Психологічний аналіз відповідальності студента

Вправа 4. «Незакінчені речення»

Мета: самоаналіз та самопізнання в області відповідальності.

Інструкція: учасникам пропонується дописати, закінчити такі речення:

1.Бути відповідальним для мене означає …

2. Деякі люди відповідальніші за інших, це люди, які …

3. Безвідповідальні люди - це …

4. Свою відповідальність стосовно інших людей виявляю через …

5. Вид відповідальності, який є найбільш тяжким для мене - це …

6. Відповідальну людину я впізнаю за …

7. Чим сильніша моя відповідальність, тим більше я …

8. Я б побоявся нести відповідальність за …

9. Бути відповідальним стосовно себе - це …

10. Я несу відповідальність за …

Обговорення: учасники по черзі зачитують продовжені ними речення та коментують їх.

Вправа 5. «Вибір відповідальності»

Мета: навчити приймати відповідальність як власну особистісну рису.

Інструкція: тренер зачитує переліки, що стосуються особливостей відчуття відповідальності та відповідального ставлення.

Учасники тренінгу уважно вивчають обидва переліки і підкреслюють у бланку вправи ті слова або словосполучення, які вказують саме на переживання відповідальності або на відповідальне ставлення. У своїх записах учасники роблять висновок про те, що їм більше притаманне - відчуття відповідальності чи відповідальне ставлення.

Далі учасники оформлюють два переліки, у яких відображають, що їм подобається і що не подобається у своєму стилі відповідальності.

Обговорення: у чому більше позитивних моментів - у відчутті відповідальності чи відповідальному ставленні? Як би ви прокоментували ідею про те, що зріла людина у першу чергу характеризується вмінням діяти відповідально? Які висновки ви зробили щодо вашого стилю вияву відповідальності? У яких ситуаціях саме ваша стратегія відповідальності може бути найбільш ефективною?

Вправа 6. Розповідь «Моя майбутня професія»

Учасники складають письмову розповідь про свою майбутню професію але важливо, щоб у розповіді були відповіді на наступні запитання:

- чи маю я чітку картину про свою майбутню професію і її цілі?

- що потрібно робити, щоб досягти високих результатів у професійній діяльності?

- чи допомагає мені майбутня професія в досягненні інших життєвих цілей?

- яку роботу я хочу виконувати через 5 років?

- що є для мене ведучим мотивом професійної діяльності в даний час?

- які сильні і слабкі сторони моїх мотивів професійної діяльності?

Обговорення: визначаються складності, що виникли в учасників тренінгу під час складання розповіді.

Вправа 7. «П'ять слів»

Мета: отримання зворотного зв'язку від групи, підвищення рівня відповідальності, самопізнання.

Інструкція: кількість учасників повинна складати шість осіб. Кожен з них має обвести свою руку на аркуші і на долоні написати своє ім'я. Потім в одному з пальців записують ознаку, яка характеризує таку якість як відповідальність і передають свій листок сусідові, який робить аналогічний запис на другому пальці, записи робляться до тих пір поки листок не повертається до власника.

Обговорення: які почуття у вас виникли, коли ви читали написи на своїй руці? Чи все з написаного іншими вам відомо?

Вправа 8. «Без маски»

Всі учасники тренінгу беруть по черзі картки, що лежать у центрі кола, і без підготовки продовжують незакінчені висловлення. Вони повинні бути щирими і відвертими. Інші учасники оцінюють ступінь щирості. Можливі наступні незакінчені висловлення:

Чого мені іноді по-справжньому хочеться, так це …

Особливо мені не подобається, коли на занятті …

Мені дуже хочеться забути, що …

Бувало, що одногрупники викликали в мене …

Один раз мене налякало те, що мої друзі …

Я побоявся б нести відповідальність за …

За підсумками вправи проводиться оцінка щирості учасників і обговорення труднощів, що виникли в ході вправи.

Вправа 9. «Валіза побажань»

Учасникам тренінгу пропонується сказати побажання всім студентам. Ці побажання повинні бути пов'язані з професійною відповідальністю й адресовані конкретній людині. Всі учасники записують висловлені побажання у свою адресу, а наприкінці ранжують їх за ступенем значимості для себе.

Наприкінці заняття проводиться опитування, у якому всі бажаючі висловлюють власну думку про проведений тренінг.

Після висловлень бажаючих тренер підводить підсумок заняття і дає поради щодо розвитку відповідальності:

1. Перелічи для себе важкі, але корисні справи на день і налаштуйся на їх виконання, намагайся дотримуватися прийнятого рішення.

2. Постав мету і поміркуй, який буде результат від цієї справи для себе і для інших.

3. Після прийняття рішення відразу берися за його виконання.

4. Не чекай, коли тобі підкажуть, запропонують якесь завдання - проявляй сам ініціативу і дій за власним бажанням.

5. Наполегливо перемагай все, що заважає досягненню мети і перш за все корегуй недоліки свого характеру.

6. Доводьте розпочату справу до кінця, навіть коли ви стомилися і вас почало приваблювати щось інше.

7. Для більш ефективної роботи з виховання відповідальності пропонується вести щоденник самовиховання, де обов'язково вказується термін виконання.

3.2 Мотивація студентів як чинник підвищення успішності

Відповідальність студентів багато в чому залежить від їх мотивів, від того, наскільки вони мотивовані вчитись. Від мотивації залежить, як і в якому напрямку будуть використані різні функціональні здібності, а також пояснюється вибір між різними можливими діями, між різними варіантами сприйняття і можливими змістами мислення; крім того, нею пояснюється інтенсивність та наполегливість у здійсненні обраної дії та досягненні її результатів.

Будь-яка діяльність протікає більш ефективно і дає якісні результати, якщо при цьому в особистості є сильні, яскраві, глибокі мотиви, які викликають бажання діяти активно, з повною віддачею сил, долати неминучі труднощі, несприятливі умови та інші обставини, наполегливо просувати до наміченої мети. Все це має пряме відношення і до навчальної діяльності, яка проходить більш успішно, якщо в учнів сформовано позитивне ставлення до неї, є пізнавальний інтерес, потреба в отриманні знань, умінь і навичок, почуття обов'язку, відповідальності та інші мотиви навчання. (Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви .. Пітер, 2000 - с.)

Ігрові технології підвищення рівня мотивації студентів до навчання. Мотивація студентів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу.

Спрямованість дій будь-якого викладача визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання студентів - від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. І в цьому процесі разом із загальними прийомами діяльності: роз'яснення значущості навчання, розкриття перспектив подальшого життя, уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання та дискусії, важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (постановка в ситуацію вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих в грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули.

Підбираючи відповідні навчальній і виховній меті ігрові форми, спостерігаючи і коректуючи поведінку студента в ході гри, викладач отримує дієвий спосіб діагностики і формування мотивації навчання.

На думку А.А.Тюкова, при проведенні гри повинні виконуватися наступні вимоги: 1. Цілісність імітації професійної сфери. Гра повинна мати загальний сюжет або тему, які визначаються типом професійної діяльності і задачами, що стоять перед учасниками. 2. Спрямованість на самоорганізацію. Оскільки кожний учасник гри має свої індивідуальні особливості, виникає необхідність спільної організації їх дій і рефлексії. 3. Проблемність навчання. В організаційно-діяльнісних іграх формування способів дій здійснюється в процесі рішення виникаючих по ходу гри проблемних ситуацій. В ході гри зіткнення точок зору, конфлікти, суперечності повинні бути представлені свідомості учасників у вигляді змістовних проблем (на противагу міжособовим конфліктам).

Переваги використання ігрових форм навчання полягають у тому, що: по-перше, матеріал, який подається у нетрадиційній формі дозволяє студентам отримати гарну вихідну базу для самостійного дослідження спірних питань; по-друге, виникає інтерес пошуку істини, що потребує використання джерел, які містять дискусійні положення і відповідно збуджують інтерес до пізнавальної діяльності; по-третє, набуваються уміння і формуються практичні навички для логічного, несуперечливого й аргументованого ведення дискусії, в ході якої необхідно не просто відкинути якусь думку, а обґрунтувати своє розуміння проблеми; по-четверте, студенти поступово знаходять правильне співвідношення раціонального та емоційного, що вкладаються у зміст доведень; по-п'яте, здійснюється вибір відповідного понятійного апарату для виключення підміни сутності суперечливих термінів; по-шосте розкриваються творчі можливості студентів, їх здатність до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формуються навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності.

Таким чином, використання ігрових технологій у підготовці фахівців підвищує рівень мотивації студентів до навчання, зацікавленість у оволодінні майбутньою професією.

“Тренінг” Мета тренінгу полягає у формуванні таких мотивів учіння: пізнавального, досягнення, саморозвитку, суспільно значущого, соціальної ідентифікації. Розвиток кожного з цих компонентів забезпечувався комплексом тренінгових вправ та ігор.

Структура тренінгових занять є наступною:

а) рольові ігри (моделювання ситуацій, в яких один учасник гри заохочує інших до певної діяльності, переконує їх у чомусь, схвалює і підкріплює їхні дії тощо); б) групові дискусії (“Як досягти успіху”, “Як ставити цілі”, “Як керувати своєю мотивацією” тощо); в) виконання тренінгових вправ з подальшим обговоренням та аналізом результатів.

Орієнтовна тематика тренінгових вправ і завдань: “Успіхи в минулому”, “Емоційне насичення”, “Нове ім'я”, “Схвалення”, “Уникнення невдачі”, “Придумай девіз”, “Сформуй позитивний Я-образ”, “Хвалько”.

Важливим засобом розвитку мотивації учіння є також написання студентами творів з мотиваційної тематики (“Моя мрія і шляхи її досягнення”, “Моя майбутня кар'єра” тощо). Передбачається, що використання студентами в ході написанні творів відповідних категорій мотивації досягнення (розроблених Д. Мак-Клелландом), таких як “очікування успіху”, “позитивний емоційний стан в процесі діяльності”, “похвала” (самосхвалення) інтенсифікує розвиток відповідних мотиваційних утворень (зокрема, потреби досягнення і мотивації учіння). Мотиваційний тренінг проводиться як практикум з психології або як тренінг у структурі університетських дисциплін (таких як “Психологіямотивації”, “Загальна психологія”, “Психологія регулятивної сфери особистості”). Певна частина мотиваційних вправ виконувалася студентами безпосередньо на семінарах.

Передбачається, що розроблений нами комплекс вправ може використовуватися як у структурі академічних занять (лекціях, семінарах, практикумах, тренінгах), так і самостійно студентами ВНЗ.

У тренінгу студенти набувають досвід і оволодівають психологічним інструментарієм свідомого керування власною мотивацією учіння. Цей досвід (і відповідні психотехніки) в подальшому вони застосовують на семінарських заняттях і в самостійній роботі (при підготовці до семінарів), тобто в ситуаціях традиційного навчального процесу. Окрім того, у студентів, які беруть участь у тренінгу, змінюється ставлення до навчання і до своєї майбутньої професійної діяльності, що свідчить про наявність необхідного перенесення.

Досвід проведення мотиваційного тренінгу дає нам змогу виокремити такі чинники і умови, що сприяють перенесенню набутих у тренінгу психічних новоутворень і навичок керування власною мотивацією до традиційного навчального процесу:

1. Опанування студентами психологічним інструментарієм (психотехніками) керування власною мотивацією.

2. Посилення у студентів прагнення до самодетермінації і саморозвитку, що забезпечує використання набутого досвіду мотиваційної саморегуляції в умовах самостійної роботи.

3. Зв'язок тренінгових завдань з природним навчальним процесом, зокрема, застосування мотиваційних вправ у ході вивчення тем з загальної психології або до предмету самостійної роботи студента (наприклад, до теми курсової роботи), а також виконання студентами тренінгових вправ на семінарських заняттях.

Тренінг курс ефективної педагогічної взаємодії як метод розвитку професійної мотивації студентів.

Експериментальна програма "Тренінг-курс ефективної педагогічної взаємодії студентів вищих педагогічних закладів.

Методи та техніки цієї частини тренінгу спрямовано на усвідомлення та корекцію мотивів в поведінкових проявах та під час професійної взаємодії. Мета: ознайомити учасників з формою та правилами роботи в групі соціально-психологічного тренінгу.

Зміст: вступне слово починається з привітання ведучого та короткого повідомлення про себе, про тренінг як форму роботи, мету та методи її досягнення в групі тренінгу.

"Ми з вами розпочинаємо роботу в групі соціально-психологічного тренінгу ефективної педагогічної взаємодії. Основною метою нашої роботи є усвідомлення власної позиції в педагогічній взаємодії та формування навичок, які сприятимуть підвищенню ефективності цієї взаємодії.

Звичайно група тренінгу працює за певними правилами, або принципами. Ми хочемо запропонувати такі.

1. Принцип активності. Передбачає залучення доінтенсивної роботи всіх учасників тренінгу, тобто досвід набуває кожен самостійно під час активної участі в діяльності групи. 2. Принцип дослідницької, творчої позиції учасників. Нами часто будуть використовуватися форми роботи, за яких учасникам потрібно досліджувати свій власний стан, ситуацію взаємодії, певні психологічні закономірності, робити висновки. Кожен з учасників бере з роботи групи те, що він хоче і може взяти. 3. Принцип об'єктивації поведінки. Полягає в тому, що багато які процедури нашої роботи будуть спрямовані на перехід від імпульсивного, неусвідомленого рівня деяких аспектів нашої поведінки в ході професійної взаємодії на усвідомлений. Ми матимемо змогу не тільки усвідомлювати власні прояви, а й почути від інших людей, як вони сприймають нашу поведінку чи слова.(Подаємо правила подачі та прийому зворотного зв'язку.)

4. Принцип щирості висловлювань. Містить два аспекти: по-перше, кожен з учасників має визначитися, наскільки щирим він збирається бути в ході роботи, а по-друге -- намагатися не говорити неправду під час роботи. 5. Принцип свободи волі. Кожен з учасників має право не брати участі в запропонованій вправі чи грі, якщо відчуває сильний дискомфорт. Кожен також має право не відповідати на запитання.

6. Принцип конфіденційності. Передбачає домовленість між учасниками про те, що особистісна інформація, яка може обговорюватися в ході роботи, не виноситься за межі групи."

Далі обговорюються запитання і заперечення, що виникають у зв'язку з обговоренням правил роботи.

1. Знайомство Мета: увійти в тренінгову форму роботи, проговорити мотивацію участі в роботі групи, познайомитися з ведучим.

Інструкція. "Я пропоную розпочати роботу з процедури знайомства. Будь ласка, назвіть своє ім'я та три свої негативні якості, назва яких починається з тієї ж літери, що й ваше ім'я. Потім розкажіть, що нове та корисне ви хотіли б отримати під час тренінгу ефективної педагогічної взаємодії". Ведучий групи записує очікування учасників та спирається на них в ході подальшої роботи й під час аналізу її результатів.

Вправа "Вітер дує та здуває.

Мета: поглибити в учасників студентської групи знання про своїх товаришів, усунути психологічне напруження. Інструкція: "Ви всі вже досить добре знаєте один одного. Я пропоную познайомитися ще ближче. Давайте заберемо один стілець з нашого кола. Хтось з нас, за бажанням, почне гру в ролі ведучого, який стоїть у центрі кола і промовляє: "Вітер дує і здуває всіх у кого (або хто)..." і називає якусь зовнішню ознаку, подію, чи уподобання. Наприклад, "Вітер дує і здуває всіх, хто вже брав участь у психологічному тренінгу". Всі, хто знайшов у себе названу ознаку, повинні пересісти на інше місце, але за умови: не можна сідати на своє місце та на місце, що знаходиться поряд."

Обговорення: Чи дізналися ви щось нове про своїх товаришів? Чи були якісь труднощі під час виконання вправи? Яким є зараз ваш настрій? [Гордієнко В. І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації: професіогенез особистості // Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посіб. / За ред. П. С. Перепелиці, В. В. Рибалки. -- Хмельницький: ТУП, 2001. -- С. 48-67 ] 2. Самоаналіз та усвідомлення агресивних мотивів під час педагогічної взаємодії

Вправа "Потрап у коло"

Мета: усвідомити та проаналізувати наявні агресивні та владні тенденції у власній поведінці, обговорити можливі варіанти конструктивної поведінки в подібних ситуаціях. Інструкція: "Встаньте, будь-ласка, в щільне коло, міцно тримаючись за руки. Один з нас (за бажанням) розпочинає виконувати вправу. Потім ми виконаємо її по черзі. Той, хто залишився за колом, повинен спочатку потрапити до нього, а потім вийти. Інші учасники мають не впускати або не випускати його з кола, якщо поведінка цього учасника під час взаємодії з вами викличе бажання бачити його в своєму колі, або допомогти вийти."

Обговорення: "Що Ви робили, аби потрапити до кола та вийти з нього? Що при цьому відчували? Як сприймали, як ставилися до тих, хто стояв у колі? Планували наперед свою взаємодію з ними, чи діяли імпульсивно? Чи була реакція учасників кола на ваші дії такою, як ви очікували? Вдалося вам виконати завдання?" Під час обговорення вправи кожним учасником інші члени групи дають йому зворотний зв'язок з приводу того, що вони відчували при взаємодії з ним, чому у них виникало або не виникало бажання впустити чи не впустити його до кола. Проективний малюнок "Що мене обурює?" "Що мене дратує?" Мета: стимулювати спонтанний прояв негативних почуттів і станів, усвідомити їх зміст та причини, виділити і відреагувати особистісно значуще, суттєве. Інструкція: "Візьміть аркуші паперу, кольорові олівці. Намалюйте малюнок, зміст якого відповідає на запитання «Що мене обурює?», «Що мене дратує?», «Чого я боюсь?». Потім потрібно буде розказати всім членам групи, що саме і чому ви намалювали". Обговорення: Кожен учасник описує свої малюнки. Після цього інші члени групи можуть задавати йому запитання щодо змісту малюнків та висловати своє бачення їх змісту. Можна задати запитання: "Як ви думаєте, навіщо ми виконували цю роботу?" і на основі відповідей побудувати подальше обговорення. Вправа "Прогноз погоди"

Мета: рефлексія та самоаналіз агресивних проявів у поведінці, їх спонукальних чинників. Інструкція: "Уявіть собі, як виглядали б погодні умови, якби вони відображали ваш поганий настрій, та складіть про це невелику розповідь. Після того, як розповідь буде закінчена, за бажанням, будь-ласка, опишіть ваш "прогноз погоди". Обговорення: "Що ви відчували, коли виконували цю роботу? Як ви сприймали малюнки своїх товаришів? Чиї малюнки справили на вас найбільше враження? Які з них були подібними до ваших, а які зовсім відрізнялися? Який досвід можна винести з цієї вправи?"

психологія відповідальність вольовий самосвідомість

Висновки

Формування відповідальності має дуже важливе значення для особистості. Це підкреслюється науковими працями низкою авторів. Формування відповідальності відбувається у продовж всього життя, а найбільше у вищій школі, коли особистість стає більш-менш незалежною і вже може сама вибирати важливі для неї рішення і нести відповідальність за них. Саме в цей період настає повноліття. Відповідальність батьків за своїх дітей переходить, на самих дітей. На відміну від школи, де за знання та виховання учнів відповідають вчителі, у ВНЗ студент сам повинен нести відповідальність, за свої знання та за свою поведінку. Тільки усвідомлюючи власну відповідальність в різних видах діяльності студент може ставити перед собою перспективну мету та більш складні завдання, та проявляти вольові зусилля протягом тривалого періоду.

Література

1. Боденко Б.М. Активизация в тренинге образовательной деятельности студентов / Б.М. Боденко. - М.: узд-во МГУ, 2001. - 29 с.

2. Большаков В.Ю. Психотренинг: социодинамика, упражнения, игры / В.Ю. Большаков. - СПб.: Питер, 1996. - 380 с.

3. Бачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: учебное пособие. - 2-е изд., перораб. и доп. / И.В. Бачков. - М.: Изд-во "Ось - 89", 2000. - 224 с.

4. Грачева Л.В. Тренинг внутренней свободы: Актуализация творческого потенциала / Л.В. Грачева. - СПб.: Речь, 2003. - 58 с.

5. Эмельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю.Н. Эмельянов. - Л.: изд. ЛГУ, 1985. - 166 с.

6. Жуков Ю.М. Диагностика и развитие компетентности в общении / Ю.М. Жуков, Л.А. Петровская, П.В. Растенников. - М.: изд-во МГУ, 1990. - 104 с.

7. Карвасарский Б. Д. Психотерапия / Б.Д. Карвасарский. - М.: Медицина, 1985. - 303 с.

8. Клюева Н.В. Программы социально-психологического тренинга / Н.В. Клюева, М.А. Свистун. - Ярославль: яросл. НПЦ "Психодиагностика", 1992. - 66 с.

9. Ковалев Г.А. Проблемы активного социального обучения / Ковалев Г.А. // Вопросы психологии. - 1982. - № 5. - С.95-103.

10. Лабунская В.А. Психология затрудненного общения: Теория. Методы. Диагностика. Коррекция / В.А. Лабунская. - М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 288 с.

11. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. - М.: Наука, 1984. - 444 с.

12. Макшанов С.И. Психология тренинга С.И. Макшанов. - СПб.: Питер, 1997. - 214 с.

13. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально- психологического тренинга / Л.А. Петровская. - М: изд-во МГУ, 1982. - 168с.

14. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально- психологический тренинг / Л.А. Петровская. - М.: изд-во МГУ, 1998. - 216 с.

15. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе. - 2-е изд., дополн. Иперераб / А.С. Прутченков. - М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2001. - 640с.

16. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика / К. Рудестам. - М.: Прогресс, 1993. - 386 с.

17. Сидоренко Е.В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии / Е.В. Сидоренко. - СПб: Речь, 2002. - 208 с.

18. Ситников А.П. Акмеологический тренинг: Теория. Методика. Психотехнология / А.П. Ситников. - М.: Технологическая школа бизнеса, 1996. - 428 с.

19. Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг «Розвиток комунікативної компетентності викладача» / В.М. Федорчук . - К.: Абетка, 2003. - 240 с.

20. Ялом И.М. Теория и практика групповой психотерапии / И.М. Ялом. - СПб.: Питер, 2000. - 640 с.

Размещено на Allbest.ru