Психологічні особливості установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України

УДК 159.922.73:37.015.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічні особливості установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Христук Оксана Леонідівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології навчання.

Науковий керівник: академік АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Максимова Наталія Юріївна, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра соціальної роботи, професор

кандидат психологічних наук, доцент Жигайло Наталія Ігорівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра менеджменту, доцент алкоголь соціальний психологічний

Захист відбудеться 10 червня 2009 року об 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розіслано 8 травня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Соціально-психологічні, медичні, економічні наслідки зловживання алкоголем молоддю, що закономірно призводить до незворотніх змін психіки та деградації особистості, перетворилися у гостру проблему сучасного суспільства. З кожним роком відбувається все більше омолодження алкоголізації і поширення цього явища в дитячо-підлітковому середовищі. Цьому сприяє і реклама в засобах масової інформації, і достатньо терпиме відношення суспільства щодо вживання дітьми і підлітками слабоалкогольних напоїв. Вироблення певної установки на вживання алкоголю серед цієї вікової категорії є надзвичайно потужним чинником подальшого формування адиктивної поведінки у майбутньому. Зростання жіночого алкоголізму у суспільстві вимагає розгляду статевих відмінностей установки на вживання алкоголю у дитячо-підлітковому середовищі.

Проблемою адиктивної поведінки займалося багато як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, зокрема в галузі медицини (В.С. Бітенський, О.Г. Годлевський, Н.В. Дмитрієва, П.Ю. Дупленко, Ц.П. Короленко, А.Е. Личко, І.В. Лінський, І.Н. П'ятницька, О.С. Чабан, П.Д. Шабанов та ін.), педагогіки (В.М. Оржеховська), психології (І.А. Белінська, Б.С. Братусь, Н.П. Бурмака, В.Я. Гіндкін, Н.Є. Завацька, В.Ю. Зав'ялов, О.Є. Івашко, Т.В. Кириченко, Н.С. Курек, Б.А. Леко, І.П. Лисенко, Н.Ю. Максимова, Е.С. Меньшикова, М.Н. Овчиннікова, О.В. Савчук, Т.В. Теміров, Б.М. Ткач, С.В. Цицарєв, О.Т. Чередниченко та ін.).

Проблема|однак| установки особистості на вживання|вжиток,використання| алкоголю була предметом дослідження лише у обмеженій кількості праць (В.В. Гульден, Б.А. Леко, Т.І. Петракова, О.Л. Романова). Зокрема, вивчено особливості формування алкогольної установки молоді залежно від індивідуально- типологічних властивостей особистості (Б.А.Леко). Проте, практично не досліджена вікова динаміка та зв'язок між рисами|межами| особистості|особистості| і різними компонентами установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю; поза увагою залишається вплив ситуації алкоголізації (первинне залучення, групове і одноосібне вживання|вжиток,використання| алкоголю), гостро відчувається дефіцит психодіагностичного інструментарію, спрямованого на аналіз соціально-психологічних чинників вживання алкоголю учнями молодшого та раннього підліткового віку.|

Недостатня розробленість проблеми, її очевидна теоретична і практична значимість зумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження: “Психологічні особливості установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України: “Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти “, (номер держєрестрації 0100U000660).

Тема затверджена на Вченій Раді Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України (протокол № 1 від 31.01.2000 року) та погоджена з бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 25.03.2008 року).

Об'єкт дослідження: установка особистості на вживання алкоголю.|факто|вжитку,використанн

Предмет дослідження: вікова динаміка установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю.|особистості|

Мета|ціль| дослідження полягає у з'ясуванні принципів роботи із встановлення психологічних закономірностей попередження вживання алкоголю відповідно до вікових та особистісних властивостей учнів. |

Гіпотеза дослідження:

Існують типи особистості дітей,|факто|особистості| схильних до різних форм вживання алкоголю, що детерміновані певними аспектами установки на вживання алкоголю: а)|особистості||вжиток,вико установкою, що зумовлена впливом оточуючих; б)||із| установкою на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю.|межі| |особистос|

Відповідно до предмету, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідженння:|цілі| |

1. Здійснити теоретичний аналіз зарубіжних і вітчизняних підходів до проблеми установки на вживання алкоголю.|особистості| |факторів|

2. З'ясувати наявність зв'язку між властивостями особистості|особистості| учнів молодшого та раннього підліткового віку та установкою на алкоголізацію.|вжитку,використання|

Проаналізувати статеві відмінності властивостей особистості|особистості| і установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання|вжиток,використання| алкоголю.

Встановити взаємозв'язки властивостей особистості|особистості| і складових установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю в різних ситуаціях алкоголізації і розробити концептуальні підходи до соціально-психологічної профілактики і психокорекції.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становили концептуальні положення і принципи психології: принцип системного підходу до розуміння особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.Ф. Бурлачук, Г.С. Костюк та ін.); концепції становлення та розвитку психіки особистості в онтогенезі (Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, С.Д. Максименко та ін); теорія навчання і виховання як освоєння і передавання соціокультурного досвіду (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко); психологічні особливості та закономірності розвитку особистості|особистість| учнів молодшого шкільного та підліткового віку (Л.С. Виготський, М.В. Савчин, Ю.М. Швалб та ін.); теорія установки (Ш.А. Надірашвілі, Д.Н. Узнадзе); основні положення щодо чинників ризику вживання алкоголю учнями молодшого та раннього підліткового віку |факторів||вжитку, використ|вжитку, викори|особистос (Е.Є. Бехтель, А.Е. Личко,| Н.Ю. Максимова).

Для розв'язання поставлених завдань був використаний комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз, систематизація, узагальнення, класифікація; емпіричні: спостереження, анкетування, бесіда, тести; метод експертних оцінок, |відбиває||вжитку,використ |вжитку,вика також методи статистичного оброблення даних (кореляційний аналіз|із||, t-критерій Стьюдента на базі пакету статистичних програм Statistica 6.0)|.

Організація і експериментальна база дослідження:

Дослідження здійснювалось на базі загальноосвітньої школи № 8 м. Стрия Львівської області та загальноосвітніх шкіл № 8, № 9, № 28 м.Львова. Загальна кількість досліджуваних становила 113 учнів других, третіх і п'ятих класів (вік - 8-9 років, 11-12 років). З них 45 - молодших школярів, 43 - підлітки, а також 25 - молодших школярів і учнів раннього підліткового віку - із сімей, де є проблема зловживання алкоголю.

На першому етапі (2000-2001 рр.) було вивчено теоретичні та практичні аспекти адиктивної поведінки особистості, визначено провідні ідеї та розроблено програму дослідження.

На другому етапі (2002-2006 рр.) було вивчено психологічні особливості установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю та зв'язок з її компонентами. За допомогою психодіагностичних методик були встановлені типи особистості, що підвищують ризик алкоголізації у учнів молодшого та раннього підліткового віку .

На третьому етапі (2007-2008 рр.) сформульовано висновки, накреслено шляхи практичного впровадження отриманих результатів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні особливостей|особистості| установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю учнів молодшого та раннього підліткового віку..|в,біля| Вперше виокремлені такі складові установки : 1)поведінкова готовність до вживання|вжитку,використання| (спроби, що відбулися, і передбачуване в майбутньому вживання|вжиток,використання| алкоголю); 2)установка, що зумовлена впливом оточуючих; 3)установка на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю.

Вперше визначені типи| особистості, що детермінують готовність до вживання|вжитку, використання| алкоголю; зокрема, |вжитку,вучні з|із| вираженою|виказаною,висловленою| домінантністю в спілкуванні, низьким самоконтролем поведінки і схильністю до ризику|слаб| мають позитивні установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю в ситуаціях первинного залучення; учні з|із| високим рівнем тривожності|слаб мають прогноз адиктивної поведінки.

|Вжиток,використання| Уточнені причини вживання|вжиток, використання| алкоголю у дітей із сімей, де є проблема зловживання алкоголем: це особистісні властивості та специфіка впливу оточення на формування установки.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що отримані|отримані| в ньому дані про взаємозв'язок властивостей особистості|особистості| і установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю дозволило вирішити практичні завдання діагностування учнів молодшого та раннього підліткового віку групи|| ризику алкоголізації, а також|відчиняють|спромож здійснювати особистісно-орієнтований підхід в процесі профілактики різних форм вживання|вжитку,використання| алкоголю.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечені різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідними і надійними методами дослідження, репрезентативністю вибірки, системною організацією дослідження, поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні результати дослідження доповідалися на I Польсько-українській конференції “Психологія Львівсько-Варшавська: Вчора - Сьогодні - Завтра“ (Варшава, 2000); на круглому столі Львівського державного університету внутрішніх справ “Психологічні проблеми соціальної адаптації та правової реабілітації громадян“ (Львів, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні аспекти національної безпеки“ (Львів, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні аспекти національної безпеки“ (Львів, 2008); на міжнародній науково-практичній конференції “Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку” (Луцьк, 2008), а також на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Результати дослідження впроваджені|запроваджені,впроваджені| в практику роботи Львівського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (довідка № 443 від 06.06. 2008 р.).

Отримані в дослідженні результати використані при розробці спецкурсу «Профілактика і корекція девіантної поведінки особистості» для студентів Львівського державного університету внутрішніх справ.

Зміст та результати відображено у 12 публікаціях, з них 7 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу|вступу|, трьох розділів, висновків|укладення,ув'язнення|, списку використаних джерел, що налічує|із| 236 найменувань (обсягом 22 сторінки) та додатків (обсягом 6 сторінок).|| |із| | Основний зміст дисертації викладено на 162 сторінках. Робота містить 31 таблицю (обсягом 35 сторінок)|застосування|.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об'єкт, предмет, мета дослідження, гіпотеза, визначена методологічна основа дослідження, вказані використані методики і методичні прийоми, висвітлені наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, подано дані про апробацію роботи та її впровадження в практику.

У першому розділі “Установка особистості на вживання алкоголю як предмет психолого-педагогічного аналізу” подаються результати аналізу психологічної та педагогічної літератури з досліджуваної проблеми.

У роботі проаналізовано основні підходи до поняття адиктивної поведінки особистості у зарубіжній і вітчизняній психології. Зокрема, психодинамічний напрямок розглядає алкоголізацію як захисну і адаптивну функцію особистості (Д.Меннінгер). Екзистенційно-гуманістичні теорії алкоголізації наголошують на тому, що якщо через низку обставин нормальна самоактуалізація через любов|кохання|, творчість і духовність унеможливлюється, вона може бути підмінена самовираженням через девіантну, зокрема залежну поведінку (А. Маслоу). Залежна поведінка може бути зумовлена розвинутим в нашу епоху культом споживача (Е. Фром). Згідно соціально-когнітивної теорії особи|особистості|стості, вживання|вжиток,використання| алкоголю і інших психоактивних речовин може існувати в свідомості як зразок|взірець| для наслідування, як пасивно засвоєна модель на основі соціального научіння або як безпосереднє автоматичне наслідування іншим (А. Бандура). В теоріях особистісних властивостей (Р.Кеттел) виділені фактори|фактори|, що мають безпосереднє відношення до особистісної патології. Наприклад, ступінь|міра| самоконтролю або загальна|спільна| здатність до саморегуляції (фактор|фактор| Q3 за Р. Кеттелом) має відношення до алкоголізації (В.Д. | Москаленко).

На думку провідних фахівців вітчизняної психології (Н.В. Дмитрієва, Ц.П. Короленко, Н.С. Курек, І.П. Лисенко, Н.Ю. Максимова, В.Д. Менделевич та ін.) феномен адиктивної поведінки людини потрібно розглядати не в контексті патологічної залежності, а як прагнення особистості відчути зміну стану свідомості за допомогою психоактивних речовин або інших засобів і цьому сприяють біологічні, соціальні та психологічні чинники (Н.С. Курек, І.П. Лисенко, Н.Ю. Максимова).

У вітчизняній психології проблема адиктивної поведінки особистості досліджувалася у працях Н.М. Апетик, Н.П. Бурмаки, О.В. Двіжони, Н.Є. Завацької, Н.Ю. Максимової, Б.А. Леко, І.П. Лисенко, Н.М. Панасенко, О.В. Савчук, Б.М. Ткач, О.М. Чередниченко та ін.

Встановлено, що головними факторами виникнення у неповнолітніх потреби у вживанні психотропних речовин є такі: вікові особливості, несприятлива мікросоціальна ситуація розвитку, порушення у функціонуванні вищої нервової діяльності. Схильність до алкоголю найчастіше виникає на фоні відхилень у психічному розвитку дитини (психопатії, акцентуації характеру, мінімальна дисфункція мозку) або в разі наявності негативної соціальної ситуації розвитку, помилок батьків у вихованні дітей, особливо небезпечним є наявність алкогольного оточення, а також спадковість передумов алкоголізму. Таким чином, схильність до алкоголю розглядається як своєрідне функціональне новоутворення особистості, яке поступово формуючись, може значний час перебувати у прихованому стані, але при певних умовах виявляється (Н.Ю. Максимова ).

Сучасні погляди зарубіжних і вітчизняних психологів щодо основних властивостей особистості учнів молодшого шкільного та раннього підліткового віку полягають у наступному.

Провідною діяльністю молодшого| щколяра| є|з'являється,являється| навчальна діяльність, а основні новоутворення віку - це розвиток довільності і формування словесно-логічного мислення|. Молодший шкільний вік є|з'являється,являється| періодом інтенсивного розвитку і якісного перетворення пізнавальних процесів: вони починають|розпочинають,зачинають| набувати опосередкованого характеру і стають усвідомленими і довільними. У цей період якісно змінюється здатність до довільної регуляції поведінки. Як зазначає Л. С. Виготський, втрата дитячої безпосередності, що відбувається|походить| в цьому віці, характеризує новий рівень розвитку мотиваційно-потребнісної| сфери, що дозволяє дитині|дитяті| діяти не безпосередньо, а керуватися свідомими цілями, соціально виробленими нормами, правилами і способами поведінки. Наприкінці|упродовж| молодшого шкільного| | віку починає|розпочинає,зачинає| складатися новий тип відносин| з|із| навколишніми|довколишніми| людьми. Безумовний авторитет дорослого поступово втрачається, все більше значення для дитини|дитяти| починають|розпочинають,зачинають| набувати|придбавати| однолітки, зростає роль дитячого співтовариства|спілки|.

Відомо, що дітям, які виховувались в сім'ях, де зловживають алкоголем властиві проблеми в емоційній|емоціональній| сфері, такі, як|з'являються,являються| агресивність, емоційна|емоціональна| розгальмованість| і тривожність, вже у молодшому шкільному віці. Тривожність переживається дітьми як відчуття психологічного дискомфорту, зниження настрою, неспокою|занепокоєння|. Тривале перебування в такому стані і неможливість справитися|впоратися| з|із| ним самостійно, закономірно може призвести до пошуку альтернативних форм регуляції стану - зокрема, до формування установки на зміну емоційного|емоціонального| стану за допомогою алкоголю. |десятеро|

Молодшому підлітку є властива виражена|виказана,висловлена| емоційна|емоціональна| нестійкість, конфліктність і агресивність, сором'язливість і максималізм, схильність до ризику, самовипробувань (Л.С. Виготський, В.М. Поліщук, М.В. Савчин).

Становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази, як адаптація (пристосування до нових соціальних умов), індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей) та інтеграція (включення в групу ровесників). Фактором розвитку особистості молодшого школяра є не стільки навчальна діяльність, скільки ставлення дорослих до успішності, дисциплінованості, старанності дитини. Отже, вступ дитини до школи, перехід від сімейного виховання до системи шкільного навчання і виховання є важливим і складним процесом, який супроводжується суттєвими змінами в її житті та розвитку. В процесі навчальної діяльності розвиваються основні психологічні новоутворення молодшого шкільного віку: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія (М.В. Савчин).

У молодшому шкільному віці значно розширюється сфера соціальних контактів дитини, що неминуче впливає на її первинну Я-концепцію - сукупність настанов щодо себе.

Школа сприяє самостійності учня, його емансипації від впливу батьків, надає йому широкі можливості для вивчення навколишнього (фізичного і соціального світу). Діти із сімей, де існує проблема зловживання алкоголем, як правило погано вчаться. Відомо, що успішність навчання школярів та їхні уявлення про себе взаємопов'язані. Успіхи в навчанні сприяють розвитку самооцінки молодшого школяра, а самооцінка впливає на рівень успішності через механізми очікувань, домагань, мотивації та впевненості у своїх силах.

Розвиток емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе, результатом якого є певна самооцінка, відбувається через відображення нею реальних зв'язків з навколишнім світом, які існують лише завдяки активності особистості. При цьому важливо врахувати, що самооцінка як структурний компонент Я-образу дитини, певний ступінь її емоційно-ціннісного ставлення до себе є постійно діючим мотиваційним фактором у процесі життєдіяльності особистості. Тому, спрямовуючи активність учня, надаючи їй соціальної значущості, можна впливати не тільки на сферу його свідомості, а досягти гармонізаціїі розвитку підростаючої особистості загалом (Л.С. Виготський, Н.І. Жигайло, М.В. Савчин).|десятеро|

Згідно Л.С.Виготського, фантазії молодших підлітків|дитяти| виконують значущу регуляторну функцію, приносять заспокоєння, знімають напруженість і усувають внутрішній конфлікт. Вживання|вжиток, використання| психоактивних речовин може ставати | способом задоволення найрізноманітніших фантазій, за якими стоїть незадоволеність| незадоволення| потреб і бажань|волінь| в реальному житті.

У розділі проаналізовані особистісні детермінанти узалежнення від алкоголю у віковому контексті (Ц.П. Короленко, Н.С. Курек, В.Д. Менделевич, В.Д. Москаленко та ін.).

Показано, що психічний інфантилізм, який часто притаманний дітям із сімей, які зловживають алкоголем, зумовлює|зумовлює| бідність поведінкового репертуару, обмеження навичок| соціальних контактів, що часто|частенько| призводить|призводить,наводить| до утруднень|скрути| психічної адаптації, одним з проявів|виявів| якої і є|з'являється,являється| рання алкоголізація (Б.М. Гузіков, Е.Г. Ейдеміллер, І.А. Агєєва).

Відзначено, що ризик виникнення алкоголізму істотний|суттєвий| при наступних|слідуючих| властивостях особистості|особистості| і поведінки підлітків: несформованість «я» із|із| слабкістю внутрішнього контролю, зовнішньою імпульсивністю поведінки; низький поріг емоційного|емоціонального| реагування з|із| внутрішньою напругою| напруженням|, тривогою, полегшеним включенням|приєднанням| конфліктних психологічних переживань|вболівань| (С.А. Кулаков).

Також висвітлено психологічну функцію установки у ґенезі адиктивної поведінки учнів молодшого та раннього підліткового віку (О.Г. Асмолов, Ш.А. Надірашвілі, В.Г. Норакідзе, Д.Н. Узнадзе).|вжиток,використання| Психологічна енциклопедія подає визначення установки як готовності суб'єкта до прояву певної активності, що забезпечує стійкий цілеспрямований характер діяльності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби. Загальнопсихологічну теорію установки розробив Д.Н. Узнадзе, який встановив наявність у людини загальнопсихологічної готовності до реалізації значущої у певний момент потреби і розкрив закономірності її закріплення при повторенні ситуацій, що дають змогу задовольнити цю потребу. Соціальна установка (атитюд) включає емоційний|емоціональний|, когнітивний і поведінковий компоненти (Г.М. Андрєєва). Когнітивний компонент включає думки оцінного характеру|вдачі|, думки про об'єкти. На основі цих думок об'єктам приписуються якості корисності-шкідливості, бажаності-небажаності і т.д. Когнітивний компонент спирається|обпирається| на процес встановлення пізнавальних відносин, зіставлення і порівняння ознак об'єкту з метою людини, виражається|виказується,висловлюється| в переконанні або думці. Емоційний|емоціональний| компонент включає відчуття|почуття| щодо|відносно| об'єкту: задоволення - незадоволення; симпатія - антипатія і т.д. Поведінковий компонент виражає|виказує,висловлює| потенційну готовність особистості|особистості| реалізувати певну поведінку по відношенню до об'єкту (Г.М. Андрєєва).

У сучасних психологічних| і наркологічних дослідженнях поняття установки на вживання|вжиток,використання| психоактивних речовин почали використовувати порівняно недавно, переважно з метою аналізу і прогнозу поведінки (Е.Є. Бехтель, В.В. Гульдан, Н.С. Курек, Б.А. Леко, В.А. Мухамедов, Т.І. Петракова, О.Л. Романова).

Таким чином, здійснений у розділі аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури засвідчив, що проблема вивчення психологічних особливостей установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю залишається недостатньо розробленою.

У другому розділі «Зв'язок вікових і статевих особливостей учнів зі схильністю до вживання алкоголю»|особистості| було подано характеристику вибірки|, подано схему дослідження, описано методи дослідження, характеристику вікових і статевих особливостей учнів.|

У дослідженні застосовувався:

- багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттела, варіант CPQ для дітей 8-12 років (Л.А. Головей, Е.Ф. Рибалко), який призначений для діагностики властивостей особистості|особистості| дітей молодшого шкільного та молодшого підліткового віку. Опитувальник CPQ включає 12 факторів|фактори|, що дозволяють виявляти індивідуальні відмінності дитини|дитяти|, і сконструйований таким чином, щоб|так , щоб,таким образом | питання були зрозумілі як молодшим школярам, так і учням більш старшого віку (12 років);

- опитувальник рівня шкільної тривожності Філіпса (Л.А. Головей, Е.Ф. Рибалко) мета якого полягає у вивченні рівня і особливостей|вдачі| тривожності, пов'язаної зі школою у|в,біля| учнів молодшого шкільного і раннього підліткового віку, тобто особистісної тривожності школяра;

- методика дослідження установки на шкідливість (нешкідливость) алкоголю і поведінкову готовність до вживання (методика О. Г. Макеєвої), яка спрямована|спрямована| на дослідження таких аспектів установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю як сформованість загальних|спільних| уявлень про алкогольні напої, їх шкідливість (нешкідливость), а також| спроби, що відбулися, і передбачуване вживання|вжиток,використання| алкоголю в майбутньому;

- методика дослідження установки на зміну емоцій за допомогою| алкоголю (методика О. Г. Макеєвої );

- методика дослідження установки на позитивні емоції від вживання| алкоголю ( методика емоційних|емоціональних| очікувань|чекань| Н.С. Курека ).

Шляхом експертних оцінок була встановлена група дітей молодшого шкільного віку та раннього підліткового віку, які виховувалися в сім'ях, де є проблема зловживання алкоголем. Експертами були вчителі із шкіл, де навчалися ці діти (враховувалася думка не менше трьох вчителів школи).

Отже, експериментальну групу становили діти із сімей, де є проблема зловживання алкоголем, а контрольну групу - діти із звичайних сімей.

Виявлено, що у дітей із експериментальної групи, і у|в,біля| хлопчиків, і у|в,біля| дівчаток дані, отримані|отримані| за допомогою «Опитувальника шкільної тривожності» (Філіпса), вказують на підвищення рівня тривожності за фактором|факторах| «Страх ситуації перевірки знань» і «Страх невідповідності очікуванням|чеканням| оточуючих». У|в,біля| хлопчиків решта показників розташовується в межах|у рамках| норми, у|в,біля| дівчаток має місце підвищення рівня шкільної тривожності за тестом в цілому|загалом|, зокрема за чинниками|факторах| «Загальна|спільна| шкільна тривожність» і «Страх самовираження».

У віці 11-12 років і у|в,біля| хлопчиків, і у|в,біля| дівчаток з експериментальної групи дані, отримані|отримані| за допомогою «Опитувальника шкільної тривожності» (Філіпса), показують підвищення рівня тривожності за факторами|факторах| «Страх самовираження», «Страх ситуації перевірки знань» і «Страхи і проблеми у відносинах з|із| вчителями|учителями|». У|в,біля| хлопчиків проявляється також підвищення рівня тривожності за фактором|фактору| «Страх невідповідності очікуванням|чеканням| оточуючих», решта показників лежать в межах|у рамках| норми. У|в,біля| дівчаток спостерігається підвищення рівня тривожності за тестом в цілому|загалом| і за фактором|фактору| «Загальна|спільна| шкільна тривожність». Дорослішання носить неоднозначний і суперечливий|суперечний| характер|вдачу|: зростання сили і зрілості «над-я|» поєднується|сполучається| з|із| емоційною|емоціональною| нестійкістю і слабкістю «я».

У|в,біля| дівчаток обох вікових груп (у експериментальній і контрольній групі) порівняно з хлопчиками, має місце вищий рівень гіпотимії (фактор|фактор| О за тестом Кеттела; рівень| значущості у віці 8-9 років, при р < 0,05; у віці 11-12 років (відмінності виявляються на рівні тенденції), а також вищий рівень шкільної тривожності за тестом Філіпса, (відмінності на рівні тенденції ( при р< 0,10). Хлопчикам обох вікових груп (у експериментальній і контрольній групі) порівняно з дівчатками, притаманна|вдача| велика безпечність|безтурботність|, життєрадісність, імпульсивність, легковажність (фактор|фактор| F в тесті Кеттелла). Рівень значущості відмінностей для 8-9 років - при р < 0,025; у віці 11-12 років при р < 0,001.

Отже, суттєвих вікових і статевих особливостей, що пов'язані зі схильністю до вживання алкоголю не встановлено. Спостерігається тенденція до зникнення відмінностей в залученні до вживання алкоголю між хлопчиками і дівчатками.

У третьому розділі «Зв'язок між властивостями особистості учнів молодшого і раннього підліткового віку та установкою на алкоголізацію»|особистост|вжиток поданий опис та аналіз результатів дослідження психологічних чинників|факторів| ризику алкоголізації: властивостей особистості|особистості| учнів молодшого та раннього підліткового віку у взаємозв'язку з|із| їх установками на вживання|вжиток,використання| алкоголю.

Встановлено, що у віці 8-9 і 11-12 років, і у|в,біля| хлопчиків, і у|в,біля| дівчаток дані, отримані|отримані| за допомогою опитувальника Р. Кеттела, в цілому|загалом| узгоджуються|збігаються| з|із| існуючими нормативними даними, отриманими|отриманими| при обстеженні дітей аналогічного віку. У|в,біля| дівчаток і хлопчиків 8-9 років із сімей, де є проблеми зловживання алкоголем (експериментальна група), можна відзначити, порівняно з нормативами підвищені|| показники за фактором |фактору|О (гіпотимія - гіпертимія), у|в,біля| хлопчиків - за фактором|фактору| Е (домінантність - конформність). У|в,біля| хлопчиків 11-12 років |в,біл фіксується підвищення показника за фактором|факторах| D (неспокій|занепокоєння| - врівноваженість|урівноваженість|) і О (гіпотимія - гіпертимія), у|в,біля| дівчаток -- також за фактором|фактору| О.

У досліджуваних|в,біля| 11-12 років, порівняно з дітьми 8-9 років, має місце вищий рівень сили «над-я|» (фактор|фактор| G в тесті Кеттела), що пов'язано із закономірним розвитком вольових процесів рос|том самосвідомості. В цій групі спостерігається|в,біля| вищий рівень збудливості, неспокою|занепокоєння|, демонстративності (фактор|фактор| D в тесті Кеттела), що може пояснюватися вступом дітей до негативної фази підліткового віку (передпідлітковий, ранній підлітковий вік). Рівень значущості відмінностей у|в,біля| хлопчиків - р < 0,005; у|в,біля| дівчаток відмінності виявляються на рівні тенденції. Також у|в,біля| досліджуваних 11-12 років, порівняно з дітьми 8-9 років, проявляється нижчий рівень сили «я» (менша здатність|здібність| контролювати емоційні|емоціональні| імпульси, емоційна|емоціональна| нестійкість; фактор|фактор| С|із| в тесті Кеттела), відмінності на рівні тенденції.

Рис.1. Передбачуване вживання|вжиток,використання| алкоголю в майбутньому в|в,біля| учнів 8-9 і 11-12 років

За даними дослідження в обох групах, мали спроби вживання алкоголю близько половини хлопчиків 8-9 років і близько половини дівчаток 11-12 років. Незалежно від статі|статі| і віку досліджувані двох груп найшкідливішими для здоров'я людини алкогольними напоями вважають|лічать| горілку (95,5 %) і пиво (91,8 %), найменш шкідливим - вино (76,7 %). Відмінностей між ними не зафіксовано (рис.1, рис.2) .

Не дивлячись на те, що діти в обох групах мають реальні уявлення про шкідливість алкоголю, дослідження їх поведінкової готовності до вживання, а зокрема, передбачуваного уявлення про вживання алкоголю в майбутньому (рис.1) і спроб вживання алкоголю, що відбулися (рис.2) є суттєво відмінними. Це можна обґрунтувати суперечливим відношенням до алкоголю в суспільстві загалом (з одного боку - соціальна реклама і пропаганда алкоголю, а з іншого - його ж критика).

Отже, найменш шкідливим напоєм у всіх обстежених групах досліджувані вважають вино. Ймовірно|певно,мабуть|, це пов'язано з тим, що вино здебільшого| є|з'являється,являється| «святковим» напоєм, порівняно з пивом і горілкою, може викликати|спричиняти| асоціації із|із| святковим столом і веселістю, унаслідок|внаслідок| чого вони надають йому ознаки нешкідливості.

Рис.2. Спроби вживання алкоголю, що відбулися у учнів|в,біля| 8-9 і 11-12 років

В цілому|загалом| для дітей обох груп характерна|вдача| суперечливість і недиференційованість уявлень про шкідливість алкоголю. Уявлення про шкідливість алкогольних напоїв неконкретні, поєднуються|сполучаються| із|із| спробами вживання алкоголю, що відбулися, і передбачуваним вживанням|вжитком,використанням| алкоголю в майбутньому. Це підтверджує тезу про те, що такі розмиті, загальні|спільні| установки і очікування|чекання| носять абстрактний, відчужений від «я» характер|вдачу| і не відповідають реальній поведінці.

Таким чином, уявлення досліджуваних про шкідливість алкоголю не можуть виконувати в молодшому шкільному і молодшому підлітковому віці функцію надійного засобу|коштом| запобігання ранньому залученню до алкоголізації.

Рис. 3. Структура спроб вживання алкоголю у дітей із сімей, де є проблема зловживання алкоголем (експериментальна група)

Із наведених діаграм ми бачимо, що, і в сім'ях, де є проблема зловживання алкоголем (експериментальна група), і в звичайних сім'ях (контрольна група) діти (як хлопчики так і дівчатка) найчастіше мають спроби вживання пива (рис.3, рис.4). Що ще раз підтверджує вплив реклами через засоби масової інформації. Відмінності між цими групами проявляються щодо спроб вживання горілки, що у контрольній групі не фіксується, а в експериментальній групі виявляється (рис.3).

Встановлено також взаємозв'язок властивостей особистості|особистості| і шкільної тривожності дітей молодшого шкільного і молодшого підліткового віку з|із| різними аспектами установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю (установкою, що відображає|відбиває| уявлення про шкідливість (нешкідливість) алкоголю і поведінкову готовність до вживання|вжитку,використання|; установкою на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю в різних ситуаціях алкоголізації).

Рис. 4. Структура спроб вживання алкоголю у дітей із звичайних сімей (контрольна група)

Виявлені також взаємозв'язки властивостей особистості|особистості| і установки, що відображає|відбиває| уявлення про шкідливість (нешкідливість) алкоголю і поведінкову готовність до вживання|вжитку,використання|, тобто спроби, що відбулися, і передбачуване вживання|вжиток,використання| алкоголю в майбутньому у|в,біля| хлопчиків і дівчаток молодшого шкільного та раннього підліткового віку.

Отже, на етапі молодшого шкільного віку зафіксований взаємозв'язок властивостей особистості|особистості| і реалізації алкогольної поведінки (спроби алкогольних напоїв, що відбулися, і передбачуване вживання|вжиток,використання| алкоголю в майбутньому). Показано, що такі негативні особистісні риси як|межі| імпульсивність, низький самоконтроль,| сприяють спробам вживання алкоголю, зокрема, пива.

Взаємозв'язок властивостей особистості|особистості| і установок, що відображають|відбивають| поведінкову готовність до вживання|вжитку,використання| алкоголю, найяскравіше виявляється в експериментальній групі. Важливим чинником|фактором|, що впливає на інтенсивність спроб вживати алкоголь і|вжитки,використання| постає шкільна тривожність, причому у|в,біля| хлопчиків спроби алкоголю, що відбулися, пов'язані з такими властивостями особистості|особистості|, як|слаб| безпечність|безтурботність|, збудливість; передбачуване вживання -|вжиток,використання|-|із| низьким самоконтролем і низькою шкільною тривожністю, а у|в,біля| дівчаток - із|із| |слабемоційною|емоціональною| нестійкістю і підвищеною шкільною тривожністю. Останні можуть слугувати джерелом |початку|розпочала,зачала| алкоголізації як у|в,біля| хлопчиків так і у|в,біля| дівчаток із сімей, де є проблема зловживання алкоголем (експериментальна група).

Таким чином можна зробити припущення, що|певно,мабуть| ранні спроби вживання алкоголю, і у|в,біля| хлопчиків, і у|в,біля| дівчаток з обох груп обумовлені негативними рисами|межами| особистості|особистості| і переслідують мету|ціль| задоволення цікавості, прагнення до нових відчуттів|, ризику, отриманню|здобуттю| задоволення. У молодшому підлітковому віці чинники алкоголізації хлопчиків залишаються тими самими, а для|в| дівчаток намагання вживати алкоголь виявились такими, що є взаємопов'язаними з|із| емоційними|емоціональними| переживаннями|вболіваннями|, тривогою, неспокоєм|занепокоєнням|, зниженим|зниженим| настроєм. Припускається|певно,мабуть|, що фізіологічні і психологічні зміни, що супроводжують процес дорослішання у|в,біля| дівчаток з обох груп, можуть також провокувати спроби вживання алкоголю під впливом переживання|вболівання| емоційного|емоціонального| дискомфорту.

Проте, можна стверджувати, що такі особистісні властивості, як домінантність в спілкуванні, низький самоконтроль поведінки і схильність до ризику у дітей із обох груп, а також специфіка впливу оточення (сім'я, де є проблема зловживання алкоголем) у дітей із експериментальної групи можуть бути психологічними особливостями установки на вживання алкоголю.

У висновках підведено підсумки здійсненого дисертаційного дослідження, результати якого підтвердили висунуту основну гіпотезу, а також окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Теоретичний аналіз зарубіжних і вітчизняних психологічних теорій показав, що факторами|факторами| ризику |вжит зловживання алкоголем учнями молодшого та раннього підліткового віку є|з'являються,являються| тривожність, зниження| |вольового самоконтролю поведінки, схильність до ризику і домінування, а також порушення розвитку Я-концепції|.

2. Встановлено, що складовими установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю є: поведінкова готовність до вживання|вжитку,використання| (спроби, що відбулися, і передбачуване в майбутньому вживання|вжиток,використання| алкоголю); установка, що зумовлена впливом оточуючих; установка на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю.

3. Установка на алкоголізацію залежить від ситуацій первинного залучення (батьками в сім'ях, де існує проблема зловживання алкоголем) і групового вживання (з однолітками або трохи старшими за віком дітьми).

4. Встановлено, що установка на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю у віці 8-9 років виникає як правило в ситуаціях первинного залучення (дорослими або більш старшими особами)|вжитку,використання|; у віці 11-12 років - в ситуації групового вживання|вжитку,використання| алкоголю разом з однолітками.

5. Визначені типи| особистості, що детермінують готовність до вживання|вжитку,використання| алкоголю; зокрема, |вжитку,вучні з|із| вираженою|виказаною,висловленою| домінантністю в спілкуванні, низьким самоконтролем поведінки і схильністю до ризику|слаб| мають позитивні установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю в ситуаціях первинного залучення (дорослими або більш старшими особами); учні з|із| високим рівнем тривожності|слаб мають прогноз адиктивної поведінки.

6. Провідними|вдача| рисами особистості учнів раннього|особистості| |підліткового віку, які сприяють ризику алкоголізації, є |з'являються,являю емоційна нестійкість, неврівноваженість і тривожність, зокрема шкільна |емоціональна|; ці риси корелюють навіть із уявленнями про шкідливість тих чи інших різновидів алкоголю, зокрема, про шкідливість пива і вина|вжитку,використання|; в той час, як низький самоконтроль поведінки, схильність до ризику - із уявленнями про нешкідливість пива, вина і навіть горілки.

7. У|в,біля| дівчаток 11-12 років вживання алкоголю спричинені |слабемоційною|емоціональною| нестабільністю і підвищеною шкільною тривожністю;|межі| |особивисока шкільна тривожність є ризиком підвищення рівня установки на зміну емоцій за допомогою алкоголю, а| низький самоконтроль поведінки, високий рівень домінантності і схильності до ризику підвищують рівень установки на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю в різних ситуаціях алкоголізації.

8. Учні молодшого шкільного віку, яким властиві такі риси, як|особистості| домінантність в спілкуванні,||із| низький самоконтроль поведінки і схильність до ризику, складають групу ризику первинного залучення до вживання|вжитку,використання| алкоголю. Учні із такими рисами, як|особистості| тривожність складають групу ризику виникнення адиктивної поведінки|вжитк.

Перспективу подальшого дослідження проблеми установки особистості на вживання алкоголю ми вбачаємо в розробленні програми попередження виникнення установок на вживання алкоголю, яка охоплювала б всі вікові групи осіб шкільного віку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Основні положення дисертації опубліковані у виданнях, що входять до переліку ВАК:

1. Луцина О.Л. Психологічне дослідження ранньої алкоголізації / О.Л. Луцина // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.С.Д. Максименка. - Рівне, “Волинські обереги”, 2000. - Т.II, - Ч.2 - С. 208-212.

2. Христук О.Л. Самоактуалізація молодої особи як альтернатива алкоголізаці / О.Л. Христук // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2004. -Т.VI. - Вип. 3. - С. 364-368.

3. Христук О. Л. Схильність до тривожності і депресії як фактор впливу на алкоголізацію молодої особи / О.Л. Христук // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2004. - Т.VI. - Вип.6. - С. 392-396.

4. Христук О. Л. Соціально-психологічні особливості адиктивної поведінки молоді / О.Л. Христук // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред.С.Д. Максименка. - К. : Главник, 2005. - Том 4. -Вип.26. - С. 239-242.

5. Христук О.Л. Психологічна характеристика адикції як типу девіантної поведінки особистості / О.Л. Христук // Наукові записки Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Вип.33. - С. 232-238.

6. Христук О.Л. Теоретичний аналіз психологічної теорії: особистість і вживання алкоголю / О.Л. Христук // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К. Логос, 2007.- Т.7.- Вип.13. - С. 305 с.

7. Христук О.Л. Психологічний аналіз функції установки у генезі адиктивної поведінки особистості / О.Л. Христук // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2008. - Т. 10. - Ч.3. - С. 469-473.

Також результати дослідження опубліковано в матеріалах конференцій та семінарів:

8. Луцина О.Л. Психологічний аналіз генезису ранньої алкоголізації моло-

ді / О.Л. Луцина // Психологія Львівська і Варшавська : Вчора - Сьогодні - Завтра : матеріали Польсько-Української конференції. - Варшава : Варшавський університет, 2000. - С. 87.

9. Христук О.Л. Алкоголізація молоді як проблема сучасності / О.Л. Христук // Психологічні проблеми соціальної адаптації та правової реабілітації громадян : збірник тез круглого столу, 26 січня 2007року. - Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. - С.100-101.

10.Христук О.Л. До питання профілактики адиктивної поведінки особистості / О.Л. Христук // Психологічні аспекти національної безпеки : тези міжнародної науково-практичної конференції. - Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. - С. 209-210.

11.Христук О.Л. Гуманістичні цілі і цінності освіти як основа профілактики адиктивної поведінки школярів / О.Л. Христук // Професійна психологія : реалії та перспективи розвитку : збірник матеріалів конференції / За заг. ред. проф. Ж.П.Вірної. - Луцьк : Волин.нац.ун-т ім. Лесі Українки, 2008. - С. 286.

12. Христук О.Л. Профілактика адиктивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку / О.Л. Христук // Психологічні аспекти національної безпеки : тези Другої Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. - С. 234-237.

Анотації

Христук О.Л. Психологічні особливості установки учнів молодшого та раннього підліткового віку на вживання алкоголю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2009.

В дисертації теоретично обґрунтована і практично підтверджена гіпотеза про те, що існують два основні типи особистості, які є групами ризику різних форм вживання алкоголю.

В дослідженні обґрунтований комплексний підхід до вікових і психологічних властивостей особистості|особистості| та установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю учнів молодшого та раннього підліткового віку. Уточнені поняття позитивної установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю і виокремлені такі її складові : поведінкова готовність до вживання|вжитку,використання|; установка на зміну емоцій за допомогою алкоголю; установка на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю.

Показано, що учні з|із| вираженою|виказаною,висловленою| домінантністю в спілкуванні|слаб| мають позитивні установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю в ситуаціях первинного залучення; учні з|із| високим рівнем тривожності|слаб мають позитивні установки на вживання|вжиток,використання| алкоголю в ситуації одноосібного систематичного залучення|вжитку,використання|.

Визначено, що домінантність в спілкуванні| пов'язана з установкою на позитивні емоції від вживання|вжитку,використання| алкоголю; тривожність - з|із| установкою на зміну емоцій за допомогою алкоголю.

Дослідження виявило, що характерними рисами особистості молодших підлітків, які сприяють алкоголізації є емоційна нестійкість, неврівноваженість, шкільна тривожність.

Ключові слова: адиктивна поведінка, позитивна установка на вживання алкоголю, вікова динаміка установки на вживання алкоголю, учні молодшого та раннього підліткового віку.

Христук О.Л. Психологические особенности установки учеников младшего и раннего подросткового возраста на употребление алкоголя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2009.

В диссертации теоретически обоснована и практически подтверждена гипотеза о существовании двух типов личности как груп риска алкоголизации учеников младшего и раннего подросткового возраста.

В исследовании обоснован комплексный подход к возрастным и психологическим особенностям личности и установке на употребление алкоголя учениками младшего и раннего подросткового возраста. Уточнены понятия положительной установки на употребление алкоголя и определены такие ее составляющие: поведенческая готовность к употреблению; установка на изменение эмоций посредством алкоголя; установка на положительные эмоции от употребления алкоголя.

Показано, что ученики с выраженной доминантностью в общении имеют положительные установки на употребление алкоголя в ситуациях первичного приобщения (взрослыми или более старшими детьми); ученики с високим уровнем тревожности имеют прогноз аддиктивного поведения.

Определено, что доминантность в общении связана с установкой на положительные эмоции от употребления алкоголя; тревожность - с установкой на изменение эмоций посредством алкоголя.

Показано, что установка на положительные эмоции от употребления алкоголя в возрасте 8-9 лет возникает обычно в ситуациях первичного приобщения (взрослыми или родителями в алкогольних семьях); в возрасте 11-12 лет - в ситуации группового употребления алкоголя вместе с ровесниками.

Високий самоконтроль, эмоцыональная устойчевость взаимосвязаны с представлениями о вредности слабоалкогольных напитков, а низкий самоконтроль, склонность к риску - с представлениями о безвредности слабоалкогольных и сильноалкогольных напитков.

Исследование показало, что характерными чертами личности младших подростков, которые способствуют алкоголизации есть эмоциональная неустойчивость, неуровновешенность, школьная тревожность.

Ученики младшего и раннего подросткового возраста, которым присущи такие черты, как доминантность в общении, низкий самоконтроль поведения и склонность к риску, принадлежат к группе риска первичого приобщения к употреблению алкоголя.

Профилактика случаев алкоголизации учеников младшего и раннего подросткового возраста, что принадлежат к первой группе типов личности (доминантность в общении, низкий самоконтроль поведения и склонность к риску), должно осуществляться путем формирования положительной системы ценностей и самоконтроля, навыков целеустремления. Для второй группы (тревожность) - эмоциональной устойчивости, навыков преодоления проблемных жизненных ситуаций.

Перспектива дальнейшего исследования проблемы установки личности на употребление алкоголя состоит в розработке программы предупреждения возникновения установок на употребление алкоголя, которая должна учитывать все возрастные группы детей школьного возраста.

Ключевые слова: аддиктивное поведение, положительная установка на употребление алкоголя, возрастная динамика установки на употребление алкоголя, ученики младшего и раннего подросткового возраста.

Khrystuk O.L. Psychological peculiarities of children's and teenager's studding at school attitude of taking alcohol.

Dissertation of getting scientific title of Candidate of science in psychology in speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. G.S.Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kiev, 2009.

Hypothesis that predictors of alcoholization pupils are two types of personality is theoretically argued and practically confirmed in dissertation. Existing those types of personality increase risk of taking alcohol.

Complex approach of age and psychological peculiarities of personality and children's and teenager's studding at school attitude of taking alcohol is lighted up in research.

Notions of the positive attitude toward tacking alcohol are specified, and selected such its components: behavioural readiness of tacking alcohol; attitude toward changing emotions after alcohol taking; attitude toward positive emotions after tacking alcohol.

It is shown, that pupils with disposition to dominant position in communication have positive attitudes toward alcohol tacking in primary involvement situation; pupils with high anxiety level have positive attitudes toward alcohol taking in individual systematic involvement situation.

...