Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

Психологічні особливості розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці

Загальна характеристика роботи

мислення підлітковий тренінговий креативний

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні вирішальним фактором розвитку суспільства взагалі та українського, зокрема, є розвиток продуктивного мислення як системотвірного компонента інтелектуального та творчого потенціалу особистості. Необхідною умовою формування продуктивного мислення є взаємодія його наочних та вербально-логічних форм та креативності, як їх властивості.

Проблеми психології мислення та закономірності і механізми його розвитку вивчались Г. О. Баллом, А. В. Брушлинським, В. В. Давидовим, В. М. Дружиніним, В. П. Зінченко, А. Б. Коваленко, Г. С. Костюком, Н. С. Лейтесом, С. Д. Максименко; О. М. Матюшкіним, В. О. Моляко, Ж. Піаже, Н. І. Пов'якель, М. М. Поддьяковим, О. Я. Пономарьовим, С. Л. Рубінштейном, С. М. Симоненко, М. Л. Смульсон, Р. Стернбергом, О. К. Тихомировим, Л. М. Цибух, І. С. Якиманською та іншими вченими.

Проблемою візуального мислення у психологічній науці займалися: Р. Арнхейм, Б. І. Беспалов, Дж. Гібсон, В. М. Гордон, Д. Н. Завалишина, В. П. Зінченко, І. Я. Каплунович, В. М. Муніпов, В. В. Пєтухов, С. М. Симоненко.

В психологічній науці накопичений багатий теоретичний та емпіричний матеріал з різних аспектів визначення і розвитку креативності такими науковцями, як Д. Б. Богоявленська, Т. А. Вовнянко, О. М. Грек, Л. Л. Гурова, Л. Б. Єрмолаєва-Томіна, В. В. Клименко, О. Н. Лук, О. М. Матюшкін, В. О. Моляко, Я. О. Пономарьов, В. О. Роменець, а також зарубіжними Е. де Боно, М. Вертгеймер, Дж. Гілфорд, Р. Дилтс, К. Дункер, Р. Стернберг, П. Торренс.

Оскільки, найвищим ступенем розвитку мислення в онтогенезі вважається вербально-логічне, дотримуючись традицій, сучасна школа поки що за інерцією намагається розвивати продуктивне мислення у дітей засобами понятійної мови. Але якщо застосування логічних операцій та знаково-символічних конструкцій забезпечує оформлення та збереження результатів мисленнєвої діяльності, то маніпулювання наочними образами породжує внутрішні динамічні моделі зовнішнього світу.

Використання образних динамічних моделей дозволяє знаходити в елементах середовища нові властивості та встановлювати нові відношення, тобто будувати всередині об'єкта такі креативні ситуації, які недоступні кібернетичним машинам, що використовують тільки мову логіки.

Особливу значущість набуває дослідження креативності мисленнєвих процесів в підлітковому віці. Якраз в підлітковому віці, як зазначено в наукових дослідженнях, виникають внутрішні і зовнішні умови для розвитку найвищого рівня вербальних форм мислення - абстрактно-понятійного мислення (стадія формальних мисленнєвих операцій, за Ж.Піаже) та візуального мислення як найвищого рівня становлення наочних видів мисленнєвої діяльності в онтогенезі (В. П. Зінченко, С. М. Симоненко).

Таким чином, якщо розглядати взаємодію наочних та вербально-понятійних компонентів як необхідну умову формування продуктивного мислення, то з цієї точки зору нам видається актуальним дослідження особливостей розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці.

Під креативними формами мислення ми розуміємо продуктивні мисленнєві процеси, які наділені креативністю як специфічною властивістю та виконують функцію креативності. До креативних форм мислення в підлітковому віці ми можемо віднести вербально-логічне (абстрактно-понятійне) мислення та візуальне (наочно-понятійне) мислення.

Отже, цікавими, з наукової точки зору, для нас є особливості розвитку в підлітковому віці візуальної та вербальної креативності як емпіричних характеристик означених форм мислення. Тому темою дисертаційного дослідження ми обрали “Психологічні особливості розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці”.

Зв'язок з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана відповідно до наукової програми кафедри педагогічної та вікової психології «Формування креативної особистості майбутніх фахівців в контексті нових освітніх технологій», що входить до тематичного плану Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (номер державної реєстрації 0109U000191). Тема дисертації затверджена вченою радою Південноукраїнського державного університету імені К.Д.Ушинського (протокол № 3 від 25 жовтня 2007року), та закоординована Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2008 року). Автором досліджувались креативні форми мислення та їх розвиток у підлітковому віці.

Метою роботи виступає дослідження особливостей розвитку та взаємозв`язку креативних форм мислення в підлітковому віці.

Згідно з метою були визначені такі завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теоретико-методологічних засад вивчення форм мислення та креативності у вітчизняній та зарубіжній науці.

2. Уточнити поняття «креативні форми мислення», розкрити їх психологічний зміст та визначити структуру.

3. Розробити програму емпіричного дослідження особливостей розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці.

4. Дослідити особливості розвитку та взаємозв'язку структурних компонентів креативності вербально-логічного та візуального мислення в підлітковому віці.

5. Розробити та апробувати тренінгову програму розвитку креативного мислення у підлітковому віці.

Об'єкт дослідження - розвиток мисленнєвих процесів в підлітковому віці.

Предмет дослідження - особливості розвитку креативності вербально-логічного та візуального мислення в підлітковому віці.

Методи дослідження:

- теоретичні - аналіз, узагальнення і систематизація теоретичних підходів та емпіричних результатів, що містяться у наукових літературних джерелах;

- емпіричні - спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, тестовий метод, що передбачав використання таких конкретних методик: Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) та тестові завдання на логічність мислення надають можливість дослідити рівень сформованості логічних операцій вербального мислення; прогресивні матриці Равена орієнтовані на вивчення операціональної сторони візуального мислення; тест Торренса (вербальний та невербальний), спрямований на вивчення процесуальних компонентів вербальної та візуальної креативності; методика „Зірки та хвилі” дозволяє розглянути змістові характеристики креативності.

Тренінгові завдання на вербальну і візуальну креативність - авторська розробка для цілеспрямованого розвитку креативності означених мисленнєвих форм.

- методи математичної статистики: знаходження середнього арифметичного, частотний аналіз, порівняльний аналіз, кореляційний (за критерієм Спірмена), факторний аналіз, визначення достовірності відмінностей (за t-критерієм Стьюдента); графічна презентація результатів дослідження. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою комп'ютерної програми SPSS v 13,0 for Windows;

- інтерпретаційні методи - генетичний та структурний.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів м. Одеси. У дослідженні брало участь 250 підлітків віком від 10 до 14 років, в кожну вікову групу входила однакова кількість досліджуваних (50 осіб).

Методологічна основа дослідження: теоретичні положення психології мислення (Г. О. Балл, А. В. Брушлинський, В. М. Дружинін, А. Б. Коваленко, Г. С. Костюк, Н. С. Лейтес, С. Д. Максименко; О. М. Матюшкін, В. О. Моляко, Н. І. Пов'якель, О. Я. Пономарьов, Р. Стернберг, М. Л. Смульсон, О. К. Тихоміров та інші); стратегіально-діяльнісний підхід до творчої діяльності (В. О. Моляко); розробки з проблеми візуально-мисленнєвої діяльності (Б. І. Беспалов, В. М. Гордон, Д. Н. Завалишина, В. П. Зінченко, І. Я. Каплунович, В. М. Муніпов, В. В. Пєтухов, С. М. Симоненко); стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуального мислення (С. М. Симоненко); наукові уявлення про креативність особистості (Д. Б. Богоявленська, Дж. Гілфорд, Л. Б. Єрмолаєва-Томіна, В. В. Клименко, О. І. Кульчицька, В. М. Козленко, Ю. М. Кулюткін, Р. О. Пономарьова, В. В. Рибалка, В. О. Роменець, П. Торренс та інші).

Наукова новизна одержаних результатів.

-вперше розглянуто вербально-логічне та візуальне мислення як креативні форми мислення у підлітковому віці, які розуміються як продуктивні мисленнєві процеси, що наділені креативністю як специфічною властивістю та виконують функцію креативності.

-встановлено закономірності їх розвитку та взаємозв`язку у підлітків; розкрито особливості процесуальних та змістових компонентів креативності, яка розглядається як властивість візуального та вербально-понятійного мислення на продуктивному рівні їх розвитку;

-виявлено сензитивні періоди розвитку вербальної креативності (11-12років) та візуальної креативності (13-14 років), динаміку розвитку та взаємозв`язку вербальної та візуальної креативності в підлітковому віці; вивчено розвивальний вплив розробленої тренінгової програми на структурні компоненти креативних форм мислення у підлітковому віці;

- уточнено поняття «креативні форми мислення» та їх структурні компоненти. До креативних форм мислення в підлітковому віці ми можемо віднести вербально-понятійне (абстрактно-логічне) мислення та візуальне (наочно-понятійне) мислення, до структури яких входят: процесуальні, операціональні та змістові компоненти.

- дістало подальшого розвитку уявлення про механізми розвитку візуального мислення та його зв`язки з вербально-понятійними видами мислення в підлітковому віці; про особливості розвитку візуальної креативності у підлітковому віці.

Практичне значення результатів дослідження. Розроблено тренінгову програму з розвитку креативного мислення у підлітків, яку використано в роботі практичних психологів загальноосвітніх шкіл при роботі з підлітками; при підготовці практичних психологів до роботи з розвивальними тренінговими технологіями.

Результати дослідження використано при розробці курсу лекцій із загальної психології, вікової психології, спецкурсу “Сучасні креативні технології”. Основні теоретико-емпіричні результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес у фаховій підготовці викладачів ВНЗ, педагогів, практичних психологів загальноосвітніх шкіл на базі Інституту психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (акт №02/09 від 17.06.09); у навчально-професійну підготовку студентів Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу (акт №5 від 26.05.2009); в навчально-педагогічний процес, у формі тренінгів, бесід, індивідуальних та групових консультацій педагогів, батьків та учнів на базі Одеської загальноосвітньої школи № 56 (акт 7 від 04.06.2009).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (Ужгород, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого - погляд у майбутнє» (Одеса, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Генеза буття особистості» (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти» (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Психологія особистості: теорія, досвід, практика» (Одеса, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні процеси та творчість» (Одеса, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні чинники становлення особистості в поліетнічному середовищі» (Одеса-Мукачево, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні процеси та творчість» (Одеса, 2009); на засіданнях кафедри педагогічної та вікової психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського.

Публікації. Основний зміст роботи викладено в 9 публікаціях, 8 з яких надруковано у наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг тексту складає 247 сторінок. Основна частина дисертації займає 195 сторінок. Робота містить 62 таблиці, 7 рисунків, 7 додатків на 35 сторінках. У списку використаної літератури 205 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; висвітлено наукову новизну роботи, її теоретичну та практичну значущість; наведено дані про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження креативних форм мислення у підлітковому віці» розкриваються особливості розвитку мисленнєвих процесів у підлітковому віці, зокрема таких їх форм, як вербальне та візуальне мислення, обгрунтовується поняття «креативні форми мислення», визначається місце креативності у структурі означених процесів, остання розглядається як їх процесуальна характеристика, т.т. як притаманна їм властивість.

Аналіз теоретико-методологічних джерел з проблеми дослідження показав, що мислення, згідно з сучасними уявленнями науковців-психологів, розуміється як вища психічна пізнавальна діяльність, яка має складноструктурований характер, є цілісною і особистісно обумовленою. Її цілісність визначається тим, що мислення функціонує як процес, що здійснюється суб'єктом, особистістю. Але цей процес може протікати на різних рівнях, в різних формах і в різних специфічних системах відношень з об'єктом.

В психологічній науці традиційно прийнято визначати як основні форми мислення: вербально-понятійне (мислення поняттями, судженнями та умовиводами) та наочно-образні (мислення образами) мисленнєві процеси. Означені процеси є онтогенетично та соціально обумовленими і мають специфічні особливості розвитку в різні вікові періоди.

Розгляд таких форм мислення, як наочно-дієве, наочно-образне та вербально-логічне (виходячи з критерію генетичної обумовленості), що безпосередньо випливають один з одного, не зовсім виправданий, адже тоді, на цьому етапі переходу обривається генезис наочних видів мисленнєвої діяльності.

На думку ряду вчених, вербально-логічне мислення не є прямим продовженням наочних форм мислення (С. Л. Рубінштейн, В. П. Зінченко, С. М. Симоненко). Видами вербально-понятійної форми мислення є конкретно-понятійне та абстрактно-понятійне мислення; наочної форми мислення - наочно-дієве, наочно-образне, візуальне. Візуальні і вербальні форми інтелекту розвиваються паралельно, взаємодіючи, взаємопроникаючи та збагачуючи один одного. Вербально-понятійне мислення, піднімаючись на вищі рівні свого розвитку, операціонально та змістовно збагачує і наочне мислення, сприяючи підняттю його розвитку на новий рівень - рівень візуального мислення.

Вищого рівня генетичного розвитку мисленнєві форми досягають в підлітковому віці (стадія формальних операцій, за Ж.Піаже), реалізуючись в таких їх видах, як абстрактно-понятійне мислення та візуальне (мислення образами-концептами) відповідно.

Якщо розглядати взаємодію наочних та вербально-понятійних компонентів як необхідну умову формування продуктивного мислення, то однією з важливих характеристик продуктивного мислення є креативність.

Реалізація принципів системного підходу в дослідженнях креативності відбувається шляхом розгляду феномена креативності у зв'язку з психологічними структурами більш узагальненого рівня, як частини своєї видо-родової макроструктури (Б. Ф. Ломов).

Виходячи з цього, під креативними формами мислення ми розуміємо продуктивні мисленнєві процеси, які наділені креативністю як специфічною властивістю та виконують функцію креативності. До креативних форм мислення ми можемо віднести вербально-логічне (абстрактно-понятійне) мислення та візуальне (наочно-понятійне) мислення.

Особливу значущість набуває дослідження креативності мисленнєвих процесів в підлітковому віці. Саме в цьому віці, як зазначено в ряді наукових досліджень, виникають внутрішні і зовнішні умови для розвитку найвищого рівня вербальних форм мислення - абстрактно-понятійного мислення (стадія формальних мисленнєвих операцій, за Ж. Піаже) та візуального мислення як найвищого рівня становлення наочних видів мисленнєвої діяльності в онтогенезі (В. П. Зінченко, С. М. Симоненко).

Якісні зміни в особистості підлітка, в першу чергу, пов'язані з інтенсивним розвитком інтелектуальної діяльності. Вчені виділяють найвищу (чотири, за Ж. Піаже) - п'яту стадію інтелектуального розвитку - стадію виявлення проблем (Arlin, 1975). Для неї характерне творче мислення, розгляд нових методів мислення для рішення проблем. На цій стадії з'являється здатність знаходити і формулювати ще не поставлені задачі або піднімати загальні питання, що стосуються проблем, вирішених неповно. Не всі підлітки, що володіють формально-операційним мисленням здатні до переходу на цю стадію, а тільки ті, які відзначаються його високим рівнем розвитку.

Протягом зазначеного вікового періоду відбувається розвиток продуктивності візуального мислення, пов'язаної із здатністю до висування візуальних гіпотез щодо невизначених перцептивних стимулів. Розширюються операціональні можливості візуального мислення підлітків щодо відтворення та видозміни діючого перцептивного стимулу; знижується міра залежності від заданого перцептивного поля; зростає рівень складності здійснюваних підлітками конструктивних перетворень пред'явленого стимулу. Збільшується категоріальна гнучкість процесів створення нових образів (розширюються можливості семантизації візуальних вражень).

Можна зробити висновки про те, що в підлітковому віці паралельно з розвитком вербального інтелекту, його абстрактно-логічних операцій, в тісному зв'язку з ними також розвиваються операціональні, змістові та процесуальні механізми візуального мислення, що позитивно впливає на загальний розвиток продуктивності інтелектуальної сфери особистості.

Креативне мислення вивчалося у працях Д. Б. Богоявленської, Дж. Гілфорда, Е. Торренса, М. Воллаха, Н. Когана, Я. О. Пономарьова, А.М.Матюшкин, В. О. Моляко, М. О. Холодної та інших науковців.

В психологічній науці існує проблема поєднання інтелекту і творчості та різні підходи до її вирішення. Так, перший підхід - його представники вважають, що не потрібно виокремлювати творчі здібності із загальної сукупності здібностей (Р. Кеттел, Ч. Спірмен, Г. Айзенк, Б. М. Тєплов, Е. А. Голубєва). В іншому підході, навпаки, креативність відокремлюється із їх загальної кількості (Дж. Гілфорд, П. Торранс, М. Воллах, Н. Коган). Також, існують теорії, які частково поєднують позиції обох підходів (Д. Б. Богоявленська, Я. О. Пономарьов). Для сучасної психології характерна інтелектуалізація проблем творчості, при цьому мисленнєвий компонент є домінуючим.

Виходячи з аналізу існуючих підходів до дослідження креативності, в нашому дослідженні креативність розглядається як одна з емпіричних характеристик наочної та вербально-понятійної форм мислення, як властивість, яка притаманна означеним мисленнєвим процесам на продуктивному рівні їх розвитку, завдяки якій ці форми мислення можна розглядати як креативні.

У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці» описано процедуру емпіричного дослідження, висвітлено його етапи, обґрунтовано вибірку та методи дослідження, описано модель констатуючого та розвиваючого експерименту, представлено емпіричні дані щодо розвитку вербального та візуального мислення як креативних мисленнєвих форм та основних показників креативності як їх властивості у підлітковому віці; представлено результати кількісного та якісного аналізу отриманих даних; здійснено аналіз показників, отриманих після апробації програми розвитку візуального мислення підлітків.

Емпіричне дослідження проводилось в три етапи. На першому етапі було визначено вибірку дослідження, до якої увійшли 250 підлітків віком 11-14 років. В кожну вікову групу входила однакова кількість досліджуваних (50 осіб); проведено пілотажне дослідження з метою визначення репрезентативності базових методик, створено комплекс психодіагностичних методик, релевантних меті дослідження. На другому етапі було проведено діагностику особливостей розвитку структурних компонентів вербального і візуального мислення та вербальної і візуальної креативності та їх взаємозв`язків протягом підліткового віку; зроблено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. На третьому етапі було розроблено та апробовано тренінг з розвитку креативного мислення з підлітками експериментальної групи.

Аналіз результатів дослідження рівня сформованості логічних операцій вербального мислення за Шкільним тестом розумового розвитку (ШТРР) та тестовими завданнями на логічність мислення показав динаміку зростання його показників з 10 до 14 років (рис.1).

Протягом досліджуваного нами вікового періоду відбувається значний розвиток логічної операції аналогії, яка виявляється у здатності встановлювати такі типи логічних зв'язків, як: вид-рід, частина-ціле, причина-наслідок, порядок слідування, тотожність, протилежності, функціональні відношення. Значне зростання здатності до встановлення аналогій спостерігається у віці 10-11 і 12-13 років та поступове зростання діапазону індивідуальних оцінок досліджуваних у віці 10-14 років за субтестом „Аналогії”. Проведений аналіз одержаних даних виявив, що у 12-14-річних підлітків спостерігається зростання варіативності індивідуальних оцінок за двома субтестами «Обізнаність 1 та 2». При цьому відбувається поступове підвищення найнижчого мінімального рівня індивідуальних оцінок досліджуваних під час виконання ними завдань.

Аналіз значущості відмінностей оцінок за субтестом „Класифікації”, отриманих різними групами досліджуваних, показав статистичну різницю між результатами підлітків 11 і 12 років (p = 0,002) та результатами підлітків 12 і 13 років (p = 0,04). Відмінності в показниках інших вікових груп є статистично незначущими. Отже, на підставі аналізу можна зробити висновок, що у віці 10-14 років відбувається розвиток здатності здійснювати класифікації, тобто робити узагальнення на основі виділення суттєвих загальних ознак понять (їх приналежності до певного класу, категорії, роду, виду тощо). Втім, цей розвиток протягом досліджуваного періоду не є рівномірним. Якісний стрибок у розвитку логічної операції класифікації відбувається у віці 11-12 і 12-13 років, натомість в інші вікові періоди відбувається уповільнення її розвитку.

Розгляд відмінностей кількісних показників за субтестом «Узагальнення» виявив, що статистично значущою виявилися різниця між оцінками підлітками 10 та 11 років (p = 0,003). Натомість, коливання між результатами інших вікових груп є досить незначними. Отже, ми не можемо говорити про стрімке зростання здатності здійснювати типові узагальнення за конкретними, видовими чи категоріальними ознаками у досліджуваний нами період. Якісний стрибок у розвитку даної логічної операції відбувається лише у віці 10-11 років.

Аналіз здатностей знаходити правила побудови числового ряду за субтестом «Числові ряди» показав, що даний показник має неоднозначну варіативність. Виконання відповідних завдань із пошуком закономірностей побудови числового ряду викликало певні труднощі у досліджуваних, що негативно позначилося на результативності їх виконання. Втім, не зважаючи на низьку успішність, слід відмітити зростання оцінок від 2,49 балів у 10-річних підлітків до 3,5 балів у 14-річних (при статистично значущих відмінностях), що свідчить про розвиток здатності встановлювати внутрішні закономірності побудови числового ряду.

З метою більш глибокого вивчення взаємозв'язків між складовими вербального інтелекту було здійснено кореляційний аналіз показників ШТРР. З'ясовано (на рівні р=0,05), що в підлітковому віці розвиток внутрішньоструктурних залежностей відбувається нерівномірно, а структура вербально-логічного мислення не вирізняється постійністю внутрішніх зв'язків та їх тіснотою, тобто його структура не є остаточно сформованою. Виявлено, що зміцнення її внутрішніх зв'язків відбувається в 11-13 років, в той час, як вік 10 і 14 років є критичним у становленні і розвитку структури вербального інтелекту.

Аналіз діагностики розвитку операціональних структур (за тестом Равена) візуального мислення у підлітків показав, що між результатами всіх вікових груп існують суттєві відмінності у розвитку наочної аналітико-синтетичної діяльності в підлітковому віці. З метою поглибленого аналізу за середньоарифметичними даними було збудовано графік (рис. 2.), аналіз якого засвідчує, що найвища результативність у всіх вікових групах проявляється під час розв'язання завдань серії А та серії В.

Значний спад результативності в усіх вікових групах відбувається під час виконання завдань серії С. Відзначимо, що в окремих групах відбувається підвищення результативності у серії D, це характерно для підлітків 11-12 і 14 років. Поступово результативність знижується і сягає свого найнижчого рівня в серії Е. Завдання цієї серії ставлять високі вимоги до здатності створювати образ за допомогою логічного пошуку. В означеній серії ми не спостерігаємо суттєвої різниці між результативністю досліджуваних 10-13 років. Найнижчою є результативність в підлітків 10 і 12 років. Водночас збільшується розрив між оцінками підлітків 13 і 14 років. У підлітків 11, 13 і 14 років результативність виконання завдань тесту поступово збільшується. За серією D розподіл майже не змінюється.

З метою вивчення взаємозв'язків між окремими складовими візуального мислення підлітків, ми здійснили кореляційний аналіз даних, отриманих за методикою Равена, який показав, що розвиток внутрішньоструктурних залежностей відбувається нерівномірно, зміцнення внутрішньої структури візуального мислення відбувається в 11 і 14 років, меншою мірою - у 12-13 років. Водночас ми не можемо говорити про остаточну сформованість внутрішньої структури: кількість значущих кореляцій не сягає максимально можливого рівня, а виявлені залежності мають низький або середній рівень статистичної значущості.

Проведений аналіз міжструктурних зв'язків між вербально-логічним і візуальним мисленням засвідчує їх змінний і динамічний характер. Це означає, що виявлена у більш ранньому віці залежність між окремими операціями не завжди зберігається у більш старшому віці. Серед залежностей, що мають більш сталий характер, слід відмітити взаємозв'язок між загальною обізнаністю у різних сферах, а також операцією узагальнення і здатністю розуміти принципи складних змін у побудові фігур, який є характерним для підлітків 10-12 років.

Серед інших залежностей, що вирізняються відносною сталістю можна відзначити зв'язок між операцією класифікації і здатністю встановлювати принципи перестановки фігур у матриці, який виявлено у підлітків 12 і 14 років. Спільним для даних вікових періодів є також зв'язок між логічною операцією класифікації і наочною - аналогії.

Важливим для вивчення розвитку інтелектуальної сфери підліткового віку та взаємозв`язку між креативними формами мислення є аналіз кореляційних зв'язків між структурними компонентами вербально-логічного і візуального мислення.Одержані дані дозволяють дійти висновку про те, що досліджуваний нами віковий період (10-14 років) вирізняє нерівномірний характер розвитку структурних зв'язків між вербально-логічним і візуальним мисленням. Зокрема, у розвитку інтелектуальної сфери виявлено кризовий зламний момент (це характеризує 13-річних підлітків), відмінною ознакою якого є відокремленість і незалежність розвитку всіх компонентів вербально--логічного і візуального мислення. В той самий час інші вікові періоди вирізняються наявністю залежності між їх окремими складовими.

З метою дослідження процесуальних характеристик вербальної та візуальної креативності підлітків було використано методику Е. П. Торренса. За допомогою кількісного та якісного аналізу виявлено найбільшу різницю між мінімальними і максимальними значеннями показника продуктивності у підлітків 10-11 та 14 років, що дозволяє говорити про збільшення можливостей окремих підлітків цього віку активно пропонувати і висувати візуальні гіпотези відносно незавершених перцептивних стимулів.

Детальний аналіз динаміки розвитку продуктивності показує, що він має неоднозначний характер. Виявлено якісне зростання показників продуктивності у віці 12-13 років, що свідчить про суттєвий ріст можливостей креативної сфери підлітків, пов'язаних з активністю висування візуальних гіпотез. Уповільнення розвитку даної можливості зафіксовано у віці 11-12 років. Виявлено суттєве зниження продуктивності у віці 13-14 років, що дозволяє розглядати даний віковий період як критичний у розвитку активності висування візуальних гіпотез.

Зафіксовано найбільший діапазон варіативності індивідуальних оцінок за показником категоріальної гнучкості у підлітків 13 років. Якісні зміни у різноманітності процесів семантичної інтерпретації візуальних вражень відбувається з 12 до 14 років. Це дозволяє говорити про позитивні зрушення у понятійно-категоріальному апараті старших підлітків. Натомість у молодших підлітків з 10 до 12 років мало місце уповільнення розвитку процесів семантичної інтерпретації візуальних образів.

З'ясовано, що для 11-річних підлітків характерним є суттєве розширення діапазону індивідуальних оцінок за показником конструктивної активності, що позначилося на зростанні та підвищенні максимального рівня їх результативності. Виявлено нерівномірний характер зміни можливостей досліджуваних у створенні складних візуальних образів, що виявляється у наявності періодів певного піднесення і спаду результативності. Суттєве зниження залежності досліджуваних від заданого і перцептивного стимулу, що виявляється у здатності продукувати складні візуальні образи, має місце у віці 10-11 років та 13-14 років. Повільне зниження розвитку конструктивної активності зафіксовано у підлітків 11-12 років. Більш різке зниження результативності відбувається у віці 12-13 років, що дозволяє розглядати даний віковий період як критичний у розвитку конструктивної активності.

Зафіксовано найбільший діапазон індивідуальних оцінок за показником вербальної креативності 13-14-річних підлітків, що свідчить про розширення креативного потенціалу процесів семантизації візуальних вражень. Виявлено, що динаміка зростання результативності досліджуваних за даним показником вирізняється певними закономірностями розвитку. Якісне зростання креативного потенціалу процесів вербалізації відбувається з 12 до 14 років, в той час як у віці 10-11 років відбувається уповільнення його розвитку.

Зіставлення з динамікою зростання результативності за показником категоріальної гнучкості, показує, що якісні зрушення у розвитку процесів семантичної інтерпретації візуальних вражень так само відбувається з 12 до 14 років. Виходячи з цього, правомірним буде висновок, що провідною ознакою старшого підліткового віку (12-14 років) є інтенсивний розвиток процесу вербалізації візуальних вражень та суттєве зростання оригінальності їх семантичної інтерпретації.

Виявлено найбільший діапазон варіативності індивідуальних оцінок з візуальної оригінальності у 10 та 13 років, що засвідчує зростання креативного потенціалу візуальної трансформації. Перевірка достовірності відмінностей оцінок досліджуваних в різних вікових групах за t-критерієм дозволила виявити статистично значущу різницю між результатами підлітків 12-13 років (p = 0,027) і 13-14 років (p = 0,022). Натомість у підлітків 10-11 і 11-12 років ми спостерігаємо уповільнення здатності створювати оригінальні візуальні образи.

Проведене дослідження змістових характеристик креативності за методикою „Зірки і хвилі”, показало, що їх розвиток відбувається неоднорідно і має стрибкоподібний характер. Можна визначити два спади у підлітковому віці, які припадають на вік 11-12 і 14 років. Сприятливим для розвитку змістових характеристик креативності є вік у 10 і 13 років.

Аналіз виявив, що одночасно зі зниженням рівня розвитку змістових характеристик креативності відбувається спад у розвитку окремих процесуальних характеристик, зокрема, це стосується активності висування візуальних гіпотез, категоріальної гнучкості, вербальної і візуальної оригінальності. Одержані результати дозволяють зробити узагальнення про те, що розвиток змістових компонентів креативності та її процесуальних характеристик відбувається паралельно: як сензитивні періоди, так і періоди спаду, що є властивими для кожного з процесів, співпадають у часі.

Аналіз та узагальнення одержаних результатів дослідження дав змогу виявити динаміку домінування на певних етапах підліткового віку означених креативних форм мислення та сензитивні періоди розвитку вербальної та візуальної креативності в означеному віці.

В дослідженні було розроблено тренінгову програму з розвитку креативного мислення у підлітковому віці. Розкрито принципи та напрямки побудови; задачі та методи, які використовуються; структуру та зміст тренінгових занять; проведено апробацію та аналіз результатів розвивального експерименту. Тренінгові заняття ґрунтуються на використанні вербальних та візуально-мисленнєвих дивергентних задач трьох ступенів складності, що обумовлено розвитком креативності через рішення саме означеного виду задач. Програма тренінгу складається з 9 занять, послідовність яких побудована за принципом системності в пред'явленні матеріалу і правил організації розвивального тренінгу. Означений тренінг розрахований на підлітків10-14років.

На етапі апробації розвивального тренінгу креативного мислення до експериментальної групи (15 осіб) та контрольної групи (15 осіб) увійшли досліджувані віком 11-14 років, у яких відмічається низький рівень розвитку вербальної та візуальної креативності. Результати контрольних вимірів підтвердили ефективність розробленого нами розвиваючого тренінгу основних характеристик креативного мислення (табл.1).

Таблиця 1. Загальний рівень окремих показників структурних компонентів креативного мислення підлітків експериментальної і контрольної групи до і після проведення тренінгу

Проведення розвивального експерименту показало, що цілеспрямована організація тренінгових занять відповідно до розвитку основних структурних компонентів креативних форм мислення виступає умовою їх продуктивного розвитку.

У висновках дисертації наведене теоретичне узагальнення та емпіричне вирішення проблеми розвитку креативних форм мислення в підлітковому віці. Розробка цієї проблеми передбачала уточнення поняття «креативні форми мислення», вивчення розвитку та взаємозв`язку вербально-понятійного та візуального мислення та креативності як властивості означених мисленнєвих процесів, що знаходяться на продуктивному рівні свого розвитку, розробку та апробацію тренінгової програми з розвитку креативного мислення в підлітковому віці.

1.Теоретико-методологічний аналіз показав, що незважаючи на достатньо високий рівень розробленності, в психологічній науці існує проблема поєднання інтелекту і творчості та різні підходи до її вирішення. Особливу значущість набуває дослідження креативності мисленнєвих процесів в підлітковому віці. Якраз в підлітковому віці, як зазначено в наукових дослідженнях, виникають внутрішні і зовнішні умови для розвитку найвищого рівня вербальних форм мислення - абстрактно-понятійного мислення та візуального мислення як найвищого рівня становлення наочних видів мисленнєвої діяльності в онтогенезі. Мислення функціонує як цілісний процес, що здійснюється суб'єктом, особистістю. А відтак, розвиток креативного мислення як системотвірного компонента інтелектуального та творчого потенціалу особистості неможливий без взаємодії його наочних та вербально-логічних форм та креативності, як їх властивості.

2. Визначено, що креативними формами мислення є продуктивні мисленнєві процеси, які наділені креативністю як специфічною властивістю та виконують функцію креативності. До креативних форм мислення в підлітковому віці ми можемо віднести вербально-понятійне (абстрактно-логічне) мислення та візуальне (наочно-понятійне) мислення. При цьому, креативність розглядається як одна з емпіричних характеристик візуального та вербально-понятійного мислення, як властивість, яка притаманна означеним мисленнєвим процесам на продуктивному рівні їх розвитку.

3. Досліджено за допомогою системи емпіричних методів особливості розвитку та взаємозв`язку креативних форм мислення в підлітковому віці.

З'ясовано, що в підлітковому віці розвиток внутрішньоструктурних залежностей вербально-понятійного мислення відбувається нерівномірно, а його структура не вирізняється постійністю внутрішніх зв'язків та їх тіснотою, тобто структура означеної форми мислення не є остаточно сформованою. Виявлено, що зміцнення її внутрішніх зв'язків відбувається в 11-13 років, в той час, як вік 10 і 14 років є критичним у становленні і розвитку структури вербального інтелекту.

4. Виявлено, що розвиток внутрішньоструктурних залежностей візуального мислення відбувається нерівномірно, зміцнення внутрішньої структури візуального мислення характерне для 11 та 14 років, меншою мірою - у 12-13 років. Водночас ми не можемо говорити про остаточну сформованність внутрішньої структури: кількість значущих зв`язків не сягає максимально можливого рівня, а виявлені залежності мають низький або середній рівень.

5. Розкрито особливості розвитку та взаємозв`язку між структурними компонентами вербально-понятійного та візуального мислення. Одержані дані дозволяють дійти висновку про те, що досліджуваний віковий період (10-14 років) вирізняє нерівномірний характер розвитку структурних зв'язків між вербально-логічним і візуальним мисленням. Зокрема, у розвитку інтелектуальної сфери виявлено кризовий, зламний момент (це характеризує 13-річних підлітків), відмінною ознакою якого є відокремленість і незалежність розвитку всіх компонентів вербально-логічного і візуального мислення. В той самий час інші вікові періоди вирізняються наявністю залежності між їх окремими складовими.

6. З`ясовано, що вербальна та візуальна креативність є процесуальними характеристиками вербально-понятійного та візуального мислення відповідно, що пов`язані з креативною функцією означених форм мислення. Вербальна креативність спрямована на генерування нових оригінальних ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, стереотипних, а візуальна креативність - на створення нових наочних образів-концептів, символів, моделей за допомогою операцій візуалізації на основі вербальних та візуальних стимулів. До структури вербальної креативності входять такі складові, як: продуктивність генерування ідей, вербальна оригінальність та категоріальна гнучкість. Структурними компонентами візуальної креативності є: продуктувність висунення візуальних гіпотез, візуальна оригінальність, стратегіально-семантична гнучкість.

7. Досліджено особливості розвитку та взаємозв'язку структурних компонентів креативності з операціональними компонентами вербально-логічного та візуального мислення в підлітковому віці.

Аналіз взаємозалежності між креативністю і операціональними компонентами вербально-логічного мислення показав, що найбільшу кількість зв'язків між означеними складовими виявлено в 11-12 річних підлітків. На нашу думку, це свідчить про сформованість та структурну цілісність процесуальних та операціональних складових вербально-логічного мислення як креативної форми мислення, тобто в цьому періоді підліткового віку вербальна креативність знаходиться на піку свого розвитку. Найменш взаємопов'язаними вони є між собою у 13-14 років.

Динаміка взаємозв`язку між креативністю і операціональними компонентами візуального мислення показала, що у віці 10-11 років зв`язки між ними є незначущими, в той час як у 12 років відбувається різке зростання рівня їх значущості. В 13-14 років спостерігаються найбільш тісні взаємозв`язки, що свідчить про сформованість структури візуального мислення як креативної форми мислення у цьому віці.

Таким чином, в 11-12 років відбувається різке збільшення зв'язків між креативністю і операціональними компонентами вербально-логічного мислення, що свідчить про те, що саме в цьому віці структура означеної форми мислення загалом є сформованою і здатною в повній мірі виконувати функцію креативності, а в 13-14 років прояв вербальної креативності суттєво знижується і починає домінувати візуальна креативність.

8. Виявлено особливості розвитку та взаємозв'язку структурних компонентів креативності в підлітковому віці. Наявність тісних зв'язків між процесуальними характеристиками вербальної та візуальної креативності протягом всього підліткового віку, засвідчує внутрішню узгодженість, цілісність і взаємообумовленість у розвитку їх структурних компонентів.

Доведено, що розвиток змістових характеристик креативності є тісно взаємопов'язаний з її процесуальними характеристиками, а саме високим рівнем активності висування вербальних та візуальних гіпотез, різноманітністю процесів семантичної інтерпретації візуальних вражень, вербальною і візуальною оригінальністю. Найбільш активно розвиток змістових характеристик відбувається у віці 10-13 років.

9. Розроблено тренінгову програму з розвитку креативного мислення у підлітковому віці. Розкрито принципи та напрямки побудови; методи та задачі, які використовуються; структуру та зміст тренінгових занять. Тренінгові заняття ґрунтуються на використанні вербальних та візуально-мисленнєвих дивергентних задач трьох ступенів складності, що обумовлено розвитком креативності через рішення саме означеного виду задач.

Проведено апробацію та визначено ефективність його використання, спрямованого на розвиток креативного мислення в підлітковому віці. Результати розвивального експерименту свідчать про зміни в розвитку таких структурних компонентів вербальної та візуальної креативності: зросла здатність до продукування нових ідей та нових візуальних гіпотез, вербальна та візуальна оригінальність. Таким чином, мета розвивального експерименту досягнута.

Перспективним для подальшого дослідження є вивчення впливу індивідуально-особистісних детермінант на розвиток візуально-мисленнєвої та вербальної креативності в підлітковому та юнацькому віці, а також виявлення сензитивних періодів розвитку різних видів креативності в онтогенезі та розробка тренінгових технологій для їх цілеспрямованого розвитку.

основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Дика І. В. Особливості розвитку дивергентного мислення в підлітковому віці / І. В. Дика // Наука і освіта. - 2003. - № 1. - С.10 - 12.

2. Розіна І. В. Досвід емпіричного дослідження візуальної креативності у шкільному віці / І. В. Розіна // Наука і освіта. - 2003. - № 5-6. - С.40 - 42.

3. Розіна І. В. Вікові особливості дінамики розвітку інтелектуальної сфери молодших школярів/ І. В. Розіна // Наука і освіта. - 2004. - № 6-7. - С. 242- 244.

4. Розіна І. В. Особливості розвитку процесуальних та змістових характеристик креативності у підлітковому віці / І. В. Розіна // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, Серія Психологія. - 2006. - №740. - Вип. 36. - С. 198 - 203.

5. Розіна І. В. Особливості взаємозв'язку операціональних компонентів вербального та візуального мислення у підлітковому віці / І. В. Розіна // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України - К.: Міленіум, 2006. - С. 567 - 577.

6. Розіна І. В. Психологічні особливості взаємозв'язку між креативністю та інтелектом у підлітковому віці / І. В. Розіна // Наука і освіта. - 2007. - № 4-5. - С. 140-142.

7. Розіна І. В. Змістові компоненти креативних здібностей підлітків та їх особистісні детермінанти / І. В. Розіна // Наука і освіта. - 2007. - № 8-9. - С. 144 - 148.

8. Розіна І. В. Особливості динаміки розвитку креативності в підлітковому віці / І. В. Розіна // Наука і освіта. - 2008. - № 7. - С. 156 - 160.

9. Дика І. В. Порівняльна характеристика наочних форм мислення у підлітків з нормою та аномалією психічного розвитку / І.В. Дика : матеріали Міжнар. міждисципл. наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми науки та освіти»], (Ужгород, 1-9 трав. 2002 р.) /М-во освіти та науки України, Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті», Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, Ужгор. нац. ун-т. - Харків-Ужгород, 2002. - С. 10-11.

Размещено на Allbest.ru