Психологічні особливості конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби

Дослідження конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. Аналіз зв’язку психологічних особливостей особистості з процесом появи та загострення конфлікту. Розробка методів психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2015
Размер файла 77,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

САНТАШОВ Віктор Іванович

УДК 159.922.7

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ

19.00.01 - загальна психологія; історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, м. Київ, лабораторія загальної та етнічної психології.

Науковий керівник:

доктор соціологічних наук, професор Пірен Марія Іванівна, Українська академія державного управління при Президентові України, кафедра державної політики та управління політичними процесами, професор.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Ложкін Георгій Володимирович, Національний технічний університет України “КПІ”, кафедра психології та педагогіки, професор;

кандидат психологічних наук, доцент Радчук Валентина Миколаївна, Чернівецький Національний університет ім. Ю. Федьковича МОН України, кафедра прикладної психології, завідувач.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Л.Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які переживає сучасне українське суспільство на шляху демократичних перетворень супроводжуються конфліктними ситуаціями. Викликані вони соціально-політичними протиріччями, що виникли в усіх сферах життєдіяльності суспільства в цілому, та у військовій сфері, зокрема.

У суспільстві змінюються ціннісні орієнтації, комунікативні структури, утверджується ідеологічний плюралізм та ін. Ці зміни позначаються на системі людських відносин у Збройних Силах досить складно і проблемно.

Дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби полягають у розкритті психологічної обумовленості процесів виникнення, загострення і корегування конфліктної поведінки з темпераментом, здібностями і характером особистості військовослужбовця.

Природно, конфліктна поведінка призводить до ескалації конфлікту та загострення конфліктної ситуації, що ускладнює міжособистісні стосунки, негативно впливає на морально-психологічний стан військовослужбовців в підрозділах та військових частинах Збройних Сил України.

Теоретичні основи системного дослідження конфліктної поведінки особистості було закладено закордонними науковцями (А. Адлер, Р. Амстутц, Е. Берджес, Х. Бродаль, І. Вілкінсон, Д. Кіпніс, Р. Парк, Т. Кілмен, В. Штерн, Е. Фром), які досліджували динаміку конфлікту в особистісному контексті, а також вітчизняними дослідниками, зокрема О.О. Бодальовим, А.М. Гірником, Н.В. Гришиною, А.Г. Ішмуратовим, О.А. Донченко, Г.В. Ложкіним, В.С. Мерліним, С.Д. Максименком, М.І. Пірен, Л.А. Петровською, Н.І. Повякель, Т.М. Титаренко, В.О. Татенком та ін.

З кінця 90-х років ХХ ст. дослідження конфліктної поведінки набувають більш глибокого осмислення: А.Я. Анцупов та А.І. Шипілов формулюють поняття “конфліктна поведінка особистості”; Г.В. Ложкін пропонує відрізняти конфліктну поведінку від конкурентної; Є.В. Єгорова проводить аналіз причин конфліктної поведінки особистості; В.М. Радчук розкриває психологічні детермінанти конфліктної поведінки особистості; В.І. Ілійчук обґрунтовує механізми саморегуляції конфліктної поведінки особистості тощо.

У військовій сфері конфліктологічні дослідження К.К. Платонова, С.П. Куранова, В.Ф. Перевалова, А.Я. Подоляка розкривають конфліктну поведінку військовослужбовців строкової служби у взаємозв'язку із таким явищем як позастатутні взаємини, проте психологічні особливості та механізми конфліктної поведінки не розкриваються. Отже, завдання щодо виявлення психологічних особливостей та шляхів психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби залишилося недослідженим.

Актуальність даного дослідження полягає у розробці шляхів запобігання та психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.

Отже, актуальність проблеми для військово-професійної діяльності зумовила вибір теми дослідження: “Психологічні особливості конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби”.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація пов'язана з планами роботи Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України у 2003-2004 роках, планом реалізації Програми розвитку морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України на період до 2005 року та Планом роботи служби з гуманітарних питань Головного управління розвідки Міністерства оборони України у 2005-2007 роках. Тема дисертації узгоджена з науково-дослідною роботою “Вивчення взаємодії онто- філо- та культурогенетичних детермінант людської психіки” (номер державної реєстрації 0100U000093) лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. конфліктний поведінка військовослужбовець психологічний

Тема затверджена вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України, протокол № 10 від 27 вересня 2007 року та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні - протокол № 9 від 27 листопада 2007 року.

Гіпотеза дослідження сформульована відповідно до об'єкта і предмета:

конфліктна поведінка особистості спричинена психологічними особливостями, варіативність та інваріантність яких визначають її появу і загострення та зумовлюють шляхи психологічної корекції;

динаміка змін психологічних особливостей особистості зумовлює зміни конфліктної поведінки, що розкриває перспективу ефективної психологічної корекції конфліктної поведінки шляхом активації змін у характері особистості.

Мета дослідження полягає у розкритті зв'язку конфліктної поведінки із психологічними особливостями особистості та розробці шляхів корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.

Завдання дослідження:

1) провести теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з окресленої проблематики та опрацювати методологію дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;

2) розробити та провести емпіричне дослідження конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби, виявити якісні та кількісні критерії діагностики осіб, схильних до конфліктної поведінки;

3) розкрити сутність зв'язку психологічних особливостей особистості з процесом появи та загострення конфліктної поведінки;

4) визначити ефективні прийоми та методи психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.

Об'єкт дослідження: конфліктна поведінка військовослужбовців строкової служби.

Предмет дослідження: зв'язок психологічних особливостей особистості військовослужбовця строкової служби з процесом появи, загострення та корекції конфліктної поведінки.

Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження були застосовані теоретичні методи (абстрагування, моделювання, аналіз та синтез); методи емпіричного дослідження (спостереження, бесіда, анкетування, тестування); методи математичної обробки результатів та їх статистичного аналізу (дисперсійний аналіз, кореляційний аналіз (за критеріями Спірмена та Пірсона).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- зроблено науково-теоретичний аналіз та узагальнення психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;

- систематизовано та впорядковано підходи до розкриття психологічних особливостей, які виявляють осіб, схильних до конфліктної поведінки;

- виділено сутність взаємозв'язку конфліктної поведінки із особливостями темпераменту, здібностей та характеру особистості військовослужбовця строкової служби;

- виявлено та розкрито психологічний зміст стереотипних уявлень військовослужбовців строкової служби про прийоми та способи ефективного поводження у конфліктній ситуації, описано психологічний портрет військовослужбовця строкової служби, схильного до конфліктної поведінки;

- удосконалено методологію проведення психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;

- дістало подальший розвиток уявлення про причини появи та закономірності загострення конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;

- адаптовано методику діагностики міжособистісних стосунків (авт. Л.М. Собчик) для дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у:

- розробленні якісних та кількісних критеріїв виявлення військовослужбовців строкової служби, схильних до конфліктної поведінки, які використані офіцерами з гуманітарних питань у практичній роботі у військових частинах Збройних Сил України;

- використанні “Програми психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” у військових частинах підпорядкованих Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для корегування конфліктної поведінки відповідної категорії військовослужбовців;

- практичному використанні теоретико-методологічних положень роботи для розробки посібників та методичних рекомендацій щодо запобігання та корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося у: Науково-дослідному центрі гуманітарних проблем Збройних Сил України (акт впровадження від 12 березня 2003 року); військовій частині А2299 (акт впровадження від 25 січня 2008 року); військовій частині А0525 (довідка про впровадження № 54 від 25 січня 2008 року).

Практичні результати, рекомендації та висновки дослідження впроваджені у діяльності Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України та розміщено на його офіційному сайті, а також поширено в органах військового управління видів та оперативних командувань Збройних Сил України (вих. № 145/1/550 від 12 лютого 2003 року та № 145/1/812 від 4 березня 2003 року).

Обґрунтованість та достовірність результатів дослідження досягалися: застосуванням математичних і статистичних критеріїв, зокрема рангової кореляції Спірмена, Мак-Немара, Пірсона, критеріїв оцінки достовірності та валідності.

Для отримання репрезентативності результатів експерименту, вибірка для дослідження була взята з контингенту військовослужбовців строкової служби, які проходили дійсну військову службу у військових частинах Сухопутних військ Збройних Сил України та складала 581 особу. Експериментальні та контрольна групи констатувального експерименту були взяті з числа осіб, що увійшли в довірчий інтервал вибірки, яка була диференційована на основі критеріїв домінантності та ворожості, що були розраховані для виявлення осіб, схильних до конфліктної поведінки і складали по 15 осіб.

Для проведення формувального експерименту було обрано дві типові для Збройних Сил України військових частини чисельність особового складу строкової служби, яких складала більше 200 осіб в кожній. Загальна вибірка військовослужбовців строкової служби, з якої було взято осіб для контрольної та експериментальної груп, склала 460 осіб. Репрезентативність результатів формувального експерименту забезпечена застосуванням критеріїв, що використовувалися під час констатувального експерименту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були опубліковані та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Київ, жовтень 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сім'я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (Київ, березень 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Ґенеза буття особистості” (Київ, травень 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Вінниця, травень 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми молоді ХХІ століття” (Київ, квітень 2007).

Розроблені шляхи психологічної корекції поведінки конфліктних осіб виявили вагомі позитивні результати, що дали можливість військовій частині, в якій проводилася психокорекційна програма, наприкінці 2006 навчального року увійти до складу кращих військових частин за показниками несення чергової служби, бойового чергування, військової дисципліни та морально-психологічного стану особового складу.

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 12 публікаціях, серед яких - 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 публікації - в матеріалах наукових конференцій та семінарів, 3 публікації складають посібники та методичні рекомендації для підрозділів та військових частин Збройних Сил України.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 237 найменувань та 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках (у тому числі 28 таблиць та 19 рисунків).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь розробки теми в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, її зв'язок з науковими планами, програмами та темами, встановлено мету та завдання дисертації, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, контингент опитаних військовослужбовців строкової служби, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, обґрунтованість та достовірність результатів, показано апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі - Теоретичні засади дослідження конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби - було проведено аналіз та теоретичне узагальнення наукових знань щодо сутності конфлікту, конфліктної поведінки особистості, психологічних особливостей її вияву у військовому середовищі та розкрито генезис досліджуваної проблеми, а також проаналізовано зв'язок конфліктної поведінки з негативними явищами військової служби, зокрема позастатутними взаєминами.

Аналіз теорій та концепцій зарубіжних вчених, представників психологічної науки виявив різні підходи до розгляду конфліктної поведінки, серед яких найбільш вагомі розкриті в роботах Р. Амстутца, Е. Берджеса, І. Вілкінсона, Д. Кіпніс, Т. Лірі, А. Маслоу, Р. Парка, К. Томаса, В. Штерна, С. Шмідта, З. Фрейда. Водночас аналіз теорій та концепцій вітчизняної психологічної науки, висвітлених у працях А.Я. Анцупова, Г.О. Балла, М.Й. Боришевського, А.В. Брушлінського, Н.В. Гришиної, С.Д. Максименка, Л.Е. Орбан-Лембрик, Р.С. Немова, М.І. Пірен, В.А. Роменця, С.Л. Рубінштейна, Т.М. Титаренко, В.О. Татенка з даної теми, виходячи з потреб практики та методології запобігання конфліктам, вказує на необхідність розроблення єдиної методології виявлення осіб, схильних до конфліктної поведінки, з урахуванням специфіки строкової військової служби.

Узагальнення поглядів на сутність конфліктної поведінки, зокрема А.Я. Анцупова, Г.В. Ложкіна, В.М. Радчук, В.І. Ілійчука, Є.В. Єгорової дає можливість визначити, що конфліктна поведінка - це активність особистості, її боротьба у конфліктній ситуації, що спрямована, з одного боку, на досягнення предмета конфлікту, з іншого - блокування можливостей іншої людини заволодіти предметом конфлікту; це стійкий тип взаємодії з виявом ворожої та агресивної реакції на вчинки інших людей.

Аналіз соціально-психологічних передумов виникнення та загострення конфліктної поведінки військовослужбовців, зокрема строкової служби обґрунтованих в працях Є.В. Єгорової, С.П. Куранова, Г.В. Ложкіна, К.К. Платонова, В.Ф. Перевалова, А.Я. Подоляка, M.Г. Рамсей, К.Б. Уолкера, А.І. Шипілова, Ж.Х. Харріса виявляє, що конфліктна ситуація є найбільш значущою серед інших, на такій позиції сходяться погляди інших дослідників.

Проведений в дослідженні аналіз наукової літератури щодо психологічних особливостей конфліктної поведінки особистості, а також аналіз стереотипних уявлень особового складу строкової служби на особливості конфліктної поведінки військовослужбовців розкриває зв'язок конфліктної поведінки із психологічними особливостями особистості, зокрема з підвищеною збудженістю, екстрапунітивним характером реагування на фрустрацію, амбівалентністю міжособистісних стосунків, прагненням нав'язати свою волю, завищеною самооцінкою, значним досвідом конфліктного протиборства та низькою нормативністю у регуляції власної поведінки.

Отже, зроблене науково-теоретичне узагальнення сучасних поглядів на сутність та психологію конфліктної поведінки особистості під кутом єдності позитивного і негативного в особистості відкрило можливість розгляду конфліктної поведінки як конструктивної, так і деструктивної форми у конфліктній ситуації.

Встановлено, що конфліктна поведінка військовослужбовців строкової служби детермінується характером, темпераментом та здібностями особистості, проте зміст та сутність зв'язків конфліктної поведінки із психологічними особливостями особистості потребує подальшого розкриття.

У другому розділі - Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби - обґрунтовано методи та методики емпіричного дослідження, описано розроблену схему експериментального дослідження проблеми конфліктної поведінки особистості, проаналізовано експериментальні дані щодо психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.

Аналіз методів наукового дослідження, розроблених О.О. Бодальовим, Л.Ф. Бурлачуком, С.Д. Максименком, Н.В. Чепелєвою, Л.І. Уманцем, В.О. Татенком, М.Г. Ярошевським в контексті вирішення специфічних наукових завдань даного психологічного дослідження, дозволив практично оцінити і підібрати сукупність прийомів та методів, що найбільш ефективно розкривають психологічні особливості конфліктної поведінки особистості. Більшість вибраних методів дослідження використано в незмінному вигляді.

Для виявлення осіб, схильних до конфліктної поведінки, нами було модифіковано моделі системи міжособистісних стосунків, що розроблена Т.Лірі. Головною перевагою розробленої моделі відносно її авторського варіанту є наявність шкал та числових показників внутрішніх критеріїв ворожості та домінантності для виявлення військовослужбовців, схильних до конфліктної поведінки, які корелюють, з одного боку, з високим індексом ворожості, отриманим за методикою А.Басса та А.Дарки, з іншого - з показниками екстрапунітивної реакції на ситуацію фрустрації, отриманими за методикою Розенцвейга.

Виходячи з поставлених завдань, емпіричне дослідження було сплановано у два етапи: перший - організація і проведення констатувального експерименту щодо виявлення психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби; другий - організація і проведення формувального експерименту для виявлення закономірностей психологічної корекції їх конфліктної поведінки.

Для вирішення завдань констатувального експерименту з вибірки 581 особи було відібрано три групи по 15 досліджуваних у кожній: експериментальні групи складалися з осіб, схильних до конфліктної поведінки деструктивно-конфліктного типу (група № 1) та конструктивно-конфліктного (група № 2), у контрольну групу (група № 3) увійшли особи, які не схильні до конфліктної поведінки.

Аналіз настановлень військовослужбовців групи № 1 виявляє, що 94,7 % опитаних готові твердо і непоступливо відстоювати свою позицію, 37 % осіб групи № 2 схильні до такої ж думки та мають стійке переконання в тому, що конфлікт є найбільш дієвим способом вирішення проблем. У контрольній групі виявлено, що не більш як 38 % осіб вступають у конфлікт у разі його нав'язування.

Конфліктні уміння осіб експериментальних груп суттєво відрізняються від умінь осіб контрольної групи. Для військовослужбовців експериментальних груп виявлено характерним уміння відстоювати свою позицію, заперечувати у суперечці, захоплювати психологічну ініціативу, брутально висловлюватися у бік опонента. Крім конфліктних умінь, виявлено конфліктні “навички” щодо негайного реагування у конфлікті на дії суперника та раптового завдавання першого удару. Для осіб групи № 1 виявлена, не притаманна особам у групах № 2 та 3, схильність до спонтанних агресивних дій, яка розкривається у наступальній поведінці, ворожості та рішучості в досягненні мети конфлікту.

Аналіз результатів, отриманих за методикою “Три Т”, виявив у групах залежність форми конфліктної поведінки від особливостей темпераменту особистості. У групі № 1 було 12 холериків та 3 сангвініки; у групі № 2 - 4 холерики, 8 сангвініків 2 флегматики; у групі № 3 - 8 меланхоліків та 7 флегматиків. Високу частоту вступу в конфлікти виявили військовослужбовці груп № 1 та № 2 з холеричним та сангвінічним темпераментом, у яких особистісні показники сили нервової системи були вище 20 балів за тестом “Три Т”. Військовослужбовці із слабкою нервовою системою (17 балів і нижче за шкалою слабкості) за цим самим тестом мали незначну кількість конфліктних контактів у порівнянні з військовослужбовцями із сильною нервовою системою, а в разі високих показників інертності нервової системи (вище 18 балів) виявляли свідоме ухиляння від конфліктної поведінки.

Військовослужбовці з рухливою нервовою системою (17-19 і вище балів) інтенсивніше конфліктували, ніж ті, у кого цей показник був нижчим, крім того, вони вирізнялися швидкістю переходу в конфліктній ситуації до конфліктних форм поведінки. Військовослужбовці з інертною нервовою системою виявили схильність до пошуку компромісу та небажання вступати у конфлікт.

Показники неврівноваженості нервової системи у військовослужбовців групи № 1 та № 2 позитивно корелювали (коефіцієнт кореляції 0,76 та 0,85) з показниками схильності до конфліктної поведінки, виявленими за тестом Розенцвейга. Військовослужбовці з урівноваженою нервовою системою були схильні стримувати себе від конфліктної поведінки, частіше йшли на компроміс або ухилялися від деструктивних дій, що було виявлено при порівнянні результатів тесту з результатами, отриманими за тестом Т. Кілмена.

Показники екстраверсії пов'язані з появою та загостренням конфліктної поведінки в ситуаціях міжособистісної взаємодії, а саме: чим вище показник екстраверсії, тим частіше виникала конфліктна поведінка, і навпаки, чим вище показник інтроверсії, тим рідше було її виникнення.

Негативізм військовослужбовців виявився фактором ескалації конфлікту та спричиняв до загострення конфліктної поведінки. Він знаходив свій прояв у саркастичних висловах, глузуванні, висміюванні, які характерні для міжособистісної взаємодії осіб групи № 1.

Використання методики діагностики стилю поведінки особистості в конфліктній ситуації Т. Кілмена (в адаптації Н.В. Гришиної) розкрило, що вияв рис характеру особистості, схильної до конфліктної поведінки, зумовлений способом реагування на ситуацію. У групі № 1 виявлено зв'язок конкурентного стилю поведінки з агресивністю та ворожістю - військовослужбовці схильні до жорсткої та безкомпромісної поведінки, стиль пристосування не використовується. В групі № 2 виявлено, що 42 % опитаних дотримуються компромісного стилю та стилю співробітництва - решта конкурентного стилю. В групі № 3 виявлено, що характерними стилями поведінки є уникнення та пристосування, зокрема близько 19 % дотримувалися компромісного стилю та стилю співробітництва.

Порівняльний аналіз результатів, отриманих за методикою діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Дарки (в адаптації А.К. Осницького), в групі № 1 виявив тенденцію до прояву ворожості та агресивності у конфліктній поведінці (рис. 1). Найбільш суттєвим показником конфліктної поведінки є індекс ворожості, що корелює (0,89) з високим рівнем ворожості, виявленим за методикою ДМС (Л.М. Собчик).

Рис. 1

Використання методики діагностики міжособистісних стосунків (Л.М. Собчик) дало можливість виділити 2 типи конфліктної поведінки - деструктивно-конфліктну та конструктивно-конфліктну. Оцінювання зв'язку та обумовленості форми конфліктної поведінки характером особистості встановило, що деструктивно-конфліктна поведінка змістовно відрізняється від конструктивно-конфліктної поведінки. Деструктивно-конфліктну поведінку супроводжує актуалізація конфліктогенних рис та якостей особистості, для конструктивно-конфліктної поведінки характерна актуалізація “бійцівських” характеристик.

Водночас, при використанні дисперсійного аналізу, проведеного для показника “ворожість”, було розраховано три його рівні. Перший - “помірна ворожість” має інтервал від 0 до - 9,3 бали за шкалою ворожості; в конфліктній поведінці характеризується виникненням процесу актуалізації таких особистісних рис, як агресивність, експлозивність, прямолінійність, недовірливість, скептичність, що зумовлюють початок конфлікту. Другий - “надмірна ворожість” має інтервал від -9,3 до -14 - характеризується підвищеною агресивністю, несприйняттям аргументів опонента, показники октант міжособистісних стосунків є на рівні 6-12 балів для ІІ, ІІІ, ІV октант та низькими 0-3 бали для V, VІ, VІІ, VІІІ октант. Цей рівень ворожості відображає високу конфліктність між військовослужбовцями. Третій - “екстремальна ворожість” - має показники нижче -14, характеризується втратою гальмівних механізмів, “застряванням” поведінки на деструктивних діях, намаганням перемогти за будь-яку ціну, неприйняття аргументів опонента.

З урахуванням рівнів ворожості деструктивно-конфліктної поведінки виявлено 8 різновидів, які доцільно виділити якщо класифікувати конфліктну поведінку за ознакою домінантності, поміркованості та залежності. Для конструктивно-конфліктної поведінки характерно три різновиди: доброзичливо-домінантна, доброзичливо-поміркована, та доброзичливо-залежна.

На основі використання критерію Мак-Немара було встановлено ряд конфліктогенних та “бійцівських” рис характеру, пов'язаних із появою та загостренням конфліктної поведінки. До конфліктогенних віднесено: агресивність, егоїзм, жадібність, підлість, лінощі, ледарство, брехливість, нахабність, схильність до обману, байдужість до чужих проблем. До “бійцівських” зараховано: безстрашність, вихованість, загартованість, наполегливість, обачливість, врівноваженість, стійкість, впевненість у собі, цілеспрямованість, людяність, енергійність, активність, мужність, відвага, рішучість, сміливість, сила духу, відчуття поваги до суперника, здатність швидко переходити від слів до справ.

Таким чином, було зроблено висновки, що загострення конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби пов'язане із актуалізацією особистісних рис, зокрема: ворожості, агресивності, грубості, егоїстичності, хамства, лицемірства, підлості, твердості у намаганні конфліктного розв'язання проблеми, нехтування інтересами справи заради власних інтересів.

Встановлено, що конфліктна поведінка у військовому колективі строкової служби направлена на залякуванням інших військовослужбовців, вона посилюється прагненням перемоги у конфлікті за будь-яку ціну, намаганням ініціювати конфлікт заради власних інтересів, схильністю до необґрунтованих погроз та різких оцінок. Крім того, ескалація міжособистісних конфліктів виникає в разі деструктивно-конфліктної поведінки військовослужбовців та зумовлена конфліктогенними рисами характеру, конфліктними уміннями та навичками.

Загалом форма та психологічний зміст конфліктної поведінки зумовлений особливостями темпераменту, здібностей та характеру особистості. Механізм психологічної корекції конфліктної поведінки полягає в актуалізації позитивних особистісних змін.

У третьому розділі - Психологічна корекція конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби - проведено формувальний експеримент із використанням спеціально розробленої “Програми психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби”, проаналізовано ефективність заходів психологічної корекції, окреслено шляхи психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби та розроблено рекомендації щодо реалізації результатів дослідження у військових частинах Збройних Сил.

Формувальний експеримент було проведено в двох типових для Збройних Сил України військових частинах, чисельність особового складу строкової служби, яких складала більше 200 військовослужбовців строкової служби в кожній. Загальна вибірка, з якої було взято військовослужбовців строкової служби для контрольної та експериментальної груп, склала 460 осіб. З загальної вибірки було відібрано по 15 осіб, схильних до конфліктної поведінки для експериментальної та контрольної груп.

Під час формувального експерименту досліджувалася можливість змінити конфліктну поведінку військовослужбовців строкової служби методами психологічної корекції. Для оцінки динаміки особистісних рис та змін у конфліктній поведінці було використано методики: діагностики міжособистісних стосунків (Л.М. Собчик); діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Дарки (в адаптації А.К. Осницького); діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки Т. Кілмена (в адаптації Н.В. Гришиної); визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації у стресі “Прогноз”.

Засобом психологічної корекції конфліктної поведінки була спеціально розроблена програма. Основними принципами, якими ми керувалися під час розробки програми були принципи: системності, універсальності, модульності. Мета програми полягала в досягненні позитивної динаміки особистісних змін у характері, стереотипах мислення і поведінки, активації психологічних механізмів гальмування агресивності, а також зміни ворожості у стосунках на доброзичливість.

“Програма психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” складалася з двох психокорекційних періодів, які включали три тижневих психокорекційних цикли. Кожний цикл складався із міні-лекцій, рольових ігор, індивідуальних завдань творчого характеру, ігрових спортивних занять. На початку психокорекційної програми проводилося ознайомлювальне заняття, наприкінці - заключне, на якому підбивалися підсумки досягнень кожного учасника психокорекційної програми.

Завершення першого психокорекційного циклу з експериментальною групою виявило позитивну динаміку особистісних змін, що почали відбуватися в поведінці військовослужбовців під дією проведених заходів. Найбільш динамічно змінювалися особистісні показники агресивності, роздратованості та підозрілості у бік зменшення, показники врівноваженості - у бік збільшення (табл. 1).

Таблиця 1

Середні показники особистісної динаміки змін в експериментальній групі

Показник

Вимірювання

Динаміка зсуву

Початкове

Проміжне

Фізична агресія

89,1

71,5

- 17,6

Вербальна агресія

78,4

68,0

- 10,4

Непряма агресія

55,9

54,6

- 1,3

Негативізм

90,0

76,0

- 14

Роздратування

83,7

69,3

- 14,4

Підозрілість

51,7

30,8

- 20,9

Образа

35,1

44,2

+ 9,1

Аутоагресія

8,8

8,25

- 0,45

Агресивність

74,4

69,0

- 5,4

Ворожість

70,9

60,6

-10,3

Показник врівноваженості

18,4

15,7

- 2,7

Достовірність позитивної динаміки особистісних змін була перевірена критерієм Мак-Немара, що виявило позитивний зсув і наростаючу тенденцію до особистісних змін (0,56 - 0,784), а також зниження показників фізичної агресії (-17,6 од.), негативізму (-14 од. ), роздратування (-14,4 од.), підозрілості (-20,9 од.).

Вплив творчих завдань при оцінці змін методикою А. Басса та А. Дарки виявив кореляцію з результатами корекції конфліктної поведінки, що підтверджувалося динамікою зниження високих показників агресивності та ворожості у бік середньо статистичних.

Ефективність заходів програми психологічної корекції щодо реалізації творчого потенціалу особистості як корегуючого фактора виявилася високою, на що вказує динаміка зниження фізичної агресії, вербальної агресії та підозрілості осіб експериментальної групи впродовж експерименту.

Зниження ворожості у військовослужбовців експериментальної групи позитивно вплинуло на їх здатність швидше адаптуватися до стресогенних факторів у ситуації фрустрації. Поведінка військовослужбовців стала більш стриманою, що виключало спонтанну ескалацію міжособистісних конфліктів.

Спостереження за військовослужбовцями експериментальної групи підтвердило тенденцію до зниження їх конфліктної активності, поведінка стала менш агресивною, з'явилися елементи терпимості та толерантності, фізична агресія не використовувалася, у спілкуванні не було різких та образливих мовних зворотів. Військовослужбовці усвідомили свої можливості в конфлікті й уже не використовували їх у некерованому вигляді.

Позитивний зв'язок заходів “Програми психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” виявлено із змінами стилю поведінки особистості в конфліктній ситуації (тест Т. Кілмена) (рис. 2).

Рис. 2

При тому зміни показника стилю поведінки “суперництво” виявили динаміку до різкого зниження, а показник стилю поведінки “поступливість” - тенденцію до зростання. На завершальному етапі було отримано динаміку зміни стилю поведінки у конфліктній ситуації військовослужбовців експериментальної групи з “суперництва” на “компроміс”, що вказало на поступово наростаючу тенденцію змін стилю в бік поступливості та співробітництва. На підтвердження того, впродовж експерименту, показник стилю поведінки “суперництво” виявив стійку динаміку до зниження (-6,5 бала), що пов'язано зі зростанням показників стилю “поступливість” (+4,4 бала) та “кооперація” в поведінці (+ 2 бала).

ВИСНОВКИ

У процесі розв'язання завдань дисертаційного дослідження ми дійшли таких висновків.

1. Узагальнено та систематизовано теорії і підходи зарубіжної та вітчизняної психологічної науки щодо поняття, форми, сутності, типології та причин виникнення конфліктної поведінки особистості взагалі, особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби зокрема. Уточнено визначення конфліктної поведінки особистості та сформульовано, що конфліктна поведінка - це сукупність узгоджених між собою дій та вчинків, поєднаних особистісною метою в конфлікті та спрямованих на її досягнення.

2. Теоретичним аналізом встановлено конструктивний і деструктивний компоненти конфліктної поведінки та систематизовано особистісні чинники конфліктної поведінки, диференційовано та виділено серед них конфліктогенні як окремий різновид.

3. Розроблено методологію дослідження конфліктної поведінки особистості, зокрема адаптовано модель Т. Лірі для діагностування військовослужбовців строкової служби, схильних до конфліктної поведінки, виявлено зв'язок динаміки загострення конфліктної поведінки із динамікою показників ворожості і домінантності, розраховано числові критерії оцінки цього зв'язку, що дало можливість розробити новий спосіб діагностування осіб, схильних до конфліктної поведінки, простіший у застосуванні та ефективніший в обробці даних, порівняно із вже відомими способами.

4. Під час констатувального експерименту суттєво розширено знання стосовно особливостей зв'язку між характеристиками темпераменту особистості військовослужбовця строкової служби та кількісними характеристиками конфліктної поведінки, зокрема, сила нервової системи пов'язана з психофізичною можливістю тривалого застосування конфліктної поведінки; рухливість нервової системи зумовлює інтенсивність та швидкість переходу до конфліктної поведінки, глибока інертність нервової системи суттєво знижує конфліктну активність військовослужбовця; неврівноваженість нервової системи прямо пов'язана із загостренням конфліктної поведінки.

5. Експериментально з'ясовано, що здібності особистості проявляються в особистому досвіді ведення конфліктного протиборства, знанні психології конфлікту, конфліктних уміннях і конфліктних навичках, що зумовлюють свідомий вибір найбільш ефективних прийомів та методів конфліктної поведінки в ситуації міжособистісного конфлікту.

6. Аналізом експериментальних даних, що розкривають конфліктні особливості характеру особистості підтверджено гіпотезу дослідження, що конфліктна поведінка особистості спричиняється психологічними особливостями, варіативність та інваріантність яких визначають її появу, і загострення та зумовлюють шляхи психологічної корекції, а також доведено, що динаміка змін психологічних особливостей військовослужбовців строкової служби зумовлює зміни конфліктної поведінки, що розкриває перспективу ефективної психологічної корекції конфліктної поведінки шляхом активації змін у характері особистості.

7. Під час формувального експерименту з'ясовано регуляторний механізм конфліктної поведінки особистості, який полягає в тому, що психологічний вплив на особистість задля зміни рис характеру веде до зміни форми конфліктної поведінки та обумовлює позитивну психологічну корекцію конфліктної поведінки військовослужбовця у конфліктній ситуації. Разом з тим, аналіз експериментальних даних суттєво доповнює знання психологічних особливостей конфліктної поведінки особистості динамікою змін форми та психологічного змісту конфліктної поведінки особистості, залежно від динаміки актуалізації конфліктогенних та “бійцівських” рис характеру, особливостей темпераменту та використання військовослужбовцями специфічних конфліктних умінь та навичок протиборства у міжособистісному конфлікті.

8. Уточнені загальні закономірності динаміки конфліктної поведінки та розкриті шляхи її корегування розробленими прийомами та методами. Проведений аналіз даних експерименту виявив, що спеціально розроблені міні-лекції, рольові ігри, індивідуальні завдання творчого характеру, ігрові спортивні заняття є ефективними для психологічного корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. В складі “Програми психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” пройшли успішну апробацію у військових частинах Збройних Сил України та були рекомендовані до подальшого застосування.

Серед перспектив подальших досліджень із зазначеної теми вважаємо диференційоване і поглиблене вивчення психології конфліктної особистості в контексті професійної діяльності. Важливим є також виявлення психологічних механізмів регуляції поведінки конфліктної особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Зміст дисертації відображено в посібниках:

1. Санташов В.І. Методичні рекомендації щодо виявлення конфліктів в системі міжособистісних стосунків військовослужбовців строкової служби / В.І. Санташов; в/ч А0515 // Метод. посібник. - К. : Друкарня в/ч А0515, 2006. - 46 с.

2. Санташов В.І. Психологічні особливості конфліктної поведінки особистості / В.І. Санташов; в/ч А0515 // Посібник з проблеми конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. - К. : Друкарня в/ч А0515, 2008. - 139 с.

В публікаціях у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України:

3. Санташов В.І. Деякі аспекти використання принципу реалізації в теорії та практиці психологічної науки / В.І. Санташов // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2002. - Т. ІV. - Ч. 6. - С. 236-240.

4. Санташов В.І. Система міжособистісних стосунків військовослужбовця як модель психічного відображення конфлікту та практика її використання в психологічних дослідженнях / В.І. Санташов // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2002. - Т. ІV. - Ч. 7. - С. 233-237.

5. Санташов В.І. Особливості системи міжособистісних стосунків військовослужбовця для дослідження психології конфлікту / В.І. Санташов // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2003. - Т. V. - Ч. 4. - С. 294-300.

6. Санташов В.І. Психологічні особливості поведінки конфліктної особистості військовослужбовця строкової служби / В.І. Санташов // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2007. - Т. ІХ. - Ч. 7. - С. 228-233.

7. Санташов В.І. Додаткові можливості методу Т.Лірі щодо діагностики особливостей родинних стосунків / В.І. Санташов // Збірник наукових праць Інституту психології ім. С.Г. Костюка АПН України. / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2001. - Т. ІІІ. - Ч. 4. - С. 166-171.

Зміст дисертації апробовано на наукових конференціях та семінарах:

8. Санташов В.І. Соціальна рівновага, її порушення як фактор виникнення конфлікту / М.І. Пірен, В.І. Санташов // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конфер. [“Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя”], (Чернівці, 22-23 жовтня 1998 р.). / Чернівецький державний педагогічний університет; Національна академія оборони України та ін. - К. : Друкарня КВГІ, 1998. - Ч. 1. - С. 389-394.

9. Санташов В.І. Інформаційно-психологічний вплив на генезис конфліктних ситуацій в Збройних Силах України / В.І. Санташов // Дод. до збірника наукових праць Київського військового гуманітарного інституту. - К.: Друкарня КВГІ, 1999. - С. 444-449.

10. Санташов В.І. Конфліктна особистість в умовах строкової військової служби. / Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. За ред. С.Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 29. - С. 262-269.

11. Санташов В.І. Психологічні особливості оптимізації конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби / В.І. Санташов // Збірник наук. праць Міжнародного університету розвитку людини “Україна”. - К. : Університет “Україна”, 2007. - Зб. наук. праць. - № 3 (5). - С. 370-375.

12. Санташов В.І. Методика роботи з діагностичною моделлю системи міжособистісних стосунків військовослужбовців / Рекомендації для військових частин ЗС України Головного управління виховної роботи МО України, вих. № 145/2/1553, 2003. - 29 с.

АНОТАЦІЇ

Санташов В.І. Психологічні особливості конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі запобігання та корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. На основі науково-теоретичного аналізу зарубіжних та вітчизняних наукових джерел обґрунтовано підхід до розкриття проблеми психологічної корекції конфліктної поведінки особистості.

Розкрито психологічні особливості конфліктної поведінки, конфліктні та конфліктогенні риси характеру, що призводять до ескалації конфліктів. Виявлено зв'язок між динамікою змін у характері особистості та динамікою змін конфліктної поведінки.

Розроблено “Програму психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” та рекомендації щодо оптимізації системи міжособистісних взаємин у військовій частині.

Ключові слова: конфлікт, психологічні особливості, конфліктна поведінка, конфліктна особистість, військовослужбовці.

Санташов В.И. Психологические особенности конфликтного поведения военнослужащих срочной службы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме конфликтного поведения военнослужащих срочной службы и путям ёё разрешения.

В работе обобщены и систематизированы теории и подходы зарубежной и отечественной психологической науки относительно понятий, форм, сущности, типологии и причин возникновения конфликтного поведения личности вообще, особенностей конфликтного поведения военнослужащих срочной службы в частности. Теоретическим анализом установлено конструктивный и деструктивный компоненты конфликтного поведения и систематизированы личностные факторы конфликтного поведения, дифференцированы и выделены среди них конфликтогенные, как отдельная разновидность.

Разработана методология исследования конфликтного поведения личности, в частности адаптирована модель Т. Лири для диагностирования военнослужащих срочной службы, предрасположенных к конфликтному поведению, выявлена связь динамики обострения конфликтного поведения с динамикой показателей враждебности и доминантности, рассчитаны числовые критерии оценки этой связи, что дало возможность разработать новый валидный способ диагностирования лиц, предрасположенных к конфликтному поведению, более простой в применении и ефективный при обработке данных, при сравнении с ранее известными способами.

По результатам констатирующего эксперимента существенно расширено знание связей между особенностями темперамента и количественными характеристиками конфликтного поведения личности, в частности сила нервной системы связана с психофизической возможностью продолжительного конфликтного поведения; подвижность нервной системы предопределяет интенсивность и скорость перехода к конфликтному поведению, глубокая инертность нервной системы существенно снижает конфликтную активность военнослужащего, а неуравновешенность приводит к обострению конфликтного поведения в конфликтных ситуациях.

Экспериментально выяснено, что способности личности проявляются в личном опыте ведения конфликтного противоборства, знании психологии конфликта, конфликтных умениях и конфликтных навычках, которые предопределяют сознательный выбор наиболее эффективных приемов и методов конфликтного поведения в ситуации межличностного конфликта.

Анализом экспериментальных данных, что раскрывают конфликтные особенности характера личности, установлено, что актуализация таких личностных черт как агрессивность, грубость, неуправляемость в конфликте, несдержанность, дерзость, наглость, жестокость и другие предопределяют деструктивную форму конфликтного поведения, а бесстрашие, благородство, закаленность, настойчивость, стойкость, уверенность в себе, целеустремленность, энергичность, активность, выдержка, мужество, отвага, решительность, смелость, сила духа, ощущение уважения к сопернику, способность быстро переходить от слов к делу - конструктивную форму.

Во время формирующего эксперимента выяснен регуляторный механизм конфликтного поведения личности, который заключается в том, что психологическое влияние на личность с целью изменения черт характера ведет к изменению формы конфликтного поведения и обуславливает положительную психологическую коррекцию конфликтного поведения военнослужащего в конфликтной ситуации.

Итоговым результатом работы стало установление общих закономерностей динамики конфликтного поведения во взаимосвязи с психологическими особенностями личности, а также установление путей эффективного корректирования конфликтного поведения разработанными приемами и методами.

Ключевые слова: конфликт, психологические особенности, конфликтное поведение, конфликтная личность, военнослужащие.

Santashov, V.I. Psychological peculiarities of conflict behavior of active service military men. - Manuscript.

Dissertation to gain degree of Candidate of Psychological Science, Spesiality 19.00.01 - general psychology, the history of psychology. - G.S. Kostjuk Institute of Psychology the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The dissertation is dedicated to the problem of psychological correction of conflict behavior of active service military men. The personality approach to the mentioned problem has been grounded on the basis of profound scientific and theoretical analysis of foreign and national scientific resources.

Psychological peculiarities of conflict behavior, conflict and problem strands which cause conflicts escalation, have been researched. A certain connection between personality dynamics and conflict behavior dynamics has been revealed.

It was worked out a “Programme of psychological correction of conflict behavior of active service military men” as well as recommendations how to optimize interpersonal relations in the military unit.

Key words: conflict, psychological peculiarities, conflict behavior, conflict personality, military men.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Психологічна характеристика конфлікту і конфліктної взаємодії в малій групі. Характеристика юнацького віку, особливості його конфліктної поведінки у школі та у відносинах з батьками. Емпіричне дослідження стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях.

    дипломная работа [637,0 K], добавлен 12.03.2010

  • Психологічні детермінанти конфліктної поведінки підлітків та агресивний компонент в діях неповнолітніх. Емпіричні дослідження сварок та сутичок дітей: методи, процедури та аналіз результатів. Роль негативних почуттів школярів у стосунках з оточуючими.

    курсовая работа [95,5 K], добавлен 09.01.2011

  • Загальна характеристика дорослого віку. Основні способи конфліктної поведінки: конкуренція, ухилення, пристосування, співробітництво та компроміс. Методи дослідження особистісної агресивності та конфліктності, психологічні рекомендації їх профілактики.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 02.10.2013

  • Загальнотеоретичні основи дослідження конфліктного поводження в сучасній психології. Психологічний аналіз особистісних чинників та методів вирішення конфлікту. Емпіричне дослідження особистісних чинників, що лежать в основі конфліктної поведінки людини.

    курсовая работа [90,4 K], добавлен 06.02.2012

  • Психологічні знання про особистісні передумови конфліктної поведінки. Зіткнення протилежно спрямованих інтересів, позицій опонентів чи суб'єктів взаємодії як основна причина виникнення конфлікту. Характеристика етапів розвитку конфліктної ситуації.

    контрольная работа [19,3 K], добавлен 23.12.2013

  • Аналіз наукової літератури щодо проблематики міжособистісних конфліктів. Особливості конфліктної ситуації як динамічної складової конфлікту. Стилі поведінки в конфлікті. Рекомендації щодо вибору оптимального стилю поведінки у міжособистісному конфлікті.

    курсовая работа [848,8 K], добавлен 22.04.2014

  • Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.

    статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Психологічна діагностика схильності особи до ненормативної поведінки та розробка комплексу заходів щодо її психологічної корекції. Профілактика та подолання відхилень від норм поведінки в підлітковому віці. Педагогічні особливості девіантної поведінки.

    дипломная работа [139,9 K], добавлен 02.06.2019

  • Дослідження сутності та особливостей прояву конфліктної ситуації, сучасного стану проблем конфлікту. Характеристика основних стилів поведінки на основі яких базуються стратегії переговорів: суперництва, співпраці, компромісу, уникнення, пристосування.

    курсовая работа [183,9 K], добавлен 08.06.2011

  • Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Коригуюча програма по зменшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки. Методика діагностуючого експерименту.

    дипломная работа [351,4 K], добавлен 12.05.2010

  • Дослідження суїцидальної поведінки як соціально-психологічного явища. Умови формування і вікові особливості суїцидальної поведінки. Аналіз взаємозв'язку сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Профілактична робота з дітьми групи ризику.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 14.06.2015

  • Особливості конфліктної поведінки. Проблема агресивності та гендера, їх рішення в психологічній науці. Гендерні особливості прояву агресивності і конфліктності в поведінці працівника органів внутрішніх справ, комунікативні аспекти даного процесу.

    дипломная работа [103,1 K], добавлен 26.12.2012

  • Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012

  • Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013

  • Девіантна поведінка особистості як психологічна проблема та соціально-психологічний феномен. Фактори, які впливають на девіантну поведінку підлітків. Види психологічної корекції. Психологічна діагностика схильності особистості до девіантної поведінки.

    курсовая работа [161,5 K], добавлен 16.06.2010

  • Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків. Зниження рівня стресу за допомогою методів корекції. Методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса. Особливості розвитку дитячо-батьківських відносин. Корекція сімейних взаємовідносин.

    отчет по практике [94,0 K], добавлен 18.07.2011

  • Поняття мотивів і мотивації поведінки людини. Основні концептуальні теорії агресії. Психологічні особливості підліткового віку як чинник агресивної поведінки та характерологічні риси агресивних дітей. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.03.2009

  • Теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки. Види, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки. Аналліз впливу соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.03.2009

  • Фізіологічні та психологічні особливості підліткового віку, вплив особистісних характеристик підлітка на прояв агресивної поведінки. Етапи розробки психологічних методів корекції, спрямованих на зниження рівня агресивності в осіб підліткового віку.

    курсовая работа [110,1 K], добавлен 16.06.2009

  • "Я - концепція" та її роль в житті особистості. Особливості прояву самооцінки як складової "Я-концепції" особистості. Стилі поведінки керівника в конфліктних ситуаціях. Наслідки конфлікту та їх функціональне значення під час взаємодії в колективі.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 09.09.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.