Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

УДК 378.015.3:159.955

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ

У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Малій Наталія Юріївна

Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент Мамічева Олена Володимирівна, Слов'янський державний педагогічний університет, кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології, доцент кафедри.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, Клименко Віктор Васильович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія вікової психофізіології, головний науковий співробітник;

кандидат психологічних наук Гоцуляк Наталія Євгенівна, Факультет військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кафедра іноземних мов та військового перекладу, доцент кафедри.

Захист відбудеться « 31 » травня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий « 29 » квітня 2011 р.

старший науковий співробітник О. Б. Самохвалов

АНОТАЦІЇ

Малій Н. Ю. Психолого-педагогічні особливості розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - «Педагогічна та вікова психологія». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми креативності, визначено структурні компоненти та механізми креативної складової професійного мислення, а також основні психолого-педагогічні особливості, чинники та умови, що сприяють її розвитку у майбутніх педагогів у процесі навчання. Серед виявлених психолого-педагогічних умов її розвитку основними визначено такі: реалізація випереджальної функції в усьому освітньому процесі навчального закладу; науково обґрунтована декомпозиція загальної мети у конкретні кваліфікаційні вимоги до випускника; орієнтація освітнього процесу на студентів як майбутніх фахівців; формування у професійно-освітньому процесі фахівця як особистості; інтенсифікація навчання студентів; побудова навчально-виховного процесу на основі сучасних психолого-педагогічних технологій; керівництво навчально-виховним процесом викладачами, що володіють професійною майстерністю і високою педагогічною культурою. Розроблена та експериментально апробована програма розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів. навчання педагог креативність мислення

Ключові слова: розвиток креативної складової професійного мислення, психолого-педагогічні особливості, майбутній педагог.

Малий Н. Ю. Психолого-педагогические особенности развития креативной составляющей профессионального мышления будущих педагогов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - «Педагогическая и возрастная психология». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2010.

Креативность рассматривается как общая способность к творчеству; психический фактор, связанный с деятельностью подсознания и направленный на создание оригинального продукта. Выделены следующие факторы, способствующие развитию креативной составляющей профессионального мышления студентов в процессе обучения: проблематизация содержания образования и обучения, диалог как форма учебного взаимодействия, рефлексивная позиция студентов и преподавателей, использование игровых форм обучения, эмоциональный фон занятия. Если рассматривать профессиональную, в частности, педагогическую деятельность как решение задач и проблем (т.е. как сферу приложения интеллекта), то творчество выступает как самостоятельный фактор. В то же время и интеллект, и креативность (как способность к творчеству) проявляют себя через подобные вторичные факторы (вербальный, пространственный, формально-числовой), переходя в процессе развития из «потенциального» в «актуальное» состояние.

Основными психолого-педагогических условиями развития креативных компонентов профессионального мышления будущих педагогов являются: деятельность учебного заведения, а также весь образовательный процесс должны выполнять опережающую функцию в деле подготовки специалистов, способных двигать практику вперед; должна быть сделана научно обоснованная декомпозиция общей цели в конкретные квалификационные требования к выпускнику (профессиональные качества, знание, привычки, умения, способности), а каждая из них стать частной педагогической задачей; ориентация образовательного процесса на студентов как будущих специалистов; формирование в профессионально-образовательном процессе специалиста как личности - это и цель, и непременное условие эффективности самого процесса; максимальная интенсификация обучения студентов; построение учебно-воспитательного процесса на основе современных эффективных психолого-педагогических технологий; руководство учебно-воспитательным процессом преподавателями, обладающими профессиональным мастерством и высокой педагогической культурой. В свою очередь создание специфических дидактических условий позволяет значительно повысить и уровень креативности, и уровень развития аналитико-синтетических операций как основных компонентов профессионального мышления будущего специалиста: создание ситуаций незавершенности; решение и поощрение решения множества вопросов; создание и разработка приемов, технологий, стратегий и инструментов для последующей деятельности; мотивация ответственности, стимулирование независимости; упор на собственные разработки, наблюдения, обобщения; билингвистический опыт, создающий различные взгляды на мир; внимание со стороны родителей, окружающих.

Как выяснилось в ходе эмпирического исследования, начальный уровень развития креативных компонентов профессионального мышления у студентов сильно варьирует, что связано с отсутствием соответствующего психодиагностического инструментария и критериев оценки. Оказалось, большая часть выборки состоит из смешанных психотипов на базе гармоничного и конформного, а также - гармоничного и интровертированого. На основе результатов корреляционного анализа между показателями уровня развития креативной составляющей профессионального мышления испытуемых и различными психотипами выявлена отрицательная взаимосвязь профессионального творческого мышления с конформным психотипом и положительная слабая взаимосвязь с гармоничным, сензитивним, инфантильным и интровертированым психотипами. При объединении испытуемых в группы подобных психотипов отмечено статистически значимые различия между группой условно «гармоничных» и условно «конформных» типов: у первых показатели уровня развития креативной составляющей профессионального мышления оказались более высокими, что позволяет сделать вывод о том, что некоторые особенности структуры личности, сложившиеся ранее в ходе ее социализации, создают предпосылки к развитию креативных компонентов профессионального мышления в студенческом возрасте. На основе результатов эмпирического исследования автором разработана программа развития креативной составляющей профессионального мышления будущих педагогов.

Ключевые слова: креативная составляющая профессионального мышления, психолого-педагогические особенности, будущий педагог.

Malii N. Psychological and pedagogical peculiaritites of development of creative component of future teachers' professional thinking. - Manuscript.

Thesis for obtaining the Scientific Degree of the Candidate of Psychological Sciences in speciality 19.00.07 - «Educational and Age Psychology». - the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. - Khmelnytskyi, 2010.

In thesis the theoretical analysis of the problem of creativity has been carried out, structural components and mechanisms of a creative component of professional thinking, and also the basic psychological and pedagogical peculiarities, factors and conditions assisting its development with regards to the future teachers within the process of training have been defined. Among the revealed psychological and pedagogical conditions of its development the key points have been determined as following: realization of advanced function in the educational process of educational establishment; scientifically substantiated decomposition of general aim into concrete qualification requirements to the graduate; orientation of educational process towards students as future experts; formation of the experts as persons in professional educational process; intensification of students' training; construction of teaching and educational process on the basis of modern psychological and pedagogical technologies, management of teaching and educational process by teachers who are to possess professional skills and high pedagogical culture. The program of development of a creative component of future teachers' professional thinking has been developed and experimentally verified.

Key words: creative component of professional thinking, psychological and pedagogical peculiarities, factors and conditions, future teacher.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з основних вимог до підготовки сучасного фахівця стає розвиток його професійного мислення, який містить не лише дискурсивний, але й креативний компонент. Ця вимога знайшла відображення у Державному освітньому стандарті і визначила напрямок психолого-педагогічних досліджень у сфері педагогічної психології. У зв'язку із цим актуальною є проблема впровадження у навчальний процес нових методів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу особистості і формування компонентів творчого мислення студентів вищого навчального закладу (далі - ВНЗ).

Проблема розвитку творчого мислення активно розробляється у психології та педагогіці (І. Волощук (педагогічні основи розвитку творчих здібностей молодших школярів в умовах сільської загальноосвітньої школи), Н. Гавриш (розвиток мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному дитинстві), Н. Кічук (формування творчої особистості вчителя в процесі вузівської професійної підготовки), А. Коваленко (психологія розуміння творчих задач), В. Клименко (умови творчого розвитку особистості), О. Мамічева (психологічні основи розвитку педагогічних здібностей викладачів гуманітарних дисциплін вищих навчальних закладів), Л. Мойсеєнко (психологія творчого математичного мислення студентів), В. Моляко (стратегії творчої діяльності), С. Сисоєва (теоретичні і методичні основи підготовки вчителя до формування творчої особистості учня), В. Ямницький (психологічні чинники розвитку життєтворчої активності особистості в дорослому віці) та ін.). Це стимулює подальший пошук різних підходів до проблеми та оптимальних шляхів її вирішення. У контексті розвитку креативної складової творчого мислення виникає потреба в активній організації творчого простору (М. Воллах, Н. Коган, В. Моляко, Є. Торранс, О. Матюшкін та ін.). Проте навчання у ВНЗ не сприяє створенню такого, оскільки організаційна структура ВНЗ передбачає створення умов з достатньо жорсткими стандартами поведінки і деяким нівелюванням індивідуально-особистісних особливостей студентів - майбутніх педагогів. Крім того, розвиток креативності супроводжує певна (хоча й тимчасова) невротизація особистості, що стає причиною обмеження застосування нею у навчальному процесі прийомів розвитку креативних компонентів професійного мислення. Саме з вище зазначених обставин і була визначена тема дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукових досліджень Слов'янського державного педагогічного університету в межах комплексної науково-дослідної теми «Психологічні умови формування особистості в навчальній діяльності», яка затверджена вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол №7 від 14.03.2006 р.). Роль автора у виконанні цієї комплексної науково-дослідної теми полягає в обґрунтуванні психолого-педагогічних особливостей креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів в процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Тема дисертації затверджена ученою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол №10 від 24.05.2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №9 від 25.11.2008 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні особливості розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів та розробити програму її розвитку в освітньому просторі педагогічного ВНЗ.

Завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз проблеми креативності, зокрема у професійній діяльності, визначити структурні компоненти та механізми креативної складової професійного мислення.

Виявити основні психолого-педагогічні особливості, чинники та умови розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів.

Розробити та експериментально перевірити програму розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів.

Об'єкт дослідження - професійне мислення майбутнього педагога.

Предмет дослідження - психологічні та педагогічні особливості розвитку креативних компонентів професійного мислення майбутніх педагогів у процесі навчання у ВНЗ.

Методи дослідження. Для вирішення наукових завдань і перевірки вихідних положень було використано такі групи методів: теоретичні: аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури - з метою теоретичного аналізу проблеми креативності у науковій думці; емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування - для виявлення основних психолого-педагогічних особливостей та чинників розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, метод моделювання - при розробці програми, спрямованої на розвиток креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів, експериментальний метод; метод аналізу продуктів діяльності (для виявлення результатів тестування студентів «до» і «після» проведення експерименту); методи статистичної обробки результатів дослідження: t-критерій Стьюдента, метод рангової кореляції Спірмена - для емпіричної перевірки авторської програми розвитку креативних компонентів професійного мислення майбутніх педагогів.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження:

уперше:

виявлено основні психолого-педагогічні особливості, чинники та умови розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів;

розроблено програму розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів, яка дозволяє інтенсифікувати процес набуття студентами вищих рівнів креативного мислення у педагогічній сфері;

удосконалено структуру професійного мислення майбутніх педагогів;

набули подальшого розвитку наукові уявлення про психосемантику феномена креативності у контексті творчості у професійній діяльності та особливості розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів.

Практична значущість отриманих результатів полягає у тому, що розроблена та апробована програма розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів сприяє удосконалюванню професійної підготовки майбутніх фахівців; а створений діагностичний комплекс допомагає вивчати поряд з рівнем розвитку професійного мислення студентів педагогічного ВНЗ їхній індивідуальний потенціал самореалізації і перспективи подальшої професійної спеціалізації.

Основні результати дослідження впроваджені в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (акт впровадження від 11.02.2010 p.), Слов'янському державному педагогічному університеті (акт впровадження від №68-09-90 від 27.05.2009 р.) та Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (акт впровадження №13 від 05.03.2010 p.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Психосемантичний аналіз феномену креативності у контексті творчості у професійній діяльності» написаної у співавторстві з О. Сафіним особистим внеском здобувача є розкриття контексту творчості у професійній діяльності сучасного фахівця. У статті «Щодо технології застосування та результати апробації психодіагностичного комплексу виявлення креативної складової професійного мислення студентів» написаної у співавторстві з С. Олексієнком, І. Радкович, внеском здобувача є обґрунтування та опис технології застосування психодіагностичного комплексу виявлення креативної складової професійного мислення студентів - майбутніх педагогів. У статті «Структурні компоненти креативної складової професійного мислення викладачів» написаної у співавторстві з Н. Федорончук, особистим внеском здобувача є визначення основних креативних компонентів творчого професійного мислення та механізмів творчої діяльності майбутніх викладачів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.), науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування» (Краматорськ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження надруковані у 11 публікаціях, з яких 8 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі психології (з них дві у співавторстві).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 15 додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 152 сторінки, містить 18 таблиць і 8 рисунків. Список використаних джерел налічує 208 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Теоретичний аналіз проблеми креативності у контексті творчого характеру професійної діяльності» - викладено результати психосемантичного аналізу феномена креативності у контексті творчості у професійній діяльності, а також структурні компоненти та механізми креативної складової професійного мислення.

Як показав теоретичний аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури, на сьогодні відсутня єдина думка у поглядах на сутність поняття «креативність». У дослідженнях зарубіжних психологів широко використовується термін «креативність», що, залежно від контексту, означає як «творчість», так і «здатність до творчості», і «творче мислення», хоча прихильники процесуального підходу використовують для позначення творчого мислення термін «creativity process», що дещо полегшує завдання розведення цих понять. Зарубіжні дослідники наголошують на різних складових процесу креативності. Так, Дж. Гілфорд і Є. Торранс розглядають креативність як творче мислення; Ф. Баррон вважає центральним процес уяви і символізації; Р. Стернберг підкреслює важливість здатності створювати «продуктивні метафори». С. Медник відзначає здатність виходити за рамки стереотипних асоціацій, працюючи із широким семантичним полем; Д. Фелдман вважає центральними ланками креативного процесу рефлективність, цілеспрямованість і використання трансформації і реорганізації у рамках певної культури. Як відзначають ті ж автори, спірним на сьогодні є таке питання: чи є креативний процес «нормативним» для усіх, але який має більш сильні або слабкі прояву у кожного індивіда, чи він доступний лише окремим індивідам у певні моменти часу. Прихильники є й у тієї, і в іншої точках зору.

У вітчизняній літературі кожний із термінів «креативність», «творчість», «здатність до творчості», «творче мислення» означає окреме поняття. У той же час зустрічаються дослідження, де ці поняття не розводяться і нерідко одне підмінюється іншим.

Опираючись на результати досліджень Дж. Гілфорда, Є. Торранса та інших авторів, автор дотримується когнітивно-процесуального підходу, який передбачає вивчення особливостей перебігу процесів у цілісній психіці як системі, що породжує активність індивіда. З іншого боку, нами не ігнорується діяльнісний підхід, тому що дослідження вітчизняних психологів і педагогів саме у межах цього підходу найбільшою мірою відображають можливості розвитку креативної активності у навчальному процесі в умовах ВНЗ.

Можна зробити висновок, що креативність особистості - це загальна здатність її до творчості; психічний чинник, що пов'язаний з діяльністю підсвідомості та спрямований на створення оригінального продукту. Творчі задатки особистості тією чи іншою мірою піддаються розвитку, і при створенні креативного простору на їхній базі можна сформувати певний рівень розвитку креативних компонентів професійного мислення. Під креативним простором розуміємо такі соціально-психологічні умови та психолого-педагогічні, які сприяють вільному прояву творчого мислення, розвивають його креативну складову, включаючи прояви рефлексивних процесів на заключному етапі вирішення професійного завдання, що носить творчий характер. Термін «креативний простір» гармонійно узгоджується із прийнятим у педагогічній психології поняттям «творчий освітній простір».

Спадкоємність та особистісні особливості індивіда позначаються на його сприйнятливості до умов соціального мікропростору, який або стимулює, або перешкоджає становленню креативних компонентів його професійного мислення. Створення креативного («творчого освітнього») простору і використання спеціальних методів навчання може підвищити рівень розвиненості креативної складової професійного мислення студентів, але якісно нового рівня досягають лише ті з них, індивідуальні особливості яких дозволяють їм бути чутливими до цих методів.

Професійне мислення тією чи іншою мірою, залежно від вимог та специфіки самої професійної діяльності передбачає наявність певної конфігурації креативних компонентів, які і створюють його креативну складову. До них належать аналітичний компонент мислення, здатність до аналізу проблеми; сукупність сензитивності, уяви, інтуїції та інсайту як здатності до перекомбінацій і синтезу при «високошвидкісній» несвідомій обробці інформації; здатність репрезентувати продукт неусвідомлюваної обробки у свідомість («осяяння»); аналітико-синтетичний компонент мислення, здатність проводити аналіз отриманого продукту і вторинний синтез (рішення проблеми) на свідомому рівні. На сьогодні у психології виявлено такі механізми креативної складової професійного мислення: пошук невідомого за допомогою механізму аналізу через синтез; пошук невідомого за допомогою асоціативного механізму; пошук невідомого з використанням зворотного зв'язку; пошук невідомого за допомогою механізму взаємодії інтуїтивного і логічного; пошук невідомого за допомогою евристик.

Нами визначено структурні компоненти креативної складової професійного мислення: здатність бачення проблеми, оригінальність мислення, легкість асоціювання, здатність викликати у свідомості з багатства спогадів певні складові частини і створювати з них нові психологічні утворення, гнучкість мислення, нонконформізм мислення, легкість генерування ідей, здатність до переносу знань і вмінь у нові умови, готовність пам'яті (системність, динамічність, рівень узагальненості знань), диалектичністъ мислення, критичність мислення і нарешті, нестандартність продукту мисленнєвої діяльності.

До механізмів креативної складової професійного мислення відносимо: зміни структури зовнішньої інформації і внутрішніх уявлень за допомогою аналогій і по'єднання концептуальних пробілів; постійне переформулювання проблеми; застосування існуючих знань, спогадів та образів для створення нового і застосування старих знань і навичок у новому ключі; використання невербальної моделі мислення; створення внутрішнього напруження, що стимулює процес мисле діяльності; пошук невідомого за допомогою механізму аналізу через синтез; пошук невідомого за допомогою асоціативного механізму; пошук невідомого з використанням зворотного зв'язку; пошук невідомого за допомогою механізму взаємодії інтуїтивного і логічного; пошук невідомого за допомогою евристик тощо.

Таким чином, у дисертаційному дослідженні креативність розглядається винятково як феномен, специфічне явище ефективної професійної діяльності педагога, не торкаючись її ноуменальної природи, тобто того, що осягається в ній розумом на противагу тому, що дається у відчуттях. При цьому ми поділяємо думку тих дослідників, які вважають креативність не стільки мисленнєвим процесом, скільки психодуховним станом людини як самобутньої, неповторної індивідуальності. Студентський вік є сприятливим для розвитку тих, хто навчається, тому що, відповідно до психологічних досліджень Б. Ананьєва, В. Клименка, С. Максименка, В. Моляка та інших науковців, у цьому віці ще не спостерігається зниження креативності і триває розвиток інтелекту.

У другому розділі - «Розробка програми розвитку креативної складової професійного мислення у майбутніх педагогів» - розглянуто основні чинники та психолого-педагогічні умови розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, подано програму розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів та її основні характеристики, викладено методи вивчення і методики діагностування індивідуально-особистісних властивостей і показників креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів, а також наведено інформацію про організацію і проведення емпіричного дослідження щодо розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів.

Креативність є властивістю, яка актуалізується лише за сприятливих умов навколишнього середовища. У повсякденному житті відбувається певне придушення креативних властивостей особистості. Це може бути пояснено тим, що креативність передбачає незалежну поведінку, створення одиничного, у той час як соціум зацікавлений у своїй стабільності і безперервному відтворенні існуючих форм відносин, продуктів тощо. Саме через організацію креативного мікропростору креативність формується як глибинна (особистісна), а не лише як поведінкова (ситуативна) властивість.

Розвиток творчого мислення студентів потребує необхідної спрямованості педагогічного процесу і реалізується через навички творчої діяльності тих, хто навчається і створення відповідних умов: створення ситуацій незавершеності або відкритості, на відміну від жорстко заданих і суворо контрольованих; вирішення і заохочення безлічі питань; створення і розробка прийомів, стратегій, інструментів, предметів для подальшої діяльності; стимулювання відповідальності і незалежності; наданні переваг власним розробкам, спостереженнях, узагальненнях, увага з боку оточуючих.

Можна визначити декілька основних психолого-педагогічних умов ефективності освітнього процесу у ВНЗ, спрямованих на підвищення професіоналізму майбутніх фахівців, у тому числі на розвиток креативної складової їхнього професійного мислення:

1. Діяльність освітньої установи і весь освітній процес повинні бути приведені у відповідність із настановою на випереджальну функцію, на підготовку фахівців нової генерації.

2. Науково обґрунтована декомпозиція загальної мети у конкретні кваліфікаційні вимоги до випускника (професійні риси, знання, навички, уміння, здібності), а кожна з них - стати конкретним педагогічним завданням.

3. Орієнтація освітнього процесу у педагогічному ВНЗ на студентів.

4. Формування у професійно-освітньому процесі фахівця-особистості.

5. Інтенсифікація навчання студентів.

6. Побудова освітнього процесу на основі сучасних інтенсивних психолого-педагогічних технологій.

7. Здійснення керівництва освітнім процесом викладачами-професіоналами, людьми з високою педагогічною культурою.

Наступні умови, які традиційно існують у вищий професійній освіті, необхідно віднести до обмежень, що не дозволяють проявлятися креативним компонентам професійного мислення студентської молоді:

1. Регламентованість відносин між студентами і викладачами (обмеження діалогу між ними, несхвалення «власної думки студентів» тощо).

2. Психологічний відбір, що відбраковує частину чутливих до розвитку творчого мислення особистостей (в основному, що виявляють лабільний тип акцентуації характеру, сензитивний тип та ін.).

3. Дотримання дидактичних обмежень навчальної дисципліни, що може стримувати емоційну сферу, негативне ставлення до фантазійності студентів тощо.

4. Відсутність яскраво вираженої необхідності у професійному творчому мисленні.

Виділимо такі чинники, які сприяють розвитку креативних компонентів професійного мислення студентів у процесі навчання: проблематизація змісту освіти і навчання, діалог як форма навчальної взаємодії, рефлексивна позиція студентів і викладачів, використання ігрових форм навчання. Велике значення мають рівень емоційної насиченості змісту навчання, мовленнєвого спілкування, наявність ситуацій, що стимулюють емоційність в освітньому процесі. Особистість викладача також є важливим чинником емоційного впливу на студента. Найбільш відчутний у цьому сенсі загальний емоційний тон педагога, рівень його педагогічної, зокрема комунікативної культури та психолого-педагогічної компетентності.

Розвиток креативної складової професійного мислення студентів обумовлює необхідність сполучення безлічі чинників, серед яких: особливості перебігу процесу творчого мислення; специфіка майбутньої професії (вимоги Держстандарту до мислення конкретного фахівця); певні умови навчання (діалогічність навчального процесу, проблематизація його змісту, моделювання ігрових ситуацій, підвищення емоційної насиченості заняття тощо), які сприяють створенню креативного простору; використання спеціальних методів навчання і психотренінгів; індивідуально-психологічні особливості особистості.

З огляду на ці чинники, з метою розвитку креативних компонентів професійного мислення студентів нами було складено програму розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів. На першому етапі реалізації програми навчальний час був виділений на ознайомлення з існуючими теоріями і концепціями творчості, креативності і творчого мислення. Починаючи з лекційних занять, ми прагнули створити умови для розвитку творчого мислення слухачів (так званий креативний простір). Початковий зріз показав, що рівень розвитку креативних компонентів професійного мислення у студентів сильно варіює. На другому етапі реалізації програми проводилися практичні заняття, на яких студентам пропонувалося розв'язати систему творчих завдань. На третьому етапі реалізації програми заняття проходили у формі тренінгів. Ігрові методи розвитку креативної складової професійного мислення включали брейнстормінг, синектику - модель групової творчої діяльності в процесі навчального дослідження, пристосування намічених групою підходів до рішення або готових рішень до вимог, закладених при постановці проблеми. Протягом цього етапу видавалися індивідуальні завдання для самостійної творчої роботи і завдання на рефлексію - усвідомлення ступеня розвиненості у себе тих або інших креативних компонентів професійного мислення. Результати тестового зрізу засвідчили підвищення рівня креативної складової професійного мислення у майже 76% студентів, що свідчить на користь ефективності розробленої та апробованої програми.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів» - висвітлено результати аналізу рівня розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів до проведення експерименту, а також аналіз, обговорення та інтерпретація результатів емпіричного дослідження розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів. Організація і проведення емпіричного дослідження впливу креативного простору на розвиток креативних компонентів професійного мислення студентів передбачали кілька етапів: пілотажний, констатувальний (відбірковий), формувальний і післяформувальний, на яких були визначені основні цілі, проміжні завдання і способи їхнього вирішення. Перевірка висунутих положень здійснювалася первинними і вторинними методами математичної обробки, що використовуються у психології (вибіркове середнє значення, медіана, t-критерій Стьюдента, метод рангової кореляції Спірмена).

Як показали результати дослідження, початковий рівень розвитку креативних компонентів професійного мислення у студентів сильно варіює.

При дослідженні соціально-психологічних типів особистості студентів 2-3 курсів Слов'янського педагогічного університету (n=101) за опитувальником В. Мініярова виявилося, що 94,8% з них складається зі змішаних психотипів на базі гармонійного і конформного, а також - гармонійного та інтровертованого, тому, що їхні соціально-психологічні характеристики відповідають психограмам основних педагогічних професій. Для перевірки положення про потенційну чутливість груп умовно «гармонійних» (висококреативних) та умовно «конформних» (менш креативних) психотипів (поділ за класифікацією В. Мініярова) до впливу креативного простору, створених у межах програми, за результатами тестів «Складні аналогії», Є. Торранса «Невербальної креативності» та С. Медника «Вербальної креативності» були знайдені середні значення компонентів творчого мислення до і після формувального експерименту, який проводився зі студентами 2-3 курсів Слов'янського педагогічного університету.

Нa основі результатів кореляційного аналізу між показниками рівня розвитку креативної складової професійного мислення обстежуваних і різними психотипами було виявлено негативний взаємозв'язок креативної складової професійного мислення з конформним психотипом і позитивний слабкий взаємозв'язок з гармонійним, сезитивним, інфантильним та інтровертованим психотипами. При об'єднанні обстежуваних у групи подібних психотипів було відзначено статистично значиму розбіжність між групою умовно «гармонійних» та умовно «конформних» типів: у перших показники рівня розвитку креативної складової професійного мислення виявилися вищими, що дозволяє дійти висновку, що індивідуальні особливості структури особистості, що склалися раніше в процесі її соціалізації, створюють певні передумови до розвитку креативних компонентів професійного мислення у студентської молоді.

Під час експерименту виявилося, що не кожен студент чутливий до використання специфічних методів розвитку креативних компонентів професійного мислення в процесі навчання. Ті обстежувані, які спочатку мали високий рівень розвитку креативної складової професійного мислення, в умовах експериментального креативного простору додатково його підвищили, а в умовах некреативного простору, в основному, зберегли на колишньому рівні. Отже, якщо в освітньому просторі педагогічного ВНЗ не створено необхідні психолого-педагогічні умови, наявність високої креативності не є запорукою автоматичного зростання її рівня.

Таким чином, для розвитку креативної складової професійного мислення студентської молоді потрібні: по-перше, здійснення індивідуального підходу до того, хто навчається, з врахуванням його соціально-психологічного типу особистості і чутливості до використання специфічних методів розвитку креативних компонентів професійного мислення; по-друге, створення психолого-педагогічних умов, що забезпечують створення креативного простору з використанням діалогізації навчального процесу, впровадженням проблемних та ігрових форм навчання, введенням до структури заняття психотехнічних прийомів і вправ, створенням яскравого емоційного тла і заохоченням уяви студентів. Використання цих специфічних прийомів дозволяє значно підвищити і рівень креативності, і рівень розвитку аналітико-синтетичних операцій як основних компонентів професійного мислення майбутнього фахівця.

ВИСНОВКИ

1. Проведений теоретичний аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури дозволив дійти висновку, що на сьогодні не існує єдиної думки у поглядах на сутність понять «креативність», а також на механізм цього соціально-психічного явища. У дослідженнях зарубіжних психологів широко використовується термін «креативність», що, залежно від контексту, означає і «творчість», і «здатність до творчості», і «творче мислення», тому термін «creativity» означає і творчість взагалі, і творче мислення. У вітчизняній літературі кожний із цих термінів означає окреме поняття. Однак, перераховані визначення, незважаючи на їхню розмаїтість, не вичерпують змісту цього поняття.

Нами визначено структурні компоненти креативної складової професійного мислення: здатність бачення проблеми, оригінальність мислення, легкість асоціювання, здатність викликати у свідомості з багатства спогадів певні складові частини і створювати з них нові психологічні утворення, гнучкість мислення, нонконформізм мислення, легкість генерування ідей, здатність до переносу знань і вмінь у нові умови, готовність пам'яті (системність, динамічність, рівень узагальненості знань), диалектичністъ мислення, критичність мислення і нарешті, нестандартність продукту мисленнєвої діяльності.

До механізмів креативної складової професійного мислення відносимо: змінe структури зовнішньої інформації і внутрішніх уявлень за допомогою аналогій і поєднання концептуальних пробілів; постійне переформулювання проблеми; застосування існуючих знань, спогадів та образів для створення нового і застосування старих знань і навичок у новому ключі; використання невербальної моделі мислення; створення внутрішнього напруження, що стимулює процес миследіяльності; пошук невідомого за допомогою механізму аналізу через синтез; пошук невідомого за допомогою асоціативного механізму; пошук невідомого з використанням зворотного зв'язку; пошук невідомого за допомогою механізму взаємодії інтуїтивного і логічного; пошук невідомого за допомогою евристик тощо.

2. При дослідженні розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів виявлено психолого-педагогічні особливості, які визначають соціально-психологічні типи особистості студентів, а саме 94,8% вибірки складається зі змішаних психотипів на базі гармонійного і конформного, а також - гармонійного та інтровертованого, оскільки їхні соціально-психологічні характеристики багато у чому відповідають психограмам основних педагогічних професій.

Виділено психологічні чинники, які сприяють розвитку креативної складової професійного мислення студентів в процесі навчання: проблематизація змісту освіти і навчання, діалогізація навчальної взаємодії, рефлексивна позиція студентів і викладачів, використання ігрових форм навчання. Велике значення має рівень емоційної насиченості змісту навчання, мовленнєвого спілкування, наявність ситуацій, що стимулюють емоційність в освітньому процесі. Особистість викладача також виступає важливим чинником емоційного впливу. Найбільш відчутний у цьому сенсі загальний емоційний тон педагога, розташування його до студентів, комунікативна культура.

Розвиток креативних компонентів професійного мислення вимагає певної спрямованості педагогічного процесу і реалізується через створення певних психолого-педагогічних умов, основними з яких є:

а) діяльність освітньої установи і весь освітній процес повинні бути приведені у відповідність із настановою на випереджальну функцію, на підготовку фахівців нової генерації;

б) повинна бути зроблена науково обґрунтована декомпозиція загальної мети у конкретні кваліфікаційні вимоги до випускника (професійні риси, знання, навички, уміння, здібності), а кожна з них - стати конкретним педагогічним завданням;

в) орієнтація освітнього процесу педагогічного ВНЗ на студентів;

г) формування у професійно-освітньому процесі фахівця-особистості;

д) інтенсифікація навчання студентів;

ж) побудова освітнього процесу ВНЗ на основі сучасних інтенсивних психолого-педагогічних технологій;

з) здійснення керівництва освітнім процесом викладачами-професіоналами, людьми з високою педагогічною культурою.

3. За результатами теоретичного аналізу проблеми креативності, визначення структурних компонентів та механізмів креативної складової професійного мислення, виявлення основних психолого-педагогічних особливостей, чинників та умов розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів було розроблено програму розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів. Вона передбачала ознайомлення з різними теоріями і концепціями творчості, креативності і творчого мислення, проведення практичних занять, на яких студенти отримували систему творчих завдань, а також тренінгів. Проведений зріз отриманих результатів та проведений кореляційний аналіз між показниками рівня розвитку креативної складової професійного мислення обстежуваних і різними психотипами виявив негативний взаємозв'язок професійного творчого мислення з конформним психотипом і позитивний слабкий взаємозв'язок з гармонійним, сензитивним, інфантильним та інтровертованим психотипами, що не суперечить більшості теоретичних досліджень. При об'єднанні обстежуваних у групи подібних психотипів було відзначено статистично значиму розбіжність між групою умовно «гармонійних» та умовно «конформних» типів: у перших показники рівня розвитку креативної складової професійного мислення виявилися вищими. Це дозволяє дійти висновку, що індивідуальні особливості структури особистості, які склалися раніше в процесі її соціалізації, створюють передумови до розвитку креативних компонентів професійного мислення ще у студентському віці. Завершальний тестовий зріз показав підвищення рівня креативної складової професійного мислення у майже 76% студентів. Під час експерименту виявилося, що не кожен студент чутливий до використання специфічних методів розвитку креативних компонентів професійного мислення в процесі навчання. Ті обстежувані, які спочатку мали високий рівень розвитку креативної складової професійного мислення, в умовах експериментального креативного простору додатково його підвищили, а в умовах традиційного освітнього простору, в основному, зберегли на колишньому рівні. Отже, якщо в освітньому просторі ВНЗ не створено необхідні психолого-педагогічні умови, наявність високої креативності не сприяє значній зміні рівня професійного мислення.

Таким чином, для розвитку креативної складової професійного мислення студентської молоді необхідні: по-перше, здійснення індивідуального підходу до того, хто навчається, з врахуванням його соціально-психологічного типу особистості і чутливості до використання специфічних методів розвитку креативних компонентів професійного мислення; по-друге, створення необхідних психолого-педагогічних умов, що забезпечують створення креативного простору з використанням діалогізації навчального процесу, впровадження проблемних та ігрових форм навчання, введення до структури заняття психотехнічних прийомів і вправ, створенням яскравого емоційного тла і заохоченням уяви студентів. Використання цих специфічних прийомів дозволяє значно підвищити і рівень креативності, і рівень розвитку аналітико-синтетичних операцій як основних креативних компонентів професійного мислення майбутнього фахівця.

4. Перспективами подальших досліджень у обраному напрямку можна вважати розробку психологічного інструментарію та технологій розвитку професійної креативності, вивчення психологічних механізмів її еволюції протягом онтогенезу, дослідження психологічних особливостей розвитку креативної складової у професійній діяльності викладацького складу ВНЗ, вивчення проблем гармонізації креативної складової особистісного та професійного самовдосконалення, пошук нових джерел стимулювання креативності з врахуванням динаміки вікового розвитку, фахових особливостей, дослідження психологічних детермінант креативності та особливостей формування останньої у студентів з особливими потребами тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Малій Н. Ю. Основні психологічні фактори розвитку креативності і творчого мислення / Малій Н. Ю. // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць / за ред. акад. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. X. Ч. 8. - С. 357-363.

2. Малій, Н. Ю. Психолого-педагогічні умови розвитку креативної складової професійного мислення студентів вищих навчальних закладів / Н. Ю. Малій // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т. X, част. 5. - С. 353-361.

3. Малій, Н. Ю. Особливості навчальної програми, що формує креативне середовище під час занять зі студентами - майбутніми педагогами / Н. Ю. Малій // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки : збірник наукових праць / ред. рада : В. П. Андрущенко, А. Т. Асвдієвський, В. П. Бех [та ін.]. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - №23 (47). - С. 212-217.

4. Малій, Н. Ю. Результати емпіричного дослідження розвитку креативної складової професійного мислення студентів вищого навчального закладу / Малій Наталія Юріївна // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 7, вип. 19. - С. 126-130.

5. Малій, Н. Ю. Психосемантичний аналіз феномену креативності у контексті творчості у професійній діяльності / О. Д. Сафін, Н. Ю. Малій // Збірник наукових праць №48/2. Частина ІІ / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : НАДПСУ, 2009. - С. 173-176.

6. Малій, Н. Ю. Щодо технології застосування та результати апробації психодіагностичного комплексу виявлення креативної складової професійного мислення студентів / С. Б. Олексієнко, Н. Ю. Малій, І. М. Радкович // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка [Військово-спеціальні науки] / відпов. ред. В. В. Балабін. - К. : Київський університет, 2009. - Вип. 23. - С. 57-60.

7. Малій Н. Ю. Психолого-педагогічні особливості розвитку креативної складової професійного мислення майбутніх педагогів / Н. Ю. Малій // Збірник наукових праць №52. Серія : Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2010. - С. 136-138.

8. Малій, Н. Ю. Програма формування креативного середовища у навчальному просторі та основні результати її застосування / Н. Ю. Малій // Вісник Одеського національного університету. Серія : психологія : збірник наукових праць / гол. ред. В. А. Сминтина. - Одеса, 2010. - Т. 15. Вип. 4. - С. 132-143.

9. Малій, Н. Ю. Структурні компоненти креативної складової професійного мислення викладачів / Федорончук Н. М., Малій Н. Ю. // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : збірник наукових праць / ред. кол. : В. В. Левицький, В. В. Козловський [та ін.]. - Хмельницький : ХНУ, 2009. - Вип. 4. - С. 228-230.

10. Малій, Н. Ю. Організація і проведення експериментальної роботи з майбутніми педагогами з метою розвитку їхнього творчого мислення / Н. Ю. Малій // Проблеми освіти : науковий збірник / гол. ред. І. О. Вакарчук // Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування : науково-практична конференція // ред. кол. : І. О. Вакарчук, В. Д. Шинкарук, К. М. Левківський [та ін.]. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. - Частина 2. - С. 32-37.

11. Малій, Н. Ю. Розвиток креативної складової професійного мислення студентської молоді / Н. Ю. Малій // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України [Серія: психолого-педагогічні й філологічні науки] : Всеукраїнська науково-практична конференція (14 листопада 2008 року) / Нац. академія Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 143-144.

Размещено на Allbest.ru