Почуття довіри як чинник соціально-психологічної адаптації студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Почуття довіри як чинник соціально-психологічної адаптації студентів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Проблема соціально-психологічної адаптації студентів є особливо актуальною в сучасних умовах динамічного суспільства. Відповідність суспільно-регламентованої поведінки і діяльності внутрішній структурі особистості, її інтересам, ціннісним орієнтаціям, особливостям темпераменту досягається у ході соціальної адаптації. Розробка наукових принципів соціальної адаптації молоді та соціальних перспектив її функціонування є важливим завданням соціальної психології. В Україні окремі аспекти проблеми розроблялись в рамках психофізіології, загальної психології, соціальної психології, педагогіки (Г. Балл, Ф. Березін, І. Бондаренко, О. Борисенко, М. Боришевський, Ю. Бохонкова, О. Злобіна, П. Зільберман, О. Каганов, О. Кокун, С. Кулик, Л. Литвинова, С. Максименко, В. Москаленко, В. Невмержицький, В. Розов, А. Скрипко, В. Струкуленко, Т. Титаренко, В. Штифурак).

Важливу роль серед соціально-психологічних чинників адаптації студентів посідає почуття довіри, яке суттєво впливає на характер соціально-психологічної адаптації.

Розробки та пояснення соціально-психологічного феномену почуття довіри представлені у роботах як вітчизняних психологів (О. Александров, Е. Гульянц, А. Журавльов, Т. Зелінська, І. Кон, А. Купрейченко, Т. Лук'яненко, С. Максименко, В. Москаленко, М. Пірен, Т. Скрипкина, В. Сафонов, В. Татенко, Т. Титаренко, В. Шеремета, П. Шихирев та ін.), так і зарубіжних (Д. Бразерс, Т. Говір, Дж. Роттер, Л. Райсман, Т. Ямагіші та ін.).

Не зважаючи на те, що проблема довіри є предметом уваги досить широкого кола дослідників, довіра як чинник соціально-психологічної адаптації студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі спеціально не вивчалася.

Отже, соціальна значущість проблеми довіри як чинника соціально-психологічної адаптації студентів та її недостатня наукова розробка й зумовили вибір теми нашого дослідження «Почуття довіри як чинник соціально-психологічної адаптації студентів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-дослідних тем лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України: «Соціально-психологічні проблеми економічної соціалізації молоді» (реєстраційний номер 0104U010880, 2005-2007 рр.), «Соціально-психологічні засади становлення суб'єкта економічної соціалізації» (реєстраційний номер 01070U12277, 2008-2011 рр.) та наукової програми «Вивчення соціально-психологічних особливостей сучасної молоді» кафедри психології психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2004-2006 рр.).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол №6 від 23.06.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 27.06.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес соціально-психологічної адаптації особистості студента.

Предмет дослідження - почуття довіри як чинник соціально-психологічної адаптації особистості студента.

Мета дослідження - дослідити особливості взаємозв'язку соціально-психологічної адаптації з почуттям довіри особистості студента у соціально-психологічному середовищі вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження - передбачає те, що почуття довіри спричиняє соціально-психологічну адаптацію особистості студента, забезпечує формування єдиного адаптаційного соціально-психологічного простору взаємовідношень особистості студента і соціально-психологічного середовища ВНЗ.

У відповідності до мети й гіпотези визначено наступні завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми адаптації особистості теоретично обґрунтувати системно-інтерсуб'єктний підхід до соціально-психологічної адаптації особистості студента та її детермінованості почуттям довіри до соціально-психологічного середовища ВНЗ.

2. Показати співвідношення соціально-психологічної адаптації з іншими типами адаптаційного процесу у ВНЗ.

3. Виявити особливості розвитку почуття довіри особистості студента протягом першого циклу соціально-психологічної адаптації до ВНЗ.

4. Обґрунтувати спряжність і взаємопов'язаність процесу соціально-психологічної адаптації особистості студента з розвитком довірливого спілкування з новим соціально-психологічним оточенням у ВНЗ.

5. Емпірично довести існування взаємозв'язку особливостей соціально-психологічної адаптації з почуттям довіри особистості студента у соціально-психологічному середовищі ВНЗ.

Методологічним і теоретичним фундаментом дослідження стали загальнонаукові принципи соціокультурної детермінації психічних процесів і явищ: принцип системності, розвитку, єдності зовнішнього і внутрішнього (О. Бодальов, М. Боришевський, Л. Виготський, В. Зінченко, Г. Костюк, С. Максименко, А. Петровський, В. Татенко); психологічні концепції особистості (К. Абульханова-Славська, Г. Андреєва, Б. Ананьєв, М. Боришевський, Т. Говорун, Е. Еріксон, І. Кон, Б. Ломов, Г. Ложкін, С. Максименко, В. Столін, А. Маслоу, В. Москаленко); концепції активного соціально-психологічного навчання (Л. Карамушка, С. Максименко, В. Татенко, В. Третьяченко, Н. Чепелєва, Ю. Швалб, Т. Яценко); теорія установки (О. Асмолов, Н. Сарджевеладзе, Д. Узнадзе, П. Шихирев, В. Ядов); теоретичні положення розуміння особистості як суб'єкта активності і суб'єкта життя (К. Абульханова-Славська, Б. Братусь, А. Брушлінський, Г. Костюк, В. Петровський, Т. Титаренко, В. Татенко, Л. Собчик).

Організація та методи дослідження

Для перевірки гіпотези і розв'язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація наукових даних з проблеми дослідження; емпіричні - спостереження, анкетування, бесіда, тестування.

Для математико-статистичної обробки емпіричних даних застосовувались методи кореляційного, детермінаційного, факторного аналізу з використанням статистичного пакету SPSS 13.0.

Дослідження було організовано у кілька етапів згідно з завданнями дисертаційної роботи:

На першому етапі роботи (2004-2005 рр.) на основі здійсненого теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми психологічної адаптації особистості було обґрунтовано і розроблено теоретичну модель детермінації особливостей соціально-психологічної адаптації особистості студента почуттям довіри до нового соціально-психологічного середовища у ВНЗ.

На другому етапі роботи (2006-2007 рр.) проводилась емпірична перевірка теоретичної моделі детермінації особливостей соціально-психологічної адаптації особистості студента почуттям довіри до нового соціально-психологічного середовища у ВНЗ. Емпірично перевірялась основна гіпотеза дослідження.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) проводилась математико-статистична обробка емпіричних даних, їх інтерпретація та аналіз, а також підготовка тексту дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження

До емпіричного дослідження за квотним принципом на етапі пілотажного дослідження були залучені 180 студентів, а на етапі основного емпіричного дослідження - 301 студент I-III-V курсу психолого-педагогічного, філологічного та історичного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка віком 17-22 роки (середній вік 19,5).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричного матеріалу, репрезентативністю вибірки, використанням багатовимірного підходу в ході аналізу й інтерпретації результатів.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів полягають у тому, що:

Вперше: доведено, що почуття довіри забезпечує формування єдиного адаптаційного соціально-психологічного простору взаємовідношень студента і соціально-психологічного середовища ВНЗ;

розкрито особливості функціонування почуття довіри студентів на різних курсах вищого навчального закладу через співставлення отриманих даних;

виявлено зв'язок почуття довіри з соціально-психологічною адаптацією студентів, проаналізовано результат цієї взаємодії (її практичне значення);

окреслено основні причини та особливості студентського недовір'я.

Уточнено: теорію детермінант, на основі аналізу чинників, що впливають на становлення почуття довіри студентів вищих навчальних закладів.

Дістало подальшого розвитку: поняття соціально-психологічної адаптації, яке розглядається як соціально-психологічний простір особистісних взаємовідносин суб'єктів адаптації;

поняття довіри як системотворчого чинника соціально-психологічної адаптації.

Практичне значення. Матеріали про сутність почуття довіри можуть бути використані фахівцями при підготовці навчальних посібників, навчальних спецкурсів, тренінгових програм та науково-методичних рекомендацій, спрямованих на формування довірливих стосунків у юнацькому віці. Ці дані можуть бути використані у процесі викладання певних розділів соціальної психології особистості, соціальної педагогічної психології. Запропонований комплексний підхід на основі формування почуття довіри дозволить інтенсифікувати процес соціально-психологічної адаптації студентів до умов вищих навчальних закладів. Отримані результати можуть знайти застосування у вищих навчальних закладах, коледжах, ліцеях, професійно-технічних училищах при проведенні психокорекційної роботи, спрямованої на допомогу студентам різних курсів навчання, а також використані соціальними працівниками і практичними психологами центрів соціально-психологічної допомоги.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати дисертаційної роботи репрезентувалися автором на всеукраїнських та міжнародних наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях: «Психологія - освіті та вихованню» (Чернігів, 2004); «Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді» (Чернігів, 2005); «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2006); «Актуальні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах» (Чернігів, 2006); «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006); «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2007); «Соціально-психологічні трансформації особистості та суспільства на сучасному етапі» (Чернігів, 2008); «Соціально-психологічні особливості сучасної молоді» (Чернігів, 2009), і обговорювалися на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України та кафедри загальної та вікової психології, кафедри соціальної та практичної психології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Результати дослідження знайшли практичне втілення в кураторській роботі зі студентами першого курсу психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка про впровадження №04-11/673 від 15.06.2010 р.) та в процесі викладання лекцій з курсу «Загальна психологія» для студентів першого курсу філологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка про впровадження №04-11/680 від 16.06.2010 р.).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено у 13 одноосібних роботах, опублікованих у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота виконана на 239 сторінках тексту. Основний зміст дисертації викладено на 174 сторінках. Робота містить 9 таблиць на 4 сторінках, 7 рисунків на 3 сторінках, 13 додатків на 23 сторінках. Список використаних джерел включає 360 праць вітчизняних і зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

студент психологічний адаптація довіра

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито теоретико-методологічні засади та методи дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження почуття довіри як чинника соціально-психологічної адаптації студентів» розкрито науковий зміст понять «адаптація», «соціальна адаптація», «соціально-психологічна адаптація», «взаємна соціально-психологічна адаптація», «стратегії соціально-психологічної адаптації», «адаптант», «адаптованість», «почуття довіри» тощо. Визначено психологічну природу соціально-психологічної адаптації особистості: зміст, структура, рівні, чинники. Розкрито системно-суб'єктну сутність соціально-психологічної адаптації особистості студента до умов навчання у ВНЗ. Визначено фактори та етапи соціально-психологічної адаптації студентів. Теоретично обґрунтовано роль почуття довіри як одного з чинників соціально-психологічної адаптації особистості студента у ВНЗ. Розкрито взаємозв'язок і взаємопов'язаність процесу соціально-психологічної адаптації особистості студента з розвитком довірливого спілкування у новому соціально-психологічному оточенні у ВНЗ.

Аналіз сутності соціально-психологічної адаптації з точки зору різних наукових позицій та підходів дав можливість визначити соціально-психологічну адаптацію як складний діалектичний процес взаємодії особистості і середовища, що призводить до оптимального співвідношення цілей і цінностей особистості та середовища, реалізації внутрішньоособистісного потенціалу в конкретних умовах життєдіяльності за сприятливого емоційного самопочуття. Соціально-психологічну адаптацію визначено як активний процес використання суб'єктом стратегій і способів оволодіння ситуацією, в який свій внесок чинять як особистість, так і інший (індивідуальний чи груповий) суб'єкт, які взаємно адаптуються і творять єдиний адаптивний простір. Загальна мета адаптації студента до навчання у ВНЗ полягає у збереженні психічного й фізичного здоров'я людини та забезпеченні відповідності психічної діяльності та активності її поведінки вимогам навчального оточення й інституціонального середовища ВНЗ.

На основі аналізу типологій адаптаційних процесів у ВНЗ (Г. Крилової та В. Казміренка) виділено три основних типи адаптації особистості студента до освітнього середовища ВНЗ: дидактично-організаційну, соціально-психологічну та професійно-фахову. Аналіз і систематизація джерел дали змогу виявити наступні стратегії адаптації: 1) контактність - уникнення (наявність або відсутність взаємодії); 2) спрямованість змін, що відбуваються (змінюється середовище - змінюється сам індивід); 3) активність - пасивність індивіда (наявність або відсутність дій, спрямованих на зміну ситуації) (В. Ерендженова, Н. Мельникова, Н. Хрустальова).

Аналіз різних наукових позицій і підходів до аналізу почуття довіри показав, що довірі відводиться роль умови самого факту існування ряду суттєво різних соціально-психологічних феноменів, починаючи з дружби, любові, авторитетності до спільного вирішення поставлених задач, різних форм кооперації, впливу і взаємовпливу.

Виокремлено декілька функцій почуття довіри, а саме: соціальну (Б. Поршнєв, В. Сафонов, В. Куніцина), комунікативну (Б. Ломов, Г. Хан, К. Джифін, О. Тейлор, М. Ткач), розвивальну (Р. Морган, Ш. Хант, П. Коллок), функцію пізнання та самовдосконалення особистості (З. Ратайчак), адаптаційну (Т. Скрипкина). Визначено, що почуття довіри є однією з вихідних умов виникнення та існування спільності, її системотвірним чинником, оскільки остання базується на позитивному прийнятті, взаєморозумінні та знанні людьми, які довіряють одне одному. Довіра при цьому є моральною потребою в духовному зв'язку між людьми.

Аналіз і систематизація джерел дали змогу виявити наступні складові елементи почуття довіри особистості: наявність значимої ситуації, яка характеризується невизначеністю або пов'язана з ризиком; оптимістичне очікування суб'єкта відносно результату події; слабкість суб'єкта і залежність його від поведінки інших учасників взаємодії; добровільна взаємодія; відсутність контролю (А. Журавльов, А. Купрейченко). Виокремлено декілька видів почуття довіри, а саме: до світу, до себе, до інших людей (А. Купрейченко, Т. Скрипкина).

Аналіз змісту соціально-психологічної адаптації особистості як процесу, що актуалізується на межі взаємодії особистості і соціального середовища в інтерсуб'єктному соціально-психологічному просторі як функція цього простору, дозволяє розробити концепцію, в основі якої лежать уявлення про його системну організацію. Концептуальна ідея полягає у детермінуючій ролі відношень довіри як системотворчого чинника адаптивного соціально-психологічного простору. При цьому відношення довіри розглядаються також як інтегративна система, що утворена міжособистісними взаєминами та почуттям довіри як їх результатом та репрезентацією на рівні особистості.

Сутність загального адаптаційного ефекту в процесі розвитку відношень довіри полягає в розвитку інтраактивної стратегії соціально-психологічної адаптації (зближення цілей, установок, ціннісних орієнтацій індивіда з новим соціально-психологічним середовищем), і переходить в інтерактивну стратегію, суть якої у визначенні свого місця, ролі в мінливих умовах та її активній реалізації, і, як результат - у довільному користуванні обома стратегіями з метою встановлення певного оптимуму у відношеннях між суб'єктами адаптивного соціально-психологічного простору.

Детермінація СПА студента почуттям його довіри до нового освітнього середовища відбувається як складний процес забезпечення взаємопроникнення суб'єктивованих соціально-психологічних просторів суб'єктів взаємної адаптації для підтримки функціонування єдиного адаптогенного інтерсуб'єктного соціально-психологічного простору їхніх взаємовідношень.

Отже, для досягнення суб'єктами стану взаємної соціально-психологічної адаптованості цей процес проявляється і відбивається в усіх аспектах соціально-психологічної адаптації кожного з суб'єктів - когнітивному, афективному, конативному.

Соціально-психологічна адаптація студента у ВНЗ характеризується етапністю та стадійністю протікання. Перший цикл СПА студента до освітнього середовища ВНЗ починається з моменту зарахування його до лав студентів і завершується в кінці першого, на початку другого курсу навчання, залежно від ряду об'єктивних та суб'єктивних умов. Відсутність довіри до нового соціально-психологічного оточення, яке уособлює в собі студентство (студентська група, членом якої стає першокурсник) і викладацький склад ВНЗ, лежить в основі актуалізації адаптаційних процесів на першому курсі навчання. Досягнення паритетних довірливих стосунків з іншими суб'єктами адаптаційного середовища і є основною рушійною силою СПА студента-першокурсника.

Почуття довіри виступає психологічним механізмом, який поєднує особистість студента і соціально-психологічне середовище ВНЗ в єдину систему, забезпечуючи формування адаптивного соціально-психологічного простору взаємин з ним.

У другому розділі - «Організація емпіричного дослідження почуття довіри як чинника соціально-психологічної адаптації студентів» розкрито концептуальні та методико-процедурні засади емпіричного дослідження детермінованості особливостей соціально-психологічної адаптації почуттям довіри особистості студента до соціального оточення у ВНЗ. Обґрунтовано концептуальну ідею про те, що почуття довіри є тим психологічним механізмом, який поєднує особистість студента і соціальне оточення у ВНЗ в єдину систему. Таке поєднання забезпечує формування адаптивного соціально-психологічного простору взаємин між ними. Ця концепція покладена в основу організації емпіричного дослідження. Обґрунтовано вибір методичного інструментарію емпіричного дослідження. Подається психологічна характеристика вибіркової сукупності.

В емпіричному дослідженні було розроблено концептуальну робочу програму самого дослідження, а також уточнено емпіричні завдання. Робоча програма емпіричного дослідження складається з двох блоків: концептуального (методологічного) та методико-процедурного.

В основу концепції нашого дослідження покладено ідею про те, що довіра стає тим механізмом, який поєднує особистість студента-новачка і нове соціальне оточення у ВНЗ в єдину систему, забезпечуючи формування адаптивного соціально-психологічного простору взаємин між ними. Отже, детермінація взаємної СПА усіх суб'єктів освітнього простору ВНЗ відношеннями довіри - процес інтерпсихічний, точніше - інтерсуб'єктний, оскільки пов'язаний з актуалізацією міжсуб'єктного соціально-психологічного простору, який виконує функцію взаємного узгодження інтенцій усіх суб'єктів міжособистісних відношень, отже, функцію їхньої взаємної соціальної адаптації.

Виокремлено три групи задач емпіричного дослідження:

1. Емпіричне встановлення особливостей соціально-психологічної адаптації студентів у ВНЗ.

2. Виявлення особливостей почуття довіри студентів до нового соціального оточення у ВНЗ.

3. Встановлення детермінаційного зв'язку між почуттям довіри та особливостями адаптації особистості студента у ВНЗ.

У процесі вивчення соціально-психологічної адаптації студентів виділено наступні критерії: соціально-психологічні параметри особистості (соціометричний статус О. Георгієвський), соціальні почуття (задоволеність відносинами з товаришами), система ставлень особистості (відношення до виробничого об'єднання, до колективу, до керівника, задоволеність умовами праці й собою на роботі, а також поведінкові вияви особистості (адекватність взаємодії з іншими учасниками діяльності, Ф. Березин); здатність новачка пристосуватись до існуючих у спільноті студентів і викладачів вузу, вимог за рахунок присвоєння норм і цінностей даної спільноти; формування самосвідомості й рольової поведінки, здатностей до самоконтролю, адекватних зв'язків з оточуючими, власного стилю поведінки; готовність до активної діяльності, успішність оволодіння професійними знаннями й навичками (О. Росляков).

Розроблено критерії оцінки соціально-психологічної адаптованості особистості як показника СПА студента до соціального оточення у ВНЗ, якими є:

1. Критерії розвитку афективної складової СПА: задоволеність відносинами з одногрупниками, викладачами, гордість, висока оцінка своєї належності до цього навчального закладу, групи, емоційний комфорт, задоволеність від навчання, доброзичливість.

2. Критерії розвитку когнітивної складової СПА: усвідомлення смислу взаємовідношень з викладачами, студентською групою, з чим пов'язана відповідальність; позитивна соціальна ідентичність, сформованість позитивного образу «Ми» групи, ВНЗ; поінформованість у справах і проблемах групи, усвідомлення цих проблем як своїх, присвоєння норм і цінностей студентської спільності.

3. Критерії розвитку конативної складової СПА: потреба в причетності до студентської групи, потреба навчатись саме у цьому ВНЗ; активна стратегія взаємодії; адекватність взаємодії з одногрупниками, готовність до співробітництва, інтернальність, знаходження шляхів розв'язання проблем, що виникають у ході взаємодії з групою; потреби особистості гармонують із потребами групи, з умовами навчання у ВНЗ.

У дослідженні використано три групи методик:

Методики, спрямовані на дослідження особливостей СПА студентів у ВНЗ: «Методика діагностики соціально-психологічної адаптації» (К. Роджерса і Р. Даймонда); «Методика діагностики комунікативної установки» (В. Бойка); авторська анкета «Особливості адаптації студентів у ВНЗ», яка включала окремий блок питань, призначений для виявлення типу стратегії СПА студентів у ВНЗ (інтра-, інтерадаптивної чи утрудненої) та проективне завдання для виявлення особливостей когнітивного компоненту СПА студентів.

Методики, спрямовані на дослідження почуття довіри студентів до соціального оточення у ВНЗ: «Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності» (Д. Рассела і М. Фергюсона); «Методика оцінки довіри особистості іншим людям» (А. Купрейченко); окремий блок питань в анкеті «Особливості адаптації студентів у ВНЗ», призначений для виявлення почуття довіри студентів до соціального оточення у ВНЗ (авторська розробка).

Метод детермінаційного аналізу для з'ясування зв'язку особливостей СПА студентів у ВНЗ з почуттям довіри до соціального оточення у ВНЗ, а також метод факторного аналізу для підготовки остаточного відбору питань стосовно СПА у ВНЗ до анкети та для з'ясування особливостей стратегій.

Характеристика вибірки. У дослідженні взяли участь студенти першого, третього та п'ятого курсу Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, стаціонарної форми навчання (психолого-педагогічного, філологічного та історичного факультету). До емпіричного дослідження на етапі пілотажного дослідження за квотним принципом були залучені 180 студентів, а на етапі основного емпіричного дослідження 301 студент I-III-V курсу віком 17-22 роки (середній вік 19,5), з них 121 - чоловічої та 180 - жіночої статі (41% та 59% відповідно).

У третьому розділі - «Особливості почуття довіри як чинника соціально-психологічної адаптації студентів» висвітлено результати емпіричного дослідження детермінованості особливостей соціально-психологічної адаптації почуттям довіри особистості студента до соціального оточення у ВНЗ. Розкрито співвідношення соціально-психологічної адаптації з іншими типами адаптаційного процесу у ВНЗ (дидактично-організаційною та професійно-фаховою адаптацією). Встановлено, що соціально-психологічна адаптація домінує на першому курсі навчання у ВНЗ в загальному процесі адаптації студента до змін освітнього простору ВНЗ. Розкрито детермінаційний зв'язок особливостей соціально-психологічної адаптації студентів з почуттям довіри студентів до нового соціального оточення у ВНЗ.

Результати емпіричного дослідження показали, що саме перший курс навчання є найбільш кризовим періодом в адаптаційному процесі за весь час навчання студента у ВНЗ. Дані анкетування, проведеного в рамках пілотажного дослідження, дозволили виділити типи адаптації студента до освітнього середовища ВНЗ. Встановлено, що для студентів першого курсу найбільш актуальними (для 98% опитаних першокурсників) є проблеми соціально-психологічної адаптації, на другому місці за значущістю є питання дидактично-організаційної (для 96%), далі - професійно-фахової (для 88%) адаптації; для студентів третього курсу - дидактично-організаційної (для 93%) адаптації; для студентів п'ятого курсу - професійно-фахової (для 99%) адаптації.

Для встановлення зв'язку між особливостями соціально-психологічної адаптації студентів з розвитком почуття довіри було проведено опитування 301 студента першого та другого курсу трьох факультетів гуманітарного профілю Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Було виділено три етапи дослідження відповідно до здійснення циклів СПА студентів.

Дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації проводилось за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса і Р. Даймонда). Результати опитування засвідчили те, що всередині першого року навчання (на першому етапі опитування) адаптаційні ресурси студентів актуалізовані на достатньо низькому рівні (табл. 1). На нижній межі норми виявились показники адаптивності (70 балів в середньому за вибіркою при нормі 68-130 балів), прийняття інших (10 при нормі 12-24 бали), емоційний комфорт (19 при нормі 14-28), підпорядкування (15 при нормі 12-24 бали). При цьому біля верхньої межі норми виявились показники домінування (13 балів при нормі 6-12), екстернальності (34 при нормі 18-36), емоційного дискомфорту (30 при нормі 14-28 балів) та дезадаптивності (130 балів при нормі 68-136).

Інтегральні показники соціально-психологічної адаптації студентів першого-другого курсу навчання

Отже, початок навчання у ВНЗ для студентів переважно пов'язаний з негативними тенденціями у соціально-психологічній адаптації. Встановлено, що дані тенденції у соціально-психологічній адаптації студентів-першокурсників цілковито відповідають інтерадаптивній стратегії адаптації, яка на початку «вибудовування» стосунків з новим соціально-психологічним середовищем виявляється непродуктивною для особистості, оскільки та відчуває емоційний дискомфорт і характеризується низьким рівнем актуалізації адаптивних можливостей.

Показники соціально-психологічної адаптації студентів, отримані в середині другого року навчання (див. табл. 1), привертають увагу позитивним тенденціями за усіма параметрами СПА. Це свідчить про завершення першого кризового періоду в процесі соціально-психологічної адаптації особистості студента.

Факторизація відповідей на питання авторського опитувальника разом з питаннями методики СПА та показниками за проективним завданням дали можливість виділити психологічні чинники адаптації особистості студента до соціально-психологічного середовища ВНЗ.

Загальна кількість факторів, що лежать в основі процесу СПА студентів на початковому його етапі становила 11 факторів, 75% дисперсії ознак, які їх утворювали, припадало на найбільш могутні 5 факторів. Найбільшу частину загальної дисперсії ознак СПА становлять афективні її складові (56%), в другу чергу - конативні (22%), в третю - когнітивні (7%). Отже, на цьому етапі СПА студенти мають ряд внутрішніх та міжгрупових проблем, з чим пов'язані сильні переживання, емоційний дискомфорт. При цьому актуалізованість досить могутнього конативного компоненту свідчить про те, що, очевидно, першокурсники намагаються діяти в напрямку вирішення несприятливої ситуації, спираючись на минулий комунікативний досвід.

На другому етапі СПА студентів було виділено 7 факторів, з яких 67% становили ознаки, що утворюють найбільш могутні 3 фактора. Порівняно з попереднім етапом, у даному вимірюванні була виявлена певна стагнація когнітивної функції свідомості.

Отже, можна стверджувати, що критичний перебіг процесу соціально-психологічної адаптації особистості студента обумовлений когнітивними (33%) та афективними (28%) складовими. На цьому етапі СПА студенти найбільш глибоко переживають внутрішньоособистісний конфлікт як мінімум між двома системними утвореннями - когнітивним (поцінованою стає відповідальна зважена позиція особистості щодо оточення) та конативним (старими способами реалізації позиції).

Загальна кількість факторів, що лежать в основі процесу СПА студентів на етапі завершення у третьому-четвертому семестрах навчання, становила 9 факторів, з яких 69% дисперсії ознак, які їх утворювали, припало на найбільш могутні 6 факторів.

Встановлено, що найбільшу частину загальної дисперсії ознак СПА студентів у третьому семестрі навчання у ВНЗ становлять когнітивні її складові (57%), в другу чергу - конативні (24%), в третю - афективні (9%). Отже, на цьому етапі перший цикл соціально-психологічної адаптації знаходить своє завершення, оскільки переважання в цьому процесі когнітивних складових, зменшення афективних переживань свідчать про стабілізацію, що призводить до врівноваження в системі відношень особистості студента і середовища ВНЗ.

Результати кореляційного аналізу за етапами циклу показали, що на початковому етапі навчання у ВНЗ переважає інтерактивна модель соціально-психологічної адаптації студентів. Згідно з нею, емоційна складова даного процесу, а саме, почуття емоційного комфорту тісно пов'язані з можливостями налагоджувати контакти з новим соціально-психологічним середовищем, вибудовуючи їх згідно з власними інтенціями. Емоційний дискомфорт викликають ситуації спілкування з оточуючими, в яких важко зорієнтуватись та прийняти рішення. Когнітивна складова на цьому етапі характеризується переважанням позиції домінування у міжособистісних стосунках, що означає в поведінковому плані схильність студентів вибудовувати міжособистісні відносини на непаритетних, асиметричних засадах, займаючи в них домінуючу позицію відносно партнера по спілкуванню. У ситуаціях ускладненого спілкування студенти схильні обирати стратегію відсторонення (ескапізму).

На другому, кризовому етапі адаптаційного циклу студенти переважно обирають утруднену та інтраактивну стратегії адаптації. На цьому етапі збільшується кількість значущих кореляцій саме з утрудненою стратегією, а інтраактивна стратегія пов'язана з почуттям емоційного дискомфорту, неприйняттям зовнішнього контролю, відмовою від домінуючої позиції у спілкуванні, потребою у посиленні інтернальності.

Отже, можемо зробити висновок, що здійснюються певні трансформації у когнітивно-конативних складових процесу СПА. Ми вважаємо, що на даному етапі процес СПА студента до умов ВНЗ протікає уже на зовсім інших засадах, а саму модель адаптації можна назвати утрудненою (вона характеризується проблемною взаємодією з середовищем, коли особистість студента займає пасивну позицію у відношеннях з ним).

На третьому етапі адаптації студенти майже з однаковою частотою користуються інтер - та інтраактивною стратегіями. При цьому труднощі в адаптаційних стратегіях майже не зафіксовані. Це свідчить про покращення процесу соціально-психологічної адаптації та, відповідно, зростання адаптованості студентів до соціально-психологічного середовища ВНЗ. Соціально-психологічна адаптація студентів на даному етапі відбувається за інтра - та інтерактивною комплексною моделлю.

Результати опитування, проведеного за методикою визначення довіри іншим людям (А. Купрейченко), вказують на те, що на початковому етапі адаптаційного процесу жоден з трьох факторів, що визначають істинну довіру до інших серед оточення студентів у ВНЗ, не виявився значущим. У зону значущості (+2 бали) потрапила шкала, що за певних обставин замінює показники істинної довіри - розрахунок. Отже, критерієм довіри до оточення у ВНЗ на першому етапі адаптації до нього у студентів є, переважно, розрахунок як прагнення контролювати ситуацію спілкування з оточенням у ВНЗ. Низький рівень довіри до ВНЗ студенти продемонстрували і за анкетою, розробленою нами. Отже, початок навчання у ВНЗ пов'язано з почуттям недовіри до нового оточення, заснованим на прагненні захистити свій внутрішній світ, знизити можливість маніпулювати собою.

На другому, найбільш критичному етапі соціально-психологічної адаптації студентів у ВНЗ, у зону значущості (+2 бали) потрапила тільки шкала приязні, що за певних обставин також замінює показники істинної довіри (єдиним критерієм довіри до оточення у ВНЗ на цьому етапі адаптації у студентів є, переважно, емоційне прийняття іншої людини, близьке більше вірі, ніж почуттю довіри). За результатами анкетування рівень почуття довіри до ВНЗ у студентів залишився майже тим же. Отже, можемо констатувати низький рівень почуття довіри на найбільш критичному етапі адаптаційного циклу з тенденцією зародження почуття істинної довіри до соціально-психологічного середовища у ВНЗ.

На третьому етапі значимими стають істинні критерії почуття довіри - єдність, передбачуваність, надійність. Отже, замінники почуття довіри втрачають своє значення.

Встановлено, що існує статистично значущий взаємозв'язок між інтеграційними показниками соціально-психологічної адаптації та показниками почуття довіри на різних етапах адаптаційного циклу. На першому етапі було виявлено статистично значущий взаємозв'язок (р < 0,05) між почуттям довіри та емоційним комфортом.

На другому етапі адаптаційного циклу було виявлено статистично значущий взаємозв'язок (р < 0,01) між почуттям довіри та внутрішнім контролем; почуттям довіри та емоційним комфортом; почуттям довіри та зовнішнім контролем і прийняттям інших, а також зв'язок типу (р < 0,05) між почуттям довіри та неприйняттям себе і підпорядкованістю.

На третьому етапі СПА студентів було виявлено статистично значущий взаємозв'язок майже з усіма показниками адаптації та довіри: між почуттям довіри та внутрішнім контролем, прийняттям себе, прийняттям інших, ескапізмом і підпорядкованістю (р < 0,01), а також зв'язок типу (р < 0,05) між почуттям довіри та зовнішнім контролем, домінуванням і адаптивністю.

Результати детермінаційного аналізу кореляцій між показниками соціально-психологічної адаптації студентів та почуттям довіри в цілому підтверджують наші припущення про те, що з розвитком довірливого спілкування починається вихід з критичного періоду в процесі соціально-психологічної адаптації особистості.

Обґрунтовано концептуальні підходи щодо оптимізації процесу соціально-психологічної адаптації студентів до нового середовища у ВНЗ.

Висновки

У результаті здійсненого теоретико-емпіричного дослідження вивчено соціально-психологічні закономірності процесу соціально-психологічної адаптації особистості студента до нового соціально-психологічного середовища ВНЗ. Доведено основне припущення про детермінованість особливостей соціально-психологічної адаптації почуттям довіри особистості студента до соціального оточення у ВНЗ. Загалом у процесі розв'язання завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:

1. У рамках системного та інтерсуб'єктного підходів соціально-психологічну адаптацію особистості визначено як складний діалектичний процес встановлення динамічної рівноваги у взаєминах особистості і соціального середовища, що супроводжується їх взаємними трансформаціями та творенням інтерсуб'єктного адаптаційного соціально-психологічного середовища. Суб'єктивація середовища особистістю адаптанта призводить до формування інтраіндивідного соціально-психологічного простору як суб'єктивної реальності, в якій тією чи іншою мірою представлено реальне соціально-психологічне середовище. Міра такої представленості визначає міру адаптованості особистості до цього середовища.

2. Емпірично встановлено, що критичні зміни у взаєминах між адаптантами актуалізує різні стратегії адаптації. Виділено такі основні стратегії СПА студента до ВНЗ як нового соціально-психологічного середовища: інтраактивну (процес взаємодії особистості з середовищем з метою зміни особистістю власних якостей), інтерактивну (процес взаємодії особистості з середовищем з метою змінити його параметри на свою користь), пасивну або утруднену (процес проблемної взаємодії з середовищем, коли особистість займає пасивну позицію у стосунках з ним) та комплексну (передбачає довільне оперування інтра - та інтераактивною стратегіями залежно від потреб, цілей, інтенцій адаптанта). Встановлено, що прогресивні тенденції в адаптації студентів до соціально-психологічного середовища ВНЗ полягають у переході від інтерактивних до інтраактивних стратегій.

3. У ході аналізу динаміки типів адаптації з першого по п'ятий курси констатовано розвиток процесів соціально-психологічної та професійно-фахової адаптації згідно з класичною U-подібною кривою, коли адаптаційний процес актуалізується на початку і наприкінці циклу у зв'язку з активізацією особистісних адаптаційних ресурсів. Виявлено динаміку змісту процесу соціально-психологічної адаптації особистості студента в ході першого адаптаційного циклу (початок першого - середина другого року навчання), яка полягає у наступному:

а) початок навчання у ВНЗ для студентів переважно пов'язаний з негативними тенденціями у соціально-психологічній адаптації, а саме з низьким рівнем адаптивності, прагненням домінувати у міжособистісних стосунках та низьким рівнем внутрішнього контролю за ситуацією, що супроводжується переживанням емоційного дискомфорту. Розвиток соціально-психологічної адаптації йде за інтерактивною моделлю, суть якої - у прагненні суб'єкта впливати на соціально-психологічне оточення, змінюючи його параметри з метою подолати дисгармонію у відношеннях з новим оточенням. В основі лежить домінування конативної складової СПА студентів, особливістю якої є те, що першокурсники намагаються діяти в напрямку вирішення несприятливої ситуації, спираючись на старий комунікативний досвід;

б) цей етап змінюється найбільш критичним періодом у соціально-психологічній адаптації особистості студента до ВНЗ, який характеризується поряд зі збільшенням показників дезадаптивності, зростанням неприйняття себе, зростанням емоційного дискомфорту, посиленням прагнення віддалитись від проблем, тенденцією до зростання внутрішнього контролю над ситуацією, що зумовлює певні зміни в особистісних стратегіях адаптації.

4. Почуття довіри визначено як психологічний механізм, який поєднує особистість студента і соціально-психологічне середовище ВНЗ в єдину систему, забезпечуючи формування адаптивного соціально-психологічного простору взаємин з ним. Йдеться про механізм взаємної суб'єктивації соціально-психологічного середовища усіма учасниками взаємовідношень як механізм надання йому цінності, значущості, наділення його цінностями і смислами, його зміни, конструювання та реконструювання як особистістю студента, так і усіма, з ким він вибудовує стосунки. Взаємне почуття довіри є засобом взаємопроникнення суб'єктів в сутність один одного, тобто засобом підтримки стану рівноваги інтраіндивідного соціально-психологічного простору, отже, стану адаптованості.

5. Виявлено особливості розвитку почуття довіри особистості студента протягом циклів соціально-психологічної адаптації до ВНЗ. Встановлено, що на першому етапі адаптації студентів єдиним критерієм довіри до оточення у ВНЗ є переважно розрахунок; на другому етапі - констатовано низький рівень почуття довіри, оскільки єдиним критерієм довіри до оточення у ВНЗ є переважно емоційне прийняття іншої людини; на третьому етапі - СПА значимими стають істинні критерії почуття довіри - єдність, передбачуваність та надійність.

6. Дослідження виявило наявність статистично значущого детермінаційного зв'язку особливостей соціально-психологічної адаптації студентів з почуттям довіри студентів до нового соціального оточення у ВНЗ. Емпірично підтверджено, що з розвитком довірливого спілкування починається вихід з критичного періоду в процесі соціально-психологічної адаптації особистості:

6.1. Встановлено, що на початковому етапі соціально-психологічної адаптації за відсутності почуття довіри до нового соціально-психологічного середовища проявляється поглиблення кризових явищ, які завершуються зазвичай в середині другого року навчання у зв'язку з поліпшенням міжособистісних відношень в системі «особистість студента - соціально-психологічне середовище ВНЗ» завдяки розвиткові почуття довіри студентів до ВНЗ і, на цій основі, формуванню нового соціально-психологічного простору відношень особистості студента з соціально-психологічним середовищем ВНЗ.

6.2. Визначено, що другий етап (середина першого року навчання) є найбільш критичним стосовно розгортання процесу соціально-психологічної адаптації. Він супроводжується зростанням почуття самотності і відсутністю почуття довіри у відношеннях з новим соціально-психологічним оточенням. Статистично доведено, що оптимізація процесу соціально-психологічної адаптації прямо пов'язана з розвитком відношення довіри між особистістю студента та новим соціально-психологічним середовищем ВНЗ.

7. Встановлено, що сутність загального адаптаційного ефекту в процесі розвитку відношення довіри полягає в розвитку інтраактивної стратегії соціально-психологічної адаптації в інтерактивну стратегію, і, як результат, у довільному користуванні обома стратегіями з метою встановлення певного оптимуму у відношеннях між суб'єктами адаптивного соціально-психологічного середовища.

8. Емпірично доведено, що детермінація СПА студента почуттям його довіри до нового освітнього середовища здійснюється як складний процес забезпечення взаємопроникнення суб'єктивованих соціально-психологічних просторів суб'єктів взаємної адаптації для підтримки функціонування єдиного адаптогенного інтерсуб'єктного соціально-психологічного простору їхніх взаємовідношень, отже, для досягнення обома суб'єктами стану взаємної соціально-психологічної адаптованості.

Перспективи подальшого дослідження проблеми автор вбачає в розробці комплексної програми формування почуття довіри студентів ВНЗ, спрямованої на підвищення соціально-психологічної адаптації, яка включатиме програму психологічного навчання і психологічного консультування як студентів, так і викладачів ВНЗ, а також у вивченні психологічних особливостей довіри у різних контекстах її прояву в інших вікових періодах, різних спеціальностей та розробки надійного інструментарію діагностики і методичного забезпечення для підвищення рівня довіри в адаптаційному процесі особистості.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ворожбит С.А. Індивідуально-психологічні фактори успішної адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у вузі / С.А. Ворожбит // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2004. - Серія: психологічні науки. - Вип. 25. - С. 20-22.

2. Ворожбит С.А. Вплив психічного і фізичного здоров'я першокурсника на ефективність процесу адаптації до ВУЗу / С.А. Ворожбит // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2005. - Серія: психологічні науки. - Вип. 31. - С. 100-103.

3. Ворожбит С.А. Проблема визначення феномену довіри / С.А. Ворожбит // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за редакцією С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2006. - Т. VIII. - Вип. 1. - С. 60-66.

4. Ворожбит С.А. Вплив особливостей інтелекту на процес успішної адаптації студентів до університету / С.А. Ворожбит // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за редакцією С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2006. - Т. VIII. - Вип. 7. - С. 74-79.

5. Ворожбит С.А. Соціально-психологічні функції явища довіри / С.А. Ворожбит // Соціальна психологія. - 2006. - №5. - С. 56-63.

6. Ворожбит С.А. Проблема соціалізації та її зв'язок з адаптацією студента / С.А. Ворожбит // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник наукових праць у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Серія: психологічні науки. - Вип. 41. - Том 1. - С. 47-50.

7. Ворожбит С.А. Дослідження уявленнь студентів стосовно почуття довіри, його функцій та місця у навчальному процесі / С.А. Ворожбит // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 27. - С. 265-276.

8. Ворожбит С.А. Проблеми загальної та навчальної адаптації студентів / С.А. Ворожбит // Соціальна психологія. - 2007. - №4. - С. 87-96.

9. Ворожбит С.А. Місце та роль довіри в процесі взаємодії першокурсників з куратором / С.А. Ворожбит // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за редакцією С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2007. - Т. IX. - Ч. 1. - С. 93-99.

10. Ворожбит С.А. Психолого-педагогічні рекомендації з підвищення почуття довіри серед студентів / С.А. Ворожбит // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - Серія: психологічні науки. - Вип. 49. - С. 28-34.

11. Ворожбит С.А. Роль та місце почуття довіри в соціально-психологічній адаптації студентів / С.А. Ворожбит // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник наукових праць: у 2 т. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - Серія: психологічні науки. - Вип. 59. - Том 1. - С. 69-71.

12. Ворожбит С.А. Соціально-психологічна характеристика проблеми взаємозв'язку між почуттям довіри та адаптацією / С.А. Ворожбит // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник наукових праць: у 2 т. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - Серія: психологічні науки. - Вип. 74. - Том 1. - С. 110-114.

13. Ворожбит С.А. Методично-теоретичний підхід до аналізу та розробки концептуальних задач робочої програми емпіричного дослідження почуття довіри як чинника соціально-психологічної адаптації студентів / С.А. Ворожбит // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / за редакцією С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. - Вип. 7. - С. 127-140.