Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

АПН УКРАЇНИ

УДК 159.922.4:316.37

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК ФАКТОР КРОС-КУЛЬТУРНОЇ АДАПТАЦІЇ

за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія;

психологія соціальної роботи

БРУНОВА-КАЛІСЕЦЬКА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського.

Науковий керівник:

Татенко Віталій Олександрович, член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України.

Офіційні опоненти:

Карпенко Зіновія Степанівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Льовочкіна Антоніна Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться "10" грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, М. Київ, вул.. Андріївська, 15.

Автореферат розіслано "5" листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник І.В. Жадан.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Проблема міжетнічних відносин набуває сьогодні для соціальної психології як науки особливого значення. Можна стверджувати, що стрімке зростання етнопсихологічного знання, цілеспрямоване дослідження специфіки етнопсихологічних закономірностей і механізмів є одним з найбільш помітних здобутків сучасної соціальної психології.

Теоретико-методологічна і методична база соціально-психологічної науки дає змогу розглядати взаємозв'язок етнічних процесів, зокрема таких як крос-культурна адаптація особистості, з різними її психологічними властивостями, рисами і станами, наприклад з її самосвідомістю.

Проблема самосвідомості активно розроблялася під кутом зору діяльнісного, системного та інших підходів у працях вітчизняних та зарубіжних авторів (М.Й. Боришевський, В.І. Кайгер, І.С. Кон, О.Я. Надибська, А.А. Налчаджян, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Р. Пантелєєв, Н.І. Сарджвеладзе, В.В. Столін та ін.). Проте досі залишаються відкритими питання про структуру самосвідомості, характер взаємозв'язку її компонентів і тим більше про детермінованість діяльності і поведінки індивіда особливостями та змістом самосвідомості.

Проблема крос-культурної адаптації певною мірою нова для психології пострадянського простору. Інтерес до неї зумовлений зростанням рівня національної самосвідомості національних та етнічних груп, які мешкають на території колишнього СРСР, з одного боку, і розвитком міграції етнічних груп, поверненням депортованих народів на свою батьківщину, з іншого. Етнопсихологи Н.М. Лебедєва, Г.У. Солдатова, Т.Г. Стефаненко провели аналіз сучасних західних підходів до крос-культурної адаптації, таких як концепція "культурного шоку" (S. Bochner, A. Furnham, K. Oberg), концепція акультурації J. Berry та ін. Проблематика соціальних та етнопсихологічних особливостей свідомості і самосвідомості висвітлюється в працях М.Й. Боришевського, В.О. Васютинського, М.М. Слюсаревського, Є.В. Чорного, Н.В. Хазратової в межах вітчизняної наукової методології. Однак дослідження взаємозв'язку особливостей індивідуальної самосвідомості й крос-культурної адаптації в Україні досі здійснювалося не достатньо.

Суб'єктно орієнтований підхід до проблеми індивідуального досвіду, який розвивають у своїх працях К.О. Абульханова, Н.Ф. Каліна, З.С. Карпенко, В.О. Татенко, та ін., видається нам найбільш адекватним щодо повноти розкриття сутності самоефективності як властивості суб'єкта. Утім, особливості прояву суб'єктності через самоефективність особистості поки що не вивчено. Суб'єктну позицію індивідів у міжетнічних відносинах також досі розкрито недостатньо.

Проблема успішності діяльності суб'єкта становить інтерес для багатьох психологів, однак її розгляд обмежується об'єктивними характеристиками результатів діяльності без урахування суб'єктивних факторів. Тому самоефективність визначена як інтегральна характеристика самосвідомості суб'єкта, що віддзеркалює уявлення індивіда про свої здібності і можливості щодо організації успішної життєдіяльності, планування і виконання програм дій, досягнення поставленої мети. У такому розумінні самоефективність може виступати поняттям, яке поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти самосвідомості, що обумовлюють ефективність крос-культурної адаптації.

Актуальність дослідження крос-культурної адаптації полягає в тому, що вона є одним із соціально-психологічних факторів розвитку конструктивних міжетнічних відносин у полікультурній кримській спільноті. Одним із засобів раннього запобігання етнічним конфліктам можуть стати науково обґрунтовані програми розвитку крос-культурної адаптації в сучасному українському суспільстві.

Враховуючи вищезазначене, видаються актуальними соціально-психологічні дослідницькі проекти, спрямовані на розроблення способів і засобів ефективної крос-культурної адаптації особистості на основі знань про ресурси психіки конкретного індивіда, його свідомості та самосвідомості.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось згідно плану науково-дослідної роботи факультету психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в рамках наукової теми "Психологічні механізми конституювання суб'єкта" (номер держреєстрації 0106U008675).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою факультету психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (протокол №2 від 29.11.2004 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 23.01.2007 р.)

Мета дослідження: експлікувати в процесі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження структурні особливості індивідуальних уявлень про самоефективність особистості, які обумовлюють успішність процесу і результати її крос-культурної адаптації.

Для досягнення поставленої мети слід було вирішити такі завдання:

1. Систематизувати накопичені в психологічній науці дані стосовно проблеми самоефективності особистості.

2. Здійснити теоретичний аналіз факторів впливу самоефективності особистості на процес її крос-культурної адаптації.

3. Розробити методику діагностування залежності крос-культурної адаптації особистості від її уявлень про свою самоефективність.

4. Провести емпіричну верифікацію припущення щодо самоефективності як фактора кросс-культурної адаптації особистості.

5. Виявити етнопсихологічні особливості структури самоефективності, які обумовлюють успішність процесу і результати крос-культурної адаптації особистості.

Об'єкт дослідження: психологічні фактори крос-культурної адаптації особистості.

Предмет дослідження: особливості самоефективності особистості, які детермінують процес і результати її крос-культурної адаптації.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи: теоретико-методологічний аналіз літератури, узагальнення, синтез та систематизація наявної із цієї проблеми наукової інформації; методи емпіричного дослідження: "Методика діагностування рівня суб'єктивного контролю" Дж. Ротера в адаптації Е.Ф. Бажина, С.А. Голинкіної, А.М. Еткінда (методика виявляє локалізацію респондентом контроля над значущими подіями); "Методика діагностування особистості на мотивацію до успіху" й "Методика діагностування особистості на мотивацію до уникнення невдач" Т. Елерса; дослідження самооцінки за методом Дембо-Рубінштейн; експрес-опитувальник "Індекс толерантності" (Г.У. Солдатова, О.А. Кравцова, О.Є. Хухлаєв, Л.А. Шайгерова диагностує загальний рівень толерантности, особистісну, соціальну та етнічну толерантність); опитувальник "Типи етнічної ідентичності" Г.У. Солдатової (спрямована на визначення тенденцій трансформації етнічної самосвідомості), С.В. Рижової; Шкала соціальної дистанції Э. Богардуса; "Діагностичний тест відносин" Г.У. Солдатової (модифікація метода семантичного диференціала, яку було розроблено для дослідження емоційно-оцінкового компонента соціального стереотипу); а також авторські: опитувальник самоефективності (ОСЕ) (що вимірює загальний рівень самоефективності й складається з 4х шкал відповідно до компонентів самоефективності), методики вимірювання стадій (ККАс) і типів (ККАт) крос-культурної адаптації (призначені для оцінки відповідно 4х стадій і 4х типів крос-культурної адаптації). Отримані дані було оброблено за допомогою статистико-математичних пакетів програм Statistica 5.0 і SPSS SigmaStat 3.0.

Наукова новизна: здійснено спробу подальшого розвитку концепції самоефективності з позицій діяльнісного і суб'єктного підходів, а саме як інтегральної характеристики самосвідомості особистості, запропоновано новий варіант визначення поняття самоефективності. Уперше розроблено та емпирічно підтверджено структурно-функціональну модель самоефективності особистості як суб'єкта діяльності, яка складається з стратегії, сценарію, атрибуції та порівняльної самоефективності; розширено теоретичне обґрунтування та отримано емпіричне підтвердження пояснювальної моделі стадій і типів крос-культурної адаптації особистості, у якій 4 стадії - "медовий місяць", відчуження, реінтеграція та пролонгована адаптація - визначають процес, а 4 типи - маргіналізація, асиміляція, сепарація, інтеграція - є її результатом. Уперше показано, що інтеграційний тип кросс-культурної адаптації відповідає її найвищий стадії.

Практичне значення роботи полягає у створенні культурно автентичного, валідного і надійного діагностичного інструментарію, який дає змогу проводити експрес-діагностування загального рівня і структурних особливостей самоефективності особистості, стадій і типів її крос-культурної адаптації. Основний напрям практичного застосування результатів дослідження - використання їх у підготовці людини до взаємодії в полікультурному середовищі як при проведенні індивідуальної консультативної роботи, так і в освітній сфері. Цей комплекс методик було використано в психологічному моніторингу ефективності експериментального навчального курсу "Культура добросусідства" У 24-х школах АР Крим упродовж 2005-2008 років.

Крім того, теоретичні результати і методичний інструментарій можуть бути застосовані для оцінювання ефективності етнополітичних рішень, моніторингу і прогнозування соціально-психологічного стану соціуму в полікультурних регіонах.

Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загальної психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського; на науково-практичній конференції Інституту соціальної та політичної психології АПН України (Київ, 2005); науковій конференції Волинського державного університету (Луцьк, 2006); щорічних професорсько-викладацьких конференціях Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2000-2007); у міжнародному проекті Nationalism and Ethnicity in Contemporary Social Sciences (Санкт-Петербург, 2005-2006); на 15-й Міжнародній конференції з розв'язання конфліктів (Санкт-Петербург, 2007); на 2-му Міжнародному самміті з освіти у галузі розв'язання конфліктів (Клівленд, 2008).

Публікації. Зміст дисертаційного дослідження висвітлено в 8 статтях, з них 7 - у наукових фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України, й одному методичному посібнику з проведення тренінгів крос-культурної адаптації.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, що містить 173 назви (з них 38 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації складає 196 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках. Робота містить 16 таблиць і 34 рисунки. Таблиці і рисунки займають 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено об'єкт і предмет, сформульовано мету й завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про організацію дослідження, апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи вивчення самоефективності як фактора крос-культурної адаптації особистості" - здійснено аналіз системи концептуальних уявлень про самосвідомість особистості і самоефективність як її компонента, висвітлено їх взаємозв'язок із процесом крос-культурної адаптації особистості. На основі класичних і модерних психологічних підходів до визначення самосвідомості, запропонованих М.Й. Боришевським, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Століним, Н.І. Сарджвеладзе та ін., а також з огляду на концепцію самоефективності А. Бандури і праці його колег, виявлено можливість поєднати когнітивну, емоційну та поведінкову складові самосвідомості в такій характеристиці, як самоефективність. Поняттям "самоефективність" означено інтегральну характеристику самосвідомості особистості як суб'єкта діяльності, що складається із системи її уявлень про свої здібності щодо організації і здійснення діяльності та життєдіяльності, досягнення її результату. Термін "самоефективність" порівняно з такими поняттями, як "самооцінка", "саморегуляція" і "вольова регуляція" особистості.

Самоефективність також обґрунтовано в межах суб'єктного підходу як складову самосвідомості, що є діяльнісним комплексним виразником субстанційих інтуіцій суб'єктного ядра, за класифікацією В.О. Татенка, діяльнісним проявом інтегральної суб'єктності, за картографією З.С. Карпенко.

Подальший аналіз уявлень про самоефективність проводився в площині крос-культурної адаптації особистості на основі концепцій "культурного шоку" К. Обергу, А. Фарнхема і С. Бокнера, теорії акультурації Дж. Беррі та досліджень міжетнічної адаптації в працях вітчизняних і зарубіжних етнопсихологів. Термін "крос-культурна адаптація" визначено як форму активно-перетворювальних взаємовідносин суб'єкта з полікультурною дійсністю в межах його індивідуального досвіду. Обстоюється думка, що крос-культурна адаптація властива всім індивідам, котрі вступають у міжетнічну взаємодію, незалежно від статусу культури, до якої належить суб'єкт взаємодії.

Як процес крос-культурна адаптація складається із 4-х стадій: "медового місяця", відчуження, реінтеграції, пролонгованої адаптації. Можливі результати крос-культурної адаптації представлено 4-ма типами: 1) асиміляція (прийняття цінностей, норм, правил іншої культури і відхилення засад своєї культури, 2) маргіналізація (неприйняття культурних засад обох культур), 3) сепарація (етноцентрична позиція прийняття лише своєї культури і відхилення іншої взагалі в системі міжетнічних відносин), 4) інтеграція (прийняття, ефективне єднання та вміння використовувати цінності, норми, правила і культурні особливості своєї та іншої культур). Інтеграцію виокремлено серед оглянутих типів як результат, що відповідає завершальній 4-ій стадії крос-культурної адаптації.

Зроблено висновок, що особливості уявлень про самоефективність визначають успішність крос-культурної адаптації особистості, оскільки обумовлюють перенесення навичок реалізації успішної перетворювальної діяльності в нові полікультурні умови.

У другому розділі "Методична організація дослідження самоефективності особистості, типів і стадій її крос-культурної адаптації" - обґрунтовано вибір методик дослідження, описано вибірку досліджуваних на різних етапах роботи, наведено дані про конструювання, надійність та валідність методик діагностування самоефективності (ОСЕ), стадій (ККАс) і типів (ККАт) крос-культурної адаптації, вікові особливості останньої.

Методика діагностування самоефективності містить 28 тверджень, розподілених за 4-ма шкалами відповідно до структури самоефективності: сценарій (шкала, яка виявляє домінантність позитивного або негативного сценарію своєї діяльності, її перебігу, результату, наслідків); порівняльна самоефективність (шкала, що визначає, якою мірою порівняння своєї ефективності з ефективністю інших соціальних об'єктів - друзів, знайомих, сторонніх людей - впливає на формування і підтримку образу своєї компетентності та успішності); стратегія (шкала, що описує планування, вибудовування діяльності, самі дії в разі виникнення труднощів та ускладнень, тобто ставлення як до невдач, так і до ситуації діяльності в цілому); атрибуція (шкала, яка за змістом близька до локусу контролю, але містить тільки речення, що характеризують особисті уявлення про можливість - неможливість контролю над своїм життям).

Упродовж 1999-2000 років у процесі створення опитувальника самоефективності дослідженням було охоплено 119 осіб віком від 17 до 69 років (з них 50 чоловіків і 69 жінок) - мешканців Сімферополя (та його передмість) і Севастополя, серед яких були студенти, працюючі та безробітні. Наведено також дані про перевірку методики на надійність і валідність. етнопсихологічна самоефективність культурна адаптація

Робота над створенням методик діагностування стадій і типів крос-культурної адаптації тривала протягом 2000-2007 років. При цьому використовувалися дані, отримані на вибірці дорослого населення Криму віком від 18 до 54 років у кількості 118 осіб, а також на вибірці старших підлітків, яка складалась із 182-х учнів 10-11-х класів кримських міських і сільських шкіл.

Методика діагностування стадії крос-культурної адаптації містить 10 незакінчених тверджень із 4-ма варіантами продовження для кожного. Варіанти доповнень формулювалися таким чином, щоб кожен з них був привабливим для особи, яка перебуває на певній стадії адаптації.

Методика діагностування типів крос-культурної адаптації пропонує 20 тверджень, віднесених до 4-х шкал: (маргіналізація, асиміляція, сепарація та інтеграція), і вибір відповіді для кожного твердження за 5-бальною шкалою.

Наведено дані про перевірку методик на надійність і валідність.

Кореляційний аналіз (при р<0,05), проведений за двома методиками, показав таку залежність типів крос-культурної адаптації від досягнення найвищої стадії:

Маргіналізація - 0,12

Асиміляція - 0,15

Сепарація - 0,11

Інтеграція 0,11.

Отримані результати свідчать про те, що успішність процесу крос-культурної адаптації визначається інтеграційним типом взаємодії з іншою культурою.

Для більш глибокого розуміння сутності крос-культурної адаптації особистості було проаналізовано взаємозв'язки цього феномена з такими індикаторами етнічності, як толерантність, етнічні стереотипи, соціальна дистанція і типи етнічної ідентичності.

Виявлено, що типи толерантності обумовлені вибором того чи іншого типу адаптації (наприклад, інтеграція поєднується із загальною та етнічною толерантністю); що завершальна стадія процесу крос-культурної адаптації та її інтеграційний тип несумісні із жодною формою етнічної гіперідентичності. Було також отримано дані про взаємозв'язок крос-культурної адаптації з емоційно-оцінним компонентом етнічних стереотипів.

У третьому розділі - "Аналіз самоефективності як фактора крос-культурної адаптації особистості" наведено результати дослідження впливу самоефективності на крос-культурну адаптацію, виявлено нелінійний характер цього впливу. Складність останнього розкрито через зміст особистісної, діяльнісної та етнічної ідентичностей, а також структурні та етнічні особливості самоефективності. Запропоновано програму і наведено результати апробації концепції самоефективності як чинника крос-культурної адаптації, а також впровадження методик для вирішення завдань полікультурної освіти на прикладі психологічного моніторингу навчального курсу "Культура добросусідства" у школах АР Крим.

Вплив самоефективності на процес крос-культурної адаптації підтверджено результатами дисперсійного аналізу (р=0,02). За допомогою кореляційного аналізу було з'ясовано характер взаємозв'язків між змістом вказаних ідентичностей та самоефективністю і крос-культурною адаптацією; визначено особливості структурних зв'язків самоефективності з іншими складовими самосвідомості на різних стадіях крос-культурної адаптації. З огляду на результати проведеного аналізу можна стверджувати, що у випробуваних, найкраще адаптованих у полікультурному сенсі, міркування щодо своєї самоефективності спираються на уявлення про позитивний сценарій подій, вибудовування стратегії своєї діяльності, адекватну атрибуцію. Крім того, в індивідів, які досягли вищої стадії крос-культурної адаптації, позитивний сценарій власної активності, як і відповідна йому стратегія, вибудовуються на впевненості в собі, високому рівні загальної інтернальності та інтернальності досягнень.

Для випробуваних, що перебувають на початковій стадії адаптації, характерна більш суперечлива структура самосвідомості. У таких респондентів висока самоефективність спостерігається поряд із невпевненістю в собі, низькою оцінкою своєї наполегливості та усвідомленням своєї належності до екстерналів при низькій інтернальності як загальній, так і щодо невдач. У результаті індивід на початковій стадії крос-культурної адаптації відмовляє собі в суб'єктності у міжкультурних відносинах. Було також встановлено, що на початкових стадіях адаптації образ Я залежить від сценарію ситуації, а не від самоефективності взагалі. Тобто є підстави стверджувати, що початкова стадія крос-культурної адаптації співвідноситься найбільшою мірою з особами, що виявляють нестійку і та необґрунтовану самоефективність.

Для виявлення етнічних особливостей взаємозв'язку самоефективності і крос-культурної адаптації також було застосовано кореляційний аналіз. Зазначені феномени порівнювалися на групах кримських татар та представників слов'янської спільноти Криму, оскільки культурні відмінності в кримському суспільстві між росіянами та українцями значно менші, ніж між цими двома етнокультурними спільнотами і кримськими татарами, що зумовлено, насамперед, релігійними, мовними, історичними та іншими об'єктивними чинниками.

Для українців і росіян, що перебувають на завершальній стадії крос-культурної адаптації, характерний зв'язок самоефективності з показниками різних шкал інтернальності та усвідомленою високою оцінкою своєї інтернальності. Їхні відчуття самоефективності в цілому, як і стратегія діяльності, базуються на загальній інтернальності і визнанні за собою контролю над власними досягненнями. Сценарій же майбутніх подій, пов'язаних з поставленими цілями, залежить тільки від відчуття своєї успішності і тому є позитивним. Продумана спланована стратегія, яка спирається на відчуття контролю над своїми досягненнями та високу оцінку своєї наполегливості, як раз і визначає успішну кросс-культурну адаптацію цих респондентів, оскільки для них характерне суб'єктне ставлення до своєї життєдіяльності.

Кримські татари, які досягли завершальної стадії крос-культурної адаптації, продемонстрували позитивну залежність уявлень самоефективності і її елементів з інтернальністю та інтернальністю досягнень. Отже, в цілому структура самоефективності у представників слов'янської спільноти Криму та кримських татар на завершальній стадії крос-культурної адаптації досить схожа, і відмінності тут виявлено тільки в кількості зв'язків між елементами.

Структура елементів самосвідомості та уявлень про самоефективність в представників слов'янської спільноти на початковії стадії крос-культурної адаптації виглядає досить суперечливою. Сценарій майбутніх подій, позитивно пов'язаний із самоефективністю, тим не менше, поєднується з низьким рівнем загальної інтернальності при низькій оцінці свого контролю над подіями, наполегливості та впевненості в собі. Тобто представники слов'янської спільноти на початковій стадії крос-культурної адаптації вибудовують сценарій подій, не беручи на себе відповідальності за те, що може трапитися з ними, не визнаючи себе і не будучи через це справжнім суб'єктом свого життя.

Для кримських татар на початковій стадії крос-культурної адаптації стратегія діяльності, відчуття самоефективності і атрибуція сприймаються як невміння будувати відносини з людьми і не сприяють досягненню успіху в професійній діяльності. Такі особливості структури самосвідомості зумовлені специфікою кримськотатарської культури, що за своєю сутністю є більш колективістичною, ніж слов'янські, і тому орієнтованою здебільшого на взаємини, ніж на результат діяльності, що характерно більшою мірою для слов'ян.

На перший погляд, існуючі кореляційні залежності свідчать про те, що при зростанні рівня адаптації структура самоефективності стає більш чіткою, оптимальною, у ній зменшується кількість негативних зв'язків і, відповідно, знижується її суперечливість. Цей процес виявився культурно інваріантним. Утім, способи реструктурування самоефективності при переході від початкової стадії крос-культурної адаптації до завершальної мають якісні етнічні особливості.

У результаті проведеного дослідження крос-культурних особливостей самоефективності в крос-культурній адаптації було виявлено, що незалежно від культурної належності особистість досягає крос-культурної адаптації через вибудовування такої структури самоефективності, яка передбачає прийняття на себе відповідальності за свою крос-культурну адаптацію і контроль над нею та своїми крос-культурними відносинами, а це означає, що особистість стає суб'єктом своєї життєдіяльності в полікультурному оточенні.

Прикладом практичного застосування запропонованого теоретичного підходу, методичної організації та емпіричних результатів може бути реалізація концепції крос-культурної адаптації особистості через підвищення самоефективності в розробленні і психологічному моніторингу інтегрованого навчального курсу "Культура добросусідства", рекомендованого Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України для загальноосвітніх навчальних закладів України.

Упровадження концепції самоефективності здійснювалося на основі формування загальних підходів до розроблення програми курсу, методичних рекомендацій для вчителя, а також у ході підготовки окремих уроків для класів II і III ступенів та під час проведення навчальних семінарів для викладачів курсу.

Створені методики використовувалися для порівняння стадій і обраних типів крос-культурної адаптації на початку і наприкінці навчального року, протягом якого викладався курс у 9-11-х класах 24-х шкіл АР Крим у 2005-2008 роках. За результатами порівняльного аналізу було сформульовано висновки щодо ефективності курсу.

У цілому в 7-ми школах, де апробація курсу тривала два роки в 10-11-х класах, відбулися значні зміни, що засвідчили зниження привабливості для старшокласників таких типів адаптації, як асиміляція (при р<0,05), маргіналізація (при р<0,05) та сепарація (при р<0,05). У 9-х класах у 2007-2008 роках було зафіксовано зростання показників процесу крос-культурної адаптації на рівні значущості р<0,05.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації відображено загальні результати дослідження проблеми самоефективності як чинника крос-культурної адаптації, висвітлено основні аспекти інтерпретації отриманих емпіричних даних, а саме:

1. Самоефективність - це інтегральна характеристика самосвідомості особистості як суб'єкта діяльності, що складається із системи її уявлень про свої здібності щодо організації та здійснення власної діяльності та життєдіяльності, а також досягнення очікуваних результатів. Вона проявляється в специфічних особливостях системи самосуб'єктних відносин особистості. Як інтегральна характеристика самоефективність являє собою реалізацію суб'єктних інтуіцій у повсякденній перетворювальній активності особистості на основі її індивідуального досвіду.

2. Самоефективність не є однорідним психологічним феноменом і складається з таких елементів як сценарій майбутньої діяльності; стратегія її здійснення та долання можливих перешкод; атрибуція, що репрезентує приписування результатів діяльності власним зусиллям або обставинам, а також порівняльна самоефективність, що характеризується ступенем впливу успіхів інших людей, взаємодії з ними на уявлення про власні успіхи.

3. Самоефективність як характеристика самосвідомості особистості є фактором, що обумовлює її життєдіяльність у суспільному полі і, зокрема, в полікультурному суспільстві, соціалізація особистості в якому виступає процесом крос-культурної адаптації як форми пристосувального та активно-перетворювального ставлення до полікультурного оточення в межах індивідуального досвіду суб'єкта.

4. Найбільш прийнятним для особистості й соціуму типом крос-культурної адаптації є інтеграція, оскільки прийняття і використання обох культурних систем істотно поліпшує як зовнішні показники успішності процесу адаптації, так і психологічні індикатори стійкості до стресу, задоволеності, відчуття успішності на особистісному рівні, а також приводить до формування толерантних відносин на міжгруповому рівні.

5. Вплив самоефективності особистості на процес її крос-культурної адаптації емпірично підтверджено, виявлено його складний, нелінійний характер.

6. Специфіка змісту особистісної, діяльнісної та етнічної ідентичностей особистості характеризує нелінійний характер впливу самоефективності на процес крос-культурної адаптації особистості. Ланкою, яка пов'язує самоефективність і крос-культурну адаптацію, є особистісна ідентичність, діяльнісні риси якої відбито у відчутті самоефективності, а соціальні характеристики сприяють крос-культурній адаптації.

7. Особистості на початковій стадії крос-культурної адаптації притаманна складна і суперечлива структура самосвідомості в цілому і самоефективності як її інтегральної характеристики. Ця структура відображає внутрішній конфлікт особистості, оскільки високий рівень самоефективності пов'язаний у неї із запереченням відповідальності і контрольованості подій свого життя. Такі особливості самосвідомості призводять до того, що і відповідальність за взаємовідносини і взаємодію з іншою культурою індивід не включає в систему своїх компетенцій.

8. На завершальній стадії крос-культурної адаптації структура самосвідомості в цілому і самоефективності зокрема характеризується злагодженістю і несуперечливістю. Інтернальність у різних галузях життєдіяльності такого індивіда означає не тільки відчуття ним своєї успішності, а й побудову відповідних сценаріїв та стратегій власної діяльності і життя в цілому. У результаті відбувається перенесення, вироблених в інших сферах індивідуального досвіду, навичок застосування самоефективності на сферу міжетнічних відносин, що сприяє успішній крос-культурній адаптації індивіда.

9. Зв'язок крос-культурної адаптації і самоефективності в різних етнічних групах має свої соціально-психологічні особливості. Так, слабо адаптовані до крос-культурного середовища представники слов'янської спільноти Криму характеризуються суперечливими зв'язками між складовими самосвідомості і самоефективності як її елемента. На завершальній стадії крос-культурної адаптації представники цієї культурної групи стають більш схильними до формування відчуття самоефективності на основі підвищення інтернальності, зміцнюючи таким чином свої позиції як суб'єктів життєдіяльності.

У процесі крос-культурної адаптації кримських татар, навпаки, здійснюється перехід від більш простої і суперечливої структури самоефективності до більш складної і релевантної Я-образові в цілому. На завершальній стадії крос-культурної адаптації кримських татар було виявлено її взаємозв'язок з уявленнями про самоефективність, що спирається на позитивний сценарій, побудову стратегії діяльності та атрибуцію відповідальності особистості до себе в рамках структури самоефективності та інтернального локусу контролю. У результаті основна теза дисертаційного дослідження щодо залежності крос-культурної адаптації особистості від її самоефективності знайшла своє теоретичне та емпіричне підтвердження.

10. Запропонована в дисертації концепція самоефективності як фактора крос-культурної адаптації має необхідний і достатній потенціал практичного застосування, зокрема, в системі полікультурної просвіти з метою раннього запобігання міжетнічним конфліктам.

Подальше теоретичне розроблення цієї теми вбачається в комплексному підході до виявлення інших складових самосвідомості та їх ролі у формуванні міжетнічних взаємовідносин на рівні особистості, малих і великих соціальних груп.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особливості української національної самосвідомості: соціально- і глибинно-психологічні інтерпретації// Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: зб. наук. праць / за заг. ред. М.М. Слюсаревського; упоряд. В.О. Васютинський. - К. : Міленіум, 2007. - Вип. 5-6. - С. 97-103.

2. Динаміка етнопсихологічних чинників особистості підлітка як оцінка ефективності інтегрованої навчальної дисципліни //Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2006. - Вип. 31. - С. 146-156.

3. Кросс-культурные особенности социальной дистанции в рамках межэтнической адаптации старших школьников// Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №12. - С. 67-70.

4. Социальная идентичность и самоэффективность в процессе кросс-культурной адаптации личности // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: зб. наук. праць / за заг. ред. М.М. Слюсаревського; упоряд. В.О. Васютинський. - К., 2005. - Вип. 4. - С. 475-482.

5. Кросс-культурная адаптация у десятиклассников АРК, участвующих в апробации программы спецкурса "Добрососедство". Психологический моніторинг, 1-й этап / И.В. Брунова-Калисецкая // Межэтнические отношения в Крыму: поиск путей раннего предупреждения конфликтных ситуацій: сб. исследований, документов и материалов / под общ. ред. М.А. Араджиони. - Симферополь: СОНАТ, 2005. - С. 164-167.

6. Коростелина К.В. Методические указания к тренингу "Кросс-культурная адаптация" / К.В. Коростелина, О.А. Габриелян, И.В. Калисецкая - Таврический национальный университет, Крымский ин-т мира. - Сімферополь: Доля, 2001. - 72 с.

7. Культурні особливості самоефективності // Актуальні проблеми психології. Т.1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки - К., 2002. - Ч.4. - С. 22-27.

8. Теоретичні питання крос-культурної адаптації // Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - Вип. 12. - С. 16-23.

9. Самоефективність як аспект самосвідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Ін-ту ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка - К., 2000. - Т. 2, Ч. 5. - С. 14-18.

АНОТАЦІЇ

Брунова-Калісецька І.В. Психологічна самоефективність як фактор крос-культурної адаптації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2009.

Дисертація містить теоретичне та емпіричне дослідження самоефективності як елемента самосвідомості суб'єкта; обґрунтовується її значення для процесу крос-культурної адаптації особистості.

Визначено і конкретизовано дефініцію поняття самоефективності - інтегральної характеристики самосвідомості особистості. Створено модель структури самоефективності як системи уявлень про свої здібності щодо організації і здійснення діяльності та життєдіяльності, досягнення її результату. Також експліковано основні риси процесу і результатів крос-культурної адаптації особистості як активно-перетворювального ставлення до полікультурної спільноти в межах індивідуального досвіду суб'єкта.

Визначено та емпірично підтверджено, що самосвідомість і само ефективність, як її елемент, змінюють свою структуру в процесі крос-культурної адаптації і стають більш адекватними до суб'єктної позиції особистості. Виявлено крос-культурні особливості цього процесу. Показано, що в представників слов'янської спільноти Криму відбувається перехід від ускладненої і суперечливої структури самоефективності до більш простої і стабільної, у кримських же татар, навпаки, від простішої і суперечливої до більш складної, що виявляється в посіданні особистістю суб'єктної позиції.

Представлено результати апробації теоретичних положень і створених діагностичних методів у сфері полікультурної освіти.

Ключові слова: самосвідомість, самоефективність, крос-культурна адаптація, етнічність, суб'єкт, особистість.

Брунова-Калисецкая И.В. Психологическая самоэффективность как фактор кросс-культурной адаптации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация содержит теоретическое и эмпирическое исследование самоэффективности как элемента самосознания субъекта, обосновывается ее значение для процесса кросс-культурной адаптации личности.

Определено и конкретизировано понятие самоэффективности - интегральной характеристики самосознания личности. Создана модель структуры самоэффективности как системы представлений о своих способностях к организации и осуществлению деятельности и жизнедеятельности, достижению результатов. Модель включает следующие компоненты:

- сценарий будущей деятельности;

- стратегия осуществления деятельности и совладания с возможными трудностями;

- атрибуция, репрезентирующая приписывание причин результатов деятельности собственным усилиям или обстоятельствам;

- сравнительная самоэффективность, которая характеризуется степенью влияния успехов других людей, взаимодействия с ними на представления о собственных успехах.

Эксплицированы основные особенности процесса и результатов кросс-культурной адаптации личности как активно-преобразующего отношения к поликультурному окружению в границах индивидуального опыта субъекта. Кросс-культурная адаптация рассмотрена как процесс, в который включены представители всех этнических групп, сосуществующих в границах общего социума.

В процессе кросс-культурной адаптации выделены 4-е стадии: 1) "медовый месяц"; 2) отчуждение; 3) реинтеграция; 4) пролонгированная адаптация.

Результаты кросс-культурной адаптации представлены 4-мя типами:

1) маргинализация - отвержение своей и иной культуры индивидом, "внекультурная" позиция;

2) ассимиляция - отвержение индивидом своей, принятие иной культуры, вынужденное или выбранное сознательно;

3) сепарация - принятие индивидом своей, отвержение иной культуры;

4) интеграция - принятие и активное взаимодействие индивида с представителями своей и чужой культур.

Интеграция как результат соотносится с завершающей 4-й стадией кросс-культурной адаптации.

Описаны этапы конструирования авторских диагностических методик: "Опросник самоэффективности" (ОСЕ), методики "Стадии кросс-культурной адаптации" (ККАс) и "Типы кросс-культурной адаптации" (ККАт).

Выявлено и эмпирически подтверждено, что самоэффективность как интегральная характеристика самосознания, изменяет свою структуру в процессе кросс-культурной адаптации, становясь более адекватной субъектной позиции личности. На начальной стадии кросс-культурной адаптации представления о самоэффективности сопровождаются неуверенностью в себе, экстернальным локусом контроля, отсутствием настойчивости, что приводит к негативному сценарию деятельности. Показано, что этот процесс имеет кросс-культурные различия. Так, у представителей славянского сообщества в Крыму происходит переход от усложненной и противоречивой структуры самоэффективности к более простой и стабильной, у крымских же татар, наоборот, от простой и противоречивой к более сложной.

Представлены результаты апробации теоретических положений и созданных диагностических методик в сфере поликультурного образования. Охарактеризована практическая работа по применению созданных методик в качестве средств психологического мониторинга эффективности учебного курса "Культура добрососедства" в школах АР Крым.

Ключевые слова: самосознание, самоэффективность, кросс-культурная адаптация, этничность, субъект, личность.

Brunova-Kalisetska І. Psychological Self-Efficacy as a Factor of Cross-Cultural Adaptation. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree in Psychological Sciences on specialty 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. - Institute of Social and Political Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Thesis contains the theoretical and empirical research of self-efficacy as the element of personal self-consciousness, which is the factor of personal cross-cultural adaptation.

The definition of the self-efficacy is defined and concretized as the integral characteristic of personal self-consciousness that includes the system of beliefs about one's own abilities to organize and accomplish certain activity and vital activity in general. Principal traits of the process and outcomes of personal cross-cultural adaptation are explicated as the active and transforming attitude towards poly-cultural environment in a framework of subject's individual experience.

It is revealed and empirically verified that self-consciousness and its component - self-efficacy is changed within its structure in the process of cross-cultural adaptation to the more adequate subject position of a person. It is depicted that this process has cross-cultural specifics. Thus, the Slavonic representatives' self-efficacy changes from too complicated and contradictory structure to plainer and stable one; and vice versa the self-efficacy of Crimean Tatars changes from simpler and contradictory structure to more complicated one and suppose an assumption of subject's position by a person.

The outcomes of approbation of theoretical theses and diagnostic methods are presented in the sphere of poly-cultural education.

Key words: self-consciousness, self-efficacy, cross-cultural adaptation, ethnicity, subject, personality.

Размещено на Allbest.ru

...