Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ"

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічні особливості розвитку інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Латишева Маріанна Олександрівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ "Університеті менеджменту освіти"

Науковий керівник

кандидат психологічних наук, доцент Зябкина Ірина Валентинівна, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, заступник декана факультету психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Власовa Олена Іванівна, Київській національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної психології та психології розвитку

кандидат психологічних наук, доцент Рождественський Андрій Юрійович, Національна академія Служби безпеки України, доцент кафедри по боротьбі з тероризмом

Захист відбудеться "19"_грудня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у ДВНЗ " Університет менеджменту освіти", 04053 м. Київ, вул. Артема 52-А, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", 04053 м. Київ, вул. Артема 52-А

Автореферат розіслано "14 " листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Скоробагатько

Загальна характеристика роботи

Здійснити аналіз й узагальнення існуючих у психологічній літератури поглядів на процес інтрацептивного сприйняття і сформулювати базові теоретичні положення.

Розробити психодіагностичний комплекс для дослідження особливостей інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку з різним станом здоров'я (практично здорових і часто хворіючих) та їх матерів, дослідження дитячо-батьківських стосунків.

Виявити і описати особливості розвитку інтрацептивного сприйняття у молодших школярів з різним рівнем здоров'я і їх стосунків з матерями.

Розробити та експериментально апробувати психокорекційну програму розвитку інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку, визначити її ефективність.

Теоретико-методологічні основи дослідження становлять: культурно-історична концепція Л.С. Виготського (положення про інтеріоризацію досвіду; системну будову психічних процесів, сензитивний період розвитку, зону найближчого розвитку), системно-генетична концепція зорового сприйняття (В.О. Барабанщиков), теорія розвитку дитячого сприйняття шляхом формування і вдосконалення перцептивних дій (А.В. Запорожець), загальнопсихологічна теорія діяльності (О.М. Леонтьєв) і теорія свідомості (Ф. Є. Василюк, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, О.В. Наришкін, С.Д. Смірнов, Г.П. Стеценко), психологія тілесності (Г.О. Аріна, О.В. Мотовілін, В.В. Ніколаєва, О.Ш. Тхостов), положення психології самосвідомості (О.Т. Соколова, В.В. Столін, І.І. Чеснокова), концепція суб'єктивної семантики (О.Ю. Артем'єва, В.П. Серкін), вікова періодизація розвитку Д.Б. Ельконіна.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, перевірки гіпотези був використаний теоретичний метод (аналіз психологічної літератури), що дозволило виявити ступінь дослідженності поставленої проблеми, визначити основні напрямки подальшого наукового пошуку, розробити психодіагностичний комплекс та психокорекційну програму розвитку інтрацептивного сприйняття у молодших школярів.

Використані емпіричні методи: метод спостереження як спосіб одержання додаткової інформації щодо психологічних особливостей дітей з різним станом здоров'я, їх стосунків з матір'ю; метод клінічної бесіди (Ж. Піаже), який дозволяє зібрати інформацію стосовно історії індивідуального розвитку дитини, сімейних ставлень, типа виховання, особливостей навчання у школі; методика семантико-перцептивних універсалій (О.Ю. Артем'єва, Л.С. Назарова) для виявлення особливостей сприйняття у молодших школярів з різним досвідом переживання інтрацептивних відчуттів; метод колірних виборів (МКВ) для одержання інформації щодо функціонального стану школярів, оцінки їх психоемоційної напруги, переважаючої стратегії взаємодії зі світом; колірний тест відносин (КТВ) для одержання інформації про особливості презентації інтрацептивних відчуттів у свідомості молодших школярів, ставлення до значимих людей, до себе; методика "Сімейна соціограма" (Е.Г. Ейдеміллер, О. Черемісін) для визначення неусвідомлюваних аспектів дитячо-батьківських стосунків, позиції дитини в сімейній системі; опитувач "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) (Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстицькіс) з метою виявлення типу негармонійного виховання матерів молодших школярів.

Узагальнення результатів психодіагностики молодших школярів, що входять у різні групи здоров'я, дозволило розробити психокорекційну програму розвитку інтрацептивного сприйняття у молодших школярів. У формуючому експерименті використано елементи тілесно-орієнтованих технік, ігрової сімейної психотерапії, методів метафоричної комунікації, психогімнастики.

Математична обробка і графічна презентація результатів здійснювались за допомогою статистичної програми SS Statistica v 6.0.

Надійність і вирогідність результатів дослідження забезпечувалися її методологічною та теоретичною обґрунтованістю, експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи протягом 2003 - 2007 рр.

На першому етапі (2003-2004 рр.) вивчався стан розробленості зазначеної проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах. Визначені об'єкт, предмет, гіпотеза, сформульовані ціль та завдання, визначено комплекс методичних засобів дослідження. Здійснений аналіз сучасних теоретико-методологічних підходів до вивчення процесу інтрацептивного сприйняття та досвіду надання психологічної допомоги дітям з порушеннями психосоматичного розвитку.

На другому етапі (2004-2005 рр.) проведений констатуючий експеримент, проаналізовані його результати, розроблена та апробована психокорекційна програма, спрямована на розвиток інтрацептивного сприйняття у молодших школярів.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) здійснений аналіз матеріалів формуючого експерименту, зроблені теоретичні та емпіричні узагальнення, оформлена дисертаційна робота.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося в школах м. Ялти (Ялтинський навчально-виховний комплекс дитячий садок-школа-колегіум "Радуга", ЗОШ № 2, ЗОШ № 13, Нікітська ЗОШ, Гурзуфська ЗОШ). Всього в експерименті взяли участь 168 осіб. З них 84 молодших школяра з різним станом здоров'я та 84 матері.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що: уточнено і поглиблено психологічні уявлення про процес формування інтрацептивного сприйняття у молодшому шкільному віці; доведена залежність сформованості інтрацептивного сприйняття у молодших школярів від стану їх здоров'я і особливостей стосунків з матір'ю; підтверджена можливість дослідження інтрацептивного сприйняття на підставі кольороасоціативної методики. Розширено уявлення про узгодженість колірних оцінок інтрацептивних відчуттів, будь-яких об'єктів в діадах "мати-дитина молодшого шкільного віку". Розкриті: тенденції розвитку інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку; їх залежність від стану здоров'я; характер емоційно-оцінної категорізації дитиною тілесних відчуттів, його залежність від оцінки матері. Вперше розроблена психокорекційна програма, спрямована на розвиток інтрацептивного сприйняття у молодших школярів.

Практичне значення одержаних результатів. Розширено методичну базу дослідження процесу інтрацептивного сприйняття: модифіковано тест колірних стосунків і психосемантичну методику "Класифікація відчуттів" (О.Ш. Тхостов, О.В. Єфремова), що дозволяє дати оцінку представленості інтрацептивних відчуттів у свідомості молодших школярів; удосконалені критерії оцінювання методики "Сімейна соціограма", що дозволяє більш диференційовано визначати неусвідомлювані аспекти взаємин в діаді "мати-дитина", між членами сім'ї.

Основні положення, висновки роботи використовуються викладачами психологічних факультетів вищих навчальних закладів в межах дисциплін "Клінічна психологія", "Психологічне консультування та психокорекція", "Психологія особистості", "Організація психологічної служби", "Психологія розвитку та вікова психологія", спецкурсу "Методи комплексного дослідження особистості"; у процесі післядипломної освіти керівників психологічних служб та керівних педагогічних кадрів.

Отримані результати дослідження можуть бути використані практичними психологами: для проведення просвітницької та психопрофілактичної роботи серед молодших школярів, їх матерів; розробки психокорекційних програм.

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику психологічної служби Ялтинського навчально-виховного комплексу дитячий садок-школа-колегіум "Радуга" (довідка про впровадження № 94 від 07 червня 2007 р). Матеріали дослідження впроваджені у навчальний процес кафедри практичної психології Гуманітарного інституту "Артек" (довідка про впровадження № 3 від 18 листопада 2005 р.); кафедри прикладної психології Таврійського гуманітарно-екологічного інституту м. Сімферополя (довідка про впровадження № 4 від 18 грудня 2006 р.); психолого-педагогічного факультету, курсів підвищення кваліфікації Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка про впровадження № 149 від 06 червня 2008 р.); Кримського гуманітарного факультету НПУ імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження № 04-10/1227 від 19 червня 2008 р.).

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення, результати та висновки дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри психології Гуманітарного інституту "Артек", кафедри практичної психології КГФ НПУ імені М.П. Драгоманова, кафедри психології ЦІППО АПН України, на науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція "Професіоналізм педагога. Європейський вибір України" (Ялта, 2005); І Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми психолінгвістики" (Переяслав-Хмельницький, 2006); Науково-практична конференція "Синтез знань Сходу й Заходу" (Сімферополь, 2007); II Міжнародний гуманітарний Форум "Відродження, оновлення та розвиток людини в "Артеку" (Ялта, 2007); Науково-практична конференція "Освіта та здоров'я" (Євпаторія, 2007); Звітно-наукова конференція викладачів Кримського гуманітарного факультету НПУ імені М.П. Драгоманова "Єдність навчання та наукових досліджень - головний принцип університету", (Ялта, 2008).

Публікації. Основні теоретичні положення та емпіричні результати дисертаційного дослідження, висновки відображені у 6 одноосібних наукових статтях, з них 4 - у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України.

інтрацептивне сприйняття шкільний вік

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків загальним обсягом 222 сторінки машинописного тексту (основний текст роботи - 164 сторінки). Список літературних джерел містить 234 праці. Робота ілюстрована 32 таблицями, 11 рисунками.

Основний зміст

У вступі обґрунтовані актуальність теми, ступінь її розробленості, визначені об'єкт, предмет, ціль, сформульовані гіпотеза дослідження та завдання, висвітлені теоретико-методологічні підходи, розкрито методичну базу. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Надані відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику, публікації за темою дисертації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи вивчення інтрацептивного сприйняття молодшого школяра" підкреслюється недостатня розробленість проблеми розвитку інтрацептивного сприйняття у дітей. Висвітлюються існуючі уявлення про інтрацептивне сприйняття в сучасній психології; визначається поняття "інтрацептивне сприйняття", описуються його характерологічні ознаки, рівні функціонування, чинники розвитку та порушення.

На основі проведеного аналізу літературних джерел зроблено наступні теоретичні узагальнення:

1) Всі дослідники, що торкаються проблеми інтрацептивного сприйняття по-різному розглядають його суть та описують дві форми представленості інтрацептивного сприйняття у свідомості суб'єкта: у формі емоційно-цілісного переживання, навіть не зовсім усвідомленого (О.Ю. Артем'єва, В.М. Бехтерев, А. Дамазіо, В.П. Зінченко, І.М. Сєченов, Х. Рутроф) і у вербальній формі (С.П. Елшанський, В.В. Ніколаєва, Г. Є. Рупчев, О.Ш. Тхостов). Це дозволяє зробити висновок, що інтрацептивне сприйняття завжди категоріальне, але має різні рівні усвідомленості.

2) Рівень диференціації інтрацептивного сприйняття визначається соціальною ситуацією розвитку суб'єкта. Формування тілесності описується авторами по-різному, але факт зв'язку її становлення зі спілкуванням з матір'ю (з іншим дорослим) відображений у роботах багатьох психологів (Г.О. Аріна, Дж. Боулбі, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, Ж. Лакан, М. Малєр, О.Г. Мотовілін, В.В. Ніколаєва, О.Ш. Тхостов та ін.). Однак соціальна ситуація розвитку дітей молодшого шкільного віку та її вплив на формування інтрацептивного сприйняття поки що не отримала наукового дослідження та інтерпретації.

3) Інтрацептивні відчуття як дитини, так и і дорослого трудно вербалізуються (Дж. Енджел, П. Марті, Г. Є. Рупчев, О.Ш. Тхостов, М. Фен, З. Фрейд та ін.). При цьому труднощі опису інтрацептивних відчуттів переборюються за допомогою використання емоційно-оцінних конструктів, метафори.

Таким чином, узагальнення результатів дослідження проблеми інтрацептивного сприйняття в психології привело нас до можливості формулювання робочого поняття, на яке ми спирались у даному дисертаційному дослідженні. Отже інтрацептивне сприйняття це прижиттєво сформований складний психічний процес, результатом якого є віддзеркалення інтрацептивних відчуттів, що забезпечує суб'єкту орієнтування у внутрішньому світі. Формується інтрацептивне сприйняття шляхом інтеріоризації: у спілкуванні з матір'ю (іншим) тілесні чуттєві враження дитини отримують означення (рос. означение). Основними характеристиками цього процесу є активність, предметність, узагальненість і мотивованість. Як правило, інтрацептивні відчуття представлені у контексті самопочуття людини.

Щоб взагалі усвідомити окремі інтрацептивне відчуття, вони повинні бути означені хоча б емоційно. При цьому, не зважаючи на певну здатність дитини молодшого шкільного віку вербально позначати своє самопочуття, повного усвідомлення своїх тілесних відчуттів у школяра немає, а значить соматичний досвід поки що диференційований недостатньо.

У другому розділі "Організація емпіричного дослідження інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку" обґрунтовуються відповідна система методичних прийомів та діагностичних методик; вибір груп дітей та матерів, дається характеристика відібраних груп. У дослідженні взяли участь практично здорові та часто хворіючі ОРЗ та ОРВІ діти (відповідно 1 і 2 групи здоров'я - Указ № 434 Міністерства охорони здоров'я України від 24.11.2002 р.), їх матери.

Описано схему та методики емпіричного дослідження. Оскільки формування інтрацептивного сприйняття "є єдністю відношення, функціонування і знання" (О.Ю. Артем'єва), обрано методичний апарат психології суб'єктивної семантики.

При інтерпретації результатів методу колірних виборів (МКВ), колірного тесту відношень (КТВ) ми спиралися на такі критерії, як співвідношення колірних маркерів, розташованих на перший-третій і шостій-восьмій позиціях; порівнянні вибору колірних маркерів людини з еталонним індикатором нервово-психічного благополуччя - аутогенною нормою. Дається опис методики семантико-перцептивних універсалій (О.Ю. Артем'єва, Л.С. Назарова). Показується, що методика семантико-перцептивних універсалій дозволяє досліджувати особливості оцінювання семантично ненавантаженого об'єкта у молодших школярів, а також фіксувати рівень погодженності в оцінках зображень у діаді "мати-дитина".

Запропонована модифікація колірного тесту відношень (М.О. Еткінд) та психосемантичної методики "Класифікація відчуттів" (О.Ш. Тхостов, О.В. Єфремова), що дозволяє представити інтрацептивні відчуття у свідомості молодших школярів у вигляді кольороасоціативних відповідей, таким чином робить їх доступними для психологічного аналізу, а в разі необхідності - для проведення корекційної роботи.

Запропоновано модифікацію методики "Сімейна соціограма" (Е.Г. Ейдеміллер, О. Черемісін), що дозволяє аналізувати неусвідомлювані аспекти взаємин в діаді "мати-дитииа", між членами сім'ї.

Здійснено кількісний та якісний аналіз результатів експерименту із застосуванням методів математичної статистики.

Аналіз отриманих у процесі констатуючого експерименту результатів показав наступні особливості інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку з різним станом здоров'я. У сприйнятті семантично ненавантаженого об'єкта практично здорові та часто хворіючи діти здебільшого використовують емоційно-оцінні категорії, серед яких більш актуалізованими є: гарний, приємний, добрий, свіжий, чистий. При цьому встановлена більш розвинена здібність до оцінки зовнішніх об'єктів у часто хворіючіх молодших школярів. Так, значно частіше діти з цієї групи використовували і такі категорії як розумний (р<0,01), приємний (р<0,01), упорядкований (р<0,01). Така особливість розглядається як компенсаторний механізм, що забезпечує дитині, що часто хворіє, адаптацію у фізіологічній та соціальній сферах.

Показано, що в цілому для дітей молодшого шкільного віку характерні незначний та середній рівень нервово-психічної напруженості (за результатами МКВ) з тенденцією його підвищення серед часто хворіючіх дітей (табл.1). Слід відзначити, що учбова діяльність пред'являє значні вимоги щодо фізіологічного стану дитини. При цьому незалежно від рівня здоров'я молодші школярі досить успішно використовують внутрішні можливості, щоб підтримувати необхідний рівень функціонування, адаптуватися до різних умов та вимог. Втім подолання психологічних проблем для часто хворіючіх дітей є більш складним, ніж для їх здорових однолітків, що призводить до підвищення рівня нервово-психічної напруженості, необхідності формування компенсаторних механізмів.

Встановлено узгодженість оцінок семантично ненавантажених об'єктів у групі практично здорових дітей та їх матерів значимо вища, ніж у групі часто хворіючіх однолітків та їх матерів (р<0,03). Статистичні розходження зафіксовані за допомогою критерія ц* - кутове перетворення Фішера.

Таблиця 1

Розподіл дітей практично здорових (ДПЗ) та дітей часто хворіючих (ДЧХ) за сумарним відхиленням (СВ) від аутогеної норми, за результатами методу колірних виборів (у %)

Аналіз отриманих у процесі констатуючого експерименту результатів довів особливості інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку з різним станом здоров'я. Так, серед практично здорових молодших школярів виявлено виражений та середній рівень узгодженості колірних оцінок щодо негативних, позитивних та подвійних інтрацептивних відчуттів. При цьому негативні інтрацептивні відчуття оцінюються дітьми ахроматичними маркерами, які розташовані на останніх позиціях їх індивідуального кольороасоціативного ряду, а приємні - привабливими колірними еталонами, розташованими на першій-четвертій позиціях. Відзначимо, в цій групі школярів на перших позиціях здебільшого представлені жовтий, красний, зелений та фіолетовий кольори, що свідчить про характерний стенічний та змішаний засіб реагування. Найбільша вага належить жовтому колірному еталону, що є характерним для дітей цього віку. Аналіз нормованих оцінок свідчить: практично здорові діти за допомогою колірного еталона легко здійснюють означення інтрацептивних відчуттів.

У групі часто хворіючіх дітей також виявлено виражену погодженість кольороасоціативних відповідей щодо негативних інтрацептивних відчуттів, які оцінюються ахроматичними маркерами. Водночас встановлена низька погодженість кольороасоціативних відповідей відносно позитивних та подвійних тілесних відчуттів, які оцінюються привабливими для них колірними еталонами, розташованими на 3-5 позиціях. При цьому на перших позиціях часто хворіючіх дітей переважно представлені фіолетовий, жовтий та красний кольори, що свідчить про домінування змішаного засобу реагування, виражену психологічну вразливість, підвищену емоційну нестабільність, переважання охоронної реакції. Групові результати присвоєння кольору інтрацептивним відчуттям часто хворіючими дітьми показали: позитивні та подвійні інтрацептивні відчуття представлені у їх свідомості слабо диференційовано (на рівні мінімального рангу).

Доведена наявність позитивного зв'язку кольороасоціативних відповідей серед матерів та молодших школярів з різним станом здоров'я (р<0,05), який в 2 рази вищий у групі практично здорових дітей та їх матерів. Статистичні розходження зафіксовані за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.

Виявлені значимі розбіжності сприйняття сімейних відносин практично здоровими та часто хворіючими дітьми, їх матерями, підтверджена різниця типів виховання в сім'ях дітей із різним станом здоров'я. Серед практично здорових молодших школярів виявлені: висока самооцінка, позитивне емоційне ставлення до себе і до своїх близьких (р?0,01), адекватне сприйняття себе в межах нуклеарної сім'ї (р?0,04), переживання емоційної близькості з батьками (втім більшу з матір'ю, ніж з батьком), формування такої моделі сім'ї, яка забезпечує позитивні переживання, відчуття комфорту, захищеність (р? 0,03). У матерів практично здорових молодших школярів констатовані: позитивне ставлення до дитини, сприймання її як достатньо самостійної, переважання партнерської позиції в стосунках з дитиною, важливість сім'ї, дитини в житті жінки. Виявлено, що для матерів практично здорових дітей характерна відносно гармонійна система виховання у порівнянні з матерями дітей, що часто хворіють.

Часто хворіючі молодші школярі суб'єктивно сприймали стосунки в сім'ї як конфліктні, виявлені переживання емоційної відчуженості між її членами, відчуття незахищеності, амбівалентне ставлення до матері (бажання спілкування і водночас переживання незначної емоційної близькості з нею), домінантність бабусі, слабо диференційоване відношення до батька, дідуся. У матерів молодших школярів, що часто хворіють, значимо виражений ряд особистісних проблем: фобія втрати дитини (р?0,05), інфантилізація дитини (р?0,04), нерозвиненість батьківських почуттів (р?0,01), виховна невпевненість (табл.2). Значно частіше у виховному процесі матері часто хворіючих дітей використовують такі прийоми як потурання, ігнорування потреб дитини, суворість або мінімальність санкцій (р?0,01). Статистичні розходження зафіксовані за допомогою критерія ц* - кутове перетворення Фішера. Це обумовлює напруженість дітячо-батьківських стосунків, сприяє психологічній дезадаптації молодших школярів, їх соматизації. З метою поліпшення розвитку інтрацептивного сприйняття, сприяння психологічної адаптації молодших школярів, що часто хворіють, в цілому була запропонована психокорекційна програма.

Таблиця 2

Розподіл матерів дітей практично здорових (МДПЗ) та матерів дітей часто хворіючих (МДЧХ) за типами негармонійного виховання, за результатами опитувача "Аналіз сімейних взаємин" (у %)

Примітка. У таблиці наведена частота по групах матерів.

У третьому розділі "Корекція інтрацептивного сприйняття у молодших школярів" обґрунтовується комплекс засобів психокорекції інтрацептивного сприйняття у молодших школярів; розкривається зміст психологічної допомоги молодшим школярам, що часто хворіють.

Корекційна робота проводилася протягом 3 місяців. У програмі взяли участь 60 осіб (30 дітей, що часто хворіють, і 30 матерів). Заняття проводилися 1 раз на тиждень. Кожне заняття тривало 2-2,5 години.

Опираючись на роботи О.І. Бондарчук, О.Я. Варги, І. Вачкова, І.В. Дубровіної, О.І. Захарова, Г.Л. Лендрет, І.М. Марковської, А.С. Співаковської, Д.Б. Ельконіна та ін., а також виходячи з результатів констатуючого експерименту, розроблено психокорекційну програму, спрямовану на розвиток інтрацептивного сприйняття у молодших школярів.

Психокорекційна програма розвитку інтрацептивного сприйняття молодших школярів спиралась на ряд аспектів:

– Емоційний зв'язок дитини з матір'ю та значущість системи взаємовідношень в сім'ї на даному віковому етапі залишається вираженим. Рівень диференційованості інтрацептивних відчуттів в свідомості дитини багато в чому обумовлений особливостями її сімейної ситуації розвитку.

– У молодшого школяра тільки починає розвиватися рефлексія, нечітко усвідомлюються власні емоції і відчуття, переважає емоційно-оцінна категорізація інтрацептивних відчуттів. Тобто у разі необхідності він. відчуває труднощі при описові власних інтрацептивних відчуттів. Також для молодших школярів, що часто хворіють, характерні: специфічність емоційних реакцій, підвищений рівень тривожності, емоційна та міжособистісна скутість, невпевненість у собі, схильність до прояву негативних емоцій, заниження самооцінки, лабільність працездатності, сформованість контролю себе, астенічність.

– У структурі батьківських ставлень до дитини завжди представлені предметна і особистісна складові. Залежно від віку дитини, а також індивідуальних особливостей конкретного батька визначаться співвідношення цих складових, що обумовлює стратегії виховання дитини. За традиційних умов розвиток у дитини інтрацептивного сприйняття як складного когнітивного процесу здійснюється за рахунок переважання в батьківських ставленнях предметної складової. Тому при проведенні психокорекційної роботи була підсилена особистісна складова у стосунках матері і дитини.

– Створення "зони найближчого розвитку" інтрацептивного сприйняття молодшого школяра є найбільш оптимальним при груповій психокорекції. Організація співпраці з матір'ю, однолітками в просторі ігрової діяльності забезпечує необхідні умови для непрямого, опосередкованого розвитку інтрацептивного сприйняття у молодшого школяра.

Головна мета формуючого експерименту - доведення можливості корекційного впливу на розвиток інтрацептивного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку. У психокорекційній роботі взяли участь діти, що часто хворіють, та їх матері.

Психокорекційний комплекс складається із чотирьох взаємозалежних блоків: діагностичного, настановного, корекційного або розвиваючого, оцінного (рис.1). Кожен блок переслідує свою мету, що реалізується за допомогою певного набору психологічного інструментарію, спеціальних засобів і вправ, умінь і навичок. Психодіагностика забезпечувалася методичною базою, використаною на етапі констатуючого експерименту. Настановний блок спрямовувався на формування позитивного настрою у матері, установки на корекцію: створення довірчого емоційного контакту з психологом, мотивації до спільної і самостійної психологічної роботи з подолання сформованих дисфункціональних. діадних взаємин. Для цього використовувалися бібліотерапія, лекції, групові дискусії. У корекційному блоці застосовувалися вправи, спрямовані на формування конструктивних навичок дитячо-батьківськіх стосунків; розширення сфери самоусвідомлення тілесності, інтрацептивного сприйняття у молодших школярів і матерів, на рефлексію емоційних переживань і особистісних проблем матерів. Перші три заняття проводилися окремо в дитячій і материнській групах, що доцільно з ряду причин. Впродовж цих трьох занять у групі дітей відбувалося створення позитивного клімату, формування комунікативних навичок та підвищення самооцінки кожної дитини, розширення самоусвідомлювання та прийняття власної тілесності. У групі матерів перші три заняття забезпечили створення групової інтеграції, формування навичок групової роботи, початкових навичок конструктивних стосунків з дитиною; орієнтації в особистісних проблемах і їх початкове опрацювання, розширення самоусвідомлювання та прийняття ними власної тілесності. Наступні заняття (з 4 по 12) проводилися разом з дітьми.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Схема психокорекційної програми, спрямованої на розвиток інтрацептивного сприйняття у молодших школярів.

Значну частину психокорекції складали вправи, які носили невербальний характер. Застосовувалися класичні дихальні вправи, вправи для розвитку соматогностичних, тактильних та кінестетичних процесів, проективні малюнки, колірні та тілесні метафори. Застосування цих вправ забезпечувало спільні позитивні переживання в діаді "мати-дитина", оптимальне співвідношення невербальної та вербальної комунікації, що сприяло виробленню нових конструктивних навичок взаємодії. Обов'язковим компонентом психокорекційної роботи були домашні завдання для матері, які сприяли розширенню уявлень про себе та власну дитину, що відкривало нові можливості розуміння емоційних переживань, особливостей сприйняття, мотивів поведінки, як дитини, так і матері.

Оцінка ефективності психологічної допомоги здійснювалась за такими критеріями, як підвищення емоційного фону часто хворіючих дітей, гармонізація сприйняття стосунків з матір'ю та самооцінки дитини, узгодженість колірних оцінок щодо позитивних інтрацептивних відчуттів з оцінками практично здорових однолітків. Статистичні розходження зафіксовані за допомогою G-критерію знаків.

У результаті проведеної корекційної роботи відбулося значне підвищення самооцінки і самоприйняття часто хворіючих дітей, оптимізувався їх емоційний стан, скоротилася психологічна дистанція між матір'ю та дитиною, стабілізувались зовнішня межа сім'ї (р<0,05), більш диференційованим стало сприйняття позитивних інтрацептивних відчуттів (на рівні тенденції).

Висновки