Психологічні чинники сприймання студентською молоддю музичних творів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159.937.53

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СПРИЙМАННЯ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології кандидата психологічних наук

ЛИТВИНЧУК ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник:

Болтівець Сергій Іванович, доктор психологічних наук, професор, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, заступник директора.

Офіційні опоненти:

Боришевський Мирослав Йосипович, доктор психологічних наук, професор, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості ім. П.Р. Чамати, завідувач;

Кочерга Олександр Васильович, кандидат психологічних наук, доцент, Київський університет імені Бориса Грінченка МОН України, заступник директора.

Захист відбудеться 14 квітня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 12 березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Упродовж останнього часу у нашому суспільстві склалася нова соціально-економічна ситуація, яка характеризується активним впровадженням у суспільну свідомість масової культури, основним споживачем якої є студентська молодь. Одним з найбільш ефективних засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості є музика. Проте, на жаль, в сучасному музичному вихованні у молодої людини не формується повноцінна здатність до диференційованого та цілісного сприймання високохудожніх творів.

Виявлення закономірностей розвитку музичної культури, а також її ролі в суспільстві потребують свого дослідження за безпосередньою участю фахівців з психології. Становлення психології музичного сприймання в її сучасному вигляді, детальна теоретична розробка питань музичного сприймання пов`язані насамперед з працями Б.М. Теплова, О.Г. Костюка, Н.А. Гарбузова та інших.

Ознайомлення з історією наукової думки вказує на існування певних підходів дослідження сприймання музики, теоретичних концепцій. Наукові напрямки сучасної психології створюють широку теоретичну базу для визначення цього феномена. Таким підґрунтям є: положення про соціальну природу психіки (О.М. Леонтьєв), сприймання музичного простору (Б.Г. Ананьєв, Є.В. Назайкінський), концепція музичного сприймання і музичних здібностей (В.М. М'ясищев, Б.М. Теплов), принципи естетичного розвитку особистості (Б.В. Асафьєв, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн).

Музичний твір лише тоді благотворно впливає на людину, коли вона здатна адекватно (відповідно до композиторського замислу) його сприйняти, володіє навичками музичного сприймання, має певний рівень естетичної реакції та розвинені почуття. Тобто для сприймання музичного твору на художньому рівні необхідний вихід особистості на принципово вищий рівень естетичного переживання. Ці питання розроблялися такими науковцями, як Л.С. Виготський, Е. Генекен, С. Лангер.

Праці в галузі музикознавства, як правило, аналізують сприймання європейської академічної науки, і цілком природно, відбивають насамперед естетичні уподобання авторів. Не зважаючи на значну кількість наукових розробок, питання розвитку музичного сприймання, формування в підростаючого покоління музичної культури і сьогодні залишаються недостатньо вивченими.

Відтак, соціальне значення поставленої проблеми та її недостатня вивченість зумовили вибір теми дослідження: "Психологічні чинники сприймання студентською молоддю музичних творів ".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України у руслі теми лабораторії вікової психофізіології:

1) "Психофізіологічне забезпечення становлення фахівця у професіях типу "людина-людина" (реєстраційний номер 0107U012420);

2) "Психофізіологічне забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності" (реєстраційний номер 0105U000133).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України (протокол № 7 від 28.09.2006) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 26.12.2006).

Об'єкт дослідження: сприймання музичних творів сучасною молоддю.

Предмет дослідження: субкультурні та особистісні чинники сприймання музичних творів студентською молоддю.

Мета дослідження: виявити вплив субкультурних та особистісних чинників на розвиток здатності сучасної молоді до диференційованого сприймання музичних творів.

Аналіз наукової літератури з проблеми і результати пошукового експерименту дозволили сформулювати основні гіпотези дослідження:

1. Вплив особистісних та субкультурних чинників зумовлює ступінь вибірковості сприймання людиною музичних творів.

2. Особистісні особливості людини виявляються в швидкості сприймання акустичних сигналів різних частотних діапазонів.

Для досягнення мети дослідження і перевірки висунутих гіпотез було поставлено такі завдання:

1. На підставі аналізу й узагальнення психолого-педагогічної літератури визначити провідні теоретико-методологічні підходи до розв'язання проблеми сприймання музичних творів студентською молоддю.

2. Розробити та теоретично обґрунтувати методику експериментального дослідження особистісних та субкультурних особливостей музичного сприймання.

3. Провести експериментальне дослідження взаємодії субкультурних та особистісних чинників в процесі сприймання музичних творів.

4. Розробити рекомендації щодо практичного використання результатів роботи в консультуванні фахівців у галузі музичного мистецтва та формування музичної культури підростаючого покоління.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають найважливіші психологічні положення сприймання музичного простору (Б.Г. Ананьєв, Є.В. Назайкінський); загально психологічні положення про сутність, розвиток та закономірності становлення особистості (Л.І. Анциферова, О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн); сучасні підходи до змісту і форм актуалізації творчого потенціалу особистості (В.О. Моляко); принципи естетичного розвитку особистості (Б.В. Асафьєв, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн); концепція музичного сприймання і музичних здібностей (В.М. М'ясищев, Б.М. Теплов); психологічна типологія особистості та інформаційна теорія естетичного сприймання (К.Г. Юнг).

Методи дослідження. Для перевірки висунутих основних гіпотез й розв'язання поставлених завдань використано наступний комплекс теоретичних та експериментальних методів:

– теоретичні: аналіз; синтез; узагальнення теоретичних та експериментальних розробок досліджуваної проблеми у науковій літературі;

– емпіричні: анкета для визначення основних субкультурних впливів; тестова методика "Особистісний комплексний соціометричний тест", розроблена групою авторів, очолюваною А.А. Зворикіним; програмний комплекс "Scorpion", функціональні можливості якого дозволяють проводити дослідження контролю часу простої сенсомоторної реакції людини на світловий і звуковий сигнал-подразник, критичну частоту злиття світлових спалахів; спостереження; аналіз продуктів діяльності; експертне оцінювання.

Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовним узагальненням. Графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп'ютера.

Організація й експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось на базі Національного технічного університету України "КПІ" та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Загальна кількість досліджуваних становила 38 осіб.

Дослідження здійснювалося впродовж 2006-2009 рр.

На першому етапі (2006 р.) були визначені теоретико-експериментальні підходи до порушеної проблеми, конкретизовані методи та загальна стратегія дослідження.

На другому етапі (2007-2008 рр.) шляхом констатувального дослідження з використанням комплексу психодіагностичних методів встановлено особливості процесу сприймання музичних творів досліджуваними.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) здійснювалась інтерпретація отриманих даних експериментального дослідження, сформульовано висновки, окреслено шляхи практичного впровадження отриманих результатів.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються ґрунтовним теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв'язанні завдань дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, статистичною оцінкою експериментальних даних.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження:

полягає в тому, що в ньому:

- вперше доведено, що диференційованість сприймання студентською молоддю музичного твору зумовлюється впливом позитивних чи негативних перцептивних патернів;

- розширено та поглиблено наукові уявлення про роль субкультурних, особистісних чинників у розвитку здатності сучасної молоді до вибіркового сприймання музичних творів;

- підтверджено, що акустичні сигнали з частотою 3-6 кГц справляють стимулюючий вплив на людину.

Практичне значення одержаних результатів:

1. Визначення індивідуалізованого впливу частотних складових на музичне сприймання дає можливість підбирати музичні твори, що справлятимуть виражений вплив на функціональний стан студента кожного психологічного типу, покращувати рівень концентрації уваги, знімати втому наприкінці дня упродовж всього навчального процесу. Результати уможливлюють тенденцію запровадження музики у навчальний процес різних ВНЗ, оскільки сучасний рівень розвитку техніки та звукозапису робить її практичне використання широко доступним.

2. Можливості використання результатів роботи у консультуванні фахівців у галузі музичного мистецтва, відновлювальної терапії або психокорекції, у клінічних, виробничих та домашніх умовах.

3. Сформульовані нами рекомендації надають можливість практичного використання музичних творів з метою консультування фахівців щодо формування музичної культури підростаючого покоління.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і були схвалені:

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності" (Київ, 2007);

- на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми психолінгвістики" (Переяслав-Хмельницький, 2007);

- на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми психолінгвістики" (Переяслав-Хмельницький, 2008);

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Дошкільне дитинство: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи" (Переяслав-Хмельницький, 2008);

- V Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми екологічної психології" (Київ, 2009);

- на засіданнях лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Теоретичні положення та практичні результати дослідження впроваджено у програму курсу загальної психології, методики музичного виховання ДВНЗ "Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди" (довідка № 688 від 22.10.2009 р.), а також у процес професійної підготовки студентів у Київському міжнародному університеті при викладанні курсів "Загальна психологія", "Психологія самосвідомості та психологія творчості" (довідка № 102 від 12.03.2008 р.).

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено у 4 одноосібних статтях, які надруковано у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура та обсяг дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 221 найменувань (18 сторінок) та додатка (8 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 160 сторінках. Повний обсяг дисертації - 186 сторінок. Робота містить 8 таблиць, 8 рисунків, 2 анкети.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження і здійснено оцінку рівня вивчення обраної проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи і методи дослідження. Розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів та структуру роботи.

Перший розділ "Основні тенденції дослідження сприймання музичних творів" присвячено аналізу стану дослідження проблеми в науковій літературі.

В ньому уточнено сутність понять: "музичне сприймання", "сприймання музики".

Характеризуючи проблему сприймання музики на психологічному рівні, можна визначити цілі напрямки, які утворюють наукові праці, присвячені вивченню специфіки саме цього аспекту, а саме: положення сприймання музичного простору (Б.Г. Ананьєв, Є.В. Назайкінський); принципи естетичного розвитку особистості (Б.В. Асафьєв, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн); концепцію музичного сприймання і музичних здібностей (О.Г. Костюк, В.М. М'ясищев, Б.М. Теплов, Н.А. Гарбузов); теорію інтеріоризації (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, П.Я. Гальперін); системність аналізаторів (О.М. Леонтьєв, Ю.Б. Гіппенрейтер, О.В. Овчиннікова); теорію психологічного настановлення (Д.Н. Узнадзе, П.К. Анохін, Н.А. Бернштейн, Ф.В. Бассін); теорію випереджаючого відображення (Н.А. Бернштейн, Є.Н. Соколов, І. Фейгенберг); психологію впізнавання (М. Шехтер, Д.А. Ошанін, В. Мілмaн); психологічну типологію особистості та інформаційну теорію естетичного сприймання (К.Г. Юнг); теорію інформації (А. Моль); загальнобіологічну лінію у вивченні музичного сприймання (В. Леві, І. Догель). До того в музикознавстві психологічний ракурс розглядали Л. Мазель, Г.А. Орлов, Б.В. Асафьєв та інші дослідники.

Велика кількість різноманітних фактів, які накопичились в цій області психології та швидкий розвиток знань, ставлять питання про їх класифікацію. Її передумовами можуть бути: 1) або структурні розрізнення і розрізнення в напрямку перцептивної діяльності, 2) або різноманіття механізмів, що складають їх основу.

Згідно з феноменологічним підходом, сприймання розглядається насамперед як інтенціональні акти свідомості і граничні підстави існування людини у світі, як цілісне здійснення людського буття. Відповідно до такого підходу сприймання розкривається як життя душі, що відбувається в діалектиці буття і свідомості.

Сприймання не тільки є відображенням дійсності, а й її конструюванням. Іншими словами, у цьому контексті сприймання містить у собі і креативний елемент (М. Мерло-Понті). Саме на цей план сприймання як онтологічно значущий звертав увагу дослідників Л.С. Виготський, який виступав проти зведення функції мистецтва до пізнавальної, гностичної. Сприймання музичного твору не можна ототожнювати з пізнавальним процесом у гносеологічному розумінні, оскільки у ході сприймання пізнається не сам твір, а та реальність, яку він відображає. (В.В. Медушевський). Розглядаючи феномен музики, вказується, що музика є вираженням почуттів людини, але не в тому розумінні, що передає чиїсь почуття (композитора чи виконавця), а лише у розумінні спільності структури послідовного розвитку людських почуттів і розвитку тонів у музичному творі (С. Лангер).

Відповідно праці, присвячені дослідженню механізмів музичного слуху, є у О. Абрагама, А. Веллека, Є.І. Мальцевої, Е. Маха, Г.С. Ревеша, К. Штумпфа та ін. Об'єктами їхнього дослідження стали порівняно прості елементи, одиничні тони та їх сполучення (інтервали, акорди), окремі тони i звучання та й особливості їх відчуття.

Є.В. Назайкінський дає ґрунтовну характеристику науково-історичного аспекту дослідження категорії музичного сприймання. Багатий експериментальний матеріал, як зауважує Є.В. Назайкінський, дають дослідники асоціативної парадигми. Вони вважали, що єдності сприймання сприяє процес "творчого синтезування" відчуттів. Асоціативна психологія пояснювала процеси утворення сприймання та відчуттів через об'єднання і запам'ятовування елементарних одиниць - відчуттів.

Безперечно, актуальним є розгляд музичного твору з точки зору його інформативності.

Вивчалися також форми слухової орієнтації, пов'язані з просторовістю звучання інструментів, оркестрових груп, окремих тонів та акордів; фізіологічний та психофізіологічний бік бінаурального сприймання; чутливість до висоти, динаміки, тембру та тривалості тощо. Але цілий ряд проблем сприймання музики неможливо розглянути в межах науки про слух.

Питання про цілісне та диференційоване сприймання музичного твору молоді, про психологічні передумови художньо-естетичного переживання, розуміння, оцінювання та адекватності сприймання композиторського задуму, про залежність закономірностей сприймання від музичної мови, засобів музичної виразності, форми твору тощо не можна вивчити в межах психофізіологічного підходу.

Аналіз наукової літератури показав, що музичне сприймання залежить від минулого життєвого досвіду суб'єкта сприймання, від певного рівня розвитку його слуху і розумової сфери, від інтересів та глибинних потреб індивіда.

Таким чином, цілісність і осмислення як атрибути сприймання мають не лише психологічне, а й онтологічне значення у становленні людини. Музичний образ впливає на людину цілісно, а відтак, приводить у дію всі його вищі психічні функції. Саме тому прослуховування музичного твору може мати статус проективного тесту особистісного розвитку. Сприймання музичного твору залежить більше від швидкості надходження інформації від джерела звуку, ніж від її загальної кількості, хоча пропускна здатність слухового аналізатору не є константною. Слухач почуває себе комфортно, отримуючи естетичне задоволення, коли швидкість надходження інформації знаходиться у межах нормальної для нього швидкості переробки інформації. Ця швидкість залежить не лише від досвіду слухання музичних творів, а й від типу особистості, загального рівня психічного розвитку та функціонального стану. психологічний музичний сприймання студентська

Таким чином, слід досліджувати психологічні особливості музичного сприймання студентської молоді як цілісного континуального процесу, сформованого складовими, зумовленими особистісними і субкультурними чинниками.

У другому розділі "Психологічна типологія особистості та субкультурні чинники" аналізуються типологічно зумовлені особливості сприймання творів мистецтва, оскільки вони були використані з метою добору музичних творів для проведення експериментального дослідження, а також особливості диференційованого сприймання музичного твору.

Основною емпіричною підставою вибору саме осіб юнацького віку було те, що це вік емоційно-чуттєвої сенситивності. Підтвердженням наявності особливостей сприймання творів мистецтва відповідно до віку, зокрема юнацького, ми знаходимо у працях Л.І. Божович, Б.І. Додонова, І.С. Кона, П.М. Якобсона. Студентська молодь є суспільно диференційованою соціально-демографічною спільнотою, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей.

Студентство як і молодь в цілому тому і є специфічною спільнотою, що її суттєві характеристики і риси, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, знаходяться в стані формування і становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціальної якості є міра досягнення нею соціальної суб'єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин, самозміни. Особистісне зростання передбачає самозміну особистості у процесі обміну різними світосприйманнями і це є виявом розвитку та формування гармонійної цілісності особистості (Г.О. Балл, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко).

Одним з найбільш ефективних засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання є музика.

Характеризуючи музичну творчість, слід адекватно враховувати типологічно зумовлені особливості людини.

Класичні психологічні типології особистості яскраво представлені в працях таких видатних науковців як К.Г. Юнґ, Г. Кречмеров, З. Фройд, Х.Ю. Айзенк. Психологічні типи відносяться до уродженої різниці в темпераменті, інтегральному сполученні стійких психодинамічних властивостей, що виявляються в діяльності, змушують суб'єктів сприймати і реагувати специфічним чином. За К.Г. Юнгом можна виділити основні психологічні типи, орієнтовані інтровертно чи екстравертно:

а) Відчуттєвий тип. Для творчості представників відчуттєвого типу характерні короткі ритмоструктури, що не змінюються або змінюються зовсім незначно протягом твору і утворюють виражені періодичні коливання інфразвукового діапазону з частотою приблизно від 0,5 до 10 Гц. Найчастіше використовуються розміри 4/4 та 2/4, представниками інтровертного відчуттєвого типу - 14, 5/4 та 6/4;

б) Мислительний тип. Представники мислительного типу найчастіше зустрічаються серед професійних композиторів. Основу їх творчості складають логічні або технічні прийоми композиції і аранжування. Композитор мислительного типу працює на досягнення повністю визначеного кінцевого результату за допомогою відомих йому засобів. Для композицій інтровертного мислительного типу характерне використання розмірів 7/8, 11/8 тощо, складних гармоній, які можуть неодноразово змінюватись протягом твору у відповідності із логічними правилами;

в) Почуттєвий тип. Представники екстравертного почуттєвого типу найчастіше реалізують себе як виконавці або солісти камерних ансамблів. Для них характерне найбільш виразне фразування партій, проте, їх спонтанні імпровізації не завжди адекватні жанру музики. Твори композиторів екстравертного чуттєвого типу, технічно прості і можуть виконуватись навіть музично не досвідченою людиною. Творчість композитора інтровертного почуттєвого типу завжди має конкретну комунікативну спрямованість і, природньо, позбавлена будь-яких крайнощів;

г) Інтуїтивний тип. Використовують незвичні тембри та звукові об'єкти, гармонійні та ритмічні дисонанси, поєднання музичних інструментів, складні повторювані ритмоструктури з періодами до 20-30 і більше секунд. Музика має бути простою із логічної точки зору, але методи створення музики часто не піддаються логічній побудові музичного звуку, алгоритмізації, тощо.

У нашому дослідженні було використано вісім музичних творів. Вибір музичних творів проводився із урахуванням ритмоструктури твору. Кожен окремо підібраний для проведення експериментального дослідження музичний твір представляв певний жанр музики.

Необхідною умовою для високо диференційованого сприймання музичного твору є формування позитивного перцептивного патерну. З метою подолання негативно чи позитивно сформованих перцептивних патернів більшої частини студентства, запропоновані нами музичні твори виконувалися представниками різних психологічних типів.

Визначення психологічного типу виконавця чи пояснення його музичної творчості виключно за допомогою типології не є завданням нашого дисертаційного дослідження.

У третьому розділі "Психологічний аналіз результатів експериментального дослідження особливостей сприймання музичних творів студентською молоддю" подається загальна процедура організації дослідження, обґрунтовується комплекс застосовуваних методів і прийомів, наводяться результати аналізу масиву даних, окреслюються перспективи впровадження отриманих результатів.

У нашому дослідженні було сформовано три групи студентів. Першу групу складають студенти психологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які мають музичну освіту і професійно володіють музичними інструментами. Другу групу складають студенти, що не володіють музичними інструментами та, відповідно, не мають музичної підготовки. Третя група досліджуваних - студенти Національного технічного університету України "КПІ". Всі студенти, що приймали участь в експериментальному дослідженні, навчаються на четвертих курсах згаданих ВНЗ.

Виходячи з результатів теоретичного дослідження нами було розроблено процедуру, етапи і методи емпіричного дослідження. У процесі дослідження реалізувався комплексний підхід, що включає сукупність емпіричних методів.

У даній роботі була висунута гіпотеза про те, що особистісні особливості людини виявляються в швидкості сприймання акустичних сигналів різних частотних діапазонів. Для того, щоб перевірити її, вирішено було скористатися програмним комплексом.

В нашому дослідженні було використано програмний комплекс, розроблений кафедрою акустики і акустоелектроніки Національного технічного університету України "КПІ" в 2008 році. Дана програма дозволяє здійснювати вимірювання часу простої сенсомоторної реакції людини на світловий і звуковий сигнал-подразник, критичну частоту злиття світлових спалахів. Дана програма дозволяє проводити вимір часу простої сенсомоторної реакції на тональні сигнали наступного ряду частот: 63 Гц; 125 Гц; 250 Гц; 500 Гц; 1000 Гц; 2000 Гц; 4000 Гц; 8000 Гц.

В процесі дослідження спочатку вивчались музичні пріоритети досліджуваних студентів.

Кожний учасник експериментального дослідження заповнював дві анкети:

1. Перша анкета включала п'ять пунктів. Для визначення основних субкультурних впливів було включено запитання щодо основних джерел музичної інформації, частоти її споживання, рівня музичної освіти, улюблених авторів і виконавців.

2. Друга анкета роздавалась учасникам експерименту з метою визначення основних емоційних рис.

Із метою верифікації отриманих результатів автором попередньо визначено психологічний тип опитуваних за допомогою валідних тестів ОКСТ (А.А. 3ворикіна), що включає як анкету щодо типології особистості, так і анкету із основних емоційних рис. Використання цих двох анкет цілком достатньо для достовірного визначення типологічної належності опитуваних.

Запропонована нами анкета досить повно віддзеркалює весь спектр емоцій людини, в ній же і пропонується паралельно оцінити слухачу кожний окремо взятий музичний твір.

Досліджувані заздалегідь про експеримент не попереджались із метою уникнення ухилення від участі в ньому.

Графіки наочно показують, що найбільш швидка реакція виявляється на сигнали із частотою близько 3500 Гц (рис. 1).

Рис. 1. Залежність часу простої сенсомоторної реакції на появу тонального сигналу від частоти.

Результати проведеного дослідження з використанням програмного комплексу дають змогу зробити висновок про залежність часу простої сенсомоторної реакції на звуковий подразник від частоти цього подразника.

Акцентуючи увагу на характері залежності від частоти часу реакції на появу сигналу, дані графічно зображеної кривої мають не стрибкоподібний характер. Такий вигляд кривої можна пояснити можливим звиканням, яке виникає під час дослідження: суб'єкт "втягується" в ритм, відповідно при натисканні клавіші він керується не тільки почутим сигналом, але і його ритмікою. Таким чином швидкість реакції практично не змінюється або змінюється дуже плавно.

Потім пред'являлись поетапно вісім музичних творів, після кожного прослуханого твору досліджуваному пропонувалось заповнити анкети та оцінити його.

Рис. 2. Відмінності оцінки музичного твору студентами різного фаху.

В ході аналізу тестової інформації нами визначено певні особливості музичного сприймання досліджуваних, що мають різний рівень фахової підготовки, і, відповідно, належать до різних студентських груп.

Основними джерелами музичної інформації у групі студентів Національного технічного університету України "КПІ" є програми телебачення, музичні записи. Певна частина студентства (близько 18 %) має музичну освіту, грає на музичних інструментах. Найбільшою популярністю серед них користується російська і американська естрадна музика, американський традиційний рок, хард-рок, метал.

Найкраще оцінили студенти музичний твір традиційного року, оскільки щодо цього жанру більшість має позитивний перцептивний патерн, який сформувався під впливом як вітчизняних, так і зарубіжних засобів масової інформації.

Твори академічної музики оцінені нейтрально, але значно нижче, ніж у групі студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Щодо всіх перерахованих музичних творів спостерігалась значна типологічно зумовлена дисперсія. Музичні твори традиційної естрадної і етнічної музики отримали невисоку позитивну оцінку. Композиція Руслани, в якій використовуються нехарактерні для європейської академічної музики тембри, інтонації, в цій субкультурній групі була оцінена дещо вище.

Композиція транс - року оцінена позитивно, але також вище, ніж у групі студентів Київського національного університету ім. Т. Шевченка, і з більшою типологічно зумовленою дисперсією.

Основними джерелами музичної інформації для групи студентів психологічного факультету Київського національного університету є телебачення, Інтернет, музичні канали, СД-диски, МР 3. Опитувані віддають перевагу російській естрадній музиці, американському традиційному року і академічній класиці. Незначна меншість слухає російський рок, європейську і українську естраду. Музичної освіти переважна більшість не має.

Найвищу оцінку отримав музичний твір традиційного американського року як найбільш субкультурно зумовлений. Високу оцінку студенти дали традиційній естраді, математичне очікування - 1,277, Дж. Верді (І,02), а також етнічній музиці (1,232). Нижчу оцінку отримав музичний твір- увертюра Р. Вагнера, нейтральну - твори авангарду. Найбільша типологічно зумовлена дисперсія спостерігалась при оцінці твору І. Кучіна, щодо якого патернова реакція була відсутня.

Основними джерелами музичної інформації для опитаних представників Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, які мають безпосереднє відношення до музики, тобто студенти, які грають у музичних гуртах, закінчили музичну школу та ін., слугують музичні записи, СД-диски, МР 3. Більшість досліджуваних слухають музику щоденно або кілька разів на тиждень. Перевагу віддають блюзу, класиці, арт- і джаз-року.

Для представників даної групи характерна висока оцінка музичних творів академічної музики та джаз-рок.

Очевидно, музичні твори, які прослуховувала студентська молодь, є субкультурно прийнятними і можливо, знайомими для більшості, оскільки система теперішньої музичної освіти в Україні досить успішно формує позитивний перцептивний патерн академічної музики, яка в свою чергу сприяє наступній диференціації її сприймання. Всі опитувані оцінили твори на "+2", "+3", що підтверджує наявність позитивного перцептивного патерну. Середню оцінку отримав музичний твір традиційного року. Майже нейтрально були оцінені твори авангарду, причому спостерігалась найбільша типологічно зумовлена дисперсія. Майже аналогічно опитувані оцінили музичний твір традиційної естрадної музики.

Оскільки контингент опитуваних студентів складався із студентів четвертих курсів, які до початку навчання проживали в різних регіонах України і підпадали під різні культурні впливи, що обумовлюється місцем проживання, а сформовані перцептивні патерни змінюються дуже повільно, тому ми вважаємо, що актуальним було б звернути увагу на відмінності оцінки музичних творів студентами різних регіонів України.

Рис. 3. Відмінності оцінки музичного твору студентами різних регіонів.

Результати проведеного опитування не можуть вважатись статистично достовірними та автоматично поширюватись на інших представників регіональних груп, які не приймали участі в дисертаційному дослідженні. Проте вони демонструють нам тенденцію щодо оцінки і вказують на розбіжності між представниками субкультурних груп, де студентів було розділено на групи: з професійною музичною освітою, тих що володіють музичними інструментами і тих, що не мають, відповідно, музичної освіти. Вплив субкультури в процесі музичного сприймання ігноруватись не може.

Дані розбіжності сприймання музичних творів будуть ще більшими між студентами різного віку і соціального статусу.

Щодо цих творів патернове сприймання у більшості опитуваних не спостерігалось.

Основним джерелом музичної інформації для студентів Східного регіону України є музичні записи зі світової мережі "Інтернет", телевізійні програми і значно меншу роль відіграють програми радіомовлення. Переважна більшість опитуваних віддає перевагу російській естраді, академічній музиці. На запитання щодо улюблених авторів музики, виконавців опитувані давали досить характерні відповіді на кшталт "Ніколаєв, Басков, Вебер". Незначна кількість слухає європейську естраду.

Високо оцінені музичні твори академічної музики, на сприймання яких вплинув сформований позитивно перцептивний патерн. Позитивно були оцінені музичні твори традиційного року і естради. Авангард і етнічної музика сприймались нейтрально (0,534; 0,249 і 0,426 бали).

Оцінка металічного року має патерновий характер - жодний із студентів не поставив негативний бал.

Щодо перцептивної моделі сприймання музичного твору студентською молоддю можна зробити висновок, що у переважної більшості опитаних студентів Східного регіону України вона сформувалась переважно радянською культурою і відповідно, продовжує формуватись російською масовою культурою.

Найвищу позитивну оцінку студентів Центрального регіону отримали музичні твори традиційного року і дещо нижчу оцінку отримала академічна музика.

Дещо нижче було оцінено музику традиційної естради (0,816), авангарду (0,473, 0,754), етнічну музику (0,735). Металічний рок було оцінено студентами нейтрально, проте вище, ніж серед студентської групи Східного регіону України.

Основним джерелом музичної інформації для студентів Центрального регіону України є програми телебачення, Інтернет, дещо меншу роль відіграють музичні записи. Досліджувані віддають перевагу російській, американській і європейській естраді, американському традиційному року. Меншість слухає академічну музику і українську естраду, російський рок.

Високу позитивну оцінку отримали твори французької естрадної музики і традиційного року.

Серед опитуваних студентів спостерігався вплив джерел музичної інформації, що пропагують суттєво різні, протилежні цінності.

Основним джерелом музичної інформації для студентської молоді Західного регіону є музичні записи, Інтернет і телевізійні програми місцевих станцій.

Студенти даної групи слухають переважно традиційний рок, українську естраду.

Найвищу оцінку отримав музичний твір традиційного року. В даному випадку такий вибір зумовлений наявністю позитивного перцептивного патерну. Вище за середню оцінку отримали твори етнічної музики, металічного року. Значна типологічно зумовлена дисперсія спостерігалась щодо оцінки всіх музичних творів.

Засоби масової інформації, вдало пропагують культурні цінності різних країн.

Отже, як свідчить аналіз проблеми субкультурного впливу на сприймання студентською молоддю музичних творів, спостерігаємо вплив не тільки російської музичної продукції, а і американської масової культури, останній же в певній мірі нейтралізує перший.

Пріоритетний вибір патернів музичних творів студентами різних психологічних типів має значні відмінності та відображає певну закономірність.

Музичні твори, які подобались одній групі студентів мали негативний відгук у інших групах студентів, і навпаки.

Статистична обробка даних показала, що запропоновані нами музичні твори утворюють певні кореляційні плеяди як з позитивним, так і з негативним знаком. Отримані дані дають змогу стверджувати про наявність зв'язку між ними.

Аналіз результатів опитування дозволяє зробити певні висновки щодо типологічних особливостей музичного сприймання, виявлених серед студентської молоді. Мова йде лише про загальні тенденції, яких ми торкнулися у даному дослідженні, оскільки, на жаль, великий обсяг матеріалу не дозволив нам провести аналогічне дослідження на більш великій групі студентів для достатнього вирізнення статистично достовірних закономірностей. Проте, враховуючи дані проведеного експериментального дослідження, така тенденція є очевидною і незаперечною, її наявність тільки підтверджує основні теоретичні положення дисертації.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи, що полягають у теоретичному узагальненні та новому методологічному розв'язанні наукової проблеми психологічних чинників сприймання студентською молоддю музичних творів. Проведений теоретичний аналіз проблеми і результати експериментального дослідження підтвердили висунуті гіпотези, що дозволило сформулювати такі загальні висновки:

1. Аналіз досліджень, пов'язаних із проблемою сприймання музичних творів у психології і дотичних до неї галузях дозволив констатувати, що тематика сприймання музики набуває особливого сенсу у розв'язанні широкого спектру питань у сфері досвіду освоєння суб'єктом світу культури загалом, мистецтва зокрема.

2. Визначено, що у сучасній психології створено чимало продуктивних концепцій, наукових уявлень, що пояснюють природу сприймання в онтогенезі, роль психологічних чинників у розвитку здатності суб'єкта до диференційованого сприймання із іншими, в тому разі і музичними творами. І тим не менш, здійснений у роботі аналіз дозволяє констатувати, що галузь музичного мистецтва і до сьогодні залишається у психології без належної теоретико-методологічної і експериментальної підтримки.

3. Висунуте у дослідженні припущення про те, що ступінь вибірковості сприймання людиною музичних творів зумовлюється домінуючим впливом особистісних та субкультурних чинників отримало емпіричне підтвердження. Встановлено, зокрема, існування диференційованого сприймання студентською молоддю музичного твору, зумовленого позитивним чи негативним перцептивним патерном. Виявлено існування особистісних розбіжностей суб'єктивної оцінки музичних творів студентами різних психологічних типів.

Отримані результати експерименту підтвердили наявність залежності часу простої сенсомоторної реакції на звуковий подразник від частоти цього подразника. Підтверджено, що акустичні сигнали з частотою 3-6 кГц справляють стимулюючий вплив на людину.

4. Встановлено, що фах студентів зумовлює диференційоване сприймання музичних творів. Зокрема, студенти, які мають музичну освіту і професійно грають на музичних інструментах, диференційовано сприймають музику відомих їм жанрів. Оцінка ними незнайомих музичних творів є менш диференційованою.

Ми вважаємо, що в ході дослідження здійснювався перенос знайомої схеми фігури в інші знакові реєстри. У так би мовити " музично тренованих " студентів дана схема значно менше страждає від впливу інших знакових повідомлень на відміну від групи студентів, які не володіють музичною грамотою.

Диференціація музичних смаків музично обізнаних студентів підтвердила той факт, що життєва і музична практика, запас загальних та спеціальних знань, набутих студентами під час навчання, розширюють та поглиблюють їхні музичні інтереси.

5. Виявлено також наявність домінуючого впливу на студентську молодь зарубіжної музичної продукції. Значний вплив на сприймання музичного твору мають засоби масової інформації.

Очевидно, що отримані у даному дослідженні результати і зроблені на їх підставі висновки не вичерпують усієї складності досліджуваної проблеми. Тести, що оцінюють музичні твори, можуть бути допоміжними для визначення психологічного типу особистості та поєднуватися з іншими діагностичними методиками.

Подальші перспективи дослідження полягають у з'ясуванні механізмів впливу музичного мистецтва на формування особистості з метою розробки психокорекційних програм, широкого використання даних експериментального дослідження в музикотерапії, спрямованій на гармонізацію особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Литвинчук Л.М. Інтуїтивна складова музичного сприймання / Л.М. Литвинчук // Науково-теоретичний збірник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - Вип. 12. - С. 176-179.

2. Литвинчук Л.М. Можливості музичного символу в просторі психологічного пізнання / Л.М. Литвинчук // Науково-теоретичний збірник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 14. - С. 294-296.

3. Литвинчук Л.М. Особливості становлення музичного образу у свідомості слухача / Л.М. Литвинчук // Науково-теоретичний збірник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 15. - С. 131-132.

4. Литвинчук Л.М. Особливості диференційованого сприймання музичних творів / Л.М. Литвинчук // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 7, ч. 1. - С. 249-252.

АНОТАЦІЇ

Литвинчук Л.М. Психологічні чинники сприймання студентською молоддю музичних творів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2010.

Дослідження присвячено проблемі сприймання студентською молоддю музичних творів.

В роботі проаналізовано особливості становлення музичного образу у свідомості слухача, зміст інтонаційного енергетизму музичного твору, особливості сучасної студентської молоді та також вплив психологічних чинників на диференційоване сприймання музичного твору, з'ясовано їх змістовне значення для студентської молоді.

У результаті експериментального дослідження виявлено, що здатність студентів до вибіркового сприймання музичних творів обумовлена домінуючим впливом на їх розвиток особистісних та субкультурних чинників.

Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено наявність диференційованого сприймання студентською молоддю музичного твору, зумовленого позитивним чи негативним перцептивним патерном.

Також помічено існування особистісних розбіжностей суб'єктивної оцінки музичних творів студентами різних психологічних типів. За допомогою програмного комплексу, розробленого кафедрою акустики і акустоелектроніки Національного технічного університету України "КПІ" встановлено, що особистісні особливості людини виявляються в швидкості сприймання акустичних сигналів різних частотних діапазонів.

Отримані графічно зображені результати наочно показують, що найбільш швидка реакція виявляється на сигнали із частотою близько 3500 Гц.

Проте необхідно враховувати, що на результати опитування значною мірою впливає поточний емоційний стан досліджуваного.

Студенти, що мають музичну освіту і професійно грають на музичних інструментах, обраний в даному випадку фах впливає на диференційоване сприймання музичного твору.

Ключові слова: музичне сприймання, перцептивний патерн, музична гама, диференціація.

Литвинчук Л.М. Психологические факторы восприятия студенческой молодежью музыкальных произведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию роли субкультурных, личностных факторов, в развитии способности современной молодежи к выборочному восприятию музыкальных произведений.

Работа содержит теоретическое обоснование, методологические основы и результаты эмпирического исследования по данной проблеме.

На основе систематизации и обобщения основных подходов к решению указанной проблемы в работе приводится аргументация о целесообразности рассмотрения феномена восприятия, проанализированы особенности становления музыкального образа в сознании слушателя, содержание интонационного энергетизма музыкального произведения, а также роль психологических факторов, влияющих на дифференцированное восприятие музыкального произведения, выяснено их смысловое значение для студенческой молодежи.

В работе обосновывается положение о том, что перспективным с точки зрения представления о музыкальном произведении как особом социокультурном канале взаимодействия субъекта с миром культуры, является разработанная в многочисленных исследованиях технология похода.

В результате экспериментального исследования выявлено, что способность студентов к выборочному восприятию музыкальных произведений обусловлена доминирующим влиянием на их развитие личностных и субкультурных факторов.

Теоретически обосновано и экспериментально доказано наличие дифференцированного восприятия студенческой молодежью музыкального произведения, предопределенного позитивным или негативным перцептивным паттерном.

Также замечено существование личностных расхождений субъективной оценки музыкальных произведений студентами разных психологических типов.

Приоритетный выбор паттернов музыкальных произведений студентами разных психологических типов имеет значительные отличия и отображает определенную закономерность.

Результаты исследования показали, что предложенные нами музыкальные произведения образуют определены корреляционные плеяды как с позитивным, так и с негативным знаком. Получены данные дают возможность утверждать о наличии связи между ними.

Экспериментальное применение программы, разработанной кафедрой акустики и акустоэлектроники Национального технического университета Украины "КПИ" дало возможность при исследовании измерения времени простой сенсомоторной реакции студентов на звуковой сигнал-раздражитель и измерение времени простой сенсомоторной реакции на тональные сигналы подтвердить гипотезу исследования. Предположение о том, что быстрота восприятия человеком акустических сигналов разных частотных диапазонов предопределяется его личностными особенностями подтвердилось.

Полученные графические результаты наглядно показывают, что наиболее быстрая реакция проявляется на сигналы с частотой около 3500 Гц.

Студенты, которые имеют музыкальное образование и профессионально играют на музыкальных инструментах, а особенно, когда речь идет о деятельности, связанной с искусством, выбранная в данном случае профессия влияет на дифференцированное восприятие музыкального произведения. Студенты, которые имеют музыкальное образование, преимущественно дифференцированно воспринимают музыкальные произведения известных им жанров. Оценка ими другой музыки имеет менее дифференцированный характер.

Можно предположить, что в ходе экспериментального исследования происходил перенос знакомой схемы "фигуры" в другие знаковые реестры.

У "музыкально тренированных" студентов, эта схема гораздо меньше страдает от влияния других знаковых сообщений, чего нельзя утверждать про группу студентов, которые не имеют музыкального образования.

Ключевые слова: музыкальное восприятие, перцептивный паттерн, музыкальная гамма, дифференциация.

Litvinchuk L.M. the Psychological factors of perception by the student young people of musical composition. - Manuscript.

Dissertation for the reception of scientific degree of candidate of psychological sciences in specialty 19.00.01 - general psychology, history of psychology. - G.S. Kostyuk Institute of psychology at the Academy of Pedagogical Science of Ukraine. - Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the problem of the role of subcultural and personality factors, in the abilities development of the modern youth to selective perception of music pieces.

In is the features of becoming; the musical appearance is analyzed in consciousness of the listener, intonation energetizm of music's pieces, features of modern student youth, and also influence of psychological factors on the differentiated perception of music's pieces their semantic value is found out for student young people.

Experimental research rotined that the students capacity of selective perception of music's pieces is conditioned dominant influence on their development of personality or subcultural factors.

Theoretically grounded the presence of the differentiated perception is experimentally well-proven by the student's of music's pieces, predefined positive or negative perception pattern. Personality existence divergences of subjective estimation of music's pieces is also noticed by the students of different psychological types.

Program complex setеd that personality perceives different frequency constituents with different speed. Students which musical education and professionally play on musical instruments, and especially when speech goes about activity of link with an art, choose in this case a profession influences on differentiation perception of music's pieces.

Key words: musical perception, perception pattern, musical gamut, differentiation.

Размещено на Allbest.ru

...