Размещено на http://www.allbest.ru/

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Лавриненко Олександр Леонідович

Луцьк ? 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Засєкіна Лариса Володимирівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри загальної та соціальної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Карпенко Зиновія Степанівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології

кандидат психологічних наук, доцент Новоселецька Світлана Володимирівна, Національний університет «Острозька академія», декан факультету романо-германських мов.

Захист відбудеться 15 квітня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.05 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за адресою: 43024, м. Луцьк, вул. Потапова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43024, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30а.

Автореферат розісланий «14» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л. Я. Малімон.

АНОТАЦІЇ

Лавриненко О. Л. Структурно-функціональні особливості мовної особистості студентів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія та історія психології. - Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування та функціонування мовної особистості студента в сучасних умовах. У роботі обґрунтовано та експериментально верифіковано психолінгвістичний підхід до вивчення мовної особистості.

Побудовано структурно-функціональну модель мовної особистості, яка містить когнітивний, мотиваційний та емоційний компоненти, що дало можливість окреслити шляхи емпіричного дослідження мовної особистості та визначити функції, які вона виконує в системі цілісної особистості людини.

Встановлено спектр психологічних особливостей мовної особистості студента, пов'язаних з фаховим спрямуванням профілю його академічної підготовки.

Розроблено класифікацію профілів мовної особистості, які визначаються особливостями співвідношення між рівнями розвитку її компонентів і формують низку психологічних якостей людини.

Ключові слова: мовна особистість, когнітивний, мотиваційний, емоційний компоненти, профіль мовної особистості, функції мовної особистості.

Лавриненко А.Л. Структурно-функциональные особенности языковой личности студентов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Волынский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2011.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования и функционирования языковой личности студента в современных условиях. В работе обоснован и экспериментально верифицирован психолингвистический подход к изучению языковой личности.

Создано структурно-функциональную модель языковой личности, которая состоит из когнитивного, мотивационного и эмоционального компонентов, что сделало возможным определить направления эмпирического исследования языковой личности и установить выполняемые ею функции в системе целостной личности человека.

Определён ряд психологических особенностей языковой личности студента, который связан с профессиональной специализацией его академической подготовки.

Разработана классификация профилей языковой личности, которые определяются особенностями соотношения между уровнями развития её компонентов и формируют ряд психологических качеств человека.

Ключевые слова: языковая личность, когнитивный, мотивационный, эмоциональный компоненты, профиль языковой личности, функции языковой личности.

Lavrinenko A. L. Structural-functional peculiarities of students' lingual personality. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Psychology, specialty 19.00.01 - General Psychology, History of Psychology. - Lessia Ukrainka Volyn National University. - Lutsk, 2011.

The thesis focuses on the formation and functioning of student's lingual personality in modern society.

This research generalizes and experimentally verifies the psycholinguistic approach of lingual personality study. The given approach has made it possible to deepen and extend the scientific understanding of the term «lingual personality» and the chain of research terms, relevant to the subject: «conscience», «world representation», «lingual world representation», «lingual ability», «lingual knowledge», «universal subject code» and «lingual competence». From the point of view of scientific methodology lingual personality appeared to be one of the main integrating notions between linguistic and psychology.

The structural-functional model of lingual personality has been created, which consists of cognitive, motivational and emotional components. Each of these components is represented by its own elements on biological, lingual and psychological levels. The above mentioned model gave the opportunity to define directions for empirical research of lingual personality and to distinguish its functions in the general structure of human personality: reflective (the cognition of surrounding reality), instrumental (the security of speech activity as the foundation for other activities), regulative (the provision of speech development and effective social adaptation).

The paper outlines the set of student's lingual personality psychological peculiarities, being caused by professional specialisation of his academic training: level of ability to manipulate by language structures of lingual world representation and by images of world representation, dynamics and controllability of mental operations, speech anxiety and communicative tolerance levels, methods of psychological defense in conflict situations. These peculiarities were defined in functioning of cognitive and motivational components of lingual personality. Its emotional component displayed resistance to the influence of student's professional specialization.

The results of the research demonstrate the system of correlative relations between indexes of cognitive component formation and some parameters of motivational and emotional components that emphasize the validity of thesis theoretical concept.

The necessity of introduction of the term «lingual personality profile» and its research is explained in the third part of the thesis. The paper classifies the lingual personality profiles and frames the set of its psychological qualities, defined by correlation between development levels of cognitive, motivational and emotional components of lingual personality: levels of self-evaluation and sociability, the degree of emotional stability and self-confidence, the effectiveness of self-control, level of trust to social environment.

The balanced lingual personality profile, which is characterized by regular development of its components, was proved to be the best foundation for development of harmonically gifted human personality.

The liquidation of disharmony between development levels of cognitive, motivational and emotional components in lingual personality of young people in future may become an important part of the cultural-pedagogical politics in European countries.

Key words: lingual personality, cognitive, motivational, emotional components, lingual personality profile, lingual personality functions.

мовний психологічний фаховий студент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Будь-які соціальні, правові, інтелектуальні, морально-етичні проблеми суспільства починаються з його фундаментальної складової, якою є особистість людини. Умови сучасної техногенної цивілізації диктують нові правила в складному процесі формування особистості та її подальшого розвитку, пропонуючи вражаючі, недоступні в минулому можливості, однак створюючи при цьому значні й безпрецедентні проблеми. Велика частка цих актуальних для українського суспільства проблем безпосередньо або опосередковано пов'язана з функціонуванням мов та змінами у свідомості підростаючого покоління.

Фундаментальні дослідження Л. С. Виготського, І. Н. Горєлова, Л. В. Засєкіної, О. О. Залевської, Ю. М. Караулова, З. С. Карпенко, Г. С. Костюка, В. В. Красних, О. М. Леонтьєва, О. О. Леонтьєва, О. Р. Лурії, С. Д. Максименка, І. Д. Пасічника, Т. М. Ушакової, Т. Д. Щербан та інших доводять факт мовної природи людської свідомості, що дає змогу аналізувати процес розвитку молодої людини крізь призму мовної особистості. Дослідження людини як мовної особистості відкриває перед науковцями нові перспективи для вироблення методів, спрямованих на вирішення актуальних проблем сучасного суспільства.

Водночас, попри значну кількість психологічних досліджень, спрямованих на вивчення людини та її характерологічних особливостей, поняття мовної особистості як носія мовної свідомості, мовної картини світу, мовного образу життя не отримало цілісного висвітлення у психологічній літературі. Тому особливого значення набуває вивчення особистості у контексті її співвідношення з мовленнєвою діяльністю та мовою як основною складовою образу світу людини. З іншого боку, дедалі гостріше постає питання про мовленнєву здатність і активність особистості в різні вікові періоди, старшому юнацькому віці зокрема.

Студентський період життя особистості створює сприятливий грунт для становлення мовної особистості, яка володіє як достатнім рівнем мовних знань, так і мовних стратегій для ефективної адаптації у соціальному середовищі та успішного професійного становлення.

Окреслений спектр проблем визначає актуальність дослідження й вибір теми: «Структурно-функціональні особливості мовної особистості студентів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, пов'язаний з комплексною темою «Психолінгвістичні і нейропсихологічні дослідження мовленнєвої діяльності особистості в нормі та патології» (2007-2012 рр., протокол № 2 від 20.09.2007 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 5 від 27.11.2008 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 27.10.2010 р.).

Об'єкт дослідження - феномен мовної особистості.

Предмет дослідження - структурно-функціональні характеристики мовної особистості студентів.

Мета дослідження полягає у встановленні структурно-функціональних характеристик мовної особистості, а також у визначенні її профілів у студентів.

Предмет та мета дослідження зумовили низку таких завдань:

1. Здійснити теоретичний аналіз понять особистості, мови, мовлення, мовної особистості та її фундаментальних складових протягом історії становлення психологічної думки.

2. Побудувати концептуальну структурно-функціональну модель мовної особистості та виділити її особливості з урахуванням юнацького вікового періоду.

3. Здійснити емпіричне вивчення когнітивного, мотиваційного та емоційного компонентів мовної особистості студентів, а також особливостей їх взаємодії.

4. Здійснити операціоналізацію поняття «профілі мовної особистості» на теоретичному й емпіричному рівнях, а також встановити особливості цих профілів у студентів.

5. Виокремити шляхи гармонізації мовної особистості студентів у процесі їх професійної підготовки.

Теоретико-методологічною основою дослідження є основні положення про сутність і розвиток особистості як суб'єкта цілісної життєдіяльності (Б. Г. Ананьєв, З. С. Карпенко, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн та ін.); ідеї про соціальні витоки та опосередкованість вищих психічних функцій мовою як знаковою системою (Л. С. Виготський, Л. В. Засєкіна, О. Р. Лурія, С. В. Новоселецька, І. Д. Пасічник та ін.); семіотичні та герменевтичні дослідження дискурсу (Ю. М. Караулов, Ю. М. Лотман, Н. В. Чепелєва та ін.); експериментально підтверджені теорії щодо психологічних особливостей мови і мовлення, а також їх розвитку в осіб юнацького віку (І. Н. Горєлов, М. І. Жинкін, О. О. Залевська, І. А. Зимня, В. І. Карасик, В. В. Красних, О. О. Леонтьєв, М. Л. Смульсон, Т. Д. Щербан та ін.).

Для успішного виконання поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

? теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукової літератури з проблеми мовної особистості та теоретичне моделювання структурно-функціональних характеристик мовної особистості;

? емпіричні: анкетування та тестування (для дослідження когнітивного компонента мовної особистості - вільний асоціативний тест, методика визначення активності вербального та наочно-образного мислення, методика оцінки поняттєвого мислення, ланцюговий асоціативний тест, методика доповнення (А. О. Крилов, С. О. Манічев); для дослідження мотиваційного компонента мовної особистості - методика «Карта контролю стану мовлення» (А. О. Крилов, С. О. Манічев), методика оцінки потреби у спілкуванні (Ю. М. Орлов), методика діагностики комунікативної толерантності (В. В. Бойко), методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні (В. В. Бойко), методика оцінки рівня домагань особистості (А. О. Крилов, С. О. Манічев); для дослідження емоційного компонента мовної особистості - методика дослідження особистості з допомогою модифікованої форми В опитувальника FPI; для діагностики індивідуально-психологічних особливостей профілів мовної особистості - методика факторної діагностики особистості Р. Б. Кеттела, авторська анкета визначення рівня сформованості мовної особистості);

? математичної статистики з допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS v 13.0 для Windows: дисперсійний аналіз (критерій t-Ст'юдента для встановлення відмінностей у показниках сформованості мовної особистості студентів природничого і гуманітарного напрямів, критерій Н - Крускала-Уелліса для визначення відмінностей в індивідуально-психологічних особливостях у чотирьох вибірках досліджуваних відповідно до профілю мовної особистості), кореляційний аналіз (коефіцієнт r-Пірсона для виявлення статистично значущих кореляційних зв'язків між показниками сформованості компонентів мовної особистості), описова статистика (для визначення середньогрупових, мінімальних, максимальних показників у групі, показників стандартного відхилення); статистичний критерій Колмогорова-Смирнова для визначення нормального розподілу показників).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

? вперше запропоновано поняття «мовна особистість студента» та «профіль мовної особистості»; сконструйовано структурно-функціональну модель мовної особистості у сукупності біологічного, мовного і психологічного рівнів, а також когнітивного, мотиваційного й емоційного компонентів; виокремлено відображувальну, інструментальну та регулятивну функції мовної особистості у цілісній особистості студента; обґрунтовано психолінгвістичний підхід до дослідження мовної особистості; визначено профілі мовної особистості студентів (мотиваційний, когнітивний, емоційний, збалансований) та встановлено їхні індивідуально-психологічні характеристики;

? розширено та уточнено поняття мовної свідомості, мовної картини світу, універсально-предметного коду, картини світу та їх потенційних ресурсів для ефективної мовленнєво-мисленнєвої діяльності студентів;

? подальшого розвитку набуло окреслення шляхів всебічного розвитку особистості крізь гармонізацію мовної особистості студентів.

Практична значущість дослідження визначається тим, що його матеріали можуть використовуватись психологами для діагностики мовної особистості студентів, у психологічних тренінгах із корекції однополярного розвитку мовної особистості; викладачами вищих навчальних закладів на заняттях з іноземної мови для загального розвитку мовної особистості студентів, а також у таких навчальних курсах, як «Психолінгвістика», «Психосемантика», «Когнітивна психологія», «Загальна психологія». Розроблена авторська анкета може використовуватись психологами для визначення профілів мовної особистості.

Результати дослідження знайшли застосування в експериментально-діагностичних програмах вивчення профілів мовної особистості у студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження № 3/4178 від 25.10.2010 р.); у навчальних курсах для студентів факультету політико-інформаційного менеджменту Національного університету «Острозька академія» (довідка про впровадження № 291 від 22.10.2010 р.); у комплексній соціально-психологічній діагностиці студентів Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) (довідка про впровадження № 01-10 від 20.10.2010 р.); у науково-практичній діяльності Переяслав-Хмельницького державного університету ім. Григорія Сковороди (довідка про впровадження № 916 від 27.10.2010 р.). В Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова було представлено програму, спрямовану на визначення профілів мовної особистості у студентів та шляхів гармонізації цих профілів (довідка про впровадження № 13/1-195 від 26.10.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Результати проведеного дослідження представлялися автором на таких міжнародних науково-практичних конференціях: ІІІ, IV науково-практичних конференціях студентів і аспірантів «Волинь очима молодих науковців. Минуле, теперішнє, майбутнє» (Луцьк, 2009, 2010), міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми реформування вищої освіти в контексті європейського досвіду» (м. Луцьк, 2010), V міжнародній науково-практичній конференції «Психолінгвістика в сучасному світі» (Переяслав-Хмельницький, 2010); а також на всеукраїнських наукових конференціях та семінарах: міждисциплінарній конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009), науково-практичному семінарі «Інтелект та особистість» (Київ, 2010).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані у 8 працях, серед них - 5 статей у збірниках, затверджених ВАК України як фахові видання.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, трьох додатків на 20 сторінках, списку використаних джерел, що налічує 190 найменувань. Робота містить 4 рисунки та 33 таблиці. Загальний обсяг роботи складає 207 сторінок, основний - 178 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, сформульовано мету та основні завдання дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та особистий внесок автора.

У першому розділі «Теоретичний аналіз поняття мовної особистості: суть, структура та зміст» відображено результати теоретичного аналізу феномену мовної особистості та низки релевантних щодо предмета дослідження понять; описано різні підходи до дослідження мовної особистості та розроблено її структурно-функціональну модель.

Aналіз праць видатних філософів Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Сучасності (Платон, Порфирій, Вільям Оккам, Джон Локк, Рене Декарт, Томас Гоббс, Іммануїл Кант, Зігмунд Фрейд, Мартін Гайдеггер, Вільям Гумбольт, Ром Харре та ін.) стосовно значення мови для формування та функціонування особистості людини дав змогу окреслити основні погляди на мовну сферу людини як одну із фундаментальних складових особистості протягом філософського періоду історії психології. Водночас, визнаючи, що мова людини бере безпосередню участь у її мисленнєвих та когнітивних процесах, представники різних течій не виробили концептуально консолідованої позиції щодо ступеня значущості мовних функцій для становлення й життєдіяльності особистості.

Наукові праці таких видатних психологів, як Л. С. Виготський, О. Р. Лурія, О. М. Леонтьєв, О. О. Леонтьєв, С. Д. Максименко, І. Д. Пасічник та C. Л. Рубінштейн, вказують на мовну природу людської свідомості й підкреслюють фундаментальне значення мовного фактора в процесі історіогенезу й онтогенезу, що зумовило методологічну необхідність дослідження мовної сфери особистості.

Відсутність операціоналізації поняття мовної особистості в психології зумовлена його новизною, внаслідок чого теоретичний аналіз предмета дослідження було розпочато з огляду низки понять, які належать до концептуального поля поняття «мовна особистість»: особистість, свідомість, мовна свідомість, картина світу, мовна картина світу, універсальний предметний код (УПК), мовна здатність, мовні здібності, мовна компетентність.

Вивчення мовної особистості крізь визначення і ґрунтовний аналіз вищезазначених понять дає змогу розглянути мовну особистість як таку, що характеризується розвинутою мовною картиною світу як складовою мовної свідомості загалом, сформованим УПК, що є основою предметно-образного відображення світу, мовними здатністю і здібностями, які слугують інструментом ефективного мовного втілення УПК, що, зрештою, втілюється у мовній компетентності й реалізується через ефективну когнітивну обробку мовлення: сприймання й породження граматично правильних, чітких за змістом і естетично структурованих висловлювань.

Для систематизації та унаочнення результатів, отриманих у процесі теоретичного аналізу феномену мовної особистості, а також для окреслення шляхів її емпіричного дослідження було розроблено концептуальну структурно-функціональну модель мовної особистості, відображену на рис. 1.

Когнітивний Мотиваційний Емоційний

компонент компонент компонент

Рис. 1. Структурно-функціональна модель мовної особистості

Розроблена модель мовної особистості містить три компоненти: когнітивний, мотиваційний, емоційний. Кожен із зазначених компонентів представлений власними елементами на біологічному, мовному та психологічному рівнях моделі. Головним елементом моделі є свідомість, яка як найвища форма відображення і вищий тип психіки робить дієздатною всю систему елементів, з яких складається мовна особистість. Найтісніше свідомість у своєму функціонуванні пов'язана з такими елементами когнітивного компонента: картиною світу, мовною картиною світу та УПК.

Картина світу розглядається у дослідженні як складна система «образів-ментефактів», які, зберігаючи свою інформаційну складову та чуттєво-емоційне забарвлення, розташовуються у багатовимірному внутрішньому світі людини таким чином, що утворюють індивідуальну копію відомої людині дійсності. Мовна картина світу визначається як сукупність знань про світ, закарбованих у лексиці, фразеології, граматиці однієї або декількох мов, якими володіє людина. Зв'язок між двома вищезазначеними інформаційними системами здійснюється з допомогою УПК - універсального предметного коду, в якому первинно реалізується мислення людини.

Мовний рівень когнітивного компонента представлений прогресивною градацією мовних властивостей, в процесі якої генетично зумовлена мовна здатність перетворюється в мовні здібності і далі в мовну компетентність, а остання слугує основою для формування мовної картини світу.

Мотиваційний компонент мовної особистості починається на біологічному рівні із загальних біологічних потреб, які в процесі розвитку індивіда стають вихідною точкою для формування потреб вищого рівня, зокрема діяльнісно-комунікативних потреб мовної особистості. Діяльнісно-комунікативні потреби мовної особистості змушують її формувати мовні цілі та мовні настанови, входити у сфери спілкування та брати участь у різних комунікативних ситуаціях.

Емоційний компонент моделі відображає ґенезу емоцій, які з біологічних переходять у соціальні і згодом у психологічні емоції. При цьому всі перераховані види емоцій знаходять своє вираження в лінгвістичних та паралінгвістичних маркерах емоційних станів.

Представлена в розділі структурно-функціональна модель мовної особистості дала змогу з'ясувати, що мовна особистість є важливою складовою цілісної особистості людини і виконує три головні функції: відображувальну (пізнання навколишньої дійсності), інструментальну (забезпечення мовленнєвої діяльності як основи для інших видів діяльності особистості), регулятивну (забезпечення мовленнєвого розвитку та ефективної соціальної взаємодії особистості).

Ґрунтуючись на вищеописаній моделі мовної особистості, комплексне емпіричне дослідження мовної особистості студентів здійснювалось за трьома напрямами: дослідження когнітивного компонента шляхом залучення низки методик для діагностики мовленнєво-мисленнєвої діяльності; дослідження мотиваційного компонента з допомогою методик діагностики спектра особистісних мотивів та особливостей комунікативної поведінки; дослідження емоційного компонента здійснювалось за посередництвом методик, спрямованих на вивчення емоційних станів і властивостей.

У другому розділі «Емпіричне вивчення мовної особистості студентів» здійснено опис усіх методик та технік дослідження, які використовувалися в роботі; проведено комплексне дослідження когнітивного, мотиваційного та емоційного компонентів мовної особистості в двох групах респондентів, які представляють природничі та гуманітарні спеціальності; встановлено та проаналізовано статистично значущі кореляційні зв'язки між параметрами сформованості когнітивного компонента мовної особистості, які в роботі відображені комплексом показників мовленнєво-мисленнєвої діяльності, й функціональними особливостями мотиваційного та емоційного компонентів.

Емпіричне дослідження мовної особистості студентів охоплювало два етапи.

Перший етап передбачав підбір необхідного діагностичного інструментарію для виявлення структурно-функціональних особливостей мовної особистості студентів, пов'язаних з фаховим спрямуванням їх навчального процесу, та підбір відповідних груп респондентів.

На другому етапі проводилося опитування та тестування двох вищеописаних груп респондентів, здійснювалася інтерпретація отриманих даних. Вибірку дослідження склали студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки загальною кількістю 110 осіб. При цьому студенти природничої фахової спеціалізації були представлені спеціальностями «Математика» та «Інформатика» (50 осіб), а студенти гуманітарної фахової спеціалізації представлені спеціальностями «Англійська філологія», «Німецька філологія», «Французька філологія» (60 осіб). Досліджувані обох груп належать до однієї вікової категорії, середній вік якої складає 18-19 років, при цьому гендерний склад досліджуваних груп респондентів є таким: 62 % - представники жіночої статі, 38 % - чоловічої.

Аналіз результатів комплексного дослідження когнітивного компонента мовної особистості у двох групах респондентів дав змогу виявити значущі відмінності за такими функціональними параметрами: образна біжучість, вербальна біжучість, довжина асоціативного ланцюга, кількість гнізд, середній розмір гнізда. Ступінь значущості відмінностей обчислювався з допомогою t_критерію Ст'юдента для двох незалежних вибірок досліджуваних (табл. 1).

Таблиця 1. Перелік показників зі значущими відмінностями за параметрами сформованості когнітивного компонента мовної особистості

Критерії сформованості когнітивного компонента	Група 1 (математики)	Група 2 (філологи)	Середньо-арифметична відмінність	Критерій t_Ст'юдента
Вербальна біжучість	4,95	5,93	0,98	-3,37
Образна біжучість	4,32	4,86	0,53	-2,04
Довжина асоціативного ланцюга	13,51	15,37	1,86	-2,04
Кількість гнізд	4,23	5,78	1,55	-3,81
Середній розмір гнізда	3,42	2,89	0,53	2,57

Результати виявлених значущих відмінностей за параметрами сформованості когнітивного компонента мовної особистості засвідчують, що студенти з гуманітарною спеціалізацією ефективніше користуються складовими мовної картини світу та помітно краще маніпулюють образами картини світу, що відображено в дослідженні показниками вербальної біжучості й образної біжучості. Цей факт пояснюється тим, що специфіка навчального процесу в гуманітаріїв потребує від них вироблення прийомів зі збагачення мовної картини світу та ефективного користування елементами картини світу й мовної картини світу. Водночас результати методики ланцюгового асоціативного тесту засвідчили, що студенти природничих спеціальностей якісно відрізняються від студентів гуманітарних спеціальностей за функціонально-динамічними особливостями перебігу мислення: у них це більш керований та усвідомлюваний процес.

Дослідження мотиваційного компонента мовної особистості студентів різних спеціальностей виявило значущі відмінності за такими показниками: мовленнєва тривожність, комунікативна інтолерантність, психологічний захист «Уникання», психологічний захист «Агресія» (табл. 2).

Таблиця 2. Перелік показників зі значущими відмінностями між двома групами респондентів за параметрами мотиваційного компонента

Критерії сформованості мотиваційного компонента	Група 1 математики	Група 2 філологи	Середньо-арифметична відмінність	Критерій t_Ст'юдента
Мовленнєва тривожність	8,46	6,59	1,87	2,93
Загальна комунікативна інтолерантність	42,14	55,36	13,22	-4,05
Психологічний захист «Уникання»	10,09	8,44	1,65	2,52
Психологічний захист «Агресія»	6,37	8,37	2,00	-2,78

Результати за першим показником підтверджують, що студенти математичного факультету помітно більше схильні до хвилювання в ситуаціях публічного виступу, водночас вони здатні виявляти значно вищий рівень комунікативної толерантності в різноманітних комунікативних ситуаціях. Окрім того, наведені результати засвідчили, що у студентів природничих спеціальностей у конфліктних ситуаціях переважає така форма психологічного захисту, як «Уникання», тоді як представники факультету романо-германської філології в аналогічних ситуаціях схильні більшою мірою проявляти агресію.

З'ясовано, що головними мотивами, які стимулюють досліджуваних обох груп до мовленнєво-мисленнєвої діяльності, є пізнавальний мотив, мотив самоповаги та внутрішній мотив.

Дослідження емоційного компонента мовної особистості студентів з допомогою методики FPI не виявило значущих відмінностей у його функціонуванні між результатами студентів природничого та гуманітарного профілю підготовки.

Пошук кореляційних зв'язків між параметрами сформованості когнітивного компонента та особливостями функціонування мотиваційного й емоційного компонентів здійснювався засобами програми SPSS для Windows з допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона, оскільки статистичний критерій нормальності Колмогорова-Смирнова засвідчив відповідність емпіричного розподілу нормальному (р > 0,05).

Змістове наповнення визначених кореляційних зв'язків між когнітивним та мотиваційним компонентами мовної особистості полягає у тому, що мовна особистість із високою активністю мислення і мовлення при виконанні різноманітних завдань схильна захоплюватися самим процесом виконання завдань (внутрішній мотив (r = 0,318; p ? 0,01)), використовує такі ситуації для подальшого самовдосконалення: розширення мовних та загальних енциклопедичних знань (пізнавальний мотив (r = 0,182; р ? 0,05)), виявляє прагнення показати результат, кращий за своїх одногрупників, колег, які працюють над тими ж самими завданнями (мотив змагання (r = 0,216; р ? 0,05)).

Виявлені кореляційні зв'язки між когнітивним і емоційним компонентами мовної особистості демонструють взаємозв'язок активності мовленнєво-мисленнєвої діяльності з невротичністю (r = 0,207; р ? 0,05), комунікабельністю (r = 0,298; р ? 0,01), низьким рівнем сором'язливості (r = -0,221; р ? 0,05).

У третьому розділі «Діагностичне дослідження профілів мовної особистості студентів» обґрунтовано та операціоналізовано на теоретичному й емпіричному рівнях поняття «профіль мовної особистості»; визначено низку психологічних особливостей людини, які значною мірою зумовлені співвідношенням між рівнями розвитку компонентів її мовної особистості; окреслено шляхи гармонізації розвитку мовної особистості студентів.

У психології термін «профіль особистості» використовується для узагальнення та унаочнення комплексу основних характеристик особистості. В методичному аспекті психологічний профіль особистості являє собою діагностичний факторний профіль - графік або гістограму ступеня вираження різноманітних якостей, які вимірюються з допомогою тестів в однієї окремо взятої людини.

В нашому дослідженні терміном «профіль мовної особистості» позначається специфічний тип функціонального співвідношення між когнітивним, мотиваційним та емоційним компонентами мовної особистості, який зумовлюється ступенем розвитку кожного з цих компонентів і визначає низку її психологічних характеристик.

Матеріалом дослідження слугували результати, отримані шляхом анкетування респондентів - студентів факультету психології, математичного факультету, історичного факультету та факультету романо-германської філології Волинського національного університету імені Лесі Українки у загальній кількості 104 особи.

Для виділення профілів мовної особистості в досліджуваній групі було залучено авторську анкету, яка показала високий рівень ретестової надійності і дає змогу визначити домінуючий та відстаючі у розвитку компоненти в структурі мовної особистості. Визначення ретестової надійності вищезгаданої анкети проводилося шляхом повторного анкетування тієї ж групи респондентів. Результати оброблялися процедурою кореляційного аналізу програмного забезпечення SPSS, що дало змогу встановити значущі показники кореляції (коефіцієнт Пірсона r = 0,419, p < 0,01). За результатами аналізу виокремлено чотири підгрупи досліджуваних: респонденти з когнітивним профілем мовної особистості, респонденти з мотиваційним профілем, респонденти з емоційним профілем мовної особистості, а також підгрупу досліджуваних, у яких виділено збалансований профіль мовної особистості.

Назви виділених профілів мовної особистості визначалися за домінуючим компонентом у її структурі, водночас профіль мовної особистості, компоненти якої демонструють однаковий рівень розвитку, було названо збалансованим. Кількісний розподіл досліджуваних за виділеними профілями мовної особистості відображено на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл досліджуваних за профілями мовної особистості

Для емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливостей виділених профілів мовної особистості студентів було використано методику Р. Б. Кеттела.

Порівняльний аналіз показників за факторами зазначеної методики для чотирьох незалежних вибірок респондентів здійснювався шляхом залучення критерію Крускала-Уелліса. Вибір критерію зумовлений значною кількістю порівнюваних груп та відносно нерівномірним розподілом респондентів між досліджуваними групами.

Значущі відмінності в показниках за методикою Р. Кеттела між досліджуваними з різними профілями мовної особистості були виявлені за факторами: MD, A, C, H, L, O, Q3 (табл. 3).

Таблиця 3. Індивідуально-психологічні особливості профілів мовної особистості

Профілі мовної особистості Фактори методики	Когнітивний профіль (бали)	Мотиваційний профіль (бали)	Емоційний профіль (бали)	Збалансований профіль (бали)	Коефіцієнт значущості відмінностей між групами студентів
MD - «низька - висока самооцінка»	51,63	40,27	59,53	58,02	8,08*
A - «замкнутість - товариськість»	45,50	36,50	59,64	65,19	16,55**
С - «емоційна нестійкість - стійкість»	39,04	49,71	51,57	63,29	6,15*
Н - «боязливість - сміливість»	30,88	53,32	54,57	58,71	7,61*
L - «довірливість - підозрілість»	62,42	58,85	53,70	38,73	8,49*
О - «впевненість у собі - тривожність»	69,71	57,50	52,99	37,94	10,1*
Q3 - «низький - високий самоконтроль»	47,96	39,71	58,84	61,31	9,86*

Примітка: * ? рівень значущості відмінностей є значущим при р ? 0,05; ** ? є значущим при р ? 0,01.

Виявлені індивідуально-психологічні особливості значною мірою зумовлені співвідношенням між рівнями розвитку когнітивного, мотиваційного та емоційного компонентів мовної особистості, що й визначає тип її профілю.

Когнітивний профіль мовної особистості, який характеризується функціональним домінуванням когнітивного компонента над мотиваційним та емоційним, пов'язується в людини з такими психологічними якостями: замкнутість та пасивність у соціальних контактах, адекватний рівень самооцінки, брак емоційної стійкості, підвищена підозрілість стосовно оточення, підвищена тривожність, задовільний рівень самоконтролю.

Мотиваційний профіль мовної особистості відзначається високим рівнем розвитку мотиваційного компонента при одночасному відставанні когнітивного та емоційного компонентів мовної особистості. Такий тип співвідношення між рівнями розвитку компонентів мовної особистості слугує одним із факторів, що визначає в людини такі психологічні особливості: достатній рівень емоційної стійкості та впевненості в собі, підвищена підозрілість та агресивність стосовно соціального оточення, дещо занижена самооцінка та недостатній рівень самоконтролю.

Емоційний профіль мовної особистості об'єднує респондентів, в яких емоційний компонент мовної особистості має помітно вищий рівень розвитку, ніж когнітивний та мотиваційний. Така особливість мовної особистості людини сприяє розвитку у неї таких психологічних якостей: високий рівень товариськості та достатній рівень впевненості у собі, високий самоконтроль, достатня емоційна стійкість, не надто завищена самооцінка, підвищена підозрілість у ставленні до інших учасників комунікативної взаємодії.

Збалансований профіль мовної особистості відрізняється рівномірним розвитком її компонентів. Рівновага у розвитку між когнітивним, мотиваційним та емоційним компонентами мовної особистості слугує сприятливою основою для формування в людини низки позитивних психологічних якостей: адекватний рівень самооцінки, достатній рівень емоційної стійкості та впевненості в собі, сміливість і товариськість у процесі міжособистісної взаємодії, позитивне емоційне ставлення до соціального оточення та високий рівень самоконтролю.

Проведене дослідження дало змогу запропонувати рекомендації щодо гармонізації розвитку всіх компонентів мовної особистості.

Зокрема, для усунення дефіциту розвитку когнітивного компонента рекомендуються застосування психофізіологічного механізму синестезії для покращення взаємодії між картиною світу та мовною картиною світу, техніки підвищення ефективності роботи УПК, а також традиційні методи збільшення власних енциклопедичних та мовних знань. Підвищення функціональності мотиваційного компонента пропонується шляхом проведення соціально-психологічного тренінгу, в якому найбільш поширеними прийомами слугують «мозковий штурм», «групова дискусія», «рольова гра» і т. ін. Для розвитку емоційного компонента мовної особистості рекомендуються психотехніки вироблення емоційної стійкості та позитивного світосприйняття.

ВИСНОВКИ

У дисертації розкрито та операціоналізовано на емпіричному рівні поняття мовної особистості, встановлено зв'язки між функціональними параметрами її структурних компонентів та психологічними якостями людини, запропоновано новий погляд на низку актуальних для суспільства проблем крізь призму формування мовної особистості молодої людини. Проведене дослідження дало підстави дійти таких висновків:

1. Мовна особистість є невід'ємною складовою особистості й розглядається як сукупність пізнавальних, емоційних та мотиваційних властивостей, що забезпечують мовну компетентність людини як представника певного національно-культурного простору. Мовна особистість виконує в структурі загальної особистості три головні функції: відображувальну (пізнання навколишньої дійсності), регулятивну (здійснення і контроль мовленнєвого розвитку та ефективної соціальної взаємодії), інструментальну (забезпечення мовленнєвої діяльності як основи для різних видів діяльності особистості).

2. Концептуальна структурно-функціональна модель мовної особистості містить три компоненти: когнітивний, мотиваційний та емоційний. Кожен із компонентів мовної особистості представлений власними елементами на біологічному, мовному та психологічному рівнях моделі. До найважливіших складових представленої структурно-функціональної моделі належать такі елементи, як свідомість, картина світу, мовна картина світу, універсально-предметний код, мовна компетентність, комунікативно-діяльнісні потреби, мовні настанови, цілі та інтенціональності, а також біологічні, соціальні й психологічні емоції. Структурно-функціональний статус моделі надає особливого значення взаємодії виділених структурних компонентів мовної особистості з урахуванням функцій кожного компонента у цілісній особистості як суб'єкта життєздійснення.

3. Аналіз результатів комплексного дослідження компонентів мовної особистості свідчить про те, що студенти виявляють переважно середній рівень сформованості когнітивного, емоційного та мотиваційного компонентів. Встановлено, що найбільший відсоток студентів характеризується переважанням емоційного компонента мовної особистості, а найменший - когнітивного компонента. Виявлено значущі кореляційні зв'язки між показниками сформованості когнітивного, емоційного і мотиваційного компонентів мовної особистості, що свідчить про їх тісну взаємодію у цілісній особистості студента. З'ясовано, що фахова спеціалізація (філологічна/природнича), яку обирає молода людина для здобуття вищої освіти, має вплив на такі характеристики її мовної особистості, як ефективність користування власною картиною світу та мовною картиною світу, особливості мовленнєво-мисленнєвої діяльності, рівень комунікативної толерантності, особливості захисного реагування у конфліктних комунікативних ситуаціях.

4. Профіль мовної особистості тлумачиться як специфічний тип мовної особистості, який характеризується особливим функціональним співвідношенням між когнітивним, мотиваційним та емоційним компонентами мовної особистості, що зумовлюється ступенем розвитку кожного з цих компонентів і визначає низку індивідуально-психологічних характеристик мовної особистості. Серед виділених чотирьох профілів мовної особистості (когнітивний, мотиваційний, емоційний, збалансований) збалансований профіль мовної особистості, який вирізняється рівномірним розвитком усіх її компонентів, може слугувати найкращою основою для становлення цілісної особистості студента.

5. Усунення дисгармонії між рівнями розвитку трьох компонентів мовної особистості потребує зваженого та комплексного підходу і може слугувати важливою складовою мовно-культурної політики держави. Корекція вищезазначеної дисгармонії дасть змогу підвищити комунікативну активність та толерантність мовної особистості, покращити якість перебігу її мовленнєво-мисленнєвих процесів, виробити емоційну стійкість та впевненість у собі в різних комунікативних ситуаціях. В дисертації виокремлено шляхи розвитку мовної особистості студентів, які можуть бути використані як складова комплексної програми гармонізації особистості.

Перспективами подальших наукових досліджень є поглиблення та детальніша розробка проблематики профілів мовної особистості, створення комплексної програми з корекції нерівномірного розвитку мовної особистості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у наукових виданнях, затверджених ВАК України

Психолінгвістичний аналіз мовної особистості студентів // Вісн. «Актуальні проблеми психології» Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка. Т. 8 : «Психологічна теорія і технологія навчання». - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - № 6. - С. 156-166.

Конструювання концептуальної моделі мовної особистості // Зб. наук. пр. Ін_ту психології ім. Г. С. Костюка. Т. 11 : «Проблеми загальної та педагогічної психології». - К. : Гнозіс, 2009. ? № 7. - С. 261-273.

Особливості сформованості мовної особистості студентів вищих навчальних закладів // Психологічні перспективи. ?- Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. - Вип. 16. - С. 133-146.

Профілі мовної особистості // Наук.-теорет. зб. Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту ім. Григорія Сковороди. ? Вип. 6 : «Психологія. Мовознавство. Соціальні комунікації». - Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ «Переяслав-Хмельницьк. держ. пед. ун-ту», 2010. - С. 56-63.

Гармонізація розвитку мовної особистості // Наук. зап. нац. ун-ту «Острозька академія». Сер. : «Психологія і педагогіка». ? 2010. - № 16. - С. 175-182.

Матеріали наукових конференцій та семінарів

Проблема забування лексики в процесі викладання іноземної мови та шляхи протидії забуванню // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - № 3. - С. 33-42.

Дослідження рівня мовної компетентності студентів // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. аспір. і студ. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - Т. 1. - С. 347-349.

Виникнення й розвиток мовної здатності в історіогенезі та онтогенезі // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. аспір. і студ. - Луцьк : Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. - Т. 1. - С. 297-298.

Размещено на Allbest.ru

...