Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

УДК 159.928.22:942.2

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01- загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

УШАКОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Бурлачук Леонід Фокіч, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри психодіагностики і медичної психології;

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Засєкіна Лариса Володимирівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки завідувач кафедри загальної та соціальної психології;

кандидат психологічних наук, доцент Волженцева Ірина Вікторівна, доцент кафедри психології Макіївського економіко-гуманітарного інституту.

Захист відбудеться «4»червня2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Дворянська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розісланий «4» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А.Крюкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У наш час не викликає сумніву важливість і необхідність організації цілісної системи роботи з обдарованими особистостями, орієнтованої на створення для них режиму найбільшого емоційного сприяння.

Емоційна енергія, яка накопичується особистістю, але не використовується суспільством, починає шукати вихід і проявляється, як правило, у деструктивній поведінці, емоційних зривах, нервово-психічних розладах, соціальних страхах тощо. Проте лише багатий емоційний світ, широка палітра емоційних переживань можуть забезпечити ту саму творчість у діяльності, яка так необхідна сучасному суспільству.

Навіть найбільш видатні здібності, які є у особистості, не є прямим і достатнім показником її майбутніх успіхів, успішності її самореалізації.

Це передбачає необхідність розгорнутого аналізу мотиваційних і емоційних факторів, особистісних особливостей людей, які мають видатні здібності.

Емоції відіграють важливу роль у психічному розвитку особистості. Разом з тим специфіка розвитку емоційної сфери все ще недостатньо вивчена. Думки авторів з цілої низки цих проблем є дискусійними.

Більшість дослідників визначає серед специфічних особистісних рис емоційну неврівноваженість, нейротизм (В.І.Панов), надчутливість (Дж. Уітмор, Д.Б.Богоявленська), підвищену вразливість (А.Танненбаум, Ю.Д.Бабаєва), надзвичайну чутливість (К.Абромс), невротичні розлади (К.О.Курілович) тощо.

Серед численних досліджень проблем інтелекту та обдарованості варто виділити значну кількість праць, присвячених розгляду психологічних властивостей інтелектуально обдарованої особистості, зокрема, К.Абромса, Ю.Д.Бабаєвої, Д.Б.Богоявленської, Ю.З.Гільбуха, Дж.Гілфорда, Т. Керола, О.І.Кульчицької, А.Маслоу, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляка, Н.С.Лейтеса, В.Холлінгуорта, Дж. Уїтмора тощо.

Проблемі зв'язку обдарованості з успішним виконанням діяльності присвячені праці Н.С.Лейтеса, Б.М.Теплова, В.О.Моляко, В.М.Мясищева, С.Л.Рубінштейна, Г.С.Костюка, В.Є.Чудновського, В.С. Юркевич тощо.

У багатьох психологічних дослідженнях обґрунтовано, що емоції, входячи до структури мисленнєвих процесів, виконують функцію евристик (О.К.Тихомиров), а творчі прояви у діяльності завжди активовані емоційними процесами (В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов).

Проблема інтелекту як психологічного феномену вивчалася багатьма дослідниками, зокрема Р.Айзенком, Р.Амтхауером, А.Біне, Дж.Брунером, Д.Векслером, Б.М.Велічковським, Л.С.Виготським, Ф.Гальтоном, Г.Гарднером, Дж.Гілфордом, Ю.З.Гільбухом, В.М.Дружиніним, Л.В.Засєкіною, Р.Кеттелом, Г.С.Костюком, О.М.Леонтьєвим, О.Р.Лурія, У.Найсером, Е.Л.Носенко, Ж.Піаже, С.Л.Рубінштейном, Ч.Спірменом, М.Л.Смульсон, Р.Стернбергом, Л.Терстоуном, М.О.Холодною та ін., але відомі трактування вищезазначеного феномену досить неоднорідні. Використання поняття "інтелект" з науковою і практичною метою вимагає ретельного теоретичного аналізу й уточнення його змісту. Крім того, при вивченні інтелекту слід враховувати, що інтелект є одним зі структурних компонентів індивідуальності, а тому, тісно пов'язаний з іншими її компонентами і, насамперед, з емоціями, які мають на нього вагомий вплив.

Існує безліч досліджень, автори яких показують вплив на прояви інтелекту ситуативних емоційних переживань, а саме, наукові здобутки І.А.Васильєва, В.К.Вілюнаса, Ю.Є.Виноградова, Л.С.Виготського, Б.І.Додонова, П.Жане, Ч.Ізарда Е.Клапареда, О.С.Копіної, О.Ф.Лазурського, Р.Майєра, В.Л.Поплужного, Л.В.Путяєвої, Я.Рейковського, Т.Рібо, С.Л.Рубінштейна, П.В.Симонова, О.К.Тихомирова, К.Д.Ушинського, О.Я.Чебикіна, А.Елліса та ін., диференціально-психологічні дослідження зв'язків якісних властивостей емоційності (модальність і знак домінуючих емоцій) з різними особливостями особистості О.П.Саннікової, І.В.Бринзи та ін.

Аналіз досліджень дає підстави стверджувати, що значне місце у структурі обдарованої особистості посідають регулятивні процеси - емоції і почуття, під впливом яких формуються домінуючі мотиви та потреба людини у самореалізації.

Незважаючи на досить широке висвітлення у наукових публікаціях теоретичних узагальнень та результатів емпіричних досліджень особистісних характеристик інтелектуально обдарованих особистостей, проблема особливостей їх емоційної сфери залишається на сьогодні недостатньо розкритою. Водночас, розробка даної проблеми допоможе привернути увагу суспільства до особливостей актуальних емоційних станів осіб з високим рівнем інтелекту для забезпечення максимальної продуктивності їх самореалізації, дозволить виявити специфіку їх емоційних проявів у поведінці та діяльності, що дасть можливість прогнозувати та враховувати типові способи їх емоційного реагування.

Таким чином, зростання інтересу до вивчення емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості з одного боку, та нестача комплексних досліджень окресленої проблеми з іншого, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні особливості емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Херсонського державного університету в межах комплексної теми кафедри практичної психології "Соціально-психологічні аспекти гендерної проблематики України" (№ держреєстрації 0105U000671).

Тему затверджено вченою радою університету (протокол № 7 від 21.03.2005р.) та узгоджено рішенням бюро ради з координації наукових досліджень у напрямі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 30.09.2008р.). Автором досліджувалися психологічні особливості емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості.

Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному обґрунтуванні індивідуально типологічних особливостей емоційних станів інтелектуально обдарованих особистостей та здійсненні аналізу взаємозв'язку між якісними параметрами інтелектуального розвитку та їх емоційними станами.

Відповідно до мети були визначені завдання дослідження:

1). на основі теоретико-методологічного аналізу визначити основні напрямки вивчення емоційних властивостей інтелектуально обдарованих особистостей в межах особистісно-диференційного підходу;

2). вивчити особливості емоційних станів інтелектуально обдарованих особистостей;

3). дослідити взаємозв'язок між параметрами інтелекту та динамічними характеристиками емоційності особистості;

4). з'ясувати специфіку профілів (поєднання показників) структури інтелекту у обдарованих особистостей;

5). розробити корекційну (тренінгову) програму, що забезпечує розвиток емоційної зрілості інтелектуально обдарованих особистостей і довести її ефективність.

Об'єкт дослідження - емоційна сфера особистості.

Предмет дослідження - особливості емоційних станів інтелектуально обдарованої особистості. емоційний обдарований інтелект особистість

Методи дослідження: У роботі для розв'язання поставлених завдань та забезпечення об'єктивності дослідження були застосовані теоретичні методи: системно-стуктурний метод; метод теоретичного аналізу й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; метод порівняльного аналізу та узагальнення даних; емпіричні методи: метод наукового спостереження; метод психодіагностичного обстеження; методи психологічної корекції; метод констатувального та формувального експерименту; методи інтерв'ю та консультаційної бесіди; метод аналізу продуктів діяльності.

Для досягнення цілей дослідження застосовувався комплекс тестових методик для діагностики якісних параметрів інтелекту особистості та визначення загального рівня IQ - тест структури інтелекту Р.Амтхауера; емоційних станів - методики "Самооцінка емоційних станів", О.Є.Уессманна, Д.Ф.Рікса, "Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруження і комфортності" М.О.Курганського, Т.О.Немчина; в роботі використовувались методи математичної статистики (метод варіаційного аналізу, вірогідність визначалася за t-критерієм Стьюдента для незалежних виборок), комп'ютерної обробки результатів (програма SPSS).

Дослідження проводилось на базі Чорноморського державного університету ім. П.Могили та Миколаївського муніципального колегіуму. Загальна кількість вибірки становила 390 осіб у віці 16-26 років.

Теоретико-методологічними основами дослідження стали: основні теоретичні положення про психологію обдарованості (В.М.Дружинін, Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, К.К.Платонов, О.Я.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, Р.Стернберг, Б.М.Теплов, В.Д.Шадриков та ін.), уявлення щодо особливостей особистісних характеристик інтелектуально обдарованих осіб (К.Абромс, Ю.Д.Бабаєва, Д.Б.Богоявленська, Ю.З.Гільбух, Дж.Гілфорд, Т. Керол, О.І.Кульчицька, А.Маслоу, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Н.С.Лейтес, В.Холлінгуорт, Дж. Уїтмор та ін.); теоретико-емпіричні узагальнення у сфері емоцій ( І.В.Бринза, К.Ізард, Є.П.Ільїн, О.І.Кульчицька, Я.Рейковський, О.П.Саннікова, О.Я.Чебикін, П.М.Якобсон та ін.) та емоційної регуляції діяльності (В.К.Вілюнас, І.В. Волженцева, В.В.Клименко, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, І.В.Пацявичус, П.В.Симонов та ін.), інтелекту як психологічного феномену (Р.Айзенк, Р.Амтхауер, А.Біне, Дж.Брунер, Д.Векслер, Б.М.Велічковський, Л.С.Виготський, Ф.Гальтон, Г.Гарднер, Дж.Гілфорд, Ю.З.Гільбух, В.М.Дружинін, Л.В.Засєкіна, Р.Кеттел, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, О.Р.Лурія, У.Найсер, Е.Л.Носенко, Ж.Піаже, С.Л.Рубінштейн, Ч.Спірмен, Р.Стернберг, Л.Терстоун, М.О.Холодна та ін.).

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

Вперше

- встановлено характер взаємозв'язку між інтелектом і особливостями емоційних станів інтелектуально обдарованих особистостей, визначено психологічні особливості їх емоційних станів;

- обґрунтовано теоретичні та експериментальні підходи до визначення феномену обдарованості; уточнено зміст понять "загальна обдарованість" і "інтелектуальна обдарованість";

- здійснено науковий аналіз змісту і структури інтелектуальної та емоційної сфер інтелектуально обдарованих особистостей;

- доповнено і розширено наукові знання про психологічні особливості емоційної сфери інтелектуально обдарованих особистостей;

- набули подальшого розвитку дослідження взаємозв'язку емоційної сфери та інтелекту у інтелектуально обдарованих особистостей.

Практичне значення отриманих результатів полягає у:

- використанні результатів дослідження в лекційних та лабораторних курсах "Психологія", "Загальна психологія" "Основи психодіагностики", та курсі за вибором "Психологія обдарованості" в Чорноморському державному університеті імені Петра Могили (Акт впровадження 20. 02. 2009 р.);

- при викладанні у Миколаївському муніципальному колегіумі факультативного курсу " Основи загальної психології та розвитку креативного мислення" (розділи “Пізнавальні процеси” і "Емоційно-вольова сфера") та спецкурсу “Психічне здоров'я та прогнозування професійної самореалізації (Довідка від 20. 05. 2009р.)

- розробці практичних рекомендацій щодо психолого-педагогічного супроводу обдарованих школярів в навчальних курсах дисциплін "Психологічні тренінги комунікативної свідомості", "Психологічне консультування" та "Психопедагогіка та корекція в системі освіти".); загальноосвітньої школи № 52 м. Миколаєва (Довідка від 14. 03. 2009р. ЗОШ №52 м.Миколаїв).

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у практиці психологічного консультування та психокорекційної роботи психологічної служби Чорноморського державного університету ім. Петра Могили ; при розробці програми тренінгових занять для старшокласників юридичного ліцею м. Миколаєва (Довідка від 04.05.2009 р.) і семінарів-практикумів для викладачів загальноосвітніх шкіл (Довідка від 14. 03. 2009р.). та в навчально-виховному процесі Першої української гімназії імені Микола Аркаса (Довідка від 01. 06. 2009р.).

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та результати дослідження доповідалися та обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях "Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків" (22-23 квітня 2005р., м. Житомир), "Стратегія психологічного, біомедичного та соціального розвитку особистості" в рамках щорічних міжнародних наукових зустрічей "Якість життя в Україні - 3000: реабілітаційні та рекреаційні аспекти" (25 травня 2007р., м.Миколаїв), на І,ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях "Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця" (15-17 лютого 2008р., 19-20 червня 2009р., м. Миколаїв); V, VІ, ІХ Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми практичної психології" (14-15 квітня 2005р. та 18-19 квітня 2006 р., 23-24 квітня 2009 р., м.Херсон), "Соціально-психологічні аспекти соціалізації особистості в сучасних умовах розвитку суспільства" (26-27 лютого 2009 р., м.Кам'янець-Подільський), І Всеукраїнському конгресі психологів (ІV з'їзду товариства психологів України 24-26 жовтня 2005 р., м. Київ), щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (2005-2009).

Публікації. Основний зміст і результати роботи висвітлено у 2 тезах та 11 публікаціях, із яких 6 опубліковано в спеціалізованих наукових журналах і збірках наукових праць, затверджених ВАК України як фахові, 1 методичних матеріалах.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 211 сторінках комп'ютерного тексту та містить 33 таблиці, 9 рисунків. Список використаних джерел включає 217 найменувань українських та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, міру її наукової розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження, викладено теоретико-методологічні положення, сформульовано наукову новизну й практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості» розкрито головні підходи до проблеми обдарованості. Проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних психологів щодо трактування поняття обдарованість, виокремлення видів обдарованості, зокрема, загальної та інтелектуальної обдарованості, особливостей обдарованих особистостей, до яких частіше відносять специфічну систему цінностей, гумор, внутрішній локус контролю, перфекціоналізм, егоцентризм, високу пізнавальну активність, нестабільну самооцінку, прагнення до досконалості. Серед особливостей емоційного розвитку К.Абромс, Ю.Д.Бабаєва, О.І.Савенков, О.І.Кульчуцька, К.О.Курілович, Н.С.Лейтес, В.О. Моляко, В.І.Панов, К.Текекс, Дж. Уїтмор та ін. визначають позавікову вразливість та емоційну чутливість, надчутливість до проблем, тривожність у зв'язку зі своєю несхожістю на однолітків, інтелектуально-афективну десинхронію, нейротизм та найбільш розповсюджені неврози страху, байдужості, агресії тощо.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що обдарованість - це системна якість психіки, що розвивається на протязі життя особистості та визначає її високі досягнення в діяльності. До основних складових моделі обдарованості входять інтелект, креативність і мотивація.

Певний рівень інтелектуального розвитку особистості є обов'язковим компонентом для формування її видатних здібностей та основним - для інтелектуальної обдарованості. Дослідження феноменологічної природи інтелекту дозволило прийти до висновку, що меті й завданням нашого дослідження відповідає психометричний підхід до вивчення інтелекту й відповідне йому трактування інтелекту - здібність, що визначає загальну успішність адаптації до нових ситуацій за допомогою розв'язання задачі у внутрішньому плані дії (В.М.Дружинін). Перевагами психометричного підходу є чіткість і порівняльна простота використання діагностичних процедур, наявність валідних і надійних інструментів дослідження, а також можливості математичної обробки й психологічної інтерпретації даних. Особливо цінним є те, що даний підхід дозволяє досліджувати співвідношення інтелекту з іншими психологічними властивостями особистості, зокрема, з емоційними станами.

Крім того, ми спиралися на концепцію Р.Амтхауера, згідно з якою інтелект є спеціалізованою підструктурою в цілісній структурі особистості й тісно пов'язаний з іншими її підструктурами, такими як вольова та емоційна сфера, потреби тощо.

Мотиваційно-потребова сфера, на думку Г.Х.Шингарова, О.В.Запорожця, О.М. Леонтьєва, О.С. Копіної тісно пов'язана з емоційною; в умовах домінування визначеного мотиву при оцінці значущого об'єкта спрацьовують усі критерії ідентифікації емоцій - знак емоційного переживання, його спонукальна сила й ступінь активації фізіологічних систем організму. Кожним мотивом детермінується цілісне емоційне переживання, модальність якого залежить від предметного змісту емоційного явища в цілому, що виникає в процесі цілеутворення, і чинить на нього регулюючий вплив.

На тісний зв'язок інтелекту з емоціями вказують Ю.Є.Виноградов, Б.І. Додонов, С.Л.Рубінштейн, В.М. Кроль, Я. Рейковський, О.К. Тихомиров тощо. Називаючи емоції свого роду проформою нашого мислення, науковці вказують, що без емоційної активації просто є неможливим об'єктивно правильне рішення суб'єктивно складних мисленнєвих задач.

Перелічені фактори безпосередньо вливають на емоційну сферу, визначаючи її зміни. Наше розуміння феномену емоційного стану ґрунтується на його визначенні Т.С.Кириленко, згідно з яким це цілісна характеристика психіки людини, яка фіксує момент сталості й своєрідності в динаміці психічних явищ; це форма реагування, яка виражає ставлення людини до явищ власної психіки, що розвивається в процесі взаємодії з навколишнім середовищем у певний момент часу за певних умов. Л.В.Копець, М.Д.Левітов, С.Д.Максименко підкреслюють, що домінуючі емоційні стани особистості створюють її індивідуальний емоційний профіль, являють собою концентроване й синтетичне відображення всіх психологічних особливостей. Саме стан є дійсним індикатором індивідуальності.

Отже, емоційна сфера тісно пов'язана з інтелектом і мотиваційно-потребовою сферою, визначає успішність реалізації інтелектуально обдарованої особистості в діяльності. Особистісна специфіка обдарованої індивідуальності в емоційному розвитку тісно пов'язана з феноменом обдарованості й часто тлумачиться як проблема обдарованої особистості.

У другому розділі «Організація і методи дослідження» представлено характеристику дослідницької вибірки й обґрунтовано використання методів дослідження. У дослідженні взяло участь 390 осіб, з яких було відібрано 100 осіб.

З метою розв'язання поставлених завдань організація дослідження передбачала чотири етапи.

Перший етап дослідження тривав з грудня 2004 року по січень 2006 року. Даний етап включав аналіз головних теоретичних підходів щодо вивчення феноменів обдарованості, емоційної сфери та інтелекту особистості. Це дозволило нам обґрунтувати мету й завдання для їх вирішення, а також визначити предмет і об'єкт дослідження. Розроблено методичний апарат та схему дослідження, обґрунтовано комплекс методик, використання яких відповідає меті та завданням дослідження.

Другій етап дослідження тривав з лютого 2006 до грудень 2006 року. На даному етапі був визначений вибір контингенту, база дослідження. Проводився констатувальний експеримент, що включав вивчення рівня інтелектуального розвитку осібистостей (Тест структури інтелекту Р.Амтхауера). Зовнішнім критерієм валідності в нашому дослідженні були реальні життєві інтелектуальні досягнення учнів та студентів, а саме: участь у міських, обласних, та особливо у Всеукраїнських та Міжнародних олімпіадах, Малій академії наук, наявність призових місць та грандів, результати наукової роботи.

Протягом цього періоду було досліджено 180 чоловіків і 210 жінок віком від 16 до 26 років.

Згідно отриманих результатів, для забезпечення мети дослідження було відібрано 100 осіб та сформовано дві групи по 50 осіб - критеріальну та контрольну.

Добір у контрольну групу здійснювався за принципом кількісної відповідності осіб, відібраних до критеріальної групи з певної академічної групи чи класу.

Третій етап дослідження тривав з січня 2007 по травень 2008 року. Він полягав у проведенні дослідження емоційних станів інтелектуально обдарованих особистостей, аналізі, диференціації й структуризації отриманих результатів дослідження, реалізації формувального експерименту. Протягом цього періоду було досліджено 100 осіб віком від 16 до 26 років. За статевою приналежністю критеріальну групу склали 64 % чоловіків (32 особи), 36% жінок (18 осіб); контрольну групу - 50% чоловіків (25 осіб) і 50% жінок (25 осіб).

Відповідно до профілю навчання вибірка має такій розподіл, репрезентований у таблиці 1:

Таблиця 1

Розподіл досліджуваних за профілем навчання

Профіль навчання	Критеріальна група (n=50)	Контрольна група (n=50)	Усього (n=100)
	n	%	n	%	n	%
Суспільно-гуманітарний	24	48,0	24	48,0	48	48,0
Природничий	26	52,0	26	52,0	52	52,0
Разом	50	100,0	50	100,0	100	100,0

За рівнем освіти вибірка мала такій вигляд: осіб із неповною середньою освітою - 48 (48%), повною середньою освітою 36 (36%), з вищою - 16 (16 %).

Під час третього етапу проводилась діагностика емоційних станів («Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруженості й комфортності» М.О.Курганського й Т.А.Немчина, «Самооцінка емоційних станів» А.Є. Уессмана й Д.Ф.Рікса).

Четвертий етап включав період з липня 2008 року по липень 2009 року. Він складався з обробки, аналізу й опису результатів дисертаційного дослідження, а також оформлення висновків.

Достовірність і надійність отриманих результатів визначалася добором груп досліджуваних на основі показників структури інтелекту та коефіцієнту загального розумового розвитку й у відповідності до прийнятих критеріїв статистичної достовірності даних та створення адекватних умов обстеження.

У третьому розділі «Дослідження емоційних станів інтелектуально обдарованої особистості» викладено та проаналізовано результати дослідження емоційних станів інтелектуально обдарованих особистостей.

Завданням першої серії психологічного дослідження було виявлення інтелектуально обдарованих особистостей, специфіки структури та профілю інтелектуально розвитку.

За отриманими даними загальний рівень інтелекту між критеріальною та контрольною групами виявляє статистично значущі відмінності (t-критерій Ст'юдента дорівнює 12,33, що відповідає рівню достовірності Р<0,001); статистично значущий зв'язок виявлений між групами в субтестах «загальна поінформованість», «виключення зайвого», «пошук аналогій», «арифметичний», «визначення закономірностей», «геометричне додавання», «просторова уява» і «запам'ятовування». Відмінностей на статистично значущому рівні за субтестом «визначення загального» не виявлено.

На рис.1 представлено профілі розвитку інтелектуальних здібностей двох груп досліджуваних. На вісі абсцис відзначено параметри інтелектуального розвитку (вербально-практичний, вербально-теоретичний, математичний і технічний інтелект), на вісі ординат - їх числові значення, виражені в балах.

Рис. 1 Профілі розвитку інтелектуальних здібностей у критеріальній і контрольній групах

У критеріальній групі вищі показники вербального інтелекту, тому що обдаровані особистості, які її склали, частіше орієнтуються на суспільні науки або на вивчення іноземних мов, цікавляться такими видами практичної діяльності, у яких можуть бути використанні символи й відповідне мислення.

Математичні субтести вимагають достатньо високого розвитку здібностей оперування математичними символами й числами. У критеріальній групі найбільш високі результати в саме цих субтестах, що свідчить про розвинені математичні здібності осібистостей. Однак треба пам'ятати, що структура тесту й вибір завдань ставлять у більш вигідне положення досліджуваних із науковою, математичною й технічною орієнтацією порівняно з особами вербально й гуманітарно орієнтованими.

Достатньо високі результати за математичними субтестами поєднуються з високими результатами субтестів на просторову уяву, які визначають рівень розвитку наочно-образного мислення, побудованого на оперуванні просторовими образами й відношеннями (7, 8 субтести). Висока результативність у цих субтестах свідчить про технічну й природничо-наукову обдарованість (за умови наявності високого показника в математичних субтестах). Ізольована висока результативність у цих субтестах указує на перевагу «конкретного» мислення, на технічну або іншу практичну направленість інтелекту.

Друга серія дослідження полягала в аналізі динамічних показників актуальних емоційних переживань інтелектуально обдарованої особистості.

Виявлені в результаті дослідження статистично значущі відмінності двох груп досліджуваних між емоційними станами (таблиця 2)

Таблиця 2

Статистично значущі відмінності між значеннями показників емоційних станів критеріальної та контрольної груп

Групи	Емоційні стани
	ПА	ІТ	ЕТ	НП	КФ
Критеріальна (n =50)	6,2***	11,38***	4,94***	6,12***	4,23***
жінки (n =18)	3,39**	13,97***	2,32*	3,41**	-
чоловіки (n =32)	4,99***	6,32***	5,31***	5,85***	5,09***

Примітка: тут і далі в таблицях:

1) нулі й коми опущені;

2) умовні позначення: ***-- р < 0,001; ** -- р < 0,01; * -- р < 0,05;

3) показники вираженості емоційних станів: психічної активації (ПА), інтересу (ІТ), емоційного тонусу (ЕТ), напруження (НП), комфортності (КФ).

За даними таблиці видно, що рівень психічної активації між критеріальною та контрольною групами має відмінності на високому рівні достовірності р < 0,001 (t-критерій - 6,20), між групами жінок на рівні достовірності р < 0,01 (t-критерій - 3,39), між чоловіками на високому рівні достовірності р < 0,001 (t-критерій - 4,99).

На основі отриманих даних можна побудувати профіль емоційного стану інтелектуально обдарованої особистості ( як і особистості із середнім рівнем інтелектуального розвитку), який репрезентовано на рис. 2. На вісі абсцис відзначено актуальні емоційні стани (психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги й комфортності ), на вісі ординат - їх числові значення, виражені в балах.

Рис. 2 Профілі емоційних станів критеріальної й контрольної груп

Виявлені в результаті дослідження статистично значущі відмінності між показниками шкал "спокій - тривожність" (СТ), "енергійність, бадьорість - втома" (ЕВ), " піднесеність-пригніченність" (ПП), "впевненість у собі - почуття безпорадності" ( ВБ) методики А.Є. Уессмана й Д.Ф Рікса "Самооцінка емоційних станів" представлені в таблиці 3:

Таблиця 3

Статистично значущі відмінності між значеннями показників емоційних станів критеріальної групи

Групи	Емоційні стани
	СТ	ЕВ	ПП	ВБ	ЗЕС
	1	2	3	4	5
Критеріальна ( n =50)	3,82***	4,88**	4,72***	4,98**	4,6***
жінки (n =18)	10,41***	6,69**	4,99***	7,65**	12,21***
чоловіки (n =32)	10,16***	8,52**	5,91***	7,64**	15,47***

Примітка: показники вираженості емоційних станів: спокою-тривожності (СТ), енергійності - втоми (ЕВ), піднесення - пригнічення (ПП), впевненості - безпорадності (ВБ); загальний емоційний стан (ЗЕС).

Тобто, згідно з результатами, наведеними в таблиці, статистично значущі відмінності спостерігаються за всіма показниками, а саме: спокій - тривога (СТ) (р<0,001), енергійність - втома (ЕВ) (р<0,01), піднесеність - пригніченість (ПП) (р<0,001), упевненість - безпорадність (ВБ) (р<0,001), та загального емоційного стану (ЗЕС) (р<0,001).

Дані показники в критеріальній групі нижчі, ніж у контрольній. Тобто, їм властиві незначний рівень тривоги, втоми, пригніченості та безпорадності, коли для контрольної групи характерні стани спокою, енергійності, піднесеності та впевненості - емоційні збудження.

Таким чином, відповідно до результатів проведеного нами дослідження, можна зробити висновок, що інтелектуально обдарованим особистостям властиві більш високі показники станів "спокій - тривога" ("Переживаю деяке занепокоєння, страх, хвилювання чи невизначеність. Нервозний, хвилююся, роздратований"), "енергійність - втома" ("Злегка втомився. Лінощі. Енергії не вистачає"), "піднесеність - пригніченість" ("Відчуваю себе трошки пригнічено, "так собі"), "впевненість -безпорадність" ("Відчуваю, що мої вміння й здібності трохи обмежені") та, як наслідок, і загального емоційного стану.

Третя серія дослідження була спрямована на вивчення взаємозв'язку емоційних станів і показників структури інтелектуального розвитку.

Кореляційний аналіз окремих параметрів структури інтелекту з емоційними станами дав можливість виявити їх статистично значущий зв'язок у групи інтелектуально обдарованих особистостей (див.таблицю 4)

Таблиця 4

Значущі зв'язки між емоційними станами та показниками розумових здібностей в критеріальній групі (n =50)

Показники розумової діяльності (ТРЗ)	Емоційні стани
	за методикою «Самооцінка емоційних станів»	за методикою «Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруженості і комфортності»
	СТ	ЕВ	ПП	ЗЕС	ЕТ	ІТ
Субтест "Вз"	0,27*			0,26*
Субтест "ПА"					-0,23*
Субтест "ВЗк"		0,28*
Субтест "ПУ"			-0,28*			-0,33**
Субтест "ЗІ"		0,28*

Примітка: показники розумової діяльності: "виключення зайвого" (субтест "Вз"), "в иявлення закономірностей" (субтест "ВЗк"), "загальний рівень інтелекту" (субтест"ЗІ"), "пошук аналогій" (субтест "ПА"), "просторова уява" (субтест "ПУ"); емоційні стани: "спокій - тривога" ("СТ"), "енергійність - втома" ("ЕВ"), "загальний емоційний стан" ("ЗЄС"), "піднесеність - пригніченність" ("ПП"), "емоційний тонус"("ЕТ"), "інтерес" ("ІТ").

За отриманими даними можна зробити висновок, що статистично значущий зв'язок на високому рівні достовірності виявлений між компонентом структури інтелекту "виключення зайвого" і станом "спокій - тривога" (спокій) - 0,27 (р < 0,05), "виявлення закономірностей" і "енергійність - втома" (енергійність) - 0,28 (р < 0,05), "загальний рівень інтелекту" і "енергійність - втома" (енергійність) - 0,28 (р < 0,05), "виключенням зайвого" і загальним емоційним станом - 0,26 (р < 0,05).

Тобто, високий рівень розвитку здібності до "виключення зайвого" зумовлює достатньо високий рівень емоційного стану спокою й загального емоційного стану, здібностей до "визначення закономірностей" і "загального інтелекту" - втоми, "пошуку аналогій "- низького емоційного тонусу.

Негативний зв'язок виявлено між параметрами "просторова уява" і "піднесеність - пригніченість" (р < 0,05), "пошук аналогій" і емоційний тонус (р < 0,05), "просторовою уявою" та інтересом (р < 0,01): чим більший розвиток "просторової уяви" - тим менший рівень інтересу (р < 0,01), досліджуваним властивий стан пригніченості (р < 0,05); чим вищі здібності до "пошуку аналогій" - тим нижчий рівень емоційного тонусу (р < 0,05).

Аналіз емоційних станів інтелектуально обдарованих особистостей став підставою для створення тренінгової програми, спрямованої на вироблення емоційної зрілості учасників дослідження, організації індивідуальних консультацій.

Після проведення тренінгової програми, відбулося зміщення полюсів таких показників як "спокій < тривога" ( з "Переживаю деяке занепокоєння, страх, хвилювання чи невизначеність. Нервозний, хвилююся, роздратований" в "Ніщо особливо мене не хвилює. Відчуваю себе більш-меньш невимушено"), "енергійність < втома" (" Злегка втомився. Лінощі. Енергії не вистачає" в "Відчуваю себе доволі свіжим, достатньо бадьорий"), "піднесеність < пригніченість" ("Відчуваю себе трошки пригнічено, "так собі" в " почуваю себе достатньо добре, "у формі"), "впевненість < безпорадність" ("Відчуваю, що мої вміння і здібності трохи обмежені" в "Відчуваю, що моїх здібностей достатньо та мої перспективі добрі") та, як наслідок, відбулося підвищення загального емоційного стану (р<0,001) та стану комфорту (р < 0,01). Емоційні стани психічної активації (р < 0,05) й напруження (р < 0,001) знизилися. Суттєвих змін у станах емоційного тонусу та інтересу не відбулося.

Порівняння емоційних станів учасників тренінгу до і після проведення занять свідчить про наявність тенденції до якісно-кількісного покращення емоційних станів досліджуваних, їх гармонізацію.

ВИСНОВКИ

На підґрунтті теоретичного аналізу літератури показано, що стан дослідження інтелектуально обдарованої особистості у психології дозволяє визначити і розвести такі базові для аналізу проблеми поняття, як інтелект та обдарованість. Обдарованість трактується як складне інтегральне психологічне явище, яке утворюється в системній взаємодії пізнавальної, емоційної, вольової, мотиваційної, психофізіологічної сфер психіки людини і характеризується індивідуальністю виявів і динамікою розвитку; визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів діяльності. Меті і завданням нашого дослідження відповідає психометричний підхід до вивчення інтелекту. Перевагами психометричного підходу є чіткість і порівняльна простота використання діагностичних процедур, наявність валідних і надійних інструментів дослідження, а також можливості математичної обробки і психологічної інтерпретації даних. Особливо цінним для нас є те, що даний підхід дозволяє досліджувати співвідношення інтелекту з іншими психологічними властивостями особистості, зокрема, з емоційними станами.

Обґрунтовано, що певний рівень інтелектуальної обдарованості поєднується з відповідними рисами особистості (інтелектуальними та емоційними), що дає можливість дійти висновку про своєрідні особливості обдарованих особистостей. Здійснений аналіз дозволив теоретично обґрунтувати окремі, іноді достатньо суперечливі погляди на характеристики їх емоційної сфери, що, по-перше, свідчать про недостатню розробленість проблеми, по-друге, переконують у можливості і необхідності вивчення індивідуально-типологічних відмінностей, що виявляються в особливостях емоційних переживань інтелектуально обдарованих осіб. В роботі доведена доцільність застосування підходу, який дав можливість вивчення актуальних емоційних переживань (емоційних станів), репрезентованих динамічними характеристиками емоційної сфери.

Дослідження групи інтелектуально обдарованих особистостей засвідчило наявність статистично значущих відмінностей за всіма якісними параметрами інтелектуального розвитку, зокрема виключенням є якісний показник, який характеризує здатність до визначення загального.

Відповідно до зазначених у роботі профілів інтелектуального розвитку (вербальний практичний, вербальний теоретичний, математичний і технічний інтелект), найбільш істотна відмінність спостерігається за критерієм математичного, а найменша - вербального теоретичного інтелекту. Достатньо високі результати за математичними субтестами поєднуються з високими результатами субтестів на просторову уяву, які визначають рівень розвитку наочно-образного мислення, побудованого на оперуванні просторовими образами і відношеннями. Висока результативність в цих субтестах та високим показником в математичних субтестах вказує на технічну і природничо-наукову обдарованість.

Встановлено, що між високим рівнем інтелектуального розвитку та актуальними емоційними станами обдарованої особистості існує взаємозв'язок, який визначає специфіку переживань емоційної сфери особистості.

Статистично значущий кореляційний зв'язок виявлено між емоційними станами спокою, втоми, пригніченості, позитивного загального емоційного стану, високого емоційного тонусу і низького інтересу з високими показниками структури інтелекту. У інтелектуально обдарованих особистостей високий рівень розвитку розумових здібностей до "виключення зайвого" обумовлює високий рівень загального емоційного стану (р < 0,05), стану спокою (р < 0,05), "пошуку аналогій" - низького емоційного тонусу (р < 0,05), "виявлення закономірностей" і "загального інтелекту" - стану енергійності (р < 0,05), здібностей до "просторової уяви" - емоційні стани пригніченості (р < 0,05) і низького рівня інтересу (р < 0,01) та навпаки.

У жінок високий рівень здібностей до виявлення закономірностей обумовлює пов'язані з ним стани спокою і комфорту (р < 0,05); здібності до геометричного додавання - стани пригніченості (р < 0,05), тривоги (р < 0,01), напруженості (р < 0,05) та знижений загальний емоційний стан (р < 0,05); просторової уяви - емоційні стани тривоги (р < 0,05) і пригніченості (р < 0,05); визначення загального - стан дискомфорту (р<0,05).

У чоловіків високі показники розумових здібностей до виключення загального пов'язані з емоційними станами спокою (р < 0,01), піднесеності (р < 0,01), низького рівня напруження (р < 0,05) і високого рівня загального емоційного тонусу (р < 0,01), загальної поінформованості - зі станом енергійності (р<0,05); геометричного додавання - зі спокоєм (р < 0,05) і позитивним загальним емоційним станом (р < 0,01), просторової уяви - станом спокою (р < 0,05); загального інтелекту - з енергійністю (р < 0,01), арифметичного інтелекту - з низьким емоційним тонусом.

Доведено, що особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку вирізняються достатньо високим рівнем психічної активації, емоційного тонусу і комфортності, їм властиві стани тривоги, втоми, безпорадності, пригніченості, більш низького емоційного стану. Емоційні переживання напруги та інтересу менш виражені, що, на нашу думку, може пояснюватися не тільки особистісними особливостями інтелектуально обдарованих особистостей, а й особливостями їх умов навчання (навчальних навантажень, педагогічних вимог, частими емоційно-напруженими ситуаціями участі в різних інтелектуальних заходах тощо).

Статистично значущі відмінності виявлено між групою чоловіків за всіма критеріями емоційних станів, коли між групами жінок не виявлено статистично значущих відмінностей за емоційним станом "комфорт".

Розробка і впровадження програми тренінгу розвитку емоційної зрілості довели можливість успішної корекції, формування зрілої емоційної сфери у інтелектуально обдарованих осіб.

Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психологічних особливостей емоційної сфери інтелектуально обдарованих особистостей. Виконана дисертаційна робота дозволяє визначити низку актуальних питань. На наш погляд, перспективними можуть бути такі напрями роботи: вивчення вікових особливостей емоційності обдарованих людей, виявлення характеру впливу емоційних станів на продуктивність самореалізації особистості, висвітлення ролі стійких емоційних переживань особистості в конкретних видах діяльності.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Ушакова І.В. Становлення поняття «обдарованість» в психолого-педагогічній науці / І.В.Ушакова // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. К., 2007. Т.ІХ, ч.3. С. 397- 403.

2. Ушакова І.В. Своєрідність емоційних станів осіб з високим рівнем інтелекту / І.В.Ушакова // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. К., 2009. Т. ХІ, ч.1. С. 538 - 545.

3. Ушакова І.В. Сучасні погляди на види обдарованості / І.В.Ушакова //Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. К.: Главник, 2005. Випуск 26, в 4-х томах. Том 4. С. 204-208.

4. Ушакова І.В. Питання дослідження інтелекту як критерію визначення інтелектуальної обдарованості/ І.В.Ушакова // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Чернівці: Рута, 2008. Вип. 424. Педагогіка та психологія. С. 153-163.

5. Ушакова І.В. Специфіка особистісних якостей в становленні обдарованої особистості/ І.В.Ушакова // НАУКОВИЙ ЧАСОПИС НПУ імені М.П.Драгоманова. Збірник наукових праць.К.:НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. №6 (30).Ч. ІІ. С. 119 -125. (Серія №12.Психологія).

6. Ушакова І.В. Деякі аспекти призначення афективної сфери: регулятивне значення взаємозв'язку емоцій з мотивацією в самотворенні особистості/ І.В.Ушакова // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка. К.; Миколаїв: ТОВ «Фірма «Іліон», 2009. Т. 7. Вип.18: Психологія освітнього простору. С. 397 - 401.

7. Ушакова І.В. Емоційні стани інтелектуально обдарованих осіб/ І.В.Ушакова // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / за ред. Л.П.Мельник, В.І.Співака. Кам'янець -Подільський: Аксіома, 2009. Випуск ХІ. С. 86-95. (Серія соціально-педагогічна)

8. Ушакова І.В. Особливості психокорекції емоційної сфери дітей засобами малюнку/ І.В. Ушакова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. Вип.95. Т.105.Педагогіка. С. 68-73.

9. Ушакова И.В. Гендерные особенности одаренной личности/ И.В. Ушакова // Актуальні проблеми практичної психології. Зб.наук.праць.Херсон: Персей, 2005. С. 183-185.

10. Ушакова І.В. Проблеми визначення факторів обдарованості/ І.В. Ушакова // Актуальні проблеми практичної психології. Зб.наук.праць.Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. С. 254-247.

11. Ушакова І.В. Структура інтелекту особистості з високим рівнем IQ./ І.В. Ушакова // Актуальні проблеми практичної психології. Зб.наук.праць. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2009. Частина ІІ. С. 254-247.

12. Ушакова І.В. Емоції в системі саморегуляції особистості/ І.В.Ушакова // Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця: Міжнародна науково-практична конференція (15-17 лютого 2008 року). Миколаїв: Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського.2008. С. 28.

13. Ушакова І.В. Емоційна обумовленість інтелекту / І.В.Ушакова // Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця: ІІ Міжнародна науково-практична конференція (19-20 червня 2009 року)/ За редакцією к.психол.н., доц. Н.Б.Іванцової. Миколаїв: Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, 2009. С. 72 -73.

14. Ушакова І.В. Психологічний супровід обдарованості в контексті викладання дисципліни «Психологічне консультування»: Методичні матеріали. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. 172 с. Вип. №129. (Методична серія).

АНОТАЦІЯ

Ушакова І.В. Психологічні особливості емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології.-Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості. У дисертації висвітлено наукові підходи щодо трактування дефініцій емоційний стан, інтелект, інтелектуальна обдарованість у контексті загальної психології.

Визначені та описані структурні особливості розумових здібностей та побудовано профіль розвитку компонентів інтелекту особистості з інтелектуальною обдарованістю.

Виявлено особливості емоційних станів спокою, тривоги, енергійності, втоми, піднесеності, пригніченості, впевненості, безпорадності, психічної активації, емоційного тонусу, напруження, комфортності, інтересу та ін. інтелектуально обдарованих особистостей.

Установлено певний зв'язок між показниками структури інтелекту та емоційними станами.

Розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційної зрілості, яка стала ефективним психологічним засобом формування компетентності в емоційній сфері інтелектуально обдарованої особистості.

Ключові слова: емоційний стан, обдарованість, інтелект, самоактуалізація.

АННОТАЦИЯ

Ушакова И.В. Психологические особенности эмоциональной сферы интеллектуально одаренной личности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова, Одесса, 2010.

Диссертационное исследование посвящено изучению психологических особенностей эмоциональной сферы интеллектуально одаренной личности. Проанализированы подходы ученых разных отраслей психологической науки к трактовке природы и детерминации объекта исследования, уточнено содержание понятий «одаренность», «интеллектуальная одаренность» и «общая одаренность», «эмоция», «эмоциональное состояние», «интеллект» в контексте общей психологии.

Определено, что одаренность - это системное качество психики, развивающееся на протяжении жизни и определяет возможность достижения высоких результатов личности в одной или нескольких видах деятельности. Понятие общей или интеллектуальной одаренности в современной психологической науке отождествляются. Определенный уровень интеллекта является основным условием для формирования любого вида одаренности.

В работе мы опирались на психометрический подход в трактовке интеллекта; в реализации исследования исходили из концепции, согласно которой интеллект является специализированной подструктурой в целостной структуре личности и тесно связан с другими компонентами личности, такими как волевая и эмоциональная сферы, потребности и т.д.

Определены связи интеллекта с мотивационно-потребностной и эмоциональной сферами. Особенное внимание уделено взаимосвязи интеллекта и эмоций.

Упомянуто, что одаренные личности имеют специфические особенности, среди которых именно эмоциональные представляют серьезную проблему и требуют особого внимания в плане коррекционной работы. Наиболее выражены такие характерные черты как тревожность, замкнутость, напряженность, невротические нарушения различного генеза, эмоциональная неуравновешенность, высокая чувствительность, нетерпимость и порывистость, недостаток эмоционального баланса, стабильности.

Установлено, что эмоции определяются через отношение личности к миру и людям, имеют личностный характер.

Эмоциональные состояния трактуются как самый глубокий момент психического, целостная характеристика психической деятельности, которая фиксирует момент стойкости и специфичности в протекании психических процессов, это форма реагирования, которая отображает отношение личности к собственным психическим явлениям в определенный момент времени в определенных условиях. Эмоциональные состояния представляют собой относительно неизменную характеристику психического процесса, форму существования психики человека, являются индикатором индивидуальности.

Согласно результатам исследования, выявлена взаимосвязь показателей структуры интеллекта и некоторых эмоциональных состояний.

Доказано, что интеллектуально одаренным личностям свойственна эмоциональная подвижность, Исследуемая категория характеризуется такими эмоциональными состояниями как психическая активация, комфортность, усталость, тревога, беспомощность, угнетенность, высокий эмоциональный тонус при низком общем эмоциональном состоянии.

Разработана и апробирована коррекционная программа развития эмоциональной сферы «Формирование эмоциональной зрелости», которая стала эффективным психологическим средством личностного развития и самореализации интеллектуально одаренных личностей.

Ключевые слова: одаренность, интеллект, эмоциональное состояние, самоактуализация.

SUMMARY

Ushakova I.V. The psychological peculiarities of the emotional sphere of intellectually talented personality. - Manuscript.

The dissertation to receive an academic degree of candidate of psychological science in the specialty 19.00.01 - general psychology, history of psychology. -Odessa National University named after I.I.Mechnikov.- Odessa, 2009.

The dissertational research is dedicated to studying of the psychological peculiarities of the emotional sphere of intellectually talented personality. In the work the author gives different scientific approaches to interpret the phenomena “talent”, “intellectual talent”, “intellect”, “emotions”, “emotional states” in the context of general psychology. In the research it is theoretically proved a common definition of a “talent”, its components.

...