Психологічні особливості розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників

Спеціальність 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах»

Демський Валентин Володимирович

Хмельницький - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Томчук Михайло Іванович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Сафін Олександр Джамільович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук Овчаренко Юрій Олексійович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кафедра філософських та соціально-політичних наук, доцент кафедри.

Захист відбудеться « 09 » квітня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий «06» березня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, професор В. М. Гладкова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова Державної прикордонної служби України, суттєва зміна управлінських функцій офіцерів спричинили необхідність наукового вивчення психологічних особливостей розвитку їх професійної рефлексії та розробки засобів її покращення.

Офіцер-прикордонник є керівником тактичного рівня, а тому важливим показником його професійності є здатність до рефлексії власних фахових знань, якостей особистості, можливостей щодо управління прикордонними підрозділами, емоційного реагування на результати діяльності та ін.

Сучасна демократизація суспільства вимагає нових підходів до формування особистості керівника. Ускладнення завдань, що покладаються на керівників різних рівнів Державної прикордонної служби України (ДПСУ), потребує їх колегіального вирішення та осмислення можливих наслідків. Рефлексія дає змогу офіцеру-прикордоннику не лише зосереджувати увагу на самому собі, власних переживаннях, але й враховувати ставлення інших людей до нього з метою корегування своєї поведінки. Як свідчить практика, значна частина офіцерів-прикордонників не здатна належним чином рефлексувати, недостатній рівень розвитку їхньої професійної рефлексії породжує труднощі у спілкуванні з підлеглими, конфліктні ситуації та ін.

На рівень рефлексії в професійній діяльності офіцерів-прикордонників впливають екстремальні умови її перебігу: нестандартна тактика та характер дій порушників державного кордону, віддаленість підрозділів від органів управління, складні фізико-географічні умови, неузгодженість нормативно-правового регулювання діяльності, непередбачуваність умов діяльності, раптовість виникнення різних ситуацій, висока динаміка змін та швидкоплинність подій тощо. Це потребує від офіцера-прикордонника швидкості мислення, високого рівня компетентності, креативності у прийнятті рішень, здатності аналізувати власну поведінку та професійні дії. Саме тому рефлексія є тим інструментом, що дає змогу офіцеру-прикордоннику швидко та об'єктивно оцінити обстановку, прийняти рішення, осмислити результати його впровадження, проаналізувати всі попередні дії та зробити висновки щодо перспективи професійної діяльності, обрати той чи інший стиль керівництва в умовах екстремальної діяльності.

Проблема професійної рефлексії була предметом дослідження психологів: Е. Берн, А. Деркача, А. Карпова, Н. Кузьміної, С. Максименка, О. Матеюка, Ю. Овчаренка, Є. Потапчука, О. Сафіна, М. Томчука, В. Ягупова та ін. Проте поза увагою залишилась питання розвитку професійної рефлексії саме в офіцерів-прикордонників, що має високу як наукову, так і практичну значущість. Недостатня теоретична та методологічна розробленість проблеми розвитку, діагностики та шляхів удосконалення рефлексії керівника в підрозділах Державної прикордонної служби України зумовила вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в межах науково-дослідної роботи «Психолого-педагогічна програма формування професійної рефлексії в офіцерів прикордонників» (шифр 207-0074 І «Рефлексія»).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 28.11.2005 р. і узгоджена у Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).

Мета дослідження виявлення та обґрунтування психологічних особливостей розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника в управлінській діяльності та розробка програми її формування.

Гіпотеза дослідження. Професійна рефлексія офіцерів-прикордонників є складним особистісним утворенням, складовими якого є когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти, і залежить від рівня їхньої професійної підготовки, індивідуальних особливостей та умов управлінської діяльності. Розвинути належний рівень професійної рефлексії офіцерів можна шляхом їх залучення до спеціальних занять, ігор і тренінгів з формування осо-бистісних якостей, властивостей, що складають структуру зазначеної рефлексії.

Відповідно до мети та висунутої гіпотези були сформульовані такі завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз проблеми рефлексії в науковій літературі, виявити її особливості в управлінській діяльності офіцера-прикордонника та визначити її структуру.

2. Обґрунтувати комплекс методів і методик психодіагностики професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників.

3. Виявити умови розвитку професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників.

4. Розробити програму та модель формування професійної рефлексії офіцера-керівника та провести експериментальну перевірку їх ефективності.

Об'єкт дослідження професійна рефлексія офіцера-прикордонника.

Предмет дослідження психологічні особливості розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника як суб'єкта реалізації управлінських функцій.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукової літератури, моделювання феноменів, пов'язаних із формуванням професійної рефлексії офіцерів-прикордонників (для визначення стану розробленості зазначеної проблеми, а також для моделювання умов розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників); емпіричні - експеримент (констатувальний і формувальний), спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування (стандартизовані методики «Рефлексія керівника»; «Діагностика провідного стану «Я» в управлінському спілкуванні»; «Оцінка емпатійності керівника»; «Оцінка стилю управління військового керівника», адаптована автором методика визначення рівня професійної рефлексії офіцера-прикордонника та ін.), методи контент-аналізу та експертних оцінок (для визначення рівня сформованості професійної рефлексії офіцерів-прикордонників); методи математичної обробки результатів дослідження - кореляційний аналіз (для встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувались), методи перевірки значущості відмінностей у досліджуваних показниках (t-критерій Стьюдента, критерій ч²-Пірсона та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше: обґрунтовано й експериментально перевірено модель та програму розвитку професійної рефлексії у офіцерів-слухачів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького у процесі навчання, визначено умови, критерії та рівні розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників;

удосконалено: комплекс методів дослідження, програму соціально-психологічного тренінгу для формування професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників; структуру та психологічну сутність професійної рефлексії офіцерів-прикордонників;

дістали подальшого розвитку основні підходи щодо формування професійної рефлексії офіцерів-прикордонників, методики їх психодіагностики.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані психологами Державної прикордонної служби України а також інших правоохоронних відомств України з метою формування професійної рефлексії офіцерів.

Результати дослідження впроваджено в практику оперативно-службової діяльності та роботи з персоналом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 4.02.2008 р. № 32/147), Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 24.01.2008 р. № 32/134) та у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 23.09.2008 р. № 26/1-43)

Особистий внесок здобувача. У статті «Історичний аспект дослідження рефлексії», яка написана у співавторстві з В. Журавльовим, особистим внеском здобувача є узагальнення психологічних підходів до інтерпретації поняття «рефлексія особистості» та його авторське визначення і тлумачення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвалення на: міжнародній науково-практичній конференції: «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2007 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (Київ, 2006 р.), «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції: «Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2006 р.); на міжвузівських науково-методичних конференціях: «Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи» (Хмельницький, 2006 р.), «Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування системи вищої освіти» (Хмельницький, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 13 наукових публікаціях, з яких 6 - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 9 додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 149 сторінок і містить 3 рисунка та 16 таблиць. Список використаних джерел налічує 213 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету, сформульовано гіпотезу, завдання, об'єкт, предмет дослідження, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи; особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - «Теоретичні засади дослідження проблеми рефлексії» ? висвітлено стан вивчення проблеми рефлексії у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, проаналізовано основні категорії та поняття, пов'язані з сутністю рефлексії взагалі та професійної рефлексії офіцера-прикордонника зокрема. Проаналізовано основні підходи вчених до вивчення рефлексії особистості як: універсального усвідомлення предметно-практичного ставлення людини до світу, його пізнання (Г. Гегель, І. Кант, Дж. Локк та ін.); різновиду мислення в контексті вікової періодизації особистості (П. Блонський, Ж. Піаже та ін.); одного з принципів організації розвитку психіки, самосвідомості людини (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, І. Сечєнов та ін.); умови організації конкретно-наукових досліджень з вивчення процесів, типів, різновидів рефлексії (Н. Гуткіна, І. Семьонов, В. Слободчиков, С. Степанов, Г. Щедровицький та ін.).

Професійній рефлексії в останніх дослідженнях приділяється значна увага науковців (М. Бадалова, Е. Берн, А. Деркач, Е. Зеєр, А. Карпов, Н. Кузьміна, Є. Потапчук, О. Сафін, В. Ягупов та ін.). Вчені намагаються відшукати місце та значення рефлексії в системі професійної діяльності особистості. Враховуючи, що діяльність офіцерів-прикордонників є особливою і потребує високого рівня розвитку професійної рефлексії, в роботі проаналізовано екстремальність її умов: 1) стан охорони державного кордону вимагає від офіцерів витримки, компетентності, емоційно-вольової стійкості, обдуманості рішень, долання великих фізичних навантажень; 2) тактика та характер дій порушників державного кордону спрямовані на забезпечення прихованості порушення державного кордону, а у випадку неможливості досягнення прихованості - на те, щоб ввести прикордонників в оману щодо дійсних намірів їхніх дій; 3) віддаленість підрозділів від органів управління і складні фізико-географічні умови служби. (Офіцери-прикордонники повинні мати високий рівень самостійності під час виконання своїх професійних обов'язків. Обстановка, що виникає на ділянці кордону, вимагає від них крім самостійності, швидкості прийняття рішень, відповідальності за їх доцільність і виконання, швидкої адаптації до нових умов.); 4) чітка обумовленість нормативно-правового регулювання діяльності, спілкування з місцевим населенням прикордоння, залучення його до охорони державного кордону; 5) складність у прийнятті рішення щодо застосування зброї, яка вимагає від офіцера рішучих дій, швидкості оцінки обстановки та відповідальності за можливі наслідки, що можуть виникнути в результаті цих дій; 6) раптовість виникнення обстановки та швидкоплинність подій, дефіцит часу на прийняття рішення вимагає від офіцера швидкості мислення, оперування власним досвідом та визначення доцільних завдань підлеглим та ін.

На діяльність офіцера-управлінця в особливих умовах впливають і суб'єктивні умови: професійність його мислення, компетентність, креативність, емоційний стан, здатність аналізувати власні знання, поведінку, дії, тобто рефлексувати. На основі теорій Я-концепції особистості (Р. Бернс, К. Роджерс, А. Фурман та ін.) в дисертації запропоновано модель професійної рефлексії офіцера-прикордонника, що являє собою взаємозв'язок трьох особистісних компонентів (рис. 1):

1. Когнітивний компонент професійної рефлексії офіцера-прикордонника описується такими основними показниками як самоаналіз власних професійних знань, якостей, можливостей щодо управління підрозділами.

2. Емоційно-оцінний компонент професійної рефлексії характеризується емоційним реагуванням офіцера-прикордонника на результати професійної діяльності, почуттям відповідальності, патріотизму, задоволеності результатами професійної діяльності.

3. Основними показниками поведінкового компонента професійної рефлексії є усвідомлення професійних дій, поведінки, адекватність власних управлінських рішень, відповідність дій та поведінки офіцера-прикордонника вимогам оперативної обстановки.

Процеси прийняття рішення є ключовим моментом управлінської діяльності офіцера-прикордонника, і саме від рівня розвитку професійної рефлексії залежить успішність виконання ним фахових функцій.

Рис. 1. Модель професійної рефлексії офіцера-прикордонника

У другому розділі - «Особливості сформованості професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників» - обґрунтовано комплекс методів і методик дослідження професійної рефлексії офіцерів-прикордонників, умови та детермінанти її розвитку, визначено стан сформованості професійної рефлексії в офіцерів-прикордонників.

У роботі дібрано й обґрунтовано комплекс методів і методик дослідження професійної рефлексії офіцерів-прикордонників. До нього увійшли відомі та адаптовані автором методики визначення рівнів розвитку професійної рефлексії офіцерів, стилів їх управлінської діяльності, емпатійності, самооцінки та ін.

Визначено емпіричним чином, що основними умовами розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників є:

1) об'єктивними: створення для офіцерів-прикордонників професійно-рефлексивного середовища; надання об'єктивної оцінки діям офіцерів-прикордонників; поєднання теоретичних знань з практичною професійною діяльністю офіцерів; стабільність вирішення кадрових питань; формування стійкого позитивного морально-психологічного клімату в підрозділах та органах управління;

2) суб'єктивними: наявність у офіцерів-прикордонників належної мотивації до якісного виконання професійних функцій; досвід управлінської діяльності; ступінь переживання результатів професійної діяльності; рівень самоусвідомлення власної професійної діяльності; комунікативна компетентність.

Для визначення рівнів розвитку професійної рефлексії в офіцерів-прикордонників з різним стажем служби у констатувальному експерименті використано метод експертних оцінок. У констатувальному експерименті взяли участь офіцери Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління, Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького у кількості 130 офіцерів. В якості експертів виступали старші офіцери (27 офіцерів), які мали значний досвід управлінської діяльності у ДПСУ. Результати дослідження наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Рівні розвитку професійної рефлексії в офіцерів-прикордонників

Як видно з табл. 1, найнижчий рівень розвитку професійної рефлексії мають молоді офіцери-випускники НАДПСУ, що пов'язано, на нашу думку, з недостатнім усвідомленням ними своєї ролі офіцера-управлінця, зумовлено проблемами їх адаптації до особливих умов служби на кордоні. Серед офіцерів, що мають значно більший стаж служби, вищі показники професійної рефлексії мають ті з них, які безпосередньо працюють з персоналом підрозділів, часто діють в умовах нестабільної оперативної обстановки, приймають відповідальні рішення. Доволі високі показники професійної рефлексії виявлено в офіцерів-слухачів оперативно-тактичного факультету НАДПСУ, що можна пояснити якістю їхньої професійної підготовленості.

Виявлено за допомогою тесту «Оцінка стилю управління військового керівника» залежність стилю управлінського спілкування від рівня професійної рефлексії офіцера-прикордонника. Високий і середній рівень розвитку професійної рефлексії спонукає офіцера до обрання переважно демократичного стилю управлінського спілкування, низький - до авторитаризму та лібералізму.

У дослідженні встановлено за допомогою тесту «Оцінка емпатійності військового керівника», що у 90% офіцерів з високим рівнем емпатійності спостерігається й високий рівень розвитку професійної рефлексії. Робимо висновок, що, розвиваючи емпатію о офіцерів-прикордонників, можна певним чином вплинути на підвищення рівня розвитку їх професійної рефлексії.

У роботі констатується, що високий рівень розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника сприяє адекватному оцінюванню ним власних управлінських можливостей і допомагає зробити власну самооцінку себе як професіонала. За допомогою теста-опитувальника «Шкала самооцінки» визначено залежність рівня розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника від рівня розвитку його самооцінки (табл. 2). Встановлено, що офіцери з адекватною самооцінкою мають середній і високий рівні розвитку професійної рефлексії. Це свідчить, на нашу думку, про те, що саме механізми рефлексії дають змогу офіцерам-прикордонникам адекватно оцінювати власні професійні можливості, компетентність і результати управлінських рішень.

Таблиця 2 Залежність професійної рефлексії офіцерів-прикордонників від їх самооцінки

Результати застосування методу рангової кореляції за Спірменом засвідчили, що рівні професійної рефлексії мають позитивну кореляцію зі стилями управлінської діяльності, рівнем емпатійності та рівнями самооцінки офіцерів-прикордонників на рівні значущості в межах 0,01<р<0,05. Це дало підстави стверджувати, що, цілеспрямовано впливаючи на стилі управління, емпатійність і самооцінку офіцерів-прикордонників можна суттєво поліпшити рівень їх професійної рефлексії, що ми реалізували у формувальному експерименті.

У межах предмета дослідження певний науково-практичний інтерес спричинило вивчення особливостей гендерних відмінностей у професійній рефлексії офіцерів-прикордонників. Встановлено, що більш високий рівень її розвитку (на 10%) спостерігається в жінок, ніж у чоловіків. В результаті співбесід встановили, що це зумовлено тим, що жінки частіше, ніж чоловіки вдаються до самооцінки, кожне рішення обдумується ними більш ґрунтовно, ніж чоловіками, їм надається відповідна оцінка.

У результаті дослідження впливу сімейного стану офіцера на рівень його професійної рефлексії встановлено, що одружені офіцери мають вищий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж неодружені (на 10%). Окрім того, результати проведеного аналізу продуктів діяльності засвідчили, що сімейні офіцери є більш виваженими, відповідальними та частіше, ніж неодружені, рефлектують, оцінюючи кожен свій крок.

Вивченню підлягала залежність рівня розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників від їх соціального статусу, посад, місць служби в ДПСУ. Виявлено, що у офіцерів, які проходять службу в управліннях органів охорони державного кордону, значно вищий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж у тих, що служать безпосередньо у підрозділах (табл. 3). Це напевне зумовлено кращим професійним досвідом, здатністю перших швидше орієнтуватися в складних та нестандартних ситуаціях прикордонної служби.

У роботі проведено дослідження впливу на професійну рефлексію такої індивідуально-типологічної властивості особистості як інтроверсія-екстраверсія. Виявлено, що офіцери-інтроверти мають більш високий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж офіцери-екстраверти. Така залежність зумовлена тим, що інтроверти частіше, ніж екстраверти, схильні вести роздуми про власні якості, професійні властивості, робити їх самооцінку.

Таблиця 3 Залежність професійної рефлексії від місця служби офіцерів-прикордонників

За результатами констатувального експерименту зроблено висновок про нагальну необхідність розробки психолого-педагогічного інструментарію щодо вдосконалення професійної рефлексії в офіцерів-прикордонників під час їх підготовки та перепідготовки в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

У третьому розділі - «Формування професійної рефлексії офіцерів-прикордонників» - представлено результати формувального експерименту, описано психолого-педагогічну програму формування професійної рефлексії офіцера-прикордонника.

Формувальний експеримент проведено на базі Національної академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького. Учасниками експерименту стали слухачі-офіцери 1-го факультетуё з яких були сформовані експериментальна група (ЕГ) - 51 особа, контрольна група (КГ) - 50 осіб.

Заходи з формування професійної рефлексії у офіцерів ЕГ були комплексними, розрахованими на розвиток усіх виокремлених у констатувальному дослідженні компонентів професійної рефлексії: когнітивного, емоційно-оцінного, поведінкового. Розроблено модель розвитку професійної рефлексії у офіцерів експериментальної групи, представлено зміст засобів впливу на кожний компонент професійної рефлексії офіцерів, критерії та показники ефективності її формування (рис. 2).

Рис. 2. Модель формування професійної рефлексії офіцера-прикордонника

Програма формувального експерименту передбачала:

- ознайомчі та теоретичні заходи (лекції, бесіди, заняття), що призначені для осмислення слухачами значення професійної рефлексії, механізмів її впливу на результати управлінської діяльності, поглиблення знань про власну особистість і з психології управління. Вони зумовлювали розвиток когнітивного компонента професійної рефлексії;

- практичні заняття, в основу яких покладено основні елементи активізації особистісної діяльності з метою розвитку емоційно-оцінного та поведінкового компонентів професійної рефлексії офіцера-прикордонника. Для їх проведення застосовано ділову гру із різноманітними завданнями управлінських ситуацій та виконанням ролей, круглий стіл і тренінг. Під час цих занять активно використовувалась власна позиція кожного учасника, групова дискусія та рефлексія з її подальшим обговоренням та оцінкою;

- заходи самостійної роботи, які організовувалися для розвитку ретроспективної рефлексії та формування перспективної рефлексії перед наступними заняттями.

Розроблену під час дослідження програму розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника (табл. 4) реалізовувано у формувальному експерименті.

Таблиця 4 Програма формування професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників ЕГ

Для визначення достовірних відмінностей у рівнях розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників проведено порівняння основних її показників на початку та в кінці формувального експерименту. Виявлено, що ч²_емп< ч²_кр (0,137<9,210) на рівні значущості р?0,01. Згідно правила прийняття рішення для даного статистичного критерію можна зробити висновок, що розподіли офіцерів-прикордонників за рівнями професійної рефлексії в ЕГ та КГ однакові. Позитивна особливість цього критерію полягає в тому, що він дозволяє визначити рівень статистичної значущості, що відповідає розрахованому емпіричному значенню критерію. В нашому випадку для ц*_емп=2,016 р=0,022. Це досить високий рівень значущості відмінностей і, саме, на цьому рівні значущості можна стверджувати, що після формувального експерименту відсоткова частка офіцерів з середнім та високим рівнями професійної рефлексії в ЕГ суттєво перевищує відсоткову частку такої ж категорії офіцерів ЕГ на початку експерименту. Результати формувального експерименту представлені у табл. 5 та рис. 3.

Таблиця 5 Результати визначення рівнів професійної рефлексії в ЕГ та КГ на початку та в кінці формувального експерименту

Рис. 3. Результати впливу формувального експерименту на розвиток професійної рефлексії офіцерів-прикордонників ЕГ

Як видно з таблиці 5, очевидним є майже однаковий розподіл офіцерів ЕГ та КГ за рівнями розвитку професійної рефлексії на початку формувального експерименту. Для перевірки гіпотези дослідження щодо можливості покращення професійної рефлексії у офіцерів експериментальної групи нами на заключному етапі дослідження були отримані розподіли учасників експерименту за рівнями розвитку професійної рефлексії і підтверджено теоретичне припущення щодо ефективності запропонованої програми її розвитку в офіцерів-прикордонників.

Отже, запропонована в дисертаційному дослідженні програма розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників є ефективною і дієздатною. Застосування методів математичної статистики дало змогу підтвердити достовірність змін, що відбулись у розподілі учасників ЕГ за рівнями професійної рефлексії на достатньому рівні значущості.

Одержані результати підтвердили висунуту нами гіпотезу і дали підстави для таких висновків.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та експериментальне розв'язання проблеми розвитку професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників, яке проявилось у дослідженні її структури, визначенні об'єктивних і суб'єктивних умов розвитку, розробці програми її цілеспрямованого формування у навчально-виховному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України.

1. Службова діяльність офіцерів Державної прикордонної служби України є складним соціально значущим видом діяльності, що відбувається в особливих умовах і потребує розвитку в особистості цілої низки професійно важливих властивостей, якостей, і перш за все, високого рівня сформованості професійної рефлексії. Професійна рефлексія є основою успішності оперативно-службової діяльності офіцера з охорони державного кордону і, як свідчить практика, потребує в умовах розвитку Державної прикордонної служби України суттєвого поліпшення.

Як наукова категорія, як особистісний феномен професійна рефлексія офіцерів-прикордонників, через різні підходи та тлумачення вчених щодо терміну «рефлексія», не отримала належного відображення в психології. Ми визначаємо професійну рефлексію офіцера-прикордонника як складне, системне утворення особистості, в структуру якого входять такі взаємопов'язані компоненти як: когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий. Когнітивний компонент професійної рефлексії офіцера характеризується: здатністю до самоаналізу власних професійних знань, якостей, можливостей щодо управління підрозділами, прикордонними нарядами. Емоційно-оцінний компонент професійної рефлексії проявляється в емоційному реагуванні офіцера на результати професійної діяльності, через почуття відповідальності, патріотизму, задоволеності результатами професійної діяльності. Показниками поведінкового компоненту професійної рефлексії є усвідомлення ним власних професійних дій, поведінки, адекватність управлінських рішень, відповідність своїх дій та поведінки вимогам оперативної обстановки.

2. Обґрунтовано комплекс методів та методик на дослідження рівнів розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників. До основних методик увійшли надійні, валідні тести, що використовуються психологами для дослідження стилів управління, самооцінки, емпатійності особистості, метод експертних оцінок рівнів розвитку професійної рефлексії та низка проективних тестів. Виділено показники та критерії оцінки рівнів розвитку у офіцерів когнітивного, емоційно-оцінного, поведінкового компонентів професійної рефлексії.

3. З'ясовано об'єктивні (створення для офіцерів-прикордонників професійно-рефлексивного середовища; надання об'єктивної оцінки діям офіцерів; поєднання теоретичних знань з практичної професійною діяльністю офіцерів; стабільність вирішення кадрових питань; формування стійкого позитивного морально-психологічного клімату в підрозділах та органах управління) та суб'єктивні (наявність належної мотивації у офіцерів-прикордонників для якісного виконання професійних функцій; досвід управлінської діяльності; ступінь переживання результатів професійної діяльності; рівень самоусвідомлення власної професійної діяльності; комунікативна компетентність) умови розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників.

4. На рівень сформованості професійної рефлексії впливають ступінь розвитку в офіцерів самооцінки, емпатійності, стиль управління, окремі типологічні властивості особистості та ін. Високий та середній рівні розвитку професійної рефлексії спонукають офіцера до обрання переважно демократичного стилю управління, а низький рівень - авторитаризму та лібералізму. У 90% офіцерів з високим рівнем емпатійності спостерігається й високий рівень розвитку професійної рефлексії. Остання сприяє адекватній оцінці офіцером власних управлінських можливостей та розвитку самооцінювання себе як професіонала. Офіцери з адекватною самооцінкою мають середній та високий рівні розвитку професійної рефлексії.

В офіцерів, які проходять службу в управліннях органів охорони державного кордону, значно вищий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж у тих, що служать безпосередньо в підрозділах. На це впливають професійний досвід, рівень орієнтування особистості в складних і нестандартних ситуаціях прикордонної служби та ін.

Існують гендерні відмінності в професійній рефлексії офіцерів-прикордонників. Більш високий рівень її розвитку спостерігали у жінок. Сімейний стан також впливає на рівень професійної рефлексії. Одружені офіцери мають значно вищий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж неодружені. Це свідчить, що сімейні офіцери є більш виваженими, відповідальними та частіше, ніж неодружені, включають саморефлексію, оцінюючи кожен свій крок. рефлексія офіцер психологічний

На професійну рефлексію офіцерів впливають також індивідуально-типологічні властивості особистості, зокрема, інтроверсія-екстраверсія. Виявлено, що офіцери-інтроверти мають більш високий рівень розвитку професійної рефлексії, ніж офіцери-екстраверти. Така залежність зумовлена тим, що інтроверти частіше, ніж екстраверти, схильні вести роздуми про власні якості, професійні властивості, робити їх самооцінку. Проте це свідчить також й про нездатність частини офіцерів виробляти адекватний професійним ситуаціям стиль управління.

5. Експериментально апробовано модель та програму формування професійної рефлексії у офіцерів-прикордонників - слухачів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. У результаті використання в формувальному експерименті комплексу спеціальних психолого-педагогічних заходів (лекції, бесіди, заняття, круглі столи, тренінг та ін.) суттєвих позитивних змін зазнали когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти професійної рефлексії в офіцерів експериментальної групи. Не відбулось суттєвих змін у зазначених компонентах професійної рефлексії в учасників контрольної групи. Результати дослідження проблеми можуть використовуватися психологами, начальниками органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України.

Дане дисертаційне дослідження не вирішує всіх завдань щодо розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників, тому подальші напрями досліджень можуть бути спрямовані на вивчення впливу на професійну рефлексію офіцерів-прикордонників психофізіологічних, вікових та інших властивостей особистості, виявлення особливостей професійної рефлексії військовослужбовців і працівників інших державних органів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Демський В. В. Історичний аспект дослідження рефлексії / В. В. Журавльов, В. В. Демський // Збірник наукових праць № 35. Частина ІІ / гол. редактор Балашов В. О. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2005. - С. 91-93.

2. Демський В. В. Сутність професійної рефлексії особистості / Валентин Демський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : педагогіка / гол. редактор Г. Терещук. - Тернопіль, 2006. - № 9. - С. 51-53.

3. Демський В. В. Про співвідношення понять: «управлінська діяльність» і «рефлексія офіцера-прикордонника» / Валентин Демський // Психологія і суспільство / гол. редактор Анатолій Фурман. - Тернопіль, 2007. - № 3. - С. 138-144.

4. Демський В. В. Методи та методики вивчення професійної рефлексії офіцера-прикордонника / В. В. Демський // Збірник наукових праць № 38. Частина ІІ / гол. редактор Балашов В. О. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2007. - С. 171-173.

5. Демський В. В. Модель професійної рефлексії офіцера-прикордонника / В. В. Демський // Збірник наукових праць № 39. Частина ІІ / гол. редактор Балашов В. О. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2007. - С. 197-200.

6. Демський В. В. Формування професійної рефлексії офіцера-прикордонника / Демський В. В. // Проблеми екстремальної та кризової психології : збірник наукових праць. Випуск 3. Ч. 1 / гол. редактор Л. А. Перелигіна. - Харків : УЦЗУ, 2007. - С. 137-144.

7. Демський В. В. Результати формувального експерименту з розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників і рекомендації керівникам різних структур / В. В. Демський // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ / гол. редактор Балашов В. О. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2007. - С. 213-216.

8. Демський В. В. Розвиток професійної рефлексії майбутнього офіцера-прикордонника / В. В. Демський // Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи : матеріали міжвузівської науково-методичної конференції від 12 січня 2006 року / Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2006. - С. 68-69.

9. Демський В. В. Особливості розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника / Валентин Демський // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції 29-31 березня 2006 р. : в 3 т. - Т. 1 / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. В. Петренка. - К. : НАУ, 2006. - С. 203-204.

10. Демський В. В. Психологічні аспекти розвитку професійної рефлексії майбутнього офіцера-прикордонника / В. В. Демський // Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України : матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції (12 травня
2006 року) / під заг. ред. Торічного О. В. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2006. - С. 106-107.

11. Демський В. В. Теоретичні засади дослідження проблеми професійної рефлексії офіцера-прикордонника у професійному становленні / В. В. Демський // Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти : матеріали міжвузівської науково-методичної конференції (25 січня 2007 року) / Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2007. - С. 85-86.

12. Демський В. В. Розвиток професійної рефлексії офіцера-прикордонника (психологічний аспект) / Демський В. В. // Психологічні аспекти національної безпеки : збірник тез міжнародної науково-практичної конференції : 22-23 березня 2007 року / наук. ред. М. Й. Варій. - Львів : Арал, 2007. - С. 80-81.

13. Демський В. В. Розвиток професійної рефлексії офіцера-прикордонника як суб'єкта управлінської діяльності / В. В. Демський // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукраїнська науково-практична конференція [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький, 14 листопада 2008 року) / Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 63-64.

Анотації

Демський В. В. Психологічні особливості розвитку професійної рефлексії офіцерів-прикордонників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню проблеми розвитку професійної рефлексії офіцера-прикордонника. Проведено психологічний аналіз основних концептуальних підходів до проблеми, узагальнено поняття професійна рефлексія офіцера-прикордонника, визначено модель її розвитку.

Виявлено умови розвитку професійної рефлексії в офіцерів-прикордонників у залежності від стажу їх служби, стилю управління, статі, індивідуальних властивостей особистості та ін. Розроблено та експериментально перевірено психолого-педагогічну програму її формування, яка передбачає реалізацію системи психолого-педагогічних заходів впливу на особистість з метою підвищення рівня професійної рефлексії в офіцерів-прикордонників.

Ключові слова: психолого-педагогічні заходи, розвиток, професійна рефлексія, офіцер-прикордонник, особистість.

Демський В. В. Психологические особенности развития профессиональной рефлексии офицеров-пограничников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - «Психология деятельности в особых условиях». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2009.

Диссертационная работа посвящена проблеме развития профессиональной рефлексии у офицеров-пограничников органов охраны государственной границы Государственной пограничной службы Украины. Выполнено теоретико-экспериментальное исследование, разработана психолого-педагогическая программа формирования профессиональной рефлексии офицера-пограничника.

Проведен психологический анализ основных направлений исследования проблемы и сделан вывод о неоднозначности подходов ученых к понятию и структуре профессиональной рефлексии личности. Проанализированы екстремальные условия, которые влияют на процессы принятия решений офицерами-пограничниками и их рефлексию в профессиональной деятельности. Предложена авторская концептуальная модель развития профессиональной рефлексии офицеров-пограничников. Усовершенствована модель професиональной рефлексии офицеров-пограничников, в которой профессиональная рефлексия рассматривается как сложное свойство личности, как единство таких взаимосвязанных ее компонентов как когнитивного, эмоционально-оценочного, поведенческого, содержанием которых стали: самоанализ собственных профессиональных знаний, качеств, возможностей управления подразделениями, пограничными нарядами; эмоциональное реагирование на результаты профессиональной деятельности, чувство ответственности, патриотизма, удовлетворенность результатами профессиональной деятельности; адекватность профессионального поведения, качество собственных управленческих решений, соответствие деятельности и поведения сложившейся оперативной обстановке. В работе подобран и обоснован комплекс методов и методик по исследованию профессиональной рефлексии офицеров-пограничников. К ним вошли известные и адаптированные автором методики по определению уровней развития профессиональной рефлексии офицеров, стилей их управленческой деятельности, емпатийности, самооценки и др. Определены объективные и субъективные условия развития профессиональной рефлексии в зависимости от стажа службы офицера, его пола, семейного положения, стиля управления, занимаемой должности в структуре Государственной пограничной службы Украины и отдельных индивидуально-типологических свойств личности.

Разработана и экспериментально проверена психолого-педагогическая модель и программа формирования профессиональной рефлексии офицеров-пограничников. Она предусматривала реализацию системы психолого-педагогических мероприятий целенаправленного влияния на формирование профессиональной рефлексии у офицеров-пограничников экспериментальных групп: проведение с ними специальных занятий (лекций, бесед, диспутов), деловых игр, круглых столов, дискуссий, тренингов. Все они были направлены на развитие когнитивного, эмоционально-оценочного, поведенческого компонентов профессиональной рефлексии личности; оптимизацию ее межличностного общения в условиях оперативно-служебной деятельности и стиля руководства подразделением; повышение эффективности профессионального влияния на подчиненных; развитие адекватной самооценки офицером-пограничником своих профессиональных функций по охране государственной границы.

Результаты формирующего эксперимента подтвердили гипотезу исследования и эффективность предложенной диссертантом программы целенаправленного формирования профессиональной рефлексии офицеров-пограничников управленческих структур. Разработанные практические рекомендации по результатам исследования используются психологами, руководителями отдельных подразделений и начальниками органов охраны государственной границы Государственной пограничной службы Украины.

Ключевые слова: психолого-педагогические мероприятия, развитие, профессиональная рефлексия, офицер-пограничник, личность.

Dems'kyi V. V. Psychological Peculiarities of Border-guard Officers' Professional Reflexion Developement. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of psychological sciences in specialty 19.00.09 - «Psychology of activity under special conditions». - The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Boghdan Khmelnytskyi. - Khmelnytskyi, 2009.

The dissertation is dedicated to the research of development of border-guard officer's professional reflexion. The psychological analysis of the main conceptual approaches to this problem has been conducted. The concept of border-guard officer's professional reflexion has been generalized. The model of border-guard officer's professional reflexion has been determined.

The conditions of border-guard officers' professional reflexion development depending on the length of service, commanding style, sex, individual qualities of a person etc have been revealed. Psychological and pedagogical program of its development has been worked out and tested experimentally which foresees the realization of system of psychological and pedagogical influence measures on personality in order to increase the level of border-guard officers' professional reflexion.

Keywords: psychological and pedagogical measures, development, professional reflexion, border-guard officer, personality.

Размещено на Allbest.ru