Когнітивні механізми засвоєння іншомовних текстів як чинник розвитку професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивні механізми засвоєння іншомовних текстів як чинник розвитку професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Активізація науково-професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей в сучасних умовах вимагає посилення комунікативних контактів із закордонними ВНЗ, обміну студентами та результатами науково-технічних досліджень. У цьому плані вкрай необхідним компонентом професійної підготовки інженерів-педагогів є розвиток практичних вмінь аналізу, перекладу, побудови іншомовних текстів. Оволодіння цими вміннями значно розширить можливості студентів до міжнародних контактів, підвищить їх професійну компетентність, можливість отримання нової науково-технічної інформації як традиційними методами, так і за допомогою використання ПЕОМ і Інтернет. Знання іноземних мов нині є надзвичайно актуальним. Це пояснюється необхідністю підвищення професійної майстерності, вільного долучення до культури, науки, технічних досягнень, мистецтва інших народів, розвитку особистісних творчих інтелектуальних здібностей.

Велику роль мовленнєвої діяльності в психологічному розвитку людини у філо- і онтогенезі підкреслювали визначні психологи: І.П. Павлов, К.Д. Ушинський, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Г.С. Костюк, П.Я. Гальперін, Б.Ф. Ломов, А.М. Соколов, Є.М. Соколов, Н.Ф. Тализіна, Ж. Піаже та ін. Вони стверджували вирішальну роль мови у психічному розвитку і соціальному становленні особистості. Мова є основою засвоєння загальних і професійних знань, розумового розвитку людини. Важливою гносеологічною характеристикою мовленнєвої діяльності є її нерозривний зв'язок з мисленням як опосередкованою, узагальнюючою формою відображення дійсності та із пам'яттю, яка є базовою системою засвоєння рідної та іноземної мов і мовлення (С.П. Бочарова, Б.Ф. Ломов, Ю.М. Забродін, В.П. Зінченко).

Найбільш суттєвою характеристикою мови виступає її визначення як найважливішого засобу спілкування. Ця характеристика співвідноситься з комунікативною функцією мови (мовленнєвою діяльностю), що є однією з основних поряд із семантичною (значеннєвою) та сигніфікативною (позначаючою) функцією. Різні аспекти викладання і засвоєння іноземних мов розглядалися в працях вітчизняних психологів: В.П. Артьомова, Б.Г. Бєляєва, Е.Л. Носенко, В.Я. Ляудіс, І.О. Зимньої, Н.Ф. Шевченко, О.В. Землянської та ін.

Системний аналіз конкретної навчально-професійної діяльності, в яку включене засвоєння іноземної мови, дозволяє встановити провідний мотив цієї навчальної діяльності і відповідно ту систему проблемних ситуацій, вирішення яких забезпечуватиме формування мовних дій. Процес навчання в людини опосередкований мовою, її сприйняттям і розумінням, визначенням і закріпленням у ній знань, що здобуваються. Фактором продуктивної діяльності викладача іноземної мови і студентів, які вивчають іноземну мову, є внутрішня мотивація навчального процесу, є забезпечення високого інтелектуального рівня аналізу матеріалу заняття, активізація розумової діяльності студентів. Більш високий рівень вимог до студентів сприяє формуванню творчого ставлення до засвоюваного лінгвістичного матеріалу. Творча активність забезпечує основний принцип навчання - розвиток професійних знань і формування професійно важливих якостей особистості майбутнього фахівця.

Але в проведених дослідженнях над питаннями засвоєння іноземних мов студентами ВНЗ превалюють питання викладання іноземних мов у середній школі. Не розкриті у належній мірі питання психологічних механізмів засвоєння іноземних мов, зокрема розуміння і засвоєння іншомовних текстів. В існуючій практиці навчання іноземним мовам і в теоретико-методичних дослідженнях враховуються лише окремі сторони і моменти розвитку вербальної пам'яті, і дотепер не розроблена така модель навчання, яка б забезпечувала цілісність процесу розвитку вербальної пам'яті, створювала б наявність її активних форм у ході засвоєння студентами навичок роботи з іншомовними текстами, зокрема навичок аналізу, перекладу і побудови текстів. У більшості сучасних методичних напрямків увага звичайно зосереджується на створенні умов для функціонування довільної форми пам'яті і недооцінюються продуктивні можливості мимовільної пам'яті. Не дивлячись на те, що студенти декілька років вивчають іноземну мову ще в школі, а потім кілька років у ВНЗ, відомо, що ефективність засвоєння і використання іноземної мови в технічних ВНЗ дуже низька. Це підкреслює актуальність психологічних досліджень з проблеми засвоєння іноземних мов студентами гуманітарно-технічних ВНЗ і зумовлює вибір теми нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проблеми пов'язане з реалізацією основних напрямків державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), з «Головними напрямками наукових досліджень Української інженерно-педагогічної академії», з темою №6-19 кафедри загальної та інженерної психології УІПА «Визначення і формування інтелектуальних і комунікативних здібностей студентів інженерно-педагогічних фахів». Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол №4 від 13.11.2007) та узгоджена у бюро Ради по координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 28.10.2008).

Мета дослідження - на основі системного підходу визначити специфіку когнітивних механізмів процесу засвоєння іншомовних текстів, виявити умови та фактори ефективності лінгвістичної підготовки майбутнього фахівця інженер-но-педагогічного профілю.

Завдання дослідження:

здійснити системний аналіз процесу засвоєння іншомовних текстів як чинника розвитку професійної компетентності майбутнього фахівця інженерно-педагогічного профілю;

визначити основні мнемічні і розумові когнітивні механізми, що забезпечують переробку і засвоєння студентами іноземної мови і мовлення;

сконструювати структурно-функціональну модель процесу засвоєння навчально-професійної інформації, що відображає її функціональні зв'язки з

а) мнемічними процесами як базовою системою засвоєння мови та мовлення;

б) розумовими процесами при засвоєнні семантичної та логічної структури іншомовних текстів;

розробити методики визначення рівнів засвоєння змісту навчально-професійної інформації;

визначити професійно важливі якості особистості майбутнього фахівця, що сприяють ефективному формуванню навичок роботи з іншомовними текстами;

розробити практичні рекомендації з організації засвоєння іншомовних текстів.

Об'єктом дослідження є процес засвоєння навчально-професійної інформації майбутніми фахівцями інженерно-педагогічних спеціальностей при вивченні іноземної мови.

Предметом дослідження є психологічні особливості та умови ефективного засвоєння змісту і структури іншомовних текстів.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є положення щодо єдності свідомості, діяльності та спілкування (Л.С Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Н.В. Чепелєва та ін.); системно-структурний підхід до особистості (Б.Г. Ананьєв, К.К. Платонов, Б.Ф. Ломов, С.П. Бочарова, В.О. Моляко, В.А. Семіченко, В.Д. Шадріков та ін.); психологічні дослідження особистості в галузі професійної діяльності та спілкування (Г.О. Балл, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, Л.М. Карамушка, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.А. Семіченко, В.О. Татенко, Н.В. Чепелєва та ін.); системні дослідження функціональних механізмів вер-бальної пам'яті (П.І. Зінченко, В.П. Зінченко, О.О. Смірнов, В.Я. Ляудіс, С.П. Бочарова, О.В. Землянська та ін.).

Методи дослідження. В процесі роботи були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є методи теоретичного аналізу наукових досліджень, методи експерименту та спостереження, метод тестування з використанням особистісних тестів (16 РF Кеттела в модифікації О.Н. Капустіної; опитувальник особистісної орієнтації А.А. Рукавишникова; ОТеЦ - опитувальник термінальних цінностей; опитувальники мотивації засвоєння іноземної мови; характерологічній тест К. Леонгарда - Г. Шмішека; опитувальник темпераменту В.М. Русалова (ОСТ-105); тест Айзенка для дорослих (ЕР)), моделювання під час розробки структурно-функціональної моделі процесу засвоєння навчально-професійної інформації, методи математичної статистики щодо обробки отриманих експериментальних даних.

Дослідження проводилось на базі Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків). У дослідженні брали участь 215 студентів академії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

· вперше

- здійснено системний підхід до проблеми засвоєння змісту іншомовних текстів студентами інженерно-педагогічних фахів;

- розкрито когнітивні психологічні механізми цього процесу;

- побудовано відповідну структурно-функціональну модель;

· дістало подальшого розвитку уявлення про структуру і функції когнітивних (мнемічних і розумових) процесів, які забезпечують ефективність засвоєння іноземної мови як фактора професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів;

· удосконалено зміст комплексу психодіагностичних методик, що дозволяють визначити ефективність засвоєння змісту іншомовних текстів студентами інженерно-педагогічних фахів;

· розширено уявлення про психологічні (мнемічні і розумові) механізми засвоєння навчальної та наукової інформації в процесі роботи над іншомовними текстами.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому: 1) здійснено структурно-функціональний аналіз процесу засвоєння змісту навчальної іншомовної інформації в процесі підготовки майбутніх фахівців; 2) розкрито сутність професійно важливих когнітивних якостей особистості майбутнього фахівця, що сприяють ефективному оволодінню навичками роботи з іншомовними текстами; 3) показано специфіку переробки іншомовної інформації та вплив індивідуально-психологічних особливостей студентів на ефективність процесу оволодіння іноземною мовою у різних умовах навчально-професійної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому: 1) розроблено методологічні та методичні підходи до вивчення мнемічних і розумових особливостей особистості як професійно важливих якостей при засвоєнні іноземної мови; 2) розроблено адекватні засоби організації процесу засвоєння іншомовних текстів; 3) наведено рекомендації щодо організації процесу засвоєння іншомовної навчально-професійної інформації. Результати дослідження впроваджено автором у навчально-виховний процес професійної підготовки майбутніх фахівців у декількох ВНЗ: в навчальний процес кафедри загальної та інженерної психології Української інженерно-педагогічної академії (акт про впровадження від 08.09.2009 р.), в навчально-виховний процес Бердянського державного педагогічного інституту (акт про впровадження від 15.09.2009 р.), Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (акт про впровадження від 23.09.2009 р.), Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (акт про впровадження від 02.10.2009 р.), Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (акт про впровадження від 29.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійній розробці оригінальних методик експериментальних і емпіричних досліджень процесу засвоєння іншомовної інформації, у розкритті функціональної ролі когнітивних (мнемічних і розумових) процесів в структурі пізнавальної діяльності фахівця, який вивчає іноземну мову, в емпіричному вивченні об'єктивних і суб'єктивних факторів ефективності когнітивних (мнемічних і розумових) процесів майбутнього фахівця, що є адекватними до процесу засвоєння іноземної мови. В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належать наукові матеріали щодо постановки завдань досліджень, проведення експерименту та аналізу його результатів.

Достовірність результатів дослідження забезпечена реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних до завдань, предмету та об'єкту дослідження, репрезентативною вибіркою досліджуваних, використанням методів математичної статистики для обробки отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та отримані в ході дослідження результати знайшли своє відображення в публікаціях автора, доповідалися на засіданнях кафедри загальної та інженерної психології УІПА (2003-2009 рр.), а також пройшли апробацію на таких міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: 29 Internationale Symposium «Ingenieurpдdagogik 2000»: Unique and Excellent Ingenieurausbildung im 21. Jahrhundert. - (Цsterreich, 2000); Internationale Seminar on developing students abilities on innovation and enterprising at vocational schools in the 21^st century (Tianjin University of Technology and Education, China 2001); 33 Internationales Symposium IGIP /IEEE/ASEE: Lokal Identity; Global Awareness; Engineering Education Today (Fribourg, Switzerland, 2004); International scientific conference UNITECH'06 - (Gabrovo, 2006); «Інтеграція системи вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору» (Рівне, 2006); «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 17 публікаціях (з яких 9 написані одноосібно). У фахових наукових виданнях із психологічних наук, затверджених ВАК України, опубліковано 4 публікації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій, списку використаних джерел, що налічує 203 найменування (в тому числі 39 іноземних авторів) та додатків (в обсязі 14 сторінок). Робота включає 9 таблиць та 8 рисунків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 191 сторінок друкованого тексту.

Основний зміст дисертації

студент когнітивний іноземний мовлення

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дисертаційного дослідження, визначає його об'єкт і предмет, основну мету, завдання, методологічні та методичні засади дослідження. Визначено також наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження у навчальний процес.

У першому розділі - «Методологічні аспекти проблеми засвоєння іноземної мови як фактора професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей» - висвітлено основні методологічні і теоретичні засади дослідження проблеми когнітивних механізмів засвоєння іноземних мов в умовах професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних фахів.

Питанням розвитку мови й мовлення присвячена велика кількість досліджень у різних галузях наук - філософії, лінгвістики, фізіології, педагогіки, психології, теорії інформації. Сутність мови як особливої функції людської психіки привертає увагу філософів усіх часів (Арістотель, Платон, Г. Гегель, І. Кант, К. Маркс та ін.), які вказували на нерозривний зв'язок мови, мислення і пам'яті, їх постійну взаємодію у процесах спілкування, діяльності, інтелектуального розвитку людини.

Психофізіологічні аспекти взаємозв'язку мови і мислення розроблялися у рефлекторній теорії І.М. Сєченова і І.П. Павлова. Розробка проблеми психофізіологічних механізмів мови і мовлення була здійснена І.П. Павловим у його теорії першої (предметної) та другої (мовленнєвої) сигнальних систем, взаємодія яких є основою розвитку образного та теоретичного мислення.

У сучасній психології мова розглядається як засіб спілкування, взаємодії, взаєморозуміння людей і як необхідна умова розвитку у суб'єкта вищих форм пам'яті і мислення, самоконтролю і саморегуляції діяльності (Ж. Піаже, К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, А.М. Соколов та ін.), відмічається продуктивна роль вивчення іноземних мов у загальному і професійному розвитку особистості.

З розвитком системного підходу в психології (П.К. Анохін, М.О. Бернштейн, Р. Аккофф, К. Прибрам, Б.Ф. Ломов та ін.) розширюється галузь досліджень мовленнєвої діяльності у взаємодії з іншими когнітивними процесами, які розглядаються не як відокремлені незалежні функції, а як цілісна багаторівнева саморегульована цілеспрямована система. Представники системних досліджень особливу увагу приділяють взаємодії когнітивних процесів - мови, пам'яті та мислення (Б.Ф. Ломов, Л.М. Веккер, В.П. Зінченко, С.П. Бочарова, Р.М. Грановська та ін.). Мова розглядається як система спеціально розроблених кодів (знаків усної і писемної, зовнішньої та внутрішньої мови), які виникли в процесі соціально-історичного розвитку людських спільнот і сформували різні національні мови, що підкоряються специфічним граматичним правилам. Мовлення ж, як загальнолюдська функція, здійснюється за загальними мовленнєвими законами аналогічно до процесу мислення. Тому людина, яка оволодіває рідною та іноземною мовами, повинна засвоїти як загальні логічні закони побудови мовленнєвих висловлювань, так і специфічні правила конкретної іноземної мови.

Питанням навчання і засвоєння учнями іноземних мов присвячена велика кількість досліджень у галузі мовознавства, методики, педагогіки, психології (В.Н. Комісаров, Б.Г. Беляєв, В.П. Артьомов, І.О. Зимня, Дж. Керрол, О.Р. Лурія, Н.Ф. Шевченко, Б.Ф. Котик, Ю.І. Коваленко, К.М. Кулаков та ін.). Засвоєння іноземних мов розглядається як важливий засіб інтелектуального й загально-культурного розвитку дітей дошкільного і шкільного віку. Значно меншою є кількість досліджень з питань засвоєння іноземних мов студентами немовних факультетів. Об'єктом досліджень тут є переважно методичні аспекти розвитку мови у спілкуванні, засвоєння іншомовної лексики, техніки перекладу (С.П. Бочарова і А.А. Іванченко, А.М. Ждан і М.М. Гохлернер, В.Я. Ляудіс і М.М. Васильєва, А.А. Євдокімова і Т.Б. Хомуленко). Зазначається, що не дивлячись на те, що протягом декількох років вивчається іноземна мова в школі й потім у ВНЗ, рівень її засвоєння дуже низький.

У деяких дослідженнях засвоєння рідної та іноземної мов розглядається як умова розвитку пам'яті та мислення, формування інтелекту особистості. Однак не досліджується належним чином вплив процесів пам'яті і мислення, тобто когнітивних функцій на розвиток мовленнєвої діяльності. Численні труднощі в навчанні іноземним мовам пов'язані саме з незнанням цих психологічних механізмів і невмінням керувати ними.

Мовленнєва діяльність і когнітивні процеси знаходяться у постійному системному зв'язку, завдяки чому розвиток пам'яті і мислення можливо розглядати у зв'язку з ефективністю мовленнєвого розвитку індивіда, однак очевидним є також зворотній зв'язок - залежність ефективності розвитку мови від процесів пам'яті і мислення, які виступають когнітивними механізмами засвоєння мови і мовлення. Дослідження саме цих аспектів засвоєння студентами іноземних мов здається нам досить перспективним.

Засвоєння іншомовної лексики на підставі роботи з професійно спрямованим текстом ми вважаємо пріоритетним засобом у порівнянні з заучуванням окремих лексичних одиниць, бо одиниці лексики (наприклад, англійські терміни) набувають різного значення, вступаючи в різні смислові зв'язки в контекстах.

У другому розділі - «Психологічні механізми засвоєння іноземних мов» - розглядаються конкретні психічні функції, які зумовлюють процеси мовленнєвої діяльності та їх ефективність.

Насамперед, це - процеси пам'яті. В засвоєнні іншомовної лексики мнемічна система проявляє свої продуктивні функції у формі мимовільної та довільної, короткочасної оперативної та довгочасної, смислової (логічної) та механічної пам'яті, які проявляють свою специфіку у запам'ятовуванні, збереженні та відтворенні вербальної інформації. За своєю сутністю, процес засвоєння знань слід розглядати як перекодування сприйнятої вербальної інформації та її переведення в обсяг пам'яті суб'єкта, який асимілює цю інформацію як свій індивідуальний досвід.

Системні дослідження (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, Б.М. Забродін, С.П. Бочарова, Л.М. Веккер) стверджують активну інтегруючу і базову роль пам'яті в організації діяльності суб'єкта і стимулюють розгляд ролі конкретних мнемічних функцій у процесах засвоєння іноземних мов.

В існуючій практиці викладачі іноземних мов і методисти надають перевагу довільному запам'ятовуванню і недооцінюють роль мимовільної пам'яті, яка дозволяє зосередити пізнавальну діяльність студентів на смисловому аналізі вербального матеріалу і його практичному застосуванні, а разом з цим забезпечує високий мнемічний ефект.

Ефективність засвоєння вербальної інформації залежить також від взаємодії та пропускної здатності 3 рівнів роботи пам'яті: сенсорної (іконічної), оперативної короткочасної та довгочасної, які створюють єдину систему регуляції навчальної або практичної діяльності у часі.

Сенсорна (іконічна, миттєва) пам'ять і короткочасна оперативна пам'ять здійснюють постійний прийом і переробку зовнішньої і внутрішньої інформації, її кількісний і якісний відбір і передачу в довгочасну пам'ять, де систематизується, зберігається і відтворюється професійний досвід людини.

Особливу роль у засвоєнні іноземної мови відіграють процеси проактивної і ретроактивної інтерференції та перенесення, які відображають взаємодію навичок рідної та іноземної мов і сприяють або гальмуванню, або позитивному переведенню сприйнятої вербальної інформації в довгочасну пам'ять.

Як відмічено нами вище, в психологічних дослідженнях неодноразово під-креслювалося велике значення процесів мислення в регуляції пам'яті і засвоєнні іноземних мов. В залежності від якості смислової переробки сприйнятої вербальної інформації має місце переважно смислове (логічне), або механічне (формальне) запам'ятовування і відтворення лексичного матеріалу у вербальній пам'яті. Застосування студентами прийомів смислового або механічного запам'ятовування опосередковане рівнем сформованості розумових функцій, які здійснюють аналіз і синтез, зіставлення і класифікацію, розробку плану наступного відтворення і застосування знань з іншомовної лексики. Встановлення семантичних зв'язків між елементами прочитаних іншомовних текстів є необхідною умовою їх ефективного засвоєння і практичного застосування.

Побудована нами структурно-функціональна модель вербальної пам'яті дозволяє розкрити складні когнітивні механізми засвоєння іншомовної лексики і показати функціональну роль усіх інтеріоризованих операцій: сенсорних, мнемічних, розумових, мовно-моторних, які спільно створюють цілеспрямовану саморегульовану систему засвоєння іноземної мови і мовлення.

Модель дозволяє наочно відобразити складні когнітивні процеси засвоєння іншомовної інформації і показати базову продуктивну роль мнемічної системи в цьому процесі. Пам'ять виступає в ролі базової системи розвитку мови і мовлення, бо її функції є необхідною умовою здійснення всіх інших - сенсорних, мисленнєвих і моторних (виконавчих) функцій. Показано, що взаємозв'язок мнемічних і розумових функцій є двостороннім у саморегульованій системі когнітивних процесів: мова відіграє продуктивну роль у розвитку пам'яті і мислення, а мнемічні і мисленнєві процеси детермінують розвиток мовлення, виступаючи у ролі його когнітивних психологічних механізмів.

Аналіз ролі цих механізмів у розвитку вербальної пам'яті дозволяє стверджувати, що найбільш ефективним засобом засвоєння іноземної лексики є не заучування її окремих елементів по асоціації з лексикою рідної мови, а засвоєння цих елементів у роботі із зв'язним текстом, де одиниці лексики набувають різного змісту у відповідності з логічними і семантичними зв'язками, що створюються студентом при аналізі змісту конкретного іншомовного тексту.

У третьому розділі - «Організація, методи та результати емпіричного дослідження психологічних особливостей сприйняття іншомовних текстів майбутніми інженерами-педагогами» - наведено структуру психодіагностичного комплексу методик та результати експериментальних досліджень. В дослідженні брали участь 215 студентів Української інженерно-педагогічної академії. Психодіагностичний комплекс методик дозволив визначити ефективність засвоєння змісту іншомовних текстів, а також розкрити психологічні чинники підвищення рівня оволодіння іншомовною інформацією. В процесі роботи були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких були: методи теоретичного аналізу наукових здобутків; метод експерименту та спостереження; метод тестування з використанням особистісних тестів (16 PF Кеттела; ОТеЦ - опитувальник термінальних цінностей); опитувальники мотивації засвоєння іноземної мови; характерологічній тест К. Леонгарда - Г. Шмішека; опитувальник темпераменту В.М. Русалова (ОСТ-105); тест Айзенка для дорослих (ЕР).

На 1-му етапі дослідження для вивчення мотивації засвоєння іноземної мови використовувався розроблений нами опитувальник. Досліджуваними були студенти першого та другого курсів соціально-економічного (ДСЕ) та механіко-технологічного (ДМТ) факультетів УІПА (4 групи по 30 осіб). Результати анкетування показали, що перші рангові місця з мотивації студенти-економісти першого та другого курсів визначили так: бажання стати економістом (72,0%; 54,0%); мати диплом про вищу освіту (54,0%; 54,0%); мати вищу освіту (28,0%; 74,0%) відповідно. У майбутніх інженерів першого та другого курсів бажання бути інженером високої кваліфікації (62,0%; 24,0%); мати диплом про вищу освіту (46,0%; 46,0%); мати вищу освіту (32,0%; 52,0%).

Вищу освіту студенти пов'язують з перспективою кар'єрного зростання і доброго матеріального забезпечення (економісти 86,0%; 90,0%; інженери 58,0%:66,0%). Студенти з усіх 4-х груп вважають, що у ВНЗ необхідно викладати іноземну мову (100,0%; 100,0%; 100,0%; 90,0%). З найбільшим інтересом досліджувані вивчають англійську мову, вони підкреслюють, що значущість іноземної мови пов'язана для економістів першого та другого курсів з можливістю спілкування з іноземцями (80,0%; 82,0%) і вільно орієнтуватися в інформації з «Інтернет» (58,0%; 40,0%). У інженерів були отримані подібні дані: спілкування (66,0%; 62,0%); «Інтернет» (72,0%; 44,0%). Успішність у засвоєнні іноземної мови краща у економістів першого та другого курсів, (78,0%; 86,0%) студентів отримують добрі та відмінні оцінки; у майбутніх інженерів успішність нижче (76,0%; 54,0%), і вони частіше відчувають труднощі.

На другому етапі дослідження мотивації нами були виділені дві групи студентів (успішні в навчанні іноземної мови та неуспішні, першого та другого курсів). Для визначення мотивації як чинника успішності навчання нами був використаний опитувальник Т.Ільїної.

У групі успішних студентів домінували в ієрархії одержання високих балів за шкалами: «оволодіння професією» - 89,1%; «набуття знань» - 76,8%; «одержання диплома» - 59,2%. Це свідчить про адекватний вибір професії і задоволеність нею. У групі неуспішних у навчанні іноземній мові студенти на перше місце ставили шкалу: «набуття знань» - 70,6%; «одержання диплома» - 68,1%; «оволодіння професією» - 54,2%. У зв'язку з тим, що ціннісні орієнтації мають величезне значення у формуванні і розвитку особистості, у регуляції її поведінки і навчально-професійній діяльності, в процесі аналізу отриманих даних ми виявили, що найбільш характерними рисами для групи успішних студентів 1 та 2 курсів ДСЕ є спрямованість на навчально-професійну діяльність (76,8%), для групи неуспішних студентів (70,6%) на розвиток самоосвіти і самопізнання, суть якого - установка щодо себе.

За результатами дослідження методики «Опитувальник термінальних цінностей» («ОТеЦ») більшість студентів одержали високий бал по показнику високе матеріальне становище (87,2% і 85,3%), матеріальний добробут є для студентів підставою для розвитку почуття власної значимості і позитивного ставлення до себе. Зацікавленість студентів у високому рівні матеріального добробуту пояснюється високими потребами цього віку і низькою соціальною захищеністю студентів, це часто є підставою для розвитку почуття власної значимості і підвищеної самооцінки. Були одержані значимі розходження за шкалами «креативність» і «досягнення» 8,15; 6,58 (с ?0,05) та 8,66; 6,45 (с ?0,05) у першій та другій групах відповідно.

Високий бал по показнику «креативність», отриманий у 1 групі (8,15), відображає прагнення студентів до реалізації своїх творчих можливостей, внесення різноманітних змін у всі сфери свого життя. Ці випробувані намагаються в усьому уникати стереотипів і різноманітнити своє життя.

Високі показники за шкалою «досягнення», отримані в 1 групі (8,66), свідчать про прагнення студентів до досягнення конкретних і суттєвих результатів у різні періоди їхнього життя. Вони старанно планують своє життя, ставлячи конкретні цілі на кожному його етапі і вважають, що головне - домогтися цих цілей. Крім того, часто велика кількість життєвих досягнень служить для таких випробуваних підставою для високої самооцінки.

Інтерпретація даних за шкалами життєвих сфер:

Сфера професійного життя: високі бали за даною шкалою, отримані в 1 групі (8,44), свідчать про високу значимість для студентів сфери їх навчально-професійної діяльності. Випробувані віддають багато часу своїй студентській роботі, для них фахова діяльність є головним змістом життя. Значимі розходження з 2 групою виявлені за допомогою t-критерію Стьюдента (с ?0,05).

Сфера навчання й освіти: високі бали за даною шкалою, отримані в 1 групі (8,09), відбивають прагнення студентів до підвищення рівня своєї освіченості, розширення кругозору. Для них є важливим у житті вчитися й одержувати нові знання. Значимі розходження з 2 групою виявлені за допомогою t-критерію Стьюдента (с ?0,05).

На наступному етапі дослідження було поставлено мету - визначити специфіку формування навичок засвоєння іншомовних текстів, виявити умови та чинники ефективного перекладу в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця інженерно-педагогічного профілю. Основний обсяг інформації, що надходить у професійну пам'ять студентів, складає вербальна інформація, сприймана у вигляді візуальних і звукових іншомовних повідомлень. Нами було проведено експеримент із метою визначення впливу навчально-професійного спілкування на ефективність запам'ятовування та мислення і відтворення нових іншомовних текстів. Було проведено 3 серії експериментів, у кожній брали участь дві групи випробуваних, майбутніх економістів-педагогів і інженерів, кожна група включала від 28 до 32 студентів другого курсу УІПА.

У 1 серії дослідження студентам двох груп пропонувалося прочитати, перекласти і запам'ятати зміст навчально-професійного іншомовного тексту (з урахуванням спеціалізації факультету: Consumer demand - споживчий попит і Metallurgy - металургія). Відтворений текст аналізувався за критеріями: повноти, що визначалася обсягом відтвореної інформації; логічності, що відбивала ступінь зв'язку між елементами тексту, точності, що визначалася правильністю відтворення смислових одиниць тексту. Для обробки результатів відтворення текстової інформації застосовувався метод розбивки тексту на значеннєві одиниці (ланки). Значеннєва одиниця - це окрема, відносно самостійна частина тексту. Встановлювалися логічні зв'язки між окремими частинами тексту.

Обсяг кожного тексту - одна друкована сторінка. Тексти містили 20 значеннєвих одиниць. Тексти прочитувалися декілька разів: з метою перекладу й аналізу змісту тексту, з установкою на його довільне запам'ятовування і відтворення. Випробувані повинні були в довільній формі відтворити зміст якнайближче до тексту, але не обов'язково дослівно. Повнота запам'ятовування оцінювалася за кількістю відтворених значеннєвих одиниць текстів.

Порівняння результатів відтворення двох текстів не показало значних розходжень у показниках відтворення студентами економістами-педагогами і інженерами-педагогами. Окремі студенти для кращого запам'ятовування в процесі читання цього тексту проговорювали його вголос або пошепки, використовували спрощену (супровідне читання тексту) жестикуляцію.

Результати відтворення іншомовних текстів студентами 2-х курсів представлені в таблиці 1, як у середніх показниках по професійних групах, так і по підгрупах, більш і менш успішними за індивідуальними показниками ефективності пам'яті.

Таблиця 1. Показники повноти відтворення значеннєвих одиниць навчально-професійних текстів (у %)

№№	Групи студентів	Підгрупи	Відтворення професійного тексту
			По підгрупах	Серед. по групах
1.	Економісти-педагоги	сильні середні слабкі	49,0 35,5 11,5	32,0
2.	Інженери	сильні середні слабкі	54,5 31,5 16,5	34,2

З таблиці 1 бачимо, що відтворення візуально сприйманого «професійного» тексту в середніх показниках по групах складає 32,0 і 34,2, тобто менше 50% і при цьому не має значних розходжень. Однак значні розходження спостерігаються в індивідуальних показниках ефективності пам'яті студентів, що за критеріями ефективності відтворення можуть бути розділені на «сильних», «середніх» і «слабких», причому всі три рівні в підгрупах різних спеціальностей близькі за своїми показниками. Деяку перевагу показали студенти-інженери. Отримані дані засвідчили дуже низький рівень відтворення, наявність помилок, відсутність логічної структури відтвореного іншомовного тексту. Можна відзначити також малий обсяг відтворення тексту. Провали в пам'яті виділялися випробуваними трьома крапками.

У групі слабких при відтворенні цього тексту часто спостерігалися помилки - привнесення («конфабуляції» - заповнення «білих плям» у пам'яті словами і реченнями не завжди близькими і можливими за змістом описуваного тексту). Представниками групи сильних у процесі вивчення тексту проводився аналіз змісту тексту, при відтворенні матеріалу логічні одиниці часто виділялися абзацами, у той час як у групі «слабких» йде плутане, недиференційоване відтворення. Ефективність «слабких» випробуваних у всіх групах випробуваних при відтворенні двох текстів залишається значно нижчою від показників «сильних».

У 2 серії експерименту студентам-інженерам і студентам-економістам двох груп пред'являлися списки 20 термінів (з тем: Consumer demand - споживчий попит і Metallurgy - металургія). Ставилося завдання скласти логічно зв'язний текст, в який би входили значеннєві одиниці, що включають задані професійні терміни. Завдання виконувалося в тріадах, в умовах навчально-професійного спілкування. Потім проводилася корекція створених текстів по всій групі, в результаті якої було створено груповий текст, що включав 20 значеннєвих одиниць. Випробувані не одержували установку на довільне запам'ятовування і відтворення створеного тексту, тобто мало місце мимовільне запам'ятовування.

Результати відтворення цього тексту випробуваними 2 груп наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Показники ефективності відтворення значеннєвих одиниць іншомовних навчально-професійних текстів (у%)

№№	Групи студентів	Підгрупи	Відтворення професійного тексту
			По підгрупах	Серед. по групах
1.	Економісти-педагоги	сильні середні слабкі	75,0 55,0 30,5	53,5
2.	Інженери	сильні середні слабкі	65,5 50,0 25,5	47,0

Показники ефективності відтворення текстів у другій серії дослідження значно вищі від аналогічних показників відтворення текстів у 1 серії дослідження.

У 3 серії основним завданням було дослідження когнітивних процесів у їх зв'язку з типологічними, характерологічними особливостями особистості.

У процесі дослідження було використано комплекс таких методів: 16 - факторний особистісний опитувальник Р.Б. Кеттела, характерологічний тест К. Леонгарда - Г. Шмишека, опитувальник структури темпераменту В.М. Русалова (ОСТ-105), тест Айзенка для дорослих (ЕР). Отримані дані зіставлялися з даними експерименту по запам'ятовуванню вербального матеріалу з навчально-професійним змістом. Проводився кореляційний аналіз даних успішності відтворення тексту і результатів дослідження характерологічних особливостей особистості випробуваних. Результати цього аналізу показали, що в групі сильних значимий позитивний кореляційний зв'язок успішності відтворення спостерігався з наступними факторами 16-ФЛО Кеттела і їхньою виразністю: фактором - В (високі оцінки інтелекту - висока здатність до абстрактного мислення, швидкість схоплювання ідей, швидка навченість, наявність кореляції з рівнем вербальної культури і з такою типологічною рисою, як рухливість, жвавість); фактором - С (сила «Я», високі оцінки), людина емоційно стабільна, спокійна, висока толерантність стосовно фрустрації; фактором - Q₃ (високий самоконтроль), людина добре контролює свої емоції і поведінку взагалі, цілеспрямована, доводить справу до кінця.

Негативний значимий кореляційний зв'язок успішності відтворення спостерігався з фактором О (низькі показники, гіпертипія), людина упевнена у своїх силах, спостерігається низький рівень тривожності.

За результатами, отриманими методом ОСТ В.М. Русалова, значимий позитивний кореляційний зв'язок визначено за шкалами: ергічність (Ерг) потреба в діяльності, рівень активізації і життєвого тонусу; пластичність (Пл) переключення з одного виду діяльності на інший, вибір форм предметної діяльності; темп (Тмп) - швидкість виконання операцій у діяльності; емоційність (Ем) - емоційне реагування на ситуацію і рівень тривожності.

За тестом Айзенка - низький рівень нейротизму (емоційна стабільність (Нн)) забезпечує більш високу успішність запам'ятовування і відтворення.

За тестом К. Леонгарда - Г. Шмишека значимий кореляційний зв'язок спостерігається з ригідною (педантичною - Рг) акцентуацією, пов'язаною з тенденцією до акуратного і сумлінного виконання завдань.

На рис. 3 представлено кореляційні зв'язки між показниками (16-ФЛО Кеттела; Айзенка; Леонгарда-Шмишека й ОСТ Русалова. Фактори: В - інтелект, С - сила «Я», Q₃ - високий самоконтроль, О - гіпертермія, Ерг - ергічність. Пл - пластичність, Тмп - темп, Ем - емоційність, Нн - нейротизм, Рг - ригідність.

У групі слабких було отримано фактично «дзеркальне» відображення кореляційних зв'язків між показниками використаних методів і показниками успішності відтворення тексту.

У групі середніх найбільш яскраво проявився вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості (суб'єктивного фактору) на процес запам'ятовування іншомовного тексту.

Проведене дослідження показує продуктивну роль когнітивних процесів, пам'яті і мислення, в засвоєнні студентами структури і змісту іншомовних текстів. Мотиваційні установки, які зберігаються у довгочасній пам'яті, зумовлюють цілеспрямований відбір вербальної інформації, її логічну переробку, виділення смислових одиниць та ефективність відтворення.

Висновки

1. З позицій сучасного системного підходу мова як засіб мовленнєвої діяльності являє собою систему спеціально вироблених знаків (усного й писемного, зовнішнього й внутрішнього мовлення), необхідних у процесах спілкування, пізнання й професійної підготовки тих, хто навчається. Студенти гуманітарно-технічного ВНЗ, що опановують рідну й іноземну мову, повинні засвоїти як загальні логічні й семантичні закони побудови мовних висловлювань, так і специфічні правила використання конкретної іноземної мови.

2. У ряді досліджень оволодіння іноземними мовами розглядається як засіб розвитку пам'яті й мислення, інтелекту в цілому. Однак не досліджується належною мірою вплив когнітивних, тобто мнемічних і розумових процесів, на ефективність засвоєння іноземного мовлення. Багато проблем у навчанні студентів іноземним мовам пов'язано з неврахуванням цих когнітивних механізмів засвоєння мовлення й невмінням ними керувати.

3. Успішність засвоєння студентами змісту іншомовних текстів залежить від особливостей функціонування таких видів пам'яті, як довільна й мимовільна, короткочасна, оперативна й довгострокова, формальна й логічна, а також від активності розумових операцій, що стимулюють відбір і логічну переробку вербальної інформації, яка сприймається.

4. Представлена нами структурно-функціональна модель процесу засвоєння іноземного мовлення показує, що цей процес являє собою складну багатофункціональну й багаторівневу структуру, у якій мнемічні процеси утворюють базову підсистему, забезпечують приймання й переробку вербальної інформації на всіх стадіях її засвоєння, а розумові процеси забезпечують значеннєве кодування, декодування й розробку програм практичного застосування іншомовної лексики.

5. Проведені експериментальні й емпіричні дослідження показують, що успішність оволодіння студентами процесом засвоєння змісту й структури іншомовних текстів визначається системою об'єктивних і суб'єктивних факторів.

До об'єктивних факторів можна віднести:

- особливості організації процесу викладання іноземних мов у гуманітарно-технічних ВНЗ;

- обсяг навчального навантаження по засвоєнню іноземних мов, співвідношення завдань по формуванню теоретичних знань і практичних навичок аналізу перекладу й побудови іншомовних текстів;

- відображення в навчальних текстах професійно-значимої інформації;

- методична й психологічна підготовленість викладацького персоналу по керуванню процесами засвоєння іноземних мов.

До важливих суб'єктивних факторів варто віднести систему професійно важливих властивостей особистості студентів:

- рівень розвитку когнітивних процесів і характер життєвого досвіду в абітурієнтів;

- професійно-мотиваційні установки студентів, що детермінують їхнє ставлення до вивчення іноземних мов;

- особливості професійної цілеспрямованості;

- сформованість у студентів способів семантичного аналізу й логічної переробки змісту й структури іншомовних текстів, що стимулюють високу ефективність їх запам'ятовування й збереження у довгостроковій пам'яті.

6. Засвоєння лексичного матеріалу є значно більш ефективним в умовах роботи зі зв'язним текстом, ніж при заучуванні окремих одиниць іншомовної лексики в асоціації з відповідними термінами рідної мови, тому що в структурі професійних текстів слова іноземної (наприклад, англійської мови) набувають в різних контекстах різне семантичне значення.

Були отримані значущі коефіцієнти кореляції між показниками рівня інтелекту (за Кеттелом) та повнотою відтворення іншомовного тексту.

7. Розроблений нами комплекс методик з рекомендаціями щодо його практичного застосування може бути продуктивно використаний для діагностики рівня сформованості когнітивних здібностей, що становлять основний психологічний механізм засвоєння студентами іноземних мов.

Подальша розробка цієї проблеми має значні перспективи в плані розкриття психологічних механізмів засвоєння іноземних мов фахівцями різних гуманітарних і інженерних професій.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Зеленин Г.И. Формирование знаний и умений обучаемых путем введения коммуникативной методики в изучении иностранного языка студентами инженерно-педагогических спеціальностей / Зеленин Г.И., Колот Ю.Ю. // Referate des 31/ Internationalen Symposiums «Ingenieur des 21. Jahrhunderts». - Sankt-Petersburg 2002. - S. 307-312.

2. Зеленин Г.И. Национальные системы сертификации и аккредитации в области инженерного и инженерно-педагогического образования / Зеленин Г.И. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць, Харків: УІПА, 2001 р. - Вид. 1. - С. 22-30.

3. Зеленин Г.И. Die Wertung der Qualitдt der Lehr - Erkenntnistдtigkeit von Studenten der Ingenieur-fachrichtungen bei der Fremdsprachenausbildung / Зеленин Г.И., Ящун Т.В. // Referate des 29. Internationalen Symposiums «Ingenieurpдdagogik 2000»: Unique and Excellent Ingenieurausbildung im 21. Jahrhundert. - Цsterreich, 2000. - S. 616-619.

4. Зеленин Г.И. The National Certification and Accreditation Systems in Engineering Education / Зеленин Г.И. // Conference Proceedings. International Seminar on developing Students' abilities on Innovation and Enterprising at Vocational schools in the 21^st century: Tianjin University of Technology and Education. - 2001. - Р. 33-38.

5. Зеленін Г.І. Самостійна робота студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у вивченні іноземних мов / Зеленін Г.І., Склярова С.С., Сєроштанова С.Е. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць, Харків: УІПА, 2001 р. - Вид. 2. - С. 153-158.

6. Зеленін Г.І. Застосування технічних засобів навчання при вивченні усного англійського мовлення в немовному вузі / Зеленін Г.І., Склярова С.С., Сєроштанова С.Е. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць, Харків: УІПА, 2002 р. - Вид. 3. - C. 146-149.

7. Зеленін Г.І. Система факторів, що детермінують мотивацію студентів з вивчання іноземної мови / Зеленін Г.І. // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць, Харків, НТУПІ, 2004 р. - Вид.5. - C.406-416.

8. Зеленін Г.І., Кравченко О.В. «Das Lehrfernsehen im Prozeв der Ausbildung in Fremdsprachen der zukunftigen Ingenieur-Pдdagoge» / Зеленін Г.І., Кравченко О.В. // ХХХІІІ International Symposium IGIP Local Identity Global Awareness Engineering Education Today. - Switzerland, 2004. - Р. 504-507.

9. Зеленин Г.И. Овладение навыками технического перевода как фактор профессиональной подготовки студентов УИПА / Зеленин Г.И. // Збірник тез доповідей. ХХХVІІІ науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії. - Харків: УІПА, 2005. - Частина 1. - С. 32.

10. Зеленин Г.И. Контроль усвоения студентами излагаемого материала / Зеленин Г.И., Галл Зигхард // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць, Харків: УІПА, 2005. Вид. №11. - С. 170-178.

11. Зеленін Г.І. Дослідження ціннісно-особистісної сфери у юнацькому віці / Зеленін Г.І. // Вісник ХГПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ, 2006. - Вип. 18. - С. 32-41.

12. Зеленін Г.І., Ремізанцева К.О. System of the factors determined motivation of the students / Зеленін Г.І., Ремізанцева К.О. // International scientific conference. Technical university of Gabrovo/ - Unitech Gabrovo, 2006, Proceedings, volume III. - Р. 170-175.

13. Зеленин Г.И. Психологические аспекты обучения студентов научно-техническому переводу / Зеленин Г.И. // Психолого-педагогiчнi основи гуманiзацii навчально-виховного процесу в школi та ВНЗ: Збiрник наукових праць, Рiвне, КЕГН, 2006 р. - Вип. VI. - C. 135-140.

14. Зеленін Г.І. Чинники ефективності мовної діяльності / Зеленін Г.І. // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми психології». Київ: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2006 - Том ІХ, частина 1 - С. 69-76.

15. Зеленін Г.І. «Actual problems of students adaptation in general Engineering and Special disciplines» / Зеленін Г.І., Кравцов М.К., Резниченко М.К. // Journal of jiangsu teachers University of Technology. 2007. v. 13, №3 - P. 3-10.

16. Зеленін Г.І. Технічний переклад іншомовних текстів в умовах на-вчально-професійного спілкування / Зеленін Г.І. // Вісник ХГПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ, 2008 - Вип. 24 - С. 65-73.

17. Зеленін Г.І. Роль словесно-смислової пам?яті в процесі перекладу навчально-професійних іноземних текстів / Зеленін Г.І. // Вісник ХГПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ, 2009 - Вип. 29 - С. 50-61.

Размещено на Allbest.ru

...