Особливості подолання вітальної емоційно важкої ситуації у жінок з ускладненнями вагітності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

19.00.04 - Медична психологія

адаптаційний ускладнення вагітність копінг стратегія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Особливості подолання вітальної емоційно важкої ситуації у жінок з ускладненнями вагітності

Кузнєцова Вікторія Інокентіївна

Харків - 2011

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Кочарян Олександр Суренович,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна МОНмолодьспорт України,

кафедра психологічного консультування і психотерапії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Маркова Маріанна Владиславівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, професор кафедри

доктор психологічних наук, старший науковий співробітник

Ващенко Ірина Володимирівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка МОНмолодьспорт України,

кафедра загальної психології, професор кафедри

Захист відбудеться «20» вересня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 Харківської медичної академії післядипломної освіти за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий «18» серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук, доцентН. К. Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Значущою проблемою сучасного акушерства є велика кількість випадків ускладнень вагітності, які несуть реальну загрозу життю вагітної жінки та плоду (В. В. Абрамченко, 2004; Б. М. Венцківський, 2000; О. В. Грищенко, 2004; Г. К. Степанківська, 2000 та ін.). За даними ВОЗ, останніми роками світовий показник материнської смертності, яка пов'язана з вагітністю та пологами, становить 400 осіб на 100 тис. народжених живими, для України цей показник - 15 осіб на 100 тис. народжених живими. Світовий показник неонатальної смертності за даними ВОЗ у 2008 р. становить 26 осіб на 1 тис. народжених живими, для України - 8 осіб на 1 тис. народжених живими. Згідно з Держкомстатом України за 2010 р. зафіксовано 115 випадків материнської смертності, смертність у перинатальному періоді становить - 5,3 тис. осіб, тобто 10,6 на 1 тис. народжених живими, або кожні соті пологи закінчуються смертю немовляти (О. Кислицький, 2011). Серед причин смерті 27,4% припадає на ускладнення вагітності, через які у світі кожен рік помирає 600 тис. жінок (В. В. Абрамченко, 2004). Це визначає ситуацію ускладненої вагітності як таку, що набуває вітального значення.

Ускладнена вагітність несе у собі психоемоційне напруження, яке є маркером емоційно важкої ситуації (О. С. Кочарян, 1986), піддає жінку випробуванню, що часто перевищує її адаптивний потенціал (Ф. Александер, 2002; В. Й. Брутман, 1997; І. В. Добряков, 2000; С. Ю. Мещерякова, 2000; Л. М. Рудіна, 2003; Г. Г. Філіппова, 2001 та ін.). Крім того, що від психологічних чинників, разом з багатьма іншими, залежить здоров'я вагітної жінки (І. В. Ващенко, Н. В. Даниленко, 2009; Б. М. Венцківський, 2000; О. В. Грищенко, 2004; М. В. Маркова, 2009; Г. К. Степанківська, 2000 та ін.), психологічні складнощі під час вагітності та (не)можливість їх подолати неодмінно впливають на подальший розвиток материнської сфери жінки та психічний і фізичний розвиток її дитини (В. В. Абрамченко, 2004; О. С. Батуєв, 2000; О. І. Захаров, 2006; О. А. Копил, 1993; Г. Г. Філіппова, 2001; Ж. В. Цареградська, 2010 та ін.). У зв'язку із цим існує необхідність психологічної підтримки жінок при веденні вагітності та лікуванні її ускладнень.

У сучасних психологічних дослідженнях розкрито проблеми адаптації жінок до стану вагітності, виявлені чинники психологічної готовності до материнства та забезпечення адекватних умов для розвитку дитини (В. Й. Брутман, 1997; І. В. Ващенко, 2009; Н. В. Даниленко, 2007; І. В. Добряков, 2000; О. С. Кочарян, 2008; Є. В. Кришталь, М. В. Маркова, 2008; С. Ю. Мещерякова, 2000; Г. Г. Філіппова, 2001; Ж. В. Цареградська, 2010 та ін.). Але поряд з великою кількістю досліджень різних аспектів стану вагітності (К. В. Акімова, 1988; І. В. Грандилевська, 2004; Ю. М. Мальована, 2006; М. В. Маркова, 1993; І. Ю. Хамітова, 2002 та ін.) роль психологічних чинників перебігу ускладненої вагітності, зокрема, проблема подолання жінками цієї ситуації як емоційно важкої вивчена недостатньо. Це і стало підставою для обрання теми кандидатської дисертації та проведення різнопланового дослідження зазначеної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить у коло наукових досліджень кафедри психологічного консультування і психотерапії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у рамках НДР «Гендерний простір особистості: сучасні проблеми формування ідентичності» (№ держреєстрації 0110U000586).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 11 від 23 жовтня 2009 р.) та рішенням Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 23 лютого 2010 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - на основі поглиблення уявлень щодо особливостей переживання та подолання жінками ситуації ускладненої вагітності розробити рекомендації з надання їм психологічної допомоги, що орієнтовані на підвищення ефективності адаптації жінки до ускладненого перебігу вагітності.

Відповідно до мети сформульовано такі завдання:

Провести теоретичний аналіз проблеми подолання вітальних емоційно важких ситуацій.

Виявити особливості сприйняття свого стану жінками з ускладненим перебігом вагітності.

Дослідити елементи психосемантичного конотування вагітності при наявності ускладнень.

Встановити особливості адаптаційних механізмів (психологічного захисту та копінг-стратегій) жінок у ситуації ускладненої вагітності.

Визначити властивості особистісного реагування жінок на ситуацію ускладненої вагітності.

Виявити психологічні чинники дезадаптації/адаптації у жінок з ускладненим перебігом вагітності.

Розробити рекомендації щодо надання психологічної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності для підвищення ефективності їхньої адаптації.

Об'єкт дослідження - вітальна емоційно важка ситуація, пов'язана з ускладненнями вагітності.

Предмет дослідження - психологічні чинники подолання вітальної емоційно важкої ситуації, пов'язаної з ускладненнями вагітності.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження використовувались теоретичні (аналіз психологічної літератури), емпіричні (квазіекспериментальні й кореляційні дослідження, тестування, експертна оцінка, інтерв'ю) та математико-статистичні методи дослідження.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять принципи генетичної психології (С. Д. Максименко), загальнопсихологічні дослідження емоційно важких ситуацій (Ф. Ю. Василюк; О. С. Кочарян) та способів адаптації до них (І. Ф. Аршава; Ф. Б. Березін; Р. М. Грановська; Р. Лазарус; В. І. Мозговий та ін.), основні положення медичної психології (Є. В. Кришталь; М. В. Маркова; Б. В. Михайлов; Н. Ф. Шевченко, Л. Ф. Шестопалова), психосоматики (Ф. Александер; І. Г. Малкіна-Пих; Г. В. Старшенбаум), психології материнства (Г. Г. Філіппова), перинатальної психології (Н. П. Коваленко) та психотерапевтичної допомоги вагітним (І. В. Ващенко; І. З. Вельвовський; Н. В. Даниленко; О. Ю. Іщук; Н. П. Коваленко; О. С. Кочарян; К. І. Платонов; М. Б. Сміт та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше доведено, що жінкам з різними видами патології вагітності притаманні свої психологічні особливості, а саме: негативне сприйняття своєї вагітності та майбутньої дитини, змішаний тип особистісного реагування на вітальну емоційно важку ситуацію, пов'язану з ускладненою вагітністю, та послаблення активної позиції її подолання;

вперше визначено особливості ставлення жінок до ускладненої вагітності, а саме: висока частота зустрічаємості сенситивного, тривожного типів та низька - анозогнозичного типу ставлення до ускладненої вагітності, що відображає суб'єктивну незадоволеність жінок своїм фізичним станом;

вперше розкрито психосемантичну структуру сприйняття жінками ускладненої вагітності та майбутньої дитини, а саме: здебільшого негативне конотування вагітності та дитини через психосемантичне поєднання конструктів «вагітність» та «дитина» з конструктом «смерть»;

виявлено чинники дезадаптації у вагітних жінок за наявності ускладнень, а саме: невротичне реагування на важку ситуацію, низька оцінка якості життя, сенситивний тип ставлення до вагітності, уникання важкої ситуації, екстернальність, прояви алекситимічного комплексу;

поглиблено теоретичні уявлення щодо психологічних захисних механізмів вагітних жінок, а саме: посилення ролі примітивних захистів за типом регресії, заперечення, компенсації як при фізіологічному, так і при ускладненому перебігу вагітності, що вказує на загальний регрес особистості вагітної жінки та можливе послаблення структури Его. Проте подолання ускладненої вагітності потребує більш зрілого ставлення до своєї проблеми та ситуації в цілому; адаптаційний ускладненням вагітність копінг стратегія

розширено і доповнено наукове знання про особливості реагування жінок на ситуацію ускладненої вагітності, а саме: їхня загальна екстернальність, схильність до алекситимії, поєднання гіпо- й гіперстенічних якостей особистості, що сприяє психосоматичному варіанту дезадаптації та характеризує змішаний тип реагування на емоційно важку ситуацію;

подальшого розвитку дістали теоретичні уявлення щодо способів подолання важкої ситуації ускладненої вагітності, а саме: послаблення активної, стенічної позиції відносно рішення своїх проблем, зростання ролі дистанціювання від ситуації та її уникання, зниження власної відповідальності.

Практичне значення одержаних результатів. У дисертації запропоновано рекомендації щодо надання психологічної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності для підвищення ефективності їхньої адаптації, в яких акцентується увага на специфічних та загальних мішенях впливу. Обґрунтовано, що корекції потребують суб'єктивне негативне сприйняття вагітності, зокрема зняття гострої негативної реакції на ускладнення, та неефективні адаптаційні механізми (психологічні захисти та копінг-стратегії).

Запропонована модифікація та проведено психометричне обґрунтування методики визначення переважаючого типу ставлення до хвороби для її використання у вагітних жінок з метою визначення ставлення до вагітності.

Розроблено напівструктуроване інтерв'ю, яке спрямоване на виявлення особливостей ставлення до своєї вагітності та майбутньої дитини. Увага приділяється особливостям протікання вагітності, очікуванням, пов'язаним з дитиною, підготовці до пологів та появи дитини, стосункам вагітної жінки з батьком дитини, особливостям взаємин зі своєю матір'ю із самого дитинства.

Рекомендації впроваджено в медико-психологічну практику КЗОЗ «Харківський міський клінічний пологовий будинок № 2 імені М. Х. Гельферіха»; результати дослідження використано у навчально-педагогічному процесі підготовки психологів у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна (у межах дисциплін «Основи психотерапії», «Психологія соматичних хворих»).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення та практичні результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Психологія здоров'я людини» (Луцьк, 26-27.02.2009), «Актуальні проблеми психосоматики: системний погляд» (Харків, 3-5.04.2009), «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 23-24.04.2009), «Когнітивні процеси та творчість» (Одеса, 18-19.09.2009), «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві» (Одеса, 25-26.09.2009), «Духовність у становленні та розвитку особистості» (Київ-Суми, 1-2.10.2009); XI Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 14-15.04.2009); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 17-18.04.2008); науково-практичних конференціях: «Вектори психології - 2009» (Харків, 13-14.03.2009), «Психологія в сучасному світі», присвяченій 80-річчю заснування Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (Харків, 13-14.05.2010), «Актуальні аспекти медичної психології і сексології», присвяченій пам'яті професора В. В. Кришталя (Харків, 25.11.2010); I Конференції Східно-Українскої міжнародної школи «Перинатальна психологія в акушерській клініці ХХI століття: фундаментальні і прикладні аспекти» (Харків, 12-13.05.2010).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 14 статтях, з них 11 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Текст дисертації викладено на 259 сторінках, основний обсяг становить 169 сторінок, дисертація містить 24 таблиці, 14 малюнків, список використаних джерел включає 273 пункти, з них 55 - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження вітальних емоційно важких ситуацій» розглядаються підходи до визначення вітальної емоційно важкої ситуації, проблема вітальності та емоційної важкості ситуації ускладненої вагітності, механізми психологічного захисту та способи подолання вітальних емоційно важких ситуаціях, а також особливості реагування на стрес як адаптаційний ресурс.

У вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі ситуації, що несуть загрозу особистісному розвитку та порушують взаємодію і адаптацію людини у соціальному середовищі описують як критичні (Ф. Ю. Василюк, 1984), емоційно важкі (О. С. Кочарян, 1986), ситуації психологічної кризи (А. Г. Амбрумова, 1985), напружені (М. І. Дьяченко, Л. О. Кандибович, Н. О. Пономаренко, 1985), конфліктні (К. Левін, 1935), афектогенні (Ф. В. Бассін, 1972), патогенні (В. М. Мясищев, 1960) і т.п. Вітальна емоційно важка ситуація визначається як ситуація, що несе загрозу цілісності чи існуванню організму, особистісному розвитку, апелює до напруженої емоційно-мотиваційної сфери та порушує взаємодію і адаптацію людини у соціальному середовищі. Ситуація вагітності є емоційно важкою, оскільки потребує адаптації та викликає тривале емоційне і мотиваційне напруження (Г. Г. Філіппова, 2002; Ф. Александер, 2002). Додатковим стресовим навантаженням стають ускладнення вагітності (І. В. Ващенко, Н. В. Даниленко, 2009; Б. Д. Карвасарський, 1990; В. Д. Менделевич, 2008). У разі виникнення ситуації вітальної загрози важливо рахуватися з категорією «якість життя», що наближається до поняття внутрішньої картини вагітності, через її вплив на систему психічної адаптації (Л. Й. Вассерман, 2005; Н. Ф. Шевченко, 2010). Рівень адаптованості особистості характеризується набором захисних механізмів (Ф. Б. Березін, 1988) та способів подолання важкої ситуації (Р. Лазарус, 1984). Ефективність подолання несприятливих життєвих подій також залежить від наявності внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів, наявності психотравмуючих ситуацій та індивідуальних особливостей особистості, які розглядаються як адаптаційні ресурси (І. Ф. Аршава, 2009).

У другому розділі «Організація та методи дослідження» подано розгорнуту характеристику досліджуваних груп і обґрунтовано методи роботи.

У дослідженні взяли участь 144 жінки з ускладненим перебігом вагітності, які чекали першу дитину та перебували на стаціонарному лікуванні у пологових будинках м. Харкова (група 1). У групі 1 на основі МКХ-10 сформовані підгрупи: 1.1) 28 жінок із пізнім гестозом (О10-О16); 1.2) 56 жінок із загрозою передчасних пологів - далі ЗПП; 1.3) 31 жінка з хворобами матері, які пов'язані переважно з вагітністю (О20-О29) - далі умовно позначено як «із соматичними хворобами»; 1.4) 29 жінок, яким надають допомогу у зв'язку зі станом плоду, амніотичної порожнини та можливими труднощами пологів (О30-О48) - далі умовно позначено як «із загрозливим станом плоду». Контрольну групу склали 70 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (група 2, яку далі умовно позначено як «норма»). Основна і контрольна групи були порівняні за віком, терміном вагітності, рівнем освіти, сімейним станом, соціальним статусом (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика досліджуваних груп

Характеристики груп	Група 1	Група 2
Кількість жінок	144	70
Вік (роки)	17-36	18-32
Термін вагітності (тижні)	27-41	27-41
Перша вагітність (відсоток)	67	79
Коморбідні хронічні захворювання (відсоток)	62	58
Вища освіта (відсоток)	53	42
Заміжні (відсоток)	86	82
Наявність роботи (відсоток)	74	61

Оскільки жінки, що взяли участь у дослідженні, проходили лікування у стаціонарі, їхні ускладнення мали високий або, як мінімум, середній ступінь важкості перебігу, а це вказувало на вітальність ситуації.

Для реалізації сформульованих завдань було проведено психодіагностичне дослідження з використанням таких методик: 1) для діагностики сприйняття вагітними жінками свого стану - методика SF-36 (J. E. Ware, 1993; переклад та апробація «Інституту клініко-фармакологічних досліджень» м. Санкт-Петербург), розроблена автором модифікація методики визначення переважаючого типу ставлення до хвороби та напівструктуроване інтерв'ю; 2) для дослідження психосемантичного конотування вагітності - метод семантичного диференціалу (Ч. Осгуд, 1957); 3) для діагностики адаптаційних механізмів - методика «Індекс життєвого стилю» (Р. Плучек, Г. Келлерман, Г. Конте, 1979, адаптація Інституту ім. В. М. Бехтерева), копінг-тест «Опитувальник про способи копінгу» (WCQ) (Р. Лазарус, С. Фолкман, 1988, адаптація Т. Л. Крюкової, 2004); 4) для вивчення особистісного реагування на емоційно важкі ситуації - методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Е. Ф. Бажина, К. А. Голинкіної, О. М. Еткінда, за Д. Я. Райгородським, 2006), Торонтська алекситимічна шкала (адаптація Інституту ім. В. М. Бехтерева, за Д. Я. Райгородським, 2006), стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості СМДО (Л. М. Собчик, 2009).

Математична обробка результатів проводилася за допомогою методів математичної статистики (програмний пакет Statistica 6.0): методи перевірки достовірності відмінностей незв'язаних вибірок (U-критерій Мана-Уїтні, критерій кутового перетворення Фішера, t-критерій Стьюдента, дисперсійний аналіз); методи багатовимірної статистики (кореляційний та факторний аналізи).

Розділ 3 «Подолання жінками вітальної емоційно важкої ситуації, пов'язаної з ускладненим перебігом вагітності» присвячений розгляду отриманих результатів дослідження: особливостей сприйняття свого стану жінками з ускладненим перебігом вагітності, їхньої адаптації до ситуації ускладненої вагітності, а також особливостей їхнього реагування на стрес.

Встановлено, що у 3-му триместрі якість життя вагітних жінок знижена за рахунок значного обмеження повсякденної діяльності фізичним станом (RP = 50 балів) з одночасним підвищенням емоційного фону. Високий рівень задоволеності життям вказує на пристосування жінок до стану вагітності та їхнє особистісне зростання. Жінки з ускладненнями вагітності менше, ніж в нормі, були вдоволені своїм здебільшого фізичним (U=3,14; p<0,01), а також психічним станом та соціальним функціонуванням, отже, вони обережніше ставились до себе, але це негативно впливало на їхній емоційний стан.

Рис. 1. Виразність типів ТСХ(м) у жінок з ускладненнями вагітності та контрольної групи

Примітка. Г - гармонійний тип ставлення до вагітності, Р - ергопатичний,

З - анозогнозичний, Т - тривожний, І - іпохондричний, Н - неврастенічний,

М - меланхолійний, А - апатичний, С - сенситивний, Е - егоцентричний,

П - паранойяльний, Д - дисфоричний.

Ускладнення вагітності більше сприяли формуванню негармонійного ставлення до вагітності (рис. 1), зосередженості жінки на своїх відчуттях, які зумовлювалися наявністю ускладнень та хвилюванням за дитину (сенситивний і тривожний типи ставлення до вагітності). Зростала значимість дитини, яку хотіли мати заради інших чи тому, що треба (Uр1-2=2,62; p<0,01). Жінки з ускладненнями вагітності більше, ніж в нормі, хвилювалися відносно своєї майбутньої ролі матері (Uр=1,7; p<0,05) та менше сприймали стосунки із чоловіком як позитивні (Uр=3,16; p<0,01).

Жінкам з пізнім гестозом були притаманні апатичний, паранояльний і неврастенічний типи ставлення до вагітності. Вони характеризувалися байдужістю до своєї вагітності та дитини, ігноруванням свого ускладнення, наявністю проблем в прийнятті образу матері, негативним ставленням до дитини, яка вважалася необхідною для відповідності ідеальному образу або ідеальній ситуації материнства, «присвячувалася» чоловіку та сприймалася як загроза.

Жінкам із ЗПП були притаманні тривожність та іпохондричність (іпохондричний тип ставлення до вагітності), позитивна ідентифікація з материнським образом, але, мали місце неоднозначність стосунків із чоловіком, свідоме несприйняття дитини та несвідоме негативне ставлення до дитини через можливість її смерті, виникнення негативних почуттів (відрази, сорому, презирства, страху, провини, страждання, горя) та руйнування ідеального образу себе як матері внаслідок близькості до хвороби.

У жінок із загрозливим станом плоду існувало недооцінювання серйозності свого ускладнення при негативному емоційному сприйнятті дитини. Негативні почуття виникали через роздуми про можливу пов'язану з дитиною смерть внаслідок хвороби та страху, при чому смерть сприймалася як можливе й навіть бажане розв'язання ситуації, яка склалася, що призводило до почуттів сорому та провини.

Жінки із соматичними хворобами найбільше по своїм показникам наближалися до загальної групи жінок з ускладненнями. Специфічними типами ставлення до вагітності для них були іпохондричний та неврастенічний.

Психологічний захист вагітних жінок характеризувався примітивністю, специфічні психологічні захисти при ускладненій вагітності були відсутні. У використанні переважали протективні механізми захисту: регресія (80%), заперечення (79%), компенсація (78%), реактивне утворення (76%), що вказувало на наявність інфантилізації особистості вагітних жінок. Але перехід на більш ранні стадії розвитку може значно зменшувати різноманітність і конструктивність способів подолання важкої ситуації та розширювати діапазон деструктивних реакцій: депресії, фіксації на психотравмі тощо.

Серед копінг-стратегій у вагітних жінок переважали пошук соціальної підтримки та планове вирішення проблеми (табл. 2).

Таблиця 2

Виразність стратегій копінгу в групах вагітних жінок (у відсотках)

Групи	Стратегії
	1	2	3	4	5	6	7	8
1	7	10	27	57	26	9	47	26
1.1	11	11	33	39	11	11	50	17
1.2	7	7	21	59	21	3	38	17
1.3	4	7	36	61	36	14	54	39
1.4	8	16	20	64	32	8	48	28
2	23	13	25	55	35	8	60	20

Примітка. 1 - стратегія протиставного подолання, 2 - дистанціювання,

3 - самоконтролю, 4 - пошуку соціальної підтримки, 5 - прийняття відповідальності, 6 - уникання, 7 - планового вирішення проблеми, 8 - позитивної переоцінки.

У нормі вагітним жінкам виявилась властива активна долаюча поведінка. У жінок з ускладненнями вагітності зростала роль пошуку соціальної підтримки (57%) та зменшувалась частка планового вирішення проблеми (47%), яке було свідомим й цілеспрямованим. Їм була притаманна свідома втеча від суб'єктивно загрозливої ситуації при зменшенні відповідальності, а також при зростанні ролі захисних механізмів, які призводили до несвідомого заперечення негараздів. Але в деяких випадках захисні механізми могли сприяти вирішенню проблем. Необхідність активного подолання ситуації у них переважно була зумовлена особливостями особистості вагітної жінки.

Встановлено, що структурна організація адаптаційних механізмів у жінок з ускладненнями вагітності представлена 5 факторами (табл. 3):

Таблиця 3

Факторна структура адаптаційних механізмів у жінок з ускладненнями вагітності.

Фактор 1 Захисні механізми/ подолання 1	Фактор 2 Подолання 1	Фактор 3 Захисні механізми	Фактор 4 Подолання 2	Фактор 5 Захисні механізми/ подолання 2
C(ІЖС) (0,79) D(ІЖС) (0,64) F(ІЖС) (0,72) СНЗ (0,67) копінг 1 (0,63) копінг 6 (0,59)	копінг 3 (0,63) копінг 4 (0,59) копінг 5 (0,51) копінг 7 (0,84) копінг 8 (0,63)	E(ІЖС) (0,78) G(ІЖС) (0,63) H(ІЖС) (0,74) СНЗ (0,69)	копінг 2 (-0,74) копінг 5 (-0,44) копінг 6 (-0,56)	А(ІЖС) (0,89) копінг 8 (0,44)
Вага фактора
18,4%	15,3%	13,7%	10,2%	7,6%

Примітки:

А(ІЖС) - механізм психологічного захисту за типом заперечення, С(ІЖС) - регресії, D(ІЖС) - компенсації, Е(ІЖС) - проекції, F(ІЖС) - заміщення, G(ІЖС) - інтелектуалізації, Н(ІЖС) - реактивного утворення, СНЗ - ступінь напруженості захисту, копінг 1 - стратегія протиставного подолання, копінг 2 - дистанціювання, копінг 3 - самоконтролю, копінг 4 - пошуку соціальної підтримки, копінг 5 - прийняття відповідальності, копінг 6 - уникання, копінг 7 - планового вирішення проблеми, копінг 8 - позитивної переоцінки.

У таблицю винесено тільки значущі показники.

1) «Захисні механізми/подолання 1» об'єднує захисні механізми за типом регресії, компенсації, заміщення, загальний ступінь напруженості захисту та долаючі стратегії уникання ситуації та протиставного подолання. Фактор містить як зрілі, так і примітивні захисти, але останні переважають та разом з деструктивним копінгом вказують на дезадаптивну інфантилізацію.

2) «Подолання 1» містить конструктивні стратегії копінгу, тому є позитивним. Проте у даній факторній матриці такі стратегії з'єднуються в один фактор, хоча у нормі вони присутні у двох факторах.

3) «Захисні механізми» - фактор змішаних захистів, але переважають примітивні, що свідчить про інфантилізацію.

4) «Подолання 2» є протилежністю подібного фактора в інших підгрупах і вказує на зменшення визнання своєї ролі в становленні проблеми та спроб не повторювати колишніх помилок при намаганні не заперечувати й не уникати проблемної ситуації. Фактор є специфічним для жінок з ускладненою вагітністю, містить деструктивні стратегії копінгу й відбиває зосередженість на проблемі та зниження власної відповідальності.

5) «Захисні механізми/подолання 2» поєднує захисний механізм за типом заперечення та долаючу стратегію позитивної переоцінки; цей фактор скоріше можна кваліфікувати як деструктивний. Він вказує на несвідоме заперечення проблеми, на відміну від свідомого дистанціювання від проблеми у жінок із групи норми.

Крім того, визначені особливості жінок з різних підгруп в залежності від ускладнення вагітності. Жінки з пізнім гестозом, крім переваги стратегії планового вирішення проблеми (50%), характеризувалися найменшим пошуком соціальної підтримки (39%), але й водночас меншою частотою позитивної переоцінки ситуації (17%) та зниженням відповідальності за своє становище (11%). Необхідність активного подолання ситуації у випадку пізнього гестозу майже не залежала від сприйняття цієї ситуації. Жінки із ЗПП, крім переваги стратегії пошуку соціальної підтримки (59%), виділялися найменшим використанням планового вирішення проблеми (38%), подолання труднощів шляхом позитивної переоцінки (17%) та уникання ситуації (3%). Стратегії копінг-поведінки були взаємозв'язані здебільшого з показниками сприйняття ситуації. Стратегія пошуку соціальної підтримки (64%) найбільше була притаманна жінкам із загрозливим станом плоду, також ними найбільше використовувалася стратегія дистанціювання (16%). Їм були притаманні спосіб планового вирішення проблем та відповідальність, що посилювалися несвідомим вирішенням проблеми при намаганнях позбавитись проблемної ситуації, піти з неї. Жінки із соматичними хворобами звертали на себе увагу найбільш різноманітною та найбільш свідомою активною долаючою поведінкою, яка переважно визначалася суб'єктивним сприйняттям ситуації.

Для вагітних жінок характерним було наближення до екстернального типу загального контролю (Іо=5 стенів), більш високий рівень суб'єктивного контролю над емоційно позитивними (Ід=6 стенів), ніж негативними подіями (Ін=5 стенів), а також інтернальність у сімейних (Іс=6 стенів) та міжособистісних стосунках (Ім=6 стенів), екстернальність у сфері виробничих відносин (Іп=5 стенів) і відносно здоров'я й хвороби (Із=5 стенів). Жінки з ускладненнями вагітності були більш екстернальні по всіх показниках.

Усім вагітним жінкам, крім жінок з пізнім гестозом та ЗПП, не виявилась притаманною наявність алекситимії.

Вагітним жінкам у нормі (9-548627103/ FK/L: - профіль СМДО, згідно кодування по Уелшу) є характерним стенічний тип реагування з тенденцією до самореалізації та з протидією впливу середовища. За характерологічними рисами з ними майже співпадали жінки з пізнім гестозом (49-56827103/ F-K/L: - профіль СМДО, згідно кодування по Уелшу) та із соматичними хворобами (896217-5403/ F-KL: - профіль СМДО, згідно кодування по Уелшу), але останнім була притаманна тенденція до особистісної дисгармонії, дезадаптивних станів у вигляді афективного захоплення домінуючою ідеєю та звинувачення оточуючих, тісного зв'язку між соматичними та психологічними станами вагітної (підвищення шкали ригідності). Жінки з ускладненнями вагітності (4289-56 17 30/ F-K/L: - профіль СМДО, згідно кодування по Уелшу) характеризувалися внутрішнім конфліктом, який виходив із першоджерельного протиріччя типу реагування, відображався загальним перенапруженням та проявлявся психосоматичним варіантом дезадаптації. Це більше стосувалося жінок із ЗПП (248179-5360/ F-K/L: - профіль СМДО, згідно кодування по Уелшу) та із загрозливим станом плоду (24 78-56 19 03/ F-K/L: - профіль СМДО, згідно кодування по Уелшу) з такими особливостями: у перших песимістичність превалювала над імпульсивністю, вони були більш тривожні та менш жіночні; у других найбільше зростала тривожність та була знижена оптимістичність.

Для виявлення психологічних чинників дезадаптації у жінок з ускладненим перебігом вагітності основна та контрольна групи на основі результатів СМДО були розділені на підгрупи дезадаптованих та адаптованих жінок. У підгрупу дезадаптованих жінок увійшли жінки з показниками 75 Т та вище по базисних шкалах СМДО, що, згідно Л. Н. Собчік, свідчить про порушену адаптацію. У підгрупу адаптованих жінок увійшли жінки з показниками по базисних шкалах СМДО нижче 75 Т. У дезадаптованих жінок з ускладненнями вагітності частіше, ніж у нормі, зустрічався невротичний профіль (Uр=1,73; p<0,05), що вказувало на недостатність фізичних та психічних ресурсів для реалізації мотивованої поведінки. Дезадаптованим жінкам з фізіологічним перебігом вагітності виявилось характерним психопатичне реагування за гіпоманіакальним типом (Uр=2,2; p<0,05), тобто зниження критичності, тенденція заперечувати проблеми, тривогу, свою або чужу провину.

Порівняння дезадаптованих і адаптованих жінок в межах ускладненого перебігу вагітності дало такі відмінності. Дезадаптовані жінки нижче оцінювали стан свого здоров'я та перспективи лікування (U=2,98; p<0,01), відчували себе більш втомленими (U=2,34; p<0,05) та мали менше позитивних емоцій (U=2,4; p<0,05). У них частіше зустрічався сенситивний тип ставлення до вагітності (Uр=1,8; p<0,05), копінг-стратегії протиставного подолання (Uр=2,31; p<0,01) та уникання (Uр=2,02; p<0,05), рідше - механізм психологічного захисту за типом заперечення (U=2,04; p<0,05), копінг-стратегії дистанціювання (Uр=1,8; p<0,05) та позитивної переоцінки (Uр=2,56; p<0,01). Ці жінки були більш екстернальні в загальному (U=2,65; p<0,01) та у сферах досягнень (U=2,64; p<0,01), виробничих відносин (U=2,03; p<0,05) й міжособистісних стосунків (U=2,06; p<0,05), в них частіше зустрічалися прояви алекситимічного комплексу (Uр=1,91; p<0,05). Гармонійний тип ставлення до вагітності, який не був притаманним вагітним жінкам у нормі, зустрічався лише у адаптованих жінок з ускладненнями вагітності (4%), що свідчило про мобілізацію ресурсів особистості цих жінок для реалістичної оцінки свого стану та вирішення важкої ситуації, і тим самим ставало чинником адаптації при наявності ускладнень вагітності.

На підставі отриманих результатів було розроблено рекомендації щодо надання психологічної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, які орієнтовані на подолання вагітною емоційно важкої ситуації та підвищення ефективності адаптації жінки до ускладненого перебігу вагітності.

Мета рекомендацій - психологічна корекція дезадаптивного стану вагітної жінки, яка здійснюється з урахуванням взаємодії особистісних, когнітивних, поведінкових, емоційних і психофізіологічних компонентів.

Рекомендації розроблені для спеціалістів, що надають психологічну допомогу жінкам з ускладненою вагітністю. Вони сприяють корекції емоційного стану жінки, успішному подоланню труднощів та формуванню настанов на сприятливий перебіг вагітності та пологів за допомогою впливу на когнітивний компонент внутрішньої картини вагітності.

Мішенями психологічного впливу визначені цінності вагітних жінок, мотивація, негативні емоції, невміння диференціювати та відкрито переживати почуття, неадаптивні думки, невпевненість в собі, неприйняття себе вагітної і своєї дитини. Велике значення має робота з когнітивним компонентом: корекція системи знань про ускладнення вагітності, їхнє усвідомлення особистістю, розуміння ролі і впливу ускладнень на особистісне функціонування, емоційні та поведінкові реакції, пов'язані з ускладненнями вагітності. Рекомендації орієнтовані на мобілізацію ресурсів особистості вагітних жінок для реалістичної оцінки свого стану та вирішення важкої ситуації, що буде сприяти успішності адаптації при наявності ускладнень вагітності.

Психологічна допомога жінкам з ускладненнями вагітності має наступні напрямки:

робота із суб'єктивним сприйняттям ситуації вагітності, у тому числі, виявлення й зняття гострої негативної реакції на ускладнення вагітності та страхів, пов'язаних із майбутнім;

корекція неефективних у конкретних умовах ускладненої вагітності психологічних механізмів подолання;

корекція особистісних особливостей, зокрема реагування на стрес: згладжування особистісної дисгармонії, корекція алекситимії, підвищення оптимізму, впевненості та відповідальності за своє становище, зняття загального перенапруження.

Рекомендовані методи роботи з вагітними жінками при наявності ускладнень - методи релаксації, арт-терапії, тілесно-орієнтованої терапії, аутотренінг, гімнастика та вправи на дихання, гаптономія, тематичні бесіди, когнітивне переструктурування, створення поведінкових навичок.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й запропоновано нове рішення актуальної наукової задачі - виявлення особливостей подолання жінками вітальної емоційно важкої ситуації, пов'язаної з ускладненнями вагітності, на основі чого розроблено рекомендації щодо надання психологічної допомоги таким жінкам; рекомендації орієнтовані на підвищення ефективності адаптації жінки до ускладненого перебігу вагітності.

Встановлено, що ускладнена вагітність є вітальною емоційно важкою ситуацією унаслідок об'єктивної або суб'єктивної загрози цілісності чи існуванню організму матері або дитини, тривалого емоційного напруження та потреби адаптації. Ця ситуація за певних умов призводить до стану психологічної дезадаптації, рівень адаптованості особистості визначається її захисними та долаючими патернами й залежить від особливостей особистості.

Виявлено особливості сприйняття свого стану жінками з ускладненим перебігом вагітності. Загальними типами ставлення до ускладненої вагітності для всіх видів ускладнення є сенситивний та тривожний, а специфічними - апатичний та паранойяльний (при пізньому гестозі), іпохондричний (при ЗПП та соматичних хворобах) та неврастенічний (при пізньому гестозі та соматичних хворобах), що відображає суб'єктивну незадоволеність жінок своїм фізичним станом.

Досліджено елементи психосемантичного конотування вагітності при наявності ускладнень. При кожному виді ускладнення існують свої психологічні особливості, основним з яких є суб'єктивне сприйняття жінками своєї ситуації, що представлено зокрема у психосемантичній структурі. У жінок з ускладненнями вагітності переважає зосередженість на своїх відчуттях, здебільшого негативних через неприйняття своєї дитини або наявність ускладнення.

Для вагітних жінок, незалежно від наявності та виду ускладнення, притаманне послаблення структури Его, яке проявляється у переважаючому використанні протективних (на відміну від дефензивних) захисних механізмів, що вказує на наявність інфантилізації особистості вагітних жінок, яка є функціональною, тому що забезпечує контакт матері з дитиною. Проте це значно зменшує репертуар способів подолання емоційно важкої ситуації та за певних умов призводить до розширення репертуару деструктивних реакцій.

Для жінок з фізіологічною вагітністю властива активна долаюча поведінка. При ускладненій вагітності, незалежно від виду ускладнення, відбувається послаблення активної, стенічної позиції відносно вирішення жінками своїх проблем. У випадку пізнього гестозу у жінок також має місце зниження власної відповідальності, у випадку ЗПП - зменшення спроб планового вирішення проблеми, а жінкам із соматичними хворобами притаманна позитивна переоцінка ситуації.

Визначено властивості особистісного реагування жінок на ситуацію ускладненої вагітності: екстернальність вагітних жінок, поєднання імпульсивності та песимістичності, що може призводити до загального психоемоційного перенапруження та розвитку психосоматичного варіанту дезадаптації, а у випадках пізнього гестозу та ЗПП - наявність алекситимії. У жінок із ЗПП та із загрозливим станом плоду підвищується тривожність та знижується оптимістичність, а жінки з іншими ускладненнями характеризуються зростанням особистісної ригідності, що призводить до формування дезадаптивних настанов та суб'єктивної картини ускладненої вагітності, яка є резистентною до впливів на ускладнення. Загалом профіль СМДО у жінок з ускладненнями вагітності відображає змішаний тип реагування, тобто поєднання різноспрямованих (як гіпо-, так і гіперстенічних) тенденцій.

Виявлено психологічні чинники дезадаптації/адаптації у жінок з ускладненим перебігом вагітності. Дезадаптація у них проявляється у невротичному реагуванні на важку ситуацію, низькій оцінці якості життя, сенситивному ставленні до вагітності, униканні важкої ситуації, більшій екстернальності, наявності проявів алекситимічного комплексу. При цьому негативне значення мають зверхконтроль, песимістичність, тривожність, ригідність, імпульсивність, індивідуалістичність, інтроверсія, надмірна оптимістичність, яка призводить до недооцінювання проблем та дезадаптивної поведінки.

Адаптація у жінок з ускладненнями вагітності забезпечується гармонійним ставленням до вагітності; механізмом психологічного захисту за типом заперечення, дистанціюванням від важкої ситуації, позитивною переоцінкою ситуації, відмовою від протиставного подолання. Модулюючим чинником формування гармонійного ставлення до вагітності та конструктивних стратегій подолання ускладненої вагітності є такі особливості особистості жінок, як інтернальність, мужність та емоційна лабільність, яка важлива протягом усієї вагітності для адаптації жінки до свого стану.

Розроблені рекомендації щодо надання психологічної допомоги вагітним жінкам орієнтовані на підвищення ефективності адаптації жінки до ускладненого перебігу вагітності. Психологічна допомога спрямована на корекцію внутрішньої картини вагітності, неефективних у конкретних умовах ускладненої вагітності психологічних механізмів подолання та особливостей особистісного реагування жінок на ситуацію ускладненої вагітності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кузнєцова В. І. Рекомендації щодо організації психологічної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності / В. І. Кузнєцова // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». - 2010. - № 902. - С. 154-159.

Кузнєцова В. І. Особливості психологічного захисту і копінг-стратегій при ускладненій вагітності / В. І. Кузнєцова // Соціальна психологія : український науковий журнал. - 2010. - № 3 (41). - С. 178-186.

Кузнецова В. И. Особенности локуса субъективного контроля у женщин с осложненной беременностью / В. И. Кузнецова // Наука і освіта. Тематичний спецвипуск «Когнітивні процеси та творчість». - Одеса, 2010. - С. 196-200.

Кочарян О. С. Порівняльний аналіз типів ставлення до ускладненої та фізіологічної вагітності / О. С. Кочарян, В. І. Кузнєцова // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : Збірник наукових праць. - 2009. - Том Х. Випуск 15. - С. 220-230. (дисертантом особисто здійснено добір емпіричного матеріалу та його обробка, основний аналіз отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).

Кузнєцова В. І. Особливості подолання важкої ситуації ускладненої вагітності / В. І. Кузнєцова // Вісник ОНУ. Серія «Психологія». - 2009. - Випуск 18. Том 14. - С. 81-88.

Кочарян О.С. Особливості особистості жінок з ускладненнями вагітності / О. С. Кочарян, В. І. Кузнєцова // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». - 2009. - № 857. - С. 70-77. (автором особисто здійснено добір емпіричного матеріалу та його обробка, інтерпретацію отриманих даних, формулювання висновків).

Кузнєцова В. І. Особливості психологічного захисту у жінок з ускладненнями вагітності / В. І. Кузнєцова // Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Серія психологія. - 2009. - Випуск 32. - С. 144-155.

Кузнєцова В. І. Особливості характерних рис жінок з ускладненнями вагітності / В. І. Кузнєцова // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К., 2009. - Т. XI, част. 5. - С. 176-183.

Кузнецова В. И. Совладающее поведение в условиях осложненной беременности / В. И. Кузнецова // Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень : Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». - 2009. - Тематичний випуск № 2. Том I (XI). - С. 132-135.

Кочарян А. Беременность как эмоционально-трудная ситуация / А. Кочарян, В. Кузнецова // Психологічні перспективи. - Луцьк, 2009. - Випуск 13. - С. 230-235. (дисертантом особисто підготовлено теоретико-методологічні основи дослідження, поставлено мету дослідження, сформульовані висновки).

Кочарян А. С. Психологические факторы осложнений беременности / А. С. Кочарян, В. И. Кузнецова // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». - 2007. - № 759. - С. 135-137. (автором особисто здійснено основний аналіз психологічної літератури, підготовлено висновки дослідження).

Кузнєцова В. І. Особливості адаптаційних механізмів у жінок з ускладненнями вагітності / В. І. Кузнєцова // Психологія в сучасному світі : Науково-практична конференція студентів, 13-14 трав. 2010 р. : тези доповідей. - Харків : НАУ «ХАІ», 2010. - С. 54.

Кузнецова В. И. Психологические особенности ситуации осложненной беременности / В. И. Кузнецова // Матеріали молодіжної науково-практичної конференції «Вектори психології - 2009». - Харків, 2009. - С. 158-160.

Кузнецова В. И. Нежеланность ребенка как фактор осложненной беременности / В.И. Кузнецова // Актуальні проблеми практичної психології : Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 квіт. 2008 р. : збірник наукових праць. - Херсон, 2008. - С. 201-203.

АНОТАЦІЯ

Кузнєцова В. І. Особливості подолання вітальної емоційно важкої ситуації у жінок з ускладненнями вагітності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2011.

Роботу присвячено дослідженню особливостей подолання вітальної емоційно важкої ситуації ускладненої вагітності. У рамках роботи були описані особливості сприйняття ситуації ускладненої вагітності: суб'єктивна оцінка якості життя, тип ставлення до вагітності, конотативне значення себе вагітної та своєї майбутньої дитини. Охарактеризовані механізми адаптації до такої ситуації (механізми психологічного захисту й копінг-стратегії). Виявлені особливості реагування на стрес жінок з ускладненою вагітністю. Визначені психологічні чинники їхньої дезадаптації/адаптації.

Розроблено рекомендації щодо надання психологічної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, що орієнтовані на підвищення ефективності адаптації цих жінок.

Ключові слова: емоційно важка ситуація, ускладнення вагітності, суб'єктивне сприйняття ситуації, захисні механізми, копінг-стратегії, особливості реагування на стрес.

АННОТАЦИЯ

Кузнецова В. И. Особенности совладания с витальной эмоционально трудной ситуацией у женщин с осложнениями беременности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины. - Харьков, 2011.

В рамках работы были описаны особенности восприятия ситуации осложненной беременности: субъективная оценка качества жизни, тип отношения к беременности, а также конотативное значение себя беременной и своего будущего ребенка. Женщины с осложнениями беременности меньше удовлетворены своим физическим состоянием, а также психическим и социальным функционированием. Их жизненная ситуация, в том числе и отношения с мужем, менее благоприятна. Осложнения, в отличие от нормы, способствуют негармоничному отношению к беременности, которая окрашена негативными чувствами в основном относительно наличия осложнений и переживаний за ребенка.

Охарактеризованы механизмы адаптации к эмоционально трудной ситуации у женщин с осложнениями беременности, которые представлены механизмами психологической защиты и способами совладания с трудной ситуацией. Психологическая защита беременных женщин характеризуется примитивностью, что уменьшает разнообразие способов совладания с эмоционально трудной ситуацией и расширяет диапазон деструктивных реакций, например, агрессии, депрессии, фиксации на психотравме. Наиболее конструктивными способами совладания во время беременности являются поиск социальной поддержки и плановое решение проблемы. При осложненной беременности возрастает роль поиска социальной поддержки по сравнению с плановым решением проблемы. Также женщинам характерно сознательное дистанцирование от субъективно угрожающей ситуации, уменьшение ответственности, возрастание роли защитных механизмов, которые способствуют несознательному отрицанию проблем или их решению.

Выявлены личностные особенности женщин с осложненной беременностью, которые способствуют (не)успешной адаптации, в частности особенности реагирования на стресс. Для беременных женщин характерна склонность к экстернальному типу общего контроля, более высокий уровень субъективного контроля над эмоционально позитивными событиями, чем над негативными, а также интернальность в семейных и межличностных отношениях, экстернальность в области производственных отношений и в отношении здоровья и болезни. Женщины с осложнениями беременности более экстернальны по всем показателям. Всем беременным, кроме женщин с поздним гестозом и ЗПП, не присуще наличие алекситимии. Беременные женщины в норме характеризуются стеничным типом реагирования с тенденцией к самореализации и противодействием влиянию окружения. По характерологическим характеристикам с нормой почти совпадают женщины с поздним гестозом и с соматическими болезнями, с той особенностью, что у них возможна личностная дисгармония, дезадаптивные состояния в виде аффективного увлечения доминирующей идеей и обвинения окружающих, существование тесной связи между соматическими и психологическими факторами в виде тенденции к стеническому противодействию вторжению чего-то инородного. Женщины с осложнениями беременности характеризуются импульсивностью, пессимистичностью, индивидуалистичностью. Внутренний конфликт, который выходит из первоначального противоречия типа реагирования, отражается на общем перенапряжении и проявляется психосоматическим вариантом дезадаптации. Это больше касается женщин с УПР и с угрожающим состоянием плода.

Определены психологические факторы дезадаптации/адаптации у женщин с осложненным течением беременности. Дезадаптация у них проявляется в невротическом реагировании на тяжелую ситуацию, низкой оценке качества жизни, сенситивном отношении к беременности, избегании тяжелой ситуации, большей экстернальности, наличии алекситимии.

Предложены рекомендации по оказанию психологической помощи женщинам с осложненной беременностью, ожидающим первого ребенка и имеющим проблемы в совладании с эмоционально трудной ситуацией. Целью рекомендаций является коррекция дезадаптивных состояний беременной женщины, которая осуществляется с учетом взаимодействия личностных, когнитивных, поведенческих, эмоциональных и психофизиологических компонентов. Рекомендуемые методы работы - методы релаксации, арт-терапии, телесно-ориентированной терапии, аутотренинг, гимнастика и дыхательные упражнения, гаптономия, тематические беседы, когнитивное переструктурирование, создание поведенческих навыков.

Ключевые слова: эмоционально трудная ситуация, осложнения беременности, субъективное восприятие ситуации, защитные механизмы, копинг-стратегии, особенности реагирования на стресс.

SUMMARY

Kuznetsova V. I. Features of coping with emotionally difficult vital situation of women with complications of pregnancy. - Manuscript.

Thesis for candidate of science degree by speciality 19.00.01 - medical psychology. - Kharkiv medical academy of postgraduate education of the Ministry of Health of Ukraine. - Kharkiv, 2011.

The thesis is devoted to the research of features of coping with emotionally difficult vital situation of complicated pregnancy. The features of perception of situation of the complicated pregnancy were described: subjective estimation of quality of life, type of attitude toward pregnancy, subjective perception of itself pregnant and future child. The mechanisms of adaptation to such situation are described (mechanisms of psychological defence and coping-strategies). The features of response to stress of women with the complicated pregnancy are exposed. The psychological factors of their (not)successful adaptation are determined.

...