Психологічна готовність персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г. С. Костюка

НАПН України

УДК 159.9: 355.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічна готовність персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах

19.00.07- педагогічна та вікова психологія

Мул Сергій Анатолійович

Київ 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Чисельні соціальні, політичні, економічні і психологічні перетворення і протиріччя, які виникли на всіх рівнях сучасного суспільного і політичного життя, активізують проблему прикордонної безпеки, як проблему суспільства і особи. Особливе значення в психологічній науці набуває вивчення видів діяльності, які пов'язані з її забезпеченням.

Аналіз реальної практики вказує, що розуміння основ професіоналізму співробітників прикордонного контролю пов'язано з їх готовністю до дії в екстремальній ситуації.

У зв'язку з цим, вивчення психологічної готовності персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальній ситуації набуває особливого наукового і практичного значення і є актуальним.

Найбільш повну розробку теоретичних підходів до проблеми психологічної готовності людини в контексті особистісного підходу розкрито в працях Л.А. Кандибовича, В.І. Лебедєва, М.І. Д'яченко, П.П. Короленко, Я.Л. Коломинського, Є.М. Борисової, А.В. Массанова, В.О.Моляко.

Аналіз отриманих у психологічних дослідженнях даних дозволив нам дійти до розуміння психологічної готовності людини як складного за своєю природою психологічного утворення, включеному в різні види діяльності і спілкування, яке виступає складовою частиною таких базових утворень, як особистість і самосвідомість.

За своїми вихідними характеристиками професійна діяльність персоналу прикордонного контролю пов'язана з постійною загрозою для здоров'я, стресом, ризиком, негативними емоційними станами, великими психофізичними навантаженнями. Екстремальність, будучи специфічною особливістю професії прикордонника, актуалізує прояв особливих якостей особистості, її функціональних можливостей і завдань, таким чином, специфічний зміст психологічної готовності до дії спеціалістів прикордонного контролю полягає в особливостях служби в системі охорони державного кордону України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі» (номер державної реєстрації 0105U001036). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 12 від 27.02.2008) та узгоджена з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 24.02.2009).

Об'єкт дослідження - психологічна готовність особистості до діяльності.

Предмет дослідження - психологічна готовність співробітників прикордонного контролю до діяльності в екстремальних ситуаціях.

Мета дослідження - виявити особливості психологічної готовності співробітників прикордонного контролю до екстремальних ситуацій і визначити на цій основі шляхи і умови її оптимізації.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано низку завдань:

1. Проаналізувати і узагальнити наявні теоретичні підходи психології до проблеми психологічної готовності людини до екстремальних ситуацій.

2. Розглянути вплив специфічних чинників психологічної готовності до дії в екстремальних умовах.

3. Провести емпіричні дослідження психологічної готовності співробітників прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах.

4. Розробити засоби розвитку психологічної готовності співробітників прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах.

Методологічну основу роботи склали: принцип єдності внутрішнього і зовнішнього у детермінації психічного (К.О.Абульханова-Славська, В.В. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), уявлення про роль особистісних факторів у регуляції поведінки (М.Й. Баришевський, О.П. Саннікова), системний підхід до вивчення механізмів впливу екстремальної ситуації на різні аспекти діяльності людини (В.К. Вілюнас, Г.М. Зараковський, В.О. Пономаренко, О.Я. Чебикін), а також положення щодо змісту й функцій психологічної готовності загалом (М.І. Д'яченко, Л.А. Кандибович, В.О. Моляко, В.М. Попов), у процесі діяльності людини в умовах впливу екстремальних факторів (В.А. Бодров, В.П. Короленко, М.С. Корольчук, А.Б. Леонова) зокрема.

Дібраний комплекс методик містив такі діагностичні процедури:

1) діагностику рівня розвитку професійних якостей персоналу прикордонного контролю;

2) встановлення факторів, які позитивно впливають на розвиток професійних якостей співробітників прикордонного контролю в екстремальних умовах;

3) визначення переліку факторів, які негативно впливають на розвиток професійних якостей персоналу в екстремальних умовах.

Методи дослідження: Дослідження проводилось за допомогою методик переборення стресових ситуацій, негативного впливу стресу, а також тренінгу з персоналом прикордонного контролю; оцінка ефективності результатів тренінгу досліджувалась за допомогою методик «ГРІД», «Опитувальник професійної дезадаптації» М.А. Дмітрієвої, «Шкала професійного стресу» Дж. Грінберга, професійного вигорання В.В. Бойка, МЛО-АМ «Адаптивність», діагностики рівня фрустрованості В.В. Бойка, «Опитувальника рівня професійного вигорання МВІ» Н.Е. Водоп'янової, Л. Coнді.

Організація та експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось протягом 2007-2010 років і включало три етапи.

На першому етапі (2007-2008 рр.) вивчався стан розробки наукової проблеми на теоретичному та прикладному рівнях, планувались програми дослідження.

На другому етапі (2008-2009 рр.) досліджувався вплив специфічних чинників психологічної готовності співробітників прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах.

На третьому етапі (2009-2010 рр.) здійснювалося розроблення та апробація засобів удосконалення процесу оптимізації психологічної готовності співробітників прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах.

Дослідження здійснювалось на базі відділів прикордонної служби частин і з'єднань ДПС України. Дослідженням було охоплено 125 співробітників прикордонного контролю Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (ОКПП), 169 співробітників Східного, Західного, Північного, Південного РУ ДПС України.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним аналізом проблеми, відповідністю використаних методів меті та завданням дослідження, послідовною реалізацією теоретичних положень у розв'язанні завдань дослідження, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентованістю вибірки, використанням багатовимірного підходу в ході аналізу і інтерпретації одержаної інформації.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

· вперше розглянуто психологічну готовність співробітника прикордонного контролю до дії в екстремальних ситуаціях; визначено її види і рівні;

· визначено рівень розвитку психологічної готовності;

· розроблено прийоми та засоби формування психологічної готовності персоналу прикордонного контролю.

Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає у широкому розумінні специфіки стресостійкості персоналу прикордонного контролю, у визначенні чинників негативного впливу стресу на дію в екстремальній ситуації.

Практичне значення даного дослідження зумовлюється можливістю використання розробленого методичного апарату фахівцями прикордонних, педагогічних ВНЗ, психологами правоохоронних органів з метою формування психологічної готовності персоналу до дії в екстремальній ситуації.

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та результати емпіричного дослідження є самостійним внеском у розробку проблеми психологічної готовності. Методичні прийоми, що належать співавторам, у даному дослідженні не використовуються.

Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Обґрунтовані та досліджені автором положення апробовані та впроваджені в процес формування психологічної готовності до дії в екстремальній ситуації персоналу. Впровадження підтверджено відповідними актами, довідками від 28.07.2010 року № 11\5-10.3\7678 Державної митної служби, від 03.08.2010 р. № 03-11527\29 Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи, від 30.08.2010 р. № 273\185 Державної прикордонної служби України.

Основні положення дослідження доповідались й обговорювалися на другому Міжнародному психологічному конгресі (Київ, 2010 р.), доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в п'яти публікаціях, усі п'ять у наукових фахових виданнях, що включені до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань, з них 19 іноземною мовою), додатків (10). Основний зміст дисертації викладений на 163 сторінках друкованого тексту. Робота містить 12 таблиць та 12 рисунків.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, сформульовано мету та завдання дослідження. Визначено наукову новизну роботи, практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію результатів дослідження і структуру роботи.

У першому розділі - «Психологічна готовність як предмет психолого-педагогічного аналізу» проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми психологічної готовності, розкрито сучасні погляди на діяльність особистості в умовах впливу екстремальної ситуації (М. Котик, Л. Кандибович, М. Д'яченко).

В розділі показано, що поняття «психологічної готовності» розглядається як тимчасова готовність, як «стан готовності», а довготривала - як характеристика особистості. Підкреслюється, що довготривала і ситуативна готовності створюють функціональну єдність: тимчасова готовність - це щоразу функціональна гострота довготривалої готовності, яка підвищує її дієвість. Виникнення готовності, як стану, залежить від довготривалої готовності, в свою ж чергу, тимчасова визначає продуктивність довготривалої готовності в даних конкретних обставинах (Л. Нерсесян).

Констатовано, що в психологічних дослідженнях поширеними є два підходи до трактування феномена «психологічної готовності» людини: функціональний і особистісний. Вихідним при цьому є поняття «готовність людини до дії».

В літературі виділяють два стани ситуаційної готовності: передробоче (передстартове), післяробоче (передфінішне). Крім того, виділяється й інший вид ситуаційної готовності - це екстрена готовність до умов проблемних ситуацій, які виникають випадково.

Вказується, що на зміст і характер діяльності впливають різні умови - в даному випадку - екстремальні. Екстремальними або надзвичайними умовами називають граничні, крайні значення тих елементів ситуації, які в своїх середніх значеннях створюють оптимальний «фон» чи принаймні не сприймаються як джерело дискомфорту.

У складі причин екстремальних ситуацій виділяють наступні: відповідальність за результат і наслідки діяльності; дефіцит інформації; дефіцит часу.

Встановлено, що в психологічних дослідженнях екстремальні ситуації діяльності аналізуються в трьох основних аспектах:

- як особливості самої ситуації, як сукупності умов діяльності;

- як особливості суб'єкта діяльності в екстремальних ситуаціях, його готовності;

- як особливості наслідків діяльності в складних умовах професійної діяльності.

При цьому до екстремальних відносять такий перелік чинників, які з визначеною ймовірністю викликають появу того чи іншого стану. Значення заданої ймовірності формулюється або ж характеристикою заданого стану, або ж умовами діяльності.

У підсумку аналізу сукупності реальних видів діяльності, особливостей їхніх проявів, характеру і видів резервних можливостей, які використовуються у роботі співробітників прикордонного контролю, можна виділити такі специфічні умови діяльності, що перетворюють її на екстремальну.

1. Діяльність, пов'язана з епізодичною, непостійною дією екстремальних факторів або високою імовірністю їх виникнення, при цьому екстремальні фактори не мають значної потужності чи інтенсивності, а негативні функціональні стани виражені помірно.

2. Діяльність характеризується непостійною дією інтенсивних екстремальних факторів, які можуть бути потенційно небезпечними. Негативний функціональний стан виражений сильно.

3. Діяльність здійснюється в умовах постійних інтенсивних екстремальних факторів, які створюють реальну небезпеку. Негативний функціональний стан має крайній ступінь вираженості.

Вказані умови (невизначеність, ускладнення, ризик) є найпоширенішими психологічними факторами виникнення стресу і всі вони можуть бути виражені загальним станом «відчуття небезпеки нового», тобто відсутністю стабільності, передбачуваності, захищеності.

У даному дослідженні виділяється три типи екстремальних ситуацій в діяльності співробітників прикордонного контролю. До першого типу відносяться ситуації «реального ризику»: участь у бойових діях, очікування відрядження в зону бойових дій і, внаслідок цього - напруження сімейних відносин; завдання щодо звільнення заручників. До другого типу відносяться ситуації типу «хронічна нестабільність»: необхідність діяти в умовах неузгодженості між моральним вибором та адміністративним тиском; суперечлива ситуація морального вибору; погрози. До третього типу відносяться ситуації: небезпека фізичного знищення, робота під наглядом співробітників внутрішньої безпеки.

Отже, екстремальна ситуація складає певну єдність об'єкта і суб'єкта, де об'єкт - це ускладнені умови в процесі діяльності, а суб'єкт це стан, способи дії в обставинах, що різко змінилися.

В літературі висвітлюється ще одна особливість, характерна для представників небезпечних професій, яка виявляється у фактах знецінення стресогенних чинників професійної діяльності (наявність зброї як «джерела підвищеної небезпеки», а в діяльності персоналу підрозділів прикордонного контролю - державного кордону як об'єкта недоторканості) до повного їх заперечення, які в міру збільшення загального стажу служби «перетворюються» із засобу й об'єкта служби підвищеного ризику в звичні умови професійної діяльності. Наслідком цього є зниження пильності, відчуття «непотрібності», відповідальності за службу, яка здійснюється.

Відсутність надійного методичного інструментарію діагностики психологічної готовності загалом, залежно від конкретних умов діяльності зокрема, поставило нас перед необхідністю здійснення системної роботи, пов'язаної із пошуком надійних і адекватних завдань дослідження комплексу методик.

У другому розділі - «Організація та методи експериментального дослідження» розкривається загальна стратегія емпіричного дослідження, методи та їх обґрунтування, наводяться результати емпіричного дослідження, проводиться їх якісно-кількісний аналіз актуального рівня розвитку психологічної готовності.

На основі спостереження за діяльністю персоналу прикордонного контролю і бесіди з ними було використано два опитувальники для діагностики негативного впливу стресу (НВС) Окремого контрольно-пропускного пункту (ОКПП) і особливостей подолання стресових ситуацій (ПСС) ОКПП. Перший опитувальник містив 17 питань, другий - 45 питань, кожний з яких передбачає оцінку за десятибальною шкалою, де 10-найбільший ступінь значимості даної якості, 1-найменший.

Зміст опитувальників спрямований на виявлення міри значущості таких змінних, як: 1) стресостійкість; 2) проактивна позиція особистості; 3) самооцінка; 4) професійна обізнаність; 5) наполегливість у досягненні мети; 6) правова грамотність; 7) швидкість прийняття рішень; 8) інтуїція; 9) оптимістичне ставлення до труднощів; 10) регламентованість професійної поведінки.

В результаті застосування згаданого вище комплексу методик встановлено перелік змінних, найбільш інформативних для оцінки психологічної готовності персоналу прикордонного контролю.

Таблиця 1. Рейтингова таблиця найбільш вагомих чинників НВС

№	Твердження	Рейтинг
1	Висока стомлюваність	53,2 %
2	Дефіцит часу	35,5 %
3	Невизначеність ситуації	35,5 %
4	Відповідальність	33,1 %
5	Самоконтроль	31,5 %
6	Тривожність	31,4 %
7	Рішучість	29,6 %
8	Здатність до передбачення	27,4 %
9	Самоповага	25 %

Встановлено, що висока стомлюваність зумовлена одноманітністю праці, підвищеним рівнем уваги, посиленим самоконтролем над власними діями, вчинками та емоціями. Поліпшення умов праці залежить від ефективності сумісної співпраці суміжних структур. Високий рівень відповідальності за виконану роботу супроводжується ретельним контролем співробітниками власної безпеки. Бюрократичний і адміністративний тиск спостерігається у прискіпливості вимог чинного законодавства, яких не кожен хоче сумлінно дотримуватись. Специфіка службової діяльності не дає можливостей для прояву власної ініціативи і більш ширшого використання власних можливостей.

В свою чергу, високий рівень тривоги викликаний швидкою зміною подій і ситуацій, на які не кожен може швидко і адекватно відреагувати. Осмислення прикордонних ситуацій вимагає знання закону, повної інформованості про обстановку на ділянці відповідальності, але не кожен здатний до прийняття адекватних рішень і супротиву тиску керівництва щодо найшвидшого завершення справи. Вимогливість керівників не завжди співпадає з можливостями персоналу до швидкого і точного виконання поставлених завдань і в даному випадку є розбіжності у сприйнятті стилю керівництва. Особливості службової діяльності інспекторського складу пунктів пропуску вимагають підвищеної пильності, швидкого переключення уваги, здатності швидко і виважено діяти в обставинах емоційного і морального напруження, швидко і доцільно приймати рішення, мати достатній самоконтроль над проявами власних емоцій.

Одноманітний вид діяльності передбачає якісний підбір та вивчення кандидатів до служби. Неадекватною поведінка може стати внаслідок того, як людина пережила негативний досвід, розчарування, зраду в своєму житті - іншими словами, отримала стрес і не змогла оговтатися після нього. Неадекватність поведінки може виражатися у зниженні рівня самоконтролю за виконанням власної програми поведінки, в переоцінці особистих можливостей, в дисбалансі між наміченими і реальними планами дій.

Як наслідок стресу розбалансовуються процеси пам'яті, уваги, мислення.

Перелік показників психологічної готовності до дії залежно від ступеня їхньої сформованості, стійкості, виявляється у поведінці персоналу, рівнях його переживань, враженнях, що виникають у процесі вирішення завдань різної складності. Одним із найбільш інформативних показників ступеня сформованості готовності до дії є рівень переживань, що виникає у персоналу після припинення дії екстремальної ситуації.

Показано, що у досліджуваних відносно добре розвинена професійна інтуїція 71,8 %, а у 5,6 % персоналу дана інтуїція відсутня, у 22,6 % персоналу здатність до інтуїції виражено слабо.

Оптимістичного ставлення до служби 49,2 % інспекторського складу, 12,9 % персоналу не справляються з умовами служби, професійними навантаженнями (8,8 %) та не мають професійної інтуїції (5,6 %). Незначна кількість персоналу вимогливо ставиться до умов служби та до службових навантажень.

Показано, що розвиток професійної інтуїції відбувається лише з набуттям професійного досвіду. Тому оптимістичне ставлення до переборень стресових ситуацій у цих інспекторів відсутнє.

В результаті застосування методу факторного аналізу були виділені найбільші за абсолютною величиною факторні навантаження. Так, для F1 обернене факторне навантаження було для змінних 5=-0,771829, 7=-0,727998, 9=-0,782215, 11=-0,766606, 13=-0,782395, 20=-0,728431, для F2 змінні 1=0,567649, 2=0,643482, для F3 змінна 19=-0,62069, для F4 змінна 15=0,779711, F5 змінна 16=-0,822112.

Отже, фактор 1 (F1) утворюється змінними: організація професійної діяльності, якість роботи, ефективність професійної діяльності, можливість швидко стежити за змінами в законодавстві з питань прикордонного контролю, можливість діяти в рамках; фактор 2 (F2) - умови служби, режим служби; фактор 4 (F4)- великий досвід роботи; фактор 5 (F5) - розвинута професійна інтуїція.

Фактор F1 витлумачений нами як професіоналізм, тобто показник успішної дії при виникненні екстремальної ситуації персоналом прикордонного контролю.

Фактор F2 витлумачений нами як проходження служби, тобто як показник морально-психологічної мотивації військовослужбовця до виконання службової діяльності.

Фактор F3 витлумачений нами як корекція служби, тобто показник контрольованості служби.

Фактор F4 витлумачений нами як досвід служби, тобто як показник набутих знань, вмінь і навичок під час здійснення прикордонного контролю.

Фактор F5 витлумачений нами як готовність до дії, тобто як показник володіння екстремальною ситуацією і здатністю діяти в незвичних умовах.

Отже, в цілому виявлено чотири фактори: професіоналізм, проходження служби, досвід служби і готовність до дії.

Аналогічні дії були здійснені і щодо показників (змінних) методики негативного впливу стресу НВС.

Показниками НВС слугували: 1 - висока стомленість, 2 - високий рівень тривоги, 3 - фізична нездатність до підвищеного навантаження, 4 - недостатня обізнаність про зміни в законодавстві, 5 - незадоволеність стилем керівництва, 6 - зниження моральних орієнтирів , 7 - погані умови праці, 8 - обговорення розпоряджень керівника «в кулуарах», 9 - недостатня швидкість в прийнятті рішень, 10 - недостатній аналіз діяльності, необ'єктивна її оцінка, 11 - обмежене виконання своїх можливостей, 12 - бюрократичний і адміністративний тиск, 13 - тиск при розслідуванні прикордонних ситуацій, 14 - необхідність дій в умовах розбалансованого морального вибору, 15 - страх перед небезпекою фізичної розправи, 16 - наявність можливостей загроз, 17 - робота під постійним контролем підрозділів внутрішньої безпеки. психологічний готовність прикордонник екстремальний

Отже, здійснений у другому розділі аналіз дав змогу виявити низку чинників негативного впливу на персонал і відслідкувати механізм дії сукупності факторів на особистість та спроможність протистояти виникненню стресу. Порівнюючи параметри стресостійкості, маємо констатувати: за методикою НВС стресостійкістю володіють 40,3 % інспекторського складу, а за методикою ПСС здатністю переборювати стрес володіють 57 % персоналу, але й схильність до виникнення стресу за методикою НВС виявлено у 33,5 %, а за методикою ПСС нездатність перебороти стрес виявлено у 14,5 %, різниця у кількості персоналу між здатністю до стресостійкості і здатністю до переборення стресу не значна, більшість персоналу здатна реалістично оцінювати ситуації й обставини, які виникають не тільки на службі, а й у повсякденному житті, і лише 33 % - в силу власних якостей підвладні стресу. 13,7 % персоналу взагалі переживають страх перед небезпекою розправи.

Ніхто з персоналу у відкритій формі не висловлює власного незадоволення стилем керівництва і того морального тиску, який вони відчувають на собі з боку керівного складу підрозділу, і це становить за методикою НВС 32,7 % (від загальної кількості персоналу). Тобто цей персонал, заступаючи на службу, вже має пригнічений настрій, а це означає, що ці військовослужбовці більш глибоко переживають вплив тих стресогенних обставин, які виникають протягом зміни. Такі військовослужбовці без особливого ентузіазму виконують завдання служби - за методикою ПСС це становить 16,2 % персоналу; 6,5 % - налаштовані песимістично і вважають, що можливостей для професійного зросту взагалі не має; 4,8 % - незадоволені взаємовідносинами в колективі і 4 % - байдуже ставляться як до власних результатів, так і до результатів колективу. В силу особистісних якостей за методикою НВС 25 % персоналу не здатні витримувати високий рівень фізичних навантажень. 27,4 % персоналу не здатні до об'єктивної оцінки власних можливостей:

58,2 % - персоналу легко переносять професійні навантаження;

33 % - здатні переносити такі навантаження;

8,8 % - важко переносять значні професійні навантаження.

Негативний вплив на рівень стресостійкості здійснює такий чинник, як висока стомлюваність.

Отже, на вибір засобів переборення стресових ситуацій негативно впливають такі чинники як: режим служби, умови служби, відсутність перспектив професійного росту, вільного від служби часу для його ефективного використання не вистачає.

Разом з тим певні параметри ряду методик перегукуються за своєю здатністю негативно впливати на особистість та викликати стрес. Кількість персоналу, на який не здійснюють свій негативний вплив дані чинники, більша частина. І ця більшість в змозі долати всі труднощі і ті стресові ситуації, які виникають, як на службі, так і в повсякденному житті.

У третьому розділі - «Формування психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях» висвітлено загальну стратегію тренінгу, спрямованого на оптимізацію психологічної готовності персоналу, акцентовано увагу на необхідності формування мотиваційно-вольового, суб'єктивно-образного, операційно-мисленнєвого компоненту готовності, проведено порівняльний аналіз отриманих результатів.

Програма тренінгу здійснювалася в контексті феноменологічної стратегії, яка передбачає переживання і перетворення індивідуального досвіду в системі ставлення до професії, людей, себе.

Тренінг був спрямований на формування психологічної готовності персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах і включав три етапи:

I - проактивний, тобто такий, який дозволяє краще підготуватися до екстремальних ситуацій;

II - активний, який передбачав володіння технологіями релаксації і емоційного розвантаження;

ІІІ - постактивний мав на меті формування у досліджуваних здібностей ефективно налаштовуватись на діяльність після завершення служби в пункті пропуску.

Тренінг відбувався в трьох площинах: пізнавальній (когнітивній), емоційній (афективній) і поведінковій.

У формувальній частині взяли участь 73 досліджувані із низьким рівнем психологічної готовності за переважною кількістю показників, що досліджувалися.

Після проведення тренінгу було проаналізовано і порівняно психологічну готовність учасників тренінгу (експериментальної групи) до початку проведення тренінгу і по його закінченню. Результати свідчать, що з 73 учасників експериментальної групи 18 співробітників підвищили психологічну готовність до дії при виникненні екстремальної ситуації з середнього до високого рівня, у 38 співробітників експериментальної групи рівень з низького підвищився до середнього, а у 9 учасників динаміка з дуже низької підвищилася до низької і у 8 співробітників рівень психологічної готовності не змінився взагалі.

Мотиваційно-вольовий компонент психологічної готовності був ключовим у процесі формування психологічної готовності до здійснення діяльності в екстремальних умовах. При цьому поняття мотиваційно-вольова готовність охоплювало не тільки наявні мотиви суб'єкта діяльності, але й силу таких мотивів, їх здатність впливати на діяльність, тобто прагнення зробити вольове зусилля для реалізації таких мотивів.

Діяльність персоналу в екстремальних умовах висуває підвищені вимоги до спрямованості, характеру, здібностей та інших якостей прикордонника, його психічних процесів і станів. Якщо життєва мета, мотиви поведінки співробітника прикордонного контролю не спрямовані в руслі його діяльності, то у військовослужбовця недостатня готовність до професійної діяльності і це накладає негативний відбиток на службу з охорони державного кордону. Інспекторові прикордонного контролю мають бути властиві:і сильний характер, відповідальність, уважність до людей, дисциплінованість, наполегливість, мужність, сміливість, життєрадісність. Успіх служби з охорони державного кордону залежить від розумових, професійних і психологічних якостей та здібностей прикордонника. Все це - прояв мотиваційно-вольового компоненту психологічної готовності до діяльності персоналу прикордонного контролю.

Формування суб'єктно-образного компоненту психологічної готовності до діяльності здійснюється в контексті більш загальної проблеми вивчення образу.

Образ, а особливо образ професійної діяльності, справляє значний вплив на успішність і ефективність діяльності професіонала; особливості образу відіграють особливо важливу роль в регуляції складних видів діяльності.

Встановлено, що інтелектуальні процеси і якості відіграють в прикордонному контролі не меншу роль, ніж мотиваційні, вольові та емоційні. Такі якості розуму (глибина, широта, критичність, логічність і т.д.) сприяють глибшому осмисленню ситуацій, що виникають, оцінціоцінювати результатів і перебігу загальної роботи. Прикордонникові необхідно проектувати розвитокособистості ситуації, тобто бачити уявляти її майбутній образ і якості, що забезпечують успіх індивідуальної спільної праці. Лише на основі високого розумового розвитку, особливо уяви і логічного мислення, можна співвіднести й порівняти діяльність, досвід і вираженість якостей на початку і в кінці спільної служби, своєчасно внести корективи до її ритму. В процесі оперативно-службової діяльності яскраво виявляються і аналітичні якості, і , оскільки вони включають вміння правильно оцінювати ситуацію, дію, або ж бездіяльність, сприяють налагоджуванню дружньої, виваженої дії усього підрозділу прикордонного контролю, правильно вибудовувати з колегами по службі взаємини, винахідливість і швидкість орієнтування в ситуаціях пункту пропуску.

В умовах невизначеності, обумовленої інформаційним забезпеченням процесу прийняття рішень під час здійснення прикордонного контролю, часто виникає особливий її тип. Наприклад, інспектор повинен ухвалити рішення про перевірку деякого добре відомого стереотипу діяльності, коли і цілі, і засоби їх досягнення відомі і, певною мірою, регламентовані. Мова в цьому випадку йдеться про пізнання ситуації «з себе - на себе», відповідальності за ініціацію в деяких випадках професійно дуже значимих і відповідальних дій. Такого роду завдання висувають підвищені вимоги до прогностичних навичок персоналу, широти, гнучкості його досвіду, а також до вольових якостей (мотиваційно-вольова складова).

Таким чином, психологічна готовність персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах забезпечується завчасною його готовністю до обстановки, що виникає в пунктах пропуску; формуванням таких психічних станів, що забезпечують ефективний перехід у нові ситуації; використанням наявних якостей і можливостей при виконанні завдань, що виникають; мобілізацією позитивних мотивів.

Розвиток психологічної готовності персоналу прикордонного контролю до дії залежить також від сформованості й адекватного функціонування психічних процесів, станів, утворень, властивостей особистості. Найбільш важливим фактором розвитку психологічної готовності є професійна спрямованість особистості прикордонників. Причому широкі суспільні мотиви: почуття обов'язку, відповідальності за стан справ на дорученій ділянці, колективізму можуть певною мірою компенсувати відсутність досвіду, вплив на готовність негативних факторів, тому що ці мотиви сприяють прояву активності і наполегливості у досягненні поставленої мети, не викликаючи перебудовування структури діяльності персоналу.

Отже, зміст психологічної готовності персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах має оптимальний рівень розвитку мотиваційних, емоційних, вольових компонентів. Показниками психологічної готовності до дії персоналу прикордонного контролю є: сформовані мотиви, впевненість і рішучість, ступінь інформованості.

Психологічна готовність персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах забезпечується завчасною готовністю психіки до обстановки, що виникає в пунктах пропуску; формуванням таких актуальних станів, що забезпечують ефективний перехід у нові ситуації; використанням наявних якостей і можливостей при виконанні завдань, що виникають; мобілізацією позитивних мотивів. Ці положення поєднуються в оцінці персоналом своєї готовності до майбутньої дії, визначаючи спрямованість її прояву.

Розвиток психологічної готовності залежить від сформованості її рівнів, їхньої відповідності діяльності та завданню, яке визначається. Невідповідність рівнів готовності умовам приводить до порушення чи руйнування структури діяльності, викликає емоційні переживання, коливання станів персоналу.

У розвитку мотиваційного компонента психологічної готовності спостерігається боротьба мотивів, спрямованих на себе і на діяльність, зростання значення інформованості при виконанні завдань; емоційного компонента - впевненості і рішучості при виконанні задач, саморегуляції своєї напруженості і тривожності.

Стресостійкість ми розглядаємо як психофізіологічну характеристику індивіда, яка обумовлює підвищену здатність витримувати стресові навантаження в екстремальних ситуаціях без видимих ознак дезадаптації у професійних ситуаціях (наприклад, нервових зривів, підвищення артеріального тиску та ін.), деформації особистості, формування агресивності, песимізму і настання стану, в якому здійснення діяльності практично неможливе.

Розглядаючи вплив негативних стресогенних факторів на діяльність співробітників прикордонного контролю, необхідно вивчити умови, які сприяють оптимізації їхньої діяльності в екстремальних ситуаціях. Оптимізація діяльності в широкому розумінні полягає у пошуку психологічних та акмеологічних умов і факторів, які сприяють досягненню стабільно високої ефективності діяльності і підвищенню професіоналізму. Зазначене повністю відноситься і до діяльності в особливих та екстремальних умовах. Виходячи з сутності діяльності в особливих та екстремальних умовах, закономірностей її психічної регуляції, необхідності формування психологічної готовності і забезпечення стійкості визначення умов і факторів оптимізації повинно здійснюватися за рядом взаємопов'язаних напрямків:

– визначення умов і факторів підвищення психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах;

– визначення умов і факторів, які підвищують психологічну стійкість діяльності;

– визначення умов і факторів, які сприяють розвитку професіоналізму.

Основними умовами і факторами підвищення психологічної готовності, на наш погляд, є:

– активне прогнозування зміни ситуації - необхідний пошук таких показників діяльності, стану системи, які мали б прогностичну цінність, характерні зміни яких були б своєрідним попереджувальним сигналом про ускладнення конкретної ситуації;

– функції оцінки потенційно можливих подій (це пов'язано з аналітичною складовою екстремальної діяльності);

– функції орієнтування у множині завдань та правилах їх вирішення;

– розвиток професійно важливих якостей та вмінь, формування резерву функціональних можливостей.

Важливим фактором підвищення психологічної готовності є наявність внутрішніх планів дій у різних типах екстремальних ситуацій, своєрідне внутрішнє моделювання їх і своєї діяльності в них. Це не тільки підвищує психологічну готовність, але й допомагає опанувати нові алгоритми діяльності. Підвищення психологічної готовності повинно включати в себе:

– зміцнення психологічної спроможності військового колективу, його здатності впоратися зі складними екстремальними ситуаціями;

– формування уявлень про можливі екстремальні ситуації, характер перебігу та можливі наслідки;

– формування уявлень про можливу діяльність в екстремальних ситуаціях (перенавантаження, алгоритми, психологічні і часові витрати та ін.);

– розвиток професіоналізму особистості і діяльності;

– опрацювання якостей психологічної надійності особистості (стійкість до напруження і перенапруження, готовність до екстрених дій, відповідальність, відсутність схильності до поспішних висновків).

Зазначені характеристики психологічної готовності, шляхи її формування повинні конкретизуватися шляхом розробки типових та індивідуальних програм формування і підвищення психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях.

Відомо, що своєчасна, повна і несуперечлива інформація є найважливішим фактором ефективного розв'язання конкретних ситуацій. Надійна інформаційна основа дозволяє формувати систему чітких оперативних цілей діяльності, здійснювати формулювання мети та цілі при зміні ситуації. Крім того, надана інформація повинна дозволяти здійснити прогнозування і попереднє внутрішнє планування, що підвищить функціональне значення найважливішої «психологічної складової» діяльності - антиципації. Інформація повинна структуруватися з урахуванням її психологічної значимості, цінності, операційності та врахування часового фактору. Інформаційна основа діяльності має надавати можливості хоча б для мінімального програмування діяльності персоналу прикордонного контролю.

Регулятивна основа діяльності пов'язана з функціональними обов'язками співробітників прикордонного контролю, нормами та обмеженнями в їхньої діяльності. Встановлено, що у багатьох співробітників стійкість діяльності знижується через відсутність достатнього матеріального стимулювання, комфортності службового приміщення, необхідного інструментального забезпечення, узгодженості з іншими службами.

Група факторів, пов'язаних з оптимізацією умов роботи співробітників прикордонного контролю та професійною взаємодією, включає значну кількість показників, виявлених у процесі бесід з персоналом прикордонного контролю. Це морально-психологічний клімат у колективі, можливість висловлювати свою думку при прийнятті рішень, якість управління персоналом, можливість підвищення кваліфікації, можливість самореалізації, рівень комфорту в службових приміщеннях, стабільність нормативно-правової основи діяльності, оплата праці та ін. На думку персоналу прикордонного контролю, ці фактори впливають на стабільність діяльності.

Іншими факторами, які забезпечують стабільність діяльності, є підвищення мотивації вибору роботи співробітниками прикордонного контролю. Таким чином стабільність та стійкість діяльності співробітника неможлива без прагнення реалізувати себе в сфері екстремальної діяльності, застосувати свої знання і вміння заради загального блага.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми психологічної готовності до дії персоналу прикордонного контролю.

Узагальнюючи викладені в роботі результати теоретико-експериментального дослідження, можна зробити такі підсумкові висновки:

1. Здійснений на основі узагальнення наявних у літературі теоретичних підходів аналіз проблеми психологічної готовності особистості загалом, в ситуаціях її діяльності в екстремальних умовах зокрема, дозволив встановити, що психологічна готовність є особистісним утворенням, яке включає до себе внутріособистісний компонент, який описується в термінах диспозиційних установок з одного боку, і ситуаційний компонент, який актуалізується в екстремальних ситуаціях діяльності - з іншого.

2. Констатовано, що в ситуаціях повсякденної професійної діяльності, яка не супроводжується ускладненнями, ситуаційний компонент психологічної готовності залишається не актуалізованим, а отже і обмежує уявлення про ефективність діяльності особистості в умовах впливу стресогенних чинників імовірнісними припущеннями. Актуалізація ситуаційного компонента в екстремальних умовах діяльності відкриває реальну можливість для ідентифікації феноменології поведінки особистості в контексті відповідності останньої нормативним вимогам, а отже і здійснювати повноцінну діагностику психологічної готовності, як певної цілісності її взаємопов'язаних компонентів.

3. На основі розроблених автором опитувальних методів діагностики негативного впливу стресу і особливостей переборення особистістю стресових ситуацій, а також переліку відібраних на попередньому етапі дослідження методичних прийомів було виокремлено низку змінних, які були піддані статистичному аналізу на відповідність останніх наявним психометричним вимогам (об'єктивності, надійності).

4. У підсумку факторизації множини одержаних, з огляду евристичності останніх, як надійних індикаторів структурно-функціональної організації психологічної готовності особистості, як у звичайних, так і екстремальних умовах діяльності, до остаточного переліку змінних було залучено 10 змінних (стомлюваність, відповідальність, самоконтроль, тривожність, рішучість, самооцінка, стресостійкість, наполегливість, критичність мислення, самоповага), що були діагностовані у вибірці досліджуваних, які взяли участь у констатувальному етапі дослідження.

5. В ході констатувального етапу дослідження був виокремлений перелік психологічних змінних, рівень сформованості яких постає детермінантою низької психологічної готовності до дії в екстремальних умовах: стресостійкість, стомлюваність, тривожність, самоконтроль, передбачення, критичність мислення. Сукупність вказаних змінних створює системний фактор низької психологічної готовності особистості в умовах дії чинників емоціогенного характеру.

6. Опрацьований з метою оптимізації психологічної готовності особистості тренінг, який охоплював перелік психологічних утворень, що відносилися до мотиваційно-вольового, образного і мисленнєвого компонентів структури психологічної готовності, а також отримані за його допомогою результати засвідчили його ефективність, водночас і перспективність використання останього, як особливого психотехнічного засобу формування психологічної готовності особистості, зокрема персоналу прикордонного контролю, до успішного виконання діяльності в умовах дії стресфакторів.

Щодо перспективи подальшого дослідження змісту, структури і функцій психологічної готовності загалом, персоналу прикордонного контролю зокрема, можна припустити, що встановлення показників, необхідних і достатніх для підтримання психологічної готовності особистості в екстремальних умовах її діяльності на рівні стабільного оптимуму, дозволить розробити, як продуктивні психотехніки діагностики її потенційного стану, так і відповідні засоби її оптимізації в разі виходу психологічної готовності за межі заданих умов результативності здійснюваної особистістю діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мул С. А. Дослідження стресовитривалості персоналу підрозділів прикордонного контролю / С. А. Мул // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Кам'янець-Подільський, 2010. - Вип. 8. - С. 746-755.

2. Мул С. А. Логіко-теоретичний аналіз проблеми «психологічна готовність» особистості / С. А. Мул // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Кам'янець-Подільський, 2010. - Вип. 7. - С. 465-475.

3. Мул С. А. Структура особистості теоретико-методологічний аспект / С. Д. Максименко, С. А. Мул // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 6, ч. 1. - С. 3-13.

4. Мул С. А. Змістовно-психологічні ознаки особистості / С. Д. Максименко, С. А. Мул // Актуальні проблеми психології. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. - К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. - Т. Х, вип. 15. - С. 7-24.

5. Мул С. А. Математична оцінка рівня розвитку психологічної готовності персоналу прикордонного контролю до дій в екстремальних умовах / С. А. Мул // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - К., 2010. -Т. ХІІ, ч. 2. - С. 166-176.

Анотація

Мул С. А. Психологічна готовність персоналу прикордонного контролю до дії в екстремальних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-емпіричному дослідженню психологічної готовності персоналу до дії в екстремальній ситуації. Загальна кількість досліджуваних становила 294 особи. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні прийоми та результати емпіричного дослідження з проблеми.

У дослідженні реалізовано психотехніки формування психологічної готовності особистості, виокремлено чинники подолання стресових ситуацій, негативного впливу стресу на персонал прикордонного контролю, проведено якісно-кількісний аналіз актуального рівня розвитку психологічної готовності.

Розроблені методики переборення стресових ситуацій, негативного впливу стресу можуть бути використані в психологічній практиці органів охорони державного кордону, підрозділів МНС, МВС, СБУ для формування, дослідження внутрішнього стану персоналу та його психологічної готовності до дії в умовах екстремальної ситуації.

Ключові слова: стрес, особистість, екстремальна ситуація, стресостійкість, чинник, компонент, психологічна готовність.

Аннотация

Мул С. А. Психологическая готовность персонала пограничного контроля к действию в экстремальных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена теоретико-емпирическому исследованию психологической готовности персонала к действию в экстремальных условиях. Общая численность испытуемых 294 человека. Работа состоит из теоретического обоснования, методических основ и результатов эмпирического исследования проблемы.

В исследовании использованы психотехники формирования психологической готовности личности, выделены переменные преодоления стрессовых ситуаций, негативного влияния стресса на персонал пограничного контроля, проведено качественно-количественный анализ актуального уровня развития психологической готовности.

Разработанные методики преодоления стрессовых ситуаций, негативного влияния стресса могут быть использованы в психологической практике органов охраны государственной границы, подразделений МЧС, МВД, СБУ для формирования, исследования внутреннего состояния персонала и его психологической готовности к действию в экстремальных условиях.

Ключевые слова: стресс, личность, экстремальная ситуация, стрессоустойчивость, переменная, компонент, психологическая готовность.

Summary

Mul S. A. Psychological readiness of personnel of border control to the action in extreme conditions. - Мanuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of psychological sciences in specialty 19.00.07 - pedagogical and age-old psychology. - Institute of psychology is the name of G. S. Kostyuka NAPS Ukraine, Kyiv, 2011.

Dissertation work is devoted to theoretic-empiric research of psychological readiness of personnel to the action in an extreme situation. A general amount of probed is 294 persons. Work contained by a theoretical ground, methodical principles and results of empiric research, on this issue.

In research applied Psychotekhniks of forming of psychological readiness of personality is applied in research, the factors of overcoming of stress situations, negative influence of stress, are selected on the personnel of border control, it is conducted high-quality quantitative analysis of actual level of development of psychological readiness.

The developed methods of overcoming of stress situations, negative influence of stress, can be used in psychological practice of organs of guard of state boundary, subsections of ministry of emergency measures, ministry of internal affairs, Security service of Ukraine, for forming, research of the internal state of personnel, and its psychological readiness to the action in the conditions of extreme situation.

Key words: stress, personality, extreme situation, stress proof, factor, component, psychological readiness.

Размещено на Allbest.ru

...