Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

19.00.06 - юридична психологія

УДК 159.922+340.11:17.022

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ВПЛИВ ПСИХОЛОГО-ПРАВОВИХ ЧИННИКІВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я ІНКАСАТОРІВ В УМОВАХ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Альошичева Анна

Василівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор Балабанова Любов Матвіївна, Харківський національний університет внутрішніх справ, навчально-науковий інститут права та масових комунікацій, кафедра загальної та прикладної психології і педагогіки, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Медведєв Володимир Степанович, Національна академія внутрішніх справ, навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби, кафедра практичної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент Віденєєв Ігор Олександрович, Харківський національний університет внутрішніх справ, навчально-науковий інститут психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій, кафедра загальної психології та педагогіки, професор кафедри.

Захист відбудеться „13” травня 2011 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий „ 12 ” квітня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Макаренко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Професійна діяльність інкасаторів відноситься до видів діяльності, яка здійснюється в умовах підвищеної небезпеки і характеризується негативним впливом на цих фахівців несприятливих, дискомфортних і загрозливих факторів, які, за певних обставин, провокують не тільки розвиток нервово-психічних розладів, але і спричиняють загрозу їх життю. Виконання службових обов'язків у складних умовах, де існує загроза для здоров'я і життя призводить до негативних наслідків, перш за все, у психічній сфері (О.Д.Сафін, 1998; Ю. А. Александровский, 2000; А. М.Столяренко, 2002 тощо).

За останнє десятиріччя почастішали збройні напади на такі об'єкти як каси філій банків, пункти обміну валюти та транспортні засоби на маршрутах інкасації. Тільки в Харкові та Харківській області у 2009-2010 рр.. було скоєно близько 40 розбійних нападів. Починаючи з 2000 р. загинули 105 і поранено 56 банківських працівників, у тому числі вбито 11 і поранено 13 інкасаторів.

Нервово-психічна напруга у протистоянні інкасаторів нападу злочинців підвищується і у зв'язку з «тягарем» великої юридичної відповідальності за цінності, що доставляються ними. Діяльність інкасаторської служби регламентується Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 вересня 1997 року № 643, згідно якого інкасатори забезпечуються спецодягом, вогнепальною зброєю і боєприпасами для надійної охорони матеріальних цінностей і валюти, з однієї сторони, а з іншої - вони несуть повну матеріальну відповідальність за цінності, що ними перевозяться (згідно Постанови Правління Національного банку України від 14 лютого 2007 року № 45).

Суворі вимоги до операціональних дій інкасаторів, жорстка правова регламентація їх професійної діяльності є одним із важелів негативного впливу на психічне здоров'я фахівців, і це вимагає від них високої психологічної готовності до службової діяльності. У зв'язку з цим пошук шляхів та розробка засобів запобігання професійному стресу, збереженню психічного здоров'я працівників небезпечних професій є однією із найбільш актуальних проблем сучасної психології.

Водночас аналіз наукової літератури свідчить, що психологічних досліджень специфіки професійної діяльності інкасаторів та її правової регламентації не здійснено, а ті, що існують - присвячені, головним чином, медичним аспектам цієї проблеми (Н.Д.Даровская, 2000). Не знайшли належного висвітлення питання щодо психологічного аналізу операціональних дій інкасаторів, наявності у їх діяльності впливу психолого-правових чинників і готовності їм протидіяти. Практично відсутні дослідження відносно стану психічного здоров'я інкасаторів та його змін з роками служби, а також стосовно впливу на них правового регулювання в реаліях сучасної України.

Недостатній рівень розробки даної проблеми, її актуальність, наукова і практична значущість й обумовили вибір теми нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано згідно з «Пріоритетними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки» та планом наукової роботи кафедри психології та педагогіки Харківської державної академії фізичної культури. У рамках названого плану автором досліджувались особливості впливу екстремальних чинників на особистість.

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Харківської державної академії фізичної культури (протокол № 6 від 26.02.10) та узгоджено на міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 26.10.10).

Мета дослідження - виявити особливості впливу психолого-правових чинників професійної діяльності інкасаторів на їх психічне здоров'я і обґрунтувати шляхи його збереження.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що психічне здоров'я інкасаторів залежить від впливу сукупності психолого-правових чинників, які призводять з роками служби до змін у їх психіці. Це, в свою чергу, висуває певні вимоги до психологічної готовності до професійної діяльності даних фахівців та їх психологічного супроводу.

Завдання дослідження:

1) здійснити теоретичний аналіз сучасного стану проблеми збереження психічного здоров'я фахівців, професійна діяльність яких здійснюється у небезпечних умовах;

2) обґрунтувати комплекс методів для визначення основних професійно важливих якостей інкасаторів та стану їх психічного здоров'я;

3) провести порівняльний аналіз індивідуально-психологічних особливостей інкасаторів з різним стажем службової діяльності;

4) встановити особливості впливу психологічних чинників та правового регулювання професійної діяльності інкасаторів на їх психічне здоров'я;

5) розробити програму спеціальної психологічної підготовки інкасаторів та визначити можливості її використання з метою збереження їх психічного здоров'я.

Об'єкт дослідження - психічне здоров'я фахівців в умовах професійної діяльності.

Предмет дослідження - психічне здоров'я інкасаторів в умовах впливу психолого-правових чинників на їх службову діяльність.

Методологічну основу дослідження склали загальні психологічні положення: про сутність і розвиток особистості як суб'єкта власної життєдіяльності (Г. С. Костюк, 1988; В. О. Татенко, 1996; В. О. Моляко, 2000; С. Д. Максименко, 2008; Т. С. Яценко, 2008); про життєвий та професійний розвиток особистості в межах онтогенетичних досліджень проблеми життєвого шляху (В. С. Медведєв, 1999; В. А. Семіченко, 2003; В. А. Романець, 2004; С. П. Бочарова, 2007; І. О. Віденєєв, 2007; В. П. Москалець, С. Д. Сворак, 2007;); про концептуальні засади психологічної стійкості і адаптації особистості та роль в її життєдіяльності емоційно-вольової сфери (О.В.Тімченко, 1997, 2003; О. Д. Сафін, 1998; О. М. Кокун, 2004, 2008; Т. П. Вісковатова, 2007; В. В. Клименко, 2007; Г. О. Балл, 2008; М. А. Кузнєцов, 2008; О. Я. Чебикін, 2009); про природу, функцію і засоби розвитку професіоналізму працівників (Є. О. Клімов, 1996; А. К. Маркова, 1996; Н. А. Побірченко, 2000; Л. М. Балабанова, 2001; В. А. Семіченко, 2003; В. І. Барко, 2004; О. В. Землянська, 2010 та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань та перевірки гіпотези було застосовано наступні групи методів: теоретичні (системний аналіз наукової літератури, законів та підзаконних нормативно-правових актів); емпіричні (спостереження, бесіда, метод експертних оцінок, психодіагностичне обстеження); статистичні (t-критерій Стьюдента). Статистична обробка отриманих кількісних даних проводилася за допомогою комп'ютерної програми STATISTICA (2001).

Психодіагностичне обстеження включало наступний комплекс методів: 1) дослідження особистості; 2) оцінки адаптивності; 3) дослідження потребово-мотиваційної сфери; 4) діагностики психічного здоров'я.

Дослідження здійснювалось у чотири етапи.

На першому - теоретико-аналітичному - етапі з'ясовано теоретико-емпіричні підходи до визначеної проблеми. Це уможливило формулювання основних теоретичних положень щодо правової регламентації професійної діяльності інкасаторів та її впливу на їх психічне здоров'я.

На другому етапі - діагностичному - проведено емпіричне дослідження специфіки професійної діяльності інкасаторів, визначено показники їх психічного здоров'я та проведено порівняльний аналіз індивідуально-психологічних змін залежно від стажу служби.

На третьому етапі - формувальному - здійснено розробку, емпіричну перевірку та апробацію програми спеціальної психологічної підготовки інкасаторів з метою формування і розвитку їх індивідуально-психологічних якостей, необхідних для надійного виконання своїх службових обов'язків.

На четвертому - констатувальному - етапі здійснено порівняльний аналіз і статистичну обробку одержаних кількісних даних, проаналізовано динаміку стану психічного здоров'я та особистісних змін інкасаторів. Згідно з цими результатами сформульовано загальні висновки, визначено шляхи практичного впровадження одержаних результатів і перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

- встановлено особливості впливу професійної діяльності та її правової регламентації на психічне здоров'я інкасаторів;

- проведено порівняльний аналіз психологічної готовності інкасаторів до службової діяльності та розроблено психограму успішного інкасатора;

- запропоновано програму спеціальної психологічної підготовки інкасаторів та обґрунтовані умови збереження їх психічного здоров'я.

Дістало подальшого розвитку уявлення про специфіку діяльності фахівців, професійна діяльність яких здійснюється у небезпечних умовах, та вплив на їх психічне здоров'я психолого-правових чинників.

Уточнено психологічний зміст специфіки юридичної відповідальності інкасаторів за наслідки своїх дій при виконанні службових обов'язків.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі комплексного підходу розроблено та емпірично обґрунтовано програму спеціальної психологічної підготовки інкасаторів, впровадження якої сприятиме збереженню психічного здоров'я та високої працездатності фахівців.

Отримані в роботі результати можуть бути використані науковцями в подальших дослідженнях проблеми впливу психолого-правових чинників на психічне здоров'я фахівців небезпечних професій. Обґрунтований психографічний діагностичний комплекс може бути застосований для прогнозування успішності діяльності інкасаторів та оптимізації рівня їх психічного здоров'я.

Особистий внесок автора. У статті «Вплив професійної діяльності інкасаторів на стан їх психічного і фізичного здоров'я» написаній у співавторстві з М. Г. Самойловим особистим доробком автора є проведення емпіричного дослідження, аналіз та обробка одержаних даних.

Апробація результатів дослідження. Отримані в дослідженні результати розглядались на засіданні лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, на кафедрі прикладної психології Харківського національного університету внутрішніх справ.

Одержані дані доповідались на науково-практичних конференціях: «Современные научные достижения-2008» (Дніпропетровськ, 2008); «Психология здоровья: новое научное направление» (Санкт-Петербург, 2009); «Технологии психолого-социальной работы в условиях мегаполиса» (Санкт-Петербург, 2010); «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (Харків, 2011).

Результати дослідження впроваджені у практику психологічної підготовки інкасаторів, що підтверджено відповідними актами впровадження від 11.02.11, 16.03.11 та 30.03.11.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 12 публікаціях, з них 8 - у фахових виданнях з психології, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок машинописного тексту, містить 8 рисунків, 30 таблиць. Список використаних джерел складає 197 найменувань, з них іноземних джерел - 44.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається зв'язок роботи з науковими планами та проблемами, формулюються об'єкт, предмет та мета дослідження, зазначаються використані методи, висвітлюється новизна та наукове і практичне значення роботи. Наводяться також відомості про особистий внесок автора та апробацію результатів дослідження.

Перший розділ «Теоретичний аналіз впливу небезпечних умов професійної діяльності на психічне здоров'я фахівців» присвячений аналізу наукових праць з цієї проблеми. Слід зазначити, що названа проблема, особливо у два останні десятиріччя, активно висвітлюється у науковій літературі. Нині їй присвячена достатня кількість робіт стосовно удосконалення діяльності фахівців небезпечних професій (Т.В. Корнилова, 1997, 2002, 2003; О.В.Тімченко, 1997, 2003; В.С. Медведєв, 1999; С.Д. Смирнов, 2005; N. Nicholson, 1996). В цих та інших дослідженнях науковці виділяють складові небезпечних професій і головним компонентом їх вважається чинник, який обумовлює можливість заподіяння шкоди, одержання травм або поранення під час здійснення людиною трудового процесу.

Однією із основних вимог до фахівців, які здійснюють свою професійну діяльність у небезпечних умовах, автори вважають наявність в структурі їх особистості якостей, що забезпечують ефективність і надійність дії та можливість якомога швидше оцінити небезпечну ситуацію. До таких якостей відносять: сміливість, рішучість, кмітливість, готовність до ризику (В. С. Медведєв, 1999; Г. Н. Солнцева, 1999). Вважається, що здійснення відбору фахівців до діяльності в особливих умовах є першим і значущим для забезпечення надійних результатів їх праці (О.М. Кокун, О.В. Нічик, 2008)

Необхідно підкреслити, що у більшості наукових джерел приводяться факти негативного впливу специфіки професійної діяльності на психічну сферу осіб, які працюють у складних, екстремальних або небезпечних умовах. У них виявлені психогенії, високий рівень тривоги, депресії та психосоматичні порушення (Ю. Н. Голованов, 2001; М. В. Зівзах, 2007; S. Ch. Starr, 1994).

Дослідження присвячені професійній діяльності інкасаторів в доступній нам науковій літературі представлені вкрай недостатньо. В основному вони стосуються питань небезпечності цієї сфери діяльності для життя і здоров'я фахівців (А.А. Фролова, 1998) та спрямовані на визначення дезадаптаційних проявів у професійній діяльності інкасаторів, серед яких виокремлено головний, а саме - формування передпатологічних станів (Н. Д. Даровська, 2000).

Порядок інкасації коштів визначається Постановою Правління Національного банку України від 14 лютого 2007 року № 45, Положенням про підрозділ перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, розробленим банківською установою відповідно до законодавства, і на підставі договорів, укладених відповідно до вимог законодавства. Разом з тим у місцях, не охоплених централізованою службою інкасації НБУ, порядок інкасації визначається Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 вересня 1997 року № 643.

Інкасаторська діяльність носить захисний, службовий характер, що вимагає певної специфіки та підготовки фахівців для протидії будь-яким посяганням на цінності, що перевозяться ними. Оскільки зміст цього виду діяльності полягає в одержанні, перевезенні та передачі цінностей, то в умовах ринкової економіки ця діяльність асоціюється з підвищеними ризиками, що пов'язані з відповідальністю за втрату грошей або цінностей в результаті збройного нападу на інкасаторів тощо.

Це вимагає розширити коло досліджень стосовно психологічного обґрунтування впливу на психічну сферу інкасаторів правових чинників їх професійної діяльності та високого рівня відповідальності. Але в доступній нам науковій літературі не було знайдено відповіді на питання як впливає на психічне здоров'я інкасаторів особиста матеріальна відповідальність за цілісність цінностей, що перевозяться ними, та правова регламентація їх діяльності.

Критичний аналіз відповідних літературних джерел, проведений у межах дисертаційного дослідження за даною проблематикою дозволив визначити поняття психічного здоров'я, яке в науковій літературі трактується неоднозначно. Так, більшість авторів характеризують психічне здоров'я не тільки як відсутність у суб'єкта психічних захворювань, але і як стан душевного благополуччя, інтегрованість його особистості, її гармонійність, урівноваженість, духовність і орієнтацію на саморозвиток, що забезпечує адекватну оточенню регуляцію поведінки і діяльності (Г. С. Нікіфоров, 2006)

Зміст цього поняття не вичерпується медичними чи психологічними критеріями (Є. М. Потапчук, 2004), в ньому находять відображення соціальні та групові норми і цінності, що регламентують духовне життя людини (Б. С. Братусь, 2005; М. Й. Варій, 2008). Згідно з цими уявленнями до основних критеріїв психічного здоров'я відносять відповідний до віку, адекватний рівень зрілості емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості, її адаптивність в професійних та мікро-соціальних відносинах, здатність до саморегуляції станів і поведінки тощо.

У вітчизняній психології майже відсутні теоретичні та прикладні дослідження, в яких розглядається проблема збереження та зміцнення психічного здоров'я інкасаторів, не розроблена соціально-психологічна система формування готовності цих фахівців до діяльності в умовах юридичної відповідальності та постійної підвищеної загрози їх життю і здоров'ю.

У другому розділі «Організація дослідження та аналіз впливу психолого-правової регламентації професійної діяльності на психічне здоров'я інкасаторів» наводяться дані про організацію і методи дослідження та проводиться аналіз одержаних результатів.

Дослідження проходило протягом 2006-2010 років. У ньому прийняли участь чоловіки (66 осіб), серед яких було виділено основну групу із числа інкасаторів (33 особи) віком від 25 до 37 років, які працюють в банківських установах м. Харкова та групу порівняння (33 особи) із числа інженерно-технічних працівників того ж віку. З урахуванням стажу роботи основну групу було поділено на дві підгрупи: початківці - особи, які мали робочий стаж 1 рік (n=16) і досвідчені - фахівці зі стажем 10 років (n=17). На такі ж 2 підгрупи розділено й порівняльну групу.

З метою визначення професійно успішних інкасаторів у дослідженні прийняла участь група експертів (n=5), яка складалась із осіб керівного складу служби інкасації банківських установ м. Харкова. Всі вони мали стаж роботи більше 15 років у цій сфері.

Визначення успішності здійснювалось шляхом врахування експертами відношення інкасаторів до своїх службових обов'язків, активність, акуратність, старанність і ретельність у виконанні отриманих завдань, сумлінність у засвоєнні юридичних вимог. Крім того, оцінка експертів залежала від наявності у працівників доган, порушень дисципліни та подяк і нагород за сумлінне виконання службових обов'язків.

Експерти застосовували 10-бальну систему оцінок інкасаторів і до групи успішних відносився той фахівець, який за підрахунками кожного експерта мав не менше семи балів. Формування групи успішних інкасаторів було необхідне для побудови та емпіричного обґрунтування психограми.

З метою висвітлення особливостей впливу правової регламентації на професійну діяльність інкасаторів, в цьому розділі нами були представлені результати дослідження психологічного змісту операціональних дій інкасаторів, сформульовані і виокремлені групи психологічних і правових чинників, що впливають на їх психічне здоров'я. Показано, що до перших відносяться: службові, сімейні, соціальні, особистісні чинники тощо. А другі стосуються необхідності суворого дотримання законів та підзаконних нормативно-правових актів та юридичної відповідальності за їх порушення.

В ході дослідження було визначено, що специфіка професійної діяльності інкасаторів впливає на їх індивідуально-психологічні характеристики. У цих фахівців зменшується рівень прояву відкритості, емоційної стійкості, товариськості, довірливості. Водночас з роками служби в інкасаторів наростає вираженість таких якостей особистості як самовпевненість, обережність, розсудливість, відповідальність, жорстокість, недовірливість і, особливо, підозрілість. В інкасаторів, стаж служби яких складає десять років спостерігається суттєве зростання рівня прояву агресивності, депресивності, тривожності, фрустрованості, гіперзбудливості, дратівливості та інших негативних якостей особистості.

Аналіз специфіки інкасаторської служби дозволив нам виокремити основні блоки, що містять дані про особливості та зміст їх діяльності, яка характеризується як: 1) небезпечна; 2) операціонально-відповідальна; 3) морально-мотиваційна; 4) нормативно-правова; 5) когнітивно-регулятивна. В рамках вище зазначеного нами були визначені індивідуально-психологічні характеристики, які необхідні інкасаторам для виконання своїх службових обов'язків. психічний здоров'я інкасатор службовий

В результаті цього, була розроблена психограма успішних інкасаторів, яка складається із чотирьох блоків індивідуально-психологічних якостей.

Перший - сенсибілізаційний - блок, для виокремлення якого нами було розроблено та емпірично обґрунтовано психодіагностичний комплекс (методика багатофакторного дослідження особистості Р. Б. Кеттелла - фактор С та фактор F; опитувальник травматичного стресу для діагностики психологічних наслідків несення служби працівниками ОВС в екстремальних умовах (за І. О. Котєнєвим) - для оцінки рівня настороженості; Гісенський опитувальник - для вимірювання чутливості до кризи; методика діагностики показників і форм агресії А.Басса та А. Дарки - для оцінки підозрілості; Фрейбургський особистісний опитувальник - шкала F3), включає в себе такі якості успішного інкасатора як високий рівень реактивної чутливості до небезпеки, підвищену обережність, проникливість, уміння миттєво оцінити небезпечність обставин і наміри нападаючих.

Другий - мобілізаційний - блок, виокремлений нами за допомогою нижче вказаного психодіагностичного комплексу, (методика багатофакторного дослідження особистості Р. Б. Кеттелла - фактор G та фактор L; Фрейбургський особистісний опитувальник - шкала F10 та шкала F11; методика діагностики ступеня готовності до ризику Шуберта - для оцінки готовності до ризику; методика діагностики психологічної готовності А. К. Маркової - для оцінки здатності до ризику, впевненості у своїх силах), включає в себе такі індивідуально-психологічні якості успішного інкасатора як уміння мобілізувати свої фізичні й психологічні можливості, рішучість, сміливість, психологічну стійкість, здатність і готовність до ризику.

Третій блок дозволяє оцінити авторегулятивні якості фахівця за допомогою наступного комплексу психодіагностичних методик: методика багатофакторного дослідження особистості Р. Б. Кеттелла (фактор В та фактор Q3), Фрейбургський особистісний опитувальник (шкали F1 та F4); анкета оцінки рівня нервово-психічної стійкості «Прогноз» (для оцінки нервово-психічної стійкості), методика експрес-оцінки адаптивності (саморегуляція); методика вимірювання рівня тривожності Дж. Тейлора (адаптована Т. А. Немчиним) (для оцінки вірогідності розвитку стресу). Згідно отриманих даних індивідуально-психологічні якості успішного інкасатора включають в себе наступні: здатність ефективно регулювати психічні стани та процеси, зібраність, інтелектуальна продуктивність.

Четвертий - емоційно-вольовий - блок. Рівень прояву цих якостей визначався за допомогою наступних методів: методика багатофакторного дослідження особистості Р. Б. Кеттелла (фактор Н, фактор І, фактор О та фактор Q3); Фрейбургський особистісний опитувальник (шкала F2 та F7,); методика діагностики показників і форм агресії А. Басса та А. Дарки (фізична агресія); опитувальник «Загальне здоров'я-GHQ-28» (тривога, депресія); методика експрес-оцінки адаптивності (працездатність); методика діагностики психологічної стійкості А. К. Маркової (впевненість у своїх силах, працьовитість в екстремальних умовах, самовладання); методика діагностики емоційного вигоряння В. В. Бойко (розширення сфери економії емоцій, емоційний дефіцит). До головних якостей цього блоку можна віднести наступні: резистентність до стресогенних чинників, високий самоконтроль, самовладання, агресивність, емоційна ригідність, владність, емоційна зрілість).

Показано, що в процесі професійної діяльності спостерігаються суттєві зміни потребово-мотиваційної сфери інкасаторів. Так, якщо у початківців найголовнішим мотивом вибору своєї професійної діяльності було бажання випробувати себе, самоствердитись, то в інкасаторів, з десятирічним досвідом роботи домінуючим мотивом до її вибору є сімейні обставини та необхідність матеріального забезпечення.

Дослідження адаптації інкасаторів до умов професійної діяльності свідчить, що і вона з роками служби суттєво змінюється. Так, наприклад, використання методики діагностики експрес-оцінки адаптації до діяльності, показала зростання в інкасаторів з роками служби тривожності, психічної втоми при одночасному зниженні здатності до саморегуляції та працездатності. Коефіцієнт адаптації, визначений за цією методикою, в інкасаторів з досвідом роботи дорівнює 0,25 ум. од., в той час як у початківців він сягає 0,47 ум. од (p<0,05).

Враховуючи дані наукової літератури про особливу значущість для фахівців небезпечних професій такої якості як психологічна стійкість та її роль в адаптаційних процесах, нами було проведено діагностику психологічної стійкості інкасаторів за методикою А. К. Маркової, результати якої представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 Оцінки рівня прояву якостей психологічної стійкості досліджених фахівців з різним стажем (у балах)

Параметри	Основна група	Порівняльна група
	Початківці	Досвідчені	t p	Початківці	Досвідчені	t p
Самовладання	5,5±0,84	5,0±0,91	2,4 <0,05	3,3±0,25	3,9±0,28	1,7 >0,05
Впевненість у своїх силах	6,3±0,22	5,7±0,17	2,3 <0,05	4,3±0,18	5,0±0,19	2,7 <0,01
Віра у допомогу товаришів	6,3±0,14	6,0±0,12	2,2 <0,05	5,2±0,14	4,8±0,12	2,2 <0,05
Довіра начальникам	4,2±0,25	5,0±0,28	2,2 <0,05	5,5±0,21	4,5±0,18	1,9 >0,05
Емоційна стійкість	6,8±0,26	5,8±0,25	2,4 <0,05	4,4±0,18	5,0±0,20	2,3 <0,05
Здатність до ризику	6,9±0,12	6,5±0,14	2,2 <0,05	3,7±0,23	3,0±0,23	2,2 <0,05
Працьовитість в екстремальних умовах	4,8±0,27	4,0±0,21	2,4 <0,05	4,0±0,14	4,4±0,12	2,2 <0,05

Одержані результати свідчать, що в інкасаторів-початківців домінують наступні якості: здатність до ризику (6,9 балів), емоційна стійкість (6,8 балів) та впевненість у своїх силах (6,3 балів). Водночас у їх колег з 10-річним стажем професійної діяльності майже всі складові психологічної стійкості зменшують рівень свого прояву (особливо емоційна стійкість на 1,0 бал). Це свідчить про те, що збільшення стажу за фахом не веде до зростання психологічної стійкості інкасаторів. Постійна загроза для життя та здоров'я призводить до зниження і виснаження психологічних резервів особистості.

Небезпечні умови професійної діяльності інкасаторів, високий ступінь прояву тривоги, депресії та переживання обставин, що травмують психіку призводять до розвитку у них професійного стресу (Таблиця 2).

Таблиця 2 Показники вірогідності розвитку стресу та рівня прояву професійного стресу у досліджених інкасаторів з різним стажем (у балах)

Параметри	Основна група	Порівняльна група
	Початківці	Досвідчені	t p	Початківці	Досвідчені	t p
Вірогідність розвитку стресу	17,3±3,86	28,7±4,01	2,16 <0,05	10,6±1,15	14,4±1,22	2,3 <0,05
Рівень прояву професійного стресу	23,8±2,21	31,6±2,45	2,4 <0,05	16,6±1,47	20,3±1,77	1,7 >0,05

Одержані дані свідчать про те, що навіть в інкасаторів зі стажем службової діяльності один рік вірогідність розвитку стресу на 6,7 балів більша, ніж в інженерно-технічних працівників. Стосовно рівня прояву професійного стресу, можна відмітити, що він у досвідчених інкасаторів, порівняно з початківцями, на 7,8 балів більше.

Стресогенні чинники, які діяли на інкасаторів тривалий час призводили до розвитку симптомів посттравматичного стресового синдрому. Найбільші зміни рівня прояву згаданих симптомів виявлено за шкалою «підвищена збудливість». Такі симптоми як порушення сну і дратівливість в інкасаторів з 10-річним стажем, порівняно з тими, хто працює тільки 1 рік, проявляються вдвічі частіше. Хоча утруднення із зосередженням уваги навпаки у них зустрічається рідше (6,2% проти 10,9% у початківців).

Найбільш переконливий доказ впливу специфіки професійної діяльності на психічний стан інкасаторів був одержаний нами при дослідженні такого показника як рівень настороженості. У початківців підвищений рівень настороженності проявлявся у 31,6% випадків, а у досвідчених - у 38,7% випадків. Показано також, що симптом гіперзбудження у досвідчених інкасаторів майже втричі активніший (3,4 бали проти 9,7 балів). Переконливим свідченням негативного впливу на особистість інкасаторів стресогенних чинників професійної діяльності є оцінка рівня задоволеності якістю їх життя. Так, наприклад, якщо робота (кар'єра) початківцями оцінена у 32,37 бала, то досвідченими - у 12,04 балів, відповідно, здоров'я першими оцінено у 39,40 балів, а другими - у 28,24 балів. Взагалі індекс якості життя з роками їх професійної діяльності інтенсивно зменшується (від 30,26 балів у початківців до 19,00 балів у досвідчених). Виявлено також вплив умов професійної діяльності інкасаторів на їх психічне здоров'я, показники якого в інкасаторів з 10-річним стажем роботи майже вдвічі гірші, ніж в інженерно-технічних працівників. За рівнем вираженості в інкасаторів передує депресія (16,24 балів проти 7,02 балів у групі порівняння).

Використання методики діагностики емоційного вигоряння В. В. Бойка дало можливість встановити в інкасаторів наявність домінуючих симптомів емоційного вигоряння таких як тривога і депресія, переживання обставин, які травмують психіку, психосоматичні та психовегетативні порушення. Показано, що психологічне виснаження інкасаторів зростає з роками професійної діяльності за цим фахом.

Довготривала дія стресогенних чинників викликає загострення суб'єктивного сприйняття скарг. Так, в інкасаторів з 10-річним стажем частіше зустрічаються скарги на шлункові, серцеві та ревматичні розлади. Інтенсивність скарг при порівнянні з інженерно-технічними працівниками з 10-річним стажем в інкасаторів більше на 21,26 балів. Різниця між початківцями і досвідченими в інженерно-технічних працівників дорівнює 1,34 бала, а в інкасаторів - 6,61 балів.

З метою виявлення впливу правових чинників професійної діяльності інкасаторів на їх психіку за допомогою розробленої нами анкети було здійснено їх опитування (Таблиця 3).

Таблиця 3 Показники психічних станів інкасаторів, які спричинені правовою регламентацією їх професійної діяльності

Досліджувані Показники	Основна група	Порівняльна група
	Бали	% досліджених осіб	Бали	% досліджених осіб
Страх	5,1	27,7	1,2	1,0
Негативізм	15,2	73,3	2,1	3,7
Тривожність	9,4	50,1	2,3	2,0
Роздратування	17,4	90,2	3,0	6,4
Погане самопочуття	7,7	56,6	0,5	0,7
Соціальна дезадаптація	12,3	32,5	0	0

Порівняння одержаних результатів з даними інженерно-технічних працівників переконливо показало, що в інкасаторів рівень прояву негативних станів у 3-4 рази вищий. Так, найбільш вираженою негативною реакцією на правову регламентацію професійної діяльності в обох групах досліджених осіб був стан роздратування. Але у групі порівняння він оцінений у 3,0 бала, а у основній - у 17,4 балів; у перших - за наявність цього стану висловилось 6,4%, а у других - 90,2% працівників.

Особливо високий рівень тривоги і фрустрації викликає в інкасаторів персональна матеріальна відповідальність за цілісність цінностей, що перевозяться ними та обмеження прав щодо застосування зброї (тільки після нападу злочинців у якості самозахисту). Більша половина інкасаторів (56,6%) вважають, що правова регламентація їх діяльності негативно відбивається на психічному здоров'ї фахівців, насамперед на якостях сну, відпочинку та самопочутті.

Жорсткі інструкції стосовно операціональних дій та користування зброєю і високий рівень юридичної відповідальності за матеріальні цінності, що перевозяться інкасаторами слід розцінювати як стресогенні чинники, довготривала дія яких призводить до порушень психічного здоров'я цих фахівців і потребує розробки програм психологічної корекції. Одним з дієвих засобів оптимізації професійної діяльності інкасаторів та зниження її негативного впливу на психіку є спеціальна психологічна підготовка, спрямована на розвиток професійно важливих якостей та високої психологічної стійкості. Головною метою такої підготовки є забезпечення високого рівня готовності інкасаторів до відбиття нападу злочинців. У зв'язку з цим наукова розробка і обґрунтування особливостей структури такої підготовки стали одним із завдань нашого дослідження.

У третьому розділі «Психолого-правові засади оптимізації професійної діяльності та збереження психічного здоров'я інкасаторів» представлено теоретичні засади розробки програми спеціальної психологічної підготовки інкасаторів до діяльності в небезпечних ситуаціях та емпіричні дані її апробації в групі фахівців з різним стажем професійної діяльності.

Слід зазначити, що дана підготовка здійснювалась упродовж 13 тижнів тричі на тиждень. Кожне заняття тривало дві години і проводилось автором у співпраці із психологами з управління кадрового забезпечення центру практичної психології УВС у Харківській області. Всі заняття проводились на базі учбового центру підготовки працівників ОВС та інших силових структур м. Харкова.

Мета формувального етапу дослідження полягала у розробці програми підвищення психологічної стійкості інкасаторів та їх готовності до діяльності в ситуаціях небезпеки і перевірка її ефективності в контексті цілісної системи підготовки фахівців.

У зв'язку з цим нами були сформульовані основні задачі спеціальної психологічної підготовки, до яких віднесено наступні:

1) теоретична підготовка інкасаторів щодо дії небезпечних умов діяльності та правової регламентації на психічне здоров'я фахівців;

2) формування необхідних знань, умінь та навичок для управління своїм психічним станом в життєво загрозливих ситуаціях, здатності до мобілізації своїх психічних і фізичних ресурсів, вольового контролю емоцій і поведінки;

3) розвиток професійно необхідних психологічних якостей, що дозволяють фахівцю миттєво оцінити небезпечність ситуації і наміри нападаючих;

4) формування психологічної стійкості та здатності до самовідновлення і регуляції свого психічного стану і здоров'я.

Результати проведеного дослідження дали змогу виокремити зміни в психічному стані фахівців, які брали участь у спеціальній психологічній підготовці. Так, нами було виявлено достовірне зниження в інкасаторів після проведення з ними спеціальної психологічної підготовки показників симптомів емоційного вигоряння таких як тривога і депресія, загнаність до клітки, емоційний дефіцит і, особливо, психосоматичні та психовегетативні порушення.

Суттєві зміни реєструвались у рівні прояву показників, які характеризують операціональні якості інкасаторів: обережність, рішучість, авантюризм, активність, мужність, самоконтроль, холоднокровність, емоційна стійкість, самовпевненість, сміливість, підозрілість.

Після проведення спеціальної психологічної підготовки в інкасаторів збільшилась мотивація до успіху і, що особливо важливо, готовність до ризику. Нами була відмічена також тенденція до зменшення рівня прояву агресивних реакцій в інкасаторів (окрім фізичної агресії у фахівців з десятирічним стажем роботи) та достовірне зростання рівня підозрілості, що є необхідною умовою для успішного виконання інкасації.

Динаміка рівня прояву психологічної стійкості в інкасаторів до і після спеціальної психологічної підготовки, яка представлена в таблиці 4, свідчить про оптимізацію, на рівні статистичної значимості таких індивідуально-психологічних якостей як самовладання, віра у допомогу товаришів, емоційна стійкість та здатність до ризику і тенденцію до підвищення - впевненість у своїх силах і працьовитість в екстремальних умовах. Привертає увагу динаміка такого чинника як довіра начальникам. У початківців після спеціальної психологічної підготовки цей показник зростає, а у досвідчених, навпаки, зменшується. Цей факт свідчить про наявність прорахунків з боку керівництва інкасаційної служби по відношенню до інкасаторів.

Таблиця 4 Показники рівня прояву якостей психологічної стійкості інкасаторів до та після спеціальної психологічної підготовки (у балах)

Визначаємі якості	Початківці	Досвідчені
	До Підготовки	Після підготовки	t	р	До підготовки	Після підготовки	T	p
1	5,0±0,13	5,4±0,15	2,1	>0,05	5,5±0,13	6,0±0,16	2,5	<0,05
2	6,3±0,051	6,5±0,050	2,6	<0,05	5,7±0,12	6,0±0,17	2,0	>0,05
3	6,3±0,37	6,2±0,43	1,8	>0,05	6,0±0,18	6,6±0,19	2,3	<0,05
4	5,0±0,078	5,4±0,083	1,8	>0,05	4,2±0,20	3,6±0,20	2,3	<0,05
5	6,8±0,18	7,4±0,21	2,3	<0,05	5,8±0,31	6,9±0,36	2,4	<0,05
6	6,9±0,38	7,8±0,42	2,3	<0,05	6,5±0,18	7,5±0,21	2,3	<0,05
7	4,8	4,8	0	0	4,0±0,18	4,5±0,19	1,9	>0,05

Примітка: 1 - самовладання; 2 - впевненість у своїх силах; 3 - віра у допомогу товаришів; 4 - довіра начальникам; 5 - емоційна стійкість; 6 - здатність до ризику; 7 - працьовитість в екстремальних умовах.

Зменшення частоти прояву симптомів посттравматичного стресового синдрому в інкасаторів після проведення спеціальної психологічної підготовки свідчить про те, що використання представленої в дослідженні програми має і психокорегуючу дію. Результатом її впливу є значне зменшення рівня прояву дратівливості, утруднення із зосередженням уваги, гіпертрофованої реакції переляку та фізіологічної реактивності.

Діагностика складових загального здоров'я також дозволила виявити позитивну динаміку після проведення спеціальної психологічної підготовки, що проявлялось в поліпшенні показників депресії (зменшились на 1,16 бала), тривоги і безсоння (зменшились на 1,06 бала), саморегуляції, психічної втоми і працездатності. Поліпшення адаптивних реакцій інкасаторів супроводжується зменшенням рівня прояву професійного стресу. Так, у початківців після психологічної підготовки цей показник зменшився на 1,4 бала, а у досвідчених - на 3,3 бала. Зменшення професійного стресу є об'єктивною умовою підвищення опірності психіки цих фахівців і, як результат, поліпшення їх психічного здоров'я.

Діагностика суб'єктивного рівня захворювання демонструє суттєве зменшення кількості скарг на симптоми захворювань різних систем організму інкасаторів після проведення спеціальної психологічної підготовки (Таблиця 5).

Таблиця 5 Показники професійного стресу, чутливості до кризи та суб'єктивного рівня захворювання інкасаторів до та після спеціальної психологічної підготовки (у балах)

Визначаємі чинники	Початківці	Досвідчені
	До Підготовки	Після підготовки	t	р	До підготовки	Після підготовки	t	р
1	8,20±0,22	7,88±0,18	1,2	>0,05	14,81±0,56	12,76±0,52	2,7	<0,05
2	7,03±0,077	6,83±0,083	1,8	>0,05	10,33±0,28	9,42±0,25	2,5	<0,05
3	9,07±0,16	8,61±0,13	2,3	<0,05	15,56±0,57	13,62±0,50	2,6	<0,05
4	8,31±0,14	8,00±0,12	1,7	>0,05	12,47±0,42	11,12±0,38	2,4	<0,05
5	10,42±0,038	10,31±0,042	1,9	>0,05	15,91±0,87	13,50±0,77	2,0	>0,05
6	10,02±0,17	9,61±0,12	2,0	>0,05	17,36±1,37	13,12±1,31	2,2	<0,05
7	53,05±0,50	51,24±0,51	2,4	<0,05	84,44±3,30	73,54±3,40	2,3	<0,05

Примітка: 1 - професійний стрес; 2 - чутливість до кризи; 3 - виснаження; 4 - шлункові скарги; 5 - ревматичний фактор; 6 - серцеві скарги; 7 - суб'єктивний рівень захворювання (інтенсивність скарг).

Таким чином, одержані дані переконливо демонструють необхідність застосування спеціальної психологічної підготовки в цілісній системі підготовки фахівців як ефективного засобу корекції негативних змін, що виникають у психічному здоров'ї інкасаторів в результаті багаторічної дії психолого-правових чинників при здійсненні ними своєї професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми, що полягає в розкритті особливостей впливу психолого-правових чинників професійної діяльності інкасаторів на їх психічне здоров'я.

1. На основі аналізу наукових джерел, законів та підзаконних нормативно-правових актів було розглянуто підходи до вивчення специфічних особливостей професійної діяльності фахівців небезпечних професій, стану їх психічного здоров'я та розвитку психологічної стійкості та її правової регламентації. Результати сучасних досліджень свідчать, що небезпечні умови професійної діяльності викликають негативні зміни у психічному стані фахівців, в тому числі і у інкасаторів, призводять до травматизації їх психіки, появи латентних ознак психічних розладів.

2. На підставі даних, одержаних в нашому дослідженні, було показано, що професійна діяльність інкасаторів має не тільки небезпечний характер, але і високий рівень матеріальної відповідальності. Усвідомлення можливого збройного нападу, уява про загрозу здоров'ю і життю та втрати матеріальних цінностей, що перевозяться ними є головним чинником зростання рівня тривожності. Саме її слід вважати основним важелем у виникненні в інкасаторів довготривалого нервово-психічного напруження, фрустрації і гіперзбудження, які, в свою чергу, є найсуттєвішими психотравмуючими факторами, попередження яких можливо за умов проходження фахівцями спеціальної психологічної підготовки.

Стаж службової діяльності теж впливає на розвиток негативних змін у психічний стан інкасаторів - збільшуються нервово-психічне виснаження, психічна втома, показники емоційного вигоряння. В інкасаторів з десятирічним досвідом роботи зростає чутливість до кризи та вірогідність розвитку розладів у психічному здоров'ї. В результаті довготривалої дії умов служби у них спостерігається збільшення рівня прояву жорстокості, підозрілості, інтернальності, тривожності, депресивності, агресивності, гіперзбудливості, дратівливості та фрустрації. З роками служби змінюється потребово-мотиваційна сфера і це означає, що початківці при виборі професії віддають перевагу мотиву самоствердження, а у досвідчених інкасаторів домінують мотиви «сімейні обставини» та матеріальні мотиви.

Суттєві зміни виникають в емоційно-вольовій сфері інкасаторів у вигляді негативних емоцій, емоційним дефіцитом і емоційним виснаженням; рівень прояву таких індивідуально-психологічних якостей як стриманість, розсудливість, підозрілість, самоконтроль і недовірливість теж зростають. Спостерігається значне зниження нервово-психічної стійкості, емпатії, саморегуляції, працездатності й адаптивності. При цьому зростають психічна втома, невротичність, реактивна, ситуативна і фізична агресія, негативізм і фрустрація. Готовність до ризику у більшій мірі проявляється у досвідчених інкасаторів,але на відміну від інкасаторів початківців, ризик у них стає більш виваженим.

3. На основі проведеного нами емпіричного дослідження специфіки професійної діяльності інкасаторів була побудована психограма, яка складається з чотирьох блоків: 1) сенсибілізаційного (Головні якості: високий рівень реактивної чутливості до небезпеки, підвищена обережність, проникливість, уміння миттєво оцінити небезпечність обставин і наміри нападаючих); 2) мобілізаційного (Головні якості: уміння мобілізувати свої фізичні і психологічні можливості, рішучість, сміливість, психологічна стійкість, здатність і готовність до ризику); 3) авторегулятивного (Головні якості: здатність ефективно регулювати психічні стани та процеси, зібраність, інтелектуальна продуктивність); 4) емоційно-вольового (Головні якості: резистентність до стресогенних чинників, високий самоконтроль, самовладання, агресивність, емоційна ригідність, владність, емоційна зрілість).

4. Правова регламентація професійної діяльності інкасаторів негативно впливає на їх психічне здоров'я. Показано, що 63,3 % інкасаторів відмічали виникнення у них негативних психічних станів, що були наслідком необхідності суворо дотримуватись вимог законів і підзаконних нормативно-правових актів. Великий відсоток фахівців скаржились на погане самопочуття (56,6 %), роздратування (90,2%) і негативізм (73,3 %). Половина досліджених (50,1 %) вважає, що високий рівень юридичної відповідальності за цілісність цінностей, що перевозяться ними та за наслідки неправомірного застосування зброї, або її втрати, спричиняє розвиток у фахівців стану тривоги, та призводить до змін в їх психічному здоров'ї.

5. З метою збереження психічного здоров я інкасаторів та формування у них готовності до діяльності в небезпечних умовах нами була розроблена та емпірично обґрунтована програма спеціальної психологічної підготовки, яка може бути використана в цілісній системі підготовки фахівців. Вищевказана програма передбачає формування і розвиток індивідуально-психологічних властивостей та професійно важливих якостей інкасаторів, які є надзвичайно важливими для успішного, надійного і безпечного виконання ними поставлених завдань.

Апробація програми спеціальної психологічної підготовки в нашому дослідженні показала наявність зниження рівня прояву в інкасаторів таких характеристик як невротичність, агресивність (фізична, спонтанна, реактивна), фрустрованість, тривожність, депресивність, дратівливість, гіперзбудливість, негативізм на фоні поліпшення суб'єктивного сприйняття стану свого психічного здоров'я.

Перспективою подальших досліджень має бути пошук шляхів та методів психолого-правового супроводу професійної діяльності інкасаторів, обґрунтування засобів відновлення їх працездатності та створення умов, спрямованих на збереження життя і здоров'я фахівців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті, опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України:

1. Алёшичева А. В. Уровень проявления агрессии в профессиональной деятельности инкассаторов / А. В. Алёшичева // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2006. - Вип. 35, № 718. - С. 151-153.

2. Альошичева А. В. Вплив професійної діяльності інкасаторів на їх психічне здоров'я / А. В. Альошичева // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2006. - Вип. 36, № 740. - С. 13-16.

3. Алёшичева А. В. Проявление посттравматических стрессовых расстройств у инкассаторов / А. В. Алёшичева // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2007. - Вип. 37, № 759. - С. 15-19.

4. Алёшичева А. В. Психологический анализ специфики профессиональной деятельности инкассаторов / А. В. Алёшичева // Материалы VI международной научно-практической конференции «Передовые научные разработки-2007». - Вип. 4. Педагогика. Философские науки. Психология и социология. - Днепропетровск : Изд. дом «Образование и наука», 2007. - С. 101-104.

5. Альошичева А. В. Вплив стресогенних чинників професійної діяльності інкасаторів на їх емоційно-вольову сферу / А. В. Альошичева // Наукові записки Харківського університету Повітряних сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків: ХУПС, 2007. - Вип. 3(29). - С. 184-188

6. Алёшичева А. В. Влияние профессиональной деятельности на личностные качества инкассаторов / А. В. Алёшичева // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2007. - Вип. 38, № 771. - С. 310-313.

7. Альошичева А. В. Вплив факторів професійної діяльності інкасаторів на їх особистісні якості та обґрунтування можливості їх корекції / А. В. Альошичева // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2008. - Вип. 39, № 793. - С. 9-13.

8. Альошичева А. В. Вплив професійної діяльності інкасаторів на стан їх психічного і фізичного здоров'я / А. В. Альошичева, М. Г. Самойлов // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2009. - Вип. 41, № 842. - С. 25-30.

Статті, опубліковані у збірниках матеріалів наукових конференцій:

9. Алёшичева А. В. Психологическая оценка уровня удовлетворенности качеством жизни инкассаторов : Материалы IV международной научно-практической конференции / А. В. Алёшичева // Современные научные достижения - 2008. - Т. 10. Педагогические науки. Психология и социология. Философия.- Днепропетровск : Изд. Дом «Образование и наука», 2008. - С. 40-44.

10. Алёшичева А. В. Изменение психосоматического здоровья инкассаторов в процессе их профессиональной деятельности : Материалы круглого стола, Санкт-Петербург, 14-15 декабря 2009 г. / А. В. Алёшичева // Психология здоровья : новое научное направление. - СПб. : СПбГИПСР, 2009. - С. 236-239.

11. Алёшичева А. В. Влияние социальных, правовых и психологических факторов профессиональной деятельности на психику инкассаторов : Материалы международной научно-практической конференции, Санкт-Петербург, 25-26 ноября 2010 г. / А. В. Алёшичева // Технологии психолого-социальной работы в условиях мегаполиса. - СПб. : СПбГИПСР, 2010. - С. 266-267.

...