Гендерні чинники сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Значна частина присутньої у медіа-просторі реклами є сексуально забарвленою. Більшою чи меншою мірою відверті сексуальні сюжети використовуються для рекламування широкого кола товарів та послуг, їх мимовільними адресатами стають діти, віруючі, особи літнього віку. О.М. Лебедєв стверджує, що “Багатьом рекламодавцям та рекламістам здається, що саме такий примітивний, грубий підхід безпосереднього впливу створює сильні психологічні ефекти, залучає увагу, краще запам'ятовується, стимулює продаж. Керуючись лише даними критеріями ефективності реклами, вони наносять величезну шкоду не лише власній фірмі, а й національній культурі”.

Отже, залишається недослідженою проблема, які форми сексуально забарвленої реклами є ефективними та для яких категорій населення. У першу чергу слід дослідити гендерні особливості сприйняття такої рекламної продукції. Адже зарубіжні дослідники вказують на значні відмінності в реагуванні чоловіків та жінок на сексуальні сюжети в засобах масової комунікації.

Мета дослідження - визначити вплив гендерних психологічних особливостей на сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами.

Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати теоретичні основи дослідження гендерних чинників сприйняття сексуально забарвленої реклами.

2. Визначити структуру сприйняття чоловіками та жінками друкованих сексуально забарвлених рекламних повідомлень.

3. Встановити характер впливу гендерних особистісних властивостей на формування образів друкованої сексуально забарвленої реклами.

1. Теоретичні основи дослідження сприйняття сексуально забарвленої реклами

Зазначається, що в психології ЗМК існує декілька понять, між якими слід провести розмежування -- еротичні, порнографічні та сексуальні повідомлення ЗМК. Однак об'єктивні критерії розрізнення перших та других відсутні. Найбільш широким та позбавленим оцінного компонента концептом є поняття сексуальні повідомлення ЗМК. Останніми є будь-які повідомлення ЗМК, що так чи інакше призначені для задоволення сексуальних потреб, містять зображення певних аспектів сексуального життя людини.

За даними Дж. Брайанта та С. Томпсон, сексуальні повідомлення ЗМК здійснюють збуджуючий вплив на адресата. Окрім цього, серед описаних в літературі психологічних наслідків сприйняття сексуальних повідомлень ЗМК називаються такі: зміна настановлень та цінностей (Д. Зілман та Дж. Брайант, К Ланіс та К. Ковелл, В. Р. Паджетт, Дж. А. Бріслін-Слуец та Дж. А. Ніл), зміна самооцінки та образу тіла (М. Річінс, Х. Лавін, Д. Свіні, С. Вагнер, Дж. Юнг, Ш. Леннон, К. Локкен, В. Локкен, Дж. Траутман, К. Гулас та К. МакКідж), зміна поведінки (Дж. Брайант, С. Томпсон, Д. Майєрс).

У роботі реклама розглядалась як інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товарів.

Рекламу класифікують за різними критеріями: залежно від засобів передачі інформації, за способом впливу, за характером впливу, за способом вираження змісту, залежно від типу цільової аудиторії, за критерієм сконцентрованості на певному сегменті аудиторії, залежно від території тощо. Одним з різновидів реклами, що виділяється за способом вираження змісту, є сексуально забарвлена реклама. Її можна визначити як орієнтовану на дорослих рекламу, що звертається будь-яким чином до сексуальних потреб адресата. Це може відбуватися через зображення сексуальних сцен та дій, різною мірою оголених моделей, фізично привабливих моделей, через сексуальні натяки тощо.

Серед психологічних механізмів впливу сексуально забарвленої реклами на споживача виділені такі: навіювання, наслідування, формування ореола та ідентифікація. Однак при сприйнятті саме друкованих сексуально забарвлених рекламних повідомлень діють лише два з них -- механізм ореола та механізм ідентифікації.

Дослідники дотримуються різних поглядів на психологічну ефективність сексуально забарвленої реклами. Одні з них (О.А. Феофанов, Р. Міллю, Дж. Северн, Г. Белч та М. Белч, Р. Харріс) вважають використання сексуальних елементів у рекламних повідомленнях ефективним та доцільним, інші ж (Д. Шульц, С. Шульц) поділяють протилежну точку зору, або вказують, що використовувати сексуальну забарвленість у рекламі слід дуже обережно (В. Ценєв, А. Лінн, М. ЛаТур та Т. Хенсорн). Таким чином, наслідки дії сексуально забарвленої реклами на потенційного споживача вимагають спеціального дослідження.

Хоча на сьогодні вже є певні напрацювання щодо з'ясування особливостей реагування чоловіків та жінок на сексуально забарвлені повідомлення ЗМК, зокрема, на сексуально забарвлену рекламну продукцію, однак, наявні результати зачіпають лише окремі аспекти проблеми, не стосуються впливу психічних властивостей на зазначений феномен, що обмежує можливості використання цих результатів у практиці рекламної справи. Крім того, зазначені результати досить часто суперечать один одному, отримані в різний час у різному культурному контексті.

2. Методичні основи дослідження гендерних чинників сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами

Описано вимірювані змінні, побудову вибірки, методики збору даних, охарактеризовано етапи дослідження та методи математичної обробки даних.

Так, аргументовано вибір термінології та вимірюваних змінних. Зокрема, вказується, що під терміном “стать” зазвичай розуміють хромосомні, анатомо-фізіологічні та репродуктивні відмінності між чоловіками та жінками, що традиційно вважалися першопричиною їх психологічних відмінностей. Однак з розвитком науки стало відомо, що з біологічної точки зору між представниками обох статей є більше схожості, ніж відмінностей, то ж різноманітність соціальних характеристик чоловіків та жінок, зокрема, соціальних ролей, які вони виконують у різних суспільствах, ставить під сумнів виключно біологічний детермінізм статевих відмінностей. Тому більшість сучасних зарубіжних та вітчизняних дослідників, характеризуючи психологічні особливості чоловіків та жінок, надають перевагу терміну “гендер”. Зокрема, О.Ф. Іванова визначає гендер як соціальну та психологічну стать, джерелом формування якої є соціум та культура. Гендер розглядається як багатокомпонентний конструкт, до складу якого входять: гендерні стереотипи, гендерні норми, гендерні ролі та гендерна ідентичність. Однак, на особистісному рівні зазначені феномени існують у вигляді гендерної (власне гендерної та гендерно-рольової) ідентичності. Деякі дослідники відносять до гендерних характеристик також і психологічні особливості сексуальності (Л.М. Ожигова, Л.В. Бизова, Н.О. Шухова, М.О. Доржиєва).

У якості гіпотетичних гендерних чинників сприйняття сексуальної реклами слід розглядати дві групи факторів. По-перше, це фактори, що властиві зазначеному сприйняттю як такому та організовують його. Йдеться про чоловічу та жіночу категоріальну структуру, що організує семантичний простір сприйняття сексуальної реклами. По-друге, це особистісні властивості, що якісно відрізняють чоловічу та жіночу психіку: власне гендерна ідентичність, гендерно-рольова ідентичність, специфічні для чоловіків та жінок психологічні прояви сексуальності. Важливою змінною, що вказує на характер гендерної соціалізації, є офіційна (паспортна) стать.

У дослідженні була задіяна вибірка, що складалась з 617 осіб (303 чоловіків та 314 жінок) віком від 17 до 22 років -- студентів гуманітарних та природничих факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Академії праці та соціальних відносин (м. Київ), Університету Сучасних Знань (м. Київ).

Вибірка першого етапу дослідження, метою якого було виділення різновидів друкованої сексуально забарвленої реклами, що наявні у сприйнятті чоловіків та жінок, налічувала 200 осіб (100 чоловіків та 100 жінок); другого етапу, що передбачав конструювання семантичного диференціала для дослідження сприйняття сексуальної реклами, -- 203 особи (100 чоловіків та 103 жінки); третього етапу, що дозволив встановити зв'язки між досліджуваними конструктами, -- 214 осіб (103 чоловіки та 111 жінок).

Враховуючи, що цільовою аудиторією журналів, де зазвичай з'являється сексуально забарвлена реклама, є частина молоді, що має достатній освітній та культурний рівень, отже, готова купувати та читати друковані видання, студентська вибірка є адекватною завданням дослідження. Обсяг чоловічих та жіночих вибірок на кожному з трьох етапів дослідження у 100 осіб визначається необхідністю дотримання похибки вибірки на рівні не більше 10 %, отже, забезпечення звичайної надійності результатів дослідження.

Друкована реклама була обрана як найбільш характерна та проста для дослідження форма сексуальної реклами. З метою забезпечення репрезентативності стимульного матеріалу дослідження з усіх рейтингових на території України розрахованих на дорослу аудиторію щомісячних популярних журналів за листопад 2006 року за допомогою експертної оцінки семи професійних психологів було відібрано всі рекламні зображення із сексуальним змістом -- близько 600 одиниць. З них випадковим чином відбирались 100 рекламних повідомлень, що забезпечує похибку вибірки не більше 10 %. Ці зображення було скановано, приведено до однакового розміру та надруковано у вигляді фотографій.

3. Результати дослідження сприйняття чоловіками та жінками друкованої сексуально забарвленої реклами

На підставі даних класифікації досліджуваними ста відібраних рекламних зображень, оброблених за допомогою ієрархічного кластерного аналізу, що проводився методом Варда, показано, що в сприйнятті чоловіків та жінок сексуально забарвлені рекламні образи диференціюються за: статтю моделей; поданим планом; рівнем оголеності; діями, які здійснюють моделі; переживаннями моделі. Найбільш типові поєднання зазначених характеристик визначають вісім різновидів друкованої сексуально забарвленої реклами. Шість з них -- жіночі портрети, нарцистичні жінки, оголені жінки, пари, гумористичні сюжети, чоловіки -- у чоловіків та жінок за змістом повністю збігаються. Один, що стосується сприйняття чоловіків -- фігури жінок на фоні великої рекламної площі, заповненої текстом та іншими елементами, -- у сприйнятті жінок розпадається на два різновиди: одягнені та оголені фігури жінок на такому ж фоні. Ще один різновид друкованої сексуально забарвленої реклами -- композиції з людських фігур -- не має аналогів у жіночому семантичному просторі.

Факторний аналіз оцінок досліджуваних реклам, що проводився окремо на даних чоловіків та жінок методом головних компонент з наступним обертанням як методом варімакс, що передбачає ортогональну структуру, так і методом прямий облімін, що дає косокутні фактори, дозволив отримати такі спільні для чоловіків та жінок фактори: естетичність, сексуальність, естетична оригінальність, позитивний емоційний тон, сила - маскулінність, вульгарна агресивність, інформативність.

Схожість отриманої в чоловіків та жінок факторної структури підтверджується результатами конфірматорного факторного аналізу. Так, порівняння моделі, що передбачає зв'язки між всіма факторами, з даними засвідчує відповідність моделі даним чоловіків (?2 = 2023,3, p < 0,001, RMSEA = 0,08, CFI = 0,89) та даним жінок (?2 = 2414,9, p < 0,001, RMSEA = 0,09, CFI = 0,89). Аналогічні результати надає порівняння за параметрами заданої моделі факторної структури, що наявна у чоловічій та жіночій вибірках (?2 = 4887,3, p < 0,001, RMSEA = 0,08, PGI = 0,88). Конфірматорний факторний аналіз також підтверджує адекватність виділеної факторної структури не лише сумарним даним, а й оцінкам, наданим кожній з досліджуваних реклам.

Факторна вага, факторні навантаження та кореляційні зв'язки між виділеними факторами (коли фактори розглядаються як косокутні) показують, що для чоловіків при сприйнятті сексуально забарвленої реклами важливішими є категорії: сексуальності, що за змістом ширша, ніж у жінок, сили та мужності. Для жінок важливішою і ширшою за змістом є категорія естетичної оригінальності.

Усі фактори, крім сексуальності, тісніше пов'язані зі сприйняттям загальної привабливості реклами у жінок. Крім того, жінкам дещо перешкоджає ставитись до реклами позитивно її вульгарна агресивність, чого не спостерігається у чоловіків.

Логлінійний аналіз показує, що вплив конкретних властивостей реклами на інтерес до продукту здійснюється через формування привабливого образа реклами. Результати кореляційного аналізу є підставою для висновку, що у чоловіків та жінок сприйняття естетичності, сексуальності та естетичної оригінальності відіграє провідну, позитивного емоційного тону та інформативності -- другорядну роль у детермінації загальної привабливості сексуально забарвленого рекламного образа.

Усі зазначені складові, крім сексуальності, тісніше пов'язані зі сприйняттям загальної привабливості реклами у жінок. Крім того, жінкам дещо перешкоджає ставитись до реклами позитивно її вульгарна агресивність, чого не спостерігається у чоловіків.

Кореляційний аналіз, критерій статистичної значущості відмінностей між коефіцієнтами кореляції, багатомірний багатофакторний дисперсійний аналіз дозволили встановити чисельні зв'язки статевої належності та гендерних особистісних властивостей із показниками сприйняття сексуально забарвленої реклами. Узагальнення зазначених зв'язків показує, серед іншого, що для чоловіків та жінок характерне конфліктне сприйняття високосексуальної реклами: вона оцінюється як естетична, оригінальна, очевидно, сексуальна, проте й як вульгарна, агресивна, недостатньо позитивно емоційно забарвлена. Однак у підсумку така реклама сприймається як приваблива та здатна викликати інтерес до рекламованого продукту. Причому чоловіки більш емоційно позитивно реагують на образи високосексуальної реклами, а в жінок вони більшою мірою викликають зацікавленість рекламованим продуктом.

Для чоловіків найбільш привабливими серед рекламних образів, що аналізуються, є сюжети з жінками, які оголені або демонструють прояви статевого бажання, для жінок привабливим є ширше коло рекламних сюжетів, зокрема, реклама із зображенням пар та нарцистичних жінок.

У жінок фемінінність обумовлює позитивне сприйняття реклами з різним рівнем сексуальності від низько- до високосексуальної. У чоловіків фемінінність сприяє прихильному ставленню до реклами з невисоким рівнем сексуальності, коли ж рівень сексуальності реклами високий, позитивне до неї ставлення стимулюється маскулінністю.

Встановлено, що сформована гендерно-рольова ідентичність, що відповідає даній статі, обумовлює позитивне сприйняття високосексуальної реклами як чоловіками, так і жінками.

У всіх досліджуваних сильний статевий потяг, у чоловіків також сексуальна задоволеність сприяють позитивному сприйняттю сексуальної, особливо високосексуальної реклами. Проте у жінок сильний статевий потяг також обумовлює негативну емоційну забарвленість рекламного образу.

За допомогою Q-факторного аналізу та однофакторного дисперсійного аналізу виділено та описано три типи сприйняття сексуальної реклами, психологічна характеристика яких підтверджує викладені дані.

Аналіз отриманих результатів надає можливість визначити механізми впливу сексуально забарвленої реклами на адресата. Такий вплив на чоловіків та жінок здійснюється через механізми ореола та ідентифікації. Так, привабливі рекламні образи, за О. М. Лебедєвим, провокують прояв ефекту ореола, що проявляється у мимовільному переносі позитивного ставлення до рекламного образу на продукт, який пропонується. Однак цей процес не завжди завершується успішно. Якщо немає вдалого смислового, символічного, але не обов'язково логічного зв'язку між рекламним образом та продуктом, перший справить враження, але другий відійде на задній план. Саме переважанням жіночих сексуальних образів у рекламі можна пояснити встановлену в роботі закономірність: чоловікам сексуально забарвлена реклама подобається частіше, але продукт не викликає інтересу.

З іншого боку, коли реклама пов'язана з образом представника своєї статі, вона створює менше позитивних переживань, отже, менше підстав для прояву ефекту ореола. Можливість його прояву ще зменшується, якщо представник своєї статі виглядає конкурентним -- сексуально провокує іншу стать, дуже сексуально привабливий. Однак зазначене сприяє дії іншого механізму рекламного впливу -- ідентифікації.

Відсутність позитивного ставлення до героїв рекламного образу не заважає ідентифікації з ними. Для ідентифікації вирішальним є володіння об'єктом ідентифікації бажаними для суб'єкта якостями. На свідомому рівні вони можуть недооцінюватись у представника своєї статі, але від цього бажання надбати їх не зменшується. Враховуючи переважання в рекламі жіночих сексуальних образів, дією цього механізму можна пояснити встановлені в роботі факти щодо того, що жінкам частіше, по-перше, не подобається рекламний образ, але цікавить продукт, по-друге, подобається одночасно і образ, і продукт.

Очевидно, що прояв ідентифікації вкрай утруднений, коли в рекламному образі фігурує представник іншої статі, тим більше, коли рекламований продукт призначений для іншої статі. Отже, для чоловіків провідним механізмом впливу сексуальної реклами є механізм формування ореола, для жінок також є важливим механізм ідентифікації.

Пояснення впливу гендерних особистісних властивостей на сприйняття сексуальної реклами також пов'язане з дією механізмів ореола та ідентифікації. Так, у чоловіків складовою маскулінної моделі поведінки є висока сексуальна активність, орієнтація на зовнішню привабливість жінки, на фізичний контакт з нею. Високосексуальна реклама викликає їхню прихильність, адже сприймається як стимул, що пов'язаний з реалізацією цих тенденцій. Навпаки, реклама, де немає прямого зображення однозначно сексуальних дій чи їх провокації жіночою оголеністю, маскулінними чоловіками з їх фізіологічним розумінням сексу не відноситься до категорії сексуальних стимулів, отже, не викликає вираженого позитивного ставлення.

У жінок фемінінність сприяє ідентифікації з жіночими рекламними образами на всіх рівнях їхньої сексуальної відвертості, адже фемінінність передбачає прийняття традиційної жіночої моделі поведінки, складовою якої є розгляд жінки як такої, яка спокушає, що може відбуватись у різних формах. Проте тенденція до ідентифікації менш виражена, якщо жінка в рекламі не виглядає достатньо сексуально привабливою, або якщо вона не є суб'єктом сексуальних дій, а є лише їхнім об'єктом.

Конкретні гендерні чоловічі ролі, як і маскулінна модель поведінки загалом, передбачають прагнення до статевого контакту, стимулом до якого є сексуальні дії та жіноча оголеність. Отже, ідентифікація чоловіків з відповідними гендерними ролями посилює дію механізму ореола при сприйнятті високосексуальної реклами. Аналогічним чином гендерні жіночі ролі, як і загалом фемінінна модель поведінки, вимагають прийняття ролі сексуального об'єкта. Бажаними сексуальними об'єктами є жіночі образи високосексуальної реклами, ідентифікація з якими сприяє психологічній ефективності такої реклами для жінок.

У чоловіків завдяки механізму ореола привабливість сексуального жіночого рекламного образу, що виникає внаслідок сильного статевого потягу, поширюється на всю рекламу та продукт. У жінок із сильним статевим потягом механізм ореола не діє, про що свідчать досить низькі оцінки реклам з чоловічими образами. Сексуально привабливі героїні рекламних образів для таких жінок, з одного боку, є конкурентками, з іншого боку, зразками для наслідування. Останнє сприяє дії механізму ідентифікації при сприйнятті сексуальної, особливо високосексуальної реклами. Звідси, з одного боку, негативна емоційна забарвленість, з іншого боку, привабливість та дієвість такої реклами для жінок, які мають сильний статевий потяг.

Висновки

гендерний рекламний психологічний сексуальний

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми гендерних чинників сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами, що виявляється у визначенні психосемантичної структури, типів та характеру сприйняття чоловіками та жінками друкованих сексуально забарвлених рекламних повідомлень, встановленні закономірностей впливу на зазначене сприйняття гендерних особистісних властивостей. Результати роботи мають враховуватись як при розробці нової реклами, так і при оцінці психологічної ефективності та наслідків для психологічного благополуччя особистості вже існуючої.

Раніше проведені зарубіжні дослідження з даної проблематики є фрагментарними, їх результати -- суперечливими, в культурному контексті України таких досліджень взагалі не проводилось.

2. Гендерні чинники сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами утворюють дві групи. По-перше, це фактори, що внутрішньо властиві зазначеному сприйняттю та організують його: чоловічі та жіночі структури семантичного простору сприйняття сексуальної реклами. По-друге, це специфічні чоловічі та жіночі особистісні властивості: власне гендерна ідентичність, гендерно-рольова ідентичність, специфічні для чоловіків та жінок психологічні прояви сексуальності.

3. У чоловіків категоріальна структура сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами складається з таких компонентів: естетичність, сексуальність, естетична оригінальність, позитивний емоційний тон, сила - маскулінність, вульгарна агресивність, інформативність. При цьому більшу вагу має категорія сексуальності, що за змістом ширша, ніж у жінок, категорії сили та мужності, чоловіки також більш терпимі до вульгарності та агресії в рекламі.

У жінок структура сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами також складається з перелічених компонентів. Проте для жінок важливішим і ширшим за змістом є параметр естетичної оригінальності, сприйняття сексуальності тісніше пов'язане з силою та візуальними проявами мужності, естетичність сприймається як пов'язана з фемінінністю на відміну від чоловіків, які фемінінні ознаки розглядають у сексуальному контексті.

4. Для чоловіків провідним механізмом впливу друкованої сексуально забарвленої реклами є механізм ореола, що найбільшою мірою проявляється при сприйнятті реклами з вираженим сексуальним змістом, зокрема, зображень оголених жінок та жінок з ознаками статевого бажання.

Для жінок більше значення має механізм ідентифікації, підґрунтям дії якого стає широке коло сексуально забарвлених рекламних повідомлень. Причому механізм ідентифікації може діяти, навіть якщо рекламний образ не є привабливим для адресата.

5. Встановлено, що характер сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами визначається гендерною ідентичністю, гендерно-рольовою ідентичністю, психологічними проявами чоловічої та жіночої сексуальності.

Так, у чоловіків при сприйнятті реклами з невисоким рівнем сексуальності позитивному ставленню до неї через механізм ореола сприяє фемінінність, при високому рівні сексуальності реклами прихильність до неї завдяки тому ж механізму стимулюється маскулінністю.

У жінок фемінінність сприяє позитивному ставленню до реклами з різним рівнем сексуальності від низько- до високосексуальної, що відбувається завдяки дії механізму ідентифікації.

6. Сформована відповідно до статевої належності гендерно-рольова ідентичність сприяє позитивному сприйняттю друкованої високосексуальної реклами як чоловіками, так і жінками. У чоловіків прийняття гендерних чоловічих ролей посилює дію механізму ореола, а у жінок сформована жіноча гендерно-рольова ідентичність стимулює прояв механізму ідентифікації.

7. У чоловіків сильний статевий потяг через механізм ореола сприяє позитивному сприйняттю друкованої сексуальної, особливо високосексуальної реклами, і навпаки, сексуальна незадоволеність актуалізує переживання фрустрації сексуальних потреб, отже, викликає негативне ставлення до досліджуваної реклами. У жінок сильний статевий потяг завдяки механізму ідентифікації обумовлює сприйняття сексуальної, в тому числі високосексуальної реклами, з одного боку, як привабливої та здатної викликати інтерес до рекламованого продукту, з іншого боку, як негативно емоційно забарвленої.

8. Результати типологічного аналізу підтверджують отримані на основі структурного аналізу висновки щодо гендерних чинників сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами. Так, серед трьох виділених типів сприйняття сексуально забарвленої реклами тип з орієнтацією на легку еротику в рекламі є фемінінним, тип, спрямований на відверті сексуальні сюжети, відрізняється високим рівнем маскулінності та сильним статевим потягом, тип з негативним ставленням до сексу в рекламі відрізняється андрогінністю та слабким статевим потягом.

Література

1. Козлова О.С. Гендерні особливості сприйняття еротично забарвленої реклами / О.С. Козлова // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. -- 2004. -- Т. VI, вип. 5. -- С. 137--145.

2. Козлова О.С. Психологічна ефективність сексуально забарвленої реклами / О.С. Козлова // Актуальні проблеми психології. -- 2006. -- Т. 1, ч. 18. -- С. 88--92.

3. Козлова О.С. Статеві особливості реагування на сексуально забарвлену рекламну продукцію / О.С. Козлова // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. -- 2006. -- Т. VІІI, ч. 8. -- С. 111--119.

4. Козлова О.С. Різновиди та структура сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами чоловіками та жінками / О.С. Козлова // Актуальні проблеми психології. -- 2008. -- Т. 1, ч. 21-22. -- С. 147--151.

5. Козлова О.С. Маскулінність та фемінінність як чинники сприйняття друкованої сексуально забарвленої реклами / О.С. Козлова // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. -- 2008. -- Т. 10, ч. 5. -- С. 210--219.

6. Козлова О.С. Гендерні особливості сприйняття еротично забарвленої реклами / О.С. Козлова // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 11--13 груд. 2003 р.). -- К. : ПЦ “Фоліант”, 2003. -- С. 58--60.

7. Козлова О.С. Секс у рекламі промислових товарів / О.С. Козлова // Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції : тези доповідей. -- К. : УкрІНТЕІ, 2006. -- С. 202--207.

Размещено на Allbest.ru