Вікові та гендерні особливості уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

УДК 378.12+155.518.28+152.1

Вікові та гендерні особливості уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча

Спеціальність 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Гайворонська Олена Миколаївна

Хмельницький 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор МАКСИМЕНКО Сергій Дмитрович, Інститут психології імені Г. С. Костюка, директор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор ВІРНА Жанна Петрівна, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, факультет психології, декан факультету;

кандидат психологічних наук, доцент КОНОНЕНКО Анатолій Олександрович, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра іноземних мов природничих факультетів, доцент кафедри.

Захист відбудеться « 13 » листопада 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий « 03 » жовтня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, професор В. М. Гладкова

імідж політичний свідомість студентський

АНОТАЦІЇ

Гайворонська О. М. Вікові та гендерні особливості уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - «Педагогічна та вікова психологія». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2008.

У дисертації наведено теоретико-експериментальне узагальнення та нове наукове вирішення проблеми дослідження вікових та гендерних особливостей уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча. Розвинена структурна модель іміджу політичного діяча. Встановлено, що в уявленнях студентської молоді про імідж політичного діяча існують значні вікові та гендерні відмінності, засновані на особливостях вікової динаміки та гендерної соціалізації, які безпосередньо впливають на електоральний вибір.

Розроблений та запатентований спосіб моделювання іміджу політичного діяча, застосування якого дає змогу вивчити особливості електоральних уподобань щодо іміджу політичного діяча. Запропоновано шляхи поглиблення уявлень студентської молоді про зміст, методи та технології формування іміджу політичного діяча за рахунок включення до переліку гуманітарних дисциплін ВНЗ спеціального курсу, спрямованого на формування в студентів політичних уявлень, орієнтацій і установок, навичок участі у політичному житті суспільства.

Ключові слова: уявлення, імідж політичного діяча, структурна модель іміджу, студентська молодь, гендерна соціалізація, електоральні уподобання.

Гайворонская Е. Н. Возрастные и гендерные особенности представлений студенческой молодежи об имидже политического деятеля. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - «Педагогическая и возрастная психология». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2008.

В диссертации представлены результаты теоретического и экспериментального исследования возрастных и гендерных особенностей представлений студенческой молодежи об имидже политического деятеля.

С позиции психологической науки проведен анализ основных направлений исследования проблемы формирования представлений об имидже политической деятельности и личности политика.

Уточнено понятие «имидж политика», выделены механизмы его формирования в сознании и определены основные компоненты модели его исследования. Имидж рассматривается как представление, воспроизведенное на основе осмысленного и осознанного образа воспринятого объекта, которое имеет определенную мотивационную силу и вызывает отношение к нему.

Развита и усовершенствована структурная модель имиджа политического деятеля, которая состоит из трех основных блоков: внешность, статус, личность - и охватывает его внешние функциональные особенности, статусные характеристики, особенности характера, деловые качества, приоритет ряда ценностей. В соответствии с моделью разработан способ моделирования имиджа политического деятеля, применение которого позволило изучить особенности электоральных предпочтений студентов разного возраста и пола относительно данного имиджа. Выявлено, что возрастная группа 18-20 лет предпочитает политиков своей национальности, более покладистых, внимательных и добрых, отзывчивых, щедрых, получающих удовольствие от руководства окружающими, что объясняется слабой структурированностью мотивационной сферы, недостаточной дифференцированностью образа «Я», тем, что представители данной возрастной группы не являются достаточно самостоятельными, не выделяют себя из семьи и круга общения, им не хватает опыта общественной и политической жизни, знаний о политике как её части; возрастная группа 21-23 лет - политиков, умеющих добиваться поставленной цели и нечувствительных к страданиям других, что объясняется усилением внимания к личностным, собственно психологическим качествам, становлением устойчивого самосознания, наличием некоторого общественно-политического опыта и знаний, которые еще явно недостаточны и фрагментарны; возрастная группа 24-26 лет - предпочитает политиков нравственных, энергичных, умеющих выделять главные детали, что объясняется появлением философской рефлексии, приоритета умственных способностей, волевых и моральных качеств, сформированностью собственной модели личности и мировоззрения, достаточным опытом участия в политической жизни страны. Девушки чаще представляют себе в этой роли мужчину с короткой стрижкой, доброжелательного и умеющего работать с людьми. Юноши предпочитают политика расчетливого, хладнокровного, критичного к мнению других.

Такие предпочтения определяются неравномерностью социального взросления представителей мужского и женского пола, отличием гендерно- определенных жизненных заданий и социально-усвоенных способов их решения, то есть особенностями гендерной социализации.

Вместе с тем, одинаковым во всех трёх группах является пренебрежение внешними данными, кроме хорошего здоровья и умения красиво и стильно одеваться, и партийной принадлежностью политического деятеля, но подчеркивается: важность всестороннего развития личности, отличное владение родным языком избирателей, высшее образование, такие личностные особенности политического деятеля как инициативность, ответственность, уверенность в себе, упорство и настойчивость, последовательность, харизматичность, а также мотивационные установки, связанные с заботой об избирателях, повышение уровня их благосостояния. Выделена обобщённая типология имиджа политика: на первом месте по предпочитаемости стоит «эмпатийный» тип политического деятеля, на втором - «рефлексивно- сдержанный» тип, на третьем - «социально-ориентированный» тип, на четвёртом - «эгоцентрический», на пятом по значимости стоит тип, который условно можно назвать «самоактулизирующимся».

Разработан способ моделирования имиджа политического деятеля, применение которого дает возможность изучить особенности электоральных предпочтений относительно имиджа политического деятеля.

Предложены пути углубления представлений студенческой молодежи о содержании, методах и технологиях формирования имиджа политического деятеля за счет включения в перечень гуманитарных дисциплин ВУЗ специального курса, направленного на формирование у студентов политических представлений, ориентаций и установок, навыков участия в политической жизни общества.

Разработаны методические рекомендации преподавателям ВУЗов, формы и способы учебно-воспитательной работы, направленной на формирование представлений об имидже политического деятеля у студентов ВУЗов, которые реализуют гармоническое и плюралистическое направления политической социализации личности.

Ключевые слова: представления, имидж политического деятеля, структурная модель имиджа, студенческая молодежь, гендерная социализация, электоральные предпочтения.

Gayvoronskaya E. N. Age and Gendernie Features of Notions of Student Young People about Political Figure Image. - Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in psychological sciences in speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - The National Academy of the State Borderguard Service of Ukraine, named after Bohdan Khmelnitsky. - Khmelnitsky City, 2008.

In the thesis the theoretic-experimental generalization and the new scientific solving of the problem of investigation of age and gender peculiarities of views of the student youth about imagine of a political figure have been presented. The model of the main components of political figure imagine has been built. It has been shown that in views of the student youth about imagine of political figure there are the essential age and gender differences which are based on peculiarities of the age dynamics and gender socialization which form direct influence on the electoral choice.

Complex of the methods of investigation of views, using of which gives an opportunity to study the peculiarities of electoral preferences as to political figure image. The ways of more deep views of the student youth about the contents, methods and technologies of forming political figure image with the aid of including in the list of humanitarian disciplines of the higher educational establishments of a special course which is directed at forming political views, orientations and attitudes, habits of participance in the political life of society have been shown.

Кey words: view, political figure image, structural model of image, method of design of image, the student youth, gender socialization, electoral preferences.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поряд з необхідністю підготовки висококваліфікованого фахівця-професіонала у вищих навчальних закладах (далі ВНЗ) на передній план висувається завдання формування політично культурної особистості, яка може динамічно орієнтуватися в сучасних вітчизняних і зарубіжних політичних системах і політичних діячах. Актуальність досліджуваного наукового напряму обумовлена особливою роллю та значенням формування уявлень про імідж політичного діяча як складової частини політичної культури і політичної свідомості української молоді, що є: умовою становлення демократичного, громадянського суспільства, позитивних перетворень у політичній системі; потребою наукового осмислення сутності та змісту впливу системи вищої професійної освіти на формування політичних уявлень і якостей особистості студента як громадянина; потребами в уточненні та коректуванні пошуку форм і методів навчання та виховання, що формують позитивні моделі політичної свідомості студентської молоді в сучасних умовах.

Саме політична свідомість найбільш рельєфно відображає ставлення особистості до соціально-політичних, економічних та інших процесів, які відбуваються в суспільстві, сприяє формуванню культури політичного поводження особистості, центральною ланкою якої є уявлення про імідж політичного діяча як символу існуючої влади.

Вивчення літературних джерел за виділеними вище напрямами свідчить, що дослідження проблем сприйняття та формування іміджу політичної діяльності, особистості політика висвітлені у працях О. Абашкіної, І. Альохіної, Г. Андрєєвої, П. Берда, О. Берьозкіної, О. Вихристюк, Д. Водотинського, Є. Єгорової-Гантман, В. Зазикіна, С. Захарової, З. Зотової, О. Іваннікової, О. Панасюка, О. Перелигіної, Є. Петрової, В. Лебедєвої, Т. Ліпмана, С. Ліпсета, Д. Лассуелла, Н. Любімова, Г. Почепцова, Р. Фурса, О. Феофанова, А. Цуладзе, В. Шепеля та ін., створюють певну теоретико-методологічну базу для вирішення поставленого наукового завдання.

В Україні проблема іміджу політичного діяча розробляється порівняно недавно. Її психологічні аспекти розглядають В. Бебік, О. Вознесенська, Д. Видрін, М. Головатий, В. Зливков, Ю. Зущик, В. Кривошеїн, О. Лавренко, М. Міліневській, О. Петрунько, Г. Почепцов, Т. Скрипаченко, Р. Старовойтенко, С. Телешун, П. Фролов, С. Яковенко та ін.

Проте, поки що у педагогічній та віковій психології недостатньо представлені дослідження, які б розкривали характеристики, що є значущими для формування уявлень про ефективний імідж, вікові особливості цих уявлень, напрями і перспективи розвитку системи вищої професійної освіти як інституту формування уявлень студентства про імідж політичного діяча.

Таким чином, проблема формування уявлень студентської молоді про імідж політика залишається маловивченою й актуальною як з наукової, так і з практичної точки зору. Актуальність теми, недостатній ступінь її розробленості, об'єктивно зростаючі потреби в оптимізації системи вищої освіти зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Вікові та гендерні особливості уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукових досліджень Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського в рамках науково-дослідної роботи «Проблема демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадського суспільства», та тематики кафедри теорії та методики практичної психології «Психологічні закономірності змін в становленні особистості, яка розвивається» (Протокол № 5 від 26.12.2002 р.). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (Протокол № 6 від 20.03.2000 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (Протокол № 2 від 27.02.2007 р).

Мета дослідження полягає у виявлені вікових та гендерних розбіжностей в уявленнях студентської молоді про імідж політичного діяча.

Завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз основних підходів до розуміння сутності іміджу політичного діяча, механізмів його формування у свідомості людини та виявити вікові, педагогічні та гендерні умови формування уявлень про імідж політичного діяча у студентської молоді.

Розвинути структурну модель іміджу політичного діяча та на її основі розробити спосіб моделювання іміджу політика як комплекс методів для вивчення уявлень про цей імідж.

Визначити особливості уявлень про імідж політичного діяча в студентської молоді різного віку та статі.

Розробити методичні рекомендації для педагогів ВНЗ, спрямовані на формування уявлень про імідж політичного діяча в навчально-виховному процесі у студентської молоді.

Об'єкт дослідження - уявлення студентської молоді про імідж політичного діяча.

Предмет дослідження - особливості уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча, які обумовлені їх віком та гендером.

Методологічну й теоретичну основу дослідження складали фундаментальні положення про розвиток і формування особистості (О. Асмолов, Г. Балл, Л. Божович, М. Боришевський, Л. Виготський, І. Кон, Г. Костюк, С. Максименко, Л. Мітіна, В. Семиченко, Т. Титаренко, Т. Щербан), а також дослідження здійснені: в межах загальнопсихологічного напряму (Б. Ананьєв, П. Гальперін, П. Зінченко, О. Леонтьєв, Б. Ломов, А. Петровський, С. Рубінштейн); у межах соціально-психологічного напряму (Г. Андреєва; Т. Ліпман); у межах психолого-політологічного напряму (О. Вознесенська, Є. Єгорова-Гантман, В. Зазикін, З. Зотова, І. Кріксунова, В. Кривошєїн, О. Лавренко, М. Міліневський, О. Петрунько, Г. Почепцов, Є. Соловйова, Т. Скріпаченко, П. Фролов, Р. Фурс, Д. Фрасер, В. Шепель).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, узагальнення, моделювання для створення структурної моделі іміджу політичного діяча, яка дала можливість вивчити його як багатопланове, цілісне утворення; емпіричні - анкетування, бесіда, тестування для виявлення вікових і гендерних особливостей уявлень студентської молоді, метод експертних оцінок для оцінки й оптимізації запропонованого діагностичного комплексу; методи математичної обробки емпіричних даних - кореляційний і факторний аналіз - для аналізу та інтерпретації даних емпіричного дослідження.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

- уперше: розроблено спосіб моделювання іміджу політичного діяча; встановлено наявність в уявленнях студентської молоді про імідж політичного діяча значних вікових і гендерних відмінностей, заснованих на особливостях вікової динаміки та гендерної соціалізації, що здійснюють безпосередній вплив на електоральний вибір; розроблено типологію уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча;

- уточнено перелік якостей, необхідних для формування адекватних уявлень про позитивний імідж політичного діяча, де основними є: зовнішні функціональні особливості політичного діяча, статусні характеристики, особливості характеру, ділові якості, пріоритет низки цінностей; прийоми та механізми формування уявлень про імідж політика у свідомості виборців;

- дістала подальшого розвитку структурна модель іміджу політичного діяча, що складається з трьох основних блоків: зовнішність, статус, особистість.

Практичне значення одержаних результатів. Результати емпіричного дослідження щодо пріоритетних зовнішніх функціональних, статусних, характерологічних, ділових, морально-етичних якостей політичного діяча, що відповідають позитивному іміджу в уявленнях виборців, можуть бути використані при підготовці навчальних посібників для студентів психологічних, соціологічних та інших факультетів. Побудована структурна модель іміджу політика а також запропонований та запатентований «Спосіб моделювання іміджу політичного діяча» (Декларативний патент України на винахід № 26147, заявка № u 2007 03337 от 28 березня 2007 року), які можуть бути корисними для психологів, політологів, соціологів та іміджмейкерів при створенні позитивного іміджу політичного діяча будь-якого рівня.

Основні результати дослідження впровадженні в навчально-виховному процесі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт впровадження № 07.04/пс) та лекційних, тренінгових занять, індивідуальних і групових консультацій Одеського обласного науково-методичного центру освітніх і комп'ютерно-інформаційних технологій (акт впровадження № 7 від 30.05.2007 р., рег. № 89).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвалення на VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психологічної підготовки в системі вищої школи», (Одеса, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 6 наукових публікаціях, з яких 4 статті надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 5 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 163 сторінок і містить 11 рисунків, 22 таблиці. Список використаних літературних джерел налічує 166 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету та завдання дослідження, його об'єкт та предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подані відомості про апробацію основних положень дослідження, публікації здобувача за темою дисертації.

У першому розділі - «Проблема іміджу в сучасній психології» - розкрито сутність поняття «імідж політичного діяча», проаналізовано основні підходи, що пояснюють механізми та фактори його формування, побудовано модель для вивчення політичного іміджу в уявленнях студентської молоді.

Для розуміння сутності іміджу політичного діяча в роботі розглядаються здобутки загальнопсихологічних (Б. Ананьєв, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Зінченко, О. Леонтьєв, Б. Ломов, А. Петровський, С. Рубінштейн, С. Смірнов та ін.), соціально-психологічних (Г. Андреєва; Т. Ліпман та ін.), психолого-політологічних (А. Гармонова, Е. Єгорова-Гантман, В. Зазикін, З. Зотова, І. Кріксунова, Г. Почепцов, Є. Соловйова, Р. Фурс, Д. Фрасер, В. Шепель та ін.) досліджень іміджу політика в уявленнях електорату.

На підставі теоретичного аналізу вищезазначених джерел можна констатувати, що в психології склалися два основних підходи до розуміння іміджу. Перший розглядає його як цілеспрямовано сконструйований фахівцями образ, що має вплинути на вибір електорату. Другий - як образ-уявлення, що є результатом попереднього спонтанного сприйняття реальних особистісних якостей політика, його політичної діяльності або навмисно ким-небудь приписуваних політику якостей і властивостей.

Саме в рамках останнього підходу імідж розглядатиметься в нашій роботі як уявлення, відтворене на основі осмисленого й усвідомленого образу сприйнятого раніше об'єкту, сформованого на основі уявлень про його внутрішні якості через зовнішні, що має певну мотиваційну силу і викликає певне ставлення до них. У ньому представлені як реальні якості сприйманого політика, так і приписувані йому навмисно, що відповідають очікуванням виборців та їх потребам і впливають на їх електоральний вибір.

Пояснюючи зміст і механізми формування іміджу представники тієї чи іншої певної психологічної школи оперують притаманними саме їй психологічними концепціями, кожна з яких своєрідно розкриває питання формування уявлень про імідж політика у свідомості електорату. Так, згідно з психоаналітичним підходом (А. Адлер, Е. Діхтер, С. Московичі, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг та ін.), формування іміджу базується на глибинних механізмах психіки, несвідомих процесах, які перебувають у постійному конфлікті зі свідомістю. Біхевіористичний підхід (Д. Лассуелл, Е. Торндайк, Дж. Уотсон та ін.) розглядає індивіда як реактивний механізм, керований зовнішніми або внутрішніми силами, а поведінкову оболонку особистості - як результат взаємодії з навколишніми поведінковими моделями, запропонованими реальними та штучними фігурантами. Когнітивний підхід (Г. Бауер, Н. Віннер, А. Допіра, К. Леві-Стросс, М. Маклюен, А. Пайвіо, К. Шеннон та ін.) прагне зрозуміти, яким чином декодується інформація про навколишню дійсність і як вона структурується для вирішення поточних проблем. Сутність гештальт-підходу (М. Вертгеймер, В. Кьолер, К. Коффка, В. Стаднік та ін.) полягає у розгляді сприйняття організованих форм, як певного організованого цілого, що складає основу психіки. При формуванні уявлень важливий не лише об'єкт, але й фон, тобто контекст сприйняття іміджу. З позиції психолінгвістичного підходу (В. Гумбольдт, Дж. Джонсон, А. Залевська, Х. Кафтанджиєв, В. Кеворков, А. Літвінова, Дж. Маршалл, Г. Штейнталь та ін.) розглядаються стратегії мислення, що визначають цінність інформації для особистості. При формуванні уявлень про імідж для подальшої обробки допускається лише те, що є значущим для суб'єкта.

Такі суттєві відмінності у вихідних позиціях у рамках різних підходів дали змогу ґрунтовно вивчити особливості формування уявлень про імідж політичного діяча у свідомості людини як за допомогою механізмів цілеспрямованого впливу на особу потенційного виборця, так і за допомогою стихійних, спонтанних механізмів. До першої групи можна зарахувати роз'яснення, переконання, навіювання, вплив авторитетів, груповий вплив та ін., до другої - механізми наслідування, зараження, ідентифікації та ін.

Далі показано, що становлення особистості як суб'єкта політики відбувається поступово в міру формування її політичної свідомості. Політична свідомість розглядається нами як комплекс політичних уявлень, орієнтацій та установок, набуття навичок політичної участі. Починаючи з раннього дитинства, розвиток політичної свідомості триває протягом усього періоду соціалізації, оскільки набуті уявлення, орієнтації, установки та навички не залишаються незмінними, вони можуть змінюватися та коректуватися. Результатом політичної свідомості є політична культура, що характеризує: рівень засвоєння людиною та суспільством політичних ідей, поглядів, концепцій, програм; ступінь вимог щодо досягнень політичної думки минулого і сьогодення; зрілість і компетентність в оцінках політичних явищ. Політична культура - це комплекс уявлень тієї чи іншої національно-культурної або соціально-професійної спільності чи групи про світ політики, політичних взаємовідносин, про закони і правила їх функціонування.

Процес формування політичної свідомості у ВНЗ включає вивчення політології, політичної психології, філософських, економічних та інших соціальних і гуманітарних дисциплін. Процес вивчення соціально-політичних дисциплін дає змогу досить динамічно відстежувати зміни політичних уявлень у студентів та розробляти напрями формування уявлень студентства про імідж політичного діяча. Однак, така робота залишатиметься фрагментарною без вивчення уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча за допомогою створеної та реалізованої моделі цього іміджу.

Зміст численних досліджень (Т. Адорно, Е. Баталов, С. Верба, О. Вихристюк, Д. Вінтер, Г. Голосов, О. Гундарь, М. Деревлєва, Р. Інглхарт, Г. Лассвелл, М. Ліпсет, А. Міллер, У. Міллер, Н. Най, Р. Ромашкіна, М. Ульянова, Г. Федоркіна, Х. Химмельвейт та ін.), присвячених впливу на електоральні уподобання як психологічних особливостей самого політика, так і специфіки окремих соціальних груп, що формують власне уявлення про цей імідж, дає змогу конкретизувати структуру моделі іміджу політичного діяча.

Базуючись на результатах цих та інших досліджень, присвячених проблемі побудови моделей іміджу (В. Васильєв, А. Гуцал, А. Максимова, Л. Мітіна, Д. Ольшанський, Г. Почепцов та ін.), імідж політичного діяча у власній моделі ми розглядаємо як складне багатокомпонентне утворення, основними структурними компонентами якого є характеристики зовнішності політичного діяча, його статус та особистість (рис. 1).

Характеристики зовнішності політичного діяча, на наш погляд, можна розглядати в двох аспектах - статичному (стать, здоров'я, статура, зачіска, стиль та ін.) і динамічному (особливості ходи, мовлення, міміки та ін.). Статусні характеристики політичного діяча показують його за місцем, яке він посідає в соціальній ієрархії суспільства, а саме походження, освіти, матеріального становища та ін. Особистість політичного діяча представлена в нашій моделі трьома блоками - характер, мотивація, інтелект і досвід. Характер включає ставлення політика до себе, до інших, до справи, а також його інтелігентність. Мотиваційний блок складається з таких підструктур, як цілі, цінності, мотиви діяльності загалом, та мотиви політичної діяльності, зокрема. Блок інтелекту і досвіду включає - «розум», ерудицію, життєвий досвід і досвід політичної діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурна модель іміджу політичного діяча

Саме така модель, на наш погляд, за умови розробки відповідного інструменту її реалізації на практиці дає можливість підійти до емпіричного вивчення особливостей уявлень про імідж політичного діяча студентської молоді різного віку та статі.

На основі структурної моделі нами був розроблений та запатентований «Спосіб моделювання іміджу політичного діяча», що дає можливість визначити риси політичного діяча, які є привабливими для потенційних виборців і спираються на їх власні уявлення про цей імідж.

У другому розділі - «Дослідження відмінностей в уявленнях студентської молоді про імідж політичного діяча» - представлено: теоретичне та методичне обґрунтування проведеного дослідження, зміст розробленого комплексу методів, процедуру та результати емпіричного дослідження відмінностей в уявленнях про імідж політичного діяча студентської молоді різного віку та статі; типологію уявлень про імідж політичного діяча студентської молоді; психолого-педагогічні аспекти навчально-виховної діяльності з формування уявлень про імідж політичного діяча у студентів ВНЗ.

Розробляючи діагностичний комплекс, адекватний меті та завданням дослідження, ми враховували досвід відповідних досліджень у політичній та соціальній психології, згідно з яким в основу дослідницького комплексу було покладено методи індивідуальних експертних оцінок та письмового опитування.

До діагностичного комплексу були включені методики «Діагностики міжособових відносин» Л. Собчик, опитувальники діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач А. Реана і Т. Елерса, «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, тезаурус особистісних якостей А. Шмельова, які адаптовані нами для дослідження особливостей уявлень про імідж політика методом індивідуальних експертних оцінок. У кінцевому варіанті діагностичний комплекс складався з 351 показника, що визначали уподобання випробуваних щодо іміджу політика за такими блоками: зовнішність політика (зріст, зачіска, колір очей, волосся, вираз обличчя, переважаючий тип і колір одягу, хода та ін.); статусні характеристики (походження, освіта, професія, сімейний і матеріальний стан, релігійні та політичні уподобання); характерологічні аспекти (ставлення до себе, ставлення до інших, ставлення до справи, інтелігентність); мотивація (цілі, цінності, мотивація діяльності загалом і політичної, зокрема); інтелект і досвід (розум, ерудиція, життєвий досвід і досвід політичної діяльності).

За допомогою зазначеного комплексу методів було проведене дослідження на вибірці з 300 осіб, по 50 чоловіків та 50 жінок віком: 18-20 років, 21-23 років та 24-26 років. Результати цього дослідження показали, що серед зовнішніх функціональних особливостей політичного діяча найбільш важливими для випробовуваних є здоров'я (85%), манера одягатися (83%), хода (80%), мовлення (55%); серед статусних характеристик - вища освіта (92%), всебічній естетичний, фізичний, духовний розвиток (88%), наявність сім'ї (50%); серед особливостей його характеру - ініціативність (60%), відповідальність (37%), безкорисливість (42%), щирість (59%), товариськість (42%), доброта (49%), дбайливість (41%), наполегливість (49%), ділові риси, такі як послідовність в своїх діях (87%), напористість в досягненні мети (49%), самокритичність (64%), незалежність у думках (43%), уміння брати відповідальність на себе (79%) і здатність планувати свою діяльність (79%); серед мотиваційних характеристик - пріоритет низки цінностей, а саме: активне, дійове життя (52%); фізичне і психічне здоров'я (47%); мудрість (47%); любов до батьківщини (39%); щасливе сімейне життя (32%); упевненість у собі (30%).

Однак, як виявилося в подальшому, випробувані різного віку виявляють неоднакові уподобання щодо іміджу політичного діяча. Так, порівняння результатів дослідження в групах випробуваних 18-20 років і 21-23 років показало, що для першої з них (18-20 років) важливішими є такі характеристики кандидата - вдячний (t=2,72; p<0,01), поважний (t=2,04; p<0,05), доброзичливий (t=2,22; p<0,05), уважний (t=2,87; p<0,01), чуйний (t=2,56; p<0,01), люб'язний (t=3,63; p<0,01), дбайливий (t=2,31; p<0,05), щедрий (t=3,05; p<0,01), товариський (t=2,00; p<0,05), співчуваючий (t=3,03; p<0,01), але такий, що має бажання управляти (t=2,87; p<0,01). Вибір цієї вікової групи обумовлений тим, що вона ще схильна спиратися в своїх перевагах не на знання, а на асоціації та відчуття, бажане часто сприймається за дійсне, вигадане за реальне, ставлення до життя має переважно особове забарвлення. Явища їх цікавлять не самі по собі, а у зв'язку з їх власним ставленням до них. Так само, їм притаманні вибірковість у спілкуванні та жорсткість до «чужаків», що є захистом для відчуття власної ідентичності від знеособлення і змішання.

Для другої групи (21-23 роки) важливішими вважаються: великий словниковий запас (t=2,50; p<0,01), наполегливість і цілеспрямованість (t=2,14; p<0,05), проте стать (t=2,14; p<0,05) і статура (t=2,02; p<0,05) значення не мають. Далі, порівнюючи дані другої (21-23 роки) і третьої (24-26 років) вікових груп, виявлено, що потенційні виборці другої вікової групи частіше, ніж третьої, хочуть бачити кандидата цілеспрямованим (t=3,36; p<0,01), таким, який прагне успіху (t=2,00; p<0,05), уміє розпоряджатися та наказувати (t=2,73; p<0,01), відрізняється гучним мовленням (t=2,30; p<0,05). Це ? результат становлення стійкої самосвідомості і стабільного образу «Я», інтеграції та диференціації мотивів і ціннісних орієнтацій.

Випробовувані третьої вікової групи (24-26 років) вважають за краще бачити політичного лідера з такими характеристиками: самокритичний (t=2,85; p<0,01), з аналітичним складом розуму (t=2,22; p<0,05), стресостійкий (t=2,38; p<0,05), емпатійний (t=2,73; p<0,01), середньої статури (t=2,66; p<0,01), колір волосся (t=3,50; p<0,01) і колір очей (t=2,72; p<0,01) значення не мають. Цей вибі пояснюється сформованністю власної моделі особистості, за допомогою якої респонденти цієї вікової групи оцінюють людину, а так само сформованністю світогляду як системи поглядів і уявлень про загальні принципи та основи буття, як життєвої філософії, суми і результату їх знань.

Порівняння вираженості показників, які характеризують риси іміджу політичного діяча, що є позитивними в уявленнях хлопців і дівчат, показало, що дівчата частіше уявляють собі в цій ролі чоловіка з короткою стрижкою (t=3,58; p<0,01), який промовляє не дуже голосно (t=3,46; p<0,01), доброзичливого і такого, який вміє працювати з людьми (t=3,37; p<0,01). Хлопці відрізняються тим, що вони частіше, ніж дівчата, віддають перевагу таким рисам політика як обачність (t=2,14; p<0,05), незворушність (t=2,95; p<0,01), критичність до думки інших (t=2,21; p<0,05).

Факторний аналіз емпіричних даних дав змогу систематизувати розподіл електоральних переваг в уявленнях про імідж політичного діяча, що призвело до виділення 5 типів політиків (табл. 1).

Таблиця 1 Факторна структура показників, що характеризують уявлення студентської молоді про ім. . ідж політичного діяча

Перше місце посідає фактор, що описує 15,08% загальної дисперсії. Його зміст вказує на те, що найпривабливішими для виборців є такі риси характеру, що мають переважно «позитивне» забарвлення: дбайливий, уважний, добрий, щедрий, товариський, вдячний, щирий, скромний, відповідальний, терплячий, відкритий, емпатійний, витривалий, безкорисливий, поважний. При цьому простежується очікування деякої конформності, про що свідчать такі риси: прагнення радувати інших; здобути симпатію кожного; той що шукає підтримки.

Такий тип іміджу політика був названий «емпатійним», що демонструє перевагу у симпатіях студентів до політика, в іміджі якого акцентується турбота про виборців.

Склад другого фактору (13,92%) вказує на те, що також привабливим для студентів є комплекс якостей, які свідчать про високий рівень емоційно-вольової регуляції діяльності та соціального інтелекту, що дає змогу назвати його «рефлексивно-стриманим». Йому притаманні: здатність контролювати свої відчуття, бути критичним до себе, планувати свою діяльність, уміння виділяти деталі з головного, доводити розпочате до кінця, брати відповідальність на себе, незалежність в думках, активність, напористість.

Також важливими випробовувані загальної групи вважають: ораторські якості, стриману експресію політика, яка у виборців асоціюється з низкою позитивних ділових якостей, таких як відповідальність, послідовність, наполегливість, витримка та ін. Навпаки, багата експресія мовлення політика співвідноситься з виверткістю, метушливістю.

Фактор, що посідає третє місце (13,14%), переважно відображає статусно-рольові характеристики політика та характеризує «соціально-орієнтований» тип іміджу політика. Він указує на те, що для української молоді бажано, щоб кандидат був усебічно розвиненим, мав вищу освіту, був здоровим, не гаркавив і не заїкався, мав сім'ю, дітей у шлюбі, був лідером політичної партії.

Відсоток загальної дисперсії ознак, які ми можемо пояснити за допомогою четвертого фактору, є істотно нижчим, ніж у трьох попередніх (10,08%). До його складу ввійшли показники, що демонструють такі окремі деталі зовнішності політика, як колір очей, довжина та колір волосся, зріст і статура.

Отже, цей фактор відображає переважно зовнішні характеристики іміджу і відповідно він був умовно названий «егоцентричним».

Стосовно п'ятого фактору (9,80%), то до його складу ввійшли показники, що визначають самодостатність, самовпевненість, аналітичний склад мислення, прагнення діяти мудро та морально, принциповість політика. Цей фактор умовно названий нами «тим, що самоактуалізується»; він указує на те, що молоді виборці вважають досить важливою якістю політика певну потребу політика до саморозвитку.

Отже, результати проведення факторного аналізу свідчать про те, що найбільш яскравими, інтеграційними типами політиків представники української молоді вважають «емпатійний», «рефлексивно-стриманий», «соціально-орієнтований», «егоцентричний», «той, що самоактуалізується».

Отримані в роботі результати та висновки дали змогу розглянути існуючі технології створення іміджу політика в аспекті уточнення форм та способів навчально-виховної роботи, спрямованої на формування уявлень про імідж політичного діяча у студентів ВНЗ. Показано, що ефективна політична соціалізація студентів має здійснюватись у гармонійному та плюралістичному напрямах, які стимулюють власну активність студента з перетворення пропонованих суспільством норм політичної культури у свої власні цінності та установки. Демократизація університетського життя припускає розвиток системи внутрішньовузівських відносин, заснованих на розширенні прав, повноважень та обов'язків усіх суб'єктів управління університетом (адміністрації, педагогічного і студентського колективів, профспілки). Основний наголос робиться на підтримку і розвиток студентського самоврядування та співуправління в навчально-виховному процесі, у сфері дозвілля та побуту, що має розвивати у студентів управлінські навички майбутніх керівників і учасників політичної діяльності. Політологія і політична психологія є основними дисциплінами у формуванні політичної грамотності студентів, оскільки аналіз змісту політичних процесів і явищ сприяє формуванню теоретико-політологічних і політико-психологічних знань, поглибленого політичного мислення, виводить на новий рівень теоретичних і практичних висновків, збагачує знанням методологічних підходів до освоєння не лише політичних, але й інших гуманітарних наук.

Окрім вищезазначених дисциплін, на наш погляд, необхідним є введення до курсу гуманітарних дисциплін спеціального курсу «Іміджелогія», який призначений для ознайомлення студентів з методами та технологіями формування іміджу політичних партій, лідерів. У такому курсі розглядаються актуальні проблеми ефективної масової комунікації, розкриваються основні психологічні закони управління суспільними процесами. Особлива увага повинна бути приділена проблемам формування іміджу політичного діяча з урахуванням національних особливостей виборців.

За умови впровадження вказаних заходів, зрілість політичних уявлень, орієнтацій та установок студентів, їх навичок участі в політичному житті суспільства зростатиме, що сприятиме перетворенню студентської молоді на свідомого й активного суб'єкта політики.

Таким чином, у дисертації представлене теоретико-експериментальне узагальнення та нове наукове вирішення проблеми дослідження вікових та гендерних особливостей уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча.

ВИСНОВКИ

На підставі теоретичних та емпіричних результатів проведеного дослідження можна констатувати наступне:

1. У результаті аналізу та узагальнення основних підходів до розуміння сутності іміджу політичного діяча визначено, що уявлення про нього формуються на основі тих якостей політика, які не тільки реально існують, але й навмисно або ненавмисно приписуються йому оточуючими. Формування уявлень про імідж політичного діяча у свідомості потенційного виборця відбувається як за допомогою механізмів цілеспрямованого впливу на його особистість, так і стихійних, спонтанних механізмів. До першої групи можна зарахувати роз'яснення, переконання, навіювання, вплив авторитетів, груповий вплив та ін., до другої - механізми наслідування, зараження, ідентифікації, апперцепції, уяви, фантазування та ін.

Показано, що становлення особистості, як суб'єкта політики, відбувається в процесі політичної соціалізації, тобто формування політичних уявлень, орієнтацій і установок, набуття навичок участі в політичному житті суспільства, що розпочинається з раннього дитинства і триває все свідоме життя.

Ефективна система політичної соціалізації у ВНЗ має сприяти перетворенню індивіда на свідомого й активного суб'єкта політики, створювати мотивацію до активності та надавати можливість участі в політичному житті, одночасно забезпечуючи необхідними знаннями і навичками практичної діяльності, формуючи здібності до розуміння політичній дійсності та самовизначення в ній на основі адекватного ставлення до політичних реалій.

2. Розвинуто та обґрунтовано структурну модель іміджу політичного діяча, основою для якої може слугувати уявлення, як складне багатокомпонентне утворення, основними складовими якого є особливості зовнішнього вигляду політичного діяча, його статусні характеристики, а також психологічні властивості особистості: характерологічні, мотиваційні та інтелектуальні.

Розроблено комплекс методів для вивчення уявлень про імідж політичного діяча і запатентовано як «Спосіб моделювання іміджу політичного діяча» (Декларативний патент України на винахід № 26147, заявка № u 2007 03337 від 28 березня 2007 року), застосування якого дало змогу виявити, що в уявленнях студентської молоді про позитивний імідж політичного діяча найбільш важливими є такі характеристики: зовнішні функціональні особливості політичного діяча - здоров'я, манера вдягатися, хода, жести, міміка, мова; статусні характеристики - вища освіта, всебічний естетичний, фізичний, духовний розвиток, наявність сім'ї; особливості його характеру - ініціативність, відповідальність, безкорисливість, щирість, товариськість, доброта, дбайливість, наполегливість; ділові якості - послідовність у своїх діях, напористість у досягненні мети, критичність до себе, талант керівника, уміння виділяти деталі з головного, незалежність в думках, уміння брати відповідальність на себе і здатність планувати свою діяльність; пріоритет низки цінностей - активного, діяльного життя, фізичного та психічного здоров'я, мудрості, любові до Батьківщини, щасливого сімейного життя, упевненості в собі.

Ці уявлення ґрунтуються на таких вікових особливостях: достатньо великому розриві між Я-реальним і Я-ідеальним; новому етапі розвитку розумових здібностей: подальшому розвитку теоретичного мислення, абстрагування, узагальнення, уміння включати приватні проблеми до більш загальних, уміння ставити плідні загальні питання навіть на основі задач, сформульованих не кращим чином; яскраво виражені у студентському віці мотивах досягнення, афіліації, потребі уникнення невдач; бажанні активно шукати і знайти своє місце в суспільстві, «вписатися» в суспільство; суперечностях між бажанням і можливостями; орієнтованності на себе; деяких початкових елементах мудрості, яку молодь починає цінувати і прагнути її; на тому, що любов з незрілої форми, знаходячи свою узагальнену форму, стає більш загальною установкою, орієнтацією характеру, що визначає ставлення людини до світу в цілому, розвивається в гуманізм космічного масштабу, пошану до світового порядку і гармонії; кризі ідентичності, яка виявляється в одночасному віддзеркаленні і спостереженні, в процесі, що відбувається на всіх рівнях психічної діяльності, за допомогою якого індивід оцінює себе з точки зору того, як інші, на його думку, оцінюють його порівняно з собою і в рамках значущої для них типології.

3. Визначено особливості іміджу політика, що є необхідними для формування позитивного уявлення про нього у студентської молоді різного віку, а саме: вікова група 18-20 років віддає перевагу політикам своєї національності, більш поступливим, уважним і добрим, чуйним, щедрим, які одержують задоволення від керівництва оточуючими. Це пояснюється тим, що: у цій віковій групі ще не завершилися процеси порівняння та ідентифікації себе з іншими, представники цієї вікової групи не є достатньо самостійними, не виділяють себе з сім'ї і кола спілкування, для них ще характерна підвищена сензитивність щодо свого тіла, своєї зовнішності і зовнішності оточуючих. Їм не вистачає досвіду громадського життя, знань про політику як її частину, тому вибір нагадує вибір батька, «доброго дядька», «ідеального героя»; вікова група 21-23 років віддає перевагу політикам, які вміють досягати поставленої мети і нечутливих до страждань інших. Ця група змішана в своїй ідентифікації та самостійності. Вже спостерігається вибір характеристик, які свідчать про деякий суспільно-політичний досвід і знання, але вони ще явно недостатні та фрагментарні, істотно знижується увага до зовнішніх характеристик і посилюється увага до особистих, внутрішніх, власне психологічних якостей. Вікова група 24-26 років віддає перевагу етичним, енергійним політикам, які вміють виділяти головні деталі. Поєднання якостей у виборі цієї групи пояснюється тим, що з'являється філософська рефлексія, на перший план виходять розумові здібності, вольові та моральні якості, а так само прагнення до їх прогнозування. Ця група вже має достатній досвід громадського та політичного життя, що визначає чіткий і структурований вибір якостей і характеристик.

Разом з тим, однаковим в усіх трьох групах є зневажання зовнішніми ознаками, окрім міцного здоров'я та вміння гарно й стильно одягатися, партійної приналежності політичного діяча, але підкреслюється важливість усебічного розвитку особистості, чудове володіння рідною мовою виборців, вища освіта, ініціативність, відповідальність, упевненість у собі, заповзятість і наполегливість, послідовність, харизматичність, а також мотиваційні установки, пов'язані з турботою про виборців, підвищення рівня їх добробуту.

Виявлено відмінності в уявленнях про імідж політичного діяча між хлопцями та дівчатами. Гендерні відмінності у віковій групі (18-20 років) пов'язані з деякими особливостями. Оскільки ця група повністю не сепарувалася від батьківської сім'ї, значний вплив на їх вибір ще здійснюють гендерні стереотипи, які їм були «нав'язані» в ході соціалізації. Внаслідок того, що в соціалізації дівчат основним провідним мотивом є побудова сім'ї, то їх вибір несвідомо обумовлений образом бажаного сімейного партнера. Вибір хлопців обумовлений тим, що вони «вимагають» від вибираного політика тих якостей, які їм самим необхідно сформувати в собі на цьому віковому етапі, через вимоги «чоловічого варіанту» гендерної соціалізації.

У віковій групі (21-23 роки) починається більш чітка диференціація мотивів. У дівчат кар'єрне зростання в структурі цінностей посідає вище за рейтингом місце, але при цьому сімейні цінності не втрачають своєї значущості. У хлопців сімейні цінності підвищуються в рейтингу, тим і обумовлена змішаність уявлень про імідж політичного діяча в цій віковій групі.

Вибір юнаків і дівчат вікової групи 24-26 років стає більш усвідомленим і раціональним, це свідчить про накопичений життєвий досвід і знання про політичне життя, більшою мірою сформований світогляд, чітку структуру «Я».

Узагальнюючи гендерні відмінності можна констатувати, що дівчата частіше уявляють собі в цій ролі чоловіка з короткою зачіскою, доброзичливого й такого, який вправно працює з людьми. Хлопці віддають перевагу політику обачливому, холоднокровному, критичному до думки інших. Це визначається нерівномірністю соціального дорослішання представників чоловічої та жіночої статі, відмінністю гендерно-визначених життєвих завдань і соціально-засвоєних способів їх вирішення.

Розподіл електоральних переважань в уявленнях про політичного діяча, виявлений в результаті застосування факторного аналізу, дав змогу виділити узагальнену типологію: перше місце посідає «емпатійний» тип політичного діяча, друге - «рефлексивно-стриманий» тип, третє - «соціально-орієнтований» тип, четверте - «егоцентричний», на п'ятому за значущістю знаходиться тип, який умовно можна назвати «той, що самоактулізується».

4. Розроблено методичні рекомендації викладачам ВНЗ, форми та засоби навчально-виховної діяльності, спрямованої на формування уявлень про імідж політичного діяча у студентів ВНЗ, які реалізують гармонійний та плюралістичний напрями політичної соціалізації особистості. Зокрема, запропоновано введення до переліку гуманітарних дисциплін спеціального курсу «Іміджелогія», призначеного для ознайомлення студентів з методами та технологіями формування іміджу політичних партій, лідерів, держав, в якому розглядаються актуальні проблеми ефективної масової комунікації, розкриваються основні психологічні закони управління суспільними процесами, особливості формування іміджу політичного діяча з урахуванням національних та особистісних особливостей формування уявлень у виборців.