Психологічна діагностика професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України засобами комп’ютерних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

УДК 159.98:355.23

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність 19.00.09 “Психологія діяльності в особливих умовах”

Шама Ігор Володимирович

Хмельницький - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служби України.

Науковий керівник - кандидат військових наук, старший науковий співробітник АЛЕЩЕНКО Віктор Іванович, Адміністративний департамент Міністерства оборони України, помічник Міністра оборони України.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор МАКСИМЕНКО Юрій Борисович, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, художньо-графічний факультет, декан факультету;

кандидат психологічних наук БУДНИК Сергій Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, старший науковий співробітник.

Захист відбудеться “ 10 ” квітня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка,46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий “ 06 ” березня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, професор В. М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

психодіагностичний управлінець прикордонний придатність

Актуальність теми. Нові соціально-економічні умови сучасного суспільства та поступова інтеграція України до європейського та світового співтовариства висувають більш високі вимоги до діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема, реформи її кадрового забезпечення. На даний час в Державній прикордонній службі України є проблема плинності персоналу, у зв'язку з цим процес підбору управлінського персоналу відбувається перманентно. Фахівці по роботі з персоналом Державної прикордонної служби України приділяють багато уваги питанню роботи з резервом кадрів для висунення на управлінські посади. Ними проводиться: робота з великою кількістю осіб, планування організаційно-штатних змін, професійна підготовка з персоналом; вивчаються їх професійно важливі якості та індивідуально-психологічні особливості. У контексті даної роботи постає актуальне питання проведення психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України з використанням сучасних технологій, зокрема комп'ютерних.

На сьогодні у психологічній науці є певний досвід вивчення психологічних аспектів професійної придатності управління керівної ланки Державної прикордонної служби України. Проте особистість управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України (начальник відділу прикордонної служби, начальник відділу прикордонного контролю, начальник прикордонної комендатури) поки що не представлена відповідною структурно-функціональною моделлю. Значний теоретичний та практичний інтерес представляє розробка методичного апарату психологічної діагностики професійної придатності особистості управлінця Державної прикордонної служби України. Незважаючи на певні напрацювання теоретико-методологічних питань психодіагностики (Л. Ф. Бурлачук, Є. І. Машбиць, Ю. Б. Максименко та ін.), а також наявність ряду прикладних досліджень у правоохоронних органах держави (В. І. Барко, О. А. Матеюк, В. С. Медвєдєв, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко та ін.), методичному забезпеченню психологічного вивчення особистості управлінця Державної прикордонної служби України приділено значно менше уваги, ніж того вимагають завдання психологічної служби у роботі з резервом кадрів на висунення. Так, у багатьох випадках відсутність комплексу методик, що орієнтовані на діагностику професійної придатності управлінців Державної прикордонної служби України, дає змогу робити лише загальні висновки про професійну придатність керівників без урахування специфіки їх управлінської діяльності. У зв'язку з цим для вивчення особистості керівника, на нашу думку, необхідне застосування психодіагностичного інструментарію, реалізованого на основі сучасних комп'ютерних технологій, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Робота тісно пов'язана з реалізацією основних положень “Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року”, затвердженої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006. Дослідження виконано у межах науково-дослідної роботи “Комплексна цільова програма професійного становлення майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України” (Шифр № 207-0007 А). У науково-дослідній роботі, що написана у співавторстві з М. О. Мацишиним, роль автора полягає в удосконаленні методики професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників.

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 11 від 28.04.2005 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол № 5 від 22.05.2007 р.).

Мета дослідження - науково обґрунтувати і впровадити в практику комп'ютерну психодіагностичну технологію визначення професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати існуючі концептуальні підходи щодо психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів та вивчення професійно важливих якостей особистості управлінця правоохоронних органів України.

2. Визначити професійно важливі якості та розробити психодіагностичну модель професійної придатності управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України.

3. Обґрунтувати і відібрати психодіагностичний інструментарій призначений для оцінки професійної придатності управлінців Державної прикордонної служби України, а також розробити відповідну комп'ютерну технологію.

4. Створити автоматизований комплекс психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України й здійснити його психометричну оцінку.

Об'єкт дослідження - професійна придатність управлінців Державної прикордонної служби України до діяльності.

Предметом дослідження - психологічна діагностика професійної придатності управлінських кадрів середньої ланки Державної прикордонної служби України засобами комп'ютерної технології.

Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, систематизація та узагальнення теоретичних положень і підходів вітчизняної та зарубіжної літератури з психології управління й психологічної діагностики для співставлення різних поглядів на поставлену проблему визначення сутності та специфіки прийняття управлінських рішень у професійній діяльності; емпіричні - психологічне спостереження, анкетування, експертні оцінки, опитування, тестування (каліфорнійський психологічний опитувальник (КПО), стандартизована методика дослідження особистості (СМДО), методика дослідження особливостей мислення (МДОМ), методика аналізу службових ситуацій (МАСС)), для формалізації емпіричних даних і виявлення динаміки змін та порівняльного аналізу в процесі опрацювання результатів експериментальної роботи; статистичні методи - кореляційний, регресійний і кластерний аналіз; ч²-критерій Пірсона; t-критерій Стьюдента.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше: розроблено психодіагностичну модель професійної придатності управлінських кадрів середньої ланки Державної прикордонної служби України; розроблено комплекс психологічної діагностики професійної придатності управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України й комп'ютерна технологія його реалізації; створено автоматизований комплекс психологічної діагности як комп'ютерну психодіагностичну технологію оцінки професійної придатності й психологічного потенціалу управлінців; розроблена авторська методика аналізу службових ситуацій;

удосконалено професійно важливі якості управлінця Державної прикордонної служби України середньої ланки та існуючі підходи до інтерпретації психодіагностичної інформації;

подальшого розвитку набули концептуальні й методичні засади психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів правоохоронних органів України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування розробленої психодіагностичної моделі професійної придатності управлінських кадрів середньої ланки Державної прикордонної служби України може бути використано для:

вдосконалення роботи з резервом кадрів для висунення на управлінську посаду Державної прикордонної служби України;

автоматизації процесу підбору управлінського персоналу та оцінки професійної придатність управлінських кадрів середньої ланки Державної прикордонної служби України;

Основні результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 26/1576 від 15.04.2008 р.), а практична робота з управлінськими кадрами була застосована: в Центральному вузлі зв'язку (акт реалізації вх. № 256 від 14.08.2007 р.); в Адміністрації Державної прикордонної служби України (акт реалізації вх. № 38729/0/3-07 від 15.11.2007 р.).

Матеріали дисертації, результати й висновки дослідження можуть бути використані в науково-дослідній та освітній діяльності науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. У науковій статті “Практика застосування психодіагностичних моделей оцінки професійної придатності керівного складу Державної прикордонної служби України”, що написана у співавторстві з О. А. Матеюком, внесок здобувача полягає у виявленні наявних алгоритмів інтеграції часткових показників і визначенні серед них найбільш прийнятних для вирішення завдань дослідження.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та результати дослідження обговорювалися та отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Ґенеза буття особистості” (Київ, 2007 р.), “Психологічні технології в екстремальних видах діяльності” (Донецьк, 2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2005 р.), “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006 р.), “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Київ, 2007 р.), “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 9 наукових публікаціях, із них 6 (одна у співавторстві) надруковано у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, 11 додатків та списку використаних джерел (203 найменування). Загальний зміст дисертації викладено на 149 сторінках. Ілюстративний матеріал включає 28 таблиць та 8 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено його мету, об'єкт і предмет; сформульовано завдання дослідження, розкрито сутність методів дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі - “Теоретичний аналіз проблеми психодіагностики професійної придатності управлінських кадрів засобами комп'ютерних технологій” - висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи та поняття, пов'язані з професійною придатністю управлінських кадрів.

У сучасній психології проблема психодіагностики професійної придатності управлінських кадрів правоохоронних органів займає одне з провідних місць. Аналізуючи наукові публікації з цієї тематики, з'являється можливість виділити коло невирішених завдань, що зводяться до двох головних напрямків: змістовного й методичного.

У роботах, присвячених вивченню особистості керівника А. М. Бандурком, С. П. Бочаровим, Є. В. Землянською, наголошується, що не можна говорити про якості особистості взагалі, тобто окремо від конкретного змісту її діяльності. Ґрунтуючись на положенні О. М. Леонтьєва про формуючий вплив діяльності, слід зазначити, що особливості особистості керівників середньої ланки Державної прикордонної служби України (ДПСУ) багато в чому визначаються специфічними умовами їх праці. О. М. Столяренко відзначає, що “психологічні наслідки тієї або іншої практики управління виявляються у зміні психології людини і груп людей, їх якостей, поглядів, думок. Ці наслідки не помітні. Одні з них можуть сприяти, інші - знижувати ефективність управління”. Відповідно до цього серед головних умов діяльності керівників середньої ланки ДПСУ, що впливають на формування їх психологічних особливостей, виділяють (А. В. Карпов) дві групи:

а) внутрішні (високий рівень психічної напруженості праці (А. І. Кітов), жорсткі тимчасові й ресурсні обмеження при ухваленні управлінських рішень, різноманіття та складність професійних завдань, інформаційна невизначеність при прийнятті рішень, необхідність регулювання соціально-психологічного клімату в колективі, підвищена відповідальність за кінцеві результати та професійні помилки (О. М. Столяренко) тощо);

б) зовнішні (суперечність нормативних розпоряджень, їх невизначеність; відсутність в чіткому та явному вигляді оціночних критеріїв ефективності діяльності керівних кадрів; множинна підлеглість управлінців ДПСУ середньої ланки (А. І. Кітов, О. М. Столяренко та ін.)). При цьому Б. Б. Косовим наголошується, що з підвищенням рівня управління (рангу управління) змінюються формуючі фактори й умови діяльності керівних кадрів, зростають вимоги до системного й аналітично-прогностичного аспектів управління, що істотно впливає на психологічний профіль обраних рішень і вимагає актуалізації у керівника певних особистісних особливостей.

Конкретно-наукова методологія дисертаційного дослідження включає базові положення психологічної теорії діяльності О. М. Леонтьєва, системно-стильової концепції особистості Б. Б. Косова, а також вимоги до психодіагностичної моделі особистості керівника Ю. М. Забродіна й методологічні принципи диференціальної психодіагностики. При визначенні методології дисертаційного дослідження враховувалося, що для широкого й інтенсивного застосування діагностичних методик необхідна загальна теоретична платформа та єдиний методологічний підхід. На думку Л. М. Собчик, “кожний психодіагностичний метод по-своєму пов'язаний з певною теоретичною платформою автора методики, його досвідом і науковими поглядами”. Як підґрунтя, що об'єднує концептуальні положення про особистість і психодіагностичні методи її дослідження, прийнята “теорія рис”.

На підставі аналізу проблеми психодіагностики професійно важливих якостей, методів та шляхів її вирішення, проведеного вище, вважатимемо, що досягненню ефективності психологічного вивчення особистості управлінця сприяє застосування в психодіагностичному дослідженні сучасних комп'ютерних технологій. Саме об'єднання психодіагностичних завдань та можливостей комп'ютеризації в психодіагностичну технологію містить значний потенціал у питаннях дослідження особистості управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України й визначення його управлінської компетентності.

За основу концепції дослідження дисертантом покладена розробка комп'ютерної психодіагностичної технології оцінки професійно важливих якостей (ПВЯ) управлінських кадрів ДПСУ, яка представлена системою, що включає такі складові:

змістовну - психодіагностична модель особистості успішного управлінця ДПСУ середньої ланки, що базується на його професійно важливих якостях;

методичну - комплекс психодіагностичних методик, що призначений для психологічного вивчення особистості керівника відповідно до певної її моделі;

математичну - алгоритми обробки й інтерпретації як часткових показників ступеня, який виражає професійно важливі якості керівника, так і інтегральних характеристик - психологічного потенціалу й типології індивідуальних стилів управління підрозділом Державної прикордонної служби України;

організаційну - комплекс заходів забезпечення проведення психодіагностичного дослідження: інтеграція окремих елементів у психотехнологію та оцінка її психометричних характеристик - методика застосування автоматизованого комплексу психологічної діагностики професійно важливих якостей керівника, інтерпретація психодіагностичної інформації на рівні окремих якостей керівника.

Для розробки цієї технології у 2004-2008 рр. проведено наукове дослідження, емпірична база якого при загальному обсязі вибірки в 312 осіб (курсанти, ад'юнкти, слухачі 1-го і 3-го факультетів, кандидати до вступу до Національної академії Державної прикордонної служби України та управлінці середньої ланки Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України).

У другому розділі - “Системні складові комп'ютерної психологічної діагностики професійної придатності управлінців Державної прикордонної служби України” - визначено основні методологічні засади емпіричного дослідження, описано й обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, які застосовувались на етапі констатуючого експерименту.

Дослідження змістовної складової психодіагностичної технології реалізовано у три стадії. При цьому виокремлення певного виду робіт в окрему групу залежало від мети, цілей, завдань, застосованих методів та засобів, кінцевих результатів.

Розробка психодіагностичної моделі особистості успішного управлінця ДПСУ середньої ланки проводилось із урахуванням низки принципів:

- застосування у даному дослідженні обраної автором структури особистості обумовлюється умовами професійної діяльності управлінців середньої ланки ДПСУ;

- врахування, під час аналізу структури та якостей особистості управлінців, підструктури професійно важливих якостей особистості управлінця Державної прикордонної служби України;

- можливість практичного застосування для цілей психологічної діагностики як окремих структурних компонент, так і професійно важливих якостей. В контексті питання оцінки професійної придатності ми розглядали теоретичну модель “теорія рис” (Р. Кеттела, Л. М. Собчика) та ортогональну модель особистості (Г. Айзенка, Л. М. Собчика);

- конструктивна вимірність та прогностична спрямованість психодіагностичної моделі особистості управлінця Державної прикордонної служби України;

- зручність опису й інтерпретації результатів, що отримуються в ході відповідного вивчення психодіагностичної моделі особистості управлінця Державної прикордонної служби України.

Охоплені контент-аналізом підходи щодо визначення структури психодіагностичної моделі управлінця Держприкордонслужби України у більшості випадків не були діагностично орієнтованими, а також не повною мірою враховували співвідношення в ній індивідуальних та управлінських якостей, що зробило проблематичним їх безпосереднє (без адаптації) використання в рамках даного дослідження.

У результаті проведеного аналізу наукових досліджень формування базових системних вимірів психологічної структури особистості (Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, К. К. Платонов, В. В. Рибалка, В. В. Шпалінський та ін.), з урахуванням особливостей управлінської діяльності у правоохоронних органах держави (В. І. Барко, В. О. Лефтеров, О. А. Матеюк, В. С. Медвєдєв, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко та ін.) і психодіагностичної практики (Ю. М. Забродін, Б. Б. Коссов) у даному дослідженні в психодіагностичній моделі особистості управлінця Держприкордонслужби України середньої ланки виділено п'ять груп професійно важливих якостей:

етично-ціннісна орієнтація особистості і її мотивація (характеризують активність та мотиви індивіда, причини й механізми цілеспрямованої поведінки, що базуються на системі ціннісної орієнтації особистості);

пізнавально-прогностичні якості (представлені системою пізнавальних здібностей індивіда, а також загальними розумовими здібностями, необхідними для узагальнення поведінкових характеристик, пов'язаних із успішним виконанням управлінських функцій);

емоційно-вольові якості (базуються на властивостях людини, що характеризують зміст, якість та динаміку її емоцій, відчуттів, а також вольової активності);

4)комунікативні якості (обумовлені необхідністю здійснення управлінських функцій з урахуванням зворотного зв'язку за допомогою комунікації);

5)організаторські якості (відображають найважливішу професійну сторону діяльності управлінських кадрів - уміння працювати з колективом при здійсненні ними управлінських функцій; наявність цієї компоненти у структурі особистості виступає своєрідною проекцією специфічної діяльності управлінців Держприкордонслужби України на їх психологічні характеристики).

З метою перевірки адекватності розробленої структури особистості управлінця Держприкордонслужби України й оцінки значення її окремих компонентів у рамках даного дослідження вивчена думка експертів з цього питання, дані представленні в табл. 1.

Проведений експертний аналіз важливості окремих компонентів моделі особистості керівника виявив домінуючу роль трьох із них: групи пізнавально-прогностичних якостей (питомий ваговий коефіцієнт значимості 0,27), етично-ціннісної орієнтації й мотиваційної спрямованості особистості (0,26), організаторських якостей (0,22). Два інших компонента, на думку експертів, у меншій мірі корелюють з успішністю управління частинами та підрозділами Держприкордонслужби України (група комунікативних якостей - 0,14; емоційно-вольових - 0,11).

Таблиця 1

Розподіл груп професійно важливих якостей керівників частин та підрозділів Держприкордонслужби України за ступенем їх значення

№	Групи якостей особистості	Кількість експертів, що вказали даний ранг, %	Ваговий коефіцієнт, н
		1 місце	2 місце	3 місце	4 місце	5 місце
1	Етично-ціннісна орієнтація й мотиваційна спрямованість	28,04	36,92	26,64	4,67	3,73	0,26
2	Пізнавально-прогностичні	47,66	27,57	14,48	7,48	2,81	0,27
3	Емоційно-вольові якості	1,41	2,33	10,28	30,37	55,61	0,11
4	Комунікативні якості	2,33	7,48	21,03	37,39	31,77	0,14
5	Організаторські якості	20,56	25,7	27,57	20,1	6,07	0,22

Система значень вагових коефіцієнтів для кожного компонента моделі особистості дозволяє розробити узагальнюючий показник психологічного потенціалу керівника на основі оцінки його окремих діагностично значимих професійно важливих якостей, що представляють ці структурні групи.

Подальший аналіз літературних джерел надав можливість відібрати 44 професійно важливих якостей управлінця. Критеріями виділення професійно важливих якостей в моделі особистості управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України виступали:

- виключення дублювання якостей особистості, семантично близьких за сутністю та змістом;

- включені до переліку індивідуально-психологічних особливостей різні властивості особистості (здібності, знання, уміння, навики), що знаходять своє відображення в професійно важливі якості управлінця;

- можливість діагностувати професійно важливі якості управлінця;

- значення професійно важливі якості особистості управлінця ДПСУ - визначалося частотою їх згадки в літературних джерелах. До значущих віднесені якості особистості, згадувані більш ніж у 10% охоплених аналізом літературних джерел.

Виявлені професійно важливі якості згідно з прийнятою у дійсному дослідженні структури особистості управлінця ДПСУ віднесені до відповідних її компонентів. Проведений контент-аналіз дозволив скласти цілісну психодіагностичну модель особистості успішного керівника, що базується на комплексі його професійно важливих якостей (отриманий збірний “образ” управлінця).

Аналіз професійно важливих якостей управлінців Державної прикордонної служби України (залежно від інтегрованого показника значущості якості ) дозволив виділити комплекс діагностично значущих ПВЯ, які представляють кожний компонент моделі особистості (за однією властивістю з кожної структурної групи), а також психологічного потенціалу який включає в себе: прагнення до лідерства (ПДЛ); управлінське мислення (УМО); здатність позитивно впливати на соціально-психологічний клімат у колективі (СПК); професійну комунікабельність (ПРК); емоційну стійкість (ЕМС).

Аналіз досліджень з проблем визначення професійно важливих якостей управлінців ДПСУ середньої ланки показав, що здебільшого психологи знаходяться на позиціях колекційного, конкурентного й соціально-психологічного підходів, і ними виділяються такі компоненти процесу керівництва:

1) діагностичний, який передбачає вивчення та аналіз рівня розвитку психологічних та соціально-психологічних якостей особистості керівника й колективу підрозділу;

2) прогностичний, який пов'язаний із прогнозуванням перспективи розвитку особистості керівника та підпорядкованого йому підрозділу;

3) проектувальний, який забезпечує перехід від загального прогнозу до конкретних напрямків та форм практичної діяльності керівника;

4) організаторський, який означає здатність керівника доводити до виконавців суть завдань, ураховувати психологічні особливості виконавців під час розподілу обов'язків та доручень, визначати основні шляхи досягнення професійної мети й критерії оцінки діяльності;

5) комунікативний, який виявляється у встановленні позитивних, конструктивних взаємин керівника з підлеглими й іншими категоріями осіб, а також у здійсненні ділового спілкування, що сприяє позитивному ставленню підлеглих до мети та змісту роботи;

6) мотиваційний, який полягає у формуванні позитивного ставлення керівника до мети та змісту діяльності, обраних способів дії з урахуванням ієрархії мотивів та індивідуальних особливостей працівників, характерних властивостей груп і колективів, причетних до виконання професійних завдань;

7) емоційно-вольовий, який передбачає формування та підтримання керівником у підлеглих такого емоційного стану, який сприяє оптимістичному настрою, упевненості в успішному досягненні професійної мети, допомагає у подоланні труднощів;

8) порівняльно-оцінювальний, що включає в себе аналіз та оцінку керівником роботи підлеглих відповідно до поставленої мети й порівняння результатів діяльності між собою;

9) гностичний, який полягає у компетентності керівника та його діяльності, що спрямована на підвищення професійних знань та навичок.

Підбір психодіагностичного інструментарію для оцінки професійної придатності здійснений на основі теоретичної моделі “теорія рис”, ортогональної моделі особистості (Г. Айзенка, Л. М. Собчика ) та за допомогою порівняльного аналізу. Психодіагностична методика оцінки професійно важливих якостей управлінців ДПСУ включає: Каліфорнійський психологічний опитувальник (КПО); методику дослідження особливостей мислення (МДОМ); методику аналізу службових ситуацій (МАСС). Розроблена методика аналізу службових ситуацій (МАСС) відповідає вимогам надійності, валідності, стандартизації та наявності репрезентативних норм.

При виборі моделі враховувалось те, що всі властивості первинного стандартизованого розподілу показників повністю відтворюються в розподілі частково-лінійного перетворення. Висока ефективність застосування регресійних моделей до певної міри зумовлена доступним шляхом опису в них різних психологічних параметрів особистості індивіда. Поширеність лінійних моделей можна пояснити, перш за все, їх простотою, зрозумілістю, практично необмеженою розмірністю вектора показників, зручністю розробки, застосування та інтерпретації в порівнянні з іншою функціональною залежністю, а також, ураховуючи вищенаведені особливості оцінки індивідуально-психологічних характеристик. У даному дослідженні за основу діагностичних критеріїв обрана лінійна регресійна модель. Розроблені психодіагностичні моделі оцінки професійно важливих якостей управлінців середньої ланки ДПСУ представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Діагностичні моделі оцінки професійно важливих якостей управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України

Професійна важлива якість	Діагностична модель
Прагнення до лідерства	3,04In + 1,73Re + 2,21Sc + 1,02Gi + 1,53Ai +2,01Le + 4,12Mp + 3,27Wo + 0,65Lp - 8,06Nar
Управлінське мислення	3,17Sp + 2,38Ai + 2,84Мр + 1,61Iе + 0,92Ct + 0,57М2 +0,20МЗ + 3,82М6 + 2,44Кс
Емоційна стійкість	5,23D-AS + 10,28Sc - 3,70Gi - 7,40Wb - 9,03Anx-ll ,31Sa - 10,06Nar
Професійна комунікабельність	13,61Sy + 6,32Py + 4,08Re + l,33Ami + 3,41D-SD - 4,16In -6,30Em-9,53Ac
Спроможність позитивно впливати на СПК у колективі	2,90Ami + l,90Py + 1,02Em + 0,81Sp + 0,80Sy + 1,54То + 1,08Мр + 1,22D-SD - l,31Ai - 2,49Ac

У третьому розділі - “Апробація автоматизованого комплексу психологічної діагностики професійної придатності управлінців Державної прикордонної служби України та її результати” - здійснено пошук засобів установлення та автоматичного функціонування автоматизованого комплексу психологічної діагностики (АКПД). З приводу технологічного забезпечення в АКПД реалізовано мережевий збір та обробку діагностичної інформації. У ДПСУ автоматизований комплекс психологічної діагностики встановлений на одному автоматизованому робочому місці (в/ч 1498). Результати обстеження локально зберігаються на автоматизованому робочому місці користувача, а резервна копія на сервері, що забезпечує високу надійність збереження інформації. Обробка діагностичної інформації проводилася на сервері.

Програмне забезпечення автоматизованого комплексу психологічної діагностики є системою комп'ютерної психодіагностики, що написана дисертантом та реалізована в операційній системі Windows XP. Організаційне забезпечення АКПД регламентує (стандартизує) порядок проведення психодіагностичного обстеження на всіх його етапах, до яких відносяться: інструктаж; безпосередньо тестування (пред'явлення стимулюючого матеріалу тестів, ведення протоколу відповідей, управління перебігом тестування); обробка результатів; інтерпретація та виведення результатів. Технологія комплексу передбачає автоматизоване опитування особистості яка тестується методиками комплексу в такому порядку: МДOМ, МАСС, КПО. Перед виконанням кожного тесту випробовуваному надається відповідна інструкція, а під час тестування - інформація про кількість пунктів методик, що залишилися. Повернення до попередніх відповідей з метою, наприклад, виправлення помилкової відповіді, не передбачено. Для отримання результатів тестування необхідно відповісти на всі пункти батареї психодіагностичних методик. Автоматизований комплекс психологічної діагностики здійснює контроль часу виконання завдань МДОМ та МАСС. Доступ до результатів дослідження закритий для користувача.

Первинні результати психодіагностичного дослідження представляються у вигляді кількості вірно вирішених завдань (МДОМ, МАСС) і протоколу відповідей на всі твердження КПО. Під час обробки протоколу відповідей КПО формуються “сирі” й Т-бали оцінок за шкалою. Відповідно до діагностичних моделей на підставі показників методик комплексу визначається ступінь, який виражає професійно важливі якості та психологічний потенціал управлінців Державної прикордонної служби України. Оцінюється стиль їх управління колективом. Програмним забезпеченням комплексу діагностики створюється банк даних випробовуваних, що пройшли тестування, що надає можливість знову в повному обсязі проглядати всі результати кожного управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України й вести їх групову обробку.

Якісний аналіз службових характеристик керівників підрозділів ДПСУ та психодіагностичних даних, отриманих за допомогою автоматизованого комплексу психологічної діагностики, надав можливість описати базові типи керівників та стилі управління підрозділами. Кожний з виділених базових стилів відрізняється цілісністю, стійкістю та індивідуальністю. Відповідні типи керівників отримали умовні назви, що відображають індивідуальні й ділові властивості, а також стильові особливості управління колективом підрозділів Державної прикордонної служби України табл. 3.

Так, відносно компонента психологічного потенціалу виділені два позитивних стилі управління (типи керівників): “аналітик” й “активіст”; один негативний - “диктатор”; шість типів керівників аналізують характерні для них стильові особливості управління підрозділом ДПСУ, залежно від конкретних умов можуть мати різну ефективність професійної діяльності.

Відповідно до аналізу співвідношення в загальному психологічному потенціалі окремих діагностично важливих професіонально важливих якостей проведений аналіз 9 типів керівників підрозділів різного ступеня професійної успішності.

Таблиця 3

Діагностичний опис типів керівників підрозділів (стилів керівництва)

№	Тип керівника (стиль управління)	Компоненти психологічного потенціалу (психодіагностичний образ)	ХD	Рівень психологічного потенціалу
		ПДЛ	УМО	ЕМС	ПРК	СПК
1	“Аналітик”	5	9	7	7	8	7,3	Високий
2	“Диктатор”	9	1	2	2	1	3,3	Дуже низький
3	“Демонстратор”	6	3	4	7	5	4,9	Низький
4	“Відмінник”	7	6	5	6	6	6,2	Середній
5	“Виконавець”	5	6	8	7	7	6,3	Середній
6	“Ліберал”	4	3	7	8	5	4,8	Низький
7	“Активіст”	7	6	6	8	9	7,2	Високий
8	“Раціоналізатор”	4	8	8	6	5	6,0	Середній
9	“Індивідуаліст”	8	8	7	4	2	6,0	Середній

Примітка: XD - середнє значення оцінки психологічного потенціалу.

Аналіз структури й можливостей застосування автоматизованого комплексу психологічної діагностики дозволяє зробити висновок про те, що організаційний компонент комп'ютерної психодіагностичної технології надав можливість впровадити в практичну діяльність психологічної служби Держприкордонслужби ефективний інструментарій оцінки професійно важливих якостей та психологічного потенціалу керівника, а також стилю управління колективом ДПСУ. За результатами проведення психометричної оцінки автоматизованого комплексу психологічної діагностики можна зробити висновок про те, що розроблений комплекс відповідає вимогам, що пред'являються, за надійністю та валідністю діагностичного інструментарію; достовірністю результатів; точністю оцінки; високою дискримінативністю; стандартизацією та наявністю репрезентативних норм, а також технічною і технологічною реалізацією на практиці.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтована, методично розроблена й емпірично апробована комп'ютерна психодіагностична технологія оцінки професійної придатності та психологічного потенціалу управлінських кадрів Державної прикордонної служби України.

1. Аналіз концептуальних підходів щодо психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів правоохоронних органів держави свідчить про їх розвиток - від класичних до сучасних соціально орієнтованих концепцій. Конкретно-наукова методологія дисертаційного дослідження включає базові положення психологічної теорії діяльності О. М. Леонтьєва, системно-стильової концепції особистості Б. Б. Коссова, а також вимоги до психодіагностичної моделі особистості керівника Ю. М. Забродіна й методологічні принципи диференціальної психодіагностики. При визначенні методології дисертаційного дослідження враховувалося, що для широкого й інтенсивного застосування діагностичних методик необхідна загальна теоретична платформа та єдиний методологічний підхід. Як підґрунтя, що об'єднує концептуальні положення про особистість і психодіагностичні методи її дослідження, автором прийнята “теорія рис”. В термінологічний набір психологічних теорій особистості вводиться поняття “якості особистості” як тривало існуючої, окремо взятої, стабільної характеристики конкретної людини. Дана характеристик постійно виявляється в поведінці людини незалежно від ситуації. У рамках даного дисертаційного дослідження під діагностично виявленими професійно важливими якостями будемо розглядати індивідуальні риси управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України. Індивідуальні особливості управлінців розглядаються нами в контексті специфіки професійної діяльності. Індивідуально-психологічні особливості управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України, які відображають індивідуальну своєрідність управлінських функцій і піддаються психодіагностичному дослідженню, необхідно розглядати як важливе завдання у межах проблеми психодіагностики професійно важливих якостей. За основу концепції дослідження дисертантом покладена розробка психодіагностичної технології оцінки професійної придатності особистості управлінця Державної прикордонної служби України середньої ланки, що базується на його професійно важливих якостях. Психодіагностична технологія включає такі складові: змістовну - психодіагностична модель особистості; методичну - комплекс психодіагностичних методик; математичну - алгоритми обробки й інтерпретації часткових показників; організаційну - комплекс заходів забезпечення проведення психодіагностичного дослідження.

2. У результаті проведеного аналізу наукових досліджень формування базових системних вимірів психологічної структури особистості (Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, К. К. Платонов, В. В. Рибалка, В. В. Шпалінський та ін.), з урахуванням особливостей управлінської діяльності в правоохоронних органах держави (В. І. Барко, О. А. Матеюк, В. С. Медвєдєв, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко та ін.) і психодіагностичної практики (Ю. М. Забродін, Б. Б. Коссов) у даному дослідженні в психодіагностичній моделі особистості управлінця Державної прикордонної служби України середньої ланки виділено п'ять груп професійно важливих якостей: етично-ціннісна орієнтація особистості і її мотивація; пізнавально-прогностичні якості; емоційно-вольові якості; комунікативні якості; організаторські якості.

Професійно важливі якості керівника за Б. Ф. Ломовим - це відображення психічних процесів, яке включає в себе наступні основні компоненти: когнітивні (пізнавальні процеси); комунікативні; регуляторні (емоційно-вольові процеси); здібності (рівень інтелекту тощо). Аналіз професійно важливих якостей управлінця Державної прикордонної служби України дозволив виділити комплекс діагностично значущих професійно важливих якостей, які представляють кожну компоненту моделі особистості, а також психологічного потенціалу у складі: прагнення до лідерства; управлінське мислення; здатність позитивно впливати на соціально-психологічний клімат у колективі; професійна комунікабельність; емоційна стійкість.

3. Підбір психодіагностичного інструментарію для оцінки професійної придатності управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України доцільно здійснювати на основі теоретичної моделі “теорія рис” та ортогональної моделі особистості (Г. Айзенка, Л. М. Собчика). До числа психодіагностичних методик оцінки професійно важливих якостей управлінців Державної прикордонної служби України доцільно включити: Каліфорнійський психологічний опитувальник; методика дослідження особливостей мислення; методика аналізу службових ситуацій.

Технологія психологічної діагностики професійної придатності управлінців Державної прикордонної служби України включає наступні етапи: інтеграція окремих індикаторів діагностичного інструментарію у моделі, що оцінюють ступінь прояву професійно важливих якостей; обґрунтування моделі об'єднання психодіагностичних даних у показник психологічного потенціалу управлінців Державної прикордонної служби України; формування алгоритмів інтерпретації психодіагностичних даних на рівні професійно важливих якостей, психологічного потенціалу керівника, стилю управління підрозділом Держприкордонслужби України.

4. Створено автоматизований комплекс психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України включає в себе: апаратно-технічну частину (сервер, локально-обчислювальну мережу, автоматизоване робоче місце користувача), загальне програмне забезпечення (операційна система Windows XP, Office 2003 та ін.) та спеціалізоване програмне забезпечення розроблене автором. Математична компонента включає в себе психодіагностичні моделі оцінки ступеня, яка виражає професійно важливі якості та рівень розвитку психологічного потенціалу управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України. Організаційна компонента охоплює технологію застосування автоматизованого комплексу психологічної діагностики професійно важливих якостей керівника, а також інтерпретацію психодіагностичної інформації. Психометрична перевірка автоматизованого комплексу психологічної діагностики свідчить про те, що він відповідає вимогам, що висуваються, за надійністю та валідністю діагностичного інструментарію; достовірністю результатів; точністю оцінки; високою дискримінативністю; стандартизацією, а також технічною та технологічною реалізацією на практиці.

5. Щодо удосконалення психодіагностики професійно важливих якостей управлінських кадрів та співробітників Державної прикордонної служби України автором сформульовано наступні пропозиції:

– у наукових дослідженнях при створенні діагностичного інструментарію дослідження особистості керівника доцільно використовувати технологію розробки психодіагностичних моделей та інтерпретації їх результатів, реалізовану в даній роботі;

– при роботі з резервом управлінських кадрів та вивченні професійної придатності кандидатів на заміщення управлінських посад Державної прикордонної служби України, а також при організації психологічного відбору особистостей, що вступають на навчання до Національної академії Державної прикордонної служби України, раціонально застосувати розроблений автоматизований комплекс психологічної діагностики професійно важливих якостей;

– рекомендується застосувати результати психологічного обстеження у Національній академії Державної прикордонної служби України при вивченні таких тем: “Психологія керівника як лідера”, “Психологія кар'єри й індивідуального зростання” та інших.

6. Результати дисертаційної роботи дають можливість розробити деякі перспективні напрями наукових досліджень: уточнення переліку професійно важливих якостей управлінських кадрів середньої ланки, необхідних для проходження служби в різних умовах (також в екстремальних), а також розробка технології їх оцінки; проведення додаткових досліджень та обґрунтування психодіагностичної типології управлінців Державної прикордонної служби України з урахуванням ситуативного підходу до вирішення управлінських завдань; розробка часткових психодіагностичних моделей оцінки професійно важливих якостей особистості керівника, що враховують тимчасові характеристики тестування; прогнозування професійного росту й кар'єри управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України, а також професійної деформації особистості на підставі оцінки ступеня, який виражає його професійно важливі якості та психологічний потенціал.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шама І. В. Структура й можливості автоматизованого комплексу психологічної діагностики професійно важливих якостей керівника / Шама І. В. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. VIІI, вип.4. - С. 420-424.

2. Шама І. В. Психометричні характеристики автоматизованого комплексу психологічної діагностики професіонально важливих якостей керівника. / І. В. Шама // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, Серія № 12. Психологічні науки : зб. наукових праць / відповід. ред. Долинська Л. В. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - № 10(34). - С. 197-201.

3. Шама І. В. Дослідження психодіагностики професійно важливих якостей офіцера - керівника Державної прикордонної служби України на основі комп'ютерних технологій. / І. В. Шама // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка / відповід. ред. В. В. Балабін. - К., 2006. - Вип. 12-13. - С. 48-50.

4. Шама І. В. Дослідження психодіагностики професійно важливих якостей керівника на основі комп'ютерних технологій / І. В. Шама // Збірник наукових праць № 37. Ч. ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2006. - С. 255-256.

5. Шама І. В. Практика застосування психодіагностичних моделей оцінки професійної придатності керівного складу Державної прикордонної служби України / І. В. Шама, О. А. Матеюк // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наукових праць / відповід. ред. Долинська Л. В. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - № 18(42). - С. 226-232.

6. Шама І. В. Психодіагностичні засоби, які застосовуються при вивченні професійно важливих якостей керівників ДПСУ / Шама І. В. // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України [Генеза буття особистості : статті Міжнар. наук.-практ. конф.] / за ред. Академіка С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Вип. 32. - С. 511-517.

7. Шама І. В. Комп'ютерне психодіагностичне дослідження професійно важливих якостей керівника / Ігор Шама // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : матеріали VII Всеукр. конф. (Київ, 29-31 березня 2006 р.) : в 3 т. Т. 1 / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. В. Петренка. - К. : НАУ, 2006. - С. 183-184.

8. Шама І. В. Методологія психодіагностики професійно важливих якостей керівника / Шама І. В // Психологічні технології в екстремальних видах діяльності : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 22-23 травня 2008 р.) / відповід. за вип. В. О. Лефтеров. - Донецьк : Донецький юридичний інститут ЛГУВД, 2008. - С. 67-69.

9. Шама І. В. Дослідження проблеми психодіагностики професійно важливих якостей керівників ДПСУ / Ігор Шама // Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах : матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 19-20 лютого 2008 р.) / за заг. ред О. В. Петренка, О. М. Ічанської. - К. : НАУ, 2008. - С. 126-127.

АНОТАЦІЇ

Шама І. В. Психологічна діагностика професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України засобами комп'ютерних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - “Психологія діяльності в особливих умовах”. - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України засобами комп'ютерних технологій. Професійно важливими якостями успішного управлінця, які адекватно характеризують його психологічний потенціал, виступають: прагнення до лідерства; управлінське мислення; емоційна стійкість; професійна комунікабельність; уміння позитивно впливати на соціально-психологічний клімат у колективі.

Розроблено комплекс психологічної діагностики професійної придатності управлінців середньої ланки Держприкордонслужби України і комп'ютерна технологія його реалізації, створено автоматизований комплекс психологічної діагности.

Ключові слова: професійна придатність, психодіагностична технологія, психологічно важливі якості, психологічний потенціал, управлінські кадри, психологічна діагностика.

Шама И. В. Психологическая диагностика профессиональной пригодности руководящих кадров Государственной пограничной службы Украины средствами компьютерных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - “Психология деятельности в особых условиях”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена проблеме психологической диагностики профессиональной пригодности руководящих кадров Государственной пограничной службы Украины. Уточнены основные отличия в содержании, структуре и динамике профессиональной пригодности руководящих кадров. Подобные отличия характеризуются особенностями профессиональной деятельности, ее составом, целями и методами достижения.

Теоретический анализ подходов к проблеме психологической диагностики профессиональной пригодности кадров управления Государственной пограничной службы Украины, подтвердил что эта тема является предметом научного интереса нескольких научных дисциплин, непосредственно психологии, социальной философии, социологии, истории, менеджмента, что говорит об актуальности и многогранности этого феномена.

Основными заданиями диссертационного исследования являются: анализ существующих концептуальных подходов в психологической диагностике профессиональной пригодности кадров управления, изучения профессионально важных качеств личности руководителя среднего звена правоохранительных органов Украины; определение профессионально важных качеств и разработка психодиагностической модели личности руководителя среднего звена Государственной пограничной службы Украины; обоснование и отбор психодиагностического инструментария, предназначенного для оценки профессиональной пригодности руководителей среднего звена Государственной пограничной службы Украины; создание автоматизированного комплекса психологической диагностики профессиональной пригодности руководителя среднего звена Государственной пограничной службы Украины и осуществить его психометрическую оценку.

...