Особливості розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Особливості розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку

Іванова В.В.

19.00.07 - педагогічна і вікова психологія

Київ - 2011

Вступ

Актуальність проблеми дослідження. Сучасна соціально-економічна ситуація характеризується стрімкістю змін, значними інформаційними потоками, наявністю віртуальної реальності, яка об'єднує континенти в єдиний інформаційний простір. За таких умов кожна особистість має бути здатною до ефективної самоорганізації власного життя, продуктивної професійної діяльності.

Проте донині залишаються нез'ясованими питання становлення і розвитку творчого мислення. У науці відсутні дані про динаміку становлення творчого мислення у дітей на ранніх етапах їхнього життя, що гальмує подальше розроблення проблеми його розвитку.

Старший дошкільний і молодший шкільний вік надзвичайно важливі у психічному розвитку особистості, оскільки саме в цей період здійснюється перехід до навчальної діяльності, її адаптація до нової соціальної ситуації розвитку.

Актуальність досліджуваної проблеми посилюється у зв'язку із введенням обов'язкової переддошкільної підготовки дітей з 5-річного віку. Особливий науковий інтерес становить перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, який у літературі позначається "кризою 6-7 років".

Встановлено, що означена проблематика вивчається переважно в рамках того чи іншого вікового періоду. Так, психологічним особливостям розвитку дошкільників присвячено праці Л.І.Божович, Г.С.Костюка, В.К.Котирло, С.Є.Кулачківської, О.І.Кульчицької, В.С.Мухіної, Т.О.Піроженко, Ю.О.Приходько та ін. З іншого боку проблематика молодшого шкільного віку пов'язана головним чином з вивченням психологічних процесів адаптації до шкільного навчання, формування навчальної діяльності, довільності поведінки, моральних якостей та ін. (Бех І.Д., Божович Л.І., Давидов В.В., Дусавицький О.К., Запорожець О.В., Костюк Г.С. й ін.). Водночас у сучасних психологічних дослідженнях залишається без належної уваги науковців проблема творчого мислення у перехідний період від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку (Божович Л.І., Виготський Л.С., Поліщук В.М.).

У ході здійсненого аналізу відповідних джерел виявлено, що поняття "творче мислення" нині ототожнюють з поняттям "дивергентне мислення", "креативність" (Гілфорд Дж., Торренс Е.П.) та визначають як здатність до породження гнучких та оригінальних ідей. Зважаючи на важливість діагностики творчого мислення за показником оригінальності, цей прийом активно використовується у сучасних дослідженнях.

Виходячи з актуальності проблеми дослідження, її недостатньої розробленості, теоретичної і практичної значущості, було визначено тему дисертаційного дослідження: "Особливості розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку".

Зв'язок теми дослідження з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України "Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі" (номер держреєстрації 0109U00558).

Тему затверджено Вченою радою Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (протокол № 2 від 26.03.2009 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 16.05.2009 р.).

Об'єкт дослідження: творче мислення особистості.

Предмет дослідження: особливості розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: з'ясувати особливості творчого мислення, його специфіку у період кризи 6-7 років та розробити й апробувати на цій основі програму розвитку творчого мислення у дітей цього віку.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми дослідження.

2. Виявити особливості розвитку творчого мислення у дошкільному й молодшому шкільному віці.

3. З'ясувати вплив кризи 6-7 років на розвиток творчого мислення дітей.

4. Розробити та апробувати програму розвитку творчого мислення дітей 6-7 років.

Гіпотеза дослідження. Процес зниження основних показників творчого мислення у період кризи 6-7 років може бути подоланий шляхом упровадження відповідного тренінгу, який сприятиме підвищенню рівня розвитку творчого мислення дітей у цей період, зокрема його гнучкості.

Методологічну основу дослідження склали: діяльнісний та особистісний підходи (Брушлінський А.В., Костюк Г.С., Леонтьєв О.М., Максименко С.Д., Рубінштейн С.Л.); основні положення психології творчості (Клименко В.В., Коваленко А.Б., Моляко В.О., Пономарьов Я.О., Роменець В.А.); закономірності розвитку мислення у дошкільному й молодшому шкільному віці (Божович Л.І., Виготський Л.С., Венгер Л.А., Дусавицький О.К., Давидов В.В., Менчинська Н.О., Піроженко Т.О., Поддяков М.М. та ін.).

Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися такі методи дослідження: спостереження, опитування, тестування, констатувальний і формувальний експеримент, прийоми статистичної обробки здобутих даних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

- вперше констатовано зниження рівня розвитку творчого мислення у період кризи 6-7 років;

- вперше доведено позитивний вплив творчого тренінгу на розвиток творчого мислення у період кризи 6-7 років;

- доповнено наукові факти щодо особливостей динаміки творчого мислення у дошкільному й молодшому шкільному віці.

Теоретичне значення дослідження:

- розширено наукові уявлення про закономірності розвитку творчого мислення у дошкільному й молодшому шкільному віці;

- визначено психологічні характеристики рівнів розвитку творчого мислення дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблений тренінг для розвитку творчого мислення може використовуватися вихователями, учителями і практичними психологами для активізації мисленнєвої діяльності дітей. Результати дослідження можуть використовуватися у практиці роботи шкільних психологів з метою діагностики особливостей творчого мислення у школярів.

Організація й експериментальна база дослідження.

Дослідження проводилося на базі дошкільних навчальних закладів № 34, 8 та ЗОШ № 11 І-ІІІ ступеня. У ньому взяла участь 231 дитина віком від 4 до 8 років, у тому числі: 146 дітей віком 4 - 8 років, вихованців дошкільних і шкільних освітніх закладів м. Мукачево Закарпатської області, що брали участь у 2007-2008 рр. у констатуючому дослідженні (98 дітей дошкільного віку, 48 учнів початкових класів); 85 дітей віком 6 років, вихованців дошкільних закладів м.Мукачево Закарпатської області, що брали участь у 2009 році у формувальному експерименті.

Експериментальне дослідження проводилося у чотири етапи. На першому етапі (2006-2007) здійснювався теоретичний аналіз проблеми дослідження. Другий (2007) - передбачав розробку та апробацію методики дослідження. На третьому (констатувальному) етапі (2007-2008) проводилося емпіричне вивчення особливостей творчого мислення дітей. Четвертий етап (2008-2009) включав розроблення програми творчого тренінгу і проведення формувального експерименту.

Особистий внесок автора полягає у теоретичному обґрунтуванні, побудові та апробації емпіричної моделі дослідження, зборі та опрацюванні експериментальних даних.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечувалися адекватністю вихідних методологічних позицій, застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних предмету дослідження, використанням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі" (Мукачеве, 2008), Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти" (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції "Теоретико-методологічні проблеми психологічного супроводу професійної діяльності" (Одеса, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції "Когнітивні процеси і творчість" (Одеса, 2009), на ІІ Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110-й річниці від дня народження Г.С.Костюка (Київ, 2010), на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України та кафедри психології Мукачівського державного університету.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються під час читання курсу "Вікова психологія" для студентів, котрі навчаються за спеціальністю "Психологія", "Соціальна робота" та курсу "Вікова та педагогічна психологія" для студентів Мукачівського державного університету (довідка № 56/1 від 01.02.2010), у навчальному процесі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 553 від 15.09. 2010), Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка № 38-01 від 18.01.2010).

Розроблений у дослідженні тренінг розвитку творчого мислення готовий до впровадження у практику роботи працівників дитсадків і шкіл м. Мукачевого.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 6 публікаціях, із них: 4 надруковані у фахових виданнях з психології, що включені до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (216 найменувань, з них 11 іноземною мовою). Робота містить 29 таблиць (на 21 сторінці). Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок тексту, із них 192 сторінки основного тексту, додатки вміщено на 5 сторінках.

1. Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження проблеми творчого мислення у дошкільному й молодшому шкільному віці, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження. Розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість результатів дисертаційного дослідження, подано дані про апробацію і впровадження цих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження творчого мислення в дошкільному та молодшому шкільному віці" аналізується проблема творчих здібностей і творчого мислення у психологічній науці, розглядаються вікові особливості розвитку пізнавальної сфери старших дошкільників і молодших школярів, особливості розвитку творчого мислення у дошкільників і молодших школярів, а також з'ясовується системотвірна властивість творчого мислення - гнучкість мислення.

Проблематика творчих здібностей, творчого мислення тривалий час не розглядалася як окрема наукова проблема. На початку ХХ ст. постало завдання добору дітей для шкільного навчання шляхом застосування інтелектуальних тестів, що свідчило про ототожнення творчих здібностей та інтелекту. Про творчі здібності доходили висновку за рівнем інтелектуального розвитку. Головним його методом і донині вважається тестування (Айзенк Г., Векслер Д., Равен Дж., Термен Л.).

Проблеми дитячої творчості у вітчизняній психології досліджували Ю.Д.Бабаєва, Д.Б.Богоявленська, Л.А.Венгер, Л.С.Виготський, О.М.Дьяченко, О.В.Запорожець, В.Т.Кудрявцев, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, О.О.Мелік-Пашаєв, М.М.Поддьяков, В.С.Юркевич й ін.

Для тлумачення феномену творчого мислення, творчих здібностей у дошкільному віці існує значна кількість підходів. Загальною тенденцією у дослідженні проблеми творчості є полімодальний підхід до розуміння природи творчого мислення, що реалізується у дослідженні якостей творчої особистості: інтелекту, креативності, мотиваційної сфери тощо. У науковій літературі творче мислення здебільшого розуміється як здатність до породження нових ідей та створення оригінального й нестандартного продукту. Особистісні риси творчих дітей виявляються через досягнення ними високих результатів за тестами креативності.

Серед методів дослідження творчого мислення використовуються тести інтелекту (Венгер Л.А.), проблемні ситуації (Поддьяков М.М.), тести креативності (Воронін А.І., Дружинін В.М., Дьяченко О.М., Щебланова О.І. та ін.), метод "Креативні поля" (Богоявленська Д.Б.).

Перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку називають "кризою 7 років" (Блонський П.П., Божович Л.І., Виготський Л.С., Давидов В.В., Ельконін Д.Б., Леонтьєв О.М., Слободчиков В.І.та ін.).

Д.Б.Ельконін указував на три головні ознаки кризи: впертість, негативізм, нехтування вимог дорослих. Якщо ці симптоми є наслідком педагогічної запущеності або стресової для дитини ситуації і лише випадково збігаються з кризовим періодом, то йдеться про суб'єктивну кризу. Об'єктивна криза характеризується породженням якісно нового у психічному житті дитини, що сприяє виникненню негативних і позитивних утворень.

Важливою характеристикою творчого мислення, що використовується в емпіричних дослідженнях як важливий його показник, є гнучкість мислення.

У психологічних дослідженнях гнучкість мислення трактується як властивість, протилежна ригідності. Остання в загальному вигляді визначається зарубіжними авторами як складність переключення на щось нове, опір змінам, деяку непроникливість (Басс А., Вернер Х., Гольдштейн К., Кеттелл Р.та ін.).

У контексті системного підходу, гнучкість розуміється як системна якість продуктивного мислення, яка є стійким співвідношенням складових даної психічної функції, що характеризує її специфіку і дає змогу відрізняти вказану функцію від інших психічних функцій. Отже, системний підхід дає можливість розглянути структуру і закономірності функціонування гнучкості мислення найбільш повно.

У вітчизняній психології гнучкість мислення досліджується як самостійна властивість і важливий компонент продуктивного мислення. Описуючи прояви гнучкості, психологи вживають для її позначення різні терміни: "переключуваність" (Кудрявцев Т.В.), "рухливість" (Зиков В.І.), "відсутність скутості", "динамічність" (Шеварьов А.П.).

У працях інших дослідників (Богоявленська Д.Б., Калмикова З.І., Лук О.Н., Шадриков В.Д.) гнучкість мислення описується як зміна інтерпретації об'єкта під час розв'язування задач.

Таким чином, гнучкість мислення тлумачиться як властивість продуктивного мислення, що полягає у можливості зміни інтерпретації залежно від умов мисленнєвої задачі і проявляється у доцільному варіюванні способів дій під час її розв'язання.

Проблема гнучкості мислення розглядається також як важлива властивість продуктивного мислення, зумовленого перетворенням вихідної проблемної ситуації. Гнучкість виявляється при розв'язуванні мисленнєвих задач як доцільне варіювання способів дій відповідно до умов, які змінюються.

Загалом, психологічний механізм гнучкості мислення пов'язується зі зміною інтерпретації об'єкта проблемної ситуації: з включенням об'єкта щораз до нових зв'язків, в яких він розкривається в своїх прихованих від суб'єкта властивостях і відношеннях та осмислюється в цілісності різноманітних його сторін.

Здійснений у розділі теоретичний аналіз порушеної проблеми свідчить про те, що істотним у творчому перетворенні ситуації є властивість мислення, що полягає у виокремленні досліджуваним у проблемній ситуації не проаналізованих раніше "нових" ознак і відношень. Ці ознаки і відношення об'єктивно належать ситуації, але не до засобів її відображення, оскільки не сприймалися суб'єктом до моменту включення до нової системи зв'язків. Ця властивість мислення яскраво виявляється в діяльності, що викликає пізнавальну активність суб'єкта. Отже, гнучкість є властивістю мислення, яка полягає у специфічному характері відображення умов задачі, що виявляється у цілеспрямованій перебудові способів дій.

Другий розділ "Діагностика розвитку творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці" містить опис методики та організації дослідження, а також результати констатувального етапу дослідження.

На першому етапі дослідження, який передбачав діагностичне обстеження рівня розвитку творчого мислення у досліджуваних, застосовувалися проективні методики виявлення креативності із використанням вербальних і невербальних завдань.

У процесі дослідження також застосовувалися спостереження, бесіда, розв'язання спеціальних завдань та опитування.

З метою встановлення рівня регуляторно-когнітивного розвитку дітей 4,5-5 років використовувалися такі методики: "Еталони" (Венгер Л.А.), "Класифікація невербальна" (модифікація Когана В.М.), "Вкладинки до сюжетних картинок" (Забрамна С.Д.).

Рівень розвитку сприймання у дітей віком 4,5-5 років визначався за методикою "Еталони" (Венгера Л.А.).

За допомогою методики "Класифікація вербальна" (модифікація Когана В.М.) досліджували рівень розвитку мислення у дітей.

Методика "Вкладинки" (Забрамна С.Д.) застосовувалася для виявлення здатності дітей до аналітико-синтетичної діяльності.

Діагностика розвитку регуляторно-когнітивної сфери здійснювалася за допомогою методики "Послідовні картинки" (Бернштейн А.Н., Рубінштейн С.Л., Векслер Д.).

Для оцінки розвитку регулятивно-когнітивної сфери дітей 6-6,5 років використовувалися методики Дж.Равена, Д.Б.Ельконіна та Л.А.Венгера.

За допомогою Тесту "Кольорові матриці" Дж.Равена діагностували здатність дітей систематизувати, логічно мислити і розкривати істотні зв'язки між предметами і явищами. Використовувався кольоровий варіант тесту, призначений для обстеження дітей віком 5-8 років. Дітям пропонувалося три перші серії (А, Ав, В) по 12 завдань у кожній серії.

Уміння уважно слухати і виконувати вказівки дорослого, правильно відтворювати на папері заданий напрямок ліній, самостійно діяти за вимогами дорослого досліджували за допомогою методики "Графічний диктант" (Д.Б.Ельконін)

Методику "Лабіринт" (Венгер Л.А.), яка містить задачі на використання схематичних та умовних зображень при орієнтуванні в просторовій ситуації, використовували з метою встановлення рівня розвитку у дітей образного мислення (наочно-схематичного).

За результатами тестів Дж.Равена, Д.Б.Ельконіна і Л.А.Венгера підраховувався загальний бал, що слугував мірою розвитку регуляторно-когнітивної сфери дітей 6 років.

З метою виявлення рівня розвитку пізнавальної сфери й творчого мислення проводилося тестування за такими методиками: "Стандартні прогресивні матриці Равена" для діагностики інтелектуальної сфери; тест Е.П.Торренса для дослідження показників творчого мислення.

Динаміка розвитку творчого мислення дітей віком від 4 до 8 років досліджувалася за тестом Е.П.Торренса (образна батарея). У дітей 4-5 років творче мислення вивчалося за допомогою тесту Е.П.Торренса "Намалюй картинку" (форма А).

Дослідження творчого мислення дітей 6 років відбувалося шляхом використання стандартної батареї фігурних тестів (форма А), яка складалася з 3 тестів ("Намалюй картинку", "Незавершені фігури", "Фігури, що повторюються"). Під час дослідження творчого мислення у дітей 8 років також використовувалася стандартна батарея (форма В).

Основними показниками креативності слугували швидкість, гнучкість, оригінальність і розробленість малюнків. Загальний рівень креативності визначався за сумою балів.

Діагностика гнучкості мислення досліджуваних здійснювалися за такими методиками:

Методика вивчення гнучкості мислення дітей 4-8 років ("Знайди подібний").

Методика "Намалюй незвичайне" (Веракса Н.Є.) для виявлення рівня розвитку діалектичного і творчого мислення дітей 4-10 років.

Методика О.С.Єрмакової для визначення рівня оволодіння дітьми 5-10 років багатозначними словами і синонімами (2 завдання).

Методика О.С.Єрмакової "Говори навпаки" для виявлення рівня оволодіння дітьми 5-8 років словами-антонімами.

Методика О.С.Єрмакової для виявлення у дітей 7-8 років гнучкості мислення, що функціонує завдяки узагальненим комплексним уявленням (завдання ЛуКу 1-4).

У дослідженні взяла участь 231 дитина, у тому числі: 146 віком від 4 до 8 років - вихованці дошкільних і шкільних освітніх закладів м. Мукачевого, Закарпатської області. 85 дітей віком 6 років - вихованці дошкільних закладів брали участь у формувальній частині дослідження (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка розвитку творчого мислення дітей від дошкільного до молодшого шкільного віку

Показники	Дошкільники	Перехідний період	Молодші школярі
Образний матеріал:
швидкість	7,02	6,95	8,98
гнучкість	2,06	1,97	2,38
оригінальність	6,25	6,30	9,63
Семантичний матеріал:
швидкість	4,32	4,24	6,65
гнучкість	1,56	1,70	2,18
Символічний матеріал:
швидкість	3,04	2,88	4,65
оригінальність	1,47	1,67	2,65

У процесі дослідження фіксувалася як позитивна так і негативна динаміка розвитку творчого мислення. Позитивна динаміка визначалася особливостями віку й індивідуальними особливостями розвитку особистості. Негативна динаміка - через уповільнення темпів росту дитини, проявів таких рис, як невпевненість, замкнутість, тощо.

Позитивна динаміка пов'язана з когнітивним розвитком дитини. Високі показники розвитку творчого мислення можуть бути зумовлені як високим, так і низьким рівнем розвитку інтелектуальної сфери. У першому випадку результатом є висунення оригінальної ідеї. У другому - недиференційоване сприймання предмета, недостатній аналіз стимульної фігури. Діти з низьким рівнем розвитку інтелектуальної сфери продукують значну кількість ідей, які лише формально оцінюються як оригінальні.

Динаміка розвитку творчого мислення в дошкільному й молодшому шкільному віці, як засвідчують дані таблиці 1, виявляє певну специфіку. Так, у період 4-5 і 5-6 років спостерігається позитивна динаміка розвитку у дітей творчого мислення. Зокрема, зростає кількість дітей, які мають високий і середній рівні його розвитку. Разом з цим має місце негативна динаміка розвитку творчого мислення у період 5-6 і 6-7 років. Спостерігається, зокрема, істотне зниження кількості дітей з високим рівнем розвитку творчого мислення і підвищення кількості дітей з низьким рівнем. У наступний період динаміка розвитку творчого мислення є позитивною, хоча не досягає рівня 5-6 років (табл. 2).

Таблиця 2 Показники вікового розвитку творчого мислення дослідженої вибірки

Вік	Стандартні бали
4-5 років	221,2
5-6 років	233,1
6-7 років	258,3
7-8 років	267,3

За даними таблиці 2 мають місце незначні відмінності між показниками розвитку творчого мислення дітей 4-5 років і 5-6 років, спричинені кризовим періодом. Водночас, між показниками розвитку творчого мислення дітей 5-6 років і 6-7 років існують значні відмінності, що вочевидь зумовлені вступом останніх до школи.

Одержані дані дали змогу розподілити дітей за рівнями розвитку творчого мислення (табл. 3).

Таблиця 3 Розподіл досліджуваних за групами залежно від рівня розвитку творчого мислення (у %)

Вік	Високий	Середній	Низький
4-5 років	16	49	35
5-6 років	21	53	26
6-7 років	9	51	40
7-8 років	18	54	28

Динаміка розвитку творчого мислення в дошкільному й молодшому шкільному віці, як свідчать дані таблиці 3, має свої особливості. Так, у період 4-5 і 5-6 років спостерігається позитивна динаміка розвитку творчого мислення. Зокрема, зростає кількість дітей, для яких характерні високий і середній рівень його розвитку. Водночас, виявлено негативну динаміку розвитку творчого мислення у період 5-6 та 6-7 років. Спостерігається істотне зниження кількості дітей, які мають високий рівень розвитку творчого мислення, та зростає кількість дітей, з низьким рівнем його розвитку.

Факт негативної динаміки спричинений, на наш погляд, переживанням дитиною кризи 6-7 років, яка пов'язана з тим, що попередня діяльність вже не задовольняє дитину, і вона потребує складнішої діяльності, якою для неї стає навчання у школі. Рівень розвитку творчого мислення даної вікової групи може знижуватися через перерву в заняттях, пов'язану із початком шкільного навчання.

Позитивна динаміка наступного вікового періоду 6-7 і 7-8 років зумовлена тим, що дитина долучається до систематичної навчальної діяльності.

Кореляційний аналіз виявив певні зв'язки між показниками інтелектуальної активності та творчого мислення. У 4-5 років інтелектуальна активність пов'язана з деталізацією (r=0,44), у 5-6 років - з гнучкістю (r=0,45), у 7-8 років - з оригінальністю (r=0,46). Зокрема, рисунки інтелектуально активних дітей

у 5-6 років характеризується значною кількістю деталей, у 7-8 років - високою оригінальністю.

Гнучкість творчого мислення на певному рівні розвитку ґрунтується на оперуванні відношеннями протилежності.

Результати констатувального етапу дослідження показали, що прояви гнучкості мислення аналогічні як при застосуванні образних, так і знакових її засобів. Оволодіння дитиною системою нормативних ознак об'єкта і значень слова дає можливість розв'язання ними задач, які вимагають інтерпретації властивостей і значень. Можна припустити, що існують мисленнєві дії, що мають спільний механізм функціонування. Дані типи дій повинні відображати рівні розвитку гнучкості мислення.

Відтак, образні та знакові засоби, що лежать в основі функціонування гнучкості мислення, забезпечують оптимальний вибір потрібної властивості, відношення об'єкта відповідно до умов проблемної задачі. Така властивість мислення виявляється при розв'язуванні задач, які вимагають утримання у свідомості одночасно різноманітних, зафіксованих в соціальному досвіді ознак об'єкта. Подібний рівень гнучкості творчого мислення позначений нами як нормативний, оскільки вимагає відображення у проблемній ситуації одержаного у попередньому досвіді способів використання об'єкта. Структура нормативної гнучкості мислення і виокремленні рівні її розвитку, містить чотири типи мисленнєвих дій: уподібнюючих, абстрагуючих, узагальнюючих і дій адекватної інтерпретації.

Дії, характерні для першого рівня, були позначені нами уподібнюючими. Уподібнюючі дії характеризуються відсутністю зовнішніх проявів гнучкості творчого мислення, переважаючим орієнтуванням на подібність зовнішніх ознак (діти шукають такий самий об'єкт) з опорою на яскраві властивості, що сприймаються чуттєво. Цьому рівню розвитку гнучкості мислення відповідають рисунки дітей, які відтворюють зображення лише конкретні, раніше сприйняті предмети. Це пояснюється тим, що діти не володіють прийомами синонімів.

Другий рівень характеризується абстрагуючими діями, що відповідають нестійким комплексним уявленням. Вони відрізняються переважаючою орієнтацією на зовнішні, іноді випадково вибрані ознаки, відсутність чіткої структури уявлень, хоча в окремих випадках спостерігається адекватна зміна способу дій на оптимальний, тобто одиничні випадки прояву гнучкості мислення. Такий рівень розвитку гнучкості творчого мислення ми назвали абстрагуючим.

Для третього рівня характерні узагальнюючі дії, які виявляються в переважаючому орієнтуванні на істотні в даній ситуації ознаки, появою орієнтації на латентні властивості. На цьому рівні розвитку мисленнєвих дій з'являються елементарні узагальнення, які дають змогу класифікувати предмети за різними ознаками. Використання узагальнюючих дій виявляється у переважанні комплексних рисунків дітей, де різноманітні деталі об'єкта замінюються різними підставами. Переважають ситуативно-стійкі комплексні уявлення, що виявляються в схематизації й структуруванні. Даний рівень гнучкості творчого мислення названий нами узагальнюючим.

Функціонування стійких, змістових комплексних уявлень, які відображають сукупність ознак об'єкта, дають змогу виокремити суперечливі властивості, пов'язані з наявністю четвертого рівня розвитку гнучкості. Відзначається уміння вільно виокремлювати "нові" властивості і відношення в об'єктах. З'являються рисунки, де дітьми виокремлюються протилежні властивості і об'єднуються в єдиному об'єкті. Цей рівень гнучкості творчого мислення ми позначили рівень рівнем адекватної інтерпретації.

Розподіл досліджуваних за рівнями розвитку гнучкості мислення подається у табл. 4.

Таблиця 4 Розподіл досліджуваних за рівнями розвитку гнучкості мислення (Методика "Намалюй незвичайне") (у %)

Вік дітей	Рівень
	уподібнюючий	абстрагуючий	узагальнюючий	адекватної інтерпретації
	обр.	знак.	обр.	знак.	обр.	знак.	обр.	знак.
дошкільники	20	25	42	45	20	20	18	10
мол.школярі	18	20	38	42	23	25	21	13

Примітка. Значущість відмінностей за критерієм Стьюдента на рівні р<0,05

Як випливає із поданих у табл. 4 даних з віком дітей простежується відносно незначна динаміка розвитку гнучкості мислення (узагальнюючого і адекватної інтерпретації), що свідчить про спонтанний процес розвитку гнучкості творчого мислення дошкільників і молодших школярів в умовах навчання за типовими навчальними програмами.

У третьому розділі "Розвиток творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку" подається теоретичне обґрунтування розробленої програми розвитку творчого мислення у дітей, результати формувального експерименту та обговорення його результатів.

Творче мислення дітей перехідного періоду (від дошкільного до молодшого шкільного віку) стимулювалося через розвиток гнучкості мислення у процесі розв'язування творчих задач комбінаторного типу. Останні характеризуються як задачі, що вимагають вибору з деякої заданої множини її підмножини в тому чи іншому порядку, тобто розглядати ті чи інші комбінації, складені з букв, цифр або інших об'єктів. Оскільки в таких задачах йде мова про ті чи інші комбінації, їх називають комбінаторними.

Одним із чинників підвищення ефективності розвивального навчання є включення задач, які припускають не один варіант розв'язання та відповіді, а декілька. Такі задачі не сковують дітей жорсткими рамками одного варіанту, а відкривають можливість для пошуків та міркувань. Складність комбінаторних задач полягає в тому, що при їх розв'язанні повинна бути вибрана така схема перебору, яка б давала повну впевненість у тому, що розглянуті всі можливі випадки без повторення комбінацій. У процесі розв'язання задач діти використовували метод перебирання із можливих варіантів, передбачених заданими умови.

Спочатку використовувалися предмети або рисунки із зображенням предметів, добре знайомих дітям, в яких вони можуть виділити ті чи інші ознаки, спираючись на наявні у них уявлення. Після цього пропонувалися завдання на класифікацію добре знайомих предметів або геометричний фігур, а далі включалися завдання на класифікацію числа, рівняння, висловлювання та ін.

В основу творчого тренінгу для дітей 6 років було покладено ідею В.О.Моляко про те, що творче мислення підлягає розвиткові за умов систематичного проведення відповідних занять.

Як показали результати констатувального етапу дослідження, розвиток творчого мислення характеризується позитивною динамікою на етапі дошкільного до етапу молодшого шкільного віку. Водночас, аналіз даних, отриманих у досліджуваних перехідного періоду, свідчить про те, що цей період є критичним, і більшість показників мають негативну динаміку психічного розвитку.

Саме на корекцію негативних рис вказаного розвитку була спрямована розроблена нами спеціальна програма.

Застосування програми дало змогу значно покращити показники гнучкості мислення дітей 6-7 років.

За результати формувального етапу дослідження доходимо висновку про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення у досліджуваних експериментальної і контрольної груп (табл. 5).

Таблиця 5 Динаміка показників творчого мислення досліджуваних експериментальної і контрольної груп до і після формувального експерименту

Показники	Експериментальна група	Контрольна група
	до	після	до	після
Образний матеріал:
швидкість	8,98	9,96*	8,95	8,89
гнучкість	2,38	4,12**	2,56	2,67
оригінальність	9,63	10,98*	9,83	9, 95
Семантичний матеріал:
швидкість	6,65	7,68*	6,91	7,13
гнучкість	2,18	4,78**	2,28	2,31
Символічний матеріал:
швидкість	4,65	5,26*	4,70	4,67
оригінальність	2,65	4,93**	2,76	2,78

Примітки: * - відмінності на рівні 0,01; ** - відмінності на рівні 0,05.

Одержані результати формувального етапу дослідження свідчать про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення досліджуваних експериментальної і контрольної груп. Порівняно із етапом констатації у дітей експериментальної групи виявлено значні відмінності (за критерієм Стьюдента). Водночас у досліджуваних контрольної групи ці відмінності не є значущими.

На відміну від дітей контрольної групи одержані показники за результатами тесту Равена також свідчать про те, що динаміка розумового розвитку у дітей 6-7 років дещо уповільнюється.

У молодших школярів експериментальної групи відзначено позитивну динаміку показників творчого розвитку під впливом застосування відповідного тренінгу (табл. 6).

Таблиця 6 Розподіл досліджуваних залежно від рівня розвитку творчого мислення до і після формувального експерименту, %

Вік	Високий	Середній	Низький
	до	після	до	після	до	після
6-7 років	9	17**	51	58	40	25**
7-8 років	18	24*	54	59	28	17*

Примітки: * - відмінності на рівні 0,01; ** - відмінності на рівні 0,05.

Здійснений нами порівняльний аналіз показників розвитку гнучкості мислення дітей експериментальної і контрольної груп дозволив виявити значні відмінності між показниками гнучкості мислення у дітей експериментальної групи до і після застосування програми розвитку творчого мислення.

Підсумовуючи одержані результати загалом, маємо підстави констатувати, що використання програми розвитку творчого мислення дітей 6 років виявилася ефективною, що підтверджується наявністю статистично значущих відмінностей між показниками, отриманими на констатувальному і формувальному етапах дослідження.

творчий мислення дивергентний дошкільний

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні змісту та динаміки творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці, а також його особливостей у період кризи 6-7 років. Результати здійсненого дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дали підстави зробити такі висновки:

1. Здійснений у роботі теоретичний аналіз проблеми творчого мислення свідчить про нестабільність динаміки його розвитку у дитячому віці, про складність прогнозування механізмів прояву з огляду на гетерохронність психічного розвитку на цьому віковому етапі. Доведено, що кризі семи років приділяється недостатньо уваги порівняно з іншими віковими етапами. Виявлено, що виникнення кризи у перехідний період полягає не в наявності негативних явищ, а у відсутності з боку дорослих уваги до розвитку у дітей позитивних психологічних утворень, зокрема, творчого мислення.

Системотвірною ознакою творчого мислення є така його властивість, як гнучкість, що полягає у виокремленні в проблемній ситуації "нових" ознак і відношень, а також у специфічному характері відображення умов задачі, у легкій перебудові способів дій.

2. Встановлено, що протягом дошкільного віку мислення розвивається від простих до складніших форм. Перехід від наочно-дійових до наочно-образних форм здійснюється завдяки розвиткові сприймання, накопиченню сенсорного досвіду, появі внутрішнього плану уявлень. Розумовий розвиток старших дошкільників характеризується виникненням вербального способу дій: умінням виконувати завдання за вербальною інструкцією та здатністю висловлювати думки.

Згідно з прийнятим нормативом, дитина 6 років лише починає використовувати словесно-логічні форми мислення.

На підставі результатів, здобутих шляхом методу поперечних зрізів у дошкільників різного віку, виявлено як позитивну, так і негативну динаміку розвитку показників творчого мислення. Позитивна динаміка зумовлюється особливостями віку й індивідуальними особливостями розвитку особистості, а негативна залежить від уповільнення темпів психічного розвитку, від досвіду дитини, а також наявності в неї таких рис, як невпевненість, замкнутість.

У молодшому шкільному віці позитивна динаміка зумовлена тим, що дитина долучається до систематичної навчальної діяльності. Проте, за наявності певного прогресу в розвитку дитина, однак, не досягає вихідного рівня 5-6 років. Це може бути пояснено тим, що навчальна діяльність у школі, особливо у перший рік, вимагає від молодшого школяра пристосування до певних стандартів, правил, що часто призводить до зниження інтенсивності розвитку творчого мислення.

3. Показано, що динаміка розвитку творчого мислення в дошкільному й молодшому шкільному віці має свої специфічні особливості. Зокрема, спостерігається позитивна динаміка цього процесу у дошкільників: зростає кількість дітей, які мають високий та середній рівень розвитку. Водночас, має місце і негативна динаміка розвитку в період 6-7 років: спостерігається істотне зниження кількості дітей, які мають високий рівень розвитку творчого мислення, та зростає кількість тих, хто має низький рівень його розвитку. Динаміка в наступний період є позитивною, хоча й не досягає рівня 5-6 років.

Причина негативної динаміки розвитку творчого мислення зумовлюється переживанням дитиною кризи 6-7 років, через те, що попередня діяльність уже не задовольняє її, і вона потребує складнішої форми діяльності, якою для неї є шкільне навчання. Зниження рівня розвитку творчого мислення спричиняється й тривалістю часу, після завершення відвідування дитячого садка і перед початком навчання у школі, тобто часом відсутності будь - яких навчально-розвивальних заходів із дитиною.

З віком дітей простежується лише незначна позитивна динаміка розвитку показників гнучкості мислення, що свідчить про стихійність цього процесу у дошкільників і молодших школярів в умовах навчання за типовими навчальними програмами.

4. Доведено, що процес формування творчого мислення дітей 6-7 років доцільно здійснювати за рахунок розвитку гнучкості мислення, шляхом розв'язування ними математичних задач комбінаторного типу та залучаючи їх до ігрової діяльності творчого характеру. Важливим чинником підвищення ефективності розвивального навчання є робота над задачами, що мають кілька варіантів розв'язку, оскільки це сприяє руйнуванню стереотипів та розвитку гнучкості мислення.

Перспективи подальших досліджень полягають у комплексному психолого-педагогічному вивченні чинників та особливостей розвитку творчого мислення дітей на наступних вікових етапах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Іванова В. В. Особливості розвитку когнітивної сфери у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці / В. В. Іванова // Наука і освіта. - 2008. - Спецвип. проект : Психолого-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі, № 7. - С. 88-92.

2. Іванова В. В. Гнучкість як системотвірна властивість творчого мислення

3. / В. В. Іванова // Зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. - К. : Главник, 2009. - Т. ІІ : Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, вип. 2. - С. 50-59.

4. Іванова В. В. Динаміка розвитку творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці / М. М. Марусинець, В. В.Іванова // Вісник післядипломної освіти. Сер. Психологія : зб. наук. праць / голов. ред. В. В. Олійник. - К. : Ун-т менедж. освіти НАПН України, 2010. - Вип. 1 (14), ч. 2. - С. 232-241.

5. Іванова В. В. Діагностика розвитку творчого мислення у дошкільному та молодшому шкільному віці / В. В. Іванова // Вісник Чернівецького ун-ту. Сер. Психологія. - Чернівці, 2010. - Вип. 11. - С. 35-42.

6. Іванова В. В. Особливості формування творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку / В. В. Іванова // Матеріали наук.-практ. конф. "Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви", (Чернівці, 14-16 трав. 2009 р.). - Чернівці : Книга - XXI, 2009. - С. 109-113.

7. Іванова В. В. Психологічні особливості розвитку гнучкості мислення у дітей 5-8 років / В. В. Іванова // Матеріали II Всеукр. психологічного конгресу, присвяченого 110-річчю від дня народження Г. С. Костюка. - К. : ДС "Інформаційно-аналітичне агентство", 2010. - Т. II. - С. 225-229.

Размещено на Allbest.ru

...