Психологічні особливості стратегій стрес-долаючої поведінки співробітників МНС

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічні особливості стратегій стрес-долаючої поведінки співробітників МНС

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

психологічний поведінка стратегія

Актуальність теми. В сучасному динамічному та глобалізованому світі людство відчуває на собі зростаючий вплив стресів різних видів. Досліджувана проблема психологічних особливостей стратегій стрес-долаючої поведінки має глибокі традиції вивчення у вітчизняній і зарубіжній психології, пов'язані з основними методологічними положеннями теорії єдності свідомості і діяльності (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов та ін.); суб'єктним, генетичним (С.Л.Рубінштейн, С.Д.Максименко та ін.) та системно-структурним підходами в дослідженні особистості (О.Д.Ганнушкін, М.І.Дяченко, Л.С.Нерсесян, В.М.Пушкін, О.Д.Сафін, М.І.Томчук та ін.); концепцією психологічного стресу (Г.Сельє, C.Spielberger, R.Lazarus; В.В.Суворова, Н.І.Наєнко, Л.О.Китаєв-Смик, І.О.Бодров, А.Б.Леонова, В.А.Розанов, Е.М.Псядло та ін.).

Суттєве значення для дослідження психологічних особливостей стратегій стрес-долаючої поведінки мають теоретико-емпіричні дані про особливі психічні стани і реакції, що спостерігаються в небезпечних ситуаціях (Г.О.Балл, М.Д.Левітов, В.А.Розанов, Л.Ф.Шестопалова, С.І.Яковенко та ін.), зокрема, в службовій діяльності аварійно-рятувальних підрозділів МНС України (В.П.Садик, О.О.Назаров, З.Р.Шайхлисламов, О.С.Куфлієвський, С.М.Миронець та ін.). Останніми роками підвищена увага дослідників в основному була прикута до проблем психологічної і професійної надійності, профілактики негативних тенденцій психологічної дезадаптації на тлі стресових ситуацій, а також пошуку шляхів підвищення ефективності копінг-стратегій (Ю.О.Олександровський, В.О.Бодров, О.В.Вальдман, Л.Г.Дика, О.М.Занковський, С.В.Касл, Л.О.Китаєв-Смик, П.О.Ковальов, М.С.Корольчук, Т.Л.Крюкова, І.Б.Лебедєв, А.Б.Леонова, В.О.Лефтеров, С.О.Лігер, О.Г.Маклаков, С.М.Миронець, О.О.Назаров, А.Р.Охременко, Ю.О.Приходько, Е.М.Псядло, В.А.Розанов, В.П.Садковий, О.І.Склень, А.Г.Снісаренко, О.В.Тімченко). Проте, даний підхід не враховує багатьох реалій сучасного життя.

Результати досліджень копінг-поведінки в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів, виконані на різних вибірках (особистості з делінквентною поведінкою, такі, що страждають на неврози та інші психічні розлади, представники професій, що характеризуються емоційним вигорянням та ін.), дозволили відзначити нерозривний зв'язок копінг-поведінки та стресу, значущість когнітивної теорії його подолання, наявність змістовних компонентів копінг-поведінки (І.Б.Лебедєв, Е.М.Псядло, К.І.Погодаєв, В.А.Розанов, М.М.Русалова, О.О.Слісаренко, Дж.Т.Смит, Ч.Д.Спілбергер, С.Г.Сукіасян, М.Франкенхойзер, H.Basowitz, A.Baum, N.Bolger, J.G.Bruhn, B.P.Dohrenwend, S.Folkman, H.Y.Knobler, R.S.Lazarus, M.Walter). Проте, психологічні механізми копінг-поведінки, копінг-стратегій та копінг-ресурсів фахівців екстремального профілю, зокрема, співробітників МНС України, вивчені недостатньо.

Виявлення психологічних особливостей стрес-долаючої поведінки спрямоване на поглиблення наукових знань про стрес і можливості його конструктивного подолання особистістю, а також виявлення загальних психологічних закономірностей копінг - стратегій, копінг - поведінки, копінг - ресурсів. У практичному аспекті дослідження спрямоване на розширення бази методів профілактики та психокорекції стресу та супутніх йому паттернів переживання. Таким чином, актуальність, багатогранність та недостатня розробленість проблеми з боку розкриття загальнопсихологічних закономірностей долаючої поведінки і визначили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні особливості стратегій стрес-долаючої поведінки співробітників МНС».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в структурі планової тематики наукових досліджень кафедри клінічної психології Інституту інноваційної та післядипломної освіти Одеського національного університету імені І.І.Мечникова «Розробка та впровадження технологій оцінки та психокорекції стрес-реагування у робітників екстремальних професій» (номер держреєстрації 0107U003866).

Тема дослідження затверджена вченою радою Інституту інноваційної та післядипломної освіти Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (протокол № 7 від 21.04.2009 р.) та узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у напрямі педагогіки і психології АПН України (протокол №5 від 16.06.2009 р.). Автором досліджувалися психологічні особливості стратегій стрес-долаючої поведінки співробітників МНС.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження індивідуально-психологічних детермінант поведінкових стратегій подолання стресу (на прикладі працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України).

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. У рамках загальнопсихологічної концепції стресу здійснити теоретичний аналіз проблеми копінг-поведінки як наукової категорії;

2. Визначити факторну структуру стрес-долаючої поведінки різного ступеня адаптивності;

3. Вивчити взаємозв'язок індивідуально психологічних особливостей особистості (копінг-ресурсів) з ефективністю подолання стресу (копінг-поведінки);

4. Обґрунтувати і емпірично підтвердити структуру особистісних компонентів адаптивного типу копінг-поведінки;

5. Обґрунтувати основні напрями психокорекційної програми, спрямованої на корекцію неадаптивних і формування адаптивних стратегій стресс-долаючої поведінки.

Об'єкт дослідження: стрес-долаюча поведінка особистості.

Предмет дослідження: психологічні особливості стратегій стрес-долаючої поведінки працівників МНС України.

Методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань в представленому дисертаційному дослідженні була використана низка методів, що забезпечують об'єктивність виявлення психологічних особливостей формування стратегій стрес-долаючої поведінки працівників МНС, а саме: системно структурний метод; метод аналізу і узагальнення наукових першоджерел з досліджуваної проблеми; метод наукового спостереження; метод психолого-діагностичного обстеження; метод математичної статистики.

Метод психодіагностичного обстеження включав наступні психодіагностичні методики: «Особистісний опитувальник NEO-PI-R»; «Шкала депресії Бека»; шкала «Події життя»; «Шкала благополуччя ВОЗ»; «Шкала безнадійності»; «Шкала характеристик гніву»; Шкала оцінки насильницьких дій (PFAV); опитувальник SACS «Стратегії подолання стресових ситуацій» С.Хофболла; методика «Індикатор копінгових стратегій» Д.Амірхана; методика «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» С.Нормана, в адаптації Т.А.Крюкової; методика «Копінг-тест» Р.Лазаруса; метод експертних оцінок.

У роботі використовувалися наступні методи математичної статистики: стандартні прийоми варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента, дискримінантний, факторний та кореляційний аналіз.

Розрахунки статистичних коефіцієнтів проводилися за допомогою спеціальних статистичних програм STATISTICA 6.0. та SPSS 13.0.

У дослідженні взяли участь 1152 співробітників МНС, 988 чоловіків та 164 жінки. Емпіричну вибірку склали 398 досліджуваних, 343 чоловіка і 55 жінок, у віці від 20 до 63 років, середній вік досліджуваних склав 33,8 року, середній стаж - 7,8 року.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

- виявлені психологічні особливості копінг-стратегій і особистісних копінг-ресурсів особистості при реалізації різних типів її копінг-поведінки;

- обґрунтована факторна структура і особливості прояву копінг-стратегій особистості з різними, за ступенем адаптивності, стратегіями копінг-поведінки;

- визначена значущість індивідуально-психологічних і психосоціальних властивостей особистості в детермінації адаптивного і дезадаптивного типів копінг-поведінки;

- уточнені уявлення про умови адаптивності копінг-поведінки і рекомендовані психокорекційні засоби, спрямовані на формування адаптивної стрес-долаючої поведінки (на прикладі працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України);

- отримали подальшого розвитку наукові підходи та прийоми психологічного супроводу професійної діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані результати сприяють підвищенню ефективності процесу оцінки, прогнозування і формування копінг-поведінки працівників МНС.

Дане дослідження не тільки обкреслює коло першочергових завдань, які потребують свого вирішення в межах питання зниження рівня психологічної дезадаптації і психічної недієздатності серед працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, але й надає обґрунтовані рекомендації щодо цілеспрямованої діяльності служби психологічного забезпечення органів і підрозділів МНС України. Отримані дані рекомендується також використовувати при психологічному супроводі осіб в стресовому стані, які не мають відношення до професій високого ступеня напруженості.

Основні результати, отримані в ході дослідження, впроваджено у викладанні лекційних і практичних курсів для студентів Інституту інноваційної та післядипломної освіти Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за предметами: «Вибрані глави загальної психології. Психологія емоцій» (акт впровадження № 23 від 31.03.2010 р.), «Психологія кризових станів» (акт впровадження № 24 від 31.03.2010 р.), а також в систему занять та практичних рекомендацій з професійної підготовки працівників служби аварійно-рятувальних підрозділів Головного управління МНС України в Одеській області (акт впровадження № 165 від 26.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільній публікації «Возможные предикторы неадаптивного стиля совладания при стрессовых ситуациях у сотрудников МЧС» особистий внесок здобувача полягає у розкритті, семантичному наповненні основних предикторів досліджуваного психічного феномену та обґрунтуванні необхідності їхнього емпіричного дослідження (авторський доробок складає 60 %).

Апробація дослідження. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення в доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи», (15-16 жовтня 2008 р., м. Дніпропетровськ), «Психологія особистості: теорія, досвід, практика», (25-26 вересня 2009 р., м. Одеса); на науково-практичних конференціях: Науково - практична конференція молодих науковців «Розквітання», (25 квітня 2008 р., м. Одеса) та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і наукових співробітників (2006-2009) та засіданнях кафедри клінічної психології Інституту інноваційної та післядипломної освіти Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 8 публікаціях, з яких 6 опубліковані у фахових виданнях ВАК України з психології, 2 - у наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження складає 197 сторінок, з яких 171 - основного тексту. Список використаних джерел містить 220 найменувань, з яких 52 - іноземною мовою. Ілюстративний матеріал представлений в 19 таблицях і 22 малюнках. Додатки оформлені окремою книгою.

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; наведені дані про апробацію основних положень дослідження, його результатів і публікацій за темою дисертації.

У першому розділі «Стрес-долаюча поведінка як психологічний феномен» розглянуто семантичне наповнення та психологічний зміст поняття «стрес» в сучасній науці, проаналізовано класичні й сучасні моделі стресу, виділено особливості професійного стресу, розкрито сутність і основні компоненти стрес-долаючої поведінки та обґрунтовано специфіку копінгу в умовах професійної діяльності підвищеної напруженості.

Показано, що проблема стресу традиційно розглядалася в науці з позицій аналізу провідних стрес-факторів. Проте, в класичних психологічних дослідженнях було подолано суперечність між неспецифічністю стресу, як реакцією на будь-яку дію (Г.Сельє) та залежністю реакції від психологічної оцінки загрози (Р.Лазарус) на користь останньої тези.

Об'єм поняття «стрес» завдяки роботам психологів був різко звужений убік екстремальності та більш особистісно зорієнтований. З метою зняття суперечності між фізіологічною неспецифічністю і психологічною вибірковістю, Р.Лазарус вперше використав поняття «копінг» як здібність до подолання стресу. У теорії стресу і копінгу важливе значення мають механізми подолання стресу, що визначають розвиток різних форм поведінки, які призводять до адаптації або дезадаптації особистості.

Зіставлення теорій і концепцій психологічного і професійного стресу свідчить про те, що вони відображають два ракурси змістовної характеристики стресу: з одного боку, процесуальну і регулятивну, з іншого боку - предметну і причинно-наслідкову. Ці два аспекти однієї проблеми тісно між собою пов'язані - будь-яка професійна діяльність може породжувати психологічні причини розвитку стресу, також як будь-який психологічний стрес внутрішньоособистісної і міжособистісної природи знаходить своє віддзеркалення в поведінковій, у тому числі і робочій активності людини.

В результаті теоретичних та емпіричних досліджень (І.Б.Лебедєв, Е.М.Псядло, К.І.Погодаєв, В.А.Розанов, М.М.Русалова, О.О.Слісаренко, Дж.Т.Смит, Ч.Д.Спілбергер, С.Г.Сукіасян, М.Франкенхойзер, H.Basowitz, A.Baum, N.Bolger, J.G.Bruhn, B.P.Dohrenwend, S.Folkman, H.Y.Knobler, R.S.Lazarus, M.Walter) було показано, що для подолання стресу кожен суб'єкт використовує індивідуальні стратегії (копінг-стратегії) на основі власного досвіду та психологічні резерви (особистісні ресурси або копінг-ресурси). Тому стрес-долаючу поведінку науковці почали розглядати як результат взаємодії копінг-стратегій і копінг-ресурсів. Копінг-стратегії традиційно розглядаються як способи управління стрес-фактором, що виникають у формі відповіді особистості на сприйману загрозу, а копінг-ресурси - як відносно стабільні характеристики особистості у стресі, що сприяють розвитку способів упорання з ним. Дослідники виділили наступні види копінг-ресурсів: фізичні (здоров'я, витривалість), психологічні (переконання, самооцінка, локус контролю, мораль), соціальні (індивідуальна соціальна мережа та інші види соціально-підтримуючої системи) і підрозділяють їх на два види копінг-ресурсів: особистісні і середовищні.

В даний час в науці до копінг-ресурсів особистості відносять: розвиненість когнітивної сфери, що дозволяє оцінювати дію соціального середовища; уявлення людини про себе (Я-концепція); уміння контролювати своє життя, брати на себе відповідальність за нього (інтернальний локус контролю); уміння спілкуватися з оточуючими, певна соціальна компетентність, прагнення бути разом з людьми (афіліація); уміння співпереживати оточуючим, проживати разом з ними якийсь відрізок їхнього життя з одночасним накопиченням власного досвіду (емпатія); позиція людини відносно життя, смерті, любові, самоти, віри, духовності, віри в бога тощо; ціннісно-мотиваційна структура особистості. Ресурси соціального середовища теж визначають поведінку людини. До них відносяться: система соціальної підтримки або соціально-підтримуюча мережа - це, в першу чергу, оточення, в якому живе людина (сім'я, суспільство).

Було встановлено, що копінг-поведінка людини в умовах професійного стресу виявляється в базисних копінг-стратегіях і визначається особистісно-середовищними ресурсами, які включають різні багаторівневі компоненти. Їх значущість і рівень проявів визначаються не тільки характером стресової ситуації, але й психологічними особливостями особистості того або іншого контингенту (хворі, представники різних професій та видів діяльності). Найбільш яскравий прояв копінг-стратегій виявляється у особистостей, які займаються професійною діяльністю підвищеної напруженості, у зв'язку з чим представляється актуальним вивчення базових копінг-стратегій і особистісно-середовищних копінг-ресурсів у фахівців екстремального профілю - співробітників МНС України. Аналіз їхньої професійної діяльності дозволив підкреслити зв'язок стрес-долаючої поведінки і стресу, значущість когнітивної теорії його подолання, наявність змістовних компонентів копінг-поведінки і достатньо слабку його розробленість.

У другому розділі «Організація та методичний інструментарій дослідження» проаналізовано основні методологічні підходи до вивчення копінг-поведінки та копінг-ресурсів, визначено їх діагностичні критерії та здійснено обґрунтування вибору методичного інструментарію для емпіричної частини дисертаційного дослідження.

В даному розділі представлені результати операціоналізації понять «стрес-долаюча поведінка», «особистісні особливості», «соціально-психологічні особливості», на основі яких була здійснена диференціація адаптивних та неадаптивних копінг-стратегій, уточнені особистісні та соціально-психологічні особливості, що впливають на формування копінг-стратегій різного ступеня адаптивності, виділені операнти, згідно яких можна отримати кількісний вираз діагностичних ознак, що мають наукове значення, а також підібраний методичний інструментарій, адекватний завданням і меті проведеного дослідження.

Обґрунтовано організацію, методи та методичний інструментарій проведення емпіричного дослідження чинників, що сприяють формуванню (становленню) стратегій стрес-долаючої поведінки у співробітників МНС.

Комплексний та індивідуальний підходи, системність в розумінні індивідуальності людини та у викладі емпіричних і статистичних методів дослідження і пов'язаних з ними теоретико-емпіричних проблем, дозволили перейти до безпосереднього вирішення завдань дослідження.

Методологічне, організаційне і методичне планування емпіричної роботи забезпечило отримання достовірних даних щодо виявлення психологічних особливостей стрес-долаючої поведінки у співробітників МНС.

У третьому розділі «Вивчення психологічних особливостей стрес-долаючої поведінки співробітників МНС» представлені результати емпіричного дослідження психологічних особливостей стрес-долаючої поведінки.

Результати виконання тестових завдань та узагальнення експертних оцінок після статистичної обробки розглядалися в контексті: 1) особистісних і соціально-психологічних відмінностей в групах з різним ступенем адаптивності стрес-долаючої поведінки; 2) структурних особливостей співвідношення особистісних компонентів і стрес-долаючого потенціалу особистості.

Встановлено, що на дискримінацію особистостей з копінг-стратегіями різного ступеня адекватності здійснюють вплив наступні особистісні і соціально-психологічні особливості: здатність до встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин, ступінь інтелектуальної лабільності, здібність до інтеграції нового досвіду, ступінь компетентності в життєвих ситуаціях, схильність до співпраці у колективі, акуратність, методичність, висока точність під час виконання завдань, ступінь лабільності ієрархії цінностей, здатність індивіда переглядати свої погляди, установки і переконання, тривалість заняття даною професійною діяльністю, особливості міжособистісної взаємодії, рівень довіри до оточуючих, особливості самоконтролю і саморегуляції.

Для встановлення відмінностей в ступені вираженості особистісних та соціально-психологічних властивостей і особливостей співробітників МНС з адаптивними та неадаптивними стратегіями, використовувався метод контрастних груп. Ґрунтуючись на результатах, отриманих за методиками, що діагностують копінг-стратегії, досліджувані були поділені на дві підвибірки за ступенем вираженості адаптивних і неадаптивних стратегій.

У підвибірку досліджуваних з адаптивними стратегіями були включені суб'єкти з діагностованими стратегіями стрес-долаючої поведінки: вирішення проблеми, пошук соціальної підтримки, планування, ухвалення відповідальності, позитивна переоцінка, самоконтроль, копінг, орієнтований на рішення задачі, асертивні, імпульсивні та обережні дії.

У підвибірку з неадаптивними стратегіями стрес-долаючої поведінки були включені досліджувані, у яких виявлені такі копінг-стратегії, як конфронтація, дистанціювання, уникнення, агресивні дії.

На рис. 1 наведені особистісні профілі за розглянутими підвибірками.

Рис. 1. Порівняльні особистісні профілі вибірок з адаптивними та неадаптивними стратегіями стрес-долаючої поведінки.

При виявленні статистичної значущості відмінностей за ступенем вираженості досліджуваних ознак, в двох підвибірках використовувався метод Стьюдента для незалежних вибірок. Результати розрахунку t-критерію представлені в табл. 1 (наведені тільки ті показники, за якими виявлено достовірні відмінності).

Таблиця 1. Порівняння деяких особистісних та психосоціальних показників співробітників МНС з адаптивними та неадаптивними копінг-стратегіями

Примітка: * р <0,05; ** р <0,01.

Шкали и підшкали для NEO-PI-R: TN1 - тривожність; TN2 - ворожість; TN4 -рефлексія; TN6 - ранимість; TN - нейротизм; TE3 - наполегливість; TO1 - фантазія; ТО5 -ідеї; ТО - відвертість досвіду; ТС1 - компетентність; ТС2 - організованість; ТС -сумлінність.

Реалізація методу контрастних груп дозволила встановити, що підвибірки досліджуваних з адаптивними та неадаптивними копінг-стратегіями статистично значущо розрізняються за показниками факторно-аналітичної структури особистості, але не за соціально-психологічними показниками (благополуччя, депресія, накопичений стрес, гнів тощо). Для досліджуваних з неадаптивними копінг-стратегіями характерні вищі бали за підшкалами тривожність, ворожість, рефлексія, ранимість (що входить до складу шкали нейротизм), та за самою шкалою нейротизм, а також занижені бали по підшкалах наполегливість, ідеї, компетентність, організованість; і шкалам відвертість досвіду й сумлінність.

Ці результати примушують приділити особливу увагу шкалам «нейротизм» і «сумлінність».

Сутністю шкали «нейротизм» є загальна тенденція переживати негативні афектні стани, такі як страх, смуток, роздратування, гнів, відчуття провини і огиди. Вищі показники нейротизму у досліджуваних з підвибірки з неадаптивними стратегіями стрес-долаючої поведінки свідчать про тенденцію переживати негативні емоції, схильність до ірраціональних ідей, знижені здатності керувати своїми імпульсами і підвищену уразливість до стресу. Високі бали за ворожістю фіксують готовність індивіда переживати гнів. Підвищена рефлексія свідчить про схильність переживати емоції сорому і зніяковіння, відчуття незручності в спілкуванні з іншими і про надчутливість до їхньої оцінки. Підвищена ранимість указує на чутливість до стресу і схильність до нього. Досліджувані з даної підвибірки менш здатні справлятися зі стресом, вони легше стають залежними, безпорадними або швидше панікують при зіткненні із загрозливими ситуаціями.

У свою чергу, співробітники МНС, у яких виявлені адаптивні стратегії стрес-долаючої поведінки, є емоційно стабільнішими. Показники нейротизму в цій групі нижчі за середньопопуляційну норму, такі респонденти зазвичай спокійні, врівноважені й розслаблені. У стресових ситуаціях вони здатні не піддаватися паніці і не турбуватися.

Виявлено, що серед психологічних особливостей, які сприяють формуванню адаптивних копінг-стратегій, переважають соціально-психологічні чинники, такі, як успішність професійної адаптації, ступінь професійної реалізації і використання соціальних мереж в стресових ситуаціях.

Встановлено, що в процесі формування неадаптивних стратегій стрес-долаючої поведінки переважає дія особистісних чинників, серед яких особливої уваги заслуговують невпевненість, емоційна нестабільність і незрілість, страх перед стресовими ситуаціями, пригнічена агресія.

Результати дослідження дозволили встановити, що стратегії стрес-долаючої поведінки формуються залежно від особистісних особливостей, які групуються в чинники, специфічні для кожної стратегії. Факторна структура як цілісний комплекс припускає тісний взаємозв'язок її компонентів, серед яких немає головних і другорядних. Отже, маючи можливість впливати на окремі компоненти чинників, що сприяють формуванню тієї або іншої копінг-стратегії, можна опосередковано впливати і на інші, тісно з ними пов'язані. Але найбільший ефект можливий лише при спрямованій психокорекційній дії на весь комплекс виявлених чинників та їх компонентів.

В результаті факторного аналізу була виявлена факторна структура, що складається з восьми компонентів та дозволяє пояснити 61,424% сумарної дисперсії. Перший чинник «Невпевненість в особистісній та професійній компетентності» впливає на готовність суб'єкта переживати почуття гніву в стресових ситуаціях, емоційну дестабілізацію, зниження стресостійкості, призводить до поведінкової ригідності, апатичності в досягненні професійних цілей, відсутності планування і обліку наслідків власних дій у складних ситуаціях. Другий чинник («Емоційна нестабільність і незрілість») обумовлює прагнення до встановлення емоційно близьких міжособистісних відносин, прояв домінування над іншими, схильність до ризику і необґрунтованого оптимізму, центрацію на власних переживаннях, підвищення сензитивності до негативних емоційних станів, а також збільшення рівня особистісної травматизації. Третій чинник («Страх перед стресовими ситуаціями») впливає на підвищення рівня нейротизму, тривожності, депресивності, переживання відчуття неповноцінності, зниження здатності контролювати власні бажання і спонуки, збільшення частоти й інтенсивності переживання відчуття розгубленості і безпорадності в стресових ситуаціях, а також на зниження психосоціального благополуччя особистості. Четвертій чинник («Пригнічена агресія») відповідає за підвищення у суб'єкта рівня ворожості, агресивності, депресивних станів, а також за зниження рівня психологічного благополуччя.

П'ятий чинник («Прагматизм») впливає на рівень співпраці, зниження ступеня довіри до оточуючих, прагнення маніпулювати іншими, відповідає за прояв егоцентризму, самовпевненості, обачності і зниження здібності до співчуття. Шостий чинник («Втрата інтересу до професії») сприяє незначному зниженню прояву професійних здібностей, узгодженості в команді і формуванню негативного відношення до професії. Сьомий чинник («Нестача уваги») відповідає за товариськість, алкоголізацію та антисоціальну поведінку. Восьмий чинник («Емоційний консерватизм») впливає на зниження відвертості досвіду, ригідність структури ціннісної ієрархії особистості і відсутність інтересу до естетичної сфери.

Таким чином, можна зробити висновок, що на формування неадаптивних стратегій стрес-долаючої поведінки впливають такі психологічні чинники, як: невпевненість в особистісній та професійній компетентності; емоційна нестабільність і незрілість; страх перед стресовими ситуаціями; пригнічена агресія; прагматизм; втрата інтересу до професії; суб'єктивна нестача уваги з боку колег і близького оточення; емоційний консерватизм, що виражається в ригідності емоційної сфери і страху перед переживанням негативних емоційних станів.

За результатами кореляційного аналізу були виділені особистісні особливості співробітників МНС, ступінь розвитку яких визначає формування адаптивної або неадаптивної копінг-стратегії, а також встановлені основні блоки, які повинна містити програма психокорекції.

Цими блоками виступають: емоційно-сфокусоване подолання стресу; когнітивні стратегії подолання стресу; адаптивність самооцінки; зняття напруги; зміна переконань; контроль над гнівом і розвиток стійкості до фрустрації.

На підставі аналізу існуючих джерел і з урахуванням отриманих даних була розроблена та рекомендована психокорекційна програма, в яку включені вправи, що позитивно впливають на розвиток готовності співробітників МНС до дій в екстремальній ситуації, до зустрічі зі стресогенними чинниками. Програма спрямована на переорієнтацію особистості щодо можливості контролювати себе в стресовій ситуації; розвиток навичок швидкого і адаптивного реагування на стресогенні умови; більшу індивідуалізацію поведінки і усунення стереотипів, що асоціюються із стресовою ситуацією.

ВИСНОВКИ

Аналіз наукової літератури показав, що для упорання зі стресом суб'єкт використовує індивідуальні стратегії (копінг-стратегії) на основі власного досвіду (особистісні ресурси або копінг-ресурси). Тому долаючу (стрес-долаючу) поведінку в науці розглядають як результат взаємодії копінг-стратегій та копінг-ресурсів. Встановлено, що копінг-поведінка людини в умовах професійного стресу виявляється в базисних копінг-стратегіях і визначається особистісно-середовищними ресурсами, які включають різні багаторівневі компоненти. Їх значущість і рівень проявів визначаються не тільки характером стресової ситуації, але й психологічними особливостями особистості того чи іншого контингенту.

Встановлено, що співробітники з адаптивними і неадаптивними копінг-стратегіями мають особистісні риси, які розрізняються за вираженістю, в рамках факторно-аналітичної концепції структури особистості «Велика п'ятірка». Зокрема, для особистостей з адаптивними копінг-стратегіями характерні: емоційна стабільність, цілеспрямованість, рішучість, прагнення до ухвалення виважених рішень, розвинені вольові якості, підвищена життєстійкість, самодисципліна і компетентність, тоді як для особистостей з неадаптивними копінг-стратегіями характерні: емоційна нестабільність, високий ступінь нейротизму, імпульсивність, стрес-уразливість, обмеженість в прийнятті нового, звуженість сфери застосування своїх здібностей, підвищена конформність, переживання суб'єктивної некомпетентності, низький ступінь розвитку вольової сфери.

3.Виявлено, що серед психологічних особливостей, які сприяють формуванню адаптивних копінг-стратегій, переважають соціально-психологічні чинники, такі, як успішність професійної адаптації, ступінь професійної реалізації і використання соціальних мереж в стресових ситуаціях, що дозволило отримати підтвердження теоретичних положень теорії стресу стосовно важливої ролі середовищних ресурсів у формуванні і реалізації адаптивних стратегій подолання стресової ситуації. Крім того, такі компоненти, як успішність професійної адаптації і ступінь професійної реалізації вперше включені в структуру середовищних ресурсів долаючої поведінки.

4.Встановлено, що в процесі формування неадаптивних стратегій стрес-долаючої поведінки переважає дія особистісних чинників, серед яких особливої уваги заслуговують невпевненість, емоційна нестабільність і незрілість, страх перед стресовими ситуаціями, пригнічена агресія (які в основному входять в структуру нейротизму). Таким чином, отримали подальший розвиток теоретичні положення теорії стресу щодо ролі особистісних ресурсів у формуванні стратегій стрес-долаючої поведінки. При цьому вперше встановлено, що компонентами особистісних ресурсів подолання стресової ситуації виступають емоційна зрілість, стійкість до травматизації і адекватне відреагування агресивних тенденцій.

Стратегії стрес-долаючої поведінки формуються залежно від особистісних особливостей, які групуються в специфічні для кожної стратегії чинники. Вперше встановлено, що особистості з адаптивними і неадаптивними стратегіями подолання стресу (у інтегральному розумінні) відрізняються за факторною структурою особистісних і психосоціальних характеристик. Зокрема, структура чинника, що сприяє формуванню адаптивних стратегій стрес-долаючої поведінки, включає високий ступінь адаптації до професійної діяльності, наявність соціальної підтримки при депресивних станах, прийняття встановлених професійних вимог, високий рівень професійної компетентності, відсутність тенденції до переживання депресивних станів, високий ступінь особистісної і професійної реалізації, ступінь вираженості прагнення до лідерства вище середнього. В той же час, факторна структура неадаптивних стратегій стрес-долаючої поведінки включає такі компоненти, як невпевненість в особистісній і професійній компетентності, емоційну нестабільність і незрілість, страх перед стресовими ситуаціями, пригнічену агресію, прагматизм, втрату інтересу до професії, недолік уваги з боку колег і близького оточення, емоційний консерватизм, що виражається в ригідності емоційної сфери і страху перед переживанням негативних емоційних станів.

Виділені особистісні особливості співробітників МНС, ступінь розвитку яких визначає формування адаптивної або неадаптивної копінг-стратегії: здібність до встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин, ступінь інтелектуальної лабільності, здатність до інтеграції нового досвіду, ступінь компетентності в життєвих ситуаціях, схильність до співпраці в колективі, акуратність, методичність, висока точність при виконанні завдань, ступінь лабільності ієрархії цінностей, здатність індивіда переглядати свої погляди, установки і переконання, тривалість заняття даною професійною діяльністю, особливості міжособистісної взаємодії, рівень довіри до оточуючих, особливості самоконтролю і саморегуляції.

7.На підставі проведених досліджень рекомендована психокорекційна програма, в яку включені вправи, що позитивно впливають на розвиток готовності співробітників МНС до дій в екстремальній ситуації, до зустрічі зі стресогенними чинниками; формування нових установок на можливість контролювати себе в стресовій ситуації; розвиток навичок швидкого і адаптивного реагування на стресогенні умови; більшу індивідуалізацію поведінки і усунення стереотипів, що асоціюються із стресовою ситуацією. Сформульовані спеціальні завдання психологічного супроводу осіб з адаптивними і неадаптивними стратегіями подолання стресу.

Подальший розвиток теми дисертаційного дослідження передбачає вивчення гендерних особливостей стрес-долаючої поведінки, порівняння індивідуальних особливостей стрес-долаючої поведінки у представників судових та правоохоронних органів, а також дослідження ролі типу темпераменту у формуванні копінг-стратегій.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Самара О.Є. Копінг-стратегії в умовах професійної діяльності підвищеної напруженості / О.Є. Самара // Соціальна психологія. -2009. - №5 (37).-С. 110-117.

Самара О.Е. Особенности копинг-стратегий у работников МЧС в связи с гендерной принадлежностью / О.Е. Самара // Медицинская психология. -2009. -№2-3. -С. 115-119.

Самара О.Є. Розробка адекватних підходів психокорекції у стресових ситуаціях у співробітників підрозділів МНС / О.Є. Самара // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. -2008. - Вип. 39-40. - С. 296-304.

Самара О.Є. Стресові чинники в професійній діяльності співробітників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України / О.Є. Самара // Вісник Одеського національного університету. - Серія «Психологія», 2009. - Т. 14. - Вип. 6. - С. 88-96.

Самара О.Є. Стрес-уразливість як особова черта та її зв'язок з психосоціальними факторами (на прикладі контингенту МНС) / О.Є. Самара // Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (15-16 жовтня 2008 р., м. Дніпропетровськ, Україна). - Дніпропетровськ, ДГУ, 2008. - С. 283-291.

Самара О.Е. Возможные предикторы неадаптивного стиля совладания при стрессовых ситуациях у сотрудников МЧС / О.Е. Самара, Р.С. Козловский, Н.А. Доценко, О.В. Курбатова, В.А. Розанов // Актуальні проблеми транспортної медицини. - 2008. -№3 (13).-С. 46-54.

Самара О.Є. Особистісні особливості співробітників МНС з копінг-стратегіями різного ступеня адекватності/ О.Є. Самара //«Науковий вісник» Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Спеціальний випуск: «Психологія особистості: теорія, досвід, практика». - 2009.-С. 120-126.

Самара О.Є. Фактори що впливають на формування стратегій стрес-долаючої поведінки у співробітників МНС / О.Є. Самара //Вісник Одеського національного університету. - Серія «Психологія», 2009. -Т. 14.-Вип. 18.-С. 119-129.

Размещено на Allbest.ru