Становлення психологічної статі дитини дошкільного віку в умовах сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА

УДК [159.922.7: 316.346.32 - 053.4]: 316,362] (043.3)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Становлення психологічної статі дитини дошкільного віку в умовах сім'ї

19.00.07 ? педагогічна та вікова психологія

Савченко Юрій Юрійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психології дошкільника.

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук Кулачківська С.Є. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології дошкільника;

доктор психологічних наук, професор Піроженко Тамара Олександрівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психології дошкільника, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Кузьменко Віра Ульянівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова МОН України, кафедра теоретичної і консультативної психології, професор;

кандидат психологічних наук, доцент Дригус Марія Трохимівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, вчений секретар

Захист відбудеться 9 листопада 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.

Автореферат розісланий 9 жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. М. Третяк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Інтенсивні зміни в сучасній українській сім'ї, актуальні тенденції її розвитку, особливо в умовах великих мегаполісів, зумовлюють потребу в переосмисленні та уточненні вимог до підготовки молоді до сімейного життя, що безпосередньо пов'язане з процесом формування психологічної статі особистості - чоловіка і жінки. Інтерес до зазначеної проблеми обумовлений не тільки тим, що становлення статі - одне з найважливіших історико-культурних, соціальних питань, а й тим, що сучасна вимога індивідуального підходу до формування особистості не може бути реалізована без врахування психологічної статі дитини. Тим часом аналіз проблематики психологічної статі зводиться нерідко до констатації очевидних, лише на побутовому рівні фіксованих, відмінностей у поведінці чоловіків і жінок, залишаючи поза увагою психологічні особливості кожної людини, умови та середовище її життєдіяльності. До того сформованість психологічної статі виступає невід'ємною рисою гармонійного розвитку особистості. У зв'язку з цим у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях дедалі частіше робляться спроби розглянути особистісний розвиток у нерозривній єдності з формуванням людини певної статі, що визначає зміст поведінки індивіда як чоловіка або жінки, хлопчика або дівчинки.

Аналіз психолого-педагогічних джерел засвідчив доволі активний інтерес вчених і практиків до проблем онтогенезу психологічної статі (Г.Я. Варга, В.О. Васютинський, І.С. Кон, А.А. Палій, Т.О Рєпіна й ін.); особливостей прояву психологічної статі (А.І. Бєлкін, Т.В. Говорун, Д.М. Ісаєв, В.Ю. Каган й ін.); впливу досліджуваного явища на розвиток особистості та індивідуальності дитини (Л.О. Арутюнова, Д.Б. Колесов, О.Л. Кононко, В.У. Кузьменко, С.Є. Кулачківська, Н.Б. Сельвєрова й ін.).

Такий стан досліджуваної проблеми обумовлений підвищенням уваги суспільства до людини як унікального, неповторного, цілісного явища, визначенням пріоритетного напрямку її вивчення - суб'єктивної реальності, індивідуальності. Крім того, процес становлення психологічної статі позначається на психічному здоров'ї особистості, єдності її емоційних, когнітивних та поведінкових проявів.

Як відомо, становлення психологічної статі як інтегрального утворення особистості відбувається у процесі гармонійного поєднання її статевих уявлень, статевої ідентичності та статево-рольової поведінки, які закладаються в дошкільному віці й є значущими на всіх наступних етапах її онтогенезу. Попри важливість дослідження проблеми становлення психологічної статі дитини, недостатньо розробленими залишаються питання специфіки розвитку психологічної статі дошкільника, а також особливостей її становлення у системі батьківсько-дитячих стосунків.

Значущість і недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів порушеної проблеми зумовлюють актуальність обраної нами теми дослідження “Становлення психологічної статі дитини дошкільного віку в умовах сім'ї”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з комплексною темою “Психолого-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу дитини дошкільного віку у сучасному суспільстві” лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (номер державної реєстрації 0106U001133). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №2 від 26.02.2004 р.) та узгоджено у Міжвідомчому бюро з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 28.04.2009 р.).

Об'єкт дослідження - психологічна стать дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - особливості становлення психологічної статі старших дошкільників у системі батьківсько-дитячих стосунків.

Мета дослідження полягає у визначенні змісту і з'ясуванні динаміки розвитку психологічної статі дошкільників в умовах сім'ї, а також у висвітленні взаємозв'язку між рівнями прояву структурних компонентів психологічної статі дітей старшого дошкільного віку і батьківсько-дитячих стосунків.

Відповідно до предмета і мети дослідження висунуто таку гіпотезу: рівень прояву психологічної статі старших дошкільників відображає ступінь гармонійності вияву емоційного, когнітивного та діяльнісного компонентів психологічної статі, що зумовлено особливостями батьківсько-дитячих стосунків.

Перевірка гіпотези та досягнення мети дослідження передбачали розв'язання таких завдань:

1. Визначити сутність статевих уявлень, статевої ідентифікації та статевої поведінки хлопчиків і дівчаток як структурних компонентів їх психологічної статі.

2. Розкрити особливості прояву структурних компонентів психологічної статі дошкільників у системі сімейної взаємодії.

3. Проаналізувати взаємозв'язок між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків у їх сім'ях.

4. Розробити програму впровадження у практику роботи закладів дошкільної освіти системи засобів ефективного впливу на процес становлення психологічної статі дітей старшого дошкільного віку під час їх взаємодії з дорослими.

5. Охарактеризувати ефективні чинники становлення психологічної статі хлопчиків і дівчаток дошкільного віку у структурі сімейних стосунків.

Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження є: системно-діяльнісна парадигма в дослідженні психіки (О.Г. Асмолов, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко); науково-психологічні положення про сутність, закономірності, умови розвитку особистості й індивідуальності в дошкільному віці (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець); положення про становлення психологічної статі дитини у системі сімейних стосунків (М.Й. Боришевський, В.О. Васютинський, О.Л. Кононко, О.Б. Насонова, Т.М. Титаренко); концептуальні положення про становлення психологічної статі в межах дошкільного дитинства (А.І. Бєлкін, Т.В. Говорун, Д.М. Ісаєв, В.Ю. Каган, І.С. Кон, Я.Л. Коломінський, А.А. Палій, Т.О. Рєпіна).

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези і розв'язання поставлених завдань у роботі застосовано комплекс методів: теоретичні - порівняння, систематизація, класифікація, інтерпретація та узагальнення результатів й емпіричні - констатувальний і формувальний експеримент. Статистичне опрацювання отриманих даних здійснювалося за допомогою статистичного пакету на базі програми SPSS 17.0.

Організація та база дослідження. Дослідження проводилося упродовж 2000-2007 рр. на базі дошкільних навчальних закладів №1 «Чебурашка» та №5 «Світлячок» м. Глухова Сумської області. Дослідженням було охоплено 300 осіб: 100 дітей, з яких - 50 хлопчиків і 50 дівчаток віком 5 років з повних сімей, і 200 дорослих, котрі були подружжям (100 - матерів і 100 - батьків).

Дослідження складалося з трьох етапів.

На першому етапі (2000 - 2001 рр.) здійснено теоретичний аналіз літератури з теми дисертаційного дослідження, визначено теоретико-експериментальні підходи до вирішення порушеної проблеми, конкретизовано методи та вироблено загальний план дослідження.

На другому етапі (2001 - 2003 рр.) проведено констатувальний експеримент, у ході якого визначено взаємозв'язок між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників й батьківсько-дитячими стосунками в їх сім'ях.

На етапі формувального експерименту (2003 - 2007 рр.) впроваджено в життя сім'ї розроблену систему засобів ефективного впливу на становлення психологічної статі дітей старшого дошкільного віку, узагальнено результати дослідження, проаналізовано ефективність розробленої системи, окреслено шляхи її використання у практиці роботи закладів дошкільної освіти.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження визначається такими результатами:

– здійснено комплексне теоретичне та емпіричне дослідження процесу становлення психологічної статі дітей старшого дошкільного віку в умовах сім'ї;

– обґрунтовано принципи становлення психологічної статі дітей цього віку;

– поглиблено психологічний зміст понять «психологічна стать» і «батьківсько-дитячі стосунки», завдяки визначенню структурних компонентів прояву статі - емоційного, когнітивного, діяльнісного - і зґясуванню їх взаємозв'язку з особливостями взаємин у сім'ї;

– розширено теоретичні уявлення про особливості дитячо-батьківської взаємодії в контексті забезпечення умов становлення психологічної статі старших дошкільників;

– підібрано та верифіковано психодіагностичний інструментарій з вивчення індивідуальних особливостей становлення структурних компонентів психологічної статі дошкільників у системі сімейної взаємодії;

– емпірично підтверджено наявність зв'язку між рівнем прояву психологічної статі старших дошкільників і сформованістю її емоційного, когнітивного та діяльнісного компонентів;

– визначено ефективні чинники становлення психологічної статі хлопчиків і дівчаток дошкільного віку в структурі сімейних стосунків.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів у консультативній діяльності практичних психологів дошкільних навчальних закладів з дітьми й їх сім'ями. Застосування розробленої системи засобів ефективного впливу на становлення психологічної статі дітей старшого дошкільного віку в умовах сім'ї сприятиме гуманізації батьківсько-дитячих стосунків. Впровадження у практику матеріалів тренінгової роботи дасть можливість забезпечити якісну професійну підготовку педагогів і психологів дошкільної освіти та оптимізацію психолого-педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються послідовною реалізацією теоретичних положень під час розв'язання завдань емпіричного дослідження; організацією експерименту відповідно до мети, завдань та умов проведення дослідження; використанням адекватних методів дослідження та прийомів математичної статистики; репрезентативністю вибірок.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на обласному семінарі «Розвиток статевої свідомості хлопчиків та дівчаток у дошкільному періоді» (Глухів, 1998); обласному методичному об'єднанні дошкільних практичних психологів «Психологічні аспекти розвитку статевої ідентифікації у хлопчиків та дівчаток дошкільного віку» (Суми, 1999); П'ятих Костюківських читаннях «Психологія на перетині тисячоліть» (Київ, 1998); Міжнародних науково-практичних конференціях: «Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті» (Київ, 2007) і «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (Київ, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Дошкільне дитинство: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи» (Переяслав-Хмельницький, 2008); а також на Міжнародній науково-методичній конференції «Формування ціннісно-мотиваційного ставлення педагогів до проблем збереження здоров'я» (Київ, 2008). Результати дисертаційного дослідження апробовано і впроваджено у навчально-виховний процес під час викладання таких дисциплін: «Психосексуальний розвиток особистості», «Профілактика та корекція відхилень у поведінці дітей» - для студентів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, які навчаються за напрямком підготовки «Дошкільна освіта» та «Педагогічна освіта» (довідка №2037 від 22.09.2010), і «Психологія сім'ї», «Дитяча психологія», «Практична дитяча психологія», «Методика проведення психолого-педагогічного тренінгу» - для студентів Київського університету імені Бориса Грінченка, які навчаються за напрямком «Дошкільна освіта» (довідка №144н від 23.09.2010); а також у практику роботи дошкільних навчальних закладів: №1 «Чебурашка» (довідка №2 від 15.09.2010) та №5 «Світлячок» (довідка №352 від 22.09.2010) м. Глухова Сумської області.

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційного дослідження відображено у 8 публікаціях автора, 7 з яких надруковано у наукових фахових виданнях ВАК України; а також у розділі навчального посібника «Психологія сім'ї» (Суми, 2008), написаного у співавторстві.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 228 найменувань, та 10 додатків. Основний обсяг дисертації становить 165 сторінок, а повний - 199 сторінок. Робота містить 14 таблиць і 9 рисунків (на 20 сторінках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи; наведено дані про апробацію дослідження та його впровадження у практику роботи дошкільних навчальних закладів.

У першому розділі ? “Теоретико-методологічні засади проблеми становлення психологічної статі дошкільника в умовах сім'ї" - проаналізовано теоретичні положення з проблеми статевих уявлень, статевої ідентифікації і статево-рольової поведінки дошкільника; окреслено основні теоретико-експериментальні підходи до вивчення батьківсько-дитячих стосунків; визначено методологічне підґрунтя дослідження.

У розділі показано, що основним механізмом особистісного розвитку дитини є її включення в систему суспільних відносин, у взаємодію з іншими людьми і групами у процесі спільної діяльності, навчання і виховання (Г.С. Костюк). Загальновідомим є той факт, що протягом дошкільного дитинства закладаються і формуються основні складові та якості особистості, утворюється система особливих психічних структур, що позначаються на подальшому розвитку особистості в онтогенезі.

Особливе місце в цьому процесі належить становленню психологічної статі дитини (Т.В. Говорун, О.Л. Кононко, Т.О. Рєпіна). У зв'язку з цим показано, що усвідомлення належності до певної статі є результатом складного біосоціального процесу, який поєднує статеву соціалізацію і розвиток самосвідомості; формування психологічної статі ґрунтується на статевому самоставленні й ціннісних орієнтаціях статево-рольової позиції особистості, яка реалізується у спілкуванні й діяльності (праці А.А. Палія, Т.О. Піроженко, Т.М. Титаренко).

Сенситивним періодом становлення статевої самосвідомості і пов'язаної з нею психологічної статі є дошкільний вік: адже перші 5-6 років життя - це час, коли закладаються і розвиваються найбільш глибокі рівні психіки (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, В.Т. Кудрявцев). У зв'язку з цим наголошується, що на етапі дитинства батьки є зразком для наслідування і джерелом інформації про те, якими мають бути хлопчик і дівчинка, як їм слід поводитися (А.І. Бєлкін, Д.М. Ісаєв).

Відтак, сім'ї належить визначальна роль у становленні психологічної статі дитини, оскільки дитина наслідує батьків і переносить на себе систему батьківських стосунків, способи поведінки батька і матері (М.В. Вовчик-Блакитна, В.К. Котирло, С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, С.П. Тищенко).

До основних складових цього феномена відносяться статева самосвідомість, статева ідентичність, соціостатеві орієнтири, які проявляються в індивідуальних характеристиках та статево-рольовій поведінці дитини (М.Й. Боришевський, Т.В. Говорун, І.П. Петрище, В.В. Столін). У цьому контексті дослідження процесу становлення психологічної статі дитини в умовах сімейного виховання набуває особливої ваги.

При дослідженні становлення психологічної статі у дошкільному віці доцільно розглядати, на нашу думку, такі її структурні компоненти: емоційний (система статевих уявлень дошкільника), когнітивний (усвідомлення власної статевої ідентичності), діяльнісний (визначення статево-рольової поведінки дитини у процесі взаємодії з дорослими й однолітками) - праці Р. Бернса, В.І. Гарбузова, Л.І. Божович, Л.А. Венгера, О.М. Леонтьєва.

В результаті дослідження дійшли висновку, що у старшому дошкільному віці успішність процесу становлення психологічної статі залежить: від емоційних стосунків хлопчиків і дівчаток з матір'ю і батьком; компетентності і престижу батьків тієї самої статі, що й дитина; характеру статево-рольової взаємодії у системі батьківсько-дитячих стосунків (Т.В. Архіреєва, Т.В. Брагіна, Г.Я. Варга, О.О. Карабанова, А.А. Чекаліна). Важливе значення для розвитку статевої самосвідомості дошкільників має їх взаємодія з батьками, котрі навчають дітей співіснувати відповідно до загальноприйнятих суспільних стереотипів.

З'ясування специфіки прояву змістових характеристик психологічної статі дошкільників у системі батьківсько-дитячих стосунків становить зміст другого (емпіричного) розділу нашого дослідження.

У другому розділі ? “Характеристика процесу становлення психологічної статі старших дошкільників в умовах сім'ї” - викладено загальну стратегію дослідження, обґрунтовано вибір досліджуваної вибірки, подано її детальний опис, представлено комплекс дослідницьких методик, охарактеризовано структурні компоненти психологічної статі старших дошкільників у системі батьківсько-дитячих стосунків.

Емпіричне дослідження мало три етапи.

На першому етапі підібрано діагностичні методики, які давали змогу отримати об'єктивну характеристику рівня прояву психологічної статі старших дошкільників та батьківсько-дитячих стосунків.

До числа експериментальних методів увійшли такі: цілеспрямоване спостереження за хлопчиками і дівчатками під час різних видів активності в умовах дошкільного навчального закладу (авторська схема); бесіда з дитиною про якості мужності та жіночності і зміст соціальних ролей у сім'ї (розроблена на основі інтерв'ю Н.В. Плісенко); проективна методика дослідження особистості Р. Жиля; методика PARI Е. Шефер, Р. Белл (адаптована Т. Нещерет); тест-опитувальник батьківського ставлення, розроблений Г.Я. Варга і В.В. Століним; методика непрямої експрес-діагностики рівня психічного розвитку дошкільників за П.О. М'ясоєдом.

Дослідженням було охоплено 100 повних родин, які складалися з 200 дорослих обох статей і 100 дітей - з них 50 хлопчиків і 50 дівчаток. Означений контингент склав вибірку для реалізації пошуково-пілотажного етапу дослідження.

Серед загального контингенту досліджуваних сімей виділялися 25 сімей експериментальної групи (ЕГ) з дівчатками, 25 сімей контрольної групи (КГ) з дівчатками і 25 сімей експериментальної групи з хлопчиками, 25 сімей контрольної групи з хлопчиками з метою встановлення статистичної залежності між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків.

На підставі методів спостереження і бесіди розроблено авторську схему дослідження основних структурних компонентів психологічної статі старших дошкільників, характеристику яких подано в таблиці 1.

Таблиця 1 Характеристика структурних компонентів психологічної статі старших дошкільників

Структурні компоненти психологічної статі старших дошкільників	Зміст показників структурних компонентів психологічної статі старших дошкільників
Емоційний	бажання бути сильним або красивим бажання бути схожим на батька чи матір бажання мати в якості зразка для наслідування особу своєї статі бажання гратися з дітьми своєї чи протилежної статі бажання виконувати доручення з дітьми своєї чи іншої статі бажання виконувати роль іншої статі
Когнітивний	знання про статеву належність свого імені знання про свою статеву належність знання про свою статево-рольову належність у сім'ї знання про свою статево-рольову належність у дорослому житті знання про статево-рольовий розподіл професій знання про жіночі та чоловічі риси батьків
Діяльнісний	вибір ідентичного своїй статі дорослого у спільній діяльності вибір ідентичної своїй статі рольової поведінки у грі з дорослим вибір ідентичної своїй статі ігрової ролі у грі з однолітками пріоритетний вибір ігрової ролі, яка відповідає своїй статі вибір чоловічих еталонів поведінки під час взаємодії з однолітками вибір жіночих еталонів поведінки під час взаємодії з іншими дітьми

Зазначимо, що ступінь вияву емоційного, когнітивного, діяльнісного компонентів у їх єдності є відображенням певного (високого, середнього або низького) рівня прояву психологічної статі старших дошкільників.

Якісний та кількісний аналіз показав, що у більшості старших дошкільників наявний високий рівень прояву емоційного та когнітивного компонентів психологічної статі. Разом з тим з'ясовано, що уявлення та знання дітей про власну статево-рольову належність не завжди виявлялися в їх ігрових стосунках і справляли вплив на їх рольову поведінку.

На підставі аналізу існуючих психологічних досліджень з питань розвитку батьківсько-дитячих стосунків, за допомогою методики PARI (вивчення батьківських настановлень та реакцій), тесту-опитувальника батьківського ставлення і проективної методики дослідження особистості Р. Жиля визначено структурні компоненти цих стосунків: емоційний, когнітивний і діяльнісний. Характеристику названих компонентів подано у таблиці 2.

Таблиця 2 Характеристика структурних компонентів батьківсько-дитячих стосунків у досліджуваних сім'ях

Структурні компоненти батьківсько-дитячих стосунків	Зміст показників структурних компонентів батьківсько-дитячих стосунків
Емоційний	відповідність поведінки батьків власній сімейній ролі позитивне ставлення обох батьків до сімейних справ емоційний комфорт батьків при виконанні сімейної ролі інтерес батьків до життєдіяльності дітей схвалення батьками відповідної статево-рольової поведінки дитини прийняття дитиною ролі батька і матері у сімейних стосунках
Когнітивний	знання батьків про власні статево-рольові відмінності знання батьками прав та обов'язків, зумовлених статтю усвідомлення батьками егалітарності статевих ролей врахування батьками значення дошкільного віку для становлення психологічної статі дитини розуміння батьками уподобань та інтересів хлопчиків і дівчаток знання дитини про чоловічі та жіночі якості батьків
Діяльнісний	адекватне виконання батьками сімейних обов'язків відповідно до їх статі активна соціально-рольова поведінка подружжя спільне планування соціально-рольових обов'язків подружжя виховання хлопчиків і дівчаток відповідно до їх статевих відмінностей суб'єкт-суб'єктна взаємодія між батьками та дітьми рольова поведінка дитини відповідно до своєї статі у взаємодії з оточенням

Зазначимо, що високий, середній або низький рівень прояву батьківсько-дитячих стосунків визначався шляхом підрахунку суми балів показників вияву емоційного, когнітивного та діяльнісного їх компонентів.

На другому етапі констатувального експерименту застосовувався - з метою визначення взаємозв'язку між рівнями прояву психологічної статі дітей старшого дошкільного віку і батьківсько-дитячих стосунків у сім'ї - алгоритм обчислення коефіцієнта кореляції за Пірсоном з подальшою інтерпретацією даних; графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS 17.0. Результати кореляційного аналізу, які відображали ставлення батьків до власних дітей, підтвердили достовірність отриманих емпіричних даних. Було встановлено існування статистичної значущої залежності у досліджуваних групах з дівчатками: мати - дівчинка (r=0,58 при p<1,01); батько - дівчинка (r=0,45 при p<1,01) і у групах з хлопчиками: хлопчик - мати (r=0,50 при p<1,01); хлопчик - батько (r=0,69 при p<1,01).

На підставі результатів кореляційного аналізу визначено статистичний зв'язок між показниками рівнів прояву психологічної статі дитини і батьківсько-дитячих стосунків. Так, у сім'ях з дівчинкою більш значущим був статистичний зв'язок їх психологічної статі з матір'ю; у сім'ях з хлопчиками - з батьком. Встановлено, що у дітей старшого дошкільного віку у процесі взаємодії в сім'ї відбувається адекватне становлення їх психологічної статі під час спілкування з близьким дорослим своєї статі.

В підсумку констатовано, що для більшості дітей старшого дошкільного віку певний рівень прояву їх психологічної статі поєднувався з відповідним рівнем батьківсько-дитячих стосунків. Разом з тим були сім'ї, в яких існувала розбіжність між рівнями прояву психологічної статі дитини і батьківсько-дитячих стосунків. На підставі результатів кореляційного аналізу на третьому етапі констатувального експерименту визначалися інтервальні ряди. Ці ряди відповідали високому, середньому та низькому рівням прояву психологічної статі дитини і батьківсько-дитячих стосунків. Це дало можливість виокремити особливості становлення психологічної статі старших дошкільників в умовах сім'ї за чотирма напрямками.

Діти першої підгрупи були задоволені власною статевою належністю та її можливостями; виявляли позитивне ставлення до тих чи інших референтних осіб згідно з їх статевою належністю; мали чіткі уявлення про свою майбутню сімейну та суспільну роль; розрізняли статево-рольові відмінності ігрових дій, поведінки, стосунків; вільно використовували готові емоційні та поведінкові стереотипи відповідно до власної статі. Ця підгрупа включала:

? сім'ї з дівчатками, в яких поєднувалися високий рівень прояву їх психологічної статі, високий рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і високий (чи середній) рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком;

? сім'ї з хлопчиками, в яких поєднувалися високий рівень прояву їх психологічної статі, високий (чи середній) рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і високий рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком.

Дошкільники другої підгрупи висловлювали задоволення власною статевою належністю; визначали ставлення до тих чи інших референтних осіб згідно з їх особистісними характеристиками; виявляли позитивне ставлення до своєї майбутньої сімейної та суспільної ролі; мали різноманітні уявлення та знання про психологічні особливості власної статі, але проявляли амбівалентність та варіабельність під час ідентифікації своєї статево-рольової поведінки; не завжди розрізняли статево-рольові відмінності ігрових дій, поведінки і стосунків. Ця підгрупа включала:

? сім'ї з дівчатками, в яких поєднувалися середній рівень прояву їх психологічної статі, високий (чи середній) рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і високий (чи середній) рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком;

? сім'ї з хлопчиками, в яких поєднувалися середній рівень прояву їх психологічної статі, високий (чи середній) рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і високий (або середній) рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком.

Третя підгрупа об'єднувала дітей, які характеризувалися невідповідністю рівнів прояву психологічної статі і батьківсько-дитячих стосунків. Дівчатка цієї підгрупи були задоволені своєю статевою належністю; виявляли позитивне ставлення до своєї майбутньої сімейної та суспільної ролі; мали бажання змінити власне ім'я; чітко ідентифікували свою статево-рольову поведінку під час ігор з однолітками, але з інтересом виконували ролі протилежної статі. Хлопчики третьої підгрупи не виявляли почуття гордості за свою стать; визначали ставлення до тих чи інших референтних осіб згідно з їх особистісними характеристиками; мали бажання змінити власну стать на протилежну; брали на себе ролі протилежної статі; не володіли достатнім обсягом знань про психологічні особливості та рольові відмінності своєї статі. Такі відмінності у цій підгрупі можна пояснити існуванням у сімейно-батьківських стосунках розбіжності у ставленні до статево-рольового виховання власних дітей. Ця підгрупа включала:

? сім'ї з дівчатками, в яких поєднувалися високий (чи середній) рівень прояву їх психологічної статі, високий (або низький) рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і високий (середній або низький) рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком;

? сім'ї з хлопчиками, в яких поєднувалися низький рівень прояву їх психологічної статі, низький рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і високий рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком.

Статево-рольові прояви дітей четвертої підгрупи характеризувалися відсутністю почуття гордості за свою стать; нерозумінням власної статевої належності; визначенням ставлення до тих чи інших референтних осіб згідно з їх особистісними характеристиками; наявністю бажання змінити власну стать на протилежну; інтересом до статево-рольової поведінки протилежної статі; недостатнім обсягом знань про психологічні особливості та рольові відмінності своєї статі. Ця підгрупа включала:

? сім'ї з дівчатками, в яких поєднувалися середній (чи низький) рівень прояву їх психологічної статі, середній (або низький) рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і середній (чи низький) рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком;

? сім'ї з хлопчиками, в яких поєднувалися середній (чи низький) рівень прояву їх психологічної статі, середній (або низький) рівень батьківсько-дитячих стосунків з матір'ю і середній (чи низький) рівень батьківсько-дитячих стосунків з батьком.

З урахуванням особливостей чотирьох підгруп респондентів, виділених за рівнями прояву психологічної статі у старшому дошкільному віці і батьківсько-дитячих стосунків, розроблено програму впровадження у практику роботи закладів дошкільної освіти системи засобів ефективного впливу на процес становлення психологічної статі у старших дошкільників під час їх взаємодії з дорослими.

У третьому розділі ? “Психологічні чинники розвитку батьківсько-дитячих стосунків та психологічної статі старших дошкільників” ? викладено загальну стратегію формувального експерименту, розкрито зміст психолого-педагогічного впливу батьківських позицій на становлення психологічної статі старших дошкільників для оптимізації сімейних стосунків.

Формувальний експеримент охоплював 25 сімей з дівчатками і 25 сімей з хлопчиками старшого дошкільного віку, які виховувались у дошкільних навчальних закладах №1 «Чебурашка» та №5 «Світлячок» м. Глухова Сумської області.

Аналіз результатів констатувального етапу дослідження підтвердив, що сучасний стан вирішення проблеми становлення психологічної статі дитини вимагає створення суспільних інституцій, спрямованих на розв'язання суперечностей у системі сімейного виховання - зокрема, на вирішення проблем батьківсько-дитячих стосунків.

На підставі отриманих даних розроблено розвивальну програму для респондентів I, II, III і IV підгруп, організація та зміст якої передбачали оптимізацію:

1. Емоційного компонента психологічної статі старших дошкільників (розвиток бажання дитини мати в якості референтної особи представника своєї статі, наслідувати відповідну статево-рольову поведінку у спільній діяльності з дорослими й однолітками) і батьківсько-дитячих стосунків (розвиток позитивного сприймання батьками власної сімейної ролі, індивідуально-психологічних особливостей хлопчиків і дівчаток).

2. Когнітивного компонента психологічної статі старших дошкільників (розширення та уточнення знань дитини про власну статеву належність, статево-рольову належність у сім'ї) і батьківсько-дитячих стосунків (усвідомлення батьками егалітарності статевих ролей, уподобань та інтересів хлопчиків і дівчаток).

3. Діяльнісного компонента психологічної статі старших дошкільників (формування у дітей навичок рольової поведінки, які відповідають власній статі, еталонів статевої поведінки під час їх взаємодії з дорослими і однолітками) і батьківсько-дитячих стосунків (вироблення вміння батьків спільно розподіляти соціально-рольові обов'язки в сім'ї, встановлювати суб'єкт-суб'єктну взаємодію з хлопчиками і дівчатками).

Запропонована нами програма оптимізації включала до свого складу три обов'язкових блоки (інформаційний, практичний, діагностичний) і впроваджувалася у практику через систему індивідуальної роботи з сім'єю, тренінгів з батьками та консультацій з вихователями. Впровадження програми у практику роботи ДНЗ передбачало системну роботу з батьками і використання інтерактивних засобів їх навчання під час консультацій.

Особливої уваги потребували сім'ї з дітьми, які належали до III і IV підгруп. Головними завданнями програми для роботи з цими сім'ями були такі: озброєння батьків мінімумом потрібних знань про становлення психологічної статі власної дитини та її вплив на особистісний розвиток дошкільника; впровадження у практику сімейного виховання спільних - батька і матері - підходів до виховання відповідної статево-рольової поведінки власних дітей; ознайомлення батьків з ефективними методиками розвитку статевих уявлень, статевої ідентифікації і статево-рольової поведінки у старшому дошкільному віці; активізація виховного потенціалу родини шляхом включення обох батьків у процес виховання власної дитини.

Для оцінки успішності розробленої програми здійснено порівняльний аналіз даних в експериментальній та контрольній групах.

З метою об'єктивного аналізу отриманих результатів обрано ті самі три діагностичних методики, які застосовувалися на констатувальному етапі дослідження: опитувальник батьківського ставлення, методика PARI, методика Р. Жиля. Результати контрольного обстеження аналізувалися і порівнювалися з даними констатувального зрізу (див.: табл. 3).

Таблиця 3 Динаміка рівнів розвитку структурних компонентів психологічної статі старших дошкільників на констатувальному та контрольному етапах дослідження

Під- групи	Констатувальний експеримент (n=100)	Контрольний експеримент(n=100)
	ЕГx	ЕГy	КГx	КГy	ЕГx	ЕГy	КГx	КГy
	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%	Осіб	%
I	3	12	3	12	4	16	3	12	8	32	10	40	5	20	6	24
II	10	40	9	36	10	40	10	40	12	48	11	44	6	24	7	28
III	1	4	4	16	3	12	5	20	3	12	4	16	10	40	8	32
IV	11	44	9	36	8	32	7	28	2	8	0	0	4	16	4	16

Примітка: ЕГу ? експериментальна група з хлопчиками, ЕГх ? експериментальна група з дівчатками, КГу ? контрольна група з хлопчиками, КГх ? контрольна група з дівчатками.

Аналіз динаміки показників рівнів прояву структурних компонентів психологічної статі дітей старшого дошкільного віку і батьківсько-дитячих стосунків на констатувальному та контрольному етапах дослідження показав:

- зростання кількості досліджуваних першої підгрупи, що свідчить про ефективність розробленої автором системи засобів ефективного впливу на процес становлення психологічної статі старших дошкільників під час їх взаємодії з дорослими;

- збільшення кількості досліджуваних другої підгрупи, що зумовило потребу у проведенні тренінгової роботи з сім'ями і вихователями, тематичних рольових ігор у цій групі. Розвивальна робота була спрямована на формування у дітей таких навичок рольової поведінки, які відповідали б власній статі, еталонів статевої поведінки під час їх взаємодії з дорослими й однолітками; вироблення у батьків вміння спільно розподіляти соціально-рольові обов'язки в сім'ї, встановлювати суб'єкт-суб'єктну взаємодію з хлопчиками і дівчатками;

- підвищення рівня прояву структурних компонентів психологічної статі у досліджуваних III і IV підгруп, що було підтвердженням ефективності роботи психолога за індивідуальними планами розвитку, які включали: тренінгову роботу, консультації, тематичні дидактичні ігри з дітьми й їх батьками. У процесі індивідуальної роботи з такими сім'ями у дітей розвивалось бажання мати в якості референтної особи представника своєї статі і наслідувати відповідну статево-рольову поведінку в ігровій діяльності, відбувався процес розширення та уточнення знань про власну статеву належність і статево-рольову належність у сім'ї; у дорослих розвивалися позитивне сприймання своєї сімейної ролі та індивідуально-психологічних особливостей власної дитини, усвідомлення егалітарності статевих ролей та уподобань хлопчиків і дівчаток, вміння спільно розподіляти соціально-рольові обов'язки в сім'ї.

Відтак, у більшості дітей контрольної групи - як на етапі констатувального, так і після контрольного експерименту - мала місце позитивна динаміка показників прояву психологічної статі, але ці показники були нижчими, ніж у дітей експериментальної групи. Отримані результати підтвердили, що у процесі систематичної розвивальної та тренінгової роботи створювались умови для вироблення у дітей адекватних статевих уявлень і гармонійного становлення психологічної статі дошкільників у системі батьківсько-дитячих стосунків.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми психолого-педагогічних умов, які забезпечують процес гармонізації емоційного, когнітивного і діяльнісного структурних компонентів психологічної статі старших дошкільників у ході взаємодії з батьками й однолітками.

Висновки

1. Психологічна стать дитини як інтегральне утворення поєднує у своїй структурі статеві уявлення, статеву ідентичність та статево-рольову поведінку. Вона може бути представлена такими компонентами: емоційним (бажання бути сильним або красивим, бажання бути схожим на батька чи матір, мати в якості зразка для наслідування особу своєї статі, гратися з дітьми своєї чи протилежної статі, виконувати доручення з дітьми своєї чи іншої статі, виконувати роль іншої статі); когнітивним (знання про статеву належність свого імені, власну статеву належність, свою статеву роль у сім'ї, свою статево-рольову належність у дорослому житті, статево-рольовий розподіл професій, чоловічі та жіночі риси батьків); діяльнісним (вибір ідентичного власній статі дорослого у спільній діяльності, рольової поведінки у грі з дорослим, ігрової ролі у грі з однолітками, чоловічих еталонів поведінки під час взаємодії з однолітками, жіночих еталонів поведінки під час взаємодії з іншими дітьми).

2. Динаміка рівнів розвитку структурних компонентів психологічної статі старших дошкільників відбувається завдяки гармонізації їх прояву у процесі взаємодії з обома батьками. Як показало дослідження, оптимізація процесу становлення психологічної статі у дошкільному дитинстві передбачає вивчення взаємин дитини з дорослими й однолітками як інтегративного процесу. В структурі батьківсько-дитячих стосунків особливого значення набуває діяльнісний компонент, оскільки саме в результаті спільної з дитиною життєдіяльності, реальних дій батьків відбувається виховний вплив, що визначає рівень прояву структурних компонентів психологічної статі хлопчиків і дівчаток.

3. Особливості розвитку психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків виявляються в диференціюванні рівнів прояву їх структурних компонентів, що створює підґрунтя для оцінки перспектив розвитку статі у старшому дошкільному віці. Зв'язок між рівнем прояву психологічної статі дитини й особливостями батьківсько-дитячих стосунків, з одного боку, і диференціювання рівнів прояву їх структурних компонентів, з другого, - дали можливість визначити чотири підгрупи досліджуваних за рівнями прояву показників психологічної статі дітей і батьківсько-дитячих стосунків.

4. На підставі результатів апробації системи роботи з батьками розроблено програму впровадження у навчально-виховну практику закладів дошкільної освіти комплексу засобів ефективного впливу на процес становлення психологічної статі дітей у старшому дошкільному віці під час їх взаємодії з дорослими, доведено її ефективність як психологічного засобу гармонізації прояву емоційного, когнітивного і діяльнісного структурних компонентів психологічної статі дитини і батьківсько-дитячих стосунків.

5. Оптимізація процесу становлення психологічної статі старших дошкільників передбачала впровадження у практику роботи дошкільних навчальних закладів системи занять, тренінгів та консультацій, спрямованих на збалансування вияву емоційного, когнітивного та діяльнісного структурних компонентів психологічної статі дитини. Індивідуалізація психолого-педагогічної роботи з батьками і дітьми старшого дошкільного віку в межах дії авторської програми здійснювалася з урахуванням особливостей прояву психологічної статі та батьківсько-дитячих стосунків, характерних для виділених на констатувальному етапі дослідження чотирьох підгруп дітей.

6. Головними чинниками становлення психологічної статі старших дошкільників у системі сімейних стосунків виступають:

- позитивне сприймання батьками власної сімейної ролі, індивідуально-психологічних особливостей хлопчиків і дівчаток, що обумовлює бажання дитини мати в якості зразка для наслідування представника своєї статі, наслідувати відповідну статево-рольову поведінку у спільній діяльності з дорослими й однолітками (емоційний компонент);

- усвідомлення батьками егалітарності статевих ролей, уподобань та інтересів хлопчиків і дівчаток, що розширює й уточнює знання дитини про власну статеву належність, статево-рольову належність у сім'ї; психологічна та педагогічна компетентність батьків, яка реалізується шляхом прояву у взаємодії з дитиною батьківського ставлення, уявлень і очікувань, усвідомлення власної ролі у процесі особистісного становлення дитини (когнітивний компонент); психологічний статевий сім'я дитячий

- суб'єкт-суб'єктна взаємодія батька і матері з дітьми певної статі, вміння батьків спільно розподіляти соціально-рольові обов'язки, що забезпечує розвиток у дітей навичок статево-рольової поведінки під час їх взаємодії з дорослими й однолітками (діяльнісний компонент).

Проведене дослідження створює перспективи для подальшого вивчення проблеми становлення психологічної статі дітей дошкільного віку в системі сімейного виховання, що передбачає розв'язання питання підготовки батьків до свідомого виконання власної ролі у сім'ї.

До перспективних напрямків дослідження ми відносимо такі: визначення шляхів соціально-психологічної освіти та інформаційного забезпечення батьків; удосконалення психолого-педагогічної взаємодії дошкільних навчальних закладів з родинами вихованців; впровадження у систему дошкільної освіти тренінгової роботи з сім'ями з питань впливу батьківсько-дитячих стосунків на становлення психологічної статі старших дошкільників та ін.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях

Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України:

1. Савченко Ю.Ю. Захистимо наших дітей / Ю.Ю. Савченко // Психологія: зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова; за ред. С.Д. Максименка. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. - Вип. 2(9), ч. І. - С. 231 - 234.

2. Савченко Ю.Ю. Особливості статево-рольової диференціації та ідентифікації дітей дошкільного віку / Ю.Ю. Савченко // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; за заг. ред. С.Д. Максименка. - К.: Нора-прінт, 2001. - Т IV. - С. 148 - 149.

3. Савченко Ю.Ю. Статево-рольові уявлення в структурі самосвідомості дошкільника / Ю.Ю. Савченко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: науково-теоретичний збірник; за ред. В.П. Коцура. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 14. - С. 221 - 224.

4. Савченко Ю.Ю. Адекватні статево-рольові уявлення дитини-дошкільника як складова психічного здоров'я / Ю.Ю. Савченко // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: зб. наук. праць; редкол.: В.О. Огнев'юк, І.Д. Бех, Л.Л. Хоружа [та ін.] - К.: Університет, 2008. - №10 (ч. 1). - С. 85 - 90.

5. Савченко Ю.Ю. Ставлення дорослих до дитини в умовах сім'ї як фактор становлення психологічної статі дошкільника / Ю.Ю. Савченко // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: зб. наук. праць; редкол.: В.О. Огнев'юк, І.Д. Бех, Л.Л. Хоружа [та ін.] - К.: Університет, 2008. - №12 (2). - С. 86 - 90.

6. Савченко Ю.Ю. Статева автобіографія як засіб вивчення механізмів становлення психологічної статі дітей дошкільного віку / Ю.Ю. Савченко // Вісник Інституту розвитку дитини. - Серія: Філософія, педагогіка, психологія: зб. наук. праць; укл.: І.І. Загарницька, Г.В. Бєлєнька, А.В. Карнаухова. - К.: Вид-во Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, 2010. - Вип. 8. - С. 167 - 171.

7. Савченко Ю.Ю. Вагітність і очікування на дитину в аспекті пренатальної психології / Ю.Ю. Савченко // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України; за ред. проф. С.Д. Максименка. - У 12 томах. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - Т. 4. - Вип. 6. - С. 157 - 169.

Розділ у навчальному посібнику

8. Психологія сім'ї: навч. посібник / [Поліщук В.М., Ільїна Н.М., Поліщук С.А., Мисник С.О., Савченко Ю.Ю. та ін.]; за заг. ред. В.М. Поліщука. - [2-е вид.]. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - 282 с.

Анотації

Савченко Ю.Ю. Становлення психологічної статі дитини дошкільного віку в умовах сім'ї. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-експериментальному вивченню процесу становлення психологічної статі старших дошкільників у системі батьківсько-дитячих стосунків. Проаналізовано шляхи вирішення проблеми становлення психологічної статі дітей дошкільного віку у психологічній та педагогічній літературі.

В дослідженні уточнено зміст понять «психологічна стать» і «батьківсько-дитячі стосунки», структурно представлені трьома компонентами: емоційним, когнітивним, діяльнісним. Визначено взаємозв'язок між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків у їх сім'ях.

На підставі отриманих результатів щодо взаємозв'язку між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків у сім'ях виділено підгрупи респондентів. Згідно з їх якісною характеристикою обґрунтовано ефективні умови розвитку психологічної статі хлопчиків і дівчаток дошкільного віку у структурі сімейних стосунків, розроблено програму впровадження у практику роботи закладів дошкільної освіти системи психолого-педагогічних впливів розвивального характеру.

В результаті експериментальної роботи підтверджено ефективність запропонованої програми і доведено доцільність її використання в освітній діяльності установ для дітей дошкільного віку.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у практиці роботи ДНЗ і вищих педагогічних навчальних закладів як навчально-методичний матеріал під час викладання дисциплін з фахової підготовки студентів, які навчаються за такими напрямками: «Дошкільна освіта», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка».

Ключові слова: психологічна стать, статева ідентичність, батьківсько-дитячі стосунки, статево-рольова поведінка.

Савченко Ю. Ю. Становление психологического пола ребенка дошкольного возраста в условиях семьи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины. - Киев, 2010.

В диссертации исследован процесс становления психологического пола старших дошкольников в системе детско-родительских отношений. Осуществлен теоретический анализ путейрешения проблемы становлення психологического пола детей дошкольного возраста в психологической и педагогической литературе.

В исследовании уточнено содержание понятий «психологический пол» и «детско-родительские отношения», которые структурно представлены тремя компонентами: эмоциональным, когнитивным, деятельностным. Определена взаимосвязь между уровнями проявления психологического пола старших дошкольников и детско-родительскими отношениями в их семьях.

Результаты експериментального исследования взаимосвязи между уровнями проявления психологического пола старших дошкольников и детско-родительских отношений в их семьях позволили выделить подгруппы респондентов. Учет их качественной характеристики дал возможность разработать программу введения в практику работы учреждений дошкольного образования системы средств эффективного влияния на процесс становления психологического пола у старших дошкольников во взаимодействии со взрослыми.

На основе количественных и качественных результатов экспериментальной работы доказаны эффективность предложенной программы и целесообразность её использования в образовательном процессе учреждений для детей дошкольного возраста, а также во время подготовки студентов по таким специальностям: «Дошкольное образование», «Практическая психология», «Социальная педагогика».

...