Психологічні особливості кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів у процесі професійного становлення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Професійне становлення сучасного фахівця відбувається в складних соціально-економічних умовах, які характеризуються невизначеністю, суперечливістю, нестабільністю, що в значній мірі утруднює здійснення його професійної кар'єри. У визначенні умов успішного професійного становлення фахівця протягом всього професійного шляху особливу увагу привертає етап професійного навчання, на якому від майбутнього фахівця вимагається вміння аналізувати соціально-економічну ситуацію в цілому, особливості економічного стану галузі, розробляти варіанти свого професійного шляху, планувати його етапи, зіставляти професійні вимоги та свої здібності, ставити мету професійної кар'єри та визначати засоби її досягнення.

Аналіз психологічної літератури свідчить про підвищення інтересу в науці до вивчення проблем професійної кар'єри фахівця (серед українських та російських вчених - О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, М.С. Лукашевич, О.П. Щотка та ін.; О.С. Бажин, С.Т. Джанерьян, Д.М. Іванцевіч, Н.А. Ісаєва, А.Я. Кібанов, Є.Н. Комаров, Л.А. Кудринська, Є.О. Могільовкин, О.Г. Молл, Т.Х. Невструєва, В.А. Поляков, В.Г. Почебут, М.В. Сафонова, Ю.В. Синягін, С.І. Сотнікова, О.М. Толстая, В.О. Чикер, А.М. Шевелєва; серед зарубіжних вчених - Дж. Гордон, Л. Джуелл, Р. Елліс, Х.Д. Кауфман, К.Е. Крам, М. Лондон, Ф. Мирвис, Д.Т. Халл, Е.Х. Шейн та ін.). Професійну кар'єру в сучасному розумінні визначають як форму реалізації професійного потенціалу, планування професійної кар'єри розглядають як динамічну характеристику процесу, який приводить людину до успіху у своїй професійній сфері.

Визначення професійної кар'єри як позитивного, цінного, очікуваного в своєму професійному майбутньому явища спостерігається у значної частини сучасної студентської молоді. То ж наприкінці навчання перед моментом вибору місця працевлаштування майбутні фахівці складають деякі уявлення про свій подальший професійний шлях, а також і суб'єктивне ставлення до професійної кар'єри, які втілюються в їх кар'єрних очікуваннях. Кар'єрні очікування виступають показником, за яким виявляється актуальний зв'язок майбутнього фахівця з професією, професійною кар'єрою, а також особливості особистісного та професійного розвитку на певному етапі становлення; на цій основі можливо прогнозувати перспективність подальшого просування фахівця в професійному середовищі.

В роботах, які стосуються психологічних аспектів професійної діяльності, професійного та особистісного становлення (С.Т. Джанерьян, О.М. Іванової, Н.А. Ісаєвої, Є.О. Могільовкина, О.Г. Молл, М.С. Пряжнікова, В.І. Слободчикова, В.О. Толочека, А.М. Шевелєвої та ін.), підкреслюється, що в професійному становленні провідне значення має активність особистості, її відповідальність за свій особистісний і професійний розвиток, який виступає основою суб'єктивного задоволення життям. Значущість цього аспекту для професійного життя людини і зумовили актуальність досліджень, спрямованих на виявлення психологічних особливостей кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів, оскільки їх професійна підготовка, специфіка й умови професійної діяльності зазнають значного впливу актуальної соціально-економічної ситуації.

Серед проблем, що утруднюють спрямованість майбутніх інженерів-металургів на професійну реалізацію в металургійній галузі, наразі виділяють: фрагментарний характер навчально-виробничої практики студентів-металургів на підприємствах металургійної промисловості; низький рівень активності підприємств щодо працевлаштування випускників; певний погляд в сучасному суспільстві на професійну діяльність інженера-металурга як на не досить престижну, важку за умовами праці з відносно незначною її оплатою тощо. За таких умов на момент завершення професійного навчання майбутній інженер-металург зазнає певних труднощів у подальшому визначенні власної професійної кар'єри, що відчувається на особистісному, професійному, соціальному рівні.

Отже, дослідження психологічних особливостей кар'єрних очікувань та умов їх розвитку у майбутніх інженерів-металургів має не тільки теоретичне, але й практичне значення, що і обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - виявити психологічний зміст та характер кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів, з'ясувати умови їх розвитку, обґрунтувати та розробити програму розвитку кар'єрних очікувань у процесі професійного становлення на етапі навчання. Обрана мета зумовила такі завдання дослідження:

1) Здійснити теоретичний аналіз сутності та складових кар'єрних очікувань, та визначити їх роль у професійному становленні та професійній кар'єрі фахівця.

2) Визначити умови розвитку кар'єрних очікувань на етапі професійного навчання.

3) Виявити особливості професійної підготовки та кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів.

4) Дослідити психологічні особливості уявлень про професійну кар'єру та характер ставлення до неї у майбутніх інженерів-металургів, виокремити психологічні чинники, які впливають на їх становлення.

5) Обґрунтувати, розробити та апробувати програму цілеспрямованого розвитку усвідомленості кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів.

1. Теоретичний аналіз сутності, складових та функцій кар'єрних очікувань у професійному становленні майбутніх фахівців

Подано результати аналізу теоретико-методологічних досліджень проблем професійного становлення та професійної кар'єри. Висвітлено сучасні підходи до її вивчення, визначено етапи професійного становлення, нормативні кризи цього процесу; розкрито вплив професійної діяльності на розвиток особистості, визначено роль та місце професійної кар'єри та кар'єрних очікувань у трудовій діяльності людини. Систематизовано, виходячи з цілей дослідження, теоретичні підходи до дослідження психології професійної діяльності (В.О. Бодров, С.П. Бочарова, М.Р. Гінзбург, Е.Ф. Зеєр, О.М. Іванова, Є.О. Клімов, Г.С. Костюк, Т.В. Кудрявцев, Н.В. Кузьміна, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Н.І. Пов'якель, М.С. Пряжніков, В.А. Семиченко, А.Р. Фонарьов, В.Д. Шадріков, Н.Ф. Шевченко та ін.), кар'єри та кар'єрних очікувань (серед російських та українських вчених О.С. Бажин, С.Т. Джанерьян, Д.М. Іванцевіч, Н.А. Ісаєва, А.Я. Кібанов, Є.Н. Комаров, Л.А. Кудринська, Є.О. Могільовкин, О.Г. Молл, Т.Х. Невструєва, В.А. Поляков, В.Г. Почебут, М.В. Сафонова, Ю.В. Синягін, С.І. Сотнікова, О.М. Толстая, В.О. Чикер, А.М. Шевелєва; О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, М.С. Лукашевич, О.П. Щотка та ін.; серед зарубіжних вчених Дж. Гордон, Л. Джуелл, Р. Елліс, Х.Д. Кауфман, К.Е. Крам, М. Лондон, Ф. Мирвис, Д.Т. Халл, Е.Х. Шейн та ін.). Дослідження професійного становлення та професійної кар'єри в психологічній, педагогічній та економічній науковій літературі відзначається різноманітністю підходів до розгляду даної проблеми, означені дослідження не мають визначеності у розрізненні та взаємозв'язку понять “професійне становлення” та “професійна кар'єра”. Це стосується і визначення змісту поняття “кар'єрні очікування”, його сутності, структури, ролі, характеристик, а також умов розвитку.

Професійне становлення визначається як продуктивний розвиток особистості в процесі засвоєння професійної діяльності, в якому виділяються певні стадії; послідовність їх проходження забезпечує набуття професіоналізму фахівця; стабільні етапи професійного становлення чергуються з кризовими; успішність переходу від однієї стадії до іншої пов'язана з адекватними уявленнями та відповідним ставленням фахівця до подальшої професійної діяльності, а також активністю у втіленні професійних планів. Рівень усвідомлення образу професійної діяльності та ставлення до неї на етапі навчання визначає успішність переходу на наступний етап професійного становлення. Професійна кар'єра визначається як послідовність етапів розвитку людини в професійній сфері, результат її усвідомленої позиції і поведінки, з постійною динамікою спрямованих на досягнення цілей професійної діяльності. Професійна кар'єра означає реалізацію професійного потенціалу фахівця, яка приводить до суб'єктивного та об'єктивного успіху в професійній сфері, передбачає просування в професійному просторі, забезпечує його особистісний розвиток. Аналіз основних рис понять “професійне становлення” і “професійна кар'єра” довів, що обидва поняття характеризують різні сторони одного явища - процесу змінювання людини в просторі професійної діяльності. Поняття “професійне становлення” відбиває власно психологічний аспект цього процесу, а поняття “професійна кар'єра” - його соціальні ознаки, соціально-конкретне втілення відповідних психологічних змін. В професійному становленні виділяється окремий феномен - кар'єрні очікування фахівця, що виникає протягом всього професійного шляху та відіграє роль своєрідних поворотних точок у професійному розвитку. Кар'єрні очікування можна визначити як емоційно-оціночне ставлення особистості до професійної кар'єри, яке відбиває суб'єктивне уявлення про професійну кар'єру та характер взаємозв'язку особистості й професійної кар'єри, обумовлює регуляцію професійної поведінки, спонукає до утвердження особистості в професійній діяльності.

Вивчення кар'єрних очікувань розкриває, як саме в свідомості суб'єкта професійної праці відбивається той аспект об'єктивної реальності, що пов'язаний з професійною кар'єрою та професійним становленням людини, дозволяє визначити міру адекватності цього відображення та передбачити, яким чином особливості цього відображення можуть впливати на його професійну поведінку в найближчому майбутньому, на ймовірні результати певного етапу професійного становлення.

Психологічний аналіз професійної праці інженерів-металургів різних спеціальностей виявляє її структурну складність - аналітичну, конструкторську, організаційну, розрахункову; в реальному виробництві від інженера-металурга вимагається вирішення завдань проектно-технологічного характеру.

Кар'єрні очікування майбутніх інженерів-металургів на момент вибору конкретного місця працевлаштування визначаються специфічним змістом, пов'язаним з особливостями їхньої професійної підготовки, професійної діяльності, економічними й соціально-політичними умовами, що склалися в металургійній галузі. Тому кар'єрні очікування майбутніх інженерів-металургів повинні бути досліджені своєчасно з метою прояснення ряду важливих моментів: як саме уявляє майбутній фахівець своє професійне просування; чи розглядає професійну кар'єру як можливість свого розвитку; чи усвідомлює мету професійної кар'єри; чи має намір планувати її етапи; в чому виражений суб'єктивний сенс та успіх кар'єри; чи розглядає етап навчання як основу своєї кар'єри тощо.

2. Дослідження психологічних особливостей кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів

Обґрунтовано методику та здійснено психологічний аналіз результатів констатувальної частини дослідження. Охарактеризовано психодіагностичний інструментарій, подано якісно-кількісний аналіз отриманих результатів вивчення структурних компонентів кар'єрних очікувань, їх взаємозв'язку, визначено специфіку уявлень, а також ставлення до професійної кар'єри майбутніх інженерів-металургів, виявлено їх особистісні особливості.

У емпіричному досліджені було виявлено, що за показником професійної спрямованості студенти-металурги характеризуються як не досить зацікавлені в майбутній професії, в незначній мірі передбачають для себе реалізацію у професії, середнім рівнем виражена задоволеність обраною спеціальністю; професійна спрямованість виражена крайніми значеннями (дуже високими та дуже низькими). Професійна кар'єра визначається як цінність, що займає важливе місце в житті людини; професія розуміється як засіб самореалізації і самоствердження людини, але робота визначається як обов'язкове заняття, не споріднене з професійною самореалізацією, що виявляє суперечливість уявлень досліджуваних. Професійна кар'єра в першу чергу визначається як засіб поліпшення матеріального становища, майже не розглядається як можливість для самореалізації і розвитку професіонала. У визначенні суб'єктивного сенсу професійної кар'єри виявлена невизначеність, невпевненість, у судженнях студентів-металургів висловлюється проблематичність щодо реалізації кар'єри за своєю професією.

3. Розвиток усвідомлення кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів як чинник успішності професійного становлення

Обґрунтовано та представлено методику, зміст та основні результати формувального експерименту. Метою даного етапу дослідження було обґрунтування змісту і результатів впровадження програми розвитку усвідомленості кар'єрних очікувань.

Програма основана на наступних положеннях: кар'єрні очікування являють собою своєрідну форму відображення майбутнього професійного шляху фахівця; характеристики кар'єрних очікувань формуються на основі емоційно-оціночного ставлення до професійної кар'єри, а також рівня усвідомленості її складових; реалізація функцій кар'єрних очікувань може бути забезпечена за умови усвідомлення загального значення професійної кар'єри в житті людини; визначення особистісного сенсу професійної кар'єри відбувається через усвідомлення закономірностей етапів життєвого шляху людини, факторів особистісного розвитку, значення трудової діяльності в житті людини; адекватність кар'єрних очікувань може бути забезпечена через усвідомлення особистісних особливостей фахівця, вимог професійної діяльності до нього, особливостей ставлення до професійної діяльності; активізуючий потенціал кар'єрних очікувань може бути виявлений за умови наявності необхідної і достатньої інформації відносно професійної кар'єри фахівця, розуміння її складових та закономірностей перебігу; адекватність кар'єрних очікувань може бути забезпечена через усвідомлення сучасного стану ринку праці та соціально-економічного середовища; перспективність кар'єрних очікувань пов'язана з рівнем усвідомленості засобів та умов здійснення кар'єрних планів, а також розуміння принципу цілепокладання; готовність до реалізації планів професійної кар'єри пов'язана з наявністю у кар'єрних очікуваннях уявлень фахівця про конкретні практичні дії щодо працевлаштування. Програма спрямована на підвищення рівня компетентності в організації та здійсненні професійної кар'єри.

У процесі розвитку усвідомленості кар'єрних очікувань фахівців були задіяні такі психологічні механізми, як активізація інтересу до професійної діяльності (шляхом підвищення рівня інформаційної компетентності); рефлексія (усвідомлення власних думок, відчуттів, дій); проблематизація (усвідомлення невідповідності суб'єктивного значення реальному, об'єктивному), цілепокладання (усвідомлення цілей, засобів, умов, сенсу праці).

У відповідності до рівнів організації кар'єрних очікувань були виділені основні етапи розвивальної програми: інформаційний, смислоутворюючий, технологічний, в яких реалізується інформування, переоцінка й усвідомлення, визначення практичних дій майбутніх фахівців щодо втілення кар'єрних планів. Етапи програми передбачали активізацію когнітивних та метакогнітивних (регулятивних, інтегральних) процесів, які реалізують усвідомлення та переоцінку уявлень щодо професійної кар'єри, що і забезпечує розвиток кар'єрних очікувань.

Основна мета розвивальної програми полягала в активізації готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців, а основні завдання спрямовані на те, щоб: а) актуалізувати у майбутніх фахівців потребу у розвитку кар'єрних очікувань; б) забезпечити засвоєння теоретичних знань з проблеми психології професійної діяльності фахівця та основних психологічних закономірностей розвитку кар'єрних очікувань; в) сприяти розвитку усвідомлення основних структурних компонентів кар'єрних очікувань; г) сформувати уміння та навички, необхідні для аналізу рівня усвідомленості кар'єрних очікувань тощо. Основними засобами реалізації умов розвитку усвідомленості кар'єрних очікувань майбутніх фахівців виступили проблемно-пошукові методи та основані на них активні форми навчання: проблемні міні-лекції (теоретичні відомості); психологічні практикуми; проблемні практичні заняття (групові дискусії, аналіз кар'єрних ситуацій, рольові ігри).

Формувальний експеримент включав такі основні етапи: а) діагностичне обстеження досліджуваних експериментальної (47 осіб) та контрольної груп (44 особи) студентів-металургів четвертого року навчання з метою дослідження їхнього актуального рівня усвідомленості кар'єрних очікувань; б) реалізація програми розвитку усвідомленості кар'єрних очікувань в експериментальній групі; в) повторне діагностичне обстеження досліджуваних з метою вивчення динаміки розвитку усвідомлення структурних складових та їх взаємозв'язку у кар'єрних очікуваннях після реалізації розвивальної програми; г) порівняння даних щодо динаміки усвідомлення кар'єрних очікувань в експериментальній та контрольній групах.

Студенти-металурги контрольної та експериментальної груп у попередньому дослідженні формувального експерименту показали результати, що вірогідно не відрізняються: професійна спрямованість виражена середнім рівнем; при вивчені спрямованості на вид інженерної діяльності не було виявлено значних переваг ні до одного з видів, найнижчий рівень привабливості має науково-дослідницька діяльність, вищий за неї - проектно-конструкторська та виробнича, найвищий рівень привабливості виявлено до організаторської інженерної діяльності; за показниками уявлень про професійну кар'єру також не спостерігалося різниці на початку дослідження; результати дослідження емоційного ставлення до понять, відбиваючих професійну кар'єру, не відрізнялися у студентів контрольної та експериментальної групи при первинному та в контрольній групі при повторному вимірюванні.

Аналіз результатів експериментальної групи при первинному та повторному дослідженні показав: вірогідно підвищилися середньогрупові значення показника професійної спрямованості (р<0,01), рівень усвідомленості свого життя, спрямованості, часової перспективи, наявності цілей в житті, позитивної оцінки наявного положення в житті, довіри до себе, уявлення про власні можливості контролювати своє життя (р<0,01). Вірогідно збільшилися також середньогрупові результати за рівнем усвідомлення уявлень про професійну кар'єру за всіма показниками вимірювання: уявлення набули ознаки визначеності, цілісності, узгодженості складових, адекватності розуміння їх взаємопов'язаності. Поняття, які відбивають цінності соціального характеру (“гарантії”, “стабільність”), пов'язуються саме з поняттями, які відбивають трудову, професійну діяльність людини (“праця”, “робота”, “професія”, “кар'єра”, “бізнес”, “обов'язки” тощо), що свідчить про більш високий рівень адекватності розуміння існуючого зв'язку між ними: одні виступають в якості цілей життєдіяльності, інші визначаються як засоби їх досягнення.

Якісний аналіз уявлень про професійну кар'єру в експериментальній групі після проведення експериментального впливу виявив наступні особливості: загальний сенс професійної кар'єри визначається як явище, пов'язане з особистісним та професійним розвитком й самореалізацією людини; метафоричні порівняння кар'єри виявляють в цілому адекватність уявлень про професійну кар'єру та зусилля, які потрібні задля її здійснення, і мають позитивну емоційну забарвленість; спрямованість на досягнення кар'єрних цілей; суб'єктивне значення професійної кар'єри визначається досліджуваними більш конкретно, індивідуалізовано, осмислено, цілеспрямовано, таким чином, що передбачає конкретні дії у порівнянні з первинним обстеженням; засоби реалізації професійної кар'єри характеризується більшою обміркованістю, визначеністю, докладністю, конкретністю, що додає їм реалістичності, конструктивності у плануванні професійної кар'єри. В уявленнях досліджуваних позитивні якості людини визначаються як головний засіб реалізації професійної кар'єри, що свідчить про високий рівень усвідомленості цього аспекту; труднощі реалізації кар'єри студенти-металурги пов'язують в першу чергу із зовнішніми обставинами.

В результаті експериментального впливу з'явилися ознаки визначення студентами-металургами засобів та умов реалізації професійної кар'єри (робота, професія, знання, уміння, час, готовність до реалізації), а також визначення суб'єктивного значення (цілей) кар'єри (самореалізація, розвиток, соціальний статус), що свідчить про позитивно-активне ставлення до неї. Ставлення до професійної кар'єри після експериментального впливу виявляє наступні особливості: в уявленнях досліджуваних визначилися цілі життєдіяльності, а також засоби досягнення означених цілей; уявлення характеризуються більшою мірою цільності, узгодженості, а переміщення цих понять на одне місце вперед в ранговому ряді свідчить про більш привабливу їх оцінку. Порівняння складових в групах понять, що представлені в кластерному аналізі на початку та після експериментального впливу, доводить їхню змістовну різницю, що вказує на ефективність впливу. В дослідженні були виділені дві узагальнені характеристики кар'єрних очікувань - емоційне ставлення та рівень усвідомлення професійної кар'єри, які у відповідному сполученні обумовлюють чотири типа поведінкової активності у професійному просторі.

Після застосування розвивальної програми в експериментальній групі збільшилась кількість студентів із позитивно-усвідомленим типом поведінкової активності щодо професійної кар'єри (на 39,7%), зменшилася кількість студентів з позитивно-неусвідомленим (на 27,0%) та негативно-усвідомленим типом (на 8,8%).

Таким чином, результати формувальної частини дослідження підтвердили його загальну гіпотезу щодо підвищення рівня усвідомленості структурних компонентів, їх взаємозв'язку, характеристик кар'єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів шляхом цілеспрямованого розвитку кар'єрних очікувань у розвивальній програмі.

Висновки

1. В процесі професійного становлення фахівця виділяється окреме явище - кар'єрні очікування. Кар'єрні очікування визначаються як емоційно-оціночне ставлення особистості до професійної кар'єри, яке відбиває суб'єктивне уявлення про професійну кар'єру та характер взаємозв'язку особистості й професійної кар'єри, обумовлює регуляцію професійної поведінки, спонукає до утвердження особистості в професійній діяльності. В кар'єрних очікуваннях розкриваються особливості відображення суб'єктом об'єктивної реальності відносно професійної кар'єри та виявляється ступінь адекватності цього відображення.

Професійне становлення визначається як продуктивний розвиток особистості в процесі засвоєння професійної діяльності. Професійна кар'єра розуміється як послідовність етапів розвитку людини в професійній сфері, результат її усвідомленої позиції і поведінки, з постійною динамікою спрямованих на досягнення цілей професійної діяльності. Професійна кар'єра означає реалізацію професійного потенціалу фахівця, яка приводить до суб'єктивного та об'єктивного успіху в професійній сфері, передбачає просування в професійному просторі, забезпечує його особистісний розвиток.

4. Чинниками, що визначають кар'єрні очікування майбутніх фахівців, виступають їх особистісні особливості та умови професійної підготовки. Кар'єрним очікуванням майбутніх інженерів-металургів притаманні наступні психологічні особливості.

6. Своєчасне виявлення низького рівня усвідомленості кар'єрних очікувань та негативного ставлення до професійної кар'єри у майбутніх фахівців дозволяє уникнути їхньої дезадаптації у професійному просторі, попередити внутрішні конфлікти особистості, пов'язані з невідповідністю її уявлень сучасним професійним та соціально-економічним вимогам.

Література

1. Сурякова М.В. Роль і місце кар'єрних очікувань у професійному становленні майбутніх фахівців / М.В. Сурякова // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2008. - Вип.24. - С. 148-156.

2. Сурякова М.В. Шляхи підвищення ефективності самостійної роботи в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-металургів / М.В. Сурякова // Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ - Запорожье: Изд-во КПУ, 2008. - Вып.37. - С. 381-387.

3. Сурякова М.В. Дослідження особливостей ставлення до професійної діяльності майбутніх інженерів-металургів / М.В. Сурякова // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Зб.наукових праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - №23 (47). С. 158-164.

4. Шевченко Н.Ф., Сурякова М.В. Кар'єрні очікування як показник розвитку фахівця в процесі професійного становлення / Н.Ф. Шевченко, М.В. Сурякова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць / За ред. Максименка С.Д. - Т.7. - Вип.16 - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2008. С. 193-198.

5. Сурякова М.В. Уявлення про професійну кар'єру майбутніх інженерів-металургів / М.В. Сурякова // Актуальні проблеми психології. Том 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Ч. 21-22 / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, 2008. - С. 125-131.

6. Сурякова М.В. Кар'єрні очікування майбутніх інженерів-металургів по завершенні професійної підготовки у ВНЗ / М.В. Сурякова // Вища освіта України - Додаток 3, том ІV (11) - 2008р. - Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” - Київ: Вид-во “Гнозис”, 2008. - С. 561-568.

Размещено на Allbest.ru