Вагітність та пологи як чинники зміни смисложиттєвих орієнтацій жінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 159.923.2:-618.2-055.25:-618.4-036

ВАГІТНІСТЬ ТА ПОЛОГИ ЯК ЧИННИКИ ЗМІНИ СМИСЛОЖИТТЄВИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЖІНКИ

19.00.04 - медична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ШВЕЦЬ ОЛЕНА АНДРІЇВНА

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі психодіагностики та клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Діденко Сергій Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри психодіагностики та клінічної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Шестопалова Людмила Федорівна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України (м.Харків), завідувач відділу медичної психології

кандидат психологічних наук Ткач Богдан Миколайович, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України (м.Київ), старший науковий співробітник лабораторії соціально дезадаптованих неповнолітніх,

Захист відбудеться 24 червня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул.Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий “23” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Данилюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демографічна політика України, спрямована на підвищення народжуваності, вимагає дослідження закономірностей репродуктивної поведінки і об'єктивно потребує обґрунтування шляхів і методів управління процесом відтворення населення. Актуальність вирішення цієї проблеми продиктована як соціальними проблемами, пов'язаними із кризою родини, соціальним сирітством, із зростанням кількості випадків жорстокого поводження з дітьми, так і з медичними, обумовленими не лише анатомо-фізіологічними чинниками, а й психологічними.

Особливості організації медичної допомоги вагітній жінці в нашій країні передбачають контроль за станом здоров'я її та плоду, фіксацію соматичних змін, що мають місце в період вагітності, оцінку ризиків для жінки та плоду в разі патологічних процесів вагітності та ще цілу низку функцій, чи швидше обов'язків, які беруть на себе медичні працівники. Безперечно ця допомога є дуже важливою. Але вагітність змінює жінку не тільки на тілесному рівні, вона в першу чергу зачіпає її психічне життя, а саме цій сфері приділяється значно менше уваги.

З психологічної точки зору вагітність розглядається як одна з основних психологічних криз, що мають потужний трансформуючий вплив на систему смисложиттєвих орієнтацій, але вагітність і пологи як детермінуючі чинники змін смисложиттєвих орієнтацій дотепер дуже мало піддавались спеціальному аналізу.

Традиції вивчення смисложиттєвих орієнтацій закладені в концепціях смислу життя різних шкіл і напрямків філософії. У вітчизняній психології смисл вивчався: як одна з основних категорій психології (О.Г.Асмолов, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн), як центральна спрямованість особистості (Б.Г.Ананьєв, В.Н.Мясищев), як життєва стратегія (К.О.Абульханова-Славська, Ю.М.Забродін, В.П.Зінченко, М.Кальвіньо, М.К.Мамардашвілі, В.В.Столін), як установка (О.Г.Асмолов, Д.М.Узнадзе).

У зарубіжних психологічних дослідженнях смисл розглядається крізь призму психоаналітичної і гуманістичної парадигм. За одними поглядами -це процес адаптації людини до впливу зовнішніх і внутрішніх чинників у системі формування універсальних цінностей і внутрішньої тенденції «прагнення смислу» (А.Адлер, В.Франкл, К.Хорні, К.Юнг), за іншими - це досягнення людиною стану рівноваги шляхом прагнення щастя через процес самоактуалізації, вільний вибір життєвих установок (Ш.Бюлер, А.Маслоу, Г.Олпорт, Е.Фромм).

В українській психології проблема смислу життя і смисложиттєвих орієнтацій досліджується в різних проблемних і теоретичних контекстах, як з точки зору психології вчинку (В.А.Роменець), так і в контексті проблеми духовності особистості (М.Й.Боришевський), з точки зору проблеми досягнення психологічного благополуччя (В.П.Казмиренко), з позицій аксіогенезу, акмеології і життєвого шляху особистості (З.С.Карпенко, Т.М.Титаренко, Л.Е.Орбан-Лембрик). Трансформація смисложиттєвих орієнтацій особистості у вітчизняній психології розглядалася з точки зору впливу психоактивних речовин (Л.Ф.Щербина) або екзистенціальної кризи (О. А. Бреусенко).

В Україні чи не в єдиному дослідженні проаналізовано динаміку ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями (О.О.Мурашко). Але на сьогоднішній день немає жодної дослідницької роботи, присвяченої вивченню впливу вагітності та пологів на трансформацію смисложиттєвих орієнтацій особистості. З урахуванням цього і був зроблений вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з науково-дослідною роботою «Розробка рекомендацій щодо психолого-методичного забезпечення інформаційних технологій оцінки та моніторингу якості освіти у ВНЗ України» (державний реєстраційний номер 0108U002461), що виконується на факультеті психології і відповідає планові науково-дослідної роботи кафедри психодіагностики та клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою «Психодіагностика особистості».

Мета дослідження - визначити особливості впливу вагітності та пологів на трансформацію смисложиттєвих орієнтацій особистості.

Відповідно до мети поставлені такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз сучасного стану вивчення проблеми смисложиттєвих орієнтацій особистості жінки під впливом вагітності та пологів.

2. Знайти та обґрунтувати психологічні референти вагітності та визначити їх особливості як специфічного чинника трансформації смисложиттєвих орієнтацій особистості.

3. Розробити модель емпіричного дослідження трансформацій смисложиттєвих орієнтацій особистості під впливом вагітності і пологів.

4. Виявити типові трансформаційні траєкторії смисложиттєвих орієнтацій залежно від особливостей психологічних компонентів вагітності.

5. Встановити зв'язок між медико-психологічними особливостями перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду та індивідуальними профілями смисложиттєвих орієнтацій.

Об'єкт дослідження - смисложиттєва сфера вагітної жінки.

Предмет дослідження - вагітність та пологи як чинники зміни смисложиттєвих орієнтацій особистості.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали фундаментальні положення про розвиток та формування особистості (О.Г.Асмолов, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, І.С.Кон, С.Д.Максименко та ін.); ідеї системного підходу до вивчення психічних явищ (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, Б.Ф.Ломов та ін.); загально-психологічні та соціально-психологічні ідеї про структуру і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості (О.О.Бодальов, Б.С.Братусь, З.С.Карпенко, Д.О.Леонтьєв, О.М.Леонтьєв, В.Е.Чудновський та ін.); екзистенційно-гуманістичні студії смисложиттєвої проблематики особистості (Р.Мей, В.П.Москалець, П.Тілліх, В.Франкл, І.Ялом та ін.); психологічні концепції материнства (К.Б.Айвазян, В.І. Бруттман, Д.В.Віннікотт, О.І.Захаров, М.П.Коваленко, С.Ю.Мещерякова, Д.Пайнз, Г.Г.Філіпова); психологічні концепції нормальної (А.Я.Варга, Т.В.Леус, Н.Л.Мамишева, Р.Ж.Мухамедрахімов, М.Ю.Чібісова, Н.Г.Афіногенова) та патологічної вагітності (В.Г.Волков, Г.Є.Долгіна, Є.К.Китаєва, Н.В.Римашевський).

Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

– теоретичні - аналіз і узагальнення теоретичних та емпіричних розробок досліджуваної проблеми, що представлені у науковій літературі;

– психодіагностичні, які забезпечили реалізацію констатуючого етапу дослідження: «Тест смисложиттєвих орієнтацій» Д.О.Леонтьєва; методика «Незакінчені речення» (НР) К.Б.Айвазян; «Методика дослідження самоставлення» (МДС) С.Р.Пантелєєва; «Методика діагностики самоактуалізації особистості» (САМОАЛ) А.В.Лазуркіна в модифікації Н.Ф.Каліної; «Опитувальник термінальних цінностей» (ОТеЦ) Г.І.Сєніна;

– статистичні: знаходження середніх величин, стандартних відхилень, процентних співвідношень, достовірності відмінностей за t-критерієм Ст'юдента, кореляційний та факторний аналізи.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що в ньому:

– вперше доведено, що вагітність та пологи виступають чинником змін смисложиттєвих орієнтацій особистості у жінок з першою необтяженою вагітністю;

– вперше виявлено типові трансформаційні траєкторії смисложиттєвих орієнтацій під впливом вагітності та пологів залежно від попередніх смислових конструктів особистості;

– вперше показано, що трансформуючим чинником смисложиттєвих орієнтацій вагітних жінок виступають психологічні складові вагітності, які в дослідженні операціоналізувалися як внутрішня картина вагітності та внутрішня материнська позиція, причому доведено, що трансформуючий вплив внутрішньої картини вагітності має ситуативний, опосередкований характер - компоненти внутрішньої картини вагітності, трансформуючи внутрішню материнську позицію, впливають на зміни смисложиттєвих орієнтацій;

– розвинуто положення про особливості структурної організації ціннісно-смислової сфери особистості жінки, що пов'язані з репродуктивною функцією;

– поглиблено уявлення про особливості психологічних механізмів породження смислу життя вагітною жінкою, їх ієрархію та співвідношення;

– набуло подальшого розвитку наукове уявлення про структуру, зміст та внутрішні зв'язки між смисловими та ціннісними одиницями психологічної реальності жінки під впливом вагітності та пологів.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені факти і сформульовані на їхній основі висновки можуть бути використані науковцями для подальшої розробки гендерного підходу в дослідженні смисложиттєвих орієнтацій особистості; викладачами для вдосконалення програм з медичної психології; практичними психологами у роботі з молодими жінками та подружніми парами для запобігання девіантної вагітності та материнства, психосоматичних патологій, формування гармонійної материнської позиції і узгодженої системи смислів материнства та подружнього життя; медичними працівниками для організації адекватного супроводу вагітних та породіль; широким загалом спеціалістів, які працюють у галузі медичної, загальної та соціальної психології для підвищення рівня дієвості засобів психокорекційного впливу з урахуванням особливостей механізмів особистісного смислоутворення.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальні процеси Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка №016/140 від 16.03.2011р.), Університету сучасних знань, м.Київ (довідка №52 від 31.03.2011р.), у практику роботи пологових будинків № 3 та № 5 міста Києва.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали схвалення на кафедрі психодіагностики та клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006-2009) та наукових конференціях різного рівня. Результати дисертаційної роботи було представлено у доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародному науково-практичному конгресі «Проблеми розвитку сучасної психологічної допомоги: концепції і практики» (Гурзуф, 2009), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми переживання життєвої кризи» (Ніжин, 2011), всеукраїнських наково-практичних конференціях: «Соціально-психологічний вимір розвитку сім'ї» (Київ, 2008), наукових конференціях студентів та аспірантів факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2008, 2011).

Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 4 одноосібних наукових працях у фахових виданнях, що включені до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 203 найменування (з них 7 - іноземною мовою), 2 додатків на 7 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 40 таблиць, загальним обсягом 44 сторінки; 7 рисунків загальним обсягом 6 сторінок. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

смисложиттєвий вагітність психологічний післяпологовий

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання дослідження, його методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та перспективи їх використання.

У першому розділі - «Концептуальні основи вивчення смисложиттєвих орієнтацій» - розглянуто питання смисложиттєвих орієнтацій особистості в контексті філософсько-психологічного вивчення проблеми, здійснено порівняльний аналіз поняття «смисложиттєві орієнтації» в західній та вітчизняній філософії та психології, а також аналіз поняття «смисложиттєві орієнтації» як об'єкта психологічних досліджень. Більшість дослідників погоджуються з тим, що смисложиттєві орієнтації є складним утворенням (К.О.Абульханова-Славская, Б.С.Братусь, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв), проте в основу його покладають різні, але однорядні феномени, такі як «цінності» (А.Маслоу, Г.Олпорт), «вищі цілі» (З.С.Карпенко), «ідеали» (І.О.Мартинюк), «ціннісні орієнтації» (М.Й.Боришевський), «кінцеві цілі» (Л.В.Сохань). Структура смисложиттєвих орієнтацій - це єдність життєвих цілей, термінальних цінностей та смислів (Х.М.Дмитерко-Карабін, Т.М.Титаренко, В.Е.Чудновський). З аналізу психологічної літератури можемо констатувати структурні, феноменологічні та функціональні взаємозв'язки в діадах «мета-цінність», «цінність-смисл», «смисл-мета» (Л.І.Анциферова, Ф.Є.Василюк, Д.О.Леонтьєв, А.Маслоу, Г.Олпорт, А.В.Петровський, О.Т.Соколова, О.П.Цапкін).

Розглянуто також питання вагітності як періоду формування нової внутрішньої позиції - позиції матері, який обумовлений змінами соціальної ситуації розвитку жінки (К.Б.Айвазян, Н.О.Марфіна, Г.Г.Філіпова). Деякі дослідники припускають, що особистісний смисл вагітності, зміст якого формується на основі внутрішньої материнської позиції, у свою чергу, може вести до трансформації системи смисложиттєвих орієнтацій (О.І.Захарова, А.В.Павлова, Т.В.Скрицька).

Внутрішня картина вагітності є специфічним психологічним новоутворенням, завдання якого є переоформлення значеннєвих конструктів аутопсихологічної компетентності, які пізніше викличуть відхилення від нормативу в материнській поведінці (В.І.Брутман, Т.Л.Шиманська). З іншого боку, внутрішня материнська позиція здатна не тільки конкретизуватися й диференціюватися в період вагітності, але й виступати потужним перетворюючим чинником організації смисложиттєвих орієнтацій (Л.Ф. Брюдаль, Ю.Є.Скромна).

У другому розділі - «Методологічні принципи дослідження смисложиттєвих орієнтацій особистості» обгрунтовано підходи та методики, представлено загальну стратегію дослідження, подано опис загальної процедури дослідження та вибірки.

Методологічна підстава для дослідження феномена смислу життя закладена в працях психологів К.О.Абульханової-Славської, А.Адлера, Б.Г.Ананьєва, Р.Ассаджолі, Б.С.Братуся, А.А.Брудного, Б.М.Величковського, Л.С.Виготського, В.П.Зінченка, І.С.Кона, О.М.Леонтьєва, Д.О.Леонтьєва, О.Р.Лурії, М.Люшера, А.Маслоу, К.Роджерса, С.Л.Рубінштейна, В.Франкла, І.Ялома. Детальне вивчення саме цих праць послугували нам базою для розробки власної моделі дослідження впливу вагітності та пологів на трансформацію смисложиттєвих орієнтацій особистості. Згідно з нею, параметрами нашого емпіричного дослідження виступають три системні утворення - внутрішня картина вагітності (ВКВ), внутрішня материнська позиція (ВМП), смисложиттєві орієнтації особистості (СЖО).

Організація ВКВ за аналогією із внутрішньою картиною хвороби включає особистісний смисл вагітності, механізми когнітивного опосередкування почуттєвого досвіду («концепцію» вагітності, образ себе у вагітності, категоріальні структури емоційного й тілесного досвіду) й самі тілесні відчуття й емоції, пов'язані з вагітністю.

ВКВ є динамічною системою, у якій особистісний смисл вагітності за допомогою механізмів когнітивного й емоційного опосередкування включається в загальну систему смисложиттєвих орієнтацій особистості, а фізіологічні зміни, які виникають під час вагітності, є чинниками актуалізації цього процесу. Мотиваційний рівень ВМП ми досліджували, вивчаючи місце цінностей і змістів, пов'язаних з материнством, у всій системі значеннєвої сфери жінки та її ціннісних орієнтацій. Для цього була використана методика «Незакінчені речення», на основі даних якої проведено контент-аналіз усього масиву відповідей за категоріями блоку «Моя вагітність». Для дослідження феноменів емоційного рівня у структурі ВКВ була використана методика «Колірний тест ставлень» (для якої нами був розроблений список об'єктів для оцінювання «Вагітність - моя зовнішність», «Вагітність - моє самопочуття»). Для дослідження когнітивного рівня ВКВ здійснено контент-аналіз усього масиву відповідей за категоріями блоку «Моя вагітність».

За аналогічними механізмами відбуваються зміни внутрішньої материнської позиції. Сформована ВМП проявляється на мотиваційному, когнітивному й емоційному рівнях. Ймовірнісні зміни на мотиваційному рівні ВМП ми досліджували на основі контент-аналізу усього масиву відповідей за категоріями блоку «Смислова сфера», «Емоційно-ціннісне ставлення до дитини», «Емоційно-ціннісне ставлення до себе» методики «Незакінчені речення». Феномени афективного рівня у структурі ВМП досліджувалися за допомогою методики «Колірний тест ставлень». Когнітивний рівень ВМП було досліджено на основі даних, отриманих в результаті контент-аналізу усього масиву відповідей за категоріями блоку «Смислова сфера», «Емоційно-ціннісне ставлення до дитини», «Емоційно-ціннісне ставлення до себе».

Для дослідження структурних елементів смисложиттєвих орієнтацій особистості було використано «Методику дослідження самоставлення» (МДС) С.Р.Пантелєєва; «Методику діагностики самоактуалізації особистості» (САМОАЛ) А.В.Лазуркіна в модифікації Н.Ф.Каліної; «Опитувальник термінальних цінностей» (ОТеЦ) Г.І.Сєніна.

При доборі методик дослідження, перш за все, керувалися концептуальною обумовленістю методу, а також критеріями високої валідності та надійності, що забезпечувались підбором методик, спрямованих на одержання якісних та кількісних характеристик.

Дослідження проводилося в кілька етапів.

Перший етап (2007 - 2008 р.) - аналіз наукових публікацій і основних концепцій за темою дослідження; визначення понятійного апарату; формулювання гіпотези, мети, постановка завдань і вибір методів дослідження.

Другий етап (2008 - 2009 р.) - розробка моделі та створення програми емпіричного дослідження, підбір та обґрунтування методик для вирішення поставлених завдань; проведення дослідження; якісна й кількісна обробка отриманих результатів.

Третій етап (2010 р.) - підведення підсумків.

Вибірка дослідження: у дослідженні взяли участь 120 жінок, які очікували на появу першої дитини. Середній вік - 25 років (від 18 до 37 років). Сімейний стан - усі заміжні, вагітність в усіх жінок без патології. Такий підбір жінок обумовлений необхідністю визначення впливу власне вагітності та пологів на смисложиттєві орієнтації особистості. Такі чинники, як неоптимальний для вагітності вік (до 18 р. та після 37 р.), позашлюбний стан, патологічна вагітність мають власний трансформуючий потенціал і безперечно вносять певні корективи у смислову сферу особистості.

Відповідно до завдань дослідження було зроблено 3 заміри:

1) 11-13-ий тиждень вагітності, коли жінки ставали на облік. Цей період був обраний тому, що жінки остаточно усвідомлювали факт вагітності й повинні включитися у процес виношування. На цьому етапі вимірювався вихідний рівень смисложиттєвих орієнтацій;

2) наприкінці вагітності, на 37-38-ому тижні. На даному етапі вагітність добігає кінця - з 38 тижня пологи не вважаються передчасними й усі зміни, які відбулися з особистістю жінки, можна вважати спричиненими власне вагітністю;

3) після завершення періоду новонародженості - на 3-ому місяці дитини. У цей період можна зафіксувати зміну смисложиттєвих орієнтацій жінки, викликаних пологами, першим досвідом спілкування з дитиною й остаточним усвідомленням материнської ролі.

У третьому розділі - «Зміст та результати емпіричного дослідження впливу вагітності та пологів на смисложиттєву сферу особистості» була розроблена спеціальна методична схема, призначена для вивчення співвідношення всіх рівнів ВМП і ВКВ у вагітних жінок. У ході дослідження було встановлено, що ВКВ і ВМП у період вагітності являють собою багаторівневі, ієрархічно організовані системи, які включають у себе елементи мотиваційного, емоційного, когнітивного і конотативного досвіду.

Вагітність розглядається як період формування нової внутрішньої позиції - позиції матері. У рамках внутрішньої картини вагітності відбуваються зміни загальної конфігурації мотиваційної сфери - вагітність набуває особистісного смислу. З іншого боку, внутрішня материнська позиція не лише конкретизується й диференціюється під час вагітності, але й виступає перетворюючим чинником СЖО.

Аналіз структури ВКВ і ВМП дозволив виокремити найбільш суттєві у трансформації СЖО особистості жінки змістовні компоненти, які й піддавалися емпіричному дослідженню. Виокремлено три рівні аналізу ВКВ та ВМП - мотиваційний, афективний та когнітивний.

Зміст мотиваційного компонента ВКВ жінок зазнає значних змін, які виражаються в наданні вагітності конкретного особистісного смислу, а саме можливості реалізації особистісного потенціалу через вагітність та народження дитини.

Аналіз змісту ЦО в структурі когнітивного рівня ВКВ показує високу різнорідність цінностей, актуальних для респонденток у контексті вагітності. Упродовж вагітності ієрархія ціннісних орієнтацій змінюється. На початку вагітності респондентки вважають найбільш важливим безпроблемний розвиток майбутньої дитини (питома вага категорії - 37,5%), зміни в зовнішньому вигляді (25%), труднощі й обмеження (20%), негативні емоційні стани (20%), зміни у власному самопочутті (20%), соціальні зміни, пов'язані з вагітністю (12,5%). Наприкінці вагітності найбільш значущою залишається категорія «Дитина, її розвиток і здоров'я» (42,3%), але значно актуалізується усвідомлення змін - соціальних ролей і позицій (25,2%), структури сім'ї (24,8%) та способу життя (22,43%). Також актуалізуються у свідомості респонденток і тілесні відчуття, пов'язані з вагітністю (20%).

Емоційний зміст ставлення до вагітності респонденток представлено у вигляді континууму (позитивне, амбівалентне, негативне). Упродовж гестаційного періоду відбувається зміна ставлення до вагітності - значно зростає кількість жінок з амбівалентним ставленням.

Афективний компонент внутрішньої материнської позиції (ВМП) визначався за емоційним ставленням до різних аспектів ситуації сімейної самореалізації (материнства, дитини й до себе). Наприкінці вагітності значно збільшилася кількість жінок з позитивним ставленням до всіх об'єктів (53,65%), як і кількість жінок із загальним амбівалентним ставленням (31,70%). Натомість кількість жінок з амбівалентним ставленням до окремого об'єкта - «материнства» або «дитини» - зменшилася до 9,75% і 4,85% відповідно.

При третьому замірі зафіксовано зниження загального позитивного ставлення до материнства, дитини й до себе (35,37%). Загальне амбівалентне ставлення не змінилось (31,70%), водночас амбівалентне ставлення до материнства різко зросло до рівня 21,96%. Також порівняно з другим заміром зросла і кількість жінок з амбівалентним ставленням до дитини (10,96%).

Аналіз показників мотиваційного і когнітивного рівнів ВМП вказує на те, що мотивація материнства змінюється під впливом вагітності, пологів і перших трьох місяців догляду за дитиною. Зафіксовані зміни мотиваційного рівня ВМП наприкінці вагітності свідчать, що для жінок актуальною стає мотивація народження дитини й можливість одержувати любов. Після пологів і перших трьох місяців догляду за дитиною актуалізується мотив самореалізації в материнстві.

Вплив вагітності, пологів і перших місяців догляду за дитиною по-різному позначився на такому особистісному процесі, як самоактуалізація (табл. 1).

Таблиця 1

Зміна параметрів самоактуалізації за період вагітності, пологів та перших 3-х місяців від народження дитини

Шкала	1 Замір	3 Замір	t критерій
	Значення	у	Значення	у
1. Орієнтація в часі	6,35	2,46	9,11	1,69	2,62**
2. Цінності	5,95	3,44	6,24	2,48	1,98*
3. Погляд на природу людини	7,95	1,51	7,27	2,19	1,65
4. Потреба в пізнанні	7,62	2,32	6,68	1,86	1,34
5. Креативність	7,84	3,91	6,53	3,2	1,25
6. Автономність	9,85	2,43	5,42	1,94	2,97**
7. Спонтанність	8,9	1,81	5,21	1,48	2,62**
8. Саморозуміння	9,55	1,82	7,21	3,42	2,00*
9. Аутосимпатія	7,12	2,34	6,12	3,78	1,31
10. Контактність	6,74	2,83	5,32	3,72	1,65
11. Гнучкість у спілкуванні	6,31	2,22	5,4	1,22	1,73

Примітки: p = 0,05 - *; p = 0,01 - **; p = 0,001***. nґ = 164

Як випливає з поданих у таблиці даних, значення шкал «Орієнтація в часі» і «Цінності» статистично значуще підвищуються, натомість значення шкал «Автономність», «Спонтанність» і «Саморозуміння» статистично значуще зменшується. Таке зменшення має ситуативний характер, пов'язаний з певними обмеженнями, які виникають внаслідок особливостей догляду за дитиною.

Період гестації також позначився і на інших складових СЖО жінок. Так, у багатьох жінок трансформувалися життєві цілі. Вплив пологів і перших трьох місяців догляду за дитиною позначається на цілях у житті, сприйманні процесу життя та емоційній насиченості життя. Але загалом за весь означений період змінилися лише життєві цілі жінок.

У ході дослідження було встановлено зміни в системі термінальних ціннісних орієнтацій(табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння ієрархічних позицій термінальних цінностей за сферами життя

Сфери життя Термінальні цінності	Професійне життя	Навчання й освіта	Сімейне життя	Суспільне життя	Захопле-ння	Позиція терм. цінності
	Ієрархічна позиція цінності при 1 і 3 замірах
	1	3	1	3	1	3	1	3	1	3	1	3
Власний престиж	2	4	3	1	6	6	3	2	6	2	4	2
Креативність	5	8	8	7	5	8	7	8	1	4	7	8
Високий рівень матеріального забезпечення	6	3	6	6	1	2	2	4	4	1	3	4
Активні соціальні контакти	1	6	1	5	7	5	1	1	7	8	1	5
Саморозвиток	4	2	4	3	3	4	4	3	2	6	2	1
Досягнення	3	1	2	4	5	7	8	7	3	3	6	6
Духовне задоволення	8	7	7	8	4	3	5	6	8	5	8	7
Збереження індивідуальності	7	5	5	2	2	1	6	5	5	7	5	3
Ієрархічна позиція сфери життя	1	2	2	3	3	1	4	4	5	5	-	-

Як бачимо з поданих у табл.2 даних, трансформувалися не лише метричні показники, а й ієрархічна структура термінальних цінностей жінок. Найбільшим змінам за період вагітності, пологів та перших трьох місяців догляду за дитиною піддаються дві життєві сфери - «Сімейне життя» і «Професійне життя». Найважливішою стає сфера «Сімейне життя», а сфера «Професійне життя» відходить на другу позицію.

Для визначення впливу вагітності та пологів на систему смисложиттєвих орієнтацій параметри цих компонентів піддавалися процедурі факторного аналізу, що дало змогу знайти інтеркореляції за всіма компонентами структури та виявити узагальнюючі вектори системи смисложиттєвих орієнтацій вагітних та породіль. Порівняння результатів факторного аналізу всіх замірів між собою дало змогу визначити напрямки її трансформації залежно від особливостей ВКВ та ВМП.

Так, при першому замірі виявилося, що найважливішим для жінок є сприймання життя через часову перспективу. Зміст сприйняття життя на цьому етапі у жінок щільно пов'язаний із високим рівнем матеріального забезпечення, а своє минуле вони оцінюють через призму досягнень у професійному і суспільному житті. Відповідно до другого фактора другу позицію в ієрархії векторів життєвої спрямованості займає прагнення контролювати життя. Третій фактор першого заміру свідчить про важливість на цьому життєвому етапі цінностей особистісної самоактуалізації, відчуття цінності власної особистості з одночасним очікуванням визнання цінності власного «Я» іншими.

Основний зміст трансформації смисложиттєвої сфери жінок, яка зафіксована на 38 тижні вагітності, полягає у появі нового смисложиттєвого вектора «Збереження індивідуальності», найважливішою ознакою якого є прагнення зберегти індивідуальність, бо реально зростає загроза втрати автономності, пов'язана з медико-психологічними аспектами кінця третього триместру вагітності. Іншою відмітною рисою смисложиттєвого простору респонденток є зміна значущості смисложиттєвих векторів. Так, порівняно з першим заміром фактори-вектори «Локус контролю» та «Часова перспектива» міняються місцями і відбувається перебудова їхньої внутрішньої структури. Смисложиттєвий вектор, пов'язаний з прагненням контролювати життя, втрачає першочерговість, хоча залишається актуальним. Також змінюється і структура даного вектора, більш важливими стають досягнення та саморозвиток у сфері сімейного життя, а високий рівень матеріального забезпечення стає важливим у всіх сферах життя. Жінки почали позитивніше сприймати своє минуле життя.

Значно зростає самоприв'язаність і самовдоволеність жінок. Підвищується суб'єктивна цінність щирих і гармонійних міжособистісних стосунків. Зростає значущість власного престижу у сфері сімейного життя та власного престижу у сфері суспільного життя. Підвищується значення духовного задоволення в родинному житті та сфері захоплень.

Результати третього заміру можуть бути проінтерпретовані як узагальнюючий результат трансформаційного впливу вагітності, пологів та перших трьох місяців догляду за дитиною на смисложиттєві орієнтації особистості жінки. Загалом зміст трансформацій полягає у зміні ієрархії смисложиттєвих векторів та їх змістового наповнення. Так, ціннісно-смисловий вектор смисложиттєвих орієнтацій зайняв провідну позицію. За змістом цього вектора для жінок залишаються важливими цінності істини, доброти, краси, цілісності, унікальності, бездоганності, справедливості, порядку, простоти, самодостатності. Але зазначимо, що основними для жінок стають цінності сімейного життя. Другою суттєвою зміною в ціннісно-смисловій сфері жінки є підвищення значущості власних досягнень у всіх сферах життя та віри в можливості людини взагалі. Третя важлива зміна - підвищення впевненості жінок у тому, що їх особистість, характер і діяльність можуть викликати в інших повагу, симпатію і схвалення.

Зміна змісту смисложиттєвого вектора «Часова перспектива» виявляється в набутті значущості оцінки й усвідомленості результативності попереднього періоду життя, тобто часова перспектива стає різновекторною.

Іншою особливістю зміни змістового наповнення смисложиттєвого вектора «Часова перспектива» є зниження актуальності відстоювання автономності та зменшення внутрішньої конфліктності. Тимчасове ж підвищення параметрів цих психічних конструктів при другому замірі можна тлумачити як артефакт, пов'язаний із психофізіологічними аспектами перебігу вагітності.

Виділені фактори відображають засади побудови простору смисложиттєвих орієнтацій жінок.

Відповідно до смислового навантаження виокремлених факторів-векторів усереднений портрет жінок визначається через представленість таких характеристик, як почуття симпатії до себе; згода зі своїми внутрішніми мотивами; прийняття себе такою, яка є; схвалення своїх планів і бажань; поблажливе, дружнє ставлення до себе. Для жінок основною цінністю є відчуття цінності власної особистості з одночасним очікуванням визнання цінності власного «Я» іншими. Керованість життя пов'язана у жінок з активним процесом спілкування. «Часова перспектива» найбільше пов'язана у свідомості жінок з досягненнями у сфері професійного і суспільного життя. Зміст сприйняття життя респондентками щільно пов'язаний із високим рівнем матеріального забезпечення. Минуле також позитивно оцінюється ними через призму досягнень у професійному і суспільному житті, матеріальної забезпеченості та престижності професії.

Наприкінці періоду гестації за результатами факторизації даних усіх методик було виокремлено чотири фактори смисложиттєвої сфери, за параметрами яких жінки поділилися на три групи. До першої групи ввійшли жінки з позитивною ВКВ і позитивною ВМП. Для цих жінок характерним є інтернальний локус контролю, усвідомлення необхідності збереження автономності та досягнення життєвих цілей, спрямованість у майбутнє, віра у власні можливості та можливості інших, цінність себе.

До другої найбільш чисельної групи ввійшли жінки з амбівалентною ВКВ та амбівалентною ВМП. Для цих жінок характерним є екстернальний локус контролю, спрямованість у минуле, надмірні хвилювання з приводу втрати індивідуальності, схильність критикувати себе за несуттєвими параметрами і при цьому байдужість до себе, недооцінка власних можливостей.

До третьої найменш чисельної групи ввійшли жінки з амбівалентною ВКВ і позитивною ВМС. Для них характерним є найвищий рівень інтернальності, прагнення залишатися автономною та досягати поставлених життєвих цілей, спрямованість у теперішній час, віра у власні можливості та можливості інших, хвилювання з приводу втрати індивідуальності.

При третьому замірі виокремилось три фактори смисложиттєвої сфери, за параметрами яких жінки поділилися на дві групи. До першої групи ввійшли жінки з позитивною материнською позицією. Жінки першої групи поділяють цінності особистості, яка самоактуалізується, але основними для них є цінності сімейного життя, а цінність власної особистості та очікування визнання власного «Я» є другорядними. Локус контролю в жінок даної групи має значення від середньоекстернального до високоінтернального.

До другої групи ввійшли жінки з амбівалентною внутрішньою материнською позицією. Хоча за змістом жінки з амбівалентною ВМП поділяють смисли жінок з позитивною ВМП, але ці смисли сформовані гірше - менш усвідомлені, більш дифузні, не викристалізовані.

Часова перспектива в жінок другої групи майже не відрізняється від часової перспективи жінок першої групи й представлена значеннями на континуумі від спрямованості в майбутнє до спрямованості в теперішній час. Для них характерною є позитивна оцінка результативності попереднього періоду життя, сьогодення жінки сприймають як цікаве, емоційно насичене, наповнене змістом.

Локус контролю в жінок другої групи має значення від екстернального до слабоінтернального.

ВИСНОВКИ

У роботі здійснена спроба дослідження впливу вагітності, пологів і перших трьох місяців догляду за дитиною на трансформацію смисложиттєвих орієнтацій особистості через опосередкування трансформаційними процесами в структурі внутрішньої материнської позиції та внутрішньої картини вагітності. На основі системного аналізу було виокремлено незаперечливі положення й розкрито зміст таких феноменів, як смисложиттєві орієнтації, внутрішня материнська позиція і внутрішня картина вагітності, які й виступили теоретичною основою емпіричного дослідження.

1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволяє стверджувати, що вагітність, пологи і перші місяці догляду за дитиною становлять таку зміну соціальної ситуації розвитку, яка приводить до значущих змін ціннісно-смислової сфери особистості через формування нової внутрішньої позиції (внутрішньої материнської позиції) та виникнення особливої психологічної структури - внутрішньої картини вагітності, а трансформація смисложиттєвих орієнтацій жінки відбувається в контексті становлення і взаємодії цих психологічних систем. Основу смислу життя утворюють цінності й цілі, які є життєвими цінностями-цілями кінцевого, термінального характеру. Близьким за суттю, однак не тотожним є поняття «смисложиттєві орієнтації». Структура смисложиттєвих орієнтацій становить єдність життєвих цілей, термінальних цінностей та смислів. Особистісний смисл вагітності формується на основі внутрішньої материнської позиції й, у свою чергу, є чинником трансформації системи смисложиттєвих орієнтацій.

2. Психологічними референтами вагітності є внутрішня картина вагітності та внутрішня материнська позиція. Виокремлено три рівні аналізу ВКВ та ВМП - мотиваційний, афективний та когнітивний. До мотиваційного рівня ВКВ включено такі компоненти, як особистісний смисл та цінності, пов'язані з вагітністю; до афективного - ставлення до вагітності та емоції, пов'язані з вагітністю; до когнітивного - ставлення до вагітності, що декларується; образ себе у вагітності; уявлення та стереотипи про вагітність.

До мотиваційного рівня ВМП включено особистісний смисл і цінності, пов'язані з материнством і дитиною. До афективного рівня ? ставлення до материнства, дитини і до себе як до матері, з одного боку, та емоції, пов'язані з материнством, з іншого. Когнітивний рівень містить ставлення до материнства, що декларується; ставлення до дитини й до себе як до матері; образ дитини і образ себе в ролі матері; уявлення та стереотипи про материнство.

3. Згідно з моделлю емпіричного дослідження як параметри виступають три системні утворення - внутрішня картина вагітності, внутрішня материнська позиція, смисложиттєві орієнтації особистості жінки та особливості їх змін під впливом вагітності та пологів. Внутрішня картина вагітності є специфічним психологічним новоутворенням, функцією якого є переоформлення значеннєвих конструктів особистості жінки, які викликають зміни у внутрішній материнській позиції і відповідно позначаться на смисложиттєвих орієнтаціях.

4. Дослідження параметрів смисложиттєвих орієнтацій свідчить, що під впливом вагітності, пологів та перших місяців догляду за дитиною відбувається їх значна трансформація. Вагітність спричиняє зміни системи самоставлення - зростають показники самоцінності й самоприйняття в значної кількості жінок. Значно трансформуються й життєві цілі, сприймання процесу життя та емоційна насиченість життя.

Основний зміст трансформації смисложиттєвої сфери жінок, яка зафіксована наприкінці вагітності, полягає в появі нового вектора життєвої спрямованості - «Збереження індивідуальності». Ще однією відмітною рисою смисложиттєвого простору жінок є зміна значущості смисложиттєвих векторів: прагнення контролювати життя стає провідним вектором смисложиттєвих орієнтацій. Одночасно відбувається й перебудова внутрішньої структури всіх інших векторів, змінюється їхня ієрархія та змістове наповнення.

Загальною тенденцією трансформації ціннісно-смислової сфери вагітних та породіль є зменшення значущості матеріально-побутової сфери за рахунок підвищення цінності щирих, гармонійних міжособистісних стосунків, довіри до людей, чесності, неупередженості, доброзичливості, цінності власної особистості (наприкінці терміну гестації). Зростає цінність сімейного життя та цінність власних досягнень у всіх сферах. Узагальнюючою зміною слід вважати переорієнтацію спрямованості ціннісно-смислової сфери з власної особистості на цінність особистості іншого.

5. Трансформація розвитку індивідуальних профілів СЖО має зв'язок з особливостями ВКВ та ВМП.

Найбільші зміни в рівні сформованості ВМП відбулися в тих жінок, для яких було зафіксоване розходження між реальними і декларованими настановами материнства. Окрему групу становлять жінки з інтернальним локусом контролю, які мали позитивну ВМП й амбівалентну ВКВ. Протягом вагітності в них змінився зміст когнітивного рівня ВМП, що спричинило підвищення внутрішньої конфліктності з тенденціями до самозвинувачення та самоприниження. У інтернальних жінок, які мали позитивну ВМП і позитивну ВКВ, спостерігаються протилежні тенденції у трансформації самоставлення - фіксуються тенденції до самовдоволеності й самомилуванння та одночасно підвищується ригідність «Я»-концепції. У жінок з амбівалентною ВКВ та ВМП й одночасною представленістю в поведінці як інтернальних, так і екстернальних тенденцій спостерігаються тенденції до зростання демонстративної та маніпулятивної поведінки, низький рівень саморефлексії.

Основним структурним елементом смисложиттєвих орієнтацій, який зазнає найбільших трансформації під впливом вагітності, пологів та перших місяців догляду за дитиною, є ціннісне ставлення до себе та до інших (компонент «смисли»), відбувається перехід від афективних парціальних форм ставлень і самоставлення до формування смислової системи ставлень.

Перспектива подальшої роботи полягає, з одного боку, в дослідженні трансформаційних процесів смисложиттєвих орієнтацій у жінок з різними ускладненнями вагітності - невиношуванням, екстракорпоральним заплідненням, хронічними соматичними захворюваннями тощо, а з іншого - у дослідженні впливу вагітності та пологів на інші складові свідомості.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Швець О.А. Пологи як чинник зміни механізмів психологічного захисту та рівня тривожності жінки /О.А. Швець // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Випуск 21/24 / За ред. Максименка С. Д. К.: 2008. С. 190-197.

2. Швець О.А. Роль смисложиттєвих орієнтацій в психології і психотерапії / О.А. Швець // Журнал практикующего психолога. Спец. выпуск 16 / За ред. Бондаренко А.Ф. К.: 2009. С. 58-66.

3. Швець О.А. Зміни у системі смисложиттєвих орієнтацій під впливом вагітності і пологів / О.А. Швець // Актуальні проблеми психології. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Том 10. Випуск 16 / За ред. Максименка С.Д.К.: 2010. С. 596-608.

4. Швець О.А. Трансформація смисложиттєвих орієнтацій жінки під впливом вагітності та пологів / О.А.Швець // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Випуск 12. К.: Фенікс, 2011. С. 168-173.

АНОТАЦІЯ

Швець О.А. Вагітність та пологи як чинники зміни смисложиттєвих орієнтацій жінки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню впливу вагітності та пологів на зміни в системі смисложиттєвих орієнтацій жінки.

Виявлено, що вагітність, пологи і перші місяці догляду за дитиною становлять таку зміну соціальної ситуації розвитку, яка веде до значущих трансформацій ціннісно-смислової сфери особистості через формування нової внутрішньої позиції (внутрішньої материнської позиції) та виникнення особливої психологічної структури - внутрішньої картини вагітності, а трансформація смисложиттєвих орієнтацій жінки відбувається в контексті становлення і взаємодії цих психологічних систем.

Було доведено, що ієрархія ціннісних орієнтацій впродовж вагітності змінюється, як і ієрархія сфер життя та емоційна насиченість життя.

Доведено, що основним структурним елементом смисложиттєвих орієнтацій, який зазнає найбільших трансформацій під впливом вагітності, пологів та перших місяців догляду за дитиною, є ціннісне ставлення до себе та до інших (компонент «смисли»), відбувається перехід від афективних парціальних форм ставлень і самоставлення до формування смислової системи ставлень.

Ключові слова: вагітність, пологи, внутрішня картина вагітності, внутрішня материнська позиція, смисложиттєві орієнтації.

АННОТАЦИЯ

Швец Е.А. Беременность и роды как факторы измененений смысложизненных ориентаций женщины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию влияния беременности и родов на изменения смысложызненных ориентаций женщины.

Выявлено, что беременность, роды и первые месяцы ухода за ребенком становят такое изменение социальной ситуации развития, которое приводит к существенным изменениям ценностно-смысловой сферы личности через формирование новой внутренней позиции (внутренней материнской позиции) и возникновение особенной психологической структуры -внутренней картины беременности, а трансформация смисложизненных ориентаций женщины происходит в контексте становления и взаимодействия этих психологических систем.

С целью исследования влияния беременности и родов на смысложизненную сферу женщины, были выделены феномены мотивационного, эмоционального и когнитивного уровней в структурах ВКБ и ВМП и соответственно подобраны методики исследования.

Было доказано, что иерархия ценностных ориентаций на протяжении беременности меняется, как и иерархия сфер жизни, и эмоциональная насыщенность жизнью.

Выявлено, что общей тенденцией трансформации ценностно-смысловой сферы беременных и рожениц является уменьшение значимости материально-бытовой сферы за счет увеличения ценности искренних, гармоничных межличностных отношений, веры людям, честности, непредубежденности, доброжелательности, ценности своей личности (в конце периода гестации), увеличения значимости общечеловеческих ценностей - справедливости, порядка,истины, доброты. Увеличивается значимость ценности семейной жизни и личных достижений во всех сферах. Обобщающим изменением является переориентация направленности ценностно-смысловой сферы с собственной личности на ценность личности другого.

Доказано, что главным структурным элементом смысложизненных ориентаций, который подвержен наибольшим трансформациям под влиянием беременности, родов и первых трех месяцев ухода за ребенком является ценностное отношение к себе и другим(компонент «смыслы»), происходит переход от аффективных парциальных форм отношений и самоотношения к формированию смысловой системы отношений.

Ключевые слова: беременность, роды, внутренняя картина беременности, внутренняя материнская позиция, смысложизненные ориентации.

SUMMARY

Shvets O.A. Pregnancy and childbirth as the transformational factors of woman sense for life orientations - Manuscript.

Dissertation for a academic degree in psychological science by specialty -19.00.04 - medical psychology. Kyiv National Taras Shevchenko University, Kiev, 2011.

Revealed, that pregnancy,childbirth and the first months after the childbirth, when a woman is taking care of a child, is the period when social developmental situation is changed, which let to the significant transformation of personal values and senses during the new inner status forming( inner maternal status) and peculiar psychological structure appearance - inner pregnancy seeing, аnd the transformation of sense-for-life orientations is taking place according to the getting up and reciprocal actions of those psychological systems.

Revealed,that the main structural element of sense- for-life orientations, which is changed the most on influence of pregnancy, childbirth and childcare period, is the valuable reference toward herself and others, the transfer from affective partial forms of attitude and self-attitude to the sense system of attitude forming is taking place.

Кey words: pregnancy, childbirth, inner pregnancy seeing, inner maternal status, sense-for-life orientations.

Размещено на Allbest.ru

...