Психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Чегі тіберій тіберійович

Київ - 2009

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України,

лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Марусинець Мар'янаМихайліва,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

кафедра теорії та методики початкового навчання, доцент

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович,

Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, кафедра психології, професор (м. Київ)

кандидат психологічних наук, доцент Папуча Микола Васильович,

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри Психології (м. Ніжин)

Захист відбудеться « 19 » травня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім.Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології

ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий « 18 » квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Л.Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

курсант службовий навчальний психологічний

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства зумовлює зростання інтересу до удосконалення правоохоронної сфери, яка покликана забезпечити підвищення ролі правопорядку та успішну боротьбу зі злочинністю. Однією із ключових ланок цього процесу, як зазначають сучасні українські науковці, є забезпечення ефективної підготовки майбутніх фахівців органів внутрішніх справ і прискорення процесу їхнього професійного становлення. На це вказують такі авторитетні науковці в цій галузі, як Л. М. Балабанова, О. В. Іванова, В. В. Конопльов, С. М. Легуша, І. П. Марчук, В. С. Медведєв, Є. Я. Оспіщев, В. В. Серебряк, Н. П. Сергієнко, О. В. Тімченко, О. М. Тогочинський, Г. Г. Штефанич, Г. Х. Яворська, С. І. Яковенко, С. М. Яровий та ін.

Важливою складовою професійної підготовки курсантів-правоохоронців, зважаючи на особливості їхньої навчально-службової діяльності, яка вирізняється специфічними рисами та досить жорсткою регламентацією, можна вважати застосування спеціальних заходів психологічного супроводу такої діяльності, що науково обґрунтовано та аргументовано в працях Г. Р. Дубровинського, О. В. Іванової, В. В. Конопльова, М. С. Корольчука, В. М. Крайнюк, І. П. Марчука, А. Н. Несіна, О. В. Тімченка, О. М. Тогочинського, Г. Г. Штефанича та ін.

Водночас, слід відзначити, якщо вирішення проблеми психологічного супроводу службової діяльності співробітників ОВС вже певною мірою знайшло своє відображення у працях Ю. Б. Ірхіна, О. М. Корнєва, М. Н. Курка, С. Ю. Лєбєдєвої, О. В. Нічик, В. І. Розова, О. В. Тімченка та ін., то проблема психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України ще не набула цілісного вирішення і висвітлена в сучасних наукових дослідженнях лише фрагментарно.

Зважаючи на недостатню наукову розробку зазначеної проблеми, для нашого дослідження обрано тему “Психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційне дослідження виконувалось у межах теми НДР лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України “Психофізіологічне забезпечення становлення фахівця у професіях типу “людина-людина” (держ. реєстр. номер 0107U012420). Тему дисертації перезатверджено на вченій раді Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України (протокол № 5 від 22.05.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28.10.2008 р.).

Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та практичній розробці системи заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів правоохоронних спеціальностей.

Завдання роботи:

здійснити теоретичний аналіз наукової літератури за проблемою дисертаційного дослідження;

теоретично обґрунтувати підхід до здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів;

дослідити особливості навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України та чинники, які визначають ефективність цієї діяльності;

розробити систему заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців та експериментальним шляхом перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - навчально-службова діяльність курсантів правоохоронних спеціальностей.

Предмет дослідження - психологічні чинники ефективності навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що запропонована на основі психологічного аналізу особливостей навчально-службової діяльності курсантів- правоохоронців система заходів психологічного супроводу, яка базується на послідовному та взаємопов'язаному застосуванні його діагностичного та корекційно-розвивального компонентів, сприятиме досягненню основних цілей підготовки фахівців у ВНЗ МВС України, що виявляється у підвищенні їхнього рівня розвитку професійно важливих якостей і властивостей та у формуванні стійких особистісних змін, а також зумовить позитивні трансформаційні процеси у їхньому психічному та функціональному стані.

Основними теоретико-методологічними засадами дослідження стали:

психологічна теорія діяльності (Б. Г. Ананьєв, Г. О. Балл, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, Є. О. Клімов, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн, Н. В. Самоукіна, В. А. Семиченко, В. Д. Шадриков);

уявлення про закономірності адаптації до діяльності, що здійснюється у звичайних та особливих умовах (Г. О. Балл, Ф. Б. Березін, Ю. М. Забродін, О. В. Іванова, В. П. Казначєєв, О. М. Кокун, М. С. Корольчук, В. І. Лебедєв, А. Б. Леонова, В. І. Медведєв);

концепції та підходи до психологічного забезпечення діяльності фахівців в особливих та екстремальних умовах (В. О. Бодров, Г. Р. Дубровинський, А. П. Журавель, А. І. Єна, Ю. Б. Ірхін, Р. А. Калениченко, О. М. Кокун, М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, О. М. Корнєв, С. Ю. Лєбєдєва, О. П. Макаревич, О. В. Нічик, В. І. Розов, О. В. Тімченко та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання завдань дисертаційного дослідження застосовувалися такі методи:

1) теоретичні: теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел за проблемою дослідження;

2) емпіричні: психологічне спостереження; констатувальний та формувальний експеримент; бесіда; опитування у формі анкетування; вивчення анамнестичних даних курсантів; психодіагностичні методики: тест комунікативних та організаційних здібностей - КОЗ-2 (В. В. Синявський, Б.О. Федоришин); 16-ти факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела ( 16- PF); “Прогноз” (В. О. Бодров); “Шкала депресії” В. Зунге (адаптація Т. І. Балашової); методика діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. Вассермана (модифікація В. В. Бойка) та самооцінка емоційного стану (А. Уесман, Дж. Рікс);

3) методи математичної обробки даних: методи описової математичної статистики; t-критерій Ст'юдента для залежних і незалежних вибірок, кореляційний аналіз.

У процесі формувального етапу дослідження для розвитку професійно важливих особистісних якостей курсантів і формування в них професійно важливих умінь і навичок нами було розроблено та апробовано відповідну програму психологічного тренінгу. З метою профілактики та корекції виникнення негативних психічних станів курсантів, професійних деформацій їхньої особистості, професійно небажаних якостей використовувалися методи групової та індивідуальної психічної саморегуляції.

Дослідження проводилось у Київському національному університеті внутрішніх справ МВС України (Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби, на факультетах підготовки кадрів оперативної служби, внутрішніх військ та психологічному). У ньому взяли участь 224 курсанти І-го (121 особа) та ІV-го (103 особи) курсів. З них - 198 чоловічої статі та 26 - жіночої, що відповідає співвідношенню курсантів чоловічої та жіночої статі у ВНЗ МВС України.

Надійність і вірогідність отриманих у дослідженні наукових результатів забезпечувалися відповідним методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, різнобічним теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих у дослідженні методів його завданням, кількісним та якісним аналізом отриманого емпіричного матеріалу, необхідною кількісною репрезентативністю вибірки. Отримані емпіричні результати оброблялися на персональному комп'ютері за допомогою таблиць MS Excel та комп'ютерного пакету статистичних програм Statistical Package for Social Science (SPSS 13.0 for Windows).

Наукова новизна результатів дослідження:

уперше на основі психологічного аналізу особливостей навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців здійснено практичну розробку системи заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України;

доповнено теоретико-методологічне обґрунтування психологічного забезпечення діяльності фахівців у особливих та екстремальних умовах;

уточнено наукове уявлення про особливості навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців і психологічні чинники, які визначають її ефективність.

Теоретичне значення дослідження складає: 1) поглиблення та структурування наукових уявлень про психологічні особливості навчально-службової діяльності курсантів правоохоронних спеціальностей та формування їхньої особистості в процесі її виконання; 2) розвиток методологічних засад здійснення психологічного супроводу діяльності людини в екстремальних умовах.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані під час здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, а також курсантів ВНЗ МО, МНС України, СБУ та ін.

Результати дослідження впроваджено у Закарпатському державному університеті (довідка № 28 від 26.09.2008 р.), Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (довідка № 43 від 11.02.2008 р.), Кіровоградському інституті інформаційних технологій (№ 79/1 від 12.03.2008 р.).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції “Ґенеза буття особистості” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності” (Київ, 2007); Звітній науковій сесії Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України “Психологічні проблеми навчання, виховання та розвитку особистості (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми духовності в психології розвитку особистості ( Ніжин, 2008), та на засіданнях лабораторії психології навчання імені І. О. Синиці Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (161 найменування), додатків. Основний зміст дисертації викладено на 160 сторінках. Вона містить 13 таблиць на 4,5 сторінках та 2 рисунки на 1 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, гіпотезу, розкрито теоретико-методологічні основи, методи та організацію дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі “Теоретичні передумови психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів” розглянуто специфічні особливості навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, визначено сутність проблеми та основні складові психологічної готовності особистості до правоохоронної діяльності, проаналізовано чинники ефективності навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців.

Специфічні особливості навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців зумовлені тим, що ВНЗ МВС України є закладами цілодобового регламентованого воєнізованого режиму, курсанти проживають у казармах і дотримуються статутних вимог. Для таких ВНЗ характерне переважання чоловічого колективу, наявність системи формальних стосунків, які характеризується жорсткою регламентацією та субординацією, обмеження вибору курсантами форм поведінки згідно з їхніми індивідуальними особливостями (Г. Р. Дубровинський, О. В. Іванова, С. Х. Яворський, Г. Х. Яворська).

Професійна діяльність правоохоронців відноситься до таких її видів, які здійснюються в особливих умовах. Для таких умов характерні дефіцит часу, великий обсяг інформації, яку необхідно переробити, висока соціальна та моральна “ціна” помилки, висока динамічність ситуацій та варіабельність інформаційного потоку. До загальних рис правоохоронної діяльності

І. В. Платонов, О. В. Шаповалов, Г. Г. Штефанич, С. Х. Яворський та інші дослідники зараховують такі: велику її соціальну та державну значущість; високу фізичну, емоційну й інтелектуальну напруженість; жорстку регламентацію та правове регулювання взаємостосунків між її учасниками; необхідність виконання службових обов'язків у різних погодних і кліматичних умовах, часових інтервалах тощо; високий рівень співпраці (колективності) у процесі діяльності; високий рівень упорядкованості вертикальних і горизонтальних взаємин; постійну зміну одних видів дій на інші залежно від оперативної обстановки.

У професійній правоохоронній діяльності виокремлюють такі види діяльності, як пізнавальну, пошукову, конструктивну, комунікативну, соціальну, посвідчувальну та організаційну (В. Г. Андросюк, О. М. Бандурка, О. М. Корнєв, М. В. Костицкий, В. М. Синьов, Ю. В. Чуфаровский).

Зважаючи на складну специфіку та особливі умови, у яких правоохоронці здійснюють свою фахову діяльність, багато науковців наголошують на необхідності постійного удосконалення професійної підготовки курсантів ВНЗ МВС України. Основним завданням професійної підготовки у ВНЗ МВС України вважається формування у майбутніх правоохоронців психологічної готовності до здійснення професійних дій, оволодіння спеціальними уміннями й навичками, розвиток і вдосконалення професійно значущих особистісних якостей. Психологічна готовність до професійної діяльності розуміється як ієрархічно організована система професійно важливих індивідуально-психологічних якостей особистості, котра засвоїла необхідні професійні знання, уміння й навички. Зокрема, у психологічній готовності майбутніх співробітників ОВС до фахової діяльності виділяють три взаємозумовлені та взаємозалежні підструктури: функціональну (містить мотиваційний, когнітивний та операційний компоненти), емоційну та особистісну (С. Х. Яворський).

Чинники, що зумовлюють ефективність навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, можна диференціювати на позитивні та негативні, а також на об'єктивні та суб'єктивні (А. П. Журавель, Н. П. Сергієнко, Г. Г. Штефанич). До позитивних об'єктивних чинників відносять: належні умови проживання та навчання, емоційно - комфортний соціально-психологічний мікроклімат, наявність психолого-педагогічного супроводу процесу професійної підготовки майбутніх правоохоронців. До позитивних суб'єктивних - свідоме і сумлінне ставлення курсантів до всіх вимог, відсутність у них сімейних проблем, непорозумінь з особами протилежної статі, проблем з фізичним і психічним здоров'ям, добру фізичну підготовленість, високі показники в навчанні та службі, відповідні особистісні якості (вольові, темпераментальні, характерологічні та ін.).

До негативних об'єктивних чинників можна віднести: складність, тривалість, невизначеність навантаження навчально-службової діяльності; інколи неадекватний стиль управління командирів та ін. До негативних суб'єктивних чинників - невідповідність особистісних якостей курсантів вимогам правоохоронної діяльності, погані міжособистісні стосунки з товаришами по службі та низькі показники у навчанні й погіршення стосунків з оточуючими тощо.

Суб'єктивні чинники значною мірою виражаються таким терміном, як “професійна придатність”, яка є системою професійно сформованих, соціально значущих індивідуально-психологічних властивостей особистості - професійно важливих якостей. Саме певний розвиток у курсантів професійно важливих якостей (їх відповідність вимогам правоохоронної діяльності) можна вважати одним із найвагоміших чинників ефективності їхньої навчально-службової діяльності під час навчання у ВНЗ МВС України.

До основних груп професійно важливих якостей, необхідних для успішного виконання правоохоронної діяльності, відносять такі: 1) професійна мотивація; 2) професійна спрямованість, знання, досвід і навички; 3) певні інтелектуальні, емоційно-вольові властивості та навички саморегуляції; 4) необхідні сенсомоторні та фізичні якості; 5) певні моральні властивості та переконання (С. Ю. Лєбєдєва, І. В. Платонов, С. Х. Яворський).

Оскільки низка авторів відзначає у навчально-службовій діяльності курсантів багато суперечностей, невідповідностей, що посилюються відповідно вираженою специфікою цієї діяльності та її досить жорсткою регламентацією, ми дійшли висновку про нагальну необхідність здійснення її відповідного психологічного супроводу.

У другому розділі “Методичне забезпечення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів” визначено зміст, технології здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України та викладено психодіагностичні й корекційно-розвивальні методи психологічного супроводу, які були використані в дослідженнях.

На основі здійсненого аналізу праць сучасних українських фахівців (О. М. Кокуна, М. С. Корольчука, В. М. Крайнюк та ін.) двома провідними взаємопов'язаними складовими психологічного супроводу діяльності нами визначено діагностичну та корекційну (формувальну) складові.

Психодіагностичні методики, які можуть застосовуватися з метою психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, було диференційовано на чотири групи: 1) методики визначення загальних особистісних, у тому числі професійно важливих, особливостей курсантів; 2) методики з визначення стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій в умовах з різним рівнем екстремальності; 3) методики з визначення негативних особистісних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності; 4) методики оперативного оцінювання психічного та функціонального стану курсантів. Додатково з метою розв'язання перших трьох груп діагностичних завдань ми дійшли висновку, що доцільно використовувати спеціально розроблені з урахуванням специфіки та завдань конкретного дослідження опитувальники та метод експертного оцінювання. Використання різних груп методик повинно бути узгоджене відповідно до поставлених завдань, які мають вирішуватись у процесі психологічного супроводу навчально-службової діяльності.

Сутність корекційних методів полягає у корекції виявлених під час дослідницьких процедур негативних психічних станів та якостей курсантів, які перешкоджають їхній успішній навчально-службовій діяльності. Формувальні методи доцільно використовувати насамперед для розвитку необхідних особистісних та інших професійно-важливих якостей, навичок, які сприяють здійсненню ефективної навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців.

Завдання корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України під час дослідження були розподілені на три групи:

формування у курсантів професійно важливих особистісних якостей (професійна спрямованість, мотивація, сумлінність, стійкість, емпатійність, пильність, зібраність, обачність, спостережливість, оперативність, інтуїція, витривалість; вольові якості - сміливість, цілеспрямованість, наполегливість, активність, ініціативність, витримка та ін.);

формування у курсантів професійно важливих навичок (розвиток професійних комунікативних та управлінських вмінь; професійного мислення,

пам'яті, спостережливості; здатності до самоконтролю, саморегуляції, готовності до негайних дій; стійкості до тривалого напруження організму, до небезпеки, ризику;

профілактика та корекція виникнення негативних психічних станів у курсантів, професійних деформацій їхньої особистості, професійно небажаних якостей.

Зазначені завдання можуть розв'язуватися шляхом застосування таких основних груп методів:

психологічні тренінги, вправи та ігри;

групова та індивідуальна психічна корекція;

групова та індивідуальна психічна саморегуляція;

психологічне консультування;

спеціалізовані лекції, бесіди;

психологічно обґрунтована індивідуалізація навчально-службової діяльності курсантів.

Добір психодіагностичних методик для досліджень ґрунтувався на основі їх диференціації відповідно до чотирьох груп завдань.

Для визначення загальних особистісних і професійно важливих якостей курсантів було обґрунтовано використання тесту комунікативних та організаційних здібностей - КОЗ-2 (В. В. Синявський, Б. О. Федоришин) та 16-ти факторного особистісного опитувальника Р. Кеттела (16-PF), а для визначення стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій в умовах з різним рівнем екстремальності - методики “Прогноз” (В. О. Бодров); визначення негативних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності, - “Шкали депресії” (В. Зунге, адаптація Т. І. Балашової) та методики діагностування рівня соціальної фрустрованості (Л. Вассермана, модифікація В. В. Бойка); оперативного оцінювання психічного та функціонального стану курсантів - методики самооцінки емоційного стану (А. Уесман-Дж. Рікс).

З метою розвитку професійно важливих особистісних якостей курсантів і формування у них професійно важливих навичок (зокрема, навичок „командної роботи”, самоаналізу, саморозуміння, розвитку впевненості у собі, а також професійно специфічних правоохоронних навичок та якостей) нами розроблено та апробовано “Тренінг розвитку професійно важливих особистісних якостей та професійно важливих навичок курсантів ВНЗ МВС України”, яким передбачалося інтенсивне формування зазначених якостей та навичок.

Тренінг складається із шести основних етапів: 1) організація початку тренінгу, знайомство, “розігрів” (вправи: “Взаємні презентації”, “Зустріч поглядами”, “Мінялки”); 2) згуртування та розвиток групи (вправа: “Потерпілі від аварії на яхті”); 3) формування навичок самоаналізу та саморозуміння (вправи: “Самоаналіз”, “Самосуд”); 4) формування професійно-групової єдності, професійно важливих навичок та якостей (вправи: “Шерлок Холмс”, “Мафія”, “Контрабанда”, “Кілер”); 5) зворотний зв'язок (вправи: “Стілець відвертості”, “Враження”); 5) впевненість у собі (вправа “Невпевнені, упевнені й агресивні відповіді”); 6) підведення підсумків тренінгу (експрес-опитування, зворотний зв'язок, аналіз результатів, обговорення отриманого досвіду та можливості його перенесення на реальні життєві, навчальні та службові ситуації, визначення напрямів подальшого розвитку і т. ін.).

З метою запобігання негативних психічних станів курсантів і корекції професійних деформацій їхньої особистості, професійно небажаних якостей використовувалася групова та індивідуальна психічна саморегуляція, застосовувалися рекомендації індивідуалізації навчально-службової діяльності, проводилися спеціалізовані лекції.

Розроблена нами “Програма опанування курсантами методів психічної саморегуляції”, розвиток в них комплексу надзвичайно важливих для професійної правоохоронної діяльності навичок психічної саморегуляції власного стану, включає в себе теоретичну та практичну частини. Лекційний курс складався із восьми аудиторних годин і містив три теми: “Основні напрями та передумови психічної саморегуляції” (2 год.); “Методики психічної саморегуляції” (4 год.) та “Психофізичний тренінг” (2 год.).

Практична частина складалась із п'яти занять: 1) методики розвитку спеціальних (для саморегуляції) психічних здібностей: уяви та концентрації уваги; 2) релаксаційні методики; 3) дихальні психорегуляційні вправи; 4) психорегуляційні вправи для заспокоєння та активізації; 5) прийоми нормалізації психоемоційного стану через фізичний стан власного тіла.

Отже, у цьому розділі обґрунтовано застосування під час здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України двох взаємопов'язаних складових - діагностичної та формувальної, яким надане необхідне змістове методичне наповнення.

У третьому розділі роботи “Психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України” представлені та інтерпретовані результати діагностичного та корекційно-розвивального етапів здійсненого нами психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів.

Підкреслено, що отримані на діагностичному етапі психологічного супроводу результати слід цілеспрямовано аналізувати відповідно до основних діагностичних завдань, які ставляться на початку цього етапу супроводу: 1) визначення загальних особистісних, у тому числі й професійно важливих особливостей курсантів; 2) визначення стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій у різних за рівнем екстремальності умовах; 3) визначення негативних особистісних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності; 4) оперативне оцінювання психічного та функціонального станів курсантів.

У зазначених загальних завданнях нами визначено три напрями аналізу, які мають більш конкретизований та практичний характер:

виявлення курсантів із низьким рівнем розвитку психологічних професійно важливих якостей і властивостей;

виявлення курсантів із порівняно стійкими негативними особистісними змінами і станами та курсантів із нетривалими негативними відхиленнями у психічному та функціональному станах, які можуть перешкоджати успішному виконанню ними навчально-службової діяльності;

3) визначення загальних особистісних і професійно-службових якостей курсантів; порівняно стійких і динамічних їхніх психічних й функціональних станів, у тому числі й тих, які зумовлені статтю та навчання на певному курсі у ВНЗ.

У процесі дослідження визначено, що кількість курсантів із низьким рівнем розвитку різних психологічних професійно важливих якостей і властивостей коливається в межах від 1,5 до 24 %. Нами з'ясовано, що показники низького рівня розвитку можуть бути зумовлені певною недосконалістю системи відбору майбутніх правоохоронців у ВНЗ МВС України, окремими недоліками фахової підготовки та недостатньої роботи психологічних служб у цих ВНЗ, впливом об'єктивних соціальних чинників і т. ін. При цьому, від 1 до 10 показників неналежного розвитку та прояву різних психологічних професійно важливих якостей і властивостей мають 137 (63,5 %) курсантів. І, відповідно, 36,5 % не мають жодного з цих негативних показників.

Кількість курсантів з порівняно стійкими негативними особистісними змінами і станами та з порівняно нетривалими негативними відхиленнями у психічному функціональному станах, які можуть перешкоджати успішному виконанню навчально-службової діяльності, коливається у межах від 4,5 до 22

Середньогрупові показники курсантів за всіма факторами тесту Р. Кеттела знаходяться у межах “коридору” середньо нормативних показників. Найвищий прояв мають фактори товариськості, інтелекту, емоційної стійкості, сміливості та самоконтролю.

У цілому, в курсантів наявний вищий, ніж середній рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей з певним переважанням комунікативних. Переважна більшість їх (80 % та більше) підтримує добрі стосунки з однокурсниками та викладачами, проявляє високу зацікавленість у навчанні, володіє достатніми знаннями про умови правоохоронної фахової роботи. У них спостерігається належний рівень нервово-психічної стійкості, нормальний психоемоційний стан, невисокий рівень соціальної фрустрованості та відсутність депресивних проявів. Певне погіршення психоемоційного та функціонального стану властиве курсантам під час екзаменаційної сесії.

Самооцінка власних фахових знань і вмінь на даний час навчання у курсантів досить неоднозначна і закономірно залежить від курсу навчання. Також неоднозначним є впевненість курсантів у власній майбутній роботі саме за своїм фахом.

Встановлено, що від І-го до VІ-го курсу в майбутніх правоохоронців достовірно (на рівні від p 0,05 до p 0,01^** Тут і далі наведено статистичну значущість за t-критерієм Ст'юдента.) зростають такі показники, як: рівень розвитку комунікативних та організаційних здібностей; показник нервово-психічної стійкості; самооцінка власних знань про умови правоохоронної фахової роботи, власних фахових знань і вмінь, власної зацікавленості у навчанні; особистісні якості (за тестом Р. Кеттела) як товариськість, інтелект, емоційна стійкість, сміливість, самоконтроль, дипломатичність, адекватна самооцінка; поліпшуються показники психоемоційного та функціонального станів (особливо під час екзаменаційної сесії). Наведені результати, насамперед, зумовлені закономірним розвитком у процесі навчально-службової діяльності курсантів професійно важливих якостей, набуттям ними необхідних професійних знань і навичок.

Достовірно знижується (p 0,05) від І-го до ІV-го курсу рівень самооцінки курсантами власного навчально-службового і загального навантаження та рівень впевненості курсантів у тому, що після закінчення ВНЗ МВС України вони будуть працювати за фахом. Виявлено тільки незначні відмінності в курсантів залежно від їхньої статі - лише за показниками факторів В (інтелект), F (експресивність) та І (чутливість) тесту Р. Кеттела. У курсанток ці показники виявилися достовірно вищими (на рівні p 0,05) через порівняно невелику для статистичного аналізу кількість курсанток, які взяли участь у нашому дослідженні.

Проведення заходів корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів має ґрунтуватись на результатах попередньо виконаної діагностики. У безпосередньому застосуванні результатів діагностики для здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів були визначені три основні напрями:

І. Надання рекомендацій з навчально-службової діяльності курсантів, які мають низький рівень розвитку психологічних професійно важливих якостей і властивостей.

За цим критерієм курсантів диференційовано на чотири групи:

1) “група повної відповідності” (36,5 % курсантів, які не мають жодного показника неналежного розвитку та прояву різних психологічних професійно важливих якостей і властивостей); курсанти цієї група не потребують вжиття окремих заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності, їхня фахова підготовка може успішно відбуватися шляхом застосування традиційних у ВНЗ МВС України форм навчання;

2) “група ситуативного ризику” (34 % курсантів, які мають один - два таких показники); можна рекомендувати періодичне діагностичне обстеження курсантів цієї групи (один-два рази на рік) з метою відстеження динаміки змін їхніх професійно важливих якостей та станів; їм рекомендується брати участь у спеціальних заходах, спрямованих на розвиток необхідних для правоохоронця професійно важливих якостей виключно за власною ініціативою;

3) “група вираженого ризику” (21 % курсантів з трьома - п'ятьма негативними показниками); курсанти потребують регулярного відстеження динаміки змін їхніх професійно важливих якостей та станів; їм потрібно обов'язково брати участь у заходах цілеспрямованого розвитку цих якостей;

4) “група вираженої невідповідності” (8,5 % курсантів із шістьома негативними показниками і більше); курсантам цієї групи доцільно рекомендувати поглиблене психолого-педагогічне дослідження, за результатами якого можна було б остаточно визначити групу професійно непридатних для правоохоронної діяльності курсантів з їх подальшим відрахуванням і курсантів, в яких можна спробувати розвинути необхідні якості, котрі мають бажання (як і курсанти третьої групи).

ІІ. Надання рекомендацій курсантам, у яких наявні як відносно стійкі негативні особистісні зміни і стани, так і порівняно нетривалі негативні відхилення у психічному та функціональному станах, які можуть перешкоджати успішному виконанню ними цієї діяльності.

За цим критерієм може бути розроблено три види рекомендацій для удосконалення роботи з курсантами:

1) курсанти, які відносяться до “групи оптимального стану” (73,5 %). не потребують окремих заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності;

2) курсантам “групи незначних відхилень” (17,5 % із один - двома показниками негативних змін і відхилень) може бути рекомендовано періодичне діагностичне обстеження (один - три рази на семестр) з метою відстеження динаміки змін таких показників і зниження їх за участі у спеціальних заходах, спрямованих на розвиток навичок саморегуляції станів та опанування засобами ефективної протидії негативним особистісним змінам;

3) курсантів третьої та четвертої груп - “групи середніх відхилень” і “групи виражених відхилень” (відповідно 7,5 % та 1,5 %, які мають по три - чотири, п'ять - шість негативних показників) слід обов'язково залучати до участі у вказаних вище заходах; а представники четвертої групи потребують частішої та ретельнішої діагностики, виявлення всіх чинників, які можуть призвести до негативних змін і відхилень, здійснення поглибленого медичного обстеження тощо.

ІІІ. Результати дослідження загальних особистісних і професійно-службових якостей курсантів, особливостей їх порівняно стійких і динамічних психічних та функціональних станів, у тому числі зумовлених статевими особливостями та навчанням на певному курсі ВНЗ МВС України, необхідні для надання рекомендацій кожному курсантові, оскільки дають змогу порівняти його індивідуальні результати з усередненими, характерними для усієї курсантської вибірки чи її окремої частини.

Нами було проведене експериментальне дослідження, результати якого засвідчили ефективність розробленого методичного забезпечення корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів і доцільність його використання. Дане методичне забезпечення включає три основні частини: 1) виконання курсантами рекомендацій щодо індивідуалізації їхньої навчально-службової діяльності, які надаються на основі проведеної діагностики; 2) участь курсантів у “Тренінгу розвитку професійно важливих особистісних якостей та професійно важливих навичок курсантів ВНЗ МВС України”; 3) опанування курсантами комплексу методів психічної саморегуляції.

В експериментальному досліджені взяли участь 48 курсантів (по 24 у контрольній та експериментальній групах), у яких за результатами констатувального дослідження було зафіксовано відхилення в розвитку психологічних професійно важливих якостей і властивостей, а також негативні особистісні зміни та стани.

Повторне психодіагностування курсантів експериментальної групи (через півтора місяця після завершення всієї формувально-розвивальної програми психологічного супроводу) засвідчило достовірне покращення 15 із 16 показників за шістьма методиками, які характеризують різні професійно важливі якості і властивості курсантів, ознаки їхніх стійких особистісних змін та станів та порівняно нетривалі зміни психічного та функціонального станів.

На рівні достовірності р0,01 у курсантів експериментальної групи наявне підвищення 10 позитивних показників: комунікативних та організаторських здібностей, емоційної стійкості, розвиненості уяви, самоконтролю, нервово-психічної стійкості, спокою, енергійності, піднесення та впевненості . Ще три позитивні показники підвищились на рівні достовірності р0,05: товариськість, сміливість та адекватність самооцінки. Встановлено на рівні достовірності р0,01 зниження рівня двох негативних показників: рівня депресії та рівня соціальної фрустрованості. Достовірних змін не відбулося тільки за фактором інтелекту за тестом Р. Кеттела.

Водночас у курсантів контрольної групи достовірно не змінився жоден із 16 діагностичних показників, які ми використовували (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння діагностичних результатів курсантів експериментальної групи, отриманих до та після проведення формувально-розвивальної програми

№	Методика	Показник	ЕГ1	ЕГ2	t	p
			Мх	ух	Мх	ух
1	1	Комунікативні здібності	12,9	3,4	14,2	3,5	5,2	0,01
2		Організаційні здібності	12,3	3,6	13,3	3,4	4,10	0,01
3	2	Товариськість	6,05	1,95	6,44	2,05	2,17	0,05
4		Інтелект	6,91	1,66	6,95	1,76	0,98	?0,05
5		Емоційна стійкість	6,54	1,69	7,05	1,58	3,33	0,01
6		Сміливість	5,69	1,89	6,13	1,79	2,35	0,05
7		Розвинена уява	4,99	1,88	5,84	1,64	6,10	0,01
8		Самоконтроль	5,42	1,77	6,44	1,79	8,05	0,01
9		Адекватність самооцін.	4,75	1,69	5,15	1,65	2,24	0,05
10	3	Нервово-психіч. стійкість	5,90	2,04	6,88	2,12	7,96	0,01
11	4	Рівень депресії	58,2	5,11	49,4	4,81	9,11	0,01
12	5	Рівень соціальн. фрустров.	2,39	0,49	1,88	0,36	10,5	0,01
13	6	“Спокій-Тривожність”	5,71	1,62	6,82	1,55	12,2	0,01
14		“Енергійність-Втомлен.”	5,82	1,55	6,79	1,44	8,88	0,01
15		“Піднесення-Пригнічен.”	6,41	1,44	7,32	1,59	9,91	0,01
16		Упевненість-Безпорадн.”	6,33	1,26	7,29	1,35	8,71	0,01

Примітки: 1) методики: 1 - тест КОЗ-2; 2 - тест Р. Кеттела; 3 - методика “Прогноз”; 4 - “Шкала депресії” ВЗунге; 5 - методика Л. Вассермана; 6 - методика А. Уесмана-Дж.Рікса; 2) ЕГ1 - результати експериментальної групи до проведення формувально-розвивальної програми; ЕГ2 - результати експериментальної групи після її проведення; 3) використовувалось порівняння за t-критерієм Ст'юдента для залежних вибірок.

Таким чином, проведене емпіричне дослідження надало можливість вирішити чотири завдання, що ставилися на діагностичному етапі психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів, а також експериментально довести ефективність розробленого нами методичного забезпечення корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу і доцільність використання цього забезпечення у ВНЗ МВС України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретико-методологічному рівні обґрунтовано та практично розроблено систему заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів правоохоронних спеціальностей. В якості провідних взаємопов'язаних складових такого супроводу теоретично та методично обґрунтовано послідовне та взаємопов'язане застосування діагностичної та корекційно-розвивальної складових.

Зміст діагностичної складової полягає у вирішенні чотирьох груп завдань: 1) визначення загальних особистісних, у тому числі й професійно важливих, особливостей курсантів; 2) визначення рівня стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій в умовах, з різним рівнем екстремальності; 3) визначення негативних особистісних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності; 4) оперативне оцінювання психічного та функціонального стану курсантів. Для вирішення вказаних завдань можуть бути використані психодіагностичні методики, опитувальники та експертне оцінювання.

Сутність формувально-розвивальної складової супроводу полягає у: 1) формуванні професійно важливих особистісних якостей курсантів; 2) формуванні в них професійно важливих навичок; 3) профілактиці та корекції виникнення негативних психічних станів курсантів, професійної деформації їхньої особистості, професійно небажаних якостей. При цьому, завданням застосування корекційних методів є коригування виявлених у процесі психологічного дослідження негативних психічних станів та якостей курсантів, які перешкоджають їхній успішній навчально-службовій діяльності. А формувальні (розвивальні) методи мають забезпечити розвиток необхідних особистісних та інших професійно важливих якостей і навичок, які сприяють ефективній навчально-службовій діяльності курсантів.

Результати проведеного нами констатувального дослідження засвідчили, що дві третини курсантів за окремими діагностичними показниками мають низький рівень розвитку різних психологічних професійно-важливих якостей і властивостей. Кількість курсантів із наявністю як відносно стійких негативних особистісних змін і станів, так і порівняно нетривалих негативних відхилень у психічному та функціональному стані, що можуть перешкоджати успішному виконанню ними навчально-службової діяльності, досягає майже чверті від загальної кількості досліджуваних.

Встановлено, що середньогрупові показники курсантів за всіма факторами тесту Р. Кеттела перебувають в межах “коридору” середньо-нормативних показників. Найвищий прояв мають фактори товариськості, інтелекту, емоційної стійкості, сміливості та самоконтролю. У цілому, курсанти відрізняються вищим за середній рівнем розвитку комунікативних та організаторських здібностей з певним переважанням комунікативних. Переважна їх більшість (80 % та більше) мають добрі стосунки з однокурсниками та викладачами, високу зацікавленість у навчанні, достатні знання про умови правоохоронної фахової роботи, належний рівень нервово-психічної стійкості, нормальний психоемоційний стан, невисокий рівень соціальної фрустрованості та відсутність депресивних проявів. Певне погіршення психоемоційного та функціонального стану курсантів закономірно спостерігається під час екзаменаційної сесії

Самооцінка власних фахових знань і вмінь на час навчання у курсантів досить неоднозначна і закономірно залежить від курсу навчання. Також неоднозначною є впевненість у власній майбутній роботі за своїм фахом, що у курсантів від І-го до ІV-го курсу достовірно зростають такі показники: рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей; рівень нервово-психічної стійкості; самооцінка власних знань про умови правоохоронної фахової роботи, власних фахових знань і вмінь, власної зацікавленості у навчанні; особистісні якості (за тестом Р. Кеттела) - товариськість, інтелект, емоційна стійкість, сміливість, самоконтроль, дипломатичність, адекватність самооцінки. Поліпшуються показники психоемоційного та функціонального станів (особливо під час екзаменаційної сесії). Проте знижується достовірно від І-го до ІV-го курсу рівень упевненості курсантів у тому, що вони після завершення навчання в ВНЗ МВС України будуть працювати за фахом. Виявлено лише незначні особливості в розвитку курсантів залежно від їхньої статі.

Проведення заходів формувально-розвивального етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів має засновуватись на результатах попереднього діагностування. Методичне забезпечення включає три основні частини: 1) виконання курсантами рекомендацій щодо індивідуалізації їхньої навчально-службової діяльності, які формуються на основі проведеної діагностики; 2) участь курсантів у тренінгу з розвитку професійно важливих особистісних якостей та професійно важливих навичок курсантів ВНЗ МВС України; 3) опанування курсантами комплексу методів психічної саморегуляції.

Повторна психодіагностика курсантів експериментальної групи (через півтора місяці після завершення всієї корекційно-розвивальної програми психологічного супроводу) виявила достовірне поліпшення 15 із 16 показників за шістьма методиками, які характеризують різні професійно важливі якості та властивості курсантів, ознаки їхніх стійких особистісних змін і станів та порівняно нетривалих змін у психічному та функціональному станах. Водночас, у курсантів контрольної групи достовірно не покращився жоден із використаних показників. Отже, результати експериментального дослідження довели ефективність розробленого методичного забезпечення корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів і доцільність його використання з цією метою.

Таким чином, висунута в дисертаційному досліджені гіпотеза щодо можливості підвищення ефективності підготовки фахівців у ВНЗ МВС України завдяки застосуванню розробленої системи заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців повністю підтвердилась.

Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленні психологічних знань про особливості навчально-службової діяльності курсантів - правоохоронців, обґрунтуванні психологічних засад щодо врахування таких особливостей у навчальному процесі ВНЗ МВС України, подальшому вдосконаленні розробленого методичного забезпечення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів правоохоронних спеціальностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Чегі Т. Т. Діагностичні методи психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів / Т. Т. Чегі // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць / за ред. акад. С. Д. Максименка. - К., 2007. - Т. ІХ, ч. 4. - С. 419-424.

Чегі Т. Т. Корекційно-розвивальні методи психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів вищих закладів освіти МВС / Т. Т. Чегі // Наук. зап. / за ред. акад. С. Д. Максименка. - К. : ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. - Вип. 35. - С. 481-489.

Чегі Т. Т. Психологічний аналіз особливостей навчально-службової діяльності курсантів вищих закладів освіти МВС / Т. Т. Чегі // Актуальні проблеми психології. - Т. 7 : Екологічна психологія / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Логос, 2007. - Вип. 10. - С. 416 - 421.

Чегі Т. Т. Аналіз результатів діагностичного етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС / Т. Т. Чегі // Наука і освіта. Спецвипуск. Проект. Психолого-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі / за ред. О. Я. Чебикіна. - Одеса, 2008. - Вип. 7. - С. 192-196.

АНОТАЦІЇ

Чегі Т. Т. Психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2009.

У дисертації викладено теоретико-методологічне обґрунтування та вперше запропоновано практичне розроблення системи заходів психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів правоохоронних спеціальностей, яка містить діагностичну та корекційно-розвивальну складові.

На діагностичному етапі психологічного супроводу виявлено курсантів із недостатнім рівнем розвитку психологічних професійно важливих якостей і властивостей; курсантів із наявністю як порівняно стійких негативних особистісних змін та станів, так і порівняно нетривалих негативних відхилень у психічному та функціональному станах; визначено загальні особистісні та професійно-службові характерні риси курсантів, особливості їхніх порівняно стійких та динамічних психічних і функціональних станів.

Результати експериментального дослідження засвідчили ефективність розробленого методичного забезпечення корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу і доцільність його використання із цією метою.

Ключові слова: курсанти-правоохоронці, навчально-службова діяльність; психологічний супровід діяльності, діагностичні методи, корекційно-розвивальні методи.

Чеги Т. Т. Психологическое сопровождение учебно-служебной деятельности курсантов-правоохранителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2009.

В диссертации изложено теоретико-методологическое обоснование и впервые предложена практическая разработка системы мероприятий психологического сопровождения учебно-служебной деятельности курсантов правоохранительных специальностей, которая включает диагностическую и коррекционно-развивающую составляющие.

Диагностическая составляющая направлена на решение четырех групп задач: 1) определение общих личностных, в том числе и профессионально важных, особенностей курсантов; 2) определение стрессоустойчивости курсантов и их способности к действиям в условиях с разным уровнем экстремальности; 3) определение отрицательных личностных изменений и состояний, которые могут быть обусловлены выполнением курсантами учебно-служебной деятельности; 4) оперативная оценка психического и функционального состояний курсантов. Для решения указанных задач использовались психодиагностические методики, опросники, проводилась экспертная оценка.

На диагностическом этапе психологического сопровождения выявлены и распределены по группам курсанты, у которых зафиксирован недостаточный уровень развития психологических профессионально важных качеств; выявлены и распределены по группам курсанты с наличием как относительно устойчивых отрицательных личностных изменений и состояний, так и сравнительно непродолжительных отрицательных отклонений в психическом и функциональном состояниях. Кроме того, определены общие личностные и профессионально-служебные качества курсантов, особенности их относительно устойчивых и динамических психических и функциональных состояний.

Общими задачами коррекционно-развивающей составляющей сопровождения являются: 1) развитие профессионально важных личностных качеств курсантов; 2) формирование у них профессионально важных навыков; 3) профилактика и коррекция возникновения отрицательных психических состояний у курсантов, профессиональных деформаций их личности, профессионально нежелательных качеств. При этом задачей коррекционных методов является коррекция выявленных психологическим исследованием отрицательных психических состояний и качеств курсантов, которые препятствуют их успешной учебно-служебной деятельности. Использование формирующих (развивающих) методов обеспечивает развитие необходимых личностных и других профессионально важных качеств, которые способствуют выполнению курсантами эффективной учебно-служебной деятельности.

Показано, что проведение мероприятий коррекционно-развивающего этапа психологического сопровождения учебно-служебной деятельности курсантов должно основываться на результатах предварительно выполненной диагностики. Обоснованно, что данное методическое обеспечение состоит в основном из таких трех частей: 1) выполнение курсантами рекомендаций относительно индивидуализации их учебно-служебной деятельности, которые предоставляются на основе проведенной диагностики; 2) участие курсантов в “Тренинге развития профессионально важных личностных качеств и навыков курсантов ВУЗов МВД Украины”; 3) овладение курсантами комплексом методов психической саморегуляции.

...