Тестування здібностей особистості

Використання тестування здібностей як психометричного інструменту з метою прогнозування можливостей конкретної людини. Методики вимірювання здібностей особистості до засвоєння дисциплін або практичного освоєння специфічних умінь і професійних навичок.

Рубрика Психология
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2015
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Сутність і характеристики здібностей
  • 2. Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
  • 3. Тестування здібностей особистості
  • Висновки
  • Список використаної літератури

Вступ

Усі основні галузі сучасної фундаментальної психології виникли наприкінці XIX ст.: експериментальна психологія пізнавальних процесів (Г. Фехнер, Г. Гельмгольц, І. Мюллер), диференціальна психологія (Ф. Гальтон, Дж.-М. Кеттел), соціальна психологія (Е. Дюркгейм, В. Вундт та ін.). Диференціальну психологію здібностей і психодіагностику заснував Ф. Гальтон. Він став основоположником емпіричного підходу до розв'язання проблеми здібностей, обдарованості, таланту, запропонував основні методи і методики, якими дослідники користуються і донині. У його працях викристалізувалися основні завдання диференціальної психології, психодіагностики і психології розвитку.

До вивчення здібностей долучився і психофізіолог Б. Теплов, запропонувавши теорію здібностей і обдарованості. Здібності він розглядав у розрізі індивідуально-психологічних відмінностей. Досліджуючи музичні здібності, він дійшов висновку, що саме якісний бік здібностей має найважливіше значення, хоча не ігнорував і кількісного підходу до індивідуальних достоїнств. Виступав проти ранжування людей за здібностями, наголошуючи на великому значенні індивідуально-типової своєрідності здібностей.

В. Штерн довів, що існує не тільки загальна для всіх дітей певного віку нормативність у розвитку здібностей, а й нормативність індивідуальна, що характеризує конкретну дитину. Він також став ініціатором експериментального дослідження мислення, мови і мовлення дітей, розробив методи тестування розвитку мислення, удосконалив способи вимірювання інтелекту дітей, які створив А. Біне, запропонувавши вимірювати не розумовий вік, а коефіцієнт розумового розвитку.

1. Сутність і характеристики здібностей

Загальна характеристика здібностей ґрунтується на таких положеннях: здібності відрізняють одну людину від іншої; на відміну від дефектів, вони забезпечують успіх у діяльності; здібності не можна зводити до знань, умінь і навичок.

Здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного виконання певної продуктивної діяльності, не зводяться до знань, умінь і навичок, але забезпечують легкість і швидкість їх засвоєння та набуття.

У сучасній психології здібностей сформувалися предметні галузі: психогенетика здібностей, психофізіологія здібностей, загальна психологія здібностей, диференціальна психологія здібностей і психодіагностика здібностей, здібності і діяльність, розвиток здібностей, соціальна психологія здібностей, "повсякденна психологія" здібностей ("імпліцитні теорії"). [5]

Вивчення здібностей відбувається на основі таких підходів:

1) теорії спадковості. Їхні представники тлумачать здібності як біологічно детерміновані явища, розвиток і прояв яких залежить від успадкованого генофонду. Цієї позиції дотримувався Гальтон, обґрунтувавши успадкованість таланту за даними енциклопедичних словників і досліджень генеалогії відомих людей; [4]

2) теорія набутих здібностей. Один із її фундаторів, філософ Клод Гельвецій стверджував, що геніальність будь-якого рівня можна виховати. Надалі вважали, що здібності складаються з уроджених програм і працездатності;

3) підхід, що утверджував діалектику вродженого і набутого в здібностях. Розвивався переважно у радянській психології. Основний його постулат - вродженими можуть бути лише анатомо-фізіологічні особливості, а самі здібності е результатом становлення. Здібності формуються у діяльності і тому залежать від її змісту, від спілкування з дорослими, що задають дитині еталони дій і досягнень. На цій підставі П. Гальперін припускав, що здібності є результатом інтеріоризації. Б. Теплов стверджував, що можна виховати музичні здібності дуже високого рівня, але погоджувався зі своїми опонентами, що здібності загалом соціальні, а задатки тільки успадковуються, отже вони е індивидними характеристиками.

Здібності описують за допомогою відповідних характеристик. Вони наділені якістю (визначають ту діяльність, якій вони сприяють) і кількістю (ступенем вираженості). За якістю найчастіше виокремлюють: загальні здібності - систему індивідуально-вольових якостей особистості, які забезпечують відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями і здійсненні різних видів діяльності; спеціальні (окремі) - систему властивостей особистості, що допомагають досягти високих результатів у спеціальній галузі діяльності (музичній, сценічній, математичній). Дослідників особливо цікавлять такі загальні здібності, як інтелект, креативність, научуваність. [5]

Кількісні характеристики здібностей проявляються у ступені їх вираженості, їх вимірюють за допомогою спеціальних вправ і тестів, послуговуючись певними критеріями. Наприклад, кількісну характеристику сформованості здібності до читання першокласників перевіряють за критерієм швидкості - кількість слів за хвилину; кількісним показником розвитку інтелектуальних здібностей є показник який визначають за спеціальним тестом. тестування здібність особистість професійний

Здібності класифікують за різними критеріями. За видом психічних функціональних систем їх поділяють на сенсомоторні, перцептивні, атенційні, мнемічні, імажитивні, розумові, комунікативні; за основним видом діяльності - на наукові (математичні, лінгвістичні та ін.), творчі (музичні, літературні, художні), інженерні тощо. [6]

У структурі здібностей важливу роль відіграють опорні властивості, без яких прояв здібностей узагалі неможливий (наприклад, для образотворчої діяльності це чутливість зорового аналізатора, сенсомоторні якості, образна пам'ять), і провідні властивості, які встановлюють верхню межу розвитку здібностей (творча уява). Складовою структури здібностей є задатки, а також операції, за допомогою яких здібності реалізуються.

В особливо сприятливі сензитивні періоди - періоди розвитку певних психічних функцій (сприйняття форми, звукової складової мови тощо) - задатки можуть розкритися яскравіше. Музичні, математичні здібності зазвичай виявляються до 5 років, коли активно розвиваються слух і музична пам'ять дитини, а лінгвістичні або образотворчі - дещо пізніше. [8]

Здібності також можуть проявлятися на репродуктивному рівні, коли людина демонструє лише те, чого її навчили, і продуктивному рівні - створення чогось суб'єктивно або об'єктивно нового завдяки таланту, геніальності.

Отже, здібності мають синтетичний характер - природний і соціальний, наділені складною комплексною структурою, завдяки якій набувають можливості компенсації. Відносна нерозвиненість якоїсь здібності не виключає успішності оволодіння діяльністю загалом. І навпаки - наявність ізольованої здібності не гарантує успішності. Здібності співіснують, взаємодіють і сприяють появі обдарованості. [5]

2. Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

Задатки як психофізіологічна основа здібностей детерміновані властивостями нервової системи. Сила, врівноваженість і рухливість нервових процесів, сприяючи комунікативним і вольовим якостям, поліпшують діяльність, де ці якості необхідні, а слабка (чутлива) нервова система сприятлива для занять мистецтвами. Задатки виявляються у схильностях до певного виду діяльності, підвищеній допитливості, пов'язуючи здібності і темперамент. [13]

Задатки здібностей - генетично детерміновані анатомо-фізіологічні особливості мозку і нервової системи, що є індивідуально-природною передумовою формування і розвитку здібностей.

Будучи лише однією з умов формування здібностей, задатки не зумовлюють їх автоматичного розвитку. Задатками загальних і спеціальних здібностей можуть бути:

1) властивості нервової системи (передусім ті, що характеризують роботу різних аналізаторів, ділянок кори великих півкуль), від яких залежить швидкість утворення тимчасових нервових зв'язків, їх міцність, легкість диференціювань, сила зосередженої уваги, розумова працездатність тощо;

2) індивідуальні особливості будови аналізаторів, окремих ділянок кори головного мозку тощо.

Дані сучасних психогенетичних досліджень свідчать, що здібності, вимірювані тестами, мають більший коефіцієнт спадкової детермінації, ніж їх передбачувані психофізіологічні задатки - властивості нервової системи. [5]

3. Тестування здібностей особистості

Тестом здібностей вважають будь-який психометричний інструмент, який використовують з метою прогнозування можливостей конкретної людини. Засоби вимірювання досягнень, спеціальних здібностей, інтересів, рис особистості чи будь-якої іншої людської якості або поведінки можна кваліфікувати як тести здібностей. Сфера використання терміна "тест здібностей" зазвичай обмежена окремими тестами чи батареями тестів спеціальних здібностей, призначеними для вимірювання здібностей до засвоєння різних дисциплін або практичного освоєння специфічних умінь і професійних навичок. [5]

Такі тести інтелекту, як "Шкала інтелекту Стенфорд - Біне" і "Шкала інтелекту дорослих Векслера", вимірюють комплекс ("композит") спеціальних здібностей. Результати, отримані з їх використанням, значущо корелюють з успішністю діяльності в широкому спектрі. Однак цим тестам властива низька точність налаштування, тобто їх кореляції з успішністю у спеціальних галузях зазвичай низькі. Навпаки, тести спеціальних здібностей мають вищу точність налаштування, їх середні кореляції з успішністю в широкому спектрі здебільшого нижчі, ніж у загальних тестів інтелекту, проте кореляція спеціального тесту з успішністю в чітко визначеній галузі є вищою. [1]

Спочатку розробники тестів загальних здібностей уважали, що такі тести вимірюють вроджений потенціал до научіння. Тому на показники таких тестів не повинен впливати досвід навчання і тренування. Проте показники за іншими тестами здібностей, наприклад показники моторної спритності, значно поліпшуються з практикою. [7]

Тести здібностей до навчання дають змогу передбачити ступінь успішності у вузьких галузях, таких як математика, музика, рідна мова, мистецтво, і підходять для розподілу учнів з метою спеціалізації. Вони нерідко мають ширшу сферу охоплення, ніж тести досягнень, проте часто буває дуже важко розмежувати їх на основі специфічних завдань. Головна відмінність між ними полягає в призначенні: тести здібностей передбачають научуваність; тести досягнення оцінюють результати минулого навчання і поточні знання. Змішування цих різновидів пояснюється тим, що багато тестів досягнень дають змогу прогнозувати подальші успіхи точніше, ніж деякі тести здібностей, особливо коли передбачувані досягнення належать до вузької галузі. А. Анастазі у праці "Психологічне тестування" зазначає, що відмінність між тестами здібностей і досягнень можна відобразити на континуумі, на одному кінці якого - тести специфічних, шкільних досягнень (наприклад, тести, створені вчителем для застосування у своєму класі), на другому - тести загальних здібностей (наприклад, тести інтелекту). Такі тести здібностей, як "Тест академічного оцінювання" (SAT) і "Письмові іспити для аспірантів" (GRE), потрапили б у середину цього континууму.

За зразком "Армійського а-тесту" (розробленого у США в 1917 р.) було створено численні тести для вимірювання інтелекту - IQ-тести. Якщо показники великої групи дітей за тестом інтелекту представити у вигляді графіка, на якому зображено частоту вияву кожного показника, вийде крива нормального розподілу. Середнє (усереднений показник) завжди дорівнює 100, а стандартне відхилення - приблизно 15. Дітей, показник яких не досягає 70 (нижні 2% населення), вважають особами з психічною затримкою розвитку або розумово відсталими, а дітей з показниками вище 130 (верхні 2% населення) іноді зараховують до категорії обдарованих. [5]

Багатофакторні тести здібностей містять набір субтестів, що оцінюють ширший спектр здібностей, ніж IQ-тести. Отримувана за їх допомогою інформація корисна у професійному й освітньому консультуванні. Батарею субтестів стандартизують на одних і тих самих людях, що дає змогу порівнювати за різними субтестами й ідентифікувати слабкі і сильні здібності. Прикладами тестових батарей здібностей є "Диференціальні тести здібностей" (DAT), "Батарея тестів загальних здібностей" (GATB)t яку використовують у профконсультуванні, добираючи професії на основі системи патернів професійної придатності.

Часто використовують DAT, який охоплює вісім субтестів: "Вербальне міркування", "Оперування числами", "Абстрактне міркування", "Швидкість і точність конторських операцій", "Механічне міркування", "Просторові відносини", "Орфографія і використання слів". Об'єднання показників за субтестами "Вербальне міркування" і "Оперування числами" дає комплексний показник, порівнюваний із загальними показниками IQ за шкалою інтелекту Векслера для дітей (WISCR) або за шкалою Стенфорд - Біне. DAT використовують у роботі з учнями 8-9 класів, щоб забезпечити їх інформацією для планування подальшої освіти.

До багатофакторних тестів здібностей також належать:

- "Батарея професійної придатності Збройних сил США" (ASVAB);

- "Тест здібностей для тих, хто не вміє читати" (NATB);

- "Комплексна батарея здібностей";

- "Батарея здібностей Гілфорда - Циммермана";

- "Міжнародна батарея тестів первинних чинників";

- "Національні тести готовності" (MRT);

- "Тест базисних понять Бозна" (ВТВС). [14]

Є також тести спеціальних здібностей для прогнозування успішності в конкретних галузях діяльності, що оцінюють канцелярські і стенографічні здібності, зір І научуваність, слух, механічні здібності, музичні й артистичні здібності, креативність. Для добору на конкретні спеціальності використовують:

- "Тест академічних здібностей" (SAT);

- "Тестову батарею Програми тестування американських коледжів" (ACT);

- "Тест для вступників до юридичної школи" (LSAT);

- "Тест для вступників до медичного коледжу" (МСАТ). [5]

Тести здібностей мають бути валідними і надійними. Вкрай важливо, щоб вони показували прогностичну валідність, тобто те наскільки тестові показники можуть передбачати заданий критерій. Показники тестів здібностей використовують не для визначення успішності виконання завдань" що містяться в них, а для прогнозування певного релевантного критерію (наприклад, "Тест аналогій Міллера" можна застосовувати для прогнозування успішності навчання в аспірантурі). Зазвичай для опису прогнозованих зв'язків послуговуються коефіцієнтами кореляції, при цьому кореляції від 0,40 до 0,50 вважають прийнятними. Деяким тестам здібностей, особливо загальним тестам інтелекту, таким як "Шкала інтелекту Стенфорд - Біне", бажано також мати конструктну валідність.

Знання показників за тестами здібностей може допомогти вчителям у прогнозуванні успіхів учнів і виробленні індивідуального підходу до їх навчання. У профконсультуванні тести здібностей допомагають виявляти відмінності в здібностях і визначати співвідношення сильних і слабких сторін консультованого з погляду вмінь, необхідних для оволодіння різними професіями. Ці результати також допомагають консультантам діагностувати причини неуспішності. Наприклад, IQ-тести можуть показати, що дитині нудно на уроках або її фруструє навчання в школі. Тести здібностей використовують також для виявлення затримок психічного розвитку.

У ситуаціях, коли з великої кількості кандидатів потрібно дібрати обмежену групу учнів, тести здібностей можуть бути основою для порівняння цих осіб, і тоді у поєднанні з іншими джерелами інформації показники тестів впливатимуть на результати добору певних дітей. [5]

Висновки

- здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного виконання певної продуктивної діяльності, не зводяться до знань, умінь і навичок, але забезпечують легкість і швидкість їх засвоєння та набуття;

- за якістю виокремлюють: загальні здібності - систему індивідуально-вольових якостей особистості, які забезпечують відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями і здійсненні різних видів діяльності; спеціальні (окремі) - систему властивостей особистості, що допомагають досягти високих результатів у спеціальній галузі діяльності. Дослідників особливо цікавлять такі загальні здібності, як інтелект, креативність, научуваність;

- кількісні характеристики здібностей проявляються у ступені їх вираженості, їх вимірюють за допомогою спеціальних вправ і тестів, послуговуючись певними критеріями;

- тести здібностей до навчання дають змогу передбачити ступінь успішності у вузьких галузях, таких як математика, музика, рідна мова, мистецтво, і підходять для розподілу учнів з метою спеціалізації. Вони нерідко мають ширшу сферу охоплення, ніж тести досягнень, проте часто буває дуже важко розмежувати їх на основі специфічних завдань;

- знання показників за тестами здібностей може допомогти вчителям у прогнозуванні успіхів учнів і виробленні індивідуального підходу до їх навчання. У профконсультуванні тести здібностей допомагають виявляти відмінності в здібностях і визначати співвідношення сильних і слабких сторін консультованого з погляду вмінь, необхідних для оволодіння різними професіями. Ці результати також допомагають консультантам діагностувати причини неуспішності.

Список використаної літератури

1. Бине А. Измерение умственных способностей. - СПб.: Союз, 1998.

2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питерком, 1999.

3. Глейтман Г., Фридлунд А., Райсберг Д. Основы психологии: Пер. с англ. / Под ред. В.Ю. Большакова, В.Н. Дружинина - СПб.: Речь, 2001.

4. Голубева Э.А. Способности и индивидуальность. - М.: Прометей, 1993.

5. Палій А.А. Диференціальна психологія: навчальний посібник / А.А. Палій. - К.: Академвидав, 2010 - 432 с.

6. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер, 2000.

7. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. - СПб.: Питер, 2001.

8. Крайг Г. Психология развития. - СПб.: Питер, 2000.

9. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1997.

10. Психологическая энциклопедия / Под ред. Р. Корсики, А. Ауэрбаха. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 2003.

11. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - М.: Педагогика-Пресс, 1997.

12. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. - К.: Рута, 2001.

13. Шадриков В.Д. Способности, одарённость, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В.Н. Дружинин, В.Д. Шадриков. - М.: Наука, 1991.

14. Штерн В. Дифференциальная психология и её методические основы. - М.: Наука, 1998.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття самооцінки особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Особливості її розвитку в підлітковому віці. Місце рефлексії у формуванні здібностей людини. Особливості співвідношення рівнів самооцінки та значимості вмінь і учбових здібностей.

    курсовая работа [304,9 K], добавлен 15.05.2014

  • Здібності в структурі особистості. Характер як соціально-психологічний компонент структури особистості. Типологія здібностей в психологічній науці. Обдарованість, талант, геніальність як рівні розвитку здібностей. Залежність характеру від темпераменту.

    курсовая работа [49,1 K], добавлен 21.11.2016

  • Сутність та види здібностей. Специфіка загальних і спеціальних здібностей. Типи розумових здібностей. Рівні розвитку здібностей: здатність, обдарованість, талант, геніальність. Фактори, що сприяють формуванню та розвитку здібностей, їх реалізації.

    реферат [23,6 K], добавлен 23.11.2010

  • Природа та сутність здібностей як психологічного явища. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Індивідуалізація розвитку художніх здібностей дітей, їх психологічний вплив на формування особистості, рекомендації щодо подальшого розвитку.

    курсовая работа [358,1 K], добавлен 21.08.2015

  • Поняття про здібності: їх види і характеристика. Природа людського інтелекту та здібностей - вроджених особливостей індивіда, які визначають всі його досягнення та набуті ним навички і вміння. Прояви здібностей у дошкільному та у студентському віці.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 07.05.2011

  • Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Система творчих завдань як основа для їх розвитку. Методики визначення та оцінка рівня творчих здібностей молодших школярів.

    курсовая работа [655,8 K], добавлен 15.06.2010

  • Поняття "інтелект" та підходи до його визначення. Загальна характеристика інтелектуальних здібностей. Визначення рівню та стилю логічного мислення. Виявлення невербального рівню інтелекту. Розвинення творчих здібностей. Рівень креативного мислення.

    курсовая работа [548,3 K], добавлен 14.09.2016

  • Теоретично-методологічні дослідження в психології: сутність здібностей, їх зв`язок з обдарованістю, інтересами та типологією людей. Помилковість фаталістичного погляду на здібності. Френсис Гальтон і його вплив на розвиток сучасної психологічної науки.

    курсовая работа [40,9 K], добавлен 11.03.2012

  • Основні моменти біографії та напрямки наукової і практичної діяльності психолога Д. Кеттела. Тестування коефіцієнту інтелекту осіб з різних соціальних шарів для вимірювання діапазону розумових здібностей. Проведення групових тестів у військових цілях.

    реферат [25,2 K], добавлен 25.10.2010

  • Прийоми і способи наукової класифікації. Становлення індивідуальності на різних етапах розвитку. Вплив статевих, сімейних, виховних чинників на формування і реалізацію здібностей, таланту та інших можливостей особистості. Методика тесту Р. Амтхауера.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 23.01.2014

  • Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Вікові особливості молодших школярів у контексті формування та діагностики творчих здібностей. Умови розвитку та методика визначення творчих здібностей.

    курсовая работа [330,6 K], добавлен 16.06.2010

  • Сутність, структура творчих здібностей. Особливості розвитку творчих здібностей учнів 1–4 класів. Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми). Впровадження творчих завдань в музично-естетичній діяльності молодших школярів на уроках музики.

    курсовая работа [85,4 K], добавлен 28.07.2011

  • Пізнавальна активність як психологічна проблема. Шляхи формування, значення та розвиток пізнавальної активності та здібностей дітей молодшого шкільного віку. Діагностика рівня пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.06.2010

  • Поняття спілкування як однієї з основних сфер людського життя. Роль спілкування в розвитку пізнавальних здібностей, поведінки і особистісних особливостей людини. Дослідження залежності психічного розвитку людини від його спілкування з іншими людьми.

    реферат [21,5 K], добавлен 17.12.2014

  • Основні вимоги до програм соціально-психологічних досліджень. Типологічні методики дослідження особистості, психологічне тестування. Головні критерії якості методик. Значення соціально-психологічних методик при вивченні міжособистісних стосунків.

    курсовая работа [51,3 K], добавлен 29.04.2015

  • Креативність - творчий потенціал людини, що проявляється у мисленні, почуттях, окремих видах діяльності; наукові підходи та гіпотези походження; фази розвитку. Риси творчої особистості, соціальні фактори і особистісні мотивації формування здібностей.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 15.10.2012

  • Особливості впливу комунікативних здібностей на соціометричний статус дошкільника в групі. Здібності як індивідуально-психологічні особливості людини. Комунікативна обдарованість, її прояв й розвиток у дошкільному віці. Поняття соціометріческого статусу.

    курсовая работа [44,7 K], добавлен 27.04.2009

  • Тест як обґрунтована система висловлювань (завдань), яка дає змогу одержати вимірювання відповідних психологічних властивостей. Основні категорії методу тестування. Характеристики психологічних тестів. Особливості інтерпретації методу тестування.

    контрольная работа [28,8 K], добавлен 23.04.2019

  • Історичний зріз становлення психодіагностики. Розробка психотехнік, надійність і валідність вимірювального інструменту. Стандартизація тесту, вимірювання інтелекту; множинність і незалежність інтелектуальних здібностей. Криза тестологічного підходу.

    курсовая работа [109,4 K], добавлен 21.03.2012

  • Теоретичні основи проблеми розвитку мовних здібностей у молодших школярів з точки зору психології. Шляхи та методи розвитку мовлення. Розробка та методика проведення заняття в початкових класах загальноосвітньої школи. Робота над словниковим запасом.

    курсовая работа [61,9 K], добавлен 12.11.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.