Психологічні чинники організації самостійної роботи в навчальній діяльності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 159.9:378.147

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні чинники організації самостійної роботи в навчальній діяльності студентів

Моргунова Надія Сергіївна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри практичної психології.

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, доцент Сергєєнкова Оксана Павлівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, завідувач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології;

- кандидат психологічних наук, доцент Заїка Євген Валентинович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри загальної психології.

Захист відбудеться "25" березня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий "24" лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.І. Меднікова.

Анотація

Моргунова Н.С. Психологічні чинники організації самостійної роботи в навчальній діяльності студентів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню психологічних чинників організації самостійної роботи студентів. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження, у ході якого було визначено, що успішність організації самостійної роботи студентів обумовлена її внутрішніми та зовнішніми чинниками. У процесі роботи розкрито і поглиблено наукові уявлення про внутрішні (мотиваційні, метакогнітивні та інструментальні) і зовнішні (організаційна культура вищого навчального закладу) чинники організації самостійної роботи студентів, виявлені зв'язки між мотивами та способами самостійної роботи, між показниками розвитку металінгвістичних здібностей та метапам'яті, між оцінкою студентами організаційної культури свого навчального закладу та мотивами самостійної роботи. Розроблена розвивальна програма, спрямована на розвиток особливостей мотиваційної та метакогнітивної сфер особистості студентів, які б сприяли формуванню навичок та вмінь ефективної самостійної роботи, ефективність якої експериментально підтверджена.

Ключові слова: самостійна робота студентів, внутрішні чинники самостійної роботи, зовнішні чинники самостійної роботи, розвивальна програма.

Аннотация

Моргунова Н.С. Психологические факторы организации самостоятельной работы в учебной деятельности студентов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена изучению психологических факторов самостоятельной работы студентов. В работе представлены результаты теоретико-методологического анализа литературных источников по проблеме исследования. Проанализировано понятие "самостоятельная работа студентов", "когнитивная саморегуляция учебной деятельности". Определены внутренние и внешние психологические факторы успешной организации самостоятельной работы студентов. К внутренним факторам относят психологические качества, которые могут быть объединены в три группы: мотивационные, инструментальные, когнитивно-регулятивные. Внешние факторы характеризуются с помощью анализа условий осуществления самостоятельной работы.

В исследовании выявлено доминирование у студентов 1 и 5 курсов сопроводительных мотивов самостоятельной работы. Выявлены связи между мотивами и способами самостоятельной работы студентов в реальной и идеальной учебной деятельности.

Исследование инструментального блока внутренних факторов успешного осуществления самостоятельной работы предусматривало определение способов самостоятельной работы студентов и организации времени жизни. Среди способов осуществления самостоятельной работы наиболее представленными оказались ориентировочно-поисковые (поверхностные) способы. Организация времени жизни представляет собой систему средств планирования студентами собственной жизнедеятельности, в частности учебной деятельности и самостоятельной работы. У студентов было выявлено преобладание среднего уровня развития умений организации времени жизнь.

Исследование факторов когнитивно-регулятивного блока предполагало выявление особенностей саморегуляции, метапамяти и металингвистических способностей студентов. У студентов как 1, так и 5 курсов преобладает средний уровень развития саморегуляции, метапамяти и металингвистических способностей. Выявлены связи между показателями шкал саморегуляции и способами самостоятельной работы. Выявлены положительные связи между показателями развития метапамяти и металингвистических способностей, между показателями развития металингвистических способностей и содержательными способами самостоятельной работы, а также между показателями развития метапамяти и общим уровнем саморегуляции.

В оценках организационной культуры учебного заведения большинство студентов определяет свое высшее учебное заведение как носителя культуры одобрения. Выявлены статистически значимые связи между оценкой студентами организационной культуры своего учебного заведения и мотивами самостоятельной работы.

Разработана, описана и апробирована программа развития мотивационных и метакогнитивних качеств, которые способствуют формированию у студентов умения эффективно организовывать самостоятельную работу. Структура развивающей программы представлена тремя направлениями, а именно: работа с психологом, работа с преподавателями и работа со студентами. Работа психолога со студентами включала мотивационный и метакогнитивный этапы. Целью мотивационного этапа было формирование установки на необходимость овладения методами, приемами и средствами эффективной организации самостоятельной работы и продуктивного планирования времени. Целью метакогнитивного этапа было развитие когнитивных качеств, которые содействуют эффективной организации самостоятельной работы. Работа с психологом и преподавателями представлена двумя модулями - информационным и инструментальным. Целью информационного модуля было формирование психологической осведомленности психолога (преподавателя) относительно психологических факторов организации самостоятельной работы студентов, возрастных, мотивационных особенностей и познавательной сферы студентов, особенностей организационной культуры высшего учебного заведения. Целью инструментального модуля было формирование умений относительно активизации положительной мотивации студентов к участию в развивающей программе, создание положительного психологического климата в тренинговой группе, развитие мотивационных особенностей студентов, которые содействуют эффективной организации самостоятельной работы, развитие познавательной сферы студентов. Проведенное контрольное исследование подтвердило эффективность предложенной развивающей программы.

Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, внутренние факторы самостоятельной работы, внешние факторы самостоятельной работы, развивающая программа.

Summary

Morgunova N.S. Psychological factors of the student's organization of unassisted work in their educational activity . - Manuscript.

The dissertation for receiving the scientific degree of candidate in Psychology according to the speciality 19.00.07 - the Pedagogical and Century Psychology. - Kharkov National Pedagogical University by G.S. Skovoroda. - Kharkіv, 2011.

The dissertation is consecrated to the studying of psychological conditions and factors of the development of the student's organization of unassisted work. The work contains the theoretic foundations, methodical concepts and the results of empirical analysis of certain problem. Author determines the concept of "student's unassisted work". During the work the scientific conceptions about the external and internal factors of the student's organization of unassisted work in their educational activity were discovered and extended. The relations of these factors were shown. The interconnection of motives, means and self-regulation were obtained. Efficiency of the program of development of metacognitive and motivational features of the students and forming of skills and abilities of unassisted work got experimental confirmation.

Key words: unassisted work of students, internal factors of unassisted work, external factors of unassisted work, developmental program.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку вищої освіти в Україні визначається особливими вимогами до організації самостійної роботи студентів. Проте психологічний аспект проблеми здійснення та організації самостійної роботи є недостатньо дослідженим. Це пов'язано з тим, що поняття "самостійна робота" належить до термінологічної системи педагогіки. У психології проблематика організації самостійної роботи досліджується побічно у контексті питань навчальної діяльності, текстової діяльності, когнітивної саморегуляції.

Розгляд проблематики когнітивної саморегуляції в історії науково-психологічних досліджень може здійснюватись у кількох напрямках, найбільш значущими з яких для вивчення самостійної роботи студентів є дослідження внутрішньої та зовнішньої регуляції пізнавальних процесів суб'єкта у контексті когнітивної психології, рефлексії пізнавальних процесів у контексті метакогнітивної психології, закономірностей контролю та регуляції власної поведінки чи психічних процесів у контексті дослідження рефлексії.

Проблема навчальної діяльності студентів привертала увагу таких психологів-науковців, як О.К. Дусавицький, І.О. Зимня, І.І. Ільясов, В.Я. Ляудіс, В.А. Семиченко, О.П. Сергєєнкова, Т.Б. Хомуленко, Н.В. Чепелєва та інших. О.К. Дусавицький, вивчаючи особливості розвитку особистості у студентський період, відзначав, що процес засвоєння професійної діяльності є завершальним етапом формування особистості. У дослідженнях В.Я. Ляудіс було визначено новий концептуальний підхід до навчання студентів через трактування навчання як сумісної продуктивної діяльності учасників навчального процесу. Сумісну навчальну діяльність В.Я. Ляудіс у своїх роботах визначає як особливий тип організованої взаємодії між викладачем і студентом, який забезпечує перебудову пізнавальної діяльності, спрямованої на об'єкт засвоєння, за рахунок створення спільності цілей і формування саморегуляції індивідуальної діяльності через зміну форм співробітництва.

Вищезазначене дає можливість визначити необхідність і доцільність дослідження психологічних чинників організації самостійної роботи студентів як системи внутрішніх та зовнішніх її передумов з урахуванням сучасних особливостей функціонування вищих начальних закладів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з комплексною науково-дослідною темою кафедр психології, педагогіки та практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості" (номер державної реєстрації 0103U000499), що координується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Тема дисертації розвиває положення Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ століття"). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол №4 від 30 жовтня 2009 р.) та узгоджена на бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №1 від 23 лютого 2010 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - охарактеризувати та виявити взаємозв'язок психологічних чинників, які забезпечують здійснення самостійної роботи у навчальній діяльності студентів, і визначити особливості її психологічного супроводу.

Завдання дослідження:

Проаналізувати та узагальнити напрямки наукових досліджень самостійної роботи студентів.

Виявити особливості мотивації студента як суб'єкта здійснення самостійної роботи в навчальній діяльності.

Охарактеризувати інструментальні можливості студентів для реалізації самостійної роботи.

Визначити особливості саморегуляції студентів у системі психологічних чинників успішного здійснення самостійної роботи у навчальній діяльності.

Виявити зв'язок між внутрішніми та зовнішніми передумовами організації самостійної роботи студентів.

Визначити психологічні засоби організації самостійної роботи у навчальній діяльності студентів та розробити відповідну систему психологічного супроводу.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості навчальної діяльності студентів.

Предмет дослідження: психологічні передумови організації самостійної роботи студентів.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін), концепції навчальної діяльності (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін), дослідження когнітивної саморегуляції (Дж. Флейвелл, М.О. Холодна), дослідження психологічних особливостей самостійної роботи студентів (Б.П. Єсипов, Є.В. Заїка, І.О. Зимня), фундаментальні положення про особистість, її розвиток та формування (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко), положення про опосередкованість зовнішніх дій внутрішніми умовами розвитку (С.Л. Рубінштейн).

Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів, вибір та поєднання яких відповідає змісту проблеми та меті дослідження. Комплекс складали такі методи: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження (визначення чинників організації самостійної роботи студентів та їхніх діагностичних параметрів); психолого-педагогічний експеримент у формі констатуючого (визначення особливостей взаємозв'язку чинників успішного здійснення самостійної роботи студентами), формуючого (реалізація розробленої розвивальної програми) та контрольного (визначення ефективності розвивальної програми) дослідження; методи математичної статистики.

Діагностування мотиваційних особливостей здійснення самостійної роботи як окремого виду діяльності студентів проводилося із використанням методики дослідження мотивів самостійної роботи Є.В. Заїки. Для визначення когнітивно-регулятивних особливостей здійснення самостійної роботи студентів були використані методики дослідження стилю саморегуляції В.І. Моросанової, металінгвістичної обізнаності та метапам'яті Т.Б. Хомуленко. Для вивчення інструментальних здібностей студентів до здійснення самостійної роботи застосовувалась методика дослідження способів самостійної роботи Є.В. Заїки та методика діагностики організації часу життя у студентів В.Я. Ляудіс. Діагностика організаційної культури вищого навчального закладу здійснювалася за методикою Ж.В. Серкіс.

База дослідження. Дослідження проводилося на базі факультету психології та соціології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, автомобільного факультету та факультетів транспортних систем і мехатроніки транспортних засобів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, соціально-економічного факультету Української інженерно-педагогічної академії. Усього у дослідженні брали участь 167 студентів 1-го (81 студент) та 5-го (86 студентів) курсів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі:

- вперше у характеристиці когнітивно-регулятивних можливостей студентів, виявлено: зв'язок між стильовими особливостями саморегуляції діяльності студентів та переважаючими способами самостійної роботи, а саме, гнучкість саморегуляції виявилась пов'язаною із змістовними способами самостійної роботи; зв'язок між рівнями розвитку метапам'яті та металінгвістичних здібностей; зв'язок між рівнем розвитку метапам'яті і загальним рівнем саморегуляції; зв'язок між рівнем розвитку металінгвістичних здібностей і змістовними способами самостійної роботи (зазначені тенденції визначаються в обох вікових групах);

- розширено уявлення про чинники успішного здійснення самостійної роботи шляхом їх розділу на три групи: мотиваційні, інструментальні і когнітивно-регулятивні;

- розширено уявлення про передумови організації самостійної роботи студентів шляхом встановлення зв'язку між оцінкою студентами організаційної культури навчального закладу та особливостями мотивів самостійної роботи;

- вдосконалено засоби психологічного супроводу організації успішного здійснення самостійної роботи у навчальній діяльності студентів шляхом створення розвивальної програми, основаної на врахуванні внутрішніх та зовнішніх чинників успішної організації самостійної роботи студентів, структура якої містить мотиваційний і метакогнітивний блоки, спрямовані на роботу зі студентами, інформаційний та інструментальний блоки, спрямовані на роботу із психологом та з викладачами вищого навчального закладу;

- отримала подальшого розвитку порівняльна характеристика наукових досліджень самостійної роботи студентів шляхом виявлення відмінностей педагогічного, загально-психологічного та психолого-педагогічного напрямів;

- отримала подальшого розвитку характеристика інструментальних можливостей студентів шляхом визначення переваг у доборі способів реалізації самостійної роботи студентів;

- отримала подальшого розвитку характеристика особливостей мотивації у комплексі внутрішніх передумов успішного здійснення самостійної роботи студентів.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні уявлення про психолого-педагогічні чинники успішної організації самостійної роботи студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у відборі комплексу методів дослідження психологічних особливостей організації самостійної роботи студентів та у створенні розвивальної програми, спрямованої на забезпечення необхідних передумов успішного здійснення організації самостійної роботи студентів. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів "Вступ до фаху", "Вікова психологія", "Педагогічна психологія", "Психологія вищої школи".

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес факультету психології та соціології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка №01-623 від 07.09.2010 р.), автомобільного факультету, факультету транспортних систем, факультету мехатроніки транспортних засобів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (довідка №3492/64 від 18.11.2010 р.), соціально-економічного факультету Української інженерно-педагогічної академії (довідка №106-04-209 від 28.10.2010 р.).

Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження згідно його мети та завдань, репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного та кількісного аналізу емпіричних даних та застосуванням методів математичної статистики із залученням новітніх програм обробки.

Особистий внесок здобувача в одній спільній статті полягає в аналізі наукових підходів до дослідження когнітивної саморегуляції студентів. Ідеї, які належать співавтору, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях та повідомленнях на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інноваційний потенціал прикладної психології" (м. Харків, 4-5 жовтня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Психолого-педагогічні проблеми технічної творчості" (м. Харків-Артемівськ, 10-12 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Когнітивні процеси та творчість", присвяченій 190-річчю Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса, 20-21 квітня 2007р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми психосоматики в сучасній науці та практиці" (м. Харків, 27-28 вересня 2007 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Когнітивні процеси та творчість" (м. Одеса, 18-19 вересня 2009 р.).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 5 статтях (4 одноосібні та 1 у співавторстві), опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 152 найменування. Обсяг основного тексту складає 159 сторінок. Робота містить 9 таблиць та 18 рисунків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито теоретико-методологічну основу та представлено методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретичний аналіз досліджень особливостей організації самостійної роботи в навчальній діяльності студентів" подано огляд результатів теоретичного аналізу літературних джерел за проблемою дослідження, проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять "самостійна робота студентів", "когнітивна саморегуляція", "навчальна діяльність студентів", представлено аналіз та узагальнення напрямів наукових досліджень самостійної роботи студентів.

Організація самостійної роботи у вищій школі розглядається як система засобів виховання активності та самостійності студентів, вироблення вмінь та навичок раціонального здобуття корисної інформації (Б.Г. Іоганзен). Самостійна робота розуміється рядом авторів як система організації педагогічних умов, які забезпечують управління навчальною діяльністю без участі викладача (В. Граф, І.І. Ільясов, В.Я. Ляудіс).

За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень можна стверджувати, що навчальна діяльність студентів виступає специфічною діяльністю, яка являє собою організовану взаємодію між викладачем і студентом, спрямовану на засвоєння навчального матеріалу за рахунок розвитку пізнавальної мотивації студента, формування саморегуляції, рефлексії, а також реалізації навчальних дій (О.К. Дусавицький, І.О. Зимня, І.І. Ільясов, В.Я. Ляудіс, В.А. Семиченко, Т.Б. Хомуленко, Н.В. Чепелєва). Самостійна робота як вища форма навчальної діяльності обумовлюється певними індивідуально-психологічними та особистісними характеристиками студента як суб'єкта цієї діяльності. До таких психологічних детермінант відноситься саморегуляція навчальної діяльності студента, призначення якої полягає у тому, щоб привести у відповідність можливості студентів до вимог навчальної діяльності, тобто студент має усвідомити свої задачі в якості суб'єкта навчальної діяльності (Н.А. Кисилевська).

Особливу роль у саморегуляції навчальної діяльності посідає когнітивна саморегуляція, яка у психології розглядається у декількох напрямках: у контексті когнітивної психології досліджується внутрішня та зовнішня регуляція пізнавальних процесів суб'єкта; у контексті метакогнітивної психології досліджується рефлексія пізнавальних процесів як їх регулятивна характеристика; у контексті системного підходу досліджуються такі особливості функціонування підсистеми когнітивних процесів, які забезпечують їх саморегуляцію; у контексті дослідження навчальної діяльності когнітивна саморегуляція розуміється як етап засвоєння навчальної теми, який визначається здатністю суб'єкта до подальшого самостійного вдосконалення знань; у контексті досліджень рефлексії розглядаються закономірності контролю та регуляції власної поведінки чи психічних процесів; у контексті теорії мотивації та емоцій розглядаються можливості участі компонентів спрямованості особливості у когнітивній саморегуляції.

За результатами аналізу існуючих досліджень організації самостійної роботи студентів можна визначити такі напрямки досліджень:

- педагогічний, який передбачає розгляд самостійної роботи у залежності від характеру навчальної діяльності, змісту і задач навчальної теми чи ступеня розумових зусиль;

- загально-психологічний, який передбачає дослідження когнітивної саморегуляції та метакогнітивних здібностей;

- психолого-педагогічний, у межах якого здійснюється намагання поєднати внутрішні та зовнішні чинники самостійної роботи, що визначається як система навчальних дій, обумовлених відповідною мотивацією. мотивація студент самостійний психологічний

Аналіз науково-психологічних досліджень дозволяє визначити внутрішні та зовнішні чинники організації самостійної роботи студентів. До внутрішніх чинників можна віднести мотиваційний, когнітивно-регулятивний, інструментальний.

Дослідження мотиваційного чинника передбачає визначення характеристик мотивації самостійної роботи студентів у їх навчально-пізнавальній діяльності. Є.В. Заїкою та А.С. Ячиною було визначено такі мотиви самостійної роботи студентів у їх навчальній діяльності: пізнавальні, широкі соціальні, зовнішні, супроводжувальні.

У межах дослідження когнітивно-регулятивного чинника передбачається вивчення індивідуального стилю саморегуляції, металінгвістичних здібностей та метапам'яті студентів. Індивідуальний стиль саморегуляції виступає характеристикою регулятивних процесів особистості студента у навчальній діяльності. Металінгвістична обізнаність означає знання про будову тексту та мови загалом, мовленнєві уміння та здатність до регуляції власної текстової діяльності. Метапам'ять виступає як самоконтроль мнемічних процесів, здатність оцінювати, планувати, відстежувати і коректувати перебіг процесів пам'яті, а також передбачає знання власних індивідуальних якостей пам'яті та закономірностей ефективного запам'ятовування.

Інструментальний чинник передбачає вивчення способів самостійної роботи студентів та організації часу життя. До способів самостійної роботи студентів Є.В. Заїка та А.С. Ячина відносять змістовні, репродуктивні, колективні, орієнтувально-пошукові (поверхневі) способи. Організація часу життя виступає мірою визначення життєвої позиції особистості по відношенню до сенсів життя, часових перспектив і забезпечує регуляцію планів актуалізації поведінки та пізнавальної діяльності, узагальнює навчальні дії студента.

До зовнішніх чинників можна віднести організаційну культуру навчального закладу та систему забезпечення поінформованості стосовно засобів здійснення самостійної роботи.

У другому розділі "Емпіричне дослідження психологічних передумов успішного здійснення самостійної роботи студентів" наведено схему побудови дослідження, загальну характеристику груп досліджуваних, подано характеристику методик дослідження внутрішніх та зовнішніх чинників організації самостійної роботи студентів, наведено результати констатуючого дослідження.

Загальна схема емпіричного дослідження включала 2 етапи, на кожному з яких вирішувалися конкретні завдання.

На першому етапі дослідження було сформовано вибірку випробовуваних та проведено констатуюче дослідження психологічних чинників організації самостійної роботи студентів.

Вибірку досліджуваних склали 167 студентів - 81 першокурсник (середній вік 17 років) та 86 п'ятикурсників (середній вік 21,5 років).

Констатуюче дослідження психологічних чинників організації самостійної роботи студентів проводилося із застосуванням таких методик:

методика дослідження мотивів самостійної роботи Є.В. Заїки;

методика дослідження способів самостійної роботи Є.В. Заїки;

методика дослідження стилю саморегуляції В.І. Моросанової;

методика діагностики організації часу життя у студентів В.Я. Ляудіс;

методика металінгвістичної обізнаності Т.Б. Хомуленко;

методика діагностики метапам'яті Т.Б. Хомуленко;

методика діагностики організаційної культури навчального закладу Ж.В. Серкіс.

На другому етапі дослідження отриманіі дані піддавалися статистичному аналізу. У ході статистичної обробки даних були використані коефіцієнт кореляції Пірсона (rp), U-критерій Манна-Уітні, Т-критерій Ст'юдента. Усі розрахунки були виконані за допомогою пакету статистичних програм SPSS 13.

Встановлено, що для обох вікових груп студентів характерним є домінування супроводжувальних мотивів та орієнтувально-пошукових (поверхневих) способів самостійної роботи, тобто більшість студентів не задоволена якістю та кількістю отриманої на лекціях інформації і використовує у своїй самостійній роботі швидке читання-перегляд, вибіркове читання, уважне читання без застосування спеціальних прийомів опрацьовування матеріалу тощо.

Виявлено статистично значущі зв'язки між мотивами та способами самостійної роботи у реальній діяльності студентів. У групі студентів-першокурсників визначено позитивний взаємозв'язок між вираженістю супроводжувальних мотивів та перевагою орієнтувально-пошукових (поверхневих) способів самостійної роботи (0,387, p<0,01), вираженістю соціальних мотивів (прагнення приносити користь своєю роботою) та перевагою репродуктивних способів самостійної роботи (багаторазове повторення матеріалу, переказ тексту, конспектування прочитаного) (0,332, p<0,05), вираженістю зовнішніх мотивів (прагнення уникнути неприємностей, звичка сумлінно виконувати будь-яку справу) та перевагою колективних способів самостійної роботи (участь у дискусіях, ділових іграх) (0,302, p<0,05). У групі студентів-п'ятикурсників визначено позитивний взаємозв'язок між вираженістю соціальних мотивів та перевагою репродуктивних способів (0,321, p<0,05), вираженістю зовнішніх мотивів та перевагою колективних способів (0,346, p<0,01), вираженістю пізнавальних мотивів та перевагою змістовних способів самостійної роботи (0,322, p<0,05).

Виявлено статистично значущі зв'язки між мотивами та способами самостійної роботи в ідеальній діяльності студентів. Визначено позитивний зв'язок між вираженістю соціальних мотивів та перевагою репродуктивних способів самостійної роботи (0,426, p<0,01), а також супроводжувальних мотивів та орієнтувально-пошукових (поверхневих) способів самостійної роботи у групі студентів-першокурсників (0,237, p<0,05). У групі студентів-п'ятикурсників визначено позитивний зв'язок між вираженістю соціальних мотивів і перевагою репродуктивних та орієнтувально-пошукових (поверхневих) способів самостійної роботи (0,321, p<0,05), а також супроводжувальних мотивів і поверхневих способів самостійної роботи (0,296, p<0,05).

Встановлено, що у студентів обох вікових груп рівень розвитку саморегуляції діяльності відповідає середньому. Не визначено статистично значущих розбіжностей у показниках саморегуляції та таких основних регуляторних процесів, як планування, моделювання, програмування, оцінка результатів, а також у показниках регуляторно-особистісних властивостей (гнучкості і самостійності) між групами студентів 1 та 5 курсів.

Визначено статистично значущі зв'язки між певними показниками саморегуляції та перевагою окремих способів самостійної роботи у студентів-першокурсників, а саме:

позитивний взаємозв'язок між показниками шкали планування, яка характеризує сформованість усвідомленого планування діяльності, та перевагою поверхневих способів самостійної роботи (0,436, p<0,05);

позитивний взаємозв'язок між показниками шкали планування та шкали оцінки результатів, яка діагностує розвиненість процесів самоконтролю та оцінки результатів своєї навчальної діяльності, і перевагою колективних способів самостійної роботи (0,274 та 0,235 відповідно, p<0,05);

негативний взаємозв'язок між показниками шкали самостійності, яка характеризує розвиненість регуляторної автономності, та перевагою колективних способів самостійної роботи (-0,324, p<0,05);

негативний взаємозв'язок між показниками шкали гнучкості, яка діагностує швидкість та легкість включення до діяльності, переходу від одного виду діяльності до іншого, та перевагою репродуктивних способів самостійної роботи (-0,312, p<0,05);

позитивний взаємозв'язок між показниками шкали гнучкості та перевагою змістовних способів самостійної роботи (0,547, p<0,01).

Визначено статистично значущі зв'язки між показниками саморегуляції та способами самостійної роботи у групі студентів-п'ятикурсників, а саме:

позитивний взаємозв'язок між показниками програмування (розвиненість усвідомленого програмування своїх дій) та перевагою поверхневих способів самостійної роботи (0,324, р<0,05);

між показниками гнучкості та перевагою змістовних способів самостійної роботи (0,334, р<0,05).

Встановлена перевага середнього рівня розвитку металінгвістичних здібностей та середнього рівня розвитку метапам'яті у досліджуваних обох вікових груп. Визначено позитивний зв'язок між показниками розвитку метапам'яті та металінгвістичних здібностей (0,467, p<0,01), між показниками розвитку метапам'яті та загального рівня саморегуляції (0,241, р <0,05), між показниками розвитку металінгвістичних здібностей та перевагою змістовних способів самостійної роботи студентів (0,356, р<0,05).

У студентів 1 та 5 курсів визначена перевага середнього рівня розвиненості вмінь організації часу життя, який характеризується усвідомленням і прийняттям задач організації часу життя, але без всієї повноти життєдіяльності, лише стосовно значущих цілей навчальної чи професійної діяльності, які організуються у межах найближчої (день, тиждень) часової перспективи.

Встановлено, що в оцінках організаційної культури освітнього закладу переважна кількість студентів визначає свій вищий навчальний заклад як носія культури схвалення, якій відповідає запобігання конфліктів, прагнення до адаптації у мінливому внутрішньому середовищі навчального закладу.

Визначено позитивний зв'язок між оцінкою студентами організаційної культури навчального закладу як культури схвалення та переважанням у них зовнішніх мотивів самостійної роботи (0,421, р <0,01), між оцінкою організаційної культури як культури досягнень (визначення складних, але реалістичні завдань, прагнення до компетентності, майстерності, новацій) та переважанням пізнавальних мотивів (0,241, р<0,05), між оцінкою організаційної культури як гуманістичної (орієнтація на задоволення соціальних потреб, інтересів, реальних життєвих планів працівників організації, прагнення до особистісного і професійного зростання та розвитку) та переважанням соціальних мотивів самостійної роботи (0,352, р<0,05), між оцінкою організаційної культури як культури взаємозв'язків (орієнтація на конструктивні міжособистісні взаємини) і традиційної культури (прагнення до покірності, наслідування правил, бажання справляти гарне враження) та переважанням супроводжувальних мотивів самостійної роботи (0,277 і 0,273 відповідно, р<0,05).

У третьому розділі "Шляхи та засоби організації самостійної роботи в навчальній діяльності студентів з урахуванням комплексу психологічних чинників" викладено загальну стратегію формувального експерименту, представлені структура та зміст розвивальної програми, спрямованої на розвиток особливостей мотиваційної та метакогнітивної сфер особистості студентів, які б сприяли формуванню навичок та вмінь ефективної самостійної роботи, наведені результати контрольного дослідження ефективності даної розвивальної програми.

Загальна структура розвивальної програми представлена шістьма етапами, які передбачають роботу із психологом, з викладачами та роботу психолога зі студентами.

Робота психолога зі студентами складалася із мотиваційного та метакогнітивного етапів. Метою мотиваційного етапу було формування установки на необхідність оволодіння методами, прийомами та засобами ефективної організації самостійної роботи та продуктивного планування часу. Метою метакогнітивного етапу був розвиток когнітивних якостей, які сприяють ефективній організації самостійної роботи.

Робота із психологом та викладачами представлена двома модулями - інформаційним та інструментальним. Метою інформаційного модуля було формування психологічної поінформованості психолога (викладача) стосовно психологічних чинників організації самостійної роботи студентів, вікових, мотиваційних особливостей та пізнавальної сфери студентів, особливостей організаційної культури вищого навчального закладу. Метою інструментального модуля було формування умінь щодо активізації позитивної мотивації студентів до участі у розвивальній програмі, створення позитивного психологічного клімату у тренінговій групі, розвитку мотиваційних особливостей студентів, які сприяють ефективній організації самостійної роботи, розвитку пізнавальної сфери студентів.

У формуючому експерименті брали участь 94 студенти, що увійшли до експериментальної та контрольної груп. До експериментальної групи увійшли 48 студентів (24 студенти першого курсу і 24 студенти п'ятого курсу). Студенти експериментальної групи були залучені до розвивальної програми

До контрольної групи увійшли 46 студентів (23 студенти першого курсу і 23 студенти п'ятого курсу), які не брали участі у розвивальній програмі. У студентів обох груп за результатами констатуючого дослідження показники розвитку когнітивно-регулятивних та інструментальних компонентів успішної організації самостійної роботи відповідали середньому та низькому рівням. Застосування U-критерію Манна-Уітні дозволило переконатися у відсутності статистично значущих відмінностей між експериментальною та контрольною групами за всіма показниками, що були визначені у ході констатуючого дослідження.

Після реалізації розвивальної програми було проведено контрольне дослідження із використанням того ж діагностичного комплексу, що був використаний у ході констатуючого дослідження. Значущість відмінностей між результатами контрольної та експериментальної груп, отриманими у ході контрольного дослідження, перевірялась за допомогою U-критерію Манна-Уітні.

Порівняльний аналіз результатів експериментальної та контрольної груп показав, що у студентів експериментальної групи після реалізації розвивальної програми вираженість пізнавальних та соціальних мотивів переважає вираженість зазначених мотивів у контрольній групі на статистично значущому рівні (p<0,05), а вираженість супроводжувальних та зовнішніх мотивів в експериментальній групі є меншою (p <0,05) (рис. 1). Таким чином, студенти, які прийняли участь у розвивальній програмі, стали у більший мірі керуватися у своїй самостійній роботі соціальними (бажання бути обізнаним фахівцем, розвиненою, культурною людиною, приносити реальну користь своєю роботою) та пізнавальними (інтерес до теорій та закономірностей, до конкретних фактів та подій, прагнення глибоко осмислити матеріал) мотивами.

Рис. 1. Вираженість мотивів самостійної роботи у студентів контрольної групи та експериментальної групи після реалізації розвивальної програми.

Порівняння результатів дослідження способів здійснення самостійної роботи, яке було проведено після реалізації розвивальної програми, визначило, що студенти експериментальної групи в організації своєї самостійної роботи у більшій мірі стали віддавати перевагу змістовним способам порівняно із студентами контрольної групи (розрізнення значущі на рівні p<0,05) (рис. 2). Отже, студенти, що брали участь у розвивальній програмі, при здійсненні самостійної роботи почали більш активно застосовувати такі способи, як виявлення структури, схеми тексту під час читання, підкреслювання важливої інформації, нотатки на полях тощо.

Рис. 2. Вираженість способів самостійної роботи у студентів контрольної групи та експериментальної групи після реалізації розвивальної програми.

Порівняння показників загального рівня саморегуляції, організації часу життя, металінгвістичної обізнаності та метапам'яті, отриманих у ході контрольного дослідження у контрольній та експериментальній групах, дозволило визначити, що у експериментальній групі всі зазначені показники є більш високими, ніж у контрольній групі (табл. 1).

Таблиця 1

Відмінності між усередненими показниками загального рівня саморегуляції, організації часу життя, металінгвістичної обізнаності та метапам'яті досліджуваних контрольної групи та експериментальної групи після реалізації розвивальної програми

Групи досліджуваних	Усереднені показники
	загального рівня саморегуляції	організації часу життя	металінгвістичної обізнаності	метапам'яті
Експериментальна	36,23±3,97	39,72±5,07	37,42±3,13	21,32±3,13
Контрольна	21,4±4,62	22,04±6,12	20,52±7,15	11,52±1,15
Значення U-критерію	756*	797*	787*	782*

Примітка * - розрізнення значущі на рівні 0,05.

Отримані у ході контрольного дослідження результати підтверджують ефективність розвивальної програми, спрямованої на розвиток особливостей мотиваційної та метакогнітивної сфер особистості студентів, які б сприяли формуванню навичок та вмінь ефективної самостійної роботи: у студентів, які були залучені до участі у розвивальній програмі, підвищилися показники загального рівня саморегуляції, організації часу життя, металінгвістичної обізнаності та метапам'яті, вони стали у більшій мірі керуватися у своїй самостійній роботі соціальними та пізнавальними мотивами, застосовувати змістовні способи самостійної роботи.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми психологічних чинників організації самостійної роботи студентів. Отримані у процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати такі висновки:

1. У наукових роботах виділяються педагогічний, психолого-педагогічний та загально-психологічний напрями досліджень самостійної роботи студентів. У межах педагогічного напряму самостійна робота розглядається у залежності від характеру навчальної діяльності, змісту і задач навчальної теми чи ступеня розумових зусиль. Загально-психологічний напрям передбачає дослідження когнітивної саморегуляції та метакогнітивних здібностей. У межах психолого-педагогічного напряму здійснюється намагання поєднати внутрішні та зовнішні чинники самостійної роботи, яка визначається як система навчальних дій, обумовлених відповідною мотивацією. До внутрішніх чинників самостійної роботи відносять ряд психологічних якостей, які можна об'єднати у 3 групи: інструментальні, когнітивно-регулятивні та мотиваційні, а зовнішні чинники характеризуються через аналіз умов здійснення самостійної роботи.

2. У науково-психологічних дослідженнях передумов успішного здійснення діяльності аналізуються зовнішні та внутрішні чинники. Такої стратегії аналізу дотримуються і дослідники навчальної діяльності. Самостійна робота як один із шляхів вирішення навчальних завдань також має розглядатися з точки зору її обумовленості зовнішніми та внутрішніми чинниками. Традиційно до зовнішніх чинників здійснення самостійної роботи відносились заходи викладачів, які забезпечують обізнаність студентів у засобах її здійснення. Але і організаційна культура навчального закладу є чинником, який впливає на психологічний клімат колективу викладачів, навчального колективу, на змістовні характеристики спрямованості особистості студента як суб'єкта навчальної діяльності. Тому поряд із характеристиками системи забезпечення поінформованості студентів про засоби здійснення самостійної роботи до її зовнішніх чинників має бути подана характеристика організаційної культури навчального закладу. Віднесення до внутрішніх чинників успішного здійснення самостійної роботи показників рівня розвитку пізнавальних процесів студентів на сучасному етапі розвитку психологічної науки не є доцільним, оскільки доведено неоднозначність їх впливу. Самостійна робота є успішно здійсненою не стільки завдяки рівню розвитку інтелекту та мнемічних якостей студентів, скільки завдяки їхнім регулятивним та інструментальним характеристикам. Індивідуальний стиль саморегуляції діяльності та метакогнітивні характеристики, і серед останніх, перш за все, показники метапам'яті та металінгвістичних здібностей, можуть бути об'єднані у когнітивно-регулятивний чинник, який разом із мотиваційним та інструментальним (способи самостійної роботи та засоби організації часу життя) є провідними у системі внутрішніх чинників успішного здійснення самостійної роботи. Добір комплексу методів наукових досліджень внутрішніх та зовнішніх чинників успішного здійснення самостійної роботи студентів має відповідати їхнім змістовним характеристикам.

3. Щодо характеристики зовнішніх чинників успішного здійснення самостійної роботи студентів, яка містила дослідження оцінки студентами організаційної культури навчального закладу, у нашому дослідженні виявились такі особливості. В оцінках організаційної культури освітнього закладу переважна кількість студентів визначає свій вищий навчальний заклад як носія культури схвалення, що свідчить про те, що міжособистісні стосунки ґрунтуються на прагненні досягти формального схвалення, а не високих показників ефективності навчального процесу. Визначено позитивний зв'язок між оцінкою студентами організаційної культури навчального закладу як культури схвалення та переважанням у них зовнішніх мотивів самостійної роботи, між оцінкою організаційної культури як культури досягнень та переважанням пізнавальних мотивів, між оцінкою організаційної культури як гуманістичної та переважанням соціальних мотивів самостійної роботи, між оцінкою організаційної культури як культури взаємозв'язків і традиційної культури та переважанням супроводжувальних мотивів самостійної роботи.

4. Характеристика внутрішніх чинників успішного здійснення самостійної роботи містила дослідження мотивів самостійної роботи студентів. У нашому дослідженні виявились такі особливості мотивації самостійної роботи, як домінування для обох вікових груп супроводжувальних мотивів. Це свідчить про те, що самостійна робота для студентів є додатковим джерелом отримання інформації, та про невисоку якість лекцій. Встановлено статистично значущі зв'язки між мотивами та способами самостійної роботи студентів у реальній та ідеальній навчальній діяльності, найсуттєвішим з яких виявляється позитивний зв'язок між супроводжувальними мотивами та орієнтувально-пошуковими (поверхневими) способами самостійної роботи. Такий зв'язок свідчить про те, що студенти, доповнюючи матеріал лекцій, використовують різноманітні способи для найбільш швидкої, поверхневої обробки інформації, що в цілому відображує недоліки організації самостійної роботи студентів.

5. Дослідження інструментального блоку внутрішніх чинників успішного здійснення самостійної роботи передбачало визначення способів самостійної роботи студентів та організації часу життя. Серед способів здійснення самостійної роботи визначаються такі: змістовні, репродуктивні, колективні, орієнтувально-пошукові (поверхневі). Найбільш представленими виявилися орієнтувально-пошукові (поверхневі) способи самостійної роботи. Організація часу життя являє собою систему засобів планування студентами власної життєдіяльності, зокрема навчальної діяльності та самостійної роботи. У студентів обох вікових груп було виявлено переважання середнього рівня розвиненості вмінь організації часу життя.

6. До когнітивно-регулятивного блоку відносились особливості саморегуляції, метапам'яті та металінгвістичних здібностей студентів. У студентів обох вікових груп рівень розвитку саморегуляції, металінгвістичних здібностей та метапам'яті відповідає середньому. Визначено статистично значущі зв'язки між показниками шкал саморегуляції та способами самостійної роботи, найбільш значущими з яких виявилися позитивні зв'язки між показниками шкали планування та орієнтувально-пошуковими (поверхневими) способами, шкали гнучкості і змістовними способами самостійної роботи. Такі зв'язки свідчать про ефективну адаптацію студентів до умов навчальної діяльності. Встановлено позитивний зв'язок між показниками розвитку металінгвістичних здібностей та метапам'яті, між показниками розвитку металінгвістичних здібностей та змістовними способами самостійної роботи, а також між показниками розвитку метапам'яті та загальним рівнем саморегуляції, що свідчить про спорідненість даних компонентів у когнітивно-регулятивному блоці організації самостійної роботи студентів.

7. Психологічний супровід формування у студентів вміння продуктивно організовувати самостійну роботу має відповідати певним вимогам. Структура розвивальної програми має бути представлена трьома напрямами, а саме: робота із психологом, робота з викладачами та робота зі студентами, та містити 6 етапів. Спрямованість етапів передбачає розвиток у студентів мотиваційних та метакогнітивних якостей, які сприяють формуванню вміння продуктивно організовувати самостійну роботу. Особливим напрямом має бути робота з викладачами, спрямована на оволодіння знаннями, необхідними для формування навичок ефективної самостійної роботи у студентів. Не менш важливим напрямом має бути робота із психологом, спрямована на розвиток обізнаності у психологічних питаннях стосовно засобів розвитку мотиваційних і метакогнітивних якостей, які сприяють формуванню у студентів уміння продуктивно організовувати самостійну роботу.

Проведене контрольне дослідження підтвердило ефективність запропонованої програми з розвитку мотиваційних та метакогнітивних якостей, які сприяють формуванню вміння продуктивно організовувати самостійну роботу: у студентів, які були залучені до участі у розвивальній програмі, підвищилися показники загального рівня саморегуляції, організації часу життя, металінгвістичної обізнаності та метапам'яті, вони стали більшою мірою керуватися у своїй самостійній роботі соціальними та пізнавальними мотивами, застосовувати змістовні способи самостійної роботи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психологічних чинників організації самостійної роботи студентів. Подальші перспективи дослідження полягають у визначенні змістовних характеристик емоційної саморегуляції самостійної роботи студентів. Крім того доцільним є в майбутньому звернути увагу на створення програми розвитку внутрішніх чинників організації самостійної роботи для учнів підліткового та старшого шкільного віку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

...