Психологічні особливості формування здорового способу життя у курсантів вищого військового навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

Слободяник Володимир Іванович

УДК 159.9.613.67

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У КУРСАНТІВ

ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Спеціальність 19.00.09

«Психологія діяльності в особливих умовах»

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький - 2009Размещено на http://www.allbest.ru

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - кандидат військових наук, старший науковий співробітник АЛЕЩЕНКО Віктор Іванович, Міністерство оборони України, помічник Міністра оборони України.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор САФІН Олександр Джамільович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент БАКЛИЦЬКА Ольга Петрівна, Державний університет фізичної культури, кафедра психології та педагогіки, доцент кафедри.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

професор В. М. Гладкова

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - аналіз, співставлення, порівняння, узагальнення, систематизація (наукової літератури з проблемних питань, пов'язаних зі збереженням здоров'я людини, а також із формуванням здорового способу життя у майбутніх офіцерів); емпіричні - спостереження та бесіда (з метою виявлення способу життя, який ведуть курсанти і характеру їхнього ставлення до здорового способу життя), опитування (для вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості), анкетування (для виявлення у майбутніх офіцерів потреби дотримуватись здорового способу життя, а також для пошуку ефективних шляхів формування у курсантів ВВНЗ здорового способу життя), експеримент (для дослідження ефективності методики формування здорового способу життя у курсантів); методи математичної статистики: багатофункціональний критерій (ц) Фішера (використовувався для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувалися).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше визначено психологічні особливості формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ; теоретично обґрунтовано основні заходи щодо формування здорового способу життя курсантів ВВНЗ у процесі їх навчальної та службової діяльності;

удосконалено: зміст, критерії та показники здорового способу життя курсанта ВВНЗ; уточнено сутність поняття «здоровий спосіб життя курсантів ВВНЗ» та характеристику основних суб'єктів впливу на здоровий спосіб життя майбутніх офіцерів;

дістали подальшого розвитку складові моделі формування здорового способу життя курсантів ВВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці методики формування здорового способу життя курсантів вищого військового навчального закладу, а також практичних рекомендацій для керівників курсантських підрозділів. Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України (акт реалізації від 29.08.2006 р.); Черкаського інституту пожежної безпеки МНС України (акт реалізації від 17.05.2007 р. та Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 26/4124 від 11.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Теоретичний аналіз впливу стрес-факторів на професійну діяльність, запобігання травматизму та збереження здоров'я під час виконання службових обов'язків особового складу Державної пожежної охорони», що написана у співавторстві з Б. О. Білінським, внесок здобувача полягає у визначенні стрес-факторів під час професійної діяльності, які негативно впливають на здоров'я пожежного.

У статті «Соціально-психологічна методика формування здорового способу життя у курсантів вищих військових навчальних закладів», що написана у співавторстві з А. І. Черняком, внесок здобувача полягає у розробці основного змісту методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації обговорені на: міжнародних науково-практичних конференціях: «Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация» (Мінськ, 2003 р.), «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2007 р.), «Актуальні проблеми психофізіології на транспорті» (Львів, 2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Потенціал людини: духовний, психічний і творчий вимір» (Львів, 2005 р.), «Регіональні аспекти професійної орієнтації в умовах профільного навчання» (Львів, 2008 р.); міжвузівських наукових конференціях: «Самовиховання як фактор розвитку особистості» (Хмельницький, 2002 р.), «Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах» (Львів, 2003 р.), «Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України» (Харків, 2003 р.); науково-практичних конференціях: «Пожежна безпека 2003» (Харків, 2003 р.), «Особистість в екстремальних умовах: психологічний аспект» (Львів, 2005 р.); науково-практичних семінарах: «Гуманітарні аспекти формування особистості працівника МНС» (Львів, 2008 р.), «Особистість в екстремальних умовах» (Львів, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 16 наукових публікаціях, з яких 5 статей (2 - у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків та списку використаних джерел, який налічує 221 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає 154 сторінки і містить 4 рисунка та 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; наведено використані методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі - «Дотримання людьми здорового способу життя як найважливіша передумова збереження власного здоров'я» - розкрито результати теоретичного аналізу досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників проблеми реалізації людьми здорового способу життя.

Теоретичний аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників здорового способу життя свідчить про те, що окремі аспекти цієї проблеми вже вивчалися дослідниками. Зокрема, ними розглядалися онтологічні, гносеологічні, аксіологічні аспекти категорії «здоров'я», а також «здорового способу життя» (Н. Басалаєва, В. Бєлов, І. Брехман, Ю. Лісіцин, Г. Нікіфоров, В. Савкін, R. Cattel, H. Eber), проблеми збереження психічного здоров'я (В. Кохан, Є. Потапчук, Р. Сірко та ін.), медичні аспекти проблеми здорового способу життя (М. Амосов, Г. Апанасенко, В. Гарбузов, Н. Іовчук, А. Меркліна, А. Леонтьєв, Д. Ністрян та ін.), використання потенційних можливостей військового закладу та сім'ї (М. Варій, М. Козяр, М. Коваль), засобів масової інформації (О. Вакуленко, О. Яременко та ін.) та фізичного виховання (К. Динейка, С. Попов, В. Семенова та ін.). Проте, що стосується питань формування здорового способу життя у курсанти ВВНЗ, то вони, нажаль, не були предметом окремого дослідження.

Враховуючи результати досліджень Г. Апанасенка, І. Гундарова, Ю. Лісіцина, В. Палехського та ін. ми дійшли висновку, що під поняттям «здоровий спосіб життя курсанта ВВНЗ» слід розуміти такі особливості діяльності майбутнього офіцера, які сприяють збереженню та зміцненню його здоров'я, а також гармонійній організації служби, навчання, побуту, відпочинку. Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров'я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. З'ясовано, що до структури здорового способу життя курсантів ВВНЗ входять: раціональна службова і навчальна діяльність; самопідготовка і саморозвиток у курсантів важливих особистісних якостей (сили волі, цілеспрямованості, наполегливості, активності, самодисципліни, самоконтролю); самоорганізація життєдіяльності, що ґрунтується на повноцінному розпорядку дня, який включає раціональний відпочинок, заняття фізичною культурою та спортом і профілактику захворювань; психологічна підготовка як основа попередження шкідливих звичок; раціональне та збалансоване харчування як основа правильного розвитку всіх систем організму; повноцінний сон, який сприяє відновленню фізичних та розумових сил.

На ЗСЖ людини впливають такі чинники: праця, раціональний режим праці і відпочинку, недопущення шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особиста гігієна, загартовування, раціональне харчування і т. п.

Фізично та психічно здоровою можна вважати особу, яка не має шкідливих звичок, живе активним життям у соціумі, має набір надійних методик для подолання стресів, регулярно виконує фізичні вправи, що дають змогу підтримувати фізичну форму та привабливу фігуру.

Найбільше значення серед зовнішніх факторів ризику відіграють особливості сімейного виховання, оскільки саме в сім'ї формуються установки на ЗСЖ (В. Бітянський, Б. Херсонський, Н. Логвіна, Л. Пономарьова). На розвиток у дітей адиктивної та девіантної поведінки, а отже, - нездорового способу життя, суттєво впливають проблемні сім'ї та сім'ї з негативним типом виховання (гіперпротекцією, гіпопротекцією, суперечливим вихованням), а також неповні та деформовані сім'ї (з вітчимом та мачухою).

За характером реалізації ЗСЖ курсанти можуть поділятися на: активних, посередніх та пасивних. З'ясовано, що ЗСЖ курсантів ВВНЗ залежить від таких чинників, як раціональний режим навчання, служби і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особиста гігієна, загартовування, раціональне харчування, позитивні емоції. До основних критеріїв та показників ЗСЖ курсантів належать рухову активність (заняття фізичною культурою та спортом, піші прогулянки, тощо), якісне харчування (рівновага одержуваної енергії та енергії що використовується, відповідність хімічного складу раціону фізіологічним потребам організму в харчових речовинах), відсутність шкідливих звичок (куріння, вживання наркотиків, алкоголю), дотримання правил особистої гігієни (раціональний добовий режим, догляд за тілом, гігієна одягу та взуття, загартованість організму), безпечна сексуальна поведінка (інформація про початок статевого життя, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання хвороб, що передаються статевим шляхом) та можливості реалізації ЗСЖ (наявність сприятливих умов для особистої гігієни, наявність сприятливих умов для заняття фізичною культурою та спортом).

Отже, дотримання людьми ЗСЖ залежить від багатьох факторів. Знання про них допоможуть курсантам ВВНЗ уникнути в майбутній діяльності помилкових рішень та зберігати своє фізичне та психічне здоров'я. Для отримання майбутніми офіцерами необхідної інформації щодо ЗСЖ виникає потреба в пошуку та активізації можливостей вищого навчального закладу щодо підготовки курсантів до реалізації ЗСЖ.

У другому розділі - «Теоретичне обґрунтування методики формування здорового способу життя у курсантів вищого військового навчального закладу» розкрито результати теоретичного обґрунтування методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ.

Аналіз наукових джерел та результатів практичної діяльності дозволив виявити перелік індивідуальних характеристик особистості, які можна розглядати як передумову її нездорового способу життя. Насамперед, такими передумовами є: нерозвинений самоконтроль, недостатня наполегливість, низька самоповага та невпевненість у собі, емоційна та психічна неврівноваженість, життєві псевдо-цінності, які допускають вживання наркотиків та алкоголю, низький рівень успішності, відсутність розуміння в сім'ї та (або) у навчальних закладах, вияви асоціальної поведінки в ранньому віці.

Вивчення законодавства України свідчить про те, що, нажаль, окрема законодавча основа щодо формування у військовослужбовців ЗСЖ у ньому відсутня. Зокрема, аналіз змісту Конституції України свідчить про те, що в ній немає окремого блоку про здоровий спосіб життя для військовослужбовців. Відсутня така інформація також і в інших документах, зокрема керівних. Наприклад, у статуті внутрішньої служби ЗС України вказано, що збереження та зміцнення здоров'я, фізичний розвиток військовослужбовців - важлива і невід'ємна складова їх підготовки до виконання військового обов'язку. Водночас, у його змісті подається лише короткий перелік основних заходів збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців, який не дає чіткого уявлення про ефективні шляхи та особливості формування в них ЗСЖ. Зважаючи на це, виникає потреба в розробці ефективного психологічного інструментарію для формування ЗСЖ у курсантів ВВНЗ, яким належить у майбутньому бути керівниками, а отже, - впливати на ставлення до здоров'я своїх підлеглих.

За результатами вивчення науково-психологічної літератури нами з'ясовано основні вимоги до діяльності посадових осіб ВВНЗ, які здатні поставати суб'єктами формування у курсантів ЗСЖ. Систематизація наукових думок дала змогу нам розробити методику формування ЗСЖ у курсантів ВВНЗ (рис. 1), яка відображає порядок узгоджених дій посадових осіб навчального закладу, що спрямовані на формування у майбутніх офіцерів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я, зокрема - позбавлення ними шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки. Її мета - формувати та підвищувати мотивацію у курсантів щодо дотримання здорового способу життя.

Структура такої методики відображає взаємопов'язану сукупність варіантних елементів, зокрема: об'єкти формування ЗСЖ; цілі системи (загальні та часткові); зміст процесу формування ЗСЖ особистості; суб'єкти формування ЗСЖ; організаційні форми діяльності суб'єктів формування здорового способу життя.

Значною мірою ефективність методики формування ЗСЖ курсанта залежать від доцільної діяльності посадових осіб, які здійснюють цілеспрямований вплив на особистість курсанта, а отже, і на стан їх фізичного та душевного благополуччя. Враховуючи те, що поняття «посадові особи» охоплює широке коло осіб, які наділені певною розпорядчою владою в структурі військових формувань, ми, зважаючи на штатну структуру ВВНЗ, виявили, що посадовими особами, які здатні виступати в ролі активних суб'єктів формування ЗСЖ у курсантів є: начальник курсу, заступник начальника курсу, а також викладачі та психологи навчального закладу.

Рис.1. Методика формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ

За допомогою аналізу наукових джерел нами виявлено основні соціально-психологічні умови формування здорового способу життя курсанта ВВНЗ. Серед таких, зокрема, є: стабільність повсякденного життя навчальної та службової діяльності майбутніх офіцерів, сприятливий (здоровий) соціально-психологічний клімат у навчальному колективі, сприяння в реалізації курсантом здорового способу життя його оточення (командування та колег), наявність у посадових осіб курсантських підрозділів знань, умінь, навичок та бажання впливати на формування здорового способу життя підлеглого особового складу, повага оточення до гідності курсанта, турбота про нього посадових осіб, наявність у курсантів бажання зберігати власне здоров'я та вести здоровий спосіб життя.

Також з'ясовано, що до основних соціально-психологічних заходів формування ЗСЖ курсанта, залежно від суб'єктів реалізації та їх можливостей, слід зараховувати: підготовку посадових осіб як суб'єктів формування ЗСЖ підлеглого особового складу; оптимізацію повсякденного життя та службової діяльності курсанта; підтримання сприятливого (здорового) соціально-психологічного клімату в навчальних групах та курсах; організацію просвітницьких занять із курсантами; розповсюдження спеціалізованої літератури з питань дотримання здорового способу життя особистості; використання засобів масової агітації для пропаганди ЗСЖ, організацію контролю за дотриманням курсантами правил гігієни, заохочення курсантів, які активно займаються фізичною культурою та спортом.

Отже, повсякденне життя і службова діяльність курсантів мають бути організовані таким чином, щоб не тільки не шкодили здоров'ю майбутніх офіцерів, а й стимулювали їх до здорового способу життя.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ» відображено програму експериментального дослідження ефективності методики формування здорового способу життя курсантів ВВНЗ, здійснено аналіз та інтерпретацію результатів.

Результати теоретичного обґрунтування авторської методики було перевірено у процесі проведення експериментального дослідження. Для отримання більш повних та об'єктивних даних, а також ґрунтовного вивчення предмету дослідження до експерименту було залучено 110 курсантів Львівського Інституту пожежної безпеки МНС України (нині Львівського Державного університету безпеки життєдіяльності), а також 124 курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Загальна вибірка дослідження була представлена експериментальною групою (114 респондентів) та контрольною групою (120 респондентів).

Аналіз результатів опитування курсантів ВВНЗ засвідчив, що переважна більшість серед них має недостатньо змістовні уявлення про сутність і компоненти ЗСЖ. Так лише 7,6% курсантів дали узагальнене визначення поняття «здоровий спосіб життя», 90,2% серед опитаних прагнули розкрити зміст поняття через його складові, 2,2% респондентів не виконали поставленого завдання. При визначенні складових ЗСЖ 95,3% курсантів наголосили на тому, що головною складовою ЗСЖ є активний рух; 28,6% майбутніх офіцерів розуміють важливість відсутності в їхньому житті шкідливих звичок; 59,6% респондентів усвідомлюють необхідність правильного харчування, що запобігає багатьом хворобам і підтримує енергетичний запас організму людини. Найменше уваги респонденти приділяють таким необхідним складовим здорового способу життя, як гігієна тіла (11,6%), гігієна праці (11,6%) та чистота душі (8,5%).

Важливе місце в ході констатувального етапу експерименту займало визначення місця та ролі самостійних занять курсантів ВВНЗ фізичною культурою як складової здорового способу життя. Встановлено, що регулярно самостійно займаються вправами лише 38,2% курсантів, 55,0% епізодично, 6,8% самостійно фізичними вправами не займається. На запитання, що заважає їм займатися фізичними вправами, 94,6% курсантів серед таких причин назвали: відсутність вільного часу, стомленість після навчання, відсутність бажання та інтересу, обмеженість умов для занять, відсутність спортивного інвентарю, слабке здоров'я, інші захоплення.

Аналіз досліджень показав, що на перше місце курсанти серед мотивів занять фізичною культурою поставили зміцнення здоров'я, на друге - зацікавленість процесом занять фізичною культурою, на третє - гармонійний фізичний розвиток, на четверте - підтримку загальної працездатності, на п'яте - недостатню рухову активність, активний відпочинок, можливість задовольнити свою потребу в спілкуванні з однолітками. Серед мотивів занять фізичною культурою звичка до систематичних занять посідала лише шосту позицію, а найменш вагомими внутрішніми мотивами були підготовка до майбутньої професії, потреба в красивій поставі й прагнення бути гарним.

Проведення анкетування на першому етапі дало змогу нам з'ясувати особливості реалізації курсантами здорового способу життя. Результати на цьому етапі дають змогу переконатися, що значна частина курсантів (60% в експериментальній групі та 59% в контрольній групі) не дотримуються ЗСЖ і не мають необхідних знань щодо збереження та покращання свого здоров'я. Отже, виникає потреба в реалізації з ними просвітницьких заходів та активізації роботи посадових осіб по формуванню у курсантів ЗСЖ.

Другий етап нашого дослідження був реалізований за допомогою спеціально побудованої системи розвивальних впливів на експериментальну вибірку для формування у курсантів ЗСЖ. Робота проводилась відповідно розробленої нами методики формування ЗСЖ у курсантів ВВНЗ. Під час занять було створено умови для глибшого пізнання кожним курсантом самого себе, для можливості проведення самоаналізу, самоусвідомлення кожним із них потреби у формуванні ЗСЖ. Метою формувальних впливів було формування у курсантів необхідних для ведення ними здорового способу життя системи знань і вмінь, а також почуття відповідальності за власне здоров'я та здоров'я інших.

Третій етап дослідження був етапом перевірки ефективності впровадження авторської методики. На цьому етапі брали участь курсанти як експериментальної, так і контрольної груп.

Аналіз отриманих результатів дав змогу виявити значущі зміни в позиціях респондентів (табл. 1). У контрольній групі ЗСЖ пов'язується із симптоматичною відсутністю шкідливих звичок. Водночас респонденти з експериментальної групи вважають, що ЗСЖ ґрунтується на розумінні цінності здоров'я. Ці та інші розбіжності підтверджують зроблені нами вище висновки щодо психологічних особливостей формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця розподілу емпіричних даних до та після проведення експерименту

Далі вивчення респондентів проводилося за допомогою тестових методик.

Тестування курсантів за методикою діагностики самооцінки психічних станів виявило: за шкалою тривожності - у контрольній групі у 82% тривожність відсутня; в експериментальній - у 88% (далі - показники експериментальної групи наведено в дужках); у 18% (12%) тривожність на середньому рівні; за шкалою фрустрації - для 73% (91%) притаманна висока самооцінка, вони є стійкими до невдач, не бояться труднощів, у 27% (9%) - середній рівень фрустрації; за шкалою агресивності - у 36% (44%) курсантів низький рівень агресивності, у 48% (56%) - середній рівень агресивності та у 16% - високий (в експериментальній групі респондентів із високим рівнем агресивності не виявлено); за шкалою ригідності - у 59% (67%) ригідність відсутня, для решти 41% (33%) притаманний середній рівень ригідності. Респонденти з експериментальної групи більш резистентні до фрустрацій, ніж курсанти з контрольної групи (на рівні <0,01). Це є цілком логічно очікуваним результатом здійсненого нами експериментального впливу.

Тестування курсантів за методикою виявлення стресостійкості та соціальної адаптації виявило суттєву різницю в стресостійкості учасників контрольних та експериментальних груп: у 45% (88%) наявний високий рівень стійкості до стресів, у 41% (12%) - середній, у 14% (0%) - низький. У межах усіх діапазонів значень спостерігається переважання стресостійкості в експериментальній групі (на рівні <0,01). Зазначене свідчить на користь висновку про дієвість експериментального впливу на респондентів

За опитувальником «Адаптивність» нами з'ясовано: за шкалою адаптивних здібностей - у 45% (71%) високий рівень адаптивних здібностей, у 25% (0%) - середній рівень, у 30% (29%) рівень адаптивних здібностей між середнім та високим. За шкалою нервово-психічної стійкості - у 55% (73%) високий рівень нервово-психічної стійкості, у 10% (5%) - середній рівень, у 35% (22%) рівень нервово-психічної стійкості між середнім та високим. За шкалою комунікативних здібностей - у 35% (33%) комунікативні здібності сильно розвинені, у 40% (50%) рівень розвитку комунікативних здібностей між середнім та високим, у 15% (14%) - комунікативні здібності розвинені на середньому рівні, у 10% (3%) - між середнім та низьким рівнями. Опитувальник «Адаптивність» виявляє кращі показники у курсантів з експериментальної групи за шкалами: адаптивних здібностей (на рівні <0,01) та нервово-психічної стійкості (на рівні <0,05), що теж підтверджує дієвість розробленої нами методики. Проте показники інших шкал (комунікативних здібностей і моральної нормативності) значуще не відрізняються в досліджуваних групах. Це, на нашу думку, вказує на те, що зв'язок відповідних чинників із механізмами формування ЗСЖ не є безпосереднім та потребує окремого вивчення. Проте, таке вивчення виходить за межі предмету нашого дослідження.

За методикою визначення нервово-психічної стійкості «Прогноз»: осіб за 1 та 2 шкалами нервово-психічної стійкості не виявлено в обох групах досліджуваних, за 3 та 4 шкалами (від 18 до 28 балів) виявлено 17% (15%) серед опитаних, за 5 шкалою (14-17 балів) - 31% (33%), за 6 шкалою (11-13 балів) - 14% (15%), за 7 шкалою (9-10 балів) - 29% (27%), за 8 шкалою (7-8 балів) - 8% (10%), за 9 шкалою (6 балів) - 1% (0%). Також в обох групах не виявлено осіб за 10 шкалою (5 і менше балів) нервово-психічної стійкості.

Отже, як бачимо, показники в експериментальній групі статистично-значущо відрізняються від аналогічних показників у контрольній групі, що свідчить про наявність позитивних результатів впровадження розробленої нами соціально-психологічної методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ.

Для підвищення ефективності роботи з майбутніми офіцерами було розроблено практичні рекомендації для керівників курсантських підрозділів щодо формування ЗСЖ підлеглого особового складу. З'ясовано, що вони повинні: володіти системою знань з психології особистості, закономірностями міжособистісного сприймання, способами попередження міжособистісних конфліктів, системою знань про здоров'я особистості та шляхи його збереження; всіляко сприяти підвищенню належного рівня душевного благополуччя підлеглих, а також піклуватись про реалізацію ними ЗСЖ; враховувати індивідуально-психологічні особливості підлеглих; визначити доцільні методи, засоби та прийоми виховання у підлеглих здорового способу життя; правильно використовувати різні види критики дій та вчинків підлеглих; вивчати досвід роботи колег щодо формування ЗСЖ в курсантських підрозділах.

Загалом, у своїй діяльності керівники повинні орієнтуватися на людину, а не на службу. Керівник повинен проявляти вміння за необхідності поступатися, стримуватися та виважено ставитися до недоліків підлеглих. Йому необхідно вміти усвідомлювати й адекватно оцінювати свої дії, психічні процеси і стани.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально з'ясовано, що дотримання майбутніми офіцерами здорового способу життя суттєво детермінується організацією їхньої життєдіяльності в умовах ВВНЗ та формуванням відповідної мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я. Водночас, відсутність теоретичних та методичних розробок із цієї проблематики, а також ефективного інструментарію для формування у курсантів здорового способу життя, вказують на необхідність її всебічної розробки.

2. На основі аналізу науково-психологічної літератури уточнено, що поняття «здоровий спосіб життя курсанта ВВНЗ» відображає такі особливості діяльності майбутнього офіцера, що сприяють збереженню та зміцненню його здоров'я, а також гармонійній організації служби, навчання, побуту і відпочинку. Основними критеріями та показниками здорового способу життя курсанта ВВНЗ є: заняття фізичною культурою та спортом, якісне харчування, відсутність шкідливих звичок, дотримання правил особистої гігієни, безпечна сексуальна поведінка та можливості для реалізації здорового способу життя.

3. У значній мірі ефективність формування здорового способу життя курсанта залежать від доцільної діяльності посадових осіб ВВНЗ, які здійснюють цілеспрямований вплив на особистість курсанта, а отже і на стан його фізичного та душевного благополуччя. Враховуючи те, що поняття «посадові особи» охоплює широке коло осіб, наділених певною розпорядчою владою, з'ясовано, що у ВВНЗ серед посадових осіб, які здатні виступати в ролі активних суб'єктів формування здорового способу життя курсантів, слід виділити: начальника курсу та його заступника, викладачів і психологів навчального закладу.

4. Розроблено методику формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ, яка відображає порядок узгоджених дій посадових осіб навчального закладу, що спрямовані на формування у майбутніх офіцерів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я, зокрема позбавленню ними шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки.

5. Основними соціально-психологічними умовами формування здорового способу життя у курсантів є: стабільність їх повсякденного життя і службової діяльності; сприятливий (позитивний) соціально-психологічний клімат у навчальній групі; сприятливий (позитивний) соціально-психологічний клімат у сім'ї курсанта; сприяння з боку професійного оточення (командування та колег) дотриманню курсантами здорового способу життя; сприяння сім'ї дотриманню здорового способу життя; наявність у посадових осіб знань, умінь, навичок та бажання впливати на формування здорового способу життя підлеглого особового складу; повага оточення до гідності курсанта та турбота про нього посадових осіб; наявність у курсантів бажання зберігати власне здоров'я та вести здоровий спосіб життя.

6. У процесі дослідження проведено апробацію розробленої методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ. Її застосування дозволило підвищити результативність діяльності посадових осіб із питань формування та підвищення мотивації у курсантів щодо дотримання здорового способу життя. Крім цього, були виявлені зміни в самооцінці психічних станів курсантів, у наданні пріоритетів певним цінностям і залежність цих змін від проведених з ними психологічних заходів через індивідуальну та групову роботу.

7. За результатами теоретичного та експериментального дослідження розроблено практичні рекомендації для керівників курсантських підрозіділв щодо формування здорового способу життя серед підлеглого особового складу. У них відображено науково-обґрунтовані пропозиції начальнику курсу та його заступнику щодо ефективного формуванню у курсантів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я, зважаючи на специфіку життєдіяльності вищого військового навчального закладу. Вони включають поради офіцерам щодо створення сприятливих умов для позбавлення курсантами шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки.

Слід зазначити, що межі нашої роботи не дають можливості вирішити низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми формування здорового способу життя курсантів. Предметом для подальших досліджень можуть стати: вивчення психологічних особливостей створення культу здоров'я в курсантських колективах, виявлення ефективних засобів та методів впливу на майбутніх офіцерів, як суб'єктів самозбережувальної поведінки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слободяник В. І. Теоретичний аналіз досліджень емоційної стійкості у вітчизняній та зарубіжній психології / В. І. Слободяник // Збірник наукових праць № 21. Частина ІІ / гол. ред. Снігерьов О. П. - Хмельницький : Вид-во Національної академії прикордонних військ України, 2002. - С. 410-413.

2. Слободяник В. І. Соціально-психологічна методика формування здорового способу життя у курсантів вищих військових навчальних закладів / А. І. Черняк, В. І. Слободяник // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка (військово-спеціальні науки) / відп. ред. В. В. Балабін. - К. : Київський університет, 2007. - № 16-17. - С. 122-125

3. Слободяник В. І. Результати експериментального дослідження ефективності методики формування здорового способу життя у курсантів вищого військогово навчального закладу / В. І. Слободяник // Збірник наукових праць № 45. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 200-2004.

4. Слободяник В. І. До питання про визначення критеріїв здорового способу життя / В. І. Слободяник // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред С. Д. Максименко. - Київ, 2006. - Том VIII, випуск 4. - С. 354-360.

5. Слободяник В. І. До питання здорового способу життя курсантів вищих навчальних закладів системи МНС України / Володимир Слободяник / Педагогіка і психологія професійної освіти : науково-методичний журнал / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів, 2007. - № 1. - С. 133-138.

6. Слободяник В. І. Вивчення критеріїв і складових здорового способу життя / Володимир Слободяник // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Педагогіка / ред. кол. : Григорій Терещук (гол. ред.) [та ін.]. - 2006. - № 9. - С. 140-143.

7. Слободяник В. І. Дослідження ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя серед курсантів вищих навчальних закладів системи МНС / Володимир Слободяник // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. Вип. 308 : Педагогіка та психологія / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2006. - С. 132-140.

8. Слободяник В. І. Здоровий спосіб життя в системі цінностей особистості / Володимир Слободяник // Науковий вісник Університету «Львівський Ставропігіон». Серія психолого-педагогічна / гол. ред. Зязюн І. А. - Львів : Вид-во Університету «Львівський Ставропігіон», 2005. - Випуск ІІ. - С. 204-211.

9. Слободяник В. І. Впровадження методики формування здорового способу життя у курсантів ВНЗ / Слободяник В. І. // Психологічні аспекти національної безпеки : збірник тез міжнародної науково-практичної конференції : 22-23 березня 2007 р. / наук. ред. М. Й. Варій. - Львів : Арал, 2007. - С. 187-191.

10. Слободяник В. І. Теоретичні підходи до вивчення психологічних умов формування здорового способу життя / В. І. Слободяник // Збірник наукових праць № 23 (спец. випуск). Частина ІІ / гол. ред. Снігерьов О. П. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії прикордонних військ України, 2002. - С. 194-197.

11. Слободяник В. І. Деякі аспекти здорового способу життя молоді / В. І. Слободяник // Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах : збірник наукових праць науково-практичної конференції / гол. ред. Козяр М. М. - Львів : ЛІПБ, 2003. - С. 71-72.

12. Слободяник В. І. Теоретический анализ факторов, влияющих на здоровье человека в условиях чрезвычайных ситуаций / Слободяник В. И. // Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация : сборник докладов II Международной научно-практической конференции, посвященной 150-летию пожарной службы Республики Беларусь (Минск, 23-25 июля 2003 г.) / науч. ред. А. Н. Кудряшов. - Мн. : Изд. центр БГУ, 2003. - С. 159-164.

13. Слободяник В. І Теоретичний аналіз впливу стрес-факторів на професійну діяльність, запобігання травматизму та збереження здоров'я під час виконання службових обов'язків особового складу державної пожежної охорони / Б. О. Білінський, В. І. Слободяник // Пожарная безопасность-2003 : материалы VI научно-практической конференции / ред. кол. Ю. А. Абрамов [та ін.]. - Харьков : АПБУ, 2003. - С. 324-327.

14. Слободяник В. І. До питання формування здорового способу життя у курсантів вищих навчальних закладів МНС України / В. І. Слободяник // Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України : матеріали І міжвузівської науково-практичної конференції 19 грудня 2003 р. / ред. кол. : Олефір В. О. [та ін.]. - Харків, 2003. - С. 87-89.

15. Слободяник В. І. Методика формування здорового способу життя у курсантів вищих навчальних закладів системи МНС / Слободяник В. І. // Особистість в екстремальних умовах : матеріали науково-практичного семінару 29 лютого 2008 р. / ред. кол. : Козяр М. М. [та ін.]. - Львів : ЛДУ БЖД, 2008. - С. 61-63.

16. Слободяник В. І. Особливості виховання та самовиховання курсантів ВВНЗ як суб'єктів реалізації здорового способу життя / Володимир Слободяник // Гуманітарні аспекти формування особистості працівника МНС : матеріали наукових семінарів від 15 березня 2007 р. та 12 березня 2008 р. / відп. ред. Михайло Нагірняк. - Львів : ЛДУ БЖД, 2008. - С. 52-59.

АНОТАЦІЇ

Слободяник В. І. Психологічні особливості формування здорового способу життя у курсантів вищого військового навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09. - «Психологія діяльності в особливих умовах». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ. Визначено основних суб'єктів ВВНЗ, які впливають на дотримання майбутніми офіцерами здорового способу життя та формують у них мотивацію до збереження та зміцнення власного здоров'я Розроблено та експериментально перевірено методику формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ, яка відображає порядок узгоджених дій посадових осіб навчального закладу, що спрямовані на формування у майбутніх офіцерів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я, зокрема позбавлення від шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки. За результатами теоретичного та експериментального дослідження розроблено практичні рекомендації для керівників курсантських підрозділів щодо формування здорового способу життя підлеглого особового складу.

Ключові слова: майбутні офіцери, здоровий спосіб життя, збереження та зміцнення власного здоров'я.

Слободяник В. И. Психологические особенности формирования здорового образа жизни у курсантов высшего военного учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - «Психология деятельности в особых условиях». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2009.

Диссертация содержит результаты теоретического и экспериментального исследования проблемы формирования здорового образа жизни. В работе определены главные субъекты ВВУЗ, которые влияют на реализацию здорового образа жизни будущих офицеров и формируют у них мотивацию, необходимую для сохранения и укрепления своего здоровья. В диссертационной работе теоретически обосновано и экспериментально выяснено, что соблюдение будущими офицерами здорового образа жизни существенно детерминируется организацией их жизнедеятельности в условиях ВВУЗ и формированием соответствующей мотивации к сохранению и укреплению собственного здоровья. В то же время, отсутствие теоретических и методических разработок по этой проблематике, а также эффективного инструментария для формирования у курсантов здорового образа жизни, указывают на необходимость ее всестороннего изучения.

На основе анализа научно-психологической литературы уточнено понятие «здоровый способ жизни курсанта ВВУЗ» Получены и охарактеризованы экспериментальные данные о здоровом образе жизни, выделены его содержание, сущность, критерии и показатели.

В процессе научного исследования уточнены и охарактеризованы основные социально-психологические условия формирования здорового способа жизни у курсантов ВВУЗ.

Разработана и экспериментально проверена методика формирования здорового образа жизни у курсантов ВВУЗ, которая отражает порядок согласованных действий должностных лиц учебного заведения, направленных на формирование у будущих офицеров мотивации для сохранения и укрепления собственного здоровья. Методика формирования здорового образа жизни включает: целые системы (общие и частные), содержание процесса формирования здорового образа жизни личности, субъекты формирования здорового образа жизни, организационные формы деятельности субъектов формирования здорового образа жизни. Результаты теоретически обоснованной авторской методики были проверены в процессе проведения экспериментального исследования.

Внедрение данной методики позволило повысить результативность деятельности должностных лиц по вопросам формирования и повышения мотивации у курсантов соблюдения здорового образа жизни. Кроме этого, были обнаружены изменения в самооценке психических состояний курсантов, в расстановке приоритетов определенных ценностей и зависимость этих изменений от проведенных с ними психологических мероприятий посредством индивидуальных и групповых работ.

По результатам теоретического и экспериментального исследования разработаны практические рекомендации для руководителей курсантских подразделений по формированию здорового образа жизни среди подчиненного личного состава. В них отражены научно обоснованные предложения начальнику курса, заместителю начальника курса, командиру взвода и другим руководителям, которые имеют непосредственное отношение к курсантам по эффективному формированию у них (курсантов) мотивации к сохранению и укреплению собственного здоровья, ввиду специфики жизнедеятельности высшего военного учебного заведения. В рекомендации включены советы должностным лицам по созданию благоприятных условий для избавления от вредных привычек у будущих офицеров, а также активизации их поведения, направленного на самосохранение.

Практическая ценность полученных результатов состоит в том, что они могут быть использованы в организации психологического обеспечения учебно-воспитательного процесса.

Ключевые слова: будущие офицеры, здоровый образ жизни, сохранение и укрепление собственного здоровья.

Slobodianyk V. I. Psychological features of healthy lifestyle forming of the cadets of the Higher Military Educational Establishment. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the candidate of psychological sciences degree in specialty 19.00.09 - «Psychology of the activities under special conditions» - the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, 2009.

The dissertation deals with the research of the problem of healthy lifestyle forming of the cadets of the Higher Military Educational Establishment (HMEE). The main subjects of HMEE that have an influence on the future officers' leading a healthy lifestyle and form their motivation as to the maintaining and improving their health are defined. The procedure of the healthy lifestyle forming of the cadets of the HMEE are developed and experimentally tested. It shows the order of the concerted actions of the educational establishment officials that are aimed at the future officers' motivation forming to maintain and improve their personal health, and in particular getting rid of bad habits and self-preservation behaviour activizing. According to the results of the theoretical and experimental investigation the practical recommendations for the leaders of the cadets' training units as to the healthy lifestyle forming of the subordinate personnel are developed.