Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

УДК 159.922.4 (477.75)

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ НАРАТИВНОГО САМОКОНСТИТУЮВАННЯ ТА ВЗАЄМНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СЛОВ'ЯН ТА КРИМСЬКИХ ТАТАР

ДУХНІЧ ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського

Науковий керівник:

дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Чебикін Олексій Якович, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського

Офіційні опоненти:

член.-корр. АПН України, доктор психологічних наук, професор Чепелєва Наталія Василівна, заступник директора Інституту психології ім.. Г.С. Костюка, завідувач лабораторії когнітивної психології

кандидат психологічних наук, Черемних Катерина Олегівна, науковий співробітник лабораторіі соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України

Захист відбудеться 9 грудня 2009.р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою 04070, м. Київ, вул. Андріївська,15.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Жадан

Анотації

Духніч О.Є. Етнокультурні чинники наративного самоконституювання та взаємної ідентифікації слов'ян та кримських татар. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут соціальної і політичної психології АПН України, Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню способів самоконституювання та ідентифікації представників двох різних етнокультурних груп (слов'ян та кримських татар), що співіснують на території сучасного Криму разом більш ніж 15 років. У роботі запропоновано та обґрунтовано наративний підхід у дослідженні етнопсихологічної проблематики. Доведено ефективність особистого наративу у якості моделі вивчення самоконституювання суб'єкта, як фундаментального життєвого процесу, та як ситуативного, що визначається актуальним впливом та присутністю у житті людини фігури значущого етнічного Іншого.

Ключові слова: дискурс, ідентичність, наратив, самоконституювання, суб'єктність, етнічний Інший, етнічна відмінність.

Духнич О.Е. Этнокультурные особенности нарративного самоконституирования и взаимной идентификации славян и крымских татар. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению способов самоконституирования и идентификации представителей двух разных этнокультурных групп (славян и крымских татар), совместно проживающих на территории Крыма более 15 лет. В работе предложен и обоснован нарративный подход к исследованию этнопсихологической проблематики. Доказана эффективность личного нарратива в качестве модели изучения самоконституирования личности как фундаментального жизненного процесса и ситуативного, определяемого влиянием и присутствием фигуры значимого этнического Другого.

В первой части диссертационного исследования выявлены и изучены базовые, культурно детерминированные способы самоконституирования представителей славянской и крымскотатарской этнокультурных групп Крыма, доказано принципиальное отличие славян и крымских татар в способах видения, планирования и построения жизненного пути, способах конституирования субъектности. Обнаружена и доказана значимость этнической и культурной идентичностей у крымских татар как конституирующих ядро субъектности; выявлено отсутствие конституирующей субъектность функции этнической и культурной идентичностей у славян Крыма. В первой части диссертационного исследования доказано, что стабильное представление о собственном Я у крымских татар, в значительной мере, определяется прошлым: категориями рода, происхождения, наследия, семейной и родовой историями. Личностная сепарация и индивидуализм не характерны для самоопределения большинства респондентов и не имеют закрепленных в культуре моделей осуществления. етнокультурний татарин наративний

Повествовательная самоидентификация славян, в большей степени, детерминирована профессиональной и личностной самореализацией (я тот, кто много достиг в построении семьи, в профессии, в своем увлечении). Стабильное представление о собственном Я у славян определяется настоящим и устремленностью в будущее. Герой личных нарративов славян реализует себя в настоящем, посредством собственной деятельности, и в большей степени обращен к будущему пусть даже и неизвестному, его самоопределение не зависит от прошлого, не наследуется, но создается как итог сделанного самим субъектом.

Во второй части исследования изучены способы самоконституирования славян и крымских татар в присутствии значимого этнического Другого (в качестве этнического Другого для славян был определен крымский татарин; для крымских татар - славянин). Определены функции этнического отличия в построении субъектностей славян и крымских татар в ситуации межэтнического межличностного взаимодействия. Доказана конструктивная значимость этнической и культурной идентичности, как непустой величины во взаимодействии для представителей обеих этнокультурных групп. Изучены типы взаимодействия славян и крымских татар с разной степенью выраженности этнической идентичности. У субъектов взаимодействия установлена зависимость между наличием позитивной этнической идентичности и конструктивным характером взаимных отношений. Было доказано влияние на процесс личностного самоконституирования субъектов в этноконтактной ситуации их способности к артикуляции собственных этнических различий, значимости и статуса этнического Другого. Для респондентов с низкой способностью к артикуляции собственных этнокультурных отличий, ситуация общения с этническим Другим, имеющим высокий уровень сознания собственных отличий, определяется как угрожающая, бросающая вызов субъектности, нарушающая равенство и симметрию отношений "Я - этнический Другой" в коммуникации. Во взаимодействии с этническим Другим субъект с низкой способностью к артикуляции собственных этнокультурных отличий поддерживает избегающие ассимилятивные тенденции. В силу исторических и культурных условий большая часть респондентов данной категории и являются славянами, проживающими в Крыму. Для представителей обеих этнокультурных групп с высокой способностью артикуляции собственных этнокультурных отличий ситуация отношений с этническим Другим имеющим высокий уровень сознания собственных отличий, определяется как конструктивная, основанная на принятии и понимании этнических различий, культурном обмене и симметрии отношений "Я-этнический Другой" как самодостаточных и толерантном поведении. Для респондентов-татар с высокой способностью к артикуляции собственных этнокультурных отличий ситуация отношений с этническим Другим - славянином, имеющим низкий уровень осознания и артикуляции этнических различий определяется как угрожающая возможной ассимиляцией и стиранием их собственных культурных различий, что приводит респондентов данного типа к избегающему и\или уклоняющемуся поведению в ситуации общения с этническим Другим. Обосновано предположение о необходимости сохранения собственной позитивной этнической идентичности для крымских татар, украинцев, русских Крыма, как важного фактора гармонизации межэтнических отношений в регионе.

Ключевые слова: дискурс, идентичность, нарратив, самоконституирование, субъектность, этнический Другой, этническое различие.

Dukhnich Olga. Ethnic and cultural peculiarities of narrative self -constitution of Slavs and Crimean Tatars. -Manuscript.

Thesis to gain for the Candidate degree in psychological sciences by speciality 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. Institute of Social and Political Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The thesis contain comparative research of self-constitution process in which subjectivities of Slavs and Crimean Tatars can be build. According to the hypothesis, these processes are strongly determinate by the ethnic and cultural origins of the respondents of the both ethnic groups and could be learned thoroughly in the individual self-narratives of respondents.

In the work ethnic and cultural models of self-constitution of Slavs and Crimean Tatars were defined and investigated. It was proved that the scenarios of self-constitution and life building are quite different for the mentioned ethnic groups.

The second part of the research devoted to investigation how the process of self-constitution could be influenced by the presence of Ethnic Other, an actual figure of everyday life from which respondent strongly differentiates himself. There were several typical ways of self-constitution in the presence of Ethnic Other were defined for Slavs and Crimean Tatars. It was proved that the strategies of self-constitution in the presence of Ethnic Other: a) are different and specific for every among ethnic groups under research; b) determinate the way of communication and relations between respondent and Ethnic Other.

Key words: discourse, identity. narrative, self-constitution, Ethnic Other, subjectivity, ethnic distinction.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження обумовлюється потребами подальшої консолідації та інтеграції поліетнічного та багатокультурного населення Автономної Республіки Крим до багатокультурної демократичної спільноти України. У сучасній літературі вже давно існують методи діагностики, аналізу та трансформації негативних етнічних стереотипів, настанов та упереджень, виділена і відображена різноманітна їх феноменологія, простежені їх генеза та буття у просторі міжетнічних відносин (П.І. Гнатенко, А.А. Налчаджян, Г.У. Солдатова). Однак усі наведені феномени, експліковані у мовленні та поведінці суб'єктів, є скоріше "симптомами", що вказують на більш загальну життєву позицію та історію окремого представника етносу, недоступну безпосередньому спостереженню. Саме тому вивчення історично, культурно та етнічно відмінних способів самоконституювання суб'єктів слов'янської та кримськотатарської етнокультурних груп вважається необхідним та актуальним.

Процес конституювання суб'єкта містить віднаходження власної ідентичності (S. Freud, E. Erikson, H. Hartmann), реалізацію власного Я у сфері соціального, культурного та етнічного (К.В. Коростеліна, О.Я. Чебикін, T. Luckman, G. de Vos), пов'язаний з психологічними механізмами організації життя (К.О. Абульханова-Славська, І.Д.Бех, В.К. Калін), має семіотичну природу, визначається ствердженням суб'єктивної психічної реальності індивіда (Н. Ф Каліна, В.М. Розін, Н.В. Чепелєва), а також відтворює основні механізми культурного простору, у якому він відбувається (Ю.М. Лотман, P. Ricoeur, F. Jameson). Дослідження способів особистісного самоконституювання слов'ян та кримських татар дозволяє відповісти на такі, значущі щодо поставленої проблеми, питання:

Чи існують відмінності у фундаментальних особистісних концептах слов'ян та кримських татар? Як та у якій мірі ці відмінності впливають на психологічну природу та процес міжетнічних відносин? Чи є ці відмінності достатніми для відтворення у суб'єктів слов'янської та кримськотатарської етнокультурних груп, на рівні повсякденному та міжособистісному, феноменів етнічного неприйняття або відрази? Яку психологічну природу такі відмінності мають? Відповіді на ці питання актуальні для сучасної вітчизняної психології як традиції суб'єктно орієнтованої, що визнає цінність індивідуального та цілісного буття особистості (С.Д. Максименко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, О.Я. Чебикін, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах планової теми кафедри загальної психології Таврійського Національного університету ім. В.І. Вернадського "Свідомі та несвідомі детермінанти самоконституювання суб'єкта" (номер держреєстрації РК № 23452U564). Тему затверджено на засіданні Вченої ради факультету психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (протокол №2 від 29.11.2004) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05.2007).

Мета дослідження: експлікувати та описати (на підставі особистісних наративів слов'ян та кримських татар) властиві для кожної етнокультурної групи моделі самоконституювання суб'єкта, що визначають систему його самоототожнень, а також способи концептуалізації ним дійсності.

Відповідно до мети дослідження визначено такі основні завдання:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми самоконституювання суб'єкта, описати психологічні складові цього процесу, дослідити його обумовленість етнічною та культурною приналежністю індивіду. Довести необхідність залучення герменевтичного та наратологічного підходів при дослідженні психологічних механізмів самоконституювання суб'єкта, передусім як процесу, що спирається на мовленнєві та оповідальні практики.

2. Проаналізувати етнокультурні чинники (культурні розмірності, синдроми, універсалії), що впливають на особистісне самоконституювання суб'єктів слов'янської та кримськотатарської етнічних груп.

3. Розробити та опрацювати окрему наративну техніку, що дозволяє використовувати особистісні наративи слов'ян так кримських татар у якості моделі з вивчення процесу особистісного самоконституювання та його психологічних механізмів.

Об'єкт дослідження - особистість як носій етнокультурної ідентичності.

Предмет дослідження - етнокультурні чинники особистісного самоконституювання суб'єкта, об'єктивовані у формі наративу.

Методи дослідження. У роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація існуючих теоретичних підходів та емпіричних результатів, моделювання) застосовано для визначення концептуальних принципів дослідження особистісного самоконституювання суб'єкта у просторі етнокультурних взаємин; наративні методи дослідження (авторські розробки): адитивна наративна методика "Незакінчена казка", що дозволяє виявити провідні типи особистісного самоконституювання представників слов'янської та кримськотатарської етнокультурних груп; метод наративного інтерв'ю "Досвід відносин з етнічним Іншим", що дозволяє дослідити головні зміни у суб'єктності особи, яка взаємодіє з представником іншого етносу. Також застосовані: методика визначення етнічної ідентичності суб'єкта у системі соціальної ідентичності суб'єкта (К.В. Коростеліна), та методична розробка "Тип етнічної ідентичності" Г.У. Солдатової, В.С. Рижової - два останні інструменти дозволили методом тріангуляції посилити валідність наративних методів. Статистичні методи, серед яких: 1) кількісні: кореляційний, кластерний, факторний аналізи, методи дескриптивної статистики; 2) якісні: дискурс-аналіз, наративний аналіз, KWIC. У дослідженні було обчислено статистичні критерії: критерій кореляцій Спірмена, параметричний t-критерій Стьюдента. Статистична обробка здійснювалася за допомогою програми STATISTICA 8.0.

Вибірку дослідження склали 264 респондента, представники слов'янської та кримськотатарської етнокультурних груп. З них 121 належать до кримських татар (80 жінок, 41 чоловік), 143 - до слов'ян (росіяни - 72 особи (48 жінок, 24 чоловіка), українці - 71 особа (55 жінок, 16 чоловіків). Усі респонденти були рандомізовані за віком та соціальним статусом, віковий діапазон вибірки визначений у межах від 19 до 67 років. Обов'язковим для усіх респондентів був досвід постійного проживання або роботи (навчання) у Криму впродовж не менш ніж 5 років.

Наукова новизна роботи. Вперше соціальна етнопсихологічна проблематика дослідження розроблялася у нетрадиційному для неї герменевтичному підході, із зверненням до суб'єктивного досвіду особистісного самоконституювання респондентів обох етносів, що реалізований у формі оповідання (наративу). Якісний підхід дозволив виділити принципово нові способи дослідження психологічної природи міжетнічної взаємодії слов'ян та кримських татар у Криму, серед яких аналіз модальностей взаємних відносин слов'ян та кримських татар через аналіз семантичних одиниць тексту, дослідження значущих самовизначень респондентів через виділення ключових тем наративів. У роботі вперше запропонований досвід несуперечливого поєднання глибинно-психологічної та соціально-психологічної парадигм, що дозволило виявити наступність між глибинними несвідомими засадами суб'єктності індивіда, причинами та характером його соціальної активності у поліетнічному суспільстві, а саме між відчуттям тотожності і меж власного Я та відношенням до етнічного Іншого, між фантазматичними переживаннями та процесом стереотипізації. Вперше у практику вітчизняної етнічної психології введено наративні методи дослідження суб'єктивної психічної реальності індивіда. Етнічна ідентичність особистості вперше розглядалася як частково несвідомий концепт, діалогічний за природою, спрямований до суб'єкта визначеної етнічної групи, як такий, що не має характеру універсальної стратегії в поліетнічному середовищі. У роботі запропоновані та обґрунтовані такі поняття - етнічний Інший, етнічний Чужий, наративне особистісне самоконституювання суб'єкта.

Практичне значення роботи: 1) експліковано та інтерпретовано традиційні моделі особистісного самоконституювання суб'єктів слов'янської та кримськотатарської етнокультурних груп, що дозволило удосконалити психологічну роботу з адаптації представників наведених груп до умов щільного співіснування в полікультурному просторі Криму; 2) визначено та описано фундаментальні етнокультурні відмінності, що задають способи самоконституювання суб'єктів обох етнокультурних груп та зумовлюють виникнення зон взаємного непорозуміння.

За результатами дисертаційної роботи розроблені та впроваджені тренінгові та навчальні модулі для:

- студентів університету (навчальні курси з етнопсихології, політичної та соціальної психології);

- слухачів Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, представників місцевого самоврядування, при Раді міністрів АРК .

Методологічні та практичні розробки автора були використані у таких проектах: "Назустріч мирному та толерантному суспільству в Україні. Міжетнічні взаємини в АР Крим: просвіта та навчання" - міжнародний проект, підтриманий Верховним Комісаром ОБСЕ у справах національних та етнічних меншин, Українським незалежним центром політичних досліджень, ІДЦ "Інтеграція та розвиток"; "Культура добросусідства, толерантність та міжкультурна просвіта - пріоритети розвитку " - регіональний проект учбового курсу з мультикультурної освіти для дошкільних, шкільних, спеціалізованих та вищих учбових закладів АР Крим.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження представлено на міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних та регіональних наукових і науково-практичних конференціях: "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та практичні проблеми" Інститут психології ім. Г.С. Костюка (Київ, 2006 р.); "Фантазм в психологии, психиатрии, психотерапии" (Алушта,2006 р.); The Third Summer Session of The Hesp /OSI ReSet Project Nationalism and Ethnicity in Contemporary Social Sciences" факультет соціології СПбГУ (2006 р.); "Соціальна психологія versus психоаналіз: До 150-річчя від дня народження З. Фрейда" (Сімферополь, 2006 р.). Міжнародна наукова конференція "Генеза буття особистості" (Київ, 2006 р.). Міжнародний методичний семінар "Развитие этнокультурной компетентности для тренеров в сфере управления многообразием" (Будапешт 2007 р., 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти" - Національний педагогічний університет ім. Драгоманова, Інститут педагогіки і психології, кафедра практичної психології, (Київ,2007 р.);

Публікації. Головні результати дослідження висвітленні у 12 наукових публікаціях, 11 з них видані у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (209 найменувань, із яких 34 іноземними мовами). Робота ілюстрована 14 рисунками, містить 23 таблиці. Рисунки та таблиці викладено на 24 сторінках дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 242 сторінки, основний зміст викладено на 187 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотези та завдання, теоретико-методологічну основу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведені дані про організацію дослідження, апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі "Філософські, психологічні та крос-культурні підходи до розуміння процесу самоконституювання суб'єкта", який містить 7 підрозділів, здійснено аналіз поняття самоконституювання суб'єкта як категорії сучасної гуманістичної філософії, філософії постмодерну та психології, як ключового поняття сучасної вітчизняної суб'єктної парадигми психології; встановлено логічний та структурний зв'язок між поняттями самоконституювання суб'єкта, суб'єктність та ідентичність суб'єкта, наголошено на діалогічній природі суб'єктності та ідентичності. На підставі проведеного в роботі теоретичного аналізу суб'єктність розуміється як вичерпний результат особистісного самоконституювання індивіда, а ідентичність - як окрема складова суб'єктності, форма відображення суб'єктності в ситуації взаємодії з соціальним Іншим.

Суб'єктність розуміється в роботі як проект власного Я, який особистість спрямовує у простір відносин з Іншим, тому ситуація спілкування розглядається як така, що структурує суб'єктність, змінює її змістовне наповнення, а також зміст окремих ідентичностей. Таким чином, репрезентовані у наративах респондентів ідентичності, розглянуто не як самодостатні утворення, а як конструкти, які в повній мірі реалізують суб'єктність. Тим з ідентичностей, які використовуються частіше, властиві ширші русла можливих життєвих змістів, а тому саме вони розглядаються як такі, що структурують індивідуальний життєвий досвід людини. Крім того, у першому розділі обґрунтовано використання наративу як моделі дослідження суб'єктності та ідентичностей особи. На підставі аналізу літератури з психологічної герменевтики, наратології та лінгвістичної психотерапії було виведено головні принципи використання особистісного нарративу як вірогідної моделі дослідження ідентичності \ суб'єктності та однієї з форм самоконституювання суб'єкту. Введено поняття особистісного наративного самоконституювання суб'єкта, що розуміється як процес відтворення суб'єктом моделі власного Я у просторі наративу та визначається через сукупність таких наративних дій: 1) артикуляція етнічних відмінностей і меж суб'єктності між респондентом та етнічним Іншим у наративі; 2) спосіб завдання концепту власної суб'єктності у наративі про відношення з етнічним Іншим; 3) спосіб завдання суб'єктності етнічного Іншого в наративі про відношення з етнічним Іншим; 4) якісні характеристики відносин "Я - етнічний Інший", що артикулюються у наративі.

У першому розділі дисертації розглянуто культурні та етнічні детермінанти процесу самоконституювання суб'єктів з огляду на приналежність слов'ян та кримських татар до різних культурних розмірностей. Описані основні параметри аналізу етнічної ідентичності. Введений ключовий термін дослідження - етнічний Інший - представник іншого етносу, стосовно якого у ситуації міжетнічних міжособистісних відносин респондент відтворює власну суб'єктність. Перший розділ дослідження завершується розглядом регіональних особливостей етнічної ідентичності слов'ян та кримських татар, наводяться дані останніх досліджень щодо приналежності слов'ян до порівняно індивідуалістичної культурної групи, а кримських татар - до порівняно колективістичної культурної групи.

Другий розділ "Етнопсихологічні механізми наративного конституювання суб'єктності у слов'ян та кримських татар" присвячений аналізу наративних моделей самоконституювання респондентів слов'янської та кримськотатарської етнокультурних груп, розгляду етнокультурних відмінностей респондентів на рівні побудови та артикуляції власної суб'єктності і пріоритетних життєвих виборів. Виявлено та проаналізовано культурно-залежні типи самоконституювання суб'єктів слов'янської та кримськотатарської етнічних груп. У першому параграфі розділу описано загальну логіку побудови емпіричної частини дослідження, описано принципи організації вибірки респондентів та етапи аналізу отриманих даних. У другому параграфі розділу детально описано модель дослідження наративного самоконституювання суб'єкта за допомогою авторської методики "Незакінчена казка" та етапів її аналізу. Наративна методика "Незакінчена казка" належить до адитивних проективних методик і пропонує респондентові декілька фіксованих і вільних виборів життєвого шляху, які він робить, ототожнюючись з героєм казки та оповідачем. Методика побудована таким чином, що її аналіз відбувається на двох рівнях: 1) на рівні спрямованості наративу респондента (на рівні теми та вибору респондентом типу самоконституювання у наративі); 2) на рівні тексту або дискурсу, завдяки якому суб'єкт будує наратив і розкриває умови та сутність обраного типу самоконституювання.

За результатами дослідження на першому тематичному рівні аналізу для обох етнокультурних груп було отримано 18 готових стратегій самоконституювання, з яких 6 - професійна самореалізація, збереження зв'язків з батьківською родиною, пошук свого народу, самореалізація, не знаходження самореалізації, пошук любові та створення власної родини - визначалися як головні (а саме реалізували тип самоконституювання суб'єкту у наративі), а ще 12 слугували у якості додаткових, оскільки вони доозначували вибір головної теми

Дані щодо відсутності або наявності визначених тем у кожному з наративів оцінювалися за трибальною шкалою: 1 - тема відсутня у наративі; 2- тема визначена у наративі та не отримала розвитку; 3 - тема визначена у наративі і є тією, що створює сюжет. Введення відповідності якісних чинників кількісним уможливило подальшу процедуру факторізації визначених тем. За результатами факторного аналізу було визначено та отримано 10 факторів, що відповідали стратегіям самоконституювання кримських татар, і 9 факторів, що описують стратегії самоконституювання слов'ян.

На рівні сюжету або оповідання аналіз здійснювався за категоріями самого тесту, розробленими автором і близькими, за принципом побудови, до схеми аналізу розповідей методики ТАТ. Виділялося 4 групи критеріїв: тиск середовища (персоніфікованого та не персоніфікованого), дії героя, взаємодія героя та середовища, варіанти закінчення оповідання. Оцінка категорій відбувалася, як і попередня, за трибальною шкалою. Результати аналізу суттєво доповнили остаточні висновки щодо типів самоконституювання слов'ян та татар. Усі отримані результати за змістом були узагальнені в категорії, які отримали назву наративних типів самоконституювання суб'єкта. Далі наведено перелік, де усі отримані фактори класифіковані за виділеними типами самоконституювання.

Типи наративного самоконституювання, властиві кримським татарам:

1. Самоконституювання у термінах етносоціального - повернення героя на Батьківщину, приєднання до народу, від якого він у силу різних обставин опинився відокремленим, є головним мотивом вказаного типу самоконституювання.

2. Самоконституювання у термінах родинного та родового - возз'єднання героя з батьківською родиною у наративах кримських татар визначається залученням до ширшого, ніж у слов'ян, контексту відносин (наслідування традицій, цінність історії сім`ї). Життєвий простір героя виявляється визначеним у категоріях та цінностях його батьківської родини, а вектор оповідання спрямовується у минуле.

3.Самоконституювання у термінах невизначеного - посилення автономності, сепарація героя від рідного соціального середовища кримські татари пов'язують із загрозою втрати внутрішньої тотожності, тривогою та невизначеністю. Як правило, вибір особистісної автономії не є метою, а його результат найчастіше винесено за межі наративу. Подібний спосіб самоконституювання дозволяє припустити, що індивідуалістичний та автономний спосіб самоконституювання суб'єкта ще не має сталої культурної моделі.

Типи самоконституювання, властиві слов'янам:

1. Самоконституювання як побудова сталого Я - збереження індивідуальності, фізичного та духовного комфорту в якості мотиву виступає у багатьох особистісних наративах слов'ян та пов'язане майже з усіма можливими для респондентів засобами наративного самовизначення. При цьому факторні ваги теми надбання власної суб'єктності вказують на важливість цього мотиву майже для усіх типів наративного самоконституювання слов'ян. Слов'яни більше за татар стурбовані індивідуальною бутністю героя та успіхом його самореалізації.

2. Самоконституювання як успішна самореалізація - на відміну від кримських татар у слов'ян сучасна професійна самореалізація, створення сім`ї та підтримка добрих стосунків з батьківською родиною не мають протиріч між собою та не розглядаються у термінах віддалення або наближення до значущого соціального оточення. Успішними засобами самовизначення для слов'ян є професійна самореалізація та побудування власної сім'ї. Ці два напрями розглядаються респондентами як головні у збереженні самототожності суб'єкта.

3. Самоконституювання як самоактуалізація Шлях незалежного особистісного самовизначення не оцінюється слов'янами як програш та не визначається як такий, що приводить до втрати допомоги та співчуття соціального оточення. Навпаки, індивідуалістичний вибір пов'язується респондентами слов'янської вибірки з активністю, боротьбою та самоствердженням, оцінюється як досягнення.

4. Самоконституювання як самоствердження - інтеграція у етнічне оточення не є специфічною метою для слов'ян. Метою інтеграції стає не приєднання, але досягнення соціального визнання у якості індивідуальності. Повагу з боку групи, на думку респондентів-слов'ян, скоріше отримає незалежна та самодостатня особа, а ніж та, що допомагає та задовольняє усі потреби групи. Таким чином, на основі аналізу даного типу самоконституювання можна припустити, що відношення суб'єкта та соціального світу для слов'ян більш характерні у опозиції "Я-Вони", а не "Ми-Вони".

Таким чином, на матеріалі другого розділу дослідження було доведено та підтверджено першу гіпотезу, а також закладені основи для подальшого дослідження наративних форм самоконституювання слов'ян та кримських татар.

У третьому розділі дослідження "Психологічні особливості самоконституювання слов'ян та кримських татар у ситуаціях міжетнічної взаємодії" розглянуто способи побудови респондентами суб'єктності як такої, що спрямована у досвід взаємодії з етнічним Іншим, введені поняття етнічної відмінності та етнічної межі, визначено та описано механізм самоконституювання суб'єкта відносно етнічного Іншого.

Головним методом дослідження у третьому розділі є наративна методика-інтерв'ю "Досвід відносин з етнічним Іншим". Респондентам пропонувалося розповісти пам'ятний для них досвід взаємодії з етнічним Іншим, де етнічна, культурна відмінність Іншого була найбільш помітна. Кожний з параграфів розділу являє собою дослідження окремого аспекту механізму самоконституювання суб'єкту перед етнічним Іншим. У першому параграфі розділу розроблені шкала оцінки конструктивності та некоструктивності досвіду взаємодії респондентів обох етнокультурних груп з етнічним Іншим (загалом виділено 7 критеріїв конструктивності та 7 відповідних критеріїв неконструктивності). За виділеними критеріями групи було оцінено, порівняно та визначено дистанцію розбіжності (ДР). Найзначніші розбіжності визначилися за наступними критеріями: №2 (Відкритість етнічному Іншому, здатність до взаємного культурному обміну; ДР = 40 од.) № 4 (Настанова розповідати не тільки про етнічного Іншого, але й про себе у відносинах з ним ДР = 40 од.), № 6 (Здатність знаходити об`єднуючі суб'єкта та етнічного Іншого риси у їх відношенні до життя у єдиній спільноті, життєвих цінностях та пріоритетах ДР=36 од.). Отримані результати вказують на те, що загальний показник конструктивності наративів вищий у респондентів-татар, а саме їх наративний матеріал вказує на більш відкриту позицію відносно Іншого - слов'янина, інтерес до його культури та повсякденного життя, настанову розповідати про свої враження щодо взаємодії з етнічним Іншим, відмічати подібність слов'ян у різних сферах життя. Для слов'ян відносно більшим є відчуження від Іншого-татарина (описове, пасивне оповідання), тенденція відмічати ускладнюючі, з погляду слов'ян, відмінності кримських татар. Другий параграф розділу присвячено розгляду процесу самоконституювання суб'єкта відносно етнічного Іншого, а саме засобам, які суб'єкт застосовує, щоб провести етнічну межу та ввести поняття відмінності між собою та етнічним Іншим у просторі спілкування та взаємодії. Виділено та описано чотири можливих наративних моделі проведення меж і встановлення відмінностей між суб'єктом та етнічним Іншим, виділено й описано функції етнічної ідентичності у цьому процесі. Дані, отримані за аналізом наративів респондентів, порівнюються з даними отриманими за методикою "Тип етнічної ідентичності", описано та з'ясовано існуючі між ними кореляції.

Побудова наративних моделей встановлення відмінностей між суб'єктом та етнічним Іншим здійснювалася на підставі типу оповідання суб'єкта та його відношення до функцій етнічної ідентичності - власної і тієї, що належить Іншому. У результаті було виділено наступні моделі оповідання:

1. Етнічність як значуща межа визначена і у суб'єкта, і в етнічного Іншого в наративі.

2. Етнічність як значуща межа власної суб'єктності не визнається суб'єктом, але відмічається ним, як існуюча в етнічного Іншого

3. Етнічність як значуща складова та межа суб'єктності у діалозі з етнічним Іншим властива суб'єкту, але, на його погляд, є відсутньою в етнічного Іншого.

4. Етнічність у якості значущої межі суб'єктності не визнається оповідачем - суб'єктом ні для себе, ні для етнічного Іншого, будь які натяки на нерівність та упередженість відсутні. Також було виділено функції етнічної ідентичності у процесі становлення меж між фігурою респондента та етнічним Іншим у наративі. На підставі проведеного наративного опису моделей та кореляційного аналізу числових даних було виявлено зв'язки між наведеними функціями, визначеними типами етнічної ідентичності респондентів і наративними моделями проведених меж, а саме:

Рис. 1. Кореляційні плеяди отримані для респондентів - кримських татар.

Таким чином видно, що модель № 1 Артикульоване взаємне визнання існування етнічних меж між суб'єктом та Іншим у кримських татар позитивно пов'язана з функціями розрізнення (r =0,55 p<0,001) та розвитку(r= 0,51 p< 0,001), статусом етнічної ідентичності "норма" за методикою Г.У. Солдатової, С.В. Рижової. Негативно пов'язані модель № 1 та функція етнічності розділення (r =-0,5 p< 0,001) Етноізоляціонізм позитивно пов'язаний з функцією розділення (r=0,55 p< 0,001), яка за даними наративного аналізу більше притаманна моделі № 3 у кримських татар. Функції розрізнення й розділення майже не зустрічаються разом у наративах кримських татар (r=-0,76 p< 0,001) та реалізують різні механізми самоконституювання респондента відносно етнічного Іншого.

З рисунка 2 видно, що у респондентів - слов'ян, як і у кримських татар, модель № 1 Артикульоване взаємне визнання існування етнічних меж між суб'єктом та Іншим позитивно пов'язана з такими функціями етнічності як функція розрізнення (r =0,71 p< 0,001) та функція розвитку(r =0,78 p< 0,001), а також із типом етнічної ідентичності норма (r =-0,71 p< 0,001). На відміну від кримських татар, у слов'ян визначені конструкти аналізу є взаємно пов'язаними. Модель № 1 негативно пов'язана із функцією розділення (r =0,71 p< 0,001), яка у свою чергу має позитивні зв'язки з етноізоляціонізмом, який за наративним аналізом є найбільш притаманним наративам слов'ян, що належать до моделі № 2 Етнічність як значуща межа власної суб'єктності не визнається суб'єктом, але відмічається ним, як існуюча у етнічного Іншого.

Рис. 2. Кореляційні плеяди отримані для респондентів - слов'ян

У четвертому параграфі розглянуто мовні та дискурсивні особливості віддзеркалення відношень суб'єкт - етнічний Інший у просторі наративу на рівні семантичних одиниць. Для цього був застосований метод Key words in context, де ключові одиниці тексту (у нашому випадку - дієслівні словосполучення) у наративах обох етнокультурних груп класифікувалися, аналізувалися та підраховувалися. Це дозволило виявити три дискурсивні стратегії формальних відносин між оповідачем та наративною фігурою етнічного Іншого, які можуть бути репрезентовані у наступних шкалах: 1) наближення до етнічного Іншого - віддалення від нього; 2) ототожнення - пошук відмінностей; 3) атракція - дистракція. За отриманими результатами для кримських татар властивий більший об'єм вживання семантичних одиниць наближення, тотожності та атракції відносно одиниць віддалення, відмінності та дистракції, ніж у слов'ян. Це у свою чергу вказує на те, що вектор наближення у відносинах слов'ян та кримських татар більшою мірою задають респонденти - татари. Для слов'ян характерна більш застережлива позиція, порівняно менша різноманітність артикульованих форм та засобів взаємодії з Іншим-татарином. Також можна відмітити повторення визначених у попередніх параграфах настанов обох етнокультурних груп на рівні аналізу та категоризації окремих семантичних одиниць.

Висновки

1. Наративні методи дослідження суб'єктності представників слов'янської і кримськотатарської етнокультурних груп Криму дають можливість несуперечливого поєднання глибинно-психологічних і соціально-психологічної наукових парадигм, дають змогу системно дослідити механізми особистісного самоконституювання суб'єктів полікультурного суспільства, виявити наступність між глибинними неусвідомленими основами суб'єктності індивіда, причинами та характером його соціальної активності в поліетнічному оточенні.

2. Особистісне самоконституювання у суб'єктів слов'янських і кримськотатарської груп розрізняється за низкою етнокультурних характеристик, опосередковане різним психологічним змістом, містить передумови до розуміння причин виникнення неконструктивних взаємних настанов, неприйняття, упереджень.

3. Виявлено, що наративна самоідентифікація кримських татар детермінована етнічною ідентичністю та пов'язана з термінами групового і соціального. Успішні сценарії самовизначення вимірюються ступенем близькості / віддаленості суб'єкта від соціальної групи ототожнення, при цьому дистанціювання викликає тривогу і пов'язане з внутрішньою непевністю, визначається як фактор, що негативно впливає на самовизначення. Стабільне уявлення щодо власного Я у кримських татар, значною мірою, визначається минулим: категоріями роду, походження, спадщини, сімейною і родовою історіями. Особистісна сепарація та індивідуалізм не характерні для самовизначення більшості респондентів і не мають закріплених у культурі моделей здійснення.

Оповідальна самоідентифікація слов'ян значною мірою детермінована професійною й особистісною самореалізацією. Успішні сценарії самовизначення вимірюються рівнем особистих досягнень і ствердженням індивідуальності, при цьому віддалення від соціальної групи ототожнення розглядається як можливість самореалізації. Стабільне уявлення щодо власного Я у слов'ян визначається сьогоденням і спрямованістю в майбутнє. Герой особистих наративів слов'ян реалізує себе в сьогоденні, за допомогою власної діяльності, і більше звернений до майбутнього, нехай навіть і невідомого; його самовизначення не залежить від минулого, не успадковується, але створюється як результат надбань самого суб'єкта.

5. Встановлено, що у кримських татар етнічна ідентичність є утворюючим змістом суб'єктності і функціонально пов'язана з підтримкою Эго-ідентичності респондентів. У такий спосіб "Ми-ідентичність" є більш тотожною суб'єктності та визначається як вдалий її маркер.

У слов'ян етнічне самовизначення функціонально пов'язане із соціальною реалізацією суб'єкта, не має визначального значення для підтримки змістовного ядра суб'єктності респондентів і більшою мірою оцінюється як категоріальне.

Для кримських татар етнічна ідентичність здобуває особистісний зміст, для слов'ян залишається категорією соціальною, винесеною в простір відносин з Іншими.

Етнічність поза залежністю від її статусу, в системі ідентичності стає головним фактором, що конституює і визначає суб'єктність індивіда в системі міжособистісних відносин з етнічним Іншим і надає механізмові самоконституювання наступні особливості: - суб'єктність здобуває визначеність у контексті етносу і культури, до яких належить індивід, завдяки тому, що етнічність стає значущою межею суб'єктності; - суб'єктність здобуває визначеність як спрямована до етнічності представника іншої етнокультурної групи і відтворюється по відношенню до неї як проект взаємодії з етнічним Іншим, як приймаюча, відкрита, або навпаки - як закрита, уникаюча, у відношенні до етнічного Іншого.

- спрямована до етнічного Іншого і його етнічності, суб'єктність індивіда виявляє власну повноту або недостатність і залежність, від недостатності, повноти або надлишку етнічності Іншого.

- переживання повноти або браку власної суб'єктності у відношенні до етнічного Іншого породжує основні модуси міжособистісного міжетнічного сприйняття і взаємодії, є основною для побудови міжетнічного міжособистісного діалогу в регіоні.

8. Доведено вплив на процес самоконституювання суб'єктів у етноконтактній ситуації їхньої здатності до артикуляції власних етнічних відмінностей, значущості і статусу етнічності Іншого. Для суб'єктів з низькою здатністю до артикуляції власних етнокультурних відмінностей ситуація спілкування з етнічним Іншим визначається як загрозлива, така, що кидає виклик суб'єктності, що порушує рівність і симетрію відносин "Я - етнічний Інший" у комунікації. У взаємодії з етнічним Іншим суб'єкт із низькою здатністю до артикуляції власних етнокультурних відмінностей підтримує уникаючі, асимілятивні тенденції.

Для суб'єктів обох етнокультурних груп з високою здатністю артикуляції власних етнокультурних відмінностей ситуація відносин з етнічним Іншим визначається як конструктивна, побудована на прийнятті і розумінні етичних відмінностей, культурному обміні, толерантній поведінці і симетрії відносин "Я-етнічний Інший" як самодостатніх.

Для респондентів-татар з високою здатністю до артикуляції власних етнокультурних відмінностей ситуація відносин з Іншим - слов'янином, що має низький рівень усвідомлення й артикуляції етнічних відмінностей, визначається як загрозлива можливою асиміляцією та стиранням їх власних культурних розходжень. Це спонукає респондентів визначеного типу до уникаючої поведінки та закритої позиції у ситуації спілкування з етнічним Іншим.

Таким чином, одним з важливих факторів порушення міжетнічних стосунків між слов'янами та кримськими татарами у Криму ми вважаємо відсутність специфічної симетрії самоконституювання, під якою розуміється достатня можливість суб'єктів обох етнокультурних груп звертатися до власної етнічності, знаходити відмінності, що дозволяють конституювати та визначати себе, артикулювати відмінності та об'єднуючі риси на рівні повсякденного міжособистісного діалогу з етнічним Іншим. Саме така ситуація є передумовою нетолерантного ставлення представників слов'ян та кримських татар одне до одного.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Джужа О.Е. Перспективы изучения этнической идентичности личности в русле психоаналитической традиции / Актуальные проблемы психологию Том 1.: Социальная психология. Психология управления. Организационная психология. Сборник научных работ Института психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины / Ольга Евгеньевна Джужа - 2002, ч.4. - С. 14-19.

2. Джужа О.Е. Проективные методы в изучении этнического бессознательного // Современный психоанализ. Сборник научных трудов. / Ольга Евгеньевна Джужа - К.: Из-во "Ваклер", 2002 - С. 95-99.

3. Джужа О.Е. Генезис этнической идентичности в психоаналитической традиции/ Теоретико-методологические проблемы генетической психологии. Сборник научных работ Института психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. Том 1, 2002. - С. 44-53

4. Джужа О.Е. Этническая идентичность в пространстве нарратива личности / Актуальные проблемы психологию Том 1.: Социальная психология. Психология управления. Организационная психология. Сборник научных работ Института психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины/ под ред. Максименко С.Д., Карамушки Л.М. / Ольга Евгеньевна Джужа - К.: Миллениум, 2003.-ч.9 - С. 16-20

5. Джужа О.Е. Личный нарратив как модель изучения этнокультурных особенностей идентичности личности //Социальная психология. Украинский научный журнал № 4 (6) под ред Ю.Шайгородского. / Ольга Евгеньевна Джужа Киев, 2004. - С. 49-61

6. Духнич О.Е. Сравнительный анализ смыслового пространства понятий идентичность в социальной психологии и субъектность в глубинной психологии / О.Е. Духнич, А.В. Маричева // Социальная психология. - 2005. - № 2 (10). -С. 72-83

7. Духнич О.Е. Этнокультурные особенности нарративного самоконституирования субъекта / О.Е. Духнич // Актуальные проблемы психологии: Психологическая герменевтика. - 2005. - Т. 2, вып. 3. - С. 130-140

8. Духнич О.Е. Нарратив субъектности/идентичности как диалог с Этническим Другим и основа построения интерсубъективной идентичности личности: [сб. науч. тр. ин-та психол. им. Г.С. Костюка АПН Украины / ред. С.Д. Максименко]. - К. - Т. VIII. - вып. 2. - С. 106-112

9. Духнич О.Е. Фантазматический этнический Другой в наративах субъектности славян и крымских татар / Духнич Ольга Евгеньевна / Проблемы современного психологического образования. Сер: Педагогика и психология. - Сб. Статей: Вып.11. Ч.1. - Ялта: РВВКГУ, 2006 - С. 271-276.

10. Духніч О.Є. Психологічний вимір поняття відмінність у просторі взаємно адресованих на ратинів слов'ян та кримських татар. [матеріали конференції "Генеза буття особистості"]. - K. - том 5, 2007. - С. 61-71.

11. Духніч О.Є. Толерантність та сучасний дискурс про відмінності у мультикультурному суспільстві Криму - /Духнич Ольга Евгеньевна /Практична психологія та соціальна робота. Вип.9. Київ, 2008. - С. 62-65.

12. Духніч О. Є. Етнічний вимір суб'єктності у просторі повсякденних взаємин між слов'янами та кримськими татарами у Криму \ Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави. Збірка наукових праць. Вип 8. Київ 2008, -С. 304 - 315.

Размещено на Allbest.ru