Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ В ФОРМУВАННІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ПІДЛІТКІВ

19.00.07 - педагогічна і вікова психологія

Назарець Л.М. Особливості емоційної регуляції в формуванні пізнавальних інтересів підлітків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі пізнавальних інтересів підлітків, актуальність якої набуває особливого значення в умовах зміни традиційних поглядів на навчально-виховний процес. Проведено теоретичний аналіз дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними психологами. У констатувальному експерименті досліджено змістовні характеристики пізнавального інтересу (рівень сформованості, інтенсивність прояву, предметна спрямованість, характер) та встановлено особливості динаміки пізнавальних інтересів підлітків. Експериментально визначено особливості емоційного впливу на процес формування пізнавальних інтересів учнів. Розроблено та апробовано авторську психологічну програму формування пізнавальних інтересів підлітків засобами емоційної регуляції. Матеріали дослідження можуть бути використані в практичній діяльності психологічних служб середніх загальноосвітніх закладів.

Ключові слова: пізнавальний інтерес, мотив, мотивація, навчально-пізнавальна діяльність, підлітки, формування пізнавальних інтересів, емоційна регуляція.

АННОТАЦИЯ

Назарец Л.Н. Особенности эмоциональной регуляции в формировании познавательных интересов подростков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме формирования познавательных интересов подростков посредством эмоциональной регуляции, актуальность которой имеет особое значение в условиях изменения традиционных взглядов на учебно-воспитательный процесс. Проведен теоретический анализ исследования данной проблемы отечественными и зарубежными психологами, рассмотрены различные подходы к трактовке интереса в научной литературе.

Познавательный интерес рассматривается как специфическая избирательная направленность личности на познание предметов, явлений и событий окружающей среды, активизирующая психические процессы, деятельность и познавательные возможности личности.

Психологическими факторами, способными влиять на становление познавательного интереса подростков выступают их возрастные и индивидуальные особенности, уровень психического развития, наличие познавательных способностей, а также неконфликтные взаимоотношения между учителем и учеником, позитивная эмоциональная атмосфера, стимулирование учителем волевых усилий ученика, справедливое оценивание знаний, эффективные методы обучения. Негативными факторами являются школьная тревожность, несправедливое отношение к детям со стороны взрослых, отсутствие единой воспитательной линии в семье и школе.

В констатирующем эксперименте исследованы содержательные характеристики познавательного интереса. Экспериментально определены особенности эмоционального воздействия на процесс формирования познавательных интересов школьников. Установлено, что эмоциональные состояния школьников существенно влияют на характеристики их познавательной деятельности и способны осуществлять как позитивное, регулирующее, так и негативное, дезорганизующее воздействие на учебно-познавательную деятельность учеников.

Разработана и апробирована авторская психологическая программа формирования познавательных интересов подростков посредством эмоциональной регуляции, которая представляет комплекс специальных целенаправленных воздействий и включает такие основные направления работы: проведение индивидуальных бесед с подростками, целью которых является ознакомление с их интересами, жизненными перспективами, раскрытие творческого потенциала, создание доверительной атмосферы, решение вопроса о дальнейшей совместной работе; организация и проведение социально-психологического тренинга для подростков по формированию умений саморегуляции эмоций с целью развития и углубления знаний о чувствах и эмоциях, научение адекватному реагированию на эмоции окружающих, развития способности управлять проявлением своих чувств и эмоциональных реакций, повышение эмоциональной зрелости подростков; организация и проведение психологического тренинга эмоциональной регуляции для учителей, цель которого - обучение учителей приемам диагностики эмоциональных состояний школьников, регулированию своих психических состояний; разработка психологических рекомендаций для учителей и родителей по вопросам развития познавательных интересов детей подросткового возраста с целью повышения уровня психологического образования взрослых; индивидуально-психологическое консультирование учеников, родителей, учителей.

Материалы исследования могут быть использованы в практической работе психологических служб общеобразовательных заведений.

Ключевые слова: познавательный интерес, мотив, мотивация, учебно-познавательная деятельность, подростки, формирование познавательных интересов, эмоциональная регуляция.

пізнавальний навчання мотивація

ABSTRACT

Nasarets L.M. The peculiarities of emotional regulation in the formation of teen-agers cognitive interests. - Manuscript.

The dissertation for candidate of psychologicals ciences degree, speciality 19.00.07 - Pedagogical and developmental psychology. - G. S. Kostjuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to a problem of teens cognitive interests. Which is very actual in conditions of changing the traditional view on the educational process. Theoretical analysis research was done by native and foreign psychologists. In this experiment many characteristics of cognitive interest were researched (the level of formation, the intensity of show, the object trend, character) and the peculiarities of dynamics of teens cognitive interests were established. The peculiarities of emotional influence on the formation process were found experimentally.

The author psychologist program of formation the teens cognitive interests by emotional regulation was done and approbated. The materials can be used in practical work of psychologists in secondary schools and educational institutions.

Key words: cognitive interest, motive, motivation, cognitive activities, teen-agers, the formation of cognitive interests, emotional regulation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Практичне впровадження в сучасне життя прийомів та методів оновлення системи загальносередньої освіти засобами психологічної науки ставить перед психологами завдання уточнення ряду важливих напрямків і проблем, серед яких вагоме значення має проблема формування пізнавального інтересу учнів, оскільки він спонукає школяра до пошуку, постійного прагнення нових знань, творчих, оригінальних рішень, є могутнім стимулом для самоосвіти.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що це питання, і передусім його прикладний аспект, розроблено недостатньо і потребує подальшого вивчення. Зокрема, простежується різноманітність підходів до вивчення даної проблеми, які слабко узгоджуються між собою. Не приділяється увага питанню самоусвідомлення пізнавальних інтересів учнів, а також тому, яким чином можна дослідити наявність чи відсутність в учнів інтересів до тієї чи іншої сфери діяльності, як використовувати одержані дані в практичній роботі з дітьми, яка перспектива відкривається у зв'язку з цим для розвитку даних інтересів чи формування нових на тій чи іншій стадії онтогенетичного розвитку дитини, передусім на стадії шкільного навчання.

Актуальність даного дослідження зумовлена як необхідністю подальшої теоретичної розробки проблеми формування пізнавального інтересу, так і гострою потребою побудови принципово нових підходів до навчально-виховного процесу, які могли б сприяти підвищенню рівня освіти.

Особливе значення проблема формування пізнавального інтересу має в роботі зі школярами підліткового віку, коли, в силу біологічних, фізіологічних та соціальних факторів, в учнів значно послаблюється зацікавленість щодо навчальної діяльності. Отже, формування пізнавальних інтересів, впровадження системи цілеспрямованих впливів, які викликають інтерес до навчання неможливе без урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Дослідження психологічних механізмів та умов емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності має суттєве значення не тільки для усвідомлення їх загально-психологічних характеристик і можливих взаємозв'язків, але й відкриває шлях до побудови принципово нових технологій навчання, що забезпечують активне використання емоційної сфери у пізнавальному процесі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукового напрямку досліджень кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного педагогічного університету як складова теми “Феноменологія морального розвитку особистості: детермінація, механізми, генезис” (№ держреєстрації 0106В000636). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Рівненського державного педагогічного інституту (протокол № 7 від 23.02.1995р.) та узгоджено у бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Україні (протокол № 8 від 15 вересня 1997 р.).

Об'єкт дослідження - процес формування пізнавального інтересу в учнів підліткового віку.

Предмет дослідження - вплив емоційного фактору на пізнавальні інтереси у школярів підліткового віку в процесі їх формування.

Мета дослідження - визначення ступеня та особливостей емоційного впливу на процес формування пізнавальних інтересів у школярів підліткового віку та з'ясування ефективності авторської психологічної програми формування пізнавальних інтересів підлітків засобами емоційної регуляції.

Гіпотези дослідження:

1. Емоційний фактор має суттєвий вплив на пізнавальні інтереси підлітків у процесі навчальної діяльності ;

2. Емоційна регуляція навчально-пізнавальної діяльності, яка досягається за допомогою комплексу спеціальних цілеспрямованих впливів та створення відповідних умов, сприяє формуванню пізнавальних інтересів підлітків.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування пізнавального інтересу з урахуванням вікових особливостей підлітків;

2. Проаналізувати зміст та з'ясувати особливості динаміки пізнавальних інтересів підлітків;

3. Простежити залежність прояву пізнавальних інтересів від емоційних компонентів;

4. Розробити психологічну програму формування пізнавального інтересу підлітків засобами емоційної регуляції;

5. Провести якісно-кількісний аналіз ефективності розробленої програми.

Теоретико-методологічна основа даного дослідження включає положення теорії діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); теоретичні уявлення про формування пізнавальних інтересів в процесі навчання (А.К. Маркова, Н.Г. Морозова, І.Г. Шапошнікова, Г.І. Щукіна, Л.М. Фрідман); про механізми розвитку мотиваційної сфери людини (Л.І. Божович, Б.Г. Додонов, А.К. Маркова, Х. Хекхаузен); підходи вітчизняних і зарубіжних вчених стосовно суті, форм і функцій емоційних явищ (С.Д. Максименко, В.К. Вілюнас, П.М. Якобсон, К. Ізард, У. Гейлін); система наукових знань про емоційне регулювання навчальної діяльності (Н.І. Пов'якель, Т.С. Кириленко, О.О. Прохоров, О.Я. Чебикін, В.М. Ямницький).

В роботі використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми на основі літературних джерел, спостереження за поведінкою та діяльністю учнів на уроках; індивідуальні бесіди з учнями, класними керівниками, вчителями, батьками; опитування, анкетування учнів; метод експертної оцінки; аналіз продуктів діяльності учнів; формувальний експеримент, метод математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає у запровадженні комплексного підходу у психологічному аналізі емоційних чинників, що здійснюють вплив на пізнавальні інтереси підлітків в процесі навчально-пізнавальної діяльності; розробці системи цілеспрямованих емоційних впливів на формування пізнавальних інтересів учнів середнього шкільного віку; встановленні особливостей впливу емоційних компонентів на змістовні характеристики пізнавальних інтересів підлітків.

Теоретична значущість роботи полягає в узагальненні різноманітних підходів до трактування поняття “пізнавальний інтерес” в науковій літературі, визначенні місця пізнавального інтересу як сенсоутворювального мотиву в ієрархії мотивів особистості; психологічному аналізі впливу емоційних компонентів на формування та розвиток пізнавальних інтересів підлітків з урахуванням їх вікових особливостей.

Практична значущість роботи визначається тим, що запропонована психологічна програма формування пізнавальних інтересів підлітків, спрямована на зміну характеристик пізнавальної діяльності засобами емоційної регуляції, може бути використана в професійній діяльності практичних психологів середніх загальноосвітніх закладів. Розроблені нами психологічні рекомендації з формування пізнавальних інтересів школярів можна використовувати для підвищення психологічної освіти вчителів, для організації психолого-педагогічного навчання батьків. Запропоновані психологічні тренінги емоційної регуляції для учнів і вчителів сприятимуть підвищенню ефективності навчально-виховного процесу в школі.

Надійність та вірогідність одержаних у ході дослідження даних забезпечується різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідністю застосованих методик меті та завданням дослідження, застосуванням надійних методів статистичної обробки даних, взаємним перекриттям і доповненням методів кількісного та якісного аналізу.

Організація та експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось впродовж 2001-2008 рр. Загальна вибірка склала 360 респондентів, якими стали учні шостих, сьомих, восьмих класів (віком від 11 до 15 років) Рівненського НВК “Колегіум”, ЗОШ № 1 та ЗОШ № 8 м. Рівного.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні результати впроваджено протягом 2006-2008 рр. в процесі проведення авторської психологічної програми формування пізнавальних інтересів підлітків засобами емоційної регуляції (див. довідку про впровадження № 96/01 від 08.09.08 р. Рівненського навчально-виховного комплексу “Колегіум”) та підготовки практичних психологів у Рівненському державному педагогічному університеті (див. довідку про впровадження № 145 від 08.10.08 р. Рівненського державного педагогічного університету).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми реалізації духовно-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи” (Рівне, 1996); Всеукраїнській науковій конференції “Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (Рівне, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність у становленні та розвитку особистості” (Київ - Кам'янець-Подільський, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих науковців “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2008); на засіданнях кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету (2008). Рекомендації, розроблені за матеріалами дослідження, використовуються у практиці педагогічного колективу та шкільної психологічної служби НВК “Колегіум” м. Рівного.

Публікації. Результати дослідження відображені в 12 публікаціях, в тому числі 4 у фахових виданнях, включених до списку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 15 таблиць, 11 малюнків, 195 найменувань джерел літератури та 17 додатків (33 сторінки). Повний обсяг дисертації складає 164 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначаються його об'єкт, предмет, гіпотеза, мета та завдання, методологічні та теоретичні джерела, використовувані методи. Розкривається наукова новизна, теоретична та практична значущість отриманих даних, наводяться відомості про апробацію та впровадження результатів роботи .

У першому розділі “Теоретичний аналіз пізнавального інтересу в контексті навчально-пізнавальної діяльності” проаналізовано психологічну літературу стосовно проблеми пізнавального інтересу та його формування в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Ми дослідили різноманітні погляди на вищезазначену проблему західних (У. Джеймс, Е. Клаперед, Д. Фрейєр, Е. Стронг, Е. Торндайк, Ш. Бюлер, Р. Молен та ін.) та вітчизняних (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Л.І. Божович, О.В. Запорожець, Г.І. Щукіна, А. К. Маркова, Н. Г. Морозова, В.М. Мясіщев, В. В. Давидов, Ю.К. Бабанський, В. Б. Бондаревський та ін.) науковців; розглянули дослідження українських вчених (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, М.І. Алексєєва, Д.Ф. Ніколенко, Л.М. Проколієнко, М.М. Заброцький, В.К. Демиденко, С. С. Занюк та ін.).

Результати даного дослідження показали, що інтерес, як складне і дуже значуще для людини утворення, має цілу множину трактувань в своїх психологічних означеннях. Він розглядається як вибіркова спрямованість уваги людини (Н.Ф. Добринін, Т. Рібо); прояв розумової та емоційної активності людини (С.Л. Рубінштейн); активатор різноманітних почуттів (Д.Фрейєр); особливий сплав емоційно-вольових та інтелектуальних процесів, що підвищує активність свідомості і діяльності людини (Л.А. Гордон); активне пізнавальне (В.М. Мясіщев, В.Г. Іванов); емоційно-пізнавальне (Н.Г. Морозова) ставлення людини до світу; структура, яка складається з потреб (Ш. Бюлер); специфічне ставлення особистості до об'єкта, що викликане усвідомленням його життєвого значення й емоційної привабливості.

В контексті нашого наукового дослідження оптимальним є визначення, в якому пізнавальний інтерес розглядається як специфічна вибіркова спрямованість особистості на пізнання предметів, явищ та подій навколишнього середовища, що активізує її психічні процеси, діяльність та пізнавальні можливості.

Основна відмінність у підходах до вивчення інтересів представників вітчизняної та зарубіжної психології, на наш погляд, полягає у тому, що зарубіжні вчені вивчають інтереси за межами діяльності особистості, не враховуючи при цьому, що саме в процесі діяльності інтереси, в тому числі й пізнавальні, можуть формуватися і розвиватися. У вітчизняній психології інтерес розглядається як особлива властивість особистості, що впливає на її розвиток у процесі діяльності. В роботах провідних вітчизняних психологів О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, О.В. Запорожця, Д.Б. Ельконіна та інших сформульовані фундаментальні положення про те, що діяльність дитини - основна умова її психічного розвитку. Більшість дослідників називають інтерес “найважливішою”, “провідною”, “основною” спонукою будь-якої діяльності, вважають, що інтерес є початковою формою суб'єктивних проявів, оскільки він виражає вибірковий характер і діяльності, і предметів, і явищ навколишньої дійсності.

Оскільки пізнавальний інтерес розглядається багатьма дослідниками як один з провідних мотивів навчання (О.М. Леонтьєв, Л.І. Божович, М.І. Алексєєва, Л.С. Славіна, Л.П. Благонадьожина, А.К. Маркова, Т.Г. Шапошнікова, Дж. Брунер, Д. Берлайн, Г. Робертс та ін.), то ми окремо зупинились на визначенні мотиву як психологічного терміна. Зокрема, під мотивом ми розуміємо сукупність зовнішніх та внутрішніх умов, що викликають спрямовану певним чином активність суб'єкта. Основою мотивів діяльності людини є її потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дій, завдяки яким ці потреби задовольняються. Різниця між потребою і мотивом, в свою чергу, полягає у тому, що потреба спонукає до активності, а мотив - до спрямованої діяльності. Коли потреба конкретизується і знаходить предмет, який здатний її задовольнити, то вона перетворюється на мотив.

Аналіз проблеми формування пізнавального інтересу учнів підліткового віку дозволив нам виділити та охарактеризувати психологічні чинники впливу на їхні пізнавальні інтереси, зокрема, такі, як врахування вікових та індивідуальних особливостей, рівня психічного розвитку, наявності пізнавальних здібностей дитини, а також неконфліктні взаємостосунки між вчителем та учнем, позитивна емоційна атмосфера на уроці, стимулювання вчителем вольових зусиль учнів, справедливе оцінювання знань, правильна організація та викладення навчального матеріалу, використання найбільш ефективних методів навчання тощо. Серед негативних факторів впливу на формування пізнавальних інтересів учнів нами були виділені такі, як шкільна тривожність, ситуація вимушеної дії, несправедливі звинувачення і постійні нарікання з боку дорослих на адресу школярів, відсутність єдиної виховної лінії у сім'ї тощо.

Відповідно до мети даної дисертаційної роботи, нами був здійснений також теоретичний аналіз проблеми емоційного впливу на процес формування інтересів підлітків на основі досліджень О.М. Леонтьєва, О.К. Дусавицького, П.М. Якобсона, В.К. Вілюнаса, О.Я. Чебикіна, І.Д. Беха, Р.В. Павелківа, П.Л. Поплужного, Л.М. Аболіна, О.К. Тихомирова, П.В. Симонова та ін. В результаті цього аналізу ми дослідили особливості взаємозв'язку між емоціями та пізнавальними інтересами і з'ясували, що емоційні стани школярів суттєво впливають на характеристики їхньої пізнавальної діяльності. Причому вони здатні здійснювати як позитивний - регулюючий, так і негативний - дезорганізуючий вплив на навчально-пізнавальну діяльність учнів. Але, і в першому, і в другому випадках, емоції мають адаптивну функцію. Вони співіснують із потребами людини, виконують функції оцінки і спонукання. В емоціях представлено цілісне ставлення людини до світу, вони тісно пов'язані з центральними особистісними утвореннями, самосвідомістю і особистісною ідентичністю, являють собою основну мотиваційну систему людини.

У другому розділі “Дослідження особливостей прояву пізнавального інтересу в підлітковому віці” представлено результати констатувального експерименту.

Дослідження проводилось у кількох середніх загальноосвітніх закладах м. Рівного, зокрема Рівненському навчально-виховному комплексі “Колегіум” (далі НВК “Колегіум”), ЗОШ № 1 та ЗОШ № 8. Всього в експерименті брали участь 360 учнів 6-х, 7-х та 8-х класів віком від 11 до 15 років.

В ході проведення констатувального експерименту нами були виділені та проаналізовані три типи уроків: з високим, середнім та низьким рівнями прояву пізнавального інтересу школярів.

Якісний аналіз результатів дослідження взаємозв'язку між настроєм та типом уроку (табл. 1) показав, що на уроках першого типу, які проходили з високим рівнем прояву інтересу, в учнів переважав радісний (43 %), захоплений (25 %) настрій, а також, але у меншій мірі, їм був притаманний приємний (18 %), спокійний та врівноважений (10 %) настрій. На уроках другого типу, тобто тих, що містять як зниження, так і збудження інтересу, учням були властиві різноманітні настрої, але у більшості це приємний (28 %), спокійний та врівноважений (27 %) настрій. На таких уроках кількість дітей, що переживали радість і захоплення значно менша, ніж на уроках першого типу (на 25 % та 22 % відповідно). Разом з тим, спостерігалось і зменшення кількості учнів з тривожним та сумним настроєм, порівняно з уроками третього типу (на 14 % та 21 % відповідно). На уроках третього типу, з низьким рівнем інтересу, діти відчували тривожність (35 %), незадоволення (39 %), сум (19 %), що безумовно є підставою для роздумів стосовно шляхів вирішення даної проблеми.

В ході діагностичного дослідження за допомогою методик “Шкала інтересу” та “Експрес-емоція” нами був встановлений прямий кореляційний зв'язок між показниками, одержаними в ході дослідження навчально-пізнавальних інтересів та емоційних станів учнів. Коефіцієнт кореляції Пірсона між даними величинами становить 0,67 (р<0,01). Такі результати дозволили констатувати, що позитивні емоційні стани учнів в ході навчально-пізнавальної діяльності є передумовою у становленні пізнавальних інтересів підлітків.

Таблиця 1

Дослідження залежності показників настрою від типу уроку (у %)

В рамках дослідження емоційного ставлення школярів до навчання нами була проведена також діагностика спрямованості мотивації в учбовій діяльності за О.Я. Чебикіним.

Дана діагностика показала, що у 72 % хлопців та 69 % дівчат шостих класів переважає внутрішня мотивація навчання. Проте у сьомому класі картина починає змінюватися і кількість учнів із внутрішньою мотивацією навчання помітно зменшується (на 17 % у хлопців і на 14 % у дівчат), при цьому відповідно зростає кількість семикласників із зовнішньою мотивацією навчання. Але вже у восьмому класі кількість школярів із внутрішньою мотивацією навчання починає зростати і становить 57 % у хлопців та 68 % у дівчат.

Аналізуючи гендерні відмінності, відмітимо, у шостих класах хлопців із внутрішньою мотивацією навчання на 3 % більше, ніж дівчат. У сьомих класах показники спрямованості мотивації навчання у дівчат і хлопців виявились однаковими. У восьмих класах, навпаки, з внутрішньою мотивацією навчання більше дівчат, ніж хлопців (на 11 %): така різниця пояснюється тим, що у своєму загальному розвитку дівчата-підлітки випереджають хлопців-підлітків, а отже і ставлення до навчання у них більш усвідомлене.

Наступним кроком констатувального експерименту було дослідження змістовних характеристик пізнавального інтересу учнів шостих, сьомих і восьмих класів.

Зокрема, діагностика рівня сформованості пізнавального інтересу школярів, показала, що високий рівень мають 25 % хлопців і 26 % дівчат шостих класів, 38 % хлопців і 25 % дівчат сьомих класів та 38 % хлопців і 33 % дівчат восьмих класів. Підлітки цієї групи проявляють схильність до систематичної роботи під час засвоєння нового матеріалу та виконання самостійних завдань. Вони без сторонньої допомоги прагнуть подолати труднощі, що виникають в процесі навчання, розібратися у невідомому, зрозуміти проблему та вирішити її. Такі учні із задоволенням діляться своїми знаннями та вміннями з іншими, систематично і самостійно виконують домашні завдання, беруть активну участь у позаурочній пізнавальній діяльності, нерідко у декількох видах.

Із середнім рівнем сформованості пізнавального інтересу нами було виявлено 51 % хлопців і 52 % дівчат шостих класів, 54 % хлопців і 60 % дівчат сьомих класів, 56 % хлопців і 63 % дівчат восьмих класів. Якісний аналіз цих показників дозволив констатувати, що дана група підлітків характеризується епізодичним захопленням учбовою діяльністю і віддає перевагу завданням репродуктивного характеру. Разом з тим, такі учні, як правило, прагнуть подолати труднощі у навчанні самостійно і намагаються добре засвоїти нове. Вони сумлінно і самостійно виконують домашні завдання, беруть участь у позаурочній пізнавальній діяльності з предмету, який їм цікавий, але інколи відчувають труднощі у вирішенні поставлених перед ними завдань.

Низький рівень сформованості пізнавального інтересу діагностований у 17 % хлопців і 18 % дівчат шостих класів, 4 % хлопців і 10 % дівчат сьомих класів та 4 % хлопців і 4 % дівчат восьмих класів. Такі підлітки тільки інколи навчаються із захопленням, зазвичай при виконанні легких або доступних цікавих завдань. Вони тільки інколи проявляють наполегливість та самостійність при подоланні труднощів у навчанні. Активність таких учнів, як правило, викликають лише цікаві моменти. Домашні завдання виконуються ними не завжди сумлінно і самостійно; участь у тому чи іншому виді позаурочної пізнавальної діяльності учні з низьким рівнем сформованості пізнавального інтересу беруть досить рідко.

В ході даного дослідження, нами були виявлені також учні, в яких діагностовано відсутність пізнавального інтересу, пов'язаного з навчальною діяльністю. Серед них 7 % хлопців і 4 % дівчат шостих класів, 4 % хлопців і 5 % дівчат сьомих класів, 2 % хлопців восьмих класів. Восьмикласниць, у яких відсутній пізнавальний інтерес, виявлено не було. Діти цієї категорії, як правило, не проявляють захоплення у процесі виконання учбових завдань, не прагнуть подолати будь-які труднощі, що виникають під час навчальної діяльності, не намагаються засвоїти щось нове. Вони пасивні, регулярно відволікаються на уроках. Домашні завдання, як правило, виконують не сумлінно, нерідко не самостійно, зазвичай після контролю та зовнішніх спонукань. Участі у позаурочній пізнавальній діяльності практично не беруть.

Аналіз результатів дослідження інтенсивності прояву пізнавальних інтересів підлітків дав нам можливість констатувати, що більшості учнів 6-х-8-х класів притаманний середній рівень інтенсивності пізнавальних інтересів. Разом з тим, слід відмітити, що найбільший відсоток учнів з низьким рівнем інтенсивності пізнавальних інтересів виявився серед шестикласників, тоді як найбільший відсоток учнів з високим рівнем інтенсивності пізнавальних інтересів - восьмикласників. Такі зміни спостерігаються як у хлопців, так і у дівчат, і можуть пояснюватися більш усвідомленим і вибірковим ставленням старших підлітків до навчання, оскільки їхні інтереси набувають нового змісту, що пов'язано зі змінами, зумовленими віковими особливостями. Так, одним з важливих моментів у розвитку особистості старшого підлітка є формування самосвідомості, самопізнання, на відміну від попереднього періоду, коли об'єктом глибокого інтересу і пізнання є інша людина, її внутрішній світ, поведінка тощо. Прагнення до пізнання якостей особистості інших людей поступово викликає інтерес і до себе, потребу порівняти себе з іншими, оцінити себе, розібратися в своїх думках, почуттях. Отже, в учнів старшого підліткового віку виникає потреба зрозуміти самого себе, бути на рівні власних вимог до себе і це, в свою чергу, не може не впливати на розвиток їх пізнавального інтересу.

Наступним кроком констатувального експерименту було дослідження спрямованості пізнавальних інтересів учнів 6-х-8-х класів. Рангова оцінка предметної спрямованості інтересів показала, що у підлітків спостерігаються певні відмінності у спрямованості пізнавальних інтересів дівчат та хлопців, які зумовлені як віковими, так і статевими особливостями. Також має місце певна динаміка предметної спрямованості пізнавальних інтересів підлітків.

З метою дослідження особливостей характеру пізнавального інтересу підлітків нами були проаналізовані твори та анкети учнів.

За результатами цієї діагностики широкі пізнавальні інтереси мають 40 % шестикласників, 36 % семикласників і 32 % восьмикласників; навчальні інтереси характерні для 40 % шестикласників, 32 % семикласників і 56 % восьмикласників; розважальні інтереси мають 20 % шестикласників, 32 % семикласників і 12 % восьмикласників.

Учням з широкими пізнавальними інтересами притаманні: відвідування гуртків; поглиблене вивчення окремих або декількох предметів; робота в бібліотеці (над рефератами, виступами); розв'язування кросвордів, завдань на кмітливість, участь в інтелектуальних іграх; науково-дослідницька робота (зокрема, проведення дослідів і експериментів в галузі фізики, хімії, біології тощо). Для учнів з навчальними інтересами, пов'язаними з шкільними предметами, характерні таки види розумової діяльності, як: виконання домашнього завдання; читання художньої літератури, журналів, газет; перегляд цікавих пізнавальних телепередач (історичних, літературних, природничих тощо). Учням з розважальними інтересами найбільш властиві такі заняття, як: гуляти, спілкуватися з друзями; дивитися телевізор, відео; грати в комп'ютерні ігри, спортивні ігри; бавитися з домашніми тваринами; слухати сучасну молодіжну музику. Загалом, аналіз результатів дослідження констатувального експерименту показав, що в підлітковому віці спостерігається певна динаміка змістовних показників пізнавального інтересу, а отже вони можуть змінюватися в залежності від дії цілеспрямованих зовнішніх впливів.

У третьому розділі “Формування пізнавального інтересу засобами емоційної регуляції” описано розроблений нами формувальний експеримент, подано і проаналізовано результати дослідження контрольного експерименту.

Основні етапи формувального експерименту:

· проведення індивідуальних бесід з учнями з метою виявлення їхніх інтересів, життєвих перспектив, розкриття творчого потенціалу, налагодження контакту, обговорення питання щодо подальшої співпраці;

· організація та проведення СПТ з формування вмінь саморегуляції емоцій для підлітків з метою розширення їхніх знань про почуття та емоції, формування уміння адекватного реагування на емоції оточуючих, уміння керувати вираженням своїх почуттів та емоційних реакцій, підвищення емоційної зрілості підлітків;

· організація та проведення психологічного тренінгу емоційної саморегуляції для вчителів, метою якого є научіння вчителів прийомам діагностики емоційних станів учнів, керування власними психічними станами;

· розробка психологічних рекомендацій для батьків та вчителів з питань розвитку пізнавальних інтересів дітей підліткового віку;

· індивідуально-психологічне консультування учнів, батьків, вчителів.

Завершальний етап нашої наукової роботи - контрольний експеримент - побудований на порівняльному аналізі результатів досліджень констатувального та формувального експериментів.

Мета контрольного експерименту - оцінка ефективності реалізації запропонованої нами розвивально-корекційної програми.

Контрольним експериментом було охоплено 84 учні 6-х-8-х класів Рівненського НВК “Колегіум”, яких ми умовно поділили на дві групи: контрольну та експериментальну. Групи були скомпоновані з урахуванням двох основних умов: до кожної з них входила, по-перше, однакова кількість учнів 6-х, 7-х і 8-х класів, по-друге, приблизно однаково представлені учні з високим, середнім та низьким рівнем інтенсивності пізнавального інтересу. За статевим принципом групи також були рівноцінні.

Зіставлення результатів дослідження спрямованості мотивації навчання учнів середніх класів, проведених в експериментальній і в контрольній групах (табл. 2) показали, що в тій групі дітей, яка брала участь у формувальному експерименті, помітно зріс відсоток учнів, у яких переважає внутрішня спрямованість мотивації (з 47,6 % до 71,4 %), та відповідно зменшилась кількість школярів із зовнішньою мотивацією навчання (з 52,4 % до 28,6 %), у той час, як в контрольній групі зміни цих показників були незначними з різницею лише у 2,4 %. Це дозволило стверджувати, що впроваджена нами психологічна програма позитивно вплинула на показники спрямованості мотивації підлітків.

Таблиця 2

Зіставлення показників спрямованості мотивації навчання підлітків експериментальної та контрольної групи (у %)

Порівняльний аналіз результатів дослідження рівня сформованості пізнавальних інтересів підлітків, представлений у табл. 3, показав, що в експериментальній групі зріс відсоток учнів з високим та середнім рівнем сформованості пізнавального інтересу (загалом на 11,9 %) і помітно зменшилась кількість школярів з низьким рівнем (на 9,5 %). Підлітків, у яких інтерес до пізнавальної діяльності відсутній, в експериментальній групі під час проведення контрольного експерименту виявлено не було. Співставлення аналогічних показників першого та другого етапів дослідження в контрольній групі суттєвої різниці не виявило. Так, кількість учнів, у яких пізнавальний інтерес відсутній та з низьким рівнем сформованості інтересу, виявилась незмінною, при цьому дещо зменшився відсоток школярів з високим рівнем і, відповідно, збільшився з середнім рівнем (загалом на 4,8 %).

З метою підтвердження статистичної достовірності позитивного впливу впровадженої нами психологічної програми на показники сформованості пізнавальних інтересів підлітків був використаний G-критерій знаків. Отримані результати показали, що в ході проведення формувального експерименту відбулися позитивні зрушення показників сформованості пізнавальних інтересів підлітків.

Таблиця 3

Дослідження рівня сформованості пізнавальних інтересів підлітків експериментальної та контрольної групи (у%)

В ході порівняльного аналізу результатів дослідження інтенсивності прояву пізнавальних інтересів учнів середніх класів нами також було виявлено різницю між показниками експериментальної та контрольної груп (табл. 4).

Таблиця 4

Дослідження інтенсивності пізнавальних інтересів підлітків експериментальної та контрольної групи (у%)

Зокрема, в експериментальній групі після проведення формувального експерименту збільшилась кількість учнів з високим (з 30,9 % до 35,7 %) та середнім (з 54,8 % до 61,9 %) рівнем. Відсоток школярів, що мають низький рівень інтенсивності прояву пізнавального інтересу зменшився відповідно на 11,9 % (з 14,3 % до 2,4 %). В контрольній групі кількість учнів з низьким рівнем залишилась незмінною (11,9 %), при цьому дещо зменшився відсоток дітей з високим рівнем інтенсивності прояву інтересу до пізнавальної діяльності (з 33,3 % до 28,6 %).

Зіставлення результатів дослідження спрямованості вже сформованих інтересів показало розбіжності між сферами діяльності (яким надають найбільшу перевагу дівчата та хлопці), що були виявлені ще під час проведення констатувального експерименту, діагностовані також і в ході контрольного експерименту. Це свідчить про наявність значущої різниці у психологічному розвитку підлітків, обумовленої статевими відмінностями, які мають глибокий внутрішній характер. Разом з тим, слід відмітити, що в ході формувального експерименту мало місце помітне зростання кількісних показників у діагностиці спрямованості інтересів. А саме, якщо до впровадження психологічної програми 48 % шестикласників назвали дуже цікавим предметом фізичне виховання, 34 % обрали математику і 26 % - трудове навчання, то після її впровадження ці показники зросли на 19 %, 11 % і 15 % відповідно. Аналогічні зміни були зафіксовані і в сьомих класах. Зокрема, кількість учнів, які назвали найцікавішим предметом іноземну мову, зросла загалом з 40 % до 57 %; фізику - з 30 % до 43 %; фізичне виховання - з 35 % до 45 %. Окрім того, 69 % учнів, що брали участь у розвивальній програмі, до запропонованих їм сфер діяльності самостійно дописали психологію як найбільш цікаву, а 11 учнів, що складає 26 % від загальної кількості, виявили бажання стати у майбутньому психологами, психотерапевтами та психоаналітиками. Це дало змогу говорити про доцільність та корисність запропонованої нами програми.

Порівняльний аналіз результатів дослідження характеру пізнавальних інтересів підлітків також дозволив виявити позитивні зрушення, на що вказують результати досліджень, представлені в табл. 5. Одержані результати показали, що в експериментальній групі після проведення формувального експерименту зменшилась кількість учнів з розважальними інтересами (з 21,4 % до 11,9 %) і зросла кількість підлітків, яким притаманні навчальні (з 42,9 % до 45,2 %) та широкі пізнавальні (з 35,7 % до 42,9 %) інтереси.

Таблиця 5

Зіставлення характеру пізнавальних інтересів підлітків експериментальної та контрольної групи (у %)

Таким чином, характер інтересів школярів, які брали участь у психологічній програмі, набув більш глибинного змісту. Змін у показниках характеру інтересів учнів контрольної групи, при порівнянні результатів першого та другого етапів дослідження, нами виявлено не було.

Зіставлення результатів діагностики учнів контрольної та експериментальної груп на початку формувального експерименту та після його завершення дозволило зробити обґрунтований висновок про ефективність запропонованої програми. Аналіз результатів експерименту свідчить про тенденцію до розвитку пізнавального інтересу у підлітків, які брали участь у формувальному експерименті. Отже, дана програма може бути рекомендована для використання у практиці роботи шкільних психологічних служб та інших позашкільних закладів для молоді. А опрацювання практичних засобів та прийомів підвищення пізнавального інтересу у підлітків дозволить розповсюдити позитивний досвід в цій галузі і на учнів інших вікових груп (безумовно, з урахуванням їх індивідуально-вікових особливостей).

У висновках дисертації підведено підсумки та узагальнені результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження.

1. Пізнавальний інтерес як вибіркова спрямованість особистості на пізнання предметів, явищ, подій навколишнього світу активізує психічні процеси, діяльність людини, її пізнавальні можливості. Активізація психічних процесів, в свою чергу, спонукає до подальшого розвитку пізнавального інтересу, що вказує на наявність взаємозалежності між пізнавальними інтересами та психічними процесами. Пізнавальний інтерес є одним з головних мотивів навчання, який в загальній структурі мотивації навчально-пізнавальної діяльності усвідомлюється учнем найшвидше.

2. Пізнавальний інтерес у підлітковому віці носить динамічний характер і піддається зміні та перебудові. Особливості динаміки пізнавальних інтересів підлітків зумовлені віковими, гендерними та індивідуальними відмінностями школярів. Інформативними показниками, що свідчать про зміни у пізнавальних інтересах підлітків в результаті впровадження психологічної програми слід вважати спрямованість мотивації навчання, рівень сформованості, інтенсивність прояву, предметну спрямованість, характер пізнавальних інтересів, оскільки дані показники здатні змінюватися під дією цілеспрямованих психологічних впливів.

3. Пізнавальний інтерес не розвивається стихійно, ефективність його формування залежить від багатьох факторів, які умовно можна поділити на соціальні (навколишнє оточення, матеріальна база), загально-педагогічні (загальна атмосфера в школі, рівень підготовки та педагогічна майстерність вчителя), методичні (сучасний зміст та ефективні методи навчання, проблемне, розвиваюче навчання), дидактичні (практична значущість матеріалу, зв'язок із сучасністю), психологічні (рівень психічного розвитку дитини, наявність пізнавальних здібностей, вольові якості, вікові та індивідуальні особливості). Психологічні умови формування пізнавальних інтересів учнів характеризуються як позитивними (зокрема, сприятлива емоційна атмосфера, стимулювання вольових зусиль, організована творча діяльність, справедливе ставлення вчителя до учнів, обґрунтованість педагогічної оцінки), так і негативними (зокрема, несправедливе покарання дитини, використання деструктивних методів виховання, створення ситуації вимушеної дії, відсутність єдиної лінії у вихованні) чинниками впливу.

4. Емоційні стани школярів суттєво впливають на характеристики їхньої пізнавальної діяльності, причому вони здатні здійснювати як позитивний - регулюючий, так і негативний - дезорганізуючий вплив на навчально-пізнавальну діяльність учнів. В емоціях представлено цілісне ставлення людини до світу, вони тісно пов'язані з центральними особистісними утвореннями, самосвідомістю і особистісною ідентичністю, являють собою основну мотиваційну систему людини. Удосконалення емоційної сфери підлітка безпосередньо впливає на його особистісний розвиток, який може відбуватися за декількома напрямками: по-перше, у напрямку, пов'язаному з включенням у сферу емоційних переживань особистості нових об'єктів, предметів, подій; по-друге, по лінії підвищення свідомого вольового контролю своїх почуттів і керування ними; по-третє, у напрямку поступового включення в емоційну регуляцію більш високих цінностей і норм.

5. Розширення діапазону емоційного сприймання є однією з вікових психологічних особливостей підлітка, що може призводити до підвищення емоційної збудливості, неврівноваженості. Разом з тим, у порівнянні з молодшими школярами, у підлітка зростає уміння стримувати виражати свої емоції. Створення ситуацій, що укріплюють позитивні емоції школярів і роблять ці емоції більш вибірковими, більш виразними і стриманими, безпосередньо впливає на формування прийомів керування учнями своїми емоційними проявами в ході навчально-пізнавальної діяльності.

6. Застосування комплексного психологічного корекційно-розвивального впливу засобами емоційної регуляції дозволяє оптимізувати процес формування пізнавальних інтересів у підлітковому віці під час навчальної діяльності. Для того, щоб пізнавальний інтерес переріс у духовну потребу особистості, необхідно, щоб сукупність позитивних емоцій, за допомогою яких впливали на учня засобами зовнішньої регуляції, переросла у почуття внутрішнього задоволення, необхідності постійного “контакту” з об'єктом пізнання.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Продовженням теми може стати подальше вивчення та осмислення природи взаємодії емоційних та раціональних компонентів впливу на формування пізнавальних інтересів учнів, а також дослідження особливостей впливу емоцій на становлення та розвиток пізнавальних інтересів школярів інших вікових категорій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

1. Назарець Л.М. Емоційна регуляція пізнавальних інтересів як чинник духовного становлення підлітків / Л.М. Назарець // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2007. - Т. ІХ, ч. 6. - С. 298-303.

2. Назарець Л.М. Психологічний аналіз динаміки пізнавальних інтересів в підлітковому віці / Л.М. Назарець // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2008. - Т. Х, ч. 3. - С. 352-359.

3. Назарець Л.М. Психологічні особливості формування пізнавального інтересу учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності / Л. М. Назарець // Актуальні проблеми психології / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ДП “Інформаційно-аналітичне агенство”, 2008. - Т. Х, вип. 7. - С. 325-332.

4. Назарець Л.М. Пізнавальний інтерес в контексті мотивації навчально-пізнавальної діяльності / Л.М. Назарець // Наукові записки Острозької академії. Серія “Психологія і педагогіка”. - Острог, 2003. - Вип. № 4. - С. 81-92.

б) статті у нефахових виданнях та тези доповідей на наукових конгресах, конференціях і семінарах:

5. Назарець Л.М. Вчитель і розвиток пізнавальних інтересів учнів / Л. М. Назарець // Нова педагогічна думка. - 1999. - № 1. - С. 99-102.

6. Назарець Л.М. Форми та методи активізації пізнавального інтересу учнів /Л.М. Назарець // Нова педагогічна думка. - 1998. - № 4. - С. 43-46.

7. Назарець Л.М. Регулюючий вплив емоцій на діяльність людини (на матеріалі концепції У. Гейліна) / Л.М. Назарець // Наукові записки Рівненського державного педагогічного інституту : зб. наук. праць. - Рівне : Рівн. держ. педагог інст., 1998. - Вип. 4. - С. 46-47.

8. Назарець Л.М. Пізнавальний інтерес як складова самосвідомості підлітків / Л.М. Назарець // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету : зб. наук. праць. - Рівне : РДГУ, 2007. - Вип. 37. - С. 138-140.

9. Назарець Л.М. Аспекти психологічного впливу на вибір професії / Л.М. Назарець // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Проблеми реалізації духовно-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи”], (Рівне, 17-18 жовтня 1996 р.). - Рівне : Рівн. інст. підвищ. кваліф. педагог. кадрів, 1996. - Вип. І. - 175 с.

10. Назарець Л.М. Передумови адиктивної поведінки підлітків та фактори захисту / Л.М. Назарець // Матеріали Міжнар. студентської наук. конф. [“Екологічні та вікові складові психічного здоров'я людини”], (Рівне, 16-17 березня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Рівненський державний гуманітарний університет. - Рівне : Рівн. держ. гуман. ун-т, 2007. - 198 с.

11. Назарець Л.М. Емоційний фактор у навчально-пізнавальній діяльності суб'єкта / Л.М. Назарець // Зб. матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф. [“Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції”], (Київ, 16-18 травня 2007 р.). - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2007. - Т. 4. - 298 с.

12. Назарець Л.М. Регулюючий вплив емоційного фактору на пізнавальні інтереси підлітків / Л.М. Назарець // Матеріали І Міжнар. практ. конф. студентів та молодих науковців [“Наука, освіта, суспільство очима молодих”], (Рівне, 15-16 травня 2008 р.). - Рівне : РДГУ, 2008. - 258 с.