існуючих методичних підходах до вивчення іноземної мови.

Під здібностями, згідно з визначенням Б.М. Теплова, розуміють індивідуально-психологічні особливості, від яких залежить успішність виконання діяльності, і які не зводяться до знань та вмінь. Під іншомовними здібностями розуміють такі індивідуальні психологічні та психофізіологічні особливості, які характеризують високий темп та рівень оволодіння мовою у відповідних умовах та рамках (методики), тобто оволодіння основними навичками та вміннями - говорінням, розумінням, читанням та написанням. Психологічні особливості іншомовних здібностей вивчалися такими дослідниками як В.А. Артьомов, Б.В. Бєляєв, І.О. Зимня, Н.В. Імедадзе, М.Г. Каспарова та іншими. До визначення іншомовних здібностей, на думку І.О. Зимньої, у психології підходять з трьох сторін:

· із позиції вияву здібностей до різних аспектів мови і мовленнєвих умінь, мовленнєвих процесів рецепції і продукції;

· із позиції визначення особливостей психічних процесів - сприйняття, пам?яті, мислення, які є ядром структури здібностей щодо засвоєння мовного матеріалу;

· із точки зору визначення впливу індивідуально-психологічних, характерологічних, особистісних особливостей людини на успішність оволодіння і володіння іноземною мовою.

Здібності та пам?ять мають єдину нейрофізіологічну основу. Пам?ять може бути представлена як певна ієрархія, де окремі пізнавальні процеси виступають в якості операційних механізмів первинної пізнавальної здібності, що надана пам'яттю. Стиль реалізації операційних механізмів визначається стилем мнемічної діяльності, переважним співвідношенням продуктивності різних рівнів пам?яті в реалізації конкретних здібностей. У такому розумінні пам?ять виступає і як мнемічна здібність, і як системоутворюючий фактор структури пізнавальних здібностей. Звідси зрозумілим є вивчення індивідуальних мнемічних здібностей як основи інших здібностей.

Під мнемічними здібностями, на думку А.О. Смирнова, слід розуміти індивідуальні розбіжності у точності, швидкості та міцності запам?ятовування. Процес розвитку пам?яті є процесом формування функціональної системи мнемічних здібностей (Л.В. Черемошкіна, В.Д. Шадріков), яка відповідає за змістом вищім формам пам?яті (Л.С. Виготський, В.Я. Ляудіс) і включає функціональні, операційні та регулятивні механізми. Сукупність різнорівневих онтогенетичних якостей людини генотипічно обумовлена як така, що розвивається і складає основу функціональних механізмів мнемічних здібностей.

Дослідження засобів підвищення ефективності навчального процесу традиційно психологами пов?язувалися з вивченням різноманітних особливостей та видів пам?яті. Серед найбільш загальновживаних класифікацій пам?яті можна виділити такі:

· в залежності від наявності мнемічної мети виділяють мимовільну та довільну пам?ять;

· в залежності від характеру засобів запам?ятовування виділяють механічну і смислову пам?ять;

· в залежності від кількості повторів та тривалості зберігання інформації виділяють короткочасну і довготривалу пам?ять;

· в залежності від матеріалу, який запам?ятовується, виділяють моторну, емоційну, образну та вербальну пам?ять.

Однак, слід відмітити, що, по-перше, названі в перших трьох класифікаціях види пам?яті застосовувалися в контексті досліджень психології іншомовних здібностей. Що ж стосується класифікації в залежності від матеріалу, який запам?ятовується, то психологи-спеціалісти з іншомовних здібностей надавали перевагу вербальній пам?яті. По-друге, психологи, досліджуючи моторну, емоційну, образну та вербальну пам?ять, недостатньо уваги приділяли взаємозв?язку та взаємовпливу між цими видами пам?яті.

Тож, види пам?яті тісно взаємопов?язані і фактично являють собою єдину мнемічну систему. Вербальна пам?ять суб'єкта засвоєння іноземної мови пов?язана з образною, емоційною та моторною пам'яттю. С.П. Бочарова вважає, що усі три види пам?яті (образна, вербальна та моторна) утворюють різні фази спільного процесу мнемічної переробки інформації. Кожний елементарний акт такої переробки включає елементи сенсорної, вербальної та моторної пам?яті, що тісно взаємопов?язані в структурі єдиної функціональної системи мнемічних процесів.

Підхід до навчання є базовою категорією методики, що надає уявлення про погляди дослідника мови та викладача як на мову, так і на способи оволодіння нею. Підхід у якості компонента системи навчання мові є найбільш загальною основою навчання та пояснює обрану стратегію навчання, яка виступає в якості основи для вибору того чи іншого методу та прийому викладання мови.

В якості основи для класифікації підходів до навчання використовують способи навчання мові (прямий, свідомий, діяльнісний) чи об?єкт навчання (мова, мовлення, мовленнєва діяльність). Наближення ознак, що характеризують різні підходи, привело до заснування концепції комунікативно-діяльнісного підходу, який в сучасній методиці розглядається як теоретична база навчання мові. Для цього підходу характерні діяльнісний характер навчання з орієнтацією на оволодіння різними видами та формами мовленнєвого спілкування, максимальне врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, які виступають в якості активного суб'єкту навчальної діяльності. Сучасні варіанти цього підходу реалізуються у вигляді центрованого на учні навчання, навчання у співпраці та концепції комунікативної іншомовної освіти, яка передбачає органічне поєднання в процесі навчання факторів мови та культури країни, мова якої вивчається. Результатом такого навчання є формування в учнів комунікативної та соціокультурної компетенції в їх поєднанні.

Структура мнемічних здібностей традиційно розглядається в контексті досліджень пам'яті, але й класифікація видів пам'яті може бути використана для характеристики структури мнемічних здібностей. Тоді такі види пам'яті, як образна, вербальна та емоційна, можуть бути розглянуті як компоненти мнемічних здібностей.

Професійна підготовка майбутніх педагогів - викладачів іноземної мови повинна включати в себе розвиток мнемічних та іншомовних здібностей, які б сприяли підвищенню ефективності процесу навчання іноземній мові дошкільників та школярів різних вікових груп.

У другому розділі „Констатуюче дослідження особливостей розвитку пам?яті та іншомовних здібностей у студентів мовних спеціальностей” розкриваються теоретичні основи дослідження, надається характеристика методів дослідження та наводяться результати констатуючого дослідження.

До комплексу методик із визначення рівня сформованості мнемічних та іншомовних здібностей були включені методики:

· на визначення розвитку вербальної та образної пам?яті;

· на визначення здібностей до засвоєння іноземної та рідної мов;

· на визначення переваг у застосуванні мнемічних прийомів (словесно-логічних, образних та емоційних), при запам'ятовуванні тексту рідною та іноземною мовами.

Методики були об'єднані у два діагностичних блоки.

До діагностичного блоку І були включені методики дослідження розвитку вербальної та образної пам?яті. Методика „Варіювання характеристик опорних стимулів для запам?ятовування” К.П. Мальцевої спрямована на вивчення залежності опосередкованого запам?ятовування, що спирається на використання зовнішніх стимулів-засобів. від особливостей цих стимулів-засобів. Методика „Переведення змісту тексту в образний план” А.С. Новомейського спрямована на вивчення ролі наочних образів в запам?ятовуванні словесно-логічного матеріалу. Методика „Емоційно-оцінювальне шкалювання зображень” О.Ю. Артем?євої вивчає міцність збереження в пам?яті емоційно-оцінювальних описів образної інформації. Методика „Складання піктограм” Л.С. Виготського, О.Р. Лурії спрямована на вивчення можливостей використовування внутрішніх елементів досвіду в якості зовнішніх засобів для запам'ятовування. Методика „Дослідження структури мнемічних прийомів, яким надається перевага під час запам'ятовування матеріалу” спрямована дослідження того, яким мнемічним прийомам (вербальним, образним чи емоційним) надає перевагу людина в процесі запам'ятовування тексту.

До діагностичного блоку ІІ було включено методику, що складалася з комплексу субтестів, які були запропоновані І.Б. Тижбір, де здібності до іноземної мови досліджувалися у контексті розвитку лінгвістичних та комунікативних здібностей. Субтест 1 «Опитувальник на визначення нахилу до вивчення мови та комунікативної діяльності» розрахований на суб?єктивну оцінку самого досліджуваного. Субтест 2 «Звуко-знаковий зв?язок» визначає здатність до встановлення зв?язку між звуками та символами. Субтест 3 «Розрізнення звуків» визначає фонематичний слух досліджуваного, тобто здатність розрізняти подібні, але не ідентичні звуки. Субтест 4 «Граматичне чуття» діагностує вміння користуватися внутрішньомовними підказками. Субтест 5 «Володіння лексикою» визначає вміння досліджуваного надавати визначення поняттям українською та англійською мовами. Субтест 6 «Чуття мови» спрямований на дослідження здатності відчувати, які саме слова найбільш підходять до контексту.

Результати констатуючого дослідження підлягали кількісному та якісному аналізу. Кількісний аналіз проводився за допомогою методів математичної статистики (значущість розбіжностей між досліджуваними групами перевірялась із застосуванням U-критерію Манна-Уітні).

На підставі отриманих у ході констатуючого дослідження результатів були зроблені такі висновки:

· відмінності в ефективності запам'ятовування словесного матеріалу при застосуванні наочних та словесних опор відмічені у студентів спеціальності «Дошкільне виховання» (72%-41%) на рівні с?0,05; у студентів спеціальності «Мова та література» відмінності не істотні (54%-60%);

· ефективність запам'ятовування тексту із застосуванням мнемічного прийому переведення змісту тексту в образний план вище у студентів-дошкільників, ніж у студентів-мовників (56%-30%) на рівні с?0,01;

· відмінності при запам'ятовуванні словесного матеріалу при застосуванні піктограми та без застосовування зовнішніх засобів є значущими у студентів-дошкільників (36%-64%) на рівні с?0,05; у студентів-мовників показники за методикою не є значущими (38%-48%); високий рівень виконання завдання відмічається лише за умови застосування піктограми як мнемічного прийому;

· успішність відтворення словесного матеріалу при застосуванні піктограми у студентів спеціальності «Дошкільне виховання» вища, ніж при відтворенні словесного матеріалу без застосування такого мнемічного прийому (на рівні с?0,05);

· у студентів-дошкільників відмічається більш високий рівень відстрочених відтворень емоційно-оцінювальних описів кожного з заданих зображень у порівнянні з групою студентів-мовників (результати виявилися значущими на рівні с?0,01);

· середня успішність повноти відтворення тексту рідною мовою є високою у досліджуваних обох груп (88%-80%), але при запам'ятовуванні тексту іноземною мовою студенти не демонструють високого рівня, а переважаючим є середній рівень виконання завдання (55%-48%); успішність запам'ятовування тексту рідною мовою вища за успішність запам'ятовування тексту іноземною мовою; якщо при відтворенні тексту рідною мовою переважає високий рівень виконання завдання (80%-79%), то за результатами виконання завдання іноземною мовою високий рівень представлено низьким відсотком досліджуваних (41%-33%);

· результати проведеного нами опитування щодо прийомів, яким досліджувані надають перевагу при запам?ятовування текстів, показали, що при запам'ятовуванні тексту рідною мовою у студентів обох спеціальностей відмічаються різні мнемічні прийоми: для більшості студентів спеціальності „Мова та література” переважаючими є словесно-логічні прийоми (56%), а для студентів спеціальності „Дошкільне виховання” - образні прийоми (52%); при запам?ятовуванні тексту іноземною мовою серед усіх студентів переважаючими є словесно-логічні прийоми (58%-63%), але ці прийоми не є достатньо ефективними, тому що успішність запам?ятовування тексту англійською мовою виявилася значно нижчою, ніж тексту рідною мовою;

· по обох групах досліджуваних (студенти спеціальностей «Дошкільне виховання» і «Мова та література») за результатами опитування виявлено зв?язок між самооцінкою рівня іншомовних здібностей і здібностей до рідної мови та оцінкою рівня доступності при викладанні рідної та іноземної мов; загальний аналіз даних виявив зв'язки між здатністю до встановлення звуко-знакового зв?язку і здатністю до розрізнення англійських звуків; більшість досліджуваних продемонструвала переважно середній та низький рівень встановлення звуко-знакового зв?язку; статистичної значущості розрізнень за показниками успішності виконання завдання у студентів обох спеціальностей не була виявлено;

· досліджувані обох груп демонструють середній рівень здатності до розрізнення англійських звуків (64%-67%), але, аналізуючи показники високого рівня успішності виконання завдання, слід констатувати, що він більш представлений по групі студентів-дошкільників (30%-14%);

· успішності виконання завдання на визначення граматичного чуття рідною та іноземною мовами є досить високою (78%-81%), тож за твердженням автора методики можна констатувати, що у досліджуваних є сформованими нахили до рідної та іноземної мов; значущість розбіжностей між успішністю виконання завдань на «чуття мови» і на «граматичне чуття» рідною та іноземною мовами не виявилася істотною;

· аналіз успішності виконання завдань на діагностику вміння надавати синоніми та визначення поняттям іноземної мови, показав переважання низького рівня виконання завдання у студентів-дошкільників за обома серіями дослідження (52%-59%); відмічено істотну різницю між показниками високого рівня вміння надавати синоніми та визначення у студентів-мовників на користь надання синонімів (12%-60%); відмічена істотна різниця (за даними кореляційної таблиці, наданої автором методики) між показниками вміння надавати синоніми та визначення рідною мовою на користь визначень у студентів-дошкільників (31%-58%); студенти-мовники демонструють практично однаковий рівень в обох серіях (40%-43%).

У третьому розділі «Шляхи та засоби розвитку образних та словесно-логічних компонентів мнемічних здібностей в умовах засвоєння іншомовних здатностей у студентів» надано опис системи засобів розвитку мнемічних здібностей у студентів мовних спеціальностей та проаналізовано результати контрольного дослідження.

З метою розвитку образних та словесно-логічних компонентів мнемічних здібностей у майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти нами була розроблена системи засобів, яка була реалізована протягом 6 місяців у групах студентів третього курсу спеціальності «Дошкільне виховання (спеціалізація - іноземна мова)» Маріупольського державного гуманітарного університету.

Розвивальною програмою були охоплені 20 студентів спеціальності «Дошкільне виховання», які увійшли до експериментальної групи. До контрольної групи також увійшли 20 студентів спеціальності «Дошкільне виховання», які не приймали участь у заняттях розвивальної програми.

Одним з припущень дослідження було те, що розроблена система засобів розвитку мнемічних здібностей дасть більш значущі результати саме у студентів спеціальності «Дошкільне виховання», тому що вони мають більш розвинену образну пам'ять, що визначено стосовно рідної мови. Треба зазначити, що студенти, які увійшли до експериментальної та контрольної груп, мали однаковий рівень мовної підготовки, який було визначено за підсумком попереднього тестування.

У структуру розвивальної програми входило 50 занять. Але треба зауважити, що на кожному занятті розвивальній програмі приділялася лише частина часу (приблизно 30 хвилин). Подібний розподіл був зумовлений необхідністю виконання програми з англійської мови для інститутів та університетів (третій рік навчання). Структура розвивальної програми представлена у табл. 1.

Зупинимось коротко на змісті кожного з етапів розвивальної програми.

Фонетичний етап. Для реалізації першого завдання першого етапу розвивальної програми нами було застосовано вправи, спрямовані на розвиток фонематичного слуху та образного, вербального та емоційного видів пам'яті. Для реалізації другого завдання першого етапу розвивальної програми нами було застосовано вправи, спрямовані на формування та вдосконалення вимови звуків мови за допомогою образного, вербального та емоційного компонентів пам'яті, на розвиток фонематичного слуху та звукового аналізу слова.

Лексичний етап. Для реалізації першого завдання другого етапу розвивальної програми нами було застосовано вправи, спрямовані на розвиток здатності до застосування образних, вербальних та емоційних прийомів при засвоєнні нового лексичного матеріалу, вправи для розвитку вільного мовлення, встановлення понятійних зв'язків, вправи, спрямовані на розвиток здібностей до співвідношення слова (денотату) та його значення (сигніфікату), на збільшення обсягу та тривалості збереження інформації. Основними вправами для реалізації другого завдання були вправи на формування текстових вмінь на рівні свідомого контролю (відтворення з опорою на план і фіксацію вузлових моментів змісту), на розвиток образної, емоційної та вербальної пам?яті, на розвиток здатності вільно висловлюватися, на розвиток творчої уяви.

Таблиця 1. Структура програми з розвитку мнемічних здібностей у студентів мовних спеціальностей

Монологічний етап. Метою третього етапу, а також підсумковою метою розвивальної програми в цілому була творча проективна робота, що мала довести значущість та ефективність інтенсивного використання прийомів образної, вербальної та емоційної пам?яті у процесі формування іншомовних здібностей. На третьому етапі студенти отримали можливість скласти проекти за наступними темами: «Школа моєї мрії», «Цікаві / невідомі моменти з життя кіноактора / кіноактриси». В якості обов'язкової умови було використання мінімальної кількість слів та максимальної кількість образних опор. Під час презентації кожен студент не тільки презентував свій проект, але й відповідав на запитання інших студентів щодо обраної теми. Традиційно поряд з монологічним етапом формування здібностей до іноземної мови пропонується і діалогічний етап. Але в нашій розвивальній програмі завдання діалогічного етапу вирішувалися у межах лексичного етапу.

Контрольне дослідження, в ході якого здійснювалося порівняння результатів діагностики розвитку вербальної та образної пам'яті й іншомовних здібностей, отриманих в ході констатуючого дослідження, з результатами, отриманими після реалізації розвивальної програми (із використанням парного Т-критерію Т Вілкоксона), показало у досліджуваних експериментальної групи:

· статистично значуще (с?0,01) підвищення рівня ефективності запам?ятовування слів як з наочними, так і з словесними опорами;

· підвищення показників рівня зв?язності відтворення тексту (с?0,01), а також переважання у використанні образних прийомів студентами експериментальної групи порівняно зі студентами контрольної групи;

· статистично значуще підвищення значення показників повноти відстроченого відтворення емоційно-оцінювальних описів образної інформації (с ? 0,01);

· статистично значуще підвищення рівня успішності виконання завдання за методикою „Складання піктограм” (с?0,01), що вказує на зростання ефективності опосередкованого запам'ятовування за рахунок більш вдалого підбору опосередкованих образів;

· статистично значуще підвищення самооцінки студентами рівня своїх комунікативних та лінгвістичних здібностей до іноземної мови (с?0,01);

· статистично значуще збільшення кількості досліджуваних з високим та середнім рівнем здібностей до встановлення звуко-знакового зв?язку та здатності до розрізнення англійських звуків (с?0,01), що вказує на розвиток навичок фонетично правильної вимови;

· статистично значуще підвищення рівня розгорнутості мовлення (с?0,05).

За іншими показниками значущих розбіжностей у результатах констатуючого та контрольного дослідження по експериментальній групі не виявлено. По контрольній групі також не визначено суттєвих розбіжностей у показниках розвитку образної пам'яті та іншомовних здібностей.

Після проведення розвивальної програми в експериментальній групі спостерігаються зміни у виборі та використовуванні прийомів запам?ятовування тексту, а саме: збільшилася кількість студентів, що використовують образні та емоційні прийоми, і зменшилася кількість тих, хто використовує логічні прийоми запам'ятовування (див. табл. 2).

Ми вважаємо, що саме зміни у виборі та використовуванні прийомів запам?ятовування тексту вплинули на підвищення рівня розвитку образних компонентів мнемічних та іншомовних здібностей у студентів експериментальної групи.

Таблиця 2. Розподіл досліджуваних експериментальної та контрольної груп за вибором мнемічних прийомів до та після реалізації розвивальної програми (у %)

За результатами контрольного дослідження можна зробили наступні висновки відносно позитивного впливу програми з розвитку мнемічних та іншомовних здібностей у студентів мовних спеціальностей, що проявляється:

· у зростанні рівня позитивної мотивації до вивчення іноземної мови;

· у підвищенні ефективності безпосереднього та опосередкованого відтворення текстів іноземною мовою;

· у підвищенні рівня розвитку образної, вербальної та емоційної пам'яті;

· у підвищенні рівня розвитку іншомовних здібностей;

· у покращенні мимовільного відтворення текстів іноземною мовою за показниками логічності та повноти;

· у збагаченні змісту довготривалої пам'яті способами вираження змісту в іншомовній комунікації, понятійним апаратом, способами декодування змісту іншомовного тексту, алгоритмом розпізнавання звуків іноземної мови, операційним механізмом встановлення зв'язків між звуковим та літерним складом іноземної (англійської) мови.

Таким чином, використана нами у розвивальної програмі система засобів розвитку мнемічних здібностей дозволяє значно підвищити ефективність пізнавальної діяльності студентів. Запропонована розвивальна програма сприяє розвитку не тільки образної та вербальної пам?яті, але й здібностей до іноземної мови, що підтверджує їх продуктивну взаємодію під час засвоєння іноземної мови.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання стосовно розвитку мнемічних та іншомовних здібностей у студентів мовних спеціальностей. На підставі отриманих теоретичних та емпіричних результатів можна зробити такі висновки:

1. Виходячи з досліджень А.О. Смирнова, Л.В. Черемошкіної, В.Д. Шадрікова, В.Я. Ляудіс, мнемічні здібності визначаються як такі, що є функціональною системою, яка забезпечує швидкість запам'ятовування, міцність збереження та точність відтворення різних видів інформації і включає функціональні, операційні та регулятивні механізми. Роботи, присвячені дослідженню мнемічних прийомів, містять різні класифікації, які складають основу для характеристики змісту операційних механізмів мнемічних здібностей. Дослідники таких видів пам'яті, як образна, вербальна та емоційна застосовують в їх характеристиках опис відповідних ним прийомів. Але результати таких досліджень не достатньою мірою використовуються для визначення засобів розвитку операційних механізмів мнемічних здібностей. Якщо зміст операційних механізмів мнемічних здібностей складає систему мнемічних прийомів, до числа яких включаються образні, емоційні, словесно-логічні прийоми, тоді можна говорити про такі види прийомів, як про компоненти операційної складової мнемічних здібностей.

2. У контексті досліджень педагогічної психології визнається непересічна роль пам'яті в успішності прийому і переробки іншомовної інформації та в розвитку іншомовних здібностей. Такий зв'язок між пам'яттю та іншомовними здібностями вбачається, перш за все, у питаннях змісту та якості функціонування операційних механізмів мнемічних здібностей. Науковим фактом є те, що між досконалістю системи прийомів запам'ятовування та рівнем засвоєння іноземної мови існує прямий зв'язок. Але поряд з тим, що існує значна кількість різних методик викладання іноземної мови, переважна їх більшість спирається на таку категорію мнемічних прийомів, як словесно-логічні, смислові. Вікова категорія учнів, яких майбутні вчителів будуть навчати іноземній мові, не повною мірою враховується при їх професійній підготовці. З нашої точки зору виявляється доцільним врахування засобів розвитку образного компоненту мнемічних здібностей в методиці навчання майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти, оскільки саме образні форми пізнавальних процесів є провідними у цієї вікової категорії дітей. Урахування зазначеного є чинником як якості підготовки майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти, так і позитивної динаміки становлення іншомовних здібностей дітей. До методичного комплексу психодіагностики рівня розвитку мнемічних та іншомовних здібностей майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти необхідно включити методи дослідження розвитку вербальної та образної пам'яті, методи дослідження структури мнемічних прийомів, яким надається перевага під час запам'ятовування матеріалу, і методи дослідження здібностей до засвоєння іноземної мови.

3. Дослідження структури мнемічних прийомів (вербальних, образних або емоційних), яким надається перевага під час запам'ятовування тексту рідною та іноземною мовою, по групах студентів таких мовних спеціальностей як «Дошкільне виховання» і «Мова та література» показало, що середня успішність відтворення тексту рідною мовою є високою у досліджуваних обох груп, але при запам'ятовуванні тексту іноземною мовою переважає середній рівень успішності. При запам'ятовуванні тексту рідною мовою студенти спеціальності «Мова та література» надають перевагу словесно-логічним прийомам, а для студентів спеціальності «Дошкільне виховання» переважаючими є образні прийоми. Щодо запам'ятовування тексту іноземною мовою, то для студентів обох спеціальностей переважаючими є словесно-логічні прийоми. Отже, застосування образних прийомів для запам'ятовування тексту рідною мовою не обумовлює їх застосування до запам'ятовування тексту іноземною мовою. Останнє є важливим, враховуючи специфіку майбутньої діяльності викладача іноземної мови дошкільної ланки освіти.

4. До структури іншомовних здібностей відносять здатність до встановлення зв?язку між звуками та знаками, фонематичний слух, згорнутість / розгорнутість мовлення, «чуття мови», здатність до надання синонімів та визначення понять, «граматичне чуття». У студентів мовних спеціальностей визначено зв'язок між здатністю до встановлення звуко-знакового зв'язку та здатністю до розрізнення англійських звуків. Встановлено, що у студентів спеціальності «Мова та література» переважає середній, а у студентів спеціальності «Дошкільне виховання» низький рівень здатності до встановлення звуко-знакового зв'язку. Усі досліджувані демонструють середній рівень здатності до розрізнення англійських звуків. У студентів обох спеціальностей відмічається високий рівень якості виконання завдань на «граматичне чуття» до рідної мови та середній рівень якості виконання завдань на «граматичне чуття» до іноземної мови, а також низький рівень впевненості у власних іншомовних уміннях супроводжується високим рівнем позитивного ставлення до іноземної мови.

5. Система засобів розвитку мнемічних здібностей майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти має бути включена до розвивальної програми, яка пропонується як структурний компонент методики навчання іноземній мові. У структурі програми з розвитку мнемічних здібностей у студентів мовних спеціальностей виділяються фонетичний, лексичний та монологічний блоки. При реалізації кожного з зазначених блоків мають досягатися цілі та вирішуватися завдання, які сприяють активізації образного компоненту мнемічних здібностей. Розвиток мнемічних здібностей в умовах формування фонетичних знань, умінь та навичок, як мета фонетичного блоку, реалізовувався через такі завдання: удосконалення фонематичного слуху за допомогою образних, емоційних та вербальних прийомів; розвиток здатності до застосування образних, вербальних та емоційних прийомів при формуванні вимови голосних та приголосних звуків англійської мови. Розвиток мнемічних здібностей в умовах формування лексичних знань, умінь та навичок, як мета лексичного блоку, реалізовувався через такі завдання: розвиток здатності до застосування образних, вербальних та емоційних прийомів при засвоєнні нового лексичного матеріалу; актуалізація мнемічних здібностей із залученням образних, вербальних та емоційних прийомів під час формування текстових вмінь. Розвиток продуктивних функцій пам?яті в умовах формування монологічного мовлення, як мета монологічного блоку, реалізовувався через завдання актуалізації продуктивних мнемічних функцій при формуванні монологічного висловлювання.

6. Досліджуючи особливості впливу системи засобів розвитку образного компоненту мнемічних здібностей, включеної до методики навчання, на становлення іншомовних здібностей майбутніх викладачів іноземної мови дошкільної ланки освіти виявлено: підвищення рівня ефективності запам'ятовування слів як з наочними, так і з словесними опорами; підвищення показників рівня зв'язності відтвореного тексту; підвищення значення показників міцності збереження в пам'яті емоційно-оцінювальних описів образної інформації; збільшення кількості досліджуваних з високим та середнім рівнем здібностей до встановлення звуко-знакового зв'язку та здатності до розрізнення англійських звуків в процесі мовлення; підвищення рівня розгорнутості іншомовного мовлення; зростання рівня позитивної мотивації до вивчення іноземної мови.

Перспективи подальшого дослідження вбачаються у більш ґрунтовному вивченні особливостей розвитку емоційних компонентів мнемічних здібностей, іншомовних здібностей у студентів спеціальності «Дошкільне виховання (спеціалізація - англійська мова)» та студентів інших мовних спеціальностей, а також у розробці на основі результатів цього вивчення системи засобів для розвитку емоційних компонентів мнемічних здібностей у процесі професійної підготовці студентів мовних спеціальностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стуліка О.Б. Особливості функціонування вербальної, образної та емоційної пам'яті в процесі засвоєння іноземної мови / О.Б. Стуліка // Вісник ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2006. - Вип.16. - С. 136-144.

2. Стуліка О.Б. Роль пам'яті в існуючих методичних підходах до навчання іноземних мов / О.Б. Стуліка // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2006. - Вип.18. - С.151-158.

3. Стуліка О.Б. Методи діагностики іншомовних та мнемічних здібностей в системі досліджень психології навчання іноземних мов / О.Б. Стуліка // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2006. - Вип.19. - С.141-150.

4. Стуліка О.Б. До питання про психологічні особливості розвитку мнемічних здібностей у студентів мовних спеціальностей / О.Б. Стуліка // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 34. - С. 236 - 243.

5. Стуліка О.Б. Вплив розвивальної програми на вдосконалення мнемічних та іншомовних здібностей студентів мовних спеціальностей / О.Б. Стуліка // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2008. - Вип. 26. - С. 98-105.

6. Стуліка О.Б. Залучення мнемічних здібностей до процесу формування професійно-педагогічної компетенції вчителя англійської мови / О.Б. Стуліка // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 46. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - С. 343-346.

7. Стуліка О.Б. До питання взаємозв'язку пам'яті та іншомовних здібностей / О.Б. Стуліка // Психологія особистості та суспільства у сучасному вимірі: міжнародна наукова студентська конференція, 14-16 травня 2007 р.: тези доповідей. - Х., 2007. - С. 86-89.

8. Стулика Е.Б. О диагностике языковых способностей / Е.Б. Стулика // Актуальні проблеми науки і освіти: VII підсумкова науково-практична конференція викладачів МДГУ, 4 лютого 2005 р.: матеріали конференції. - Маріуполь, 2005. - С. 82-84.

9. Стуліка О.Б. З історії розвитку проблеми пам'яті в психології / О.Б. Стуліка // Актуальні проблеми науки і освіти: VIIІ підсумкова науково-практична конференція викладачів МДГУ, 2 лютого 2006 р.: матеріали конференції. - Маріуполь, 2006. - В 2-х ч. Ч.2. - С. 125-128.

Размещено на Allbest.ru